1. Відділ освіти Амвросіївської райдержадміністрації
Районний методичний кабінет
ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ –
ДОМІНАНТА
ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЇ ВЧИТЕЛЯ, ВИКЛАДАЧА
ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НА УРОКАХ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ
Благодатнівська загальноосвітня школа
І – ІІІ ступенів
Амвросіївської районної ради Донецької області
вчитель Медяник А.В.
Амвросіївський район
2014 рік
1

2. Затверджено педагогічною радою школи
(протокол № 2 від 26.12. 2013 року)
Укладач:
Медяник Анжеліка Вікторовна, вчитель української мови та літератури,
світової літератури, друга кваліфікаційна категорія
Відповідальні за випуск:
Подлєсна О.М. – директор Благодатнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Красовська І.П. – заступник директора з виховної роботи Благодатнівської
ЗОШ І-ІІІ ступенів
Рецензенти:
Г.А.Борисова – методист районного методичного кабінету відділу освіти
Амвросіївської райдержадміністрації
Подлєсна О.М. – директор Благодатнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Красовська І.П. – заступник директора з виховної роботи Благодатнівської
ЗОШ І-ІІІ ступенів
Анотація роботи: в роботі представлені творчі доробки вчителя, яка активно
використовує ІКТ при викладанні уроків української мови ,
літератури , світової літератури та в позаурочний час. В матеріалах
представлені розробки уроків, позакласних
заходів та презентації до
них, фотоматеріали, що ілюструють її педагогічну діяльність.
2

3. Повноцінними є тільки ті
знання, які дитина здобула
власною активністю.
Йоганн Песталоцці
ВСТУП
Щоразу, аналізуючи діяльність вихованців, ставлю перед собою
багатогранні запитання: чому більшість школярів не вміють висловлювати свої
думки, обстоювати власну позицію, приймати самостійні рішення? Чому
спостерігається спад мовленнєвої культури? Чому, маючи теоретичні знання,
учні припускаються безлічі помилок? Як виховати комунікативну особистість,
яка здатна генерувати оригінальні ідеї, аргументувати, приймати нестандартні
рішення, порівнювати альтернативні точки зору. Для виконання цих завдань
слід внести серйозні зміни в методи роботи на уроках мови та літератури і
насамперед максимально активізувати учнів, формуючи в них потребу і вміння
критично мислити. Шукаючи більш активних способів викладання, особливу
увагу я звернула на прийоми інтерактивного навчання і дійшла висновку,що
запровадження їх у навчальний
процес робить його ефективним,
бо
ставить
учнів
перед
необхідністю мислити,самостійно
шукати
шляхи
вирішення
навчальних завдань. Саме тому я
зупинилась
на
науково–методичної
вирішенні
проблеми
«Інтерактивні методи навчання на
уроках мови та літератури»
3

4. ТЕХНОЛОГІЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ
МЕТОДІВ НА УРОКАХ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ
Суттєвою ознакою сучасної освіти, а отже і її методик, є наголос на
толерантному ставленні до особистості учня. А воно саме і є важливим
складником інтерактивних технологій.
Одним із ефективних способів залучення учнів до навчання є прийом
«навчання у грі», що впливає і на пізнавальну, і на емоційно-особистісну сферу
учнів. Гра на уроці спонукає до думання і швидкого реагування на завдання
«Що сказати?», «Як сказати?»,- пошук відповідей на запитання ,що постають,
активізує мислення,розвиває кмітливість. Знання, здобуті таким чином,
міцніші, ніж знання, одержані в готовому вигляді.
Літературні ігри - це особливий різновид педагогічних ігор,джерело
яких-навчальний матеріал із літератури. Вони спрямовані на виховання
інтересу до предмета, формування навичок правильного,виразного читання та
розуміння
прочитаного,організацію
самостійної
роботи
з
додатковою
літературою, розвиток творчих здібностей.
«Навчання у грі» можна використовувати як елемент уроку або ж як
окремий урок. Я пересвідчилась,що свої функції гра на уроці виконує
ефективно,якщо відповідає певним умовам, серед яких:
 Змістом гри є програмовий матеріал.
 Застосовується гра в різноманітних формах.
 Узгоджується з іншими дидактичними засобами.
 Забезпечує всебічний розвиток особистості.
 Цікава за змістом та формою і відповідає віковим особливостям учнів.
 Стимулює мотивацію навчання.
 Організовується так, щоб учні максимально використовували необхідний
матеріал.
Форм роботи,що стосуються «навчання у грі»,багато.
Найчастіше я використовую а) гру-драматизацію. Темою гридраматизації може бути драматичний твір або інсценізація епічного чи
4

