Recommended
Recommended
More Related Content
What's hot
What's hot (20)
Viewers also liked
Viewers also liked (17)
Similar to Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2016 рік.
Similar to Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2016 рік. (14)
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2016 рік.
- 2. ШОСТИЙ ОБЛАСНИЙ ФЕСТИВАЛЬ «КОЛЯДИ В СТАРОМУ СЕЛІ» Олена Ваш, Ганна Дрогальчук, Катерина Семенченко, Мар’яна Чегіль, Наталія Стегура з учасниками колядницького гурту клубу села Бороняво Хустського району Народний фольклорний колектив «Хижанські візерунки» будинку культури села Хижа Виноградівського району
- 3. 1 Відлуння подій................................... 3 МИШАНИЧ В. Відбувся шостий обласний фестиваль «Коляди в Старому селі».............................. 3 ПОП О. Коляди у Рокосові............... 5 ХМАРА І. Поет смерекового краю................................................. 6 РАЦ В. Вшанували Василя Діянича............................. 7 РАЦ В. Левко Довгович завітав до Ужгорода................................... 8 ОФІЦИНСЬКА М. Японець Норіо Інагакі знову відвідав Закарпаття...................................... 9 ОФІЦИНСЬКА М. Любовну комедію представили берегівські театрали...................10 МИШАНИЧ В. Центр культури презентував нову книгу.............11 СТЕГУРА Н. Майстрині Закарпаття представили свої писанки на виставці у Словаччині.................................13 КАСАРДА-МИКИТА Я. Названо переможців Сьомого відкритого фестивалю-конкурсу стрілецької пісні «Красне поле»...............................14 ГАБОРЕЦЬ В. Вагомі творчі здобутки фольклориста. Відбулася презентація трьох книг Віктора Шостака ...............16 Творча майстерня...........................19 ЛАУТНЕР В. «Дружба» – провідний цирковий колектив Закарпаття.....................................19 ВЕКЛЮК Л. Професія за покликом душі. Про Василя Плоскіну....................21 ХЛАНТА І. Сучасні коломийкарі Закарпаття.................................... 23 Ювілеї ................................................ 27 ОФІЦИНСЬКА М. Зразковому фольклорному ансамблю «Кирниченька» – 35 років......... 27 КУЗАН В. Слово про ювіляра Василя Ловску. З нагоди 60-річчя від дня народження.......31 ПАПІШ М. На сцені вона почувається, як ґаздиня на кухні. З нагоди 70-річчя Надії Матей.................................. 34 ТЕТЕРЮК-КІНЧ Ю. Могутня сила таланту. З нагоди 80-річчя № 1 (33), 2016 Щоквартальний вісник Засновник: Обласний організаційно- методичний центр культури Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації Серія ЗТ № 475/67 ПР від 27 листопада 2008 року Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Волошина, 18 www.zakfolkcenter.at.ua е-mail: OOMCKUZH@gmail.com Редакційна колегія: Ю.Глеба, І.Канюка, Г.Дрогальчук, І.Хланта, В.Кобаль, М.Офіцинська Упорядкування, підготовка текстів: М.Офіцинська Відповідальний за випуск: Г.Дрогальчук Автори світлин: М.Купарь, Ю.Мельник, В.Рац, з архіву С.Бунди, В.Габорця, В.Ерделі, В.Ловски, Н.Матей, Л.Ухач, ООМЦК Художнє оформлення обкладинки: М.Дем’ян Дизайн та верстка: М.Лазорець-Стан Редагування та коректура: Т.Лазаренко На першій та четвертій сторінці обкладинки зразковий фольклорний ансамбль «Кирниченька» Іршавського районного будинку культури (Фото М.Раковци) Здано до набору 21.03.16. Підписано до друку 30.03.16. Формат 60x84/8. Папір офсетний. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 9,3. Підготовлено до друку: видавництво TIMPANI Свідоцтво про державну реєстрацію видавців від 15.04. 2003 р. Серія ДК, № 1327 Друк ТОВ «РІК-У» 88000, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 36 Замовлення № 12 Тираж 300 пр. музиканта-скрипаля Степана Бунди..............................37 МИТРОВКА М. Василеві Габорцю – 80 років......39 МИШАНИЧ В. Слово про великого театрала. До 85-річчя заслуженого працівника культури України Олександра Туряниці................... 42 СІДОР О. Вона завжди знає, що в житті найголовніше. З нагоди 50-річчя від дня народження Віри Ерделі.............. 43 ПАПІШ М. Творча душа Олександра Матея. З нагоди 45-річчя від дня народження...... 45 Цікаво знати.....................................47 ОФІЦИНСЬКА М. Як освідчувалися у коханні леґіні на Закарпатті................................47 МАДЯР-НОВАК В. Великодні пісні й ігри Закарпаття..............51 Стане у пригоді............................... 54 УХАЧ Л. Фестиваль «Грайлик» – це перевірка на професіоналізм...................... 54 Пам’ять..............................................59 АНДРІЙЦЬО В. Василь Чорей: «Творити – значить жити». Йому б виповнилося 65 років ......59 ШКІРЯ В. Йому шептали квіти в полі. З нагоди 80-річчя від дня народження Степана Жупанина..................... 60 ДУРДА-ІСАК А. Штрихи до портрета Івана Ісака............. 63 Постаті............................................. 64 КОБАЛЬ В. «Народний професор» із Білок. З нагоди 115-річчя від дня народження Петра Світлика........................... 64 МАДЯР-НОВАК В. Привідкриваючи завісу часу… З нагоди 125-річчя від дня народження Михайла Рощахівського................................67 У світ...................................................70 ЧОНКА Т. Український театр Закарпаття у творчій спадщині Василя Ґренджі-Донського........70 ГАБОРЕЦЬ В. Новий творчий ужинок.......................................... 71 ЗМІСТ
- 4. 2 АНДРІЙЦЬО Василь – кандидат мистецтвознавства, лауреат обласної пре- мії імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв ДУРДА-ІСАК Антоніна – член Наці- ональної спілки майстрів народного мис- тецтва України ВЕКЛЮК Людмила – завідувач від- ділу інновацій та соціально-культурних програм, технологій та культурно-дозвіл- лєвої діяльності Обласного організацій- но-методичного центру культури ГАБОРЕЦЬ Василь – заслужений працівник культури України КАСАРДА-МИКИТА Яна – провід- ний методист Обласного організацій- но-методичного центру культури КОБАЛЬ Василь – заслужений пра- цівник культури України КУЗАН Василь – поет, м. Іршава ЛАУТНЕР Вікторія – методист-орга- нізатор Мукачівського міського будинку культури МАДЯР-НОВАК Віра – етномузико- лог, викладач Ужгородського державного музичного училища імені Д. Є. Задора МИШАНИЧ Володимир – провід- ний методист Обласного організацій- но-методичного центру культури, член Національної спілки журналістів України ОФІЦИНСЬКА Марина – завідувач редакційного сектору відділу інновацій та соціально-культурних програм, техно- логій та культурно-дозвіллєвої діяльності Обласного організаційно-методичного центру культури ПАПІШ Михайло – редактор газети «Новини Берегова» ПОП Ольга – директор будинку куль- тури села Рокосово Хустського району РАЦ Віталій – завідувач відділу між- народних зв’язків у галузі культурно-ос- вітньої діяльності та народної творчості Обласного організаційно-методичного центру культури СІДОР Оксана – провідний методист Іршавського районного будинку куль тури СТЕГУРА Наталія – завідувач народ- ного етнографічного музею Обласного організаційно-методичного центру куль- тури, заслужений майстер народної твор- чості України ТЕТЕРЮК-КІНЧ Юлія – завідувач навчально-методичного кабінету Ужго- родського державного музичного учили- ща імені Д. Є. Задора, викладач ХЛАНТА Іван – провідний методист Обласного організаційно-методичного центру культури, кандидат філологічних наук, заслужений діяч мистецтв Украї- ни, академік Академії наук вищої освіти України ХМАРА Інна – заступник директора по роботі з дітьми Закарпатської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва ЧОНКА Тетяна – кандидат філоло- гічних наук ШКІРЯ Василь – головний редактор районної газета «Нове життя», член Наці- ональної спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України УХАЧ Людмила – викладач циклової комісії культурно-дозвіллєвої діяльності і культурології Ужгородського коледжу культури і мистецтв, директор фестива- лю «Грайлик» ПРО АВТОРІВ
