бюлетень 3

Методичний бюлетень №3
Мотивація - головна сила, що рухає
дидактичний процес. Вона посідає перше місце
серед факторів, що визначають його
продуктивність.
І.Підласий
№3
2016
Селидове
Методичний бюлетень

М М К м . С е л и д о в е Страница3
ВІДДІЛ ОСВІТИ СЕЛИДІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
МІСЬКИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ
Мотивація і рефлексія як етапи
сучасного уроку
Ми, педагоги, стоїмо біля колиски людини,
особистості – цієї величезної цінності,
яка становить головне багатство суспільства
і яку суспільство довірило нам.
Чи пам’ятаємо ми про це?
В.О.Сухомлинський

Укладачі:
Панасенко В.В., завідувач методичним кабінетом
Онищенко Ю.А, методист з навчально-виховноїроботи
Єлістратова Л.Г., методист з навчально-виховноїроботи
Масло Г.В., методист з бібліотечних фондів
Тарасенко Н.С., методист з ІКТ
Методичний бюлетень № 3 // 2016
Бюлетень містить теоретичний та практичний матеріал з питання проведення етапу
мотивації та рефлексії на уроці. У випуску розглянуто прийоми та методи проведення даних
етапів, наведені приклади проведення мотивації та рефлексії на різних етапах уроку,
розроблені вчителями - учасниками динамічної групи «Сучасні технології навчання і
впровадження їх у педагогічну практику».
Рекомендовано для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів.

ЗМІСТ
Вступ. ...……………………………………………………………………………………..…………..6
Мотивація як важливий компонент освіти .……………………………………...……………..…....7
Рефлексія як педагогічна проблема……………………………………………………………….…12
Можливо, Вас зацікавить …(притчі про мотивацію)……………………………...…....................16
Мотивація і рефлексія як важливі етапи уроку (із досвіду роботи вчителів м.Селидового)
Чумак Н.А., учитель початкових класів Селидівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №6.
Літературне читання, 3 клас. Казки народів світу…..…………………..……………………...18
Корнієнко Л.І., учитель початкових класів Селидівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №6.
Українська мова, 3 клас. Будова слова…………………………………………………………......22
Мозгова О.П., учитель української мови та літератури Селидівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №6.
Українська література, 8 клас. Тарас Шевченко…….. ………………………...…………………26
Івченко А.М., учитель географії Селидівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1.
Географія, 10 клас. Країни Західної Європи ………………………………………………………..29
Ісаєва Ю.Г., учитель біології та інформатики Курахівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №22.
Біологія, 6 клас.Одноклітинні організми……………………………………………………..……..33
Кушнір Т.В., учитель математики й фізики Української ЗОШ І-ІІІ ступенів №13.
Математика, 6 клас.Звичайні дроби…………………………………………………………………35
Гулай І.І.,учитель фізики та інформатики Гірницької ЗОШ І-ІІ ступенів №19. …………………37
Інформатика.
Література……………………………………………………………...……………………………...35

Навчитися можна тільки тому, що любиш…
І. Гете
В.Сухомлинський писав: «Найтонші джерельця, з яких наповнюється ріка єдності
навчання й виховання — це бажання дитини вчитися. Але як же відкривати оті джерельця, як
зробити, щоб вони не замулилися? Чим попередити тривожне явище, з яким, на жаль, часто
доводиться стикатися нам, педагогам: скажімо, дитина несла до школи вогник жаги до знань,
але він хутко згас, натомість народився найстрашніший, найлютіший ворог навчання —
байдужість?»
У нинішніх умовах перед сучасною школою постала проблема втрати інтересу учнів до
навчання. Ще якихось два-три десятиліття тому це питання не стояло так гостро. Школа
мала найбільший важіль впливу на дитину — контроль, який виражався в оцінці на уроці та
суворій перевірці з боку батьків. Нині оцінкою злякаєш мало кого з учнів, так само, як і
батьків. Як наслідок — тривожні дані статистики: частка учнів, які успішно опановують
загальноосвітню програму до закінчення основної школи, зменшується в Україні до 20%.
Перед сучасним учителем передусім стоїть завдання задіяння в навчанні таких ресурсів,
які пробуджуватимуть і підтримуватимуть в учнів інтерес до пізнання нового. У цих умовах
важливого значення набуває мотивація як важливий компонент освіти. Від мотивації
школяра залежить його успішність, глибина й міцність знань, бажання і здатність навчатися
протягом усього життя. А це важливо, адже, згідно із сучасними дослідженнями, результати
діяльності людини тільки на 20% залежать від інтелекту, а на 70-80% — від мотивації.
Висловлюючись метафорично, мотивацію в навчанні ми можемо вважати державою під
назвою УСПІХ. Природа успіху така, що, відчувши її солодкий смак один раз, людина прагне
повторити це відчуття багатократно.

Мотивація як важливий компонент освіти
«Усі наші задуми, усі пошуки і побудови перетворюються на
порох, якщо немає в учнів бажання вчитися»
В.Сухомлинський
Мотивація — це інтереси, потреби, прагнення, емоції, переконання, ідеали, установки,
які спонукають учня до діяльності. Мотивація сприяє появі в учня навчальної ініціативи й
любові до навчання, спонукає його діяти з максимальною енергією в різних навчальних
ситуаціях.
Існує кілька теорій мотивації діяльності людини, але для вчителя важливо одне:
опанування способами створення на уроці такого навчального середовища, у якому б учні
відчували внутрішню потребу вчитися. Це може бути за умови, коли учень самостійно ставить
перед собою цілі й докладає зусилля для їхнього досягнення.
Необхідними умовами мотивації до навчання в учня повиннібути:
допитливість учня;
прагнення задовольнити свою допитливість;
бажання самовдосконалюватися;
досягнення поставленої мети.
По суті, існує два способи змусити дітей учитися — через активізацію зовнішньої та
внутрішньої мотивації.
Зовнішня мотивація
Коли учень мотивований зовні (учителем, батьками), він бере участь у навчальному
процесі заради похвали, визнання або щоб уникнути покарання. При зовнішній мотивації
дитина мало зацікавлена в саморозвитку і працює на короткотривалу (заслужити похвалу, не
отримати низький бал), а не довготривалу (розвиток, удосконалення) перспективу. Як наслідок
— такі учні вважають причиною своїх невдач і неуспішності зовнішні сили і відчувають, що не
можуть впливати на ситуацію, що склалася. Свою невдачу вони сприймають як постійну й
закономірну, а не як одноразову помилку. Такі діти потребують постійного заохочення. Якщо ж
їх не хвалять, то в них виникає переконаність у відсутності в них здібностей.
Внутрішня мотивація
Учні мають працювати заради цілей, які вони самі для себе визначили, а не цілей,
нав’язаних іншими. За таких умов розвивається глибинний інтерес до предмета, тобто говорять
про внутрішню мотивацію людини. При наявності внутрішньої мотивації задіяні такі внутрішні
фактори особистості, як потреби, інтерес, допитливість, задоволення. Учень навчається, не
очікуючи на зовнішню винагороду. Він отримує внутрішню винагороду за рахунок підвищення
почуття власної гідності, самооцінки, задоволення від того, що досягнув мети. Такий учень
мало звертає увагу на оцінки чи заохочення вчителя, а працює охоче завдяки внутрішньому
інтересу, бажанню досягти поставленої мети. Він розуміє, що невдача пояснюється тим, що він
недоопрацював матеріал або має недостатню базу, тобто приймає відповідальність за свої
невдачі на себе. Такі висновки щодо власних невдач рухатимуть пізнавальний інтерес школяра.
На жаль, не існує єдиної магічної формули для мотивації учнів. Багато чинників впливає
на мотивацію: інтерес до предмета, усвідомлення його корисності, прагнення до успіху,
впевненість і почуття власної гідності, наполегливість і терпіння, врешті-решт — подобається
чи не подобається вчитель. І, звичайно ж, не всі учні орієнтовані на цінності, вони мають різні
потреби й бажання.
Зрозуміло, що для вчителя важливо створити умови для появи в школярів як зовнішньої,
так і внутрішньої мотивації.
Загальні стратегії формування мотивів:
1. Необхідно вибудовувати теоретичну логіку предмета, правильно орієнтувати дітей
щодо формування в них розумових дій, щоб в учнів не виникло безпорадності перед
новим навчальним матеріалом. Учителю треба зробити учня співучасником навчання,
а не виконавцем його волі. Мотивацією може бути окреслення перспектив вивчення
теми, визначення мети вивчення навчального матеріалу, удосконалення навичок,