5. ліричного
твору.
Відповідно
до
твору,
покладеного
в
основу
такої
гри,розгортається її сюжет, розподіляються ролі,відбуваються рольові дії,
реалізується ігрова атмосфера.
Знайомлячи
учнів
особистістю
9
класу
з
геніального
драматурга Жана Батіста Мольєра
використовую
інсценування
за
книгою М.Булгакова «Життя пана
де Мольєра»);
б)гру-конкурс
«Кращий
ілюстратор твору» (Вивчаючи той
чи той твір,пропоную учням малювати ілюстрації та їх захищати Під час
захисту слід вказати:
- Чому саме такий епізод відтворено?
- Чим вразив цей епізод чи герой?
- Чому саме такі відтінки фарб підібрали?);
в)рольову гру.( Клас поділяється на дві групи, одна з них формулює
запитання, а друга - відповіді від імені Данте:
-У якому місті народився Данте? (У Флоренції у збіднілій дворянській
сім’ї)
-Що означає ім’я Данте? («Той,хто дарує»)
-Як звали дівчинку ,в яку закохався майбутній поет? (Беатріче
Портінарі),тощо);
У 5 класі пропоную таку рольову гру «Переказ казки від імені дійової
особи»:королеви, учителя королеви. головного садівника).
Сюжет рольових літературних ігор визначається відповідно до змісту
навчального матеріалу з літератури( вивчення художнього твору, біографії
письменника, теоретико-літературних понять). Роль-це той образ , в який
втілюється учасник рольової гри. Специфіка рольової гри полягає в тому , що
діяльність учня наповнюється новим змістом: він займає нову позицію за
5

6. уявлюваних умов ,усі його дії й переживання визначаються роллю, яку він
виконує у грі.
Свідоме ставлення до дидактичної гри як засобу літературного розвитку
учнів 5-7 класів передбачає цілеспрямоване використання їх на уроці і
орієнтування вчителя у широкому розмаїтті ігор з літератури. В своїй практиці
використовую інтелектуальні ігри: криптограми, кросворди, вікторини, ребуси,
чайнворди. Особливо цікавими є уроки з використанням змагальних ігор:
літературні конкурси,чемпіонати, турніри, імітації телевізійних передач.
В своїй роботі використовую такі інтерактивні вправи:
«Мікрофон». Кожен учень висловлює свої думки і враження в уявний
мікрофон. Говорять по черзі,відповідаючи на запитання або висловлюючи свою
думку.
Видатний
педагог
В.О.Сухомлинський зазначав, що
мислення дитини починається зі
здивування.
Воно
активізує
її
пізнавальні можливості, інтерес до
факту, явища, що вивчається. Так
як викликати це здивування,які
технології,
прийоми
слід
застосовувати?
Багато нових тем починається з ознайомлення з життєвим та творчим
шляхом письменника. Нерідко, вивчаючи його біографію, вчитель рекомендує
скласти хронологічну таблицю, але такий вид роботи часто буває досить
нудним і не сприяє пробудженню зацікавленості учнів до теми. Тому в даному
разі краще розповісти про незвичайні, яскраві епізоди з життя письменника.
Прийом «Відстрочена увага». На початку уроку вчитель пропонує
загадку(цікавий,незвичайний факт), відгадка якої відкриється на уроці під час
роботи над новим матеріалом. (Наприклад: під час вивчення у 9 класі творчості
Мольєра ставлю питання: «Чим прогнівив лікарів та священників Мольєр, що
6

