Музичний бібліо-календар. І квартал 2023 року.estet13
Запитайте у різних людей про те, що значить музика для них, і отримаєте різні відповіді. Музика може дарувати насолоду, може бути способом самовираження, хобі, справою всього життя тощо. Ми всі любимо музику: одній людині подобається класика, іншій до вподоби приємний танцювальний ритм або рок-музика...
Відділ мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки пропонує своїм читачам ознайомитися із деякими фактами із життя відомих українських та світових музикантів, композиторів, виконавців.
Ну а тим, кому просто цікаво дізнатися щось нове зі світу музики, бажаємо якомога частіше і більше слухати ту музику, яка подобається. І настрій покращиться, і життя стане яскравіше!
Любові висока струна : бібліографічна пам’ятка до 140 річчя від дня народженн...Дарницька Книгиня
Яків Степанович Степовий — представник української музичної інтелігенції першої чверті XX століття, один із фундаторів національної композиторської школи і продовжувач традицій Миколи Лисенка. Майстер солоспівів, хорових і фортепіанних творів, автор музичних збірок для дітей, музично-просвітній діяч, пропагандист світової класики в Україні.
До 144-ї річниці від дня народження видатного українського композитора, хорового диригента, громадського діяча, педагога М. Д. Леонтовича відділ краєзнавства презентує віртуальну книжкову виставку «Микола Леонтович – видатний український композитор».
Микола Дмитрович – творець класичних зразків української хорової музики, автор численних обробок українських народних пісень, оригінальних творів. Найпопулярніші: «Праля», «Козака несуть», «Щедрик», «Дударик», «Піють півні», хори «Льодолом», «Літні тони», «Моя пісня» тощо. Його обробка «Щедрика» відома у всьому світі як різдвяна колядка (англ. «Carol of the Bells»).
Творчість Миколи Дмитровича Леонтовича є неоціненним скарбом української національної музики.
До 143-ї річниці від дня народження видатного українського композитора, хорового диригента, громадського діяча, педагога М. Д. Леонтовича відділ краєзнавства презентує віртуальну книжкову виставку «Великий подолянин».
Творчість Миколи Дмитровича Леонтовича є неоціненним скарбом української національної музики. Майже все своє життя митець працював у жанрі обробки української народної пісні, був великим творцем хорової мініатюри. Він зумів проникнути в пісенну душу рідного народу, налаштуватися на високі людські почуття, вивести українську пісню на широкі простори світового музичного мистецтва.
Микола Дмитрович – творець класичних зразків української хорової музики, автор численних обробок українських народних пісень, оригінальних творів. Найпопулярніші: «Праля», «Козака несуть», «Щедрик», «Дударик», «Піють півні», хори «Льодолом», «Літні тони», «Моя пісня» тощо. Його обробка «Щедрика» відома у всьому світі як різдвяна колядка (англ. «Carol of the Bells»).
М. Д. Леонтович був не тільки видатним майстром у жанрі хорової музики, диригентом, музично-громадським діячем, а й талановитим педагогом, який усе своє свідоме життя віддав дітям, важливій справі естетичного виховання молоді.
Постать митця довгі десятиліття, немов магніт, притягує до себе увагу не тільки музикантів, шанувальників хорового співу, а й культурної громади, діячів церкви та звичайних пересічних людей.
Музичний бібліо-календар. І квартал 2023 року.estet13
Запитайте у різних людей про те, що значить музика для них, і отримаєте різні відповіді. Музика може дарувати насолоду, може бути способом самовираження, хобі, справою всього життя тощо. Ми всі любимо музику: одній людині подобається класика, іншій до вподоби приємний танцювальний ритм або рок-музика...
Відділ мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки пропонує своїм читачам ознайомитися із деякими фактами із життя відомих українських та світових музикантів, композиторів, виконавців.
Ну а тим, кому просто цікаво дізнатися щось нове зі світу музики, бажаємо якомога частіше і більше слухати ту музику, яка подобається. І настрій покращиться, і життя стане яскравіше!
Любові висока струна : бібліографічна пам’ятка до 140 річчя від дня народженн...Дарницька Книгиня
Яків Степанович Степовий — представник української музичної інтелігенції першої чверті XX століття, один із фундаторів національної композиторської школи і продовжувач традицій Миколи Лисенка. Майстер солоспівів, хорових і фортепіанних творів, автор музичних збірок для дітей, музично-просвітній діяч, пропагандист світової класики в Україні.
