Зачинатель національної соціально-побутової прози: Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко

Міністерство культури України
Національна бібліотека України для дітей
(1778-1843)
/літературний екскурс у життя та творчість українського
письменника для дітей середнього та старшого шкільного віку/
Читати далі

Українські письменники - герої художніх творів: Григорій Квітка-Основ'яненко
- дивись відео
Умовні
позначки:
Повернутися назад Читати далі
Інтелектуальний спринт для знавців творчості письменника
Цікаво знати...
Поети барв : художники-ілюстратори творів письменника
Біографічний фотомонтаж
Однодумці по перу: Г. Квітка-Основ’яненко і Т. Шевченко
- слухай музику
Читай в мережі Інтернет
Квітка у дзеркалі кіно
П’єдестал пошани
- слухай книгу
Серед класиків українського письменства одне з найвизначніших місць заслужено посідає
Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко, який заклав основу для нової української прози. Недарма
Михайло Драгоманов зарахував Г. Квітку-Основ’яненка, поруч із Т. Шевченком та М. Гоголем, до
трійки найбільших українських класиків 19 століття.
З нагоди 235-річчя від дня народження видатного українського письменника запрошуємо
тебе на віртуальну літературну екскурсію, яка складається з наступних розділів:
Одвічне захоплення: Г. Квітка і український театр
Твори Григорія Квітки-Основ'яненка з фонду Національної
бібліотеки України для дітей
Слово про письменника

Коли 18 листопада 1778 р. в селі Основа під Харковом у родині відставного прапорщика Федора
Івановича Квітки народився другий син - Григорій, ніхто, звичайно, не думав, що йому судилося
уславити не тільки літературу, а й рідне село, прибравши згодом псевдонім за його назвою.
Життя першого видатного прозаїка нової української літератури, автора широковідомих оповідань і
повістей («Маруся», «Сердешна Оксана», «Салдацький патрет», «Конотопська відьма» та інших; п'єс
«Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик»; сатиричного роману «Пан Халявський») стало
сюжетом книги українського радянського письменника Івана Ільєнка «Григорій Квітка-
Основ'яненко» (К.: Молодь, 1973.- 250 с.- (Сер. біогр. творів «Життя славетних імена»; Вип. 21).
Герб
роду Квіток
Важка біда спіткала родину багатого поміщика Федора Квітки - молодший син Григорій був
пригнічений страшною недугою. І, можливо, саме тому хлопчина ріс надзвичайно вразливою, навіть
надміру, релігійною дитиною. Проте на шостому році його недуга зникла, а сталося це за таких
обставин, які ще більше поглибили його релігійність та породили ще одну легенду серед жителів
Основи та навколишніх сіл. Ось так автор розкриває читачам одну із найбільш незрозумілих подій із
життя Г. Квітки-Основ'яненка: уже достатньо дорослою людиною (на 26-му році життя) Григорій
добровільно стає послушником Курязького монастиря. «У монастирі Квітка не переобтяжував себе
молитвами: в келії стояло фортепіано, лунали звуки флейти, а сам кандидат у ченці досить часто
відвідував Основу, навіть грав у домашніх театрах». Проте доля приготувала Григорію інший шлях.
Перше знайомство зі словом І. Котляревського, яке сталось ще у ранньому дитинстві, коли сім'я
Квітки читала «Енеїду», посіяло в душі невгамовну спрагу творення, справжнього життя, запалило
іскру-мрію узятися за перо. «Досі він прочитав чимало, але такої втіхи не мав від жодної з книг, бо
саме з цієї миті життя хвилями хлюпнуло на нього, повіяло свіжим, бадьорим вітром, сипнуло
іскрами народного гумору, породило рій бажань». Не останню роль відіграли й інші обставини:
Григорій добре знав своє походження. «Вдома в кованій міддю скрині батько бережно тримав
величезний сувій списаного різними почерками, пожовклого від часу паперу - літопис роду Квіток...
Прадід Григорій Семенович, козацький полковник, брав участь у перському поході, він же збудував
першу основ'янську церкву». Батько, Федір Квітка, приятелював з військовим суддею
Чорноморського козачого війська Антоном Головатим, з мандрівним філософом Г. Сковородою.
Українські письменники - герої художніх творів: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко

Зацікавить і досить курйозний випадок з Г. Квіткою у Харківському театрі,
що допоміг йому познайомитись, а згодом - і заприятелювати із талановитим
молодим актором Михайлом Щепкіним. Так виникла захопленість театром,
яка проявлялась в активній допомозі його діяльності. Григорій Федорович був
розумною, порядною людиною. Недаремно його кілька строків поспіль
обирали повітовим предводителем дворянства, совісним суддею. Він також
очолював харківську палату карного суду. До остаточного рішення присвятити
своє життя служінню «словесності», як тоді казали, Григорій Федорович
дійшов, коли йому було вже майже 50 років. «Храмом для Квітки був
невеликий його кабінет, а святим вівтарем - письмовий стіл. Там лягали на
папір обмірковані заздалегідь сюжети, бо тільки обдумавши все до кінця, сідав
до писання, і тоді вже народжувались діалоги й деталі».
Творами Г. Квітки було закладено основу сучасної української прози. Він перший у
тогочасній літературі створив образ кріпака, світлі, сповнені душевної принадності
жіночі образи, а також перший почав писати прозові твори рідною мовою, бо бачив, що
неможливо сказати точніше ніякою іншою мовою таке, наприклад, як: «чорт шилом не
підточе», «видали ми видавців», «дрижаків наївся», «кинь лихом об землю», «задав
пинхви: нехай чха», «ману пускати». А як передати пестливі мовні форми, такі як
«воріженьки», «спатоньки», «робитоньки». Заслужено високу оцінку творчості
письменника дав Іван Франко, вказавши, що Г. Квітка-Основ'яненко – «творець людової
повісті, один з перших того роду творців у європейських письменствах».
Г. Ф. Квітка-
Основ’яненко
М. С. Щепкін

Не дивлячись на те, що письменник майже не залишав рідних країв, він був
досить обізнаний з літературним життям України, Польщі, Росії. І. Ільєнко
пояснює це тим, що Г. Квітка підтримував постійні зв'язки з багатьма
літераторами та діячами культури. На сторінках книги вам зустрінуться їх
прізвища, це - В. Даль, В. Жуковський, М. Максимович, П. Гулак-
Артемовський, Є. Гребінка, Т. Шевченко та багато інших. Ось уривок з листа
Т. Шевченка до Григорія Федоровича, що яскраво ілюструє ставлення Кобзаря
до письменника: «Тільки й рідні, що ви дні... Не цурайтеся ж, любіть мене так,
як я вас люблю, не бачивши вас зроду. Вас не бачив, а вашу душу, ваше серце
так бачу, як, може, ніхто на всім світі. Ваша «Маруся» так мені вас розказала,
що я вас навиліт знаю».
Життя подарувало письменникові чимало радощів: радість творення,
щасливе подружжя, загальну повагу тих, з ким зводили його життєві дороги.
Автор книжки «Григорій Квітка-Основ'яненко» зумів показати, скільки
енергії було у цій людині, якою була його багатогранна діяльність, скільки
прагнення прислужитися рідному краєві та людям. А залишена ним велика
літературна спадщина - близько восьмидесяти творів українською і російською
мовами - стала щедрою даниною всім, кого любив письменник, чиє життя
мріяв бачити щасливим.
Укладач Н. О. Гажаман
Дружина письменника
Анна Григорівна Вульф
http://www.youtube.com/watch?
v=j3cwXUPPlzU
Невідома Україна.
Нариси нашої історії.
Фільм 65. Згадаймо, братія моя!
1993 р.

