2. ІІ МІЖНАРОДНА
НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ
«ВОЛОДИМИР ГОШОВСЬКИЙ І ЗАКАРПАТТЯ»
Ансамбль цитристів «Пергеттю»
будинку культури села Тийглаш
Ужгородського району
Наталія Шимша й учасники зразкового
аматорського фольклорного
гурту «Цімборики»
Народний аматорський фольклорно-етнографічний ансамбль «Ужгород»
Учасниці київського фольклорного
гурту «Володар» Тетяна Чухно
і Маргарита Скаженик
Учасниці ансамблю народних інструментів
Ясінянської дитячої школи мистецтв
3. 1
ПРО АВТОРІВ.................................... 2
Відлуння подій................................... 3
КЛЕКНЕР Б. «Хустяни»
підкорили Борислав своїм
талантом та колоритом............... 3
БУЯНОВСЬКА І. Закарпатське
подружжя режисерів
святкувало творчий ювілей........ 4
МАДЯР-НОВАК В.
В Ужгороді вшанували
Володимира Гошовського........... 6
МАТЕЙ О. Вдалий дебют
берегівчан у Києві...................... 15
ВАШ О. Емма Левадська
презентувала свій доробок....... 17
ГАБОРЕЦЬ В. Увічнення
пам’яті видатного митця.......... 18
ОФІЦИНСЬКА М.
«Барви життя» відбулися
в Ужгороді.................................... 21
Управління культури
Закарпатської
облдержадміністрації.
70 років творчості,
здобутків і визнань.................... 23
КАСАРДА-МИКИТА Я.
Цьогоріч працівників
культури вітала Рахівщина...... 24
КОГУТИЧ Т. На Закарпатті –
велика «Битва різьбярів............ 25
СТЕГУРА Н., МИШАНИЧ В.
«Карпатське бієнале»
стартувало в Ужгороді............... 28
ОФІЦИНСЬКА М. Закарпатці
зачарували слухачів
«Маковицької струни................ 30
СІДОР О. На Іршавщині
згадували
Михайла Машкіна...................... 31
ІСАК М. Щаслива візитівка для
іршавської «Кирниченьки»...... 33
МИШАНИЧ В.
Живопис та графіка
Аркадія Мухомед’янова............ 35
ЛЕНАРТ О.
Визначили найкращі
словацькі бетлегеми................... 36
БЕДЗІР В. Сезон завершився
аншлагом...................................... 38
№ 4 (40), 2017
Щоквартальний
вісник
Засновник: Обласний
організаційно-
методичний центр
культури
Свідоцтво про державну
реєстрацію друкованого
засобу масової
інформації
Серія ЗТ № 475/67
ПР від 27 листопада
2008 року
Адреса: 88000,
м. Ужгород,
вул. Волошина, 18
www.zakfolkcenter.at.ua
е-mail:
oomckuzh@gmail.com
Редакційна колегія:
І. Канюка, Г. Дрогальчук,
І. Хланта, В. Кобаль,
М. Офіцинська
Упорядкування,
підготовка текстів:
М. Офіцинська
Відповідальний за
випуск: Г. Дрогальчук
Автори світлин:
О. Ваш, М. Поцко,
М. Офіцинська,
О. Толвай,
з архіву В. Кузана,
В. Фединишинця,
ООМЦК
Художнє оформлення
обкладинки: М. Дем’ян
Дизайн та верстка:
М. Лазорець-Стан
Редагування
та коректура:
Т. Лазаренко
На першій сторінці
обкладинки учасники
традиційного
фестивалю
культури та відпочинку
«BEREG FEST», с. Яноші,
Берегівський район,
Закарпатська область.
30 вересня 2017 р.
(фото Микола Поцко).
Здано до набору 26.12.17.
Підписано до друку
29.12.17. Формат 60x84/8.
Папір офсетний.
Друк офсетний.
Ум. друк. арк. 9,76.
Підготовлено до друку:
видавництво TIMPANI
Свідоцтво про державну
реєстрацію видавців
від 15.04. 2003 р.
Серія ДК, № 1327
Друк ТОВ «РІК-У»
88000, м. Ужгород,
вул. Гагаріна, 36
Замовлення № 28
Тираж 300 пр.
Актуально........................................ 39
МАДЯР-НОВАК В.
Фольклористична осінь
в Україні........................................ 39
ВЕКЛЮК Л.
Визначили найкращих.............. 43
Творча майстерня.......................... 45
ІВАШКО В. Хранителька
народних традицій,
або Хижанська волошка............ 45
БІЛАК Л. У творчості
знаходить відраду
та самоствердження................... 48
ХЛАНТА І. Мирослав Опаленик
в ореолі світла
і жертовності................................ 50
БУДКЕВИЧ А. Отож, про
мистецтво Василя Шиндри
моє сказання................................ 55
ХЛАНТА І. Його світлини
підносять до небесної
всеосяжності................................ 57
Ювілеї................................................. 63
ХЛАНТА І. Високий перевал
Марії Панько................................ 63
МИТРОВКА М. Слово про
Йосипа Черевка........................... 65
МЕШКО О. Театр – це життя........ 68
ГУСТІ В. Творчі стежини
Віри Кобулей................................ 71
З досвіду роботи............................ 73
ГРИГОРА Є. Защебетали
«Оноцькі ластівочки»................ 73
У світ.................................................. 77
ПОПОВИЧ Н.
Актуальне видання................... 77
ФЕДИНИШИНЕЦЬ В.
Коли малі малюнки
стають великими........................ 78
ШКІРЯ В. Відроджувати народні
традиції, зберегти духовну
скарбницю краян....................... 79
ЗМІСТ
4. 2
БЕДЗІР Василь – член Національної
спілки журналістів України
БІЛАК Лідія – журналістка
БУДКЕВИЧ Андрій – історик мис
тецтва
БУЯНОВСЬКА Інна – художній ке-
рівник Берегівського міського будинку
культури
ВАШ Олена – методист Обласного
організаційно-методичного центру куль-
тури
ВЕКЛЮК Людмила – завідувач від-
ділу інновацій та соціально-культурних
програм, технологій та культурно-дозвіл-
лєвої діяльності Обласного організацій-
но-методичного центру культури
ГАБОРЕЦЬ Василь – заслужений
працівник культури України
ГРИГОРА Єва – провідний методист
із охорони культурної спадщини та ді-
яльності музеїв районного методичного
центру відділу культури Виноградівської
райдержадміністрації
ГУСТІ Василь – голова Закарпатської
організації Національної спілки письмен-
ників України, заслужений працівник
культури України
ІВАШКО Василь – завідувач май-
стерні-музею ткацтва будинку культури
села Черна Виноградівського району
ІСАК Михайло – заступник головно-
го редактора Іршавської районної газети
«Нове життя»
КАСАРДА-МИКИТА Яна – провідний
методист Обласного організаційно-мето-
дичного центру культури
КЛЕКНЕР Богдана – журналістка
КОГУТИЧ Тетяна – журналістка
ЛЕНАРТ Оксана – директор Се-
реднянської дитячої школи мистецтв
МАДЯР-НОВАК Віра – методист Об-
ласного організаційно-методичного цен-
тру культури, викладач музичного фоль-
клору Ужгородського музичного коледжу
імені Д. Є. Задора, музикознавець-фоль-
клорист, лауреат обласної премії імені Де-
зидерія Задора
МАТЕЙ Олександр – заступник ди-
ректора Берегівського міського будинку
культури
МЕШКО Олена – методист район-
ного організаційно-методичного центру
народної творчості й культурно-освітньої
роботи відділу культури Ужгородської
райдержадміністрації
МИШАНИЧ Володимир – провід-
ний методист Обласного організаційно-
методичного центру культури
ОФІЦИНСЬКА Марина – завідувач
редакційного сектору Обласного органі-
заційно-методичного центру культури
ПОПОВИЧ Наталія – завідувач ка-
федри педагогіки музичної освіти і вико-
навського мистецтва Мукачівського дер-
жавного університету, доктор педагогіч-
них наук, доцент
СІДОР Оксана – провідний методист
Іршавського районного будинку куль
тури
СТЕГУРА Наталія – завідувач народ-
ного етнографічного музею Обласного
організаційно-методичного центру куль-
тури, заслужений майстер народної твор-
чості України
ФЕДИНИШИНЕЦЬ Володимир –
член Національної спілки письменників
України
ХЛАНТА Іван – провідний методист
Обласного організаційно-методичного
центру культури, доктор мистецтвознав-
ства, академік Академії наук вищої освіти
України, заслужений діяч мистецтв Укра-
їни
ШКІРЯ Василь – головний редактор
Іршавської районної газети «Нове життя»,
член Національної спілки письменників
України
ПРО АВТОРІВ
5. 3
Відлуння подій
Восьмого–дев’ятого вересня у Борислав-
ському міському Палаці культури відбула-
ся грандіозна мистецька подія – II Всеукра-
їнський пісенно-гумористичний фести-
валь-конкурс «Борислав сміється», на який
з’їхалося понад сто учасників з усієї України.
