Урок "Характеристика Михайлика і Лихослава. Розуміння добра і зла у творі Антіна Лотоцького "Михайло-семиліток". Совершенко О.М.

1. ТЕМА: ХАРАКТЕРИСТИКА МИХАЙЛИКА І ЛИХОСЛАВА. РОЗУМІННЯ
ДОБРА І ЗЛА У ТВОРІ АНТІНА ЛОТОЦЬКОГО «МИХАЙЛО -
СЕМИЛІТОК»
МЕТА: продовжувати опрацьовувати ідейно-художній зміст програмового твору
А. Лотоцького; вчитися робити порівняльну характеристику образів
оповідання; дослідити, як автор розмірковує в оповіданні про добро і зло;
-- розвивати культуру зв’язного мовлення, вміння виразно читати та логічно
доводити свої думки, користуючись текстом оповідання;
--- виховувати почуття відповідальності за власні вчинки та плекати любов до
рідного краю.
ТИП УРОКУ: комбінований
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Доброго дня!
ІІ. ПЕРЕВІРКА ВИВЧЕНОГО
1. Настановча бесіда
Творчість якого письменника ми вивчали на попередньому уроці?
Хто зображений на слайді?
Чи запам’ятали ви про письменника основні відомості?
2. Перевірка домашнього завдання.
Вдома група «Бібліографів» написала повідомлення про письменника від 1 особи. Отож
слухаймо « живе слово» А. Лотоцького до нас.
ЖИВЕ СЛОВО-ЗВЕРНЕННЯ А. ЛОТОЦЬКОГО
Я народився на прекрасній галицькій землі у селі Вільхівці на Опіллі ( тепер уже
Львівська область). Ще змалку любив слухати розповіді свого тата про відважні і трагічні
сторінки нашого народу, які западали глибоко у мою дитячу допитливу душу. Цю любов
та цікавість, коли уже підріс, хотів передати усім дітям України у своїй творчості. Аби
вони краще знали історію рідного краю, я видав першу свою збірочку «Квіти з поля»
(1907 р.),«Історію України для дітей» в чотирьох томиках (1934 р.), цикл краєзнавчих
оповідань «Славко на мандрівках». У своїх історичних оповіданнях я писав починаючи
від славетних князів Київської Русі і до періоду, коли на захист рідної землі прийшли
Січові Стрільці. Я так любив свою Батьківщину, що записався до легіону Січових
Стільців, аби не лише словом, а й зі зброєю в руках захищати рідні простори.
Любив дітей, присвятивши їм багато творів, один з яких – «Михайло - семиліток»,
що увійшов до збірника українських історичних оповідань «Дерево пам’яті».
3. Розгадування кросворда .
Пригадаймо вивчене, розгадавши кросворд. У виділених клітинках ви зможете прочитати
Ключові слова підтеми сьогоднішнього уроку. (Добро і зло).
КРОСВОРД
1. Твір, призначений для показу на сцені? ( драма)
2. Негативний герой твору «Михайло – семиліток»
3. Справжнє прізвище О. Олеся? ( Кандиба)
4. Могутня держава періоду ІX-XV ст.? (Київська Русь)
5. Жанр твору «Михайло - семиліток»? (оповідання)
6. Вороги, про яких йдеться в оповіданні? ( печеніги)
7. Початкове ознайомлення читача з персонажами твору, місцем подій? (експозиція)
8. Найвище напруження розвитку дії в художньому творі? (кульмінація)
9. Батько Михайлика? ( Володимир).