Ім’я письменника золотими літерами вписано в історію національної
культури не тільки як основоположника новітньої української прози, а і як одного
з найвизначніших драматургів, що разом з І. Котляревським та Т. Шевченком
започаткував золотий фонд репертуару вітчизняного театру. Любов до театру у
Григорія Федоровича проявилася ще в дитячі роки, коли він дивився вистави
кріпацьких труп, юнаком відвідував театральні вистави, що ставилися в Харкові. У
родинному маєтку Квіток існував аматорський театр, в якому грали Григорій та
його старший брат Андрій, сестри Парасковія, Лизавета, Марія, їхні друзі та
сусіди.
Сталося так, що перший громадський театр у Східній Україні з’явився
саме в Харкові, де мешкав Г. Квітка-Основ’яненко. Спершу в театрі грали тільки
аматори, та час від часу виступали лише гастролери. Справжню популярність
Харківський театр здобув аж у 1808 році. Чимало зусиль доклав до цього і
Григорій Квітка-Основ’яненко, який кілька років працював його директором.
Досить скоро театр став одним із кращих в Україні. Репертуар його складався з
популярних у ті часи п’єс російських і зарубіжних авторів. Саме завдяки Квітці у
1821 році в Харкові було вперше поставлено «Наталку Полтавку» зі славетним
Михайлом Щепкіним у ролі Виборного. Тут народжувалися та починали своє
сценічне життя відомі комедії Григорія Квітки, що мали значний вплив на
розвиток української драматургії та сценічного мистецтва.
П'єси Г. Ф. Квітки-Основ’яненка з успіхом витримали іспит часом, їх
охоче включали до свого репертуару такі видатні актори, як М. Щепкін,
К. Соленик, М. Кропивницький.
Афіша вистави
«Сватання на Гончарівці»
у Харківському театрі. 1836 р.
(Джерело:
http://www.myslenedrevo.com.ua/)

Комедії «Шельменко-денщик» та «Сватання на Гончарівці» належать до кращих
зразків української драматургії. І сьогодні ці п’єси не сходять зі сцени провідних театрів
України та світу.
Шельменко-денщик
Івановська область, Росія
Орловський
державний
академічний
театр ім.
І. С. Тургенєва
Музично-
драматичний театр
ім. В. Г. Магара

(Джерело:
http://www.theatre-shevchenko.com.ua)
У 2012 році спектакль «Шельменко-денщик» внесено до
Книги рекордів України: його з успіхом показано на сцені
Харківського державного академічного драматичного театру імені
Т. Г. Шевченка у 2200-й раз. Вистава «Шельменко-денщик» дбайливо
зберігається в репертуарі театру більше 60 років!
Спектакль шевченківців пройшов шляхами війни у
виконанні акторів фронтової бригади. І завжди, чи то у прифронтовій
смузі, чи то на польовому стані, чи то на гастролях по містах
колишнього Союзу, ця невмируща іскрометна комедія викликала у
глядачів широку амплітуду емоцій - від здивування до гомеричного
сміху. І сьогодні вона дарує ті ж найщиріші почуття.
Прем’єра: 4 березня 1942 року
Режисер: Василь Василько, народний артист СРСР
Художник: Вадим Меллер, заслужений діяч мистецтв України
Композитор: Богдан Крижанівський, заслужений артист України
Балетмейстер: Есфірь Рабінович, заслужений артист України
Тривалість вистави: 2 години 30 хвилин

Відомо, що Г. Квітка та Т. Шевченко особисто не
зустрічалися. Про Т. Шевченка, як талановитого молодого поета, Г.
Квітка-Основ’яненко вперше дізнався з листа Євгена Гребінки від 18
листопада 1838 року: «А ще тут є у мене один земляк Шевченко, що
то за завзятий писать вірші…».
Їхнє заочне знайомство почалося з листа (не зберігся), якого
поет надіслав Г. Квітці-Основ’яненку разом з автографом вірша «До
Основ’яненка», написаного під враженням від його нарису
«Головатый. Материал для истории Малороссии». В листі-відповіді
Григорій Федорович висловив захоплення віршем Тараса Шевченка. В
наступних листах він високо оцінив надіслані йому поетом «Кобзар» і
поему «Гайдамаки». Відтоді розпочалося їхнє листування, з якого
збереглися три Шевченкові й чотири Квітчині листи.
Відомий письменник Пантелеймон Куліш пов’язував
найвищі досягнення нового періоду української літератури 19 століття
із творчістю Г. Квітки-Основ’яненка та Т. Шевченка: «Удвох вони
заправили нашу словесность віковічною силою і назнаменували їй
правий і далекий путь. Квітка... перейняв поезію щоденної сільської
мови, як Шевченко – поезію народної пісні».
(Джерело: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ltkp/2010_59/fil/0013.pdf)
Лист Т. Шевченка до
Г. Квітки-Основ’яненка.
19.02.1841 р.

«Знахар»
Ілюстрація Т. Шевченка до однойменного твору
Г. Ф. Квітки-Основ’яненка. 1841 р.
Тарас Шевченко на замовлення Григорія Квітки-Основ’яненка виконав
ілюстрації до однойменних творів письменника «Знахар» і «Панна Сотниківна».
(Джерело:
http://www.t-shevchenko.name/ru/Painting/1840-42/Powwow.html)
На звороті: «Біля хворого».
Ескіз Т. Шевченко. 1841 р.
Ілюстрація Т. Шевченка, яка була
надрукована у 13 випуску видання
«Наши, списанные с натуры
русскими», відрізнялася від оригіналу.

(Джерела: http://www.t-shevchenko.name/uk/Painting/1840-42/CenturionsDaughter.html, http://izbornyk.org.ua/shevchenko/shev7156.htm)
На жаль, картина Тараса Шевченка «Панна Сотниківна» не збереглася, відомі два ескізи
та кілька етюдів до неї.

