2. ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОЄКТУ «ОНЛАЙН ХАБ
ДЛЯ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ
СПАДЩИНИ ЗАКАРПАТТЯ»
Василина Теміцька
Олексій Томишин
Віра Вучкан, Маріонела Галас
Оксана Головня, Ольга Зюбрицька,
Олена Гайдук – учасниці народного
аматорського ансамблю народної
пісні «Розмарія»
Ганна Дрогальчук і Михайло Данканич
підписують меморандум про співпрацю
3. 1№ 4 (48), 2019 Культурологічні джерела
ПРО АВТОРІВ.................................... 2
Відлуння подій................................... 3
ШКІРЯ В. Його мистецтво
належить світові.............................3
ХЛАНТА І. «Стежками
Лемківщини» – 2019.................... .5
ШКРОБИНЕЦЬ Х.
Мелодія слова.................................7
ГАЙДУК О. Гуцульщина
приймала поціновувачів
народної хореографії................... 9
ОФІЦИНСЬКА М. Творчість,
що дає сили радіти життю........10
БУЯНОВСЬКА І. «Ласий
шматочок» здобув «золото»...... 12
МИШАНИЧ В. Вшановуючи
пам’ять............................................13
ВАСИЛИНЕЦЬ В. Перемога
«Хустяночки»................................15
МИШАНИЧ В.
Барви чотирьох............................16
ОФІЦИНСЬКА М. Фестиваль
«Грайлик» відсвяткував своє
повноліття!....................................18
МИШАНИЧ В.
Свобода понад усе...................... 20
Стане у пригоді............................... 22
КРЕЧКО Т. Казкова країна
мудрої книги.
Сценарій театралізованої
концертної програми.................. 22
УХАЧ Л., ГАРАСТЕЙ А.,
ІВАШИНА А. Пригоди
сніговика Ская. Сценарій
сюжетно-ігрової програми
до дня Cвятого Миколая ............ 26
Актуально........................................ 29
МИШАНИЧ В.
Традиції житимуть.................... 29
ГАЙДУК О. Переможці обласного
огляду-конкурсу .........................31
Думки вголос.................................... 33
СЕНЧЕНКО-ДОВГАНИЧ Л.
Яскрава барвистість духових
інструментів................................. 33
ГАВРИЛО М. Зв’язок поколінь..... 36
ТОКАЧ Л. Не тільки хлібом
єдиним...........................................37
ШКІРЯ В. Василь Кузан:
«Кожен письменник має
відчути потребу у спільному
творчому житті»...........................39
№ 4 (48), 2019
Щоквартальний
вісник
Засновник:
КЗ «Обласний
організаційно-
методичний центр
культури» ЗОР
Свідоцтво про державну
реєстрацію друкованого
засобу масової
інформації
Серія ЗТ № 722/314
ПР від 30.01.2019
Адреса: 88000,
м. Ужгород,
вул. Волошина, 18
www.zakfolkcenter.info
е-mail:
oomckuzh@gmail.com
Редакційна колегія:
Г. Дрогальчук,
І. Хланта, В. Кобаль,
М. Офіцинська
Упорядкування,
підготовка текстів:
М. Офіцинська
Відповідальна
за випуск:
Г. Дрогальчук
Автори світлин:
О. Гайдук, Л. Ленарт,
О. Попов, з архіву
М. Беленя, Ф. Томича,
В. Югаса,
КЗ «ООМЦК» ЗОР
Художнє оформлення
обкладинки: М. Дем’ян
Дизайн та верстка:
М. Лазорець-Стан
Редагування
та коректура:
Т. Лазаренко
Відповідальність за
достовірність фактів,
власних назв та імен,
інших відомостей
несуть автори.
Редакція може не
розділяти погляди
та думки, які автори
висловлюють у своїх
публікаціях.
На першій сторінці
обкладинки голова
полонинських управ
селища Лазещина
Рахівського району
Ілько Петрюк.
Фото Олени Гайдук
Здано до набору 12.12.19.
Підписано до друку
19.12.19. Формат 60ç84/8.
Папір офсетний.
Друк офсетний.
Ум. друк. арк. 9,76.
Підготовлено до друку:
видавництво TIMPANI
Свідоцтво про державну
реєстрацію видавців
від 15.04.2003 р.
Серія ДК, № 1327
Друк ТОВ «РІК-У»
88000, м. Ужгород,
вул. Гагаріна, 36
Замовлення № 28
Тираж 300 пр.
Ювілеї................................................. 42
МИТРОВКА М. Життя в музиці.
Народній артистці України
Гізелі Циполі – 70!........................ 42
ХЛАНТА І. Довголіття – у любові
до пісні, казки і вишивки.
Христині Біровець
виповнилося 90!............................ 45
ЛЕНДЄЛ І. Ганна Калабішка: «За
прожиті роки дякую Богу».......47
КОПОЛОВЕЦЬ І. На вістрі
творчого неспокою.
Олександру Голібі – 55!.................49
ХЛАНТА І. Віддає пісням усю
свою душу, знання і вміння.
До 60-річчя від дня народження
народного артиста України
Степана Ґіґи..................................51
БАРБІЛ Б. Мавка Карпатських гір.
Єлизаветі Сівак – 70!.................. 55
ХЛАНТА І. Великі справи
складаються з малих.
Заслуженому працівнику
культури України
Василеві Югасу – 60!.................... 56
Цікаво знати.....................................61
БЕЛЕНЬ М. Народна символіка
бойків-верховинців
Карпатського ареалу...................61
МАДЯР-НОВАК В. Видання
музично-фольклорних
матеріалів на Закарпатті:
історичний огляд....................... 65
МАДЯР-НОВАК В. Василь
Талапкович та його перший
на Закарпатті нотний збірник
народних пісень...........................67
Творча майстерня...........................70
АНДРІЙЦЬО В. «Бавка»
та її керманич...............................70
МАДЖАРА Н. Майстрині-
чарівниці.......................................74
СІДОР О. Її доля – зберігати
і примножувати мистецтво.......76
У світ.................................................. 77
ХЛАНТА І. Рекрутчина в
осмисленні Василя Мулеси...... 77
МИШАНИЧ В. Популяризуємо
традиційну культуру
регіону............................................79
КРЕЧКО Н. «Хорова культура
Закарпаття»
від Михайла Митровки .............80
ЗМІСТ
4. 2 Культурологічні джерела № 4 (48), 2019
АНДРІЙЦЬО Василь – завідувач ка-
федри мистецтвознавства КЗВО «Ужго-
родський інститут культури і мистецтв»
ЗОР, кандидат мистецтвознавства, заслу-
жений працівник культури України
БАРБІЛ Богдан – заслужений журна-
ліст України, м. Ужгород
БЕЛЕНЬ Михайло – скульптор, гра-
фік, медальєр, живописець, член Націо-
нальної спілки художників України, го-
лова Закарпатського осередку Львівського
регіонального відділення спілки диза-
йнерів України, заслужений художник
України
БУЯНОВСЬКА Інна – художній ке-
рівник Берегівського міського будинку
культури
ВАСИЛИНЕЦЬ Вікторія – м. Хуст
ГАВРИЛО Маріанна – викладач Ви-
ноградівської дитячої школи мистецтв
імені Бели Бартока
ГАЙДУК Олена – завідувач відділу
народної творчості та аматорського мис-
тецтва КЗ «Обласний організаційно-ме-
тодичний центр культури» ЗОР
ГАРАСТЕЙ Альбіна – студентка
КЗВО «Ужгородський інститут культури
і мистецтв» ЗОР
ІВАШИНА Ангеліна – студентка
КЗВО «Ужгородський інститут культури
і мистецтв» ЗОР
КРЕЧКО Наталія – заслужена ар-
тистка України, м. Київ
КРЕЧКО Тетяна – директор Пере-
чинського районного будинку культури
КОПОЛОВЕЦЬ Іван – головний ре-
дактор Іршавської районної газети «Нове
життя»
ЛЕНДЄЛ Іван – с. Арданово Іршав-
ського району
