SlideShare a Scribd company logo
1 of 88
Download to read offline
Бетлегем села Ганьковиця Свалявського району
Бетлегем села Кобилецька Поляна Рахівського району
Х ОБЛАСНИЙ ФЕСТИВАЛЬ
«КОЛЯДИ В СТАРОМУ СЕЛІ»
Закарпатський музей народної архітектури та побуту
1№ 1 (49), 2020	 Культурологічні джерела
ПРО АВТОРІВ.................................... 2
Відлуння подій................................... 3
МИШАНИЧ В. «Зимовий настрій»
представили в Ужгороді............. 3
МИШАНИЧ В. Коляди  
в ужгородському скансені.......... 4
ГУЗАК А. Друга збірка  
ужгородської поетеси.................. 7
ТОВТ А. Творчість, що надихає..... 8
МИШАНИЧ В. В Ужгороді  
вшанували пам’ять  
письменника Юрія Мейгеша...11
ДАВИДОВА Ю. «Родинний  
вернісаж» представили  
в Ужгороді.................................... 12
СОЛЬВА Н. «Арт-Свалява»  
відсвяткувала перший  
ювілей.............................................13
СОЛОГУБ-КОЦАН Т.  
У виставковому залі  
вже весна........................................15
ГУСТІ В. Відкрито ще одну  
сторінку духовності і культури
Срібної Землі................................16
МИШАНИЧ В. Пастка  
від Михайла Рошка…  
для молоді.....................................18
Творча майстерня...........................19
АНДРІЙЦЬО В.  
Актор, режисер, педагог.............19
ОРОС Л. Леся Дубенко: «Через  
терни до журавлів у небі».  
Історія скрипальки з провінції,
яка нині підкорює світ................ 23
МИШАНИЧ В. Петро Ходанич:
«Людська доля – це подолання
перешкод».................................... 27
ТОКАЧ Л. Майстрині, що  
творять рукотворне диво...........32
ХЛАНТА І. Віддана культурі........ 35
ХЛАНТА І. Часу лишилось  
тільки для роботи...................... 38
БАРБІЛ Б. Великий патріот.......... 43
№ 1 (49), 2020
Щоквартальний
вісник
Засновник:  
КЗ «Обласний
організаційно-
методичний центр
культури» ЗОР
Свідоцтво про державну
реєстрацію друкованого
засобу масової
інформації  
Серія ЗТ № 722/314  
ПР від 30.01.2019
Адреса: 88000,
м. Ужгород,  
вул. Волошина, 18
www.zakfolkcenter.info 
е-mail:  
oomckuzh@gmail.com
Редакційна колегія:
Г. Дрогальчук,
І. Хланта, В. Кобаль,
М. Офіцинська
Упорядкування,
підготовка текстів:
М. Офіцинська
Відповідальна  
за випуск:  
Г. Дрогальчук
Автори світлин:
О. Гайдук,
В. Густі, В, Ловска,
М. Офіцинська,
М. Поцко, О.  Тимофієва,
з архіву М. Беленя,
Л. Дубенко,
В. Поповича, О. Сідор,
М. Фединишинця,
М. Фіщенка,
П. Ходанича,  
КЗ «ООМЦК» ЗОР
Художнє оформлення
обкладинки: М. Дем’ян
Дизайн та верстка: 
М. Лазорець-Стан
Редагування 
та коректура:  
Т. Лазаренко
Відповідальність за
достовірність фактів,
власних назв та імен,
інших відомостей  
несуть автори.
Редакція може не
розділяти погляди
та думки, які автори
висловлюють у своїх
публікаціях.
На першій сторінці
обкладинки майстриня
Віра Вучкан.
Фото Олени Гайдук
Формат 60ç84/8.  
Папір офсетний.  
Друк офсетний.  
Ум. друк. арк. 9,76.
Підготовлено до друку:
видавництво TIMPANI
Свідоцтво про державну
реєстрацію видавців  
від 15.04.2003 р.  
Серія ДК, № 1327
Друк ТОВ «РІК-У»  
88000, м. Ужгород,  
вул. Гагаріна, 36
Замовлення № 6  
Тираж 300 пр. 
КОРОЛЕНКО О.  
Університетському  
«Бояну» – 55!................................. 44
МАДЖАРА Н. Тетяна Нікішкіна:
«З глини можна зробити все:  
від посуду – до прикрас»...........49
Цікаво знати.....................................51
ПОПОВИЧ В. Різдвяна гра  
«Баранки» .....................................51
ГУСТІ В. Подорож панно  
про Павла Тичину  
в просторі й часі.......................... 55
БЕЛЕНЬ М.  
Кобзар очима майстра................57
ГУСТІ В. Мови різні, а духовні  
набутки – спільні.........................59
У світ...................................................61
МУШИНКА М. Книжка про  
перших дослідників музичного
фольклору Закарпаття...............61
Постаті............................................. 64
ГУСТІ В. Віщий промінь долі  
Зореслава. З нагоди 110-річчя
від дня народження ...................... 64
ШКІРЯ В. Про що розповідають  
музейні експонати. До 110-річчя
від дня народження
Федора Потушняка...................... 66
Пам‘ять..............................................69
КОНКІНА М. Найбільшою  
нагородою її життя  
були вдячні слухачі....................69
МИШАНИЧ В.  
Пам’яті Яна Пашка..................... 71
МЕЙСАРОШ М. Дакапуціфлінто-
шка. Матері, науковцю, поетці
Ілоні Мейсарош виповнилося б
75 років .......................................... 73
БАРБІЛ Б. Не стало  
Василя Скакандія....................... 75
Стане у пригоді................................76
ЄРМАКОВ М., КОПИНЕЦЬ П.
Над рікою Ужем...........................76
ЗМІСТ
2	 Культурологічні джерела 	 № 1 (49), 2020
АНДРІЙЦЬО Василь – завідувач ка-
федри мистецтвознавства КЗВО «Ужго-
родський інститут культури і мистецтв»
ЗОР, кандидат мистецтвознавства, заслу-
жений працівник культури України
БАРБІЛ Богдан – заслужений журна-
ліст України, м. Ужгород
БЕЛЕНЬ Михайло – скульптор, гра-
фік, медальєр, живописець, член Націо-
нальної спілки художників України, го-
лова Закарпатського осередку Львівського
регіонального відділення спілки диза-
йнерів України, заслужений художник
України
ГУЗАК Андріана – бібліотекар І ка-
тегорії Ужгородської центральної міської
бібліотеки
ГУСТІ Василь – письменник, завіду-
вач філіалу Закарпатського обласного ху-
дожнього музею ім. Йосипа Бокшая «На-
родний літературний музей Закарпаття»
ДАВИДОВА Юлія – прес-секретар
Закарпатського обласного управління лі-
сового та мисливського господарства
КОНКІНА Марія – керівник Вино-
градівського районного відділення Гро-
мадської Організації Міжнародної Акаде-
мії літератури і журналістики
КОРОЛЕНКО Олена – художній ке-
рівник та диригент народної аматорської
чоловічої хорової капели «Боян» ДВНЗ
«Ужгородський національний універси-
тет», лауреат обласної премії імені Дези-
дерія Задора
МАДЖАРА Наталія – журналістка,
заступник редактора Тячівської районної
газети «Дружба»
МАДЯР-НОВАК Віра – методист
КЗ  «Обласний організаційно-методич-
ний центр культури» ЗОР, викладач
КВНЗ «Ужгородський музичний коледж
імені Д.  Є.  Задора» ЗОР, музикознавець,
фольклорист, лауреат обласної премії
імені Дезидерія Задора, заслужений діяч
мистецтв України
МЕЙСАРОШ (ФЕДИНИШИНЕЦЬ)
Михайло – член Національної спілки
журналістів України
МИШАНИЧ Володимир – провід-
ний методист КЗ «Обласний організа-
ційно-методичний центр культури» ЗОР,
член Національної спілки журналістів
України
МУШИНКА Микола – доктор фі-
лологічних наук, іноземний член Націо-
нальної академії наук України
ОРОС Людмила – журналістка,
м. Ужгород
ПОПОВИЧ Василь – директор Вели-
кобичківської дитячої музичної школи
Рахівського району, заслужений праців-
ник культури України
СОЛОГУБ-КОЦАН Тетяна – заві­
дувачка відділу науково-освітньої роботи
КЗ «Закарпатський музей народної архі-
тектури та побуту» ЗОР
СОЛЬВА Наталка – м. Свалява
ТОВТ Алла – завідувач методичного
кабінету початкової мистецької освіти КЗ
«Обласний організаційно-методичний
центр культури» ЗОР
ТОКАЧ Любов – журналістка, корес-
пондент Виноградівської районної газети
«Новини Виноградівщини»
ХЛАНТА Іван – провідний методист
КЗ «Обласний організаційно-методич-
ний центр культури» ЗОР, академік Ака-
демії наук вищої освіти України, заслуже-
ний діяч мистецтв України
ШКІРЯ Василь – відповідальний се-
кретар Іршавської районної газети «Нове
життя», член Національної спілки жур-
налістів України, Національної спілки
письменників України, лауреат обласної
премії імені Федора Потушняка
ПРО АВТОРІВ
3№ 1 (49), 2020	 Культурологічні джерела
Відлуння подій
У рамках відзначення новорічно-різдвя-
них свят у виставковому залі Закарпатсько-
го музею народної архітектури та побуту
3  січня 2020 року відкрилася виставка тво-
рів митців нашого краю «Зимовий настрій».
Це щорічна акція, яку вже кілька років по-
спіль організовує КЗ «Обласний організа-
ційно-методичний центр культури» ЗОР,
відкриває нові імена, надає майстрам деко-
ративно-прикладного мистецтва та худож-
никам краю можливість продемонструвати
свою творчість. Серед них як відомі, так і по-
чатківці, як професіонали, так і аматори.
До експозиції ввійшли твори на зимо-
ву тематику. І хоча надворі нема снігу вони
створюють чудовий зимовий настрій. Серед
учасників Антон Секереш, Аркадій Мухо-
мед’янов, Людмила Курта-Стегун, Марта
Цуга, Марина Чопей, Вероніка Бороннікова,
Тетяна Левляс та інші.
Уперше свої живописні полотна пред-
ставили талановиті митці Іван Кіндрат, Ми-
рослав Голянич та Олександр Ткаченко.
Відкрив виставку директор музею Ва-
силь Коцан. Розповіла про роботу над екс-
позицією та творчу співпрацю з  митцями
керівник народного етнографічного музею 
КЗ «ООМЦК» ЗОР, заслужений майстер на-
родної творчості України та модератор ви-
ставки Наталія Сте-
гура. Зокрема, вона
відзначила, що тво-
ри представлені на
виставці, радують
око чистими, свіжи-
ми барвами зимових
пейзажів, засніжених
вулиць, знайомлять
глядача з  одвічними
сільськими буднями,
народними обряда-
ми та гуляннями. За-
пам’ятались роботи
митців-аматорів Ми-
рослава Голянича,
Івана Кіндрата, що
захоплюють відкриті-
стю кольорів, вдалим
композиційним рі-
шенням. Завжди при-
«ЗИМОВИЙ НАСТРІЙ»
ПРЕДСТАВИЛИ В УЖГОРОДІ
носять задоволення роботи учасників бага-
тьох мистецьких акцій: стримані, вишукані
акварелі Аркадія Мухомед’янова, сонячні
життєдайні живописні полотна Антона Се-
кереша, авторські керамічні тарілки Тетяни
Левляс, яскраві композиції на склі Людмили
Курти-Стегун.
Від виставки до виставки митці вдоско-
налюють своє вміння, репрезентують цікаві
та змістовні твори. Співпраця з художника-
ми завжди цікава та емоційно насичена. По-
ділився враженнями від виставки та охарак-
теризував роботи відомий художник і педа-
гог Василь Вовчок.
Привабливість експозиції залежить від
професійного відбору художніх творів, вмі-
лого компонування робіт за кольоровою га-
мою, сюжетною лінією. Працівники Центру
культури трудились із задоволенням, ство-
рюючи для відвідувачів виставки справжній
зимовий настрій.
Залучення до виставкової діяльності ма-
ловідомих талановитих аматорів дає їм мож-
ливість розкрити свій потенціал, підвищити
самооцінку. Сподіваємось, що виставка «Зи-
мовий настрій» не залишить байдужими
відвідувачів та додасть позитиву в наше по-
всякденне життя.
Володимир МИШАНИЧ
Василь Вовчок, Олена Ваш, Людмила Курта-Стегун,
Наталія Стегура, Василь Коцан, Вероніка Бороннікова,
Аркадій Мухомед’янов на відкритті виставки
Відлуння подій
4	 Культурологічні джерела 	 № 1 (49), 2020
Уже стало доброю традицією на Різдвя-
ні свята колядувати в Закарпатському музеї
народної архітектури та побуту. Цьогоріч
Х обласний фестиваль «Коляди в  Старому
селі» відбувся 11 січня і в ньому взяло участь
23 колективи із 12 районів області та міста
Ужгород. Зі сцени звучали колядки, що здав-
на побутують на Закарпатті.
Це один із найоригінальніших фестива-
лів не лише за формою проведення, а й зміс-
товним наповненням. Різдво  – це свято ра-
дості, очищення, символ народження До-
бра. Особливо це дуже актуально нині, коли
Україна в жорстокому протистоянні і нерів-
ній боротьбі вже шість років відстоює свою
незалежність, а  народ  – своє право жити
у демократичній суверенній державі.
Святкове дійство почалося в  Шелестів-
ській церкві Архангела Михаїла XVIII сто-
ліття, де пройшло богослужіння. Водночас
з  площі Театральної до Закарпатського му-
зею народної архітектури та побуту рушила
святкова хода з  колядами народного ама-
торського вокального ансамблю «Карпатські
голоси» клубу с. Оноківці Ужгородського ра-
йону. При вході до музею гостей зустрічали
господар із господинею фестивалю, музейні
працівники у закарпатському традиційному
вбранні, колядницька група креативно-мис-
тецького комплексу «Вілет» с.  Кам’яниця
Ужгородського району з колядкою «У Віфли-
ємі новина».
На Різдво кожна сім’я з нетерпінням че-
кала на колядників, бо чим більше їх завітає
КОЛЯДИ В УЖГОРОДСЬКОМУ СКАНСЕНІ
до хати, тим заможнішою і щасливішою буде
родина. На сцені у  центрі села відтворено
інтер’єр селянської хати. Господар (завідувач
клубу с. Лінці Ужгородського району Юрій
Савко) та господиня (провідний екскурсовод
Закарпатського музею народної архітектури
та побуту Неля Грицюк) запрошують коляд-
ників.
Завжди всі присутні на фестивалі захо-
плені виступами бетлегемів (вертепів). Цьо-
горіч їх представили Міжгірський районний
будинок культури, села Кобилецька Поляна,
Чома та Ганьковиця відповідно Рахівського,
Берегівського та Свалявського районів.
Неповторні колядки звучали й  у  вико-
нанні народного аматорського вокального
ансамблю «Ільничанка» будинку культури
с.  Ільниця Іршавського району, народного
аматорського ансамблю народної пісні «Роз-
марія» КЗ «Обласний організаційно-мето-
дичний центр культури» ЗОР, фольклорно-
го колективу клубу с. Туриця Перечинсько-
го району, фольклорного гурту «Розмарія»
Великоберезнянського районного будинку
культури, народного аматорського камер-
ного хору «Кредо» Ужгородського міського
центру дозвілля – будинку культури.
Не можна не згадати і колядницькі групи
Воловецького районного будинку культури,
Кольчинської селищної ради Мукачівського
району, румунських сіл Тячівського району,
народний аматорський фольклорний колек-
тив «Селиська співанка» Хустського району,
Колядницька група Воловецького районного будинку культури
Відлуння подій
5№ 1 (49), 2020	 Культурологічні джерела
Колядницька
група румунських
сіл Тячівського
району
Колядницький колектив Міжгірського районного будинку культури
Бетлегем
села Чома
Берегівського району
Відлуння подій
6	 Культурологічні джерела 	 № 1 (49), 2020
які систематично беруть участь
у згаданому фестивалі.
Порадував слухачів своїм ви-
ступом й ансамбль «Гачуре» з Гу-
менного (Словацька Республіка),
добре відомий не тільки вдома,
але й на теренах нашого краю.
Уперше на фестиваль при-
їхали і  гарно заколядували гурт
«Брендуші» будинку культури