Про старину, про те диво,
Що було, минуло...
Утни, батьку, щоб нехотя
На ввесь світ почули,
Що діялось в Україні,
За що погибала,
За що слава козацькая
На всім світі стала!
Утни, батьку, орле сизий!
Нехай я заплачу,
Нехай свою Україну
Я ще раз побачу,
Нехай ще раз послухаю,
Як те море грає,
Як дівчина під вербою
Гриця заспіває,
Нехай ще раз усміхнеться
Серце на чужині,
Поки ляже в чужу землю,
В чужій домовині.
Чи так, батьку отамане?
Чи правду співаю?
Ех, якби-то!.. Та що й казать?
Кебети не маю.
А до того – Московщина,
Кругом чужі люде.
«Не потурай», - може, скажеш,
Та що з того буде?
Насміються на псалом той,
Що виллю сльозами;
Насміються... Тяжко, батьку,
Жити з ворогами!
Поборовся б і я, може,
Якби малось сили;
Заспівав би , – був голосок,
Та позички з’їли.
Отаке-то лихо тяжке,
Батьку ти мій, друже!
Блуджу в снігах та сам собі:
«Ой не шуми, луже!»
Не втну більше. А ти, батьку,
Як сам здоров знаєш;
Тебе люде поважають,
Добрий голос маєш;
Співай же їм, мій голубе,
Про Січ, про могили,
Коли яку насипали,
Кого положили.
Б’ють пороги, місяць сходить,
Як і перше сходив -
Нема Січі, пропав і той,
Хто всім верховодив!
Нема Січі; очерети
У Дніпра питають:
«Де то наші діти ділись,
Де вони гуляють?»
Чайка скиглить літаючи,
Мов за дітьми плаче;
Сонце гріє, вітер віє
На степу козачім.
На тім степу скрізь могили
Стоять та сумують;
Питаються у буйного:
«Де наші панують?
Де панують, бенкетують?
Де ви забарились?..
Вернітеся! дивітеся –
Жита похилились,
Де паслися ваші коні,
Де тирса шуміла,
Де кров ляха, татарина
Морем червоніла...
Вернітеся!» - «Не вернуться! –
Заграло, сказало
Синє море. – Не вернуться,
Навіки пропали!»
Правда, море, правда, синє!
Такая їх доля:
Не вернуться сподівані,
Не вернеться воля,
Не вернуться запорожці,
Не встануть гетьмани,
Не покриють Україну
Червоні жупани!
Обідрана, сиротою
Понад Дніпром плаче;
Тяжко-важко сиротині,
А ніхто не бачить...
Тілько ворог, що сміється…
Смійся, лютий враже!
Та не дуже, бо все гине, -
Слава не поляже;
Не поляже, а розкаже,
Що діялось в світі,
Чия правда, чия кривда
І чиї ми діти.
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Без золота, без каменю,
Без хитрої мови,
А голосна та правдива,
Як господа слово.
До Основ’яненка
(Джерело: Шевченко Т. Г. До
Основ’яненка / Т. Г. Шевченко //
Шевченко Т. Г. Кобзар. - К., 1986. -
С. 48-51.)
Т. Шевченко
-Виконує Петро Панчук
-Кантата «Б'ють пороги». Композитор Микола Лисенко.
Виконує оркестр і хор Національної радіокомпанії України
- Виконує український рок-гурт «Кому Вниз»

Портрет Г. Квітки-Основ'яненка.
Невідомий художник
(Джерело: http://museumshevchenko.org.ua/page.php?id=46&lang=ru)
До Основ'яненка.
Художник П. Шпорчук. 1987 р.
(Джерело: http://www.shporchouk.com/)

Робота художника-графіка Василя Чебаника
(Джерело: http://www.pisni.org.ua/persons/1342.html)
Малюнок С. M. Башилова. 1840-ві роки.
(Джерело:http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/K/KvitkaOsnovjanenk
o/Gallery/Vol7-192.html)

Невідомий автор. 1820-ті роки.
З колекції п. Александрова, Вороніж
(Джерело:
http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/K/KvitkaOsno
vjanenko/Gallery/129.html)
Копія П. Ф. Бореля
(Джерело:
http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/
Lit/K/KvitkaOsnovjanenko/Gallery/1
29/Vol1-002.html)
Невідомий автор. 1810-ті роки.
З автографом письменника
(Джерело:
http://www.archives.gov.ua/Sections/Kvitka-
O/index.php?12#photo)

Будинок, в якому проживав Г. Ф. Квітка-
Основ’яненко (с. Основа)
Малюнок В. Ф. Тімма з фотографії середини 19 ст.
Другий варіант.
(Джерело: http://www.archives.gov.ua/Sections/Kvitka-
O/index.php?13#photo)
Будинок Г. Ф. Квітки-Основ’яненка (с. Основа)
(Джерело: http://www.myslenedrevo.com.ua/)
Вид с. Основи 18 ст. Картина на шовку, 18 ст.
Із зібрання В. Александрова.

Г. Квітка-Основ’яненко та В. Жуковський.
1830 р.
Портрет роботи
художника А. Д. Базилевича
Титульна сторінка першого видання повістей
Г. Квітки-Основ’яненка. 1836 р.
(Джерело: http://kharkov.vbelous.net/ukrain/famous/fam-
art/kvitka.htm)

(Джерело:
http://www.avito.ru/)
Ілюстрації Анатолія Дмитровича Базилевича

Ілюстрації Івана Сидоровича Їжакевича
(Джерело: http://ak-artkapital.ua/catalog_1403)
(Джерело: http://feb-web.ru/)

Квітка-Основ'яненко Г. Ф.
Маруся : повість / Г. Ф. Квітка-Основ'яненко ; худож. М. Компанець. - К. : Дніпро, 1978. - 166 с. : ілюстр.
Ілюстрації Миколи Івановича Компанця

Ілюстрації Миколи Івановича Компанця
Повісті. Сватання на Гончарівці. Шельменко-денщик : п'єси / Г. Ф. Квітка-Основ'яненко ; ілюстр.
М. І. Компанця. - К. : Дніпро, 1990. - 607 с. : ілюстр. - (Бібліотека української класики "Дніпро").

Ілюстрації Оксани Леонтіївни Лисенко
Вибрані твори / Г. Ф. Квітка-Основ'яненко ; худож. О. Лисенко. - К. : Дніпро, 1987. - 312 с. : ілюстр. - (Шкільна
бібліотека).

Конотопська відьма : повість / Г. Ф. Квітка-Основ'яненко ; іл. О. Лисенко. - К. : Дніпро, 1985. - 75 с. : ілюстр.
Ілюстрації Оксани Леонтіївни Лисенко

Конотопська відьма : комікс за мотивами повісті Г. Квітки-Основ'яненка / оброб. тексту
Л. Пархоменко ; худож. Н. Тарабарова. - К. : Грані - Т, 2007. - 56 с. : ілюстр. - (Класні комікси. № 3).
Ілюстрації Наталі Юріївна Тарабарової

Ілюстрації Вілена Андрійовича Чеканюка
Маруся : вибр. твори / Г. Ф. Квітка-Основ'яненко ; худож. В. Чеканюк. - К. : Веселка, 1975. - 215 с. : ілюстр. -
(Шкільна бібліотека).

