Вебліографічне есе “Співуча зоря України” (до 150-річчя від дня народженняя оперної співачки Соломії Крушельницької)

1. Кіровоградська обласна бібліотека для дітей ім. Т.Г. Шевченка
Відділ інформаційно-бібліографічних послуг та краєзнавства
Вебліографічне есе
“Співуча зоря
України”
до 150-річчя від дня
народженняя оперної
співачки
Соломії
Крушельницької
Кропивницький
2022

2. Соломія Крушельницька –
знаменита українська
оперна співачка (сопрано),
яка чарувала слухачів
чотирьох континентів світу.
Її співом захоплювалися в
Австрії, Алжирі, Арґентині,
Бразилії, Єгипті, Іспанії,
Італії, Канаді, Німеччині,
Польщі, Португалії, Росії,
США, Франції, Чилі та інших
країнах.

3. Італійський музикознавець
В. Кортопассі писав, що в перші
десятиріччя ХХ століття на
оперних сценах світу царювали
чотири співаки – Маттіа Баттістіні,
Енріко Карузо, Тітта Руффо, Федір
Шаляпін. І лише одна жінка
спромоглася сягнути їх висот і
стати врівень з ними – Соломія
Крушельницька. Саме їй належить
тріумфальне відродження
музичного шедевру Джакомо
Пуччіні – опери «Мадам
Батерфляй», в якій Крушельницька
виступила на сценах найбільших
театрів світу сто разів.

4. Багато композиторів
зверталися до Крушельницької
з проханням виконати роль
головної героїні в їхніх операх
– Р. Штраус, І. Піццетті, А.
Каталані та інші. А видатний
диригент ХХ століття Артуро
Тосканіні, який був
надзвичайно вимогливим до
музикантів і не дуже приязний
до співаків, схилявся перед
Крушельницькою, вважаючи її
рідкісним винятком.

5. Соломія Крушельницька
народилася 23 вересня 1872
року на Тернопільщині в сім’ї
священика. Дитинство її
пройшло в селі Білій під
Тернополем. Як розповідала
сама Соломія, «Пісня, музика –
моя стихія з малих літ. Любов
до музики і співу прищепив
мені батько. Дуже він любив
українську народну пісню. Батько
навчив нас усіх, дітей, грати на
різних інструментах. Майже
щовечора в нашому домі
відбувалися сімейні концерти.
Я співала. Батько вважав мій
юний голос досить пристойним
і всіляко розвивав його.

6. Діти, а їх було восьмеро –
шестеро дівчат і двоє
хлопців, завжди співали,
ставили навіть невеликі
вистави, якими
захоплювалися сусіди і
гості. Ще маленькою
Соломія вчиться грати на
фортеп’яно, а в 10 років
виступає в хорі «Руської
бесіди» в Тернополі,
співає в сільському хорі,
організованому її
батьком, і навіть деякий
час керує цим хором.

7. Батько на позичені гроші відряджає її
на навчання до Львівської
консерваторії, де вона вчиться гри на
фортеп’яно у професора Владислава
Вшелячинського, а співу – у
професора Валерія Висоцького.
Крушельницька закінчує
консерваторію з медаллю 1893 року.
Екзаменаційна комісія в дипломі
молодої співачки записала: «Має всі
дані, щоб стати окрасою навіть
першорядної сцени. Обширної скалі,
дзвінкий і дуже симпатичний звук
голосу її меццо-сопрано, освіта
музична, високе почуття краси,
приваблива зовнішність, сценічна
постава, словом, усі прикмети,
якими обдарувала її природа,
заповідають їй в артистичному світі
найкращу будучність».

8. Соломія вирішує поїхати до
Італії, щоб професійно
вдосконалюватись і проникати в
глибини музичного та
драматичного мистецтва. В
Мілані їй пощастило навчатися в
славетної Фаусти Креспі, яка
вважала Соломію своєю
улюбленою ученицею і називала
її «Меа Крушельницька». Вже
через рік Соломія співала
провідні партії в оперних театрах
Італії, де швидко завоювала
визнання надзвичайно вимогливої
італійської публіки.

9. Співачка зацікавилася
новаторською музикою
Р. Вагнера, вірила, що
опанування його опер
значно поглибить її
вокальні можливості. Під
бурхливі оплески глядачів
європейських столиць
вона у Вагнерівських
операх співала партії
Ельзи («Лоенгрін»),
Єлизавети («Тангейзер»),
Брунгільди («Валькірія»),
Валькірії («Зігфрід») та
Ізольди («Трістан та
Ізольда»).