До 144-ї річниці від дня народження видатного українського композитора, хорового диригента, громадського діяча, педагога М. Д. Леонтовича відділ краєзнавства презентує віртуальну книжкову виставку «Микола Леонтович – видатний український композитор».
Микола Дмитрович – творець класичних зразків української хорової музики, автор численних обробок українських народних пісень, оригінальних творів. Найпопулярніші: «Праля», «Козака несуть», «Щедрик», «Дударик», «Піють півні», хори «Льодолом», «Літні тони», «Моя пісня» тощо. Його обробка «Щедрика» відома у всьому світі як різдвяна колядка (англ. «Carol of the Bells»).
Творчість Миколи Дмитровича Леонтовича є неоціненним скарбом української національної музики.
До 143-ї річниці від дня народження видатного українського композитора, хорового диригента, громадського діяча, педагога М. Д. Леонтовича відділ краєзнавства презентує віртуальну книжкову виставку «Великий подолянин».
Творчість Миколи Дмитровича Леонтовича є неоціненним скарбом української національної музики. Майже все своє життя митець працював у жанрі обробки української народної пісні, був великим творцем хорової мініатюри. Він зумів проникнути в пісенну душу рідного народу, налаштуватися на високі людські почуття, вивести українську пісню на широкі простори світового музичного мистецтва.
Микола Дмитрович – творець класичних зразків української хорової музики, автор численних обробок українських народних пісень, оригінальних творів. Найпопулярніші: «Праля», «Козака несуть», «Щедрик», «Дударик», «Піють півні», хори «Льодолом», «Літні тони», «Моя пісня» тощо. Його обробка «Щедрика» відома у всьому світі як різдвяна колядка (англ. «Carol of the Bells»).
М. Д. Леонтович був не тільки видатним майстром у жанрі хорової музики, диригентом, музично-громадським діячем, а й талановитим педагогом, який усе своє свідоме життя віддав дітям, важливій справі естетичного виховання молоді.
Постать митця довгі десятиліття, немов магніт, притягує до себе увагу не тільки музикантів, шанувальників хорового співу, а й культурної громади, діячів церкви та звичайних пересічних людей.
Ці віршовані рядки належать авторові багатьох співаних-непереспіваних нами пісень, з-поміж яких найпопулярніші «Два кольори», «Лелеченьки», «Ясени», «Треба йти до осені», «Цвітуть осінні тихі небеса», «Сину, качки летять» та багатьох інших, які давно вже стали народними, Митцеві від Бога, Герою України, Народному артисту СРСР, Народному артисту України, лауреату Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, українському композитору жанрів класичної та популярної музики, поету Олександру Івановичу Білашу.
Творчість Білаша сприяла загальному піднесенню (60-і роки) української, передусім ліричної пісні, що базувалася на глибинних народних традиціях. Найбільш відомий як автор музики до пісень (понад 260). У доробку композитора 5 опер, 4 оперети, 7 творів для симфонічного та духового оркестру, 3 вокально-симфонічних твори, 7 інструментальних та вокально-інструментальних творів, 3 цикли вокальних творів та 1 хоровий. Написав музику до 8 драматичних вистав та 29 кінофільмів, створив 2 цикли пісень для дітей. З кінця 1970-х років чимало уваги приділив поетичній творчості. Видав 10 збірок власних віршів.
До 90-річчя від дня народження Олександра Білаша відділ мистецтв підготував віртуальну виставку «Злились в мені мелодія і слово воєдино».
Музичний бібліо-календар на 4 квартал 2023 року (жовтень-грудень)estet13
1 жовтня відзначається Міжнародний день музики. Його заснували у 1975 році за рішенням ЮНЕСКО. Ініціатором свята виступила Міжнародна музична рада (IMC) при ЮНЕСКО. Метою цього свята є поширення музичного мистецтва у всіх прошарках суспільства і реалізації ідеалів миру і дружби між народами, розвитку культур, обміну досвідом та шанобливого ставлення до естетичних цінностей.
До вашої уваги черговий випуск "Музичного бібліо-календаря на 4 квартал 2023 року"
Виготовлено в рамках проекту «Кроками світових геніїв» - унікальний туристичний маршрут Кременчуком». Реалізує «Кременчуцький інформаційно-просвітницький центр «Європейський клуб». За підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження»
22 березня 2022 року виповнилося 180 років від дня народження найвидатнішого українського композитора другої половини XIX-початку XX ст., талановитого диригента, педагога, вченого-фольклориста і визначного громадського діяча – Миколи Віталійовича Лисенка (1842-1912).
