SlideShare a Scribd company logo
1 of 88
Download to read offline
Віктор Кравчук, Антон Секереш, Вероніка Бороннікова
УЧАСНИКИ ОБЛАСНОЇ ВИСТАВКИ
«ПОЄДНАНІ МИСТЕЦТВОМ»
Закарпатський музей народної архітектури та побуту
Вероніка Бороннікова Надія Черевко-Попович
Михайло Розман Любов Матіко
1
№ 4 (56), 2021	 Культурологічні джерела
ПРО АВТОРІВ.................................... 2
Відлуння подій................................... 3
БЕДЗІР В. «Книга-Фест» удесяте
відгомоніла на Закарпатті.......... 3
ОФІЦИНСЬКА М. Звучала
«Карпатська рапсодія»................. 6
ТОВТ А. Змагалися найкращі........ 7
ЖЕЛІЗНЯК І. «Бетяри»  
приймали вітання........................ 9
ГАЙДУК О., МОВНАР М.
Закарпаття кружляло  
в народному танці ......................10
РАХОВСЬКА Т.  
Золотокрила муза........................13
ГАЙДУК О. Мистецтво  
та творчість не знає меж.
............14
ОФІЦИНСЬКА М. Фольклорна
експедиція до Вільшинок..........16
СМИРНОВА О. Чому перша
документальна драма  
змушує плакати...........................17
ЖУПИК Ю. «Людської  
пам’яті мости…»...........................18
МИШАНИЧ В. Нова зустріч  
із Сергієм Глущуком...................19
МИШАНИЧ В.  
Поєднані мистецтвом................ 20
БЕДЗІР В. У Перечині на Андрія
гадали, нове життя в центрі
культури, музеї розпочали........21
ОФІЦИНСЬКА М. До нас іде
Миколай.........................................24
Ювілеї.
................................................ 25
БЕДЗІР В. Василь Свалявчик:
«Збирався стати механізатором,
педагогом, та доля
розпорядилася по-своєму»....... 25
МАРУШКА В. Виноградівській
школі мистецтв  
ім. Бели Бартока – 75.................. 28
Творча майстерня.
......................... 33
ТЕТЕРЮК-КІНЧ Ю. Коли
робота – це покликання…........ 33
ГУСТІ В. Від фестивалів –  
до книжки. Від слова –  
до діла.
........................................... 36
№ 4 (56), 2021
Щоквартальний
вісник
Засновник:  
КЗ «Обласний
організаційно-
методичний центр
культури» ЗОР.
Свідоцтво про державну
реєстрацію друкованого
засобу масової
інформації  
Серія ЗТ № 722/314  
ПР від 30.01.2019.
Адреса: 88000,
м. Ужгород,  
вул. Волошина, 18.
www.zakfolkcenter.info 
е-mail:  
oomckuzh@gmail.com
Редакційна колегія:
Г. Дрогальчук,
І. Хланта, В. Кобаль,
М. Офіцинська.
Упорядкування,
підготовка текстів:
М. Офіцинська.
Відповідальна  
за випуск:  
Г. Дрогальчук.
Автори світлин:  
В. Бедзір, О. Гайдук,
М. Офіцинська,
В. Сичкун, К. Смутко,
з архіву В. Густі,
О. Зайцева, Л. Зими,
В. Марушки, Ж. Поор,
Т. Сабова, В. Стегнея,
М. Фурмана,
КЗ «ООМЦК» ЗОР
та мережі Інтернет.
Художнє оформлення
обкладинки: М. Дем’ян.
Дизайн та верстка: 
М. Лазорець-Стан.
Редагування 
та коректура:  
Т. Лазаренко.
Відповідальність за
достовірність фактів,
власних назв та імен,
інших відомостей  
несуть автори.
Редакція може не
розділяти погляди
та думки, які автори
висловлюють у своїх
публікаціях.
На першій сторінці
обкладинки учасники
народного аматорського
ансамблю народного
танцю «Ритм» будинку
культури села Есень
Ужгородського району.
Підписано до друку
23.12.2021 р.  
Гарнітура Book Antiqua. 
Ум. друк. арк. 9,76.
Формат 60ç84/8.  
Наклад 300 прим.
Замовл. № 3309.
Оригінал-макет
виготовлено  
та видрукувано:
ТОВ «РІК-У»,  
88000, м. Ужгород,  
вул. Гагаріна, 36.
Свідоцтво:  
Серія ДК № 5040 від  
21 січня 2016 року. 
ЗМІСТ
КОЦАН В. Виставкова робота
Закарпатського музею народної
архітектури та побуту  
у 2021 році: всеукраїнська  
та міжнародна складові.............39
МАКАРЕНКО Г. Любов до
танцю – в серці назавжди…..... 43
МАКАРЕНКО Г. Фарбами
оспівуючи світ............................. 45
МАКАРЕНКО Г. …Роки, піснями
перевиті..........................................47
МИШАНИЧ В. Тиберій Сабов:
«Культура – це своєрідний
імунітет, що береже народ  
і державу»......................................49
КОНКІНА М. Світ чарівної  
музики злився з її життям.........52
Сторінками історії...................... 55
ЗАЙЦЕВ О. Сценографія
Закарпатського українського
музично-драматичного театру
ХХІ cторіччя (2001–2021)............ 55
Стане у пригоді.
...............................59
ОФІЦИНСЬКА М. 21 листопада
Україна відзначає  
День Гідності та Свободи..........59
БЕЛЕНЬ М. Філософське
осмислення художніх надбань
автохтонного населення
Карпатського ареалу.................. 64
ХЛАНТА І. Музикознавці
Ужанської долини......................... 66
ШКІРЯ В. Літстудія «Промінь»
дала крила багатьом юним
талантам....................................... 73
У світ.................................................. 75
ХЛАНТА І. Найповніше про
жіночі прикраси з бісеру.......... 75
Пам’ять..............................................78
МИТРОВКА М. Петро Рак
поєднував у собі таланти
хормейстера, композитора  
й педагога......................................78
ОФІЦИНСЬКА М. Пам’яті
Володимира Рудейчука............ 79
2
	 Культурологічні джерела 	 № 4 (56), 2021
БЕДЗІР Василь – власний кореспон-
дент газети «Урядовий кур’єр» у  Закар-
патській області
БЕЛЕНЬ Михайло – заслужений ху-
дожник України, член Національної спіл-
ки художників України, Національної
спілки журналістів України, Національ-
ної спілки дизайнерів України
ГАЙДУК Олена  – завідувач відділу
народної творчості та аматорського мис-
тецтва
ГУСТІ Василь – завідувач філіалу За-
карпатського обласного художнього му-
зею ім. Йосипа Бокшая «Народний літе-
ратурний музей Закарпаття», заступник
голови Закарпатської обласної організації
Національної спілки письменників Укра-
їни, заслужений працівник культури
України
ЖЕЛІЗНЯК Іванна  – спеціаліст від-
ділу культури Холмківської сільської
ради Ужгородського району
ЖУПИК Юлія  – студентка ДВНЗ
«Ужгородський національний універси-
тет»
ЗАЙЦЕВ Олег – аспірант Національ-
ної академії керівних кадрів культури
і  мистецтв, заслужений працівник куль-
тури України
КОНКІНА Марія – член Виноградів-
ського міського осередку Всеукраїнського
жіночого товариства імені Олени Теліги
КОЦАН Василь  – директор КЗ «За-
карпатський музей народної архітектури
та побуту» ЗОР, доктор історичних наук,
доцент кафедри археології, етнології та
культурології ДВНЗ «Ужгородський на­
ціональний університет»
МАКАРЕНКО Ганна  – журналістка
Тячівської районної газети «Дружба»
МАРУШКА Віктор  – директор
КЗ  «Виноградівська мистецька школа
імені Б. Бартока», заслужений працівник
культури України
МИТРОВКА Михайло – заслужений
працівник культури України
МИШАНИЧ Володимир  – провід-
ний методист КЗ «Обласний організа-
ційно-методичний центр культури» ЗОР,
член Національної спілки журналістів
України
МОВНАР Микола  – провідний ме-
тодист КЗ «Обласний організаційно-­
методичний центр культури» ЗОР, член
Націо­
нальної хореографічної спілки
України
ОФІЦИНСЬКА Марина  – завіду-
вач інформаційно-редакційного сектору
КЗ  «Обласний організаційно-методич-
ний центр культури» ЗОР
РАХОВСЬКА Тетяна  – директор
КЗ  «Центр культури та дозвілля» Бара-
нинської сільської ради
СМИРНОВА Олеся  – журналістка,
кореспондентка інтернетвидання Varosh
ТЕТЕРЮК-КІНЧ Юлія  – викла-
дач-методист циклової комісії «Фортепі-
ано» КЗ «Ужгородський музичний фахо-
вий коледж імені Д. Є. Задора» ЗОР, лау-
реат міжнародних та всеукраїнських кон-
курсів, член Національної всеукраїнської
музичної спілки
ТОВТ Алла  – завідувач методично-
го кабінету початкової мистецької освіти
КЗ  «Обласний організаційно-методич-
ний центр культури» ЗОР
ХЛАНТА Іван – провідний методист
КЗ «Обласний організаційно-методич-
ний центр культури» ЗОР, академік Ака-
демії наук вищої освіти України, заслуже-
ний діяч мистецтв України
ШКІРЯ Василь – член Національної
спілки письменників України, лауреат
обласної премії імені Федора Потушняка
ПРО АВТОРІВ
3
№ 4 (56), 2021	 Культурологічні джерела
Відлуння подій
Просто неба зустрічалися автори,
видавці й читачі
1–2 жовтня 2021 року в Ужгороді відбув-
ся ювілейний десятий фестиваль «Книга-­
Фест». Два дні всі охочі мали змогу відвідати
презентації книжок, творчі зустрічі, май-
стер-класи й автограф-сесії. З огляду на ка-
рантинні обмеження захід уперше проводи-
ли просто неба. І для всіх книгоманів він не
пройшов непоміченим. Так само і для влас-
ного кореспондента «Урядового кур’єра».
Десять номінацій і ґран-прі
За традицією, на святі визначали пере-
можців конкурсу серед видавців, який має
назву «Мистецтво книги». Конкурс враховує
найновіші тенденції в тому, який вигляд має
книжка, що диктує сучасний ринок. Поряд
із  визначенням найкращих у  десятьох но-
мінаціях, за які змагаються учасники, го-
ловною нагородою традиційно вважають
«Фест-книгу» – найкраще презентаційне ви-
дання.
Ґран-пріотрималовидання«Науковабіб- 
ліотека Ужгородського національного уні-
верситету: від джерел до сучасності». Книж-
ка, яка розповідає про складну історію кни-
гозбірні Ужгород-
ського національ-
ного університету,
вийшла в світ у Ви-
давництві Олексан-
дри Гаркуші.
Це видавництво
вийшло на чільне
місце за загальною
кількістю нагород.
Окрім ґран-прі,
це ще й  відзнаки
за найкращу ди-
тячу книжку, ви-
дання про мисте-
цтво й  найкращий
книжковий дизайн.
Олександра й
Олексій Гаркуші  –
щорічні учасники
книгоманського свя-
«КНИГА-ФЕСТ» УДЕСЯТЕ ВІДГОМОНІЛА
НА ЗАКАРПАТТІ
та, і  щоразу їхні здобутки  – серед найкра-
щих. За словами подружжя, вони ще ніколи
не видавали стільки книжок, як цього року.
«Можливо, це наслідок підвищеної ак-
тивності авторів у період пандемії», – сказала
пані Олександра.
Залишається додати, що упорядником
і редактором книжки, яка здобула ґран-прі,
стала завідувачка довідково-бібліографічно-
го відділу наукової бібліотеки УжНУ Лариса
Мельник.
У краї за Карпатами
про українців Кубані
Під великим шатром, встановленим
у скверику біля Закарпатської облдержадмі-
ністрації, позначеним як пресцентр ярмар-
ку, відбувалися презентації книжок авторів
і видавців. Біля мікрофона вони розповідали
про свої твори. З-поміж учасників і  80-річ-
ний Іван Хланта, невтомний збирач закар-
патського фольклору. Цього разу він підніс
публіці неочікуваний подарунок  – збірник
«Пісні українців Кубані». На 455 сторінках
вміщено підсумки фольклористичних по-
шуків під час подорожі Краснодарським
краєм Російської Федерації. Як стверджує ав-
Олексій та Олександра Гаркуші, Людмила Загоруйко, Петро Мідянка.
Фестиваль «Книга-Фест», 2021 рік
Відлуння подій
4
	 Культурологічні джерела 	 № 4 (56), 2021
тор записів, його подорож цим маршрутом
1995 року була не випадковою. Адже йшлося
про той регіон, який понад два століття тому
заселили українські козаки.
«Я був щасливий, бо мав змогу переко-
натися, що значна кількість співаків з Кубані
перебувають у полоні народної української
пісенності», – зазначив Іван Хланта у перед-
мові до книжки.
Про враження від цієї подорожі й робо-
ту над виданням говорив біля мікрофона
у  пресцентрі: «Попри велике зросійщення
українців Кубані, вони на чинному рівні
вважають себе українцями. Особливо яскра-
во і переконливо це виявляється в народних
піснях. І  час над народною
пам’яттю, любов’ю до рідної
пісні, що дісталася у  спа-
док від предків, виявився не
владним».
Фольклорист зазначив,
що йому пощастило зустрі-
ти десятки носіїв народно-
го мистецтва, які наспівали
йому чимало весільних, істо-
ричних, баладних, жартівли-
вих, танцювальних, застіль-
них, козацьких, рекрутських
пісень, а ще чумацьких, най-
митських, бурлацьких, про
родинне життя й  кохання,
веснянок, дитячих. Усе це
визначило структуру збір-
ника, в якому аж 15 розділів,
і словник маловживаних слів,
алфавітний покажчик пісень, добірка цитат
про українські народні пісні.
Сім десятків книжок за 70 років
З десятками власних творів прийшла до
читачів авторка дитячих книжок Галина Ма-
лик. Кількість їх уже зрівнялася з особистим
літочисленням пані Галини. Нещодавно їй
виповнилося 70 і таким самим числом вимі-
рюється кількість книжок, які вийшли з-під
її пера. Усі дуже популярні, що підтвердили
чимало охочих купити їх на ярмарку.
Цього разу письменниця презентувала
добірку власних віршів і перекладів Андрія
Усачова «Першокласні», призначену для
школярів 1–4 класів, що навчаються за сис-
темою Нової української школи. Авторка ди-
тячих книжок, лауреатка багатьох обласних
і всеукраїнських премій з усмішкою зустрі-
чала кожного гостя ярмарку, щедро розда-
вала автографи. Її щирі й іскрометні вірші,
короткі оповіді та повісті, безумовно, краще
зігріють дитячі душі, ніж байдужі смарт­
фони.
Порадував гостей ярмарку і  щорічний
учасник ужгородського конкурсу  – профе-
сор, доктор історичних наук Сергій Федака.
Його перу теж належать кілька десятків на-
укових і  художніх творів та публіцистики.
Професор узявся за, здавалося б, непідйомну
за обсягом роботу – написання історії Украї-
ни від найдавніших часів до сьогодення. І до-
сить успішно працює: із задуманих 16 томів
вийшли друком уже шість. Цього разу про-
фесор подав на конкурс аж два томи із серії
Іван Хланта, Іван Ключевський
Галина Малик
Відлуння подій
5
№ 4 (56), 2021	 Культурологічні джерела
2. «Літописна історія» – п’ятий і шостий «Ки-
ївська Русь і Великий степ» та «Руські князів-
ства». Вони доступні для загалу, адже Сергій
Федака ще й журналіст – один із постійних
авторів багатьох друкованих та інтернет-ви-
дань.
Про реабілітованих історією
На ярмарку було презентовано товсте-
лезний том «Репатріація мешканців Закар-
паття з країн Європи: з одних таборів – у ра-
дянські. 1944–1953», який підготував Олексій
Корсун. У ньому йдеться про складні, часто
трагічні долі колишніх в’язнів нацистських
таборів, репатріантів із країн Європи в часи
після Другої світової війни. Державне ви-
давництво «Карпати», в  якому ця книжка
вийшла друком, отримало за неї відзнаку
в номінації «Наукове видання».
Олексій Корсун, якому пішов уже 86-й
рік, ще з часів перебудови в СРСР досліджує
долі людей, яких репресувала радянська
влада. Під його керівництвом вийшли дру-
ком уже шість праць, що із залученням до-
кументів показують наругу, яку чинили над
людьми, не угодними тому режимові. Усе,
заховане у глибинах архівів, Олексій Михай-
лович робить явним.
А розпочав він з архівних матеріалів про
закарпатців, які з політичних мотивів у 1939–
1941 роках нелегально переходили кордон
у Радянський Союз, де їх репресували. Зби-
рав і  публікував документи про репресії
угорців і німців Закарпаття наприкінці Дру-
гої світової війни. Зібрані ним матеріали ляг-
ли в основу видання ґрунтовної праці у двох
томах «Реабілітовані історією. Закарпатська
область», що зайняли понад півтори тисячі
сторінок.
Саме Олексій Корсун, який замолоду
очолював відділ колишнього КДБ на Закар-
патті, виявив в архівах цього безпекового ві-
домства в  Москві слідчу справу Августина
Волошина. Останні дні життя президента
Карпатської України, замученого в  Лефор-
товській і Бутирській в’язницях, залишалися
в таємниці. Тож Олексій Михайлович ознайо-
мив із  трагічною долею в’язня московських
тюрем науковців і громадськість. У наступ-
ні роки став укладачем або співукладачем
фундаментальних праць, які готувала до
друку видавнича група обласної редколегії
видання «Реабілітовані історією».
Загалом на рахунку Всеукраїнського
державного багатопрофільного видавни-
цтва «Карпати» перемоги у трьох номінаці-
ях. Серед них і нагорода Борисові Кушніру –
«Кращому книжковому редакторові».
Метри і дебютанти
Учасником фесту став письменник, ла-
уреат Національної премії України імені
Тараса Шевченка Мирослав Дочинець. За-
снувавши видавництво «Карпатська вежа»,
видає в ньому власні книжки, які презенту-
вав. Цього разу серед них була й новинка –
добірка прислів’їв, приказок і народних афо-
ризмів, які, каже, збирав протягом останніх
чотирьох десятиліть.
Ще один Шевченківський лауреат, який
учителює в  закарпатській глибинці, поет
Пет­
ро Мідянка розповів, що недавно побу-
вав на Книжковому Арсеналі в  Києві. Яр-
марок в  Ужгороді хоч значно менший за
масштабами, однак за інтересом, який вияв-
ляють читачі, ніскільки йому не поступить-
ся. Петро Мідянка додав, що він постійний
гість «Книги-Фесту». До речі, приїхав разом
із дружиною, теж письменницею Людмилою
Загоруйко, яка презентувала нову книжку
прози.
Прийшов на книжкове свято і  Віктор
Мотрук – лауреат Всеукраїнської премії іме-
ні Микола Лукаша «Мистецтво перекладу».
Він мав змогу на окремому столику презен-
тувати понад десяток книжок, літературних
часописів, у яких вміщено численні перекла-
ди із французької.
Олеся Маркович – авторка багатьох но-
вел і оповідань, які дотепер з’являлися лише
в збірниках або періодичних виданнях, ра-
діла появі своєї другої книжки. Пише так, як
художник малює, підстерігаючи найцікаві-
ше й незвичне. Усі підглянуті сюжети втілює
в яскравих образах героїв. Це неодноразово
відзначали літературознавці, аналізуючи
твори пані Олесі. А її «Закон життя» до від-
криття заходу підоспів у Видавництві Олек-
сандри Гаркуші.
Цьогорічна «Книга-Фест», яку проводи-
ли вдесяте з перервою в рік пандемії, проде-
монструвала незгасне бажання читати. І хоч
уперше на неї не приїхали видавці з інших
регіонів України, вона дасть поштовх книго-
виданню у краї й за його межами. Найцікаві-
ші книжки, безумовно, поїдуть в інші міста,
демонструючи здобутки авторів і  видавців
та популяризуючи друковане слово.
Василь БЕДЗІР
Фото автора
Відлуння подій
6
	 Культурологічні джерела 	 № 4 (56), 2021
Дев’ятого грудня 2021  року в  Закарпат-
ському обласному художньому музеї ім. Йо-
сипа Бокшая відбувся концерт-презентація
книжки «Карпатська рапсодія». Однойменна
кантата написана у 1988 році композитором
Іштваном Мартоном із  відомим закарпат-
ським поетом і перекладачем Юрієм Шкро-
Наталія Петій-Потапчук та Заслужений академічний Закарпатський народний хор.
Закарпатський обласний художній музей ім. Йосипа Бокшая. 2021 рік
ЗВУЧАЛА «КАРПАТСЬКА РАПСОДІЯ»
бинцем та присвячена пам’яті видатного ху-
дожника Федора Манайла.
Нотне видання «Карпатська рапсодія»
ініціював та видав власним коштом Заслуже-
ний академічний Закарпатський народний
хор. Презентацію відкрила директор-худож-
ній керівник хору, упорядник та редактор
книжки  – заслужений працівник культури
України Наталія Петій-Потапчук.
Прозвучав твір у виконанні Заслужено-
го академічного Закарпатського народного
хору.
На мистецьку акцію зібралися представ-
ники влади, культурні діячі, музикознавці,
письменники, композитори, художники,
працівники культури, які вітали артистів
із такою яскравою подією.
Щиро дякуємо Наталії Йосипівні за по-
даровану книжку, основу якої склала парти-