7. вони відмовилися виконувати свої обов’язки щодо помираючої людини?
Відповідь на це запитання ми й шукатимемо сьогодні на уроці»)
Прийом «Своя опора». Учень під час розповіді вчителя самостійно
складає власний опорний конспект.
Прийом зворотного зв’язку.
Свою реакцію, настрій,емоційний стан учні демонструють - до уроку і
після нього - за допомогою карток.
Метод «Прес»
Чому поет (Данте) погодився
йти
за
духом
Вергілія
у
потойбічний світ?
(Якщо діти ще не знайомі з цією методикою, то слід роздати матеріали, у
яких зазначено чотири етапи методу:
1) викладіть свою думку: «Я вважаю,що...»
2)поясніть причину появи цієї думки: «Тому,що...»
3)наведіть аргументи на підтримку вашої позиції: «Наприклад...»
4)зробіть висновок: «Таким чином...»
Учні відповідають письмово,відповіді зачитують, коли всю роботу
завершено.
Вправа «Займи позицію»
Чи можна виправдовувати зраду? (Урок в 9класі,тема: «Данте Аліг’єрі
«Божественна комедія»)
Учитель записує на різних кінцях дошки «так» і «ні». Кожен учень
повинен визначитися із своєю позицією,записати на її підтримку не менше
двох
аргументів.
Не
висловлюючи
7
їх,
діти
стають
по
різні
боки

8. класу,відповідно до зайнятої позиції. Починають по черзі висловлювати свої
аргументи. Учні однієї групи в процесі обговорення можуть стати на інший бік.
Вони повинні пояснити,чому змінили вибір.
Робота в парах, малих групах.
Наповнюваність
сільській
школі
класів
дуже
в
мала,
деякі класи налічують 7-8 учнів,
тому найчастіше використовую
на уроці роботу в парах.
Ця технологія особливо
ефективна на початкових етапах
навчання
роботи
в
групах,її
використовувати
для
досягнення
будь-якої
малих
можна
дидактичної
мети:
засвоєння,закріплення,перевірка знань тощо. Робота в парах дає учням час
подумати,обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки
перед
класом.
висловлюватися
Вона
сприяє
критично
розвитку
навичок
мислити,переконувати
спілкування,
й
вести
уміння
дискусію.
Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися
від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати
вправи. які за інших умов вимагають більшої витрати часу.
Серед багатьох методів роботи у технології ОЗН, які стимулюють інтерес
учнів до нових знань, сприяють розвитку дитини через розв’язання проблем і
застосування їх у конкретній діяльності, застосовую метод проектів.
В основі проекту лежить дослідження певної проблеми, що передбачає
високий рівень творчої активності учнів. Адже відбувається відхід від
традиційної форми уроку, надається свобода у виборі теми, методів, форм
роботи. Учні усвідомлюють велику відповідальність. Вони свідомі дуже
важливої умови: уникнути
штучності, продумати проект так, щоб самим
8

