вебпрезентація до 300-річчя від дня народження письменника, мислителя і філософа для користувачів старшого віку

1. Кіровоградська обласна бібліотека для дітей ім. Т. Г. Шевченка
Відділ інформаційно-бібліографічних послуг та краєзнавства
Безмежний світ Григорія
Сковороди
вебпрезентація
до 300-річчя від дня народження
письменника, мислителя і
філософа
для користувачів старшого віку
Кропивницький
2022

2. «Ревнильник істини й
духовного буття,
Він мудрий словом, розумом,
життям,
Прихильник простоти й
найвищої свободи,
Він щирий друг, йому
убогість не біда.
Досяг верхів наук, пізнавши
дух свободи.
Достойний приклад всім
серцям – Сковорода».
М. Ковалинський

3. Григорій Сковорода якісно розвинув, підніс на один рівень з
тогочасними західноєвропейськими зразками українську
філософію, педагогіку, літературу. Він перший з українських
інтелектуалів і митців здобув всесвітню славу. Став першим
байкарем і поетом-ліриком у нашій літературі. Його
просвітницька діяльність сприяла відкриттю першого в Україні
Харківського університету, а також залучила фольклор в
українське письменство. Його філософські ідеї допомогли
тисячам людей піднятися на вищий духовний ступінь розвитку,
відкинути марнотні спокуси світу.

4. Дослідники відшукали
архівні матеріали, що
проливають світло на родину, в
якій Григорій з’явився на світ.
У козацькому переписі
Чорнуської сотні Лубенського
полку за 1745 рік записано:
«двор Пелагеи Сковородыхи,
сын которой Григорий
обретался в певчих». Батька тут
же названо не поважним ім’ям
Сава, а зневажливим «Савка», що
вказує на приналежність родини
до малоземельних, тобто
незаможних козаків.
Козацький стан усе ж давав
особисту волю і формував у
майбутнього філософа
психологію вільної людини.

5. Питанням честі
вважали козаки освіту для
своїх дітей. Ця традиція та
виняткові здібності малого
Григорія до навчання
спонукали батьків віддати
сина в науку до дяка, а від
дяка – до Чорнуської
церковнопарафіяльної
школи.
Григорій мав від
природи чудовий голос і
неабиякий музичний хист.
Пізніше вільно грав на
сопілці, флейті, скрипці,
гуслях, лірі, бандурі.
У Чорнуській школі був солістом у церковному хорі, що
разом із винятковими здібностями до навчання відкривало
йому дорогу до підготовчого класу Київської академії.

6. У серпні 1734 року Григорій вступив до Києво-
Могилянської академії, яка на той час перебувала на
вершині свого розквіту. У першому, ординарному
класі (аналогія, інфима) вивчали українську книжну,
польську мови і поступово переходили на латину,
яка ставала основною в подальших класах, також
вивчали церковнослов’янську.

7. У 1735-1738 роках Сковорода
продовжив навчання в наступних
граматичних класах, вивчав
латинську мову, прозові та
поетичні твори цією мовою. Далі
були класи поетики та риторики,
а також у 1739-1740 роках
починає вчити грецьку, німецьку
й гебрейську мови в Симона
Тодорського. Потім схема
навчання передбачала клас
філософії тривалістю два роки, де
вивчались діалектика, логіка, етик
а, фізика, метафізика. У цьому
класі Сковорода навчався під
орудою префекта академії
Михайла Козачинського.

8. У 1741 році, не
завершивши клас
філософії, Сковорода
у Глухові пройшов
конкурсний відбір до
придворної капели
імператриці Єлизавети і
вирушив до Санкт-
Петербурга. У придворній
капелі в Санкт-Петербурзі
та Москві виконував
партії альта в операх,
літургіях, різних
урочистостях.
Зокрема, співав на коронації Єлизавети в Москві в
італійській опері Йоганна Адольфа Гассе «La clemenza di
Tito» («Милосердя Тита»).

9. Наприкінці серпня 1744
року разом з почтом
імператриці Єлизавети прибув
до Києва, куди Єлизавета їхала
«на поклоніння святим Божим
угодникам». Назад з
імператорським двором
вертатися Сковорода не став,
звільнився в чині «придворного
уставника» і повернувся до
Києво-Могилянської академії,
аби завершити курс філософії.
Загалом у Києво-Могилянській
академії Сковорода вчився 10
років, але не закінчив вишу, бо
повний курс навчання в
академії тривав 12 років.

