3. Досвід
““Розвиток пізнавальних інтересівРозвиток пізнавальних інтересів
учнів початкової школи”учнів початкової школи”
є актуальним і перспективним, бо постійне
та ініціативне накопичення знань вимагає
від дитини не тільки природної
допитливості, а й здатності аналітично,
творчо мислити, уміння добирати
необхідну інформацію.
4. Дані опитування учителів початкових класів свідчать:
15 % респондентів постійно застосовують певні засоби розвитку
пізнавальної активності школярів:
• робочі зошити з друкованою основою
• ігрові елементи,
• творчі завдання,
• наочні засоби – малюнки, картки, схеми ,
10 % учителів використовують більше двох-трьох засобів:
• самостійні роботи,
• цікавий матеріал для читання,
• створення ситуацій для колективних обговорень,
• самоперевірки,
• взаємонавчання учнів.
Отже, актуальність цієї проблеми підсилюється недостатнім розмаїттям
використання в навчанні засобів розвитку пізнавальної активності
учнів, що знижує ефективність педагогічного процесу та обмежує
можливості для виховання творчої особистості.
5. ОбОб’’єкт дослідження:єкт дослідження:
пошук шляхів розвиткупошук шляхів розвитку
пізнавальних інтересів допізнавальних інтересів до
навчальних предметів .навчальних предметів .
6. Шлях розвитку пізнавальногоШлях розвитку пізнавального
ставлення до знаньставлення до знань
Вияв емоційного відгуку до
навколишнього
Виділення зовнішніх якостей
предметів
Пізнання внутрішніх звязків і
відношень
Самостійна постановка
пізнавальних задач і спроба
розвязати їх за допомогою
спостережень,
дослідів, роздумів
7. Педагогічна спадщинаПедагогічна спадщина
““Подорожі дітей до витоків думки й слова”, під часПодорожі дітей до витоків думки й слова”, під час
якої пробуджуються дитяча зацікавленість,якої пробуджуються дитяча зацікавленість,
допитливість, розвивається спостережливість,допитливість, розвивається спостережливість,
здатність до аналізу явищ, потреби в новихздатність до аналізу явищ, потреби в нових
знаннях.”знаннях.” В.Сухомлинський.
““Навчання грунтується на позиціях самих дітей, наНавчання грунтується на позиціях самих дітей, на
переживанні дітьми в цьому процесі почуттяпереживанні дітьми в цьому процесі почуття
вільного вибору”вільного вибору” Ш.О.Амонашвілі.
У цих дослідженнях розкриваються основні напрями
формування пізнавальної активності школярів шляхом
удосконалення роботи вчителя, використання оптимальних
методів навчання, реалізації індивідуального підходу.
8. Сутність поняття “пізнавальна активність
молодшого школяра” як особистісної властивості
учня, що характеризує
позитивно-емоційне ставлення до пізнавальної
діяльності;
передбачає інтерес, енергійність у пізнанні нового;
визначає якість навчальної діяльності (наявність знань
про способи розв’язання завдань, прагнення до вибору
способів діяльності, здатність до завершеності
навчальних дій) ;
„засоби розвитку пізнавальної активності молодших
школярів”, що включають зміст навчального матеріалу,
форми організації, методи навчання й оцінювання,
мікроклімат навчального процесу;
критерії та показники сформованості пізнавальної
активності молодших учнів (ініціативність,
самостійність, реалізований ступінь пізнавальної
активності, творчий рівень пізнавальної активності,
якісне засвоєння знань, комунікативність,
благополучність у взаєминах один з одним).
9. Щоб сформувати пізнавальний інтерес,Щоб сформувати пізнавальний інтерес,
організовуючи пізнавальну активністьорганізовуючи пізнавальну активність
учнів, необхідно сформувати в них тіучнів, необхідно сформувати в них ті
психологічні функції, які пов'язані зпсихологічні функції, які пов'язані з
інтересом.інтересом.
Динаміка розвитку інтересу:
ЦікавістьЦікавість
ДопитливістьДопитливість
ПізнавальнийПізнавальний
інтересінтерес
ТеоретичнийТеоретичний
інтересінтерес
10. І групаІ група – учні з переважаючим пізнавальним спрямуванням,– учні з переважаючим пізнавальним спрямуванням,
які активізують пізнавальну діяльність всього класу (3 учні).які активізують пізнавальну діяльність всього класу (3 учні).