9. учасникам було цікаво щоразу шукати нову форму, уникаючи готових,
заздалегідь спрацьованих кліше.
Теми для проектів, що виконували мої учні, обиралися ними виключно за
бажанням. Тобто опрацьовувався матеріал, який викликав у дітей зацікавлення.
З учнями 5 класу ми презентували проект «У природи немає поганої погоди…»;
учні 10 класу працювали над проектом « Роман Булгакова «Майстер і
Маргарита» у кінематографі» тощо.
Діти оформлюють результати роботи у вигляді доповідей, публікацій,
буклетів, мультимедійних презентацій . Часто я пропоную дітям виконати і
такий вид проекту, як: «Складання тестів за окремою темою». Це активізує
учнів, адже учень-автор тестів одержує оцінку за підготовку тестів, а решта –
поточну оцінку.
До того ж, часто використовую власні мультимедійні презентації на
уроках мови та літератури. Це викликає живий інтерес в учнів, покращує
процес засвоєння матеріалу, унаочнює пізнання, сприяє розвитку творчих
здібностей.
Доброзичливе, щире, відкрите, емоційне, наукове спілкування – ось що
таке для мене уроки мови й літератури. На них учень і вчитель обмінюються
враженнями, сперечаються, висловлюють свої думки, пізнають щось нове.
Найкорисніші уроки, які наповнені добрими емоціями і почуттям, на яких
панує робоча атмосфера. Якщо ви зайшли до класу, а очі учнів мертві, ледь
жевріють, спробуйте своїм поглядом, словом "запалити" їх, тому що без цього
ваш урок пройде марно.
Нетрадиційний, нестандартний урок!...
Ця
форма
класичних
все
утверджується
наполегливіше
занять
в
шкільній практиці. Багато вчителів
вбачають
стереотипу
у
ній
уроку,
засіб
зміни
подолання
звичних
способів спілкування, демократизації
9

10. взаємовідносин між вчителями та учнями. Що ж дає нестандартний,
нетрадиційний
урок?
Як
показали
результати,
після
запровадження
інтерактивних технологій можна констатувати наступні зрушення:
1) учні набули культури дискусії;
2) виробилося вміння приймати спільні рішення;
3) поліпшились вміння спілкуватися, доповідати;
4) якісно змінився рівень сприйняття учнями світової літератури - він набув
особистісного сенсу, замість "вивчити", "запам'ятати" стало "обдумати",
"застосувати";
5) якісно змінився
розвиток пізнавальних інтересів учнів до навчання. Їм
цікаво вчитися, прагнучи знати якомога більше, щоб виступати в ролі
вчителя, контролюючи чи перевіряючи товариша.
У своїй практичній діяльності часто використовую такі нетрадиційні
форми, які захоплюють уяву школяра, активізують його розумову діяльність.
Це може бути урок-казка, урок-подорож, урок-змагання, урок-гра, урок-КВК,
або ж традиційний урок з нестандартними елементами.
Отже, у процесі своєї роботи я переконалася, що лише вдала інтеграція
сучасних педагогічних технологій інтерактивного,особистісно-орієнтованого,
проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів
дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу
особистість учня.
10

11. УРОК СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ В 5 КЛАСІ
МЕТА: сприяти усвідомленню учнями
символічного значення образів твору,
його
ідейно-художніх
особливостей;
формувати навички аналізу літературної
казки, характеристики образів, уміння
розв’язувати
проблемні
питання,
висловлювати свої думки та
вираження; виховувати на гуманістичному змісті казки, моральних цінностях,
що втілені в ній.
ТИП УРОКУ: урок формування вмінь та навичок.
ОБЛАДНАННЯ: портрет письменника, ілюстрації до неї, відеопрезентація.
ХІД УРОКУ.
І. Організаційний момент.
Визначення емоційного стану не початку уроку. Учні обирають одне з
облич, яке відповідає їхньому настрою.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Оголошення теми й мети уроку.
Вступне слово вчителя.
Ось ми і закрили останню сторінку
казки
англійського
письменника
О.Уайльда. разом з Хлопчиком-зіркою
пройшли тернистий шлях до істинної КРАСИ. І сьогодні на уроці ми спробуємо
рзібратися в прочитаному, а саме:
- Що таке справжня краса людини?
- Що ця краса несе світові?
- Чому люди повинні відповідати за свої слова та вчинки?
Подивіться уважно на дошку. Ви бачите питання:
1) Що може нести краса людям?
2) Що робить людей некрасивими?
11