необхідних для розв’язання проблеми, усвідомлення співучасті і взаємодії з іншими.
2. Потрібно задіювати навчальні потреби, які в учнів уже сформовані. Учитель має
добирати такий навчальний матеріал, який би викликав інтерес до пізнання нового.
Учень має усвідомити, що знання потрібні йому для досягнення певної конкретної
мети.
3. На уроці потрібно чергувати методи і форми навчання. Різноманітність заохочує учнів
до діяльності, мотивує їхню роботу. Рольові ігри, дискусії, мозкові штурми,
демонстрації, проектна діяльність, створення аудіовізуальних презентацій, робота в
малих групах - усе це стимулює учнів до вивчення навчального матеріалу.
4. Перед кожним учнем треба ставити реалістичні вимоги. Вимоги учителя мають бути
високими, але не настільки, щоб учні не могли їх виконати і тому втрачали інтерес до
навчання. На початку вивчення теми вчитель повинен ознайомити учнів із вимогами,
пояснити, чого вони мають навчитися, допомогти кожному учневі поставити перед
собою цілі, яких він має досягнути. Нереальні цілі можуть призвести до розчарування і
втрати інтересу до навчання. Крім того, цілі, визначені самим учнем, завжди є більш
ціннісними, ніж поставлені вчителем або батьками.
5. Ускладнювати вимоги потрібно поступово. На початку семестру вчитель має створити
для учня ситуацію успіху, а потім поступово підвищувати вимогливість. Учитель не
повинен забувати про диференціацію навчання. Якщо вправи включають різнорівневі
за складністю завдання, то кожен учень матиме змогу відчути успіх під час виконання
завдань доступного для нього рівня.
6. Потрібно забезпечити оперативний зворотний зв'язок учителя й учня та якомога
коротший термін перевірки письмових робіт. Похвала й винагорода мають бути
публічними. Зворотний зв’язок служитиме стимулом, він має бути чіткий і
конкретний. Треба пояснювати учневі, у чому може бути його подальший прогрес,
указати на сильні й слабкі сторони виконання роботи. Бажано створити умови, за яких
школяр зможе ознайомитися з кращими роботами однокласників (зачитування
фрагментів роботи на уроці, організація виставки робіт, викладання всіх творчих робіт
в учительському блозі тощо).
7. Учень має очікувати на нагороду за успіх. Позитивні і негативні коментарі впливають
на мотивацію. Похвала підвищує в учнів упевненість у собі, зміцнює почуття власної
гідності. Учитель обов’язково повинен похвалити слабких учнів за докладені зусилля,
навіть якщо робота є невдалою!!!.
8. Аналізуючи (і особливо критикуючи!) учнівську роботу, необхідно бути конкретним.
Учень має відчути, що вчитель критикує певні невдалі сторони роботи, а не його
самого. Необхідно уникати принизливихкоментарів.
9. Треба уникати жорсткої конкуренції між учнями. Конкурс викликає тривогу, що може
перешкоджати навчанню. У жодному разі не можна порівнювати учнів між собою,
краще порівняти нинішні досягнення учня з його попередніми. При цьому треба
зосереджуватися на прогресі, удосконаленні, а не негативних сторонах.
10. На уроках, де це можливо, необхідно залишати за учнем право обирати види роботи.
Учень охоче виконує завдання, вибрані з переліку. Тому якщо альтернативні завдання
формують однакові поняття, треба пропонувати учням на вибір вправи, теми для
презентацій чи творчих робіт, домашні завдання.
Подолати низьку мотивацію учнів до навчання можна, переглянувши методи, форми і
стилі навчання. На перший погляд, над підвищенням мотивації своїх учнів працюють усі
вчителі. Та на практиці мотивація навчальної діяльності більше декларується, ніж реально
впроваджується. Варто прочитати методичні розробки уроків: після оргмоменту окремим
рядком стоїть «Мотивація навчальної діяльності». Місія вчителя щодо мотивації в такому разі
буде виконана, якщо він оголосить тему і мету уроку й скаже, навіщо потрібні знання, які
опановуватимуть на уроці. Така мотивація нагадує відому репризу, коли герой Карцева,
виступаючи перед учнями, закликає: «Тише, дети, это интересно!».
Насправді ж мотивація на уроці — не одноразова акція, а цілеспрямована робота, яка

має організовувати й тримати в полі уваги учнівський інтерес до пізнання нового впродовж
усього навчального часу. Формування мотивів діяльності відбувається в процесі самої
діяльності. Мотивувати школяра на кожному етапі уроку означає залучити його до діяльності,
яка викликає в нього зацікавленість. Якщо сама діяльність викличе в нього інтерес, то можна
очікувати, що в нього поступово з’являться потреби й мотиви до цієї діяльності.
Мотиваційний цикл, який дозволяє вчителю наповнити психологічним змістом кожен
етап уроку, має бути таким:
1. Виникнення мотивації
2. Підсилення і закріплення мотивації
3. Мотивація завершення.
Умовно замкнений цикл мотивації можна представити у вигляді схеми:
Не претендуючи на повноту й вичерпність, наведемо деякі методи й прийоми, що
сприяють підвищенню мотивації.
Методи Прийоми
Комунікативна атака — це метод швидкого
включення, мобілізації, зацікавлення аудиторії
у процесі навчання, дія якого ґрунтується на
активізації емоційної сфери учня —
викликання його подиву, захоплення через
використання ефекту новизни, несподіваності.
Найбільшого ефекту цей метод досягає серед
емоційних, допитливих слухачів, із
переважанням мимовільної уваги (жінки,
діти), а від учителя потрібні творчі здібності й
артистизм.
ефектна цитата;
незвичайна дія;
розповідь казки, анекдоту, притчі;
цікаве запитання;
парадокс;
особисте зацікавлення (щось близько
пов’язане з інтересами учнів, запитання до
аудиторії);
приклад, опис ситуації з власного життя
викладача;
театралізація

