НАШ ДОСВІД ЛІКУВАННЯ КІСТОЗНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ НИРОКИгорь Шадеркин
НАШ ДОСВІД ЛІКУВАННЯ КІСТОЗНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ НИРОК
Кафедра урології Донецького державного медичного університету
Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об'єднання
А.І. Сагалевіч, Е.В. Шапаренко, І.А. Деркач,
А.Е. Лоскутов, О.В. Черніков, Ю.Ю. Малінін, П.С. Серняк
EULAR критерии артралгии, клинически подозреваемой как ревматоидный артритИрина Головач
Представлены последние рекомендации (2016) Европейской противоревматической лиги по диагностике и трактовке артралгии, клинически подозреваемой как ревматоидный артрит
УЛЬТРАЗВУКОВА КОЛЬОРОВА ТРАНСРЕКТАЛЬНА АНГІОГРАФІЯ В ДІАГНОСТИЦІ ТА КОНТРОЛІ ...guest0b8a214
УЛЬТРАЗВУКОВА КОЛЬОРОВА ТРАНСРЕКТАЛЬНА АНГІОГРАФІЯ В ДІАГНОСТИЦІ ТА КОНТРОЛІ ЗА ЛІКУВАННЯМ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ПРОСТАТИТ
Горпинченко І.І.
Литвинець Є.А.*
Інститут урології АМН України
* Івано-Франківський національний медичний університет
НАШ ДОСВІД ЛІКУВАННЯ КІСТОЗНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ НИРОКИгорь Шадеркин
НАШ ДОСВІД ЛІКУВАННЯ КІСТОЗНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ НИРОК
Кафедра урології Донецького державного медичного університету
Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об'єднання
А.І. Сагалевіч, Е.В. Шапаренко, І.А. Деркач,
А.Е. Лоскутов, О.В. Черніков, Ю.Ю. Малінін, П.С. Серняк
EULAR критерии артралгии, клинически подозреваемой как ревматоидный артритИрина Головач
Представлены последние рекомендации (2016) Европейской противоревматической лиги по диагностике и трактовке артралгии, клинически подозреваемой как ревматоидный артрит
УЛЬТРАЗВУКОВА КОЛЬОРОВА ТРАНСРЕКТАЛЬНА АНГІОГРАФІЯ В ДІАГНОСТИЦІ ТА КОНТРОЛІ ...guest0b8a214
УЛЬТРАЗВУКОВА КОЛЬОРОВА ТРАНСРЕКТАЛЬНА АНГІОГРАФІЯ В ДІАГНОСТИЦІ ТА КОНТРОЛІ ЗА ЛІКУВАННЯМ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ПРОСТАТИТ
Горпинченко І.І.
Литвинець Є.А.*
Інститут урології АМН України
* Івано-Франківський національний медичний університет
26 липня в рамках лекторію з нейронаук від BRAINY ми дізнались природу, прояви й лікування інсульту: механізми розвитку й основні типи, порядок дій при виявленні, фактори ризику і заходи запобігання інсульту. Спікер: Дмитро Гуляєв, кандидат медичних наук, керівник освітніх, наукових та видавничих проектів в “Українській асоціації боротьби з інсультом”.
2. УЛЬТРАЗВУКОВА КОЛЬОРОВА ТРАНСРЕКТАЛЬНА АНГІОГРАФІЯ В ДІАГНОСТИЦІ ТА КОНТРО...Игорь Шадеркин
УЛЬТРАЗВУКОВА КОЛЬОРОВА ТРАНСРЕКТАЛЬНА АНГІОГРАФІЯ В ДІАГНОСТИЦІ ТА КОНТРОЛІ ЗА ЛІКУВАННЯМ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ПРОСТАТИТ
Горпинченко І.І.