ІІ групаІІ група – учні з поверховим освоєнням предмета інтересу– учні з поверховим освоєнням предмета інтересу
(мотив “дізнатись” виявляється епізодично) (6 учнів).(мотив “дізнатись” виявляється епізодично) (6 учнів).
ІІІ групаІІІ група – учні, у яких пізнавальне зацікавлення спрямоване– учні, у яких пізнавальне зацікавлення спрямоване
на нові, яскраві обна нові, яскраві обєєкти, їх зовнішній бік (14 учнів).кти, їх зовнішній бік (14 учнів).
ІІVV групагрупа – учні, пізнавальний інтерес яких стимулюється– учні, пізнавальний інтерес яких стимулюється
запитаннями дорослих у прямій формі (7 учнів).запитаннями дорослих у прямій формі (7 учнів).
Пізнавальна активність учнів 1-Б класу
3
6
14
7
І гр.
ІІ гр.
ІІІ гр.
IV гр.
11. Методи формування пізнавальнихМетоди формування пізнавальних
інтересів учнівінтересів учнів
Метод створення ситуації новизни навчального матеріалу.Метод створення ситуації новизни навчального матеріалу.
Передбачає окреслення нових знань у процесі викладання, створення
атмосфери морального задоволення від інтелектуальної праці. Відчуття
збагачення знаннями спонукає учнів до самовдосконалення.
Метод опори на життєвий досвід учнів.Метод опори на життєвий досвід учнів.
Полягає у використанні вчителем у навчальному процесі життєвого досвіду
учнів (фактів, явищ, які вони спостерігали в житті, навколишньому
середовищі або в яких самі брали участь) як опори при вивченні нового
матеріалу. Це викликає в учнів інтерес, бажання пізнати сутність
спостережуваних явищ.
Метод пізнавальних ігор.Метод пізнавальних ігор.
Сприяє створенню емоційно-піднесеної атмосфери, засвоєнню матеріалу за
допомогою емоційно насиченої форми його відтворення. Пізнавальні ігри
(ділові, рольові, ситуативні) моделюють життєві ситуації, стосунки людей,
взаємодію речей, явищ. Вони можуть бути основною або допоміжною формою
навчального процесу. Розвиваючий ефект досягається за рахунок імпровізації,
природного вияву вільних творчих сил учнів. У виховному значенні гра
допомагає учням подолати невпевненість, сприяє самоствердженню,
найповнішому виявленню своїх сил і можливостей.
Метод створення відчуття успіху в навчанні.Метод створення відчуття успіху в навчанні.
Постійне відчуття учнем успіху в навчанні зміцнює впевненість у власних
силах, пробуджує почуття гідності, бажання вчитися.
12. Переді мною стоїть задача зробити так, щоб учневіПереді мною стоїть задача зробити так, щоб учневі
хотілося навчатися, щоб йому було цікаво.хотілося навчатися, щоб йому було цікаво. ВраховуючиВраховуючи
зазначене вище, я маю дотримуватися таких вимог:зазначене вище, я маю дотримуватися таких вимог:
чітко формулювати пізнавальні завдання, якічітко формулювати пізнавальні завдання, які
можуть бути проблемними, спонукальнимиможуть бути проблемними, спонукальними
до активності, творчого мислення, пошукудо активності, творчого мислення, пошуку
нових знань і нових способів дій;нових знань і нових способів дій;
зосередити увагу на діяльності слабких учнів,зосередити увагу на діяльності слабких учнів,
які не встигають;які не встигають;
не створювати змагань на швидкістьне створювати змагань на швидкість
виконання завдань;виконання завдань;
навчати учнів здійснювати самоконтроль,навчати учнів здійснювати самоконтроль,
самоаналіз і самооцінювання.самоаналіз і самооцінювання.
13. ВисновкиВисновки
Отже, навчання і виховання ґрунтуєтьсяОтже, навчання і виховання ґрунтується
на активній позиції учнів, їхнійна активній позиції учнів, їхній
пізнавальній самостійності. Актуальнимпізнавальній самостійності. Актуальним
сьогодні є впровадження у навчальнийсьогодні є впровадження у навчальний
процес таких засобів активізації, якпроцес таких засобів активізації, як
системи пізнавальних і творчихсистеми пізнавальних і творчих
завдань, застосування різних прийомівзавдань, застосування різних прийомів
співробітництва і навчального діалогу,співробітництва і навчального діалогу,
групової та індивідуальної роботи, щогрупової та індивідуальної роботи, що
сприяє зміцненню інтересів дітей.сприяє зміцненню інтересів дітей.