10. У Сковороди було багато учнів, викладав він і приватно
(його запрошували вчителем в різні маєтки), і офіційно – в
Харківському колегіумі, а потім у Переяславі. Головним
чином він викладав поетику – вчив, як писати поезію.

11. З 1759 по 1769 роки
Сковорода викладав етику
та поетику в Харківському
колегіумі. Він був
легендарним вчителем,
якого всі дуже любили.
Коли у 1805 році в Харкові
було засновано університет,
гроші на його заснування
зібрали українські поміщики
Слобожанщини за ініціативи
В.Каразіна. Більшість з них
були учнями Г. Сковороди.

12. Григорій Сковорода був дуже цікавим викладачем. В
нього, наприклад, була своя система оцінювання — 10-
бальна (деякі стверджують, що 12-бальна), але не
цифрами, а було 10 коротких характеристик.
Починалося від «повне безглуздя», а найбільш
розумних він оцінював як «вострий», «вельми вострий»,
«зверок вострий » (тобто знання хватає на льоту).

13. Один із класів колегіуму у Переяслав-
Хмельницькому тепер меморіальний музей.

14. У своїх самообмеженнях Сковорода
почувався вільною людиною. Він був вільний
від зайвих речей, від багатства. Він навіть не
мав будинку.

15. Дивовижна послідовність
у дотриманні власних
принципів життя іноді
ставала трагедією
Сковороди. Одного разу до
нього обізвалося високе
людське почуття – кохання.
Воно повело мандрівного
філософа під церковний
вінець. Та в останню мить,
уявивши, що зраджує
власній волі, він утік із
церкви і пішов своїм
шляхом-дорогою,
відмовившись на все життя
від інтимного щастя.

16. Близько 30 років Сковорода
провів у подорожах, він дуже
любив мандрувати: перша
подорож — до Санкт-
Петербурга, де він ввійшов до
складу капели; далі подорож
Європою. Потрапивши до
Європи, він почав слухати лекції
в різних університетах. Загалом
філософ був в Угорщині,
Німеччині, Польщі, Словаччині,
Чехії, Італії (подані сучасні
назви країн);
• а потім продовж 25
років мандрував Україною.

17. Улюбленою місцевістю
письменника і філософа
було село Іванівка (тепер
Сковородинівка), що на
Харківщині. Там Сковорода
навіть облаштував собі
незвичну келію — у дуплі
дерева. У ній вставав стіл, і
філософ міг там писати.
Ця келія збереглася до
наших днів. Розташована
біля музею Григорія
Сковороди у селі Іванівка.

18. Григорій Савич
був вегетаріанцем. Він вважав,
що людина, яка зловживає
м’ясом та алкоголем, довго
зупиняється на тривожному
роздумі — «передчасно
старіє, коли не щось гірше».
Кажуть, Сковорода якось
побачив сон, де люди їли
один одного, і після цього
відмовився від м’яса. Крім
того, він їв тільки один раз на
добу — і завжди після заходу
сонця. І прожив 71 рік, що
для XVIII століття було
довголіттям.

19. шляхом переписування вручну.
Величний, гордий мандрівник, філософ,
письменник, музикант, Г. С. Сковорода зробив
значний вклад в українську культуру і залишиться в
пам’яті нації надовго.
Незважаючи на те,
що з-під пера
Г.Сковороди вийшли
вірші, афоризми,
байки, прозові,
філософські твори,
його творчість не
була надрукована за
життя, а його тексти
поширювалися

20. Помер філософ 9 листопада 1794 року.
Насправді, конкретного місця поховання не знав
ніхто, була відома лише місцина — село Пан-
Іванівка, що потім називалася Іванівка, а нині
Сковородинівка.
Як і заповідав Сковорода, на його надгробку немає
хреста чи скульптури — тільки камінь. І знаменитий
напис: «Світ ловив мене, та не спіймав».

21. Будинок у с. Сковординівка Харківської області, де
донедавна розташовувався літературно-меморіальний
музей Григорія Сковороди, був зведений у XVIII ст.
Безпосередньо музей там заснували у 1972 році.
Перші два зали музею присвячені біографії та
творчості Сковороди, а третій — ушануванню
філософа. Відкрита для відвідувачів і меморіальна
кімната («спокійна келія»), де жив і помер Григорій
Сковорода.

