«Україна й Українка – два образи чисті…» (до 150-річчя від дня народження Лесі Українки) для користувачів середнього та старшого шкільного віку

1. Кіровоградська обласна бібліотека для дітей ім. Т. Г. Шевченка
Відділ інформаційно-бібліографічних послуг та краєзнавства
Біобібліографічний вебогляд
«Україна й Українка – два образи чисті… »
(до 150-річчя від дня народження Лесі Українки)
для користувачів середнього та старшого шкільного віку
Кропивницький
2021

2. До тебе, Україно, наша бездольная мати,
Струна моя перша озветься.
І буде струна урочисто і тихо лунати,
І пісня від серця поллється…

3. Вона писала поезію та
прозу – лірику, епос і драму,
працювала на теренах
публіцистики, перекладу та
фольклористики.
З її легкої руки в нашій
літературній мові прижилися
слова «переможець», «палкий»,
«промінь», «напровесні» та ін.
З голосу поетеси записано 220 народних мелодій.
Сучасні українці вважають Лесю Українку однією з
найвидатніших своїх співвітчизниць.

4. Народилася Лариса Петрівна Косач (саме таким було справжнє
ім’я Лесі Українки) 25 лютого 1871 р. в м. Звягелі (нині Новоград-
Волинський) у родині українських інтелігентів Петра Антоновича
Косача та Ольги Петрівни Косач (з роду Драгоманових).
Петро Антонович – юрист за фахом, випускник Київського
університету, більшу частину життя служив у Волинській губернії в
установах у справах селян. Меч і перо, два символи роду Косачів, роду
військових і літераторів.
Мати, Ольга Петрівна Драгоманова-Косач — письменниця, яка
творила під псевдонімом Олена Пчілка.

5. Була в родині ще одна
людина, яка неабияк
вплинула на становлення
Лесиної особистості, –
дядько Михайло Драгоманов,
відомий науковець і
політичний діяч. «Кожний,
хто йде служити народу, тим
самим надіває на себе
терновий вінець», –
напророчив Михайло. Саме
від нього Леся запозичила
свій псевдонім «Українка»,
адже у вимушеній еміграції
Михайло підписував свої
статі «Українець».

6. Мати та батько
докладали максимум
зусиль, щоб діти росли в
любові, розвивали їх
здібності та вчили понад
усе цінувати рідний край.
Промовистим є
історичний факт, що в
1861 році Петро Косач
разом із Михайлом
Драгомановим і Тадеєм
Рильським ніс труну з
тілом Шевченка.

7. Олена Пчілка
надихала дітей на любов
до літератури,
української пісні, звичаїв
та обрядів. Вона з
легкістю могла викроїти
сукню найновішого
французького фасону та
оздобити її народною
вишивкою. Із раннього
дитинства на знімках
діти Косачів – у
вишиваних сорочечках,
так званих «льолях».

8. Лариса була надзвичайно
обдарованою дівчинкою. У 4 роки
читала: вірші Т. Г. Шевченка,
українські народні казки, грецькі
міфи, книжки про подорожі.
Одна з найулюбленіших книжок
дівчинки в ранньому дитинстві –
збірник сербських народних дум і
пісень у перекладі Михайла
Старицького.
У 5 років почала
самостійно писати п’єси для
домашнього театру і листи
до дядька в Женеву, у 6 –
майстерно вишивала.
Згодом вивчила декілька іноземних мов.

9. У родині Лесю Українку
називали по-різному:
Лариса, Леся, Зея, Лося. Ім’я
Зея, або Зеїчок, походить від
назви сорту кукурудзи «зея
японіка» (тонка, як
стеблина), так її називала
мама. Ім’я Мишолосія
ділилось навпіл – так
називали Лесю і її брата
Михайла, з яким
письменниця була дуже
близька. Та в 9 років
дівчинка наполягла, щоб її
звали Лесею.

10. «Дуже любила Леся
музику і була до неї
вельми здатна», –
згадували рідні.
Першою вчителькою
Лесі була її тітка Саша
(Олександра Антонівна
Косач-Шимановська).
Та професійним
заняттям музикою в 11
років завадила тяжка
хвороба: туберкульоз кісток, що вразив руку і ногу.
Дівчині довелося пережити не одну операцію.