МАДЖАРА Наталія – журналістка,
кореспондент Tyachiv.com.ua
МАДЯР-НОВАК Віра – методист
КЗ «Обласний організаційно-методич-
ний центр культури» ЗОР, викладач
КВНЗ «Ужгородський музичний коледж
імені Д. Є. Задора» ЗОР, музикознавець,
фольклорист, лауреат обласної премії
імені Дезидерія Задора, заслужений діяч
мистецтв України
МИТРОВКА Михайло – заслужений
працівник культури України
МИШАНИЧ Володимир – провід-
ний методист КЗ «Обласний організа-
ційно-методичний центр культури» ЗОР,
член Національної спілки журналістів
України
ОФІЦИНСЬКА Марина – завіду-
вач інформаційно-редакційного сектору
КЗ «Обласний організаційно-методич-
ний центр культури» ЗОР
СЕНЧЕНКО-ДОВГАНИЧ Людми-
ла – доцент Мукачівського державного
університету
СІДОР Оксана – провідний методист
Іршавського районного будинку куль
тури
ТОКАЧ Любов – журналістка Вино-
градівської районної газети «Новини Ви-
ноградівщини»
УХАЧ Людмила – викладач-мето-
дист циклової комісії менеджменту соціо
культурної діяльності КЗВО «Ужгород-
ський інститут культури і мистецтв» ЗОР,
заслужений працівник культури України
ХЛАНТА Іван – провідний методист
КЗ «Обласний організаційно-методич-
ний центр культури» ЗОР, академік Ака-
демії наук вищої освіти України, заслуже-
ний діяч мистецтв України
ШКІРЯ Василь – відповідальний се-
кретар Іршавської районної газети «Нове
життя», член Національної спілки жур-
налістів України, Національної спілки
письменників України, лауреат обласної
премії імені Федора Потушняка
ШКРОБИНЕЦЬ Христина – заслу-
жений учитель України, голова Хустсько-
го міськрайонного товариства «Просвіта»
ім. Т. Г. Шевченка
ПРО АВТОРІВ
5. 3№ 4 (48), 2019 Культурологічні джерела
Відлуння подій
18 вересня 2019 року в гірському селі
Климовиця на Іршавщині на малій батьків-
щині основоположника закарпатської шко-
ли живопису Адальберта Ерделі проведено
районний семінар працівників клубних, му-
зейних закладів та викладачів образотвор-
чих відділів дитячих шкіл мистецтв райо-
ну на тему «Охорона культурної спадщини
в сучасних умовах. Пам’ятник Адальберту
Ерделі – внесення до Національного реєстру
пам’яток монументального мистецтва».
Урочистості розпочалися вшануванням
пам’яті всесвітньо відомого художника. До
пам’ятника А. Ерделі, встановленого на по-
двір’ї Климовицької ЗОШ І–ІІ ступенів, було
покладено живі квіти. З вітаннями до при-
сутніх звернулися директор Климовицької
ЗОШ І–ІІ ступенів Віталія Лендєл, провід-
ний методист районного будинку культури
Оксана Сідор, начальник відділу культури
і туризму райдержадміністрації Олена Ісак,
заслужений працівник культури України,
директор-художній керівник Мукачівського
драматичного театру Юрій Глеба, завідувач
ЙОГО МИСТЕЦТВО НАЛЕЖИТЬ СВІТОВІ
кафедри декоративно-прикладного мисте-
цтва Закарпатської академії мистецтв, док-
тор мистецтвознавства Михайло Приймич
та проректор Закарпатської академії мис-
тецтв, кандидат філологічних наук, відмін-
ник освіти України Наталія Ребрик.
Знаковим стало й те, що з самого ранку
проводився пленер юних художників. У ньо-
му взяли участь вихованці дитячих шкіл
мистецтв Ільниці, Приборжавського, Білок,
Довгого та Великого Раківця, а також наймо-
лодші митці Климовиці. Хлопці та дівчата
зосереджено розбавляли фарби, наносили
мазок за мазком на папір. Невдовзі на їх кар-
тинах з’явилися фрагменти будівлі школи,
пам’ятник Адальберту Ерделі, крони старих
дерев, що височіли до самого неба. Відчува-
лося, що всі вони закохані в мистецтво, до-
бре володіють пензлем. Кожен із них відда-
вав часточку свого серця, своєї душі. Усі вони
наслідують приклад Майстра, намагаються
бути схожим на нього. Цьогоріч прогляда-
ється символічна цифра. З того часу, відколи
перестало битися його серце, промайнуло
Учасники семінару біля пам’ятника Адальберту Ерделі у селі Климовиця. 2019 рік
6. Відлуння подій
4 Культурологічні джерела № 4 (48), 2019
64 роки. І прожив він усього 64 роки. За цей
час пережив чотири державні влади – Ав-
стро-Угорську імперію, буржуазно-демокра-
тичну Чехословаччину, хортистську Угор-
щину й радянський тоталітарний режим.
З усіма владами якось уживався. Найважче
було за часів СРСР. Комуністична система не
довіряла йому, з підозрою ставилася до нього
лише тому, що довгий час жив на Заході.
Усі, хто виступали, зазначали, що твор-
чість Адальберта Ерделі вплинула на фор-
мування уявлення про цінність художньої
спадщини, а також наявність взаємодії мис-
тецького простору Закарпаття з культурами
сусідніх народів. У нових вимірах постала
в роботі постать митця. Цікавим є його під-
твердження інтересу до церковної тематики,
віднайдене Михайлом Приймичем за фото-
матеріалами, публікаціями у періодиці та
маловідомими полотнами Адальберта Ерде-
лі. Всевишній щедро обдарував його талан-
тами. Він дав митцеві гострий аналітичний
розум філософа, чуттєве серце музиканта
й художника, тонку поетичну душу, непе-
ресічний талант письменника. Внутрішній
світ митця був надзвичайно складний і ба-
гатий, сповнений протиріч, містики і таєм-
ниць. Він надзвичайно тонко сприймав світ.
Творча спадщина А. Ерделі без перебіль-
шення є надбанням не лише європейської,
але й світової культури, його ім’я вписане
золотими літерами в історію західноєвро-
пейського мистецтва початку ХХ століття.
Живописні роботи худож-
ника зберігаються у держав-
них галереях і приватних
колекціях України, Словач-
чини, Угорщини, Франції,
Швейцарії та інших країн.
Йому й самому довелося
жити свого часу в європей-
ських столицях. Там глибо-
ко вивчав мистецтво і сам
багато творив. З-під його
пензля вийшли сотні жи-
вописних полотен, частина
яких увійшла до мистецько-
го фонду нашого краю. Його
ім’я оповите легендами. Він
був дуже освіченою люди-
ною – знав німецьку, фран-
цузьку, угорську, словацьку
і чеську мови.
Із вереснем пов’язана ще
одна сторінка історії Адаль-
берта Ерделі – 2004 року вночі в будинок
художника, де жила його вдова Магдалина
Ерделі, увірвалися бандити, зв’язали її елек-
тричними проводами і винесли з помеш-
кання 48 картин, попередньо вийнявши їх
з рамок. На жаль, дружина померла, а краді-
їв не знайшли дотепер.
У тому, що в рідному селі художника зве-
дено йому пам’ятник, чимала заслуга Окса-
ни Сідор, Юрія Глеби, архітектора, голови
Закарпатської обласної організації Націо-
нальної спілки художників України Бориса
Кузьми та скульптора Андріяна Балоги з Ки-
єва (до речі, уродженця Закарпаття). Слова
митця, записані в щоденнику, який повсяк-
час вів художник, стали пророчими: «Я на-
лежу своєму народові, а моє мистецтво – сві-
тові».