села Біловарці та колядниць-
кий гурт Святотроїцького храму
смт Дубове Тячівського району.
Особливо потішили присут-
ніх колядницькі колективи учнів
Ужгородської загальноосвітньої
школи І–ІІІ ступенів імені В. Ґре-
нджі-Донського, Ужгородського
НВК «Гармонія» та Ужгородської
загальноосвітньої школи І–ІІІ сту-
пенів № 7.
Завідувач відділу народної
творчості та аматорського мисте-
цтва КЗ «Обласний організацій-
но-методичний центр культури»
ЗОР Олена Гайдук відзначила, що
отримала величезне задоволення
від виступів колективів, які продемонстру-
вали високий рівень виконання та креатив-
ність.
Завітали на фестиваль і  виконуючий
обов’язки голови Закарпатської облдержад-
Колядницька група Кольчинської селищної ради
Мукачівського району
міністрації Олексій Гетманенко, а також ге-
неральний консул Словацької Республіки
в місті Ужгород Мірослав Мойжіта, перший
заступник Генерального консула Угорщини
в Ужгороді Ласло Куті.
Не обійшлося на святі й без
традиційних смачних страв,
які готує чи не кожна господи-
ня на Різдво. Гості мали можли-
вість придбати вироби заслуже-
ного майстра народної творчос-
ті України Людмили Губаль та
мисткині Ольги Гал.
Організатори фестивалю  –
КЗ «Обласний організацій-
но-методичний центр культу-
ри» ЗОР і Закарпатський музеї
народної архітектури та побуту.
Фестиваль продемонстру-
вав багату поліетнічну культу-
ру нашого краю, засвідчив, що
в  гірських районах Закарпаття
найкраще плекають і  зберіга-
ють народні традиції. Споді-
ваємось, що щире виконання,
яскраві костюми і  музичний
супровід припали всім до душі.
Володимир МИШАНИЧ
Народний аматорський вокальний ансамбль «Ільничанка»
будинку культури села Ільниця Іршавського району
Відлуння подій
7№ 1 (49), 2020	 Культурологічні джерела
12 січня 2020 року в  Ужгородській цен-
тральній бібліотеці відбулася презентація
збірки поезій «Коні мої нековані» ужгород-
ської поетеси Марини Попович-Павлік.
Народилася 14 березня 1986 року в с. Зо-
лотарево Хустського району на Закарпатті.
Закінчила Ужгородський коледж культури
і мистецтв, Київський національний універ-
ситет культури і мистецтв. За фахом хорео-
граф, але мистецтво слова теж близьке її душі.
Презентована поетична збірка  – друга
у її творчому доробку. Перша «Поділюся не-
спокоєм» побачила світ у 2016 році. У книзі
«Коні мої нековані», як і  у  своїй дебютній
«Поділюсь неспокоєм», не зраджує сподівань
читача – постає перед ним щирою і зрілою,
принциповою і тендітною, відвертою і мак-
симально відкритою.
ДРУГА ЗБІРКА УЖГОРОДСЬКОЇ ПОЕТЕСИ
ження від нової книги. Саме назва книги
«Коні мої нековані» відображає теперішній
стан та світобачення поетеси.
Високу оцінку дав головний редактор
видавництва «Карпати» Борис Кушнір, який
і  охарактеризував неповторність та непере-
вершеність поезій Марини. Краєзнавець, іс-
торик Янош Мешко теж дав високу оцінку.
Щоб підтримати колишню студентку,
на захід завітали голова циклової комісії «Ви-
довищно-театралізованих заходів», викла-
дач-методист КЗВО «Ужгородський інститут
культури і мистецтв» ЗОР Оксана Шип і ви-
кладач-методист циклової комісії «Інфор-
маційної, бібліотечної та архівної справи»
Марія Стойка. Вони поділилися спогадами
про Марину та висловили свої враження від
нової поетичної збірки.
Марина Попович-Павлік (перша ліворуч) з учасниками
народного аматорського фольклорно-етнографічного ансамблю «Ужгород»
Захід розпочався колядками, які виконав
народний аматорський фольклорно-етно-
графічний ансамбль «Ужгород». Андріана
Гузак, бібліотекар міської бібліотеки, приві-
тала поетесу з новою книгою та наголосила
на тому, що полички бібліотек поповняться
краєзнавчою літературною новинкою.
Марина Попович-Павлік розповіла, що
надихають її на написання поезії близькі
й  рідні, а  також ансамбль, бо це її «друга
сім’я».
Наставник і  керівник ансамблю Віктор
Шостак розповів про її творчість, про вра-
Учасниці народного аматорського фоль-
клорно-етнографічного ансамблю «Ужго-
род» протягом усього заходу зачитували
вірші поетки, які їх найбільше вразили. Пре-
зентація супроводжувалася танцями та спі-
вами у виконанні ансамблю.
Зворушливим моментом стала материн-
ська подяка 15-річному синочкові та чолові-
кові Руслану за розуміння і підтримку. Захід
пройшов насичено та душевно.
Андріана ГУЗАК
Відлуння подій
8	 Культурологічні джерела 	 № 1 (49), 2020
20 січня 2020 року в  галереї «Ужгород»
відбулося урочисте відкриття експозиції
творів, виконаних учнями мистецьких шкіл
області. Назустріч Шевченківським дням
уже 19 років поспіль проводиться Всеукраїн-
ський конкурс учнівської творчості «Об’єд-
наймося ж, брати мої!» Мета  – популяри-
зація творчої спадщини Тараса Шевченка,
утвердження його духовних заповідей як
важливого чинника консолідації суспіль-
ства, активізація виховної та патріотичної
роботи серед учнівської молоді, збережен-
ня і  розвиток інтелектуального потенціалу
України, державна підтримка талановитої
молоді й творчої праці вчителів, викладачів,
керівників студій.
Для Закарпаття доброю традицією стало
проведення обласного етапу конкурсу в но-
мінаціях «Образотворче мистецтво» та «Де-
коративно-прикладне мистецтво» у форма-
ті художньої виставки. Це дозволяє членам
журі проводити якіснішу процедуру оціню-
вання робіт, а  учасникам дарує омріяний
і важливий досвід – їхні доробки оглядають
професійні художники, мистецтвознавці та
викладачі спеціалізованих вишів, шануваль-
ники прекрасного.
Найкращі твори, що згодом представ-
лятимуть нашу область у  столиці, обира-
ТВОРЧІСТЬ, ЩО НАДИХАЄ
ли доцент кафедри культури та соціаль-
но-гуманітарних дисциплін Закарпатської
академії мистецтв, кандидат педагогічних
наук Аліна Волощук (голова журі); канди-
дат мистецтвознавства, доцент, завідувач
кафедри живопису Закарпатської академії
мистецтв, лауреат обласної премії ім. А. Ер-
делі та Й. Бокшая, член Національної спілки
художників України, Товариства угорських
митців Закарпаття ім. Імре Ревеса, Угорської
академії наук Аттіла Коприва; кандидат
мистецтвознавства, лауреат обласної премії
ім. А. Ерделі та Й. Бокшая, доцент кафедри
декоративно-прикладного мистецтва Закар-
патської академії мистецтв Роман Пилип;
викладач образотворчого мистецтва Чина-
діївської дитячої школи мистецтв Світлана
Шишканинець; викладач образотворчого
мистецтва Виноградівської дитячої школи
мистецтв імені Бели Бартока Маріанна Гав-
рило.
У конкурсі взяло участь 30 мистецьких
шкіл. З-поміж 148 тематичних творів (жи-
вопис, графіка, кераміка, ткацтво, витинан-
карство тощо) члени журі визначили по
5  переможців у  кожній номінації, а  також
відзначили ще 8 учасників.
Алла Товт, Аттіла Коприва, Аліна Волощук, Роман Пилип, Маріанна Гаврило
на відкритті виставки. Місто Ужгород, 2020 рік
Відлуння подій
9№ 1 (49), 2020	 Культурологічні джерела
Переможцями стали:
У номінації «Образотворче мисте-
цтво»
Тичина Олександра, «Шлях»; Ужго-
родська дитяча школа мистецтв (викладач
Олександр Сидорук);
Летка Богдан, «Благословення»; Драгів-
ська дитяча школа мистецтв, Хустський ра-
йон (викладач Михайло Розман);
Варга Вероніка, «Думи мої, думи»; Со-
лотвинська дитяча шко-
ла мистецтв, Тячівський
район (викладач Лівія
Марина);
Цимбалюк Іванна,
«Три душі»; Тячівська
дитяча школа мистецтв
(викладач Любов Церку-
ник);
Качур Артем, «І мене
в  сім’ї єдиній…»; Мука-
чівська дитяча художня
школа імені М. Мункачі
(викладач Раїса Дорож-
никова).
У номінації
«Декоративно-
прикладне
мистецтво»
Курцеба Ростислав,
«Наймичка»; Ракошин-
ська дитяча школа мис-
тецтв, Мукачівський
район (викладач Наталія
Курцеба);
Панасович Христи-
на, «Садок вишневий біля
хати»; Чинадіївська дитя-
ча школа мистецтв, Мука-
чівський район (викладач
Світлана Шишканинець);
Магурська Тетяна, «Бе-
региня»; Ільницька дитяча
школа мистецтв, Іршав-
ський район (викладач Лю-
бов Матіко);
Огар Олександра, «Му-
зики»; Іршавська дитяча
школа мистецтв (викладач
Тетяна Фірцак);
Кинів Константин,
«Сім’я біля печі»; Іршав-
ська дитяча школа мис-
тецтв (викладач Надія Вербищук).
Окремо членами журі були також
відзначені:
Пасько Івета, Ракошинська ДШМ, Мука-
чівський район (викладач Вероніка Боронні-
кова);
Дрогобецька Ангеліна, Середнянська
ДШМ, Ужгородський район (викладач Тетя-
на Дрогобецька);
Маріанна Гаврило, Роман Пилип, Світлана Шишканинець,
Аліна Волощук, Аттіла Коприва. Місто Ужгород, 2020 рік
Вероніка Бороннікова зі своїми вихованцями.
Місто Ужгород, 2020 рік
Відлуння подій
10	 Культурологічні джерела 	 № 1 (49), 2020
Різак Марія-Анастасія, Мукачівська
ДХШ ім.  М. Мункачі (викладач Іван Бара-
нов);
Мельник Валерія, Школа мистецтв
м. Хуст (викладач Ольга Теребеші);
Долгова Софія, Школа мистецтв м. Хуст
(викладач Інна Андріюк);
Поляк Ангеліна, Виноградівська ДШМ
ім. Б. Бартока (викладач Діана Добош-Брода);
Хоменко Віталій, Широківська ДШМ,
Виноградівський район (викладач Альона
Стасюк);
Газій Марія, Великолучківська ДШМ,
Мукачівський район (викладач Тетяна Ше-
петко).
Приємно повідомити, що переможцями
4-го етапу XІХ Всеукраїнського конкурсу уч-
нівської творчості під гаслом «Об’єднаймося
ж, брати мої!» стали
Номінація «Образотворче мистецтво»
Тичина Олександра (13 р., 6 кл.) – Ужго-
родська дитяча школа мистецтв, викладач
Олександр Сидорук. За роботу «Шлях», то-
нований папір, гелева ручка.
Номінація «Декоративно-прикладне
мистецтво»
Панасович Христина (14 р., 5 кл.) – Чина-
діївська дитяча школа мистецтв, викладач
Світлана Шишканинець. За роботу «Садок
вишневий біля хати», ткацтво, гобелен.
Бажаємо нових творчих успіхів.
Алла ТОВТ
Панасович Христина. Садок вишневий біля хати. Ткацтво, гобелен
Тичина Олександра. Шлях.
Тонований папір, гелева ручка
Відлуння подій
11№ 1 (49), 2020	 Культурологічні джерела
23 січня 2020 року в  приміщенні філі-
алу Закарпатського обласного художнього
музею ім. Й. Бокшая «Народний літератур-
ний музей Закарпаття» відбувся вечір пам’я-
ті письменника Юрія Мейгеша (1925–1999),
якому 20 січня виповнилося б 95 літ.
Короткий, але змістовний огляд літе-
ратури Закарпаття початку ХХ століття, лі-
тературного доробку письменника зробив
поет Василь Густі. Він також розповів про на-
укові видання, що характеризують творчість
Юрія Мейгеша, дав свою оцінку та визначив
його місце й роль у літературному процесі
нашого краю, виступив з ініціативою пере-
видання його творів. Він зауважив, що твор-
чість Ю. Мейгеша високо цінував Павло За-
гребельний, а провідні критики й науковці
України присвятили йому низку цікавих
досліджень. Юрій Мейгеш майже два де-
сятиліття поспіль очолював Закарпатську
організацію Спілки письменників України,
обирався депутатом Закарпатської обласної
та Мукачівської міської рад. На завершення
промови Василь Петрович попросив присут-
ніх поділися спогадами про Юрія Мейгеша,
згадати якісь цікаві бувальщини.
Іван Сенько, кандидат філологічних
наук, пригадав, що вперше глибше заціка-
вився творчістю Мейгеша, коли прочитав
відгук про нього Павла Загребельного. Від-
тоді письменник залишався в полі його літе-
ратурних уподобань. Відзначив, що перши-
ми серед краян позитивно оцінили його тво-
ри письменник Володимир Фединишинець
та літературознавець Василь Марко. Розпо-
відав про роман «Верховинці», дав загальну
характеристику творчості письменника та
запропонував створити окремий сайт про
письменників Закарпаття.
В УЖГОРОДІ ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ
ПИСЬМЕННИКА ЮРІЯ МЕЙГЕША
Свого часу Юрій Мейгеш очолював Му-
качівське літературне об’єднання «Полум’я».
Там і познайомився з ним письменник Дми-
тро Кешеля. Пригадує, що той вразив його
надзвичайною ерудицією, філософським
складом розуму та вмінням чітко формулю-
вати свої думки, почуття. Здавалось, кожне
його слово було ніби викарбуване, матеріа-
лізоване. Пригадує, як хотів якось здивувати
його своїми пізнаннями в астрономії, якою
захоплювався з  дитинства, а  натомість сам
був глибоко вражений і здивований, що той
знає про Всесвіт набагато більше. З його вуст
він вперше почув про Вернадського, про па-
ралельні світи, парапсихологію, про що не
мав жодної уяви. А ще він був дуже гуман-
ним у стосунках із людьми, колегами, вмів
вирішувати конфліктні ситуації, знаходити
компроміси. Про один із таких випадків із
життя Спілки з притаманним йому гумором
розповів пан Дмитро. Каже, що саме ці яко-
сті дозволили йому очолювати Спілку пись-
менників 15 років у такі непрості часи.
Цікаві оригінальні думки про твори
Мейгеша висловив видавець і  літературо­
знавець Іван Ребрик, який добре знайомий
не тільки з  його доробком, але й  особисто
знав автора. Згадували про письменника
й Наталія Ребрик, Іван Хланта та інші, кому
поталанило знатись і спілкуватись з відомим
письменником.
Загалом вечір вийшов цікаво, у  теплій
дружній атмосфері… Хоча, й не без дискусій.
Володимир МИШАНИЧ
Учасники вечора пам’яті
Відлуння подій
12	 Культурологічні джерела 	 № 1 (49), 2020
24 січня 2020 року в  місті Ужгород від-
крилася спільна виставка «Родинний верні-
саж» робіт батька й сина Михайла та Віталія
Кінчів й одразу ж привабила до себе увагу
мистецьким рівнем виконання.
Михайло Кінч – учасник творчого об’єд-
нання міжгірських художників «Карпатські
кольори». Народився в селі Репинне-Сухий
Міжгірського району Закарпатської облас-
ті в дивовижному місці, яке оточують густі
ліси та високі гори, які оповиті таємниця-
ми та любов’ю людей до природи. Адже на
полотнах митця можна побачити приголо-
мшливі ландшафти лісів і  гір Верховини.
Улюблений пейзажний сюжет  – гірський
ландшафт, загалом Карпати в усій їхній кра-
сі. Полюбляє натюрморти, за змістом вони
традиційні: зображуються прості предме-
ти – кімнатні квіти, фрукти, посуд. З диво-
вижною витонченістю митець переносить
на полотно складну гармонію природних
відтінків. Як відзначають мистецтвознавці,
«…колір, барви – ось стихія художника».
Друзі та художники тепло привітали
Михайла Івановича та його сина Віталія, від-
значили неабияку художню майстерність
у  представлених роботах. Вони, як істинні