12. 3) Яка краса може змінити світ на краще?
На ці питання ми спробуємо дати відповіді, спираючись на твір О.Уайльда.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
1.Лісоруби поверталися додому:
а) осінньої дощової ночі;
б) морозної зимової ночі;
в) у полуденну спеку;
г)чарівної ночі на Івана Купала.
2. Дорогою Лісоруби побачили диво:
а) крижаний гірський водоспад;
б) галявину, де зібралися дванадцять братів-місяців;
в) раду лісових звірів;
г) озеро з киплячою водою.
3. Лісоруби сперечалися:
а) кому віддати дитину в селі;
б) як поділити скарб;
в) кому взяти дитинча додому;
г) як назвати хлопчика.
4. Хлопчик був жорстоким і себелюбним, бо вважав, що:
а) йому, як дуже красивому, усе дозволено;
б) йому, як найрозумнішому, усі повинні підкорятися;
в) він може чинити, як хоче, бо родом не із цього села;
г) ним, як найталановитішим співаком, всі повинні захоплюватися, що б він
не чинив.
5. Хлопець учинив великий гріх:
а) забравши в названих батьків останні гроші;
б) прогнавши рідну матір;
в) залишивши своїх братів і сестер напризволяще в лісі;
г) відібравши у своєї сім’ї всю їжу.
6. Хлопчик-зірка перетворився із красеня на потвору:
а) із віслючими вухами;
б) із великим носом і шерстю на тілі;
12

13. в) із обличчям жаби та з лускою на тілі;
г) із баранячими рогами й копитами замість ніг.
7. Хлопчик-зірка в новому потворному образі блукав світом:
а) дев’ять років;
б) п’ять років;
в) сім років;
г) три роки.
8. Хлопчика-зірку вартові продали в рабство:
а) Кощію Безсмертному;
б) злому Чаклуну;
в) Сніговій королеві;
г) Бабі-Язі.
9. Тричі виручав хлопчика із біди за те, що той його врятував, такий герой:
а) Зайченя;
б) Білочка;
в) Кріт;
г) Коноплянка.
10. Хлопчик-зірка віддавав щоразу знайдені монети:
а) різним калікам,жебракам;
б) бідним сиротам;
в) одному прокаженому;
г) бідним, зневаженим жінкам на згадку про матір.
11. Хлопчика, що знову став вродливим, прийняли в місті за свого володаря,
тому що:
а) він захистив місто від ворогів;
б) таким було давнє пророцтво ;
в) так наказали Король та Королева;
г) Чаклун виявився добрим і зробив його володарем.
12. Хлопчик-зірка став королем і :
а) нагородив своїх названих батьків, став
милосердним;
б) забув про своїх названих батьків;
в) почав знову пишатися своєю вродою
і гордувати всіма;
г) усіх звірів, яких колись образив,
запросив жити в зоопарку й мати їжу та
притулок.
13

14. (Взаємоперевірка: діти міняються зошитами і перевіряють роботи один одного,
звіряючи відповіді на дошці.)
IV. Формування вмінь та навичок
1. Бесіда установчого характеру
Кожен твір літератури – завжди «ЗАГАДКА». І розгадувати ці загадки під
час дуже важко, тому що в творі часто буває не один, а декілька правильних
відповідей. Щоб «відгадати» твір літератури, тобто побачити те, що на перший
погляд здається ясним та зрозумілим, для цього потрібно слідкувати за
«підказками» автора , які допоможуть розібратися в прочитаному.
Казка О. Уайльда теж свого роду «Загадка», вона і назву має дещо
незвичну «Хлопчик-зірка». Спробуємо розгадати, чому автор саме так назвав
свою казку.