11. Змагатися з хворобою
допомогали творчість,
заняття з приватними
вчителями, самоосвіта.
У 12 років Українка
зайнялася перекладом
книги «Вечори на хуторі
біля Диканьки» Миколи
Гоголя, її почали друкувати
в українських літературних
журналах.

12. В дев’ять років вона написала
свій перший вірш («Надія»), у
1884 р. у Львові опубліковано два
вірші «Конвалія» й «Сафо», «Літо
краснеє минуло», під якими
вперше з’явилось ім’я Леся
Українка.
У 1885 році написані «Любка»,
«Я блукав колись по ріднім
краю…» та «На зеленому
горбочку», поема «Русалка».
У 18 років вона складає список –
понад сто творів письменників
різних країн світу (кожний
названо в оригіналі), який
рекомендує молодим літераторам
перекладати українською мовою.
М. Романишин.
Леся Українка пори
перших пісень. 1970 р.

13. З творів постає образ
величної, гордої й шляхетної
українки, яка не уявляє собі
як це – поступитись честю, то
вже краще вмерти...
– Мій лицарю, любий пане,
се мені гірка образа, –
я ж не звикла продавати
свого серця за червінці!

14. Літературна діяльність Лесі Українки пожвавилася з
середини 80-х pp., коли Косачі переїхали до Києва і в
оточенні родин Лисенків і Старицьких вона стала
співзасновницею літературного гуртка «Плеяда». На
прохання «Плеяди» 1889 р. склала свій відомий «Список
світової літератури для перекладу».
В. Зарецький. Леся Українка в гуртку «Плеяда». 1961 р.

15. Популярність здобула
завдяки своїм поетичним
творам – «На крилах пісень»
(1893), «Думи і мрії» (1899),
«Відгуки» (1902), «Давня
казка» (1893), «Одно слово»
(1903), «В катакомбах» (1905),
«Лісова пісня» (1911), драмам
«Блакитна троянда» (1896),
«Одержима» (1901), «В
катакомбах» (1905),
«Кассандра» (1907), «Камінний
господар» (1912), «Бояриня»
(1913) та ін.

16. У 19-річному віці Леся
Українка сама написала для
молодших сестер
«Стародавню історію
східних народів» на 250
сторінок. Основним
джерелом служила книга
французького історика і
релігієзнавця Луї Менара
«Історія давніх народів
Сходу». Це перший в Україні
підручник про первісне
суспільство та історію
індусів, єгиптян, ассірійців,
вавилонян, фінікійців та
інших народів Сходу.

17. Дослідники першою
любов’ю Лесі Українки
називають Максима
Славинського. Коли вони
познайомилися, Лесі було
15, Максиму – 18. Разом
перекладали вірші Гейне
(переклад побачив світ у
1892 році). В майбутньому
М. Славинський стане одним
із керівників Центральної
Ради, послом Української
Народної Республіки в Празі.
У 1945 році його заарештують в Празі чекісти і
українець помре у в’язниці.

18. Вивчаючи інтимну лірику Лесі
Українки («Як я умру...», «Так прожила
я цілу довгу зиму», «Не дорікати слово
я дала...»), простежуємо стосунки Лесі
з Нестором Гамбарашвілі, які, за
твердженням деяких біографів, були
більш ніж дружніми. Леся давала
Несторові уроки французької мови,
він її вчив грузинської. Грузія
викликала в дівчини щирий інтерес: її
захоплювала сила духу народу, який
усім лихоліттям протиставив свою
мужність та доблесть і зумів зберегти
себе.
Отримавши у 1897 році чергового листа від матері,
письменниця дізналася про одруження Нестора
Гамбарашвілі. Леся це прокоментувала іронічно: «Попався, жучку,
в панську ручку!»

19. Леся Українка болюче
переживала стан
тогочасного українського
суспільства. Не тільки
палким словом прагнула
розбути національну
свідомість, але і вивчала
досвід суспільних змін. У
1898 році разом з сестрою
Ольгою по дорозі на море
Л. Українка завітала в
с. Аджамку (нині
Кіровоградська область)
до Миколи Левицького,
«артільного батька». Леся
вивчала досвід роботи
хліборобських спілок.

