урок-захист проектів

1. Література рідного краю ( 5 клас)
Тема. Квітковий вернісаж
Мета: ознайомити учнів з поетичними рядками із збірки Світлани Жук
«Мамині квіти»; популяризувати літературу рідного краю; розширити знання
учнів про народнісимволи(квіти), їхлікувальні властивості; формуватинавички
критичного мислення через ознайомлення з інформацією; збагачувати
словниковий запас; розвивати мовлення, акторські здібності, художні смаки,
уміння виразно читати напам’ять поетичні твори, добирати інформацію,
працювати в групах, створюватипрезентації, буклети; виховувати самостійність,
інтерес до здобуття знань, працьовитість, повагу до українських традицій,
символів, легенд.
Тип уроку: урок - захист проектів.
Обладнання: презентація вчителя, кросворди; матеріали груп: презентації,
портфоліо, відеоматеріали, буклети, ілюстрації квітів, картки для оцінювання;
«Жетони успіху» для гостей.
Перебіг уроку
І. Оголошення теми і мети уроку.
Сьогодні у нас урок-захист проектів, до якого ви старанно готувалися,
працюючи у групах, адже завдання отримализаздалегідь. Тема уроку літератури
рідного краю – «Квітковий вернісаж», на якому ви презентуватимете колажі з
поезій фастівської письменниці Світлани Жук, народних легенд і творів
мистецтва.
Група «Літературне бюро» пояснить значення слів «вернісаж» і «колаж».
Верніса́ ж (від фр. vernissage, буквально — лакування) — урочисте
відкриття художньої виставки для запрошених гостей, також для фахівців і
критиків; часто поєднаний з прес-конференцією.
Кола́ ж (від фр. coller — склеювати) — технічний прийом в
образотворчому мистецтві, який ґрунтується на введені у твір різних за
фактурою та кольором предметів: шматків газет, афіш, шпалер тощо.

2. У широкому значенні колаж — включення за допомогою монтажу в твори
літератури, театру, кіно, живопису, музики різностильових об'єктів або тем
для посилення естетичного ефекту.
Як на справжньому вернісажі, на уроці присутні гості. Я думаю, вони із
задоволенням ознайомляться з колажами кожної групи й допоможуть їх гідно
оцінити. Шановні гості, на столах ви бачите «Жетони успіху». Прошу вас узяти
один жетон і в кінці уроку віддати його тій групі, яка, на вашу думку, є
найуспішнішою.
Діти, не забудьте поставити оцінки за роботу кожного учасника групи в
картку, отриману заздалегідь. Також, уважно слухаючи виступи учнів, ви
повинні розгадати кросворд.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
- Квітковий вернісаж оголошується відкритим.
(Звучить музика Франца Шуберта «Вальс квітів»)
Люблю я день весняний, голубий,
Коли так ніжно пахне білим цвітом,
Під вікнами туркочуть голуби,
Щебечуть на подвір’ї жваві діти.
Коли душа чутлива, мов струна,
До барв земних, до пахощів та звуків,
Так може чарувати лиш весна
Після холодних місяців розлуки. (С.Жук).
Березень — первісток весни, спадкоємець лютого, провісникквітня, ранок
весни і ранок року, адже колись новий рік зустрічали саме в березні. Це місяць
— сонцегрій, весновій, вітроніс. Тож недаремно саме в березні вітають жінок, у
повітрі пахне квітами.
Любов до квітів об’єднує багатьох людей. Захоплювались квітами
українська художниця Катерина Білокур, картини якої ви бачите. Любив квіти
українськийписьменникМихайло Коцюбинський. З відпочинкунаостровіКапрі
привіз він в Україну насіння гвоздики, яка в літературі відома як «гвоздика

3. Коцюбинського». Відомий німецький композитор Франц Шуберт написав
«Вальс квітів», уривок з якого ви чуєте.
Коженнарод має власні символи-обереги, ісеред них є квіти і трави. Квіти
- постійні супутники нашого життя. Вони яскріють на вишитих рушниках,
скатертинах. Ними розмальованістіни оселі, піч, посуд. Засушені квіти клали за
образи як обереги, з них виготовляли різні напої, ліки, відвари.
На моє глибоке переконання, таку магічну силу мають не лише квіти, а й
поезії нашої землячки Світлани Жук. Один з віршів ви щойно чули від мене.
Більше про С.Жук нам розкажуть учасники групи «Літературне бюро».
Поетеса народилася 8 липня 1938 року в селі Велика Офірна на
Фастівщині. Вищу освіту здобула в місті Кременці на Тернопільщині.
Закінчивши педагогічний інститут, тридцять чотири роки працювала
вчителем хімії та біології (двадцять три з них – у школах Фастівщини). Нині -
старший науковий співробітник Національного музею літератури України.
У літературному доробку Світлани Жук збірки поезії:
«Маминіквіти» (присвячена рідній матусі). – 2001 р., друге видання – 2011 р.
«Земля берегинь». – 2003 р.
«Вічні струни». – 2004 р.
«Дитяча світлиця». – 2005 р.
«Дерево безсмертя». – 2006 р.
«До чистих джерел» (до 80-річчя Фастівщини). – 2008 р.
«Калина-Україна». – 2010 р.
«На поклик світлих душ». – 2012 р.
«Пробуджені Тарасом». — 2014 р.
Її перу належить текст гімну Фастівщини.
У своїх творах поетеса оспівує природу рідного краю і трудівників-
хліборобів, виховує любов і пошану до матері, рідну мову. Прості і задушевні
твори Світлани Жук сіють у серцях читачів зерна доброти й любові.
Мешкає в смт. Борова, продовжує писати, готує до видання нову збірку.
Лауреат літературно-мистецької премії Фастівщини ім. В.Косовського.
ІІІ. Робота за темою уроку - захист проектів.

4. У руках я тримаюпершу збірку поезій С.Жук«Мамині квіти», присвячену
«світлій пам’яті» матері авторки – Тетяни Іванівни. У передмовідо збірки С.Жук
пише, що саме викладання біології спонукало її підготувати першу збірку для
дітей. «Сподіваюсь, що ця збірка – «Мамині квіти» - посіє в дитячих душах
зернятка доброти й любові до краси рідної природи, до нашої України, до її
чудових людей, до своїх батьків та вчителів, до нашої мелодійної української
мови», - пише вона.
На квітковому вернісажі ви презентуватимете квіти, які оспівала у збірці
С.Жук. У своєму виступі, створеному на основі зібраних колажів, ви повинні
виразно прочитати напам’ять поезію, розповісти легенду про квіточку, яку
обрали. А також ви створили презентацію, буклет, намалювали ілюстрації. Тож
вітаймо сьогодні її величність квітку.
Учениця читає напам’ять вірш «До квітки» С. Жук
- Відгадайте, яку квіточку представить на вернісажі І група, адже почнуть
вони свій виступ з поезії-загадки С.Жук? Запрошуємо їх до слова.
1. Орієнтовний виступ групи «Волошки».
Така мені судилась доля –
Я народилася у полі,
Ввібрала сині барви неба,
Красу його ввібрала в себе.
Тому-то я струнка й висока,
Небесна квітка синьоока,
Зернисте жито та пшениця
Навколо мене колоситься.
Я не нудьгую тут ніскільки,
Весь день гудуть медові бджілки,
А коник поблизу в травиці,
Невтомно виграє на скрипці.
Червоні маки-вогнецвіти
Шлють пелюстки – свої привіти,
А вітерець щораз жартує,
То обійме, то поцілує.
Я посміхаюсь мимоволі,
Мені так хороше у полі!
І все питаюся у неба:
«Чи гарна донечка у тебе?»
Так, це волошка. В основі поезії – легенда про цю квіточку. (Розповідають
легенду).
Волошки – цілюща рослина. З напару пелюсток роблять примочки при
хворобах очей. Використовується волошка і як барвник: фарбують ним вовну.

5. Проце та інші властивостіквітки ми створили буклет. Пропонуємойого вашій
увазі. (Роздають буклети).
- Найулюбленіші квіти мами Світлани Жук – мальви. Тож наступною
презентуємо саме цю квіточку.
2. Орієнтовний виступ групи «Мальви».
Мамині квіти
Багато квітів є красивих –
Осінніх, літніх, весняних,
Та ці для мене – особливі,
З любов’ю дивлюсь я на них.
Стрункі, високі, біля хати
Кивають здалеку мені,
Їх так любила моя мати,
Яку я бачу лиш вві сні.
Ось підійшла вона до тину,
(як стало хороше мені),
В біленькій, в квіточки, хустині,
На мальви дивиться рясні.
Дивись, які вони строкаті!
Немає схожих серед них, -
З усмішкою сказала мати,
Та голос враз її затих…
Прокинулась. Ранкове сонце
Малює тіні на стіні,
І заглядають у віконце
Чудові мальви осяйні.
Чи не найбільш поширеною і улюбленою в Україні здавна вважали рожу
рожеву, або мальву. Мальва - давня і надійна берегиня будинку. Народні повір'я
свідчать, що добрі душі предківпоселяються на мальвіі охороняють мешканців
оселі. А ще ця квітка дужегарна, томуневипадковомальви найрізноманітніших
забарвлень здавна прикрашали українські садиби. (Легенда про мальву).
Біля кожної хати ростуть мальви. Це пам’ять про сміливу і безстрашну
дівчину, яка любила свій рідний край, свій народ і віддала за нього своє життя.
Прийшла донасмальва зПівденної Азії. В Україніцюквітку ще називають
калачиками за формою плодів, схожих на калачі. Мальви в Україні ростуть і в
дикомустані, в лісах, лісосмугах, на узбіччях доріг. Вони мають білий або блідо-
рожевий колір, іноді використовуються як кормові рослини. Відваром дикої
мальви лікують бронхіти, кашлі, роблять примочки. З культурних мальв
темного кольору робили природнібарвники. Процеу нашому буклеті. (Роздають
буклети).

6. Учитель. Мабуть, немає жодної української хати, де б не росли
чорнобривці– одиніз символів нашого краю. Тож до виступу запрошуємо групу
«Чорнобривці».
3. Орієнтовний виступ групи «Чорнобривці».
(Виступ починають з легенди про чорнобривці. Пісня «Чорнобривці»)
Немає українця, якого б не хвилювали слова відомої пісні Володимира
Верменича на слова Миколи Сингаївського, адже любов до матері так само
об’єднує нас, як і любов до квітів. Тому із збірки Світлани Жук ми обрали поезію
саме про цю квіточку.
Їх пелюсток ніжні крильця
Завжди барвами багаті,
На осонні чорнобривці
Біля маминої хати.
А матуся доні-Мавці
У косу вплітає квіти,
Чорнобривчики-ласкавці,
Українські самоцвіти.
У букеті Маковія
Сяють маківки в коронах,
В чорнобривцевій завії
Колоски, васильки й сонях.
Внуки їдуть у гостину
До бабусі кожне літо,
ще далеко від хатини
Їх вітають любі квіти.
Дивна квітка чорнобривець, бо ж по суті – «чужинець», адже
батьківщиною чорнобривців вважають Центральну Америку, а точніше,
Мексику. Коли з’явились ці рослини в Україні, невідомо, але назву вони отримали
за незвичайні кольори квітки:пелюстки чорнобривцівпомаранчевіз чорними, як
брови, обідками на краєчках. Краса та цілющі властивості сприяли тому, що
вони швидко поширились та стали дуже популярними. (Роздають буклети).
Учитель. Усім дівчаткам личать віночки, особливо якщо вониіз тендітних
ромашок. Слово групі «Ромашки».
4. Орієнтовний виступ групи «Ромашка».
(Легенда про ромашку).
Мабуть, знає цю легенду Світлана Жук, адже саме про це її поезія
«Поворожи мені, ромашко».
Лечу я полем, ніби пташка,
Духмянять подих квіти й трави,
Поворожи мені, ромашко,
Моя циганочко білява!

7. Тебе тримаю у долоньці,
Таку тендітну і цнотливу,
Дивлюся в оченятко – сонце.
Скажи, чи буду я щаслива?
Ой, рада я поворожити,
Для тебе це зроблю охоче,
Та більше я не буду жити, -
Ромашка лагідно шепоче.
Мені ромашка ворожила,
Ронила цвіт в траву зелену,
Сказала тихо: «Будеш мила!»
І віддала життя за мене.
Люди уподобали ромашку за ніжність, за те, що людей робить
щасливими. Томуй складають пронеїбагато легенд. Ось ще одна із них (легенда
про ромашку).
- У коломийках, веснянках, весільних піснях оспівується ця квіточка. Хто не
знає пісні: «Несе Галя воду – коромисло гнеться. За нею Іванко, як барвінок
в’ється». Запрошуємо групу «Барвінок».
5. Орієнтовний виступ групи «Барвінок».
Барвінок — теж символ України. Україну називають барвінковим краєм.
Прекрасна, осяйна ця рослина. Квітневої пори на коротких пагонах
розкриваються ніжні, кольору небесної блакитні, п'ятипелюсткові квіти
барвінку. За легендою, цю рослину назвали так на честь кохання юнака Бара і
дівчини Вінки. Барвінком прикрашають весільний коровай, його садять біля
хати. Він зеленіє навіть під снігом.
Наукова назва в перекладі з латині означає «перемагати». Через
нев'янучу зелень і виняткову живучість у середні віки барвінкові приписували
чудодійну силу і вважали його символом вічності й постійності. Казали, що він
оберігає від влади диявола і всякої нечисті й через те вішали над дверима оселі
та ніколи не викидали на смітник, а лише у воду. (Буклети).
Про барвінок писали Т.Шевченко, Л.Глібов і наша фастівська поетеса
С.Жук.
Зникає тихо сяйво ночі,
І на світанковій порі
Відкрив барвінок сині очі
На світло ранньої зорі.
А біля нього рута-м’ята
Пахучим росяним вінком,
Милує українська хата
Своїм розкішним квітником.
Тут, біля призьби, на роздоллі,
Весь квіт на сонці ожива,

8. Нагідки, маки і красолі, Шовкова стелиться трава.
(Легенда про барвінок)
- Діти, вам сподобалися віршіС.Жук? Чим? Можливо, хтось із вас ще
вивчив напам’ять вірші поетеси.
- Діти, зверніть увагу, ми не даремно почали з вами плести віночок із
квіточок, намальованих вами, адже квіти, які так ніжно опоетизувала С.Жук,
вплітали дівчата-українки до свого віночка.
Погляньте на дівчаток наступної групи. Як личать їм віночки! Адже саме
вониготували для нас матеріал про те, яким має бути вінок справжньої українки.
6. Орієнтовний виступ групи «Віночок».
Вінки – то була найкраща оздоба голови дівчини, але не тільки оздоба, а
ще свідоцтво дівочості. Вінок був оберегом від зла. Він – символ чистоти й
молодості. Ще є у ньому чаклунська сила, що біль знімає, волосся береже.
Оскільки він мав форму кола, то ще й символізував собою сонце.
- Дівчатка, а скільки квітів має бути у вінку?
Всього у повному вінку мало бути 12 квіток, кожна з яких мала своє
значення. Тож зараз ми доплетемо наш умовний віночок. (Під час розповіді
учениці дівчатка наклеюють на дошку ще й інші квіти-ілюстрації). Волошка – це
квітка прозріння. Вона разом із любистком здавна були символом відданості й
вірності. Віру, надію, любов у вінку символізували ружа, мальва та півонія.
Васильки – запашніквіти. Ними прикрашалиікони у домівках, хрести у церквах.
А у віночку це символ людської відданості, само зреченості. Весільний вінок
українки – це оберіг усього майбутнього подружнього життя. А хрещатий
барвінок символізує у ньому тривале кохання. Безсмертник у вінку означав
здоров’я. Він тому так і зветься, що людям дарує здоров’я, виразки загоює,
відвар його від багатьох хвороб допомагає. Цвіт вишні чи яблуні – символ
материнської любові, калина – краси й вроди. Мак вплітали у віночок лише ті
дівчата, у чиїх родинах хтось загинув у боротьбі з ворогом. Багато синів
втратила Україна на тяжкому шляху до волі й незалежності, тож додамо до
нашого віночка і цю квіточку – символ печалі й туги. Наймолодша у вінку

9. ромашка, так як у віночку презентує дівочу чистоту й цнотливість. До речі,
про символіку квітів ми теж створили буклет.(Роздають буклети).
- Ми з вами сплели барвистий український віночок із квітів та поезій
С.Жук. Але що за вінок без стрічок? Їх треба в'язати дбайливо і в певному
порядку, бо кожна стрічка – це теж символ.
(Дівчинка у віночку зі стрічками розповідає про кожну з них).
Найпершою у віночку в’яжеться коричнева стрічка – символ землі-
годувальниці. Пообіч від коричневої – жовті стрічки – символ сонця. За ними –
світло-зелені, символ краси і молодості. Блакитні – символ неба. Сині – символ
води, вони дають силу й здоров’я. Далі жовтогаряча – символ хліба, колосся.
Фіолетова – символ душевності й щирості. Рожева – символ достатку. В’язали
до строю й білу стрічку, але лише тоді, коли кінці були вишиті сріблом чи
золотом. Ліворуч вишивали сонце, а праворуч - місяць. Якщо стрічка не була
вишита, то її не пов’язували, бо це символ пам’яті про померлих. Дівчата, що
вплітали до вінка мак, пов’язували ще й червону стрічку, символ печалі й
магічності. Стрічки, виявляється,-це обереги волосся від чужихочей, довжина
їх відповідала довжині дівочої коси. Стрічка мала бути трохи довшою від коси,
щоб її приховати.
- Яку б ще квітку ви вплели до українського вінка?
- До речі, учасники групи «Літературне бюро» поставили подібне
запитання вчителям нашої школи. Ось що вони почули. (Відеоінтерв’ю з
учителями школи).
- Я знаю, що учасники групи«Літературне бюро» теж підготували буклет.
Про що він?
- Усім відомо, що кожному періоду в календарі відповідає свій знак у
Місячному та Сонячному гороскопі, тварина у Східному гороскопі, дерево у
гороскопі друїдів. Квіти також сприяють людям, відображаючи особливі риси
їх характеру, таланти і здібності. Ми зацікавилися квітковим гороскопом і
створили буклет для вчителів, який допоможе не тільки дізнатися, яка квітка
є вашим символом, але і підкаже перспективи на рік! (Роздають буклети).

10. - У своїх творах С.Жук не тільки оспівує красу квітів, а й стає на захист
рослин, занесених до Червоної книги. Учні класу інсценізували уривок за
сценарієм зі збірки «Квітковий бал». (Інсценізація уривка).
V. Перевірка кросворду.
VI. Оцінювання (учні виставляють бали у картки, гості оцінюють
«Жетонами успіху»).
VII. Рефлексія.
- Чи сподобалося вам працювати над проектами? Чому? Чого нового ви
навчилися?
- Є у мене квітка, яка теж може оцінити роботу ваших груп – це
«Квітка - семицвітка». У неї стільки ж пелюсточок, скільки груп. По одному
учаснику від кожної групи підійдіть до квіточки, відірвіть пелюсточку і
зачитайте, що вона про вас думає. (Діти відривають пелюсточки, на яких
записані приємні про них слова).
VII. Домашнє завдання – написати твір на тему «Квітка мого дитинства»,
у якому розповісти про свою улюблену квіточку; намалювати цю рослинку для
створення альбому « Улюблені квіти нашого класу». А надихатиме вас до
творчості магічна поезія Світлани Жук.
(Учень читає вірш С.Жук «Спогади дитинства»)
Джерела інформації
1. Жук С.М. Мамині квіти: збірка поезій . - Фастів : Поліфаст, 2001.
2. Онищук О. Свято поезії та плетіння дівочого вінка: Сценарій за збіркою
Світлани Жук „Мамині квіти”/ О. Онищук //газ. Українськамова та література.
– 2004. - №38. - С. 26-27.
3. Інтернет-ресурси
https://sites.google.com/site/vesnanykvity/home/konvalia/legendi-pro-kviti
http://cikavi-fakty-tut.jimdo.com
http://laria.com.ua/legendy-pro-kvity
http://fastiv.in.ua/content