Діти, як ви думаєте, яке слово у казки найзагадковіше? (Зірка)
На фоні музики учитель просить учнів:
 Закрийте, діти, на хвилинку і уявіть
нічне небо. Воно чисте,темне. І раптом
загорілася одна зірочка, потім друга, третя. І
ось на небі багато-багато зірок. Які почуття
виникають у вас з появою зірок?

А тим часом на мою долоню спустилась з неба одна зірочка! Подивіться
на неї. А що для вас «ЗІРКА»? Які слова,поняття,дії, пов’язані у вас зі
словом «ЗІРКА» ?
(Діти
оформлюють
відповіді
за
допомогою
«Асоціативний кущ»)
краса
небесне тіло
успіх
ЗІРКА
загадковість
світло
14
інтерактивної
вправи

15. Для мене це слово пов’язане з словами «Краса далека, незвичайна».
Слово «зірка» нагадує нам про неземну красу, яка може нести світло,вести
за собою, може бути взірцем краси.

А що може означати словосполучення слів «зірка» і «хлопчик»? Яким ми
очікували побачити Хлопчика зірку?
Так, дійсно! А що ми побачили
насправді?
2. Робота з текстом казки
Давайте ще раз пригадаємо події казки і
разом з Хлопчиком-зіркою
пройдемо
тернистий шлях до пізнання справжньої
краси.

Чим починається казка? (Описом зимової природи).
 Як ми називаємо опис природи в художній літературі? (Пейзаж).
Тобто казка починається зимовим пейзажем.
Смотрит с неба месяц бледный,
Точно серп стальной;
По селу мороз трескучий
Ходит сам-большой .
По заборам, по деревьям
Вешает наряд;
Где идет, в снегу алмазы
По следу горят…
(И. Суриков).
А як описує морозну ніч О.Уайльд? Знайдіть у тексті.
Саме в таку морозну, люту ніч сталося диво. Яке? (За текстом).
(З неба впала зірка.)
Чому лісоруби так зраділи, побачивши зірку, яка падає? Яке бажання
штовхає їх на пошуки зірки?
Чи зраділи лісоруби знахідці?
15

16. (“...Оце такий кінець нашим великим
сподіванням...” –лісоруби розчаровані.)

Чи випадково письменник починає
казку з розповіді про лютий мороз?
(Ні, якби лісоруб не забрав дитину, вона
б загинула).
Товариш лісоруба називає його
вчинок “дурістю та м’якосердям”. А як би ви назвали вчинок Лісоруба?
(Благородним.)

Як сприйняла знахідку Лісорубова дружина? Підтвердіть свою думку
текстом.

Які почуття перемогли в серці бідної жінки? (Співчуття, жалість.)

Переконуючи дружину залишити знайдену дитину в домі, Лісоруб
говорить: “А хіба не вічний холод у тій хаті, де люди з кам’яними
серцями?” Як ви розумієте його слова?

Що ви можете сказати про Лісоруба та його дружину? (Мали добре, щире
серце.)
Отож, Дитя-зірка росло й виховувалося вкупі з дітьми Лісоруба. Чому
дивувалися всі жителі села? (Його красі.)
Знайдіть портрет Хлопчика-зірки.

Кожна квітка має своє символічне
значення. Тому О. Уайльд
невипадково використовує для
портретної характеристики
Хлопчика-зірки образ Нарциса.
Нарцис – символ самозакоханості,
себелюбства.
3. Доповідь учня
16

