Майстер живописання словом : (до 115-ї річниці від дня народження Лесі Верховинки) : (книги з фонду рідкісних та цінних видань НБУ для дітей)

1. «Буду йти до ясного сонця, — з квітками
на голові по колючому терню під ногами…».
Леся Верховинка
«Майстер«Майстер
живописання словом»живописання словом»
(до 115-ї річниці від дня народження Лесі Верховинки,
українського прозаїка, поетеси)
(книги з фонду рідкісних та цінних видань НБУ для дітей)

2. Цій витонченій талановитій жінці доля
відвела неповних 33 роки життя.
Однак Ярослава Лагодинська, яка увійшла в
літературний храм з лагідним поетичним
ім’ям – Леся Верховинка, залишила після
себе невелику, але потужну й цікаву
спадщину в царині імпресіонізму, яку
сьогодні слід вписати в літературний
процес України першої половини ХХ
століття як вартісного представника цюго
напрямку.

3. Життєвий шлях
Ярослава Лагодинська народилася 3 квітня 1903 року в містечку Делятин
(нині на Іванофранківщині) у родині відомого адвоката, громадсько-
політичного діяча Миколи Лагодинського. Зростання у висококультурній
атмосфері сприяло швидкому духовному розвитку дівчини. У домі
Лагодинських, де зростало 4 доньки, бували такі відомі особистості, як
Василь Стефаник, Кирило Трильовський, Марко Черемшина.

4. Освіта
Виразне національне спрямування приватної освіти Ярослави мало
продовження в славетній гімназії Сестер Василіянок у Львові, де увага до
національних традицій, повага до християнської моралі були найбільш
поцінованими рисами. Там із відзнакою отримала свідоцтво, яке давало право
навчатися в університеті. За панування Польщі українській молоді важко було
вступити в університет у Львові.
Несподівана смерть батька у 1919 р. залишила цілу родину в фінансових
скрутах у той час, коли дочки дуже хотіли вчитися. Ярослава Лагодинська
вирішила поїхати на студії германістики до Віденського університету, які
закінчила докторатом у 1929 році (докторська праця на тему старонімецького
епосу). Згодом у тому ж учбовому закладі студіювала медицину.

5. Особисте життя
Ярослава була захоплена і навчанням, і своєю
літературною творчістю; свої твори відсилала у 1920-х
роках у різні українські періодичні видання в Галичині,
а згодом почала постійно співпрацювати з
видавництвом «Світ дитини».
Молода авторка проживала у великих скрутах; тільки
завдяки гонорарам за свої оповідання
вона не голодувала і мала змогу закінчити університет.
У Відні був також студентський гурток «Бесіда», де
Лагодинська неодноразово читала доповіді. Там же
вона зустріла молодого лікаря Теофіля Кучковського
(родом із Буковини), з яким одружилася в 1929 році.
Після одруження подружжя продовжувало жити у
Відні. У 1930 році народилася дочка Оксана. Але
подружнє щасливе життя тривало не довго. Доктор
Кучковський захворів і помер у жовтні 1935 року.

6. Літературна творчість
Леся Верховинка за своє коротке земне життя встигла зробити літературну
славу Делятину, його ще називають північними воротами Гуцульщини.
Вона спробувала себе у різних жанрах — поезії, оповіданнях, нарисах,
п’єсах.
Творчу діяльність почала з поезії. Перші твори, ще далеко не досконалі,
наскрізь просякнуті патріотичним пафосом:
«Життєвий шлях я тільки починаю
І ним готова вірно прямувати.
Трудитись хочу я для свого краю, –
І цій меті життя своє віддати»
(Вірш «Моя мета»)
Тематика поезії цього періоду різноманітна: тут і краса карпатського краю,
і подільські пейзажі, захоплення незвичайними картинами природи.
«Моя мета», «На весняних струнах» , «Казка минулих літ», «До Делятина
на крилах мрій», тощо — поетичний доробок письменниці. Твори
Ярослави друкувались у періодиці: на Галичині («Наша Хата», «Шляхи»,
«Молода Україна»), у Берліні («Нова Україна») і Відні («Український
Скиталець»).

7. У творчості Лесі Верховинки різнобарвно змальовано життя гуцулів.
У прозових творах «Невістка», «Їх доля», «Пробудження», «Старе лихо»,
«Вечорниці» письменниця оживила картини реального буття людей з їхньою
колоритною говіркою. Важке життя місцевих жителів відображено в
оповіданнях «Сирітська доля», «Під такт машини», «Вигнанці». Відтворено
сцени січового стрілецтва — «На полонині», «Недоспівана пісня свободи».
Найбільш вдалими є прозові твори письменниці на дитячу тематику:
«Портрет татуся», «Велика п’ятниця на Гуцульщині». Глибоко порушено
тему невдячності дітей, їхньої неповаги до своїх батьків в оповіданні
«Мати» — це своєрідна картина життя єврейської родини та зокрема
відданої любові материнського серця простої жінки Брани.

8. У творчому доробку письменниці нараховується лише три драматичних
твора. Це «В роковини смерті Каменяра» та «Іменини Влодка», «Стріча в
лісі»,які розраховані на дитячу аудиторію та обмежуються кількома
сценами, де обов’язковими учасниками і головними персонажами також є
діти.
Окрім поезії, малої прози та драматургії Леся Верховинка відома ще у
літературній критиці: «Жіночі портрети у творчості Івана Франка», «Перші
спроби житлових комун у Відні», «Наталія Кобринська».
Імпресіоністична манера оповіді чітко простежується в оповіданні
Ярослави «Як умирали квітки».

9. Леся Верховинка посідала помітне місце в літературному процесі Галичини
того часу: вона значно збагатила письменство новими темами та типажами
верховинського краю. Її мала проза, здебільшого наскрізь пройнята
трагізмом. Мотив нещастя, біди, жорстокої випадковості супроводжує
майже кожен прозовий твір Лесі Верховинки. Майже у всіх оповіданнях
спостерігаємо ряд основних ознак імпресіонізму, таких як: аідеологічність,
намагання фіксувати перше миттєве враження від об’єкта, відмова від
ідеалізації, наближення життя до реальності.
Її особисте життя теж сповнене трагізмом (нестатки, марнування своїх сил
на чужині, коротка мить особистого щастя).
Овдовіла Ярослава, ледве знайшовши у собі сили жити після втрати
коханого чоловіка і вірного товариша, приїхала до матері, щоб забрати
доньку, проте ще гостюючи в Делятині, взимку вона захворіла на
запалення легень і 21 лютого 1936 року померла.

10. Верховинка Л. Іменини Влодка : комедійка у 3 діях /
Я.-О. Лагодинська. – Львів : Світ дитини, 1922 (Львів :
Друк. Наук. Т-ва ім. Шевченка). – 36 с. – (Діточа
бібліотека. Репертуар «Діточого театру» ; кн. 12). –
Бібліогр. : Вид. «Світ Дитини» : 2-3-я с. обкл.
Верховинка Л. Стріча у лісі : сценіч. картина в 1 дії /
Я.-О. Лагодинська. – Львів : Світ дитини, 1923 (Львів :
Друк. Ставропигійського ін-та). – 16 с. – (Діточа
бібліотека. Репертуар «Діточого театру» ; кн. 45). –
Бібліогр. : Вид. «Світ Дитини» : 2-3-я с. обкл.
Твори

11. Укладач: Н.І. Турчин
Редактор: О.А. Кадькаленко
Дизайн, верстка: Н.В. Ярчак
© Національна бібліотека України для дітей, 2018
В оформленні використані матеріали з мережі Internet.