22. 7 травня 2022 року російський снаряд влетів у
дах будівлі, вогонь охопив увесь музей. Будівлю
ХVIII століття, яка свого часу була домом для
гостей у садибі поміщиків Ковалівських, домом для
Григорія Сковороди й останні роки берегла пам’ять
про його життя, тепер сама перетворилась на
спогад.
Вдалось відреставрувати скульптуру Григорія
Сковороди.

23. Тільки через сто
років після смерті
Григорія Сковороди
було зібрано і
видано друком усі
відомі на той час
його твори. Цю
неоціненну послугу
нашій культурі й
історії зробив 1894
року в Харкові
Д. І. Багалій.

24. Сковорода справив потужний
вплив на новітню українську
культуру. Уже зачинатель нашого
новітнього письменства Іван
Котляревський належав до «учнів
Сковороди». Коли у фіналі
«Наталки Полтавки» пан Возний
на прізвище Тетерваковський (той
самий, що в першій дії співав
пісню «Всякому городу нрав і
права») таки не став чинити зла,
пригадавши, що він «от
рожденія…расположен к добрим
ділам», а Микола та Виборний
вихваляють усіх полтавців як
добродіїв, тут виразно вчувається
головна ідея «Убогого
Жайворонка» Сковороди –
«сродність» української людини
до добра.

25. Творчість Сковороди
справила помітний вплив
також на Тараса Шевченка.
Шевченко добре знав
сковородинські псалми, а
також листи філософа,
оприлюднені на сторінках
«Украинского вестника».
Зважмо й на те, що серед
Шевченкових знайомих
були Платон Лукашевич,
син друга Сковороди
Якима Лукашевича, та
Олексій Капніст – син
Василя Капніста.

26. «Сковороду можна вважати
зачинателем жанру байки, який
набув широкого розвитку в
українській літературі у 19
столітті, досягши високого
художнього рівня у Є. Гребінки і
особливо у Глібова».
(С. Пінчук)
Байкам Сковороди
притаманний глибокий зміст,
про ідею байки він сказав
так: «Байка т оді нікчемна т а
баб'яча, коли в прост ому т а
чудному лушпинні своєму не
ховає зерна іст ини».
Сковорода вважав байку «мудрою ігрушкою, яка
приховує в собі внут рішню силу».

27. Всесвітньо відомий Григорій Сковорода
і своїми афоризмами:
Без бажання все важке, навіть найлегше.
Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.
В усіх науках і мистецтвах плодом є вірна практика.
З усіх втрат втрата часу найтяжча.
Пізнаєш істину – ввійде тоді у кров твою сонце.
Що вподобав, на те й перетворився.

28. А тепер спробуйте відгадати
афоризми Григорія Сковороди

29. А тепер спробуйте відгадати
афоризми Григорія Сковороди

30. Не розум від книг, а книги
від розуму створились

32. Що компас у кораблі, то
Бог у людині

34. Визначай смак не по
шкаралупі, а по ядру

35. Залишив Григорій Сковорода у спадок
і пісні, які можна сприймати як народні,
іменовані також «сковородинськими». І
понині відомі його сатирична пісня
«Всякому городу нрав і права», ліричні
канти «Стоїть явір над горою», «Ой ти,
птичко жолтобоко», пісня-псалом «Ах
поля, поля зелені». А пісню «Ах пішли
мої літа» було надруковано з нотами ще
за життя Сковороди в «Богогласнику»
1790 року в Почаївській друкарні.
Збереглися також записана Миколою
Лисенком від кобзаря Остапа Вересая
«сковородинська» пісня-псалом «Про
правду і кривду» та пісня «Сонце і
пташка», яку, за переказами, співав хор
кріпаків князя Потьомкіна. Григорій
Квітка-Основ’яненко стверджував, що
урочистий і радісний наспів «Христос
воскресе» та канон «Воскресіння день»
теж належать Григорію Сковороді.
Поклав на музику митець і більшість
віршів із «Саду божественних пісень».

