23 серпня – День Державного Прапора України. Це свято всіх поколінь українців, данина поваги символу держави, що пройшов довгий, часом героїчний, часом трагічний шлях. Під рідним прапором український народ утвердив віковічну мрію про державність, соборність і самостійність.
Революція Гідності стала наймасштабнішим протестом у новітній історії України, боротьбою українських громадян за свої права і демократичний європейський вибір.
Під час Революції Гідності понад сотня людей загинули від куль, побиття або відійшли у вічність пізніше від отриманих на Майдані поранень. Їх назвали Героями Небесної сотні.
День пам’яті Героїв Небесної Сотні відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента України «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».
Присвячуємо презентацію «Їх дух незламний і безсмертний подвиг» Героям Небесної Сотні.
Герої не вмирають!
Революція Гідності стала наймасштабнішим протестом у новітній історії України, боротьбою українських громадян за свої права і демократичний європейський вибір.
Під час Революції Гідності понад сотня людей загинули від куль, побиття або відійшли у вічність пізніше від отриманих на Майдані поранень. Їх назвали Героями Небесної сотні.
День пам’яті Героїв Небесної Сотні відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента України «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».
Присвячуємо презентацію «Їх дух незламний і безсмертний подвиг» Героям Небесної Сотні.
Герої не вмирають!
Державний прапор є національним символом нашої держави. Під ним українці йшли до проголошення самостійності, тому для України як держави природнім є вияв пошани до своєї національної символіки, а саме до прапора.
Починаючи з 2004 року, 23 серпня відзначається як День Державного Прапора України згідно з Указом Президента України Л. Кучми «Про День Державного Прапора України» від 23 серпня 2004 року № 987/2004.
З нагоди свята сектор журнальної періодики підготував віртуальну виставку журнальних публікацій «Наш волелюбний стяг». Приємного перегляду!
ОСНОВНІ ЗАХОДИ з нагоди відзначення на Вінниччині 26-ї річниці незалежності У...Серафим Погребнов
Основні заходи, які готуються в області до відзначення 26-ї річниці незалежності України, презентувала 14 серпня під час щопонеділкової апаратної наради в облдержадміністрації директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА Світлана Василюк.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
Екологічна інформація є важливою складовою забезпечення сталого розвитку суспільства. Громадяни мають право на доступ до такої інформації, а державні органи та інші суб'єкти зобов'язані забезпечувати її прозорість та відкритість. Це допомагає підвищувати обізнаність суспільства, сприяє участі громадян у прийнятті рішень та контролі за природоохоронною діяльністю.
Сектор аграрних наук ВОУНБ ім. В. Отамановського пропонує всім охочим ознайомитися з матеріалами віртуальної виставки «Аграрна наука України у виданнях: історичний аспект» до Всесвітнього дня книги та авторського права.
Запрошуємо до перегляду!
П’єса «Наталка Полтавка» – один із перших драматичних творів нової української літератури, де реалістично змальовано життя українського села XIX століття, яскраво показано типи народних характерів. Тут завдяки суто побутовому конфлікту розкрито деякі соціальні відносини, образи чиновників, селян, бурлаків.
Життєва правдивість, майстерність у зображенні характерів, широке використання фольклорних джерел допомогли п’єсі здобути всенародне визнання, і вона донині хвилює глядача
Сектор аграрних наук ВОУНБ ім. В. Отамановського пропонує всім охочим ознайомитися з матеріалами віртуальної виставки «Сільські території: стратегічні напрями розвитку».
Зиґмунт Мілковський – один із найплідніших польських письменників, окрім публіцистичних творів, написав 80 романів (за кількістю яких поступався лише Крашевському). Дебютував як романіст у 1858 році працею «Василь Голуб», опублікованою в «Dzienniku Literackim».
Романи Мілковського відображують його інтерес до звичаїв і культури українського селянства, які він документував, перебуваючи на теренах України. Він надавав великого значення як естетичним, так й етичним цінностям. Показав конфлікти між дворянством і селянством, у яких звинувачував шляхту. Проте він вказував на можливість встановлення добрих відносин між землевласниками та їхніми підданими. На його думку, соціальна рівновага повинна ґрунтуватися на вигідному для садиби та села розподілі праці, а також на взаємній вигоді та повазі.
До відзначення 210-ї річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка відділ рідкісних і цінних видань презентує віртуальну книжкову виставку «Тарас Шевченко – геній і пророк українського народу». На експозиції представлені твори Великого Кобзаря, які хронологічно охоплюють друки 1860–2016 рр., з анотаціями й бібліографічними описами.
Запрошуємо користувачів і шанувальників творчості українського генія до перегляду виставки!
