1. *
Опис досвіду роботи вчителя
української мови та
літератури Полонської
гімназії Демчук Наталії
Петрівни
З питання «Використання інтерактивних
технологій навчання на уроках української мови
та літератури»
2. Анотація
Використання інтерактивних технологій на уроках української мови та
літератури найбільш повно забезпечує комфортні, безконфліктні й сприятливі
умови розвитку учнів, всебічно реалізує їх природний потенціал, виховує
особистість, здатну до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення. За
допомогою інтерактивних вправ (слово «інтерактивний» означає
взаємодіючий)можна глибше осмислити актуальні явища громадського,
культурного, міжнародного життя, навчитися поважати власну думку,
зрозуміти, що не завжди те, що висловлює більшість, є істиною.
Інтерактивне навчання є однією з найбільш гнучких форм включення
кожного учня в роботу, забезпечує перехід від простих до складних завдань,
вчить використовувати не готові знання, а здобувати їх із власного досвіду, що
веде до розвитку мислення — творчого і діалектичного. Найхарактернішою
ознакою такого способу пізнання (інтерактивних технологій) є те, що
активними співтворцями навчально-виховного процесу стають самі учні.
Кожен школяр долучається до співпраці в колективній, груповій діяльності.
Учень і вчитель стають рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчально-
виховного процесу. Під час такого спільного пошуку здійснюється обмін
думками, знаннями, способами діяльності, внаслідок чого відбувається
рефлексія, оцінювання здобутих результатів. Учні усвідомлюють, чого вони
досягли на певній сходинці пізнання, що вони знають, уміють, як виражають
своє емоційне ставлення до об'єкта навчання, як володіють оцінними
судженнями, як збагатився їхній особистісний досвід творчої діяльності.
Активність учня як співтворця навчально-виховного процесу забезпечується на
всіх його етапах. Інтерактивна діяльність ґрунтується на діалогічному
спілкуванні, яке сприяє взаєморозумінню, взаємодії, спільному розв'язанню
загальних, проте важливих для кожного учасника завдань. Учні перебувають у
режимі бесіди, діалогу з чим-небудь чи з ким-небудь: з художнім текстом,
уявним автором, літературним героєм, критиком, реальним товаришем,
викладачем тощо. Отже, інтерактивне навчання – передовсім, діалогічне
навчання, якому притаманна тісна взаємодія вчителя і учня.
Нові підходи доорганізації навчання роблять навчальний процес
різноманітним, цікавим та ефективним.
3. На мою думку, урок словесності – це урок виховання великої чутливості
до Слова. Урок, на якому постійно пульсує думка, а серце наповнюється
добром і любов’ю.У наш час освіта повинна підготувати до життя нове
покоління людей. Звідси і випливають вимоги до системи освіти : виховати
активних, самостійно мислячих людей, які б могли творчо розв’язувати
нестандартні задачі. Зміна вимог до системи освіти, її модернізація зумовила
вибір теми, над якою працюю,- «Інтерактивні методи навчання на уроках
української мови та літератури». Виходячи із завдань освіти, продиктованих
вимогами часу, поставила собі мету: активізувати можливості кожної дитини,
розвивати особистість, здатну до творчого пошуку, самостійних висновків і
рішень; особистість, що самовдосконалюється , всебічно розвивається та
духовно збагачується; здобуває й конструює знання та власну компетентність у
різних галузях життя. Сьогоднішні діти – майбутнє України . Тому своє
педагогічне кредо сформулювала так : «Дитина – народ – Україна».
На уроках не просто даю суму знань, а формую життєву компетентність
як самоздатність особистості до оптимальних дій , що базуються на знаннях,
досвіді, цінностях, здобутих завдяки навчанню. На уроках рідної мови учні не
тільки засвоюють знання з лінгвістики, а й навчаються спілкуватися,
самовиражатися, висловлювати свою думку, відстоювати її в разі потреби.