За творами Г. Ф. Квітки знято фільми:
«Шельменко-денщик»
За мотивами повісті
Г. Квітки-Осно'вяненка
Режисер: В. Іванов
Кіностудія: «Національна
кіностудія художніх фільмів
ім. О. Довженка»
Рік: 1957
(Джерело: http://www.kino-teatr.ru/)
Перша кінодекламація українською мовою була знята у 1909
році в Харкові. Комерційний успіх, що супроводжував «кіномовні
картини», сприяв тому, що колишній керуючий кінотеатром «Аполо»
Яким Каратуманов також зайнявся їх випуском. Так у 1910 році він
зняв перший фільм – «Шельменко-денщик» за Г. Ф. Квіткою-
Основ`яненком (режисери Ф. Сердюк, Д. Байда-Суховій).
В 1911-1913 роках відбуваються зміни у кінематографі
України. Збільшується виробництво фільмів, підвищується їх
технічний й художній рівень, відкриваються перші кіностудії.
Центрами кіновиробництва, як і раніше, є Київ, Харків та
Катеринослав. У Харкові український актор Олексій Олексієнко
поставив кілька комедій-водевілів за сюжетами українських творів:
«Ніч перед Різдвом» за М. В. Гоголем, «Сватання на вечорницях» і
«Кум-мірошник, або Сатана в бочці» за п'єсами В. Дмитренка,
«Шельменко-денщик» за Г. Ф. Квіткою-Основ`яненком…
(Джерело: Рибаков М. О. Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва.— К., 1997. – С. 280)
«Шельменко-денщик»

За мотивами повісті Г.Квітки-Осно'вяненка
Режисер: А. Тутишкін
Жанр: Музична комедія
Кіностудія: «Ленфильм»
Рік: 1971
«Шельменко-денщик»За творами Г. Ф. Квітки знято фільми:

Режисер: І. Земгано
Кіностудія: «Національна кіностудія художніх
фільмів ім. О. Довженка»
Рік: 1958
«Сватання на Гончарівці»За творами Г. Ф. Квітки знято фільми:

Музику до комедії «Сватання на Гончарівці» написав відомий
український композитор Кирило Григорович Стеценко.
«…Знаю, знаю весь обряд,
Дєло всьо зведу на лад»
«Матусенько ріднесенька!»
«Хусточко ж моя шовковая!»
«…Обмітайте двори,
застилайте столи…»

Автор інсценізації: Б. Жолдак
Режисери-постановники: І. Афанасьєв, В. Бунь
Жанр: Телевистава
Кіностудія: «Укртелефільм»
Рік: 1987
Режисер: Г. Шигаєва
Кіностудія: «Національна кіностудія
художніх фільмів ім. О. Довженка»
Рік: 1990
«Конотопська відьма»
«Відьма»
За творами Г. Ф. Квітки знято фільми:

…Г. Ф. Квітці-Основ’яненку належить ініціатива видання першої окремої збірки народних
прислів’їв та приказок.
…європейська наукова громадськість обрала Г. Ф. Квітку-Основ'яненка членом
королівського Товариства антикваріїв Півночі (Копенгаген).
...у 1853 році, коли Г. Квітці-Основ’яненку було 15-16 років, він побачив відомого поета й
філософа Г. Сковороду в гостях у свого батька. Це закарбувалося в пам’яті письменника на все життя.
…Григорій Квітка-Основ’яненко дуже любив музику. Ще юнаком він проводив в саду цілі
ночі, граючи на флейті. В 1816 році письменник написав кадриль для зустрічі військ, що поверталися
із Парижа в Харків. Він складав також п’єси для фортепіано, пізніше керував сільським хором свого
брата.
…деякі псевдоніми добиралися письменниками умисно курйозно. Побив рекорд тут
Г. Квітка-Основ’яненко, який назвався: «Любопытный Аверьян, состоящий не у дел колежский
протоколист, имеющий хождения по тяжебным делам и по денежным взысканиям».
Цікаво знати, що...
(Джерело: Шевчук В. О. Із вершин та низин [Електронний ресурс] : книжка цікавих фактів із історії української літератури /
В. О. Шевчук. - Київ : Дніпро, 1990. - 446 с. - (Цікаве літературознавство). - Режим доступу:
http://chtyvo.org.ua/authors/Shevchuk/Iz_vershyn_ta_nyzyn_Knyzhka_tsikavykh_faktiv_iz_istorii_ukrainskoi_literatury/ ).
…після смерті Квітки дочка імператора Миколи І княжна Ольга, яка разом із
своєю сестрою Марією зачитувалася творами українського письменника, дала гроші на
видання повного зібрання творів Григорія Квітки-Основ’яненка. З його творчістю вона
познайомилася за рекомендацією редактора «Современника» Петра Плетньова, який був
не останньою людиною при імператорському дворі і викладав дівчатам російську мову та
словесність, а вийшло, що не тільки російську, а вже й українську. (Джерело:
http://vsiknygy.net.ua/person/22428/)
Портрет Великих княжних
Ольги і Марії.
К.-Т. фон Нефф. 1838 р.
…у 1854 році в Парижі виходить французькою мовою повість
«Сердешна Оксана». Твори Г. Квітки-Основ’яненка перекладено
німецькою, польською, болгарською, чеською та іншими мовами світу.

Пам’ятник письменнику в м. Харкові.
Скульптор С. Якубович. 1993 р.
Рідне місто не забуває свого видатного діяча. У центрі Харкова ім’ям Г. Ф. Квітки-Основ’яненка у 1978 році
названо вулиц. На цій вулиці до 200-річчя від дня його народження встановлено меморіальну дошку, а в 1993 році –
пам’ятник. В Харківському державному академічному драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка організовано громадський
музей драматурга, його ім’я носить школа в одному з районів міста. Запроваджено Муніципальну премію ім. Г. Квітки-
Основ’яненка в галузі театральної діяльності та іменну стипендію з літератури. З 2000 року в м. Харкові проходить
відкритий обласний фестиваль-конкурс гумору «Шельменко вітає». 5 листопада 2013 року в місті відбулась Всеукраїнська
наукова конференція «Григорій Квітка-Основ'яненко в просторі і часі української культури».
Письменнику присвячено документальні фільми «Григорій Квітка-Основ'яненко» (1979), «Квітка-
Основ'яненко» (1988).
З нагоди 225-річного ювілею письменника у 2003 році видано поштову марку.
Продовжуючи серію "Видатні особистості України", 18 листопада 2008 року Національним банком України
введено в обіг ювілейну монету номіналом 2 грн «Григорій Квітка-Основ’яненко» до 230-річчя від дня народження класика
української літератури.
У багатьох містах України його ім'ям названо вулиці, ім'я Григорія Квітки-Основ’яненка присвоєно театрам,
бібліотекам.
Ювілейна монета.
2008 р. Поштова марка.
2003 р.
Вулиця ім. Г. Квітки-Основ'яненка.
м. Харків
ЦБС Ленінського району м. Харкова
ЦБС Дарницького району м. Києва