Головним ідейним натхненником та органі-
затором унікального фесту є заслужений ар-
тист України Ігор Мельник, на запрошення
якого до Борислава завітав і відомий уже не
тільки на теренах Закарпаття, але й далеко за
його межами народний аматорський фоль-
клорний гурт «Хустяни» з міста над Тисою
під керівництвом Олександра Анишинця.
Як і очікували шанувальники творчос-
ті фольк-гурту, бориславці не залишилися
байдужими до мелодій хустян, створених на
основі стародавніх пісень. Їх тричі виклика-
ли на біс. Унікальне звучання мелодій завдя-
ки грі на цимбалах, баяні, козобасі, скрипці,
сопілці, акордеоні та бубні просто заворожи-
ло публіку. «Хустяни» стали володарями
першої премії.
«Ми завжди радо приймаємо запрошен-
ня на подібні фестивалі, адже це – пошук та
відродження укра-
їнського музичного
етносу, автентичних
мелодій та народних
пісень різних регіо-
нів України. Радо ді-
лимося своєю твор-
чістю і неймовірно
щасливі, коли вона
знаходить відлуння
в серцях глядачів.
Щиро дякуємо дру-
зям-підприємцям за
підтримку, без якої
ми б не змогли взя-
ти участь у такому
потужному фести-
валі», – поділився
враженнями керів-
ник гурту пан Олек-
сандр.
Варто відзначи-
ти, що конкурсантів
оцінювало поваж-
«ХУСТЯНИ» ПІДКОРИЛИ БОРИСЛАВ
СВОЇМ ТАЛАНТОМ ТА КОЛОРИТОМ
не журі, до складу якого увійшли: лауреат
Національної премії України імені Тараса
Шевченка, народний артист України Ана-
толій Паламаренко, народний артист Украї-
ни Степан Гіга, заслужена артистка України
Квітослава, лауреат міжнародних конкурсів,
артистка цирку, яка відома вже далеко за
межами нашої країни, Оксана Кузів, поет,
письменник, драматург, член Національної
спілки письменників України Василь Кузан,
директор Львівського обласного центру на-
родної творчості доцент Роман Береза. Усім
учасникам члени журі зробили несподіва-
ний подарунок – упродовж фестивалю за
звукорежисерським пультом працював ще
один член журі, якого у професійному сві-
ті називають «вухом Європи» – заслужений
діяч мистецтв України, звукорежисер, голо-
ва асоціації звукорежисерів західного регіо-
ну України Андрій Качало.
Перемога засвідчила, що місто над Ти-
сою може пишатися своїми хустянами, які
з любов’ю популяризують закарпатську піс-
ню та вдихають у неї нове життя.
Богдана КЛЕКНЕР
Степан Гіга (у центрі) з учасниками народного аматорського
фольклорного гурту «Хустяни»
6. 4
Відлуння подій
21 вересня у місті Берегово відбулися
святкові заходи з відзначення 25-річчя твор-
чої діяльності Ольги та Олександра Матеїв –
режисерів народного аматорського україн-
ського театру ім. Ярослави Бандурович місь-
кого будинку культури.
У довідковому виданні «Заклади куль-
тури клубного типу Закарпатської області.
Народні та зразкові аматорські колективи»,
подано чимало відомостей про історію, за-
сновників та творчі здобутки театру. Зокре-
ма, йдеться і про саму Ярославу Бандуро-
вич (1913–1998) – знану артистку, режисера
народного українського театру м. Берегово,
який створили в 1956 році. «За чотири з по-
ловиною десятиліття Я. Бандурович здій-
снила постановки на 70 творів українських
та зарубіжних класиків. Близько 120 тисяч
глядачів переглянули понад 700 вистав.
У 1959-му колективу присвоїли почесне
звання «народний». Нелегкою була праця
української театральної трупи. Берегово гео-
графічно розташоване на кордоні з Угорщи-
ною, й зрозуміло, що значна частина насе-
лення району – угорці. Тому, аби зацікавити
місцевого глядача творами українських та
зарубіжних класиків, треба було докладати
немало зусиль і таланту», – йдеться на сто-
рінках книги.
ЗАКАРПАТСЬКЕ ПОДРУЖЖЯ РЕЖИСЕРІВ
СВЯТКУВАЛО ТВОРЧИЙ ЮВІЛЕЙ
Наприкінці 80-х років минулого століт-
тя Ярослава Бандурович через недугу му-
сила залишити театральне життя, і робота
трупи на певний час припинилася. У 1992-
му естафету перейняли її учні й послідов-
ники, випускники Рівненського державного
інституту культури Ольга та Олександр Ма-
теї. У 1993 році неабиякими потугами тала-
новитому подружжю вдалося зібрати нову
трупу Берегівського народного українського
театру, яка символічно, з нагоди відзначення
другої річниці Незалежності України дебю-
тувала виставою за п’єсою українського дра-
матурга І. Карпенка-Карого. Відтоді театр
представив понад півсотні цікавих постано-
вок за творчістю вітчизняних і зарубіжних
корифеїв, а крім того – вистави закарпат-
ських авторів та власні п’єси.
У 1996 році режисери створили ще один
колектив, до якого увійшли учасники віком
від 14 до 18 років. Юнацька трупа швидко зу-
міла завоювати прихильність глядачів і роз-
виватися нарівні з дорослою. А в 2005 році
Ольга та Олександр Матеї стали ініціатора-
ми ідеї та організаторами проведення об-
ласного фестивалю-конкурсу дитячого та
юнацького театрального мистецтва «Юні
зірки Мельпомени» за підтримки управлін-
ня культури Закарпатської облдержадміні-
страції, Обласного організаційно-методич-
Людмила Медве, Ласло Галас, Лілія Немеш, Золтан Бабяк, Ері Давід, Ольга Матей,
Олександр Матей, Маріанна Попович, Ержика Візауер, Галина Рогач під час святкування.
Місто Берегово, 2017 рік
7. 5
Відлуння подій
ного центру культури й управління культу-
ри Берегівської міської ради.
Творчі здобутки народного аматорсько-
го українського театру ім. Я. Бандурович
мали змогу побачити глядачі не лише Бере-
гова, а й Ужгорода, Хуста, Сваляви, Мукаче-
ва, Очакова (Миколаївщина), Тисоуйварош
(Угорщина), Левоче (Словаччина). Колектив
неодноразово ставав лауреатом «Юних зірок
Мельпомени», обласного фестивалю драми
ім. Всеволода Майданного та Всеукраїнсько-
го фестивалю театрального мистецтва «Від
Гіпаніса до Борисфена» – з театральними
прем’єрами «Віддавали батька в прийми»
В. Канівця, «Ми теж люди» Ю. Чорі й автор-
ськими виставами «Ласий шматочок», «Синя
пташка», «Дівчина-весна», «Крило Янгола»,
«Кара небесна» тощо. Завдяки креативним
режисерам-постановникам і драматургам
Сцена з вистави «І були кози ситі та сіно ціле, допоки...»
