Виступ на МО вчителів природничо-математичного циклу

1. Мотивація пізнавальності діяльності учнів
на уроках математики
У книжці „Серце віддаю дітям" В.О.Сухомлинський, звертаючись до
вчителів, писав:
„Не забувайте, що грунт, на якому будується ваша
педагогічна майстерність, - у самій дитині, в її ставленні до знань
і до вас, учителю. Це - бажання вчитися, натхнення, готовність до
подолання труднощів. Дбайливо збагачуйте цей грунт, без нього
немає школи".
Щоб навчити дитину, треба не просто передати їй знання і вміння, а й
викликати в неї відповідну активність, пізнавальну чи практичну. Важливим
структурним елементом цієї активності є мотивація, в якій виявляється
ставлення школярів до навчання.
Що ж таке мотив? Мотив (від латинського moveo - штовхаю, рухаю) -
спонукальна причина дій, вчинків людини (те, що штовхає до дії).
Мотив – це спонукання до діяльності, пов’язане із задоволенням певних
потреб. Сукупність мотивів, що спонукають підлітка до діяльності, називають
мотивацією. Мотивація навчальної діяльності характеризується спрямованістю
на навчання (освоєння змісту, способів, прийомів навчання), а також
пізнавальною активністю й діяльністю. Забезпечуючи необхідну мотивацію
навчання на уроці, використовую проблемні ситуації, залучення життєвого
досвіду учнів, історичні довідки, міжпредметні зв’язки, дидактичні ігри та ін..
Намагаюся через цікавий початок уроку: розв’язання логічних задач,
задач прикладного змісту, математичних кросвордів, лабіринтів, ребусів,
математичних диктантів, ігрового усного рахунку, історичних фактів,
заволодіти увагою учнів і спрямувати її на вивчення нового матеріалу, до
активної роботи на уроці.
Для створення проблемної ситуації завдання повинні підбиратися так,
щоб в учнів виникло бажання отримати нові знання з математики, які б
дозволили йому наблизитися до розв’язання поставленої задачі.
Працюючи, над цією проблемою я побачила, що результати навчальних
досягнень учнів підвищуються. Піднімається їх інтерес до математики. Вони
стають більш допитливими, змінюється їх ставлення до уроків математики.
Математика вчить мислити
й разом з тим вселяє віру
в безмежні сили людського розуму.
Вона виховує волю, характер.
(В.Сухомлинський).

2. Методи і способи мотивації інтересу до навчання математики в учнів:
 Використання ефекту подиву.
 Створення проблемної ситуації.
 Евристична бесіда.
 Використання аналогії, порівняння, протиставлення.
 Створення ситуації зацікавленості.
 Пізнавальні ігри.
 Використання навчальних дискусій.
 Створення ситуації вільного вибору учнями навчального завдання.
 Створення ситуації емоційно-моральних переживань.
 Створення ситуації захопленості.
 Використання методу аналізу життєвих ситуацій.
 Створення на уроці ситуації успіху..
 Формування в учнів мотивів обов’язку і відповідальності у
навчанні.
 Використання історичного матеріалу.
 Застосування нового математичного факту.
 Використання методу доцільних задач.
 Використовування спостережень, наслідування, виміру,
експерименту.
 Використання відкритої інформації на уроках математики.
 Використання практичних задач.
 Використання наочності.
 Використання інноваційних технологій