SlideShare a Scribd company logo
1 of 88
Download to read offline
ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОЄКТУ «ОНЛАЙН ХАБ
ДЛЯ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ
СПАДЩИНИ ЗАКАРПАТТЯ»
Василина Теміцька
Олексій Томишин
Віра Вучкан, Маріонела Галас
Оксана Головня, Ольга Зюбрицька,
Олена Гайдук – учасниці народного
аматорського ансамблю народної
пісні «Розмарія»
Ганна Дрогальчук і Михайло Данканич
підписують меморандум про співпрацю
1№ 4 (48), 2019	 Культурологічні джерела
ПРО АВТОРІВ.................................... 2
Відлуння подій................................... 3
ШКІРЯ В. Його мистецтво
належить світові.............................3
ХЛАНТА І. «Стежками
Лемківщини» – 2019.................... .5
ШКРОБИНЕЦЬ Х.  
Мелодія слова.................................7
ГАЙДУК О. Гуцульщина
приймала поціновувачів
народної хореографії................... 9
ОФІЦИНСЬКА М. Творчість,  
що дає сили радіти життю........10
БУЯНОВСЬКА І. «Ласий
шматочок» здобув «золото»...... 12
МИШАНИЧ В. Вшановуючи
пам’ять............................................13
ВАСИЛИНЕЦЬ В. Перемога
«Хустяночки»................................15
МИШАНИЧ В.  
Барви чотирьох............................16
ОФІЦИНСЬКА М. Фестиваль
«Грайлик» відсвяткував своє
повноліття!....................................18
МИШАНИЧ В.
Свобода понад усе...................... 20
Стане у пригоді............................... 22
КРЕЧКО Т. Казкова країна  
мудрої книги.  
Сценарій театралізованої
концертної програми.................. 22
УХАЧ Л., ГАРАСТЕЙ А.,
ІВАШИНА А. Пригоди
сніговика Ская. Сценарій
сюжетно-ігрової програми
до дня Cвятого Миколая ............ 26
Актуально........................................ 29
МИШАНИЧ В.  
Традиції житимуть.................... 29
ГАЙДУК О. Переможці обласного
огляду-конкурсу .........................31
Думки вголос.................................... 33
СЕНЧЕНКО-ДОВГАНИЧ Л.
Яскрава барвистість духових
інструментів................................. 33
ГАВРИЛО М. Зв’язок поколінь..... 36
ТОКАЧ Л. Не тільки хлібом
єдиним...........................................37
ШКІРЯ В. Василь Кузан:  
«Кожен письменник має  
відчути потребу у спільному
творчому житті»...........................39
№ 4 (48), 2019
Щоквартальний
вісник
Засновник:  
КЗ «Обласний
організаційно-
методичний центр
культури» ЗОР
Свідоцтво про державну
реєстрацію друкованого
засобу масової
інформації  
Серія ЗТ № 722/314  
ПР від 30.01.2019
Адреса: 88000,
м. Ужгород,  
вул. Волошина, 18
www.zakfolkcenter.info 
е-mail:  
oomckuzh@gmail.com
Редакційна колегія:
Г. Дрогальчук,
І. Хланта, В. Кобаль,
М. Офіцинська
Упорядкування,
підготовка текстів:
М. Офіцинська
Відповідальна  
за випуск:  
Г. Дрогальчук
Автори світлин:
О. Гайдук, Л. Ленарт,
О. Попов, з архіву
М. Беленя, Ф. Томича,
В. Югаса,  
КЗ «ООМЦК» ЗОР
Художнє оформлення
обкладинки: М. Дем’ян
Дизайн та верстка: 
М. Лазорець-Стан
Редагування 
та коректура:  
Т. Лазаренко
Відповідальність за
достовірність фактів,
власних назв та імен,
інших відомостей  
несуть автори.
Редакція може не
розділяти погляди
та думки, які автори
висловлюють у своїх  
публікаціях.
На першій сторінці
обкладинки голова
полонинських управ
селища Лазещина
Рахівського району
Ілько Петрюк.
Фото Олени Гайдук
Здано до набору 12.12.19.
Підписано до друку
19.12.19. Формат 60ç84/8.
Папір офсетний.  
Друк офсетний.  
Ум. друк. арк. 9,76.
Підготовлено до друку:
видавництво TIMPANI
Свідоцтво про державну
реєстрацію видавців  
від 15.04.2003 р.  
Серія ДК, № 1327
Друк ТОВ «РІК-У»  
88000, м. Ужгород,  
вул. Гагаріна, 36
Замовлення № 28  
Тираж 300 пр. 
Ювілеї................................................. 42
МИТРОВКА М. Життя в музиці.
Народній артистці України
Гізелі Циполі – 70!........................ 42
ХЛАНТА І. Довголіття – у любові
до пісні, казки і вишивки.
Христині Біровець
виповнилося 90!............................ 45
ЛЕНДЄЛ І. Ганна Калабішка: «За
прожиті роки дякую Богу».......47
КОПОЛОВЕЦЬ І. На вістрі
творчого неспокою.  
Олександру Голібі – 55!.................49
ХЛАНТА І. Віддає пісням усю
свою душу, знання і вміння.
До 60-річчя від дня народження
народного артиста України
Степана Ґіґи..................................51
БАРБІЛ Б. Мавка Карпатських гір.
Єлизаветі Сівак – 70!.................. 55
ХЛАНТА І. Великі справи
складаються з малих.
Заслуженому працівнику
культури України
Василеві Югасу – 60!.................... 56
Цікаво знати.....................................61
БЕЛЕНЬ М. Народна символіка
бойків-верховинців
Карпатського ареалу...................61
МАДЯР-НОВАК В. Видання
музично-фольклорних
матеріалів на Закарпатті:
історичний огляд....................... 65
МАДЯР-НОВАК В. Василь
Талапкович та його перший
на Закарпатті нотний збірник
народних пісень...........................67
Творча майстерня...........................70
АНДРІЙЦЬО В. «Бавка»  
та її керманич...............................70
МАДЖАРА Н. Майстрині-
чарівниці.......................................74
СІДОР О. Її доля – зберігати  
і примножувати мистецтво.......76
У світ.................................................. 77
ХЛАНТА І. Рекрутчина в
осмисленні Василя Мулеси...... 77
МИШАНИЧ В. Популяризуємо
традиційну культуру  
регіону............................................79
КРЕЧКО Н. «Хорова культура
Закарпаття»  
від Михайла Митровки .............80
ЗМІСТ
2	 Культурологічні джерела 	 № 4 (48), 2019
АНДРІЙЦЬО Василь – завідувач ка-
федри мистецтвознавства КЗВО «Ужго-
родський інститут культури і мистецтв»
ЗОР, кандидат мистецтвознавства, заслу-
жений працівник культури України
БАРБІЛ Богдан – заслужений журна-
ліст України, м. Ужгород
БЕЛЕНЬ Михайло  – скульптор, гра-
фік, медальєр, живописець, член Націо-
нальної спілки художників України, го-
лова Закарпатського осередку Львівського
регіонального відділення спілки диза-
йнерів України, заслужений художник
України
БУЯНОВСЬКА Інна  – художній ке-
рівник Берегівського міського будинку
культури
ВАСИЛИНЕЦЬ Вікторія – м. Хуст
ГАВРИЛО Маріанна – викладач Ви-
ноградівської дитячої школи мистецтв
імені Бели Бартока	
ГАЙДУК Олена  – завідувач відділу
народної творчості та аматорського мис-
тецтва КЗ «Обласний організаційно-ме-
тодичний центр культури» ЗОР
ГАРАСТЕЙ Альбіна  – студентка
КЗВО «Ужгородський інститут культури
і мистецтв» ЗОР
ІВАШИНА Ангеліна  – студентка
КЗВО «Ужгородський інститут культури
і мистецтв» ЗОР
КРЕЧКО Наталія  – заслужена ар-
тистка України, м. Київ
КРЕЧКО Тетяна  – директор Пере-
чинського районного будинку культури
КОПОЛОВЕЦЬ Іван  – головний ре-
дактор Іршавської районної газети «Нове
життя»
ЛЕНДЄЛ Іван  – с. Арданово Іршав-
ського району
МАДЖАРА Наталія  – журналістка,
кореспондент Tyachiv.com.ua
МАДЯР-НОВАК Віра  – методист 
КЗ «Обласний організаційно-методич-
ний центр культури» ЗОР, викладач
КВНЗ «Ужгородський музичний коледж
імені Д.  Є.  Задора» ЗОР, музикознавець,
фольклорист, лауреат обласної премії
імені Дезидерія Задора, заслужений діяч
мистецтв України
МИТРОВКА Михайло – заслужений
працівник культури України
МИШАНИЧ Володимир  – провід-
ний методист КЗ «Обласний організа-
ційно-методичний центр культури» ЗОР,
член Національної спілки журналістів
України
ОФІЦИНСЬКА Марина  – завіду-
вач інформаційно-редакційного сектору 
КЗ «Обласний організаційно-методич-
ний центр культури» ЗОР
СЕНЧЕНКО-ДОВГАНИЧ Людми-
ла  – доцент Мукачівського державного
університету
СІДОР Оксана – провідний методист
Іршавського районного будинку куль­
тури
ТОКАЧ Любов – журналістка Вино-
градівської районної газети «Новини Ви-
ноградівщини»
УХАЧ Людмила  – викладач-мето-
дист циклової комісії менеджменту соціо­
культурної діяльності КЗВО «Ужгород-
ський інститут культури і мистецтв» ЗОР,
заслужений працівник культури України
ХЛАНТА Іван – провідний методист
КЗ «Обласний організаційно-методич-
ний центр культури» ЗОР, академік Ака-
демії наук вищої освіти України, заслуже-
ний діяч мистецтв України
ШКІРЯ Василь – відповідальний се-
кретар Іршавської районної газети «Нове
життя», член Національної спілки жур-
налістів України, Національної спілки
письменників України, лауреат обласної
премії імені Федора Потушняка
ШКРОБИНЕЦЬ Христина  – заслу-
жений учитель України, голова Хустсько-
го міськрайонного товариства «Просвіта»
ім. Т. Г. Шевченка
ПРО АВТОРІВ
3№ 4 (48), 2019	 Культурологічні джерела
Відлуння подій
18 вересня 2019  року в  гірському селі
Климовиця на Іршавщині на малій батьків-
щині основоположника закарпатської шко-
ли живопису Адальберта Ерделі проведено
районний семінар працівників клубних, му-
зейних закладів та викладачів образотвор-
чих відділів дитячих шкіл мистецтв райо-
ну на тему «Охорона культурної спадщини
в  сучасних умовах. Пам’ятник Адальберту
Ерделі – внесення до Національного реєстру
пам’яток монументального мистецтва».
Урочистості розпочалися вшануванням
пам’яті всесвітньо відомого художника. До
пам’ятника А. Ерделі, встановленого на по-
двір’ї Климовицької ЗОШ І–ІІ ступенів, було
покладено живі квіти. З вітаннями до при-
сутніх звернулися директор Климовицької
ЗОШ І–ІІ ступенів Віталія Лендєл, провід-
ний методист районного будинку культури
Оксана Сідор, начальник відділу культури
і туризму райдержадміністрації Олена Ісак,
заслужений працівник культури України,
директор-художній керівник Мукачівського
драматичного театру Юрій Глеба, заві­дувач
ЙОГО МИСТЕЦТВО НАЛЕЖИТЬ СВІТОВІ
кафедри декоративно-прикладного мисте-
цтва Закарпатської академії мистецтв, док-
тор мистецтвознавства Михайло Прий­мич
та проректор Закарпатської академії мис-
тецтв, кандидат філологічних наук, відмін-
ник освіти України Наталія Ребрик.
Знаковим стало й те, що з самого ранку
проводився пленер юних художників. У ньо-
му взяли участь вихованці дитячих шкіл
мистецтв Ільниці, Приборжавського, Білок,
Довгого та Великого Раківця, а також наймо-
лодші митці Климовиці. Хлопці та дівчата
зосереджено розбавляли фарби, наносили
мазок за мазком на папір. Невдовзі на їх кар-
тинах з’явилися фрагменти будівлі школи,
пам’ятник Адальберту Ерделі, крони старих
дерев, що височіли до самого неба. Відчува-
лося, що всі вони закохані в мистецтво, до-
бре володіють пензлем. Кожен із них відда-
вав часточку свого серця, своєї душі. Усі вони
наслідують приклад Майстра, намагаються
бути схожим на нього. Цьогоріч прогляда-
ється символічна цифра. З того часу, відколи
перестало битися його серце, промайнуло
Учасники семінару біля пам’ятника Адальберту Ерделі у селі Климовиця. 2019 рік
Відлуння подій
4	 Культурологічні джерела 	 № 4 (48), 2019
64 роки. І прожив він усього 64 роки. За цей
час пережив чотири державні влади  – Ав-
стро-Угорську імперію, буржуазно-демокра-
тичну Чехословаччину, хортистську Угор-
щину й  радянський тоталітарний режим.
З усіма владами якось уживався. Найважче
було за часів СРСР. Комуністична система не
довіряла йому, з підозрою ставилася до нього
лише тому, що довгий час жив на Заході.
Усі, хто виступали, зазначали, що твор-
чість Адальберта Ерделі вплинула на фор-
мування уявлення про цінність художньої
спадщини, а також наявність взаємодії мис-
тецького простору Закарпаття з культурами
сусідніх народів. У  нових вимірах постала
в роботі постать митця. Цікавим є його під-
твердження інтересу до церковної тематики,
віднайдене Михайлом Приймичем за фото-
матеріалами, публікаціями у  періодиці та
маловідомими полотнами Адальберта Ерде-
лі. Всевишній щедро обдарував його талан-
тами. Він дав митцеві гострий аналітичний
розум філософа, чуттєве серце музиканта
й  художника, тонку поетичну душу, непе-
ресічний талант письменника. Внутрішній
світ митця був надзвичайно складний і ба-
гатий, сповнений протиріч, містики і таєм-
ниць. Він надзвичайно тонко сприймав світ.
Творча спадщина А. Ерделі без перебіль-
шення є надбанням не лише європейської,
але й  світової культури, його ім’я вписане
золотими літерами в  історію західноєвро-
пейського мистецтва початку ХХ століття.
Живописні роботи худож-
ника зберігаються у держав-
них галереях і  приватних
колекціях України, Словач-
чини, Угорщини, Франції,
Швейцарії та інших країн.
Йому й  самому довелося
жити свого часу в  європей-
ських столицях. Там глибо-
ко вивчав мистецтво і  сам
багато творив. З-під його
пензля вийшли сотні жи-
вописних полотен, частина
яких увійшла до мистецько-
го фонду нашого краю. Його
ім’я оповите легендами. Він
був дуже освіченою люди-
ною  – знав німецьку, фран-
цузьку, угорську, словацьку
і чеську мови.
Із вереснем пов’язана ще
одна сторінка історії Адаль-
берта Ерделі  – 2004  року вночі в  будинок
художника, де жила його вдова Магдалина
Ерделі, увірвалися бандити, зв’язали її елек-
тричними проводами і  винесли з  помеш-
кання 48 картин, попередньо вийнявши їх
з рамок. На жаль, дружина померла, а краді-
їв не знайшли дотепер.
У тому, що в рідному селі художника зве-
дено йому пам’ятник, чимала заслуга Окса-
ни Сідор, Юрія Глеби, архітектора, голови
Закарпатської обласної організації Націо-
нальної спілки художників України Бориса
Кузьми та скульптора Андріяна Балоги з Ки-
єва (до речі, уродженця Закарпаття). Слова
митця, записані в щоденнику, який повсяк-
час вів художник, стали пророчими: «Я на-
лежу своєму народові, а моє мистецтво – сві-
тові».
Продовження семінару було в  сільсько-
му клубі. Тут вели мову про охорону об’єктів
культурної спадщини та порядок їх обліку,
популяризацію та ефективність використан-
ня, культурно-інформаційний контекст збе-
реження мистецької спадщини Адальберта
Ерделі. Відбулася також презентація збірки
віршів Надії Котубей «Він вернувся з дале-
ких доріг», присвячена Адальберту Ерделі.
Захід завершився виступом учасників
художнього аматорства клубу с. Климовиця.
Організувала і  провела семінар провідний
методист Іршавського районного будинку
культури Оксана Сідор.
Василь ШКІРЯ
Оксана Сідор, Юрій Глеба, Михайло Приймич.
Виступає Наталія Ребрик
Відлуння подій
5№ 4 (48), 2019	 Культурологічні джерела
Уперше на Луганщині у  селі Перемож-
ному Лутугинського району в  2005 році
пройшов фестиваль лемківської культу-
ри «Стежками Лемківщини». Відтоді він
став щорічним та проводився до 2010  року
включно. На свято, присвячене лемківській
культурі, приїжджали гості зі всієї області, а
також із західної України. Але традиція була
перервана тимчасовою окупацією проросій-
ськими збройними терористичними фор-
муваннями території Луганської області.
У 2017 році на підконтрольній україн-
ській владі території Луганщини за ініціа-
тиви активу громадської організації Луган-
ське обласне товариство українців, депор-
тованих з  Польщі «Ватра» (голова  – Петро
Ясінчак, заступник голови  – Роман Нако-
нечний), за підтримки управління культу-
ри, національностей та релігій Луганської
обласної державної адміністрації (заступник
начальника управління – начальник відділу
у справах національностей та релігій Олек-
сандр Козенко; головний спеціаліст відділу
у  справах національностей та релігій Лада
Грановська), за сприяння Луганської облас-
ної державної адміністрації фестиваль було
відновлено та після копіткої роботи прове-
дено в смт Новоайдар Новоайдарського ра-
йону, в якому й донині мешкають нащадки
українців-лемків. Відповідно до Положення
про Фестиваль він проходить один раз на
два роки.
«СТЕЖКАМИ ЛЕМКІВЩИНИ» – 2019
21 вересня 2019  року гостинна Новоай-
дарщина знову зустріла учасників та гостей
уже VIII відкритого обласного етнофестива-
лю «Стежками Лемківщини», присвяченого
відзначенню 75-річчя депортації українців
з  етнічних земель. Кожен народ дорожить
своєю історією. Бо історія – це джерело наці-
ональної свідомості й ідентичності.
У заході взяли участь представники ак-
тиву громадської організації «Луганське об-
ласне товариство українців, депортованих
з Польщі «Ватра» на чолі з заступником го-
лови Романом Наконечним; творчі колекти-
ви та солісти, які виконують лемківські пісні,
із  районів та міст Луганської області. Вони
засвідчили, що лемки мають культурне над-
бання, історичну спадщину, якими можна
пишатися.
Серед почесних гостей фестивалю – де-
легація із Закарпатської області: відповідаль-
ний секретар Світової федерації лемківських
об’єднань, письменник Василь Мулеса; фоль-
клорист, літературознавець, академік Акаде-
мії наук вищої освіти України, заслужений
діяч мистецтв України Іван Хланта; голова
Перечинської районної організації «Лемків-
щина» Іван Готра.
Фестиваль розпочався з екскурсії до Но-
воайдарського краєзнавчого музею, де гості
та учасники переглянули експозицію «Лем-
ки  – історія, традиції, культура» та дізна-
лися про трагічні сторінки з історії лемків,
пов’язані з  примусовим виселенням
українців з Лемківщини, Надсяння,
Холмщини, Південного Підляшшя,
Любачівщини, Західної Бойківщини
у 1944–1951 роках. До уваги відвіду-
вачів були представлені документи,
що зберігалися в сім’ях лемків з часу
депортації; народні лемківські ко-
стюми та ужитково-побутові пред-
мети, які були передані лемками
Новоайдарщини до музею. Дирек-
тор музею, екскурсовод Ганна Бож-
кова представила унікальну, єдину
у  своєму роді автентичну колекцію
народного костюму Новоайдарщи-
ни. Колекція нараховує понад 30 ав-
тентичних костюмів, кожен з  яких
є зразком культури і  мистецтва тих
етнічних груп, які склали населення
Новоайдарського району.
Особливу частину колекції скла-
дають унікальні лемківські костюми
переселенців із Польщі, які були по-
даровані музею: святковий костюм –
Іван Хланта, Іван Готра, Василь Мулеса
(перший праворуч) з учасниками
VIII відкритого обласного етнофестивалю
«Стежками Лемківщини». 2019 рік
Відлуння подій
6	 Культурологічні джерела 	 № 4 (48), 2019
Ганною Фелемонівною Бадлак (с. Перемож-
не), весільний  – Юстиною Миколаївною
Демчак (с. Трудове). Завдяки неймовірним
зусиллям, наполегливості, вмінню захопити
людей своєю творчою стихією  – пристрас-
ною любов’ю до історії Лемківщини Ганні
Божковій вдалося створити чудовий багатий
музей, який посів важливе місце в  історії
української культури. Вона з  любов’ю охо-