патріоти Верховини, у всій красі відобрази-
ли побут, звичаї та людей нашого краю.
Михайло Іванович із задоволенням за-
ймається різьбярством, при цьому основною
тематикою робіт є життя простого гірського
люду, його вірування, тра-
диції, обряди, побут. Учас-
ник численних районних,
обласних, регіональних
та республіканських ху-
дожніх виставок, пленерів.
Роботи художника знахо-
дяться в  багатьох приват-
них колекціях. Він автор
різножанрових компози-
цій, тематичних розписів,
чудової камерної графіки,
мозаїки, глибоко одухо-
творених портретів, творів
сакрального мистецтва та
розписів церков. Творчість
митця живиться багати-
ми традиціями народного
мистецтва.
«РОДИННИЙ ВЕРНІСАЖ»
ПРЕДСТАВИЛИ В УЖГОРОДІ
Щедрий талантами наш край, неповтор-
на природа, краса якої надихає. Робота з де-
ревом, якою захоплений син Михайла Віта-
лій, потребує тісного контакту з природою,
уважності та спостережливості, а  в  талано-
витих руках митця дерево стає справжнім
витвором мистецтва. Любов до різьбярства
прищепив йому батько.
Творчість Віталія переконує, що все-таки
яблуко від яблуні далеко не котиться. Спо-
чатку він захопився музикою, однак згодом
пішов по стопах батька Михайла Іванови-
ча, одного з найталановитіших художників
нашого краю. Успішно займається худож-
ньою обробкою дерева уже десять років. Не-
щодавно закінчив Закарпатську академію
мистецтв. І  успіхи не забарилися. Віталій
Кінч – учасник міжнародних пленерів, пер-
сональних і  колективних виставок. Варто
згадати його перемогу в популярному фес-
тивалі «Битва різьбярів» (2018) на Рахівщині
та участь у міжнародних пленерах, які про-
водилися на території ТК «Буковель» на Іва-
но-Франківщині та у  м. Дудинце (Словач­
чина).
Особливо яскраво проявляється обда-
рування різьбяра в сакральному мистецтві,
коли завдяки його вмілим рукам на шмат-
ках дерева з’являються релігійні сюжети.
А нещодавно Віталія прийняли до лав Наці-
ональної спілки художників України.
Юлія ДАВИДОВА
Михайло Кінч, Юлія Давидова, Володимир Микита,
Віталій Кінч. На відкритті виставки «Родинний вернісаж».
Місто Ужгород, 2020 рік
Відлуння подій
13№ 1 (49), 2020	 Культурологічні джерела
«Знаходячись серед цих прекрасних, об-
дарованих людей, я немов би знову поринув
у  дитинство і  відчув ту непідробну, щиру,
і, як колись здавалося, майже вселенську
радість, яку відчував щоразу, коли малим
хлопчиком брався малювати. Дякую вам за
унікальну нагоду ознайомитися із творчим
доробком самобутніх митців цього мальов-
ничого краю. Нині я вкотре переконався:
Свалявщина  – земля, що варта називатися
колискою образотворчих талантів Срібної
Землі». Саме такими словами під час урочи-
стого заходу – святкування 10-ї річниці ра-
йонної спілки художників «Арт-Свалява»  –
звернувся до членів творчого об’єднання
голова Свалявської райдержадміністрації
Роман Тарабій.
Щире захоплення пана Романа цілком
зрозуміле, адже нагода опинитися у  місці,
де одночасно експонуються близько 80-и
неймовірної краси художніх полотен, а  ра-
зом з тим і поспілкуватися з їх творцями, які
здатні по-особливому зображати довкілля,
випадає не щодня.
18 лютого 2020 року до Свалявського ра-
йонного будинку культури, у  приміщенні
якого стартувала урочиста ювілейна мис-
тецька акція, зібралися не лише представ-
ники державної влади, громадські, культур-
«АРТ-СВАЛЯВА»
ВІДСВЯТКУВАЛА ПЕРШИЙ ЮВІЛЕЙ
ні діячі, мешканці та гості району – усі, хто
вважає себе шанувальником закарпатської
школи живопису і бажає тримати руку «на
пульсі» мистецьких подій.
Привітали колег з нагоди 10-річчя спіл-
ки художників «Арт-Свалява» і  митці з  ін-
ших регіонів Срібної Землі – голова спілки
професійних художників Закарпаття, заслу-
жений художник України Василь Брензо-
вич, голова спілки художників Міжгірщини
«Карпатські кольори», заслужений худож-
ник України Василь
Шиндра, голова
Хустського народ-
ного творчого об’єд-
нання «Митець
Верховини» Валерій
Дьордяк та співор-
ганізаторка міжна-
родного пленеру
художників «Вес-
няний Берегсас»,
керівниця пересув-
них виставок Бере-
гівського міського
будинку культури
Ольга Сакалош.
Крім теплих
слів, були й  пода-
рунки, які від іме-
ні спілчан вдячно
приймав очільник
«Арт-Сваляви» Ві-
Ольга Сакалош та Віталій Дорош
Віталій Дорош (у центрі) з колегами
Відлуння подій
14	 Культурологічні джерела 	 № 1 (49), 2020
талій Дорош. Особливо цінними були ілю-
стрований художній каталог «Живопис. Го-
белен» Юрія та Наталії Герців, грамота За-
карпатської обласної ради й спільна грамота
Свалявської районної ради та Свалявської
райдержадміністрації за значний внесок
у  розвиток, популяризацію образотворчого
мистецтва та з  нагоди 10-річчя від дня за-
снування громадського об’єднання «Район-
на спілка художників «Арт-Свалява».
«Нинішня виставка  – результат плідної
праці і дружньої співпраці усіх членів спіл-
Учасники та гості виставки
З  приємністю констатую, що справа наша
продовжується надзвичайно обдарованими
учнями-випускниками образотворчого від-
ділу Свалявської ДШМ, чиї полотна також
зайняли достойне місце на цій виставці. Але
погодьтеся – без підтримки органів держав-
ної влади наша творча структура не могла
б розвиватися повноцінно. Свого часу Іван
Ревтій, Микола Ляхович, Іван Ланьо, Георгій
Уліганинець, Едіта Грабар доклали чима-
ло зусиль, аби ми з вами могли дочекатися
сьогоднішнього урочистого моменту. Спо-
ки «Арт-Свалява»: Андрія Білунки, Василя
Бомбушкаря, Георгія та Павла Дулішкови-
чів, Олексія Груші, Івана Івановчика, Лео-
ніда Ковача, Владислава Лізанця, Мар’яни
Мишко, Євгена Миговича, Івана Поповича,
Інни та Павла Томазових, Наталії Уліганець,
Михайла Циганина, Ванди Дорош-Майор,
Марини Яковенко, а ще – доброго друга на-
шої спілки, талановитого світлописця історії,
Почесного громадянина м. Сваляви, худож-
ника Міжнародної Федерації Фотомистецтв
(AFIAP), члена Національної спілки фото-
художників України Миколи Поцка, чиї
творчі доробки найоперативніше висвітлю-
ють усі наші зібрання, поїздки та пленери.
діваюся, що всі наші сміливі, неординарні,
креативні мистецькі ідеї знаходитимуть
підтримку й у нинішніх очільників на Сва-
лявщини. Разом ми і  надалі робитимемо
впевнені кроки на шляху мистецького по-
ступу рідного краю», – наголосив очільник
«Арт-Сваляви» Віталій Дорош.
Музичною окрасою заходу стали висту-
пи викладача Свалявської дитячої школи
мистецтв, обдарованої скрипальки Дарії
Цендри та талановитого співака Олександра
Дулішковича.
Виставка варта того, аби побачити її на
власні очі!
Наталка СОЛЬВА
Відлуння подій
15№ 1 (49), 2020	 Культурологічні джерела
Третього березня 2020 року в Закарпат-
ському музеї народної архітектури та побуту
відкрилась виставка творів образотворчого
та декоративно-прикладного мистецтва «За-
квітчані».
Це черговий захід КЗ «Обласний органі-
заційно-методичний центр культуру» ЗОР
в рамках мистецького проєкту «Несподівані
зустрічі». Свій творчий доробок презентува-
ли 23 митці. 109 різножанрових робіт пока-
зують широку палітру творчих захоплень
авторів. Левову частку експозиції складають
живописні роботи, основним мотивом яких
є зображення різноманітних квіткових ком-
позицій. Кожен автор має свою манеру пи-
сання, свій підхід до композиції, колориту,
але всіх їх об’єднує тема весни, квітів.
Поряд із живописом на виставці пред-
ставлені й  інші жанри декоративно-при-
кладного мистецтва. Окремої уваги варті ро-
боти Олесі Рибалко, виконані в техніках кі-
нусайга та валяння і малювання по вовні. Як
завжди оригінальністю виділяються кера-
мічні вироби Андреї Прислупської та Ольги
Гал. Обидві майстрині працюють у  царині
ліплення (моделювання) глини, мають свій
стиль у підборі кольорів. Вдалим доповнен-
У ВИСТАВКОВОМУ ЗАЛІ ВЖЕ ВЕСНА
ням до виставки є різьблені роботи: скуль-
птури Петра Ходанича та барельєфи Кос-
тянтина Ковгана. Представлені на виставці
й витинанки Марії Ялової та декоративний
розпис по склу Марії Купарь.
Із особливостями виставкового проєкту
та творчим доробком його учасників усіх
присутніх ознайомили директор ужгород-
ського скансену Василь Коцан та директор
КЗ «Обласний організаційно-методичний
центр культури» ЗОР Ганна Дрогальчук.
Про роль народного майстра у розвитку та
популяризації сучасного мистецтва у  всіх
його проявах говорили учасники виставки –
Вероніка Бороннікова, Петро Ходанич, Сер-
гій Глущук. Мистецтвознавчий аналіз пред-
ставленої експозиції подав Михайло Белень.
Святкову атмосферу створив виступ на-
родного аматорського ансамблю народної
пісні «Розмарія» (керівник Ольга Зюбриць-
ка), що діє при КЗ «ООМЦК» ЗОР.
Напередодні Міжнародного жіночого
дня експозиція стане чудовим подарунком
для гостей міста й  відвідувачів нашого му-
зею.
Тетяна СОЛОГУБ-КОЦАН
Петро Ходанич, Вероніка Бороннікова, Василь Коцан, Ганна Дрогальчук,
Сергій Глущук, Михайло Белень на відкритті виставки «Заквітчані»
Відлуння подій
16	 Культурологічні джерела 	 № 1 (49), 2020
Останнім часом на Закарпатті все актив-
ніше використовується можливість, вшано-
вуючи ювілейні дати особистостей, які в різ-
ні часи зробили вагомий внесок у розвиток
духовності краю, відкривати напівзабуті,
а  то і  вже невідомі сторінки історії Срібної
Землі.
Філіал Закарпатського обласного худож-
нього музею імені Йосипа Бокшая «Народ-
ний літературний музей Закарпаття» спіль-
но з Закарпатською обласною універсальною
науковою бібліотекою імені Ф. Потушняка
з  цією метою вдало реалізовує низку тема-
тичних заходів.
Схвальну підтримку отримали «Літера-
турні години пам’яті», присвячені 110-річчю
від дня народження поета Зореслава, 95-річ-
чю прозаїка Юрія Мейгеша, 100-річчю пое-
та, прозаїка, перекладача Семена Панька.
П’ятого березня 2020 року з великим успі-
хом у  Народному літературному музеї За-
карпаття відбулося вшанування пам’яті про-
відного молодого поета краю Другої світової
війни – Йосипа Архія (20.02.1920–03.04.1996).
З  нагоди 100-річчя від дня його народжен-
ня зібрати розкидані повоєнною буремною
стихією його публікації на сторінках пері-
одичної преси Закарпаття у 1939–1946 роки
допомогла донька поета – доктор медичних
наук, професор Ужгородського національ-
ного університету Емілія Архій. Чимало
зусиль для відтворення і  збереження його
творчого доробку доклали письменник Ва-
силь Басараб, літературоз-
навець, кандидат філоло-
гічних наук, заслужений
діяч мистецтв України
Іван Хланта, краєзнавець
і  журналіст Василь Ко-
баль.
На тематичному стен-
ді «Весняний поклик яс-
нодзвонний» були пред-
ставлені видання, що
побачили світ у  воєнну
пору. Це  – колективна
збірка віршів «Перед Схо-
дом» (1941), у  якій разом
із творами ювіляра вмі-
щені й  поезії тодішніх
молодих прогресивних авторів К.  Вершана
(Кирила Галаса) та Ю.  Барвінка (Юрія Ке-
рекеша). Привернула увагу видана у  груд-
ні 1941 року під псевдонімом Йосиф Іванов
збірочка «С полетом дней» Й. Архія, до якої
увійшло 20 віршів. Із родинного архіву Емі-
лія Йосипівна подала дві підшивки «Лите-
ратурной недели» (1942, 1943), де вміщено
низку поетичних і  прозових творів, рецен-
зій, перекладів з  угорської мови молодого
автора. Особливий інтерес викликала збірка
вибраних творів Йосипа Архія «Чуття вог-
ВІДКРИТО ЩЕ ОДНУ СТОРІНКУ
ДУХОВНОСТІ І КУЛЬТУРИ СРІБНОЇ ЗЕМЛІ
Емілія Архій
Відлуння подій
17№ 1 (49), 2020	 Культурологічні джерела
Емілія Архій (стоїть четверта праворуч) з учасниками літературної години пам’яті
ненне молоде» (2006), яка завдяки зусиллям
і фінансуванню Емілії Архій вийшла в світ
у видавництві «Мистецька лінія». Хоч у силу
об’єктивних несприятливих умов, що часто
загрожували й життю, Йосип Архій був ви-
мушений припинити власну літературну
творчість. Володіючи унікальною педаго-
гічною підготовкою, він усе життя успішно
трудився на освітянській ниві, а вільний час
присвячував садівництву.
І все ж його поетичні твори ішли до чи-
тача. Зокрема, на сторінках уже раритетної
антології «Поети Закарпаття», яку підготу-
вала і  видала в  Пряшеві Олена Рудловчак,
антології творчості поетів-антифашистів
«Віщий вогонь» (упорядники Василь Баса-
раб, Юрій Балега), антології «Закарпатська
поезія ХХ століття». Збагатили виставку про
життєвий і  творчий шлях Йосипа Архія
публікації, вміщені на шпальтах обласних
газет Закарпаття вже нині. На літературну
годину, присвячену його 100-річчю, при-
йшли науковці, письменники, журналісти,
громадсько-культурні діячі, шанувальники
творчості Йосипа Архія, відомі лікарі – коле-
ги його доньки Емілії.
Відкрив зібрання завідувач філіалу За-
карпатського обласного художнього музею
імені Й. Бокшая «Народний літературний
музей Закарпаття» письменник Василь 
Густі. У своєму виступі він розповів про роль
і значення творчості Йосипа Архія в літера-
турному процесі Закарпаття у  воєнний та
повоєнний період, закликав прилучитися
до його творчого слова сучасних читачів.
Про роботу над підготовкою матеріалів
збірки Й. Архія «Чуття вогненне молоде» го-
ворив літературознавець Іван Хланта. Кан-
дидат філологічних наук Іван Сенько по-
ділився цікавими думками про ті непрості
випробування на громадянську зрілість, які
довелось пережити Йосипу Архію і його ро-
весникам. Про пошуки шляхів для проявів
своєї творчої самобутності генерацією мо-
лодих закарпатських письменників у  1939–
1946  рр. розповів син письменника Семена
Панька – кандидат філологічних наук, відо-
мий перекладач Сергій Панько.
З особливою цікавістю сприйнялося
глибинне слово Емілії Йосипівни про духов-
ний світ її батька, його людські якості, уподо-
бання, вболівання за майбутню долю краян.
Літературна година, присвячена 100-річ-
чю від дня народження Йосипа Архія, від-
крила ще одну яскраву, самобутню, воістино
золоту сторінку літопису культури й  духо-
вності Срібної Землі.
Василь ГУСТІ
Відлуння подій
18	 Культурологічні джерела 	 № 1 (49), 2020
12 лютого 2020 року в  читальному залі
Закарпатської обласної універсальної нау-
кової бібліотеки ім. Ф. Потушняка відбулася
презентація чергової збірки творів Михайла