театр нині має власне впізнаване облич-
чя в нашій області, Україні та за кордоном.
«Так, без сумніву, в доробку театру багато на-
город, та найбільша нагорода – це вдячний
глядач», – кажуть театрали.
До слова, ім’я його видатної засновни-
ці – Ярослави Бандурович – театрові було
присвоєно 2012 року, з нагоди 20-річчя його
діяльності.
Cвій творчий ювілей режисери та ко-
лектив відзначили вшануванням пам’яті за-
сновниці театру в сквері на вул. Т. Шевченка.
У будинку культури презентували книгу
Ольги та Олександра Матеїв «Одного разу
в Берегсасі…», були урочистості, вітання від
гостей, нагородження акторів. Завершили
прем’єрою авторської вистави подружжя Ма-
теїв «І були кози ситі та сіно ціле, допоки...»
Інна БУЯНОВСЬКА
Сцена з вистави «І були кози ситі та сіно ціле, допоки...»
Ольга Радик Інна Буяновська, Юрій Мельник
8. 6
Відлуння подій
28–29 вересня 2017 року в Ужгороді від-
булася ІІ Міжнародна науково-практична
конференція «Володимир Гошовський і За-
карпаття», присвячена 95-річчю від дня на-
родження видатного українського дослідни-
ка народної музики.
Кожен захід вражав яскравістю, а офіцій-
не відкриття пройшло урочисто і піднесено.
Від імені Закарпатської обласної державної
адміністрації шанованих гостей, учасників
та усіх присутніх щиро вітала заступник на-
чальника управління культури Ілдико Мо-
лнар. Завдячуючи її особистим зусиллям та
управлінню культури до ювілею В. Гошов-
ського видавництвом Олександри Гаркуші
було опубліковане прекрасне видання пер-
шого закарпатського збірника «Володимир
Гошовський і Закарпаття» (упорядник В. Ма-
дяр-Новак), а конференція перетворилася
на неординарну подію.
Представляючи заклад, що радо зустрів
гостей та створив якнайкращі умови для ро-
боти першого дня конференції, виступила
директор Ужгородського музичного коле-
джу імені Д. Є. Задора, заслужений праців-
ник культури України Світлана Стегней.
З великою шаною вона говорила про Воло-
димира Гошовського, як про одного із фун-
даторів нинішнього музичного коледжу, і ба-
жала усім плідної праці. Ведуча (автор цих
рядків) зачитала вітання з нагоди відкриття
В УЖГОРОДІ ВШАНУВАЛИ
ВОЛОДИМИРА ГОШОВСЬКОГО
конференції від імені члена правління Все
світньої ради з питань музичного фолькло-
ру при ЮНЕСКО професора Римантаса
Слюжинскаса, члена Міжнародної ради тра-
диційної музики (ICTM), учня Володимира
Гошовського – професора Ігоря Мацієвського
та низки талановитих американських нау-
ковців. Емоційною ж кульмінацією став хви-
люючий виступ доньки вченого – Людмили
Козак (Гошовської), що приїхала зі Львова.
Її зворушливі слова утворили трепетний мо-
нолог душі з роздумами про рідний Ужго-
род, зі спогадами про батька та радістю
з достойного вшанування його пам’яті. Вона
передала привітання від дружини видатно-
го українського етномузиколога Єлизавети
Гошовської (до слова, їй уже дев’яносто три
роки), від старшої сестри Тамари з Праги та
молодшого брата Леоніда зі Львова.
І, звичайно ж, не обійшлося без народної
музики. Група вокального ансамблю Ужго-
родського музичного коледжу імені Д. Є. За-
дора під керуванням заслуженої артистки
України Світлани Глеби блискуче викона-
ла в’язанку закарпатських народних пісень,
що були зібрані Володимиром Гошовським,
а нині перетворилися на музичну візитівку
Закарпаття. Київські етномузикологи Марга-
рита Скаженик та Олег Коробов – вокальний
дует гурту «Володáр» – додали колоритної
поліської автентики. Своїм виступом гості
Учасники конференції на сцені великої зали Ужгородської дитячої музичної школи № 1
імені П. І. Чайковського. Місто Ужгород, 2017 рік
9. 7
Відлуння подій
підкреслили, що видатного вченого виді-
ляла широта наукових інтересів, адже він
записував музичний фольклор у різних ку-
точках України, й на Поліссі також.
Офіційне відкриття завершилося уро-
чистим покладанням квітів до меморіальної
дошки Володимирові Гошовському, створе-
ної відомим закарпатським скульптором,
членом Національної спілки художників
України Василем Рόманом. Право покладан-
ня квітів було надане молодим дослідникам
народної музики нашого краю, фольклорис-
тичні статті яких 2017 року були опубліко-
вані у Києві, – а саме: студентам Ужгород-
ського музичного коледжу імені Д. Є. Задора
Олександрові Воєводіну та Наталії Швець.
Урочисту церемонію на площі Театральній,
15 біля будинку, де проживав Володимир Го-
шовський, супроводжувала народна музика.
Усіх присутніх зустрічав і проводжав народ-
ний фольклорний ансамбль народних ін-
струментів «Маки» Ужгородського коледжу
культури і мистецтв (керівник Валентина
Вігула). У їхньому виконанні колоритно лу-
нали запальні закарпатські народні мелодії.
Після короткої перерви учасники по-
вернулися до Ужгородського музичного ко-
леджу імені Д. Є. Задора, де й розпочалася
власне робота науко-
вого форуму. Перше
засідання – «Меморі-
ал В. Л. Гошовського:
віхи творчого життя та
висвітлення наукової
проблематики, запо-
чаткованої чи розвине-
ної вченим» повністю
присвячувалося поста-
ті видатного етномузи-
колога. Головуючими
були доктор мисте-
цтвознавства Ірина До-
вгалюк, а також ведуча
й один із важливих ор-
ганізаторів конферен-
ції Віра Мадяр-Новак.
Засідання проводилося
у малій залі, а розташо-
вана поряд бібліотека
у перервах слугувала
телестудією, де запи-
сували на телебачен-
ня інтерв’ю з багатьма
учасниками конфе-
ренції.
Щільний графік роботи міжнародного
наукового форуму передбачав п’ятнадцяти-
хвилинні виступи та п’ятихвилинні обгово-
рення. Майже усі доповіді першого засідан-
ня супроводжувалися великою кількістю
рідкісних фотографій. З великим інтересом
присутні ознайомилися з історією родини
Гошовських, озвученою Тетяною Літераті –
заслуженим журналістом України та авто-
ром проекту «Втрачений Ужгород». Вона
виявила роль родини у формуванні майбут-
нього вченого і закцентувала увагу на ролі
його батька для культурної розбудови Ужго-
рода та Ужгородського району, що заслуговує
окремого вшанування. Крізь призму фото-
графій яскраво проілюструвала основні віхи
життя Володимира Гошовського студентка
Ужгородського музичного коледжу імені
Д. Є. Задора Ольга Маляр, супроводжуючи
кожну світлину цікавими коментарями. А от
виявленню зв’язків Володимира Гошовського
із Закарпаттям та обґрунтуванню тверджен-
ня, що саме він став засновником музичної
фольклористики своєї малої Батьківщини
присвячувалася доповідь Віри Мадяр-Новак,
викладача Ужгородського музичного коле-
джу імені Д. Є. Задора, методиста Обласного
організаційно-методичного центру культу-
Милослав та Єлизавета Гошовські, Людмила Козак,
Вікторія Гойдош, Микола Мушинка, Іван Хланта,
Віра Мадяр-Новак та Віктор Шостак біля Меморіальної дошки
Володимирові Гошовському. Місто Ужгород, 2017 рік
10. 8
Відлуння подій
ри. Окрасою першого засідання були яскра-
ві доповіді: «Відгомін праць В. Гошовського
у Чехії та Словаччині» Миколи Мушинки
(Пряшів), знаного на Закарпатті академіка
та голови асоціації україністів Словаччини,
а також «Наукова діяльність Володимира Го-
шовського у Львівській консерваторії» Ліни
Добрянської (Львів), кандидата мистецтво
знавства, старшого викладача Львівської на-
ціональної музичної академії імені М. Ли-
сенка.