роняє і зберігає культурну спадщину. Це ж
такі, як вона, незважаючи ні на труднощі,
ні на мізерні зарплати, тримають на плечах
нашу культуру. Тому вона по-справжньому
радіє кожному знайденому експонатові, що
зримо свідчить про невідворотність націо-
нально-культурного відродження.
Своїми враженнями від експонатів та
експозиції в  цілому на сторінках книги за-
писів для почесних гостей та відвідувачів
поділилися гості із Закарпаття Іван Хланта
й Василь Мулеса і подарували музею та ра-
йонній бібліотеці свої книги.
Але головне дійство обласного заходу
розпочалось уже в  Новоайдарському ра-
йонному будинку культури. На урочисто-
му відкритті Фестивалю заступник голови
обл­держадміністрації Катерина Безгинська
привітала гостей, учасників і  глядачів та
наголосила, що за минулі десятиліття лем-
ки-українці, тепер наші земляки-луганчани,
своєю працею творили історію Луганщини,
невід’ємної частини нашої рідної України.
Настоятель парафій Української Гре-
ко-Католицької Церкви отець Сергій Пала-
марчук провів літію за загиблими під час
трагічних подій, пов’язаних із  примусовим
переселенням українського населення з  те-
риторії Польщі у  1944–1951  роках, за воїна-
ми, яких закатували влітку 2014 року в селі
Переможному Лутугінського району, та вої-
нами, що загинули, захищаючи кордони та
цілісність України. Усіх, хто загинув, а також
переселенців, що відійшли у вічність у різні
часи, було вшановано хвилиною мовчання.
Привітали учасників і  гості  – Василь
Мулеса, Іван Хланта та Іван Готра.
Відтак за організаційного сприяння Лу-
ганського обласного центру народної твор-
чості (завідувач науково-методичного відді-
лу з організації культурно-дозвіллєвої діяль-
ності та роботи з національно-культурними
товариствами Анжела Филипська) глядачі
мали змогу познайомитися з  лемківською
культурою – піснями і танцями у виконан-
ні професійних та аматорських творчих
колективів. Усім щира подяка за натхненні
і  мистецькі виступи. Ми переконалися, що
митцям притаманні нестримний потяг до
прекрасного, жадоба пізнання нового, на-
полегливість у  повсякденному шліфуванні
своєї майстерності. Лемки багаті митцями
професіонального мистецтва та аматорами
народної творчості. Щоденною копіткою
працею вони створюють можливість пізна-
вати духовний світ своїх земляків, їх буття
і  мрії. Виступи переконують, що лемки  –
складова і невід’ємна часточка України, ча-
сточка прекрасна, працелюбна, квітуча й не-
знищенна. То ж будьмо гідними слави своїх
кращих синів і доньок, які присвятили своє
життя служінню Україні.
Лише сильний духом народ може стати
творцем незліченних духовних багатств тра-
диційної творчості. Чимало лемків у зросій-
щеному Донбасі є справжніми і непоступли-
вими пропагандистами всього українського.
Вони з породи тих людей, для яких байду-
жість – тяжкий гріх, особливо коли йдеться
про речі державотворчі, про Україну.
Після закінчення святкового концерту
заступник начальника управління культу-
ри, національностей та релігій Луганської
обласної державної адміністрації Олександр
Козенко подякував учасникам фестивалю за
яскраве свято, яке вони подарували гляда-
чам, і  відзначив їхню творчість, вручивши
дипломи управління культури, національ-
ностей та релігій Луганської обласної дер-
жавної адміністрації з пам’ятними подарун-
ками.
Фестиваль завершився урочистою ходою
учасників та гостей заходу зі стометровим
прапором України центральною вулицею
смт Новоайдар до прирічкової зони «Пе-
решийок» річки Айдар  – місця запалення
відродженої лемківської «Ватри»  – символу
об’єднання, підтримки, пам’яті.
Фестиваль став маленькою зв’язуючою
ланкою між Сходом та Заходом України, ме-
тою якого є збереження та популяризація
історичної пам’яті, звичаїв, мовних, куль-
турних та побутових традицій однієї з  ет-
нічних груп населення Луганщини лемків-­
українців, депортованих із території Польщі
у Луганську (колишню Ворошиловградську)
область, куди до вересня 1945 року було при-
мусово переміщено 8729 сімей. У світі налічу-
ється до 1,5 мільйона лемків. Свою культуру,
ідентичність вони передали дітям та онукам
у піснях, танцях, розповідях. Де б лемки не
були, через усе життя проносять безмежну
шану і любов до України.
Іван ХЛАНТА
Відлуння подій
7№ 4 (48), 2019	 Культурологічні джерела
Відділ культури Хустської райдержадмі-
ністрації ось уже три роки очолює людина
з  ніжною, поетичною душею. Ще школяр-
кою Липчанської ЗОШ І–ІІІ ступенів брала
активну участь у конкурсах шанувальників
красного письменства Хустщини. Її ім’я Світ-
лана Дзяпко. У  2015 році вийшла її перша
поетична збірочка «Дзвіночки з мойого ди-
тинства…». Часу для поетичної творчості об-
маль, бо сповна віддається улюбленій роботі.
Згуртувала навколо себе чудовий творчий
колектив: Алла Поп  – головний спеціаліст
відділу культури; Марія Фула  – завідувач
організаційно-методичного центру відділу
культури; Тетяна Баняс та Анна Кузан – про-
відні методисти; Любов Король  – методист
з  роботи дитячих шкіл мистецтв району;
Наталія Столець – режисер народного ама-
торського театру імені Всеволода Майданно-
го, керівник студії «Мініатюра». Це жінки,
закохані в рідний край, його духовну куль-
туру, однодумці, які з радістю відгукуються
на всі починання свого керівника, яка є ге-
нераторкою багатьох креативних проєктів,
але й  самі частенько пропонують свої ідеї.
І ось так у творчому тандемі цей колектив є
одним із кращих в області. Ними започатко-
вана не одна чудова справа. Згадаймо хоча
МЕЛОДІЯ СЛОВА
б проєкт «Культурними стежками», який
стартував 2018 року і проходив у всіх селах
району. Це відродження звичаїв, традицій,
фольклорних дійств. Цьогоріч втілюється
в життя друга частина цього проєкту, біль-
ше пов’язана з туристичним напрямком – це
і цікаві місця села, кухня і все те, чим село
може похвалитися. Все знімається на каме-
ру і пропонується глядачам на РТК «Хуст».
Велику допомогу жінкам надає художній ке-
рівник районного будинку культури Золтан
Куртяк.
Окрім цього, встигають співати у  хорі
працівників культури, вокальному ансамблі
працівників культури району та фольклор-
ному ансамблі «Жуковина». Нещодавно їз-
дили з дружнім візитом до Сербії, де їх тепло
вітали.
А 25 вересня 2019 року їхніми зусилля-
ми було організовано і проведено ІІ район-
ний конкурс читців-декламаторів «Мелодія
слова» на базі будинку культури с.  Липча,
де всіх гостинно приймала директор Марія
Павлик. Конкурс проходив у  номінаціях
«Поезія» (І вікова категорія  – учасники від
7 до 14 років, ІІ вікова категорія – від 15 ро-
ків), «Гумор» і «Власна творчість». У конкур-
сі взяли участь два представники дитячої
Марія Фула, Анна Кузан, Любов Король, Христина Шкробинець, Світлана Дзяпко,
Тетяна Баняс, Наталія Столець. 2019 рік
Відлуння подій
8	 Культурологічні джерела 	 № 4 (48), 2019
театральної студії «Мініатюра» районного
будинку культури та 36 учасників клубних
установ району, за винятком сіл Березово,
Нижнє Селище, Вільшани, Забрід. Учасни-
ки декламували по два твори українських
майстрів слова, один із них – закарпатсько-
го автора. Відрадно, що на конкурсі звуча-
ло поетичне слово Т. Шевченка, І. Франка,
Лесі Українки, Д. Павличка, Л. Костенко,
В.  Симоненка, П.  Осадчука, Олександра
Олеся, В.  Баранова, П. Глазового, а також  –
П. Скунця, В. Вовчка, М. Рішка, С. Малильо,
Г. Малик, П. Мідянки, Х. Керити, М. Божук,
М. Штефуци, В. Білича, І. Хланти, К. Копин-
ця, В. Фантича та інших. Приємно відзначи-
ти, що у порівнянні з минулим роком наба-
гато зросла виконавська майстерність чит-
ців. З’явилося глибше розуміння і сприйнят-
тя поетичного слова автора, тонше відчуття
слова, чіткість дикції, яка супроводжувалася
відповідно мімікою і  доречними жестами.
Переважна більшість учасників емоційно
декламувала текст, входила в поетичний об-
раз ліричного героя, використовуючи з цією
метою навіть окремі деталі одягу тощо. Так,
зокрема, перед глядачами постала справжні-
сінька Маруся Чурай (Олександра Бряник,
будинок культури с. Сокирниця). Цікаво від-
мітити, що серед читців були учасники від 6
до 68 років. На конкурсі були представлені
майже усі види лірики: громадянська, філо-
софська, інтимна, пейзажна. Мотиви лірики
найрізноманітніші  – війна і  мир, Вітчизна,
Україна, рідний край, Карпатська Україна,
природа, морально-етичні цінності.
Усі учасники були одягнені у вишиван-
ки, знали текст, хоча дехто ще помітно хви-
лювався. Усі конкурсанти отримали подяки,
а переможці були нагороджені дипломами.
Перше місце
Бряник Олександра – БК с. Сокирниця,
І вікова категорія (номінація «Поезія»).
Турзай Аліна – БК с. Липецька Поляна,
ІІ вікова категорія (номінація «Поезія»).
Поп Назар – БК с. Велятино (номінація
«Гумор»).
Орос Василь – БК с. Сокирниця (номіна-
ція «Власна творчість»).
Друге місце
Аліна Грицак – БК с. Липча, Владислава
Орос БК с. Данилово, І категорія (номінація
«Поезія»).
Іван Добош – БК с.  Стеблівка, Світлана
Роман  – дитяча театральна студія «Мініа-
тюра» Хустського районного будинку куль-
тури, ІІ категорія (номінація «Поезія»).
Марія Петечел – БК с. Сокирниця (номі-
нація «Гумор»).
Віра Вучкан – БК с. Іза (номінація «Влас-
на творчість»).
Третє місце
Копинець Романа – БК с. Іза, Рішко Ме-
лана – БК с.  Драгово, Валуєва Дарія – БК
с. Липча, І категорія (номінація «Поезія»).
Химинець Ельвіра – БК с. Липецька По-
ляна, Вайнраух Сніжана, ІІ категорія (номі-
нація «Поезія»).
Малета Єлєна – БК с. Золотарево (номі-
нація «Гумор»).
Володимир Петрішко – БК с. Горінчово
(номінація «Власна творчість»).
Приз глядацьких симпатій отримала
учасниця художнього аматорства БК с. Ко-
пашново  – 68-річна незряча Ольга Кушнір,
яка зворушливо прочитала вірші «Душею
і серцем я бачу» та «Ти жінка» Олени Кекер-
чин.
Після вручення дипломів і  подарунків
виступили голова журі Христина Шкроби-
нець та начальник відділу культури Світла-
на Дзяпко. Було підбито підсумки та шляхом
жеребкування визначено БК с.  Сокирниця
місцем проведення наступного конкурсу.
Захід завершився, але робота працівни-
ків культури триває безперервно. Адже ду-
ховне виховання наших земляків і є їх прі-
оритетним завданням. Дякуємо всім настав-
никам, які готували читців-декламаторів до
конкурсу, працівникам відділу культури за
роботу та його організацію. Вони доклали
максимум зусиль, щоб свято пройшло на ви-
сокому ідейно-художньому та методичному
рівні.
Окреме спасибі директору БК с.  Липча
Марії Павлик та художньому керівникові
Світлані Малеті, бібліотекарям Олені Сене-
вич та Марії Габорець за щирий і  теплий
прийом усіх учасників та гостей свята.
Відрадно, що сільський голова с. Липча
п. Малета теж не лишився осторонь, а був
активним учасником дійства, яке проходило
в селі, довіреному йому громадою.
Віримо, що вогник творчості у закладах
культури Хустщини розгорятиметься і нада-
лі ще з більшою силою, а енергійні ентузіа-
сти відділу культури райдержадміністрації
ще не раз дивуватимуть нас своїми креа-
тивними задумами, які сприятимуть відро-
дженню народних звичаїв та обрядів, засі-
ватимуть у душах людей зерно справжньої
культури і духовності.
Христина ШКРОБИНЕЦЬ
Відлуння подій
9№ 4 (48), 2019	 Культурологічні джерела
У неділю, 13 жовтня 2019  року, в  бу-
динку культури селища Великий Бичків
на Рахівщині відбувся VІ обласний фести-
валь народного хореографічного мистецтва
імені Йосипа Волощука. Захід зібрав понад
150  учасників з  Берегівського, Іршавського,
Рахівського, Тячівського, Ужгородського ра-
йонів, а також міста Рахів.
Відкрили фестиваль директор КЗ «Об-
ласний організаційно-методичний центр
культури» ЗОР Ганна Дрогальчук, началь-
ник відділу культури Рахівської райдержад-
міністрації, заслужений працівник культури
України Володимир Шепета та заступник го-
лови Великобичківської селищної ради Олег
Бурса. Компетентне журі у складі: Єлизаве-
ти Баб’як  – викладача-методиста циклової
комісії «Хореографія» КВНЗ «Ужгородський
коледж культури і мистецтв» ЗОР, члена На-
ціональної хореографічної спілки України
(голова журі); Ганни Дрогальчук – директо-
ра КЗ «Обласний організаційно-методич-
ний центр культури» ЗОР; Надії Токарчик,
заступника начальника управління  – на-
чальника відділу мистецтв, закладів та уста-
нов департаменту культури ОДА; Миколи
ГУЦУЛЬЩИНА ПРИЙМАЛА
ПОЦІНОВУВАЧІВ НАРОДНОЇ ХОРЕОГРАФІЇ
Мовнара  – балетмейстера
народного аматорського
ансамблю пісні і  танцю
«Дружба» Ужгородського
районного будинку куль-
тури, члена Національ-
ної хореографічної спілки
України; Мирона Герма-
на  – балетмейстера народ-
ного аматорського ансамб-
лю пісні і танцю «Лісоруб»
будинку культури селища
Великий Бичків, заслуже-
ного працівника культури
України, визначило пере-
можців фестивалю.
Лауреат І ступеня – на-
родний аматорський ан-
самбль пісні і танцю «Лісо-
руб» БК селища Великий
Бичків (керівник – заслуже-
ний працівник культури
України Володимир Ше-
пета, балетмейстер – заслу-
жений працівник культури України Мирон
Герман).
Лауреат ІІ ступеня – хореографічний ко-
лектив «Джерельце» Рахівського районного
будинку культури (керівник Мирослава Ше-
мота).
Лауреат ІІІ ступеня  – хореографічний
колектив Іршавської дитячої школи мис-
тецтв (керівник Світлана Огарь).
Також дипломами були відзначені: хо-
реографічний колектив «Бокрета» будинку
культури с.  Чома Берегівського району (ке-
рівник Георгіна Ботош), народний аматор-
ський фольклорний колектив «Мугурел»
будинку культури с. Біла Церква Рахівського
району (керівник  – заслужений працівник
культури України Мирон Герман), танцю-
вальний колектив «Едельвейс» м.  Рахів (ке-
рівник Юрій Савчук).
Інші учасники отримали подяки за
участь у фестивалі. Відповідно всі колективи
були нагороджені подарунками.
Ведучі фестивалю  – Ольга Горощак та
Вікторія Данюк.
Олена ГАЙДУК
Володимир Шепета, Ганна Дрогальчук, Олег Бурса
з учасниками народного аматорського ансамблю
пісні і танцю «Лісоруб»
Відлуння подій
10	 Культурологічні джерела 	 № 4 (48), 2019
24 жовтня 2019 року з ме-
тою залучення людей з обме-
женими фізичними можли-
востями до занять різними
видами художньої творчості,
літературного, музичного,
театрального, образотворчо-
го мистецтв; виявлення но-
вих талантів, удосконалення
професійної майстерності;
розширення творчих зв’язків
людей із обмеженими фізич-
ними можливостями з  різ-
них районів у  приміщенні
Закарпатського академічно-
го обласного театру ляльок
(м. Ужгород) відбувся відбір-
ковий тур обласного етапу
Всеукраїнського фестива-
лю-конкурсу творчості осіб з  обмеженими
фізичними можливостями «Барви життя».
З вітальним словом до присутніх звер-
нувся директор департаменту соціального
захисту населення Закарпатської облдерж­
адміністрації Михайло Петрішка.
У фестивалі-конкурсі взяло участь понад
40 осіб із Воловецького, Міжгірського, Рахів-
ського, Свалявського, Тячівського, Ужгород-
ського, Хустського районів та міста Ужгород.
Після перегляду конкурсних виступів
і робіт журі у складі: Оксани Пагулич – на-
чальника відділу з питань сім’ї, оздоровлен-
ня дітей та запобігання сімейного неблаго-
ТВОРЧІСТЬ, ЩО ДАЄ СИЛИ РАДІТИ ЖИТТЮ
получчя управління державних допомог та
соціальної підтримки населення департа-
менту соціального захисту населення За-
карпатської облдержадміністрації (співго-
лова журі); Ганни Дрогальчук  – директора
КЗ «Обласний організаційно-методичний
центр культури» ЗОР (співголова журі); Ва-
силя Барановського – заступника директора
КЗ «Обласний організаційно-методичний
центр культури» ЗОР, заслуженого праців-
ника культури України; Василя Вовчка – ви-
кладача Ужгородської дитячої школи мис-
тецтв, члена Національної спілки художни-
ків України; Михайла Вігули  – викладача
циклової комісії «Народні інстру-
менти» комунального вищого на-
вчального закладу «Ужгородський
музичний коледж імені Д. Є. Задо-
ра» Закарпатської обласної ради,
заслуженого артиста України;
Наталії Стегури  – завідувача на-
родного етнографічного музею
комунального закладу «Обласний
організаційно-методичний центр
культури» Закарпатської обласної
ради, заслуженого майстра на-
родної творчості України; Ірини
Шевцової – голови циклової комісії
«Хореографічних дисциплін» ко-
мунального закладу вищої освіти
«Ужгородський інститут культу-
ри і  мистецтв» Закарпатської об-
ласної ради, заслужений праців-
ник культури України, Михайла
Олена Ваш, Василь Барановський,
Василь Вовчок, Гартавел Ганна
Роботи Тодера Романа
Відлуння подій
11№ 4 (48), 2019	 Культурологічні джерела
Микульця  – викладача-методиста циклової
комісії «Видовищно-театралізовані заходи»
комунального закладу вищої освіти «Ужго-
родський інститут культури і мистецтв» За-
карпатської обласної ради, визначило пере-
можців.
Номінація «Вокально-хоровий» жанр
Переможець – Володимир Богоста, учас-
ник художнього аматорства будинку куль-
тури села Плоске Свалявського району (ке-
рівник Маріанна Стегура).
Дипломанти  – Бургер Марія, учени-
ця Полянської загальноосвітньої школи 
І–ІІІ  ступенів Свалявського району (викла-
дач Людмила Бургер);
Шапран Андріян, учень Воловецької ди-
тячої школи мистецтв (викладач Маргарита
Фур).
Номінація «Поезія»
Переможець – Мирон Білінкевич, с. Бог-
дан Рахівського району.
Дипломанти – Наталія Назарик, м. Рахів;
Ерфанюк Аліна, учениця Боронявської
загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів, Хуст-
ський район (викладач Тетяна Бабець).
Номінація «Образотворче мистецтво»
Переможець – Ярослав Бабич, викладач
Стеблівської дитячої школи мистецтв Хуст-
ського району.
Дипломанти  – Мазур Андріана, кому-
нальна реабілітаційна установа «Обласний
центр комплексної реабілітації для осіб з ін-
валідністю» Дубівське відділення (волонтер
Надія Черевко);
Фількорн Вікторія  – учениця Ужгород-
ської спеціальної загальноосвітньої шко-
ли-інтернату І–ІІІ ступенів Закарпатської об-
ласної ради (викладач Андрея Прислупська).
Номінація «Декоративно-прикладне мис-
тецтво»
Переможець – Тодер Роман, с. Костилів-
ка (викладач Михайло Мартин).
Дипломанти – Ілічук Наталія (м. Рахів);
Рубець Максим – учень Тячівської дитя-