тура для хору, оркестру та солістів. Вона за-
йме вагоме місце у бібліотечці Центру куль-
тури.
До слова, у музеї триває виставка творів
Федора Манайла, що чудово доповнювала
задум мистецького заходу.
Марина ОФІЦИНСЬКА
Відлуння подій
7
№ 4 (56), 2021	 Культурологічні джерела
23 жовтня 2021  року на базі Закарпат-
ської академії мистецтв відбувся облас-
ний конкурс з  живопису імені Адальберта 
Ерделі.
Він проводився з метою заохочення ди-
тячої творчості, створення умов для гармо-
нійного розвитку дитини, популяризації
відомостей про життя і  діяльність вітчиз-
няних митців, зокрема Адальберта Ерделі –
українського живописця, одного з основопо-
ложників закарпатської школи живопису.
Основними завданнями конкурсу були
виявлення та підтримка талановитих учнів
мистецьких шкіл, розвиток початкового про-
фесійного образотворчого мистецтва, вихо-
вання високого естетичного смаку.
Конкурс проведено за підтримки депар-
таменту культури, національностей та релі-
гій Закарпатської обласної державної адмі-
ністрації, організатори – КЗ «Обласний ор-
ганізаційно-методичний центр культури»
ЗОР, Закарпатська академія мистецтв.
У другому турі Конкурсу взяли участь
40 учнів шкіл мистецтв області. Конкурс
проводився у номінації живопис, у двох ві-
кових категоріях:
ЗМАГАЛИСЯ НАЙКРАЩІ
Категорія А: учні віком 10–12 років.
Категорія В: учні віком 13–15 років.
Переможцями стали:
Категорія А
Диплом І ступеня
Мейсар Аліса (Мукачівська дитяча ху-
дожня школа ім.  М. Мункачі). Викладач
Оксана Колесник.
Дипломи ІІ ступеня
Гичка Василь (Сокирницька школа мис-
тецтв). Викладач Оксана Сарвадій.
Дочинець Неонілла (Керецьківська шко-
ла мистецтв). Викладач Марія Сакаль.
Дипломи ІІІ ступеня
Савула Валерія (Ганичівська школа мис-
тецтв). Викладач Валерій Погоріляк.
Костюк Амалія (КЗ «Школа мистецтв
Середнянської селищної ради Ужгородсько-
го району Закарпатської області»). Викладач
Людмила Курта-Стегун.
Бонь Іванна (Нижнєселищенська школа
мистецтв). Викладач Наталія Гандера.
Категорія В
Диплом І ступеня
Буй Євгенія (КПНЗ «Виноградівська
мистецька школа ім. Бели Бартока).
Викладач Діана Добош-Брода.
Учасники конкурсу
Відлуння подій
8
	 Культурологічні джерела 	 № 4 (56), 2021
Дипломи ІІ ступеня
Король Габріелла (Школа мистецтв
м. Хуст). Викладач Інна Андріюк.
Рибакова Ганна (КПНЗ «Широків-
ська мистецька школа»). Викладач Альона
Стасюк.
Дипломи ІІІ ступеня
Кубарич Альбіна (Дубівська школа мис-
тецтв). Викладач Яна Палінчак.
Пацкан Євген (Драгівська школа мис-
тецтв). Викладач Михайло Розман.
Деревенько Катерина (Мукачівська
ДХШ ім. М. Мункачі). Викладач Аліна Фех-
тел.
Переможці конкурсу нагороджені почес-
ними відзнаками, дипломами та призами.
Після того як конкурсанти виконали
завдання, мали можливість побачити май-
стерні навчального закладу, опанувати гон­
чарне коло, ознайомитись із  дипломними
роботами своїх учителів у музеї дипломних
робіт.
В організації і проведенні конкурсу взя-
ли участь завідувач методичного кабінету
початкової мистецької освіти КЗ «Обласний
організаційно-методичний центр культу-
ри» ЗОР Алла Товт та методист Влада Рішко.
Алла ТОВТ
Ганна Рибакова й Альона Стасюк Євгенія Буй та Діана Добош-Брода
Учасник конкурсу
Відлуння подій
9
№ 4 (56), 2021	 Культурологічні джерела
23 жовтня 2021  року народний аматор-
ський вокальний ансамбль «Бетяри» відділу
культури Холмківської сільської ради Ужго-
родського району відзначив своє 35-річчя.
Привітав колектив і вручив Почесну гра-
моту за багаторічну сумлінну працю, вагомі
досягнення в галузі культури і мистецтва та
з  нагоди 35-річчя створення ансамблю ди-
ректор департаменту культури, національ-
ностей та релігій Закарпатської облдержад-
міністрації Євген Тищук.
На святі у  будинку культури села Сто-
рожниця також побували заступник дирек-
тора КЗ «Обласний організаційно-методич-
ний центр культури» ЗОР, заслужений пра-
цівник культури України Василь Баранов-
ський, голова Холмківської сільської ради
Тетяна Вачиля, староста Сторожницького
старостинського округу Іван Словян, в. о. на-
чальника відділу культури Холмківської
сільської ради Леся Дубенко, які теж при-
вітали колектив і вручили грамоти за бага-
торічну плідну працю, популяризацію на-
родного мистецтва краю, зокрема словацької
національної меншини.
Розважили своїми виступами ювілярів
та гостей Дарина Габор, Вікторія Балог, Леся
Дубенко, народний аматорський вокаль-
ний ансамбль «Арніка» та зразковий ама-
торський хореографічний ансамбль «Наша
файта». Ведуча програми – Іванна Желізняк.
Євген Тищук, Тетяна Вачиля, Василь Барановський
з учасниками народного аматорського вокального ансамблю «Бетяри»
«БЕТЯРИ» ПРИЙМАЛИ ВІТАННЯ
Чоловічий ансамбль «Бетяри» працює
з  1986  року при Сторожницькому будинку
культури. Тоді він нараховував десять чоло-
вік. Першим керівником був Йосип Горват,
який зумів згуртувати справжніх аматорів,
виконавців народної пісні, які не тільки люб­
лять співати, а й популяризують старовинні
пісні, які виконувалися їхніми батьками та
дідами. Починали з двоголосся. З часом ко-
лектив поповнився новими здібними співа-
ками. У 1990 році ансамблю присвоєно зван-
ня «народний».
Учасники ансамблю – в минулому люди
різних професій. Це Іван Баранчик, Пет­
ро Міцовда, Володимир Михайлюк, Павло
Огразанський, Янош Мацко, Василь Ігна-
тишин, Степан Мацко, Василь Перебзяк, Ві-
кентій Огразанський, Юрій Віраг.
У 1995 році ансамбль брав участь у Все­
українському конкурсі «Вертеп», який про-
ходив у  місті Чернівці. Учасник Всеукра-
їнського огляду «Ми діти твої, Україно»
(м. Київ, 1996).
Нині колективом керують Софія Рябець
і Вікторія Куцик. «Бетяри» – постійний учас-
ник обласного свята словацького народного
мистецтва «Словенска веселіца», обласно-
го свята угорського народного мистецтва
«Угорські візерунки», фольклорного фести-
валю «Народні джерела», Першого міжна-
родного фестивалю словацької пісні й тан-
цю в селі Лекаровце (Словаччина).
Іванна ЖЕЛІЗНЯК
Відлуння подій
10
	 Культурологічні джерела 	 № 4 (56), 2021
31 жовтня 2021  року в  селищі Великий
Бичків, що на Рахівщині, відбувся VІІ облас-
ний фестиваль-конкурс народного хорео-
графічного мистецтва ім. Йосипа Волощука.
На захід з’їхалися 16 колективів, а це за-
галом 300 учасників з різних куточків Закар-
паття, щоб продемонструвати танцювальні
традиції свого регіону.
Привітав усіх танцюристів та гостей
дійства голова Великобичківської селищної
ради Олег Бурса. Він наголосив, що надзви-
чайно радий приймати учасників такого
знакового культурно-мистецького заходу.
Сподівається, що найближчим часом фес-
тиваль розширить свої рамки до всеукраїн-
ського і  навіть міжнародного рівня та буде
проводитись не раз у  два роки, а щорічно.
Таким чином популяризуватиме народне
хореографічне мистецтво нашого краю.
До слова також були запрошені заступ-
ник директора  – начальник управління
комунальних закладів департаменту куль-
тури, національностей та релігій Закарпат-
ської облдержадміністрації Віктор Кравчук
і директор КЗ «Обласний організаційно-ме-
тодичний центр культури» ЗОР, заслужений
працівник культури України Ганна Дро-
гальчук.
Ганна Дрогальчук, Віктор Кравчук, Олег Бурса, народний аматорський ансамбль
пісні і танцю «Лісоруб» на відкритті обласного фестивалю-конкурсу
народного хореографічного мистецтва ім. Йосипа Волощука. Смт Великий Бичків, 2021 рік
ЗАКАРПАТТЯ КРУЖЛЯЛО
В НАРОДНОМУ ТАНЦІ
Варто відзначити, що фестиваль відбув-
ся на батьківщині видатного хореографа,
кавалера ордена «Знак пошани», невтомного
збирача фольклору, заслуженого працівника
культури України Йосипа Волощука. Метою
культурно-мистецького заходу є збережен-
ня, розвиток та популяризація народного
танцю.
Відкрив фестиваль чарівною вокаль-
но-хореографічною композицією «Приві-
тальна» один із  найстаріших колективів
області  – народний аматорський ансамбль
пісні і  танцю «Лісоруб» будинку культури
селища Великий Бичків (керівник  – заслу-
жений працівник культури України Воло-
димир Шепета, балетмейстер – заслужений
працівник культури України Мирон Гер-
ман). Цьогоріч він був гостем фестивалю.
Вдало виступив із  композицією «Ужан-
ський веселий» та румунським народним
танцем Закарпаття «Інвертіта» народний
аматорський ансамбль танцю «Джерела»
Ужгородського міського центру дозвілля  –
будинку культури (керівник  – заслужений
працівник культури України Михайло Сач-
ко). До слова, «Інвертіту» записала у селищі
Великий Бичків та селі Біла Церква Рахів-
ського району й  поставила у  Закарпатсько-
му народному хорі народна артистка Укра-
Відлуння подій
11
№ 4 (56), 2021	 Культурологічні джерела
їни Клара Балог. У фестивалі колектив бере
участь вперше.
Також дебютував і  ансамбль народного
танцю «Гаклірка» (керівник Ольга Бобак) з се-
лища Середнє, що на Ужгородщині. Колек-
тив представив хореографічну композицію
«Жало дзівче траву», яка створена на основі
словацьких обжинкових пісень, характерних
для Кошицького регіону Словаччини, та хо-
реографічну композицію «Крутить колесо
русинка», яка припала до душі членам журі.
Обидва твори у постановці Ольги Бобак.
Високий художній рівень показав і зраз-
ковий аматорський хореографічний ан-
самбль «Хустяночка» Хустського міського
будинку культури (керівник  – заслужений
працівник культури України Ірина Гнепа).
Він представив два твори із золотого фонду
закарпатської хореографії – фольклорно-хо-
реографічну композицію Хустщини «Гей
Маріко, подь іграти» (постановка Ірини Гне-
пи) та закарпатський весільний танець «Бе-
резнянка» (хореографія народної артистки
України Клари Балог, постановка Ірини Гне-
пи).
Цікаві постановки на конкурс привез-
ли школи мистецтв області. Приємно, що
у школах проводиться велика робота зі збе-
реження народних танців Закарпаття. Зо-
крема, ансамбль народного танцю «Szivár-
vány» Ужгородської школи мистецтв вико-
нав закарпатський дівочий танець «Карічка»
(постановка Миколи Мовнара) та угорський
народний танець у  постановці Василини
Синички.
Хореографічний колектив «Барви Закар-
паття» Мукачівської школи мистецтв ім. Сте-
пана Мартона (керівник Емілія Васько) про-
демонстрував «Увиванець» та хореографічну
композицію «Барви Закарпаття». Хореогра-
фічний колектив «Раківчани» Великорако-
вецької школи мистецтв (керівник Євгенія
Мельник) – «Дуботанець» та «Бубнарський».
Сподобалися глядачам і  народний та-
нець «Анічка» та український дівочий та-
нець «Калинонька», які представив народ-
ний аматорський ансамбль сучасного танцю
«Арабеск» комунального закладу «Центр
культури та дозвілля Чопської міської тери-
торіальної громади» (керівник Тетяна Ко-
вач).
Зразковий аматорський хореографіч-
ний колектив «Авангард» Центру науко-
во-технічної, дитячої та юнацької творчості
Рахівської міської ради (керівник Олена Ма-
медова) виступив із оригінальним сучасним
реміксом на тему гуцульського народного
танцю «Аркан».
Заслуговують на увагу і  хореографічні
колективи «Джерельце» та «Едельвейс» Ра-
хівського будинку культури під керівниц-
твом Мирослави Шемоти.
Народний аматорський фольклорний
колектив «Шовкова косиця» народного дому
с.  Чорна Тиса Ясінянської селищної ради
(керівник Василина Теміцька) запропонував
«Весілля в Карпатах».
Цьогоріч взяв участь у фестивалі й добре
знаний не лише в області, але й за її межа-
ми народний аматорський хореографічний
колектив «Дьоньдьошбукрийто» будинку
культури с. Дерцен Палацу культури і мис-
тецтв Мукачівської міської ради (керівник
Жолт Королович). Він виконав два нові угор-
ські твори «Рабокезі» та «Ньіршегі».
Народний аматорський ансамбль танцю
«Ритм» Есенського сільського будинку куль-
тури-філії комунального закладу «Центр
культури та дозвілля Чопської міської тери-
торіальної громади» (керівник Тиберій Са-
бов) також відомий далеко за межами краю.
На фестиваль привіз два нові танці  – сло-
вацький та угорський «Кросноменти».
Два чудові твори  – народносценічну
композицію «Єврейський хацер» та народ-
ностилізовану композицію «На Івана, на
Купайла» у  постановці Тетяни Ардельяно-
вої подарував присутнім хореографіний
ансамбль Центру творчого розвитку «Зіра-
ті–Зефірчик» м.  Ужгород (керівник Тетяна
Ардельянова).
Завершив концертну програму фести-
валю лауреат міжнародних та всеукраїн-
ських конкурсів та фестивалів  – зразковий
аматорський ансамбль народного танцю
«Джерельця Карпат» Закарпатського об-
ласного будинку культури профспілок (ху-
дожній керівник  – заслужений працівник
культури України Михайло Сачко) зі своєю
знаменитою на всю Україну танцювальною
картиною «У Лисичові на царині» в  поста-
новці Михайла Сачка.
Журі, до якого увійшли Єлизавета Ба-
бяк  – викладач-методист циклової комісії
«Хореографічних дисциплін» КЗВО «Ужго-
родський інститут культури і  мистецтв»
Закарпатської обласної ради, член Націо­
нальної хореографічної спілки України
(голова журі); Віктор Кравчук  – заступник
директора департаменту, начальник управ-
Відлуння подій
12
	 Культурологічні джерела 	 № 4 (56), 2021
ління комунальних закладів культури де-
партаменту культури, національностей та
релігій Закарпатської облдержадміністрації;
Ганна Дрогальчук – директор комунального
закладу «Обласний організаційно-методич-
ний центр культури» Закарпатської обласної
ради, заслужений працівник культури Укра-
їни; Микола Мовнар – провідний методист
комунального закладу «Обласний організа-
ційно-методичний центр культури» Закар-
патської обласної ради, член Національної
хореографічної спілки України; Людмила
Вайзер – старший викладач хореографічних
дисциплін Ужгородської школи мистецтв,
заслужена артистка України, переглянуло
виступи та визначило переможців.
Лауреат І  ступеня  – зразковий аматор-
ський хореографічний ансамбль «Хустяноч-
ка» комунального закладу «Хустський місь-
кий будинок культури» (керівник  – заслу-
жений працівник культури України Ірина
Гнепа).
Лауреати ІІ ступеня  – зразковий ама-
торський ансамбль народного танцю «Дже-
рельця Карпат» Закарпатського обласного
будинку культури профспілок (керівник  –
заслужений працівник культури України
Михайло Сачко);
– ансамбль народного танцю «Szivár-
vány» комунального закладу «Ужгородська
школа мистецтв» (керівник Василина Си-
ничка).
Лауреати ІІІ ступеня  – хореографічний
колектив «Барви Закарпаття» Мукачівської
дитячої школи мистецтв ім. Степана Марто-
на (керівник Емілія Васько);
– народний аматорський
хореографічний колектив бу-
динку культури с. Дерцен кому-
нального закладу «Палац куль-
тури і  мистецтв» Мукачівської
міської ради (керівник Жолт Ко-
ролович).
Усі лауреати, окрім дипло-
мів, отримали подарункові сер-
тифікати в  гіпермаркет «Епі-
Центр».
Дипломами також були від-
значені:
– народний аматорський
ансамбль танцю «Джерела»
Ужгородського міського центру
дозвілля  – будинку культури
(керівник – заслужений працівник культури
України Михайло Сачко);
– ансамбль народного танцю «Гаклірка»
комунального закладу «Хореографічна шко-
ла «Джерельце Карпат» Середнянської се-
лищної ради (керівник Ольга Бобак);
– народний аматорський ансамбль на-
родного танцю «Ритм» Есенського сільсько-
го будинку культури-філії комунального за-
кладу «Центр культури та дозвілля Чопської
міської територіальної громади» (керівник
Тиберій Сабов);
– хореографічний ансамбль Цен-
тру творчого розвитку «Зіраті–Зефірчик»
м. Ужгород (керівник Тетяна Ардельянова);
– народний аматорський ансамбль су-
часного танцю «Арабеск» комунального за-
кладу «Центр культури та дозвілля Чопської
міської територіальної громади» (керівник
Тетяна Ковач).
Інші колективи отримали подяки за
участь у фестивалі-конкурсі.
Це було справді свято народної хорео-
графії. Глядачі мали змогу насолодитися
запальною «Гуцулкою» та «Чардашем», емо-
ційною «Інвертітою», грайливою «Карічкою»
та «Березнянкою», яскравими фольклорно-­
хореографічними композиціями, побачити
неповторні народні костюми та поринути
у чарівний світ танцювального мистецтва.
Ведучі заходу Ольга Горощак та Вікторія
Данюк.
Щиро дякуємо Великобичківській се-
лищній раді за теплий прийом, а всім
учасникам бажаємо творчих успіхів та нат­
хнення.
Олена ГАЙДУК,
Микола МОВНАР
Ансамбль народного танцю «Гаклірка»
Відлуння подій
13
№ 4 (56), 2021	 Культурологічні джерела
Сьомого листопада 2021 року, напередо-
дні Всеукраїнського дня працівників куль-
тури та майстрів народного мистецтва, ко-
мунальний заклад «Центр культури та до-
звілля» Баранинської сільської ради провів
форум творчих людей Баранинської тери-
торіальної громади з  промовистою назвою
«Золотокрила муза». Захід відбувся у  при-
міщенні клубу-бібліотеки  – філії с.  Великі
Лази.
У ньому взяли участь письменниця На-
талія Маєрчик (с.  Баранинці), поет Влади­
слав Лазорик (с.  Великі Лази), художники
Богдан Павловський (с. Великі Лази), Аліна
Гурніш (с.  Руські Комарівці), Дарина Ваке-
рич (наймолодша учасниця форуму, с. Гли-
боке), вишивальниці Магдалина Турянчич
(с. Циганівці), Ірина Войнова (с. Довге Поле),
Уляна Григор’єва (с. Стрипа), Крістіна Були-
на (с. Ярок); фотографи Тетяна Арпа (с. Вели-
кі Лази), Іван Томчані (с. Циганівці); автори
та виконавці власних пісень Тетяна і Сергій
Раховські (с.  Циганівці); різьбяр Ігор Дана-
цко (с.  Нижнє Солотвино). А Ганна Легеза
не лише гарно вишиває, але й пише вірші та
готує смачні кондитерські вироби (с. Руські
Комарівці).
Це цікаві особистості, кожна може бути
героєм окремого творчого вечора. Вони
окрилені, натхненні, сповнені оптимізму
й віри у цілющу силу мистецтва! А їхні тво-
ри  – справжні перлини, гідні найкращих
сценічних майданчиків та музейних експо-
зицій!
Учасники форуму розповідали про свою
творчість, читали власні вірші, співали піс-
ні та презентували на виставці свої твори.
Кожний спробував відповісти на запитання:
«Що для Вас творчість?». Відповіді захоплю-
вали різноманітністю. Ми дійшли до спіль-
ЗОЛОТОКРИЛА МУЗА
ного висновку, що здатність створювати щось
нове й оригінальне – подарована дитині при
народженні, оскільки навіть маючи знання
та володіючи уміннями і навичками, твор-
чості людина навчитися не може. А ще – ко-
жен майстер отримує велику радість і насо-
лоду під час процесу творення.
Присутніх привітали вокальний ан-
самбль працівників Центру культури «Ви-
шиванка», дует «Рідна пісня» і гурт «Веселі
хлопаки».
Назву «Золотокрила муза» запозичили
з  вірша геніального українського поета Та-
раса Шевченка. Сподіваємось, наш форум
традиційно збиратиме творчих людей кож-
ної осені під крила такої вибагливої, але
й водночас тендітної і сяючої «Золотокрилої
музи».
Тетяна РАХОВСЬКА
Магдалина Турянчич Іван Томчані