Микола Мушинка був другом Воло-
димира Гошовського, тому його розповідь
включала надзвичайно цікаві факти. Допо-
відь Ліни Добрянської виділялася ясністю,
чіткістю, високим рівнем інформативності.
У ній висвітлювалися основні здобутки ро-
боти В. Гошовського в Львівській консервато-
рії, виявлялися різні сфери діяльності вчено-
го та тісне переплетення наукових інтересів
з педагогічними. Як виявилося, студенти
В. Гошовського на уроках народної творчос-
ті знайомилися з науковими відкриттями
вченого ще задовго до їх публікацій. Перше
засідання було насиченим маловідомою ін-
формацією.
Друге засідання внесло контраст і пе-
реключило увагу на предмет досліджень
ученого – на автентичний фольклор. Воно
присвячувалося проблемам автентичного
виконавства й етнопедагогіки та супрово-
джувалося традиційною закарпатською му-
зикою. За задумом і загальною концепцією
конференції робота науковців адресувалася
насамперед викладачам музичних закладів.
Вона була покликана привернути увагу до
необхідності розбудови автентичного вико-
навства та прагнення удосконалювати і зба-
гачувати методику викладання музичного
фольклору. Можливість почути методичні
рекомендації досвідчених фахівців з рекон-
струкції народного співу, талановитих мо-
лодих етномузикологів-інструменталістів
щодо народного наслідування манери, ді
знатися про позитивний педагогічний дос-
від роботи бачилися актуальними і корис-
ними. Це не суперечило загальній тематиці
наукового форуму «Володимир Гошовський
і Закарпаття», адже сам дослідник володів
манерою автентичного виконання і безпосе-
редньо викладав музичний фольклор. Голо-
вуючим другого засідання був Юрій Рибак,
кандидат мистецтвознавства, доцент кафе-
дри музичного фольклору Рівненського дер-
жавного гуманітарного університету.
У роботі засідання брали участь два ди-
тячих фольклорних колективи: переможець
Обласного дитячого фольклорного фести-
валю-конкурсу «Веселковий передзвін» 2017
року – ансамбль народних інструментів Ясі-
нянської дитячої школи мистецтв (керівник
Галина Жураківська) та зразковий аматор-
ський фольклорний гурт «Цімборики» (ке-
рівник Наталія Шимша).
Концертний виступ учасників із смт Ясі-
ня Рахівського району Закарпатської області
став своєрідною преамбулою до засідання.
Учні представили багатий інструментарій
Гуцульщини. Вони грали на кручених трем-
бітах, пастуших рогах, дримбах, колокулах,
бербениці, цимбалах тощо.
Доповідь «Організація та специфіка ро-
боти з дитячим фольклорним колективом»
виділилася фаховим підходом у висвітлен-
ні цілої низки важливих питань. Нею було
виявлено типи фольклорних ансамблів,
Євген Єфремов Ярема ПавлівЛюдмила Козак
11. 9
Відлуння подій
приділено увагу національному одягу сво-
го регіону (Мараморошу) з наочним демон-
струванням деталей жіночого та чоловічого
строю, висвітлено питання репертуару, сце-
нічної поведінки, відтворення особливостей
місцевої говірки та ролі підтанцьовувань.
Найяскравішою частиною доповіді стало
практичне заняття зі зразковим аматорським
фольклорним гуртом «Цімборики», де його
учасники продемонстрували виконання різ-
них народно-музичних жанрів: балади, ко-
лискової пісні та дитячих ігор. Спів вражав
наближенням до народних витоків та пре-
красними голосовими даними юних співа-
ків. Спілкуючись із колегами з Ужгородсько-
го музичного коледжу імені Д. Є. Задора та
гостями конференції, від різних людей чула
однакову характеристику роботи Н. Шимші:
«Працює грамотно і в правильному напрям-
ку». Високо оцінив її виступ і професор Ки-
ївської національної музичної академії імені
П. Чайковського, керівник відомого україн-
ського фольклорного гурту «Древо» Євген
Єфремов – один із кращих фахівців України
в галузі реконструкції традиційного народ-
ного співу.
До речі, його доповідь «Загальні прин-
ципи підходу до практичного втілення рис
традиційного пісенного виконавства» була
родзинкою другого засідання щодо питань
народно-вокального виконавства. Цінні
думки, цікаві рекомендації та надзвичайно
яскраві ілюстрації справили сильне вражен-
ня на слухачів. За переконанням ученого
кращим збереженням національної музи-
ки є її реконструкція в автентичній манері.
У такій формі вона зберігалася багато тися-
чоліть і таке збереження є найнадійнішим.
Вражаючим моментом доповіді професора
стало прослуховування звукозаписів із ре-
зультатами практичної роботи відомого
реконструктора народного співу. За місяць
роботи з групою американців українського
походження, які не володіли українською
мовою, він навчив їх так досконало співати
по-народному, що під час порівняння зву-
козаписів співу автентичних виконавців
з виконанням американців, відрізнити їх
практично було неможливо, а часом рекон-
струкції звучали навіть краще за оригінал.
Результат був шокуючим!
Не менш цікавим виявився блок, при-
свячений народно-інструментальній музи-
ці. Талановитий аспірант Львівської націо-
нальної музичної академії імені М. Лисенка
Ярема Павлів блискуче продемонстрував
особливості різних виконавських стилів
Гуцульщини. Свою доповідь «Порівняльний
аналіз виконавських інтерпретацій «Гуцул-
ки» двома народними скрипалями космаць-
ко-брустурської традиції» він супроводжу-
вав живим виконанням, що було особливо
цінним. Техніка відтворення молодого до-
слідника була блискучою. Закінчивши му-
зичну академію по класу скрипки, Я. Пав-
лів скерував свою майстерність на народну
музику. В Ужгороді він давав свій перший
майстер-клас у дуже своєрідній формі. Ас-
пірант змоделював ситуацію: народний ін-
формант – копіювання прийомів гри та їх
аналіз – навчання учнів народній манері.
Інформантами були запрошені весільні тро-
їсті музики з села Пийтерфолво Виноградів-
ського району Закарпатської області, яких
у народі називають «Кόкош-бόндо» за пріз-
вищем керівника колективу Карла Кокоша.
Лариса Лукашенко Ірина Довгалюк Микола Мушинка
12. 10
Відлуння подій
У ролі учня виступав студент Ужгородсько-
го музичного коледжу імені Д. Є. Задора Га-
бор Ковач. Для Яреми Павліва ознайомлен-
ня з угорською скрипковою школою було но-
винкою, і, сподіваюся, вона дасть аналітичне
продовження його науковій роботі. Музику-
вання було настільки цікавим і яскравим,
що для цих виконавців зробили виняток –
регламент виступу розширили.
Завершенням другого засідання ста-
ли питання етнопедагогіки у вигляді двох
відкритих уроків з музичного фольклору.
Перший давала викладач Ужгородського
музичного коледжу імені Д. Є. Задора Віра
Мадяр-Новак, другий – доцент Київського
національного університету культури і мис-
тецтв Маргарита Скаженик. У першому ви-
падку демонструвався рівень роботи зі сту-
дентами середньої ланки музичної освіти,
у другому – зі студентами вищих навчаль-
них закладів. Обидва відкриті уроки про-
водилися на базі Ужгородського музичного
коледжу імені Д. Є. Задора. Маючи більш
ніж тридцятирічний досвід викладання,
В. Мадяр-Новак показала залучення різних
форм на заняттях музичного фольклору на
прикладі повторення теми «Народні му-
зичні інструменти». Вибір теми обумовився
спеціалізацією студентів – «народні інстру-
менти». Було продемонстровано кілька видів
етновікторин: етновікторина-«хвилинка»
(коротка музична вікторина з дуже простим
завданням), тембральна етновікторина (на
визначення тембрів інструментів) та етнові-
кторина-загадка (з несподіваним музичним
сюрпризом). Залучалися фотографії інстру-
ментів для визначення їх
назви, подавався короткий
опис інструментів як за
власним вибором студен-
тів, так і за жеребкуванням,
включалася гра «Сліпий Пе-
тро», де із десяти запитань,
на які група могла відпо-
вісти лише «Так» або «Ні»,
студент із зав’язаними очи-
ма мав здогадатися, який
інструмент бачить група.