Безцінною спадщиною великого композитора стали обробки фольклорно-пісенних зразків усної народної творчості.
Микола Віталійович Лисенко був одним з найкращих інтерпретаторів «Кобзаря» Т.Шевченка, на тексти якого написав понад 80 вокальних творів різних жанрів.
Серед творчої спадщини композитора основне місце посідають опери: «Різдвяна ніч» (1873 р.), «Утоплена» (1883 р.), «Тарас Буль-ба» (1890 р.), «Наталка Полтавка» (1889 р.), «Енеїда» (1910 р.),«Ноктюрн» (1912 р.), дитячі опери «Коза- Дереза» (1888 р.), «Пан Коцький» (1891 р.), «Зима й Весна» (1892 р.).
Цей видатний український композитор став творцем дитячої опери – першої не лише в українській музиці, а й загалом у світі.
Це син твій, Україно! (До 80-річчя від дня народження Богдана Ступки)estet13
Богдан Сильвестрович Ступка. Актор від Бога, жива легенда українського театру і кіно, зберігач великих акторських традицій, неймовірна людина. Богдан Сильвестрович завжди був у центрі знімальної групи або на сцені. Один із найвидатніших акторів нашого часу, якому були підвладні будь-які образи і персонажі, він зіграв безліч незабутніх ролей у театрі та кіно, підкоривши серця мільйонів глядачів майстерністю і темпераментною грою. До кінця днів він був дуже затребуваний, був сповнений планів і ідей ...
До ювілею митця пропонуємо підбірку книг та статей про Б.Ступку, які є у фонді Чернігівської обласної бібліотеки для дітей.
Відділ мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки для дітей у 2024 році продовжує проєкт «Запам’ятай їх імена», який знайомить шанувальників українського та зарубіжного мистецтва із ювілейними датами цього року.
До уваги всіх закоханих у дивовижний світ музики, живопису, театру – «Мистецький бібліо-календар. Січень 2024 року»
«Письменником я народився» : інформаційний список літератури .pdfДарницька Книгиня
Пропонуємо вашій увазі інформаційний список літератури «Письменником я народився» до 95-річчя від дня народження Романа Іваничука – письменника, публіциста, педагога, громадського та культурного діяча.
Анна Ярославна – персонаж на сторінках друкованих видань : інформаційний спи...Дарницька Книгиня
Анна Ярославна — руська князівна, королева Франції. Представниця династії Рюриковичів. Ім’я дочки князя Ярослава Мудрого – Анни – добре відоме не лише в Україні, а й загалом у Європі.
More Related Content
Similar to Український соловейко : до 90-річчя від дня народження Анатолія Солов’яненка
Ці віршовані рядки належать авторові багатьох співаних-непереспіваних нами пісень, з-поміж яких найпопулярніші «Два кольори», «Лелеченьки», «Ясени», «Треба йти до осені», «Цвітуть осінні тихі небеса», «Сину, качки летять» та багатьох інших, які давно вже стали народними, Митцеві від Бога, Герою України, Народному артисту СРСР, Народному артисту України, лауреату Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, українському композитору жанрів класичної та популярної музики, поету Олександру Івановичу Білашу.
Творчість Білаша сприяла загальному піднесенню (60-і роки) української, передусім ліричної пісні, що базувалася на глибинних народних традиціях. Найбільш відомий як автор музики до пісень (понад 260). У доробку композитора 5 опер, 4 оперети, 7 творів для симфонічного та духового оркестру, 3 вокально-симфонічних твори, 7 інструментальних та вокально-інструментальних творів, 3 цикли вокальних творів та 1 хоровий. Написав музику до 8 драматичних вистав та 29 кінофільмів, створив 2 цикли пісень для дітей. З кінця 1970-х років чимало уваги приділив поетичній творчості. Видав 10 збірок власних віршів.
До 90-річчя від дня народження Олександра Білаша відділ мистецтв підготував віртуальну виставку «Злились в мені мелодія і слово воєдино».
Музичний бібліо-календар на 4 квартал 2023 року (жовтень-грудень)estet13
1 жовтня відзначається Міжнародний день музики. Його заснували у 1975 році за рішенням ЮНЕСКО. Ініціатором свята виступила Міжнародна музична рада (IMC) при ЮНЕСКО. Метою цього свята є поширення музичного мистецтва у всіх прошарках суспільства і реалізації ідеалів миру і дружби між народами, розвитку культур, обміну досвідом та шанобливого ставлення до естетичних цінностей.