36. Думки великого просвітителя, втілені у віршах, у піснях,
розносилися по землі кобзарями й лірниками, полонячи
людські душі. І. Франко писав: «Григорій Сковорода — явище
вельми помітне в історії розвитку українського народу, мабуть,
найпомітніше поміж усіх духовних діячів наших XVIII ст.».
Укрпошта, марка Григорій Сковорода, 2022

37. Дізнатися більше
Книги автора
Сковорода, Г. С. Байки / Г. С. Сковорода; упоряд. й адапт. Л. Ушкалова;
худож. І. Коршунов. – Х.: Віват, 2020. - 64 с.: іл. - (Найкращий
подарунок).
Сковорода Г. С. Байки харківські. Афоризми: за ред. О.Р. Мазуркевича. –
Х.: Прапор, 1972. – 131 с.
Сковорода Г. С. Буквар миру. Х.: Клуб семейного досуга, 2015. – 320 с.
Сковорода Г.С. Вибрані Твори. К. / Г. С. Сковорода : Дніпро, 1971. –
135 с.
Сковорода Г. С. Котляревський І. П. Вибрані твори . – Х.: Прапор,
1985.– 304 с.
Сковорода Г. С. Вибрані твори в українських перекладах упоряд.
Л.Ушакова / Г. С. Сковорода . – Х.: Ранок: Веста, 2003. – 144 с.
Сковорода Г. С. Вибрані твори в українських перекладах / Г.
С. Сковорода : упоряд. Л.Ушакова / Г. С. Сковорода. – Х.: Ранок, 2009. –
240 с.
Сковорода Г. С. Вибрані твори: поезії, байки, діалоги, притчі /
Г.С. Сковорода. - Харків: Прапор, 2007. - 384 с.: іл.

38. Сковорода Г. С. Вірші. Пісні. Байки. Діалоги. Трактати. Притчі.
Прозові переклади. Листи / Г. С. Сковорода. – К.: Наукова думка,
1983. – 542 с.
Сковорода, Г. С. Григорій Сковорода - дітям / Г. С. Сковорода. –
Львів: Апріорі, 2017. – 88 с.: іл. – (Апріорі-дітям).
Сковорода Г. С. Літературні твори. – К.: Наукова думка, 1972. – 434 с.
Сковорода Г. С. Сковорода. Найкраще: трактати, діалоги, притчі та
байки / Г. С. Сковорода. – Львів: Terra Incognita, 2018. – 320 с.: іл. -
(Українська езотерика).
Сковорода Г.С. Поезії. – К.: Рад. Письменник, 1971. – 239 с.
Сковорода Г. С. Розмова про істинне щастя. – Х.: Прапор. – 2002. –
271 с.
Сковорода Г.С. Твори / Г.С. Сковорода. – К.: Веселка, 1996. – 272 с.
Сковорода, Г. С. Твори: у 2 т. Т. 1: Поезії. Байки. Трактати. Діалоги /
Г. С. Сковорода. - 2-е вид., виправ. - К. : Обереги, 2005. – 528 с.:
портр. - (Київська б-ка давнього укр. письменства).
Сковорода Г. С. Твори: у 2 т. Т. 2: Трактати. Діалоги. Притчі.
Переклади. Листи / Г. С. Сковорода. – 2-е вид., виправ. - К.:
Обереги, 2005. – 480 с. – (Київська б-ка давнього укр. письменства).

39. Сковорода Г. С. Сад божественних пісень: поезії, байки, притчі,
філософські трактати, листи / Г. С. Сковорода. – К.: Школа, 2007. – 334
с. – (Б-ка шкільної класики).
Сковорода Г.С. Сад пісень: Вибрані твори. – К.: Веселка, 1968. – 198 с., іл.
Сковорода Г.С. Сад пісень: Вибрані твори. – К.: Веселка, 1971. – 188 с., іл.
Сковорода Г.С. Сад пісень: Вибрані твори. – К.: Веселка, 1983. – 190 с., іл.
Книги про автора:
Григорій Сковорода. Тарас Шевченко. Іван Франко. Леся Українка:
біографія окремої особи. - Луцьк: Волинська книга, 2012. - 472 с.
Єшкілєв В. Л. Усі кути Трикутника: роман: апокриф мандрів
Г. Сковороди / В. Л. Єшкілєв. – К.: Академія, 2012. – 248 с. – (Автографи
часу).
Калуська Л. В. Видатні українські педагоги: інформаційний довідник /
Л. В. Калуська. – Тернопіль: Мандрівець, 2008. – 224 с.
Лапікура В. Про Г. Сковороду, Ж. А. Фабра, П. Котляревського,
І. Кожедуба, М. Остроградського: оповідання / В. Лапікура,
Н. Лапікура. – К.: Грані-Т, 2008. – 120 с.: іл. – (Життя видатних дітей).