Продовження семінару було в сільсько-
му клубі. Тут вели мову про охорону об’єктів
культурної спадщини та порядок їх обліку,
популяризацію та ефективність використан-
ня, культурно-інформаційний контекст збе-
реження мистецької спадщини Адальберта
Ерделі. Відбулася також презентація збірки
віршів Надії Котубей «Він вернувся з дале-
ких доріг», присвячена Адальберту Ерделі.
Захід завершився виступом учасників
художнього аматорства клубу с. Климовиця.
Організувала і провела семінар провідний
методист Іршавського районного будинку
культури Оксана Сідор.
Василь ШКІРЯ
Оксана Сідор, Юрій Глеба, Михайло Приймич.
Виступає Наталія Ребрик
7. Відлуння подій
5№ 4 (48), 2019 Культурологічні джерела
Уперше на Луганщині у селі Перемож-
ному Лутугинського району в 2005 році
пройшов фестиваль лемківської культу-
ри «Стежками Лемківщини». Відтоді він
став щорічним та проводився до 2010 року
включно. На свято, присвячене лемківській
культурі, приїжджали гості зі всієї області, а
також із західної України. Але традиція була
перервана тимчасовою окупацією проросій-
ськими збройними терористичними фор-
муваннями території Луганської області.
У 2017 році на підконтрольній україн-
ській владі території Луганщини за ініціа-
тиви активу громадської організації Луган-
ське обласне товариство українців, депор-
тованих з Польщі «Ватра» (голова – Петро
Ясінчак, заступник голови – Роман Нако-
нечний), за підтримки управління культу-
ри, національностей та релігій Луганської
обласної державної адміністрації (заступник
начальника управління – начальник відділу
у справах національностей та релігій Олек-
сандр Козенко; головний спеціаліст відділу
у справах національностей та релігій Лада
Грановська), за сприяння Луганської облас-
ної державної адміністрації фестиваль було
відновлено та після копіткої роботи прове-
дено в смт Новоайдар Новоайдарського ра-
йону, в якому й донині мешкають нащадки
українців-лемків. Відповідно до Положення
про Фестиваль він проходить один раз на
два роки.
«СТЕЖКАМИ ЛЕМКІВЩИНИ» – 2019
21 вересня 2019 року гостинна Новоай-
дарщина знову зустріла учасників та гостей
уже VIII відкритого обласного етнофестива-
лю «Стежками Лемківщини», присвяченого
відзначенню 75-річчя депортації українців
з етнічних земель. Кожен народ дорожить
своєю історією. Бо історія – це джерело наці-
ональної свідомості й ідентичності.
У заході взяли участь представники ак-
тиву громадської організації «Луганське об-
ласне товариство українців, депортованих
з Польщі «Ватра» на чолі з заступником го-
лови Романом Наконечним; творчі колекти-
ви та солісти, які виконують лемківські пісні,
із районів та міст Луганської області. Вони
засвідчили, що лемки мають культурне над-
бання, історичну спадщину, якими можна
пишатися.
Серед почесних гостей фестивалю – де-
легація із Закарпатської області: відповідаль-
ний секретар Світової федерації лемківських
об’єднань, письменник Василь Мулеса; фоль-
клорист, літературознавець, академік Акаде-
мії наук вищої освіти України, заслужений
діяч мистецтв України Іван Хланта; голова
Перечинської районної організації «Лемків-
щина» Іван Готра.
Фестиваль розпочався з екскурсії до Но-
воайдарського краєзнавчого музею, де гості
та учасники переглянули експозицію «Лем-
ки – історія, традиції, культура» та дізна-
лися про трагічні сторінки з історії лемків,
пов’язані з примусовим виселенням
українців з Лемківщини, Надсяння,
Холмщини, Південного Підляшшя,
Любачівщини, Західної Бойківщини
у 1944–1951 роках. До уваги відвіду-
вачів були представлені документи,
що зберігалися в сім’ях лемків з часу
депортації; народні лемківські ко-
стюми та ужитково-побутові пред-
мети, які були передані лемками
Новоайдарщини до музею. Дирек-
тор музею, екскурсовод Ганна Бож-
кова представила унікальну, єдину
у своєму роді автентичну колекцію
народного костюму Новоайдарщи-
ни. Колекція нараховує понад 30 ав-
тентичних костюмів, кожен з яких
є зразком культури і мистецтва тих
етнічних груп, які склали населення
Новоайдарського району.
Особливу частину колекції скла-
дають унікальні лемківські костюми
переселенців із Польщі, які були по-
даровані музею: святковий костюм –
Іван Хланта, Іван Готра, Василь Мулеса
(перший праворуч) з учасниками
VIII відкритого обласного етнофестивалю
«Стежками Лемківщини». 2019 рік
8. Відлуння подій
6 Культурологічні джерела № 4 (48), 2019
Ганною Фелемонівною Бадлак (с. Перемож-
не), весільний – Юстиною Миколаївною
Демчак (с. Трудове). Завдяки неймовірним
зусиллям, наполегливості, вмінню захопити
людей своєю творчою стихією – пристрас-
ною любов’ю до історії Лемківщини Ганні
Божковій вдалося створити чудовий багатий
музей, який посів важливе місце в історії
української культури. Вона з любов’ю охо-
роняє і зберігає культурну спадщину. Це ж
такі, як вона, незважаючи ні на труднощі,
ні на мізерні зарплати, тримають на плечах
нашу культуру. Тому вона по-справжньому
радіє кожному знайденому експонатові, що
зримо свідчить про невідворотність націо-
нально-культурного відродження.
Своїми враженнями від експонатів та
експозиції в цілому на сторінках книги за-
писів для почесних гостей та відвідувачів
поділилися гості із Закарпаття Іван Хланта
й Василь Мулеса і подарували музею та ра-
йонній бібліотеці свої книги.
Але головне дійство обласного заходу
розпочалось уже в Новоайдарському ра-
йонному будинку культури. На урочисто-
му відкритті Фестивалю заступник голови
облдержадміністрації Катерина Безгинська
привітала гостей, учасників і глядачів та
наголосила, що за минулі десятиліття лем-
ки-українці, тепер наші земляки-луганчани,
своєю працею творили історію Луганщини,
невід’ємної частини нашої рідної України.
Настоятель парафій Української Гре-
ко-Католицької Церкви отець Сергій Пала-
марчук провів літію за загиблими під час
трагічних подій, пов’язаних із примусовим
переселенням українського населення з те-
риторії Польщі у 1944–1951 роках, за воїна-
ми, яких закатували влітку 2014 року в селі
Переможному Лутугінського району, та вої-
нами, що загинули, захищаючи кордони та
цілісність України. Усіх, хто загинув, а також
переселенців, що відійшли у вічність у різні
часи, було вшановано хвилиною мовчання.
Привітали учасників і гості – Василь
Мулеса, Іван Хланта та Іван Готра.
Відтак за організаційного сприяння Лу-
ганського обласного центру народної твор-
чості (завідувач науково-методичного відді-
лу з організації культурно-дозвіллєвої діяль-
ності та роботи з національно-культурними
товариствами Анжела Филипська) глядачі
мали змогу познайомитися з лемківською
культурою – піснями і танцями у виконан-
ні професійних та аматорських творчих
колективів. Усім щира подяка за натхненні
і мистецькі виступи. Ми переконалися, що
митцям притаманні нестримний потяг до
прекрасного, жадоба пізнання нового, на-
полегливість у повсякденному шліфуванні
своєї майстерності. Лемки багаті митцями
професіонального мистецтва та аматорами
народної творчості. Щоденною копіткою
працею вони створюють можливість пізна-
вати духовний світ своїх земляків, їх буття
і мрії. Виступи переконують, що лемки –
складова і невід’ємна часточка України, ча-
сточка прекрасна, працелюбна, квітуча й не-
знищенна. То ж будьмо гідними слави своїх
кращих синів і доньок, які присвятили своє
життя служінню Україні.