Богдан Павликовський
Сергій і Тетяна Раховські
Відлуння подій
14
	 Культурологічні джерела 	 № 4 (56), 2021
25 листопада 2021 року в Закарпатсько-
му академічному обласному театрі ляльок
«Бавка» в м. Ужгород відбувся обласний від-
бірковий тур Всеукраїнського фестивалю
творчості осіб з  інвалідністю «Барви жит-
тя». У  культурно-мистецькому заході взяли
участь 32 учасники, які виступали та демон-
стрували свої роботи в  наступних жанрах:
вокально-хоровому, інструментальному, лі-
тературному, оригінальному, а також обра-
зотворчому та декоративно-прикладному
мистецтві.
З вітальним словом до присутніх звер-
нулися директор департаменту культури,
національностей та релігій Закарпатської
облдержадміністрації Євген Тищук, дирек-
тор КЗ «Обласний організаційно-методич-
ний центр культури» Закарпатської облас-
ної ради, заслужений працівник культури
України Ганна Дрогальчук та директор де-
партаменту соціального захисту населення
Закарпатської облдержадміністрації Віктор
Мацола.
Оцінювали виступи учасників журі, до
складу якого увійшли: Ганна Дрогальчук –
директор комунального закладу «Обласний
організаційно-методичний центр культури»
Закарпатської обласної ради, заслужений
працівник культури України; Марія Мар-
МИСТЕЦТВО ТА ТВОРЧІСТЬ НЕ ЗНАЄ МЕЖ
тинюк – викладач-методист циклової комісії
«Хорових та музично-теоретичних дисци-
плін» комунального закладу вищої освіти
«Ужгородський інститут культури і  мис-
тецтв» Закарпатської обласної ради; Микола
Мовнар – провідний методист комунального
закладу «Обласний організаційно-методич-
ний центр культури» Закарпатської облас-
ної ради, член Національної хореографічної
спілки України; Наталія Дубініна – керівник
народної аматорської студії поезії «Чарівне
слово» Ужгородського міського центру до-
звілля – будинку культури; Василь Вовчок –
викладач Ужгородської школи мистецтв,
член Національної спілки художників Укра-
їни, заслужений художник України; Наталія
Стегура  – завідувач народного етнографіч-
ного музею комунального закладу «Облас-
ний організаційно-методичний центр куль-
тури» Закарпатської обласної ради, заслуже-
ний майстер народної творчості України.
Лауреати І ступеня
Наталія Малетич. Свалявський будинок
культури з клубними закладами у сільській
місцевості Свалявської міської ради.
Максим Рубець
Наталія Малетич, Даніел Сюлек
Відлуння подій
15
№ 4 (56), 2021	 Культурологічні джерела
Максим Рубець. Дитяча школа мистецтв
Тячівської міської ради (викладач Мар’яна
Бордунова).
Лауреати ІІ ступеня
Даніел Сюлек. Берегівська школа мис-
тецтв ім.  Золтана Кодая (викладач Матей
Сюлек).
Людмила Стець. Обласний центр со-
ціально-психологічної реабілітації дітей та
молоді з  функціональними обмеженнями
(керівник Рімма Полякова).
Анастасія Осташ. Обласний центр со-
ціально-психологічної реабілітації дітей та
молоді з  функціональними обмеженнями
(керівник Марина Шабуніна).
Валерій Мисів. Верхньоворітський за-
клад загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів
(викладач Наталія Гвоздак).
Лауреати ІІІ ступеня
Сергій Шепа. Обласний центр соціаль-
но-психологічної реабілітації дітей та молоді
з функціональними обмеженнями (керівник
Марина Шабуніна).
Мартин Федоричка. Ужгородська школа
мистецтв (викладач Оксана Ладжун).
Євгенія Плешинець. Хустська спеціаль-
на загальноосвітня школа-інтернат (викла-
дач Катерина Мельник).
Антоніна Копин. Ільницька дитяча шко-
ла мистецтв (викладач Любов Матіко).
Усі учасники були нагороджені дипло-
мами та подарунками.
Олена ГАЙДУК
Сергій Шепа
Антоніна Копин
Іляна Войнарович
Відлуння подій
16
	 Культурологічні джерела 	 № 4 (56), 2021
25 листопада 2021 року провідний мето-
дист КЗ «Обласний організаційно-методич-
ний центр культури» ЗОР, заслужений діяч
мистецтв України Іван Хланта та методист
І  категорії Володимир Сичкун побували
у селі Вільшинки. Мета поїздки – виявити,
наскільки збереглася пісенна традиція одно-
го з найвіддаленіших гірських сіл, якого віку
носії народної пісенності і який їхній репер-
туар. Велику допомогу в  цій справі надав
голова Вільшинківської сільської ради Іван
ФОЛЬКЛОРНА ЕКСПЕДИЦІЯ ДО ВІЛЬШИНОК
Цубина, який сам гарно і з любов’ю співає,
знає багато автентичних пісень. Він органі-
зував для роботи 11 жінок, що гарно співа-
ють. Протягом чотирьох годин вони наспіва-
ли понад 40 автентичних пісень, які зафік-
сували на відеокамеру. Переважна більшість
жінок були старшого віку – понад 70 років.
Вони досить добре зберегли в своїй пам’яті
і виконали автентичні маловідомі або й зов-
сім невідомі пісні різних жанрів. Особливо
цінними виявилися колядки світського ха-
рактеру  – ґаздові, ґаздині, вдові, хлопцеві,
дів­
чині та дівчаткові-немовляті. Приверта-
ють також увагу весільні пісні, про кохання,
родинно-побутові, жартівливі та інші.
Коли закінчилися уроки в школі, до де-
сяти автентичних пісень наспівали й учи-
телі  – учасники вокального ансамблю. Та-
кож Іван Хланта виступив перед учнями та
вчителями школи і  розповів про пісні, які
побутують у їхньому селі. На зустрічі була
присутня і завідувач відділу культури та ту-
ризму Тур’ї-Реметівської сільської ради Лю-
бов Скубенич.
Висловлюємо щиру подяку письменни-
кові Василеві Мулесі, який доклав чимало
зусиль, щоб ця поїздка відбулася.
Марина ОФІЦИНСЬКА
Іван Хланта з носіями народнопоетичної творчості села Вільшинки. 2021 рік
Іван Хланта записує пісні
Відлуння подій
17
№ 4 (56), 2021	 Культурологічні джерела
Наталія Засухіна
Владислав Юрош
Уявіть: вечірня сцена головного театру
Закарпаття, а на ній розміщені глядачі, чоло-
вік 30-40, не більше. Багатолику атмосферу
театру підсилюють емоції передчуття лю-
дей. І  завіса закривається, чи не вперше, за
глядачами, а не перед. І всі ці люди опиня-
ються за лаштунками не просто добре роз-
казаної історії, а втрапляють у саму дельту
драми людської долі. Вже через кілька хви-
лин від початку більшість глядачів не при-
ховують сліз.
В Ужгороді, 25 листопада 2021 року, від-
булася прем’єра вистави «Чіріклі», створеної
за п’єсою ужгородського драматурга Олек-
сандра Гавроша. В  основі її  – біографічна
проза сучасного ромського письменника
Миколи Бурмека-Дюрі, який через свою
скромність і  хвилювання не прийшов на
прем’єру історії свого життя на сцені Закар-
патського драмтеатру. Це драма про долю
матері й сина, їх взаємини і непросте жит-
тя ромської спільноти, яку презентували
у жанрі моновистави – коли один актор або
акторка утримують увагу глядача весь час.
«Моновистава  – найскладніший жанр,
який вимагає особливих зусиль і здібностей,
особливого проникнення у  себе і  навколи-
шній світ. Це великий виклик. Але тільки
через нові виклики можливий подальший
розвиток. Можна грати велику роль у  ви-
ставі, але коли тебе підмінюють, підтриму-
ють, розділяють відповідальність – це одне.
А тут – вся ноша на тобі», – зазначив Анато-
ЧОМУ ПЕРША ДОКУМЕНТАЛЬНА ДРАМА
ЗМУШУЄ ПЛАКАТИ
лій Канцедайло, заслужений діяч мистецтв
України, режисер-постановник вистави.
Ця вистава – документальна драма. Жін-
ка – у центрі історії. «У мене дві молодші се-
стри і я все життя їх виховував і поблажливо
ставився до них. Це відношення перейшло
і на все жіноцтво. Але життя відкрило мені
очі і я усвідомив жіночу місію. Жінка – мати,
жінка ближче до сім’ї, вона – ВОНА! За ге-
роїнею нашої вистави – не тільки складність
усього життя, а й те, як вона, всупереч усьому,
шукає позитив і пам’ятає кожну дрібничку
доброти. Ця жінка – уособлення Вселенської
матері. І вже не має значення, якої вона нації,
вона народжує і дає життя», – додав режисер.
Головну і  єдину роль у  монодрамі «Чі-
ріклі» зіграла заслужена артистка України
Наталія Засухіна. Її героїню називають Чі-
ріклі, на ромській мові «пташка». Попри лі-
ричність імені, вистава дуже нелегка. «Коли
я бралася за цю роботу, не думала, що буде
так складно. Адже перед тим вже успішно
грала ромок на сцені. Але тут щось зовсім
інше: зайда, тобто торба для речей цієї літ-
ньої циганки Чіріклі така важезна, що я лед-
ве відриваю її від землі», – говорить пані На-
талія.
Олександр Гаврош, закарпатський дра-
матург: «Ми опублікували анонс виста-
ви у  соцмережі Facebook, його розмістили
у групі «Ужгород» і там було близько 50 ко-
ментарів. Вони практично всі були негатив-
Відлуння подій
18
	 Культурологічні джерела 	 № 4 (56), 2021
ні. Я  був вражений від такої агресії, адже
в моєму оточенні всі досить толерантні, а ви-
являється, пересічний громадянин мислить
інакше. І це тільки впевнило нас у правиль-
ності й актуальності цієї вистави».
Сергій Пономарьов, директор ромської
програми Фонду «Відродження»: «Негативні
коментарі, які ми дуже часто чуємо у бік ро-
мів, ґрунтуються якраз на когнітивному ви-
кривленні та примітивному реалізмі: якщо
я  щось побачив на власні очі, я  його якось
сам собі інтерпретував, опираючись на влас-
ний досвід і  знання, значить, воно так і  є.
А  ніхто при цьому не задумується про те,
аби запитати самих ромів, як вони це бачать.
Мало хто намагається особисто поспілкува-
тися з ромами, дізнатися історію, яка стоїть
за поведінковими патернами і  вчинками.
Таких продуктів у  арт-просторі, де самим
ромам давали б можливість презентувати
свою історію, дуже мало. Драма «Чіріклі» –
унікальний продукт осмислення персональ-
ного наративу історії Миколи».
Драматизму виставі додає скрипка. За-
служений артист України Владислав Юрош
підібрав до вистави ромську музику, близьку
до нашого регіону. За його словами, закар-
патські роми мають свої досягнення в музи-
ці. Нещодавно навіть вийшла книжка про
цих музикантів. Пан Владислав часто з ними
контактував як колега-скрипаль. Але остан-
нім часом спостерігає, що скрипка перестала
користуватися такою популярністю у ромів.
«Колись на традиційних ромських похо-
ронах за труною могли вигравати десятки
ромських скрипалів. Тепер в Ужгороді важко
знайти навіть одного», – каже Владислав.
Ця вистава відкриває нам завісу, за яку
ми воліємо не зазирати, показує контекст
і суть життя людини. Недосконалої. Склад-
ної. Історія рома, про якого йдеться у виста-
ві, феноменальна. Він закінчив школу й здо-
був вищу освіту. Але: «Мати освіту і  вміти
жити – різні речі».
Олеся СМИРНОВА
Фото: Карл СМУТКО
Україна в  1932–1933 роках пережила
страшну трагедію  – Голодомор, який за-
брав мільйони людських життів. Щорічно
у  четверту суботу листопада в  Україні від-
значається День пам’яті жертв голодоморів.
Від голоду в Україні померли щонайменше
3,9 мільйона людей. Кількість жертв у всьо-
му СРСР оцінюють у близько сім мільйонів.
«ЛЮДСЬКОЇ ПАМ’ЯТІ МОСТИ…»
27 листопада 2021 року в клубі-бібліотеці
с. Невицьке відбувся вечір-спомин «Людської
пам’яті мости…», на якому вшанували укра-
їнських селян, які загинули мученицькою
смертю від голоду, заподіяного сталінським
тоталітаризмом. Учасники заходу мали мож-
ливість переглянути короткометражний
фільм «Червоне намисто», вшанували хви-
линою мовчання та запалили «свічки пам’я-
ті». Підготувала вечір-спомин організатор
культурно-дозвіллєвої та бібліотечної робо-
ти Комунального закладу «Креативно-мис-
тецького комплексу «Вілет» Віра Стегура.
Пройдуть роки, минуть століття, а тра-
гедія 1932–1933 років все одно хвилюватиме
серця людей. І тих, кого вона зачепила своїм
чорним крилом, і тих, хто народився після
тих страшних років. Вона завжди буде об’єд-
нувати всіх живих одним спогадом, одним
сумом, однією надією. Тож давайте не забу-
вати, що ж пережив наш сильний народ!
Віддаваймо шану, співчуття та пам’ять тим,
хто відійшов у той світ при таких жорстоких
обставинах. Вічна пам’ять.
Юлія ЖУПИК
Відлуння подій
19
№ 4 (56), 2021	 Культурологічні джерела
Ужгородський митець Сергій Глущук
завжди у  творчому пошуку. Його доробок
можна чітко розділити на кілька періодів.
Він захоплюється філософією, історією і мі-
фологією українців, релігією і  культурою,
що знаходить своє матеріальне втілення
в  його роботах. Кожна його виставка об’єд-
нана як ідейно, так і тематично. Через свою
систему образотворення, що притаманна,
гадаю, тільки йому, автор намагається по-
ділитися з нами своїми думками, розкрити
свій світогляд, змусити глядача задуматись.
Його картини нерідко збурюють глядачів,
викликають протиріччя, які стосуються як
емоції, так і думок та судження. Іноді цілком
полярні. Хтось захоплюється його професіо-
налізмом та майстерністю реставратора і ко-
піювальника, а комусь його роботи здають-
ся простими й примітивними, без творчого
лету. Але, незважаючи на це, він художник
неординарний, має своїх палких шануваль-
ників, які купують його полотна, вшанову-
ють його не словом, а гривнею.
У виставковому залі Закарпатського му-
зею народної архітектури та побуту 3 грудня
2021 року відкрилася його чергова тематич-
на виставка «Життя – це театр». Назва ціл-
ком вмотивована, адже зрілий майстер має
багатий життєвий досвід і відчуває потребу
поділитися з нами своїми думками, ідеями,
світобаченням. На думку Сергія Глущука,
який відсторонено спостерігає за тим, що
з нами відбувається, ми живемо нині у сві-
ті, в  якому невідомі-відомі ляльководи, на-
магаються нав’язати нам якусь певну роль
у  суспільстві, створити умови для повного
тотального контролю над кожною людиною.
Життя нині – справжній театр абсурду. Воно
позбавлене всякого змісту. Вважає, що йде
боротьба не на життя, а на смерть між сила-
ми зла й добра. Поки що, на жаль, зло пере-
магає, бо їм вдалося роз’єднати людей світу,
посіяти між ними страх, розбрат, недовіру…
Землю оповила велика Темрява… Сили зла
торжествують.
Але не далекий той час, коли Добро візь-
ме верх. Художник свято і щиро в це вірить.
Своїм мистецтвом, новими творами робить
все, аби ця мить наступила якомога швидше.
Сенс свого життя та творче натхнення
митець знайшов у  коханні, невтомній пра-
ці, що приносить йому, за його словами,
справжню радість і  задоволення. Нині він
знову закоханий, що дає йому наснагу тво-
рити. Його творчий доробок вражає. Це сот-
ні й сотні полотен.
Відвідувачі мали щасливу нагоду озна-
йомитися з  роботами, створеними протя-
НОВА ЗУСТРІЧ ІЗ СЕРГІЄМ ГЛУЩУКОМ
гом кількох «карантинно-ковідних» років.
До експозиції ввійшли кількадесят нових
полотен. У переважній більшості – це тема-
тичні картини, портрети, твори на побуто-
ву тематику тощо. Частина з  них написані
в абсурдному ключі, для кращого розкриття
теми. Роботи майстра сприймаються легко
й нерідко, на перший погляд, мають нехит­
рий, дещо ілюстративний характер. Але це
не зовсім так. Автор ніби стверджує – життя
прекрасне, як світ, що нас оточує, і в ньому є
все необхідне для щастя людини. Він закли-
кає нас не ускладнювати його, а жити в лю-
бові, коханні, гармонії із  собою і  Всесвітом,
незважаючи на весь цей абсурд, що відбува-
ється довкола нас.
При всій реалістичності відтворення об-
разів в них немає холодності фотореалізму,
вони позбавлені й поверхової стилізації. Ав-
тор досягає цього особливими живописни-
ми прийомами. Активну роль він надає по-
вітряній перспективі, що створює відчуття
глибини простору.
Київський мистецтвознавець Інна Пар-
хоменко у  передмові до його каталогу, ха-
рактеризуючи творчість, пише: «Митець
розраховує на інтелектуального співрозмов-
ника, який вміє читати дещо поверх того, що
зображено. Він розраховує на потенційну ра-
дість співпраці глядача. Сергій Глущук уни-
кає у своїй творчості штампів, стандартного
мислення. Проте теми не надумані з метою
вразити глядача своєю оригінальністю. Ко-
жен твір митця народжений особливо схви-
льованим станом душі творця, яка перетво-
рює хаос на гармонію».
Володимир МИШАНИЧ
Володимир Мишанич,
Сергій Глущук, Сергій Федака
Відлуння подій
20
	 Культурологічні джерела 	 № 4 (56), 2021
Восьмого грудня у Закарпатському музеї
народної архітектури та побуту відбулося
відкриття обласної виставки «Поєднані мис-
тецтвом» у  рамках проєкту «Майстри бар-
вистої палітри», започаткованого 2016  року
КЗ «Обласний організаційно-методичний
центр культури» ЗОР.
До експозиції ввійшли роботи викла-
дачів шкіл мистецтв області. Серед них
заслужений майстер народної творчості
України Людмила Губаль (Коритнянська
ШМ), Олександр Сидорук (Ужгородська
ШМ), Антон Секереш і  Вероніка Боронні-
кова (Великолучківська ШМ), Любов Матіко
(Ільницька ШМ), Людмила Курта-Стегун
(Середнянська ШМ), Надія Черевко-Попо-
вич (Дубівська ШМ), Віталій Дорош і Ванда
Дорош-Майор (Свалявська ШМ), Альона
Стасюк (Широківська ШМ), Діана Добош
(Виноградівська МШ імені Б. Бартока), Іван
Стегура (Перечинська ШМ) та Михайло Роз-
ман (Драгівська ШМ). Митці-педагоги ре-
презентували свої твори, створені у вільний
від роботи час та на пленерах.
Відкрив виставку директор Закарпат-
ського музею народної архітектури та по-
буту Василь Коцан. Привітали учасників
директор КЗ «Обласний організаційно-ме-
тодичний центр культури» ЗОР, заслужений
працівник культури України Ганна Дро-
гальчук, заступник директора департаменту
культури, національностей та релігій Віктор
Кравчук та доктор історичний наук Сергій
Федака.
ПОЄДНАНІ МИСТЕЦТВОМ
Вражають роботи Олександра Сидорука
глибиною проникнення у  сутність Приро-
ди, вмінням передати її образ, настрій. Ха-
рактерно, що автор не намагається вразити
нас якоюсь ефектною манерою письма, ви-
шуканою мовою образотворення, яка би,
мабуть, відвертала увагу глядача від чогось
головного, що хоче сказати митець. Він спіл-
кується з нами простою й доступною мовою,
демонструє глибину пізнання світу.
Антон Секереш, гадаю, продовжує своє
сходження на нові творчі вершини, вдоско-
налює свою майстерність у пленерному жи-
вописі. Його роботи стають дедалі колорит-
нішими й експресивнішими.
Привертають увагу відвідувачів вистав-
ки й  твори Людмили Курти-Стегун, яка
репрезентувала новостворені роботи. Вона
активно працює, сповнена нових творчих
планів, задумів. Гадаю, що вона стоїть на по-
розі грандіозних творчих звершень, що, без
сумніву, приведуть її до успіхів і широкого
визнання.
Не залишилися поза увагою й  полот-
на Віталія Дороша та його дружини Ванди
Майор-Дорош, які представили кілька своїх
робіт. До слова, нещодавно Віталій отримав
ґран-прі за роботу «Графічна Свалява» Все­
українського конкурсу «Мистецькі фанта-
зії», що проводився у Луцьку.
Ініціатор та організатор виставки  –
КЗ  «Обласний організаційно-методичний
центр культури» ЗОР.
Володимир МИШАНИЧ
Василь Коцан, Любов Матіко, Віктор Кравчук, Ганна Дрогальчук, Вероніка Бороннікова,
Антон Секереш, Надія Черевко-Попович, Михайло Розман
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.