- 5. 3 Відлуння подій ВІДБУВСЯ ШОСТИЙ ОБЛАСНИЙ ФЕСТИВАЛЬ «КОЛЯДИ В СТАРОМУ СЕЛІ» Уже стало доброю традицією на Різдвяні свята в Закарпатському музеї народ- ної архітектури та побуту проводити обласний фестиваль «Коляди в Старому селі». У фестивалі, що відбувся в неділю 17 січня, взяли участь 18 колективів із багатьох районів області. Зі сцени звучали колядки, що здавна побутують на Закарпатті. Це один із найоригінальніших фести- валів не лише за формою проведення, але і змістовим наповненням. На Різдво кожна сім’я з нетерпінням чекала на колядників, бо чим більше їх завітає до хати, тим замож- нішою і щасливішою буде родина. На сцені у центрі музею відтворено інтер’єр селян- ської хати. Господар (завідувач клубу села Лінці Ужгородського району Юрій Савко) та господиня (провідний екскурсовод Закар- патського музею народної архітектури та по- буту Неля Грицюк) чекають на колядників. Розпочав концертну програму фестива- лю Заслужений академічний Закарпатський народний хор (художній керівник – заслуже- ний працівник культури України Наталія Петій-Потапчук). Родзинкою фестивалю, як і минулого року, була Шархань (змій, дракон), яку при- везли до Ужгорода із села Бороняво Хуст- ського району. Рахівщина цього року здивувала при- ємною несподіванкою. Усі бажаючі мали змогу послухати колядки у виконанні ще- друвальної групи будинку культури села Костилівка (керівник Софія Даниш). Завжди всі присутні на фестивалі чекають виступи бетлегемів (вертепів). Цьогоріч їх представи- ли Міжгірський районний будинок культу- ри (керівник Іван Штаєр), будинок культури Наталія Стегура, Володимир Мишанич, Марія Купарь, Оксана Попдякуник, Петро Петрище Наталія Стегура (перша ліворуч), Олена Ваш (друга праворуч) із учасниками колядницького колективу Свалявського району
- 6. 4 Відлуння подій села Чома Берегівського району (керівник Ангела Решко-Папп) та народний фоль- клорний колектив «Хижанські візерунки» будинку культури села Хижа Виноградів- ського району. Неповторні колядки звучали й у вико- нанні народного вокального ансамблю «Іль- ничанка» будинку культури «Шахтар» села Ільниця Іршавського району (керівник Бог- дана Ляшко) у супроводі троїстих музик. Не можна не згадати і колядницькі гру- пи Воловецького районного будинку куль- тури (керівник Марія Більська), народний вокальний ансамбль «Ужанка» Ужгородсько- го районного будинку культури (керівник Василина Голянич) та народний хор «Астра» Ужгородської дитячої школи мистецтв (ке- рівник Неля Швайгер). Порадував слухачів своїм виступом і ко- лядницький колектив «Старинчанка» зі Сні- ни (Словаччина), добре відомий не тільки вдома, але й на теренах нашого краю. З ко- лективом приїхав і почесний гість, голова Регіональної ради Союзу русинів-українців у місті Гуменне Міхал Іванцо. Як і в попередні роки, фестиваль відвіда- ли можновладці краю. Серед них голова За- карпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль, начальник управління культури Закарпатської облдержадміністрації Юрій Глеба та його заступник Іван Канюка. Не обійшлося на фестивалі і без тради- ційних смачних страв, які готує чи не кожна господиня на Різдво, та гарячого вина, що зігрівало тіло й душу. Гості також мали мож- Народний вокальний ансамбль «Ільничанка» будинку культури «Шахтар» села Ільниця Іршавського району Бетлегем будинку культури села Чома Берегівського району ливість придбати вироби відомих майстрів народних художніх промислів та декоратив- но-прикладного мистецтва – Любові Матіко з Іршавщини, Ольги Гал із Виноградівщини та інших. Обласне свято «Вертеп» було започатко- вано ще у 1989 році Закарпатським облас- ним науково-методичним центром народ- ної творчості і культурно-освітньої роботи. У 2011 році з ініціативи Обласного органі- заційно-методичного центру культури, За- карпатського музею народної архітектури та побуту за сприяння Закарпатської обласної державної адміністрації та управління куль- тури Закарпатської облдержадміністрації свято було перейменовано в обласний фес- тиваль «Коляди в Старому селі», який почав проводитися на території скансе- на. Ф е с т и в а л ь продемонстрував багату поліетніч- ну культуру на- шого краю, засвід- чив, що в гірських районах Закарпат- тя найкраще пле- кають і зберігають народні традиції. Щире виконання, яскраві костюми і музичний супро- від нікого не зали- шили байдужими. Володимир МИШАНИЧ
- 7. 5 Відлуння подій Три покоління колядників третього січ- ня 2016 року на сцені будинку культури села Рокосово Хустського району провели різдвя- не свято «Рокосово колядує». Розпочалося дійство піснею з репертуару співачки Ірини Федини «Україна колядує», яку виконала студентка Ужгородського ко- леджу культури і мистецтв Наталя Палчей. Потім перед присутніми, наче у вас вдома, пройшлися наймолодші звіздарики: Лучкей Петя, Шпір Ілюша та Поган Ілюша, які щиро та завзято заколядували «І зійшла звіздочка», за ними – на порозі хлопці з бетлегемами та колядою «По всьому світу». Колядуючи «Рождество Твоє», наче з місцевого храму на сцену вийшли Михайло Пішта та Василь Ко- гут. Зал із захопленням сприйняв цю коляд- ку у їхньому виконанні. Натхненно та піднесено, радісно та щиро передаючи атмосферу різдвяного свята, через увесь зал пройшли, колядуючи «Нова радість стала», секретар сільської ради Любов Михайленко, бухгалтери Марія Пал- чей і Марія Скоблей, завідувач дитячого на- вчального закладу Магдалина Бора та вихо- вателі Тетяна Барзул, Марія Юрця, організа- тор-педагог Олена Шпір, учителька Вікторія Палчей, активісти Ганна Когут, Ірина Шпе- рик, Мирослава Довжанин та інші. Вони злагоджено виконали колядки «Ой дивнеє народження», «Добрий вечір тобі». Приємно вразили глядачів театралізо- ваним дійством «Вертеп» та виконавською майстерністю пастирі Михайло Поп, Віктор Цогла, Михайло та Сергій Бистряни, Юрій Арендаренко, Сергій Луканець та Михайло Нодь. Усього на сцені закладу культури ко- лядували понад тридцять учасників. Слова подяки учасникам різдвяного свя- та висловили сільський голова Павло Джуга, місцевий священик отець Степан, голова жі- ночої ради Марія Довжанин. Навіть чехи, які по- бували на святі, були приємно здивовані ат- мосферою, що панувала в залі та на сцені, вико- нанням наших колядок і повагою жителів села до різдвяних традицій. Відрадним є те, що до проведення у селі свята «Рокосово коля- дує» долучилися де- путат районної ради Сергій Келемен, депу- тат сільської ради Іван Білецький, підприємці Марина Когут, Віктор Шпір, Михайло Ган- гур. Ольга ПОП КОЛЯДИ У РОКОСОВІ