Лише сильний духом народ може стати
творцем незліченних духовних багатств тра-
диційної творчості. Чимало лемків у зросій-
щеному Донбасі є справжніми і непоступли-
вими пропагандистами всього українського.
Вони з породи тих людей, для яких байду-
жість – тяжкий гріх, особливо коли йдеться
про речі державотворчі, про Україну.
Після закінчення святкового концерту
заступник начальника управління культу-
ри, національностей та релігій Луганської
обласної державної адміністрації Олександр
Козенко подякував учасникам фестивалю за
яскраве свято, яке вони подарували гляда-
чам, і відзначив їхню творчість, вручивши
дипломи управління культури, національ-
ностей та релігій Луганської обласної дер-
жавної адміністрації з пам’ятними подарун-
ками.
Фестиваль завершився урочистою ходою
учасників та гостей заходу зі стометровим
прапором України центральною вулицею
смт Новоайдар до прирічкової зони «Пе-
решийок» річки Айдар – місця запалення
відродженої лемківської «Ватри» – символу
об’єднання, підтримки, пам’яті.
Фестиваль став маленькою зв’язуючою
ланкою між Сходом та Заходом України, ме-
тою якого є збереження та популяризація
історичної пам’яті, звичаїв, мовних, куль-
турних та побутових традицій однієї з ет-
нічних груп населення Луганщини лемків-
українців, депортованих із території Польщі
у Луганську (колишню Ворошиловградську)
область, куди до вересня 1945 року було при-
мусово переміщено 8729 сімей. У світі налічу-
ється до 1,5 мільйона лемків. Свою культуру,
ідентичність вони передали дітям та онукам
у піснях, танцях, розповідях. Де б лемки не
були, через усе життя проносять безмежну
шану і любов до України.
Іван ХЛАНТА
9. Відлуння подій
7№ 4 (48), 2019 Культурологічні джерела
Відділ культури Хустської райдержадмі-
ністрації ось уже три роки очолює людина
з ніжною, поетичною душею. Ще школяр-
кою Липчанської ЗОШ І–ІІІ ступенів брала
активну участь у конкурсах шанувальників
красного письменства Хустщини. Її ім’я Світ-
лана Дзяпко. У 2015 році вийшла її перша
поетична збірочка «Дзвіночки з мойого ди-
тинства…». Часу для поетичної творчості об-
маль, бо сповна віддається улюбленій роботі.
Згуртувала навколо себе чудовий творчий
колектив: Алла Поп – головний спеціаліст
відділу культури; Марія Фула – завідувач
організаційно-методичного центру відділу
культури; Тетяна Баняс та Анна Кузан – про-
відні методисти; Любов Король – методист
з роботи дитячих шкіл мистецтв району;
Наталія Столець – режисер народного ама-
торського театру імені Всеволода Майданно-
го, керівник студії «Мініатюра». Це жінки,
закохані в рідний край, його духовну куль-
туру, однодумці, які з радістю відгукуються
на всі починання свого керівника, яка є ге-
нераторкою багатьох креативних проєктів,
але й самі частенько пропонують свої ідеї.
І ось так у творчому тандемі цей колектив є
одним із кращих в області. Ними започатко-
вана не одна чудова справа. Згадаймо хоча
МЕЛОДІЯ СЛОВА
б проєкт «Культурними стежками», який
стартував 2018 року і проходив у всіх селах
району. Це відродження звичаїв, традицій,
фольклорних дійств. Цьогоріч втілюється
в життя друга частина цього проєкту, біль-
ше пов’язана з туристичним напрямком – це
і цікаві місця села, кухня і все те, чим село
може похвалитися. Все знімається на каме-
ру і пропонується глядачам на РТК «Хуст».
Велику допомогу жінкам надає художній ке-
рівник районного будинку культури Золтан
Куртяк.
Окрім цього, встигають співати у хорі
працівників культури, вокальному ансамблі
працівників культури району та фольклор-
ному ансамблі «Жуковина». Нещодавно їз-
дили з дружнім візитом до Сербії, де їх тепло
вітали.
А 25 вересня 2019 року їхніми зусилля-
ми було організовано і проведено ІІ район-
ний конкурс читців-декламаторів «Мелодія
слова» на базі будинку культури с. Липча,
де всіх гостинно приймала директор Марія
Павлик. Конкурс проходив у номінаціях
«Поезія» (І вікова категорія – учасники від
7 до 14 років, ІІ вікова категорія – від 15 ро-
ків), «Гумор» і «Власна творчість». У конкур-
сі взяли участь два представники дитячої
Марія Фула, Анна Кузан, Любов Король, Христина Шкробинець, Світлана Дзяпко,
Тетяна Баняс, Наталія Столець. 2019 рік
10. Відлуння подій
8 Культурологічні джерела № 4 (48), 2019
театральної студії «Мініатюра» районного
будинку культури та 36 учасників клубних
установ району, за винятком сіл Березово,
Нижнє Селище, Вільшани, Забрід. Учасни-
ки декламували по два твори українських
майстрів слова, один із них – закарпатсько-
го автора. Відрадно, що на конкурсі звуча-
ло поетичне слово Т. Шевченка, І. Франка,
Лесі Українки, Д. Павличка, Л. Костенко,
В. Симоненка, П. Осадчука, Олександра
Олеся, В. Баранова, П. Глазового, а також –
П. Скунця, В. Вовчка, М. Рішка, С. Малильо,
Г. Малик, П. Мідянки, Х. Керити, М. Божук,
М. Штефуци, В. Білича, І. Хланти, К. Копин-
ця, В. Фантича та інших. Приємно відзначи-
ти, що у порівнянні з минулим роком наба-
гато зросла виконавська майстерність чит-
ців. З’явилося глибше розуміння і сприйнят-
тя поетичного слова автора, тонше відчуття
слова, чіткість дикції, яка супроводжувалася
відповідно мімікою і доречними жестами.
Переважна більшість учасників емоційно
декламувала текст, входила в поетичний об-
раз ліричного героя, використовуючи з цією
метою навіть окремі деталі одягу тощо. Так,
зокрема, перед глядачами постала справжні-
сінька Маруся Чурай (Олександра Бряник,
будинок культури с. Сокирниця). Цікаво від-
мітити, що серед читців були учасники від 6
до 68 років. На конкурсі були представлені
майже усі види лірики: громадянська, філо-
софська, інтимна, пейзажна. Мотиви лірики
найрізноманітніші – війна і мир, Вітчизна,
Україна, рідний край, Карпатська Україна,
природа, морально-етичні цінності.
Усі учасники були одягнені у вишиван-
ки, знали текст, хоча дехто ще помітно хви-
лювався. Усі конкурсанти отримали подяки,
а переможці були нагороджені дипломами.
Перше місце
Бряник Олександра – БК с. Сокирниця,
І вікова категорія (номінація «Поезія»).
Турзай Аліна – БК с. Липецька Поляна,
ІІ вікова категорія (номінація «Поезія»).
Поп Назар – БК с. Велятино (номінація
«Гумор»).
Орос Василь – БК с. Сокирниця (номіна-
ція «Власна творчість»).
Друге місце
Аліна Грицак – БК с. Липча, Владислава
Орос БК с. Данилово, І категорія (номінація
«Поезія»).
Іван Добош – БК с. Стеблівка, Світлана
Роман – дитяча театральна студія «Мініа-
тюра» Хустського районного будинку куль-
тури, ІІ категорія (номінація «Поезія»).
Марія Петечел – БК с. Сокирниця (номі-
нація «Гумор»).