До вашої уваги черговий випуск "Музичного бібліо-календаря на 4 квартал 2023 року"
Виготовлено в рамках проекту «Кроками світових геніїв» - унікальний туристичний маршрут Кременчуком». Реалізує «Кременчуцький інформаційно-просвітницький центр «Європейський клуб». За підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження»
22 березня 2022 року виповнилося 180 років від дня народження найвидатнішого українського композитора другої половини XIX-початку XX ст., талановитого диригента, педагога, вченого-фольклориста і визначного громадського діяча – Миколи Віталійовича Лисенка (1842-1912).
Безцінною спадщиною великого композитора стали обробки фольклорно-пісенних зразків усної народної творчості.
Микола Віталійович Лисенко був одним з найкращих інтерпретаторів «Кобзаря» Т.Шевченка, на тексти якого написав понад 80 вокальних творів різних жанрів.
Серед творчої спадщини композитора основне місце посідають опери: «Різдвяна ніч» (1873 р.), «Утоплена» (1883 р.), «Тарас Буль-ба» (1890 р.), «Наталка Полтавка» (1889 р.), «Енеїда» (1910 р.),«Ноктюрн» (1912 р.), дитячі опери «Коза- Дереза» (1888 р.), «Пан Коцький» (1891 р.), «Зима й Весна» (1892 р.).
Цей видатний український композитор став творцем дитячої опери – першої не лише в українській музиці, а й загалом у світі.
Це син твій, Україно! (До 80-річчя від дня народження Богдана Ступки)estet13
Богдан Сильвестрович Ступка. Актор від Бога, жива легенда українського театру і кіно, зберігач великих акторських традицій, неймовірна людина. Богдан Сильвестрович завжди був у центрі знімальної групи або на сцені. Один із найвидатніших акторів нашого часу, якому були підвладні будь-які образи і персонажі, він зіграв безліч незабутніх ролей у театрі та кіно, підкоривши серця мільйонів глядачів майстерністю і темпераментною грою. До кінця днів він був дуже затребуваний, був сповнений планів і ідей ...
До ювілею митця пропонуємо підбірку книг та статей про Б.Ступку, які є у фонді Чернігівської обласної бібліотеки для дітей.
Відділ мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки для дітей у 2024 році продовжує проєкт «Запам’ятай їх імена», який знайомить шанувальників українського та зарубіжного мистецтва із ювілейними датами цього року.
До уваги всіх закоханих у дивовижний світ музики, живопису, театру – «Мистецький бібліо-календар. Січень 2024 року»
«Письменником я народився» : інформаційний список літератури .pdfДарницька Книгиня
Пропонуємо вашій увазі інформаційний список літератури «Письменником я народився» до 95-річчя від дня народження Романа Іваничука – письменника, публіциста, педагога, громадського та культурного діяча.
Анна Ярославна – персонаж на сторінках друкованих видань : інформаційний спи...Дарницька Книгиня
Анна Ярославна — руська князівна, королева Франції. Представниця династії Рюриковичів. Ім’я дочки князя Ярослава Мудрого – Анни – добре відоме не лише в Україні, а й загалом у Європі.
Відповіді на безліч запитань ви знайдете на сторінках книг, які включені у інформаційний список літератури «У чарівному всесвіті дитячої книги. Цікаве. Дивовижне. Таємниче».
Макс Кідрук– патріот, скептик і матеріаліст : бібліографічний нарис.pdfДарницька Книгиня
Макс Кідрук – популярний український письменник і мандрівник, встиг кардинально змінити професію та увірватись в сучасну українську літературу зі своїми технотрилерами.
Олег Ольжич – поет національного героїзму : бібліографічний нарис до 80-річчя...Дарницька Книгиня
Бібліографічний нарис «Олег Ольжич – поет національного героїзму» присвячений 80-річчю від дня смерті українського поета, археолога, політичного діяча Олегу Ольжичу та ознайомить Вас з життєвим та творчим шляхом письменника.
Держава і соціальний захист громадян : нове в законодавстві України про соціа...Дарницька Книгиня
Інформаційний буклет «Нове в законодавстві України про соціальний захист населення в умовах воєнного стану» призначений, щоб допомогти людям в Україні краще орієнтуватися у змінах законодавства та розв’язувати свої питання правового характеру під час війни.
Заповіт Срібної землі. Карпатська Україна в боротьбі за незалежність : інфор...Дарницька Книгиня
Посібник вміщує статті з періодичних видань та збірників, матеріали, присвячені боротьбі закарпатських українців за проголошення та утвердження Української Карпатської держави.
