Дата народження: 29березня 1964р.
Місце народження: Львівська область
м. Новий Розділ
Педагогічний стаж: 32р. 7м.
01.10.1981р.- вихователь ДУ №5
21.09.1989р.- переведена на посаду
вчителя-логопеда
Кваліфікаційна категорія – спеціаліст І
категорїї
2
3.
3
1986р. - закінчила
Львівськепедагогічне
училище №1
1992р.-закінчила
Івано-Франківський
державний
педагогічний інститут
ім. В. Стефаника
8.
• планування іздійснення
навчально - корекційної роботи
з вихованцями, які мають
недоліки мовленнєвого
розвитку;
• подолання мовного розладу та
розвиток аспектів мовлення.
Головне
завдання
діяльності
вчителя -
логопеда:
9.
Структурна
систематизація
матеріалу та
усвідомлених
знань, уміньі
навичок
Розвиток
загальної
моторики на
спеціально
організованих
заняттях і в
повсякденному
житті
Розвиток і
корекція
пізнавальних
процесів
шляхом
введення
розроблених
завдань у
структуру всіх
видів занять
Усунення
дефектів
звуковимови і
фонематичного
сприйняття та
паралельний
розвиток
вцілому
10.
Особисте орієнтування надитину, її
психоемоційні особливості.
Емоційна підтримка – створення на
заняттях комфортної обстановки.
Взаємодія з вихователями,
батьками.
Ігровий контекст занять –
формування позитивної
мотивації навчання.
-
15
Успішний процес
формування правильного
мовленняу дітей з вадами
мовлення неодмінно
пов’язанні із формуванням
та розвитком
фонематичних процесів, що
є базою мовлення та
запорукою успішного
навчання у школі.
Два етапи розвиткуфонематичних
процесів: підготовчий та основний
17
Завдання підготовчого етапу є:
розвиток у
дитини слухової
уваги на основі
сприймання не
мовленнєвих
звуків,
звуконаслідувань;
формування
вміння слухати,
впізнавати,
запам’ятовувати
слова, речення;
розвиток
фонематичного
слуху, слухової
пам’яті,
фізіологічного та
мовленнєвого;
формування
вміння
моделювати
голос за силою,
висотою,
тембром.
18.
Завдання основного етапує розвиток
фонематичного сприймання, аналізу, синтезу.
18
Щоб дитина успішно
оволоділа фонематичним
аналізом, необхідно формувати
навички у певній
послідовності :
виділення першого голосного у
слові
(наголошеного);
-виділення приголосного звука у
слові: спочатку зімкнені звуки слід
виділяти лише в кінці
слова,наприклад: мак, кіт;
щілинні – на початку
слова,наприклад: сом, шапка;
-виділення першого й останнього
приголосного звука у слові;
- виділення приголосного звука
всередині слова;
- виділення голосного звука
всередині та в кінці слова;
- визначення місця певного звука у
слові.
Так, робота з розвитку
фонематичного сприймання
враховує подальший розвиток
слухових операцій (уваги,
пам’яті), слухового контролю і
передбачає:
навчання виконувати дії за
словесними інструкціями;
формування вміння розрізняти
склади та слова
(слова - пароніми),що
відрізняються одним звуком;
виділяти заданий звук серед
інших звуків у складах,
словах, речення;
утворювати склади з певними
звуком.
У формуванні навичок складового
аналізу використовую такі
прийоми:
плескання в долоні;
стукання пальцями по твердій
основі.
Водночас із розвитком у дітей
фонематичного аналізу
відбувається й оволодіння
процесами синтезу:
поєднання звуків у склади,
складів – у слова, звуків у слова.
19.
Гра - найбільшийефективний засіб
для розвитку
фонематичних процесів
19
Головна мета
ігор - відкрити
для дитини
особливий світ
звуків,зробити їх
привабливими,
значними,
повідомляючи
про щось
важливе.
- Ігри на розпізнавання не
мовленнєвих звуків
- Диференціація складів
- Диференціація фонем
- Ігри на розрізнення висоти, сили,
тембру голосу
20.
• Батьківські збори
•Індивідуальні консультації
• Оформлення тематичних
папок «Поради вчителя-
логопеда»
• Дні відкритих дверей
• Домашні
логопедичні
зошити
20