Сектор аграрних наук ВОУНБ ім. В. Отамановського пропонує всім охочим ознайомитися з матеріалами віртуальної книжкової виставки «Ефективне тваринництво: корми та годівля».
Чехія – одна з найцікавіших європейських країн. Цьому сприяє її давня історія, безліч культурних пам’яток та чарівна природа. Злата Прага, хокей і пиво відомих на весь світ пивоварних заводів – головні візитні картки Чехії. Гарну репутацію мають і самі чехи, які вважаються відкритими, працьовитими та практичними.
Центр європейської інтеграції, який діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук ВОУНБ ім. В. Отамановського, у межах циклу «Вивчай Європу – змінюй Україну» підготував віртуальну виставку «Чехія – колиска натхнення».
Запрошуємо до перегляду!
Продовольча безпека держави, виробництво валового внутрішнього продукту ґрунтуються насамперед, на достатніх потужностях та сучасних технологіях зернових підприємств, що існують в країні. Тому знання, які дозволяють зменшити втрати зерна, є основою для підвищення ефективності зернових компаній з метою задоволення зростаючого попиту на зерно та продукти його переробки у світі, оскільки для більшості населення планети вони є основними продуктами харчування.
Сушіння – складний технологічний процес, який застосовують для видалення надлишкової вологи у зерні з метою доведення його до сухого стану, що забезпечує подальшу надійну збереженість продукції. При сушінні необхідно додержуватися рекомендованих режимів сушіння зерна залежно від його вологості та цільового призначення.
Сектор аграрних наук ВОУНБ ім. В. Отамановського пропонує всім охочим ознайомитися з матеріалами віртуальної книжкової виставки «Зерно: сушіння та зберігання».
17 вересня 2023 року виповнюється 115 років від дня народження Дмитра Федоровича Чеботарьова (1908–2005) – всесвiтньовiдомого вченого-геронтолога, клініциста, академіка Академії медичних наук України, академіка Національної академії наук України, лауреата Державної премiї України в галузі науки і техніки, Заслуженого дiяча науки України, директора Інституту геронтології.
З ім’ям визначного вченого пов’язано становлення геріатрії як нового розділу медицини, розвиток клінічної фізіології у віковому аспекті, розробка форм організації медико-соціальної допомоги людям похилого віку. Наукові праці присвячені захворюванням шлунково-кишкового тракту, стану внутрішніх органів у вагітних, питанням геронтології та геріатрії тощо.
Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Валентина Отамановського стала учасником проєкту «Польська полиця в Україні», який реалізує Державна установа «Український інститут книги» спільно з Інститутом книги у Польщі та за підтримки Міністерства культури та національної спадщини Польщі.
Найбільша з європейських країн-крихіток, найбагатша та найбезпечніша – все це про Люксембург. Це єдине у світі герцогство з надзвичайно цікавою історією. Люксембург є однією із шести країн-засновниць Євросоюзу, а також однією з дванадцяти країн-засновниць НАТО. Разом із Бельгією і Нідерландами входить до Бенілюксу. Попри маленькі розміри країни, тут є безліч пам’яток історії та культури, а на туристів чекає насичений і цікавий відпочинок.
Ставкове рибництво – не тільки продуктивне, але й захоплююче заняття, що сприяє єднанню людини з живою природою.
Сектор аграрних наук Вінницької ОУНБ ім. В. Отамановського пропонує всім охочим ознайомитися з матеріалами віртуальної виставки «Ставкове рибництво».
6 грудня в нашій державі відзначається День Збройних Сил України. Він установлений 1993 року постановою ВРУ. Дату обрали не випадково: саме цього дня 1991 року був ухвалений Закон «Про Збройні сили України». З нагоди свята відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготував віртуальну виставку «ЗСУ: історії Героїв».
Штутгарт, розташований у самому серці землі Баден-Вюртемберг, дивує своєю багатошаровою культурною спадщиною та сучасністю. Запрошуємо вас відправитися у світ культурної розмаїтості. Відкрийте для себе неповторний шарм Штутгарта – найкультурнішого міста Німеччини.
НАТО – це міжурядова організація, політико-безпековий союз, об’єднаний спільною системою цінностей, до яких належать демократія, свобода, верховенство права, вирішення конфліктів мирним шляхом і ринкова економіка.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, який діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук ВОУНБ ім. В. Отамановського, підготував віртуальну виставку «10 цікавих фактів про Північноатлантичний альянс».
Запрошуємо до перегляду!
21 листопада наша країна відзначає День Гідності та Свободи, який увібрав у себе доленосні події новітньої історії України – Помаранчевої революції та Революції Гідності. Цього дня українці віддають шану патріотизму та мужності людей, які виступили на захист демократичних цінностей.