Кобо Абе – геній японської літератури : біобібліографічний нарис .pdfДарницька Книгиня
Кобо Абе – один із найталановитіших письменників Японії двадцятого століття. Його творчість відзначається філософським поглядом на сучасні проблеми, умінням вирізняти найголовніше, найсуттєвіше, проникати в саму сутність речей.
Пропонуємо вашій увазі бібліографічний нарис, присвячений японському письменнику, де надано перелік його творів та статей про нього.
Поезія, народжена війною : інформаційний список літератури .pdfДарницька Книгиня
Героїчний спротив України російським загарбникам триває і досі, а біль, що розриває їхні душі, поетично лягає у віршовані рядки не тільки відомих поетів, а й поетів-новаторів, військових, пересічних людей.
Наведені нижче збірки – нагадування, що мова – потужна зброя, яка надихає на жадану для більшості українців перемогу.
«Я не заграю з читачем» : рекомендаційний список літератури до 65-річчя від д...Дарницька Книгиня
Євгенія Анатоліївна Кононенко – сучасна українська письменниця і перекладачка. Авторка багатьох оповідань, новел та есе, повістей та романів, дитячих книжок. Список стане в нагоді тим, кого цікавить творчість талановитої письменниці.
Образ Івана Богуна в художній літературі : інформаційний список літератури до...Дарницька Книгиня
До списку «Образ Івана Богуна в художній літературі» ввійшли твори вітчизняних письменників, у яких розповідається про складні історичні події часів козаччини та про постать відомого козацького полковника Івана Богуна. Захопливі пригоди, яскраві характери, батальні сцени роблять ці твори справжніми шедеврами. Спробуємо ж на підставі першоджерел і напрацювань істориків "відновити" принаймні найбільш виразні епізоди з життя одного із соратників Богдана Хмельницького того періоду – Івана Богуна.
Дарницький район на сторінках преси : бібліографічний список електронних ресу...Дарницька Книгиня
Бібліографічний список «Дарницький район на сторінках преси» вміщує статті з періодичних електронних видань за ІІ півріччя 2023 року про найважливіші події Дарницького району.
Непокірний син свого часу : інформаційний список літератури до 130-річчя від ...Дарницька Книгиня
Інформаційний список літератури "Непокірний син свого часу", присвячений культовому українському письменнику, публіцисту Миколі Хвильовому (справжнє прізвище Фітільов), який за своє недовге життя став однією з ключових фігур національної літератури й одним з найважливіших представників «Розстріляного відродження».
Поетичний світ Олександра Олеся : інформаційний список літератури .pdfДарницька Книгиня
Інформаційний список літератури «Поетичний світ Олександра Олеся» ознайомить вас із біографією та творчістю письменника, допоможе зрозуміти, як впливають казки автора на розвиток образного мислення дітей.
Дивись або читай! : бібліографічний огляд екранізованих українських літератур...Дарницька Книгиня
Пропонуємо перелік екранізованих творів українських письменників. Їх можна у вільному доступі знайти на полицях бібліотеки та переглянути в мережі Інтернет.
Борис Грінченко – інтелектуал, письменник, науковець (до 160-річчя від...Дарницька Книгиня
Його діяльність не обмежувалася суто письменництвом, коло його інтересів складали також літературознавство, етнографія, історія. Він автор байок, віршів, оповідань повістей та п’єс. Однак найбільш відомим здобутком Грінченка є «Словник української мови», який досі залишається одним із найавторитетніших джерел для всіх українських філологів.
Пам’яті людської міст : інформаційний список літератури до 90-тої роковини Го...Дарницька Книгиня
Пропонуємо Вашій увазі інформаційний список літератури «Пам’яті людської міст», присвячений до 90-тої роковини Голодомору 1932-1933 рр. в Україні, в якому розміщені науково-документальні матеріали, нариси, збірки історичних документів та статті з періодичних видань.
«Вільний той, хто може не брехати» інформаційний список літератури до 110-річ...Дарницька Книгиня
Альбер Камю – визначний французький романіст, філософ, публіцист, один із лідерів філософсько-мистецького напрямку екзистенціалізму, мав великий вплив на розвиток європейської культури ХХ століття.
27 жовтня в Україні відзначають День української мови і писемності. А за православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця. «Повість минулих літ» була і залишається найвидатнішою пам'яткою слов'янської культури. Тому преподобного Нестора-літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності.
Казкова планета ювілярів : рекомендаційний список літератури .pdfДарницька Книгиня
Рекомендаційний список літератури «Казкова планета ювілярів» ознайомить вас із творчістю письменників-казкарів та допоможе вирішити питання духовного та культурного розвитку дітей.
Казкова планета ювілярів : рекомендаційний список літератури .pdf
Український соловейко : до 90-річчя від дня народження Анатолія Солов’яненка
1. Відділ культури Дарницької районної в місті Києві
державної адміністрації
Централізована бібліотечна система
Дарницького району
Бібліотека № 159
Біобібліографічний нарис
Київ, 2022
2. 2
УДК 016:78(477)
У45
Український соловейко : до 90-річчя від дня
народження Анатолія Солов’яненка :
біобібліографічний нарис / уклад. І. В. Рудік, б-ка
№ 159 ЦБС Дарницького району м. Києва. – Київ,
2022. – 17 с.
3. 3
Біобібліографічний нарис присвячено
відомому українському оперному співаку, якого
називали одним із найкращих тенорів світу та
українським соловейком.
Видання складається з таких розділів:
I. Жити – це співати
II. Основні дати життя та діяльності
Анатолія Солов’яненка
III. Партії Анатолія Солов’яненка
IV. Література про Анатолія Солов’яненка
V. Джерела з Інтернету
Біобібліографічний нарис розрахований на
широке коло користувачів.
При його укладанні використана література з
фондів бібліотеки № 159 та ресурси Інтернету.
Упорядник та комп. набір – Рудік І.В.
4. 4
Математика і музика мирно
існували в ньому протягом тридцяти
років! Викладач нарисної геометрії і …
співак! Так чи багато ми знаємо
прикладів служителів настільки різних
муз? Точна, математично вивірена
манера мислення і безмежна творчість,
натхнення!
Піаніст О. Москалець [7]
I. Жити – це співати
Анатолій
Борисович
Солов’яненко –
Герой України,
всесвітньо-відомий
український співак
(лірико-драматичний
тенор), громадський діяч. «Доля склалася так, що
Анатолію Солов’яненку довелося пройти довгий
шлях до сцени, – читаємо міркування піаніста
Олександра Москальця в матеріалі з Інтернету
«Скромного українського співака визнали одним із
найкращих тенорів світу», – а його успіхи на
науковій ниві (працював викладачем на кафедрі
інженерної графіки в Донецькому політехнічному
інституті) залишилися невідомими широкому колу
5. 5
слухачів. Для мільйонів шанувальників таланту
він був знаменитим лірико-драматичним тенором,
якому зовсім не обов’язково було знати вищу
математику і володіти аналітичним мисленням.»
[6]
Народився Анатолій Солов’яненко в
м. Сталіно (нині – Донецьк) у родині простого
шахтаря. Матір Анатолія Солов’яненка звали
Ольга Іванівна, батька – Борис Степанович.
Музика була для Анатолія незмінним
супутником життя. Батько Анатолія, шахтар із
діда-прадіда, вирізнявся
унікальним тембром
голосу, у нього був
драматичний тенор.
«У хаті любили
музику, вечорами
слухали зіпсовані часом,
"заграні" платівки,
співали. Мати та батько
у молоді роки нерідко
виступали у концертах шахтарської
самодіяльності, у аматорських спектаклях –
українських операх "Наталка Полтавка" М.
Лисенка, "Запорожець за Дунаєм" С. Гулака-
Артемовського. Та й пізніше, слухаючи застільний
спів Бориса Степановича, сусіди здивовано та
схвально говорили Ользі Миколаївні: "Ну й
голосище у твого солов'я! До серця доходить."
Видно, не випадково ще з дідів-прадідів дісталося
6. 6
Анатолію співуче українське прізвище
Солов'яненко.» [3, с. 5]
Навчання Анатолія у школі співпало з
першими післявоєнними сороковими роками
минулого століття. «Його рідне селище було
донецькою околицею. До найближчої школи –
чотири кілометри бездоріжжя, яке діти шахтарів
щодня долали, йдучи на заняття: восени – через
липкий жирний бруд, взимку – через сіре від
вугільного пилу сіре місиво. <…> Люди, що
зголодніли у жорсткі п'ять років війни не лише по
хлібу, а й по красі, жадібно тяглися до мистецтва,
музики.» [3, с. 5 - 6] Шкільні вечори, шефські
концерти – жоден із них не проходив без участі
Толі Солов’яненка.