Доведення та переконування — активізація
вольових зусиль учнів через пояснення їм
необхідності навчального матеріалу для
життєдіяльності. Застосування цього методу
вимагає розвитку високого рівня свідомості
учнів, їх логічного мислення, розвиненої сили
волі, довільності уваги.
посилання на негативні наслідки незнання,
позитивні наслідки знання;
використання індукції та дедукції;
посилання на несуперечливі факти та
відомості;
посилання на авторитети та авторитетні
джерела в даній сфері;
використання аналогій і порівнянь;
підкреслення актуальності й практичності;
засіб розв’язання особистих проблем;
складова професійності, компонент ділової
кар’єри;
виявлення суперечностей у критичних
зауваженнях аудиторії;
прийом «так, але…»;
прийом «бумеранга» — відповідь запитанням
на запитання, аргументом на аргумент
Сугестія (навіювання) — цей метод полягає в
опосередкованому формуванні думки про
необхідність навчання через апеляцію до
підсвідомості учнів. Важливо, щоб учні не
усвідомлювали того впливу, що здійснюється.
Тому викладач має стежити за невимушеністю
своєї поведінки, динамізмом впливу на
аудиторію.
періодичне повторення однієї думки;
висування вимог до бажаної емоційної реакції
слухачів (гадаю, ви погодитеся зі мною,
що…);
інтонаційне підкреслення важливих моментів
виступу;
автоматичне включення до певної роботи,
динамічність викладу матеріалу, коли не
дається часу на обмірковування їх
необхідності
Метод долання перешкод — зумовлює
активізацію розумової діяльності учнів через
створення спеціальних умов виконання
завдань. Потребує достатньої свідомості й
зрілості учнів, їхньої здатності до подолання
ускладнень.
завдання на розв’язання певних навчальних
задач, ситуацій, виконання тестів, на які
неможливо відповісти без вивчення матеріалів
теми; стимулювання часом (обмеженість у
часі, нагорода за швидкість); удавана недовіра
до слухачів (наголошується складність
завдання та низька ймовірність його
виконання)
Метод делегування — залучення учнів до
будь-якого етапу управління процесом
навчання. Потребує свідомості,
відповідальності та зрілості учнів, здатності їх
до самоорганізації, вдалого керівництва з боку
викладач
особистісно-довірливе звернення до аудиторії;
домовленість із аудиторією; звернення за
порадою до аудиторії; формування почуття
«ми»; гра, конкурс, змагання; спільне
планування навчання (відбір змісту, форм та
методів навчання, контролю); само- та
взаємоперевірка; взаєморецензування;
взаємовикладання («метод змінних пар»);
індивідуальний вибір завдань;
мікровикладання (індивідуальне та в
підгрупах); організаційно-мотиваційна гра;
участь тих, хто навчається, у створенні
навчально-методичної літератури,
підручників, методичних посібників тощо

Метод закріплення позитивного враження —
спосіб мотивації й стимулювання подальшої
самостійної роботи учнів, підтримки їхнього
позитивного враження від заняття, теми,
дисципліни, викладача.
узагальнення основних думок, підбиття
підсумків, резюме;
заклик до дії («запрошення» до подальшого
вивчення теми);
комплімент слухачам, подяка;
створення гумористичних ситуацій (це
особливо потрібно, якщо слухачі помітно
стомилися);
ефектна цитата (примушує замислитись про її
зміст);
нагнітання та кульмінація - розрядка
(наостанок залишається найважливіше);
встановлення зв’язку з попередніми та
наступними темами (включається асоціативне
запам’ятовування);
«навчальне коло» — повторення початку
заняття, але на глибшому рівні (наприклад, те
саме запитання, але слухачі самі знаходять
відповідь);
«ефект Шахерезади» чи відтермінування
закінчення (почати цікаву розповідь, пов’язану
з темою заняття, й пообіцяти її завершити на
наступному занятті)

Рефлексія як педагогічна проблема
Рефлексія (лат. - роздум про свій внутрішній стан) - повернення назад, тобто здатність
людини неодноразово звертатися до початку своїх дій, думок, уміння посісти позицію
стороннього спостерігача, розмірковувати над тим, що ти робиш, як пізнаєш, у тому числі і
самого себе. Іншими словами, це механізм подвоєного, дзеркального відображення суб'єктів.
Цими суб'єктами можуть бути як люди, так і різні «Я»: «Я» - що пізнає і «Я» -пізнане, «Я», що
спостерігає одночасно з «Я» - що пізнає і «Я» - пізнаним. Художня література, поезія рясніють
зразками рефлексій, коли герої думають за інших або розмірковують про самого себе.
Рефлексія як механізм самосвідомості формується набагато пізніше, ніж ідентифікація.
Якщо до ідентифікації дитина проявляє здатність з раннього віку, то задатки рефлексії
виникають тільки у дошкільника, а як новоутворення особистості вона розвивається у
молодших школярів. Та й у дорослих людей здатність до рефлексії продовжує залишатися на
досить низькому рівні. Цим пояснюються деякі складнощі пізнання навколишнього світу, у
тому числі й самопізнання.
Психологи розрізняють такі види рефлексії:
комунікативна;
особиста;
інтелектуальна.
Рефлексія - це складна робота, що вимагає часу, зусиль, певних здібностей. У той же час
саме рефлексія дає змогу подолати недоліки, які має ідентифікація, зробити процес
самопізнання більш цілеспрямованим та усвідомленим. У ряді випадків виражена здатність до
рефлексії може й заважати, оскільки людина починає займатися самопокаянням, нескінченним
аналізом, який не допомагає, а заважає створенню власного «Я», породжує пасивну орієнтацію
в процесі взаємодії із зовнішнім світом.
Рефлексія дає можливість відсторонитися й проаналізувати пізнаване з різних позицій, із
встановленням причинно-наслідкових зв'язків.
Що заважає рефлексії:
1.Бар'єри, пов'язані з недосконалістю людської природи (об’єктивні): відсутність мотивації,
потреби, інтересу до самого себе; несформованість дій виявлення, фіксації, аналізу,
оцінювання, ухвалення; невміння рефлексувати, нездатність до адекватної самооцінки.
2.Бар'єри, визначені особистісними особливостями людини, що пізнає себе (суб'єктивні):
страх пізнати себе, щоб не зрушити упевненість у собі (краще не знати про себе багато, ніж
хворобливо переживати пізнане, яке може виявитися неприємним, вимагати зусиль працювати
над собою).
3.Прагнення особистості оцінити себе відповідно до вимог соціального оточення. Людина
пізнає в собі лише те, що бачать в ній інші (соціум), відходячи від того, що є насправді. Це
призводить до неврозів, проблем у взаємостосунках з іншими, хоча зовні начебто
задовільняється потреба у визнанні.
4.Невміння подолати власний егоцентризм (єдино правильні мої погляди, рішення, цінності,
думки, дії): я не здатний пристати на позицію співрозмовника, прийняти іншу точку зору; я
вважаю себе розумним, здібним, обдарованим, переконати мене неможливо;
5.Нездатність до саморозвитку, занижена самооцінка, тупість, диктаторство, авторитарність.
Рефлексія - це педагогічна проблема, шляхи розв'язання якої полягають у формуванні
потреб і мотивів самопізнання, навчанні людини способів самопізнання, розвитку у неї
здатності до ідентифікації і рефлексії, здатності підвищувати рівень самоповаги,
самосхвалення, долати страхи і вибудовувати захисти тощо. Найефективнішим є
самовиховання у себе здатностей до самопізнання - особистість самостійно ставить перед
собою мету й завдання і своєю власною працею досягає її.
Необхідність у самопізнанні виникає, коли вчитель виявляє дисбаланс між своєю працею
і її результатом. наприклад, погана успішність учнів спонукає вчителя замислитися над тим, що
саме в його поведінці, методиці викладання призводить до незадовільних результатів,
конфліктів з дітьми, колегами, адміністрацією. Вивчення себе, виявлення причин дисбалансу