2. 1
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Бесіда
 Про які дві сили завжди йдеться у казках? Назвіть кілька творів.
 Чому в казках протиставляється зло і добро?
 Чого навчають нас такі твори?
 Що для вас означають поняття добро і зло?
2.Вправа в групах «Займи позицію».
На темних (зло) і на світлих (добро) аркушах паперу запишіть свої розуміння добра і зла.
Прикріпіть на дошку.
Орієнтовні відповіді учнів:
1. Група. Добро – це Михайлик (служіння народові; боротьба за його щастя й волю;
допомога ближньому; корисні справи; шанування традицій і законів…)
2. Група. Зло – це Лихослав (зрада; підступність; допомога ворогам; загарбники, які
поневолюють і знищують людей; чорні духи; небажання допомогти ближньому;
зведення наклепів…).
ІV.ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ, ЕПІГРАФА УРОКУ
ЕПІГРАФ: ДІЛА ДОБРИХ ОБНОВЛЯТЬСЯ, ДІЛА ЗЛИХ
ЗАГИНУТЬ…
Т. ШЕВЧЕНКО
ЩО МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВІШЕ ЗА ЛЮДИНУ,
ЯКА НЕ МАЄ ДОБРОГО СЕРЦЯ…
Г. СКОВОРОДА
1. Робота з епіграфом
1. Як ви розумієте слова письменників?
2. Як вони пов’язані зі змістом оповідання ?
V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя
Так вже у світі повелося, що споконвіку існує добро і зло, правда і брехня, любов і
ненависть, шана до Батьківщин і повне нівелювання її звичаїв та законів. В Україні
зрада також ще з давніх - давен вершила свою чорну справу. Саме тому наш народ
довгі роки перебував під гнітом загарбників. Але знаходилися люди, що боронили
рідний край та своїх співвітчизників. Ви уже знаєте доблесних лицарів-захисників: це
і князь Олег, Ігор, Ярослав Мудрий, Володимир Великий, про якого пише Антін
Лотоцький.
 Що знаєте про Володимира Великого?
 Назвіть головних образів твору.
 Що допомагає нам розкрити характери дійових осіб у творах?
(сюжет – це подія чи система подій, через які розкриваються
характеристики персонажів).
--- Як в оповіданні зображено добро і зло? Хто його уособлює?
3. Метод «Відштовхування від деталі»
Про кого сказано в тексті:
«… він душа народу, а хіба можна душу, живу душу вбити?..»
-- Що для вас означає поняття «душа народу»?
-- Якою вона повинна бути?
-- Чи гарна душа була в Михайлика?

3. -- Ці слова і стануть проблемним питанням, на яке в кінці уроку ми дамо відповідь. 2
4. Постановка проблемного питання:
« Чи можна вбити живу душу народу?» Чи вдалося ворогам погубити народ і його
душу, яку автор зобразив у образі Михайлика?
5. Бесіда.
- Хто такий Михайлик?
- Чим любив займатися хлопчик?
- Як до Михайлика ставляться кияни? Чому?
- Чи любив свого сина князь Володимир Великий? (знайдіть цитату).
- Як сприймаєте ви хлопчика? Виразіть своє ставлення.
-
6. Складання інформаційного грона в групах.
Доберіть цитатні характеристики з тексту твору.
1. група 2. група
Михайлик: Лихослав:
- молоденький князенко семиліток - старший син князя
- Славний стрілець - недобрий се чоловік;
- птаха на льоту з лука вцілить; - трус, лютий, хитрий;
- проситься у батька в похід на ворога; - заздрить Михайлику, бо його усі
люблять
- його любив увесь нарід і його батько; - нарід його не любив;
- славний лицар.
- намовляв народ видати брата.
7. Робота з текстом
- Як ставиться до Лихослава автор твору?
- Знайдіть і зачитайте опис його зовнішності.
- З чого почалася зав’язка усіх трагічних подій у творі?
- Що штовхало Лихослава на ненависть до брата?
- Про яких ворогів розповідається? Хто їм допомагав? (Кочові племена печенігів; чорні
духи; ворожбити.)
7. Скажіть, які вороги страшніші – відверті чи приховані? Чому?
8. Виразне читання уривка (кульмінації) твору учнями (ст. 154-155)
- Намовляй киян, щоб вони згодилися на видачу Михайлика! Тоді будеш сам залишатися,
будеш сам паном на цілій Україні…. Князь, почувши, що більшість є за тим, щоб дати
Михайлика до печенігів, хоч і з болем серця, мусив на се згодитися) .
--- Коментування уривку
- Яке враження на вас справила промова Лихослава?
- Чи можна його слова вважати щирими, правдивими?
- Які мотиви і почуття керували ним у той момент?
- Чи можна назвати Лихослава захисником Києва?
--- Слово вчителя
Виступ на віче показав, що зло може вбиратися у привабливі шати, аби зробити собі
користь. Насправді ж, за красивими словами, обіцянками, як часто буває це і в житті,
ховаються лихі наміри. Такі пристосуванці до ситуацій, або «вовки в овечих шкурах»,
часто перетягують на свій бік слабкодухих людей (Старий боярин Збигонь).
9. Словникова робота.
- Яку рису або ваду характеру Лихослава розкриває прослуханий уривок?
- Як ви розумієте слово підступний? Чи можна таким назвати Лихослава?