Віра Вучкан – БК с. Іза (номінація «Влас-
на творчість»).
Третє місце
Копинець Романа – БК с. Іза, Рішко Ме-
лана – БК с. Драгово, Валуєва Дарія – БК
с. Липча, І категорія (номінація «Поезія»).
Химинець Ельвіра – БК с. Липецька По-
ляна, Вайнраух Сніжана, ІІ категорія (номі-
нація «Поезія»).
Малета Єлєна – БК с. Золотарево (номі-
нація «Гумор»).
Володимир Петрішко – БК с. Горінчово
(номінація «Власна творчість»).
Приз глядацьких симпатій отримала
учасниця художнього аматорства БК с. Ко-
пашново – 68-річна незряча Ольга Кушнір,
яка зворушливо прочитала вірші «Душею
і серцем я бачу» та «Ти жінка» Олени Кекер-
чин.
Після вручення дипломів і подарунків
виступили голова журі Христина Шкроби-
нець та начальник відділу культури Світла-
на Дзяпко. Було підбито підсумки та шляхом
жеребкування визначено БК с. Сокирниця
місцем проведення наступного конкурсу.
Захід завершився, але робота працівни-
ків культури триває безперервно. Адже ду-
ховне виховання наших земляків і є їх прі-
оритетним завданням. Дякуємо всім настав-
никам, які готували читців-декламаторів до
конкурсу, працівникам відділу культури за
роботу та його організацію. Вони доклали
максимум зусиль, щоб свято пройшло на ви-
сокому ідейно-художньому та методичному
рівні.
Окреме спасибі директору БК с. Липча
Марії Павлик та художньому керівникові
Світлані Малеті, бібліотекарям Олені Сене-
вич та Марії Габорець за щирий і теплий
прийом усіх учасників та гостей свята.
Відрадно, що сільський голова с. Липча
п. Малета теж не лишився осторонь, а був
активним учасником дійства, яке проходило
в селі, довіреному йому громадою.
Віримо, що вогник творчості у закладах
культури Хустщини розгорятиметься і нада-
лі ще з більшою силою, а енергійні ентузіа-
сти відділу культури райдержадміністрації
ще не раз дивуватимуть нас своїми креа-
тивними задумами, які сприятимуть відро-
дженню народних звичаїв та обрядів, засі-
ватимуть у душах людей зерно справжньої
культури і духовності.
Христина ШКРОБИНЕЦЬ
11. Відлуння подій
9№ 4 (48), 2019 Культурологічні джерела
У неділю, 13 жовтня 2019 року, в бу-
динку культури селища Великий Бичків
на Рахівщині відбувся VІ обласний фести-
валь народного хореографічного мистецтва
імені Йосипа Волощука. Захід зібрав понад
150 учасників з Берегівського, Іршавського,
Рахівського, Тячівського, Ужгородського ра-
йонів, а також міста Рахів.
Відкрили фестиваль директор КЗ «Об-
ласний організаційно-методичний центр
культури» ЗОР Ганна Дрогальчук, началь-
ник відділу культури Рахівської райдержад-
міністрації, заслужений працівник культури
України Володимир Шепета та заступник го-
лови Великобичківської селищної ради Олег
Бурса. Компетентне журі у складі: Єлизаве-
ти Баб’як – викладача-методиста циклової
комісії «Хореографія» КВНЗ «Ужгородський
коледж культури і мистецтв» ЗОР, члена На-
ціональної хореографічної спілки України
(голова журі); Ганни Дрогальчук – директо-
ра КЗ «Обласний організаційно-методич-
ний центр культури» ЗОР; Надії Токарчик,
заступника начальника управління – на-
чальника відділу мистецтв, закладів та уста-
нов департаменту культури ОДА; Миколи
ГУЦУЛЬЩИНА ПРИЙМАЛА
ПОЦІНОВУВАЧІВ НАРОДНОЇ ХОРЕОГРАФІЇ
Мовнара – балетмейстера
народного аматорського
ансамблю пісні і танцю
«Дружба» Ужгородського
районного будинку куль-
тури, члена Національ-
ної хореографічної спілки
України; Мирона Герма-
на – балетмейстера народ-
ного аматорського ансамб-
лю пісні і танцю «Лісоруб»
будинку культури селища
Великий Бичків, заслуже-
ного працівника культури
України, визначило пере-
можців фестивалю.
Лауреат І ступеня – на-
родний аматорський ан-
самбль пісні і танцю «Лісо-
руб» БК селища Великий
Бичків (керівник – заслуже-
ний працівник культури
України Володимир Ше-
пета, балетмейстер – заслу-
жений працівник культури України Мирон
Герман).
Лауреат ІІ ступеня – хореографічний ко-
лектив «Джерельце» Рахівського районного
будинку культури (керівник Мирослава Ше-
мота).
Лауреат ІІІ ступеня – хореографічний
колектив Іршавської дитячої школи мис-
тецтв (керівник Світлана Огарь).
Також дипломами були відзначені: хо-
реографічний колектив «Бокрета» будинку
культури с. Чома Берегівського району (ке-
рівник Георгіна Ботош), народний аматор-
ський фольклорний колектив «Мугурел»
будинку культури с. Біла Церква Рахівського
району (керівник – заслужений працівник
культури України Мирон Герман), танцю-
вальний колектив «Едельвейс» м. Рахів (ке-
рівник Юрій Савчук).
Інші учасники отримали подяки за
участь у фестивалі. Відповідно всі колективи
були нагороджені подарунками.
Ведучі фестивалю – Ольга Горощак та
Вікторія Данюк.
Олена ГАЙДУК
Володимир Шепета, Ганна Дрогальчук, Олег Бурса
з учасниками народного аматорського ансамблю
пісні і танцю «Лісоруб»
12. Відлуння подій
10 Культурологічні джерела № 4 (48), 2019
24 жовтня 2019 року з ме-
тою залучення людей з обме-
женими фізичними можли-
востями до занять різними
видами художньої творчості,
літературного, музичного,
театрального, образотворчо-
го мистецтв; виявлення но-
вих талантів, удосконалення
професійної майстерності;
розширення творчих зв’язків
людей із обмеженими фізич-
ними можливостями з різ-
них районів у приміщенні
Закарпатського академічно-
го обласного театру ляльок
(м. Ужгород) відбувся відбір-
ковий тур обласного етапу
Всеукраїнського фестива-
лю-конкурсу творчості осіб з обмеженими
фізичними можливостями «Барви життя».
З вітальним словом до присутніх звер-
нувся директор департаменту соціального
захисту населення Закарпатської облдерж
адміністрації Михайло Петрішка.
У фестивалі-конкурсі взяло участь понад
40 осіб із Воловецького, Міжгірського, Рахів-
ського, Свалявського, Тячівського, Ужгород-
ського, Хустського районів та міста Ужгород.
