1. Відділ освіти Амвросіївської райдержадміністрації
Районний методичний кабінет
ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ –
ДОМІНАНТА
ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЇ ВЧИТЕЛЯ, ВИКЛАДАЧА
ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ
Благодатнівська загальноосвітня школа
І – ІІІ ступенів
Амвросіївської районної ради
Донецької області
Вчитель історії Малик Г.В.
Амвросіївський район
2013 рік

2. Рекомендовано педагогічною радою школи
(протокол № 2 від 26.12. 2013 року)
Укладач:
Малик Галина Володимирівна, вчитель вищої кваліфікаційної категорії,
педагогічне звання «старший вчитель»
Відповідальні за випуск:
Подлєсна О.М. – директор Благодатнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Красовська І.П. – заступник директора з виховної роботи Благодатнівської
ЗОШ І-ІІІ ступенів
Рецензенти:
Г.В.Денисенко – завідувач районним методичним кабінетом відділу освіти
Амвросіївської райдержадміністрації
А.А. Борисова – методист районного методичного кабінету відділу освіти
Амвросіївської райдержадміністрації
Анотація роботи: в роботі представлено опис досвіду роботи
вчителя, який активно використовує інтерактивні технології при
викладанні свого предмету та в позаурочний час. В матеріалах
представлені елементи уроків, позакласних заходів та схем до
них, фото матеріали, що ілюструють її педагогічну діяльність.
2

3. І ВСТУП
Сучасне життя постійно змінюється. Воно доводить, що в таких умовах
найкраще приймає рішення, орієнтується, працює, людина творча, гнучка,
креативна, здатна до генерування і використання нового( нових ідей, задумів,
нових підходів та рішень). Це людина, «яка володіє певним переліком
якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому,
сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і
бачили попередники.» Його складовими частинами стають нові технічні та
інформаційні нововведення, наукові здобутки. У наш час спостерігається
зростання інтересу до процесу творчості, а він не може бути обмеженим
певною програмою дій. Пріоритетним завданням
навчально – виховного
процесу є всебічний розвиток школярів, зокрема творчих здібностей
особистості . Духовне оновлення нашої держави передбачає створення
сприятливих умов для утвердження атмосфери творчості, багатогранного
розвитку особистості, її обдарованості. А за цим всім стоять люди. Тож
вчительська професія повинна знайти і з’єднати ланцюжок, що проходить
між суспільством та його надбаннями. Задача є складною, бо перед вчителем
постає не просто людина, не її фізична сутність, а духовність, що зростає, її
внутрішній світ. Необхідно вчителю докласти всі свої зусилля, майстерність,
досвід, щоб виховати майбутніх громадян своєї держави, які будуть не лише
спостерігачами за всіма подіями у суспільстві, а прийматимуть саму активну
участь у цьому процесі. Тому завдання щодо виховання людей із високим
творчим потенціалом постає не лише як
актуальна проблема сучасної педагогічної
науки, але і як соціальна необхідність.
В.Сухомлинський у книзі «Сто порад
учителю»
майстерність
писав:
«Мистецтво
навчання
і
й
виховання
полягає в тому. Щоб розкрити сили й
3

4. можливості кожної дитини. Дати їй радість успіху в розумовій праці…».
УЧЕНЬ
ШКОЛА
РОДИНА
Тому, я вважаю, що задача вчителя полягає в тому щоб:
 розкрити творчий
потенціал учня;
 сприяти розвитку
здібностей школяра;
 виховувати особистість здатну
до сприйняття та творення змін.
Інтерактивні
технології
в
урочній діяльності
Це витікає із головних принципів
та завдань Державної національної
програми «Освіта» - формування всебічно розвиненої особистості, яка
ґрунтується на відродженні духовності, вихованості дітей. На високих
моральних і духовних цінностях. Тому, я вважаю, що ідеалом сучасного
навчання, є особистість не з енциклопедично розвиненою пам’яттю, а з
гнучким розумом, швидкою реакцією на все нове, з повноцінними,
розвинутими потребами загального пізнання та самостійної дії, з добрими
орієнтувальними навичками й творчими здібностями. Виховувати таку
особистість і допомагають інтерактивні методи навчання. Вони не лишають
4