Литвинець Є.А.*
Феномен Рейно в ревматологической практикеИрина Головач
Обобщены данные по диагностике и дифференциальной диагностике первичного и вторичного феномена Рейно, а также современные подходы к лечению Феномена Рейно, дигитальных язв и критической ишемии конечностей
В презентации представлен взгляд реватолога на диагностику и место вуеитов в ревматологической практике, а также предложена тактика по раннему выявлению спондилоартритом, базируясь на ранней диагностике увеитов
В презентации представлены общие данные об антифосфолипидном синдроме (АФС), клинических проявлениях, особое внимание уделено акушерской патологии, а также современным подходам к лечению
В презентации представлены современные подходы к диагностике и лечению псориатического артрита, а также необходимость мультидисциплинарного подхода к лечению данного заболевания
АНЦА-асоційовані васкуліти: сучасні рекомендації щодо менеджментуИрина Головач
Презентація містить сучасні підходи до лікування та ведення пацієнтів із АНЦА-асоційованими васкулітами: гранульоматозом з поліангіітом, мікроскопічним поліангіїтом, синдромом Чаржа-Строс і PAUCI-гломерулонефритом
Клинический случай. Поражение легких при лечении метотрексатом больной с ревм...Ирина Головач
Представлено описание клинического случая развития интерстициального поражения легких у пациентки с ревматоидным артритом при лечении метотрексатом. Представлен также обзор данных литературы по метотрексатовой легочной токсичности
Лечение остеопороза: от клинических рекомнедаций и клинической практикеИрина Головач
представлены современные рекомнедации и диагностические критерии остеопороза, показаны преимущества терапии золендроновой кислотой, а также место препаратов кальция в лечении и профилактике остеопороза
1. Науково-практична конференція Асоціації ревматологів України
«Стандартизовані підходи до діагностики та лікування ревматичних хвороб»
Київ, 22-23 жовтня 2015 року
2. загальну слабкість;
біль голови;
часті запаморочення;
часті втрати свідомості (іноді по декілька разів на
день), короткочасні і більш тривалі;
відсутність пульсу і тиску на лівій руці;
слабкість у верхніх кінцівках, зниження м’язової
сили, змерзликуватість рук;
порушення зору;
порушення ходи через слабкість у нижніх
кінцівках.
3. Зі слів пацієнтки, перші симптоми захворювання з’явилися в 2007 році
(у 14-річному віці) у вигляді болю голови, запаморочень,
короткочасних втрат свідомості. При обстеженні був виставлений
діагноз вегето-судинної дистонії. Спостерігалася дитячими
неврологами. Неодноразово лікувалася стаціонарно.
У наступному з 2012 року епізоди втрати свідомості почастішали,
виникали щоденно та декілька разів на день. Приблизно в той же час
пацієнтка сама відзначила відсутність пульсу і тиску на лівій руці.
Погіршення стану з березня 2015 року, коли з’явилися порушення зору,
дрібний тремор м’язів обличчя, потім усього тіла, судоми, порушення
ходи з формуванням транзиторного парезу лівої нижньої кінцівки.
У березні 2015 року був запідозрений системний васкуліт –
неспецифічний аортоартеріїт.
4. Дебют: біль
голови,
запаморочення,
підвищення
температури,
слабкість,
ШОЕ
2 госпіталізації
з діагнозом
ВСД. Поява
короткочас-
них втрат
свідомості
Порушення
зору, епізоди
минаючої
сліпоти,
судоми,
тремор,
транзиторний
парез лівої н/к
Слабкість у лівій
руці,
мерзлякуватість
рук, виражена
загальна
слабкість, часті
втрати
свідомості і
запаморочення,
постійний біль
голови
Вперше зареєстровано
відсутність пульсу на
лівій руці і АТ. Втрати
свідомості стають
щоденними. Постійний
субфебрилітет
5.
6. Вік пацієнтки до 40 років та жіноча стать.
Відсутність пульсу на лівій плечовий артерії за наявності пульсу на
правій руці; за даними УЗДГ судин кровоплин на лівій руці
зберігається за рахунок колатерального кровотоку.