Після перегляду конкурсних виступів
і робіт журі у складі: Оксани Пагулич – на-
чальника відділу з питань сім’ї, оздоровлен-
ня дітей та запобігання сімейного неблаго-
ТВОРЧІСТЬ, ЩО ДАЄ СИЛИ РАДІТИ ЖИТТЮ
получчя управління державних допомог та
соціальної підтримки населення департа-
менту соціального захисту населення За-
карпатської облдержадміністрації (співго-
лова журі); Ганни Дрогальчук – директора
КЗ «Обласний організаційно-методичний
центр культури» ЗОР (співголова журі); Ва-
силя Барановського – заступника директора
КЗ «Обласний організаційно-методичний
центр культури» ЗОР, заслуженого праців-
ника культури України; Василя Вовчка – ви-
кладача Ужгородської дитячої школи мис-
тецтв, члена Національної спілки художни-
ків України; Михайла Вігули – викладача
циклової комісії «Народні інстру-
менти» комунального вищого на-
вчального закладу «Ужгородський
музичний коледж імені Д. Є. Задо-
ра» Закарпатської обласної ради,
заслуженого артиста України;
Наталії Стегури – завідувача на-
родного етнографічного музею
комунального закладу «Обласний
організаційно-методичний центр
культури» Закарпатської обласної
ради, заслуженого майстра на-
родної творчості України; Ірини
Шевцової – голови циклової комісії
«Хореографічних дисциплін» ко-
мунального закладу вищої освіти
«Ужгородський інститут культу-
ри і мистецтв» Закарпатської об-
ласної ради, заслужений праців-
ник культури України, Михайла
Олена Ваш, Василь Барановський,
Василь Вовчок, Гартавел Ганна
Роботи Тодера Романа
13. Відлуння подій
11№ 4 (48), 2019 Культурологічні джерела
Микульця – викладача-методиста циклової
комісії «Видовищно-театралізовані заходи»
комунального закладу вищої освіти «Ужго-
родський інститут культури і мистецтв» За-
карпатської обласної ради, визначило пере-
можців.
Номінація «Вокально-хоровий» жанр
Переможець – Володимир Богоста, учас-
ник художнього аматорства будинку куль-
тури села Плоске Свалявського району (ке-
рівник Маріанна Стегура).
Дипломанти – Бургер Марія, учени-
ця Полянської загальноосвітньої школи
І–ІІІ ступенів Свалявського району (викла-
дач Людмила Бургер);
Шапран Андріян, учень Воловецької ди-
тячої школи мистецтв (викладач Маргарита
Фур).
Номінація «Поезія»
Переможець – Мирон Білінкевич, с. Бог-
дан Рахівського району.
Дипломанти – Наталія Назарик, м. Рахів;
Ерфанюк Аліна, учениця Боронявської
загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів, Хуст-
ський район (викладач Тетяна Бабець).
Номінація «Образотворче мистецтво»
Переможець – Ярослав Бабич, викладач
Стеблівської дитячої школи мистецтв Хуст-
ського району.
Дипломанти – Мазур Андріана, кому-
нальна реабілітаційна установа «Обласний
центр комплексної реабілітації для осіб з ін-
валідністю» Дубівське відділення (волонтер
Надія Черевко);
Фількорн Вікторія – учениця Ужгород-
ської спеціальної загальноосвітньої шко-
ли-інтернату І–ІІІ ступенів Закарпатської об-
ласної ради (викладач Андрея Прислупська).
Номінація «Декоративно-прикладне мис-
тецтво»
Переможець – Тодер Роман, с. Костилів-
ка (викладач Михайло Мартин).
Дипломанти – Ілічук Наталія (м. Рахів);
Рубець Максим – учень Тячівської дитя-
чої школи мистецтв (викладач Мар’яна Бор-
дунова).
Номінація «Фотомистецтво»
Переможець – Гартавел Ганна, учени-
ця Плосківської загальноосвітньої школи
І–ІІІ ступенів Свалявського району (викла-
дач Марина Гартавел).
Учасники обласного етапу нагороджені
дипломами, подяками та призами від орга-
нізаторів та спонсорів – торговельний центр
«Дастор», спільне підприємство кафе «Фан-
тазія» (приватний підприємець Ганна Маш-
каринець), інклюзивна майстерня «Пара-
лельний світ» (директор Андрій Доніченко),
Ужгородський міський центр соціальних
служб для сім’ї, дітей та молоді (директор
Іван Фленько), ресторан-клуб «Панорама».
Марина ОФІЦИНСЬКА
Володимир Богоста Мирон Білінкевич Ярослав Бабич
14. Відлуння подій
12 Культурологічні джерела № 4 (48), 2019
Наприкінці жовтня Нетішин став епі-
центром аматорського театрального мисте-
цтва України. З 25 по 27 жовтня в Нетішин-
ському палаці культури проходив тради-
ційний Всеукраїнський фестиваль-конкурс
«Золота маска». Упродовж трьох днів ко-
лективи з Острога, Хмельницького, Рівного,
Берегова, Полтави, Шепетівки, Кам’янець-
Подільського, Тернополя, Нетішина та ін-
ших міст України демонстрували свою ак-
торську майстерність.
Оцінювало творчий потенціал учасни-
ків конкурсу професійне журі у складі: ак-
тор і режисер Київського академічного теа-
тру «Колесо», художній керівник Київської
театральної школи-студії, викладач-мето-
дист Анатолій Суханов; театральний педа-
гог, режисер, сценограф, професор, завідувач
кафедри театральної режисури Рівненського
державного гуманітарного університету Во-
лодимир Богатирьов; режисер, заслужений
діяч мистецтв України Анатолій Бєлєванцев
та інші.
У фестивалі взяв участь і народний ама-
торський український театр імені Я. Бан-
дурович Берегівського міського будинку
«ЛАСИЙ ШМАТОЧОК» ЗДОБУВ «ЗОЛОТО»
культури, який представляв Закарпатську
область з виставою Олександра Матея «Ла-
сий шматочок» (режисер Ольга Матей).
Окрилені успіхом – перемогою на Всеукра-
їнському фестивалі «Від Гіпаніса до Борис-
фена» в м. Очаків Миколаївської області
у липні 2019 року, берегівчани з радістю
взяли участь у конкурсі. А незмінний автор
Олександр Матей, проводжаючи колектив,
був упевнений, що вони отримають перше
місце і в цьому конкурсі.
Соціально-побутову комедію на дві дії,
в якій герої розмовляють як українською,
так і угорською мовами та місцевим діалек-
том наш театр представив 25 жовтня. Таким
чином автор прагнув відтворити спілку-
вання пересічного закарпатця, зокрема бе-
регівчанина. Усі події у виставі відбувають-
ся в теперішньому часі, в місті Берегсасі, а
саме в туристичній агенції під промовистою
назвою «Sárgarigő». У перекладі з угорської
ця кумедна назва означає «жовта польова
пташка». Наприклад, клієнт, який придбає
в цій турагенції путівку, має можливість,
як та пташка, полетіти до теплих країн, де
все «включено». Та всі події розгортаються
Учасники народного аматорського українського театру імені Я. Бандурович
з членами журі фестивалю. Місто Нетішин, 2019 рік
15. Відлуння подій
13№ 4 (48), 2019 Культурологічні джерела
Нестор Адамчо, о. Михайло Баник, Василь Кузан,
Василь Густі. 2019 рік
навколо казусної ситуації, що сталася між
директором і працівниками турагенції.
Зворушливо і тепло приймав глядач
гру Миколи Алечка – Петра Вільмошовича,
директора турагенції «Sárgarigó»; Ольги Ра-
дик – Ержики Іштванівни, заступника ди-
ректора турагенції; Ірини Штефко – Вікусі,
секретарки турагенції; Інни Буяновської –
Наталії Іванівни, бухгалтера турагенції;
Маргарити Ткач – Морішки, прибиральни-
ці, майбутньої свекрухи Вікусі; Володимира
Васильєва – клієнта; Ольги Матей – незна-
йомки. Всі актори грали чудово, проникли-
во. Слід відмітити, що Інна Буяновська за
виконання ролі бухгалтера турагенції була
відзначена у номінації «Краща жіноча роль».
«Ваша вистава Супер, неймовірно ціка-
ва, чудова і захоплююча комедія, органічні
й правдиві виконавці. Творчого Вам злету! Не-
спокою! Продовжуйте свій творчий шлях!» –
такі відгуки писав глядач про виставу.
26 жовтня, окрім конкурсної програми,
учасники фестивалю взяли участь у май-
стер-класі з акторської майстерності, поспіл-
кувалися з досвідченими акторами та викла-
дачами, які з радістю поділилися секретами
своєї майстерності й дали декілька практич-
них професійних порад. Заняття пройшло
з використанням ігрових технік та живого
спілкування.
27 жовтня на урочистій церемонії на-
городження народний аматорський укра-
їнський театр імені Ярослави Бандурович
нагородили дипломом І ступеня та вручили
статуетку крилатої Ніки – богині перемоги.
Інна БУЯНОВСЬКА
6 листопада 2019 року у філії Закарпат-
ського обласного художнього музею ім. Йо-
сипа Бокшая – «Народному музеї літератури
Закарпаття», що у приміщенні крайової ор-
ганізації Національної спілки письменників
України, відбувся вечір пам’яті духівника,
просвітянина, педагога о. Дмитра Поповича
з нагоди 120-річчя від дня народження.
Відкрив захід Василь Густі. Він ознайо-
мив присутніх із творчістю Поповича, визна-
чив його роль у духовному
вихованні молоді. Василь
Петрович репрезентував
твори Дмитра Поповича, що
вийшли друком протягом
і після його життя, поіменно
висловив вдячність авторам,
які коли-небудь писали про
творчий доробок духівника.
Зокрема, в цьому контексті
згадав Івана Хланту, Ната-
лію Ребрик, Петра Ходанича,
Олександру Ігнатович, Ми-
рославу Мацо – присутніх
у залі, а також учнів Дми-
тра Поповича, які відійшли
вже у вічність. Серед них,
до слова, і відомий літерату-
рознавець Василь Поп, який
викладав в УжДУ і є автором
багатьох наукових публіка-
цій про свого учителя.
ВШАНОВУЮЧИ ПАМ’ЯТЬ
Своє вагоме слово про священника ска-
зала й літературознавець Наталія Ребрик.
Вона представила його як громадського ді-
яча й талановитого письменника, зачитала
його поезії.
Павло Федака розповів про просвітян-
ську роботу о. Дмитра Поповича. Він від-
значив, що той багато зробив для створен-
ня осередків «Просвіти» у нашому краї, був
справжнім патріотом. А головне, попри всі
16. Відлуння подій
14 Культурологічні джерела № 4 (48), 2019
випробування, через які довелося пройти
в радянських таборах за свою віру, залишив-
ся чесною людиною. Розповів пан Павло
й про участь Поповича у створенні Карпат-
ської Січі, його громадську діяльність.
Літературознавець і фольклорист Іван
Хланта запропонував здійснити літературне
редагування поезій Поповича, що виклика-
ло жваві дискусії серед присутніх у залі.
Цікаві історичні паралелі у своїй розпо-
віді про о. Дмитра провів письменник Петро
Ходанич. Зокрема, нагадав присутнім, за
яких історичних обставин формувався світо-
гляд священника, як проходив процес його
національної самоідентифікації.
Про релігійну діяльність о. Дмитра По-
повича розповідав о. Михайло Михайлець,
священник Мукачівської греко-католиць-
кої єпархії, автор статті, яка вийде друком
у журналі «Благовісник». Він відзначив, що
його життя є прикладом для студентів, мо-
лодих священників єпархії.
Письменник, поет, голова Закарпатсько-
го осередку Національної спілки письмен-
ників України Василь Кузан пожартував:
«Сподіваюсь, що і на моє 120-річчя Василь
Петрович так, як й нині, збере в стінах Спіл-
ки краян, і вшанує мою пам’ять».
На завершення вечора пам’яті Дмитра
Поповича о. Михайло Баник та архідиякон
Микола Багіров напередодні дня Святого
Великомученика Димитрія прочитали мо-
литву за упокій душ Дмитрів, а саме Меден-
ці, Вакарова, Кремнія та Поповича.
Біографічна довідка. Дмитро Мико-
лайович Попович (народився 7 листопада
1899 в селі Онок на Виноградівщині – помер
3 жовтня 1968) – український педагог, пись-
менник, поет, громадський і церковний діяч.
Навчався у Мукачівській та Будапешт-
ській гімназіях. Закінчив Будапештський
богословський факультет.
З 1922 року –
викладач гре-
ко-католицької
семінарії в Ужго-
роді, з 1923 року –
активнийчленто-
вариства «Просві-
та», з 1924 року –
викладач релігії,
української мови,
історії, географії,
латини Хустської
гімназії.
7 жовтня 1928 року з отцями Августином
Волошиним, Василем Гаджегою та Василем
Ларом освятили Народний дім крайового
товариства «Просвіта» в Ужгороді.
У 1930-х був прийнятий у Ватикані Па-
пою Пієм ХІ. Йому особисто в руки вручив
листа єпископа Мукачівської єпархії Петра
Гебея з проханням для дітей верховинців,
які навчаються в Хустській гімназії і мають
велику потребу в інтернаті для постійного
проживання, виділити певну грошову допо-
могу. Це клопотання було прийнято до ува-
ги і 75 000 лір переадресовано для будівниц-
тва інтернату «Алумнеум» у Хусті.
У травні 1944 року в румунському мі-
стечку Коложварі захистив наукову дисер-
тацію і здобув звання доктора юридичних
наук та канонічного права.
Гарно грав на клавірі (фортепіано),
скрипці, домрі, губній гармошці.
У 1949 році за відмову перейти до пра-
вославної церкви Дмитра Поповича було за-
арештовано й засуджено на 25 років.
1956 року повернувся до Хуста, де остан-
ні роки життя змушений був важко заробля-
ти на хліб насущний.
Похований на Кальварії в Ужгороді, його
син Микола і внук – у Хусті.
Дружив із художниками Йосипом Бок-
шаєм та Степаном Шолтесом, композитора-
ми Дезидерієм Задором та Іштваном Марто-
ном, хірургами Василем Гіріцом та Арсеном
Ленчуром.
Автор книжок «Жіноче питання» (1923),
«Молодим дівчатам» (1929), «Вам, солодкі мо-
лоді брати» (1926), «Світло в темноті» (1928).
Для церковних справ написав два під-
ручники: «Історія церкви христової» (1925),
«Апологетика» (1926), а також брошуру «На
землі Кирила й Мефодія» (1926).
Підкарпатське общество наук у серії
«Дитяча бібліотека» випустило книги Д. По-
повича «Адам і інші оповідання» (1943) та
«Будователі храмів» (1944), а в серії «Народ-
на бібліотека» – збірку оповідань «Із життя»
(1943).
У журналі «Літературна неділя» (1943)
були опубліковані оповідання «Клопота»,
«Марія» та «Повернулося щастя».
У серпні 2016 року в ужгородському ви-
давництві «Ґражда» вийшло літературно-ху-
дожнє видання Дмитра Поповича «П’ять збі-
рок» (невольнича муза).
Володимир МИШАНИЧ
17. Відлуння подій
15№ 4 (48), 2019 Культурологічні джерела
9–10 листопада 2019 року в Києві у Кон-
цертному залі Академії праці, соціальних
відносин і туризму відбувся щорічний Між-
народний фестиваль-конкурс творчих ко-
лективів «Калейдоскоп талантів», у якому
взяв участь зразковий аматорський хорео-
графічний ансамбль «Хустяночка» управ-
ління культури, молоді та спорту Хустської
міської ради під керівництвом заслуженого
працівника культури України Ірини Гнепи.
Колектив повернувся додому з перемогою
у номінації «Хореографічний жанр (народ-
ний)» у другій віковій категорії.
Ініціатори та організатори фестива-
лю-конкурсу – Благодійний фонд «Центр
всебічного розвитку «Артльорн» та Київ-
ський міжнародний центр народної твор-
чості та культурологічних досліджень де-
партаменту культури Київської міської дер-
жавної адміністрації.
Головна мета – розкриття нових талан-
тів, популяризація народної та сучасної
творчості, взаємозбагачення культурних
традицій, обмін досвідом творчої діяльності
композиторів, поетів, музичних керівників,
продюсерів та юних виконавців, залучення
меценатів і спонсорів тощо.