20. «Друг моїх ідей» – писала Леся
про свої стосунки з Сергієм
Мержинським, із яким
познайомилась у Криму 1897
року. Демократ, революціонер,
засновник політичних гуртків в
Києві та Мінську, небайдужий до
поезії.
Леся Українка завжди
використовувала слово
«дружба», а не «кохання». «Се
нічого, що ти не обіймав мене
ніколи, се нічого, що між нами не
було і спогаду про поцілунки, о, я піду до тебе з найщільніших
обіймів, від найсолодших поцілунків!
Тільки з тобою я не сама, тільки з тобою я не на чужині.
Тільки ти вмієш рятувати мене від самої себе».

21. У свій останній день при пам’яті він попросив Лесю
записати прощальний лист до іншої жінки, що насправді
була в його серці усе життя. «Мій друже, любий мій друже,
створений для мене, як можна, щоб я жила сама, тепер,
коли я знаю інше життя?» За одну ніч вона написала поему
«Одержима»:
«Я одна не сплю,
я вкупі з ним страждаю, тут же, поруч,
та я німа, як мур оцей, не видна,
як сяя тінь, так, мов я не людина,
так, наче в мене і душі нема...»
Леся попри свої потреби
доглядала хворого. Сергій
помер у дівчини на руках,
після чого вона до самої смерті
не знімала траурної одежі,
незважаючи на офіційне
подальше заміжжя. І хоча Леся
була біля його смертного
ложа, Мержинський не кохав її.

22. Жили в Криму, де К. Квітка
одержав посаду в суді. Поетеса
завершила драматичну поему
«Айша та Мохаммед», «Кассандра»,
«На руїнах», «За горою блискавиці»,
продовжила роботу над творами «У
пущі», «Руфін і Прісцілла».
Феноменальна жінка, вона не тільки
не зламалася, а переплавила своє горе у
вогні творчої фантазії, яка допомагала їй
створити шедеври у майбутньому.
Щоб прихилити своє зболене серце і
ранену душу до когось, вона у 1907 році
виходить заміж за музикознавця і
фольклориста Климента Квітку,
закоханого у неї.

23. Особливе місце у творчій
біографії Лесі Українки займає
фольклор. Вже на початку 90-х
рр. Леся Українка друкує в
«Житті і слові» підбірку
«Купала на Волині». Широтою
інтересів відзначається
рукописний зошит пісень із
с. Колодяжне, куди ввійшли
веснянки, колядки, весільні,
родинно-побутові, жниварські
та ліричні пісні. Під час перебування в Карпатах
поетеса записувала гуцульські мелодії; в 1903 р. вона
друкує збірник «Дитячі гри, пісні, казки».

24. Леся Українка стає
ініціатором видання
українського героїчного
епосу, у 1908 р. записує на
фонографі думи у виконанні
кобзаря з Харківщини
Г. Гончаренка. 30 записів
веснянок і обжинкових
пісень з голосу Лесі Українки
зробив композитор
М. Лисенко. 225 пісень
увійшли до книги «Народні мелодії. З голосу Лесі
Українки», яку впорядкував і видав 1917 р. К. Квітка.

25. Останні роки життя
Л. Косач-Квітки пройшли в
подорожах на лікування до
Єгипту й на Кавказ. Разом із
чоловіком, Климентієм Квіткою,
вона працювала над зібранням
фольклору, інтенсивно
опрацьовувала власні драми. У
1911 році закінчена «Лісова
пісня», 1912 р. – поема
«Камінний господар».
На звістку про важкий стан Лариси Петрівни в
Грузію приїхала її мати. Саме їй письменниця
диктувала проекти своєї так і ненаписаної драми «На
берегах Александрії».

26. Життя Лесі
Українки обірвалося в
Сурамі, селищі в Грузії,
1 серпня 1913 року.
Залізницею у супроводі
К. Квітки домовину
доставили до Києва 7
серпня.
Влада боялася, що похорон може перетворитися на
український національний мітинг, тому заборонили
прощальні промови. Провести поетку в останню путь
прийшли сотні киян, кінній поліції довелося
перекривати рух трамваїв. Леся не любила неживих
квітів, тому її труна була засипана горою живих.

27. Домовину на кладовище несли 6 жінок – подруги
письменниці та відомі українські діячки. Поховали Лесю
Українку на Байковому кладовищі поряд з рідними. За
спогадами учасників, народ ще довго стояв біля могили
поетеси, виказуючи тим самим протест свавіллю
імперських чиновників.