чої школи мистецтв (викладач Мар’яна Бор-
дунова).
Номінація «Фотомистецтво»
Переможець  – Гартавел Ганна, учени-
ця Плосківської загальноосвітньої школи 
І–ІІІ  ступенів Свалявського району (викла-
дач Марина Гартавел).
Учасники обласного етапу нагороджені
дипломами, подяками та призами від орга-
нізаторів та спонсорів – торговельний центр
«Дастор», спільне підприємство кафе «Фан-
тазія» (приватний підприємець Ганна Маш-
каринець), інклюзивна майстерня «Пара-
лельний світ» (директор Андрій Доніченко),
Ужгородський міський центр соціальних
служб для сім’ї, дітей та молоді (директор
Іван Фленько), ресторан-клуб «Панорама».
Марина ОФІЦИНСЬКА
Володимир Богоста Мирон Білінкевич Ярослав Бабич
Відлуння подій
12	 Культурологічні джерела 	 № 4 (48), 2019
Наприкінці жовтня Нетішин став епі-
центром аматорського театрального мисте-
цтва України. З 25 по 27 жовтня в Нетішин-
ському палаці культури проходив тради-
ційний Всеукраїнський фестиваль-конкурс
«Золота маска». Упродовж трьох днів ко-
лективи з Острога, Хмельницького, Рівного,
Берегова, Полтави, Шепетівки, Кам’янець-­
Подільського, Тернополя, Нетішина та ін-
ших міст України демонстрували свою ак-
торську майстерність.
Оцінювало творчий потенціал учасни-
ків конкурсу професійне журі у складі: ак-
тор і режисер Київського академічного теа-
тру «Колесо», художній керівник Київської
театральної школи-студії, викладач-мето-
дист Анатолій Суханов; театральний педа-
гог, режисер, сценограф, професор, завідувач
кафедри театральної режисури Рівненського
державного гуманітарного університету Во-
лодимир Богатирьов; режисер, заслужений
діяч мистецтв України Анатолій Бєлєванцев
та інші.
У фестивалі взяв участь і народний ама-
торський український театр імені Я.  Бан-
дурович Берегівського міського будинку
«ЛАСИЙ ШМАТОЧОК» ЗДОБУВ «ЗОЛОТО»
культури, який представляв Закарпатську
область з  виставою Олександра Матея «Ла-
сий шматочок» (режисер Ольга Матей).
Окрилені успіхом  – перемогою на Всеукра-
їнському фестивалі «Від Гіпаніса до Борис-
фена» в  м. Очаків Миколаївської області
у  липні 2019  року, берегівчани з  радістю
взяли участь у конкурсі. А незмінний автор
Олександр Матей, проводжаючи колектив,
був упевнений, що вони отримають перше
місце і в цьому конкурсі.
Соціально-побутову комедію на дві дії,
в  якій герої розмовляють як українською,
так і угорською мовами та місцевим діалек-
том наш театр представив 25 жовтня. Таким
чином автор прагнув відтворити спілку-
вання пересічного закарпатця, зокрема бе-
регівчанина. Усі події у виставі відбувають-
ся в  теперішньому часі, в  місті Берегсасі, а
саме в туристичній агенції під промовистою
назвою «Sárgarigő». У перекладі з угорської
ця кумедна назва означає «жовта польова
пташка». Наприклад, клієнт, який придбає
в  цій турагенції путівку, має можливість,
як та пташка, полетіти до теплих країн, де
все «включено». Та всі події розгортаються
Учасники народного аматорського українського театру імені Я. Бандурович
з членами журі фестивалю. Місто Нетішин, 2019 рік
Відлуння подій
13№ 4 (48), 2019	 Культурологічні джерела
Нестор Адамчо, о. Михайло Баник, Василь Кузан,
Василь Густі. 2019 рік
навколо казусної ситуації, що сталася між
директором і працівниками турагенції.
Зворушливо і  тепло приймав глядач
гру Миколи Алечка – Петра Вільмошовича,
директора турагенції «Sárgarigó»; Ольги Ра-
дик  – Ержики Іштванівни, заступника ди-
ректора турагенції; Ірини Штефко – Вікусі,
секретарки турагенції; Інни Буяновської  –
Наталії Іванівни, бухгалтера турагенції;
Маргарити Ткач – Морішки, прибиральни-
ці, майбутньої свекрухи Вікусі; Володимира
Васильєва  – клієнта; Ольги Матей  – незна-
йомки. Всі актори грали чудово, проникли-
во. Слід відмітити, що Інна Буяновська за
виконання ролі бухгалтера турагенції була
відзначена у номінації «Краща жіноча роль».
«Ваша вистава Супер, неймовірно ціка-
ва, чудова і  захоплююча комедія, органічні
й правдиві виконавці. Творчого Вам злету! Не-
спокою! Продовжуйте свій творчий шлях!» –
такі відгуки писав глядач про виставу.
26 жовтня, окрім конкурсної програми,
учасники фестивалю взяли участь у  май-
стер-класі з акторської майстерності, поспіл-
кувалися з досвідченими акторами та викла-
дачами, які з радістю поділилися секретами
своєї майстерності й дали декілька практич-
них професійних порад. Заняття пройшло
з  використанням ігрових технік та живого
спілкування.
27 жовтня на урочистій церемонії на-
городження народний аматорський укра-
їнський театр імені Ярослави Бандурович
нагородили дипломом І ступеня та вручили
статуетку крилатої Ніки – богині перемоги.
Інна БУЯНОВСЬКА
6 листопада 2019 року у філії Закарпат-
ського обласного художнього музею ім. Йо-
сипа Бокшая – «Народному музеї літератури
Закарпаття», що у приміщенні крайової ор-
ганізації Національної спілки письменників
України, відбувся вечір пам’яті духівника,
просвітянина, педагога о. Дмитра Поповича
з нагоди 120-річчя від дня народження.
Відкрив захід Василь Густі. Він ознайо-
мив присутніх із творчістю Поповича, визна-
чив його роль у  духовному
вихованні молоді. Василь
Петрович репрезентував
твори Дмитра Поповича, що
вийшли друком протягом
і після його життя, поіменно
висловив вдячність авторам,
які коли-небудь писали про
творчий доробок духівника.
Зокрема, в  цьому контексті
згадав Івана Хланту, Ната-
лію Ребрик, Петра Ходанича,
Олександру Ігнатович, Ми-
рославу Мацо  – присутніх
у  залі, а також учнів Дми-
тра Поповича, які відійшли
вже у  вічність. Серед них,
до слова, і відомий літерату-
рознавець Василь Поп, який
викладав в УжДУ і є автором
багатьох наукових публіка-
цій про свого учителя.
ВШАНОВУЮЧИ ПАМ’ЯТЬ
Своє вагоме слово про священника ска-
зала й  літературознавець Наталія Ребрик.
Вона представила його як громадського ді-
яча й талановитого письменника, зачитала
його поезії.
Павло Федака розповів про просвітян-
ську роботу о. Дмитра Поповича. Він від-
значив, що той багато зробив для створен-
ня осередків «Просвіти» у нашому краї, був
справжнім патріотом. А головне, попри всі
Відлуння подій
14	 Культурологічні джерела 	 № 4 (48), 2019
випробування, через які довелося пройти
в радянських таборах за свою віру, залишив-
ся чесною людиною. Розповів пан Павло
й про участь Поповича у створенні Карпат-
ської Січі, його громадську діяльність.
Літературознавець і  фольклорист Іван
Хланта запропонував здійснити літературне
редагування поезій Поповича, що виклика-
ло жваві дискусії серед присутніх у залі.
Цікаві історичні паралелі у своїй розпо-
віді про о. Дмитра провів письменник Петро
Ходанич. Зокрема, нагадав присутнім, за
яких історичних обставин формувався світо-
гляд священника, як проходив процес його
національної самоідентифікації.
Про релігійну діяльність о. Дмитра По-
повича розповідав о. Михайло Михайлець,
священник Мукачівської греко-католиць-
кої єпархії, автор статті, яка вийде друком
у журналі «Благовісник». Він відзначив, що
його життя є прикладом для студентів, мо-
лодих священників єпархії.
Письменник, поет, голова Закарпатсько-
го осередку Національної спілки письмен-
ників України Василь Кузан пожартував:
«Сподіваюсь, що і  на моє 120-річчя Василь
Петрович так, як й нині, збере в стінах Спіл-
ки краян, і вшанує мою пам’ять».
На завершення вечора пам’яті Дмитра
Поповича о. Михайло Баник та архідиякон
Микола Багіров напередодні дня Святого
Великомученика Димитрія прочитали мо-
литву за упокій душ Дмитрів, а саме Меден-
ці, Вакарова, Кремнія та Поповича.
Біографічна довідка. Дмитро Мико-
лайович Попович (народився 7 листопада
1899 в селі Онок на Виноградівщині – помер
3 жовтня 1968) – український педагог, пись-
менник, поет, громадський і церковний діяч.
Навчався у  Мукачівській та Будапешт-
ській гімназіях. Закінчив Будапештський
богословський факультет.
З 1922  року  –
викладач гре-
ко-католицької
семінарії в  Ужго-
роді, з 1923 року –
активнийчленто-
вариства «Просві-
та», з  1924  року  –
викладач релігії,
української мови,
історії, географії,
латини Хустської
гімназії.
7 жовтня 1928 року з отцями Августином
Волошиним, Василем Гаджегою та Василем
Ларом освятили Народний дім крайового
товариства «Просвіта» в Ужгороді.
У 1930-х був прийнятий у Ватикані Па-
пою Пієм ХІ. Йому особисто в руки вручив
листа єпископа Мукачівської єпархії Петра
Гебея з  проханням для дітей верховинців,
які навчаються в Хустській гімназії і мають
велику потребу в  інтернаті для постійного
проживання, виділити певну грошову допо-
могу. Це клопотання було прийнято до ува-
ги і 75 000 лір переадресовано для будівниц-
тва інтернату «Алумнеум» у Хусті.
У травні 1944  року в  румунському мі-
стечку Коложварі захистив наукову дисер-
тацію і  здобув звання доктора юридичних
наук та канонічного права.
Гарно грав на клавірі (фортепіано),
скрипці, домрі, губній гармошці.
У 1949 році за відмову перейти до пра-
вославної церкви Дмитра Поповича було за-
арештовано й засуджено на 25 років.
1956 року повернувся до Хуста, де остан-
ні роки життя змушений був важко заробля-
ти на хліб насущний.
Похований на Кальварії в Ужгороді, його
син Микола і внук – у Хусті.
Дружив із  художниками Йосипом Бок-
шаєм та Степаном Шолтесом, композитора-
ми Дезидерієм Задором та Іштваном Марто-
ном, хірургами Василем Гіріцом та Арсеном
Ленчуром.
Автор книжок «Жіноче питання» (1923),
«Молодим дівчатам» (1929), «Вам, солодкі мо-
лоді брати» (1926), «Світло в темноті» (1928).
Для церковних справ написав два під-
ручники: «Історія церкви христової» (1925),
«Апологетика» (1926), а також брошуру «На
землі Кирила й Мефодія» (1926).
Підкарпатське общество наук у  серії
«Дитяча бібліотека» випустило книги Д. По-
повича «Адам і  інші оповідання» (1943) та
«Будователі храмів» (1944), а в серії «Народ-
на бібліотека» – збірку оповідань «Із життя»
(1943).
У журналі «Літературна неділя» (1943)
були опубліковані оповідання «Клопота»,
«Марія» та «Повернулося щастя».
У серпні 2016 року в ужгородському ви-
давництві «Ґражда» вийшло літературно-ху-
дожнє видання Дмитра Поповича «П’ять збі-
рок» (невольнича муза).
Володимир МИШАНИЧ
Відлуння подій
15№ 4 (48), 2019	 Культурологічні джерела
9–10 листопада 2019 року в Києві у Кон-
цертному залі Академії праці, соціальних
відносин і туризму відбувся щорічний Між-
народний фестиваль-конкурс творчих ко-
лективів «Калейдоскоп талантів», у  якому
взяв участь зразковий аматорський хорео-
графічний ансамбль «Хустяночка» управ-
ління культури, молоді та спорту Хустської
міської ради під керівництвом заслуженого
працівника культури України Ірини Гнепи.
Колектив повернувся додому з  перемогою
у  номінації «Хореографічний жанр (народ-
ний)» у другій віковій категорії.
Ініціатори та організатори фестива-
лю-конкурсу  – Благодійний фонд «Центр
всебічного розвитку «Артльорн» та Київ-
ський міжнародний центр народної твор-
чості та культурологічних досліджень де-
партаменту культури Київської міської дер-
жавної адміністрації.
Головна мета  – розкриття нових талан-
тів, популяризація народної та сучасної
творчості, взаємозбагачення культурних
традицій, обмін досвідом творчої діяльності
композиторів, поетів, музичних керівників,
продюсерів та юних виконавців, залучення
меценатів і спонсорів тощо.
Учасниками фестивалю-конкурсу ста-
ли діти з  різних регіонів України, а також
Прибалтики, Болгарії, Білорусі. Закарпаття
з хореографічними композиціями «Це – моя
земля, це – моя країна» та «Гей, Маріко, поть
Зразковий аматорський хореографічний ансамбль «Хустяночка».
Місто Київ, 2019 рік
ПЕРЕМОГА «ХУСТЯНОЧКИ»
іграти» гідно представив зразковий аматор-
ський хореографічний ансамбль «Хустяноч-
ка».
Виступ учасників оцінювало компе-
тентне журі, до складу якого входили ви-
датні діячі культури і  мистецтва, артисти,
поети, композитори, хореографи, педагоги,
засновники міжнародних конкурсів. Голова
журі  – художній керівник зразкової студії
степу «Чарлі», член Національної хореогра-
фічної спілки України, заслужений артист
України Микола Сушицький.
Конкурсний день був дуже насичений,
панувала справжня дружня атмосфера та
здорова конкуренція. Діти знайомилися,
спілкувалися, обмінювалися досвідом. Екс-
клюзивні подарунки, вражаючі несподіван-
ки, розваги та майстер-класи не могли не
сподобатись учасникам. Власне, не залишив
їх байдужим і  гала-концерт, який відбув-
ся після завершення конкурсу в  поєднанні
з церемонією нагородження.
Наступний день подарував конкурсан-
там не менше позитивних вражень. Діти від-
відали чимало визначних пам’яток столиці:
Михайлівський Золотоверхий собор, Акаде-
мічний театр ляльок, Київський планетарій,
стадіон «Динамо» імені Валерія Лобанов-
ського. Приємні емоції ще довго не залиша-
тимуть учасників «Хустяночки».
Вікторія ВАСИЛИНЕЦЬ
Відлуння подій
16	 Культурологічні джерела 	 № 4 (48), 2019
15 листопада 2019  року в  Закарпатсько-
му музеї народної архітектури та побуту
відкрилася виставка «Барви чотирьох» ро-
біт членів Національної спілки майстрів на-
родного мистецтва України, ювілярок Люд-
мили Губаль, Ганни Когутки, Марії Купарь
і Наталії Стегури. Кожна з майстринь чи не
найкраща в своїй улюбленій справі, здобула
широкого визнання, відома далеко за межа-
ми нашого краю. Вони учасники багатьох
виставок як вдома, так і за кордоном, а їхні
вироби зберігаються у приватних колекціях
та музеях багатьох країн світу.
Відкрив виставку директор Закарпат-
ського музею народної архітектури та побуту
Василь Коцан, привітали майстринь дирек-
тор КЗ «Обласний організаційно-методич-
ний центр культури» ЗОР Ганна Дрогаль-
чук, письменники Василь Мулеса та Сергій
Федака, заслужений художник України Мі-
хаел Пейтер, викладач Коритнянської дитя-
Марія Купарь, Василь Коцан, Людмила Губаль, Ганна Когутка, Наталія Стегура
БАРВИ ЧОТИРЬОХ
чої школи мистецтв Світлана Пергач, майс-
трині з Іршавщини Антоніна Дурда і Любов
Матіко та інші. З нагоди відкриття виставки
та за багаторічну творчу працю ювіляркам
вручили Почесні грамоти Закарпатської об-
ласної ради. Приємним музичним подарун-
ком був виступ дуету «Рідна пісня» у скла-
ді Тетяни і Сергія Раховських, які виконали
дві народні пісні й авторську на слова Марії
Купарь. Приємно, що сценічні костюми для
них теж виготовила вона.
Свій вагомий внесок у  розвиток народ-
ного мистецтва нашого краю вже зробила
заслужений майстер народної творчості
України, голова Закарпатського осередку
Національної спілки майстрів народного
мистецтва України Людмила Губаль. Коло
творчих зацікавлень майстрині надзвичай-
но широке. Вона працює в різних видах та
жанрах мистецтва. А це – вишивані сороч-
ки, рушники, ляльки, розпис на склі, кера-
Відлуння подій
17№ 4 (48), 2019	 Культурологічні джерела
міка, декоровані диньки, живопис
тощо. Примітно, що мисткиня
свідомо й  цілеспрямовано пра-
цює у  рамках народної традиції,
використовуючи традиційні сю-
жети, техніку та технологію виго-
товлення виробів, що характерні
для карпатського регіону, зокрема
Прикарпаття та Закарпаття. Вона
завжди творчо підходить до робо-
ти і в кожний витвір вкладає свою
любов, що відчувається й привер-
тає нашу увагу. Її роботи виконані
на високому професійному рівні,
милують око і радують душу.
Заслужений майстер народної
творчості України Наталія Сте-
гура – обдарована мисткиня, яка
вже понад тридцять років плідно
працює в галузі декоративно-при-
кладного мистецтва. Її творчість
тісно пов’язана з фольклором Кар-
пат: казками, піснями, звичаями,
що побутують у краї. Вона активно популя-
ризує народне мистецтво. Зроблені з глини
її твори дуже теплі й позитивні, створюють
гарний настрій.
Фундаментом культури кожної нації є
народне мистецтво. Його вплив на літерату-
ру, образотворче мистецтво, музику і, нареш-
ті, на менталітет народу та спосіб його жит-
тя. Історично так склалося, що на Закарпатті
народне мистецтво завжди вражало своїм
видовим та жанровим розмаїттям, багат-
ством. А це вишивка, бісероплетіння, різьба
по дереву, гончарство, ковальство, бондар-
ство, ткацтво тощо. Нині, зважаючи на об’єк-
тивні фактори, спостерігається тенденція до
занепаду більшості видів народних худож-
ніх промислів та декоративно-прикладного
мистецтва.
Особливу місію в  цій ситуації викону-
ють майстри народної творчості, які збері-
гають та примножують народне мистецтво.
Їх в Україні не багато. Серед них Марія Ку-
парь – відома мисткиня, член Національної
спілки майстрів народного мистецтва Укра-
їни. Її життя з дитинства пов’язане з мисте-
цтвом.
До експозиції ввійшли сценічні костю-
ми, вишивані сорочки, жіночі прикраси з бі-
серу, писанки, декоровані тарілки, розпис
на склі, витинанки тощо. У свої твори вона
привносить оригінальні авторські елемен-
ти, створює композиції. Зокрема, перш за
все, це стосується вишивки, якою оздоблені
народні костюми. Мисткиня за основу бере
традиційні елементи вишивки, притаманні
певному регіону, кольорову гаму і  творить
свій оригінальний орнамент, таким чином
зберігаючи вірність традиції. Роботи Марії
Купарь вражають професіоналізмом вико-
нання, їх вирізняє тонкий естетичний смак.
Понад півстоліття займається худож-
ньою вишивкою Ганна Когутка. За цей пе-
ріод вона створила сотні різноманітних ви-
робів, справжні шедеври. «Ваші вишивки,
наче гарна пісня про кохання – вічно молоді,
сповнені світла надії й сподівання», «Вистав-
ка вишивок Ганни Михайлівни справляє
враження великого, красивого і світлого свя-
та», «Земну красу ви майстерно перенесли
на полотно. Невже людським рукам це під
силу?!» – це лише декілька вражень із книги
відгуків, які занотували відвідувачі ювілей-
ної виставки майстрині.
Отже, усі шанувальники народного
мистецтва протягом двох тижнів мають ща-
сливу нагоду в  черговий раз ознайомитись
із творчим доробком відомих майстринь.
Ініціатори та організатори виставки – де-
партамент культури Закарпатської обласної
державної адміністрації та Закарпатський
осередок Національної спілки майстрів на-
родного мистецтва України.
Володимир МИШАНИЧ
Марія Купарь із Тетяною та Сергієм Раховськими
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.