Важлива роль на уроці від-
водилася безпосередньому
виконанню на народних ін-
струментах (як студентами,
так і запрошеним на урок
виконавцем). Своєрідною ін-
струментальною екзотикою
стало звучання унікального закарпатського
тáраготу у виконанні Шандора Шрайнера,
котрий на Закарпатті вважається кращим
тараготістом. Майже усім урок сподобався
і виявився корисним для присутніх викла-
дачів. Приємно, що професори і доценти
музичних академій відзначили, що студен-
ти Ужгородського музичного коледжу імені
Д. Є. Задора народні інструменти знають до-
бре, а викладач залучає такі форми роботи,
котрі варто впроваджувати у практику в різ-
них регіонах України.
Другий відкритий урок – «Вивчення зи-
мових наспівів типу 55р4 із застосуванням
нотного лото: композиційні версії та їх гео-
графія» проводився зі студентами спеціалі-
зації «теорія музики» і частково «фортепіа-
но» Ужгородського музичного коледжу імені
Д. Є. Задора. Доцент Маргарита Скаженик
включала звукозаписи українських колядок
з різних регіонів України і давала завдання
викласти їх ритмічний малюнок у вигляді
лото. Послідовність зразків відображала по-
слідовне ритмічне ускладнення за рахунок
включення розспівів та мелізматики. Сприй-
няття дещо утруднювала незвична манера
виконання. Але майже всі учасники відкри-
того уроку добре справилися із завданням,
що приємно здивувало М. Скаженик і дозво-
лило їй констатувати, що у нашому закладі
займаються «добре навчені діти».
Велика насиченість та різноплановість
наукового форуму підвела до яскравого за-
вершення вражень першого дня міжнарод-
ної конференції – до етноконцерту в Закар-
патському обласному художньому музеї іме-
На крученій трембіті грає учасник ансамблю народних
інструментів Ясінянської дитячої школи мистецтв
13. 11
Відлуння подій
ні Й. Бокшая. Його ведучою була визнаний
фахівець у цій справі, лауреат обласної пре-
мії імені Дезидерія Задора Наталія Піцур, а
учасниками – чотири фольклорних колекти-
ви: ансамбль цитристів «Пéргеттю» будинку
культури села Тийглаш Ужгородського ра-
йону (керівник Анжеліка Гербер), народний
аматорський фольклорно-етнографічний
ансамбль «Ужгород» Ужгородського міського
центру дозвілля – будинку культури (керів-
ники – Віктор та Олександр Шостаки), фоль-
клорний гурт «Володáр» із Києва (керівник
Маргарита Скаженик), троїсті музики із села
Пийтерфолво Виноградівського району За-
карпатської області (керівник Карл Кокош),
а також соліст-скрипаль Ярема Павлів зі
Львова.
Ефектний початок етноконцерту ство-
рив ансамбль цитристів «Пéргеттю» (за наз-
вою характерного прийому гри на цитрі)
із села Тийглаш. По-перше, сам інструмент
для гостей із центральної України склав за-
карпатську екзотику і викликав здивування,
а по-друге, незважаючи на те, що колектив
молодий (зі стажем – усього два роки), вико-
навці настільки майстерно володіли різни-
ми прийомами гри на цитрах і колоритною
народною манерою співу, що відразу заря-
дили слухачів на хорошу музику. Цікаво,
що інструмент, котрий у минулому вважав-
ся суто чоловічим (пастухи носили його за
плечима), нині трансформувався у жіночий.
У виконанні талановитих молодих дівчат
та Анжеліки Гербер прозвучали дві різно-
характерні в’язанки народних пісень закар-
патських угорців: «Мόлдва-чáнго» (музика
напіврумунів, напівугорців) та «Задунайські
мелодії». Виступ дуже сподобався, про що
свідчили гучні оплески слухачів.
Абсолютно інший фольклор продемон-
стрував знаний у краї народний аматор-
ський фольклорно-етнографічний ансамбль
«Ужгород». Представляючи народну музи-
ку Ужанської долини, колектив ознайомив
присутніх зі своєю новою програмою – об-
рядовою картинкою закарпатського народ-
ного весілля «Барвінкова». Невеликий склад
учасників лунав так голосно, що у студентів
Ужгородського музичного коледжу імені
Д. Є. Задора викликав непідробне здивуван-
ня. Спів поєднувався з елементами хореогра-
фії та інструментальним супроводом. У за-
гальну композицію залучалися елементи
імпровізації: «молодицю» вибирали з при-
сутніх молодих і симпатичних глядачок
залу, її квітчали, водили довкола неї хорово-
ди, включали у різні фрагменти обрядового
дійства. Задум був цікавим.
А от виступ фольклорного гурту «Во-
лодáр» став першою розгорнутою презента-
цією київського колективу на Закарпатті.
«Володар» – учасник всеукраїнських
і міжнародних фестивалів народної музики.
Він наслідує автентичну селянську виконав-
ську манеру. Учасники – етномузикологи-до-
слідники етнічної музики. Основу реперту-
ару складають обрядові та ліричні пісні, за-
писані у власних фольклорних експедиціях
упродовж останніх двадцяти років (Полісся,
Наддніпрянщина, східна Волинь).
Керівник – Маргарита Скаженик, канди-
дат мистецтвознавства, науковий співробіт-
ник Проблемної науково-дослідної лабора-
торії етномузикології Національної музич-
ної академії України ім. П. Чайковського, до-
цент кафедри фольклору Київського націо-
нального університету культури і мистецтв.
В Ужгород зі столиці України приїхало
четверо учасників гурту: Маргарита Скаже-
ник, Олег Коробов, Влад Татаров та Тетяна
Чухно.
Вони продемонстрували надзвичай-
но багатий і різноманітний репертуар, що
охопив різні жанри українського Полісся,
Наддніпрянщини та Волині. Переважали
глибокі народні пісні ліричного характеру.
Відповідно до жанрів обиралися різні скла-
ди виконавців: жіночий, чоловічий, міша-
ний. Володарівці виступали в квартеті, тріо,
дуеті, сольно; відтворювали манеру співу
кількох регіонів України, супроводжую-
чи кожну пісню інформацією про терито-
рію її поширення. Найбільше краян вразив
спів народних пісень Прип’ятського Полісся
з підголосковою поліфонією, незвичним для
західноукраїнського регіону типом багато-
голосся, тембральними контрастами голосів.
Колектив такого рівня на Закарпатті висту-
пав уперше.
Переходом до інструментального блоку
етноконцерту стала віртуозна і розгорну-
та інструментальна імпровізація «Гуцулка»
(для соло скрипки), яку виконав Ярема Пав-
лів – учасник конференції, аспірант кафе-
дри музичної фольклористики Львівської
національної музичної академії імені М. Ли-
сенка. Композиція виявила високий рівень
оволодіння прийомами гри гуцульських
народних скрипалів, а також багату творчу
фантазію виконавця. Цей номер став своє-
14. 12
Відлуння подій
рідним переходом до блискучого завершен-
ня етноконцерту. Низка запальних весіль-
них танцювальних мелодій найпівденнішої
території Закарпаття у виконанні троїстих
музик «Кокош-бондо» із Пийтерфолво ви-
кликала шквал емоцій публіки. Всього чоти-
ри інструменталісти: Карл Кокош (акорде-
он); Чобо Сіладі (народна скрипка); Гергель
Сіладі (народний альт); Йожеф Шімон (бас) –
продемонстрували таке бездоганне відчуття
народного стилю, такі вогняні темпо-ритми
і таке фантастичне виконання, що забезпе-
чили гарний настрій не лише після концер-
ту, а й на кілька днів уперед. Вони ознайоми-
ли з рівнем справжніх народних весільних
музикантів, бо такими є насправді.