40. Нартов, В. В. Видатні особистості України / В. В. Нартов. – Х.: Клуб
семейного досуга, 2007. – 400 с.: іл.
Наш перворозум: Григорій Сковорода на портреті і в житті:
фотокнига. – К.: Спалах, 2004. - 176 с.: іл.
Стадниченко В. Я. Іду за Сковородою: сповідь у любові до
вчителя: до 280-річчя від дня народження Г. Сковороди /
В. Я. Стадниченко. – К.: Криниця, 2002. – 173 с.: іл.
Топська, Н. Любов-наснага, любов-журба...: історії кохання класиків
української літератури / Н. Топська. – Донецьк: Проспект-Прес,
2007. – 320 с.: портр.
Ушкалов, Леонід. Григорій Сковорода: біографія окремої особи /
Л. Ушкалов. – Х.: Фоліо, 2009. – 123 с. – (Знамениті українці).
Ушкалов, Леонід. Ловитва невловного птаха: життя Григорія
Сковороди / Л. Ушкалов. – 2-е вид. – К.: Дух і Літера, 2017. – 368 с.–
(Постаті культури).
Ушкалов, Леонід. Сковорода та інші: причинки до історії української
літератури / Л. Ушкалов. – К.: Факт, 2007. – 552 с. – (Висока
полиця).
Штельмах М. Л. P.S. Григорія Сковороди: художня літ-ра /
М. Л. Штельмах. - Харків: Гімназія, 2013. - 315 с.

41. Публікації про автора:
Алексєєва Т. Григорій Сковорода: мандри у вічних
пошуках істини / Т. Алексєєва // Я вивчаю українську. –
2012 . – № 1. – С. 28-33.
Бакуменко Олександр. Григорій Сковорода: «Думай про
вічне...»: духовна спадщина Григорія Сковороди не може
не викликати у нас, громадян України почуттів:
патріотичних, національної гідності та великох поваги до
українців серед народів світу / О. Бакуменко // Культура і
життя. - 2017. - 21 квітня. - С. 6: портр.
Бурлетова І. Григорій Сковорода – музикант /
І. Бурлетова // Мистецтво в школі. – 2016. - № 11. – С. 32-
35: портр. - Бiблiогр. в кiнцi ст.
Івахненко Лілія. Григорій Сковорода – видатний
український письменник, філософ: урок-дослідження в
9-му класі / Лілія Івахненко // Українська мова та
література. – 2011. – № 33-34. – С. 16-19.

42. Йосипенко Сергій. Філософія, релігія, модерність Григорія
Сковороди / С. Йосипенко // Дивослово. – 2013. - № 5. –
С. 51-52.
Кожукало Наталія. «Український Сократ»: матеріали
для проведення Сковородинських читань / Н. Кожукало //
Зарубіжна література в школах України. - 2017. - № 12. –
С. 52-55: портр.
Костюченко В. Григорій Сковорода - філософ, письменник,
учитель, музикант, співець: заняття в "Літературній вітальні" /
В. Костюченко // Дивослово. – 2012. – № 11. – С. 11-13.
Мандрівний мудрець: 295 років від дня народження Григорія
Сковороди // Шкільна бібліотека. – 2017. – № 11. – С. 36-41:
портр.; фот.
Павлів Ірина. Григорій Сковорода. Життя і творчість
філософа, просвітника, поета / І. Павлів // Бібліотечка
вихователя дитячого садка. – 2017. – № 6. – С. 88-95.

43. Савенко Оксана. Великодні вірші Григорія Сковороди /
О. Савенко // Дивослово. – 2019. – № 11. – С. 56-58: портр.
Сагач Г. М. Ave, Skovoroda! Ідемо за Сковородою: програма
авторського елективного спецкурсу з медіаосвітнім
компонентом для учнів 9 (10, 11) класів закладів загальної
середньої освіти : матеріали програми спецкурсу можуть
бути використані в організації та проведенні заходів,
присвячених 300-літньому ювілею Г. С. Сковороди /
Г. М. Сагач // Шкільна бібліотека. – 2015. – № 8. – С. 42-56.
Стадниченко В. Наш перший розум: До 280-річчя від дня
народження Григорія Сковороди / В. Стадниченко //
Вітчизна. – 2002. – № 11-12. – С. 15-73.
Турківський М. Кросворд «Григорій Сковорода» /
М. Турківський // Українська мова та література. – 2005. –
№ 38-39. – С. 20-21.
Шевчук Тетяна. Григорий Сковорода: шлях мудреця: п'єса.
Григорий Сковорода в сучасному шкільному театрі / Тетяна
Шевчук // Дивослово. – 2011. – № 1. – С. 29-32.