Інтелект без душі мало чого вартий, тому намагаюся в кожному учневі
будувати духовний храм. Адже саме високодуховна людина дбатиме не тільки
про себе , а й про добробут рідної землі. На уроках української літератури
виховую гордість за свій народ, віру у краще майбутнє нашої держави.
Однією з важливих умов навчання , вважаю, є зацікавленість учнів.
Атмосферу зацікавленості створюю :
- нестандартним формулюванням теми уроку, наприклад: «Феномен
доби чи зламана калина? (Роздуми про долю П.Тичини)»; «Бетховен
українського слова (життя і творчість В.Стефаника)»; «Як народжується і
вмирає кохання (інтимний світ Євгена Рафаловича)»; «Довга дорога … до
самого себе (образ Лукаша)»; «У майстерні слова (способи творення
слів)» тощо;
- повідомлення незвичної форми уроку: урок-репетиція, подорож,
гра, літературний суд, дослідження;
- оригінальним вступом;
- визначенням виду роботи учнів на певних етапах уроку: робота в
парах, в групах, індивідуальні захисти ;
4. - вдало сформульованими запитаннями , які пробуджують емоційну
та пізнавальну активність школярів («Знайти точне запитання, -
переконував Є.Ільїн, - це свято».);
- умілим добором методичних прийомів;
- використанням музики й живопису , які сприяють розвитку уяви,
викликають різноманітні асоціації.
На мою думку, використання на уроках інтерактивів створює
необхідні умови для розвитку творчого потенціалу учнів, за яких учень
сам відкриває, здобуває й конструює знання та власну компетентність у
різних галузях життя. Учень має можливість самореалізуватися,
самовдосконалюватися й , що надзвичайно важливо, самоствердитися.
Адже його знання, практичні навички, уміння, комунікативні здібності
спираються на особисті зусилля. Учень не просто розв’язує поставлену
перед ним проблему , а долає труднощі, що виникають у процесі роботи ,
шукає шляхи розв’язання, висловлює свою думку та відстоює її , робить
висновки, розвиває свою пізнавальну діяльність, виходить на вищі форми
співробітництва. Використання інтерактивного навчання дозволяє значно
збільшити відсоток засвоєння інформації. У процесі навчання виступаю
як рівноправний партнер учнів, виконую організаційні та консультаційні
функції.
Залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів
практикую проведення таких нетрадиційних уроків:
.інтегровані ( «Погляд з минулого у майбутнє» (І. Франко . Повість «Захар
Беркут»),
7 клас);
• у формі змагання: вікторина, турнір філологів, лінгвістичний конкурс,
естафета, ділова або рольова гра (урок – ділова гра «Гроші та бізнес»,11 клас );
• уроки, що імітують публічні форми спілкування: усний журнал,
телеміст, прес-конференція, лінгвістична панорама ( урок – дискусія
«Українська – мова минулого, сучасного чи майбутнього?»,11 клас; урок –
панорама «Все про речення…», 9 клас);
• уроки, що імітують діяльність установ і організацій: дебати в
парламенті, засідання вченої ради (урок – прес- конференція «Феномен
особистості українки XV1 ст. Анастасії – Роксолани», 8 клас);
5. уроки, що імітують культурні заходи: заочна екскурсія, урок-подорож.
(Урок – подорож «Нащадкам козацького роду». За повістю А. Чайковського
«За сестрою», 7 клас );
уроки із застосуванням фантазії: урок-казка, урок-сюрприз, ( урок - казка
«Наш друг – Апостроф!», 5 клас);
• уроки, засновані на відомих у суспільній практиці жанрах, формах і
методах роботи: лінгвістичне дослідження, аналіз філологічних матеріалів,
історичний коментар, рецензія, репортаж, інтерв'ю ( урок - журналістський
тренінг «Ми – журналісти»,10 клас );
урок – дослідження, урок формування практичних умінь і навичок
(урок - практикум «Здобувати знання самостійно», 5 клас; урок-пошук
«Немає нічого неможливого», 5 клас).