4. Підступність – це дія у значенні «зловмисність», прикрита показною доброзичливістю. 3
4.
Підступний – той, хто показною доброзичливістю прикриває злий намір, криє в собі
небезпеку.
--- До слова підступний доберіть ряд синонімів ( 1 група) і ряд антонімів( 2 група).
1 група ( Хитрий, лукавий, неприємний, злий, недобрий, небезпечний, несподіваний,
улесливий, ненадійний…).
2 група (щирий, вірний, надійний, добрий, хороший, милий, покладистий).
10. «З народної скарбнички».
Як Михайлик просить батька дозволу воювати з печенігами? Які слова каже?
Пригадайте та запишіть прислів’я і приказки, які б охарактеризували Михайлика (1
група), Лихослава та чорних духів – (2 група).
1 група 2 група
Добро довго пам’ятається. Злий плаче від заздрості, а добрий – від
радості.
Добре діло твори сміло. Ти йому хліб, а він тобі – камінь.
Добро роби скільки можеш, від того ніколи Тіло в злоті, а душа в болоті.
не занеможеш.
Доброму кругом добре. Святий та тихий, а сумління злодійське.
11. Робота з планом характеристики.
Розташуйте пункти плану в певній послідовності відповідно до композиції твору. Оберіть
пункти характеристики Михайлика (1 група); пункти характеристики Лихослава (2 група)
Орієнтовний план характеристики образів героїв твору
1. Бажання печенігів взяти Михайлика в заставу.
2. Злий намір.
3. Михайлик – люблячий син.
4. Рада невидимих чорних духів.
5. Ненависть до брата.
6. Славний лицар – син Володимира.
7. Бажання захистити народ.
8. Бажання самому панувати в державі.
9. Остання послуга Києву.
10. Смуток через несвідомість народу.
12. Художня хвилинка. Вдома ви ілюстрували зміст та сюжет твору.
Прокоментуйте свої роботи. Які моменти зобразили на папері? Чому?
13. 1 група . Уявіть себе в ролі Михайлика та підготуйте розповідь від імені
головного героя, користуючись планом і текстом 1, 4 і 5 частин твору.
Розповідь Михайлика
Я – Михайлик, син князя Володимира. Хоча мені лише сім років, я їжджу на коні, наче
вродився на ньому. Вмію стріляти з лука, на льоту можу вцілити в птаха. Мене дуже
люблять земляки кияни. Вони говорять, що в мені тече лицарська кров.
Коли печеніги взяли в облогу місто, я прийшов до батька проситися, щоб він
дозволив мені воювати проти ворога, бо вже задовго стоять печеніги під Києвом. Я дуже
хотів прислужитися рідному краєві. Але віче вирішило віддати мене печенігам, мовляв,
там, у чужому краю, наберуся більше досвіду. Я засмутився, але не тим, що кияни так
легко згодилися на мою видачу, а через те, що народ несвідомий, сам собі готує загибель.

5. Щоб урятувати земляків, вирішив я на деякий час покинути місто. Взяв золоті ворота на
золоті стремена і погнався поміж ворогів. Що махну мечем на правий бік, то ворог, наче
зрубане дерево, падає, махну лівим – ворог, як підкошена трава, стелиться. Це була
остання прислуга рідному місту, в яке я вирішив не повертатися доти, аж поки весь народ
не стане свідомим.
14. Група №2, підготуйте запитання головному герою твору.
- Чому ти взяв золоті ворота на золоті стремена?
- Як зрозуміти твої слова, звернені до киян?
- Чому ти вічно молодий?
- Чому ти засмутився, слухаючи раду віче?
- Коли настане час твого повернення?
15. Слово вчителя.
Отже Михайлик –це не просто персонаж твору, князенко. Це ще й уособлення людської
душі. Ніколи не скорити народ, у якого жива душа – мова, пісня, підтримка та любов до
оточуючих. Антін Лотоцький щиро вірив, що народ України безсмертний, як і сама
держава, але інколи, самі не розуміючи цього, робимо необдумані ниці вчинки.
VІ. ПІДСУМКИ УРОКУ.
1. Озвучте узагальнюючу таблицю, яку заповнювали протягом уроку за варіантами
Образ твору, що уособлює?
2-3 цитатні
характеристики
(інформаційне гроно)
1-2 народних вислови.
Пункти плану-
характеристики образу
Риси характеру, що
притаманні
(синоніми до них і
антоніми)
Ставлення автора до
зображуваного?
Які почуття викликає у
вас герой оповідання?
2. «Продовжи речення»
Сьогодні я дізнався….
На уроці мені було цікаво…
Мені не сподобалося….
В моєму розумінні, добро – це….., зло –це…..

6. VІ. ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ ЗА РОБОТУ НА УРОЦІ
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 5.
1. Робота в парах на картках.
Картка №1.
Знайти у творі елементи фантастичного. ( Чорні духи; кінь з крилами; Михайликові
завжди сім років; стріли ворогів поверталися в них самих).
Картка №2.
Знайти у тексті художній вимисел.( У Володимира не було сина Михайлика, а лише
старший – Святополк Окаянний).
Картка №3.
Де в творі автор використав гіперболу? ( Михайлик у сім років має надзвичайну силу та
неабиякі здібності).
Картка № 4.
Хто з киян першим згодився видати Михайлика ворогам?
2 Прочитайте узагальнюючу таблицю.
Оцінювання учнів за роботу на уроці.