More Related Content

What's hot

Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2017 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2017 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2017 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2017 рік. oomckuzh
 
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік. oomckuzh
 
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2019 рік
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2019 рік Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2019 рік
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2019 рік oomckuzh
 
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2018 рік
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2018 рік Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2018 рік
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2018 рік oomckuzh
 
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2020 рік.
 Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2020 рік.  Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2020 рік. oomckuzh
 
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2015 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2015 рік.Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2015 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2015 рік.oomckuzh
 
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2017 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2017 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2017 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2017 рік. oomckuzh
 
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2016 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2016 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2016 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2016 рік. oomckuzh
 
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2016 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2016 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2016 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2016 рік. oomckuzh
 
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2017 рік.
 Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2017 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2017 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2017 рік.oomckuzh
 
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2016 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2016 рік.Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2016 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2016 рік.oomckuzh
 
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2018 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2018 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2018 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2018 рік. oomckuzh
 
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2018 рік
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2018 рікЖурнал "Культурологічні джерела". №2. 2018 рік
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2018 рікoomckuzh
 
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2017 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2017 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2017 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2017 рік. oomckuzh
 
Журнал "Культурологічні джерела". №4(32) 2015 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4(32) 2015 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №4(32) 2015 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4(32) 2015 рік. oomckuzh
 
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2016 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2016 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2016 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2016 рік. oomckuzh
 
Vshkole 9 klas_ukrajinska_literatura_avramenko_2009_ros
Vshkole 9 klas_ukrajinska_literatura_avramenko_2009_rosVshkole 9 klas_ukrajinska_literatura_avramenko_2009_ros
Vshkole 9 klas_ukrajinska_literatura_avramenko_2009_rosDaniel Movchan
 
Programa
ProgramaPrograma
ProgramaKurs
 
вчитель брушко л.в., лауреати національної премії україни ім. т.г.шевченка
вчитель брушко л.в., лауреати національної премії україни ім. т.г.шевченкавчитель брушко л.в., лауреати національної премії україни ім. т.г.шевченка
вчитель брушко л.в., лауреати національної премії україни ім. т.г.шевченкаВиталий Базаль
 

What's hot (20)

Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2017 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2017 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2017 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2017 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2019 рік
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2019 рік Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2019 рік
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2019 рік
 
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2018 рік
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2018 рік Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2018 рік
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2018 рік
 
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2020 рік.
 Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2020 рік.  Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2020 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2015 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2015 рік.Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2015 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2015 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2017 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2017 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2017 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2017 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2016 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2016 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2016 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2016 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2016 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2016 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2016 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2016 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2017 рік.
 Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2017 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2017 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2017 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2016 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2016 рік.Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2016 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2016 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2018 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2018 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2018 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2018 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2018 рік
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2018 рікЖурнал "Культурологічні джерела". №2. 2018 рік
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2018 рік
 
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2017 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2017 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2017 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2017 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №4(32) 2015 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4(32) 2015 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №4(32) 2015 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4(32) 2015 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2016 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2016 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2016 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2016 рік.
 