5. на узбіччі
навчального процесу жодної
дитини. Це допомагає вчителю цілком і
повністю задіяти кожну дитину на уроці.
Розвиток творчого потенціалу учня
трактується сьогодні як основне завдання
нашої школи. І для цього треба розглядати
учня
як цілісну, активну, діяльну істоту. Тому
на вчителя покладаються певні функції у
навчально-виховному
процесі,
що
пов’язані між собою. Моє бачення цього
алгоритму виглядає так:
Організація
Коригування
роботи
Контроль
процесу
ГРУПОВА РОБОТА
ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА
Рушійною силою всіх досягнень є пізнавальний інтерес. Від того як
буде вирішена ця проблема, залежить кінцевий результат та ефективність
навчальної діяльності учнів. Отже, навчальний процес слід побудувати так,
щоб сприяти свідомій співучасті особистості, яка освоює предмет. Для цього
я, як вчитель історії, в роботі опираюся на такі функції:
Інформаційна
Учні набувають необхідних знань з історії
Розвивальна
Розвиває розумові здібності школяра
5

6. Орієнтаційна
Показує зв'язок набутих знань з життям
людини
Мобілізаційна
Розвиває пам'ять, увагу, мислення
Конструктивна
Проектування участі учня в навчальновиховному процесі
Комунікативна
Міжнаочний зв'язок
Організаторська
Реалізація педагогічно-психологічних
задач
Дослідницька
Реалізуючповджа
Творчий підхід, самоосвітня діяльність
Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу й чую, я пам’ятаю.
Те, що я чую, бачу й обговорюю – я починаю розуміти.
Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю – я набуваю знань.
Коли я передаю знання іншим я стаю майстром»
Конфуцій
6

7. я вважаю, що:
«Учень - не чаша, яку необхідно наповнити, а факел, який
необхідно запалити»
Застосування та ефективність інтерактивних технологій потребують від
вчителя великої підготовки, вміння добре
спілкуватися, бути комунікативною людиною.
Методи «Дерево рішень», «Мікрофон»,
«Мозаїка» дають можливість учням виробляти
уміння обґрунтовувати свої відповіді, виділяти
головне, порівнювати. Наприклад, при роботі
над історичним джерелом «Руська Правда»:
 учень знайомиться зі змістом;
 обдумує його;
 обговорює основні аспекти;
 порівнює
сучасності.
7
з
правовими
документами

8. Методи «Коло ідей», «Карусель» дають можливість залучати всіх учнів
до
обговорення
певної
проблеми.
індивідуально і в групах. Наприклад,
Це
дає
можливість
працювати
розглядаючи тему «Утворення
Галицько-Волинської держави», учні самостійно визначають передумови її
утворення.
Методи «Мозковий штурм», «Прес» дозволяє за короткий час
розв’язати поставлену проблему. Взагалі інтерактивні технології дають змогу
залучати в навчальний процес всіх учнів. Вони працюють з інтересом, кожен
може виконати завдання, що йому під силу. Широко застосовую навчальну
гру на уроках, а саме «Урок-подорож», «Урок - пошук», « Світ міфів»,
кросворди, ребуси, «Зачароване коло» … Бо саме гра дає можливість учням
розкрити свій розумовий, духовний та культурний світ, спираючись на власні
зусилля і знання. Як говорить Дейл Карнегі «Зробимо своє навчання грою» .
Новий матеріал часто подаю у вигляді
схем, таблиць, малюнків і т.д.. Використовую різні форми роботи:
індивідуальні, групові. Навчальний матеріал фронтально обговорюємо з
класом,аналізуємо його, виокремлюємо головне, встановлюємо причино –
8