дає можливість педагогу усунути недоліки в діяльності, поведінці, взаємодії, відновити
рівновагу між собою і оточуючими, ліквідувати негативні емоції переживання, які викликали
дисбаланс.
Рефлексія активізується в результаті критики адміністрації, батьків, колег, учнів. Реакція
на критику може бути деструктивною - критика відкидається, супроводжуючись образами,
бажанням помститися; конструктивною - відкидається те, що не відповідає дійсності,
оцінюється діяльність і спонукання до самопізнання.
Педагог пізнає себе для того, щоб істотно поліпшити свою діяльність, зрости як
особистість, досягти у своїй праці більш значущих результатів.
Розвиток рефлексії молодшого школяра
Характеризуючи особливості мислення дитини в «першому шкільному віці», тобто
молодшого школяра, Л.С.Виготський відзначав, що дитина ще не достатньо усвідомлює власні
розумові операції і тому не може повною мірою оволодіти ними. Вона ще мало здатна до
внутрішнього нагляду, до інтроспекції. Тільки під тиском суперечки і заперечень дитина
починає намагатися виправдати свою думку в очах інших і починає спостерігати власне
мислення, тобто шукати і розрізняти за допомогою інтроспекції мотиви, які її ведуть, і напрям,
яким вона слідує. Прагнучи підтвердити свою думку в очах інших, вона починає
підтверджувати її й для самої себе.
Таким чином, молодший школяр тільки починає опановувати рефлексію, тобто здатність
розглядати й оцінювати власні дії, уміння аналізувати зміст і процес своєї розумової діяльності.
Здатність до рефлексії формується й розвивається у дітей під час виконання дій контролю й
оцінювання. Усвідомлення дитиною значення і змісту власних дій стає можливим лише тоді,
коли вона вміє самостійно розказати про свою дію, детально пояснити, що і для чого вона
робить. Адже добре відомо: коли людина пояснює що-небудь іншому, вона сама краще починає
розуміти те, що вона пояснює. Тому, навчаючи певної дії (математичної, граматичної та ін.),
необхідно вимагати від дитини не тільки самостійного і правильного виконання дій, але й
розгорненого словесного пояснення всіх виконуваних операцій.
Для цього в процесі дій дитини слід ставити запитання про те, що вона робить, чому
робить саме так, а не інакше, чому її дія правильна та інші. Дитину потрібно просити зробити
щось і розказати про це так, щоб всім було зрозуміло. Подібні запитання рекомендується
ставити учневі не тільки в тих випадках, коли він припускалася помилки, а й постійно,
привчаючи його детально пояснювати й обґрунтовувати свої дії.
Можливе також використання ситуації колективної розумової діяльності, коли аналіз
розв'язання задачі діти проводять в парі, при цьому один з учнів виконує роль «контролера», що
вимагає пояснити кожний крок розв'язання.
Рефлексія формується у молодших школярів у процесі навчальної діяльності. В умовах
спеціально організованого розвивального навчання, основу якого складає виконання дітьми
повноцінної розгорненої навчальної діяльності, що веде до формування теоретичного мислення,
рефлексія формуватиметься раніше, ніж в умовах традиційного навчання. Це, безумовно
створює більш широкі можливості для психічного розвитку і використання розумового
потенціалу молодших школярів.
Під час традиційного навчання рефлексія формується в основному стихійно й у багатьох
дітей не досягає необхідного рівня розвитку до кінця молодшого шкільного віку. Тому в умовах
традиційної масової школи спеціальна робота вчителя в цьому напрямку буде корисною.
Рефлексивна діяльність учнів на уроці
Технологізація навчання передбачає обов'язкову рефлексію, під якою в педагогіці
розуміють здатність людини до самопізнання, вміння аналізувати свої власні дії, вчинки,
мотиви й зіставляти їх із суспільно значущими цінностями, а також діями та вчинками інших
людей. Мета рефлексії: згадати, виявити і усвідомити основні компоненти діяльності - її зміст,
тип, способи, проблеми, шляхи їх вирішення, отримані результати тощо.
Методика проведення рефлексії на уроці включає такі етапи:
1. Зупинка дорефлексійної діяльності. Усяка попередня діяльність має бути завершена чи
призупинена. Якщо виникли труднощі в розв'язанні проблеми, то після рефлексії її

розв'язання може бути продовжене.
2. Відновлення послідовності виконання дій. Усно чи письмово відтворюється все, що
зроблено, в тому числі й те, що, на перший погляд, здасться дріб'язковим.
3. Вивчення відтвореної послідовності дій з точки зору її ефективності, продуктивності,
відповідності поставленим завданням тощо.
4. Виявлення й формулювання результатів рефлексії. Таких результатів може бути
виявлено кілька видів:
предметна продукція діяльності - ідеї, пропозиції, закономірності, відповіді на запитання
тощо;
способи, які використовувались чи створювались в ході діяльності;
гіпотези щодо майбутньої діяльності.
5. Перевірка гіпотез у подальшій діяльності.
Важливим фактором, що впливає на ефективність рефлексії в навчанні, є різноманітність
її форм і прийомів, їх відповідність віковим та іншим особливостям дітей. Рефлексія не повинна
бути лише вербальною - це можуть бути малюнки, схеми, графіки тощо. Рефлексія тісно
пов'язана з іншою важливого дією - постановкою мети. Формулювання учнем мети свого
навчання передбачає її досягнення і подальшу рефлексію усвідомлення способів досягнення
поставленої мети. Можлива рефлексія стосовно самої рефлексії, спрямована на вдосконалення
процесу самопізнання.
Учителеві варто замислитися над тим, що підбиття підсумків - це дуже важливий етап
уроку. Урок добігає до кінця. На цьому етапі багато вчителів схильні розслабитися і провести
коротке, нечітко структуроване обговорення; усі погоджуються, що все було цікаво (наприклад,
рольова гра вдалася, вправу виконали на відмінно тощо), і цим справа закінчується. Учитель
залишає клас з почуттям виконаного обов'язку, учні розходяться з почуттям, що спробували
щось новеньке. На жаль, вони не врахували, що підсумки є найважливішою частиною уроку.
Саме тут з'ясовується зміст зробленого; встановлюється зв'язок між тим, що вже відомо, і тим,
що знадобиться дітям у майбутньому.
Отже, функції підсумкового етапу уроку:
прояснити зміст опрацьованого;
порівняти реальні результати з очікуваними;
проаналізувати, чому сталося так, а не інакше;
зробити висновки;
закріпити чи відкоригувати засвоєння;
намітити нові теми для обмірковування;
установити зв'язок між тим, що вже відомо, і тим, що потрібно засвоїти, навчитись у
майбутньому;
скласти план подальших дій.
Очевидно, що ключовою функцією підсумків буде повернення до результатів навчання і
можливість переконатися, що учні їх досягли.
Технологія проведення підсумкового етапу
Стадії підсумкового етапу уроку:
1) установлення фактів (що відбулося?);
2) аналіз причин (чому відбулося?);
3) планування дій (що нам робити далі?)
На першій стадії: використовуйте відкриті запитання: як? чому? що?; виражайте почуття;
наполягайте на описовому, а не оціночному характері коментарів; говоріть про зроблене, а не
про те, що могло бути зроблене.
На другій стадії: запитуйте про причини (Чому? Як? Хто?); заглибтеся у відповіді (Чому
цього немає? Що було б, якщо ...?); шукайте альтернативні теорії (Чи є інша можливість?);
доберіть інші приклади (Де ще відбувалося щось подібне?); наведіть думки незалежних
експертів.
На третій стадії: домагайтеся, щоб учні взяли на себе зобов'язання щодо подальших дій.