Учасниками фестивалю-конкурсу ста-
ли діти з різних регіонів України, а також
Прибалтики, Болгарії, Білорусі. Закарпаття
з хореографічними композиціями «Це – моя
земля, це – моя країна» та «Гей, Маріко, поть
Зразковий аматорський хореографічний ансамбль «Хустяночка».
Місто Київ, 2019 рік
ПЕРЕМОГА «ХУСТЯНОЧКИ»
іграти» гідно представив зразковий аматор-
ський хореографічний ансамбль «Хустяноч-
ка».
Виступ учасників оцінювало компе-
тентне журі, до складу якого входили ви-
датні діячі культури і мистецтва, артисти,
поети, композитори, хореографи, педагоги,
засновники міжнародних конкурсів. Голова
журі – художній керівник зразкової студії
степу «Чарлі», член Національної хореогра-
фічної спілки України, заслужений артист
України Микола Сушицький.
Конкурсний день був дуже насичений,
панувала справжня дружня атмосфера та
здорова конкуренція. Діти знайомилися,
спілкувалися, обмінювалися досвідом. Екс-
клюзивні подарунки, вражаючі несподіван-
ки, розваги та майстер-класи не могли не
сподобатись учасникам. Власне, не залишив
їх байдужим і гала-концерт, який відбув-
ся після завершення конкурсу в поєднанні
з церемонією нагородження.
Наступний день подарував конкурсан-
там не менше позитивних вражень. Діти від-
відали чимало визначних пам’яток столиці:
Михайлівський Золотоверхий собор, Акаде-
мічний театр ляльок, Київський планетарій,
стадіон «Динамо» імені Валерія Лобанов-
ського. Приємні емоції ще довго не залиша-
тимуть учасників «Хустяночки».
Вікторія ВАСИЛИНЕЦЬ
18. Відлуння подій
16 Культурологічні джерела № 4 (48), 2019
15 листопада 2019 року в Закарпатсько-
му музеї народної архітектури та побуту
відкрилася виставка «Барви чотирьох» ро-
біт членів Національної спілки майстрів на-
родного мистецтва України, ювілярок Люд-
мили Губаль, Ганни Когутки, Марії Купарь
і Наталії Стегури. Кожна з майстринь чи не
найкраща в своїй улюбленій справі, здобула
широкого визнання, відома далеко за межа-
ми нашого краю. Вони учасники багатьох
виставок як вдома, так і за кордоном, а їхні
вироби зберігаються у приватних колекціях
та музеях багатьох країн світу.
Відкрив виставку директор Закарпат-
ського музею народної архітектури та побуту
Василь Коцан, привітали майстринь дирек-
тор КЗ «Обласний організаційно-методич-
ний центр культури» ЗОР Ганна Дрогаль-
чук, письменники Василь Мулеса та Сергій
Федака, заслужений художник України Мі-
хаел Пейтер, викладач Коритнянської дитя-
Марія Купарь, Василь Коцан, Людмила Губаль, Ганна Когутка, Наталія Стегура
БАРВИ ЧОТИРЬОХ
чої школи мистецтв Світлана Пергач, майс-
трині з Іршавщини Антоніна Дурда і Любов
Матіко та інші. З нагоди відкриття виставки
та за багаторічну творчу працю ювіляркам
вручили Почесні грамоти Закарпатської об-
ласної ради. Приємним музичним подарун-
ком був виступ дуету «Рідна пісня» у скла-
ді Тетяни і Сергія Раховських, які виконали
дві народні пісні й авторську на слова Марії
Купарь. Приємно, що сценічні костюми для
них теж виготовила вона.
Свій вагомий внесок у розвиток народ-
ного мистецтва нашого краю вже зробила
заслужений майстер народної творчості
України, голова Закарпатського осередку
Національної спілки майстрів народного
мистецтва України Людмила Губаль. Коло
творчих зацікавлень майстрині надзвичай-
но широке. Вона працює в різних видах та
жанрах мистецтва. А це – вишивані сороч-
ки, рушники, ляльки, розпис на склі, кера-
19. Відлуння подій
17№ 4 (48), 2019 Культурологічні джерела
міка, декоровані диньки, живопис
тощо. Примітно, що мисткиня
свідомо й цілеспрямовано пра-
цює у рамках народної традиції,
використовуючи традиційні сю-
жети, техніку та технологію виго-
товлення виробів, що характерні
для карпатського регіону, зокрема
Прикарпаття та Закарпаття. Вона
завжди творчо підходить до робо-
ти і в кожний витвір вкладає свою
любов, що відчувається й привер-
тає нашу увагу. Її роботи виконані
на високому професійному рівні,
милують око і радують душу.
Заслужений майстер народної
творчості України Наталія Сте-
гура – обдарована мисткиня, яка
вже понад тридцять років плідно
працює в галузі декоративно-при-
кладного мистецтва. Її творчість
тісно пов’язана з фольклором Кар-
пат: казками, піснями, звичаями,
що побутують у краї. Вона активно популя-
ризує народне мистецтво. Зроблені з глини
її твори дуже теплі й позитивні, створюють
гарний настрій.
Фундаментом культури кожної нації є
народне мистецтво. Його вплив на літерату-
ру, образотворче мистецтво, музику і, нареш-
ті, на менталітет народу та спосіб його жит-
тя. Історично так склалося, що на Закарпатті
народне мистецтво завжди вражало своїм
видовим та жанровим розмаїттям, багат-
ством. А це вишивка, бісероплетіння, різьба
по дереву, гончарство, ковальство, бондар-
ство, ткацтво тощо. Нині, зважаючи на об’єк-
тивні фактори, спостерігається тенденція до
занепаду більшості видів народних худож-
ніх промислів та декоративно-прикладного
мистецтва.
Особливу місію в цій ситуації викону-
ють майстри народної творчості, які збері-
гають та примножують народне мистецтво.
Їх в Україні не багато. Серед них Марія Ку-
парь – відома мисткиня, член Національної
спілки майстрів народного мистецтва Укра-
їни. Її життя з дитинства пов’язане з мисте-
цтвом.
До експозиції ввійшли сценічні костю-
ми, вишивані сорочки, жіночі прикраси з бі-
серу, писанки, декоровані тарілки, розпис
на склі, витинанки тощо. У свої твори вона
привносить оригінальні авторські елемен-
ти, створює композиції. Зокрема, перш за
все, це стосується вишивки, якою оздоблені
народні костюми. Мисткиня за основу бере
традиційні елементи вишивки, притаманні
певному регіону, кольорову гаму і творить
свій оригінальний орнамент, таким чином
зберігаючи вірність традиції. Роботи Марії
Купарь вражають професіоналізмом вико-
нання, їх вирізняє тонкий естетичний смак.
Понад півстоліття займається худож-
ньою вишивкою Ганна Когутка. За цей пе-
ріод вона створила сотні різноманітних ви-
робів, справжні шедеври. «Ваші вишивки,
наче гарна пісня про кохання – вічно молоді,
сповнені світла надії й сподівання», «Вистав-
ка вишивок Ганни Михайлівни справляє
враження великого, красивого і світлого свя-
та», «Земну красу ви майстерно перенесли
на полотно. Невже людським рукам це під
силу?!» – це лише декілька вражень із книги
відгуків, які занотували відвідувачі ювілей-
ної виставки майстрині.
Отже, усі шанувальники народного
мистецтва протягом двох тижнів мають ща-
сливу нагоду в черговий раз ознайомитись
із творчим доробком відомих майстринь.
Ініціатори та організатори виставки – де-
партамент культури Закарпатської обласної
державної адміністрації та Закарпатський
осередок Національної спілки майстрів на-
родного мистецтва України.
Володимир МИШАНИЧ
Марія Купарь із Тетяною та Сергієм Раховськими