9. наслідкові
зв’язки явищ і подій. Основні поняття і терміни фіксуємо у
конспектах.
ДЕРЕВО ПІЗНАННЯ ІСТОРІЇ
розуміння
осмислення
осмислення
Своє бачення
Зв’язок з сучасністю
Творчість
історія
аналіз
наслідки
пізнання
обговорення
коментарі
відтворення
Розвивати творчі здібності можна по–різному.
Та я вважаю, що
завданням вчителя у цьому процесі є управління творчим пошуком дітей. Він
виступає в ролі наставника і координатора учнівського колективу, повинен
спрямувати його роботу в правильному руслі. Я вважаю, що всі ці
інтерактивні методи і прийоми вимагають від вчителя великої підготовки.
Особливо при розробці та підготовці різноманітних завдань і тестів.
Виконуються ці завдання – швидко, а готуються – довго. Для перевірки
засвоєння попереднього матеріалу я використовую завдання тестового
характеру, де можна контролювати як учні розібралися в основних поняттях
9

10. та аспектах теми. Це звичайні тести, які можуть бути і з декількома
варіантами відповідей. З котрих обирається одна вірна, і тести , де треба або
продовжити логічний ланцюжок, або виділити суттєві ознаки понять. Цей
елемент використовую як «розминку» перед переходом до більш складних
завдань. Наступний рівень завдань пов'язаний
з підведенням учня до
визначення зв’язків між явищами і закономірностями. На цьому етапі діти
працюють над теоретичним обґрунтуванням явища, складанням його моделі
й переходять до моменту узагальнення, висновків, де потрібно висловити
своє бачення якогось конкретного питання, встановити причинно-наслідкові
зв’язки, проаналізувати події,про які йшла розмова під час вивчення.
Наступним етапом є використання знань у нових для учнів ситуаціях – це
найвищий
елемент
уроку,
де
відбувається
створення
гіпотез,
відпрацьовуються навички аналітичного мислення. Тут найчастіше я
використовую такі методи як «Суд від свого імені», «Ажурна пилка», «Токшоу». Така побудова уроку дає мені можливість використання різноманітних
завдань
багатьох
рівнів,
поглибленого
вивчення
матеріалу
та
диференційованого підходу до груп учнів з різним рівнем знань.
Інтерактивні технології в позаурочній роботі
В своїй роботі приділяю багато уваги
краєзнавчій
роботі
та
патріотичному
вихованню, бо як говорив французький
історик «Людина стає мудрішою, читаючи
історію».
Кожен із
нас
повинен знати історію свого роду, народу,
країни. Адже людина без цього нічого не
варта. Патріотизм дає змогу відкрити
глибинні почуття учнів, а особливо коли до
10

11. навчального процесу залучаються ветерани Великої Вітчизняної війни і
Афганістану.
Моя вчительська діяльність пов’язана 10 класом, де я є класним
керівником. Щоб більш глибше пізнати учня, те як дитина почувається в
колективі, як ставляться до нього та він сам до інших однокласників, було
проведено тести за методикою
Лівшиця В., «Самооцінка», «Почуття у
колективі», які показали такі результати:
самооцінка
7%
14%
79%
1- Впевненість у власних діях: 11 чол.-79 %;
2- Низька самооцінка: 1 чол. – 7%;
11

12. 3- Середній рівень самооцінки: 2 чол. – 14%.
Почуття у колективі
7%
12-
93%
34-
1. Добре самопочуття: 13 чол. –93 %;
2. Не зовсім впевнене: 1 чол. – 7%.
Ці знання і дослідження допомагають встановленню взаємовідносин
між особистістю та соціумом, знешкоджують більшість внутрішніх протиріч,
що так часто заважають жити.
Саме ці принципи допоможуть дитині виробити в собі впевненість у
власній цінності, допоможуть подолати труднощі, які траплятимуться на її
життєвому шляху. Тож я вважаю, що вчитель в класі не є домінуючим. Учень
і вчитель рівноправні і задача вчителя полягає в тому, щоб допомогти дітям
знайти власну правду життя. Адже людина, що не знає свого минулого,- не
варта майбутнього. А слова із вірша Д.Кулиняка це підтверджують:
На світі можна втратити багато…
Найбільша втрата – пам'ять поколінь.
12