More Related Content

What's hot

вчитель брушко л.в., лауреати національної премії україни ім. т.г.шевченка
вчитель брушко л.в., лауреати національної премії україни ім. т.г.шевченкавчитель брушко л.в., лауреати національної премії україни ім. т.г.шевченка
вчитель брушко л.в., лауреати національної премії україни ім. т.г.шевченка
Виталий Базаль
 

What's hot (20)

Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2019 рік
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2019 рікЖурнал "Культурологічні джерела". №1. 2019 рік
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2019 рік
 
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2020 рік.
 Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2020 рік.  Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2020 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2021 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2021 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2018 рік
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2018 рік Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2018 рік
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2018 рік
 
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2015 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2015 рік.Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2015 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2015 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2017 рік.
 Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2017 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2017 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2017 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2017 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2017 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2017 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2017 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2016 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2016 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2016 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2016 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2016 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2016 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2016 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2016 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2018 рік
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2018 рікЖурнал "Культурологічні джерела". №2. 2018 рік
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2018 рік
 
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2016 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2016 рік.Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2016 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2016 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2018 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2018 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2018 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2018 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2017 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2017 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2017 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2017 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №4(32) 2015 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4(32) 2015 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №4(32) 2015 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4(32) 2015 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2016 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2016 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2016 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2016 рік.
 