Шум на лівій підключичній артерії (аускультативно)
Переміжна кульгавість верхніх і нижніх кінцівок (епізоди
немотивованої слабкості, м’язова слабкість, більше зліва)
Зміни периферичних артерій, що встановлено при УЗДГ дослідженні
судин та КТ-ангіографії.
Загальнозапальний синдром: загальна слабкість, кволість,
періодично субфебрилітет
Офтальмологічні розлади: порушення зору, часткова атрофія
зорового нерва.
Ураження ЦНС: біль голови, запаморочення, часті епізоди втрати
свідомості, судомний синдром, тремор обличччя і рук, транзиторний
парез н/к, полінейропатія в/к та н/к.
9. – аорта не розширена (корінь 3,2 см, висхідна
аорта 2,9 см, на рівні дуги – не візуалізується, у черевному відділі
1,9 см). За індексами незначне збільшення розмірів ЛП. Подовження
та ущільнення ПСМК з її непостійним прогином до 0,4 мм.
–
структурних змін в головному мозку не виявлено.
– остеохондроз шийного та грудного відділів хребта. Грижі
Шморля. Протрузія диску Th5-Th6. Патологічних змін спинного мозку не
виявлено.
–
вагомої патології не виявлено.
HV ПРЛ – не виявлено, ВЕБ ПРЛ – не виявлено, CMV
ПРЛ не виявлено, TBC ПРЛ ліквор не виявлено, IgG < 0,2.
10. Артерії і вени справа прохідні, КІМ не потовщений,
помірний згин правої хребцевої артерії на вході у
канал. Зліва – візуалізоване нерівномірне
потовщення КІМ до 1,8-3,2 мм зі стенозуванням за
рахунок потовщення до 51%; суттєве зменшення
діаметру лівої хребцевої артерії до 1,5 см з
шириною кольорового заповнення до 1,1 см.
11. Параметри МСШ,
см/сек
РІ Стеноз,
%
Характер кровотоку
Підключична артерія
D 116 7,7 Магістральний
S 102 2,9 55% Змінений магістральний
Плечова артерія
D 75 8,3 Магістральний
S 36 1,4 Змінений магістральний
Ліктьова артерія
D 104 8,2 Магістральний
S 28 0,4 Колатеральний
Променева артерія
D 73 2,8 Магістральний
S 24 0,6 Колатеральний
АТ на правому передпліччі – 90/60 мм рт.ст., на лівому – не визначається.
Візуалізується потовщення КІМ в лівій підключичній артерії до 2,8 мм зі
стенозуванням до 55%, зі зменшеним магістральним кровотоком по лівій
плечовій артерії, з колатеріальним кровотоком по лівій ліктьовій і лівій
променевій артеріям з дефіцитом периферичного кровотоку. При проведенні
холодової проби швидкості кровотоку по лівій променевій артерії
знижуються до 11 см/с, по лівій підключичній артерії – збільшуються до 135
см/с
12.
13.
14. На КТ без в/в
контрастування в
корональній площині
відмічається стовщення
та ущільнення стінок
надаортальних судин.
15. У сагітальній
реконструкції КТ з в/в
контрастуванням
відмічається
стовщення стінок
лівої загальної сонної
артерії до 0.4 см
протяжністю близько
4.5 см зі звуженням
просвіту судини
17. В місці відходження
лівої підключичної
артерії від дуги аорти
на КТ без в/в
контрастування чітко
візуалізується
кальцинат стінки
судини розміром до
0.35см.
19. Визначається різке уніформне циркулярне звуження стінок
надаортальних судин; стінки зазначених судин гіперденсні по
відношенню до щільності крові (кров 55-60 HU) та демонструють
деяке підвищення метаболічної активності до SUVmax 2,00
(медіастинальний пул SUVmax 1,57; печінковий пул SUVmax 2,43).