Можливо, Вас зацікавить…
Хлопчик і морськазірка
Чоловік йшов берегом і раптом побачив хлопчика, який
піднімав щось з піску й кидав у море.
Чоловік підійшов ближче й побачив, що хлопчик збирає морських
зірок. Вони оточували його з усіх боків. Здавалося, на піску -
мільйони морських зірок, берег був просто всипаний ними.
- Навіщо ти кидаєш ці морські зірки у воду? - запитав чоловік.
- Якщо вони залишаться на березі до завтра, то загинуть, - відповів хлопчик, не припиняючи
свого заняття.
- Але ж це безглуздо! - закричав чоловік. - Озирнись! Тут безліч зірок! Твої намагання нічого не
змінять!
Хлопчик підняв наступну морську зірку, на мить замислився, кинув її в море й відповів:
- Ні, мої намагання змінять дуже багато…для цієї зірки.
Воєначальник і камінь
В одного китайського імператора був дуже вмілий та досвідчений
воєначальник. Одного разу після чергової великої перемоги в
імператорському палаці відбулося грандіозне свято… По закінченню
свята, пізно вночі, воєначальник повертався додому. Аж раптом побачив,
що біля дороги в кущах зачаївся тигр. Тигр уже напружився й був готовий
до стрибка. Незважаючи на випите на святі вино, чоловік зреагував
миттєво. Він вихопив лук, натягнув його та випустив стрілу, котра вразила
тигра на смерть. Коли вранці воєначальник прокинувся, то зразу ж згадав
про вбитого тигра й захотів зробити з нього опудало на згадку про цей
випадок. Він пішов на те саме місце й раптом побачив, що в темряві
прийняв за тигра величезний камінь. І цей камінь був наскрізь прошитий
його стрілою, випущеною вночі. Воєначальник не повірив власним очам. Він став стріляти по
каменю, але стріли відлітали, навіть не подряпавши поверхню. І тоді чоловік зрозумів: якщо
бажання дуже сильне, й стріла пробиває камінь.
Дід, баба і пес
Йшов одного разу один чоловік повз якусь оселю й побачив
бабусю і діда в кріслах-качалках, а між ними на ганку лежав пес і
скавчав, як від болю. Чоловік здивувався про себе, чому ж так
скавчить собака, але промовчав. Наступного дня він також ішов
повз цю оселю і знову побачив подружжя з собакою, яка так само
жалібно скиглила.
Стурбований чоловік сказав собі, що якщо й назавтра побачить те
ж саме, то обов’язково запитає стареньких про собаку. На третій
день він бачить таку ж картину: в кріслах сидять старенькі, а поруч скиглить собака. Більше він
не міг втриматися.
- Пробачте, пані, що трапилося з вашим псом? Вже третій день я чую, як він жалібно скиглить. -
звернувся він до бабусі.
- З ним? – перепитала вона. – Він лежить на цвяху.
- Якщо він лежить на цвяху і йому боляче, то чому він не встане? - спитав жінку збентежений її
відповіддю чоловік.
Бабуся посміхнулася і сказала привітним, ласкавим голосом:
- Тому що, голубчику, йому боляче настільки, щоб скиглити, але не настільки, щоб зрушити з
місця.

Вставай!
Один учень спитав свого наставника:
—Учителю, щоб ти сказав сказав, якби дізнався про моє падіння?
— Вставай!
— А наступного разу?
— Знову вставай!
— І скільки це може тривати – все падати та підійматися?
— Падай і підіймайся, допоки живий! Адже той, хто упав і не
піднявся, мертвий.
Тисячапоцілунків
Маленька дівчинка готувала подарунок на Різдво. Вона
запакувала коробочку в гарну барвисту обгортку і сама робила великі
банти, використовуючи багато кольорової стрічки.
«Що ти робиш? - насварив на неї батько. - Ти лише даремно переводиш
стрічку. Уявляєш, скільки вона коштує? ».
Дівчинці на очі виступили сльози, і вона сховалася у кутку,
міцно притискаючи до грудей свою коробочку. У Святвечір,
намагаючись ступати легенько, мов пташка, дівчинка підійшла до тата,
який іще сидів за столом, і поклала перед ним пакуночок, загорнутий у барвистий папір.
«Татусю, це для тебе», - прошепотіла вона. Батько злагіднів, бо відчув, що поводився з
донькою надто суворо, а вона після цього підносить йому подарунок.
Він поволі розв'язав стрічку, розгорнув золотисту обгортку і повагом відкрив коробочку
– а там порожньо. Несподіванка видалася йому прикрою. Він знову вибухнув гнівом: «Ти
змарнувала стільки паперу, стільки стрічки, аби загорнути порожню коробку?».
Великі дитячі оченята наповнилися слізьми: «Таточку, вона не порожня. У ній тисяча
поцілунків для тебе».
Уроки метелика
Один раз у коконі з'явилася маленька щілина. Людина,
яка випадково проходила повз, досить довгий час стояла і
спостерігала, як через цю маленьку щілину намагається вилізти
метелик. Пройшло багато часу, метелик начебто покинув свої
зусилля, а щілина залишалася усе такою ж маленькою.
Здавалося, метелик зробив усе, що міг, і що сил у нього більше
не залишилося.
Тоді людина вирішила допомогти метелику, і. взявши ножа, розрізала кокон. Метелик у
той же час вийшов з нього, але його тільце було слабке та немічне, а крила були прозорими й
ледь рухалися.
Людина продовжувала спостерігати, очікуючи, що ось-ось крила метелика розправляться
й зміцніють, і він полетить. Але цього не сталося! Решту життя метелик волочив по землі своє
слабке тільце, свої нерозправлені крила. Він так і не зміг літати.
А все через те, що людина, бажаючи йому допомогти, не розуміла того, що зусилля, які
необхідно докласти, щоб вийти через вузьку щілину кокона, необхідні метеликові, щоб рідина з
тіла перейшла в крила й щоб він зміг літати. Життя змушувало метелика із зусиллями залишати
оболонку, щоб надалі він міг рости й розвиватися.
Іноді саме зусилля необхідне нам у житті. Якби нам дозволено було б жити, не
зустрічаючись із труднощами, ми були б обділені. Ми не змогли б бути такими сильними,
якими є зараз. Ми ніколи не змогли б літати.
– Я просив сил... А життя дало мені труднощі, щоб зробити мене сильним.
– Я просив мудрості... А життя дало мені проблеми для вирішення.
– Я просив багатства... А життя дало мені мозок і мускули, щоб я міг працювати.
– Я просив можливість літати... А життя дало мені перешкоди, щоб я їх переборював.