Vshkole 9 klas_ukrajinska_literatura_avramenko_2009_ros
Vshkole 9 klas_ukrajinska_literatura_avramenko_2009_rosVshkole 9 klas_ukrajinska_literatura_avramenko_2009_ros
Vshkole 9 klas_ukrajinska_literatura_avramenko_2009_ros
 
Programa
ProgramaPrograma
Programa
 
Plan2016 2017
Plan2016 2017Plan2016 2017
Plan2016 2017
 
вчитель брушко л.в., лауреати національної премії україни ім. т.г.шевченка
вчитель брушко л.в., лауреати національної премії україни ім. т.г.шевченкавчитель брушко л.в., лауреати національної премії україни ім. т.г.шевченка
вчитель брушко л.в., лауреати національної премії україни ім. т.г.шевченка
 

Similar to Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.

Журнал "Культурологічні джерела". №1, 2. 2023 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1, 2. 2023 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №1, 2. 2023 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1, 2. 2023 рік. oomckuzh
 
Журнал "Культурологічні джерела". №3, 4. 2023 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3, 4. 2023 рік.Журнал "Культурологічні джерела". №3, 4. 2023 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3, 4. 2023 рік.oomckuzh
 
Журнал "Культурологічні джерела". №3, 4. 2022 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3, 4. 2022 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №3, 4. 2022 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3, 4. 2022 рік. oomckuzh
 
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2018 рік
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2018 рік Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2018 рік
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2018 рік oomckuzh
 
Робота Закарпатського Обласного організаційно-методичного центру культури за ...
Робота Закарпатського Обласного організаційно-методичного центру культури за ...Робота Закарпатського Обласного організаційно-методичного центру культури за ...
Робота Закарпатського Обласного організаційно-методичного центру культури за ...oomckuzh
 
Краєзнавча Черкащина
Краєзнавча ЧеркащинаКраєзнавча Черкащина
Краєзнавча ЧеркащинаРОМЦ БКР
 
цбс зведений список за 2016 рік
цбс зведений список за 2016 рікцбс зведений список за 2016 рік
цбс зведений список за 2016 рікlibrary_darnitsa
 
Котилася писанка Україною Писанкарство як вид декоративно-прикладного мистец...
Котилася писанка Україною  Писанкарство як вид декоративно-прикладного мистец...Котилася писанка Україною  Писанкарство як вид декоративно-прикладного мистец...
Котилася писанка Україною Писанкарство як вид декоративно-прикладного мистец...Наталья Качковская
 
моя країна україна книжкові виставки бібліотеки зош № 5
моя країна   україна книжкові виставки бібліотеки зош № 5моя країна   україна книжкові виставки бібліотеки зош № 5
моя країна україна книжкові виставки бібліотеки зош № 5Галина Симоненко
 
ФРАНКОЗНАВЧИЙ ПЛЕНЕР
ФРАНКОЗНАВЧИЙ ПЛЕНЕРФРАНКОЗНАВЧИЙ ПЛЕНЕР
ФРАНКОЗНАВЧИЙ ПЛЕНЕРHelen Golovina
 
«Не питай, що народ дасть тобі, а питай, що ти даси народові»
 «Не питай, що народ дасть тобі, а питай, що ти даси народові»  «Не питай, що народ дасть тобі, а питай, що ти даси народові»
«Не питай, що народ дасть тобі, а питай, що ти даси народові» Дарницька Книгиня
 

Similar to Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік. (16)

Журнал "Культурологічні джерела". №1, 2. 2023 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1, 2. 2023 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №1, 2. 2023 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1, 2. 2023 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №3, 4. 2023 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3, 4. 2023 рік.Журнал "Культурологічні джерела". №3, 4. 2023 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3, 4. 2023 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №3, 4. 2022 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3, 4. 2022 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №3, 4. 2022 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3, 4. 2022 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2018 рік
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2018 рік Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2018 рік
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2018 рік
 
Бібліотека від А до Я
Бібліотека від А до ЯБібліотека від А до Я
Бібліотека від А до Я
 
Робота Закарпатського Обласного організаційно-методичного центру культури за ...
Робота Закарпатського Обласного організаційно-методичного центру культури за ...Робота Закарпатського Обласного організаційно-методичного центру культури за ...
Робота Закарпатського Обласного організаційно-методичного центру культури за ...
 
Краєзнавча Черкащина
Краєзнавча ЧеркащинаКраєзнавча Черкащина
Краєзнавча Черкащина
 
Сучасне українське книгодрукування
Сучасне українське книгодрукуванняСучасне українське книгодрукування
Сучасне українське книгодрукування
 
цбс зведений список за 2016 рік
цбс зведений список за 2016 рікцбс зведений список за 2016 рік
цбс зведений список за 2016 рік
 
Котилася писанка Україною Писанкарство як вид декоративно-прикладного мистец...
Котилася писанка Україною  Писанкарство як вид декоративно-прикладного мистец...Котилася писанка Україною  Писанкарство як вид декоративно-прикладного мистец...
Котилася писанка Україною Писанкарство як вид декоративно-прикладного мистец...
 
моя країна україна книжкові виставки бібліотеки зош № 5
моя країна   україна книжкові виставки бібліотеки зош № 5моя країна   україна книжкові виставки бібліотеки зош № 5
моя країна україна книжкові виставки бібліотеки зош № 5
 
"Відкриваємо Україну"
"Відкриваємо Україну""Відкриваємо Україну"
"Відкриваємо Україну"
 
ФРАНКОЗНАВЧИЙ ПЛЕНЕР
ФРАНКОЗНАВЧИЙ ПЛЕНЕРФРАНКОЗНАВЧИЙ ПЛЕНЕР
ФРАНКОЗНАВЧИЙ ПЛЕНЕР
 
Обласна естафета книжкових виставок до 190-ої річниці від дня народження укра...
Обласна естафета книжкових виставок до 190-ої річниці від дня народження укра...Обласна естафета книжкових виставок до 190-ої річниці від дня народження укра...
Обласна естафета книжкових виставок до 190-ої річниці від дня народження укра...
 
«Не питай, що народ дасть тобі, а питай, що ти даси народові»
 «Не питай, що народ дасть тобі, а питай, що ти даси народові»  «Не питай, що народ дасть тобі, а питай, що ти даси народові»
«Не питай, що народ дасть тобі, а питай, що ти даси народові»
 
Vol 1-no-12-12-2017
Vol 1-no-12-12-2017Vol 1-no-12-12-2017
Vol 1-no-12-12-2017
 

Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.

  • 1.
  • 2. Віктор Кравчук, Антон Секереш, Вероніка Бороннікова УЧАСНИКИ ОБЛАСНОЇ ВИСТАВКИ «ПОЄДНАНІ МИСТЕЦТВОМ» Закарпатський музей народної архітектури та побуту Вероніка Бороннікова Надія Черевко-Попович Михайло Розман Любов Матіко
  • 3. 1 № 4 (56), 2021 Культурологічні джерела ПРО АВТОРІВ.................................... 2 Відлуння подій................................... 3 БЕДЗІР В. «Книга-Фест» удесяте відгомоніла на Закарпатті.......... 3 ОФІЦИНСЬКА М. Звучала «Карпатська рапсодія»................. 6 ТОВТ А. Змагалися найкращі........ 7 ЖЕЛІЗНЯК І. «Бетяри»   приймали вітання........................ 9 ГАЙДУК О., МОВНАР М. Закарпаття кружляло   в народному танці ......................10 РАХОВСЬКА Т.   Золотокрила муза........................13 ГАЙДУК О. Мистецтво   та творчість не знає меж. ............14 ОФІЦИНСЬКА М. Фольклорна експедиція до Вільшинок..........16 СМИРНОВА О. Чому перша документальна драма   змушує плакати...........................17 ЖУПИК Ю. «Людської   пам’яті мости…»...........................18 МИШАНИЧ В. Нова зустріч   із Сергієм Глущуком...................19 МИШАНИЧ В.   Поєднані мистецтвом................ 20 БЕДЗІР В. У Перечині на Андрія гадали, нове життя в центрі культури, музеї розпочали........21 ОФІЦИНСЬКА М. До нас іде Миколай.........................................24 Ювілеї. ................................................ 25 БЕДЗІР В. Василь Свалявчик: «Збирався стати механізатором, педагогом, та доля розпорядилася по-своєму»....... 25 МАРУШКА В. Виноградівській школі мистецтв   ім. Бели Бартока – 75.................. 28 Творча майстерня. ......................... 33 ТЕТЕРЮК-КІНЧ Ю. Коли робота – це покликання…........ 33 ГУСТІ В. Від фестивалів –   до книжки. Від слова –   до діла. ........................................... 36 № 4 (56), 2021 Щоквартальний вісник Засновник:   КЗ «Обласний організаційно- методичний центр культури» ЗОР. Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації   Серія ЗТ № 722/314   ПР від 30.01.2019. Адреса: 88000, м. Ужгород,   вул. Волошина, 18. www.zakfolkcenter.info  е-mail:   oomckuzh@gmail.com Редакційна колегія: Г. Дрогальчук, І. Хланта, В. Кобаль, М. Офіцинська. Упорядкування, підготовка текстів: М. Офіцинська. Відповідальна   за випуск:   Г. Дрогальчук. Автори світлин:   В. Бедзір, О. Гайдук, М. Офіцинська, В. Сичкун, К. Смутко, з архіву В. Густі, О. Зайцева, Л. Зими, В. Марушки, Ж. Поор, Т. Сабова, В. Стегнея, М. Фурмана, КЗ «ООМЦК» ЗОР та мережі Інтернет. Художнє оформлення обкладинки: М. Дем’ян. Дизайн та верстка:  М. Лазорець-Стан. Редагування  та коректура:   Т. Лазаренко. Відповідальність за достовірність фактів, власних назв та імен, інших відомостей   несуть автори. Редакція може не розділяти погляди та думки, які автори висловлюють у своїх публікаціях. На першій сторінці обкладинки учасники народного аматорського ансамблю народного танцю «Ритм» будинку культури села Есень Ужгородського району. Підписано до друку 23.12.2021 р.   Гарнітура Book Antiqua.  Ум. друк. арк. 9,76. Формат 60ç84/8.   Наклад 300 прим. Замовл. № 3309. Оригінал-макет виготовлено   та видрукувано: ТОВ «РІК-У»,   88000, м. Ужгород,   вул. Гагаріна, 36. Свідоцтво:   Серія ДК № 5040 від   21 січня 2016 року.  ЗМІСТ КОЦАН В. Виставкова робота Закарпатського музею народної архітектури та побуту   у 2021 році: всеукраїнська   та міжнародна складові.............39 МАКАРЕНКО Г. Любов до танцю – в серці назавжди…..... 43 МАКАРЕНКО Г. Фарбами оспівуючи світ............................. 45 МАКАРЕНКО Г. …Роки, піснями перевиті..........................................47 МИШАНИЧ В. Тиберій Сабов: «Культура – це своєрідний імунітет, що береже народ   і державу»......................................49 КОНКІНА М. Світ чарівної   музики злився з її життям.........52 Сторінками історії...................... 55 ЗАЙЦЕВ О. Сценографія Закарпатського українського музично-драматичного театру ХХІ cторіччя (2001–2021)............ 55 Стане у пригоді. ...............................59 ОФІЦИНСЬКА М. 21 листопада Україна відзначає   День Гідності та Свободи..........59 БЕЛЕНЬ М. Філософське осмислення художніх надбань автохтонного населення Карпатського ареалу.................. 64 ХЛАНТА І. Музикознавці Ужанської долини......................... 66 ШКІРЯ В. Літстудія «Промінь» дала крила багатьом юним талантам....................................... 73 У світ.................................................. 75 ХЛАНТА І. Найповніше про жіночі прикраси з бісеру.......... 75 Пам’ять..............................................78 МИТРОВКА М. Петро Рак поєднував у собі таланти хормейстера, композитора   й педагога......................................78 ОФІЦИНСЬКА М. Пам’яті Володимира Рудейчука............ 79
  • 4. 2 Культурологічні джерела № 4 (56), 2021 БЕДЗІР Василь – власний кореспон- дент газети «Урядовий кур’єр» у  Закар- патській області БЕЛЕНЬ Михайло – заслужений ху- дожник України, член Національної спіл- ки художників України, Національної спілки журналістів України, Національ- ної спілки дизайнерів України ГАЙДУК Олена  – завідувач відділу народної творчості та аматорського мис- тецтва ГУСТІ Василь – завідувач філіалу За- карпатського обласного художнього му- зею ім. Йосипа Бокшая «Народний літе- ратурний музей Закарпаття», заступник голови Закарпатської обласної організації Національної спілки письменників Укра- їни, заслужений працівник культури України ЖЕЛІЗНЯК Іванна  – спеціаліст від- ділу культури Холмківської сільської ради Ужгородського району ЖУПИК Юлія  – студентка ДВНЗ «Ужгородський національний універси- тет» ЗАЙЦЕВ Олег – аспірант Національ- ної академії керівних кадрів культури і  мистецтв, заслужений працівник куль- тури України КОНКІНА Марія – член Виноградів- ського міського осередку Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги КОЦАН Василь  – директор КЗ «За- карпатський музей народної архітектури та побуту» ЗОР, доктор історичних наук, доцент кафедри археології, етнології та культурології ДВНЗ «Ужгородський на­ ціональний університет» МАКАРЕНКО Ганна  – журналістка Тячівської районної газети «Дружба» МАРУШКА Віктор  – директор КЗ  «Виноградівська мистецька школа імені Б. Бартока», заслужений працівник культури України МИТРОВКА Михайло – заслужений працівник культури України МИШАНИЧ Володимир  – провід- ний методист КЗ «Обласний організа- ційно-методичний центр культури» ЗОР, член Національної спілки журналістів України МОВНАР Микола  – провідний ме- тодист КЗ «Обласний організаційно-­ методичний центр культури» ЗОР, член Націо­ нальної хореографічної спілки України ОФІЦИНСЬКА Марина  – завіду- вач інформаційно-редакційного сектору КЗ  «Обласний організаційно-методич- ний центр культури» ЗОР РАХОВСЬКА Тетяна  – директор КЗ  «Центр культури та дозвілля» Бара- нинської сільської ради СМИРНОВА Олеся  – журналістка, кореспондентка інтернетвидання Varosh ТЕТЕРЮК-КІНЧ Юлія  – викла- дач-методист циклової комісії «Фортепі- ано» КЗ «Ужгородський музичний фахо- вий коледж імені Д. Є. Задора» ЗОР, лау- реат міжнародних та всеукраїнських кон- курсів, член Національної всеукраїнської музичної спілки ТОВТ Алла  – завідувач методично- го кабінету початкової мистецької освіти КЗ  «Обласний організаційно-методич- ний центр культури» ЗОР ХЛАНТА Іван – провідний методист КЗ «Обласний організаційно-методич- ний центр культури» ЗОР, академік Ака- демії наук вищої освіти України, заслуже- ний діяч мистецтв України ШКІРЯ Василь – член Національної спілки письменників України, лауреат обласної премії імені Федора Потушняка ПРО АВТОРІВ
  • 5. 3 № 4 (56), 2021 Культурологічні джерела Відлуння подій Просто неба зустрічалися автори, видавці й читачі 1–2 жовтня 2021 року в Ужгороді відбув- ся ювілейний десятий фестиваль «Книга-­ Фест». Два дні всі охочі мали змогу відвідати презентації книжок, творчі зустрічі, май- стер-класи й автограф-сесії. З огляду на ка- рантинні обмеження захід уперше проводи- ли просто неба. І для всіх книгоманів він не пройшов непоміченим. Так само і для влас- ного кореспондента «Урядового кур’єра». Десять номінацій і ґран-прі За традицією, на святі визначали пере- можців конкурсу серед видавців, який має назву «Мистецтво книги». Конкурс враховує найновіші тенденції в тому, який вигляд має книжка, що диктує сучасний ринок. Поряд із  визначенням найкращих у  десятьох но- мінаціях, за які змагаються учасники, го- ловною нагородою традиційно вважають «Фест-книгу» – найкраще презентаційне ви- дання. Ґран-пріотрималовидання«Науковабіб-  ліотека Ужгородського національного уні- верситету: від джерел до сучасності». Книж- ка, яка розповідає про складну історію кни- гозбірні Ужгород- ського національ- ного університету, вийшла в світ у Ви- давництві Олексан- дри Гаркуші. Це видавництво вийшло на чільне місце за загальною кількістю нагород. Окрім ґран-прі, це ще й  відзнаки за найкращу ди- тячу книжку, ви- дання про мисте- цтво й  найкращий книжковий дизайн. Олександра й Олексій Гаркуші  – щорічні учасники книгоманського свя- «КНИГА-ФЕСТ» УДЕСЯТЕ ВІДГОМОНІЛА НА ЗАКАРПАТТІ та, і  щоразу їхні здобутки  – серед найкра- щих. За словами подружжя, вони ще ніколи не видавали стільки книжок, як цього року. «Можливо, це наслідок підвищеної ак- тивності авторів у період пандемії», – сказала пані Олександра. Залишається додати, що упорядником і редактором книжки, яка здобула ґран-прі, стала завідувачка довідково-бібліографічно- го відділу наукової бібліотеки УжНУ Лариса Мельник. У краї за Карпатами про українців Кубані Під великим шатром, встановленим у скверику біля Закарпатської облдержадмі- ністрації, позначеним як пресцентр ярмар- ку, відбувалися презентації книжок авторів і видавців. Біля мікрофона вони розповідали про свої твори. З-поміж учасників і  80-річ- ний Іван Хланта, невтомний збирач закар- патського фольклору. Цього разу він підніс публіці неочікуваний подарунок  – збірник «Пісні українців Кубані». На 455 сторінках вміщено підсумки фольклористичних по- шуків під час подорожі Краснодарським краєм Російської Федерації. Як стверджує ав- Олексій та Олександра Гаркуші, Людмила Загоруйко, Петро Мідянка. Фестиваль «Книга-Фест», 2021 рік
  • 6. Відлуння подій 4 Культурологічні джерела № 4 (56), 2021 тор записів, його подорож цим маршрутом 1995 року була не випадковою. Адже йшлося про той регіон, який понад два століття тому заселили українські козаки. «Я був щасливий, бо мав змогу переко- натися, що значна кількість співаків з Кубані перебувають у полоні народної української пісенності», – зазначив Іван Хланта у перед- мові до книжки. Про враження від цієї подорожі й робо- ту над виданням говорив біля мікрофона у  пресцентрі: «Попри велике зросійщення українців Кубані, вони на чинному рівні вважають себе українцями. Особливо яскра- во і переконливо це виявляється в народних піснях. І  час над народною пам’яттю, любов’ю до рідної пісні, що дісталася у  спа- док від предків, виявився не владним». Фольклорист зазначив, що йому пощастило зустрі- ти десятки носіїв народно- го мистецтва, які наспівали йому чимало весільних, істо- ричних, баладних, жартівли- вих, танцювальних, застіль- них, козацьких, рекрутських пісень, а ще чумацьких, най- митських, бурлацьких, про родинне життя й  кохання, веснянок, дитячих. Усе це визначило структуру збір- ника, в якому аж 15 розділів, і словник маловживаних слів, алфавітний покажчик пісень, добірка цитат про українські народні пісні. Сім десятків книжок за 70 років З десятками власних творів прийшла до читачів авторка дитячих книжок Галина Ма- лик. Кількість їх уже зрівнялася з особистим літочисленням пані Галини. Нещодавно їй виповнилося 70 і таким самим числом вимі- рюється кількість книжок, які вийшли з-під її пера. Усі дуже популярні, що підтвердили чимало охочих купити їх на ярмарку. Цього разу письменниця презентувала добірку власних віршів і перекладів Андрія Усачова «Першокласні», призначену для школярів 1–4 класів, що навчаються за сис- темою Нової української школи. Авторка ди- тячих книжок, лауреатка багатьох обласних і всеукраїнських премій з усмішкою зустрі- чала кожного гостя ярмарку, щедро розда- вала автографи. Її щирі й іскрометні вірші, короткі оповіді та повісті, безумовно, краще зігріють дитячі душі, ніж байдужі смарт­ фони. Порадував гостей ярмарку і  щорічний учасник ужгородського конкурсу  – профе- сор, доктор історичних наук Сергій Федака. Його перу теж належать кілька десятків на- укових і  художніх творів та публіцистики. Професор узявся за, здавалося б, непідйомну за обсягом роботу – написання історії Украї- ни від найдавніших часів до сьогодення. І до- сить успішно працює: із задуманих 16 томів вийшли друком уже шість. Цього разу про- фесор подав на конкурс аж два томи із серії Іван Хланта, Іван Ключевський Галина Малик
  • 7. Відлуння подій 5 № 4 (56), 2021 Культурологічні джерела 2. «Літописна історія» – п’ятий і шостий «Ки- ївська Русь і Великий степ» та «Руські князів- ства». Вони доступні для загалу, адже Сергій Федака ще й журналіст – один із постійних авторів багатьох друкованих та інтернет-ви- дань. Про реабілітованих історією На ярмарку було презентовано товсте- лезний том «Репатріація мешканців Закар- паття з країн Європи: з одних таборів – у ра- дянські. 1944–1953», який підготував Олексій Корсун. У ньому йдеться про складні, часто трагічні долі колишніх в’язнів нацистських таборів, репатріантів із країн Європи в часи після Другої світової війни. Державне ви- давництво «Карпати», в  якому ця книжка вийшла друком, отримало за неї відзнаку в номінації «Наукове видання». Олексій Корсун, якому пішов уже 86-й рік, ще з часів перебудови в СРСР досліджує долі людей, яких репресувала радянська влада. Під його керівництвом вийшли дру- ком уже шість праць, що із залученням до- кументів показують наругу, яку чинили над людьми, не угодними тому режимові. Усе, заховане у глибинах архівів, Олексій Михай- лович робить явним. А розпочав він з архівних матеріалів про закарпатців, які з політичних мотивів у 1939– 1941 роках нелегально переходили кордон у Радянський Союз, де їх репресували. Зби- рав і  публікував документи про репресії угорців і німців Закарпаття наприкінці Дру- гої світової війни. Зібрані ним матеріали ляг- ли в основу видання ґрунтовної праці у двох томах «Реабілітовані історією. Закарпатська область», що зайняли понад півтори тисячі сторінок. Саме Олексій Корсун, який замолоду очолював відділ колишнього КДБ на Закар- патті, виявив в архівах цього безпекового ві- домства в  Москві слідчу справу Августина Волошина. Останні дні життя президента Карпатської України, замученого в  Лефор- товській і Бутирській в’язницях, залишалися в таємниці. Тож Олексій Михайлович ознайо- мив із  трагічною долею в’язня московських тюрем науковців і громадськість. У наступ- ні роки став укладачем або співукладачем фундаментальних праць, які готувала до друку видавнича група обласної редколегії видання «Реабілітовані історією». Загалом на рахунку Всеукраїнського державного багатопрофільного видавни- цтва «Карпати» перемоги у трьох номінаці- ях. Серед них і нагорода Борисові Кушніру – «Кращому книжковому редакторові». Метри і дебютанти Учасником фесту став письменник, ла- уреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Мирослав Дочинець. За- снувавши видавництво «Карпатська вежа», видає в ньому власні книжки, які презенту- вав. Цього разу серед них була й новинка – добірка прислів’їв, приказок і народних афо- ризмів, які, каже, збирав протягом останніх чотирьох десятиліть. Ще один Шевченківський лауреат, який учителює в  закарпатській глибинці, поет Пет­ ро Мідянка розповів, що недавно побу- вав на Книжковому Арсеналі в  Києві. Яр- марок в  Ужгороді хоч значно менший за масштабами, однак за інтересом, який вияв- ляють читачі, ніскільки йому не поступить- ся. Петро Мідянка додав, що він постійний гість «Книги-Фесту». До речі, приїхав разом із дружиною, теж письменницею Людмилою Загоруйко, яка презентувала нову книжку прози. Прийшов на книжкове свято і  Віктор Мотрук – лауреат Всеукраїнської премії іме- ні Микола Лукаша «Мистецтво перекладу». Він мав змогу на окремому столику презен- тувати понад десяток книжок, літературних часописів, у яких вміщено численні перекла- ди із французької. Олеся Маркович – авторка багатьох но- вел і оповідань, які дотепер з’являлися лише в збірниках або періодичних виданнях, ра- діла появі своєї другої книжки. Пише так, як художник малює, підстерігаючи найцікаві- ше й незвичне. Усі підглянуті сюжети втілює в яскравих образах героїв. Це неодноразово відзначали літературознавці, аналізуючи твори пані Олесі. А її «Закон життя» до від- криття заходу підоспів у Видавництві Олек- сандри Гаркуші. Цьогорічна «Книга-Фест», яку проводи- ли вдесяте з перервою в рік пандемії, проде- монструвала незгасне бажання читати. І хоч уперше на неї не приїхали видавці з інших регіонів України, вона дасть поштовх книго- виданню у краї й за його межами. Найцікаві- ші книжки, безумовно, поїдуть в інші міста, демонструючи здобутки авторів і  видавців та популяризуючи друковане слово. Василь БЕДЗІР Фото автора
  • 8. Відлуння подій 6 Культурологічні джерела № 4 (56), 2021 Дев’ятого грудня 2021  року в  Закарпат- ському обласному художньому музеї ім. Йо- сипа Бокшая відбувся концерт-презентація книжки «Карпатська рапсодія». Однойменна кантата написана у 1988 році композитором Іштваном Мартоном із  відомим закарпат- ським поетом і перекладачем Юрієм Шкро- Наталія Петій-Потапчук та Заслужений академічний Закарпатський народний хор. Закарпатський обласний художній музей ім. Йосипа Бокшая. 2021 рік ЗВУЧАЛА «КАРПАТСЬКА РАПСОДІЯ» бинцем та присвячена пам’яті видатного ху- дожника Федора Манайла. Нотне видання «Карпатська рапсодія» ініціював та видав власним коштом Заслуже- ний академічний Закарпатський народний хор. Презентацію відкрила директор-худож- ній керівник хору, упорядник та редактор книжки  – заслужений працівник культури України Наталія Петій-Потапчук. Прозвучав твір у виконанні Заслужено- го академічного Закарпатського народного хору. На мистецьку акцію зібралися представ- ники влади, культурні діячі, музикознавці, письменники, композитори, художники, працівники культури, які вітали артистів із такою яскравою подією. Щиро дякуємо Наталії Йосипівні за по- даровану книжку, основу якої склала парти- тура для хору, оркестру та солістів. Вона за- йме вагоме місце у бібліотечці Центру куль- тури. До слова, у музеї триває виставка творів Федора Манайла, що чудово доповнювала задум мистецького заходу. Марина ОФІЦИНСЬКА
  • 9. Відлуння подій 7 № 4 (56), 2021 Культурологічні джерела 23 жовтня 2021  року на базі Закарпат- ської академії мистецтв відбувся облас- ний конкурс з  живопису імені Адальберта  Ерделі. Він проводився з метою заохочення ди- тячої творчості, створення умов для гармо- нійного розвитку дитини, популяризації відомостей про життя і  діяльність вітчиз- няних митців, зокрема Адальберта Ерделі – українського живописця, одного з основопо- ложників закарпатської школи живопису. Основними завданнями конкурсу були виявлення та підтримка талановитих учнів мистецьких шкіл, розвиток початкового про- фесійного образотворчого мистецтва, вихо- вання високого естетичного смаку. Конкурс проведено за підтримки депар- таменту культури, національностей та релі- гій Закарпатської обласної державної адмі- ністрації, організатори – КЗ «Обласний ор- ганізаційно-методичний центр культури» ЗОР, Закарпатська академія мистецтв. У другому турі Конкурсу взяли участь 40 учнів шкіл мистецтв області. Конкурс проводився у номінації живопис, у двох ві- кових категоріях: ЗМАГАЛИСЯ НАЙКРАЩІ Категорія А: учні віком 10–12 років. Категорія В: учні віком 13–15 років. Переможцями стали: Категорія А Диплом І ступеня Мейсар Аліса (Мукачівська дитяча ху- дожня школа ім.  М. Мункачі). Викладач Оксана Колесник. Дипломи ІІ ступеня Гичка Василь (Сокирницька школа мис- тецтв). Викладач Оксана Сарвадій. Дочинець Неонілла (Керецьківська шко- ла мистецтв). Викладач Марія Сакаль. Дипломи ІІІ ступеня Савула Валерія (Ганичівська школа мис- тецтв). Викладач Валерій Погоріляк. Костюк Амалія (КЗ «Школа мистецтв Середнянської селищної ради Ужгородсько- го району Закарпатської області»). Викладач Людмила Курта-Стегун. Бонь Іванна (Нижнєселищенська школа мистецтв). Викладач Наталія Гандера. Категорія В Диплом І ступеня Буй Євгенія (КПНЗ «Виноградівська мистецька школа ім. Бели Бартока). Викладач Діана Добош-Брода. Учасники конкурсу
  • 10. Відлуння подій 8 Культурологічні джерела № 4 (56), 2021 Дипломи ІІ ступеня Король Габріелла (Школа мистецтв м. Хуст). Викладач Інна Андріюк. Рибакова Ганна (КПНЗ «Широків- ська мистецька школа»). Викладач Альона Стасюк. Дипломи ІІІ ступеня Кубарич Альбіна (Дубівська школа мис- тецтв). Викладач Яна Палінчак. Пацкан Євген (Драгівська школа мис- тецтв). Викладач Михайло Розман. Деревенько Катерина (Мукачівська ДХШ ім. М. Мункачі). Викладач Аліна Фех- тел. Переможці конкурсу нагороджені почес- ними відзнаками, дипломами та призами. Після того як конкурсанти виконали завдання, мали можливість побачити май- стерні навчального закладу, опанувати гон­ чарне коло, ознайомитись із  дипломними роботами своїх учителів у музеї дипломних робіт. В організації і проведенні конкурсу взя- ли участь завідувач методичного кабінету початкової мистецької освіти КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культу- ри» ЗОР Алла Товт та методист Влада Рішко. Алла ТОВТ Ганна Рибакова й Альона Стасюк Євгенія Буй та Діана Добош-Брода Учасник конкурсу
  • 11. Відлуння подій 9 № 4 (56), 2021 Культурологічні джерела 23 жовтня 2021  року народний аматор- ський вокальний ансамбль «Бетяри» відділу культури Холмківської сільської ради Ужго- родського району відзначив своє 35-річчя. Привітав колектив і вручив Почесну гра- моту за багаторічну сумлінну працю, вагомі досягнення в галузі культури і мистецтва та з  нагоди 35-річчя створення ансамблю ди- ректор департаменту культури, національ- ностей та релігій Закарпатської облдержад- міністрації Євген Тищук. На святі у  будинку культури села Сто- рожниця також побували заступник дирек- тора КЗ «Обласний організаційно-методич- ний центр культури» ЗОР, заслужений пра- цівник культури України Василь Баранов- ський, голова Холмківської сільської ради Тетяна Вачиля, староста Сторожницького старостинського округу Іван Словян, в. о. на- чальника відділу культури Холмківської сільської ради Леся Дубенко, які теж при- вітали колектив і вручили грамоти за бага- торічну плідну працю, популяризацію на- родного мистецтва краю, зокрема словацької національної меншини. Розважили своїми виступами ювілярів та гостей Дарина Габор, Вікторія Балог, Леся Дубенко, народний аматорський вокаль- ний ансамбль «Арніка» та зразковий ама- торський хореографічний ансамбль «Наша файта». Ведуча програми – Іванна Желізняк. Євген Тищук, Тетяна Вачиля, Василь Барановський з учасниками народного аматорського вокального ансамблю «Бетяри» «БЕТЯРИ» ПРИЙМАЛИ ВІТАННЯ Чоловічий ансамбль «Бетяри» працює з  1986  року при Сторожницькому будинку культури. Тоді він нараховував десять чоло- вік. Першим керівником був Йосип Горват, який зумів згуртувати справжніх аматорів, виконавців народної пісні, які не тільки люб­ лять співати, а й популяризують старовинні пісні, які виконувалися їхніми батьками та дідами. Починали з двоголосся. З часом ко- лектив поповнився новими здібними співа- ками. У 1990 році ансамблю присвоєно зван- ня «народний». Учасники ансамблю – в минулому люди різних професій. Це Іван Баранчик, Пет­ ро Міцовда, Володимир Михайлюк, Павло Огразанський, Янош Мацко, Василь Ігна- тишин, Степан Мацко, Василь Перебзяк, Ві- кентій Огразанський, Юрій Віраг. У 1995 році ансамбль брав участь у Все­ українському конкурсі «Вертеп», який про- ходив у  місті Чернівці. Учасник Всеукра- їнського огляду «Ми діти твої, Україно» (м. Київ, 1996). Нині колективом керують Софія Рябець і Вікторія Куцик. «Бетяри» – постійний учас- ник обласного свята словацького народного мистецтва «Словенска веселіца», обласно- го свята угорського народного мистецтва «Угорські візерунки», фольклорного фести- валю «Народні джерела», Першого міжна- родного фестивалю словацької пісні й тан- цю в селі Лекаровце (Словаччина). Іванна ЖЕЛІЗНЯК
  • 12. Відлуння подій 10 Культурологічні джерела № 4 (56), 2021 31 жовтня 2021  року в  селищі Великий Бичків, що на Рахівщині, відбувся VІІ облас- ний фестиваль-конкурс народного хорео- графічного мистецтва ім. Йосипа Волощука. На захід з’їхалися 16 колективів, а це за- галом 300 учасників з різних куточків Закар- паття, щоб продемонструвати танцювальні традиції свого регіону. Привітав усіх танцюристів та гостей дійства голова Великобичківської селищної ради Олег Бурса. Він наголосив, що надзви- чайно радий приймати учасників такого знакового культурно-мистецького заходу. Сподівається, що найближчим часом фес- тиваль розширить свої рамки до всеукраїн- ського і  навіть міжнародного рівня та буде проводитись не раз у  два роки, а щорічно. Таким чином популяризуватиме народне хореографічне мистецтво нашого краю. До слова також були запрошені заступ- ник директора  – начальник управління комунальних закладів департаменту куль- тури, національностей та релігій Закарпат- ської облдержадміністрації Віктор Кравчук і директор КЗ «Обласний організаційно-ме- тодичний центр культури» ЗОР, заслужений працівник культури України Ганна Дро- гальчук. Ганна Дрогальчук, Віктор Кравчук, Олег Бурса, народний аматорський ансамбль пісні і танцю «Лісоруб» на відкритті обласного фестивалю-конкурсу народного хореографічного мистецтва ім. Йосипа Волощука. Смт Великий Бичків, 2021 рік ЗАКАРПАТТЯ КРУЖЛЯЛО В НАРОДНОМУ ТАНЦІ Варто відзначити, що фестиваль відбув- ся на батьківщині видатного хореографа, кавалера ордена «Знак пошани», невтомного збирача фольклору, заслуженого працівника культури України Йосипа Волощука. Метою культурно-мистецького заходу є збережен- ня, розвиток та популяризація народного танцю. Відкрив фестиваль чарівною вокаль- но-хореографічною композицією «Приві- тальна» один із  найстаріших колективів області  – народний аматорський ансамбль пісні і  танцю «Лісоруб» будинку культури селища Великий Бичків (керівник  – заслу- жений працівник культури України Воло- димир Шепета, балетмейстер – заслужений працівник культури України Мирон Гер- ман). Цьогоріч він був гостем фестивалю. Вдало виступив із  композицією «Ужан- ський веселий» та румунським народним танцем Закарпаття «Інвертіта» народний аматорський ансамбль танцю «Джерела» Ужгородського міського центру дозвілля  – будинку культури (керівник  – заслужений працівник культури України Михайло Сач- ко). До слова, «Інвертіту» записала у селищі Великий Бичків та селі Біла Церква Рахів- ського району й  поставила у  Закарпатсько- му народному хорі народна артистка Укра-
  • 13. Відлуння подій 11 № 4 (56), 2021 Культурологічні джерела їни Клара Балог. У фестивалі колектив бере участь вперше. Також дебютував і  ансамбль народного танцю «Гаклірка» (керівник Ольга Бобак) з се- лища Середнє, що на Ужгородщині. Колек- тив представив хореографічну композицію «Жало дзівче траву», яка створена на основі словацьких обжинкових пісень, характерних для Кошицького регіону Словаччини, та хо- реографічну композицію «Крутить колесо русинка», яка припала до душі членам журі. Обидва твори у постановці Ольги Бобак. Високий художній рівень показав і зраз- ковий аматорський хореографічний ан- самбль «Хустяночка» Хустського міського будинку культури (керівник  – заслужений працівник культури України Ірина Гнепа). Він представив два твори із золотого фонду закарпатської хореографії – фольклорно-хо- реографічну композицію Хустщини «Гей Маріко, подь іграти» (постановка Ірини Гне- пи) та закарпатський весільний танець «Бе- резнянка» (хореографія народної артистки України Клари Балог, постановка Ірини Гне- пи). Цікаві постановки на конкурс привез- ли школи мистецтв області. Приємно, що у школах проводиться велика робота зі збе- реження народних танців Закарпаття. Зо- крема, ансамбль народного танцю «Szivár- vány» Ужгородської школи мистецтв вико- нав закарпатський дівочий танець «Карічка» (постановка Миколи Мовнара) та угорський народний танець у  постановці Василини Синички. Хореографічний колектив «Барви Закар- паття» Мукачівської школи мистецтв ім. Сте- пана Мартона (керівник Емілія Васько) про- демонстрував «Увиванець» та хореографічну композицію «Барви Закарпаття». Хореогра- фічний колектив «Раківчани» Великорако- вецької школи мистецтв (керівник Євгенія Мельник) – «Дуботанець» та «Бубнарський». Сподобалися глядачам і  народний та- нець «Анічка» та український дівочий та- нець «Калинонька», які представив народ- ний аматорський ансамбль сучасного танцю «Арабеск» комунального закладу «Центр культури та дозвілля Чопської міської тери- торіальної громади» (керівник Тетяна Ко- вач). Зразковий аматорський хореографіч- ний колектив «Авангард» Центру науко- во-технічної, дитячої та юнацької творчості Рахівської міської ради (керівник Олена Ма- медова) виступив із оригінальним сучасним реміксом на тему гуцульського народного танцю «Аркан». Заслуговують на увагу і  хореографічні колективи «Джерельце» та «Едельвейс» Ра- хівського будинку культури під керівниц- твом Мирослави Шемоти. Народний аматорський фольклорний колектив «Шовкова косиця» народного дому с.  Чорна Тиса Ясінянської селищної ради (керівник Василина Теміцька) запропонував «Весілля в Карпатах». Цьогоріч взяв участь у фестивалі й добре знаний не лише в області, але й за її межа- ми народний аматорський хореографічний колектив «Дьоньдьошбукрийто» будинку культури с. Дерцен Палацу культури і мис- тецтв Мукачівської міської ради (керівник Жолт Королович). Він виконав два нові угор- ські твори «Рабокезі» та «Ньіршегі». Народний аматорський ансамбль танцю «Ритм» Есенського сільського будинку куль- тури-філії комунального закладу «Центр культури та дозвілля Чопської міської тери- торіальної громади» (керівник Тиберій Са- бов) також відомий далеко за межами краю. На фестиваль привіз два нові танці  – сло- вацький та угорський «Кросноменти». Два чудові твори  – народносценічну композицію «Єврейський хацер» та народ- ностилізовану композицію «На Івана, на Купайла» у  постановці Тетяни Ардельяно- вої подарував присутнім хореографіний ансамбль Центру творчого розвитку «Зіра- ті–Зефірчик» м.  Ужгород (керівник Тетяна Ардельянова). Завершив концертну програму фести- валю лауреат міжнародних та всеукраїн- ських конкурсів та фестивалів  – зразковий аматорський ансамбль народного танцю «Джерельця Карпат» Закарпатського об- ласного будинку культури профспілок (ху- дожній керівник  – заслужений працівник культури України Михайло Сачко) зі своєю знаменитою на всю Україну танцювальною картиною «У Лисичові на царині» в  поста- новці Михайла Сачка. Журі, до якого увійшли Єлизавета Ба- бяк  – викладач-методист циклової комісії «Хореографічних дисциплін» КЗВО «Ужго- родський інститут культури і  мистецтв» Закарпатської обласної ради, член Націо­ нальної хореографічної спілки України (голова журі); Віктор Кравчук  – заступник директора департаменту, начальник управ-
  • 14. Відлуння подій 12 Культурологічні джерела № 4 (56), 2021 ління комунальних закладів культури де- партаменту культури, національностей та релігій Закарпатської облдержадміністрації; Ганна Дрогальчук – директор комунального закладу «Обласний організаційно-методич- ний центр культури» Закарпатської обласної ради, заслужений працівник культури Укра- їни; Микола Мовнар – провідний методист комунального закладу «Обласний організа- ційно-методичний центр культури» Закар- патської обласної ради, член Національної хореографічної спілки України; Людмила Вайзер – старший викладач хореографічних дисциплін Ужгородської школи мистецтв, заслужена артистка України, переглянуло виступи та визначило переможців. Лауреат І  ступеня  – зразковий аматор- ський хореографічний ансамбль «Хустяноч- ка» комунального закладу «Хустський місь- кий будинок культури» (керівник  – заслу- жений працівник культури України Ірина Гнепа). Лауреати ІІ ступеня  – зразковий ама- торський ансамбль народного танцю «Дже- рельця Карпат» Закарпатського обласного будинку культури профспілок (керівник  – заслужений працівник культури України Михайло Сачко); – ансамбль народного танцю «Szivár- vány» комунального закладу «Ужгородська школа мистецтв» (керівник Василина Си- ничка). Лауреати ІІІ ступеня  – хореографічний колектив «Барви Закарпаття» Мукачівської дитячої школи мистецтв ім. Степана Марто- на (керівник Емілія Васько); – народний аматорський хореографічний колектив бу- динку культури с. Дерцен кому- нального закладу «Палац куль- тури і  мистецтв» Мукачівської міської ради (керівник Жолт Ко- ролович). Усі лауреати, окрім дипло- мів, отримали подарункові сер- тифікати в  гіпермаркет «Епі- Центр». Дипломами також були від- значені: – народний аматорський ансамбль танцю «Джерела» Ужгородського міського центру дозвілля  – будинку культури (керівник – заслужений працівник культури України Михайло Сачко); – ансамбль народного танцю «Гаклірка» комунального закладу «Хореографічна шко- ла «Джерельце Карпат» Середнянської се- лищної ради (керівник Ольга Бобак); – народний аматорський ансамбль на- родного танцю «Ритм» Есенського сільсько- го будинку культури-філії комунального за- кладу «Центр культури та дозвілля Чопської міської територіальної громади» (керівник Тиберій Сабов); – хореографічний ансамбль Цен- тру творчого розвитку «Зіраті–Зефірчик» м. Ужгород (керівник Тетяна Ардельянова); – народний аматорський ансамбль су- часного танцю «Арабеск» комунального за- кладу «Центр культури та дозвілля Чопської міської територіальної громади» (керівник Тетяна Ковач). Інші колективи отримали подяки за участь у фестивалі-конкурсі. Це було справді свято народної хорео- графії. Глядачі мали змогу насолодитися запальною «Гуцулкою» та «Чардашем», емо- ційною «Інвертітою», грайливою «Карічкою» та «Березнянкою», яскравими фольклорно-­ хореографічними композиціями, побачити неповторні народні костюми та поринути у чарівний світ танцювального мистецтва. Ведучі заходу Ольга Горощак та Вікторія Данюк. Щиро дякуємо Великобичківській се- лищній раді за теплий прийом, а всім учасникам бажаємо творчих успіхів та нат­ хнення. Олена ГАЙДУК, Микола МОВНАР Ансамбль народного танцю «Гаклірка»
  • 15. Відлуння подій 13 № 4 (56), 2021 Культурологічні джерела Сьомого листопада 2021 року, напередо- дні Всеукраїнського дня працівників куль- тури та майстрів народного мистецтва, ко- мунальний заклад «Центр культури та до- звілля» Баранинської сільської ради провів форум творчих людей Баранинської тери- торіальної громади з  промовистою назвою «Золотокрила муза». Захід відбувся у  при- міщенні клубу-бібліотеки  – філії с.  Великі Лази. У ньому взяли участь письменниця На- талія Маєрчик (с.  Баранинці), поет Влади­ слав Лазорик (с.  Великі Лази), художники Богдан Павловський (с. Великі Лази), Аліна Гурніш (с.  Руські Комарівці), Дарина Ваке- рич (наймолодша учасниця форуму, с. Гли- боке), вишивальниці Магдалина Турянчич (с. Циганівці), Ірина Войнова (с. Довге Поле), Уляна Григор’єва (с. Стрипа), Крістіна Були- на (с. Ярок); фотографи Тетяна Арпа (с. Вели- кі Лази), Іван Томчані (с. Циганівці); автори та виконавці власних пісень Тетяна і Сергій Раховські (с.  Циганівці); різьбяр Ігор Дана- цко (с.  Нижнє Солотвино). А Ганна Легеза не лише гарно вишиває, але й пише вірші та готує смачні кондитерські вироби (с. Руські Комарівці). Це цікаві особистості, кожна може бути героєм окремого творчого вечора. Вони окрилені, натхненні, сповнені оптимізму й віри у цілющу силу мистецтва! А їхні тво- ри  – справжні перлини, гідні найкращих сценічних майданчиків та музейних експо- зицій! Учасники форуму розповідали про свою творчість, читали власні вірші, співали піс- ні та презентували на виставці свої твори. Кожний спробував відповісти на запитання: «Що для Вас творчість?». Відповіді захоплю- вали різноманітністю. Ми дійшли до спіль- ЗОЛОТОКРИЛА МУЗА ного висновку, що здатність створювати щось нове й оригінальне – подарована дитині при народженні, оскільки навіть маючи знання та володіючи уміннями і навичками, твор- чості людина навчитися не може. А ще – ко- жен майстер отримує велику радість і насо- лоду під час процесу творення. Присутніх привітали вокальний ан- самбль працівників Центру культури «Ви- шиванка», дует «Рідна пісня» і гурт «Веселі хлопаки». Назву «Золотокрила муза» запозичили з  вірша геніального українського поета Та- раса Шевченка. Сподіваємось, наш форум традиційно збиратиме творчих людей кож- ної осені під крила такої вибагливої, але й водночас тендітної і сяючої «Золотокрилої музи». Тетяна РАХОВСЬКА Магдалина Турянчич Іван Томчані Богдан Павликовський Сергій і Тетяна Раховські