Рошка «Пастка». Видання тематично різно­
планове. До нього ввійшли кращі його нове-
ли, написані протягом десятиліть і адресо-
вані молоді.
Послухати автора прийшло багато сту-
дентів, які шанують його як викладача
і  письменника, колеги, читачі, друзі та ті,
кого цікавить сучасна література.
Про життєвий і творчий шлях письмен-
ника, його досягнення на літературній ниві
розповіла талановита журналістка Лариса
Липкань, а  видавець Олександра Гаркуша
поділилася своїми враженнями від співпра-
ці з відомим письменником.
ПАСТКА ВІД МИХАЙЛА РОШКА…
ДЛЯ МОЛОДІ
Емоційним та насиченим був виступ ав-
тора «Пастки». Він жваво переказав її зміст,
зачитав уривок із однойменного твору. Ко-
ротко зупинився на філософії та психоана-
лізі Зігмунда Фрейда, поділився з присутні-
ми своїм розумінням кохання, його глибин-
ної сутності. На завершення пан Михайло
висловив щиру вдячність усім причетним
до видання збірки та презентації.
У рамках заходу була проведена віктори-
на на знання творчості письменника та його
захоплень. Усі учасники отримали в подару-
нок його збірку.
Зізнаюся, що свого часу твори Михай-
ла Рошка я читав ще тоді, коли вони були
в рукописах, одним із перших писав на них
відгуки, знав про його творчі наміри та упо-
добання. Відтоді пройшло понад тридцять
років…
Нині він кандидат філо-
логічних наук, відомий у краї
письменник, а його твори пе-
рекладено багатьма мовами.
Принагідно зауважу, що
зі студентських років його ці-
кавила соціальна психологія.
Він намагався зрозуміти, які
фактори впливають на фор-
мування світогляду людини,
її характеру, сприяють ду-
ховному зростанню чи руй-
нують її психіку і  вбивають
фізично. Своїм завданням
вважає реалістичне зображен-
ня життя у  всьому багатстві
його проявів, дослідження
людських пороків та обста-
вин, що їх спричиняють. Ав-
тор не роздає порад, не вчить
нас як жити, а літературними
художніми засобами демон-
струє наслідки тих чи інших
наших учинків і цим застері-
гає від помилок.
Світогляд письменника,
на моє переконання, знач-
ною мірою формувався під
впливом східної філософії, зо-
крема буддизму, що став фі-
лософською основою вчення
йоги, яке він успішно практи-
кує вже не перше десятиліття.
Володимир МИШАНИЧ
Олена Пекар, Михайло Рошко,
Лариса Липкань, Василь Густі
19№ 1 (49), 2020	 Культурологічні джерела 19№ 1 (49), 2020	 Культурологічні джерела
Творча майстерня
Уперше актора Михайла Фіщенка я по-
бачив на сцені в  опереті «Танго для тебе»
Закарпатського академічного обласного
українського музично-драматичного театру
імені братів Юрія-Августина та Євгена Ше-
регіїв, з  якою ужгородці виступали в  Хусті
26 січня 2000 року – у місті, де народився цей
сценічний твір. Серед численних глядачів
поряд зі мною за подіями, що відбувалися на
кону, уважно спостерігала колишня акторка
«Нової Сцени» Марія Петрашко, учасниця
прем’єри 2 лютого 1936 року, яка відбулася
в Ужгороді. Тоді вона виконала роль Тусі. Її
партнером у  ролі Райдака був Ернест Си-
дор. У місті над Тисою, за словами акторки,
оперету зіграли 14 березня 1939 року. Зі спо-
гадів Марії Василівни закарпатська молодь
відразу підхопила пісні оперети, серед яких
найбільшою популярністю користувались
«Маю один спомин», «Як весна настане», «Зе-
лена Верховина».
Про згадану виставу обласного театру
в Хусті газета «Новини Закарпаття» писала:
«Події оперети відбуваються в  Карпатах,
в одному з пансіонатів, будні якого завжди
оповиті оперетковими байками, сюжетами
«флірту і  кохання», насичені динамікою,
зав’язаний конфлікт тримає глядача в  спо-
стережливій напрузі у  цьому, безперечно
красивому сценічному дійстві.
АКТОР, РЕЖИСЕР, ПЕДАГОГ...
Успіхові театру сприяє передусім витон­
чена майстерність акторів старшого поко-
ління, серед яких виконавці ролей: Галі Рів-
ненко  – заслужена артистка України Люд-
мила Іванова та Гриця Чубатого – народний
артист України Анатолій Філіппов. Добрі
вокальні дані, легка пластична хода, висо-
ка культура сценічного слова  – необхідні
складові акторської майстерності, завдяки
чому характери цих двох персонажів вихо-
дять на перший план, що стверджує красу
людської душі, а  не тільки іронію флірту,
який закручується між закоханими парами.
Та основний розвиток подій тримається на
виконавцях ролей Тусі й  Райдака (Наталія
Засухіна та Михайло Фіщенко). Наталія  –
гострохарактерна актриса, будує свою роль
на контрасних переходах з одного психоло-
гічного стану героїні до іншого, досягаючи
часом легкого і внутрішнього гротеску. Туся
(Н. Засухіна)  – мила та водночас енергійна
і настирлива дівчина, яка готова підкорити
не тільки Говерлу, а і серце юного розхриста-
ного Райдака. Молодий, пластичний з  хо-
рошими музичними даними М. Фіщенко
(Райдак) органічно влився в злагоджений ак-
торський ансамбль, тонко відчуваючи парт-
нерів на сцені».
Марія Петрашко пророчила цьому но-
воствореному молодому «дуету» світле май-
бутнє і відрадно, що її слова збулися. Ната-
лія Засухіна і Михайло Фіщенко поступово
зайняли провідні місця у  творчому складі
театру, здобувши як визнання глядачів, так
і почесне звання «Заслужений артист Укра-
їни».
З роками творчої наполегливої праці
в  обласному театрі Михайло Іванович зі-
грав понад шістдесят ролей різноплано-
вого характеру. Його акторські роботи ви-
соко оцінені фахівцями. За роль Райдака
в  опереті «Танго для тебе», Голохвастова
в  комедії «Банкрот» за М. Старицьким він
став лауреатом обласної премії імені братів 
Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв. Додамо,
що протягом двох десятиліть дует Н. Засухі-
на та М. Фіщенко (Проня та Голохвастов) –
бренд концертних програм театру.
Михайло Фіщенко наділений від приро-
ди великим акторським потенціалом та над-
Творча майстерня
20	 Культурологічні джерела 	 № 1 (49), 2020
звичайною працездатністю. Він уміє знайти
особистісний підхід до ретельної розробки
ролі та розкрити характер сценічного героя.
Особлива повага в актора М. Фіщенка, як і в
головного режисера театру А. Філіппова, до
української класики.
Про виставу-комедію «Сватання на Гон­
чарівці» у  постановці А. Філіппова преса
писала: «Роль коваля Олексія у блискучому
виконанні актора М. Фіщенка насичена ри-
сами доброго, працьовитого, справедливого,
довірливого парубка-кріпака, який навіть
у цих соціально залежних умовах дійсності
вірить у перемогу кохання, якого «грошва»
не лякає і, як переконує актор, не зламає».
У  2013 році журналістський клуб «Театрал
Закарпаття» визнав М. Фіщенка найкращим
актором за роль Едіка у виставі «Meine Liebe
Bira» О. Гавроша.
Герої п’єси – студентки Віра, Катя, Натал-
ка. Віра (акторка К. Берец) п’ятикурсниця,
наполегливо вивчає німецьку мову з метою
заробити гроші в чужій державі, щоб облаш-
тувати спільне сімейне життя, – таке бажан-
ня її коханого Едіка, в якого вже є сім’я. Отже,
драматургічний ґрунт вистави наповнений
сценами безглуздих позашлюбних стосун-
ків, чварами, пошуками гармонії щастя на
тлі непростого сьогодення, де кохання, брех-
ня і  знову кохання стають супутниками
життя значної частини молодих сімей і тих,
хто намагається їх створити.
Ринкова економіка має свої закони. Ге-
рої п’єси опинилися в умовах, коли успіш-
ність людини визначається не її чеснотами,
а  рівнем доходів, і  секс є товаром. У  таких
ситуаціях зростає важливість внутрішніх
регуляторів особистості, що для актора М.
Фіщенка, виконавця ролі Едіка, стали клю-
чем сценічного образу. Це стає особливо зро-
зумілим у  сцені, де Едік, заховавши голову
в капюшон спортивної куртки, крутить пе-
далі тренажера то швидко, то повільно з па-
узами-роздумами, опинившись на роздоріж-
жі – сім’я, син або Віра...
В акторській біографії М. Фіщенка є
і «закордонні» вояжі. Попри основну роботу
в  обласному театрі, він з  2003 року провід-
ний актор українського театру в Угорщині.
Художній керівник театру Олександр Кор-
маньош каже: «Ми радо чекаємо на творчі
зустрічі з М. Фіщенком. Працювати з таким
партнером творча насолода, бо у нього вели-
ка сила акторського темпераменту і творчо-
го горіння. До того він вміє коректно працю-
вати з людьми... Нам пощастило мати такого
актора, а глядачам – бачити його чудову гру,
яка сприяє розвитку нашого театру, попу-
З колегами після вистави. 2019 рік
Творча майстерня
21№ 1 (49), 2020	 Культурологічні джерела
ляризації українського театрального мисте-
цтва за кордоном. Глядачі добре пам’ятають
створені ним образи на нашій сцені: Петра
у «Наталці Полтавці», Голохвастова «За дво-
ма зайцями», Михайла в  «Украденому ща-
сті», Карпа в «Кайдашевій сім’ї» та інших».
Багату галерею цікавих ролей складено
актором і у рідному театрі. Серед них Коте –
«Витівки Хануми» А. Цагарелі, Андрій  –
«Старі драми» В. Хайта, Мішель  – «Любий
спокусник» В. Тарасова, Віктор  – «Чорний
дипломат» В. Селезньова, Фредерік  – «Сі-
мейний уік-енд» Ж. Пауре, Маріс – «Нічний
вартівник і праля» Паула Путніньша, Гера-
сим – «По ревізії» М. Кропивницького, Деде
«Нічні трудівниці паризьких тротуарів»
Алена Фуртона, Леон Толчінський  – «Дур-
ні» Ніла Саймона, Генріх  – «Вбити Драко-
на» Є. Шварца, Максим Кривоніс – «Богдан»
О. Корнійчука та інші.
У 2016 році актор очолив творчу групу
однодумців і  відкрив у  театрі експеримен-
тальний простір «Мала сцена»  – новітню
форму спілкування колективу з  глядачем.
У Вербну неділю, 24 квітня 2016 року, дебю-
тував як режисер-постановник прем’єрою
«Спадкоємець» за п’єсою французького дра-
матурга Лео Манна. Вистава сприймалася
як різнобарвне сценічне полотно, що ви-
кликає живе і контактне дихання виконав-
ців – заслуженого артиста України Степана
Барабаша (Жан), акторів Олесі Дзуринець
(Летиція), Рудольфа Дзуринця (Леонардо)
і безбар’єрної глядацької зали.
Додамо, що 2016 року Михайло Фіщенко
вступив на 5-й курс факультету театраль-
ного мистецтва Київського національно-
го університету театру, кіно і  телебачення
ім. І. Карпенка-Карого (клас професора, на-
родного артиста України Олексія Кужель-
ного). Його дипломною роботою у  квітні
2017 року був показ вистави «Круті віражі» за
п’єсою французького драматурга Еріка Ассу
на Малій сцені театру. Перший погляд на
цей твір дає відчуття водевільного настрою.
Однак для режисера М. Фіщенка драматур-
гія Еріка Ассу стала дослідницьким поліго-
ном перетворення анекдота на трагікоме-
дію. Вистава, історія одного побачення про
Нього і про Неї, яке триває менше доби, хоча
готувалося багато років. Тема вистави – по-
кинуті діти та їх круті віражі, є універсаль-
ною. Дія розвивається у квартирі немолодо-
го француза Щеголя на ймення П’єр, який,
користуючись відсутністю дружини та сина,
вирішив згадати молодість, провести час
в обіймах юної провінціалки Джульєти...
Після успішної прем’єри в Ужгороді по-
каз «Крутих віражів» відбувся в Київському
академічному театрі «Колесо». Столична
преса писала: «Чоловічу роль виконує С. Ба-
рабаш. Його П’єр скутий, стриманий, не аб-
солютний шанувальник жіночої краси, не
схильний до постійних любовних авантюр,
як описано в  драматурга... скоріше у  його
житті це одинокий випадок. Жіноча роль
дісталась дебютантці театру Дар’ї Горшко-
вій, яка в  кількох різнопланових епізодах
змогла показати свій творчий потенціал з ді-
апазоном від комедії до драми чи трагедії...»
Саме за цю виставу Михайло Фіщенко
став лауреатом обласної премії у галузі теат­
рального мистецтва імені братів Євгена та
Юрія-Августина Шерегіїв у  номінації «Ре-
жисерсько-постановочна група».
Рудольф Дзуринець, Степан Барабаш,
Михайло Фіщенко, Дмитро Сньозик. 2019 рік
Творча майстерня
22	 Культурологічні джерела 	 № 1 (49), 2020
«Круті віражі»  – це перша виставка за-
карпатського театру, яку в жовтні 2018 року
було показано в Парижі. Ця історична подія
відбулася в театрі «L’atalante» на Монмартрі
протягом двох вечорів. Театрознавець Луа-
на Кім писала: «Комедійний дует вистави
надзвичайно чудовий, бо показує
високу майстерність та техніку...
Степан Барабаш дуже смішний.
Дар’я Горшкова надзвичайно
яскрава, іноді сексуальна, іноді
крихка та зворушлива,  – а  втім
справжній маленький саморо-
док».
У виставі «Краще залишайся
мертвим» за п’єсою Карла Ветлін-
гера зайнято всього троє акторів,
але вони виконують по декіль-
ка ролей. Серед них Степан Ба-
рабаш, Рудольф Дзуринець та
Дар’я Горшкова. Нова прем’єра
Малої сцени у грудні 2017 року
була успішною, спричинила
навколо себе ажіотаж, який так
потрібен для життя сучасного
театру. Це розповідь про траге-
дію солдата, який повернувся
з полону і став для всіх зайвим.
Аналогічний сюжет у  п’єсі
«Матрос» належить французь-
ким драматургам Т. Соважу і  Д.  Делур’є.
У виставі головну роль чудово грав знамени-
тий Михайло Щепкін, з якою впродовж усьо-
го життя гастролював по Росії й Україні.
Викладач кафедри міжнародних кому-
нікацій Ужгородського національного уні-
верситету Оксана Панько зізналася: «Після
перегляду вистави захотілося побути нао-
динці, поміркувати про побачене. Зрозумі-
ло, що Велика сцена обласного театру має
більш розважливий характер, та камерна  –
майданчик для збудження думок... Вистава
змушує замислитися над тим, що в  цьому
абсурді навіть справжня божевільня може
здатися комфортною».
27 березня 2017 року Указом Президен-
та України за № 82 Михайлові Івановичу
Фіщенку присвоєно почесне звання «Заслу-
жений артист України» за великий внесок
у  розвиток національної культури і  теа-
трального мистецтва, значні творчі здобутки
та високу професійну майстерність.
А з вересня 2019 року в творчій біогра-
фії Михайла Івановича з’явилися нові запи-
си. Він став керівником акторського курсу
КЗВО «Ужгородський інститут культури
і мистецтв» ЗОР. І вже перші публічні пока-
зи його студентів з акторської майстерності
засвідчують, що здібна молодь потрапила на
курс талановитого майстра-педагога, що для
перспективи закарпатських театрів є най-
важливішим.
Василь АНДРІЙЦЬО
Михайло Фіщенко зі студентами. 2019 рік
Римма Зюбіна і Михайло Фіщенко. 2020 рік
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.

