урок №3

1. Тема. І. Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я». Характеристика
персонажів. Майстерність змалювання характерів Кайдаша та
Кайдашихи, Карпа і Лавріна, Мотрі та Мелашки
ТЛ : портрет
Мета.
Ключові компетентності: спілкування державною мовою; уміння
вчитися впродовж життя; соціальна та громадянська компетентності.,
екологічна грамотність і здорове життя.
Предметні компетентності: утверджувати багатство рідної мови;
уникати дискримінації інших у процесі спілкування; обстоювати власну
думку; використовувати різноманітні стратегії навчання; користуватися
різними джерелами навчання; знаходити, аналізувати, систематизувати
одержану інформацію; поціновувати людську гідність, розуміти переваги
здорового способу життя.
Очікувані результати: учень / учениця розкриває багатозначність
художніх образів; розрізняє різні типи образів; характеризує й порівнює їх;
висловлює власні міркування про вчинки й характер героїв;визначає роль
образів у донесенні до читача авторського задуму, ставлення автора до
свого героя; виявляє зв’язок літератури з іншими видами мистецтва;
усвідомлює роль краси і сили художнього слова в повсякденному житті.
Теорія літератури: портрет
Обладнання: портрет письменника, різні видання повісті «Кайдашева
сім'я», ілюстрації учнів до твору.
Тип уроку: урок формування вмінь і навичок
Методи і прийоми: літературний диктант, прийоми: «Темна
конячка», «Мінімум», «Майстерня художника», «Мікрофон», робота в
групах, бесіда за запитаннями.
Епіграф
Українець…жилавий, нервовий, прудкий,
проворний, говорючий, красномовний,
навіть трохи крикливий і лепетливий,
мов провансалець, або раб, або син
Далекого Сходу.
І. Нечуй – Левицький
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Літературний диктант «Хто?». Упізнай героя за цитатою
1. Про кого слова: «Який гарний парубок, хоч і білявий, які в його веселі
очі»? (про Лавріна)
2. Кому належить вислів: «В мене свекруха люта змія: ходить по хаті,
полум’ям дише…»? ( Мотрі)

2. 3. Упізнай героїню: «Її очі з м,
якеньких стали зразу тверденькі. Брови
насупилися, а осміх злетів з уст і ніби вилетів з хати»?(Кайдашиха)
4. Хто з персонажів сказав: «А я вам, мамо, не наймичка. Я й у своєї
матері не була наймичкою…»?(Мотря)
5. Упізнай героїню: «Її краса так засліпила йому очі,.. що вона здавалася
йому не дівчиною, а русалкою…»? (Мелашка)
6. Про кого мова: «У нас була, як рожа цвіла, а тепер стала, як квітка
в,
яла…»? (про Мелашку)
7. Про кого йдеться: «Діло ніби горіло в її руках. Вона оджимала плаття
й разом поралася коло печі»? ( про Мотрю)
8. Кому належать слова: «А ти хотіла згорнути руки та й сидіти? Чого це
ти розходилася? Та я тобі не подивлюся в зуби»?(Кайдашисі)
9. Назвіть героїню: «… висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима,
з тонкими губами та блідим лицем»?(Кайдашиха)
10. Кого дражнили на селі «безокою економшею»?(Кайдашиху)
11. Хто і чим заробляв гроші для сім’ї? ( Кайдаш, був стельмахом)
12.Хто із синів ударив батька?(Карпо)
IІІ. Оголошення теми і мети уроку, пояснення епіграфа. Мотивація
навчальної діяльності учнів
ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
1.Слово вчителя
2.Прийом «Темна конячка» . Методична ремарка. На дошці висять 4
портрети (ілюстрації учнів до повісті «Кайдашева сім’я») (див. додаток),
закриті папером. Учні повинні вгадати, кого на них зображено, уважно
прослухавши підказки.
1 підказка «Молоде, довгасте лице було рум’яне. Веселі, сині, як небо,
очі світилися привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові,
тонкий ніс, рум’яні губи – усе дихало красою» (Лаврін)
2 підказка «…з карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі
пружки блідого лиця з тонкими губами мали щось неласкаве. Гострі темні
очі були ніби сердиті» (Карпо)
3 підказка «Здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве
й бліде. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки»( Омелько)
4 підказка «Пишала губи, осміхалася, сипала облесливими словами,
наче дрібним горохом. До природної звичайності української селянки в ній
пристало щось дуже солодке, аж нудне» ( Кайдашиха)
3.Словникова робота
3.1.Портрет у літературі — один із засобів художньої характеристики,
письменник розкриває типовий характер своїх героїв і висловлює своє ідейне
ставлення до них через зображення зовнішності героїв: їхні фігури, обличчя,
одягу, рухів, жестів і манер.
3.2. Екскурс в образотворче мистецтво
Мистецтво портрету дуже давнє. Воно налічує кілька тисячоліть. Уже в
Давньому Єгипті людина намагалася передавати вигляд богів та міфічних
героїв. За допомогою цього жанру ми можемо вивчати історію людства. До