На уроках української мови та літератури використовую такі інтерактивні
методи та прийоми:
«Знайди помилку».Свідомо допускаю в прочитаному або написаному
заздалегідь тексті чи реченні помилку, яку потрібно помітити.
«Словограй. Кожній команді пропоную кілька карток з написаними
словами .Завдання: першій команді з-поміж карток вибрати ті, на яких слова
написані правильно, другій команді — ті, на яких слова написані
неправильно.Слова для карток: проїзний, їжжу, сузір'я Велика Ведмедиця, будь
коли, казна-хто, будь-у-кого, тьм'яний, теривені, півгодини, пів яблука,
вічливість, дит'ясла, Вінниччина, секрет, апельсин, ливада, священник.
«Загадкова торбинка». Гра сприяє активізації та розвиткові розумових і
мовленнєвих здібностей учнів, мислення, пам'яті, виробленню уваги,
спостережливості.Учасники команд по черзі витягають з торбинки номерки
запитань, на які мають дати відповідь. Якщо команда не знає відповіді, на
допомогу приходять суперники і заробляють собі додатковий бал.
Дубль-диктант. Диктую слова з орфограмами, а учні повинні зразу ж
записувати слова на те саме правило.
Кросвордний диктант. Диктую не саме слово, а його тлумачення, учні ж
записують відповідь.
Німі диктанти.Демонстрація ілюстрацій визначних місць, портрети
відомих людей. Учні записують побачене.
6. Диктант-тест.Учителька пропонує 10—12 запитань з теми, учні
записують відповіді.
«Зіпсований телефон». Підготувати аркуші з текстом для кожної групи.
Учні у групі по черзі виконують завдання, загорнувши свій запис так, щоб
наступний учасник групи не зміг його прочитати. Останній учасник розгортає
аркуш і читає відповіді.
«Мікрофон».Ставлю запитання класові та пропонуюпевний предмет
(ручку, олівець), що виконуватиме роль уявного мікрофона. Учні передають
його один одному, по черзі беручи слово.
«Мозковий штурм».Чітко формулюється проблемне питання.
Пропонується всім висловити ідеї, коментарі, пов'язані з цією проблемою. Діти
записують усі пропозиції на аркуші паперу. Наприкінці необхідно обговорити й
оцінити запропоновані ідеї.
Робота в малих групах. Об'єднати учнів у групи. Дати кожній групі
конкретне завдання. Стежу за роботою в групах, надаю необхідну допомогу.
Групи представляють результати колективної діяльності.
«Займи позицію». На дошці плакати «за», «проти», «це складне питання».
Потрібно запропонувати учням висловити власну позицію щодо матеріалу
уроку. Вибрати декількох учасників і попросити їх обгрунтувати свою позицію.
«Акваріум». Об'єднати учнів у групи. Одна група сідає у центр класу. Ця
група протягом 3-5 хвилин уголос обговорює ситуацію. Після цього із
запитаннями звертаюся до інших груп (не більше 2-3 хвилин). Групи по черзі
займають місце в «акваріумі». Наприкінці обговорюю з учнями хід групової
роботи.
«Відгадай». На аркушах паперу написані правила, терміни. Об'єдную
учнів в групи, причому груп має бути стільки, скільки правил. Кожна група
складає три-п'ять запитань до правила. Групи обмінюються запитаннями,
намагаючись відгадати своє правило. Можна звертатися по допомогу до інших
груп.
«Дерево рішень». Обрано проблему літературного твору. На дошці
записано суть проблеми. Обговорити з класом розв'язання проблеми. 3-4 ідеї
записати на дошці. Кожна група пропонує розв'язання цих проблем.
«Незакінчене речення». Може бути усним і письмовим. Наприклад: «Для
мене сьогодні важливим було...», «Сьогодні я навчився…».