More Related Content

What's hot

9 литер авраменко_дмитренко_укр_для рус_2009_укр
9 литер авраменко_дмитренко_укр_для рус_2009_укр9 литер авраменко_дмитренко_укр_для рус_2009_укр
9 литер авраменко_дмитренко_укр_для рус_2009_укр
Aira_Roo
 

What's hot (20)

Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2019 рік
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2019 рік Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2019 рік
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2019 рік
 
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2017 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2017 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2017 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2017 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2021 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2021 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2021 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2021 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2018 рік
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2018 рік Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2018 рік
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2018 рік
 
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2015 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2015 рік.Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2015 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2015 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2017 рік.
 Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2017 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2017 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2017 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2017 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2017 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2017 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2017 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2016 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2016 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2016 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2016 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2016 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2016 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2016 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2016 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2018 рік
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2018 рікЖурнал "Культурологічні джерела". №2. 2018 рік
Журнал "Культурологічні джерела". №2. 2018 рік
 
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2017 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2017 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2017 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2017 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2018 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2018 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2018 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2018 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2016 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2016 рік.Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2016 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2016 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №4(32) 2015 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4(32) 2015 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №4(32) 2015 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4(32) 2015 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2016 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2016 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2016 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №4. 2016 рік.
 
Vshkole 9 klas_ukrajinska_literatura_avramenko_2009_ros
Vshkole 9 klas_ukrajinska_literatura_avramenko_2009_rosVshkole 9 klas_ukrajinska_literatura_avramenko_2009_ros
Vshkole 9 klas_ukrajinska_literatura_avramenko_2009_ros
 
Programa
ProgramaPrograma
Programa
 
Шевченківські читання-2018
Шевченківські читання-2018Шевченківські читання-2018
Шевченківські читання-2018
 
9 литер авраменко_дмитренко_укр_для рус_2009_укр
9 литер авраменко_дмитренко_укр_для рус_2009_укр9 литер авраменко_дмитренко_укр_для рус_2009_укр
9 литер авраменко_дмитренко_укр_для рус_2009_укр
 

Similar to Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.

7 mi m_2015_ua
7 mi m_2015_ua7 mi m_2015_ua
7 mi m_2015_ua
pidru4
 
вчитель брушко л.в., лауреати національної премії україни ім. т.г.шевченка
вчитель брушко л.в., лауреати національної премії україни ім. т.г.шевченкавчитель брушко л.в., лауреати національної премії україни ім. т.г.шевченка
вчитель брушко л.в., лауреати національної премії україни ім. т.г.шевченка
Виталий Базаль
 

Similar to Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік. (15)

Журнал "Культурологічні джерела". №1, 2. 2023 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1, 2. 2023 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №1, 2. 2023 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1, 2. 2023 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2018 рік
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2018 рік Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2018 рік
Журнал "Культурологічні джерела". №3. 2018 рік
 
Журнал "Культурологічні джерела". №3, 4. 2023 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3, 4. 2023 рік.Журнал "Культурологічні джерела". №3, 4. 2023 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3, 4. 2023 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №3, 4. 2022 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3, 4. 2022 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №3, 4. 2022 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №3, 4. 2022 рік.
 
Журнал "Культурологічні джерела". №1, 2. 2022 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1, 2. 2022 рік. Журнал "Культурологічні джерела". №1, 2. 2022 рік.
Журнал "Культурологічні джерела". №1, 2. 2022 рік.
 
Бібліотека від А до Я
Бібліотека від А до ЯБібліотека від А до Я
Бібліотека від А до Я
 
Робота Закарпатського Обласного організаційно-методичного центру культури за ...
Робота Закарпатського Обласного організаційно-методичного центру культури за ...Робота Закарпатського Обласного організаційно-методичного центру культури за ...
Робота Закарпатського Обласного організаційно-методичного центру культури за ...
 
Xv. арт об'єкти
Xv. арт об'єктиXv. арт об'єкти
Xv. арт об'єкти
 
«Пориви душі на кінчику пензля» (До 70-річчя від дня народження Івана Бондаря)
«Пориви душі на кінчику пензля» (До 70-річчя від дня народження Івана Бондаря)«Пориви душі на кінчику пензля» (До 70-річчя від дня народження Івана Бондаря)
«Пориви душі на кінчику пензля» (До 70-річчя від дня народження Івана Бондаря)
 
Perel k tematichnikh_ekskurs_j
Perel k tematichnikh_ekskurs_jPerel k tematichnikh_ekskurs_j
Perel k tematichnikh_ekskurs_j
 
Бандурне мистецтво Тернопілля в іменах
Бандурне мистецтво Тернопілля в іменахБандурне мистецтво Тернопілля в іменах
Бандурне мистецтво Тернопілля в іменах
 
1
11
1
 
7 mi m_2015_ua
7 mi m_2015_ua7 mi m_2015_ua
7 mi m_2015_ua
 
Віртуальна виставка «Це моя і твоя Україна»
Віртуальна виставка «Це моя і  твоя Україна» Віртуальна виставка «Це моя і  твоя Україна»
Віртуальна виставка «Це моя і твоя Україна»
 
вчитель брушко л.в., лауреати національної премії україни ім. т.г.шевченка
вчитель брушко л.в., лауреати національної премії україни ім. т.г.шевченкавчитель брушко л.в., лауреати національної премії україни ім. т.г.шевченка
вчитель брушко л.в., лауреати національної премії україни ім. т.г.шевченка
 

Журнал "Культурологічні джерела". №1. 2020 рік.