«Литературная газета», 1843 р.: «У малоросійській літературі Основ’яненко посідав
перше місце після Котляревського і поряд з Шевченком та іншими молодими
письменниками був улюбленцем народу, до якого сам належав» (Джерело: Зубков С.
Основоположник нової української прози / С. Зубков // Квітка-Основ´яненко Г. Ф. Повісті. Сватання на
Гончарівці. Шельменко-денщик. – К., 1990. – С. 30.)
Іван Франко: «…творець людової повісті, один з перших того роду творців у
європейських письменствах» (Джерело: Зубков С. Основоположник нової української прози // Квітка-
Основ´яненко Г. Ф. Повісті. Сватання на Гончарівці. Шельменко-денщик. – К., 1990. – С. 28.)
Юрій Федькович: «Маруся, Марусенька – Божечко милий, коби лиш не сором, то бігме,
би-м ще раз плакав. Се не повість, се одна красна, красна душа, висипана на папері…»
(Джерело: Надурак С. Григорій Квітка-Основ’яненко / С. Надурак, О. Слоньовська // Вивчення української
літератури : 9 кл. / С. Надурак, О. Слоньовська. – Х., 2004. – С. 88.)
Петро Плетньов: «…Його «Маруся» у своєму роді така ж найвища довершенність, як і
будь-яке з безсмертних творів прекрасної давнини. Ми бажали б поділитися таким скарбом
не тільки з усією Московією, а й Європою» (Джерело: Зубков С. Основоположник нової української
прози / С. Зубков // Квітка-Основ´яненко Г. Ф. Повісті. Сватання на Гончарівці. Шельменко-денщик. – К.,
1990. – С. 15.)
Бодянський Осип: «Хвала панові Грицьку, який перший так сміливо й так мальовниче
увірвався на баскому українському коні в галузь нині всіма улюбленого розповідного
роду…» (Джерело: Зубков С. Основоположник нової української прози / С. Зубков // Квітка-Основ´яненко
Г. Ф. Повісті. Сватання на Гончарівці. Шельменко-денщик. – К., 1990. – С. 14.)
Пантелеймон Куліш: «Явився Квітка з своїми народними оповіданнями; явився ж він, як
скеля серед моря, вирнув із глибини, котра вже й його була поняла, і став високим поетом
свого рідного миру, бувши малим списателем іноязичної словесності» (Джерело:
http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/host/10.23.10.100/db/ftp/visnyk/lit_21_2010.pdf)
Видатні особистості про Григорія Квітку-Основ’яненка

Володимир Даль: «Я гадаю, що Квітка – один з найперших і найкращих оповідачів своєю
рідною мовою» (Джерело: Ушкалов Л. Григорій Квітка-Основ’яненко. – К., 2012. – С. 106.)
Олександр Потебня: «... Він дає нам в більшій частині своїх прозаїчних оповідань такі
чисті, не попсовані типи з народу, такі глибоко симпатичні характери українського
жіноцтва, які не втратили ще й досі... поваги до себе, загальнолюдської шани й почесті»
Павло Тичина: «Днів зо три тому читав я уночі Квітку-Основ’яненка. Читав «Марусю».
Та так дочитавсь, що не помітив, як і шість годин ранку прийшло… Так сильно писати! І ак
просто! Мені здається, що сцена смерті Марусі нічим не слабіша від смерті Ніколая у
Л. Толстого. Квітка-Основ’яненко – величезний талант» (Джерело: Зубков С. Основоположник
нової української прози / С. Зубков // Квітка-Основ´яненко Г. Ф. Повісті. Сватання на Гончарівці.
Шельменко-денщик. – К., 1990. – С. 15.)
Олесь Гончар: «Внесок Г. Ф. Квітки-Основ´яненка в літературний процес вагомий і
різнобічний. Видатний прозаїк і драматург широко відкрив двері у велику літературу. Ним
були закладені основи нової української прози, введені жанри повісті, оповідання,
соціально-побутові комедії, Письменник розробив і утвердив в українській літературі
принципи просвітительського реалізму, який у 30-х роках ХІХ ст. став на Україні
провідним творчим методом і літературним напрямом. Проза і драматургія письменника
мала велике значення для утвердження статусу української літератури серед інших
літератур» (Джерело: http://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/osobistosti/grigoriy-kvitka-osnovyanenko-
korifey-ukrainsykogo-slova)
Іван Дзюба: «…він створив своєрідний жанр повісті, де взаєморозуміння між оповідачем
і слухачем досяглося завдяки «коду» народного світосприймання з його поетичними,
міфологічними, фантастичними і сатиричними елементами»
Микола Костомаров: «Без усякого сумніву, честь піднесення рідного слова на вищий
ступінь розвитку, насмілюсь сказати, честь створення малоросійської літератури належить
письменникові, який приховався під вигаданим ім'ям Основ'яненко»
Видатні особистості про Григорія Квітку-Основ’яненка

«Г. П. Данилевський в книзі «Основьяненко»
(СПб., 1856, сторінка 46) висунув твердження, що цю
пісню склав Г. Квітка-Основ’яненко, доводячи це
деякими його біографічними моментами. В. Науменко
вважав, що Квітка сприйняв пісню від народу і доповнив
деталями автобіографічного порядку від вірша «Пішов
Гриць, зажурився» (Журнал «Киевская старина», 1882-
1906, 1893, кн. 8, сторінка 163). Аргументовано це так:
«Така думка тим більше ймовірна, що друга частина
пісні дуже нагадує деякими висловами звичайні мотиви
жартівливих віршів Квітки, надрукованих в
«Харьковском демокрите» і збережених в рукописах. У
тій другій частині знаходиться й відомий вислів «в ченці
постригся», що, без сумніву, має відношення до
монашества Квітки, й наведений Г. П. Данилевським як
доказ приналежності пісні перу автора «Марусі»
(Журнал «Киевская старина», 1882-1906, 1894, кн. 2,
сторінка 327)».
(Джерело: http://proridne.com/pisni/ГРИЦЮ,%20ГРИЦЮ,%20ДО
%20РОБОТИ.html)
«ГРИЦЮ, ГРИЦЮ, ДО РОБОТИ»
Музична пауза