2. 23 серпня Україна відзначає державне свято – День
Державного Прапора.
Під рідним прапором український народ утвердив віковічну
мрію про державність, соборність і самостійність.
Благородні синій і жовтий кольори неба і пшениці
символізують велику працю наших людей від сходу до заходу й з
півночі до півдня України.
Патріотизм, любов до Батьківщини, почуття національного
єднання народжується в наших серцях, коли звучить Державний
Гімн і майорить Державний Прапор.
Згідно із найбільш популярним
тлумаченням колірної гами прапора, синя
його смуга символізує ясне небо, а жовта –
золоті пшеничні ниви. Дехто ж стверджує,
що насправді барви нашого прапора
здавна символізують дві головні стихії
природи – воду і вогонь.
Водночас, з релігійного погляду,
жовтий (золотий) колір – уособлює Творця
і взагалі Вищу духовність, а синій – усе
земне.
3. Український синьо-жовтий прапор має свою довгу історію.
• 25 червня 1848 року публічно вперше зафіксували сучасний синьо-жовтий стяг
у Львові. Його вивісили українці Королівства Галичини та Володимирії над
Львівською ратушею як національний прапор. Саме після цього випадку
синьо-жовтий стяг набував все більшої популярності в українців, а після
революції 1905 року його почали використовувати і в Наддніпрянщині.
• У 1917-1921 роках – цей стяг був державним прапором Української Народної
Республіки й Української Держави під час революції.
• У 1938-1939 роках синьо-жовтий стяг був прапором Карпатської України.
• За радянських часів синьо-жовтий стяг використовувався підпільно, за нього в
СРСР карали ув’язненням на два роки.
• 18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України своєю Постановою
"Про прапор України" фактично надала синьо-жовтому стягу статус офіційного
прапора країни.
• 28 січня 1992 року на сесії Верховної Ради прийняли постанову про
Державний прапор України. Ним став синьо-жовтий стяг.
• Указ Президента України від 23 серпня 2004 р. № 987/2004 «Про День
Державного Прапора України» «…на вшанування багатовікової історії
українського державотворення, державної символіки незалежної України та з
метою виховання поваги громадян до державних символів України…». 7
серпня 2009 року цей Указ доповнено Указом Президента України № 602/2009,
яким було засновано підняття Прапора України у День Державного Прапора
України і під час інших державних свят та проведення загальнодержавних
заходів.
4. У радянську добу зберігання синьо-жовтого полотнища вважалося
злочином, а поява українського прапора у громадських місцях розцінювалася
як надзвичайна подія. Органи безпеки докладали всіх зусиль, щоби виявити і
покарати «антирадянські елементи».
Наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років, піднялась велика
патріотична хвиля. В цей час активізувались суспільно-політичні рухи, в тому
числі й національний, завирувало національно-культурне життя, досить
актуальним було питання національних символів: прапора, герба, гімну.
Національний синьо-жовтий прапор майорів уже над багатьма
українськими містами і селами, зокрема, і на Вінниччині.
Перші підняті прапори на Вінниччині шили вночі, а герби вишивали
руками.
Найпершим підняли прапор в Мурованих Курилівцях в травні 1989-
го. Активісти закріпили синьо-жовтий прапор на башті будівельного крану
напередодні демонстрації до Дня Перемоги. Він провисів лише годину, але
факт був.
В місті Бар вчителі повісили прапор на вежі міського стадіону.
В селі Ковалівка Немирівського району в 1990-му вивісили прапор
на трубі цукрового заводу.
5. 28 квітня 1990 р. жителі села Бабчинці Чернівецького району,
після того як самовільно повісили синьо-жовтий стяг біля сільського
будинку культури, встановили біля нього цілодобове чергування.
В ніч з 6 на 7 листопада 1990 р. жителі м. Тростянця підняли
жовто-блакитний прапор над адміністративною будівлею м’ясокомбінату.
Нині на місці підняття прапора встановлена меморіальна табличка на
честь цієї події.
Вперше прапор на Жмеринщині було відкрито, без маскування у
квітні 1990 року, не забарився і Липовецький район, Чернівецький,
Могилів-Подільський…
Навесні 1991 року жителі сіл Клекотина та Мурафа встановили
прапор над Мурафським плодоконсервним заводом, на заводській трубі,
який було видно не тільки в Мурафі, а й далеко за її межами.
У місті Калинівка вперше було піднято національний прапор в
квітні 1991 р.
У ніч з 21 на 22 травня 1991 року громадські активісти підняли
синьо-жовтий прапор у м. Хмільник.