Vshkole 9 klas_ukrajinska_literatura_avramenko_2009_ros
Vshkole 9 klas_ukrajinska_literatura_avramenko_2009_rosVshkole 9 klas_ukrajinska_literatura_avramenko_2009_ros
Vshkole 9 klas_ukrajinska_literatura_avramenko_2009_ros
 
Шевченківські читання-2018
Шевченківські читання-2018Шевченківські читання-2018
Шевченківські читання-2018
 
НА ПІСЕННІЙ ПРИЗЬБІ ЛИСТОПАДУ: віртуальна книжкова виставка
НА ПІСЕННІЙ ПРИЗЬБІ ЛИСТОПАДУ: віртуальна книжкова виставкаНА ПІСЕННІЙ ПРИЗЬБІ ЛИСТОПАДУ: віртуальна книжкова виставка
НА ПІСЕННІЙ ПРИЗЬБІ ЛИСТОПАДУ: віртуальна книжкова виставка
 
вчитель брушко л.в., лауреати національної премії україни ім. т.г.шевченка
вчитель брушко л.в., лауреати національної премії україни ім. т.г.шевченкавчитель брушко л.в., лауреати національної премії україни ім. т.г.шевченка
вчитель брушко л.в., лауреати національної премії україни ім. т.г.шевченка
 

Similar to Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.

7 mi m_2015_ua
7 mi m_2015_ua7 mi m_2015_ua
7 mi m_2015_ua
pidru4
 
центри художніх промислів
центри художніх промислівцентри художніх промислів
центри художніх промислів
Natalija30
 

Similar to Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік. (16)

Журнал "Культурологічні джерела". №1, 2. 2023 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1, 2. 2023 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №1, 2. 2023 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1, 2. 2023 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №3, 4. 2023 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3, 4. 2023 рік.Журнал "Культурологічні джерела". №3, 4. 2023 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3, 4. 2023 рік.
 
Бібліотека від А до Я
Бібліотека від А до ЯБібліотека від А до Я
Бібліотека від А до Я
 
7 kl-Mystectvo-2020-N.pdf
7 kl-Mystectvo-2020-N.pdf7 kl-Mystectvo-2020-N.pdf
7 kl-Mystectvo-2020-N.pdf
 
Журнал "Культурологічні джерела". №1, 2. 2022 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1, 2. 2022 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №1, 2. 2022 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1, 2. 2022 рік.
 
Бандурне мистецтво Тернопілля в іменах
Бандурне мистецтво Тернопілля в іменахБандурне мистецтво Тернопілля в іменах
Бандурне мистецтво Тернопілля в іменах
 
Журнал "Культурологічні джерела". №3, 4. 2022 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3, 4. 2022 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №3, 4. 2022 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3, 4. 2022 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2018 рік
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2018 рік Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2018 рік
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2018 рік
 
"Вишиванка – духовна броня українців!"
"Вишиванка – духовна броня українців!""Вишиванка – духовна броня українців!"
"Вишиванка – духовна броня українців!"
 
7 mi m_2015_ua
7 mi m_2015_ua7 mi m_2015_ua
7 mi m_2015_ua
 
Квіти в мистецтві
Квіти в мистецтвіКвіти в мистецтві
Квіти в мистецтві
 
Майстри народного промислу України
Майстри народного промислу УкраїниМайстри народного промислу України
Майстри народного промислу України
 
Фестивалі міста та району. Виноградів. Закарпатська обл.
Фестивалі міста та району. Виноградів. Закарпатська обл.Фестивалі міста та району. Виноградів. Закарпатська обл.
Фестивалі міста та району. Виноградів. Закарпатська обл.
 
Робота Закарпатського Обласного організаційно-методичного центру культури за ...
Робота Закарпатського Обласного організаційно-методичного центру культури за ...Робота Закарпатського Обласного організаційно-методичного центру культури за ...
Робота Закарпатського Обласного організаційно-методичного центру культури за ...
 
Багатство нашого народу
Багатство нашого народуБагатство нашого народу
Багатство нашого народу
 
центри художніх промислів
центри художніх промислівцентри художніх промислів
центри художніх промислів
 

Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2019 рік.