Григорія Квітку-Основ’яненка називають:
а) засновником нової української літератури;
б) основоположником нової української літератури;
в) засновником прози в новій українській літературі;
г) засновником драми в новій українській літературі.
Одним із перших у Європі «творців людової
повісті» назвав Г. Квітку-Основ’яненка:
а) Тарас Шевченко;
б) Пантелеймон Куліш;
в) Леся Українка;
г) Іван Франко.
Перу Г. Квітки-Основ’яненка не належить твір:
а) «Салдацький патрет»;
б) «Козир-дівка»;
в) «Конотопська відьма»;
г) «Мартин Боруля».
(Джерело: Куриліна О. В. Григорій Квітка-Основ’яненко (1778-1843) / О. В. Куриліна, Г. І. Земляна // Куриліна, О. В. Українська мова та
література : довід., тест. завдання : повний повторюв. курс... / О. В. Куриліна, Г. І. Земляна. - Кам'янець-Подільський, 2013. - 304-307.)
Дай правильну відповідь на питання:
Перевір себе

Григорія Квітку-Основ’яненка називають
засновником прози в новій українській літературі.
Одним із перших у Європі «творців
людової повісті» назвав Г. Квітку-
Основ’яненка Іван Франко.
Перу Г. Квітки-Основ’яненка не
належить твір «Мартин Боруля».

Упізнай митця за описом:
Цей письменник є зачинателем жанру сентиментальної повісті в українській
літературі. Ним створено багато повістей про українське життя 19 ст., які стали
класикою національної літератури. Сам письменник був великим патріотом свого
рідного міста, заснував професійний театр, першу публічну бібліотеку, був головою
місцевого дворянського зібрання. Історія його родоводу містить багато романтичного,
адже, за деякими переказами, його дід свого часу викрав дочку самого київського
воєводи. У літературному псевдонімі поєдналися його прізвище й назва селища, де він
народився.
Ім’я цього прозаїка відоме всім, хто вчився в українській школі, оскільки
його твори вивчають і в середніх, і в старших класах. Герой відомої його повісті –
сміливий, волелюбний молодий селянин, який не змирився з панським свавіллям,
протестуючи проти кріпацтва. А герої іншої його повісті – представники однієї
сільської родини, які ніяк не можуть примиритися між собою й дійти згоди. Стосунки
між батьками й дітьми, невістками й свекрухою, описані в цій повісті, стали класикою
родинного буття українців. За літературний псевдонім мав подвійне прізвище.
Цей письменник відомий читачам як національний український гуморист,
який створив стільки справжніх шедеврів сатири та гумору, що міг би бути вписаний у
книгу рекордів. Він народився у багатодітній сільській родині на Полтавщині, був
військовим фельдшером, офіцером медичної служби, потім журналістом, нарешті
письменником. Обожнював полювання, тож присвятив йому чимало своїх творів, у
літературі відомий за псевдонімом.
(Джерело: Письменники листопада: упізнай митця // Я вивчаю українську. - 2012. - № 11. - С. 16-17.)

Упізнай митця за описом
Цей письменник є зачинателем жанру сентиментальної повісті в
українській літературі. Ним створено багато повістей про українське життя 19 ст.,
які стали класикою національної літератури. Сам письменник був великим
патріотом свого рідного міста, заснував професійний театр, першу публічну
бібліотеку, був головою місцевого дворянського зібрання. Історія його родоводу
містить багато романтичного, адже, за деякими переказами, його дід свого часу
викрав дочку самого київського воєводи. У літературному псевдонімі поєдналися
його прізвище й назва селища, де він народився.
Ім’я цього прозаїка відоме всім, хто вчився в українській школі, оскільки
його твори вивчають і в середніх, і в старших класах. Герой відомої його повісті –
сміливий, волелюбний молодий селянин, який не змирився з панським свавіллям,
протестуючи проти кріпацтва. А герої іншої його повісті – представники однієї
сільської родини, які ніяк не можуть примиритися між собою й дійти згоди.
Стосунки між батьками й дітьми, невістками й свекрухою, описані в цій повісті,
стали класикою родинного буття українців. За літературний псевдонім мав подвійне
прізвище.
Цей письменник відомий читачам як національний український гуморист,
який створив стільки справжніх шедеврів сатири та гумору, що міг би бути вписаний у
книгу рекордів. Він народився у багатодітній сільській родині на Полтавщині, був
військовим фельдшером, офіцером медичної служби, потім журналістом, нарешті
письменником. Обожнював полювання, тож присвятив йому чимало своїх творів, у
літературі відомий за псевдонімом.
Остап Вишня
Григорій
Квітка-Основ’яненко
Іван
Нечуй-Левицький

За поданими уривками назви твори Г. Ф. Квітки-Основ’яненка:
1. «Був собі колись-то якийсь-то маляр… ось на умі мотається, як його звали, та не
згадаю… Ну, дарма; маляр та й маляр. І що то був за скусний! Там морока його
зна, як то гарно мальовав!»
2. «Усе то гроші, усе то гроші! Та ти куди не подивись, усе вони на світі орудують!
З грішми, що не задумай, так усе і уродиться! З грішми, хоч лежінь, кажуть
трудящий; з грішми дурня, невігласа і почитують, і шанують лучче, чим доброго,
розумного і роботящого. З грішми можна і бездільничать, і других обдирать…»
3. «Смутний і невеселий сидів пан судденко, Дем’ян Омельянович Халявський, у
своїм хуторі, у пустій хаті, відкіль повиганяв усіх із серця. І знай то сердивсь, то
сумовав то лаяв усякого, хто тільки на думку йому приходив, то світом нудив і з
журби аж захляв».
4. «От і рідесенький туманець пав на річеньку, мов парубок приголубивсь до
дівчиноньки і укупі з нею побігли ховатись меж крутими берегами. Далі і
хмарочки стали розходитись, порідшали і стали звертатись купками, мов
клубочки, розступатись, щоб дати дорогу для якогось пишного, важного гостя,
ніби царя якого…»
5. «Гроші, ваше благородіє! Любив, люблю і любитиму, аж поки, будучи, здохну.
Що то я їх люблю!.. І батька, і матір, і жінку, і дітей, і увесь рід свій за них віддав
би! Та коли по правді, будучи, сказати, так нема і у світі нічого і нікого луччого,
як, будучи сказать, гроші».