“Вперше я почув його у сорок п'ятому році на
шкільному вечорі, – згадує колишній однокласник
Анатолія письменник Станіслав Калінічев. – У
нього тоді був інший голос – дуже прозорий,
дзвінкий дискант. Хтось із старшокласників
оголосив, що наступним виступає учень сьомого
«А» – Солов’яненко. Він бочком вийшов із-за
ширмочки, що відділяла частину нашої шкільної
зали, глибоко дихнув і почав з надзвичайно
високої ноти: "До побачення, міста і хати, нас
дорога далека кличе..." Це була така нечувана
висота, що кожен, мимоволі затамувавши подих,
ніби ширяв над землею із завмираючим серцем -
як уві сні.» [3, с. 6]
7. 7
У 16 років чистий дзвінкий голос Толі
Солов’яненка втратив еластичність, почав
ломатися. Йому довелося відмовитися від
публічних виступів. Тільки вдома він зрідка щось
наспівував.
Коли син поділився з батьком мрією про
кар’єру співака, голова родини відповів, що
спершу треба оволодіти професією. І Анатолій
Борисович став студентом Донецького
політехнічного інституту.
«Студентство Анатолія. Воно, як і в інших,
було заповнене лекціями, напруженими днями
сесій, курсовими роботами та кресленнями,
першою самостійною практикою. Навчався з
великою самовіддачею. Відмінник у школі, він і
тут був одним із перших студентів, старостою
групи. Якось раптом, несподівано, "повернувся"
голос - уже інший, не дзвінкий хлопчачий, а
змужнілий, щось середнє між тенором і
баритоном, без верхніх нот, але сильний і
соковитий. Тепер, як і колись у школі, жоден
студентський вечір, жоден огляд художньої
самодіяльності не проходив без участі Толі
Солов'яненка з гірничо-механічного.» [3, с. 6 - 7]
Після одного з таких студетських концертів
18-річний Анатолій Солов’яненко й отримав
запрошення навчатися професійного співу в
провідного соліста Донецького театру опери та
балету Олександра Коробейченка. До речі, 1952
8. 8
року Анатолій зробив невдалу спробу вступити до
Ленінградської консерваторії.
Учні Олександра Миколайовича
Коробейченка обожнювали свого вчителя. Він,
хоча й був визнаним оперним співаком, шив собі
власноруч костюми для спектаклів, ремонтував
взуття, робив біжутерію для всієї театральної
трупи. І майже на всіх сценах світу, крім
Метрополітен-опера в Нью-Йорку, Анатолій
Солов’яненко співав партію Герцога в костюмах,
які пошив його вчитель. А ще він усе своє життя
зберігав зошит із назвою «Що потрібно знати для
хорошого співу», куди занотовував усі поради
майстра. За десять років (з 1952 по 1962 рр.)
Анатолій отримав у славетного педагога рівно
тисячу уроків.
«Після занять Олександр Миколайович часто
залишав учня в себе. Його дружина Наталія
Іванівна Гришковська, також співачка, солістка
опери, у минулому випускниця Київської
консерваторії, садила Анатолія за стіл, годувала
вечерею, напувала чаєм.
– Зовсім замучив дитину. Дай йому
перепочити, –– жартома журила чоловіка. А потім
уже серйозно Анатолію: – Сьогодні добре звучали
верхні ноти, без форсування, м'яко. Хоча загалом є
ще захоплення великим звуком.» [3, с. 11]
Анатолій Солов'яненко закінчив Донецький
політехнічний інститут у 1954 році.
9. 9
А 10 років наполегливих занять у Олександра
Миколайовича Коробейченка стали прологом до
сенсації – 1962 року на огляді народних талантів у
Києві компетентне журі, затамувавши подих
слухало виступ молодого гірського інженера, який
професійно виконав арію Радамеса з «Аїди»
Дж. Верді і аріозо Каніо з опери Леонкавалло
«Блазні». Тоді його голос почув директор
Київського оперного театру Віктор Гонтар.
Наступного дня він запропонував молодому
виконавцю спробувати заспівати в опері разом із
симфонічним оркестром, а того ж вечора Анатолій
Борисович став стажером Київського театру. За
кілька днів його викликали до Москви на відбір
молодих вокалістів для поїздки в Італію. У Москві
його помітили і на стажування до Італії поїхали
Анатолій Солов’яненко, Микола Кондратюк,
Володимир Атлантов.
«Займалися без перекладача, і
темпераментний неаполітанець Барра буквально
заговорив Анатолія, який не встигав сприймати на
слух живу, швидку італійську мову. Набутих
удома, у Донецьку, знань йому явно не вистачало.