- стовщення стінки до 0,3см в
проксимальних відділах протяжністю 3,5см; просвіт гирла до 1,0 см,
просвіт у ділянці стенозу 0,7см.
- стовщення стінки до 0,4 см протяжністю
близько 4,5 см від гирла; діаметр просвіту на рівні стенозу до 0,25 см,
супрастенотичний просвіт 0,65 см.
- масивне звуження проксимальних відділів
протяжністю більше 5,0 см, просвіт звужено до 0,2-0,25см; кальцинат
стінки в проекції гирла.
Також визначається гіперденсивність, незначна гіперметаболічність
та стовщення до 0,35-0,4см стінки висхідної аорти та дуги.
З боку інших візуалізованих магістральних артерій змін не виявлено.
20. – часткова атрофія зорового нерва OS.
– Сухожилкові і періостальні рефлекси
з рук D=S, з ніг D>S. Порушення поверхневої
чутливості зліва за проводниковим типом. Хода
порушена – паретична. Зниження м’язової сили в лівій
нозі до 4-4,5 балів, у правій – до 4,5 балів. Підвищення
м’язового тонусу в лівій нозі за спастичним типом.
Менінгеальних і патологічних рефлексів не виявлено.
Має місце вторинний гіперкінетичний синдром,
легкий парез лівої нижньої кінцівки. Мієлопатія
грудного відділу хребта спинного мозку з нижнім
парапарезом.
21. Системний васкуліт –
неспецифічний аортоартеріїт
(хвороба Такаясу), стадія ІІІ,
варіант ІІа, активна фаза,
активність ІІ, з ураженням
висхідної аорти та її дуги,
брахіцефального стовбура,
лівої сонної артерій, лівої
підключичної артерії, лівої
хребцевої артерії, лівої очної
артерії.
22. Синдром / хвороба Такаясу
(неспецифічний аортоартеріїт) -
самостійне поліетіологічне
аутоімунне захворювання
гіперчутливого, уповільненої або
змішаного типу з переважним
ураженням стінки магістральних
еластичних артерій (аорта та її
гілки).
23. Свою епонімічну назву хвороба отримала в
1954 році на честь японського офтальмолога
Мікіто Такаясу (Mikito Takayasu), який описав
молоду жінку з відсутністю пульсу на
променевій артерії, з ураженням очей (васкуліт
центральної артерії сітківки).
1 квітня 1908 р. на ХІІ Конгресі Японського
товариства з офтальмології Мікіто Такаясу
зробив історичну доповідь щодо специфічних
змін на очному дні у жінки молодого віку, що
в подальшому отримало всесвітнє визнання,
а описані ним зміни увійшли
до симптомокомплексу одного із системних
васкулітів — неспецифічного аортоартеріїту,
який тепер носить його ім’я.
Артерііт Такаясу (АТ) включений до групи
васкулітів з ураженням судин крупного калібру
з гранулематозним запаленням (перша
міжнародна консенсусна конференція, 1994р,
Чаппелль Хілл, США).
24. I тип – гілки дуги аорти;
II а тип – висхідна аорта, дуга аорти і її гілки;
II b тип – висхідна аорта, дуга аорти і її гілки + грудна нисхідна аорта;
III тип – грудний відділ аорти, черевний відділ аорти і/або ниркові артерії;
IV тип - черевний відділ аорти і/або ниркові артерії;
V тип – комбінація типу II b + типу IV.
25. Клінічна стадія Клінічна картина
Стадія І – стадія збереженого
пульсу (prepusleless stadium)
•Загальне нездужання
•Втрати маси тіла
•Субфебрильна і фебрильна
температура
•Артралгії, міалгії
Стадія ІІ – стадія активного
судинного запалення
•Біль над місцем ураженої судини
•Суб’єктивні симптоми судинної
недостатності
•Об’єктивні симптоми судинної
недостатності і інших системних проявів
Стадія ІІІ – стадія стенотичних
постзапальних склеротичних
змін (пізня або окклюзивна
стадія)
Різні симптоми, пов’язані із судинною і
органною недостатністю
26. • характеризується
відсутністю специфічних
симптомів, у клінічні
превалюють загальні
симптоми гострофазового
запального процесу.