6. 2 вересня 1989 року члени вінницького осередку
Народного Руху провели півторатисячний мітинг у Центральному
Парку культури і відпочинку ім. Горького (зараз Центральний
міський парк Вінниці), там вперше було піднято жовто-блакитний
прапор.
Вінницькі активісти кілька місяців поспіль намагалися
встановити український стяг в центрі міста. Проте кожна акція з
підняттям прапору була невдалою. Встановлення прапора – це
великий подвиг. Саме 21 жовтня 1990 року замайорів жовто-
блакитний прапор біля міськвиконкому Вінницької міської ради.
Чіпляли його на телескопічну щоглу із труб різного
діаметру. Прапор мав 2-3 метри ширини та 6 метрів довжини. На
цю подію тоді прийшло близько 4 тисяч вінничан, які в момент
підняття прапора співали Гімн України.
Наразі у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї досі
зберігають прапор, який тоді піднімали відважні вінничани.
7. Державний Прапор – невід’ємний атрибут кожної країни,
що уособлює самобутність та спадкоємність її державотворчих
традицій. Його еволюція у своєрідний спосіб відображає
багатовікові процеси розвитку, становлення та життєдіяльності
державних утворень.
Сьогодні для кожного з нас Державний Прапор є
невід’ємною частиною повсякденного життя, символом
незалежності та важливим засобом патріотичного виховання
підростаючого покоління.
8. Бібліографічний список
Вінниця: історичний нарис / голов. ред. : А. М. Подолинний. – Вінниця : Книга-
Вега, 2007. – 304 с. : іл., фото. - Бібліогр.: с. 276–280.
Гречило, А. Звідки узявся синьо-жовтий прапор? / А. Гречило // Вінниччина. –
2007. – 18 серп. – С. 5. – Спец. вип. газ. «Хочу все знати».
Кондратюк, О. Рідний наш прапор високо несім / Олена Кондратюк // Поділ.
зоря. – 2017. – 31 серп. – С. 5.
Кривоніс, О. Український жовто-блакитний прапор є символом нашої
майбутньої перемоги над російським агресором / О. Кривоніс // Вінниччина. –
2014. – 27 серп. – С. 2.
Махан-Гуцал, М. Стигла нива, небо синє – ніде ні хмарини, то картина
особлива – прапор України : [про відзначення Дня Державного Прапора у м.
Бар] / Мар’яна Махан-Гуцал // Барчани. – 2018. – 24 серп. – С. 4.
Мельник, М. Прапори на стрілах : [про історію встановлення Державного
Прапора України у Мурованих Курилівцях] / Марія Мельник // Вінниц. газ. –
2019. – 23 серп. – С. 6.
Національна символіка незалежної України : метод. рек. для викладачів і
студ. неіст. спец. вищ. навч. закл. / уклад. : М. І. Бушин, І. Ю. Мащенко, В. Ф.
Юзвенко. – Черкаси : ЧІТІ, 2001. – 48 с.
Наш прапор житнім золотом цвіте // Піщан. вісті. – 2017. – 25 серп.
9. «Під синьо-жовтим прапором свободи об’єднаємо великий наш народ» //
Поділ. зоря. – 2017. – 31 серп. – С. 8.
Пустіва, В. Свято символу вільної держави / Валентина Пустіва // Вінниц. газ.
– 2015. – 28 серп. – С. 1.
Синьо-жовтий прапор над Липовеччиною // Липовец. вісті. – 2018. – 29 серп.
Україна: герби та прапори / авт. проекту та упоряд.: В. Г. Кисляк, О. А.
Нескоромний. – Київ : Парламент. вид-во, 2010. – 456 с.
Чотири Вінницькі броди : хронік.-докум. колаж: 75-річчю Вінницької області
присвячується / Вінниц. обл. держ. адмін. ; упоряд. : М. Ф. Каменюк, В. С.
Скрипник. – Вінниця : Консоль, 2008. – 256 с. : кол. іл.
Шпичка, В. Вони були першими : [на Вінниччині започатковано щорічні зустрічі
учасників підняття національного прапора на Вінниччині в 1989–1991 рр.] /
Василь Шпичка // Вінниччина. – 2018. – 5 верес. – С. 6.
Шпичка, В. На прапор рівняймось! : [про український прапор] / Василь Шпичка
// Вінниц. край. – 2017. – № 3. – С. 112–122.
Шпичка, В. На Прапор рівняймося! : [про історію підняття синьо-жовтого
знамена у різних населених пунктах Вінницької області] / Василь Шпичка //
Вінниц. газ. – 2017. – 18 серп. – С. 1, 3.
10. Підготувала зав. сектору створення краєзнавчих баз даних
відділу краєзнавства Н. В. Березюк
Відділ краєзнавства
Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва
вітає всіх зі святом!