3. наших днів дійшли портрети царів, вельмож, знаменитих художників, поетів,
письменників, учених і просто людей, які жили в різні часи та епохи.
Існує багато видів портретів. Портрети є поодинокі, групові, парадні,
ліричні, замовні. А також — погрудні, поясні та на весь ріст людини.
3.3. Бесіда
• Чому ми вивчаємо портрет у літературі? Доведіть свою думку.
• Як ви вважаєте, у яких творах є зображення портрета? (Епічних
творах. У ліриці, а в драматургії словесне портретування застосовується
обмежено.)
• Звідки художники та ілюстратори знають, які повинні бути
малюнки?
3.4. Портретна лексика
Отже, існують не тільки фарби, олівці та інші знаряддя для малювання, а
й слова, за допомогою яких автор описує зовнішність, вік героя, риси
характеру. Якщо ці слова вживаються для опису зовнішності, то вони
належать до портретної лексики.
Наведення прикладів вживання портретної лексики:
• Обличчя: кругле, повне, худорляве, засмагле, ніжне, тендітне,
просте, живе, стомлене...
• Волосся: русяве, каштанове, біляве, сиве, коротке, густе, хвилясте,
пишне, блискуче...
• Очі: сірі, темні, сумні, лагідні, проникливі, злі, добрі, розумні,
ясні, гострі, вузькі...
• Погляд: уважний, гострий, привітний, веселий, з підозрою,
задумливий, байдужий...
• Ніс: прямий, тонкий, кирпатий, з горбинкою, широкий, товстий,
короткий...
• Рот: маленький, дитячий, стиснутий, невеликий, усміхнений,
широкий...
• Брови: чорні, темні, вицвілі, тонкі, широкі, вищипані, фарбовані,
густі, сиві...
• Постать (постава): висока, середнього зросту, струнка,
кремезна, широкоплеча...
3.5. Творча лабораторія. Робота в групах. Характеристика образів
твору
1. Чи допомагає опис зовнішності героя розкрити автору характер героя?
2. Який портрет найбільше відповідає літературному опису Кайдашихи?
3. Як би ви описали Мотрю, Мелашку ?
4. Якими ви собі уявляєте зовнішність персонажів повісті, їхній темперамент,
вираз обличчя? Створіть портрети героїв.
Зразки відповідей.
Кайдашиха — повнувата, поважна в руках, вираз обличчя то сердитий,
то улесливий — залежно від обставин.