  • 1.
  • 2. Бетлегем села Ганьковиця Свалявського району Бетлегем села Кобилецька Поляна Рахівського району Х ОБЛАСНИЙ ФЕСТИВАЛЬ «КОЛЯДИ В СТАРОМУ СЕЛІ» Закарпатський музей народної архітектури та побуту
  • 3. 1№ 1 (49), 2020 Культурологічні джерела ПРО АВТОРІВ.................................... 2 Відлуння подій................................... 3 МИШАНИЧ В. «Зимовий настрій» представили в Ужгороді............. 3 МИШАНИЧ В. Коляди   в ужгородському скансені.......... 4 ГУЗАК А. Друга збірка   ужгородської поетеси.................. 7 ТОВТ А. Творчість, що надихає..... 8 МИШАНИЧ В. В Ужгороді   вшанували пам’ять   письменника Юрія Мейгеша...11 ДАВИДОВА Ю. «Родинний   вернісаж» представили   в Ужгороді.................................... 12 СОЛЬВА Н. «Арт-Свалява»   відсвяткувала перший   ювілей.............................................13 СОЛОГУБ-КОЦАН Т.   У виставковому залі   вже весна........................................15 ГУСТІ В. Відкрито ще одну   сторінку духовності і культури Срібної Землі................................16 МИШАНИЧ В. Пастка   від Михайла Рошка…   для молоді.....................................18 Творча майстерня...........................19 АНДРІЙЦЬО В.   Актор, режисер, педагог.............19 ОРОС Л. Леся Дубенко: «Через   терни до журавлів у небі».   Історія скрипальки з провінції, яка нині підкорює світ................ 23 МИШАНИЧ В. Петро Ходанич: «Людська доля – це подолання перешкод».................................... 27 ТОКАЧ Л. Майстрині, що   творять рукотворне диво...........32 ХЛАНТА І. Віддана культурі........ 35 ХЛАНТА І. Часу лишилось   тільки для роботи...................... 38 БАРБІЛ Б. Великий патріот.......... 43 № 1 (49), 2020 Щоквартальний вісник Засновник:   КЗ «Обласний організаційно- методичний центр культури» ЗОР Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації   Серія ЗТ № 722/314   ПР від 30.01.2019 Адреса: 88000, м. Ужгород,   вул. Волошина, 18 www.zakfolkcenter.info  е-mail:   oomckuzh@gmail.com Редакційна колегія: Г. Дрогальчук, І. Хланта, В. Кобаль, М. Офіцинська Упорядкування, підготовка текстів: М. Офіцинська Відповідальна   за випуск:   Г. Дрогальчук Автори світлин: О. Гайдук, В. Густі, В, Ловска, М. Офіцинська, М. Поцко, О.  Тимофієва, з архіву М. Беленя, Л. Дубенко, В. Поповича, О. Сідор, М. Фединишинця, М. Фіщенка, П. Ходанича,   КЗ «ООМЦК» ЗОР Художнє оформлення обкладинки: М. Дем’ян Дизайн та верстка:  М. Лазорець-Стан Редагування  та коректура:   Т. Лазаренко Відповідальність за достовірність фактів, власних назв та імен, інших відомостей   несуть автори. Редакція може не розділяти погляди та думки, які автори висловлюють у своїх публікаціях. На першій сторінці обкладинки майстриня Віра Вучкан. Фото Олени Гайдук Формат 60ç84/8.   Папір офсетний.   Друк офсетний.   Ум. друк. арк. 9,76. Підготовлено до друку: видавництво TIMPANI Свідоцтво про державну реєстрацію видавців   від 15.04.2003 р.   Серія ДК, № 1327 Друк ТОВ «РІК-У»   88000, м. Ужгород,   вул. Гагаріна, 36 Замовлення № 6   Тираж 300 пр.  КОРОЛЕНКО О.   Університетському   «Бояну» – 55!................................. 44 МАДЖАРА Н. Тетяна Нікішкіна: «З глини можна зробити все:   від посуду – до прикрас»...........49 Цікаво знати.....................................51 ПОПОВИЧ В. Різдвяна гра   «Баранки» .....................................51 ГУСТІ В. Подорож панно   про Павла Тичину   в просторі й часі.......................... 55 БЕЛЕНЬ М.   Кобзар очима майстра................57 ГУСТІ В. Мови різні, а духовні   набутки – спільні.........................59 У світ...................................................61 МУШИНКА М. Книжка про   перших дослідників музичного фольклору Закарпаття...............61 Постаті............................................. 64 ГУСТІ В. Віщий промінь долі   Зореслава. З нагоди 110-річчя від дня народження ...................... 64 ШКІРЯ В. Про що розповідають   музейні експонати. До 110-річчя від дня народження Федора Потушняка...................... 66 Пам‘ять..............................................69 КОНКІНА М. Найбільшою   нагородою її життя   були вдячні слухачі....................69 МИШАНИЧ В.   Пам’яті Яна Пашка..................... 71 МЕЙСАРОШ М. Дакапуціфлінто- шка. Матері, науковцю, поетці Ілоні Мейсарош виповнилося б 75 років .......................................... 73 БАРБІЛ Б. Не стало   Василя Скакандія....................... 75 Стане у пригоді................................76 ЄРМАКОВ М., КОПИНЕЦЬ П. Над рікою Ужем...........................76 ЗМІСТ
  • 4. 2 Культурологічні джерела № 1 (49), 2020 АНДРІЙЦЬО Василь – завідувач ка- федри мистецтвознавства КЗВО «Ужго- родський інститут культури і мистецтв» ЗОР, кандидат мистецтвознавства, заслу- жений працівник культури України БАРБІЛ Богдан – заслужений журна- ліст України, м. Ужгород БЕЛЕНЬ Михайло – скульптор, гра- фік, медальєр, живописець, член Націо- нальної спілки художників України, го- лова Закарпатського осередку Львівського регіонального відділення спілки диза- йнерів України, заслужений художник України ГУЗАК Андріана – бібліотекар І ка- тегорії Ужгородської центральної міської бібліотеки ГУСТІ Василь – письменник, завіду- вач філіалу Закарпатського обласного ху- дожнього музею ім. Йосипа Бокшая «На- родний літературний музей Закарпаття» ДАВИДОВА Юлія – прес-секретар Закарпатського обласного управління лі- сового та мисливського господарства КОНКІНА Марія – керівник Вино- градівського районного відділення Гро- мадської Організації Міжнародної Акаде- мії літератури і журналістики КОРОЛЕНКО Олена – художній ке- рівник та диригент народної аматорської чоловічої хорової капели «Боян» ДВНЗ «Ужгородський національний універси- тет», лауреат обласної премії імені Дези- дерія Задора МАДЖАРА Наталія – журналістка, заступник редактора Тячівської районної газети «Дружба» МАДЯР-НОВАК Віра – методист КЗ  «Обласний організаційно-методич- ний центр культури» ЗОР, викладач КВНЗ «Ужгородський музичний коледж імені Д.  Є.  Задора» ЗОР, музикознавець, фольклорист, лауреат обласної премії імені Дезидерія Задора, заслужений діяч мистецтв України МЕЙСАРОШ (ФЕДИНИШИНЕЦЬ) Михайло – член Національної спілки журналістів України МИШАНИЧ Володимир – провід- ний методист КЗ «Обласний організа- ційно-методичний центр культури» ЗОР, член Національної спілки журналістів України МУШИНКА Микола – доктор фі- лологічних наук, іноземний член Націо- нальної академії наук України ОРОС Людмила – журналістка, м. Ужгород ПОПОВИЧ Василь – директор Вели- кобичківської дитячої музичної школи Рахівського району, заслужений праців- ник культури України СОЛОГУБ-КОЦАН Тетяна – заві­ дувачка відділу науково-освітньої роботи КЗ «Закарпатський музей народної архі- тектури та побуту» ЗОР СОЛЬВА Наталка – м. Свалява ТОВТ Алла – завідувач методичного кабінету початкової мистецької освіти КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» ЗОР ТОКАЧ Любов – журналістка, корес- пондент Виноградівської районної газети «Новини Виноградівщини» ХЛАНТА Іван – провідний методист КЗ «Обласний організаційно-методич- ний центр культури» ЗОР, академік Ака- демії наук вищої освіти України, заслуже- ний діяч мистецтв України ШКІРЯ Василь – відповідальний се- кретар Іршавської районної газети «Нове життя», член Національної спілки жур- налістів України, Національної спілки письменників України, лауреат обласної премії імені Федора Потушняка ПРО АВТОРІВ
  • 5. 3№ 1 (49), 2020 Культурологічні джерела Відлуння подій У рамках відзначення новорічно-різдвя- них свят у виставковому залі Закарпатсько- го музею народної архітектури та побуту 3  січня 2020 року відкрилася виставка тво- рів митців нашого краю «Зимовий настрій». Це щорічна акція, яку вже кілька років по- спіль організовує КЗ «Обласний організа- ційно-методичний центр культури» ЗОР, відкриває нові імена, надає майстрам деко- ративно-прикладного мистецтва та худож- никам краю можливість продемонструвати свою творчість. Серед них як відомі, так і по- чатківці, як професіонали, так і аматори. До експозиції ввійшли твори на зимо- ву тематику. І хоча надворі нема снігу вони створюють чудовий зимовий настрій. Серед учасників Антон Секереш, Аркадій Мухо- мед’янов, Людмила Курта-Стегун, Марта Цуга, Марина Чопей, Вероніка Бороннікова, Тетяна Левляс та інші. Уперше свої живописні полотна пред- ставили талановиті митці Іван Кіндрат, Ми- рослав Голянич та Олександр Ткаченко. Відкрив виставку директор музею Ва- силь Коцан. Розповіла про роботу над екс- позицією та творчу співпрацю з  митцями керівник народного етнографічного музею  КЗ «ООМЦК» ЗОР, заслужений майстер на- родної творчості України та модератор ви- ставки Наталія Сте- гура. Зокрема, вона відзначила, що тво- ри представлені на виставці, радують око чистими, свіжи- ми барвами зимових пейзажів, засніжених вулиць, знайомлять глядача з  одвічними сільськими буднями, народними обряда- ми та гуляннями. За- пам’ятались роботи митців-аматорів Ми- рослава Голянича, Івана Кіндрата, що захоплюють відкриті- стю кольорів, вдалим композиційним рі- шенням. Завжди при- «ЗИМОВИЙ НАСТРІЙ» ПРЕДСТАВИЛИ В УЖГОРОДІ носять задоволення роботи учасників бага- тьох мистецьких акцій: стримані, вишукані акварелі Аркадія Мухомед’янова, сонячні життєдайні живописні полотна Антона Се- кереша, авторські керамічні тарілки Тетяни Левляс, яскраві композиції на склі Людмили Курти-Стегун. Від виставки до виставки митці вдоско- налюють своє вміння, репрезентують цікаві та змістовні твори. Співпраця з художника- ми завжди цікава та емоційно насичена. По- ділився враженнями від виставки та охарак- теризував роботи відомий художник і педа- гог Василь Вовчок. Привабливість експозиції залежить від професійного відбору художніх творів, вмі- лого компонування робіт за кольоровою га- мою, сюжетною лінією. Працівники Центру культури трудились із задоволенням, ство- рюючи для відвідувачів виставки справжній зимовий настрій. Залучення до виставкової діяльності ма- ловідомих талановитих аматорів дає їм мож- ливість розкрити свій потенціал, підвищити самооцінку. Сподіваємось, що виставка «Зи- мовий настрій» не залишить байдужими відвідувачів та додасть позитиву в наше по- всякденне життя. Володимир МИШАНИЧ Василь Вовчок, Олена Ваш, Людмила Курта-Стегун, Наталія Стегура, Василь Коцан, Вероніка Бороннікова, Аркадій Мухомед’янов на відкритті виставки
  • 6. Відлуння подій 4 Культурологічні джерела № 1 (49), 2020 Уже стало доброю традицією на Різдвя- ні свята колядувати в Закарпатському музеї народної архітектури та побуту. Цьогоріч Х обласний фестиваль «Коляди в  Старому селі» відбувся 11 січня і в ньому взяло участь 23 колективи із 12 районів області та міста Ужгород. Зі сцени звучали колядки, що здав- на побутують на Закарпатті. Це один із найоригінальніших фестива- лів не лише за формою проведення, а й зміс- товним наповненням. Різдво  – це свято ра- дості, очищення, символ народження До- бра. Особливо це дуже актуально нині, коли Україна в жорстокому протистоянні і нерів- ній боротьбі вже шість років відстоює свою незалежність, а  народ  – своє право жити у демократичній суверенній державі. Святкове дійство почалося в  Шелестів- ській церкві Архангела Михаїла XVIII сто- ліття, де пройшло богослужіння. Водночас з  площі Театральної до Закарпатського му- зею народної архітектури та побуту рушила святкова хода з  колядами народного ама- торського вокального ансамблю «Карпатські голоси» клубу с. Оноківці Ужгородського ра- йону. При вході до музею гостей зустрічали господар із господинею фестивалю, музейні працівники у закарпатському традиційному вбранні, колядницька група креативно-мис- тецького комплексу «Вілет» с.  Кам’яниця Ужгородського району з колядкою «У Віфли- ємі новина». На Різдво кожна сім’я з нетерпінням че- кала на колядників, бо чим більше їх завітає КОЛЯДИ В УЖГОРОДСЬКОМУ СКАНСЕНІ до хати, тим заможнішою і щасливішою буде родина. На сцені у  центрі села відтворено інтер’єр селянської хати. Господар (завідувач клубу с. Лінці Ужгородського району Юрій Савко) та господиня (провідний екскурсовод Закарпатського музею народної архітектури та побуту Неля Грицюк) запрошують коляд- ників. Завжди всі присутні на фестивалі захо- плені виступами бетлегемів (вертепів). Цьо- горіч їх представили Міжгірський районний будинок культури, села Кобилецька Поляна, Чома та Ганьковиця відповідно Рахівського, Берегівського та Свалявського районів. Неповторні колядки звучали й  у  вико- нанні народного аматорського вокального ансамблю «Ільничанка» будинку культури с.  Ільниця Іршавського району, народного аматорського ансамблю народної пісні «Роз- марія» КЗ «Обласний організаційно-мето- дичний центр культури» ЗОР, фольклорно- го колективу клубу с. Туриця Перечинсько- го району, фольклорного гурту «Розмарія» Великоберезнянського районного будинку культури, народного аматорського камер- ного хору «Кредо» Ужгородського міського центру дозвілля – будинку культури. Не можна не згадати і колядницькі групи Воловецького районного будинку культури, Кольчинської селищної ради Мукачівського району, румунських сіл Тячівського району, народний аматорський фольклорний колек- тив «Селиська співанка» Хустського району, Колядницька група Воловецького районного будинку культури
  • 7. Відлуння подій 5№ 1 (49), 2020 Культурологічні джерела Колядницька група румунських сіл Тячівського району Колядницький колектив Міжгірського районного будинку культури Бетлегем села Чома Берегівського району
  • 8. Відлуння подій 6 Культурологічні джерела № 1 (49), 2020 які систематично беруть участь у згаданому фестивалі. Порадував слухачів своїм ви- ступом й ансамбль «Гачуре» з Гу- менного (Словацька Республіка), добре відомий не тільки вдома, але й на теренах нашого краю. Уперше на фестиваль при- їхали і  гарно заколядували гурт «Брендуші» будинку культури села Біловарці та колядниць- кий гурт Святотроїцького храму смт Дубове Тячівського району. Особливо потішили присут- ніх колядницькі колективи учнів Ужгородської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів імені В. Ґре- нджі-Донського, Ужгородського НВК «Гармонія» та Ужгородської загальноосвітньої школи І–ІІІ сту- пенів № 7. Завідувач відділу народної творчості та аматорського мисте- цтва КЗ «Обласний організацій- но-методичний центр культури» ЗОР Олена Гайдук відзначила, що отримала величезне задоволення від виступів колективів, які продемонстру- вали високий рівень виконання та креатив- ність. Завітали на фестиваль і  виконуючий обов’язки голови Закарпатської облдержад- Колядницька група Кольчинської селищної ради Мукачівського району міністрації Олексій Гетманенко, а також ге- неральний консул Словацької Республіки в місті Ужгород Мірослав Мойжіта, перший заступник Генерального консула Угорщини в Ужгороді Ласло Куті. Не обійшлося на святі й без традиційних смачних страв, які готує чи не кожна господи- ня на Різдво. Гості мали можли- вість придбати вироби заслуже- ного майстра народної творчос- ті України Людмили Губаль та мисткині Ольги Гал. Організатори фестивалю  – КЗ «Обласний організацій- но-методичний центр культу- ри» ЗОР і Закарпатський музеї народної архітектури та побуту. Фестиваль продемонстру- вав багату поліетнічну культу- ру нашого краю, засвідчив, що в  гірських районах Закарпаття найкраще плекають і  зберіга- ють народні традиції. Споді- ваємось, що щире виконання, яскраві костюми і  музичний супровід припали всім до душі. Володимир МИШАНИЧ Народний аматорський вокальний ансамбль «Ільничанка» будинку культури села Ільниця Іршавського району
  • 9. Відлуння подій 7№ 1 (49), 2020 Культурологічні джерела 12 січня 2020 року в  Ужгородській цен- тральній бібліотеці відбулася презентація збірки поезій «Коні мої нековані» ужгород- ської поетеси Марини Попович-Павлік. Народилася 14 березня 1986 року в с. Зо- лотарево Хустського району на Закарпатті. Закінчила Ужгородський коледж культури і мистецтв, Київський національний універ- ситет культури і мистецтв. За фахом хорео- граф, але мистецтво слова теж близьке її душі. Презентована поетична збірка  – друга у її творчому доробку. Перша «Поділюся не- спокоєм» побачила світ у 2016 році. У книзі «Коні мої нековані», як і  у  своїй дебютній «Поділюсь неспокоєм», не зраджує сподівань читача – постає перед ним щирою і зрілою, принциповою і тендітною, відвертою і мак- симально відкритою. ДРУГА ЗБІРКА УЖГОРОДСЬКОЇ ПОЕТЕСИ ження від нової книги. Саме назва книги «Коні мої нековані» відображає теперішній стан та світобачення поетеси. Високу оцінку дав головний редактор видавництва «Карпати» Борис Кушнір, який і  охарактеризував неповторність та непере- вершеність поезій Марини. Краєзнавець, іс- торик Янош Мешко теж дав високу оцінку. Щоб підтримати колишню студентку, на захід завітали голова циклової комісії «Ви- довищно-театралізованих заходів», викла- дач-методист КЗВО «Ужгородський інститут культури і мистецтв» ЗОР Оксана Шип і ви- кладач-методист циклової комісії «Інфор- маційної, бібліотечної та архівної справи» Марія Стойка. Вони поділилися спогадами про Марину та висловили свої враження від нової поетичної збірки. Марина Попович-Павлік (перша ліворуч) з учасниками народного аматорського фольклорно-етнографічного ансамблю «Ужгород» Захід розпочався колядками, які виконав народний аматорський фольклорно-етно- графічний ансамбль «Ужгород». Андріана Гузак, бібліотекар міської бібліотеки, приві- тала поетесу з новою книгою та наголосила на тому, що полички бібліотек поповняться краєзнавчою літературною новинкою. Марина Попович-Павлік розповіла, що надихають її на написання поезії близькі й  рідні, а  також ансамбль, бо це її «друга сім’я». Наставник і  керівник ансамблю Віктор Шостак розповів про її творчість, про вра- Учасниці народного аматорського фоль- клорно-етнографічного ансамблю «Ужго- род» протягом усього заходу зачитували вірші поетки, які їх найбільше вразили. Пре- зентація супроводжувалася танцями та спі- вами у виконанні ансамблю. Зворушливим моментом стала материн- ська подяка 15-річному синочкові та чолові- кові Руслану за розуміння і підтримку. Захід пройшов насичено та душевно. Андріана ГУЗАК