17. Легенда про Нарциса.
“Якось лісом ішов юнак, красень Нарцис, син річкового бога Цефіза,
приречений на те, що сягне глибокої старості лише в тому раз,і якщо ніколи не
познайомиться з собою, тобто ніколи не побачать свого обличчя. Тоді це була
звичайна річ, адже ніяких дзеркал не існувало, хіба що побачиш себе в
спокійній
воді.
Угледівши Нарциса, Ехо безтямно закохалась у нього й намагалася будьщо зробити так, аби він захопився нею. Але Нарцис залишався байдужим до її
страждань. Тоді Ехо у відчаї звернулася до богів, благаючи змилосердитись і
покарати Нарциса за його незворушність. І розчулені боги почули її молитву й
покарали
його.
Сталося так, що Нарцис, відчувши спрагу, зупинився край чистого, мов
дзеркало, спокійного плеса. Нагнувся над водою, щоб напитися, і тут, уперше у
житті, побачив своє відображення й так був зачарований, що закохався в себе.
Не в змозі більше ні на хвилину відірватися від того чарівного нетривкого
образу,
почав
марніти
й
хиріти
від
кохання.
Проте милосердні боги не дали йому загинути остаточно, перетворили на
чарівну квітку, яка чудесно пахне, а голівка її так і хилиться донизу, ніби
намагаючись ще й ще раз помилуватися собою...”

Що принесла краса Хлопчику-зірці? Як ставився він до оточуючих?

Як ставився хлопчик до своїх названих батьків? (Зневажливо.)

А які почуття мали б у нього виникнути до людей, які врятували йому
життя? (Вдячність, любов.)

Як на вашу думку, чому всі діти слухались Хлопчика-зірку в його
жорстоких розвагах? (Він був не такий, як усі; гарний.)
Російський поет А. Дементьєв говорив:
О, как порой природа опрометчива:
То подлеца талантом наградит,
17

18. То красотой поделится доверчиво
С тем, за кого испытываешь стыд…
Який,
на
вашу
думку,
вчинок
Хлопчика-зірки
найганебніший? (Зневажив матір.)

Знайдіть у тексті цей епізод. Що
відчула бідна старчиха?
(Радість, бо вона знайшла нарешті сина,
якого так довго шукала; невимовний
біль, бо вона втрачає сина, якого щойно знайшла.)

А що відчуває Хлопчик-зірка? (Розчарування, бо думав, що його мати –
зірка; роздратування, гнів, презирство, бо перед ним, таким вродливим
якась бридка старчиха в лахмітті.)
Спробуємо зіграти цей епізод.
4. Інсценізація учнями уривку з казки

Чи
відчував
хлопчик
докори
сумління, коли старчиха пішла? (Ні, він
зрадів і побіг до своїх товаришів.)

Чому діти не захотіли гратися з
ним? (Бо він був бридкий, як ропуха, і
відразливий, як гадюка.)

То й що? Хіба не можна гратися з
некрасивими?
(Хлопчик сіяв навколо зло, то й мусив пожинати те, що посіяв: діти теж
стали жорстокими, злими. Кому служиш, від того й плату одержуєш. Хлопчик
служив злу, а зло має бути покаране. Отож і перетворився наш герой з яскравої,
гарної зірки, яка “світить, але не гріє”, на потвору, гидку й нікому непотрібну,
бо він творив тільки зло і ставав все гіршим і чорнішим душею. І ця чорнота
вбила його зовнішню красу.)
18

19. 
Зовнішність хлопчика змінилася, а чи змінилася його душа? З якого
моменту починаються зміни в його душі? (Сцена біля водойми)
(Він заплакав перший раз у житті.
Саме
з
цього
змінюватися
моменту
його
душа.
починає
Сльози
розтопили його «холодне серце».
5. Робота зі схемою

Зверніть увагу на схему. Розгляньте
її та скажіть, чи одразу змінилась
душа Хлопчика-зірки ? (Ні, не
одразу. Він проходить довгий шлях
духовного очищення.)

Перша сходинка –
егоїзм,самолюбство .
Коли він проявив ці якості?

Піднімаємося вище: друга сходинка – страждання.
Коли він страждає, як? (Три роки він блукав світом і ніде не зустрів ні
любові, ні співчуття. Тепер страждає він сам «весь світ повівся з ним так
само жорстоко, як він чинив у дні своєї гордині». Зло повернулося до
нього. У народі кажуть: «Як вчиниш з іншими так вчинять і з тобою».)

Третя сходинка – терпіння.
Де він проявляє терпіння?

Четверта сходинка – милосердя.
19

20. 
П’ята сходинка – добро.
В яких епізодах виявляється милосердя? Які вчинки він здійснює тепер?
(Зайченя визволив із пастки; віддає прокаженому монети, які були
призначені для злого Чаклуна. Отже, вчинки хлопчика безкорисливі.
Серце Хлопчика-зірки стало добрим. Хлопчик-зірка досягає справжньої
краси.)
6. Продовження роботи з текстом
(До нього повертається зовнішня
краса)

Давайте знайдемо цей епізод у
тексті.

Краса повернулась до героя, але чи
правильно
буде
сказати,
що
Хлопчик-зірка став таким, як колись? ( В очах з’явилося, щось нове.
Хлопчик-зірка став дійсно красивим тільки тоді, коли він змінився
внутрішньо, і це одразу відбилося в його очах.)

Як спокутує свою провину Хлопчик-зірка перед матір’ю? Знайдіть у
тексті.

Тож будемо пам’ятати, що любов до матері – це одна з визначальних
цінностей життя. «Шануй батька й матір і добро тобі буде»,- гласить
Біблія.

Отже, коли ж Хлопчик-зірка став по-справжньому красивим? (Коли став
здійснювати безкорисливо прекрасні вчинки)

Повернемося до «Загадки» казки. Як ви думаєте, чому Уайльд назвав
свою казку «Хлопчик-зірка»? Ким став Хлопчик в кінці казки ? (Він став
володарем міста)
20

21. 
Хлопчик-зірка правив не довго, але за що його пам’ятають люди? ( Не за
його красу, а за його добре серце)

І образ Хлопчика-зірки, як прекрасна далека зірка зігріває серця людей.
Отже, що ж таке справжня краса? (Це
поєднання внутрішнього та зовнішнього
світу людини)
V. Закріплення вивченого матеріалу
Учитель.
Закінчилась казка. І як в кожній
казці добро перемагає зло. Але в житті не завжди так. Ми зустрічаємо іноді
людей зовнішньо некрасивих. Але, як ви думаєте,чи це головне? Головне,щоб
людина була внутрішньо красива. Не важливо, що у тебе тут (показує на
обличчя), а важливо, що тут (у дущі ).

Чому навчила вас ця казка? ( Свідомо не чинити зла нікому; шанувати
матір і батька; співчувати чужому горю)
Ты хоть много проживи, хоть мало,
Но тебе скажу я, не тая:
Если боль других твоей не стала,
Прожита напрасно жизнь твоя.
(Р.
Гамзатов)
Робота з прислів’ями і приказками, які підібрали діти.
VI. Домашнє завдання
Написати твір «Що таке справжня краса?»
VII. Підбиття підсумків уроку
Учитель
У вас на столах лежать зірочки. Уявіть,
що це часточка вашого серця. Візьміть в
21

22. руки свої зірочки і подумайте, кому б ви її подарували? І за що?

Закінчити урок я хочу таким побажанням:
Пусть благосклонна будет та звезда,
Что дарит свет, тепло, улыбку людям,
Кто любит жизнь и верен ей всегда,
Хот и подвержен грозам,бурям.
Гори, сияй звезда, минуя туч,
На небосклоне радости и счастья,
Чтоб ни один надежды луч
Не погасили дни ненастья.
22

23. ЗМІСТ
Вступ
3
Технології реалізації використання інтерактивних методів на
уроках мови та літератури
4
Урок світової літератури в 5 класі Оскар Уайльд. Казка
«Хлопчик-зірка». Еволюція головного героя. Символічний зміст
назви твору
11
23

24. Навчально-методичне видання
Медяник Анжеліка Вікторівна
ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ –
ДОМІНАНТА
ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЇ ВЧИТЕЛЯ, ВИКЛАДАЧА
ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НА УРОКАХ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ
24