• характеризується ураженням
певних судин та появою
специфічної симптоматики,
пов’язаною з локалізацією
уражень
27. Вік 40 років і молодше в дебюті захворювання;
Переміжна кульгавість;
Порушення пульсації на одній або обох плечових
артеріях;
Різниця між показниками систолічного артеріального
тиску на кінцівках не менше 10 мм рт.ст .;
Наявність шуму над однією або обома
підключичними артеріями або над черевною аортою;
Ангіографічне звуження або оклюзія аорти та її
основних гілок або великих артерій верхніх / нижніх
кінцівок, не обумовлені атеросклерозом, фіброзно
м'язової дисплазією або іншими причинами.
The American College of Rheumatology 1990 criteria for the
classifi - cation of Takayasu arteritis / [W.P. Arend, B.A. Michel,
D.A. Bloch, et al.] // Arthritis Rheum. – 1990. – Vol. 33(8). – P.
1129-1134
28. Клінічна картина активного гострофазового
запалення (лихоманка неясного генезу, міалгії,
артралгії, загальна слабкість, швидка
втомлюваність тощо).
Розвиток симптомів судинної недостатності у
молодої пацієнтки.
Розвиток ішемічних ускладнень у молодої
пацієнтки.
29. Біль голови (50-70%)
Слабкість, кволість (35-65%)
Артралгії (28-75%)
Субфебрильна та/або фебрильна
температура (9-35%)
Втрати ваги (10-18%)
Hall S. et al. Takayasu arteritis. A study of 32 North American
patients. Medicine (Baltimore). 1985; 64 (2): 89-99
30. Біль голови (50-70%)
Інсульти (5-9%)
Транзиторні ішемічні атаки (3-7%)
Розлади зору (16-35%)
Судоми (2-20%)
Hall S. et al. Takayasu arteritis. A study of 32 North American
patients. Medicine (Baltimore). 1985; 64 (2): 89-99
31. Мексика Індія
Південна
Африка
Число пацієнтів 55 47 31
Вік 6-15 4-15 2,4-14,5 (8,4)
Дівчата : хлопчики 3,5:1 2:1 1,4:1
Конституціональні симптоми (%) 65 44 6
Гіпертензія (%) 89 72 78
Серцева недостатність (%) 64 64 60
Неврологічна симптоматика (%) 54 40 21
Підвищення ШОЕ (%) 71 59 70
Ангіографічний тип ІІ/ІІІ (%) н/в 100 66
Ренальні стенози (%) н/в 75 78
Смертність (%) 31% 10% 21%
Kothari S.S. Takayasu's arteritis in children – a review. Images
Paediatr Cardiol. 2001; 3(4): 4–23.
33. Типова клінічна картина + ШОЕ, С-РБ, ІЛ-6, УЗДГ – підозра на НА
Підтвердження / виключення запального типу ураження судин
Визначення локалізації і інтенсивності запалення
Візуалізація уражених артерій – оцінка гемодинамічних порушень
Моніторинг активності захворювання за допомогою ІЛ-6/ММП-9
Інтенсифікація консервативного лікування при активності хвороби,
зменшення дози імуносупресорів за умов ремісії, оепративне лікування
за потреби
34. Саме рідкісність патології є
одним із чинників, що
визначають її невпізнанність.
Недостатня обязнаність лікарів
щодо системних васкулітів і
шляхах виявлення даного
захворювання
Відсутність ранніх критеріїв
постановки діагнозу
Ризик розвитку поширеного
ураження аорти зростає
відповідно до збільшення
тривалості захворювання і
активності процесу.