  • 10. Відлуння подій 8 Культурологічні джерела № 1 (49), 2020 20 січня 2020 року в  галереї «Ужгород» відбулося урочисте відкриття експозиції творів, виконаних учнями мистецьких шкіл області. Назустріч Шевченківським дням уже 19 років поспіль проводиться Всеукраїн- ський конкурс учнівської творчості «Об’єд- наймося ж, брати мої!» Мета  – популяри- зація творчої спадщини Тараса Шевченка, утвердження його духовних заповідей як важливого чинника консолідації суспіль- ства, активізація виховної та патріотичної роботи серед учнівської молоді, збережен- ня і  розвиток інтелектуального потенціалу України, державна підтримка талановитої молоді й творчої праці вчителів, викладачів, керівників студій. Для Закарпаття доброю традицією стало проведення обласного етапу конкурсу в но- мінаціях «Образотворче мистецтво» та «Де- коративно-прикладне мистецтво» у форма- ті художньої виставки. Це дозволяє членам журі проводити якіснішу процедуру оціню- вання робіт, а  учасникам дарує омріяний і важливий досвід – їхні доробки оглядають професійні художники, мистецтвознавці та викладачі спеціалізованих вишів, шануваль- ники прекрасного. Найкращі твори, що згодом представ- лятимуть нашу область у  столиці, обира- ТВОРЧІСТЬ, ЩО НАДИХАЄ ли доцент кафедри культури та соціаль- но-гуманітарних дисциплін Закарпатської академії мистецтв, кандидат педагогічних наук Аліна Волощук (голова журі); канди- дат мистецтвознавства, доцент, завідувач кафедри живопису Закарпатської академії мистецтв, лауреат обласної премії ім. А. Ер- делі та Й. Бокшая, член Національної спілки художників України, Товариства угорських митців Закарпаття ім. Імре Ревеса, Угорської академії наук Аттіла Коприва; кандидат мистецтвознавства, лауреат обласної премії ім. А. Ерделі та Й. Бокшая, доцент кафедри декоративно-прикладного мистецтва Закар- патської академії мистецтв Роман Пилип; викладач образотворчого мистецтва Чина- діївської дитячої школи мистецтв Світлана Шишканинець; викладач образотворчого мистецтва Виноградівської дитячої школи мистецтв імені Бели Бартока Маріанна Гав- рило. У конкурсі взяло участь 30 мистецьких шкіл. З-поміж 148 тематичних творів (жи- вопис, графіка, кераміка, ткацтво, витинан- карство тощо) члени журі визначили по 5  переможців у  кожній номінації, а  також відзначили ще 8 учасників. Алла Товт, Аттіла Коприва, Аліна Волощук, Роман Пилип, Маріанна Гаврило на відкритті виставки. Місто Ужгород, 2020 рік
  • 11. Відлуння подій 9№ 1 (49), 2020 Культурологічні джерела Переможцями стали: У номінації «Образотворче мисте- цтво» Тичина Олександра, «Шлях»; Ужго- родська дитяча школа мистецтв (викладач Олександр Сидорук); Летка Богдан, «Благословення»; Драгів- ська дитяча школа мистецтв, Хустський ра- йон (викладач Михайло Розман); Варга Вероніка, «Думи мої, думи»; Со- лотвинська дитяча шко- ла мистецтв, Тячівський район (викладач Лівія Марина); Цимбалюк Іванна, «Три душі»; Тячівська дитяча школа мистецтв (викладач Любов Церку- ник); Качур Артем, «І мене в  сім’ї єдиній…»; Мука- чівська дитяча художня школа імені М. Мункачі (викладач Раїса Дорож- никова). У номінації «Декоративно- прикладне мистецтво» Курцеба Ростислав, «Наймичка»; Ракошин- ська дитяча школа мис- тецтв, Мукачівський район (викладач Наталія Курцеба); Панасович Христи- на, «Садок вишневий біля хати»; Чинадіївська дитя- ча школа мистецтв, Мука- чівський район (викладач Світлана Шишканинець); Магурська Тетяна, «Бе- региня»; Ільницька дитяча школа мистецтв, Іршав- ський район (викладач Лю- бов Матіко); Огар Олександра, «Му- зики»; Іршавська дитяча школа мистецтв (викладач Тетяна Фірцак); Кинів Константин, «Сім’я біля печі»; Іршав- ська дитяча школа мис- тецтв (викладач Надія Вербищук). Окремо членами журі були також відзначені: Пасько Івета, Ракошинська ДШМ, Мука- чівський район (викладач Вероніка Боронні- кова); Дрогобецька Ангеліна, Середнянська ДШМ, Ужгородський район (викладач Тетя- на Дрогобецька); Маріанна Гаврило, Роман Пилип, Світлана Шишканинець, Аліна Волощук, Аттіла Коприва. Місто Ужгород, 2020 рік Вероніка Бороннікова зі своїми вихованцями. Місто Ужгород, 2020 рік
  • 12. Відлуння подій 10 Культурологічні джерела № 1 (49), 2020 Різак Марія-Анастасія, Мукачівська ДХШ ім.  М. Мункачі (викладач Іван Бара- нов); Мельник Валерія, Школа мистецтв м. Хуст (викладач Ольга Теребеші); Долгова Софія, Школа мистецтв м. Хуст (викладач Інна Андріюк); Поляк Ангеліна, Виноградівська ДШМ ім. Б. Бартока (викладач Діана Добош-Брода); Хоменко Віталій, Широківська ДШМ, Виноградівський район (викладач Альона Стасюк); Газій Марія, Великолучківська ДШМ, Мукачівський район (викладач Тетяна Ше- петко). Приємно повідомити, що переможцями 4-го етапу XІХ Всеукраїнського конкурсу уч- нівської творчості під гаслом «Об’єднаймося ж, брати мої!» стали Номінація «Образотворче мистецтво» Тичина Олександра (13 р., 6 кл.) – Ужго- родська дитяча школа мистецтв, викладач Олександр Сидорук. За роботу «Шлях», то- нований папір, гелева ручка. Номінація «Декоративно-прикладне мистецтво» Панасович Христина (14 р., 5 кл.) – Чина- діївська дитяча школа мистецтв, викладач Світлана Шишканинець. За роботу «Садок вишневий біля хати», ткацтво, гобелен. Бажаємо нових творчих успіхів. Алла ТОВТ Панасович Христина. Садок вишневий біля хати. Ткацтво, гобелен Тичина Олександра. Шлях. Тонований папір, гелева ручка
  • 13. Відлуння подій 11№ 1 (49), 2020 Культурологічні джерела 23 січня 2020 року в  приміщенні філі- алу Закарпатського обласного художнього музею ім. Й. Бокшая «Народний літератур- ний музей Закарпаття» відбувся вечір пам’я- ті письменника Юрія Мейгеша (1925–1999), якому 20 січня виповнилося б 95 літ. Короткий, але змістовний огляд літе- ратури Закарпаття початку ХХ століття, лі- тературного доробку письменника зробив поет Василь Густі. Він також розповів про на- укові видання, що характеризують творчість Юрія Мейгеша, дав свою оцінку та визначив його місце й роль у літературному процесі нашого краю, виступив з ініціативою пере- видання його творів. Він зауважив, що твор- чість Ю. Мейгеша високо цінував Павло За- гребельний, а провідні критики й науковці України присвятили йому низку цікавих досліджень. Юрій Мейгеш майже два де- сятиліття поспіль очолював Закарпатську організацію Спілки письменників України, обирався депутатом Закарпатської обласної та Мукачівської міської рад. На завершення промови Василь Петрович попросив присут- ніх поділися спогадами про Юрія Мейгеша, згадати якісь цікаві бувальщини. Іван Сенько, кандидат філологічних наук, пригадав, що вперше глибше заціка- вився творчістю Мейгеша, коли прочитав відгук про нього Павла Загребельного. Від- тоді письменник залишався в полі його літе- ратурних уподобань. Відзначив, що перши- ми серед краян позитивно оцінили його тво- ри письменник Володимир Фединишинець та літературознавець Василь Марко. Розпо- відав про роман «Верховинці», дав загальну характеристику творчості письменника та запропонував створити окремий сайт про письменників Закарпаття. В УЖГОРОДІ ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ ПИСЬМЕННИКА ЮРІЯ МЕЙГЕША Свого часу Юрій Мейгеш очолював Му- качівське літературне об’єднання «Полум’я». Там і познайомився з ним письменник Дми- тро Кешеля. Пригадує, що той вразив його надзвичайною ерудицією, філософським складом розуму та вмінням чітко формулю- вати свої думки, почуття. Здавалось, кожне його слово було ніби викарбуване, матеріа- лізоване. Пригадує, як хотів якось здивувати його своїми пізнаннями в астрономії, якою захоплювався з  дитинства, а  натомість сам був глибоко вражений і здивований, що той знає про Всесвіт набагато більше. З його вуст він вперше почув про Вернадського, про па- ралельні світи, парапсихологію, про що не мав жодної уяви. А ще він був дуже гуман- ним у стосунках із людьми, колегами, вмів вирішувати конфліктні ситуації, знаходити компроміси. Про один із таких випадків із життя Спілки з притаманним йому гумором розповів пан Дмитро. Каже, що саме ці яко- сті дозволили йому очолювати Спілку пись- менників 15 років у такі непрості часи. Цікаві оригінальні думки про твори Мейгеша висловив видавець і  літературо­ знавець Іван Ребрик, який добре знайомий не тільки з  його доробком, але й  особисто знав автора. Згадували про письменника й Наталія Ребрик, Іван Хланта та інші, кому поталанило знатись і спілкуватись з відомим письменником. Загалом вечір вийшов цікаво, у  теплій дружній атмосфері… Хоча, й не без дискусій. Володимир МИШАНИЧ Учасники вечора пам’яті
  • 14. Відлуння подій 12 Культурологічні джерела № 1 (49), 2020 24 січня 2020 року в  місті Ужгород від- крилася спільна виставка «Родинний верні- саж» робіт батька й сина Михайла та Віталія Кінчів й одразу ж привабила до себе увагу мистецьким рівнем виконання. Михайло Кінч – учасник творчого об’єд- нання міжгірських художників «Карпатські кольори». Народився в селі Репинне-Сухий Міжгірського району Закарпатської облас- ті в дивовижному місці, яке оточують густі ліси та високі гори, які оповиті таємниця- ми та любов’ю людей до природи. Адже на полотнах митця можна побачити приголо- мшливі ландшафти лісів і  гір Верховини. Улюблений пейзажний сюжет  – гірський ландшафт, загалом Карпати в усій їхній кра- сі. Полюбляє натюрморти, за змістом вони традиційні: зображуються прості предме- ти – кімнатні квіти, фрукти, посуд. З диво- вижною витонченістю митець переносить на полотно складну гармонію природних відтінків. Як відзначають мистецтвознавці, «…колір, барви – ось стихія художника». Друзі та художники тепло привітали Михайла Івановича та його сина Віталія, від- значили неабияку художню майстерність у  представлених роботах. Вони, як істинні патріоти Верховини, у всій красі відобрази- ли побут, звичаї та людей нашого краю. Михайло Іванович із задоволенням за- ймається різьбярством, при цьому основною тематикою робіт є життя простого гірського люду, його вірування, тра- диції, обряди, побут. Учас- ник численних районних, обласних, регіональних та республіканських ху- дожніх виставок, пленерів. Роботи художника знахо- дяться в  багатьох приват- них колекціях. Він автор різножанрових компози- цій, тематичних розписів, чудової камерної графіки, мозаїки, глибоко одухо- творених портретів, творів сакрального мистецтва та розписів церков. Творчість митця живиться багати- ми традиціями народного мистецтва. «РОДИННИЙ ВЕРНІСАЖ» ПРЕДСТАВИЛИ В УЖГОРОДІ Щедрий талантами наш край, неповтор- на природа, краса якої надихає. Робота з де- ревом, якою захоплений син Михайла Віта- лій, потребує тісного контакту з природою, уважності та спостережливості, а  в  талано- витих руках митця дерево стає справжнім витвором мистецтва. Любов до різьбярства прищепив йому батько. Творчість Віталія переконує, що все-таки яблуко від яблуні далеко не котиться. Спо- чатку він захопився музикою, однак згодом пішов по стопах батька Михайла Іванови- ча, одного з найталановитіших художників нашого краю. Успішно займається худож- ньою обробкою дерева уже десять років. Не- щодавно закінчив Закарпатську академію мистецтв. І  успіхи не забарилися. Віталій Кінч – учасник міжнародних пленерів, пер- сональних і  колективних виставок. Варто згадати його перемогу в популярному фес- тивалі «Битва різьбярів» (2018) на Рахівщині та участь у міжнародних пленерах, які про- водилися на території ТК «Буковель» на Іва- но-Франківщині та у  м. Дудинце (Словач­ чина). Особливо яскраво проявляється обда- рування різьбяра в сакральному мистецтві, коли завдяки його вмілим рукам на шмат- ках дерева з’являються релігійні сюжети. А нещодавно Віталія прийняли до лав Наці- ональної спілки художників України. Юлія ДАВИДОВА Михайло Кінч, Юлія Давидова, Володимир Микита, Віталій Кінч. На відкритті виставки «Родинний вернісаж». Місто Ужгород, 2020 рік
  • 15. Відлуння подій 13№ 1 (49), 2020 Культурологічні джерела «Знаходячись серед цих прекрасних, об- дарованих людей, я немов би знову поринув у  дитинство і  відчув ту непідробну, щиру, і, як колись здавалося, майже вселенську радість, яку відчував щоразу, коли малим хлопчиком брався малювати. Дякую вам за унікальну нагоду ознайомитися із творчим доробком самобутніх митців цього мальов- ничого краю. Нині я вкотре переконався: Свалявщина  – земля, що варта називатися колискою образотворчих талантів Срібної Землі». Саме такими словами під час урочи- стого заходу – святкування 10-ї річниці ра- йонної спілки художників «Арт-Свалява»  – звернувся до членів творчого об’єднання голова Свалявської райдержадміністрації Роман Тарабій. Щире захоплення пана Романа цілком зрозуміле, адже нагода опинитися у  місці, де одночасно експонуються близько 80-и неймовірної краси художніх полотен, а  ра- зом з тим і поспілкуватися з їх творцями, які здатні по-особливому зображати довкілля, випадає не щодня. 18 лютого 2020 року до Свалявського ра- йонного будинку культури, у  приміщенні якого стартувала урочиста ювілейна мис- тецька акція, зібралися не лише представ- ники державної влади, громадські, культур- «АРТ-СВАЛЯВА» ВІДСВЯТКУВАЛА ПЕРШИЙ ЮВІЛЕЙ ні діячі, мешканці та гості району – усі, хто вважає себе шанувальником закарпатської школи живопису і бажає тримати руку «на пульсі» мистецьких подій. Привітали колег з нагоди 10-річчя спіл- ки художників «Арт-Свалява» і  митці з  ін- ших регіонів Срібної Землі – голова спілки професійних художників Закарпаття, заслу- жений художник України Василь Брензо- вич, голова спілки художників Міжгірщини «Карпатські кольори», заслужений худож- ник України Василь Шиндра, голова Хустського народ- ного творчого об’єд- нання «Митець Верховини» Валерій Дьордяк та співор- ганізаторка міжна- родного пленеру художників «Вес- няний Берегсас», керівниця пересув- них виставок Бере- гівського міського будинку культури Ольга Сакалош. Крім теплих слів, були й  пода- рунки, які від іме- ні спілчан вдячно приймав очільник «Арт-Сваляви» Ві- Ольга Сакалош та Віталій Дорош Віталій Дорош (у центрі) з колегами
  • 16. Відлуння подій 14 Культурологічні джерела № 1 (49), 2020 талій Дорош. Особливо цінними були ілю- стрований художній каталог «Живопис. Го- белен» Юрія та Наталії Герців, грамота За- карпатської обласної ради й спільна грамота Свалявської районної ради та Свалявської райдержадміністрації за значний внесок у  розвиток, популяризацію образотворчого мистецтва та з  нагоди 10-річчя від дня за- снування громадського об’єднання «Район- на спілка художників «Арт-Свалява». «Нинішня виставка  – результат плідної праці і дружньої співпраці усіх членів спіл- Учасники та гості виставки З  приємністю констатую, що справа наша продовжується надзвичайно обдарованими учнями-випускниками образотворчого від- ділу Свалявської ДШМ, чиї полотна також зайняли достойне місце на цій виставці. Але погодьтеся – без підтримки органів держав- ної влади наша творча структура не могла б розвиватися повноцінно. Свого часу Іван Ревтій, Микола Ляхович, Іван Ланьо, Георгій Уліганинець, Едіта Грабар доклали чима- ло зусиль, аби ми з вами могли дочекатися сьогоднішнього урочистого моменту. Спо- ки «Арт-Свалява»: Андрія Білунки, Василя Бомбушкаря, Георгія та Павла Дулішкови- чів, Олексія Груші, Івана Івановчика, Лео- ніда Ковача, Владислава Лізанця, Мар’яни Мишко, Євгена Миговича, Івана Поповича, Інни та Павла Томазових, Наталії Уліганець, Михайла Циганина, Ванди Дорош-Майор, Марини Яковенко, а ще – доброго друга на- шої спілки, талановитого світлописця історії, Почесного громадянина м. Сваляви, худож- ника Міжнародної Федерації Фотомистецтв (AFIAP), члена Національної спілки фото- художників України Миколи Поцка, чиї творчі доробки найоперативніше висвітлю- ють усі наші зібрання, поїздки та пленери. діваюся, що всі наші сміливі, неординарні, креативні мистецькі ідеї знаходитимуть підтримку й у нинішніх очільників на Сва- лявщини. Разом ми і  надалі робитимемо впевнені кроки на шляху мистецького по- ступу рідного краю», – наголосив очільник «Арт-Сваляви» Віталій Дорош. Музичною окрасою заходу стали висту- пи викладача Свалявської дитячої школи мистецтв, обдарованої скрипальки Дарії Цендри та талановитого співака Олександра Дулішковича. Виставка варта того, аби побачити її на власні очі! Наталка СОЛЬВА
  • 17. Відлуння подій 15№ 1 (49), 2020 Культурологічні джерела Третього березня 2020 року в Закарпат- ському музеї народної архітектури та побуту відкрилась виставка творів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва «За- квітчані». Це черговий захід КЗ «Обласний органі- заційно-методичний центр культуру» ЗОР в рамках мистецького проєкту «Несподівані зустрічі». Свій творчий доробок презентува- ли 23 митці. 109 різножанрових робіт пока- зують широку палітру творчих захоплень авторів. Левову частку експозиції складають живописні роботи, основним мотивом яких є зображення різноманітних квіткових ком- позицій. Кожен автор має свою манеру пи- сання, свій підхід до композиції, колориту, але всіх їх об’єднує тема весни, квітів. Поряд із живописом на виставці пред- ставлені й  інші жанри декоративно-при- кладного мистецтва. Окремої уваги варті ро- боти Олесі Рибалко, виконані в техніках кі- нусайга та валяння і малювання по вовні. Як завжди оригінальністю виділяються кера- мічні вироби Андреї Прислупської та Ольги Гал. Обидві майстрині працюють у  царині ліплення (моделювання) глини, мають свій стиль у підборі кольорів. Вдалим доповнен- У ВИСТАВКОВОМУ ЗАЛІ ВЖЕ ВЕСНА ням до виставки є різьблені роботи: скуль- птури Петра Ходанича та барельєфи Кос- тянтина Ковгана. Представлені на виставці й витинанки Марії Ялової та декоративний розпис по склу Марії Купарь. Із особливостями виставкового проєкту та творчим доробком його учасників усіх присутніх ознайомили директор ужгород- ського скансену Василь Коцан та директор КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» ЗОР Ганна Дрогальчук. Про роль народного майстра у розвитку та популяризації сучасного мистецтва у  всіх його проявах говорили учасники виставки – Вероніка Бороннікова, Петро Ходанич, Сер- гій Глущук. Мистецтвознавчий аналіз пред- ставленої експозиції подав Михайло Белень. Святкову атмосферу створив виступ на- родного аматорського ансамблю народної пісні «Розмарія» (керівник Ольга Зюбриць- ка), що діє при КЗ «ООМЦК» ЗОР. Напередодні Міжнародного жіночого дня експозиція стане чудовим подарунком для гостей міста й  відвідувачів нашого му- зею. Тетяна СОЛОГУБ-КОЦАН Петро Ходанич, Вероніка Бороннікова, Василь Коцан, Ганна Дрогальчук, Сергій Глущук, Михайло Белень на відкритті виставки «Заквітчані»