4. Кайдаш — сутулий, худий, в очах — вічна заклопотаність і похмільна
туга.
Карпо — високий, кремезний, завжди насуплений.
Лаврін — стрункий, усміхнений, погляд лагідний, відкритий.
Мотря — дебела, моторна, завзята, у погляді — рішучість.
Мелашка — невисока, худенька, тонкої вроди, очі усміхнені, трохи
сумні.
• Що спільного й відмінного в образах цих героїв? Презентація
«Образи твору» (див. додаток)
У першому розділі Кайдаша бачимо добрим стельмахом, прожив довге й
тяжке життя. Старий Кайдаш — п’яниця. Причиною цього були також
соціальні умови. Він усе частіше топив горе в горілці. Надмірне пияцтво
привело його до загибелі — і саме у воді, якої все життя боявся.
Проте в образі Кайдаша знаходимо й позитивні риси. Це, насамперед,
працьовитість. Позитивним слід уважати й намагання його примирити
сутички в хаті, прагнення до того, щоб не розбивалася сім’я.
Сини Кайдаша Карпо і Лаврін успадкували від батька працьовитість,
турботу за свою сім’ю, інтереси дрібного власника. Зовні вони також схожі
на батька: «обидва високі, рівні станом, обидва довгообразі й русяві, з
довгими тонкими, трошки горбатими носами, з рум’яними губами». Це
те, що їх об’єднує. Але кожен із них постає чітко окресленою
індивідуальністю. Старший син Карпо з виду був суворий і непривітний.
Письменник зазначає, що Карпо «ніколи не сміявся гаразд, як сміються
люди. Його насуплене жовтувате лице не розвиднювалось навіть тоді, як
губи усміхались».
У поводженні Карпо був упертий, гордий, не любив нікому кланятись,
навіть рідному батькові. Ці риси Карпа, очевидно, були помічені у волості, і
його обрали за десяцького.
Для свого характеру він добирає собі дружину, щоб була «робоча та
проворна та щоб була трохи куслива, як мухи в спасівку».
Душа Лавріна чутлива до краси, ніжності. Він кохає свою дружину,
йому байдуже, що Мелашка з бідної родини. Нахил Лавріна до жартів і
дотепності також відрізняється від Карпового. Як приклад, тут можна
назвати іронічне ставлення Лавріна до колотнечі в сім’ї, кепкування з Мотрі
тощо. Але це тільки на початку. Далі з нього виходить такий же дрібний
власник, егоїст, як і інші члени сім’ї. Він втягується до сварки, наслідує
Карпа в поводженні з батьком, нечемно говорить із сусідами.
Можна навести приклади, як мова балакучого Лавріна, сповнена
дотепних виразів, жартівливих слів, потім також змінюється, стає
брутальною і сварливою.
Дві сім’ї братів, що поділилися, раз у раз виходять одна проти одної. На
битву, і в усіх випадках Лаврін тримає себе не гірше від Карпа, виявляючи
егоїзм і дріб’язковість приватного власника.
Образ Кайдашихи, мабуть, найбільше індивідуалізований. Автор
підкреслює її сварливість, нікчемний гонор, заздрість, наслідування

5. експлуататорів (у ставленні до невісток). «Вона стояла над душею в Мотрі,
наче осавула на панщині». Перехід від улесливості до жорстокості — також
риса, яку Кайдашиха запозичила в панів. Мова старої Кайдашихи то
улеслива, то сварлива. Щоб показати свою доброту до невістки, свекруха
вживає такі звертання, як «моя дитино», «моє серце», «моя доню». Інакше
звучать її слова, коли вона свариться: «Постривай же ти, суко!» або
«Одчепись, сатано!». Перед сусідами вона може знеславити свою невістку,
перебільшуючи її провини або просто вигадуючи щось від себе.
Заводієм усіх сварок у сім’ї, усієї колотнечі була, у першу чергу,
Кайдашиха. На образі цієї егоїстичної й сварливої жінки показано, як
морально занепадає людина в умовах дрібної власності.
Мотря — сварлива й жорстока жінка, яка в сімейних суперечках не
зупиняється ні перед чим. За це від свекрухи вона одержала кличку
«бендерська чума». Мова Мотрі також відзначається грубістю, сповнена
образливих слів і лайливих дотепів. Відчуваючи свою зверхність над
Мелашкою, вона й розмовляє з нею нечемно й образливо: «Не мети од
порога, бо візьму тебе за шию, як кішку, та натовчу мордою в сміття».
Мелашка в порівнянні з іншими персонажами має чи не найбільше
позитивних рис. Протягом усього твору автор співчуває героїні, змальовує її
привабливими теплими фарбами. На відміну від Мотрі, Мелашка походить з
убогої сім’ї, для неї навіть звичайна простора хата Кайдаша здалась раєм.
У поведінці й мові Мелашка привітна й лагідна. Кохаючись у народних
піснях, Мелашка й сама розмовляє пісенно. Тяжке життя випало на долю
Мелашки у свекрухи, яка поводилась із нею, мов із наймичкою. Свекруха не
пускала її навіть у неділю на побачення з батьками. Спокійна вдачею,
Мелашка терпляче зносить всі образи.
Потрапивши до Києва, Мелашка вирішує залишитися там, щоб пожити
на волі, хоча тяжко переживає розлуку з чоловіком. Це невдала втеча
кінчається тим, що Мелашка повертається в сім’ю сварливої Кайдашихи й
починає навчатись у неї грубого поводження з людьми.
Поступово переймає звички, лайливу мову, грубість, що панували в
Кайдашів.
4. Висновок
Як бачимо, крок за кроком перед читачами минає сумне, безрадісне
життя затурканого селянина, недолі якого І. Нечуй-Левицький співчуває.
Іноді він, правда, насміхається з нерозсудливих учинків свого героя, із його
сімейної «війни», але крізь цей гіркий сміх проглядає сум.
Так жила не одна сім’я Кайдаша, а все дрібновласницьке село в другій
половині ХІХ століття.
V. Систематизація та узагальнення вивченого
Аналіз героїв відбувається за таблицею, поступово її заповнюючи,
використовуючи прийом «Мінімум»
Методична ремарка. Учні мінімально коротко і водночас максимально
стисло характеризують героїв):