  • 1.
  • 2. ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОЄКТУ «ОНЛАЙН ХАБ ДЛЯ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ЗАКАРПАТТЯ» Василина Теміцька Олексій Томишин Віра Вучкан, Маріонела Галас Оксана Головня, Ольга Зюбрицька, Олена Гайдук – учасниці народного аматорського ансамблю народної пісні «Розмарія» Ганна Дрогальчук і Михайло Данканич підписують меморандум про співпрацю
  • 3. 1№ 4 (48), 2019 Культурологічні джерела ПРО АВТОРІВ.................................... 2 Відлуння подій................................... 3 ШКІРЯ В. Його мистецтво належить світові.............................3 ХЛАНТА І. «Стежками Лемківщини» – 2019.................... .5 ШКРОБИНЕЦЬ Х.   Мелодія слова.................................7 ГАЙДУК О. Гуцульщина приймала поціновувачів народної хореографії................... 9 ОФІЦИНСЬКА М. Творчість,   що дає сили радіти життю........10 БУЯНОВСЬКА І. «Ласий шматочок» здобув «золото»...... 12 МИШАНИЧ В. Вшановуючи пам’ять............................................13 ВАСИЛИНЕЦЬ В. Перемога «Хустяночки»................................15 МИШАНИЧ В.   Барви чотирьох............................16 ОФІЦИНСЬКА М. Фестиваль «Грайлик» відсвяткував своє повноліття!....................................18 МИШАНИЧ В. Свобода понад усе...................... 20 Стане у пригоді............................... 22 КРЕЧКО Т. Казкова країна   мудрої книги.   Сценарій театралізованої концертної програми.................. 22 УХАЧ Л., ГАРАСТЕЙ А., ІВАШИНА А. Пригоди сніговика Ская. Сценарій сюжетно-ігрової програми до дня Cвятого Миколая ............ 26 Актуально........................................ 29 МИШАНИЧ В.   Традиції житимуть.................... 29 ГАЙДУК О. Переможці обласного огляду-конкурсу .........................31 Думки вголос.................................... 33 СЕНЧЕНКО-ДОВГАНИЧ Л. Яскрава барвистість духових інструментів................................. 33 ГАВРИЛО М. Зв’язок поколінь..... 36 ТОКАЧ Л. Не тільки хлібом єдиним...........................................37 ШКІРЯ В. Василь Кузан:   «Кожен письменник має   відчути потребу у спільному творчому житті»...........................39 № 4 (48), 2019 Щоквартальний вісник Засновник:   КЗ «Обласний організаційно- методичний центр культури» ЗОР Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації   Серія ЗТ № 722/314   ПР від 30.01.2019 Адреса: 88000, м. Ужгород,   вул. Волошина, 18 www.zakfolkcenter.info  е-mail:   oomckuzh@gmail.com Редакційна колегія: Г. Дрогальчук, І. Хланта, В. Кобаль, М. Офіцинська Упорядкування, підготовка текстів: М. Офіцинська Відповідальна   за випуск:   Г. Дрогальчук Автори світлин: О. Гайдук, Л. Ленарт, О. Попов, з архіву М. Беленя, Ф. Томича, В. Югаса,   КЗ «ООМЦК» ЗОР Художнє оформлення обкладинки: М. Дем’ян Дизайн та верстка:  М. Лазорець-Стан Редагування  та коректура:   Т. Лазаренко Відповідальність за достовірність фактів, власних назв та імен, інших відомостей   несуть автори. Редакція може не розділяти погляди та думки, які автори висловлюють у своїх публікаціях. На першій сторінці обкладинки голова полонинських управ селища Лазещина Рахівського району Ілько Петрюк. Фото Олени Гайдук Здано до набору 12.12.19. Підписано до друку 19.12.19. Формат 60ç84/8. Папір офсетний.   Друк офсетний.   Ум. друк. арк. 9,76. Підготовлено до друку: видавництво TIMPANI Свідоцтво про державну реєстрацію видавців   від 15.04.2003 р.   Серія ДК, № 1327 Друк ТОВ «РІК-У»   88000, м. Ужгород,   вул. Гагаріна, 36 Замовлення № 28   Тираж 300 пр.  Ювілеї................................................. 42 МИТРОВКА М. Життя в музиці. Народній артистці України Гізелі Циполі – 70!........................ 42 ХЛАНТА І. Довголіття – у любові до пісні, казки і вишивки. Христині Біровець виповнилося 90!............................ 45 ЛЕНДЄЛ І. Ганна Калабішка: «За прожиті роки дякую Богу».......47 КОПОЛОВЕЦЬ І. На вістрі творчого неспокою.   Олександру Голібі – 55!.................49 ХЛАНТА І. Віддає пісням усю свою душу, знання і вміння. До 60-річчя від дня народження народного артиста України Степана Ґіґи..................................51 БАРБІЛ Б. Мавка Карпатських гір. Єлизаветі Сівак – 70!.................. 55 ХЛАНТА І. Великі справи складаються з малих. Заслуженому працівнику культури України Василеві Югасу – 60!.................... 56 Цікаво знати.....................................61 БЕЛЕНЬ М. Народна символіка бойків-верховинців Карпатського ареалу...................61 МАДЯР-НОВАК В. Видання музично-фольклорних матеріалів на Закарпатті: історичний огляд....................... 65 МАДЯР-НОВАК В. Василь Талапкович та його перший на Закарпатті нотний збірник народних пісень...........................67 Творча майстерня...........................70 АНДРІЙЦЬО В. «Бавка»   та її керманич...............................70 МАДЖАРА Н. Майстрині- чарівниці.......................................74 СІДОР О. Її доля – зберігати   і примножувати мистецтво.......76 У світ.................................................. 77 ХЛАНТА І. Рекрутчина в осмисленні Василя Мулеси...... 77 МИШАНИЧ В. Популяризуємо традиційну культуру   регіону............................................79 КРЕЧКО Н. «Хорова культура Закарпаття»   від Михайла Митровки .............80 ЗМІСТ
  • 4. 2 Культурологічні джерела № 4 (48), 2019 АНДРІЙЦЬО Василь – завідувач ка- федри мистецтвознавства КЗВО «Ужго- родський інститут культури і мистецтв» ЗОР, кандидат мистецтвознавства, заслу- жений працівник культури України БАРБІЛ Богдан – заслужений журна- ліст України, м. Ужгород БЕЛЕНЬ Михайло  – скульптор, гра- фік, медальєр, живописець, член Націо- нальної спілки художників України, го- лова Закарпатського осередку Львівського регіонального відділення спілки диза- йнерів України, заслужений художник України БУЯНОВСЬКА Інна  – художній ке- рівник Берегівського міського будинку культури ВАСИЛИНЕЦЬ Вікторія – м. Хуст ГАВРИЛО Маріанна – викладач Ви- ноградівської дитячої школи мистецтв імені Бели Бартока ГАЙДУК Олена  – завідувач відділу народної творчості та аматорського мис- тецтва КЗ «Обласний організаційно-ме- тодичний центр культури» ЗОР ГАРАСТЕЙ Альбіна  – студентка КЗВО «Ужгородський інститут культури і мистецтв» ЗОР ІВАШИНА Ангеліна  – студентка КЗВО «Ужгородський інститут культури і мистецтв» ЗОР КРЕЧКО Наталія  – заслужена ар- тистка України, м. Київ КРЕЧКО Тетяна  – директор Пере- чинського районного будинку культури КОПОЛОВЕЦЬ Іван  – головний ре- дактор Іршавської районної газети «Нове життя» ЛЕНДЄЛ Іван  – с. Арданово Іршав- ського району МАДЖАРА Наталія  – журналістка, кореспондент Tyachiv.com.ua МАДЯР-НОВАК Віра  – методист  КЗ «Обласний організаційно-методич- ний центр культури» ЗОР, викладач КВНЗ «Ужгородський музичний коледж імені Д.  Є.  Задора» ЗОР, музикознавець, фольклорист, лауреат обласної премії імені Дезидерія Задора, заслужений діяч мистецтв України МИТРОВКА Михайло – заслужений працівник культури України МИШАНИЧ Володимир  – провід- ний методист КЗ «Обласний організа- ційно-методичний центр культури» ЗОР, член Національної спілки журналістів України ОФІЦИНСЬКА Марина  – завіду- вач інформаційно-редакційного сектору  КЗ «Обласний організаційно-методич- ний центр культури» ЗОР СЕНЧЕНКО-ДОВГАНИЧ Людми- ла  – доцент Мукачівського державного університету СІДОР Оксана – провідний методист Іршавського районного будинку куль­ тури ТОКАЧ Любов – журналістка Вино- градівської районної газети «Новини Ви- ноградівщини» УХАЧ Людмила  – викладач-мето- дист циклової комісії менеджменту соціо­ культурної діяльності КЗВО «Ужгород- ський інститут культури і мистецтв» ЗОР, заслужений працівник культури України ХЛАНТА Іван – провідний методист КЗ «Обласний організаційно-методич- ний центр культури» ЗОР, академік Ака- демії наук вищої освіти України, заслуже- ний діяч мистецтв України ШКІРЯ Василь – відповідальний се- кретар Іршавської районної газети «Нове життя», член Національної спілки жур- налістів України, Національної спілки письменників України, лауреат обласної премії імені Федора Потушняка ШКРОБИНЕЦЬ Христина  – заслу- жений учитель України, голова Хустсько- го міськрайонного товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка ПРО АВТОРІВ
  • 5. 3№ 4 (48), 2019 Культурологічні джерела Відлуння подій 18 вересня 2019  року в  гірському селі Климовиця на Іршавщині на малій батьків- щині основоположника закарпатської шко- ли живопису Адальберта Ерделі проведено районний семінар працівників клубних, му- зейних закладів та викладачів образотвор- чих відділів дитячих шкіл мистецтв райо- ну на тему «Охорона культурної спадщини в  сучасних умовах. Пам’ятник Адальберту Ерделі – внесення до Національного реєстру пам’яток монументального мистецтва». Урочистості розпочалися вшануванням пам’яті всесвітньо відомого художника. До пам’ятника А. Ерделі, встановленого на по- двір’ї Климовицької ЗОШ І–ІІ ступенів, було покладено живі квіти. З вітаннями до при- сутніх звернулися директор Климовицької ЗОШ І–ІІ ступенів Віталія Лендєл, провід- ний методист районного будинку культури Оксана Сідор, начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації Олена Ісак, заслужений працівник культури України, директор-художній керівник Мукачівського драматичного театру Юрій Глеба, заві­дувач ЙОГО МИСТЕЦТВО НАЛЕЖИТЬ СВІТОВІ кафедри декоративно-прикладного мисте- цтва Закарпатської академії мистецтв, док- тор мистецтвознавства Михайло Прий­мич та проректор Закарпатської академії мис- тецтв, кандидат філологічних наук, відмін- ник освіти України Наталія Ребрик. Знаковим стало й те, що з самого ранку проводився пленер юних художників. У ньо- му взяли участь вихованці дитячих шкіл мистецтв Ільниці, Приборжавського, Білок, Довгого та Великого Раківця, а також наймо- лодші митці Климовиці. Хлопці та дівчата зосереджено розбавляли фарби, наносили мазок за мазком на папір. Невдовзі на їх кар- тинах з’явилися фрагменти будівлі школи, пам’ятник Адальберту Ерделі, крони старих дерев, що височіли до самого неба. Відчува- лося, що всі вони закохані в мистецтво, до- бре володіють пензлем. Кожен із них відда- вав часточку свого серця, своєї душі. Усі вони наслідують приклад Майстра, намагаються бути схожим на нього. Цьогоріч прогляда- ється символічна цифра. З того часу, відколи перестало битися його серце, промайнуло Учасники семінару біля пам’ятника Адальберту Ерделі у селі Климовиця. 2019 рік
  • 6. Відлуння подій 4 Культурологічні джерела № 4 (48), 2019 64 роки. І прожив він усього 64 роки. За цей час пережив чотири державні влади  – Ав- стро-Угорську імперію, буржуазно-демокра- тичну Чехословаччину, хортистську Угор- щину й  радянський тоталітарний режим. З усіма владами якось уживався. Найважче було за часів СРСР. Комуністична система не довіряла йому, з підозрою ставилася до нього лише тому, що довгий час жив на Заході. Усі, хто виступали, зазначали, що твор- чість Адальберта Ерделі вплинула на фор- мування уявлення про цінність художньої спадщини, а також наявність взаємодії мис- тецького простору Закарпаття з культурами сусідніх народів. У  нових вимірах постала в роботі постать митця. Цікавим є його під- твердження інтересу до церковної тематики, віднайдене Михайлом Приймичем за фото- матеріалами, публікаціями у  періодиці та маловідомими полотнами Адальберта Ерде- лі. Всевишній щедро обдарував його талан- тами. Він дав митцеві гострий аналітичний розум філософа, чуттєве серце музиканта й  художника, тонку поетичну душу, непе- ресічний талант письменника. Внутрішній світ митця був надзвичайно складний і ба- гатий, сповнений протиріч, містики і таєм- ниць. Він надзвичайно тонко сприймав світ. Творча спадщина А. Ерделі без перебіль- шення є надбанням не лише європейської, але й  світової культури, його ім’я вписане золотими літерами в  історію західноєвро- пейського мистецтва початку ХХ століття. Живописні роботи худож- ника зберігаються у держав- них галереях і  приватних колекціях України, Словач- чини, Угорщини, Франції, Швейцарії та інших країн. Йому й  самому довелося жити свого часу в  європей- ських столицях. Там глибо- ко вивчав мистецтво і  сам багато творив. З-під його пензля вийшли сотні жи- вописних полотен, частина яких увійшла до мистецько- го фонду нашого краю. Його ім’я оповите легендами. Він був дуже освіченою люди- ною  – знав німецьку, фран- цузьку, угорську, словацьку і чеську мови. Із вереснем пов’язана ще одна сторінка історії Адаль- берта Ерделі  – 2004  року вночі в  будинок художника, де жила його вдова Магдалина Ерделі, увірвалися бандити, зв’язали її елек- тричними проводами і  винесли з  помеш- кання 48 картин, попередньо вийнявши їх з рамок. На жаль, дружина померла, а краді- їв не знайшли дотепер. У тому, що в рідному селі художника зве- дено йому пам’ятник, чимала заслуга Окса- ни Сідор, Юрія Глеби, архітектора, голови Закарпатської обласної організації Націо- нальної спілки художників України Бориса Кузьми та скульптора Андріяна Балоги з Ки- єва (до речі, уродженця Закарпаття). Слова митця, записані в щоденнику, який повсяк- час вів художник, стали пророчими: «Я на- лежу своєму народові, а моє мистецтво – сві- тові». Продовження семінару було в  сільсько- му клубі. Тут вели мову про охорону об’єктів культурної спадщини та порядок їх обліку, популяризацію та ефективність використан- ня, культурно-інформаційний контекст збе- реження мистецької спадщини Адальберта Ерделі. Відбулася також презентація збірки віршів Надії Котубей «Він вернувся з дале- ких доріг», присвячена Адальберту Ерделі. Захід завершився виступом учасників художнього аматорства клубу с. Климовиця. Організувала і  провела семінар провідний методист Іршавського районного будинку культури Оксана Сідор. Василь ШКІРЯ Оксана Сідор, Юрій Глеба, Михайло Приймич. Виступає Наталія Ребрик
  • 7. Відлуння подій 5№ 4 (48), 2019 Культурологічні джерела Уперше на Луганщині у  селі Перемож- ному Лутугинського району в  2005 році пройшов фестиваль лемківської культу- ри «Стежками Лемківщини». Відтоді він став щорічним та проводився до 2010  року включно. На свято, присвячене лемківській культурі, приїжджали гості зі всієї області, а також із західної України. Але традиція була перервана тимчасовою окупацією проросій- ськими збройними терористичними фор- муваннями території Луганської області. У 2017 році на підконтрольній україн- ській владі території Луганщини за ініціа- тиви активу громадської організації Луган- ське обласне товариство українців, депор- тованих з  Польщі «Ватра» (голова  – Петро Ясінчак, заступник голови  – Роман Нако- нечний), за підтримки управління культу- ри, національностей та релігій Луганської обласної державної адміністрації (заступник начальника управління – начальник відділу у справах національностей та релігій Олек- сандр Козенко; головний спеціаліст відділу у  справах національностей та релігій Лада Грановська), за сприяння Луганської облас- ної державної адміністрації фестиваль було відновлено та після копіткої роботи прове- дено в смт Новоайдар Новоайдарського ра- йону, в якому й донині мешкають нащадки українців-лемків. Відповідно до Положення про Фестиваль він проходить один раз на два роки. «СТЕЖКАМИ ЛЕМКІВЩИНИ» – 2019 21 вересня 2019  року гостинна Новоай- дарщина знову зустріла учасників та гостей уже VIII відкритого обласного етнофестива- лю «Стежками Лемківщини», присвяченого відзначенню 75-річчя депортації українців з  етнічних земель. Кожен народ дорожить своєю історією. Бо історія – це джерело наці- ональної свідомості й ідентичності. У заході взяли участь представники ак- тиву громадської організації «Луганське об- ласне товариство українців, депортованих з Польщі «Ватра» на чолі з заступником го- лови Романом Наконечним; творчі колекти- ви та солісти, які виконують лемківські пісні, із  районів та міст Луганської області. Вони засвідчили, що лемки мають культурне над- бання, історичну спадщину, якими можна пишатися. Серед почесних гостей фестивалю – де- легація із Закарпатської області: відповідаль- ний секретар Світової федерації лемківських об’єднань, письменник Василь Мулеса; фоль- клорист, літературознавець, академік Акаде- мії наук вищої освіти України, заслужений діяч мистецтв України Іван Хланта; голова Перечинської районної організації «Лемків- щина» Іван Готра. Фестиваль розпочався з екскурсії до Но- воайдарського краєзнавчого музею, де гості та учасники переглянули експозицію «Лем- ки  – історія, традиції, культура» та дізна- лися про трагічні сторінки з історії лемків, пов’язані з  примусовим виселенням українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944–1951 роках. До уваги відвіду- вачів були представлені документи, що зберігалися в сім’ях лемків з часу депортації; народні лемківські ко- стюми та ужитково-побутові пред- мети, які були передані лемками Новоайдарщини до музею. Дирек- тор музею, екскурсовод Ганна Бож- кова представила унікальну, єдину у  своєму роді автентичну колекцію народного костюму Новоайдарщи- ни. Колекція нараховує понад 30 ав- тентичних костюмів, кожен з  яких є зразком культури і  мистецтва тих етнічних груп, які склали населення Новоайдарського району. Особливу частину колекції скла- дають унікальні лемківські костюми переселенців із Польщі, які були по- даровані музею: святковий костюм – Іван Хланта, Іван Готра, Василь Мулеса (перший праворуч) з учасниками VIII відкритого обласного етнофестивалю «Стежками Лемківщини». 2019 рік