28. Закінчилося тілесне
життя Лесі Українки і
почалося її тріумфальне
входження в українську
та світову культуру, в
вічність, у безсмертя.
Вертаються з небуття ряд
її творів, приходить
розуміння і її думок, і її
почуттів, і її ставлення до
життя, близьких, до свого
народу, життя в цілому.
Леся Українка.
Ф. Красицький, 1904р.

29. «Горить моє серце. Чуєте люди? Його запалила іскра
палкої до вас любові. Ви навчили мене ніжності і
жорстокості, пісням своїм і плачам, добру навчили і злу,
радощам і стражданням. Спасибі, вам, Люди! Я не
гніваюсь за свої муки, не нарікаю на долю. Вони дали
мені сил Прометеєвих, терпіння народного. Я ними
житиму, я маю в серці те, що не вмирає».
М. Олійник «Леся»

30. Дізнатися більше:
Твори автора
Українка Л. Біда навчить: казка / Л. Українка; худож. П. Гулин. – К.:
Веселка, 2000. – 16 с.: іл.
Українка Л. Бояриня: драматична поема, драма / Л. Українка. – К.:
Український письменник, 2000. – 176 с.
Українка Л. Буря весняна: лірика / Л. Українка. – К.: Молодь, 1963. –
202 с.
Українка Л. Вибране: поезія, поеми, проза, драми / Л. Українка. – К.:
Школа, 2003. – 367 с.: іл. – (Шкільна хрестоматія).
Українка Л. Вибрані твори: вірші, поеми та драматичні твори /
Л. Українка. – К.: Країна мрій, 2015. – 352 с.
Українка Л. Вірші та поеми / Л. Українка. – К.: Велес, 2008. – 296 с.
Українка Л. Горить моє серце: вірші та поеми / Л. Українка. – К.:
Київська правда, 2004. – 464 с.
Українка Л. Давня казка: казки, поезії, поеми, драматичний твір
«Лісова пісня» / Л. Українка. – К.: Школа, 2006. – 240 с.: іл.

31. Українка Л. Зоря поезії: вірші, поеми та драматичні твори /
Л. Українка. – Донецьк: Донеччина, 2008. – 352 с.
Українка Л. Камінний господар: драма / Л. Українка. – К.:
Видавець Карпенко В. М., 2006. – 176 с.
Українка Л. Леся Українка – дітям: вірші та казки / Л. Українка. –
Львів: Апріорі, 2015. – 64 с.: іл.
Українка Л. Листи: 1876-1897 / Л. Українка; упоряд. В. Прокіп
(Савчук). – К.: Комора, 2016. – 512 с.: фото.
Українка Л. Лісова пісня: драма-феєрія, поезії / Л. Українка; худож.
О. І. Альбрехт. – Донецьк: БАО, 2009. – 288 с.: іл.
Українка Л. Лісова пісня: драма-феєрія, поезії / Л. Українка; худож.
А. Канкава. – Х.: Віват, 2017. – 144 с.: іл.
Українка Л. Оргія: драматичні поеми / Л. Українка. – К.: Основи,
2001. – 772 с.
Українка Л. Досвітні огні: вірші, поеми / Л. Українка. – К.:
Веселка, 1975. – 160 с.: іл.
Українка Л. Драматичні твори / Л. Українка. – К.: Наукова думка,
2008. – 384 с.

32. Українка Л. Стародавня історія східних народів: праця /
Л. Українка. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008. – 256 с.
Українка Л. Твори: в 2-х т. Т. 2: Драматичні твори / Л. Українка. – К.:
Наукова думка, 1987. – 728 с.: портр.
Українка Л. Твори: в 2-х т. Т. 1: Поетичні твори. Драматичні твори /
Л. Українка. – К.: Наукова думка, 1986. – 608 с.
Українка Л. Твори / Л. Українка. – К.: Дніпро, 2000. – 631 с.
Українка Л. Три метелики: оповідання / Л. Українка. – Тернопіль:
Навчальна книга – Богдан, 2015. – 32 с.: іл.
Українка Л. Хотіла б я піснею стати: поезії, казки / Л. Українка. –
Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2011. – 96 с. : іл.
Українка Л. Я любила вік лицарства...: вибрані вірші, поеми та
драматичні твори / Л. Українка. – К.: Країна мрій, 2008. – 368 с.
Українка Л. Поезія: драматичні твори / Л. Українка. –
К.: Наукова думка, 2004. – 384 с.
Українка Л. Роберт Брюс, Король шотландський:
шотландська легенда / Л. Українка; худож. В. Цах. –
К.: Джерело, 2003. – 32 с.

33. Книги про авторку:
Білоусов Є. В. Лесина пісня: повість-казка про дитинство та
юність Лесі Українки / Є. В. Білоусов; худож.
О. Хейлик. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан,
2009. – 112 с.: іл.
Демська-Будзуляк Л. Драма свободи в модернізмі: пророчі
голоси драматургії Лесі Українки: монографія /
Л. Демська-Будзуляк. – К.: Академвидав, 2009. – 184 с.
Забужко Оксана. Notre Dame d'Ukraine: Українка в конфлікті
міфологій / О. Забужко. – К.: Факт, 2007. –
640 с.: іл.
Їм промовляти душа моя буде [Текст]: «Лісова пісня» Лесі
Українки та її інтерпритації / Упоряд. В. Агеєва. – К.: Факт,
2002. – 224 с.
Кармазіна М. С. Леся Українка: документальні
матеріали / М. С. Кармазіна. – К.:
Видавничий дім «Альтернативи», 2003. –
416 с.: іл.

34. Косач-Кривинюк О. П. Леся Українка. Хронологія життя і
творчости / О. П. Косач-Кривинюк; ред. П. Одарченко;
Українська Вільна Академія Наук у США. – Нью-Йорк:
[б. в.], 1970. – 926 с.: портр.
Леся Українка. Сюжети з життя: фотокнига / Автори-
упорядники Н. Чіп, І. Веремєєва. – К.: ТОВ «Спалах», 2001. –
166 с.
Мірошниченко Л. Леся Українка. Життя і тексти /
Л. Мірошниченко; Передмова Михайлини Коцюбинської. –
К.: Смолоскип, 2011. – 264 с.
Мовчун А. І. Лауреати премії ім. Лесі Українки дітям:
сборник / А. І. Мовчун, Л. В. Мовчун. – Луцьк: Волинська
обласна друкарня, 2012. – 200 с.: фото.
Панасенко Т. М. Леся Українка /
Т. М. Панасенко. – Х.: Фоліо,
2009. – 123 с.

35. Бабійчук Т. Літературна вітальня з героями драматичних творів
Лесі Українки / Т. Бабійчук // Українська література в
загальноосвітній школі. – 2013. – № 4. – С. 32-36.
Безсмертна донька мудрого народу: сценарій до 145-річчя від
дня народження Лесі Українки // Позакласний час. – 2016. –
№ 1. – С. 10-12.
Билиця Ірина. Вивчення життя та творчості Лесі Українки на
уроці літературного читання у 4 класі / І. Билиця //
Початкова школа. – 2018. – № 2. – С. 17-20.
Бондаренко Станіслав. Найбільша з українок: Сьогодні – 145
років від дня народження Лесі / С. Бондаренко // Літературна
Україна. – 2016. – 25 лютого. – С. 1: портр.
Публікації:
Білошицька А. Штрихи до портрета Лесі Українки: 10-й клас /
А. Білошицька // Українська мова та література. – 2012. –
№ 15-16. – С. 58-64.
Борис Ольга. Лесиними стежками / О. Борис //
Початкова школа. – 2019. – № 3. – С. 57-59.

36. Боровець Тетяна. Наша Леся: Літературно-музична композиція до
дня народження поетеси: 5-6-ті класи / Т. Боровець // Українська
мова та література. – 2015. – № 21-22. – С. 73-76: портр.
Бричка Марія. Учимося у Лесі Українки: пошуково-інформаційний
проєкт / М. Бричка // Дивослово. – 2013. – № 2. – С. 24-29.
Вона в віки майбутні йти повинна: до 145-річчя від дня
народження Лесі Українки / Національна бібліотека України для
дітей // Шкільна бібліотека. – 2016. – № 1. – С. 13-15: мал.
Дробот Наталія. Урочище Нечимне – колиска «Лісової пісні»:
історія написання твору / Н. Дробот // Українська мова та
література. – 2013. – № 5. – С. 15-22.
Дробот Наталя. Леся Українка – геніальна людина та митець:
Формування і становлення особистості / Н. Дробот // Українська
мова та література. – 2017. – № 21-22. – С. 26-36: портр.
Жила Світлана. «Леся Українка була великим
Будівничим нашого національного духу»:
Літературознавчі та методичні матеріали до
вивчення біографії Лесі Українки та драматичної
поеми «Бояриня» / Світлана Жила // Українська
література в загальноосвітній школі. – 2010. –
№ 11. – С. 22-27.

37. Зінченко Жанна. Леся Українка. Життєвий і творчий шлях /
Ж. Зінченко // Бібліотечка «Дивослова». – 2017. – № 3. –
С. 41-45: портр.
Коваленко Л. «Візьму собі твою співочу душу...»: утвердження
духовно-естетичної сутності людини у драмі-феєрії Лесі
Українки «Лісова пісня». 10 клас / Л. Коваленко // Українська
література в загальноосвітній школі. – 2011. – № 3. – С. 12-15.
Кшищак І. О. «Довго щирими сими словами до людей
промовлятиму я...»: (Літературно-музична композиція до дня
народження Лесі Українки, 10-11 кл.) / І. О. Кшищак // Виховна
робота в школі. – 2013. – № 1. – С. 28-34.
Леся Українка – потужний духовний світоч: до дня народження
Лесі Українки: сценарій // Шкільний бібліотечно-
інформаційний центр. Бібліотечна робота. – 2019. – № 1. –
С. 25-33. – Бiблiогр. в кiнцi ст.
Леся Українка у листах: про саму себе та про свою
творчість, матеріали для презентацій //
Шкільна бібліотека. – 2014. – № 1. – С. 100-105.
Леся Українка: думки про творчість поетеси:
виставка в бібліотеці // Шкільна бібліотека. –
2016. – № 1. – С. 49-56: портр.: фот.

38. Музика Лариса. Життєвий і творчий шлях Лесі Українки: роль
родини, культурного оточення і самоосвіти у формуванні
світобачення письменниці / Лариса Музика // Дивослово. –
2012. – № 2. – С. 27-32.
Овдійчук Лілія. Леся Українка як науковець / Лілія Овдійчук //
Українська література в загальноосвітній школі. – 2011. – № 9. –
С. 36-38.
Павлів Ірина. «Бояриня» Лесі Українки: трагедія рідного краю на тлі
родинного життя героїв: урок-відкриття у 10 класі філологічного
профілю / Ірина Павлів // Дивослово. – 2011. – № 2. – С. 5-12.
Павлів Ірина. Леся Українка. Неповторний світ дитинства в поезії
«Мрії» / І. Павлів // Бібліотечка «Дивослова». – 2014. – № 5-6. –
С. 77-85.
Павленко, Алла. «Ти себе українкою звала, і чи краще знайти ім'я»:
(Невідомими сторінками біографії Лесі Українки) / А. Павленко //
Українська мова і література в школі. – 2016. – № 5. – С. 50-57.
Міцкан Тетяна. Прищеплення доброти і милосердя під
час вивчення творів Лесі Українки / Т. Міцкан //
Початкова школа. – 2017. – № 2. – С. 22-25.

39. Петрина Алла. Світла зірка Лесі Українки: Проєкт /
А. Петрина // Початкова школа. – 2018. – № 2. – С. 62.
Сіденко Вікторія. Поєзія Лесі Українки: урок у 10 класі /
В. Сіденко // Дивослово. – 2016. – № 2. – С. 22-24.
Салига Тарас. Прекрасна у своїй високій простоті...: Леся
Українка в інтерпретації Євгена Маланюка: До 120 річчя від
дня народження поета / Т. Салига // Літературна Україна. –
2017. – 2 лютого. – С. 6-7: портр.: фот. – Бiблiогр. в кiнцi ст.
Скупейко Лукаш. Тарас Шевченко у сприйнятті Лесі Українки:
грані пізнання / Л. Скупейко // Дивослово. – 2018. – № 2. –
С. 21-24.
Слюсар А. Літературні вікторини: Леся Українка: з життя та
творчості: А. Кокотюха «Таємниця козацького скарбу» /
А. Слюсар // Шкільна бібліотека. – 2016. – № 4. – С. 76-77: iл.
«Та вір мені, що я тебе любила...»: до 115-річчя драматичної
поеми Лесі Українки «Одержима» // Шкільна бібліотека. –
2016. – № 2. – С. 8-9: фот.
Петік Л. Як Леся стала Українкою: родинна
педагогіка Олени Пчілки / Л. Петік // Палітра
педагога. – 2012. – № 1. – С. 3-5.