13. Це для народу рівнозначно страті –
Минуле невіддільне, наче тінь.
13

14. Впровадження Державного стандарту в 5 класі
Безперестанний розвиток сучасної української освіти, свідками якого
ми всі є, покликаний до розвитку та модернізації всього навчально-виховного
процесу загальноосвітніх навчальних закладів загалом та історичної освіти
зокрема. Після прийняття у листопаді 2011 року нового Державного
стандарту базової і повної загальної середньої освіти та появи в 2012 році
нової навчальної програми з історії для 5-9класів загальноосвітніх
навчальних закладів розпочинається новий, уже п ятий етап у розвитку
шкільної історичної освіти. Нова програма 2012 року ставить завдання щодо
формування в учнів «умінь визначати, відбирати і використовувати у процесі
пошуку інформації про минуле, різні види історичних джерел, у тому числі
текстові, візуальні та усні, артефакти, об єкти навколишнього історичного
середовища(музеї,архіви, пам ятки культури та архітектури), інформаційнокомп ютерні технології.» Порівняно з попередньою програмою зміст
навчального матеріалу у 5 класі змінився більш ніж на половину. Саме тому
особливу увагу я приділяю курсу «Вступ до історії України». Головним
завданням якого є не лише ознайомити учнів з основами історії, але й
створювати позитивну мотивацію для здобуття історичної освіти надалі.
14

15. Особливого значення приділяю створенню позитивної мотивації на
уроці. Для проведення етапів актуалізації та закріплення знань пропоную
декілька варіантів завдань і прийомів їх виконання, які розраховані на різні
рівні підготовки та розвитку пізнавальної активності учнів. Крім того,
завдання творчого характеру використовую для індивідуальної роботи з
обдарованими дітьми, а також для учнів, що мають низький рівень
пізнавальної активності. Для проведення етапу вивчення нового матеріалу
використовую різноманітні форми і прийоми його проведення. Зазвичай це
групові, парні форми роботи, які чергуються з фронтальними й такими , що
передбачають постійну активну участь учня в роботі на уроці. Головна мета
такої роботи-не лише здобуття учнем певних знань, але й розвиток його
здібностей. Цей процес протікає в атмосфері співпраці і тому ефективність
навчання є вищою. В своїй роботі використовую значний обсяг історичних,
літературних та візуальних джерел, що є надійними помічниками під час
підготовки до уроку. Формування предметних історичних компетентностей
сприяють удосконаленню виконання практичних робіт. Особливо вдало
виконані такі роботи як: «Моє родинне дерево», «Історичні пам ятки мого
села», «Моя уявна подорож історичними місцями України». Під час
практичних занять виступаю в ролі консультанта, надаю учням необхідну
допомогу, залежно від їх пізнавальних можливостей. Урок завершую
різноманітними видами домашнього завдання у тому числі й індивідуального
характеру, випереджувальні завдання.
15

16. Уроки
узагальнення
й
систематизації знань проводжу у
вигляді нестандартних занятьігор,обговорень, подорожей та
ін… Та я завжди пам ятаю, що
історичні знання п ятикласників
характеризуються
фрагментарні,початкові.
Відповідно
їх
навчальні
досягнення
як
мають
елементарний рівень і більш практичну спрямованість, переважно пов язані з
умінням читати й розуміти адаптований історичний текст, працювати з
ілюстраціями, джерелами та історичною картою.
Висновок
Отже, я вважаю, що ознайомлення з історією буде цікавим,
розвивальним, зрозумілим і доступним для учня.
І залежатиме не від
програм і підручника, а в першу чергу від самого вчителя. Толерантність,
урахування
історичної
поліконфесійності
і
багатонаціональності
українського суспільства, увага до освітніх запитів учнів допоможуть
перетворити уроки історії на уроки об єднання і взаємної поваги.
16

17. ЗМІСТ
Вступ ………………………………………………………………………………3
Інтерактивні технології в урочній діяльності…………………………………...4
Інтерактивні технології в позаурочній діяльності……………………………...9
Впровадження Державного стандарту в 5 класі ………………………………12
Висновок …………………………………………………………………………14
17

18. Навчально-методичне видання
Малик Галина Володимирівна
ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ –
ДОМІНАНТА
ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЇ ВЧИТЕЛЯ, ВИКЛАДАЧА
ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ
18