10. На зимовий сезон з 21 листопада 1896
по 8 березня 1897 року Соломія
Крушельницька була запрошена на
гастролі до Одеси у складі італійської
оперної трупи. На сцені Одеської
опери відбулося 35 вистав за участю
С. Крушельницької. В репертуарі
співачки тоді були: Джоконда
(«Джоконда» А. Понк’єллі), Маргарита
(«Фауст» Ш. Ґуно), Рахіль («Жидівка»
Ф. Галеві), Амелія («Бал-маскарад»),
Леонора («Трубадур»), Дездемона
(«Отелло») в операх Дж. Верді,
Сантуцца («Сільська честь» П. Масканьї),
Єлизавета («Тангойзер» Р. Вагнера),
Манон Леско («Манон Леско»
Дж. Пуччіні), Галька («Галька»), Ганна
(«Страшний двір») С. Монюшка, Кармен,
Мікаела («Кармен» Ж. Бізе).

11. Якось керівництво театру в
Італії подало до суду на
Соломію Крушельницьку.
Співачка мала виступати в
Неаполі і всі квитки, звичайно,
були розкуплені задовго до
концерту. Але в день виступу,
коли Соломія мала приїхати до
міста, сталося виверження
Везувію.
Вулканічний пил літав усюди і
Соломія дуже турбувалася, що це
може зашкодити її диханню, а
відповідно і голосу. Тож співачка
скасувала виступ. Театр зазнав
величезних збитків і вирішив
притягнути до відповідальності
виконавицю.

12. Права Соломії Крушельницької взявся захищати
адвокат Чезаре Річчоні та виграв справу. Після цієї
історії вони не переставали спілкуватися. Чезаре
виявився єдиним шанувальником Соломії, який не
намагався змінити її під себе, змусити піти з музики та
стати звичайною дружиною-домогосподаркою.

13. У 1904 році Соломія
врятувала оперу Пуччіні
«Мадам Батерфляй».
Тріумфальне виконання
Соломією головної партії в
опері «Мадам Батерфляй»
сталося через три місяці
після того, як прем’єра
зазнала повного фіаско.
Наскільки серйозно
віднеслася Соломія до праці
над новою роллю, свідчить
хоча б той факт, що співачка
майже три місяці (поки йшла
підготовка до нової
постановки) навіть після
репетиції не знімала одягу,
який носила на сцені, щоб ще
більше увійти в образ
головної героїні – японки Чіо-
Чіо-сан.

14. Всебічно обдарована й освічена, сповнена високого
артистичного чуття, Соломія Крушельницька знала 8 мов, з
досконалою дикцією розмовляла й співала українською,
російською, польською, німецькою, англійською,
італійською, іспанською і французькою мовами. Блискучий
музикант з розвиненим критичним почуттям, вона прекрасно
грала на фортеп’яно і сама вивчала партитури та ролі.

15. Соломія Крушельницька була
надзвичайно красивою, елегантною, з
вишуканими манерами і разом з тим
дуже простою, щирою, сердечною,
доброзичливою. Вона однаково
ставилася до людей будь-якого
соціального стану, чим викликала до
себе прихильність, повагу і симпатії
всіх, хто її оточував. Талановита актриса
була високоосвіченою, надзвичайно
благородною і культурною людиною.
Крушельницька була дуже
пунктуальною, вона ніколи не
змушувала чекати на себе і завжди
своєчасно приходила на зустрічі,
репетиції тощо. Соломія розмовляла з
кожним його рідною мовою, багато
читала, добре розумілася на медицині,
уміла чудово готувати найрізноманітніші
страви, добре шила і сама водила свій
автомобіль, що було на той час
винятковим явищем серед жінок.

16. В зеніті слави (1915)
Крушельницька вирішила зійти з
оперної сцени і присвятити себе
концертній діяльності. В репертуарі
співачки були твори композиторів
різних стильових епох: від
К. Монтеверді до С. Франка, від
В. А. Моцарта до М. Мусоргського і
своїх сучасників – І. Піццетті,
С. Рахманінова. Велике місце в її
репертуарі займали пісні народів
світу. Соломія Крушельницька ще
співає до 1920 року, гастролює з
театрами в Америці, дає концерти
в Європі. Вільний час присвячує
вивченню італійських, німецьких,
російських, французьких і
українських народних пісень.
Взагалі, знаючи величезну
кількість українських пісень,
Соломія закінчувала ними будь-
який свій виступ.

