Вижниця: до 80-річчя утворення Чернівецької області. Там, де починаються величні Карпати, де сонце блищить яскравіше, де повітря чисте, як алмаз, знаходиться дивовижне місто Вижниця. Той, кому пощастило побувати тут одного разу, обов'язково повертається сюди знову. Тут прекрасно все – милі вулички, невимовні пейзажі, цікаві пам'ятки. А яка тут затишна і приємна атмосфера! Розташована Вижниця біля підніжжя Карпат, на правому березі бурхливого Черемошу, за 70 км від обласного центру – Чернівців. Назва міста походить від слова «вижній» (верхній).

2. Там, де починаються величні Карпати, де сонце
блищить яскравіше, де повітря чисте, як алмаз,
знаходиться дивовижне місто Вижниця. Той, кому
пощастило побувати тут одного разу, обов'язково
повертається сюди знову. Тут прекрасно все – милі
вулички, невимовні пейзажі, цікаві пам'ятки. А яка тут
затишна і приємна атмосфера! Розташована Вижниця біля
підніжжя Карпат, на правому березі бурхливого Черемошу,
за 70 км від обласного центру – Чернівців. Назва міста
походить від слова «вижній» (верхній).

3. •
• Коли виникла Вижниця, докладно невідомо. За однією з версій місто
вперше згадується в літописах як Городок на Черемоші в 1158 році. За
іншими даними, перша згадка про місто міститься у молдавському
літописі за 1501 рік. З 1514 по 1574 рік місто знаходилося в турецьких
руках. До 1774 року Вижниця була підпорядкована Молдавському
князівству, пізніше - Австро-Угорщині.
• Вижниця розвивалася як торгове поселення, тісно пов'язане з гірськими і
низинними районами Буковини, славилася хорошими ярмарковими
традиціями. Статус ярмаркового місця поселення отримало в 1767 році.
Наприкінці XVIII ст., з початком розвитку лісової промисловості Вижниця
стає важливим пунктом торгівлі лісом. По Черемошу і Пруту будівельний
ліс і дрова сплавлялися до Чернівців, а звідти через Бояни — на
Бесарабію і Поділля.

4. • 1855 року Вижниця стала повітовим центром. Місто не
раз зазнавало стихійного лиха. Черемош, виходячи з берегів
під час літніх дощів, часто затоплював навколишні
поселення. У 1895 році повінь майже повністю зруйнувала
будинки міщан, розташовані понад річкою. На цій трагедії
вирішив нажитися поміщик Рей. За високу плату він почав
продавати потерпілим невеличкі ділянки, які знаходились
на підвищеній терасі. Так виникла частина міста, яка зараз
називається Новою Вижницею (район лікарні). У 1909 році
багато будинків було знищено пожежею.
• Також Вижниця зазнала страшного спустошення у роки
Першої світової війни. Місто кілька разів переходило з рук у
руки, внаслідок чого більшу частину будівель перетворили
на руїни, а кількість жителів зменшилася до 500 осіб.

5. Пам’ятки Вижниці
• Центр міста – площа Ринок – знаходиться між
вулицями Українською і Грушевського.
Архітектурний ансамбль площі, що
сформувався наприкінці ХІХ – початку ХХ
століття, в основному зберігся і до наших часів.
• Центральне місце в ансамблі площі Ринок
займає колишня будівля ратуші, що
знаходиться праворуч майже в кінці площі.
Двоповерхова споруда зі стильною
декоративною башточкою з двома заломами
увесь час свого існування виконувала
адміністративні функції: була магістратом за
австрійських часів, примарією – під час
румунської окупації, повітовою управою – за
часів відновлення української державності у
1918 – 1920 роках, відділенням
Держказначейства у часи незалежності.
Декілька років тому будівлю у казначеїв
відсудив міській суд

6. • На протилежному від ратуші боці площі
кидається в очі триповерхова кам’яниця бірюзового
кольору із заломним дахом. Це – колишня головна
синагога, споруджена ще у австрійську добу, одна з
небагатьох юдейських божниць, що збереглася до
нашого часу. Під час Першої світової війни
божницю спалили російські війська, після чого, весь
міжвоєнний період вона стояла в руїнах. У 60-ті
роки минулого століття колишню синагогу
реконструювали та зробили в ній районний
будинок культури. Єврейське минуле містечка мало
величезний вплив на формування його
архітектурного обличчя. Нагадаємо, у кінці XIX
століття місто було центром розвитку хасидизму.
Одним з його засновників є Баал Шем Това, життя
якого понад 7 років було пов’язане з цим краєм. У
Вижниці знаходилася школа равинів (священників),
11 синагог, у 1902 році проходив з’їзд хасидів усього
світу. На сьогодні не збереглася найголовніша й
найвеличніша божниця з двома двоярусними
баштами

7. На розі вулиць Української та
Шкрібляка розташована трьохповерхова
будівля гімназії. Українська гімназія у
Вижниці була яскравим осередком
національного життя українців в
австрійський період. Заснована 22 листопада
1908 року при сприянні при сприянні
громадського діяча, дипломата, депутата
австрійського та буковинського сеймів
барона Миколи Василька, вона стала
центром виховання молоді в національному
дусі для всієї Гуцульщини та Прикарпаття.