  • 18. Відлуння подій 16 Культурологічні джерела № 1 (49), 2020 Останнім часом на Закарпатті все актив- ніше використовується можливість, вшано- вуючи ювілейні дати особистостей, які в різ- ні часи зробили вагомий внесок у розвиток духовності краю, відкривати напівзабуті, а  то і  вже невідомі сторінки історії Срібної Землі. Філіал Закарпатського обласного худож- нього музею імені Йосипа Бокшая «Народ- ний літературний музей Закарпаття» спіль- но з Закарпатською обласною універсальною науковою бібліотекою імені Ф. Потушняка з  цією метою вдало реалізовує низку тема- тичних заходів. Схвальну підтримку отримали «Літера- турні години пам’яті», присвячені 110-річчю від дня народження поета Зореслава, 95-річ- чю прозаїка Юрія Мейгеша, 100-річчю пое- та, прозаїка, перекладача Семена Панька. П’ятого березня 2020 року з великим успі- хом у  Народному літературному музеї За- карпаття відбулося вшанування пам’яті про- відного молодого поета краю Другої світової війни – Йосипа Архія (20.02.1920–03.04.1996). З  нагоди 100-річчя від дня його народжен- ня зібрати розкидані повоєнною буремною стихією його публікації на сторінках пері- одичної преси Закарпаття у 1939–1946 роки допомогла донька поета – доктор медичних наук, професор Ужгородського національ- ного університету Емілія Архій. Чимало зусиль для відтворення і  збереження його творчого доробку доклали письменник Ва- силь Басараб, літературоз- навець, кандидат філоло- гічних наук, заслужений діяч мистецтв України Іван Хланта, краєзнавець і  журналіст Василь Ко- баль. На тематичному стен- ді «Весняний поклик яс- нодзвонний» були пред- ставлені видання, що побачили світ у  воєнну пору. Це  – колективна збірка віршів «Перед Схо- дом» (1941), у  якій разом із творами ювіляра вмі- щені й  поезії тодішніх молодих прогресивних авторів К.  Вершана (Кирила Галаса) та Ю.  Барвінка (Юрія Ке- рекеша). Привернула увагу видана у  груд- ні 1941 року під псевдонімом Йосиф Іванов збірочка «С полетом дней» Й. Архія, до якої увійшло 20 віршів. Із родинного архіву Емі- лія Йосипівна подала дві підшивки «Лите- ратурной недели» (1942, 1943), де вміщено низку поетичних і  прозових творів, рецен- зій, перекладів з  угорської мови молодого автора. Особливий інтерес викликала збірка вибраних творів Йосипа Архія «Чуття вог- ВІДКРИТО ЩЕ ОДНУ СТОРІНКУ ДУХОВНОСТІ І КУЛЬТУРИ СРІБНОЇ ЗЕМЛІ Емілія Архій
  • 19. Відлуння подій 17№ 1 (49), 2020 Культурологічні джерела Емілія Архій (стоїть четверта праворуч) з учасниками літературної години пам’яті ненне молоде» (2006), яка завдяки зусиллям і фінансуванню Емілії Архій вийшла в світ у видавництві «Мистецька лінія». Хоч у силу об’єктивних несприятливих умов, що часто загрожували й життю, Йосип Архій був ви- мушений припинити власну літературну творчість. Володіючи унікальною педаго- гічною підготовкою, він усе життя успішно трудився на освітянській ниві, а вільний час присвячував садівництву. І все ж його поетичні твори ішли до чи- тача. Зокрема, на сторінках уже раритетної антології «Поети Закарпаття», яку підготу- вала і  видала в  Пряшеві Олена Рудловчак, антології творчості поетів-антифашистів «Віщий вогонь» (упорядники Василь Баса- раб, Юрій Балега), антології «Закарпатська поезія ХХ століття». Збагатили виставку про життєвий і  творчий шлях Йосипа Архія публікації, вміщені на шпальтах обласних газет Закарпаття вже нині. На літературну годину, присвячену його 100-річчю, при- йшли науковці, письменники, журналісти, громадсько-культурні діячі, шанувальники творчості Йосипа Архія, відомі лікарі – коле- ги його доньки Емілії. Відкрив зібрання завідувач філіалу За- карпатського обласного художнього музею імені Й. Бокшая «Народний літературний музей Закарпаття» письменник Василь  Густі. У своєму виступі він розповів про роль і значення творчості Йосипа Архія в літера- турному процесі Закарпаття у  воєнний та повоєнний період, закликав прилучитися до його творчого слова сучасних читачів. Про роботу над підготовкою матеріалів збірки Й. Архія «Чуття вогненне молоде» го- ворив літературознавець Іван Хланта. Кан- дидат філологічних наук Іван Сенько по- ділився цікавими думками про ті непрості випробування на громадянську зрілість, які довелось пережити Йосипу Архію і його ро- весникам. Про пошуки шляхів для проявів своєї творчої самобутності генерацією мо- лодих закарпатських письменників у  1939– 1946  рр. розповів син письменника Семена Панька – кандидат філологічних наук, відо- мий перекладач Сергій Панько. З особливою цікавістю сприйнялося глибинне слово Емілії Йосипівни про духов- ний світ її батька, його людські якості, уподо- бання, вболівання за майбутню долю краян. Літературна година, присвячена 100-річ- чю від дня народження Йосипа Архія, від- крила ще одну яскраву, самобутню, воістино золоту сторінку літопису культури й  духо- вності Срібної Землі. Василь ГУСТІ
  • 20. Відлуння подій 18 Культурологічні джерела № 1 (49), 2020 12 лютого 2020 року в  читальному залі Закарпатської обласної універсальної нау- кової бібліотеки ім. Ф. Потушняка відбулася презентація чергової збірки творів Михайла Рошка «Пастка». Видання тематично різно­ планове. До нього ввійшли кращі його нове- ли, написані протягом десятиліть і адресо- вані молоді. Послухати автора прийшло багато сту- дентів, які шанують його як викладача і  письменника, колеги, читачі, друзі та ті, кого цікавить сучасна література. Про життєвий і творчий шлях письмен- ника, його досягнення на літературній ниві розповіла талановита журналістка Лариса Липкань, а  видавець Олександра Гаркуша поділилася своїми враженнями від співпра- ці з відомим письменником. ПАСТКА ВІД МИХАЙЛА РОШКА… ДЛЯ МОЛОДІ Емоційним та насиченим був виступ ав- тора «Пастки». Він жваво переказав її зміст, зачитав уривок із однойменного твору. Ко- ротко зупинився на філософії та психоана- лізі Зігмунда Фрейда, поділився з присутні- ми своїм розумінням кохання, його глибин- ної сутності. На завершення пан Михайло висловив щиру вдячність усім причетним до видання збірки та презентації. У рамках заходу була проведена віктори- на на знання творчості письменника та його захоплень. Усі учасники отримали в подару- нок його збірку. Зізнаюся, що свого часу твори Михай- ла Рошка я читав ще тоді, коли вони були в рукописах, одним із перших писав на них відгуки, знав про його творчі наміри та упо- добання. Відтоді пройшло понад тридцять років… Нині він кандидат філо- логічних наук, відомий у краї письменник, а його твори пе- рекладено багатьма мовами. Принагідно зауважу, що зі студентських років його ці- кавила соціальна психологія. Він намагався зрозуміти, які фактори впливають на фор- мування світогляду людини, її характеру, сприяють ду- ховному зростанню чи руй- нують її психіку і  вбивають фізично. Своїм завданням вважає реалістичне зображен- ня життя у  всьому багатстві його проявів, дослідження людських пороків та обста- вин, що їх спричиняють. Ав- тор не роздає порад, не вчить нас як жити, а літературними художніми засобами демон- струє наслідки тих чи інших наших учинків і цим застері- гає від помилок. Світогляд письменника, на моє переконання, знач- ною мірою формувався під впливом східної філософії, зо- крема буддизму, що став фі- лософською основою вчення йоги, яке він успішно практи- кує вже не перше десятиліття. Володимир МИШАНИЧ Олена Пекар, Михайло Рошко, Лариса Липкань, Василь Густі
  • 21. 19№ 1 (49), 2020 Культурологічні джерела 19№ 1 (49), 2020 Культурологічні джерела Творча майстерня Уперше актора Михайла Фіщенка я по- бачив на сцені в  опереті «Танго для тебе» Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені братів Юрія-Августина та Євгена Ше- регіїв, з  якою ужгородці виступали в  Хусті 26 січня 2000 року – у місті, де народився цей сценічний твір. Серед численних глядачів поряд зі мною за подіями, що відбувалися на кону, уважно спостерігала колишня акторка «Нової Сцени» Марія Петрашко, учасниця прем’єри 2 лютого 1936 року, яка відбулася в Ужгороді. Тоді вона виконала роль Тусі. Її партнером у  ролі Райдака був Ернест Си- дор. У місті над Тисою, за словами акторки, оперету зіграли 14 березня 1939 року. Зі спо- гадів Марії Василівни закарпатська молодь відразу підхопила пісні оперети, серед яких найбільшою популярністю користувались «Маю один спомин», «Як весна настане», «Зе- лена Верховина». Про згадану виставу обласного театру в Хусті газета «Новини Закарпаття» писала: «Події оперети відбуваються в  Карпатах, в одному з пансіонатів, будні якого завжди оповиті оперетковими байками, сюжетами «флірту і  кохання», насичені динамікою, зав’язаний конфлікт тримає глядача в  спо- стережливій напрузі у  цьому, безперечно красивому сценічному дійстві. АКТОР, РЕЖИСЕР, ПЕДАГОГ... Успіхові театру сприяє передусім витон­ чена майстерність акторів старшого поко- ління, серед яких виконавці ролей: Галі Рів- ненко  – заслужена артистка України Люд- мила Іванова та Гриця Чубатого – народний артист України Анатолій Філіппов. Добрі вокальні дані, легка пластична хода, висо- ка культура сценічного слова  – необхідні складові акторської майстерності, завдяки чому характери цих двох персонажів вихо- дять на перший план, що стверджує красу людської душі, а  не тільки іронію флірту, який закручується між закоханими парами. Та основний розвиток подій тримається на виконавцях ролей Тусі й  Райдака (Наталія Засухіна та Михайло Фіщенко). Наталія  – гострохарактерна актриса, будує свою роль на контрасних переходах з одного психоло- гічного стану героїні до іншого, досягаючи часом легкого і внутрішнього гротеску. Туся (Н. Засухіна)  – мила та водночас енергійна і настирлива дівчина, яка готова підкорити не тільки Говерлу, а і серце юного розхриста- ного Райдака. Молодий, пластичний з  хо- рошими музичними даними М. Фіщенко (Райдак) органічно влився в злагоджений ак- торський ансамбль, тонко відчуваючи парт- нерів на сцені». Марія Петрашко пророчила цьому но- воствореному молодому «дуету» світле май- бутнє і відрадно, що її слова збулися. Ната- лія Засухіна і Михайло Фіщенко поступово зайняли провідні місця у  творчому складі театру, здобувши як визнання глядачів, так і почесне звання «Заслужений артист Укра- їни». З роками творчої наполегливої праці в  обласному театрі Михайло Іванович зі- грав понад шістдесят ролей різноплано- вого характеру. Його акторські роботи ви- соко оцінені фахівцями. За роль Райдака в  опереті «Танго для тебе», Голохвастова в  комедії «Банкрот» за М. Старицьким він став лауреатом обласної премії імені братів  Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв. Додамо, що протягом двох десятиліть дует Н. Засухі- на та М. Фіщенко (Проня та Голохвастов) – бренд концертних програм театру. Михайло Фіщенко наділений від приро- ди великим акторським потенціалом та над-
  • 22. Творча майстерня 20 Культурологічні джерела № 1 (49), 2020 звичайною працездатністю. Він уміє знайти особистісний підхід до ретельної розробки ролі та розкрити характер сценічного героя. Особлива повага в актора М. Фіщенка, як і в головного режисера театру А. Філіппова, до української класики. Про виставу-комедію «Сватання на Гон­ чарівці» у  постановці А. Філіппова преса писала: «Роль коваля Олексія у блискучому виконанні актора М. Фіщенка насичена ри- сами доброго, працьовитого, справедливого, довірливого парубка-кріпака, який навіть у цих соціально залежних умовах дійсності вірить у перемогу кохання, якого «грошва» не лякає і, як переконує актор, не зламає». У  2013 році журналістський клуб «Театрал Закарпаття» визнав М. Фіщенка найкращим актором за роль Едіка у виставі «Meine Liebe Bira» О. Гавроша. Герої п’єси – студентки Віра, Катя, Натал- ка. Віра (акторка К. Берец) п’ятикурсниця, наполегливо вивчає німецьку мову з метою заробити гроші в чужій державі, щоб облаш- тувати спільне сімейне життя, – таке бажан- ня її коханого Едіка, в якого вже є сім’я. Отже, драматургічний ґрунт вистави наповнений сценами безглуздих позашлюбних стосун- ків, чварами, пошуками гармонії щастя на тлі непростого сьогодення, де кохання, брех- ня і  знову кохання стають супутниками життя значної частини молодих сімей і тих, хто намагається їх створити. Ринкова економіка має свої закони. Ге- рої п’єси опинилися в умовах, коли успіш- ність людини визначається не її чеснотами, а  рівнем доходів, і  секс є товаром. У  таких ситуаціях зростає важливість внутрішніх регуляторів особистості, що для актора М. Фіщенка, виконавця ролі Едіка, стали клю- чем сценічного образу. Це стає особливо зро- зумілим у  сцені, де Едік, заховавши голову в капюшон спортивної куртки, крутить пе- далі тренажера то швидко, то повільно з па- узами-роздумами, опинившись на роздоріж- жі – сім’я, син або Віра... В акторській біографії М. Фіщенка є і «закордонні» вояжі. Попри основну роботу в  обласному театрі, він з  2003 року провід- ний актор українського театру в Угорщині. Художній керівник театру Олександр Кор- маньош каже: «Ми радо чекаємо на творчі зустрічі з М. Фіщенком. Працювати з таким партнером творча насолода, бо у нього вели- ка сила акторського темпераменту і творчо- го горіння. До того він вміє коректно працю- вати з людьми... Нам пощастило мати такого актора, а глядачам – бачити його чудову гру, яка сприяє розвитку нашого театру, попу- З колегами після вистави. 2019 рік
  • 23. Творча майстерня 21№ 1 (49), 2020 Культурологічні джерела ляризації українського театрального мисте- цтва за кордоном. Глядачі добре пам’ятають створені ним образи на нашій сцені: Петра у «Наталці Полтавці», Голохвастова «За дво- ма зайцями», Михайла в  «Украденому ща- сті», Карпа в «Кайдашевій сім’ї» та інших». Багату галерею цікавих ролей складено актором і у рідному театрі. Серед них Коте – «Витівки Хануми» А. Цагарелі, Андрій  – «Старі драми» В. Хайта, Мішель  – «Любий спокусник» В. Тарасова, Віктор  – «Чорний дипломат» В. Селезньова, Фредерік  – «Сі- мейний уік-енд» Ж. Пауре, Маріс – «Нічний вартівник і праля» Паула Путніньша, Гера- сим – «По ревізії» М. Кропивницького, Деде «Нічні трудівниці паризьких тротуарів» Алена Фуртона, Леон Толчінський  – «Дур- ні» Ніла Саймона, Генріх  – «Вбити Драко- на» Є. Шварца, Максим Кривоніс – «Богдан» О. Корнійчука та інші. У 2016 році актор очолив творчу групу однодумців і  відкрив у  театрі експеримен- тальний простір «Мала сцена»  – новітню форму спілкування колективу з  глядачем. У Вербну неділю, 24 квітня 2016 року, дебю- тував як режисер-постановник прем’єрою «Спадкоємець» за п’єсою французького дра- матурга Лео Манна. Вистава сприймалася як різнобарвне сценічне полотно, що ви- кликає живе і контактне дихання виконав- ців – заслуженого артиста України Степана Барабаша (Жан), акторів Олесі Дзуринець (Летиція), Рудольфа Дзуринця (Леонардо) і безбар’єрної глядацької зали. Додамо, що 2016 року Михайло Фіщенко вступив на 5-й курс факультету театраль- ного мистецтва Київського національно- го університету театру, кіно і  телебачення ім. І. Карпенка-Карого (клас професора, на- родного артиста України Олексія Кужель- ного). Його дипломною роботою у  квітні 2017 року був показ вистави «Круті віражі» за п’єсою французького драматурга Еріка Ассу на Малій сцені театру. Перший погляд на цей твір дає відчуття водевільного настрою. Однак для режисера М. Фіщенка драматур- гія Еріка Ассу стала дослідницьким поліго- ном перетворення анекдота на трагікоме- дію. Вистава, історія одного побачення про Нього і про Неї, яке триває менше доби, хоча готувалося багато років. Тема вистави – по- кинуті діти та їх круті віражі, є універсаль- ною. Дія розвивається у квартирі немолодо- го француза Щеголя на ймення П’єр, який, користуючись відсутністю дружини та сина, вирішив згадати молодість, провести час в обіймах юної провінціалки Джульєти... Після успішної прем’єри в Ужгороді по- каз «Крутих віражів» відбувся в Київському академічному театрі «Колесо». Столична преса писала: «Чоловічу роль виконує С. Ба- рабаш. Його П’єр скутий, стриманий, не аб- солютний шанувальник жіночої краси, не схильний до постійних любовних авантюр, як описано в  драматурга... скоріше у  його житті це одинокий випадок. Жіноча роль дісталась дебютантці театру Дар’ї Горшко- вій, яка в  кількох різнопланових епізодах змогла показати свій творчий потенціал з ді- апазоном від комедії до драми чи трагедії...» Саме за цю виставу Михайло Фіщенко став лауреатом обласної премії у галузі теат­ рального мистецтва імені братів Євгена та Юрія-Августина Шерегіїв у  номінації «Ре- жисерсько-постановочна група». Рудольф Дзуринець, Степан Барабаш, Михайло Фіщенко, Дмитро Сньозик. 2019 рік
  • 24. Творча майстерня 22 Культурологічні джерела № 1 (49), 2020 «Круті віражі»  – це перша виставка за- карпатського театру, яку в жовтні 2018 року було показано в Парижі. Ця історична подія відбулася в театрі «L’atalante» на Монмартрі протягом двох вечорів. Театрознавець Луа- на Кім писала: «Комедійний дует вистави надзвичайно чудовий, бо показує високу майстерність та техніку... Степан Барабаш дуже смішний. Дар’я Горшкова надзвичайно яскрава, іноді сексуальна, іноді крихка та зворушлива,  – а  втім справжній маленький саморо- док». У виставі «Краще залишайся мертвим» за п’єсою Карла Ветлін- гера зайнято всього троє акторів, але вони виконують по декіль- ка ролей. Серед них Степан Ба- рабаш, Рудольф Дзуринець та Дар’я Горшкова. Нова прем’єра Малої сцени у грудні 2017 року була успішною, спричинила навколо себе ажіотаж, який так потрібен для життя сучасного театру. Це розповідь про траге- дію солдата, який повернувся з полону і став для всіх зайвим. Аналогічний сюжет у  п’єсі «Матрос» належить французь- ким драматургам Т. Соважу і  Д.  Делур’є. У виставі головну роль чудово грав знамени- тий Михайло Щепкін, з якою впродовж усьо- го життя гастролював по Росії й Україні. Викладач кафедри міжнародних кому- нікацій Ужгородського національного уні- верситету Оксана Панько зізналася: «Після перегляду вистави захотілося побути нао- динці, поміркувати про побачене. Зрозумі- ло, що Велика сцена обласного театру має більш розважливий характер, та камерна  – майданчик для збудження думок... Вистава змушує замислитися над тим, що в  цьому абсурді навіть справжня божевільня може здатися комфортною». 27 березня 2017 року Указом Президен- та України за № 82 Михайлові Івановичу Фіщенку присвоєно почесне звання «Заслу- жений артист України» за великий внесок у  розвиток національної культури і  теа- трального мистецтва, значні творчі здобутки та високу професійну майстерність. А з вересня 2019 року в творчій біогра- фії Михайла Івановича з’явилися нові запи- си. Він став керівником акторського курсу КЗВО «Ужгородський інститут культури і мистецтв» ЗОР. І вже перші публічні пока- зи його студентів з акторської майстерності засвідчують, що здібна молодь потрапила на курс талановитого майстра-педагога, що для перспективи закарпатських театрів є най- важливішим. Василь АНДРІЙЦЬО Михайло Фіщенко зі студентами. 2019 рік Римма Зюбіна і Михайло Фіщенко. 2020 рік