  • 16. Відлуння подій 14 Культурологічні джерела № 4 (56), 2021 25 листопада 2021 року в Закарпатсько- му академічному обласному театрі ляльок «Бавка» в м. Ужгород відбувся обласний від- бірковий тур Всеукраїнського фестивалю творчості осіб з  інвалідністю «Барви жит- тя». У  культурно-мистецькому заході взяли участь 32 учасники, які виступали та демон- стрували свої роботи в  наступних жанрах: вокально-хоровому, інструментальному, лі- тературному, оригінальному, а також обра- зотворчому та декоративно-прикладному мистецтві. З вітальним словом до присутніх звер- нулися директор департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської облдержадміністрації Євген Тищук, дирек- тор КЗ «Обласний організаційно-методич- ний центр культури» Закарпатської облас- ної ради, заслужений працівник культури України Ганна Дрогальчук та директор де- партаменту соціального захисту населення Закарпатської облдержадміністрації Віктор Мацола. Оцінювали виступи учасників журі, до складу якого увійшли: Ганна Дрогальчук – директор комунального закладу «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради, заслужений працівник культури України; Марія Мар- МИСТЕЦТВО ТА ТВОРЧІСТЬ НЕ ЗНАЄ МЕЖ тинюк – викладач-методист циклової комісії «Хорових та музично-теоретичних дисци- плін» комунального закладу вищої освіти «Ужгородський інститут культури і  мис- тецтв» Закарпатської обласної ради; Микола Мовнар – провідний методист комунального закладу «Обласний організаційно-методич- ний центр культури» Закарпатської облас- ної ради, член Національної хореографічної спілки України; Наталія Дубініна – керівник народної аматорської студії поезії «Чарівне слово» Ужгородського міського центру до- звілля – будинку культури; Василь Вовчок – викладач Ужгородської школи мистецтв, член Національної спілки художників Укра- їни, заслужений художник України; Наталія Стегура  – завідувач народного етнографіч- ного музею комунального закладу «Облас- ний організаційно-методичний центр куль- тури» Закарпатської обласної ради, заслуже- ний майстер народної творчості України. Лауреати І ступеня Наталія Малетич. Свалявський будинок культури з клубними закладами у сільській місцевості Свалявської міської ради. Максим Рубець Наталія Малетич, Даніел Сюлек
  • 17. Відлуння подій 15 № 4 (56), 2021 Культурологічні джерела Максим Рубець. Дитяча школа мистецтв Тячівської міської ради (викладач Мар’яна Бордунова). Лауреати ІІ ступеня Даніел Сюлек. Берегівська школа мис- тецтв ім.  Золтана Кодая (викладач Матей Сюлек). Людмила Стець. Обласний центр со- ціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з  функціональними обмеженнями (керівник Рімма Полякова). Анастасія Осташ. Обласний центр со- ціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з  функціональними обмеженнями (керівник Марина Шабуніна). Валерій Мисів. Верхньоворітський за- клад загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів (викладач Наталія Гвоздак). Лауреати ІІІ ступеня Сергій Шепа. Обласний центр соціаль- но-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями (керівник Марина Шабуніна). Мартин Федоричка. Ужгородська школа мистецтв (викладач Оксана Ладжун). Євгенія Плешинець. Хустська спеціаль- на загальноосвітня школа-інтернат (викла- дач Катерина Мельник). Антоніна Копин. Ільницька дитяча шко- ла мистецтв (викладач Любов Матіко). Усі учасники були нагороджені дипло- мами та подарунками. Олена ГАЙДУК Сергій Шепа Антоніна Копин Іляна Войнарович
  • 18. Відлуння подій 16 Культурологічні джерела № 4 (56), 2021 25 листопада 2021 року провідний мето- дист КЗ «Обласний організаційно-методич- ний центр культури» ЗОР, заслужений діяч мистецтв України Іван Хланта та методист І  категорії Володимир Сичкун побували у селі Вільшинки. Мета поїздки – виявити, наскільки збереглася пісенна традиція одно- го з найвіддаленіших гірських сіл, якого віку носії народної пісенності і який їхній репер- туар. Велику допомогу в  цій справі надав голова Вільшинківської сільської ради Іван ФОЛЬКЛОРНА ЕКСПЕДИЦІЯ ДО ВІЛЬШИНОК Цубина, який сам гарно і з любов’ю співає, знає багато автентичних пісень. Він органі- зував для роботи 11 жінок, що гарно співа- ють. Протягом чотирьох годин вони наспіва- ли понад 40 автентичних пісень, які зафік- сували на відеокамеру. Переважна більшість жінок були старшого віку – понад 70 років. Вони досить добре зберегли в своїй пам’яті і виконали автентичні маловідомі або й зов- сім невідомі пісні різних жанрів. Особливо цінними виявилися колядки світського ха- рактеру  – ґаздові, ґаздині, вдові, хлопцеві, дів­ чині та дівчаткові-немовляті. Приверта- ють також увагу весільні пісні, про кохання, родинно-побутові, жартівливі та інші. Коли закінчилися уроки в школі, до де- сяти автентичних пісень наспівали й учи- телі  – учасники вокального ансамблю. Та- кож Іван Хланта виступив перед учнями та вчителями школи і  розповів про пісні, які побутують у їхньому селі. На зустрічі була присутня і завідувач відділу культури та ту- ризму Тур’ї-Реметівської сільської ради Лю- бов Скубенич. Висловлюємо щиру подяку письменни- кові Василеві Мулесі, який доклав чимало зусиль, щоб ця поїздка відбулася. Марина ОФІЦИНСЬКА Іван Хланта з носіями народнопоетичної творчості села Вільшинки. 2021 рік Іван Хланта записує пісні
  • 19. Відлуння подій 17 № 4 (56), 2021 Культурологічні джерела Наталія Засухіна Владислав Юрош Уявіть: вечірня сцена головного театру Закарпаття, а на ній розміщені глядачі, чоло- вік 30-40, не більше. Багатолику атмосферу театру підсилюють емоції передчуття лю- дей. І  завіса закривається, чи не вперше, за глядачами, а не перед. І всі ці люди опиня- ються за лаштунками не просто добре роз- казаної історії, а втрапляють у саму дельту драми людської долі. Вже через кілька хви- лин від початку більшість глядачів не при- ховують сліз. В Ужгороді, 25 листопада 2021 року, від- булася прем’єра вистави «Чіріклі», створеної за п’єсою ужгородського драматурга Олек- сандра Гавроша. В  основі її  – біографічна проза сучасного ромського письменника Миколи Бурмека-Дюрі, який через свою скромність і  хвилювання не прийшов на прем’єру історії свого життя на сцені Закар- патського драмтеатру. Це драма про долю матері й сина, їх взаємини і непросте жит- тя ромської спільноти, яку презентували у жанрі моновистави – коли один актор або акторка утримують увагу глядача весь час. «Моновистава  – найскладніший жанр, який вимагає особливих зусиль і здібностей, особливого проникнення у  себе і  навколи- шній світ. Це великий виклик. Але тільки через нові виклики можливий подальший розвиток. Можна грати велику роль у  ви- ставі, але коли тебе підмінюють, підтриму- ють, розділяють відповідальність – це одне. А тут – вся ноша на тобі», – зазначив Анато- ЧОМУ ПЕРША ДОКУМЕНТАЛЬНА ДРАМА ЗМУШУЄ ПЛАКАТИ лій Канцедайло, заслужений діяч мистецтв України, режисер-постановник вистави. Ця вистава – документальна драма. Жін- ка – у центрі історії. «У мене дві молодші се- стри і я все життя їх виховував і поблажливо ставився до них. Це відношення перейшло і на все жіноцтво. Але життя відкрило мені очі і я усвідомив жіночу місію. Жінка – мати, жінка ближче до сім’ї, вона – ВОНА! За ге- роїнею нашої вистави – не тільки складність усього життя, а й те, як вона, всупереч усьому, шукає позитив і пам’ятає кожну дрібничку доброти. Ця жінка – уособлення Вселенської матері. І вже не має значення, якої вона нації, вона народжує і дає життя», – додав режисер. Головну і  єдину роль у  монодрамі «Чі- ріклі» зіграла заслужена артистка України Наталія Засухіна. Її героїню називають Чі- ріклі, на ромській мові «пташка». Попри лі- ричність імені, вистава дуже нелегка. «Коли я бралася за цю роботу, не думала, що буде так складно. Адже перед тим вже успішно грала ромок на сцені. Але тут щось зовсім інше: зайда, тобто торба для речей цієї літ- ньої циганки Чіріклі така важезна, що я лед- ве відриваю її від землі», – говорить пані На- талія. Олександр Гаврош, закарпатський дра- матург: «Ми опублікували анонс виста- ви у  соцмережі Facebook, його розмістили у групі «Ужгород» і там було близько 50 ко- ментарів. Вони практично всі були негатив-
  • 20. Відлуння подій 18 Культурологічні джерела № 4 (56), 2021 ні. Я  був вражений від такої агресії, адже в моєму оточенні всі досить толерантні, а ви- являється, пересічний громадянин мислить інакше. І це тільки впевнило нас у правиль- ності й актуальності цієї вистави». Сергій Пономарьов, директор ромської програми Фонду «Відродження»: «Негативні коментарі, які ми дуже часто чуємо у бік ро- мів, ґрунтуються якраз на когнітивному ви- кривленні та примітивному реалізмі: якщо я  щось побачив на власні очі, я  його якось сам собі інтерпретував, опираючись на влас- ний досвід і  знання, значить, воно так і  є. А  ніхто при цьому не задумується про те, аби запитати самих ромів, як вони це бачать. Мало хто намагається особисто поспілкува- тися з ромами, дізнатися історію, яка стоїть за поведінковими патернами і  вчинками. Таких продуктів у  арт-просторі, де самим ромам давали б можливість презентувати свою історію, дуже мало. Драма «Чіріклі» – унікальний продукт осмислення персональ- ного наративу історії Миколи». Драматизму виставі додає скрипка. За- служений артист України Владислав Юрош підібрав до вистави ромську музику, близьку до нашого регіону. За його словами, закар- патські роми мають свої досягнення в музи- ці. Нещодавно навіть вийшла книжка про цих музикантів. Пан Владислав часто з ними контактував як колега-скрипаль. Але остан- нім часом спостерігає, що скрипка перестала користуватися такою популярністю у ромів. «Колись на традиційних ромських похо- ронах за труною могли вигравати десятки ромських скрипалів. Тепер в Ужгороді важко знайти навіть одного», – каже Владислав. Ця вистава відкриває нам завісу, за яку ми воліємо не зазирати, показує контекст і суть життя людини. Недосконалої. Склад- ної. Історія рома, про якого йдеться у виста- ві, феноменальна. Він закінчив школу й здо- був вищу освіту. Але: «Мати освіту і  вміти жити – різні речі». Олеся СМИРНОВА Фото: Карл СМУТКО Україна в  1932–1933 роках пережила страшну трагедію  – Голодомор, який за- брав мільйони людських життів. Щорічно у  четверту суботу листопада в  Україні від- значається День пам’яті жертв голодоморів. Від голоду в Україні померли щонайменше 3,9 мільйона людей. Кількість жертв у всьо- му СРСР оцінюють у близько сім мільйонів. «ЛЮДСЬКОЇ ПАМ’ЯТІ МОСТИ…» 27 листопада 2021 року в клубі-бібліотеці с. Невицьке відбувся вечір-спомин «Людської пам’яті мости…», на якому вшанували укра- їнських селян, які загинули мученицькою смертю від голоду, заподіяного сталінським тоталітаризмом. Учасники заходу мали мож- ливість переглянути короткометражний фільм «Червоне намисто», вшанували хви- линою мовчання та запалили «свічки пам’я- ті». Підготувала вечір-спомин організатор культурно-дозвіллєвої та бібліотечної робо- ти Комунального закладу «Креативно-мис- тецького комплексу «Вілет» Віра Стегура. Пройдуть роки, минуть століття, а тра- гедія 1932–1933 років все одно хвилюватиме серця людей. І тих, кого вона зачепила своїм чорним крилом, і тих, хто народився після тих страшних років. Вона завжди буде об’єд- нувати всіх живих одним спогадом, одним сумом, однією надією. Тож давайте не забу- вати, що ж пережив наш сильний народ! Віддаваймо шану, співчуття та пам’ять тим, хто відійшов у той світ при таких жорстоких обставинах. Вічна пам’ять. Юлія ЖУПИК
  • 21. Відлуння подій 19 № 4 (56), 2021 Культурологічні джерела Ужгородський митець Сергій Глущук завжди у  творчому пошуку. Його доробок можна чітко розділити на кілька періодів. Він захоплюється філософією, історією і мі- фологією українців, релігією і  культурою, що знаходить своє матеріальне втілення в  його роботах. Кожна його виставка об’єд- нана як ідейно, так і тематично. Через свою систему образотворення, що притаманна, гадаю, тільки йому, автор намагається по- ділитися з нами своїми думками, розкрити свій світогляд, змусити глядача задуматись. Його картини нерідко збурюють глядачів, викликають протиріччя, які стосуються як емоції, так і думок та судження. Іноді цілком полярні. Хтось захоплюється його професіо- налізмом та майстерністю реставратора і ко- піювальника, а комусь його роботи здають- ся простими й примітивними, без творчого лету. Але, незважаючи на це, він художник неординарний, має своїх палких шануваль- ників, які купують його полотна, вшанову- ють його не словом, а гривнею. У виставковому залі Закарпатського му- зею народної архітектури та побуту 3 грудня 2021 року відкрилася його чергова тематич- на виставка «Життя – це театр». Назва ціл- ком вмотивована, адже зрілий майстер має багатий життєвий досвід і відчуває потребу поділитися з нами своїми думками, ідеями, світобаченням. На думку Сергія Глущука, який відсторонено спостерігає за тим, що з нами відбувається, ми живемо нині у сві- ті, в  якому невідомі-відомі ляльководи, на- магаються нав’язати нам якусь певну роль у  суспільстві, створити умови для повного тотального контролю над кожною людиною. Життя нині – справжній театр абсурду. Воно позбавлене всякого змісту. Вважає, що йде боротьба не на життя, а на смерть між сила- ми зла й добра. Поки що, на жаль, зло пере- магає, бо їм вдалося роз’єднати людей світу, посіяти між ними страх, розбрат, недовіру… Землю оповила велика Темрява… Сили зла торжествують. Але не далекий той час, коли Добро візь- ме верх. Художник свято і щиро в це вірить. Своїм мистецтвом, новими творами робить все, аби ця мить наступила якомога швидше. Сенс свого життя та творче натхнення митець знайшов у  коханні, невтомній пра- ці, що приносить йому, за його словами, справжню радість і  задоволення. Нині він знову закоханий, що дає йому наснагу тво- рити. Його творчий доробок вражає. Це сот- ні й сотні полотен. Відвідувачі мали щасливу нагоду озна- йомитися з  роботами, створеними протя- НОВА ЗУСТРІЧ ІЗ СЕРГІЄМ ГЛУЩУКОМ гом кількох «карантинно-ковідних» років. До експозиції ввійшли кількадесят нових полотен. У переважній більшості – це тема- тичні картини, портрети, твори на побуто- ву тематику тощо. Частина з  них написані в абсурдному ключі, для кращого розкриття теми. Роботи майстра сприймаються легко й нерідко, на перший погляд, мають нехит­ рий, дещо ілюстративний характер. Але це не зовсім так. Автор ніби стверджує – життя прекрасне, як світ, що нас оточує, і в ньому є все необхідне для щастя людини. Він закли- кає нас не ускладнювати його, а жити в лю- бові, коханні, гармонії із  собою і  Всесвітом, незважаючи на весь цей абсурд, що відбува- ється довкола нас. При всій реалістичності відтворення об- разів в них немає холодності фотореалізму, вони позбавлені й поверхової стилізації. Ав- тор досягає цього особливими живописни- ми прийомами. Активну роль він надає по- вітряній перспективі, що створює відчуття глибини простору. Київський мистецтвознавець Інна Пар- хоменко у  передмові до його каталогу, ха- рактеризуючи творчість, пише: «Митець розраховує на інтелектуального співрозмов- ника, який вміє читати дещо поверх того, що зображено. Він розраховує на потенційну ра- дість співпраці глядача. Сергій Глущук уни- кає у своїй творчості штампів, стандартного мислення. Проте теми не надумані з метою вразити глядача своєю оригінальністю. Ко- жен твір митця народжений особливо схви- льованим станом душі творця, яка перетво- рює хаос на гармонію». Володимир МИШАНИЧ Володимир Мишанич, Сергій Глущук, Сергій Федака
  • 22. Відлуння подій 20 Культурологічні джерела № 4 (56), 2021 Восьмого грудня у Закарпатському музеї народної архітектури та побуту відбулося відкриття обласної виставки «Поєднані мис- тецтвом» у  рамках проєкту «Майстри бар- вистої палітри», започаткованого 2016  року КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» ЗОР. До експозиції ввійшли роботи викла- дачів шкіл мистецтв області. Серед них заслужений майстер народної творчості України Людмила Губаль (Коритнянська ШМ), Олександр Сидорук (Ужгородська ШМ), Антон Секереш і  Вероніка Боронні- кова (Великолучківська ШМ), Любов Матіко (Ільницька ШМ), Людмила Курта-Стегун (Середнянська ШМ), Надія Черевко-Попо- вич (Дубівська ШМ), Віталій Дорош і Ванда Дорош-Майор (Свалявська ШМ), Альона Стасюк (Широківська ШМ), Діана Добош (Виноградівська МШ імені Б. Бартока), Іван Стегура (Перечинська ШМ) та Михайло Роз- ман (Драгівська ШМ). Митці-педагоги ре- презентували свої твори, створені у вільний від роботи час та на пленерах. Відкрив виставку директор Закарпат- ського музею народної архітектури та по- буту Василь Коцан. Привітали учасників директор КЗ «Обласний організаційно-ме- тодичний центр культури» ЗОР, заслужений працівник культури України Ганна Дро- гальчук, заступник директора департаменту культури, національностей та релігій Віктор Кравчук та доктор історичний наук Сергій Федака. ПОЄДНАНІ МИСТЕЦТВОМ Вражають роботи Олександра Сидорука глибиною проникнення у  сутність Приро- ди, вмінням передати її образ, настрій. Ха- рактерно, що автор не намагається вразити нас якоюсь ефектною манерою письма, ви- шуканою мовою образотворення, яка би, мабуть, відвертала увагу глядача від чогось головного, що хоче сказати митець. Він спіл- кується з нами простою й доступною мовою, демонструє глибину пізнання світу. Антон Секереш, гадаю, продовжує своє сходження на нові творчі вершини, вдоско- налює свою майстерність у пленерному жи- вописі. Його роботи стають дедалі колорит- нішими й експресивнішими. Привертають увагу відвідувачів вистав- ки й  твори Людмили Курти-Стегун, яка репрезентувала новостворені роботи. Вона активно працює, сповнена нових творчих планів, задумів. Гадаю, що вона стоїть на по- розі грандіозних творчих звершень, що, без сумніву, приведуть її до успіхів і широкого визнання. Не залишилися поза увагою й  полот- на Віталія Дороша та його дружини Ванди Майор-Дорош, які представили кілька своїх робіт. До слова, нещодавно Віталій отримав ґран-прі за роботу «Графічна Свалява» Все­ українського конкурсу «Мистецькі фанта- зії», що проводився у Луцьку. Ініціатор та організатор виставки  – КЗ  «Обласний організаційно-методичний центр культури» ЗОР. Володимир МИШАНИЧ Василь Коцан, Любов Матіко, Віктор Кравчук, Ганна Дрогальчук, Вероніка Бороннікова, Антон Секереш, Надія Черевко-Попович, Михайло Розман