  • 8. Відлуння подій 6 Культурологічні джерела № 4 (48), 2019 Ганною Фелемонівною Бадлак (с. Перемож- не), весільний  – Юстиною Миколаївною Демчак (с. Трудове). Завдяки неймовірним зусиллям, наполегливості, вмінню захопити людей своєю творчою стихією  – пристрас- ною любов’ю до історії Лемківщини Ганні Божковій вдалося створити чудовий багатий музей, який посів важливе місце в  історії української культури. Вона з  любов’ю охо- роняє і зберігає культурну спадщину. Це ж такі, як вона, незважаючи ні на труднощі, ні на мізерні зарплати, тримають на плечах нашу культуру. Тому вона по-справжньому радіє кожному знайденому експонатові, що зримо свідчить про невідворотність націо- нально-культурного відродження. Своїми враженнями від експонатів та експозиції в  цілому на сторінках книги за- писів для почесних гостей та відвідувачів поділилися гості із Закарпаття Іван Хланта й Василь Мулеса і подарували музею та ра- йонній бібліотеці свої книги. Але головне дійство обласного заходу розпочалось уже в  Новоайдарському ра- йонному будинку культури. На урочисто- му відкритті Фестивалю заступник голови обл­держадміністрації Катерина Безгинська привітала гостей, учасників і  глядачів та наголосила, що за минулі десятиліття лем- ки-українці, тепер наші земляки-луганчани, своєю працею творили історію Луганщини, невід’ємної частини нашої рідної України. Настоятель парафій Української Гре- ко-Католицької Церкви отець Сергій Пала- марчук провів літію за загиблими під час трагічних подій, пов’язаних із  примусовим переселенням українського населення з  те- риторії Польщі у  1944–1951  роках, за воїна- ми, яких закатували влітку 2014 року в селі Переможному Лутугінського району, та вої- нами, що загинули, захищаючи кордони та цілісність України. Усіх, хто загинув, а також переселенців, що відійшли у вічність у різні часи, було вшановано хвилиною мовчання. Привітали учасників і  гості  – Василь Мулеса, Іван Хланта та Іван Готра. Відтак за організаційного сприяння Лу- ганського обласного центру народної твор- чості (завідувач науково-методичного відді- лу з організації культурно-дозвіллєвої діяль- ності та роботи з національно-культурними товариствами Анжела Филипська) глядачі мали змогу познайомитися з  лемківською культурою – піснями і танцями у виконан- ні професійних та аматорських творчих колективів. Усім щира подяка за натхненні і  мистецькі виступи. Ми переконалися, що митцям притаманні нестримний потяг до прекрасного, жадоба пізнання нового, на- полегливість у  повсякденному шліфуванні своєї майстерності. Лемки багаті митцями професіонального мистецтва та аматорами народної творчості. Щоденною копіткою працею вони створюють можливість пізна- вати духовний світ своїх земляків, їх буття і  мрії. Виступи переконують, що лемки  – складова і невід’ємна часточка України, ча- сточка прекрасна, працелюбна, квітуча й не- знищенна. То ж будьмо гідними слави своїх кращих синів і доньок, які присвятили своє життя служінню Україні. Лише сильний духом народ може стати творцем незліченних духовних багатств тра- диційної творчості. Чимало лемків у зросій- щеному Донбасі є справжніми і непоступли- вими пропагандистами всього українського. Вони з породи тих людей, для яких байду- жість – тяжкий гріх, особливо коли йдеться про речі державотворчі, про Україну. Після закінчення святкового концерту заступник начальника управління культу- ри, національностей та релігій Луганської обласної державної адміністрації Олександр Козенко подякував учасникам фестивалю за яскраве свято, яке вони подарували гляда- чам, і  відзначив їхню творчість, вручивши дипломи управління культури, національ- ностей та релігій Луганської обласної дер- жавної адміністрації з пам’ятними подарун- ками. Фестиваль завершився урочистою ходою учасників та гостей заходу зі стометровим прапором України центральною вулицею смт Новоайдар до прирічкової зони «Пе- решийок» річки Айдар  – місця запалення відродженої лемківської «Ватри»  – символу об’єднання, підтримки, пам’яті. Фестиваль став маленькою зв’язуючою ланкою між Сходом та Заходом України, ме- тою якого є збереження та популяризація історичної пам’яті, звичаїв, мовних, куль- турних та побутових традицій однієї з  ет- нічних груп населення Луганщини лемків-­ українців, депортованих із території Польщі у Луганську (колишню Ворошиловградську) область, куди до вересня 1945 року було при- мусово переміщено 8729 сімей. У світі налічу- ється до 1,5 мільйона лемків. Свою культуру, ідентичність вони передали дітям та онукам у піснях, танцях, розповідях. Де б лемки не були, через усе життя проносять безмежну шану і любов до України. Іван ХЛАНТА
  • 9. Відлуння подій 7№ 4 (48), 2019 Культурологічні джерела Відділ культури Хустської райдержадмі- ністрації ось уже три роки очолює людина з  ніжною, поетичною душею. Ще школяр- кою Липчанської ЗОШ І–ІІІ ступенів брала активну участь у конкурсах шанувальників красного письменства Хустщини. Її ім’я Світ- лана Дзяпко. У  2015 році вийшла її перша поетична збірочка «Дзвіночки з мойого ди- тинства…». Часу для поетичної творчості об- маль, бо сповна віддається улюбленій роботі. Згуртувала навколо себе чудовий творчий колектив: Алла Поп  – головний спеціаліст відділу культури; Марія Фула  – завідувач організаційно-методичного центру відділу культури; Тетяна Баняс та Анна Кузан – про- відні методисти; Любов Король  – методист з  роботи дитячих шкіл мистецтв району; Наталія Столець – режисер народного ама- торського театру імені Всеволода Майданно- го, керівник студії «Мініатюра». Це жінки, закохані в рідний край, його духовну куль- туру, однодумці, які з радістю відгукуються на всі починання свого керівника, яка є ге- нераторкою багатьох креативних проєктів, але й  самі частенько пропонують свої ідеї. І ось так у творчому тандемі цей колектив є одним із кращих в області. Ними започатко- вана не одна чудова справа. Згадаймо хоча МЕЛОДІЯ СЛОВА б проєкт «Культурними стежками», який стартував 2018 року і проходив у всіх селах району. Це відродження звичаїв, традицій, фольклорних дійств. Цьогоріч втілюється в життя друга частина цього проєкту, біль- ше пов’язана з туристичним напрямком – це і цікаві місця села, кухня і все те, чим село може похвалитися. Все знімається на каме- ру і пропонується глядачам на РТК «Хуст». Велику допомогу жінкам надає художній ке- рівник районного будинку культури Золтан Куртяк. Окрім цього, встигають співати у  хорі працівників культури, вокальному ансамблі працівників культури району та фольклор- ному ансамблі «Жуковина». Нещодавно їз- дили з дружнім візитом до Сербії, де їх тепло вітали. А 25 вересня 2019 року їхніми зусилля- ми було організовано і проведено ІІ район- ний конкурс читців-декламаторів «Мелодія слова» на базі будинку культури с.  Липча, де всіх гостинно приймала директор Марія Павлик. Конкурс проходив у  номінаціях «Поезія» (І вікова категорія  – учасники від 7 до 14 років, ІІ вікова категорія – від 15 ро- ків), «Гумор» і «Власна творчість». У конкур- сі взяли участь два представники дитячої Марія Фула, Анна Кузан, Любов Король, Христина Шкробинець, Світлана Дзяпко, Тетяна Баняс, Наталія Столець. 2019 рік
  • 10. Відлуння подій 8 Культурологічні джерела № 4 (48), 2019 театральної студії «Мініатюра» районного будинку культури та 36 учасників клубних установ району, за винятком сіл Березово, Нижнє Селище, Вільшани, Забрід. Учасни- ки декламували по два твори українських майстрів слова, один із них – закарпатсько- го автора. Відрадно, що на конкурсі звуча- ло поетичне слово Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, Д. Павличка, Л. Костенко, В.  Симоненка, П.  Осадчука, Олександра Олеся, В.  Баранова, П. Глазового, а також  – П. Скунця, В. Вовчка, М. Рішка, С. Малильо, Г. Малик, П. Мідянки, Х. Керити, М. Божук, М. Штефуци, В. Білича, І. Хланти, К. Копин- ця, В. Фантича та інших. Приємно відзначи- ти, що у порівнянні з минулим роком наба- гато зросла виконавська майстерність чит- ців. З’явилося глибше розуміння і сприйнят- тя поетичного слова автора, тонше відчуття слова, чіткість дикції, яка супроводжувалася відповідно мімікою і  доречними жестами. Переважна більшість учасників емоційно декламувала текст, входила в поетичний об- раз ліричного героя, використовуючи з цією метою навіть окремі деталі одягу тощо. Так, зокрема, перед глядачами постала справжні- сінька Маруся Чурай (Олександра Бряник, будинок культури с. Сокирниця). Цікаво від- мітити, що серед читців були учасники від 6 до 68 років. На конкурсі були представлені майже усі види лірики: громадянська, філо- софська, інтимна, пейзажна. Мотиви лірики найрізноманітніші  – війна і  мир, Вітчизна, Україна, рідний край, Карпатська Україна, природа, морально-етичні цінності. Усі учасники були одягнені у вишиван- ки, знали текст, хоча дехто ще помітно хви- лювався. Усі конкурсанти отримали подяки, а переможці були нагороджені дипломами. Перше місце Бряник Олександра – БК с. Сокирниця, І вікова категорія (номінація «Поезія»). Турзай Аліна – БК с. Липецька Поляна, ІІ вікова категорія (номінація «Поезія»). Поп Назар – БК с. Велятино (номінація «Гумор»). Орос Василь – БК с. Сокирниця (номіна- ція «Власна творчість»). Друге місце Аліна Грицак – БК с. Липча, Владислава Орос БК с. Данилово, І категорія (номінація «Поезія»). Іван Добош – БК с.  Стеблівка, Світлана Роман  – дитяча театральна студія «Мініа- тюра» Хустського районного будинку куль- тури, ІІ категорія (номінація «Поезія»). Марія Петечел – БК с. Сокирниця (номі- нація «Гумор»). Віра Вучкан – БК с. Іза (номінація «Влас- на творчість»). Третє місце Копинець Романа – БК с. Іза, Рішко Ме- лана – БК с.  Драгово, Валуєва Дарія – БК с. Липча, І категорія (номінація «Поезія»). Химинець Ельвіра – БК с. Липецька По- ляна, Вайнраух Сніжана, ІІ категорія (номі- нація «Поезія»). Малета Єлєна – БК с. Золотарево (номі- нація «Гумор»). Володимир Петрішко – БК с. Горінчово (номінація «Власна творчість»). Приз глядацьких симпатій отримала учасниця художнього аматорства БК с. Ко- пашново  – 68-річна незряча Ольга Кушнір, яка зворушливо прочитала вірші «Душею і серцем я бачу» та «Ти жінка» Олени Кекер- чин. Після вручення дипломів і  подарунків виступили голова журі Христина Шкроби- нець та начальник відділу культури Світла- на Дзяпко. Було підбито підсумки та шляхом жеребкування визначено БК с.  Сокирниця місцем проведення наступного конкурсу. Захід завершився, але робота працівни- ків культури триває безперервно. Адже ду- ховне виховання наших земляків і є їх прі- оритетним завданням. Дякуємо всім настав- никам, які готували читців-декламаторів до конкурсу, працівникам відділу культури за роботу та його організацію. Вони доклали максимум зусиль, щоб свято пройшло на ви- сокому ідейно-художньому та методичному рівні. Окреме спасибі директору БК с.  Липча Марії Павлик та художньому керівникові Світлані Малеті, бібліотекарям Олені Сене- вич та Марії Габорець за щирий і  теплий прийом усіх учасників та гостей свята. Відрадно, що сільський голова с. Липча п. Малета теж не лишився осторонь, а був активним учасником дійства, яке проходило в селі, довіреному йому громадою. Віримо, що вогник творчості у закладах культури Хустщини розгорятиметься і нада- лі ще з більшою силою, а енергійні ентузіа- сти відділу культури райдержадміністрації ще не раз дивуватимуть нас своїми креа- тивними задумами, які сприятимуть відро- дженню народних звичаїв та обрядів, засі- ватимуть у душах людей зерно справжньої культури і духовності. Христина ШКРОБИНЕЦЬ
  • 11. Відлуння подій 9№ 4 (48), 2019 Культурологічні джерела У неділю, 13 жовтня 2019  року, в  бу- динку культури селища Великий Бичків на Рахівщині відбувся VІ обласний фести- валь народного хореографічного мистецтва імені Йосипа Волощука. Захід зібрав понад 150  учасників з  Берегівського, Іршавського, Рахівського, Тячівського, Ужгородського ра- йонів, а також міста Рахів. Відкрили фестиваль директор КЗ «Об- ласний організаційно-методичний центр культури» ЗОР Ганна Дрогальчук, началь- ник відділу культури Рахівської райдержад- міністрації, заслужений працівник культури України Володимир Шепета та заступник го- лови Великобичківської селищної ради Олег Бурса. Компетентне журі у складі: Єлизаве- ти Баб’як  – викладача-методиста циклової комісії «Хореографія» КВНЗ «Ужгородський коледж культури і мистецтв» ЗОР, члена На- ціональної хореографічної спілки України (голова журі); Ганни Дрогальчук – директо- ра КЗ «Обласний організаційно-методич- ний центр культури» ЗОР; Надії Токарчик, заступника начальника управління  – на- чальника відділу мистецтв, закладів та уста- нов департаменту культури ОДА; Миколи ГУЦУЛЬЩИНА ПРИЙМАЛА ПОЦІНОВУВАЧІВ НАРОДНОЇ ХОРЕОГРАФІЇ Мовнара  – балетмейстера народного аматорського ансамблю пісні і  танцю «Дружба» Ужгородського районного будинку куль- тури, члена Національ- ної хореографічної спілки України; Мирона Герма- на  – балетмейстера народ- ного аматорського ансамб- лю пісні і танцю «Лісоруб» будинку культури селища Великий Бичків, заслуже- ного працівника культури України, визначило пере- можців фестивалю. Лауреат І ступеня – на- родний аматорський ан- самбль пісні і танцю «Лісо- руб» БК селища Великий Бичків (керівник – заслуже- ний працівник культури України Володимир Ше- пета, балетмейстер – заслу- жений працівник культури України Мирон Герман). Лауреат ІІ ступеня – хореографічний ко- лектив «Джерельце» Рахівського районного будинку культури (керівник Мирослава Ше- мота). Лауреат ІІІ ступеня  – хореографічний колектив Іршавської дитячої школи мис- тецтв (керівник Світлана Огарь). Також дипломами були відзначені: хо- реографічний колектив «Бокрета» будинку культури с.  Чома Берегівського району (ке- рівник Георгіна Ботош), народний аматор- ський фольклорний колектив «Мугурел» будинку культури с. Біла Церква Рахівського району (керівник  – заслужений працівник культури України Мирон Герман), танцю- вальний колектив «Едельвейс» м.  Рахів (ке- рівник Юрій Савчук). Інші учасники отримали подяки за участь у фестивалі. Відповідно всі колективи були нагороджені подарунками. Ведучі фестивалю  – Ольга Горощак та Вікторія Данюк. Олена ГАЙДУК Володимир Шепета, Ганна Дрогальчук, Олег Бурса з учасниками народного аматорського ансамблю пісні і танцю «Лісоруб»
  • 12. Відлуння подій 10 Культурологічні джерела № 4 (48), 2019 24 жовтня 2019 року з ме- тою залучення людей з обме- женими фізичними можли- востями до занять різними видами художньої творчості, літературного, музичного, театрального, образотворчо- го мистецтв; виявлення но- вих талантів, удосконалення професійної майстерності; розширення творчих зв’язків людей із обмеженими фізич- ними можливостями з  різ- них районів у  приміщенні Закарпатського академічно- го обласного театру ляльок (м. Ужгород) відбувся відбір- ковий тур обласного етапу Всеукраїнського фестива- лю-конкурсу творчості осіб з  обмеженими фізичними можливостями «Барви життя». З вітальним словом до присутніх звер- нувся директор департаменту соціального захисту населення Закарпатської облдерж­ адміністрації Михайло Петрішка. У фестивалі-конкурсі взяло участь понад 40 осіб із Воловецького, Міжгірського, Рахів- ського, Свалявського, Тячівського, Ужгород- ського, Хустського районів та міста Ужгород. Після перегляду конкурсних виступів і робіт журі у складі: Оксани Пагулич – на- чальника відділу з питань сім’ї, оздоровлен- ня дітей та запобігання сімейного неблаго- ТВОРЧІСТЬ, ЩО ДАЄ СИЛИ РАДІТИ ЖИТТЮ получчя управління державних допомог та соціальної підтримки населення департа- менту соціального захисту населення За- карпатської облдержадміністрації (співго- лова журі); Ганни Дрогальчук  – директора КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» ЗОР (співголова журі); Ва- силя Барановського – заступника директора КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» ЗОР, заслуженого праців- ника культури України; Василя Вовчка – ви- кладача Ужгородської дитячої школи мис- тецтв, члена Національної спілки художни- ків України; Михайла Вігули  – викладача циклової комісії «Народні інстру- менти» комунального вищого на- вчального закладу «Ужгородський музичний коледж імені Д. Є. Задо- ра» Закарпатської обласної ради, заслуженого артиста України; Наталії Стегури  – завідувача на- родного етнографічного музею комунального закладу «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради, заслуженого майстра на- родної творчості України; Ірини Шевцової – голови циклової комісії «Хореографічних дисциплін» ко- мунального закладу вищої освіти «Ужгородський інститут культу- ри і  мистецтв» Закарпатської об- ласної ради, заслужений праців- ник культури України, Михайла Олена Ваш, Василь Барановський, Василь Вовчок, Гартавел Ганна Роботи Тодера Романа
  • 13. Відлуння подій 11№ 4 (48), 2019 Культурологічні джерела Микульця  – викладача-методиста циклової комісії «Видовищно-театралізовані заходи» комунального закладу вищої освіти «Ужго- родський інститут культури і мистецтв» За- карпатської обласної ради, визначило пере- можців. Номінація «Вокально-хоровий» жанр Переможець – Володимир Богоста, учас- ник художнього аматорства будинку куль- тури села Плоске Свалявського району (ке- рівник Маріанна Стегура). Дипломанти  – Бургер Марія, учени- ця Полянської загальноосвітньої школи  І–ІІІ  ступенів Свалявського району (викла- дач Людмила Бургер); Шапран Андріян, учень Воловецької ди- тячої школи мистецтв (викладач Маргарита Фур). Номінація «Поезія» Переможець – Мирон Білінкевич, с. Бог- дан Рахівського району. Дипломанти – Наталія Назарик, м. Рахів; Ерфанюк Аліна, учениця Боронявської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів, Хуст- ський район (викладач Тетяна Бабець). Номінація «Образотворче мистецтво» Переможець – Ярослав Бабич, викладач Стеблівської дитячої школи мистецтв Хуст- ського району. Дипломанти  – Мазур Андріана, кому- нальна реабілітаційна установа «Обласний центр комплексної реабілітації для осіб з ін- валідністю» Дубівське відділення (волонтер Надія Черевко); Фількорн Вікторія  – учениця Ужгород- ської спеціальної загальноосвітньої шко- ли-інтернату І–ІІІ ступенів Закарпатської об- ласної ради (викладач Андрея Прислупська). Номінація «Декоративно-прикладне мис- тецтво» Переможець – Тодер Роман, с. Костилів- ка (викладач Михайло Мартин). Дипломанти – Ілічук Наталія (м. Рахів); Рубець Максим – учень Тячівської дитя- чої школи мистецтв (викладач Мар’яна Бор- дунова). Номінація «Фотомистецтво» Переможець  – Гартавел Ганна, учени- ця Плосківської загальноосвітньої школи  І–ІІІ  ступенів Свалявського району (викла- дач Марина Гартавел). Учасники обласного етапу нагороджені дипломами, подяками та призами від орга- нізаторів та спонсорів – торговельний центр «Дастор», спільне підприємство кафе «Фан- тазія» (приватний підприємець Ганна Маш- каринець), інклюзивна майстерня «Пара- лельний світ» (директор Андрій Доніченко), Ужгородський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (директор Іван Фленько), ресторан-клуб «Панорама». Марина ОФІЦИНСЬКА Володимир Богоста Мирон Білінкевич Ярослав Бабич
