2. "Наталку Полтавку" І. Котляревського називають
"праматір'ю українського театру". Справді, саме з цього
твору починається наша драматургія, саме ця
полтавська дівчина відкрила галерею образів
прекрасних українок, якими так захоплювався цілий
світ. Важко знайти твір, який мав би таке довге і
щасливе життя. Мабуть, немає в Україні театру, де б
не зверталися до цієї п'єси. Усе в ній приваблює: і
чудова мова, і виразні діалоги, і зворушлива історія
кохання...
3. Та є ще одна причина величезної
популярності "Наталки Полтавки"
— мелодійні пісні, створені
видатним українським
композитором М. В. Лисенком.
Завдяки чарівній музиці "Наталка
Полтавка" стала улюбленою
оперою, яку хочеться не лише
дивитися, а ще й слухати й
насолоджуватися.
“Чого ж вода каламутна…”
4. Роль пісень у драмі
І.Котляревського надзвичайно важлива.
По-перше, вони створені на основі
народних, що забезпечило п'єсі
неповторну атмосферу, задушевну й
урочисту, веселу і серйозну. Не можуть
не зворушити пісня Наталки "Віють
вітри" і пісня Петра "Сонце низенько". А
як люблять у народі дотепну пісню
виборного "Ой під вишнею, під
черешнею"! “Віють вітри…”
5. Та головне, що всі пісні тісно пов'язані з образами героїв, допомагають їм
висловити свої почуття, розкрити свій характер. "Віють вітри, віють буйні, аж
дерева гнуться. О, як болить моє серце, а сльози не ллються", — співає
Наталка, розповідаючи свою сумну історію, ділиться своїм горем і надією
побачити милого. А в кінці п'єси, дочекавшись Петра, Наталка сяє радістю,
тепер її пісня бадьора й оптимістична:
Я з Петром своїм щаслива,
І весела, і жартівлива.
Я Петра люблю душею,
Він один владіє нею.
6. Пісня стала своєрідним дзеркалом характеру возного. Досить послухати
"Всякому городу нрав і права", щоб зрозуміти цю людину, її життєву
філософію:
Всякий, хто вище, то нижчого гне, —
Дужий безсильного давить і жме,
Бідний багатого певний слуга,
Кориться, гнеться пред ним, як дуга.
Нечесний, підступний возний виправдовує свої ганебні вчинки в ставленні до
інших людей нібито незмінним законом: "Хто ж єсть на світі, щоб був без
гріха?.."
7. І зовсім інші ідеали в Петра й
Миколи. Вони шанують правду, вірність,
цінують мужність і стійкість. Саме про це
пісня Миколи про Ворсклу, в якій
прославляється козацька доблесть у
боротьбі з ворогами рідного краю.
“У сусіда хата біла” пісня Петра
8. І. П. Котляревський недаремно вважається
"батьком української літератури". Він усе робив
першим: звернувся до живої народної мови,
відтворив український національний побут,
оспівав душевну красу простої людини-
трудівника, висміяв лицемірство, підступність і
безсердечність панства. А в "Наталці Полтавці"
письменник вперше так широко використав
народно-пісенне багатство українців. Пісні
героїв п'єси сповнені краси й ніжності, мудрості
й мелодійності. Саме ці риси притаманні
українському народові, чиє безсмертя
стверджував своїми творами І.П.Котляревський.
"Вітер віє горою" - співає
Микола