17. Проживаючи значну
частину свого життя в
Італії, Соломія ніколи не
полишала рідного краю.
Вона була близько знайома
з І. Франком, М. Павликом,
В.Стефаником,
М.Кропивницьким,
В.Морачевським,
М.Чернявським, художником
І. Трушем, і іншими
видатними українськими
діячами, багато з ними
переписувалась, і
підтримувала морально та
матеріально.

18. Після смерті Чезаре Річчіоні (1937), Соломія їде в Україну, і
оселяється у Львові. Після приєднання в листопаді 1939 року
Західної України до СРСР, нова влада націоналізувала будинок
артистки, залишивши їй тільки чотирикімнатну квартиру, в якій
вона жила з сестрою Ганною. Під час німецької окупації Львова
С. Крушельницька дуже бідувала, тому давала приватні уроки
вокалу.
В 1945-1952 роках працює професором вокалу у Львівській
консерваторії ім. М. Лисенка, у 1951 році їй присвоєно звання
заслуженого діяча мистецтв України. Востаннє на сцену виходить
у 26 грудня 1949 році вже будучу хворою на рак горла.
Помирає Соломія Крушельницька 15 листопада 1952 року.
Похована у Львові.

19. І куди б не закидала її доля, Соломія завжди і всюди
підкреслювала, що є українкою, і свої концерти завершувала
задушевним і натхненним виконанням рідних українських
народних пісень, часто у власному фортеп’янному супроводі.
Таким чином, можна з впевненістю стверджувати, що
українська співачка відіграла величезну роль у розвитку
вокального мистецтва в усьому світі.

20. Дізнатися більше:
Книги
 Врублевська В. Соломія Крушельницька: роман-
біографія / Валерія Врублевська. – Київ: Дніпро,
1986. – 358 с.
 Мельничук Б. Соломія Крушельницька: докум.
повість / Б. Мельничук; іл. Є. Удіна. – Т.: Воля,
2011. – 103 с.
 Геник С . Крушельницька Соломія // 150
видатних українок / Степан Геник . – Івано -
Франківськ: Лілея -НВ, 2003 . – С . 116.

21.  Рудницький М. У розпалі почуттів: [новела про
Соломію Крушельницьку] / Михайло Рудницький//
Непередбачені зустрічі: [новели] / Михайло
Рудницький. – Львів: Каменяр, 1969. – С. 5-15.
 Топська, Н. Неперевершена
Соломія Крушельницька / Н. Топська. – К.: КТБ
Альфа, 2020. – 64 с.
 Хомин Ірина. Про К. Гаусса, А. Ліндгрен,
Н. Паганіні, К. Клодель, Ван Гога,
С. Крушельницьку: оповідання / І. Хомин. – К.:
Грані-Т, 2008. – 136 с.: іл. - (Життя видатних дітей).

22. Публікації
 Життя у пісні: про Соломію Крушельницьку //
Позакласний час. – 2015. – № 1. – С. 82-84.
 Маслій М. Соломія Крушельницька. Поєднання
міфу й реальності / М. Маслій // Українська
культура. – 2012. – № 8. – С. 58-61.
 Орлова, Є. Г. Найпрекрасніша і найчарівніша
Баттерфляй: Соломія Крушельницька / Є. Г. Орлова
// Мистецтво в школі. – 2010. – №7. – С. 34-40.
 Соломія Крушельницька: голос, що полонив увесь
світ // Шкільний Світ. – 2008. – № 10. – С. 19-20
(вкладка).

23.  Таровита І. Неперевершена Меа: Соломія
Крушельницька. Літературно-музична композиція
для учнів 10-11-х класів / І. Таровита // Шкільний
світ. – 2012. – № 47. – 1-8 (вкладка).
 Тарасюк І. М. Видатна серед видатних:
Соломія Крушельницька [Текст]: (сценарій
літературно-музичного вечора) / І. М. Тарасюк //
Мистецтво в школі. - 2013. - № 8. - С. 32-34.
 Три спогади з дитинства: (до 140-річчя від дня
народження С.Крушельницької) // Позакласний
час. – 2012. – № 13-14. – С. 98-99.
 Тріумфами таланту: С. А. Крушельницька //
Шкільна бібліотека. - 2012. - № 15-16. - С. 12-15.