Приємно, що цей колектив достойно
продовжує і розвиває на Закарпатті починан-
ня відомого музиканта Людвіга Пала – орга-
нізатора дитячих літніх таборів з музичного
фольклору (народного співу, інструменталь-
ної гри і народних танців). У Пийтерфолво
учасники «Кокош-бондо» зорганізували ди
тячу школу народної музики, куди прийма-
ють дітей від трьох років і навчають грі на
скрипці та характерних народних інстру-
ментах свого регіону, долучають до співу на-
родних пісень та виконання народних тан-
ців.
Етноконцерт удався на славу. Складови-
ми успіху стали прекрасні виконавці та про-
думана програма, вибудувана на внутріш-
ніх контрастах з ефектним завершенням.
Від імені організаторів конференції ве-
дуча щиро дякувала виконавцям та дирек-
тору Закарпатського обласного художнього
музею імені Й. Бокшая Франциску Ерфану
за надання зали та сприяння у проведенні
чудового концерту.
Другий день ІІ Міжнародної науко-
во-практичної конференції «Володимир
Гошовський і Закарпаття» перемістився до
Ужгородської дитячої музичної школи № 1
імені П. І. Чайковського, яка гостинно при-
йняла гостей і учасників форуму. Володи-
мир Гошовський викладав як у музичній
школі, так і в музичному училищі, тому
вважається одним із фундаторів закладу.
Високий рівень зацікавленості викладачів
школи у проведенні усіх заходів конферен-
ції послужив щирим вшануванням 95-ліття
видатного дослідника.
Третє засідання виявилося інтелектуаль-
но насиченішим завдяки концентрації ін-
формативних доповідей, високого рівня на-
уковості та активізації процесу обговорення,
до чого спонукав головуючий засідання –
професор Євген Єфремов.
Доцент кафедри музичного фолькло-
ру Рівненського державного гуманітарного
університету та старший науковий співро-
бітник Проблемної науково-дослідної лабо-
раторії музичної етнології Львівської націо-
нальної музичної академії імені М. Лисенка
Юрій Рибак творчо розвинув ідеї В. Гошов-
ського, закладені в його нарисі «По следам
одной свадебной песни славян» та за резуль-
татами експедиційної роботи виявив міні-а-
реал «білохорватського» весільного типу
біля витоків Прип’яті. Його наукову допо-
відь виділяли фактаж, обґрунтованість і чіт-
ка логіка. Для унаочнення подавалися нотні
приклади.
Доктор мистецтвознавства, завідувач
кафедри музичної фольклористики Львів-
ської національної музичної академії імені
М. Лисенка та професор кафедри україн-
ської фольклористики ім. Ф. Колесси Львів-
ського національного університету ім. Івана
Франка – Ірина Довгалюк цікаво предста-
вила тему «Початки народномузичної фо-
нограмархівістики у Європі», розширюючи
наші уявлення про фонограф та ілюстру-
ючи свою розповідь фотографіями початку
ХХ століття.
У доповіді «Традиційне вокальне вико-
навство та вторинна виконавська практика:
проблеми адаптації» Лариси Лукашенко,
кандидата мистецтвознавства та старшого
викладача кафедри музичної фольклорис-
тики Львівської національної музичної ака-
демії імені М. Лисенка найбільший інтерес
викликали музичні ілюстрації різної мане-
ри співу: горлової, грудної в дусі інструмен-
тальної музики тощо, також власний спів до-
повідачки в автентичній манері.
Поряд із метрами в роботу третього
засідання з науковими доповідями актив-
но включилася творча молодь: студентка ІІ
курсу магістратури Львівської національної
музичної академії імені М. Лисенка Вікторія
Кумгир-Новак з доповіддю «Доля закарпат-
ського фонограмархіву Володимира Гошов-
ського» (науковий керівник Л. Лукашенко);
молода і перспективна викладачка Дубів-
ської дитячої школи мистецтв Тячівського
району Закарпатської області, студентка
Національного педагогічного університету
імені М. Драгоманова Віра Тимочко з висту-
пом «Народні пісні підкарпатських русинів»
15. 13
Відлуння подій
Д. Задора, Ю. Костя, П. Милославського –
закарпатський збірник, високо оцінений
В. Гошовським»; а також студенти IV курсу
Ужгородського музичного коледжу імені
Д. Є. Задора – Олександр Воєводін (доповідь
«Специфіка похоронної музики Закарпат-
тя») та Наталія Швець (доповідь «Собіткові
пісні на Закарпатті» (науковий керівник сту-
дентських робіт В. Мадяр-Новак).
Виступи вихованців музичного коледжу
виділялися логічністю, ясністю та комплек-
сним підходом до висвітлення теми. Вони
включали цікаві відео- та аудіоілюстрації,
торкалися зникаючих на Закарпатті народ-
но-музичних жанрів.
Яскраво та інформативно виступила Віра
Тимочко з приводу збірника «Народні пісні
подкарпатских русинов» Д. Задора, Ю. Кос-
тьо та П. Милославського, котрий в якості
подарунку отримали усі учасники конфе-
ренції. Головні думки вона підтверджувала
фотографіями та нотними ілюстраціями.
Та найгарячіші дискусії викликала тема,
пов’язана із архівом В. Гошовського. Етному-
зикознавці Львова та Києва виявили велике
зацікавлення і щире бажання допомогти
порадами, запропонувавши цілу низку ва-
ріантів перезапису «аварійних» бабін: плат-
на основа в Польщі та Києві, оформлення
грандів і т.д. Прозвучала пропозиція об’єд-
нати архів В. Гошовського і продублювати
його повний варіант у Львові та Ужгороді,
а до сторіччя від народження В. Гошовсько-
го видати його у вигляді диску. Посприяти
злиттю архіву пообіцяла донька видатного
вченого.
Цікаво, що шановані науковці висвітлю-
вали актуальні проблеми сучасної етному-
зикології, а талановита молодь – питання,
пов’язані з народно-музичною культурою
Закарпаття.
Круглий стіл викликав гарячі дискусії.
Бажаючих виступити було багато, як на пре-
зентаціях нової фольклористичної літерату-
ри: збірника «Володимир Гошовський і За-
карпаття» (упорядник – автор цих рядків),
львівського збірника «Володимир Гошов-
ський. Музична культура Закарпаття: вибра-
ні наукові та публіцистичні праці» (упоряд-
ник В. Пасічник), так і обговоренні багатого
«ужинку» останніх років В. Шостака (моно-
графії «Тисячолітнє дерево» та двох збірок
про народний аматорський фольклорно-ет-
нографічний ансамбль «Ужгород»). Свої-
ми думками з приводу актуальних питань
щодо етномузикознавства на Закарпатті по-
ділилися Наталія Піцур, Іван Хланта, Мико-
ла Мушинка. До дискусії включалися Люд-
мила Козак (Гошовська), Маргарита Скаже-
ник, Ліна Добрянська, Лариса Лукашенко та
багато інших.
Завершальне четверте засідання ІІ Між-
народної науково-практичної конференції
«Володимир Гошовський і Закарпаття» пе-
Виступає Віктор Шостак. Четверте засідання конференції.
Виставкова зала Закарпатського музею народної архітектури та побуту
16. 14
Відлуння подій
ренеслося в простору і затишну виставкову
залу Закарпатського музею народної архітек-
тури та побуту. Висока інформативність по-
чутого, цікавий зміст доповідей та живе на-
родне музикування до останнього виступу
залишалися візитівкою наукового форуму,
присвяченого 95-річчю від дня народження
Володимира Гошовського.