– Я просив любові... А життя дало мені людей, яким я міг допомагати в їхніх проблемах.
– Я просив благ... А життя дало мені можливості.
– Я не отримав нічого з того, про що просив. Але я одержав усе, що мені було потрібно.
Усім не догодиш!
Якось Ходжа Насреддін йшов у село зі своїм сином. Хлопчик їхав
верхи на віслюку. По дорозі вони зустріли двох жінок і почули, як
одна каже іншій: «Ох вже ця молодь! Хлопчик спокійно їде на
віслюку, коли його старий батько йде пішки. Дивно!». «Батько, –
сказав хлопчик, – ти наполіг на тому, щоб я їхав верхи, чи не так?
Давай же, не відмовляйся, сідай на віслюка!». І вони вирушили
далі: Ходжа – верхи на віслюку, хлопчик – пішки. Через деякий
час вони зустріли двох самотніх старців. «Гей, старий! – промовили вони. – Твої кістки вже
висохли та постаріли. Ти стоїш однією ногою в могилі. А твій син, хіба він заслуговує того, щоб
висохнути, як ти? Нехай він їде верхи!». Коли вони пройшли далі, Ходжа посадив сина на
віслюка разом з собою. Вони їхали вдвох під палючим сонцем і наблизилися до купки роззяв,
які сиділи обабіч дороги. «О, яка жорстокість! Бідна тварина! Йому занадто важко везти двох!
Бідна тварина майже вмирає!». «О, заради Бога!» – сказав Ходжа. Він зліз з віслюка, і вони
пішли поряд, женучи його попереду. Але в наступний момент зустрілися з двома чоловіками,
які стояли біля дороги. «О, Аллах! Подивіться на цих ідіотів! Осел йде попереду, стрибає та
скаче, не маючи вантажу на спині, а вони йдуть слідом, стікаючи потом і припадаючи пилом.
Які ж дурні люди бувають на світі!» Нарешті Ходжа обернувся до сина і промовив: «Ось,
бачиш! Хай живуть ті, хто може уникнути людської поголоски! Завжди знайдеться
незадоволений тим, що ти робиш. Тому працюй тільки заради Аллаха».
Лицар і дракон
Йшов лицар пустелею. Довгим був його шлях. Лицар був
голодний, його мучила спрага. Раптом вдалині він побачив
озеро. Зібрав лицар всі сили, що залишилися, і пішов до води.
Але біля озера сидів триголовий дракон. Лицар одразу
вихопив меч і з останніх сил почав битися з чудовиськом.
Добу бився, другу бився. Дві голови дракону вже відрубав.
На третю добу впав дракон без сил, а поруч впав знесилений
лицар – не міг вже більше стояти на ногах, тримати меч і
битися. І тоді з останніх сил дракон запитав:
– Лицар, ти чого, власне, хотів?
Лицар відповідає:
– Води попити ...
– Ну так і пив би!
П’ятдесятроків ввічливості
Одна літня подружня пара святкувала золоте весілля. За
спільним сніданком дружина подумала: «Ось вже 50 років, як
я намагалася догодити своєму чоловікові та завжди віддавала
йому окраєць з хрусткою скоринкою. А сьогодні я хочу, щоб
цей делікатес дістався мені».
Вона намастила собі маслом верхню половину хлібця, а іншу
віддала чоловікові. Проти її очікування він дуже зрадів,
поцілував їй руку і сказав: «Моя люба, ти сьогодні зробила мені велику радість! Ось вже більше
п’ятдесяти років я не їм нижню половину хлібця, ту, яку я найбільше люблю. Я завжди думав,
що вона повинна діставатися тобі, тому що ти її так любиш».

Два відра
У чоловіка було два відра, і в одному з них була тріщина.
Коли він ніс воду з криниці додому, то одне відро було
завжди повним, а інше - напівпорожнім, тому що вода
дорогою просочувалась через тріщину. Ціле відро дуже
пишалося своєю цілісністю й задавалося перед тріснутим
відром. А відро з тріщиною соромилося, що може втримати за
дорогу тільки половинуводи. Не витримавши сорому, відро заговорило з водоносом:
— Я невдаха. Я нездара, моє існування безглузде. Через тріщини я не можу утримати воду ...
Чому ж ти не викинеш мене?
Але чоловік відповів дірявому відру:
- А ти бачило квіти на узбіччі дороги, по якій я ношу воду? Вони ростуть тільки з тієї сторони,
де проливається вода. А з іншого боку тільки пилюка. Ти не знало про те, що я спеціально
посадив насіння квітів на дорозі, знаючи про твою тріщину. Уже два роки я прикрашаю цими
квітами своє житло на радість своїй коханій.
Відмінність розумного від дурня
Одного разу Учень прийшов до Вчителя і запитав:
- Учитель, чим розумна людина відрізняється від дурня?
Було тихе сонячне ранок, Учитель пив зелений чай і
вдавався до роздумів про суть вічності. Однак заради Учня
він відставив піалу з недопитим чаєм, припинив свої
роздуми, встав і повів Учня за собою. Учитель привів Учня
до гори, до того її схилу, де недавно був невеликий обвал, і
біля підніжжя гори лежали камені різної величини. І Учитель сказав Учневі, щоб той відніс всі
камені на вершину гори. А каменів багато, і Учень тягав їх цілий день, а Учитель сидів в тіні
дерева і читав працю великого філософа. Учень дуже втомився, але до заходу нарешті
переносив все каміння. Він підійшов до Вчителя, повний гордості за виконану роботу і запитав:
- Учитель, тепер я можу дізнатися відповідь на своє питання?
- Ні, - похитав головою Учитель, - ти ще не готовий.
- А навіщо треба було тягати все це каміння? - нарікав Учень.
- Ось, - підняв Учитель вказівний палець. - Розумна людина поставила б це питання до того, як
почала їх тягати.
Інші красиві притчі можна прочитати на сайті: https://elims.org.ua/pritchi/pritcha-o-motivacii-vstavaj//

Мотивація і рефлексія як важливі етапи уроку
(із досвіду роботи вчителів м.Селидового)
Знання - діти подиву і допитливості.
Луї де Бройль
…Мотивувати школяра на кожному етапі уроку означає залучити його до діяльності,
яка викликає в нього зацікавленість. Якщо сама діяльність викличе в нього інтерес, то можна
очікувати, що в нього поступово з’являться потреби й мотиви до цієї діяльності…
Чумак Н.А., учитель початкових класів ЗОШ №6
Уроки літературного читання, 3 клас.
Тема «Казки народів світу»
Тема. «Сильний лев і маленьке мишеня» ( болгарська казка )
Мета: продовжити ознайомлення учнів з кращими зразками усної народної творчості
різних народів; вчити визначати основну думку твору, простежувати зміну внутрішнього
стану дійових осіб; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати бажання жити в
дружбі й злагоді з усіма.
І. Організаційний момент
Казка – вигадка, та в ній –
В шкаралупі золотій –
Зерня сховане смачне.
Хто дістане, той почне
Думу думать про життя,
Збудить в серці почуття,
Мов торкнеться до вогню –
Вийде сміло на борню
За добро і проти зла!
В казці - сила немала…
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.
Який розділ ми вивчаємо? («З народного джерела»)
Твори якого жанру читали? (Казки)
Що таке казка ? (Це цікава розповідь, у якій ідеться про щось неймовірне,
фантастичне, і яка має повчальний характер)
Які прислів’я ви знаєте? (Казки маленькі, та розуму в них багато. Казка - вигадка, та
в ній щось повчальне зрозумій)
Які види казок за змістом ви прочитали? (Казки про тварин)
Сьогодні ми розпочинаємо подорож країнами світу,
щоб ознайомитися з народними казками. Казки різних
народів надзвичайно розмаїті, але водночас мають чимало
спільного. На нашому шляху - Болгарія. Ця країна
розташована на західному узбережжі Чорного моря в
самому центрі Балканського півострова. Славиться своїми
краєвидами і прекрасними курортами.
ІІІ. Підсумок уроку. Рефлексія. До якого виду казок
належить прочитаний вами твір ?
1. Гра « Закінчить речення»
Найбільше гнітило царя звірів …
Лев самотужки не зміг би звільнитися тому, що …
У цій казці схвалюється …, засуджується…
2. Робота над словарними словами: прочитайте слова двічі: згори вниз і навпаки. Серед
поданих слів знайдіть синоніми до слів: крик, осоромився, швидко поглянув.
гамір ланцюга
зиркнув зганьбився
посміховиськом нікчемного
найсильніший скоїлось.