  • 14. Відлуння подій 12 Культурологічні джерела № 4 (48), 2019 Наприкінці жовтня Нетішин став епі- центром аматорського театрального мисте- цтва України. З 25 по 27 жовтня в Нетішин- ському палаці культури проходив тради- ційний Всеукраїнський фестиваль-конкурс «Золота маска». Упродовж трьох днів ко- лективи з Острога, Хмельницького, Рівного, Берегова, Полтави, Шепетівки, Кам’янець-­ Подільського, Тернополя, Нетішина та ін- ших міст України демонстрували свою ак- торську майстерність. Оцінювало творчий потенціал учасни- ків конкурсу професійне журі у складі: ак- тор і режисер Київського академічного теа- тру «Колесо», художній керівник Київської театральної школи-студії, викладач-мето- дист Анатолій Суханов; театральний педа- гог, режисер, сценограф, професор, завідувач кафедри театральної режисури Рівненського державного гуманітарного університету Во- лодимир Богатирьов; режисер, заслужений діяч мистецтв України Анатолій Бєлєванцев та інші. У фестивалі взяв участь і народний ама- торський український театр імені Я.  Бан- дурович Берегівського міського будинку «ЛАСИЙ ШМАТОЧОК» ЗДОБУВ «ЗОЛОТО» культури, який представляв Закарпатську область з  виставою Олександра Матея «Ла- сий шматочок» (режисер Ольга Матей). Окрилені успіхом  – перемогою на Всеукра- їнському фестивалі «Від Гіпаніса до Борис- фена» в  м. Очаків Миколаївської області у  липні 2019  року, берегівчани з  радістю взяли участь у конкурсі. А незмінний автор Олександр Матей, проводжаючи колектив, був упевнений, що вони отримають перше місце і в цьому конкурсі. Соціально-побутову комедію на дві дії, в  якій герої розмовляють як українською, так і угорською мовами та місцевим діалек- том наш театр представив 25 жовтня. Таким чином автор прагнув відтворити спілку- вання пересічного закарпатця, зокрема бе- регівчанина. Усі події у виставі відбувають- ся в  теперішньому часі, в  місті Берегсасі, а саме в туристичній агенції під промовистою назвою «Sárgarigő». У перекладі з угорської ця кумедна назва означає «жовта польова пташка». Наприклад, клієнт, який придбає в  цій турагенції путівку, має можливість, як та пташка, полетіти до теплих країн, де все «включено». Та всі події розгортаються Учасники народного аматорського українського театру імені Я. Бандурович з членами журі фестивалю. Місто Нетішин, 2019 рік
  • 15. Відлуння подій 13№ 4 (48), 2019 Культурологічні джерела Нестор Адамчо, о. Михайло Баник, Василь Кузан, Василь Густі. 2019 рік навколо казусної ситуації, що сталася між директором і працівниками турагенції. Зворушливо і  тепло приймав глядач гру Миколи Алечка – Петра Вільмошовича, директора турагенції «Sárgarigó»; Ольги Ра- дик  – Ержики Іштванівни, заступника ди- ректора турагенції; Ірини Штефко – Вікусі, секретарки турагенції; Інни Буяновської  – Наталії Іванівни, бухгалтера турагенції; Маргарити Ткач – Морішки, прибиральни- ці, майбутньої свекрухи Вікусі; Володимира Васильєва  – клієнта; Ольги Матей  – незна- йомки. Всі актори грали чудово, проникли- во. Слід відмітити, що Інна Буяновська за виконання ролі бухгалтера турагенції була відзначена у номінації «Краща жіноча роль». «Ваша вистава Супер, неймовірно ціка- ва, чудова і  захоплююча комедія, органічні й правдиві виконавці. Творчого Вам злету! Не- спокою! Продовжуйте свій творчий шлях!» – такі відгуки писав глядач про виставу. 26 жовтня, окрім конкурсної програми, учасники фестивалю взяли участь у  май- стер-класі з акторської майстерності, поспіл- кувалися з досвідченими акторами та викла- дачами, які з радістю поділилися секретами своєї майстерності й дали декілька практич- них професійних порад. Заняття пройшло з  використанням ігрових технік та живого спілкування. 27 жовтня на урочистій церемонії на- городження народний аматорський укра- їнський театр імені Ярослави Бандурович нагородили дипломом І ступеня та вручили статуетку крилатої Ніки – богині перемоги. Інна БУЯНОВСЬКА 6 листопада 2019 року у філії Закарпат- ського обласного художнього музею ім. Йо- сипа Бокшая – «Народному музеї літератури Закарпаття», що у приміщенні крайової ор- ганізації Національної спілки письменників України, відбувся вечір пам’яті духівника, просвітянина, педагога о. Дмитра Поповича з нагоди 120-річчя від дня народження. Відкрив захід Василь Густі. Він ознайо- мив присутніх із творчістю Поповича, визна- чив його роль у  духовному вихованні молоді. Василь Петрович репрезентував твори Дмитра Поповича, що вийшли друком протягом і після його життя, поіменно висловив вдячність авторам, які коли-небудь писали про творчий доробок духівника. Зокрема, в  цьому контексті згадав Івана Хланту, Ната- лію Ребрик, Петра Ходанича, Олександру Ігнатович, Ми- рославу Мацо  – присутніх у  залі, а також учнів Дми- тра Поповича, які відійшли вже у  вічність. Серед них, до слова, і відомий літерату- рознавець Василь Поп, який викладав в УжДУ і є автором багатьох наукових публіка- цій про свого учителя. ВШАНОВУЮЧИ ПАМ’ЯТЬ Своє вагоме слово про священника ска- зала й  літературознавець Наталія Ребрик. Вона представила його як громадського ді- яча й талановитого письменника, зачитала його поезії. Павло Федака розповів про просвітян- ську роботу о. Дмитра Поповича. Він від- значив, що той багато зробив для створен- ня осередків «Просвіти» у нашому краї, був справжнім патріотом. А головне, попри всі
  • 16. Відлуння подій 14 Культурологічні джерела № 4 (48), 2019 випробування, через які довелося пройти в радянських таборах за свою віру, залишив- ся чесною людиною. Розповів пан Павло й про участь Поповича у створенні Карпат- ської Січі, його громадську діяльність. Літературознавець і  фольклорист Іван Хланта запропонував здійснити літературне редагування поезій Поповича, що виклика- ло жваві дискусії серед присутніх у залі. Цікаві історичні паралелі у своїй розпо- віді про о. Дмитра провів письменник Петро Ходанич. Зокрема, нагадав присутнім, за яких історичних обставин формувався світо- гляд священника, як проходив процес його національної самоідентифікації. Про релігійну діяльність о. Дмитра По- повича розповідав о. Михайло Михайлець, священник Мукачівської греко-католиць- кої єпархії, автор статті, яка вийде друком у журналі «Благовісник». Він відзначив, що його життя є прикладом для студентів, мо- лодих священників єпархії. Письменник, поет, голова Закарпатсько- го осередку Національної спілки письмен- ників України Василь Кузан пожартував: «Сподіваюсь, що і  на моє 120-річчя Василь Петрович так, як й нині, збере в стінах Спіл- ки краян, і вшанує мою пам’ять». На завершення вечора пам’яті Дмитра Поповича о. Михайло Баник та архідиякон Микола Багіров напередодні дня Святого Великомученика Димитрія прочитали мо- литву за упокій душ Дмитрів, а саме Меден- ці, Вакарова, Кремнія та Поповича. Біографічна довідка. Дмитро Мико- лайович Попович (народився 7 листопада 1899 в селі Онок на Виноградівщині – помер 3 жовтня 1968) – український педагог, пись- менник, поет, громадський і церковний діяч. Навчався у  Мукачівській та Будапешт- ській гімназіях. Закінчив Будапештський богословський факультет. З 1922  року  – викладач гре- ко-католицької семінарії в  Ужго- роді, з 1923 року – активнийчленто- вариства «Просві- та», з  1924  року  – викладач релігії, української мови, історії, географії, латини Хустської гімназії. 7 жовтня 1928 року з отцями Августином Волошиним, Василем Гаджегою та Василем Ларом освятили Народний дім крайового товариства «Просвіта» в Ужгороді. У 1930-х був прийнятий у Ватикані Па- пою Пієм ХІ. Йому особисто в руки вручив листа єпископа Мукачівської єпархії Петра Гебея з  проханням для дітей верховинців, які навчаються в Хустській гімназії і мають велику потребу в  інтернаті для постійного проживання, виділити певну грошову допо- могу. Це клопотання було прийнято до ува- ги і 75 000 лір переадресовано для будівниц- тва інтернату «Алумнеум» у Хусті. У травні 1944  року в  румунському мі- стечку Коложварі захистив наукову дисер- тацію і  здобув звання доктора юридичних наук та канонічного права. Гарно грав на клавірі (фортепіано), скрипці, домрі, губній гармошці. У 1949 році за відмову перейти до пра- вославної церкви Дмитра Поповича було за- арештовано й засуджено на 25 років. 1956 року повернувся до Хуста, де остан- ні роки життя змушений був важко заробля- ти на хліб насущний. Похований на Кальварії в Ужгороді, його син Микола і внук – у Хусті. Дружив із  художниками Йосипом Бок- шаєм та Степаном Шолтесом, композитора- ми Дезидерієм Задором та Іштваном Марто- ном, хірургами Василем Гіріцом та Арсеном Ленчуром. Автор книжок «Жіноче питання» (1923), «Молодим дівчатам» (1929), «Вам, солодкі мо- лоді брати» (1926), «Світло в темноті» (1928). Для церковних справ написав два під- ручники: «Історія церкви христової» (1925), «Апологетика» (1926), а також брошуру «На землі Кирила й Мефодія» (1926). Підкарпатське общество наук у  серії «Дитяча бібліотека» випустило книги Д. По- повича «Адам і  інші оповідання» (1943) та «Будователі храмів» (1944), а в серії «Народ- на бібліотека» – збірку оповідань «Із життя» (1943). У журналі «Літературна неділя» (1943) були опубліковані оповідання «Клопота», «Марія» та «Повернулося щастя». У серпні 2016 року в ужгородському ви- давництві «Ґражда» вийшло літературно-ху- дожнє видання Дмитра Поповича «П’ять збі- рок» (невольнича муза). Володимир МИШАНИЧ
  • 17. Відлуння подій 15№ 4 (48), 2019 Культурологічні джерела 9–10 листопада 2019 року в Києві у Кон- цертному залі Академії праці, соціальних відносин і туризму відбувся щорічний Між- народний фестиваль-конкурс творчих ко- лективів «Калейдоскоп талантів», у  якому взяв участь зразковий аматорський хорео- графічний ансамбль «Хустяночка» управ- ління культури, молоді та спорту Хустської міської ради під керівництвом заслуженого працівника культури України Ірини Гнепи. Колектив повернувся додому з  перемогою у  номінації «Хореографічний жанр (народ- ний)» у другій віковій категорії. Ініціатори та організатори фестива- лю-конкурсу  – Благодійний фонд «Центр всебічного розвитку «Артльорн» та Київ- ський міжнародний центр народної твор- чості та культурологічних досліджень де- партаменту культури Київської міської дер- жавної адміністрації. Головна мета  – розкриття нових талан- тів, популяризація народної та сучасної творчості, взаємозбагачення культурних традицій, обмін досвідом творчої діяльності композиторів, поетів, музичних керівників, продюсерів та юних виконавців, залучення меценатів і спонсорів тощо. Учасниками фестивалю-конкурсу ста- ли діти з  різних регіонів України, а також Прибалтики, Болгарії, Білорусі. Закарпаття з хореографічними композиціями «Це – моя земля, це – моя країна» та «Гей, Маріко, поть Зразковий аматорський хореографічний ансамбль «Хустяночка». Місто Київ, 2019 рік ПЕРЕМОГА «ХУСТЯНОЧКИ» іграти» гідно представив зразковий аматор- ський хореографічний ансамбль «Хустяноч- ка». Виступ учасників оцінювало компе- тентне журі, до складу якого входили ви- датні діячі культури і  мистецтва, артисти, поети, композитори, хореографи, педагоги, засновники міжнародних конкурсів. Голова журі  – художній керівник зразкової студії степу «Чарлі», член Національної хореогра- фічної спілки України, заслужений артист України Микола Сушицький. Конкурсний день був дуже насичений, панувала справжня дружня атмосфера та здорова конкуренція. Діти знайомилися, спілкувалися, обмінювалися досвідом. Екс- клюзивні подарунки, вражаючі несподіван- ки, розваги та майстер-класи не могли не сподобатись учасникам. Власне, не залишив їх байдужим і  гала-концерт, який відбув- ся після завершення конкурсу в  поєднанні з церемонією нагородження. Наступний день подарував конкурсан- там не менше позитивних вражень. Діти від- відали чимало визначних пам’яток столиці: Михайлівський Золотоверхий собор, Акаде- мічний театр ляльок, Київський планетарій, стадіон «Динамо» імені Валерія Лобанов- ського. Приємні емоції ще довго не залиша- тимуть учасників «Хустяночки». Вікторія ВАСИЛИНЕЦЬ
  • 18. Відлуння подій 16 Культурологічні джерела № 4 (48), 2019 15 листопада 2019  року в  Закарпатсько- му музеї народної архітектури та побуту відкрилася виставка «Барви чотирьох» ро- біт членів Національної спілки майстрів на- родного мистецтва України, ювілярок Люд- мили Губаль, Ганни Когутки, Марії Купарь і Наталії Стегури. Кожна з майстринь чи не найкраща в своїй улюбленій справі, здобула широкого визнання, відома далеко за межа- ми нашого краю. Вони учасники багатьох виставок як вдома, так і за кордоном, а їхні вироби зберігаються у приватних колекціях та музеях багатьох країн світу. Відкрив виставку директор Закарпат- ського музею народної архітектури та побуту Василь Коцан, привітали майстринь дирек- тор КЗ «Обласний організаційно-методич- ний центр культури» ЗОР Ганна Дрогаль- чук, письменники Василь Мулеса та Сергій Федака, заслужений художник України Мі- хаел Пейтер, викладач Коритнянської дитя- Марія Купарь, Василь Коцан, Людмила Губаль, Ганна Когутка, Наталія Стегура БАРВИ ЧОТИРЬОХ чої школи мистецтв Світлана Пергач, майс- трині з Іршавщини Антоніна Дурда і Любов Матіко та інші. З нагоди відкриття виставки та за багаторічну творчу працю ювіляркам вручили Почесні грамоти Закарпатської об- ласної ради. Приємним музичним подарун- ком був виступ дуету «Рідна пісня» у скла- ді Тетяни і Сергія Раховських, які виконали дві народні пісні й авторську на слова Марії Купарь. Приємно, що сценічні костюми для них теж виготовила вона. Свій вагомий внесок у  розвиток народ- ного мистецтва нашого краю вже зробила заслужений майстер народної творчості України, голова Закарпатського осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України Людмила Губаль. Коло творчих зацікавлень майстрині надзвичай- но широке. Вона працює в різних видах та жанрах мистецтва. А це – вишивані сороч- ки, рушники, ляльки, розпис на склі, кера-
  • 19. Відлуння подій 17№ 4 (48), 2019 Культурологічні джерела міка, декоровані диньки, живопис тощо. Примітно, що мисткиня свідомо й  цілеспрямовано пра- цює у  рамках народної традиції, використовуючи традиційні сю- жети, техніку та технологію виго- товлення виробів, що характерні для карпатського регіону, зокрема Прикарпаття та Закарпаття. Вона завжди творчо підходить до робо- ти і в кожний витвір вкладає свою любов, що відчувається й привер- тає нашу увагу. Її роботи виконані на високому професійному рівні, милують око і радують душу. Заслужений майстер народної творчості України Наталія Сте- гура – обдарована мисткиня, яка вже понад тридцять років плідно працює в галузі декоративно-при- кладного мистецтва. Її творчість тісно пов’язана з фольклором Кар- пат: казками, піснями, звичаями, що побутують у краї. Вона активно популя- ризує народне мистецтво. Зроблені з глини її твори дуже теплі й позитивні, створюють гарний настрій. Фундаментом культури кожної нації є народне мистецтво. Його вплив на літерату- ру, образотворче мистецтво, музику і, нареш- ті, на менталітет народу та спосіб його жит- тя. Історично так склалося, що на Закарпатті народне мистецтво завжди вражало своїм видовим та жанровим розмаїттям, багат- ством. А це вишивка, бісероплетіння, різьба по дереву, гончарство, ковальство, бондар- ство, ткацтво тощо. Нині, зважаючи на об’єк- тивні фактори, спостерігається тенденція до занепаду більшості видів народних худож- ніх промислів та декоративно-прикладного мистецтва. Особливу місію в  цій ситуації викону- ють майстри народної творчості, які збері- гають та примножують народне мистецтво. Їх в Україні не багато. Серед них Марія Ку- парь – відома мисткиня, член Національної спілки майстрів народного мистецтва Укра- їни. Її життя з дитинства пов’язане з мисте- цтвом. До експозиції ввійшли сценічні костю- ми, вишивані сорочки, жіночі прикраси з бі- серу, писанки, декоровані тарілки, розпис на склі, витинанки тощо. У свої твори вона привносить оригінальні авторські елемен- ти, створює композиції. Зокрема, перш за все, це стосується вишивки, якою оздоблені народні костюми. Мисткиня за основу бере традиційні елементи вишивки, притаманні певному регіону, кольорову гаму і  творить свій оригінальний орнамент, таким чином зберігаючи вірність традиції. Роботи Марії Купарь вражають професіоналізмом вико- нання, їх вирізняє тонкий естетичний смак. Понад півстоліття займається худож- ньою вишивкою Ганна Когутка. За цей пе- ріод вона створила сотні різноманітних ви- робів, справжні шедеври. «Ваші вишивки, наче гарна пісня про кохання – вічно молоді, сповнені світла надії й сподівання», «Вистав- ка вишивок Ганни Михайлівни справляє враження великого, красивого і світлого свя- та», «Земну красу ви майстерно перенесли на полотно. Невже людським рукам це під силу?!» – це лише декілька вражень із книги відгуків, які занотували відвідувачі ювілей- ної виставки майстрині. Отже, усі шанувальники народного мистецтва протягом двох тижнів мають ща- сливу нагоду в  черговий раз ознайомитись із творчим доробком відомих майстринь. Ініціатори та організатори виставки – де- партамент культури Закарпатської обласної державної адміністрації та Закарпатський осередок Національної спілки майстрів на- родного мистецтва України. Володимир МИШАНИЧ Марія Купарь із Тетяною та Сергієм Раховськими