Презентація Євгеном Єфремовим новіт-
ніх дисків народної музики з Чорнобиль-
ської зони України викликала великий ін-
терес, а водночас заставила замислитися над
існуванням певних соціальних проблем.
У глухих віддалених селах України на про-
позицію науковця подарувати завідувачам
клубів звукозаписи сорокарічної давності
з автентичним фольклором їх села у відпо-
відь неодноразово лунало: «А кому це по-
трібно!». На жаль, Україна ще не позбулася
наслідків політики старих часів, спрямо-
ваних на відрив населення від свого націо-
нального коріння. Як зауважив угорський
дослідник Берцел Нодь, це той етап, котрий
Угорщина пережила у 1970-х роках, а зараз
успішно залишила в минулому. Разом з тим
професор Є. Єфремов наголосив на високій
місії і важливості етномузикологів у прове-
денні змін на краще.
Науковець із Берліна – Вікторія Шмідт
через об’єктивні обставини не змогла прибу-
ти до Ужгорода, але переслала свою англій-
ськомовну доповідь електронною поштою.
Її матеріали були пов’язані із дослідженням
інструментальної музики Гуцульщини, су-
проводжувалися численними рідкісними
фотографіями та цікавими нотними ілю-
страціями. Доповідь зберігається у організа-
торів конференції і, сподіваюся, буде опублі-
кована.
Натомість дослідник із Будапешта Бер-
цел Нодь приїхав не сам, а з фольклорним
ансамблем «Зурго», котрим керує близько
двадцяти років. Як людина з двома вищими
освітами: історика і психолога та дуже шано-
вана в Угорщині особа (радник президен-
та) він у прямому розумінні слова зайнявся
лікуванням психіки сиріт і дітей з неблаго-
надійних родин за допомогою прихованих
можливостей музичного фольклору. На нау-
ковому рівні Б. Нодь довів, що постава та від-
повідні рухи народних танців сприяють ви-
робленню «гормону радості» і стимулюють
до творчості, а музикування на народних
інструментах нормалізує нервові порушен-
ня. Турбуючись про націю, він упродовж 20
років організовує вечори для молоді з народ-
ною музикою і танцями та зміцнює духовне
здоров’я нації. Отож, для учасників конфе-
ренції він теж організував можливість долу-
читися до прадавньої угорської культури.
Прозоре звучання народних інструмен-
тів, витримане в дусі середньовічної музики,
слугувало оригінальним інструментальним
супроводом до простих і водночас елегант-
них старовинних народних танців, до вико-
нання яких були долучені усі бажаючі: і гос-
ті, і вчителі Ужгородської дитячої музичної
школи № 1 імені П. Чайковського, і студенти
та викладачі Ужгородського музичного ко-
леджу імені Д. Є. Задора, і навіть заступник
начальника управління культури Закарпат-
ської обласної державної адміністрації Ілди-
ко Молнар.
На підведенні підсумків конференції від
імені оргкомітету висловлювалася щира по-
дяка науковцям і усім учасникам конферен-
ції, які активізували інтерес до вивчення му-
зичного фольклору, переконливо продемон-
стрували не лише високий професіоналізм,
але й взаємну солідарність, і утвердили дум-
ку, що фольклористи України – це фахова
і дружна «команда». Їй вдалося привернути
увагу до необхідності розв’язання низки на-
гальних проблем, пов’язаних з розбудовою
в краї автентичного виконавства, етнопеда-
гогіки та наукового пізнання особливостей
музичного фольклору. З іншого боку, Закар-
патська область максимально мобілізува-
лася, продемонструвала свій багатий фоль-
клорний потенціал і включила кращі сили
(наукові, педагогічні, виконавські). Гості ж
відзначили високий науковий рівень фо-
руму, дякували оргкомітету та управлінню
культури Закарпатської облдержадміністра-
ції за чудове проведення ІІ Міжнародної на-
уково-практичної конференції «Володимир
Гошовський і Закарпаття», відзначали її бага-
тогранність, залучення молоді й висловили
надію на нову майбутню зустріч з приводу
вшанування 100-річчя від дня народження
Володимира Леонідовича Гошовського.
Міжнародний форум уже позаду, але
залишив яскраві й незабутні враження. Як
згадку про цю подію учасники повезли з со-
бою книгу «Володимир Гошовський і Закар-
паття».
Віра МАДЯР-НОВАК
17. 15
Відлуння подій
З п’ятого по восьме жовтня у Києві про-
ходив п’ятий ювілейний Міжнародний теа-
тральний фестиваль «JOY FEST – 2017», який
познайомив гостей із творчістю колективів
Ізраїлю, Польщі, Литви, Швеції та, звичайно
ж, найкращих професійних і народних ама-
торських театральних колективів України.
Закарпатську область, яка вперше до-
лучилась до цього фестивалю, представив
народний аматорський український театр
ім. Ярослави Бандурович Берегівського місь-
кого будинку культури.
П’ятого жовтня під час офіційного від-
криття «JOY FEST – 2017», знайомства із чле-
нами журі та театральними колективами
берегівчани привітали учасників і глядачів
фестивалю піснею «Берегсас», яка супрово-
джувалася відеофільмом про рідне місто.
А вже шостого жовтня на суд глядачів та
професійного журі було представлено кон-
курсну п’єсу Ольги й Олександра Матеїв
«І були кози ситі та сіно ціле, допоки…» Ак-
тори театру зіграли виставу дуже чуттєво
ВДАЛИЙ ДЕБЮТ БЕРЕГІВЧАН У КИЄВІ
й емоційно, особливо сподобався персонаж
бабусі Морішки, яку переконливо втілила
на сцені Надія Матей. Зачепили «за живе»
тема й сюжет вистави, після завершення якої
глядачі та члени журі аплодували стоячи.
До складу журі фестивалю увійшли: ак-
тор, режисер, театральний педагог, худож-
ній керівник-директор Центру мистецтв
«Новий український театр», художній ке-
рівник театру «Божья коровка» Віталій Кіно;
шоумен, ведучий заходів, телеведучий, за-
сновник клубу гумористичної імпровіза-
ції «ImprovClub», офіційний конферансьє
«Євро – 2012», ведучий «EuroClub» на «Єв-
робаченні – 2017» Сергій Величанський; ак-
тор театру та кіно, режисер, педагог Ахмед
Есмурзієв; головний маркетолог журналу
«JOY.UA» Віта Кривов’яза; режисер, керівник
театру «Маскам Рад», представник ГО Між-
народний соціально-культурний проект
«Джойфест» Інна Гончарова; завідувач ка-
федри театральної режисури Рівненського
державного гуманітарного університету, до-
Колектив народного аматорського українського театру ім. Ярослави Бандурович.
П’ятий міжнародний театральний фестиваль «JOY FEST». Місто Київ, 2017 рік
18. 16
Відлуння подій
цент, кандидат педаго-
гічних наук, почесний
член журі міжнарод-
них та всеукраїнських
театральних фести-
валів Володимир Бо-
гатирьов; режисер,
драматург, сценарист,
актор Олександр Мі-
рошниченко; україн-
ський актор, телеведу-
чий, режисер, лауреат
театральних конкур-
сів, досвідчений педа-
гог Анатолій Суханов;
режисер, драматург,
виконавець поезії, пе-
дагог, актор і перекла-
дач п’єс Лейф Ольссон
(Швеція).
Восьмого жовтня відбулися фахове об-
говорення конкурсних вистав, урочисте за-
криття та нагородження учасників у різних
номінаціях, власне, принципова позиція
організаторів – не визначати переможців
за «місцями». Зі слів голови журі Анатолія
Суханова, експерта, який має надзвичайно
багатий досвід суддівства на театральних
фестивалях, берегівські театрали зіграли
авторську виставу переконливо і направду
душевно, надто цікаво було спостерігати за
грою акторів різних поколінь. Таким чином,
народний аматорський український театр
ім. Ярослави Бандурович одержав перемогу
в номінаціях: «Втілення авторської драма-
тургії» (колектив театру), «Найкраща жіноча
роль другого плану» (акторка театру Надія
Матей) і «Найкраща жіноча роль» (акторка
театру, студентка Закарпатського угорського
інституту ім. Ф. Ракоці ІІ Адріана Вешелені).
Режисери та колектив театру, у скла-
ді якого Інна Буяновська, Юрій Мельник,
Надія Матей, В’ячеслав Шалигін, Адріана
Вешелені, Маргарита Ткач, Микола
Алечко, Ольга Радик, Іван Чегіль, Іри-
на Штефко, Павло та Валерія Дзопко,
Поліна та Стефанія Дзопко, вислов-
люють щиру подяку за підтримку
в організації поїздки особисто місько-
му голові Золтану Бабяку, який всіля-
ко сприяє розвитку культури в місті
Берегово, та начальнику управління
культури Берегівської міської ради
Оксані Радик.
Саме на таких конкурсах артисти
мають можливість отримувати завж-
ди корисні майстер-класи з акторської
майстерності та обмінюватися досві-
дом з іншими театрами, знаходити
однодумців і партнерів для творчої
співпраці й гастролей та, що не менш
приємно – зустрічатися з уважними
і вдячними глядачами.
Олександр МАТЕЙ
Ольга Радик, Ольга Матей,
В’ячеслав Шалигін
Олеся Матей, Надія Матей, Ольга Радик, Інна Буяновська.
Сцена з вистави «І були кози ситі та сіно ціле, допоки...»
19. 17
Відлуння подій
Шостого жовтня відома на Закарпатті
художниця, педагог та громадський діяч
Емма Левадська представила на розсуд від-
відувачів музею персональну ретроспектив-
ну виставку, присвячену 80-літтю. Активна
й енергійна мисткиня працює в різних жан-
рах: живопис, графіка, захоплюється декора-
тивно-прикладним мистецтвом, особливо
витинанкарством.
Емма Левадська народилася четвертого
жовтня 1937 року в селі Лозно-Олександрів-
ка Луганської області. Чотири класи закін-
чила в рідному селі, потім навчалася в Ка-
мінь-Каширській середній школі на Волині,
куди сім’я переїхала у пошуках кращої долі.
У 1960 році закінчила Київське училище
прикладного мистецтва (факультет тексти-
лю). Рисунку її навчав талановитий викла-
дач, випускник Петербурзької академії мис-
тецтв Євген Святський, живопис викладали
Анатолій Казанцев і Юрій Малишевський.
Вони мали великий вплив на формування
художниці. Любов до народного мистецтва
їй прищепила Поліна Глущенко, викладач
народного розпису. Після закінчення учи-
лища Е. Левадська переїхала до Ужгорода
за направленням на роботу в Художпром.
ЕММА ЛЕВАДСЬКА
ПРЕЗЕНТУВАЛА СВІЙ ДОРОБОК
З 1966 по 1969 роки працювала в Обласному
рекламному комбінаті, а згодом – науковим
працівником у Закарпатському обласному
краєзнавчому музеї.
Із 1973 по 1999 роки була художником
творчої кваліфікації в Художфонді. Займала-
ся дизайном, розробкою проектів.
З 1990 по 2009 роки працювала педа-
гогом-методистом в Ужгородській дитячій
школі мистецтв, де викладала живопис, ри-
сунок, композицію. Навчала дітей віком від
шести до 14 років. Емма Левадська – один
із організаторів Міжнародного дитячо-
юнацького конкурсу «Срібний Дзвін» та
ініціатор створення творчого дитячо-ю-
нацького об’єднання «Малий Лувер». Нині
веде гурток в Ужгородській загальноосвітній
школі І–ІІІ ступенів № 3.
Із 1989-го – член Об’єднання професій-
них художників Закарпаття, Міжнародної
асоціації незалежних художників ім. А. Ка-
шшая. Член Національної спілки майстрів
народного мистецтва України (2002), Наці-
ональної спілки художників України (2017).
З 1980 року Емма Романівна постійна
учасниця обласних та міжнародних виста-
вок, пленерів, симпозіумів, конкурсів. У 2001
році удостоєна мистець-
кої нагороди в Угорщині
за графічну роботу «Зем-
летрус», у 2004–2005 ро-
ках – дипломів за підго-
товку учнів-дипломантів
Міжнародного конкурсу
в місті Торонь (Польща).
Нагороджена Почесною
грамотою від Міністра
культури України Юрія
Богуцького «За вагомий
внесок у створення ду-
ховних цінностей та ви-
соку професійну майс-
терність».
Роботи Е. Левадської
зберігаються в Закарпат-
ському обласному худож-
ньому музеї ім. Й. Бок-
шая, приватних колекці-
ях Росії, Угорщини, Ка-
нади, інших країн.
Олена ВАШ
Міхаел Пейтер, Василь Коцан, Емма Левадська, Олена Охрим,
Іван Канюка під час відкриття виставки
20. 18
Відлуння подій
Наша мальовнича Срібна Земля пода-
рувала світові багато яскравих і самобутніх
талантів – письменників, художників, ком-
позиторів, артистів та інших творців худож-
ньої царини. Не випадково ж і відомий аме-
риканський художник і громадський діяч
Рокуел Кент після відвідання нашого краю,
захоплений його неповторною красою, під
враженням усього побаченого якось вимо-
вив, що на цій благодатній землі щороку
повинен народжуватись один талановитий
митець – художник, письменник чи компо-
зитор.
Саме до такої славної когорти творців
художньої краси належить наш відомий
в Україні й за її межами майстер різця, са-
мобутній скульптор, народний художник
України, перший з-поміж закарпатських
митців лауреат Державної (нині національ-
ної) премії України імені Тараса Шевченка
Василь Свида, чиє ім’я навічно вписане в іс-
торію культури і мистецтва України.
Народився митець 22 жовтня 1913 року
на Ужгородщині в селі Пацканьово, околиці
якого вражають своєю природною красою.
Саме вона з дитячих і юнацьких років на-
дихнула його на творчість, яка згодом міц-
ніла, гартувалась та збагачувалась і в тодіш-
ній Ясінянській школі з художньої обробки
дерева, і в колі кращих майстрів різця Чехо-
УВІЧНЕННЯ ПАМ’ЯТІ ВИДАТНОГО МИТЦЯ
словацької Республіки, і в колі талановитих
художників нашого краю. У його самобутній
художній скарбниці з великою любов’ю і не-
перевершеною майстерністю відтворені ти-
пові образи, психологічні характери наших
краян, внутрішнє духовне багатство яких
яскраво відтворене майстром і вражає поці-
новувачів його таланту.
Своїм непересічним мистецьким хистом
і наполегливою творчою працею Василь
Свида вніс неоціненний вклад у збагачення,
розквіт закарпатської художньої школи. До-
сить назвати тільки один його монументаль-
ний багатофігурний скульптурний твір, а
саме «В сім’ї єдиній», аби поставити митця
в один ряд з митцями світового рівня.
З Василем Свидою ми зустрічались дово-
лі часто, і не тільки на багатьох мистецьких
заходах. Після напруженого робочого дня
в художній майстерні він зі своєю дружиною
Уляною любив мандрувати набережною над
Ужем до Боздоського парку, куди і я зі своєю
дружиною і дітьми ходив насолоджуватись
красою природи.
Та все ж одна наша зустріч запам’яталась
на все життя. Якось трапилось так, що моя
поїздка у справах до Міністерства культури
України співпала з його поїздкою на черго-
ву сесію Верховної Ради України, депутатом
якої він був від Закарпаття. Повертаючись
Петро Грицик, Василь Габорець, Борис Кузьма, Олександр Петік, Олександр Білак,
Олена Приходько, отець Іоанн, Володимир Микита, Ярослав Свида під час урочистого
відкриття меморіальної дошки Василеві Свиді