Тема. « Як серед птахів виникла дружба» (бірманська казка)
Мета: продовжити ознайомлення учнів з казками народів світу; вдосконалювати навички
свідомого виразного читання; вчити аналізувати прочитане, робити висновки; розвивати
зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати колективізм.
Ми зустрілися у казці,
Щоб у радісну цю мить
Зрозуміти, як прекрасно
В світі білому нам жить !
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності уроку. Повідомлення теми і мети уроку.
Сьогодні ми продовжимо нашу подорож країнами світу. На нашому шляху – Бірма,
держава в Південно – Східній Азії на півострові Індокитай. У Бірмі є незвичайне озеро
Інле, де люди живуть прямо на воді, споруджуючи
будинки із бамбука на сваях. Овочі і квіти вирощують
на городах, що плавають.
У місті Амарапура є найбільший у світі
дерев’яний міст Убейн, що був побудований у XVІІ
столітті з тікового дерева.
Сьогодні ми прочитаємо бірманську казку « Як
серед птахів виникла дружба»
ІІІ. Підсумок уроку. Рефлексія
1. Гра « Продовжить речення»
Між птахами не було дружби, тому що …
Фазану вдалося потоваришувати з Вороном , тому що…
Дружба Ворона і Фазана пройшла перевірку на міцність, тому що..
Бірманська казка мене навчила…
2. Складіть прислів’я зі слів:
Поведеш, дружбу, яку, й, заведеш, життя, таке.
Чи відповідає воно основній думці казки?
Тема. «Синя Свита Навиворіт Пошита» (білоруська казка)
Мета: продовжити ознайомлення з казками народів світу; вдосконалювати навички
свідомого виразного читання; розвивати зв’язне мовлення, допитливість, прагнення до
пізнання нового; виховувати любов до національного надбання різних народів.
І . Організаційний момент
Зову чарівний дзвінок
Закликав до книжки нас,
Щоб учились всі завзято
Й розумнішали весь час,
Щоб кожен день був веселим святом.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.
- Сьогодні ми вирушаємо до Білорусі – нашої сусідки.
Країна розташована у східній частині Європи. Білорусь по
праву пишається найбільшим і найдревнішим лісом Європи,
який називається Біловезька пуща (територія 120 тис. га) Тут
нараховується близько 2 тисяч дерев – велетнів. Це місце
внесено в список спадщини ЮНЕСКО. У Біловезький пущі
мешкає найбільша популяція зубрів. На європейському
континенті ці тварини найважчі і найбільші наземні ссавці.
На уроці ми прочитаємо білоруську казку «Синя
Свита Навиворіт Пошита»
ІІІ. Підсумок уроку. Рефлексія

1.Гра « Добери ознаку»
Царство (яке?) … (тридесяте)
Болото (Яке?) … (мохове)
Пташка (яка?) … (добра)
Цар (який?) … (сонний)
Печатка (яка?) … (царська)
Козак (який?) … (славний )
2. Доберіть слова, якими можна охарактеризувати Синю Свиту: сміливий, кмітливий,
веселий, щирий, самовдоволений, ввічливий, мудрий, розсудливий, мудрий, розсудливий.
Обґрунтуйте свій вибір прикладами з тексту.
Тема. «Чарівний каптур» ( японська казка )
Мета : вчити учнів свідомо, виразно читати казки; вдосконалювати навички аналізу
прочитаних творів; розвивати пам'ять, увагу, спостережливість; розширювати світогляд
учнів; виховувати доброту.
Знову дзвінок лунає,
Мелодійно і ніжно так звучить,
Люба читаночка сторінки відкриває,
Й цікавістю очі запалають вмить.
Дай нам, Боже, здоров’я й сили,
Щоб багато нового пізнать!
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.
На сьогоднішньому уроці ми продовжимо ознайомлення з казками народів світу.
На нашому шляху - Японія.
Японія – це острівна країна, розташована на східному узбережжі Азії, у північно –
західній частині Тихого океану. Вона складається з чотирьох великих островів Хоккайдо,
Хонсю, Сікоку та Кюсю, а також понад 3 тисяч дрібних
островів.
Більша частина острові укрита горами, серед яких багато
вулканів. Найвища з них - гора Фудзі ( 3776 м над рівнем
моря )
Японія - маленька країна, у всіх північних містах, де
взимку випадає сніг, підігріваються тротуари і вулиці. При
цьому в Японії немає центрального опалення. Кожен обігріває
квартиру, як може.
У Японії їдять дельфінів. З них готують суп, кусіякі (японський шашлик) і
навіть їдять сирим.
- Сьогодні ми прочитаємо японську казку «Чарівний каптур» .
ІV. Підсумок уроку. Рефлексія
1. Гра « Чи уважний ти був на уроці»
- Знайди відповідні слова з тексту казки до їх тлумачень.
Головний убір, капюшон (каптур).
Знатна й багата особа, що займала високу державну або придворну посаду
(вельможа ).
Стеблина очерету, комишу (тростина).
Не розуміють (не второпають) .
2. Гра «Мікрофон»
Що найбільше сподобалося на уроці?
Хто є автором цього твору?
До якого жанру належить цей твір?
Що, на вашу думку, є найдорожчим скарбом для вас?

Тема. Підсумковий урок за розділом «Казки народів світу»
Мета : систематизувати знання учнів про твори з вивченого розділу; перевірити знання,
вміння, навички учнів; виробляти вміння обґрунтовувати свої міркування; збагачувати
словниковий запас; розвивати зв’язне мовлення , пам'ять, уяву; вихов увати любов до
художнього слова.
1.Робота над загадкою - добавлянкою.
Ця дивна країна
Довкола - чудесна,
І все там чарівне,
Скрізь – диво – краса.
Подумайте, друзі,
Промовте, будь ласка,
Яка це країна?
Згадали? Це ж … ( казка )
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.
Яку тему закінчили вивчати?
Які розділи охоплює вивчена тема?
Сьогодні ми перевіримо свої знання з вивченої теми.
1. Вправа «Мікрофон».
Хто є автором прочитаних казок?
На які види за змістом розподіляються народні казки?
2. Гра «Хто це сказав?»
Ліки не повернуть нашій доньці здоров’я. Вона одужає тоді, коли буде звільнено
гадюку з тростинової покрівлі вашого будинку. («Чарівний каптур» )
То от, узявся я від царя - чарівника сховатись, а ніяк не вдається. («Синя Свита
Навиворіт Пошита» )
Спіймав мене мисливець, прив’язав до дуба, а товариша свого послав по ланцюга.
(«Сильний лев і маленьке мишеня»)
Ти мені подобаєшся, Вороне. Давай разом жити. («Як серед птахів дружба
виникла» )
ІV. Підсумок уроку. Рефлексія.
1. Гра «Чия казка»? ( мікрофон)
« Як серед птахів виникла дружба» (Бірманська)
« Сильний лев і маленьке мишеня» (Болгарська )
« Чарівний каптур» (Японська )
« Синя Свита Навиворіт Пошита» (Білоруська )
2. Гра « Упізнай героя»
Красень цей рудої масті,
Пазуристий і гривастий.
Як полює, він гарчить –
Зі страху весь світ тремтить. (Лев. Болгарська казка «Сильний лев і маленьке мишеня»)