1. «Сватання на Гончарівці»
2. «Маруся»
3. «Конотопська відьма»
4. «Салдацький патрет»
5. «Шельменко-денщик»
За поданими уривками назви твори Г. Ф. Квітки-Основ’яненка

1. Прізвище батька Уляни з комедії «Сватання на Гончарівці».
2. Ім’я другого свата у комедії «Сватання на Гончарівці».
3. Комедія Г. Квітки-Основ’яненка (2 слова).
4. Місто, в якому відбуваються події повіті «Конотопська відьма».
5. Оповідання письменника.
6. Місто, куди повинен був виступати сотник Забрьоха.
7. Прізвище дружини Г. Ф. Квітки-Основ’яненка.
8. Письменник, який писав, що Г. Квітка-Основ’яненко «увів нас у мужицьку хату», поставив
за мету звеличити «внутрішній образ українського народу».
9. Жанр твору «Перекотиполе».
10. Персонаж твору «Конотопська відьма».
11. Літературна збірка, де друкувались твори письменника.
12. Місто, в якому працював Г. Квітка-Основ’яненко.
8
-
1
45
6
1011
12
2 3
9
7
Поміркуй та розгадай кросворд. Пам’ятай, що слова не повинні перетинатися між
собою, а кожне наступне слово починається з останньої літери попереднього.
Ч
А
Й
Н
В
О
Р
Д
(Джерело: Слюсар А. Ф. Чайнворди з української
лытератури: 9-11 кл. : «Григорій Квітка-
Основ’яненко» / А. Ф. Слюсар // Все для вчителя. –
2008. - № 10. – С. 68-69).

1. Прізвище батька Уляни з комедії «Сватання на Гончарівці» (Шкурат)
2. Ім’я другого свата у комедії «Сватання на Гончарівці» (Тиміш)
3. Комедія Г. Квітки-Основ’яненка (2 слова) (Шельменко-денщик)
4. Місто, в якому відбуваються події повіті «Конотопська відьма» (Конотоп)
5. Оповідання письменника (Підбрехач)
6. Місто, куди повинен був виступати сотник Забрьоха (Чернігів)
7. Прізвище дружини Г. Ф. Квітки-Основ’яненка (Вульф)
8. Письменник, який писав, що Г. Квітка-Основ’яненко «увів нас у мужицьку хату», поставив
за мету звеличити «внутрішній образ українського народу» (Франко)
9. Жанр твору «Перекотиполе» (Оповідання)
10. Персонаж твору «Конотопська відьма» (Явдоха)
11. Літературна збірка, де друкувались твори письменника (Альманах)
12. Місто, в якому працював Г. Квітка-Основ’яненко (Харків)
К
О
А
К РУ А Т И ЕШІМШ
Д
-
О
К
НЕМЬЛ1
Е
Н
И Щ
П О
КН
О 4
А НР ОБ Д І П О Т5
ЕХ
В
РЛРЕЧ
Д
Н І
В
І В
Н
У7
А
Ь Ф8
Ь
Н Д ІЯ
Г
Л А Х О
6
1011
М А Н А Х12
А Р К І В
2 3
9
Ч
А
Й
Н
В
О
Р
Д

Квітка-Основ`яненко Г. Ф.
Зібрання творів : у 7 т. / Г. Ф. Квітка-Основ'яненко ;
упоряд. і приміт. О. І. Гончара, С. Д. Зубкова. - К. : Наукова
думка, 1978-1981.
Т. 1. Драматичні твори. - К., 1978. - 493 с.
Т. 2. Драматичні твори. Рання проза. – К., 1979. - 567 с.
Т. 3. Прозові твори. - К., 1981. - 479 с.
Т. 5. Прозові твори. – К., 1980. - 591 с.
Т. 7. Історичні, етнографічні, літературно-публіцистичні
статті, листи. - К., 1981. - 567 с.
Твори : в 2 т. / Г. Ф. Квітка-Основ'яненко ; передм. С. Д. Зубкова ;
приміт. О. І. Гончара. - К. : Дніпро, 1978.
Т. 1. Повісті та оповідання. - К., 1978. – 535 с.
Т. 2. Роман. Драматичні твори. - К., 1978. - 519 с.
Твори : в 8 т. / Г. Ф. Квітка-Основ'яненко ; вступ. ст. С. Д. Зубкова. -
К. : Дніпро, 1968-1970.
Твори Григорія Квітки-Основ'яненка
з фонду Національної бібліотеки України для дітей

Вибрані твори / Г. Ф. Квітка-Основ'яненко ;
уклад. О. І. Борзенко. - Х. : Прапор, 2008. - 480 с.
Вибрані твори / Г. Ф. Квітка-Основ'яненко ;
худож. О. Лисенко. - К. : Дніпро, 1987. - 312 с. :
ілюстр. - (Шкільна бібліотека).
Вибране / Г. Ф. Квітка-Основ'яненко ; упоряд.
К. Борисенко. - К. : Школа, 2006. - 271 с. -
(Шкільна хрестоматія).
Вибрані твори / Г. Ф. Квітка-Основ'яненко ; худож.
А. Базилевич. - К. : Дніпро, 1971. - 367 с. : ілюстр. -
(Шкільна бібліотека).

Конотопська відьма : вибр. твори / Г. Ф. Квітка-Основ'яненко ;
Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка ; упоряд. С. А. Гальченко. -
Х. : Клуб сімейного дозвілля, 2011. - 382 с. : ілюстр., портр.
Конотопська відьма : повість / Г. Ф. Квітка-Основ'яненко ; іл. О.
Лисенко. - К. : Дніпро, 1985. - 75 с. : ілюстр.
Конотопська відьма. Сватання на Гончарівці та інші
твори : [повісті та оповід.] / Г. Ф. Квітка-Основ'яненко ; худож.
С. Ю. Донець. - Донецьк : БАО, 2008. - 415 с. : ілюстр.
Конотопська відьма / Г. Ф. Квітка-Основ'яненко ; упоряд. текстів
К. Г. Борисенко . - К. : Школа, 2006. - 271 с. - (Бібліотека шкільної
класики).

Маруся : вибр. твори / Г. Ф. Квітка-Основ'яненко ; худож.
В. Чеканюк. - Перевид. - К. : Веселка, 1983. - 182 с. : ілюстр.
Маруся ; Салдацький патрет : повісті / Г. Ф. Квітка-
Основ'яненко ; ілюстр. Г. Грибенко. - К. : Знання, 2009. -
132 с. : ілюстр. - (Класна література).
Маруся : повість / Г. Ф. Квітка-Основ'яненко ; худож.
М. Компанець. - К. : Дніпро, 1978. - 166 с. : ілюстр.
Маруся : повість / Г. Ф. Квітка-Основ'яненко ; худож.
А. Базилевич. - К. : Державне видавництво художньої
літератури, 1954. - 84 с.

Повісті / Г. Ф. Квітка-Основ'яненко. - К. : Радянська
школа, 1949. - 276 с. - (Шкільна бібліотека класиків).
Квитка-Основьяненко Г. Ф.
Пан Халявский : роман / Г. Ф. Квитка-
Основьяненко. - М. : Художественная литература, 1955.
- 236 с. : ил.
Повісті. Сватання на Гончарівці. Шельменко-
денщик : п'єси / Г. Ф. Квітка-Основ'яненко ; ілюстр.
М. І. Компанця. - К. : Дніпро, 1990. - 607 с. : ілюстр. -
(Бібліотека української класики "Дніпро").
Сватання на Гончарівці : повісті, п'єси / Г. Ф. Квітка-
Основ'яненко ; худож. А. С. Ленчик. - Х. : Фоліо, 2008. -
351 с. - (Українська класика).