- 8. 6 Відлуння подій лі рідкісному жанрі – віршоване оповідан- ня. Такі твори автора, як правило, невеликі, написані добірною художньою мовою і легкі для запам’ятовування. Діти продекламува- ли віршоване оповідання «Мандрівка». Якщо в серці живе пісня, то в ньому не- має місця для черствості, байдужості, безду- ховності. Цією істиною надихався і надихав інших Степан Жупанин. У виконанні народ- ної артистки України Клари Попович-Лабик прозвучала пісня «Смерековий камінь», а ді- тей – «Едельвейс», «Пісня випускників», «Ма- мині руки». Василь Густі, Лідія Повх, Іван Хланта розповіли про свої зустрічі з Степаном Жу- панином, його багатогранну творчість, осо- бливості поетичного стилю. Учасники свята переконалися, що твор- чість Степана Жупанина цікава й неповтор- на. І хоча видатний закарпатець відійшов у вічність, він продовжує жити у своїх чу- дових творах, серцях та фантазіях усе нових і нових читачів, у теплих спогадах побрати- мів по перу. Інна ХМАРА ПОЕТ СМЕРЕКОВОГО КРАЮ У Закарпатській обласній бібліотеці для дітей та юнацтва 18 січня 2016 року від- булося літературне свято «Поет смерекового краю», присвячене 80-річчю від дня на- родження знаного закарпатського літератора та лауреата низки премій, заслужено- го працівника освіти України Степана Жупанина (1936–2005). Іван Хланта, Лідія Повх, Василь Густі Клара Попович-Лабик із учнями та працівниками бібліотеки Вшанувати пам’ять свого земляка заві- тали народна артистка України Клара По- пович-Лабик, заслужений діяч мистецтв України, провідний методист Обласного ор- ганізаційно-методичного центру культури Іван Хланта, голова Закарпатської організа- ції Національної спілки письменників Укра- їни, письменник Василь Густі, літератор та педагог Лідія Повх, методист Закарпатського інституту післядипломної педагогічної осві- ти Катерина Турок, а також учні 4–Б класу Ужгородської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 1 ім. Т. Шевченка з учителем Ма- риною Манзулич. Ведучі свята розповіли присутнім чи- мало цікавих фактів із життя та творчості Степана Жупанина. Спадок плідного автора нараховує майже 30 збірок віршів, казок, за- гадок, скоромовок, оповідань та пісень. Пое- тичний хист митця слова – неповторний, адже автор дивовижним чином завжди за- лишався своїм у світі дитинства. Під час свята школярі декламували відо- мі вірші автора про миле серцю Закарпаття, малу Батьківщину – Іршаву, про родинні цін- ності та неповторні миті дитинства. Це вірші «Карпати», «Барвінкові зорі», «Виноградів», «Співаночка», «До школи», «Моя Іршава», «Чабанова сестра», «Мамині руки», «Мама і сонечко». Також поетові чудово вдавалися скоромовки, в основі яких – випадкові при- годи, цікаві сюжети про помисли та вчинки школярів, маленьких хитрунчиків-витівни- ків: «Приблуда», «Гриць і горобець», «Троє раків». Працював Степан Жупанин і в дово-
- 9. 7 Відлуння подій ВШАНУВАЛИ ВАСИЛЯ ДІЯНИЧА Першого лютого в Перечинській центральній районній бібліотеці за сприяння Об- ласного організаційно-методичного центру культури у рамках акції «Письменник сільській бібліотеці – бібліотека письменнику» відбулася презентація збірки поезій «Гори ви мої мальовані» Василя Діянича (1925–1980) – поета і журналіста, одного із найпопулярніших літераторів, ліриків, піснярів Закарпаття 60–70-х років минулого століття. Народний вокальний ансамбль «Вербиченька» Виступає донька поета Мирослава Галиця-Діянич. Сидять Оксана Дурунда та Василь Густі Учасники презентації До книги ввійшли спогади про життя і творчість В. Діянича, маловідомі поезії, які раніше не публікувалися. Видання ініці- йоване Закарпатською організацією Націо- нальної спілки письменників України (го- лова Василь Густі) і присвячене 90-річчю від дня народження поета. Це друга посмертна збірка митця. Його твори вчать цінувати до- бро, шанувати, любити та пам’ятати свою рідну землю, край, де народився. Відкрила захід директор Перечинської районної бібліотеки Любов Герцег. На пре- зентації виступили упорядник та автор пе- редмови до збірки, заслужений працівник культури України Василь Густі, голова Пе- речинської райдержадміністрації Віктор Олефір, головний спеціаліст управління культури Закарпатської облдержадміністра- ції Оксана Дурунда, донька поета Миросла- ва Галиця-Діянич, голова Всеукраїнського товариства «Лемківщина» Василь Мулеса, письменники Надія Панчук і Юрій Шип із Ужгорода та інші. Також прозвучали пісні на слова Васи- ля Діянича у виконанні солістки Перечин- ського районного будинку культури Тетяни Кречко під акомпанемент Івана Станка. Му- зичне вітання для гостей також підготував народний вокальний ансамбль «Вербичень- ка» будинку культури села Зарічово. Книгу Василя Діянича «Гори ви мої ма- льовані» й видання інших закарпатських письменників передано бібліотекам району. Віталій РАЦ
- 10. 8 Відлуння подій ЛЕВКО ДОВГОВИЧ ЗАВІТАВ ДО УЖГОРОДА Ганна Дрогальчук вітає Левка Довговича На відкритті круглого столу виступає Янка Бур’янова Третього лютого відбувся міжнародний круглий стіл «Духовне самовизначення та самозбереження людини в часи випробу- вань», на якому було презентовано книгу спогадів «Хроніка життя політичного в’язня № 2А 424» Левка Довговича – гостя зі Сло- ваччини, диригента українського народного хору «Карпати» з міста Кошице. Захід від- бувся в Закарпатському інституті післяди- пломної педагогічної освіти. Ініціаторами та організаторами круглого столу виступили Обласний організаційно-методичний центр культури і кафедра суспільно-гуманітарної та етико-естетичної освіти Закарпатського інституту післядипломної педагогічної осві- ти. Відрадно, що на захід завітав і автор кни- ги Левко Довгович із дружиною. Розпочала роботу круглого столу Марія Баяновська – завідувач кафедри суспіль- но-гуманітарної та етико-естетичної освіти ЗІППО, кандидат педагогічних наук, доктор філософії, доцент. Учасники мали нагоду переглянути документальний фільм «Дири- гент з ГУЛАГу», який підготувало словацьке телебачення. Привітали усіх присутніх і ди- ректор Обласного організаційно-методич- ного центру культури Ганна Дрогальчук та завідувач відділу міжнародних зв’язків у га- лузі культурно-освітньої діяльності і народ- ної творчості ООМЦК Віталій Рац. «Хроніка життя політичного в’язня № 2А 424» – це книга, яку без перебільшення мож- на назвати не лише найвизначнішим