7. «Будівничі». Учні будують слова з певною значущою частиною
(наприклад, з префіксом (роз-, суфіксом -ання тощо).
«Мислитель».Учні дістають завдання скласти сенкан до певного поняття.
Потім обмінюються творчими роботами в парах чи групах з подальшим
аналізом та оцінюванням їх.
«Пограємось у слова». Робота в парах. Один учень записує іменник, а
другі добирають до нього прикметник тощо. Можна розширити кількість
учасників групи, що передбачатиме добір або інших прикметників, або слів
інших частин мови.
«Єдинопочаток». Робота в малих групах. Учні складають тексти, в яких
усі слова починаються з тієї самої літери.
«Археологи». До запропонованих понять учні добирають такі синоніми
або асоціативні слова, які належать до пасивної лексики (історизми чи
архаїзми).
«Запитання в подарунок». Учні мають сформулювати щонайбільшу
кількість запитань за темою уроку, потім обмінюються запитаннями й готують
на них відповіді.
«Розмалюй речення». Непоширені речення учні повинні доповнити дру-
горядними членами.
«Мовний етикет». Робота у групах. Завдання: в коротких діалогах
озвучити вітання з друзями, прощання з батьками, запрошення на день
народження тощо.
Уроки української літератури проводжу з використанням інтеграції знань
учнів з філософії, естетики, історії, мистецтвознавства, народознавства тощо.
На мою думку, бажано використовувати музичне оформлення уривків з
тексту, віршів, що найбільш вразили, робити занурення в епоху шляхом
звернення до елементів синтетичного виду мистецтва (декорації, костюми,
ескізи, виставки), ілюстрування прочитаного тексту ,складання діафільмів до
твору ,виконувати пошукову роботу , проблемно-пошукові завдання,
лінгвістичне дослідження, тести, поетичну хвилинку, лінгвістичне
спостереження, роботу з таблицею, огляд-конкурс, міні-лекції, творчий
диктант, написання листа улюбленому герою чи автору.
На уроках до роботи залучаю (тією чи іншою мірою) усіх учасників
навчального процесу, обов’язково вони повинні мати певну психологічну
8. підготовку (скутість, неконтактність, самозаглибленість заважають). До
заняття відповідно готується приміщення (наприклад, столи ставляться
"ялинкою", щоб кожен учень сидів боком до ведучого і мав змогу спілкуватися
в малій групі), створюється атмосфера довіри, природності, невимушеності,
приємної бесіди. На уроках літератури нові технології навчання спрямовані на
розвиток в учнів здатності бачити проблеми, виявляти суперечності, висувати
гіпотези, оригінальні ідеї . Вважає, що на кожному уроці потрібно давати учням
час для роздуму, переживання, вибору позиції і обов'язково словесного
озвучення.
Вважаю, що дидактичну гру (мовну, рольову, ситуативну гру, брейн-ринг)
можна використовувати на будь-якому етапі уроку. На уроках мови та
літератури практикую використання різноманітних дидактичних ігор.
Наприклад, при вивченні фразеологізмів – гра «Склади та поясни...» . Учні
отримають по одному конвертику, у якому на окремих аркушах написані слова
українською та російською мовами. Із цих слів потрібно скласти й записати
фразеологізми українською мовою та дібрати до них російські відповідники.
Записати їх у зошити, дібрати синоніми. При вивченні теми «Іменник» - гра
«Наш рід». Учні поділяються на три групи: чоловічий, жіночий та середній
рід. Називаю іменники. Кожна група плескає у долоні, якщо названий іменник
відповідає її роду. За помилку одного з учнів група дістає зауваження. Виграєта
група, яка матиме найменше зауважень.
Кожен урок – це творча співпраця вчителя і учнів, яка пробуджує в дітях
бажання мислити і творити, досліджувати й аналізувати,
самовдосконалюватися і досягати успіху.