Повісті та оповідання. Драматичні твори / Г. Ф. Квітка-
Основ'яненко ; упоряд. Н. О. Ішина. - К. : Наукова думка,
1982. - 542 с. : 1 портр. - (Бібліотека української літератури.
Дожовтнева українська література).
Українські повісті / Г. Ф. Квітка-Основ'яненко ; упоряд.
текстів та передм. Л. В. Ушкалова. - Х. : Ранок : Веста,
2003. - 349 с. - (Програма з літератури).
Конотопська відьма [Електронний ресурс] /
Г. Ф. Квітка-Основ'яненко ; текст читає В. Мазур. - К. :
Українська аудіокнига : книга вголос (студія), 2006. - 1
електрон. опт. диск (CD) (13 год.) : формат MP3. -
(Класика української літератури). - Назва з диску. -
Систем. вимоги: CD, VCD, DVD-пристрої.
Сватання на Гончарівці [Кінофільм] / комедія за п'єсою Г. Квітки-
Основ'яненко ; реж. І. Земгано. - [К.] : Національна кіностудія художніх
фільмів ім. О. Довженка, 1958 ; К. : СПД Артеменко Т. С., 2007. - 1 кд. (79
хв.). - (Українське кіно українською мовою).
Аудіовізуальні матеріали

Борзенко О. Григорій Квітка-Основ'яненко в українському культурному й
літературному житті першої половини ХІХ ст. / О. Борзенко // Квітка-Основ'яненко Г. Ф.
Вибрані твори. - Х., 2008. - С. 3-38.
Гальченко С. Батько української прози / С. Гальченко // Квітка-Основ'яненко Г. Ф.
Конотопська відьма. Вибрані твори. - Х., 2011. - С. 5-12.
Григорій Квітка-Основ'яненко. Маруся. Конотопська відьма : біогр. письменника.
Характеристика творчості. Стислий переказ творів. Аналіз текстів. Зразки учн. творів : посіб. для 9
кл. / авт.-уклад. Л. Нартова. - Х. : Ранок, 2000. - 78 с. : портр. - (Літературна крамниця).
Жулинський М. Г. Розкошував у народній стихії сміхотворення / М. Г. Жулинський
// Жулинський М. Г. Українська література. Творці і твори. - К., 2011. - С. 45-61.
Ільєнко І. О. Григорій Квітка-Основ'яненко / І. О. Ільєнко. - К. : Молодь, 1973. - 250
с. : ілюстр. - (Життя славетних. Вип. 21).
Столярова Г. Життєвий театр Квітки-Основ'яненка / Г. Столярова // Журавлик. -
2011. - № 3. - С. 12.
Ушкалов Л. В. Він написав «Марусю» / Л. В. Ушкалов // Квітка-Основ'яненко Г. Ф.
Українські повісті. - Х., 2003. - С. 3-22.
Ушкалов Л. В. Григорій Квітка-Основ'яненко / Л. В. Ушкалов ; худож.-оформ.
Є. В. Вдовиченко. - К. : Техніка, 2012. - 120 с.
Чопик Р. Квітка-і-Основ'яненко / Р. Чопик // Слово і час. - 2010. - № 4. - С. 46-56.
Щербань О. Глиняний посуд у "Конотопській відьмі" Григорія Квітки-
Основ'яненка : культура. Побут. Традиції / О. Щербань // Чумацький шлях. - 2010. - № 4. - С. 27-
28.
Якщо ти хочеш більше дізнатися про життя та творчість Григорія
Квітки-Основ’яненка, радимо ознайомитися з наступними джерелами:
Слово про письменника

Григорій Квітка-Основ’яненко [Електронний ресурс] : [коротка біографічна довідка, драматичні
твори, критичні статті, портрети] // Мислене древо : [веб-сайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу:
http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/K/KvitkaOsnovjanenko.html. — Назва з екрана.
Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (1778-1843) [Електронний ресурс] : українські
письменники - герої художніх творів // Національна бібліотека України для дітей : [веб-сайт]. — Електрон. дані.
— Режим доступу: http://chl.kiev.ua/default.aspx?id=1932. — Назва з екрана.
Григорій Квітка-Основ’яненко. Корифей українського слова [Електронний ресурс] :
біобібліографічний покажчик : до 170 роковин з дня смерті українського письменника // Міська спеціалізована
молодіжна бібліотека «Молода гвардія» : [веб-сайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу:
http://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/osobistosti/grigoriy-kvitka-osnovyanenko-korifey-ukrainsykogo-slova.
— Назва з екрана.
До 230-річчя від дня народження Григорія Квітки-Основ'яненка [Електронний ресурс] :
документальні виставки on-line : [фотодокументи з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і
мистецтва України] // Архіви України : офіційний веб-портал Державної архівної служби України : [веб-сайт].
— Електрон. дані. — Режим доступу: http://www.archives.gov.ua/Sections/Kvitka-O/. — Назва з екрана.
Наш земляк - Григорій Квітка-Основ'яненко [Електронний ресурс] : [загальна характеристика
життя та творчості письменника] // Национальный аэрокосмический университет им. М. Е. Жуковского «ХАИ».
Научно-техническая библиотека : [веб-сайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу:
http://library.khai.edu/pages/kvitka/kvitka.html. — Назва з екрана.
Нащадок славетного роду Квіток [Електронний ресурс] : (до 230-річчя від дня народження) :
[життєвий та творчий шлях письменника] // Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка :
[веб-сайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу: http://korolenko.kharkov.com/kvitkaosn.htm. — Назва з екрана.
[Твори Квітки-Основ'яненка в електронній бібліотеці «Відкрита книга»] [Електронний
ресурс] // OpenBook : безкоштовна електронна бібліотека класичної літератури : [веб-сайт]. — Електрон. дані.
— Режим доступу: https://sites.google.com/site/openbookclassic/ukraienska-literatura/kvitka-osnov-anenko-g-f. —
Назва з екрана.
Читай в мережі Інтернет

«Мова, що має свою граматику, свої
правила, свої звороти в мовленні,
неповторні, які не перекласти
іншою; а її поезія?! Хай спробують
передати всю силу, всю велич,
витонченість іншою!»
Григорій Квітка-Основ'яненко
Укладач С. В. Кисельова
На початок

Зачинатель національної соціально-побутової прози: Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко

More Related Content

What's hot

Viewers also liked

Similar to Зачинатель національної соціально-побутової прози: Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко

More from НБУ для дітей

Recently uploaded

Зачинатель національної соціально-побутової прози: Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко