до 160-річчя з дня народження художника, ілюстратора і педагога Феодосія Сафоновича Козачинського

1. Основоположник першої
рисувальної школи
у нашому місті
веббібліонарис
до 160-річчя від дня народження
художника і педагога
Козачинського Феодосія
Сафоновича
Кіровоградська обласна бібліотека для дітей ім. Т.Г. Шевченка
Відділ інформаційно-бібліографічних послуг та краєзнавства
Кропивницький
2023

2. Важким і
тернистим був шлях
цього невідомого за
межами нашого краю
митця. Феодосій
Сафонович
Козачинський
народився в
с. Глодоси
(Новоукраїнського
району Кіровоградської
області) в багатодітній
родині священика.
Середню освіту не мав
змоги отримати, так як
в родині було 11 дітей.

3. Місця дитинства художник потім зобразить в картині «Вид села
Глодоси» (початок ХХ ст.). У невеликому форматі картини
зображено панорамний вид рідного села художника у літній
сонячний день. На першому плані пейзажу ми бачимо широку
заплаву річки. Детально виписано прибережні трави, очерет,
дерева, а у воді відображається високе голубе небо з невеликими
хмаринками. За річкою видніються хати села Глодоси, а далі на
пагорбі можна розгледіти купола сільської церкви.

4. Відомо, що хлопець художньому мистецтву навчався в Одесі.
Після смерті батька сім’я не мала можливості платити за
навчання у вищому учбовому закладі, але на підставі виданого
«Свідоцтва про бідність» Феодосій Козачинський одержав
безкоштовний квиток на відвідування Академії мистецтв в
Санкт-Петербурзі протягом п’яти років (1882-1887).

5. Також він допомагав Спілці образотворчих
мистецтв ім. В. Верещагіна в м. Миколаєві, був
поважним членом Київської літературно-артистичної
спілки, Київської спілки старовини й мистецтва.
Учнями Іллі Рєпіна, крім Ф. Козачинського, були
українські художники Фотій Красицький (онук Тараса
Шевченка), Олександр Мурашко, Микола Пимоненко,
Семен Прохоров, Ігор Грабар, Никанор Онацький,
Іван Макушенко та інші.
Навчався Феодосій
Козачинський у самого
Іллі Рєпіна, що намагався
підтримувати Україну не
лише творчо. У 1915 р.
митець відвідав Чугуїв,
маючи намір створити в
рідному місті «Діловий
двір» — вільні художні
майстерні.

6. «Портрет селянки в
інтер'єрі», 1880-ті роки
Цей портрет
належить до раннього
періоду творчості
Феодосія
Козачинського,
найімовірніше
студентського
періоду. Авторська
манера ще не
достатньо
оформилась, але
помітна висока
майстерність у
побудові фігури і
простору.

7. «Господар» (1899)
Феодосій
Козачинський постає
неабияким
майстром-
анімалістом, котрому
вдається органічне
поєднання зображень
людей і тварин.
Вражає його вміння
на малому форматі
подавати розгорнуті
композиції з
віртуозно
розробленим
пейзажним тлом.

8. «Циганський табір на Кавказі», журнал «Нива», 1890, с. 812
З часів студентства Феодосій Козачинський як ілюстратор
співпрацював із багатьма видавництвами, журналами. Для одного з
найпопулярніших часописів «Нива» він у 1889-1896 роках створив
більше 40 малюнків.

9. Ілюстрації Ф. С. Козачинського
до поеми М. В. Гоголя «Мертві
душі»

10. Сцена в генерал-
губернаторському
домі хоч і неповністю
композиційно
побудована, дещо
розпливчата, але
виконана
Ф. Козачинським на
художній манер і
вирізнялася
безумовною
виразністю і
соціальною
загостреністю, як і всі
твори цього
художника.

11. У 1900 був змушений виїхати з Петербурга і
оселитися в Єлисаветграді (нині
м. Кропивницький), де керував
рисувальними класами при Земському
реальному училищі (1906 — 1921 рр.).
Виховав плеяду талановитих художників, які
прославили свою батьківщину далеко за
межами України.

12. Феодосій Козачинський,
переконуючи батьків
художньо обдарованих
дітей у необхідності
навчати їх далі, не
зважаючи на бідність,
говорив: «Я син дячка.
Батько не міг мені дати
ніякої освіти. Я − живий
приклад того, як, не
маючи ніяких коштів,
можна вчитися і
домогтися того, щоб
стати художником».

13. Феодосій Козачинський
дуже любив малювати
природу. Так, наш
земляк, товариш
О. Осмьоркіна – поет,
сатирик і перекладач
А. Арго писав у
спогадах: «Я згадую
першого вчителя
Олександра Осмьоркіна -
Ф.С. Козачинського,
передвижника другого
призиву... З кращими
учнями він ходив на
етюди. Я також
примазався до них, так як
любив живопис
безмежно. Це були уроки
живопису з натури, які
супроводжувались
вудінням риби, варінням
юшки. Все це було дуже
тепло и сердечно...».

14. Літературознавець Л. Куценко у своїй
розвідці, написаній на основі спогадів
нашого поета-земляка Є. Маланюка,
наголошував, що майбутній поет був
учнем Феодосія Козачинського, під
його керівництвом вчився пізнавати та
розуміти мистецтво живопису.
Атмосфера в класі, за
спогадами Євгена
Маланюка, творила із
учня не тільки
художника, але і
інтелігента високого
духу.

15. Відомими учнями Феодосія Козачинського були:
Олександр Осмьоркін, Петро Покаржевський, Амшей
Нюренберг, Олександр Фойницький, Захар (Ісахар-Бер)
Рибак, Володимир Винниченко та багато інших.

16. Він писав впевнено й темпераментно,
створюючи ефектні поєднання з обмеженою,
але гармонійною колірною гамою».
Доктор
мистецтвознавства
Валентина Рубан
зазначала: «Розкутою
живописною манерою
і потягом до
поглибленої
психологізації образу
позначені нечисленні
на сьогодні портрети
Феодосія
Козачинського.

17. «Якщо в пейзажних творах Козачинський виявляв
чутливість до віянь сучасності і звертався до пленерних
мотивів, то камерна композиція і густий пастозний
живопис невеличких портретних полотен («Голівка
горбатої дівчинки» (1912) та «Гімназистка» (1910), що
будуються на холоднувато-стриманих чорно-бузкових,
коричневато-вохристих тонах, позначені відчутною
традиційністю − вони наслідують психологічні портрети
другої половини XIX ст.».

18. Історія створення цього твору дуже романтична.
Художник зустрів Тамару Головченко у сквері, де
полюбляв працювати. Митця вразила її врода та
незвичайний погляд, він захопився ідеєю написання
портрету дівчини і не заспокоївся, поки не реалізував
свою творчу мрію. На жаль, дівчина згодом захворіла на
туберкульоз легень і невдовзі померла.
•
Однією з кращих картин
художника по праву вважається
«Гімназистка» (1910). На
сьогодні – це, мабуть, найбільш
відомий і популярний серед
мешканців сучасного
Кропивницького твір Феодосія
Козачинського. Картина була
придбана в 1970-х роках у
жительки нашого міста Марії
Чвалинської, двоюрідної сестри
героїні картини – гімназистки
Тамари Головченко.

19. В 1913 році в Єлисаветграді (нині м. Кропивницький)
відбулася Перша художня виставка. Як член Комітету з
влаштування виставки Ф.Козачинський експонує на ній
понад 20 своїх творів. На цій же виставці вперше
показали свої художні твори й учні Ф. Козачинського -
Захар Рибак та Олександр Осмьоркін. Лише чотири
роботи Козачинського, які представлялися на виставці,
збереглися до сьогодні. Це - «Портрет горбатої
дівчинки» та «Портрет гімназистки», «Квіти», а також
пейзаж «Куточок саду» (1919). Доля більшості робіт
художника на сьогодні невідома.

20. Цікаво, що невеличка картина «Куточок
саду» (1919) потрапила до картинної галереї
від добре нині знаного після вилучення його
«скарбів» колекціонера О. Б. Ільїна. Була
написана в розпал Громадянської війни 1918–
1921 років і уособлює не тільки красу
природи, а й тишу і гармонію, втрачені у пеклі
братовбивчої війни.

21. Творча спадщина
Ф. Козачинського, що збереглася
дотепер, заслуговує на особливу
увагу. Так, картина «Бабуся з
онукою» (1917р.)
характеризується гострою
спостережливістю і влучністю
образів, тонкою
характеристикою. Приваблюють
чимось невловимим особи, що
зображені на картині, бабуся -
жінка похилого віку в чорному і
маленька дівчинка в білій сукні.
Вони ніби протиставляють
молодість і старість. На другому
плані картини ми впізнаємо
місцевий міський пейзаж -
Покровську церкву, що на
Ковалівці, на тлі якої і зображено
персонажів.

22. У своїх мемуарах учень
Ф. Козачинського по
вечірніх рисувальних
класах П. Покаржевський
згадує, що саме
Ф. Козачинський був одним
із ініціаторів створення в
місті Єлисаветграді першої
картинної галереї, а згодом
першим завідувачем відділу
мистецтв в
Кіровоградському
природничо-історичному
музеї (1921р.).

23. Кіровоградський природничо-історичний музей (1921р.),
яким завідував Ф. Козачинський, у 1929 році музей
став Округовим історико-археологічним, а
вже 1939 року — Кіровоградським обласним краєзнавчим
музеєм.

24. Безкоштовне реміснічно-грамотне училище у
Єлисаветграді (нині Центральноукраїнське вище
професійне училище імені Миколи
Федоровського ), де була створена перша
картинна галерея.

25. В основі педагогічних поглядів Феодосія Козачинського
була школа реалістичного живопису. Хоча він не отримав
звання художника, так як не було коштів на трирічні
педагогічні курси, оточуючі і учні називали його
художником-академіком за непересічну майстерність.
Феодосій Козачинський загинув під час голоду 1922 року, та
його талант продовжує жити у його картинах, розписах
Церкви Покрови Пресвятої Богородиці на Ковалівці, плеяді
учнів, в яких він вкладав всю душу. На честь художника
також перейменовано вулицю в місті Кропивницькому.

26. Дізнатися більше:
Босько Володимир Миколайович. Історичний
календар Кіровоградщини на 2009 рік : Люди.
Події. Факти : історико-краєзнавче видання :
довідник / Володимир Босько; Управління освіти і
науки Кіровоградської облдержадміністрації,
Кіровоградський обл. ін-т післядипломної
педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського. –
Кіровоград : Центрально-Українське видавництво,
2008. - 241 с. : фото.
Босько В. Талановитий, але безталанний... :
начирк житія художника Феодосія Козачинського /
В. Босько // Вежа. - 1996. - № 4-5. - С. 202-212.
Кіровоград. Образотворче мистецтво (минуле і
сучасне) : альбом / авт.-упор. : В. Добробатько,
О. Сіома ; літ. ред. : В. Бондар ; авт. передм. :
Б. Куманський. - Кіровоград : Мавік, 2008. – 311 с. :
кол. іл.

27. Классова О. Феодосій Козачинський - художник
трагічної долі / Классова О. // Молодіжне
перехрестя. – 2006. - 5 жовтня. - С. 9.
Козачинський Феодосій Сафонович /
Т. О. Ткаченко // Енциклопедія Сучасної України
[Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба,
А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН
України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних
досліджень НАН України, 2013. – Режим доступу :
https://esu.com.ua/article-8123 .
Лісниченко Ю. Нові вулиці Кропивницького /
Ю. Лісниченко // Вечірня газета. – 2016. - 21
жовтня. - С. 6.
Скочко Олена. Феодосій Козачинський
продовжує жити у живописі та назвах вулиць /
Олена Скочко // Первая городская газета. - 2020.
- 24 вересня. - С. 4 : фот.