Корнієнко Л.І., учитель початкових класів ЗОШ №6
Уроки української мови, 3 клас
Тема. Будова слова
Тема. Закінчення слова.
Мета: формувати в учнів уміння змінювати слова за запитаннями, виділяти змінну частину,
визначати закінчення у слові, поданому у кількох формах; пояснити роль закінчення для зв`язку
слів у реченні; розвивати мовлення учнів, виховувати старанність.
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учні
Опитування «Вконтакті».
Учитель. Сьогодні я запрошую вас до своєї групи «Мовознавці» в соціальній мережі
«Вконтакті». Ви всі - мої друзі. Я оголошую опитування на тему «Значення слова». Вам
потрібно швидко та правильно відповідати на запитання
Увага! Опитування розпочинається!
Які значення можуть мати слова? Наведіть приклади.
Які слова називаються синонімами? Наведіть приклади.
Які слова називаються антонімами? Наведіть приклади.
Наведіть приклади фразеологізмів.
Наведіть приклади слів, що мають кілька значень.
Чудово! Дуже активна та розумна група! Але в Інтернеті довго затримуватися не будемо,
оскільки є багато цікавих справ, та й електроенергію потрібно економити.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Розпочнемо урок. Доберіть антонім до слова початок. (Закінчення.)
Учитель. Запишіть букву З велику й маленьку. Запис у зошиті: З з за ння закінчення
Учитель. Яке значення має слово закінчення? Який словник допоможе нам дізнатися значення
слова? (Тлумачний.)
Вправа «Дослідження»
Із тлумачного словника. Закінчення — 1. Дія зі значенням закінчити. Закінчити—доводити що-
небудь до кінця, до завершення. 2. Кінцева частина, кінець чого-небудь.
Диктант із творчим завданням
Ведмедик дуже любить мед. Вранці він ласує чаєм з медом. Вдень до меду додає свіжу малину.
А ввечері...
(Під час диктанту учитель звертає увагу учнів на правопис слів ведмедик, вранці, вдень,
ввечері.)
Учитель. Прочитайте текст. Як його можна закінчити? Доповніть останнє речення.
Знайдіть і підкресліть слово, яке повторюється.
Із тлумачного словника. Мед — густа солодка маса, яку бджоли виробляють із нектару
квітів.
Учитель.
Чи змінювалося значення слова мед у реченнях?
Як змінювалося слово мед? Чому?
Чому в реченнях не можна було вживати слово мед без змін?
Обведіть прямокутником частину, яка змінювалася. Це закінчення слова.
Що ви можете сказати про закінчення слова? (Це частина слова, яка змінюється.)
Чому в слові мед не змінилася ніяка частина?
У таких випадках кажуть, що у слові мед — нульове закінчення.
VІ. Підсумок. Рефлексія
Ми говорили про маленьку частинку слова, яка має величезне значення та зв´язує різні
слова в реченні. Саме завдяки таким дрібницям українська мова є наймилозвучнішою мовою
в світі, добре впорядкованою, тому що слова лаконічно і тонко поєднані.
Які цілі ми ставили перед уроком? (навчитись узгоджувати слова в реченні, а
саме, змінювати закінчення.)
Чи досягли їх?

Кому було легко виконувати завдання?
Хто зазнав певних труднощів?
Опишіть сьогоднішній урок.
Тема. Основа слова.
Мета: формувати у учнів поняття про основу слова; вчити виділяти змінну частину, визначати
основу в словах; розвивати мовлення; виховувати любов до природи.
І. Організація класу.
Щоб урок пройшов не марно,
Треба сісти рівно й гарно,
Отож, не будем часу марнувати,
Починаєм всі ми працювати.
А працювати будемо дружно, згуртовано, допомагати один одному. Бо часу у нас обмаль,
усього 40 хвилин, а роботи чекає багато.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1. Складання девізу уроку
Гра «Розсипанка»
Складіть речення з розсипанихслів і прочитайте девіз уроку.
(Добре того навчати, хто хоче все знати)
Хто з вас хоче багато знати?
Я рада.
Сьогодні ми вирушаємо в подорож до Країни Будова Слова.
Вправа «Мікрофон»
Що таке закінчення?
Для чого воно служить?
Назвіть закінчення у словах: поїзд, поїзди, у поїзді.
Вправа «Очікування»
Нам треба дослідити:
З яких частин складаються слова.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми і мети уроку.
На цьому уроці ми продовжимо досліджувати будову слова, виділяючи закінчення та
основу.
Вправа «Дослідження»
Проведемо дослідження: Опрацюйте правило в підручнику.
Що таке основа?
Як її визначити?
Як позначають основу?
Виділи в словах закінчення й основу:
зима сорока
груша бджола
діти мама
школа тато
VІ. Підсумок. Рефлексія.
Вправа «Продовжіть речення»
Сьогодні на уроці я вчився ……
Сьогодні на уроці я дізнався ……
Основа слова – це ………..
Найбільше на уроці мені сподобалося ………
Тема. Суфікс.
Мета: поглибити знання учнів про будову слова, ознайомити з морфологічною частиною
слова – суфіксом; розвивати вміння впізнавати суфікси в усній і писемній мові та влучно їх
добирати відповідно до мовленнєвих ситуацій; збагачувати словниковий запас учнів;

виховувати любов до природи.
І.Організація уроку.
Яким повинен учень бути на уроці?
Уважним
Розумним
Організованим
Кмітливим
А ще обов’язково вихованим, дисциплінованим.
Девіз уроку: Слова роз’єднайте, прислів’я прочитайте.
Маленька праця краща за велике безділля.
ІІ. Мотивація. Повідомлення теми та завдань уроку.
Сьогодні мандрівку в садок вам пропоную.
Створення проблемної ситуації на уроці.
Відправляємось в садок, де багато квіточок. Але диво - дивина. Квітів тут у нас нема, щоб їх
посадити, тему «Будова слова» треба повторити.
Інтерактивна вправа « Мікрофон», починаємо повторювати, квіти наші будуть проростати.
Інтерактивна вправа « Гронування »:
З яких частин складається слово?
Як знайти закінчення?
Для чого воно служить?
Що таке основа?
Як знайти корінь?
Що таке префікс?
Для чого служить префікс?
Інтерактивна вправа «Акваріум» (індивідуальна робота біля дошки, складання алгоритму
будови слова).
Квіти посадили, в гості бджолу-трудівницю запросили.
Вправа «Асоціативний кущ» (відповіді дітей)
Доберіть спільнокореневі слова, визначте корінь, складіть розірвані прислів’я.
VІ. Підсумок уроку ( рефлексія ).
Яку таємницю в нашій мандрівці ви відкрили для себе?
Складемо вірш сенквейн.
Ласкаве слово: добрий, ніжний…
Яку дію виконує?
Утворює маленькі пестливі слова, збагачує, уточнює, допомагає…
Що думає автор? Без суфіксів мова була б бідною.
Для чого служить? Утворюють нові слова.
Що здивувало на уроці?
Що нового для себе ви дізнались на уроці?
Закінчіть фразу: «Сьогодні на уроці я …», «Урок пройшов …»
Чи здійснилися ваші очікування?
Якщо так, квітку на галявину посадіть. Пам’ятайте, квіти – це наша окраса. Оберігайте їх!
Тема. Корінь слова
Мета: сприяти усвідомленню учнями поняття про спільнокореневі слова на основі дослідження
спорідненості слів, вчити визначати корінь у ряді спільнокореневих слів; розвивати мовне
чуття; виховувати любов до природи.
І. Організаційний момент. Створення емоційного стану.
- Доброго дня, діти!
Дзвоник вже для нас лунає.
Тож урок розпочинаєм.
Я дарую вам добро, ви даруєте мені добро, ми даруємо всім добро.
ІІ. Очікування від уроку.

бюлетень 3

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (20)

Similar to бюлетень 3

Similar to бюлетень 3 (20)

More from metodist_selid

More from metodist_selid (20)

Recently uploaded

Recently uploaded (8)

бюлетень 3