40. Токарська І. І. До Лесиного віночка / І. І. Токарська // Розкажіть
онуку. – 2020. – № 1. – С. 27-28: мал.
Цуркан Л.М. Ти себе українкою звала: сценарій / Л. М. Цуркан //
Розкажіть онуку. – 2019. – № 1. – С. 29-30.
Чечель Людмила. «Я маю в серці те, що не вмирає!»: 1 серпня –
100 років від дня смерті Лесі Українки / Л. Чечель // Культура
і життя. – 2013. – 2 серпня. – С. 13.
Шаповалова Ірина. Поетична квітка України: поетичний ранок,
присвячений Лесі Українці / І. Шаповалова // Початкова
школа. – 2017. – № 7. – С. 18-19.
Юдицька Любов. Інтимна лірика Лесі Українки: «Твої листи
завжди пахнуть зів'ялими трояндами...» / Л. Юдицька //
Українська мова та література. – 2017. – № 3-4. – С. 66-74.
Яковенко Ж. В. Життя і творчість Л. Українки / Ж. В. Яковенко //
Все для вчителя. – 2012. – № 17-18. – С. 85-88.
Талант і мужність Лесі Українки: Цікаві факти з
біографії поетеси, інсценізації, ребуси, сенкани,
вікторини тощо за творчістю письменниці //
Розкажіть онуку. – 2013. – № 1-2. – С. 89-93.

41. Ресурси Інтернет
Великі українці: Леся Українка [Електронний ресурс] / Реж.
Володимир Ніколаєць // YouTube: [інтернет-
відеохостинг]. – Електрон.дані. – Режим доступу:
https://www.youtube.com/watch?v=dlthsclHJKc. – Назва з
екрана. – Дата публікації: 18.12.2011 р. – Дата перегляду:
5.02.2021.
«Вір мені. Леся Українка» [Електронний ресурс]: документальний
фільм студії ВІАТЕЛ із серіалу «Гра долі» // YouTube: [інтернет-
відеохостинг]. – Електрон.дані. – Режим доступу: – Режим доступу:
https://www.youtube.com/watch?v=X1eY2Wqd2k4. – Назва з екрана. –
Дата публікації: 20.03.2015 р. – Дата перегляду: 5.02.2021.
Леся Українка [Електронний ресурс]: документальний фільм про
життя видатної української поетеси Лесі Українки / Реж.-пост.
Богдан Голеня // YouTube: [інтернет-відеохостинг]. – Електрон.
дані. – Режим доступу:
https://www.youtube.com/watch?v=v6mrp1jrGqY. – Назва з екрана. –
Дата публікації: 23.10.2015 р. – Дата перегляду: 5.02.2021.
Леся Українка: 150 імен [Електронний ресурс]: [вебпроєкт]. –
Електрон. дані. – Режим доступу: https://150imenlesi.org/. –
Назва з екрана. – Дата перегляду: 5.02.2021.

42. Леся Українка: цікаві факти про письменницю [Електронний ресурс]:
[презентація фотографій з субтитрами] // YouTube: [інтернет-
відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу:
https://www.youtube.com/watch?v=B0HfZ_aQ36Y. – Назва з екрана. –
Дата публікації: 9.02.2014 р. – Дата перегляду: 5.02.2021.
«Наша Леся (фільм про Лесю Українку)» [Електронний ресурс] / Реж.
Л. Поліщук, М. Лукашевич // YouTube: [інтернет-відеохостинг]. –
Електрон. дані. – Режим доступу:
https://www.youtube.com/watch?v=pBDpNb-x36I. – Назва з екрана. –
Дата публікації: 12.10.2012 р. – Дата перегляду: 5.02.2021.
«О, Лесю! Українко без догани!» [Електронний ресурс] / Авт. Алла
Глусь // YouTube: [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. –
Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=CDRU4Nydrms. –
Назва з екрана. – Дата публікації: 14.11.2011 р. – Дата перегляду:
5.02.2021.