твором української мемуарної літератури Словаччи- ни, але й одним із найвизначніших творів загальноукраїнської мемуарної літератури. У ній автор розповідає про свій родовід та дитинство у роки війни. Основна частина книги – описи перебування у в’язницях та таборах Радянського Союзу, ним жартома названих «Туристика по сталінських курор- тах». Кожен із 49 підрозділів цієї частини представлений фактами, іменами та доку- ментами, переважно взятими із його судової справи. Зворушують розділи: про повернен- ня в Україну, перебування в Ужгороді, пере- селення до Чехії, працю у Пряшеві та Коши- цях. У додатку книги подані фрагменти з лі- тературної творчості Левка Довговича, його короткий життєпис, понад 90 фотографій і фоторепродукцій. У роботі круглого столу взяли участь і виступили Генеральний консул Словаць- кої Республіки в місті Ужгород Янка Бур’я- нова, професор Майя Артьомова, заслуже- ний працівник культури України Наталія Петій-Потапчук, працівник Закарпатсько- го краєзнавчого музею Іван Орос, учитель, учасник АТО Іван Пайда, представники ду- ховенства та інші. У перерві між виступами звучали укра- їнські та закарпатські народні пісні у вико- нанні фольклорного гурту села Дубриничі Перечинського району й артистів Заслуже- ного академічного Закарпатського народно- го хору. Віталій РАЦ
- 11. 9 Відлуння подій ЯПОНЕЦЬ НОРІО ІНАГАКІ ЗНОВУ ВІДВІДАВ ЗАКАРПАТТЯ Протягом кількох днів завідувач відділу міжнародних зв’язків у галузі культур- но-освітньої роботи і народної творчості Обласного організаційно-методичного центру культури Віталій Рац супроводжував науковця Норіо Інагакі у фольклор- но-етнографічній експедиції Закарпаттям. Віталій Рац і Норіо Інагакі Василь Гафинець із скрипкою Фольклорний колектив села Новоселиця Тячівського району Два роки тому японець Норіо Інагакі з Токіо, який веде дослідницьку діяльність в Інституті фольклору і архівів Румунської академії наук міста Клуж розпочав проект, метою якого є зафіксувати найяскравіші зразки нематеріальної культурної спадщи- ни (найхарактерніші пісенні й танцювальні зразки) різних етносів, що населяють Укра- їну, Румунію, Болгарію та Сербію. А також створити тематичну відеотеку на базі згада- ного інституту. Рік тому він уже відвідував Закарпаття та вивчав волоський колорит у пісенно-тан- цювальних традиціях Виноградівщини. У середині лютого Норіо Інагакі знову побував у нашому краї, зустрівся із заступ- ником начальника управління культури Іваном Канюкою та завідувачем відділу між- народних зв’язків у галузі культурно-освіт- ньої роботи і народної творчості Обласного організаційно-методичного центру культу- ри Віталієм Рацом, обговорили організаційні питання поїздки. Цього разу фольклорно-етнографічна експедиція тривала п’ять днів і завершила- ся 19 лютого. Науковець у супроводі Віта- лія Раца та керівника народної аматорської кіностудії «Едельвейс» Віри Кобулей побу- вали у селах Вільшинки та Тур’ї-Ремети на Перечинщині, у селищі Великий Березний та селі Костринська Розтока на Великоберез- нянщині, у селищі Верхні Ворота на Воло- веччині й у містах Хуст і Тячів. Поїздка видалася плідною, було записа- но 13 DVD-R дисків. Навіть вдалося зафіксу- вати мелодії у виконанні 86-річного Василя Гафинця із селища Верхні Ворота. Окремо щира подяка народним троїс- тим музикам родини Маньо Тячівського ра- йонного будинку культури (керівник Йосип Чернявець), фольклорному колективу із села Новоселиця Тячівського району, Василеві Гу- даку та Наталії Сасин, які допомогли реалі- зувати задум гостя. Зібрані матеріали доповнять фонди минулих років, допоможуть з’ясувати тран- сформаційні процеси та виявити місцеву специфіку фольклору. Марина ОФІЦИНСЬКА
- 12. 10 Відлуння подій ЛЮБОВНУ КОМЕДІЮ ПРЕДСТАВИЛИ БЕРЕГІВСЬКІ ТЕАТРАЛИ 12 лютого з нагоди Дня Святого Вален- тина в Закарпатському академічному облас- ному театрі ляльок «Бавка» відбулася прем’є- ра комедії «Одного разу в Берегсазі…». Авто- ри однойменної п’єси – подружжя Ольги та Олександра Матей із міста Берегово. У виставі беруть участь актори народно- го українського театру імені Ярослави Бан- дурович (режисери Ольга та Олександр Ма- тей), народного угорського театру (режисери Магдалина Петрович-Матей і Сергій Горзов) Берегівського міського будинку культури та вихованці танцювальних колективів «Гармо- нія» та «Стріт Денс». Усього – понад 30 осіб. Головні ролі виконують начальник від- ділу культури і туризму Берегівської ра- йонної державної адміністрації Ласло Галас, режисер народного театрального колективу будинку культури села Бобовище Мукачів- ського району Лілія Немеш, відомий гумо- рист із Іршавщини Юрій Мельник. «Одного разу в Берегсазі…» – це сучасна комедія на дві дії з цікавим, захоплюючим сюжетом. Усі події відбуваються у маленькому містечку протягом одного дня в ресторан- но-готельному комплексі «Берегсаз», який відзначає своє 10-річчя. Власники ресторану – це заможна роди- на, яка у побуті наражається на різноманітні проблеми. Однак завдяки кмітливості і ви- нахідливості господаря, їм вдається виріши- ти усі питання. Глядач спостерігає, як одночасно розви- ваються три історії кохання. Незважаючи на різноманітні перипетії, у кінці вистави луна- ють три освідчення. Головна ідея вистави – мирне співісну- вання у невеличкому провінційному містеч- ку представників різних національностей. Вони разом працюють, відпочивають, є діло- вими партнерами, закохуються і навіть ство- рюють сім’ї. «Своєю постановкою ми вкотре прагну- ли показати, як на Закарпатті протягом ба- гатьох років мирно та плідно співіснують представники різних національностей. Ба, більше, вони не просто живуть по-сусідству, але й товаришують, створюють сім’ї, пізна- ють одні одних зі щирим зацікавленням, поважаючи самобутність і вибір інших. Ми дійсно можемо цим пишатись та слугувати прикладом для багатьох», – прокоментувала Ольга Матей. Незважаючи на те, що діалоги у виставі звучать на українській, угорській, російській мовах та місцевому діалекті, усі герої пре- красно розуміють один одного. Збагачують виставу і пісні у виконанні акторів. Марина ОФІЦИНСЬКА Ласло Галас із учасниками театру. Сцена з вистави «Одного разу в Берегсазі…»
- 13. 11 Відлуння подій ЦЕНТР КУЛЬТУРИ ПРЕЗЕНТУВАВ НОВУ КНИГУ Десятого березня в Ужгородській цен- тральній міській бібліотеці відбулася презентація довідково-інформаційно- го видання «Заклади культури клубного типу Закарпатської області. Народні та зразкові аматорські колективи». Видання упорядкували Юрій Глеба – заслужений працівник культури України, Ганна Дрогальчук – директор Обласного організаційно-методичного центру культу- ри, Марина Офіцинська – завідувач редак- ційного сектору ООМЦК. Над художнім оформленням попрацював відомий книж- ковий графік Микола Дем’ян, комп’ютерну верстку здійснила Маріанна Лазорець-Стан. Відкрили презентацію музичним вітан- ням народний дует «Рідна пісня» у складі Тетяни та Сергія Раховських Ужгородського районного будинку культури. Вони викона- ли пісні на слова Ольги Тимофієвої та Марії Купарь. Вагоме слово про книжку сказав заслу- жений працівник культури України Юрій Глеба. Він коротко охарактеризував книжку, відзначив, що це видання – своєрідна фікса- ція певного етапу історії культури краю. Роз- повів також і про складнощі, що виникали в процесі написання книжки, збору матері- алів. Директор Обласного організаційно-ме- тодичного центру культури Ганна Дро- гальчук справедливо зазначила, що книга обов’язково ввійде в історію, адже в ній є цін- на інформація про творчі колективи та їхню роботу. У рамках презентації виступили Анге- ліна Трушевська, Марина Прісняк, Даніела Якобчук – учасниці народної аматорської студії поезії «Чарівне слово» Ужгородського міського центру дозвілля – будинку культу- ри, лауреати ХІІ обласного конкурсу україн- ського художнього слова імені Івана Ірляв- ського «Моя весна». Марія Панько – керівник народного аматорського фольклорного ансамблю «Ґаз- дині» будинку культури села Пацканьово Ужгородського району, розповіла про свій колектив, його творчі здобутки. Леся Дубенко – керівник народного інструментального ансамблю «Рапсодія» Ужгородського районного будинку культу- ри, виконала музичну композицію. Заслужений діяч мистецтв України, провідний методист Обласного організа- ційно-методичного центру культури Іван Хланта відзначив високий рівень і професі- оналізм упорядників та авторів публікацій і висловив побажання не зупинятись на до- сягнутому, а продовжувати видавничу ді- яльність. Зокрема, йому хочеться, щоб біль- ша увага приділялась фольклору нашого краю. Він зауважив, що підготував до друку чергову свою книжку «Коломийкарі Закар- паття», що вийде в світ, як будуть кошти. Виступає Ганна Дрогальчук Андріана Гузак і Юрій Глеба
- 14. 12 Відлуння подій Серед учасників презентації Микола Дем’ян – відомий художник-оформлювач, дизайнер, знаний книжковий графік, худож- ній редактор Закарпатської філії Київського видавництва «Знання», Ярослав Федишин – директор видавництва TIMPANI, Віктор Шостак – керівник народного аматорсько- го фольклорно-етнографічного ансамблю «Ужгород» Ужгородського міського центру дозвілля – будинку культури. Учасники презентації Тетяна та Сергій Раховські Іван Хланта Марія Панько Леся Дубенко Ярослав Федишин До видання ввійшли статті 37 авторів. Серед них кандидат мистецтвознавства Василь Андрійцьо, заслужені працівники культури України Василь Кобаль та Василь Попович, заслужений діяч мистецтв України Іван Хланта. Цікаві та змістовні матеріали до книжки підготували працівники культури Володимир Власюк, Тетяна Гудачок, Марина Офіцинська, Наталія Сасин, Іванна Явор- ська та інші. У книзі запропоновано 68 творчих до- відок про колективи, які працюють при будинках культури і клубах, також подано список «народних» («зразкових») колективів, які існують при інших відомствах. Матеріали розміщено у чіткій послідов- ності. Відкривають видання розповіді про колективи Обласного організаційно-мето- дичного центру культури. Потім усе розта- шовано за адміністративним поділом – міста обласного підпорядкування та райони. По- слідовність витримана за алфавітним поряд- ком. Якщо є два і більше колективів, то вони розміщені за жанрами (у межах одного жанру – від великої фор- ми до малої). Це видання є своєрідним підсумком роботи колективу Обласного організаційно-мето- дичного центру культури. Воно послужить працівникам культу- ри краю, науковцям, усім, хто ці- кавиться культурно-мистецьким життям краю. Гарно провела презентацію бібліотекар відділу обслугову- вання Ужгородської центральної міської бібліотеки Андріана Гу- зак. Володимир МИШАНИЧ
- 15. 13 Відлуння подій МАЙСТРИНІ ЗАКАРПАТТЯ ПРЕДСТАВИЛИ СВОЇ ПИСАНКИ НА ВИСТАВЦІ У СЛОВАЧЧИНІ Роман Пилип проводить майстер-клас Марія Купарь, Марина Жганич, Іван Станко, Уляна Поляк, Оксана Рудейчук, Віталій Рац, Іван Лаба Десятого березня завідувач народного етнографічного музею Обласного організа- ційно-методичного центру культури Ната- лія Стегура, завідувач відділу міжнародних зв’язків у галузі культурно-освітньої діяль- ності та народної творчості ООМЦК Віталій Рац, член Національної спілки майстрів на- родного мистецтва України Марія Купарь та кандидат мистецтвознавства Роман Пилип взяли участь у відкритті ХХІV міжнародної виставки «Карпатська писанка–2016» у Вігор- лацькому музеї у місті Гуменне Словацької Республіки. Це щорічна презентаційна кон- курсна виставка Карпатського регіону, в якій цьогоріч взяли участь майстри писанкарства зі Словаччини, України та Польщі. Ініціатором та організатором культур- но-мистецької акції виступив Вігорлацький музей у Гуменному за сприяння голови Ре- гіональної ради Союзу русинів-українців у Гуменному Міхала Іванца та Обласного організаційно-методичного центру культу- ри Закарпаття (директор Ганна Дрогальчук). Писанкарство Закарпаття гідно пред- ставили відомі мисткині краю – Марія Ку- парь, Марія Хававка, Терезія Якоб, Тетяна Поринець та Роман Пилип, які працюють як у традиційній техніці писанкарства, так і сучасних, синтезованих, еклектичних ав- торських техніках. Найповажнішою учасницею виставки є Марія Хававка, 1935 року народження, що працює у традиційній восковій техніці, від- творюючи писанки Турянської долини. Для них характерний великий виразний орна- мент, що доповнюється дрібними візерун- ками у вигляді зірок, галузок, петельок. Такі писанки одноколірні – зелені, сині, фіоле тові. Марія Купарь представила писанки-ма- льованки, писанки, прикрашені бісером (ручне ткання, аплікація, комбінована тех- ніка). У своїх роботах використовує народ- ний орнамент. Роман Пилип вивчає і відтворює тради- ційну писанку Рахівщини, для якої харак- терний дрібний орнамент, що наноситься воском за допомогою писачка. В оформленні переважають зооморфні та геометричні мо- тиви. Терезія Якоб показала писанку-мальо- ванку, яка є характерною для Хустського та Свалявського районів. На білосніжному фоні розміщено довільну композицію із зо- браженням декоративних квітів, ягід та пло- дів. Застосовано відкриті яскраві кольори анілінових барвників, а самі писанки деко- ровані кольоровими стрічками. Наймолодшою учасницею виставки була Тетяна Поринець, яка працює у техніці ви- травлювання, використовуючи закарпатські та стилізовані орнаменти. У рамках вистав- ки Марія Купарь та Роман Пилип провели майстер-клас із писанкарства. Святковий настрій учасникам акції по- дарував народний фольклорний колектив «Музики» Великоберезнянського районного будинку культури (керівник Іван Станко). Наталія СТЕГУРА
- 16. 14 Відлуння подій НАЗВАНО ПЕРЕМОЖЦІВ СЬОМОГО ВІДКРИТОГО ФЕСТИВАЛЮ- КОНКУРСУ СТРІЛЕЦЬКОЇ ПІСНІ «КРАСНЕ ПОЛЕ» Протягом двох днів, 12–13 березня 2016 року, у місті над Тисою проходив Сьомий відкритий фестиваль-конкурс стрілецької пісні «Красне поле». На захід з’їхалося чо- тири десятки колективів та індивідуальних виконавців із різних куточків України. 13 березня у Хустському районному буднику культури відбувся гала-концерт та на- городження переможців. Відкрив урочисту частину заходу переможець минулорічного фестивалю – чоловіча хорова капела «Дзвін» Бурштинської ТЕС Івано-Франківської області. Відтак, слово взяв голова журі – профе- сор Київського національного університету культури і мистецтв, заслужений працівник культури України Петро Андрійчук. Він зазначив, що цьогоріч виконавський рівень учасників надзвичайно високий і що у фес- тивалю-конкурсу велике майбутнє, адже із категорії відкритого він переходить у все український. Дипломи лауреатів третього ступеня цьогоріч дісталися: народному жіночому хору «Червона калина» Самбірського місько- го Народного дому Львівської області, хору працівників культури Іршавського району Іршавського районного будинку культу- ри, чоловічому хору «Купаж» Берегівського культурно-освітнього центру національних меншин, народній чоловічій хоровій капелі «Дзвін» Самбірського міського Народного дому Львівської області, народному самоді- яльному фольклорному колективу «Богати- ряни» комунальної установи «Вільнянський районний будинок культури та дозвілля» Вільнянської районної ради Запорізької об- ласті, народному аматорському козацькому ансамблю шумових інструментів «Веселі Народна аматорська хорова капела «Дзвін» будинку культури с. Ямниця Тисменицького району Івано-Франківської області
- 17. 15 Відлуння подій музики» відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Полонської об’єднаної територіальної громади Хмель- ницької області, вокальному ансамблю «Любисток» відділу культури, національ- ностей та релігій Бородянської райдержад- міністрації Київської області, вокальному тріо «Райдуга» Хмельницької дитячої школи мистецтв, вокальному тріо «Оксамит» Ниж- ньоселищенської дитячої школи мистецтв, учасниці художньої бригади Свалявського районного будинку культури Ганні Молнар, учневі Мукачівської дитячої школи мис- тецтв № 1 ім. С. Мартона Зийберу Дмитрові. Дипломи лауреатів другого ступеня ви- бороли: хоровий аматорський колектив ви- кладачів Великолучківської дитячої школи мистецтв Мукачівського району, народний аматорський хор «Лужанські козаки» Лу- жанського будинку народної творчості та дозвілля Кіцманського району Чернівецької області, вокальний ансамбль відділу культу- ри Тячівської райдержадміністрації, вокаль- ний ансамбль «Патріоти» Стеблівської дитя- чої музичної школи Хустського району, ан- самбль народної пісні «Джерельце» Хмель- ницької дитячої школи мистецтв «Райдуга», народний вокальний ансамбль «Ільничан- ка» будинку культури «Шахтар» с. Ільниця Іршавського району, учениця Іршавської ди- тячої школи мистецтв Воробканич Вікторія. Дипломантами ж першого ступеня ста- ли: народний самодіяльний хор «Гетьман» Комунального закладу «Куйбишевський ра- йонний будинок культури» Куйбишевської районної ради Запорізької області, народна аматорська хорова капела «Дзвін» будинку культури с. Ямниця Тисменицького району Івано-Франківської області, народний во- кальний ансамбль Ужгородського коледжу культури і мистецтв, вокальний дует «Мрія» у складі Ольги Петелько та Тетяни Хорушко з м. Самбір, вокальний дует учнів Хустської дитячої школи мистецтв у складі Ракушин- ця Ярослава та Коцана Ярослава, вихованка народної студії естрадного співу «Фортуна» Хустського районного будинку культури Бо- рис Кароліна. А гран-прі відкритого фестивалю-кон- курсу стрілецької пісні «Красне поле» ви- боров народний чоловічий вокальний ан- самбль «Посульські козаки» Пустовійтівсько- го сільського будинку культури. Метою фестивалю є популяризація тво- рів національно-патріотичного звучання, які оспівують славетні подвиги українського народу, виховання у підростаючого поколін- ня любові до рідного краю, його історичного минулого, виявлення молодих і таланови- тих виконавців. Засновниками й організаторами фес- тивалю є Закарпатська обласна державна адміністрація, управління культури Закар- патської облдержадміністрації, Обласний організаційно-методичний центр культури, Хустська районна державна адміністрація, відділ культури і туризму Хустської рай держадміністрації, Хустський міськвикон- ком, управління культури, молоді і спорту міськвиконкому. Яна КАСАРДА-МИКИТА Народний вокальний ансамбль Ужгородського коледжу культури і мистецтв
- 18. 16 Відлуння подій ВАГОМІ ТВОРЧІ ЗДОБУТКИ ФОЛЬКЛОРИСТА Відбулася презентація трьох книг Віктора Шостака 22 березня на презентації трьох книг науковця-історика, етномузиколога, збира- ча етнографічних скарбів матеріальної і духовної культури Закарпаття Віктора Шостака виступив провідний методист Обласного організаційно-методичного цен- тру культури, заслужений діяч мистецтв України Іван Хланта. Він охарактеризував видання і побажав авторові та народному фольклорно-етнографічному ансамблю «Ужгород» нових творчих успіхів. На презентації також побували працівники Центру культури Віталій Рац, Катерина Семенченко, Олена Ваш, Галина Чельоскі та Марина Офіцинська. Презентація відбулася за ініціативи Обласного організаційно-методич- ного центру культури у читальному залі Закарпатської обласної універсальної нау- кової бібліотеки імені Федора Потушняка. Провела захід головний бібліотекар відді- лу обслуговування Євгенія Напуда. На культурно-мистецькій акції виступили в. о. начальника управління культури Закарпатської облдержадміністрації Іван Канюка, заслужений працівник культури України Юрій Глеба, а також Людвиг Філіп, Володимир Біланін та Олександра Гарку- ша – директор видавництва Олександри Гаркуші. З музичним подарунком виступив народний фольклорно-етнографічний ансамбль «Ужгород», у виконанні якого прозвучали українська народна пісня «Зеленеє жито, зе- лене», закарпатські народні пісні «Казала м ти, милий», «Не буду ся женити», гуцуль- ські мелодії Рахівського району, весільний обрядовий інструментальний твір «Барвін- кова» та вокально-хореографічна композиція «Співана». До славної когорти шукачів, дослідни- ків і активних популяризаторів прадавніх духовних скарбниць Карпатського регіону належить уродженець с. Драгово Хустського району, колишній випускник Ужгородського державного музичного училища ім. Д. Є. За- дора по класу скрипки (1969) та історично- го факультету Ужгородського державного (нині національного) університету (1975), багаторічний завідувач відділу «Народне Виступає Віктор Шостак
- 19. 17 Відлуння подій мистецтво та етнографія» Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тивода- ра Легоцького, організатор і художній керів- ник народного фольклорно-етнографічного ансамблю «Ужгород» Віктор Шостак. Завдя- ки його зусиллям та нев’янучій любові до нетлінних скарбів духовного багатства на- шого краю в різні періоди натхненної пра- ці музеєзнавцем було організовано чимало науково-пошукових експедицій до багатьох регіонів Закарпаття та зібрано й досліджено рідкісні етнографічні предмети сивої давни- ни – старовинні музичні інструменти, зраз- ки художньої вишивки, кераміки, різьбяр- ства, народного одягу тощо. Свої фольклор- но-етнографічні дослідження музеєзнавець періодично висвітлював у різних наукових виданнях, на сторінках засобів масової ін- формації, у виступах на всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях. А два роки тому у видавництві «Карпати» вийшла друком його книжка під промовистою наз- вою «Цінності, що виходять за межі часу» (2014), у якій фольклорист детально описує традиції побутування в нашому краї різних народних музичних інструментів, викори- стання їх у музичному, музично-пісенному та вокально-хореографічному народному мистецтві. У 2015 році у глядацькому залі обласного театру ляльок колектив урочисто відзначив свій 30-річний творчий ювілей, а нещодавно у видавництві Олександри Гаркуші вийшли друком збірник пісенних та інструменталь- них творів «Музика незабутих предків» (нотація Леонтія Ленарта і Володимира Ко- роленка) та яскравий, багатобарвний юві- лейний фотоальбом «Народний фольклор- но-етнографічний ансамбль «Ужгород»», ав- тором яких є художній керівник і засновник колективу Віктор Шостак, яскраві та майс- терно виконані ілюстрації видання викона- ла Олександра Гаркуша, а фото подав відо- мий фотохудожник Олексій Попов. У пер- шому представлено репертуар, у другому – творчий шлях колективу. Із зафіксованого в альбомі текстового матеріалу чітко випливають дві магістраль- ні проблеми, які постали перед колективом та його керівником: перша – пошук та запис рідкісних обрядових інструментальних та пісенних творів у різних етнічних терито- ріях краю, друга – виконання відібраного репертуару учасниками ансамблю із макси- мальним збереженням його етно-фольклор- ного характеру, стилю. На сторінках альбому в деталях подаєть- ся надзвичайно багате, різноманітне, захо- плююче гастрольне творче життя ансамблю «Ужгород» в Україні та поза її кордонами, участь і здобуті нагороди у престижних міжнародних фестивалях, конкурсах, різ- них мистецьких заходах в Угорщині, Сло- ваччині, Польщі, Австрії, Італії, Хорватії, Росії та інших країнах. Його колоритні ви- ступи із захопленням сприймають не лише представники слов’янських народів, але й італійці, австрійці, німці, французи, які не знають української мови, бо, як влучно свого часу відзначав Г. Лонгфелло, «музика – уні- версальна мова людства». Особливо уважно та вимогливо Віктор Шостак і Роза Мацак ставляться до реперту- ару колективу. Так, уже у передмові до збірки «Музика незабутих предків» автор критич- но ставиться до деяких публікацій у сфері традиційної етнокультури краю, які висвіт- люють її дещо поверхово, особливо щодо культури закарпатських угорців, словаків, румунів, ромів, євреїв та інших етносів. Презентовані виданняЄвгенія Напуда
- 20. 18 Відлуння подій Адже кожна з них має свою окрему специ- фіку, зумовлену географічними, господар- ськими, побутовими умовами. Скажімо, по- лонинський побут вівчарів по-своєму впли- вав на традиційне народне мистецтво закар- патських гуцулів, досить чітко відмінне від етнокультури бойків чи лемків. На підставі цього фольклорист приходить до висновку про наявність у Карпатському регіоні регі- ональних етнокультурних особливостей як у інструментальній музиці, так і в пісні, мові, пластиці і характері танців. На сторінках фотоальбому В. Шостак ділиться спогада- ми, власним досвідом, як скрупульозно він записував віднайдену ним інструменталь- ну музику – трембітальні награші, пастуші мелодії на сопілках, обрядові – на дримбах і телинках, сольну гру на скрипці, цимба- лах, цитрах. Митець справедливо наголо- шує на органічному поєднанні унікальних витворів прадавнього ужиткового мистецтва у вигляді традиційного народного одягу, вишивки, ткацтва, килимарства, кераміки, писанкарства, різьби по дереву, полонин- ського пробуту із виготовленням оригіналь- них музичних інструментів, мелодійними награваннями на них, а також із музичними наспівами. Усе це створювало базу, основу в Карпатському регіоні оригінальної старо- винної етнокультури, котра особливо яскра- во виражена в народних обрядах, у мовних, пісенних традиціях, своєрідних пластичних і танцювальних рухах. Подаючи на суд читача збірку народних пісень та інструментальних творів «Музика незабутих предків», її автор зауважив у пе- редмові, що він намагався «…відтворити прекрасну мелодику бойківської і гуцуль- ської коломийки, характерну обрядову «спі- ванку», оригінальну мелодику угорського чардашу, самобутню гуральську музику сло- ваків, традиційну «хору» румунів, словом – музику тих народів, які проживають на За- карпатті». Видання Віктора Шостака та вся його творчо-пошукова діяльність і невтомна культурно-мистецька праця – вагомий вклад у збагачення вітчизняної фольклори- стики. Уже самою назвою збірки «Музика незабутих предків» підкреслив, наголосив, що сучасному цивілізованому поколінню не слід забувати про невмирущу, чарівну му- зику наших далеких предків. Автор своїми прискіпливими науковими спостереження- ми, дослідженнями, узагальненнями постає перед читачем як надзвичайно досвідчений, уважний та проникливий аналітик, зокрема у розкритті специфічних особливостей роз- витку закарпатської етнокультури. Ці його наукові дослідження та культурно-мистець- кі напрацювання стануть у пригоді науков- цям-фольклористам, педагогам, студентам мистецьких навчальних закладів, керівни- кам та учасникам колективів художньої са- модіяльності, зацікавленим шанувальникам народної творчості. Василь ГАБОРЕЦЬ Народний фольклорно-етнографічний ансамбль «Ужгород»
- 21. 19 Народний цирк «Дружба» Творча майстерня «ДРУЖБА» – ПРОВІДНИЙ ЦИРКОВИЙ КОЛЕКТИВ ЗАКАРПАТТЯ На базі Мукачівського міського будинку культури активно працює відомий в області народний цирк «Дружба», який був створе- ний у 1957 році. Очолює його заслужений працівник культури України, талановитий артист, поважна і шанована людина в місті Мукачево – Рудольф Лаутнер. Донині він – незмінний керівник колективу. Народився 28 березня 1936 року у місті Мукачево. У 1996 році за високий професіоналізм та вагомі творчі здобутки йому присвоєно звання «За- служений працівник культури України». 1960 рік є визначним і особливим для циркового колективу. Адже саме в цей рік за активну роботу, високу творчу майстерність та професіоналізм, значний вклад у розви- ток українського національного мистецтва на урядовому концерті у місті Києві колек- тиву «Дружба» міського будинку культури було присвоєно почесне звання «народний». Завжди цікаві, нові, хвилюючі номери можна побачити в концертних програмах. У його репертуарі циркові номери: «Вело- фігуристи», «Акробати на ременях», «Парад учасників цирку», «Повітряна гімнастика у крузі», «Еквілібр на котушках», «Силові жонглери», «Клоунада», «Пластичні етюди», «Вправи на вільно стоячих драбинах», «Ори- гінальний жанр», «Повітряні гімнасти», «Стрибок в обруч із ножами», «Індійський йог», ілюзіоністи і т.д. Неодноразовий лауреат та володар Вели- ких Золотих Медалей Всесоюзних фестива- Рудольф Лаутнер
- 22. 20 Творча майстерня лів самодіяльної художньої творчості у 1967, 1975, 1985 рр.; лауреат першої премії облас- ного фестивалю народної творчості (1986), лауреат другого регіонального циркового мистецтва «Молодий цирк України» (Львів, 2004); володар гран-прі Всеукраїнського фестивалю-конкурсу дитячого, юнацького і молодіжного мистецтва «Закарпатський Едельвейс» (2006, 2007). Колектив – лауреат республіканських фестивалів, учасник урядових святкових концертів, нагороджений за творчі здобутки Почесними Грамотами та подяками Закар- патської обласної ради, управління куль- тури Закарпатської облдержадміністрації, відділу культури виконкому Мукачівської міської ради та дирекцією Мукачівського міського будинку культури. За період творчої роботи колектив успіш- но виступав у містах Прибалтики, Угорщи- ни, України. Артисти цирку є постійними учасника- ми концертних програм та урочистостей, які відбуваються у місті Мукачево. Протягом ос- танніх років уже традиційним є організація та проведення в літній період естрадно-ци- ркових вистав для малечі, учнів загально- освітніх шкіл, які відпочивають у літніх та- борах. Особливо насичено проходять свята Миколая, Нового року та участь в обласному фестивалі колядницьких колективів під час проведення фестивалю-конкурсу «Червене вино». У 2007 році відбулося святкове дійство з нагоди 50-річчя від дня створення колек- тиву, у якому зустрілися талановиті артисти, друзі, які роками творили історію цирку. Серед тих, хто довгі роки був поряд із Ру- дольфом Іржієвичем, доклав чимало праці та таланту, вніс вагомий вклад у розвиток цир- кового мистецтва краю, – ілюзіоніст Микола Пал. Він був учасником цирку з перших днів його створення. Згодом став не лише керів- ником дитячої циркової студії, але й вірним радником Рудольфа Лаутнера. Після Миколи Пала дитячу циркову сту- дію очолив талановитий вихованець народ- ного цирку «Дружба» Степан Гелле, який майстерно володіє такими видами цирково- го мистецтва, як балансир та ілюзіоніст, і до сьогодні грає роль веселого клоуна. Гордістю цирку є і Степан Гуранич, який за роки занять у колективі оволодів багать- ма доволі складними прийомами цирково- го мистецтва. Його коронними номерами є «Жонглер-еквілібрист» та «Жонглер на ко- тушках». Слід згадати і талановитих акроба- тів – сестер Ірину та Олександру Ньорби, ве- лофігуриста та силового жонглера Рудольфа Лаутнера (молодшого), які своїми яскравими виступами викликають шквал емоцій, бурх- ливі овації, даруючи глядачам радість і гар- ний настрій. Народний аматорський цирк «Дружба» Мукачівського міського будинку культури – один із провідних циркових колективів За- карпаття. Нині у колективі нараховується 25 учасників. Творчий шлях колективу – це одночас- но і творчий шлях його керівника Рудоль- фа Лаутнера. Він не лише свого часу засну- вав цей цирк, він був і є у ньому провідним артистом, наставником, який виховав цілу плеяду здібних молодих артистів цирку. Ба- гато хто з його учасників зараз проживає за кордоном і там, продовжуючи справу своєї юності, дарує мистецтво цирку людям, а свій талант і вміння – дітям. І навіть ті, хто вибрав у житті інший шлях, у душі назавжди зали- шилися артистами цирку. Цим усім вони завдячують пану Рудольфу, який зумів вті- лити в життя свої яскраві фантазії, що неод- мінно вражають уяву тисячі людей не лише в Україні, але й за її межами. Вікторія ЛАУТНЕР Жонглер на котушках
- 23. 21 Творча майстерня ПРОФЕСІЯ ЗА ПОКЛИКОМ ДУШІ Про Василя Плоскіну Люди, які присвятили себе культурі, ма- ють особливу енергетику, вони талановиті, привітні, щирі, з багатим внутрішнім світом та чудовим почуттям гумору. Саме таким є Василь Плоскіна – директор Свалявсько- го районного будинку культури. Будь-яка справа, за яку б він не брався, розвивається і живе його творчим завзяттям. Він – хоро- ший керівник, чудовий музикант, вокаліст, актор. Василь Павлович належить до тих неор- динарних особистостей, які зуміли не тільки розпізнати та розвинути свій талант, а й за- палили і продовжують запалювати в інших непереборний потяг до мистецтва та краси, що оточує нас. Колискою його дитинства стало мальов- ниче і затишне закарпатське село Неліпино, що на Свалявщині. Для батьків Василько став новорічним подарунком, бо з’явився на світ 31 грудня 1962 року. Уже змалку у хлоп- чика почали вимальовуватися неабиякі му- зичні здібності. Навчався у школі, де поряд із вивченням програмних дисциплін розпо- чав серйозно займатися музикою. Був учнем Свалявської дитячої музичної школи по кла- су мідних духових інструментів, що за три кілометри від домівки, активним учасником духового оркестру музичної і художньої са- модіяльності загальноосвітньої шкіл. Захо- плюючись музикою, в обдарованого хлоп- чика закрадається заповітна мрія – все своє життя віддати служінню мистецтву. Всту- пив до Ужгородського державного музично- го училища імені Д. Є. Задора на відділ ду- хових інструментів. З перших днів здібний юнак потрапив у вир мистецького життя, вивчав секрети ремесла, розширював музичний світогляд, удосконалював майстерність, що допомогло йому стати чудовим музикантом. Доброю наукою стала і служба у лавах збройних сил, де юнак грав у армійському духовому оркестрі. Трудовий досвід молодий фахівець по- чав здобувати у Керецьківській дитячій му- зичній школі викладачем духових інстру- ментів. З 1984 року Василь Плоскіна – викладач духових інструментів Свалявської дитячої музичної школи, де прищеплював любов до музики підростаючому поколінню. Його учні неодноразово ставали переможцями обласних конкурсів по класу духових ін- струментів. Своєю добродушністю, тонким почут- тям гумору, вмінням спілкуватися завжди викликав до себе прихильність людей, що не раз ставало в нагоді у роботі. Здобутий життєвий і трудовий досвід незабаром пригодився. З жовтня 2005 року Василь Плоскіна – директор Свалявського районного будинку культури. За роки його керівництва суттєво покращилась і матері- ально-технічна база закладу: проведено ка- пітальний ремонт усієї установи, закуплено сценічний одяг, технічне обладнання для сцени, що свідчить про Василя Павловича як про хорошого господаря. Перейшовши на адміністративну робо- ту, не забув і про мистецьку. У повному об- сязі розкрив свій творчий потенціал, ставши учасником славетних народних колективів, що десятиліттями працюють при район- ному будинку культури і своєю діяльністю прославили край не тільки в Україні, а й за її межами. Це народний хор імені Миросла- ва Чайковського, народний духовий оркестр «Гелікон», народний естрадний оркестр, на- родний театр. Майстерність його гри на баритоні неза- мінна в народному духовому оркестрі «Гелі- кон», у якому він – душа колективу, надійний помічник керівника, заслуженого працівни- ка культури України Михайла Коцана. Цей