8. Ліворуч напроти сучасного
поштамту не доходячи до центральної
площі розташована Вижницька
загальноосвітня школа. Триповерхова
будівля колишньої «народної школи»
споруджена ще за часів цісаря Франца
Йосифа і була осередком середньої
освіти для вижничан починаючи від
часів Австрійської імперії і закінчуючи
незалежною Українською державою.

9. У будинку під номером 13 по вул. Загула
розташовані два корпуси Вижницького
коледжу прикладного мистецтва ім.
Василя Шкрібляка – найстарішого в
Західній Україні мистецького навчального
закладу. Перед училищем встановлено
пам’ятник Василеві Шкріблякові.

10. За корпусами коледжу – сквер з
бюстом видатного поета
Буковинської Гуцульщини Юрія
Федьковича. Поруч зі сквером –
житловий будиночок, в якому
протягом 1869 – 1870 років мешкав
поет, будучі повітовим інспектором
народних шкіл, домагаючись
запровадження у них навчання
рідною мовою.

11. • Серед архітектурних
вижницьких родзинок
хотілось би відзначити
Дмитрівську церкву,
костел Петра і
Павла,Михайлівську
(Миколаївську) церкву,
Будинок дитячої та
юнацької творчості,
найстарішу вижницьку
аптеку, будинок-готель
Анни Москви-Голоти, де
зупинялася Леся Українка,
загальноосвітню школу-
інтернат ім. Назарія
Яремчука.

12. •
Історико-краєзнавчий музей
• Вижницький краєзнавчий музей був
створений у серпні 2011 р. і знаходиться у
одному з корпусів Вижницької
загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ
ступенів ім. Назарія Яремчука. У австрійські
часи у цій колоритній одноповерховій
будівлі знаходилася команда цісарської
жандармерії. Упродовж кількох років свого
існування експозиція музею була
укомплектована завдяки титанічним
зусиллям родини Іванюків, зокрема,
Михайлини Іванюк, головної хранительки
музею. Музей стоїть на захід від центру
міста, поруч із хасидською синагогою і
палацом цадиків.
• Краєзнавчий музей у місті Вижниця
Чернівецької області належить до помітних
українських пам'яток історії та культури,
розташований при вулиці Шухевича у
великому затишному сквері. Навпроти стоїть
колишній будинок-готель Анни Москви, а
неподалік біля одного з корпусів школи -
пам'ятник Назарію Яремчуку, адже саме тут
навчався видатний митець.

13. • Музей Вижницького коледжу
прикладного мистецтва імені В.
Шкрібляка відкритий до 60-річчя
навчального закладу, що носить
ім’я знаменитого різьбяра по
дереву, який викладав тут з 1905
року.
• Експозиція налічує 23 тисячі
експонатів. Музей коледжу –
учасник багатьох, у тому числі
міжнародних, виставок, сотні
робіт вихованців цього
навчального закладу відзначені
високими мистецькими
відзнаками, музей є оберегом
буковинського народного
мистецтва та запорукою його
подальшого розвитку.

14. • Музей-садиба народного артиста
України, відомого співака Назарія
Яремчука є однією з архітектурних і
культурно-просвітницьких родзинок м.
Вижниця. Він розташований в околиці
Рівня. Музей створений в батьківському
домі, де пройшли дитинство і юність Н.
Яремчука. В музеї можна побачити сімейні
реліквії родини Яремчуків, меблі,
фотографії та особисті листи видатного
співака, журнальні та газетні статті, зібрані
друзями, однокурсниками, вчителями та
музикантами, які розповідають про
життєвий шлях Назарія Яремчука.
• Відвідувачам буде цікаво оглянути
вишиванки співака, його сценічні костюми
та святкову сорочку, вишиту маминою
рукою старовинною технікою низинки.

15. • Лук'янові Кобилиці;
• пам'ятна дошка Іванові
Миколайчуку (на
будівлі кінотеатру ім. Т.
Г. Шевченка);
• Тарасу Шевченку;
• Темістоклю Вірсті;
• Валерію Васькову;
• барельєфи Манолію
Попадюку, Тарасові
Мельничуку;
• меморіальна дошка
І.Франку, Лесі Українці
та О. Кобилянській;
• Н. Яремчуку

16. • Неподалік від Вижниці
розкинувся Національний
природний парк
«Вижницький».
• У самому місті є декілька
цікавих природоохоронних
об’єктів:
• - Черемоський іхтіологічний
заказник;
• - два платани: біологічна
пам’ятка місцевого значення;
• - коркове дерево: пам’ятка
природи;
• -джерело Вижницької
мінеральної води;
• - Вижницький парк – парк-
пам’ятка садово-паркового
мистецтва місцевого значення

18. Підготувала Кадюк Ніна Миколаївна,
завідуюча відділом науково-методичної та
довідково-бібліографічної роботи Чернівецької
обласної бібліотеки для дітей