6. Герой Задатки Фактор впливу Результат
Омелько Майстер Панщина Пияцтво
Маруся Господиня Панщина Лицемірство, егоїзм
Карпо Лідер Чвари Егоїзм, жорстокість
Лаврін Лірик Чвари Егоїзм, згрубілість
Мотря, Мелашка Господиня, мати Чвари Егоїзм, згрубілість
2. Бесіда за питаннями:
• І. Нечуй-Левицький наділив Омелька й Марусю Кайдашів багатьма
негативними рисами. А що в їхніх характерах позитивне?
• Лаврін та Мелашка здаються нам найбільш привабливими в повісті. А
що в них заслуговує на осуд?
• У чому типовість героїв «Кайдашевої сім’ї»?
3.Прийом «Майстерня художника»
Розгляньте в підручнику ілюстрації до повісті «Кайдашева сім’я», виконані
Віктором Полтавцем ( С. 25).
- Кого зобразив художник?
- Як характеризують персонажів їхні пози?
- Чи відповідають предмети одягу тогочасній історичній добі?
Знайдіть до кожної ілюстрації відповідний уривок у тексті
VІ. Підсумок уроку. Рефлексія
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
- Мені було смішно, як…
- Мені було сумно, коли…
VІІ. Домашнє завдання
1. Скласти тестові завдання за повістю «Кайдашева сім’я»
VІІІ. Оцінювання. Аргументація оцінок

7. Герой Задатки Фактор впливу Результат
Омелько Майстер Панщина Пияцтво
Маруся Господиня Панщина Лицемірство, егоїзм
Карпо Лідер Чвари Егоїзм, жорстокість
Лаврін Лірик Чвари Егоїзм, згрубілість
Мотря, Мелашка Господиня, мати Чвари Егоїзм, згрубілість
2. Бесіда за питаннями:
• І. Нечуй-Левицький наділив Омелька й Марусю Кайдашів багатьма
негативними рисами. А що в їхніх характерах позитивне?
• Лаврін та Мелашка здаються нам найбільш привабливими в повісті. А
що в них заслуговує на осуд?
• У чому типовість героїв «Кайдашевої сім’ї»?
3.Прийом «Майстерня художника»
Розгляньте в підручнику ілюстрації до повісті «Кайдашева сім’я», виконані
Віктором Полтавцем ( С. 25).
- Кого зобразив художник?
- Як характеризують персонажів їхні пози?
- Чи відповідають предмети одягу тогочасній історичній добі?
Знайдіть до кожної ілюстрації відповідний уривок у тексті
VІ. Підсумок уроку. Рефлексія
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
- Мені було смішно, як…
- Мені було сумно, коли…
VІІ. Домашнє завдання
1. Скласти тестові завдання за повістю «Кайдашева сім’я»
VІІІ. Оцінювання. Аргументація оцінок