"Перше, що необхідно зробити в найкоротший
термін - це як слід вивчити мову", - вирішив про
себе Анатолій.» [3, с. 31]
Стажування тривало рік і закінчилося у 1963
році. А 22 листопада 1963 року Анатолій
Борисович вже дебютував на київській оперній
сцені, де відбулася прем’єра опери «Ріголетто», в
10. 10
якій Солов’яненко виконав роль герцога
Мантуанського.
Анатолій Борисович не визубрював тексти
партій, він досконало знав італійську мову.
Зарядка, тренаж голосу, читання італійської
періодики й літератури були його щоденними
заняттями.
1963 року Анатолій Солов’яненко одружився.
Молодята познайомилися на
роботі в Політехнічному
інституті. Майбутня дружина
Анатолія працювала
лаборанткою на кафедрі, де він
був викладачем. Дружина
Світлана Дмитрівна була
найближчим другом і
порадником для Анатолія
Борисовича упродовж усього
його життя.
У січні
1964 року А. Солов’яненко
знову перебуває на стажуванні
в Італії і цього ж року бере
участь у концерті трупи
Великого театру в Мілані, в
«Ла Скала». 1965 року він стає
переможцем конкурсу
естрадної пісні «Неаполь
проти всіх» в Італії. Після
конкурсу їде до Москви й
11. 11
виступає у Великому театрі, бере участь у
численних творчих поїздках Радянським Союзом
та зарубіжжям.
У Київському оперному театрі Анатолій
Солов’яненко виконав близько 20 партій в операх
українських, російських та зарубіжних авторів:
Герцога в опері Дж. Верді «Ріголетто», Манріко в
опері Дж. Верді «Трубадур», Андрія в опері
С. Гулака-Артемовського «Запорожець за
Дунаєм», Фауста в опері Ш. Гуно «Фауст» , Маріо
Кавардоссі в опері Дж. Пуччіні «Тоска» тощо.
Всесвітню славу Анатолію
Борисовичу принесла його
концертна діяльність у
багатьох країнах світу,
особливо виконання романсів.
1975 року Анатолію
Солов’яненку було присвоєно
найвище у колишньому
Радянському Союзі звання –
народного артиста СРСР.
У 1977 – 1978 роках Анатолій Борисович
співає у славетному нью-йоркському театрі
«Метрополітен-опера». Анатолій Солов’яненко
став першим радянським тенором, якого
запросили співати у цьому провідному театрі
США. Його запрошували й на наступні сезони та
через початок афганських подій культурні
відносини між СРСР та США розірвалися.
12. 12
У 1978 році А. Солов’яненко, який уже три
роки був Народним артистом СРСР, закінчив
Київську консерваторію, до якої вступив у 1973
році в клас народної артистки СРСР Є. Чавдар.
"Навіщо, здавалося б, визнаному артисту,
провідному солісту оперного театру знову сідати
за парту? Але ось що про це розповідає Анатолій
Борисович.
– У всьому потрібна система. Я до цього часу
вже пройшов солідну вокальну підготовку у
Коробейченка та у театрі "Ла Скала". Але в мене
не було систематизованих знань у галузі гармонії,
поліфонії, історії музики. Консерваторський курс
значно розширив мою музичну ерудицію, багато
чого з того, що народжувалося в моїй творчості
інтуїтивно, з натхнення, стало усвідомленим,
осмисленим більш точно і глибоко.» [3, с. 133]
1985 року на екрани вийшов фільм «Прелюдія
долі», присвячений творчості артиста.
1987 року Анатолій Солов’яненко бере участь
у серії концертів у Чорнобилі.
У 1990-х роках співак через незгоди з
керівництвом Київського оперного театру залишає
театр і займається виключно концертною
діяльністю в країнах СНД й далекого зарубіжжя.
Те, що після звільнення Анатолія Солов’яненка не
опанувала депресія, багато в чому заслуга
керівництва Національної філармонії України.
1999 року Анатолій Борисович раптово
помирає. За висновками медиків помер він від
13. 13
обширного інфаркту, на його серці були рубці від
семи мікроінфарктів.
Поховано артиста поблизу Києва у селищі
Козин недалеко від його власного заміського
будинку, в останню путь славетного співака
прийшли проводжати тисячі людей.
Героєм України Анатолія Солов’яненка
визнали через дев’ять років після смерті.
Театральна династія Солов’яненків наразі
продовжується. У Анатолія
Борисовича залишилося два
сина – Андрій і Анатолій.
Старший Андрій живе і
займається бізнесом у Канаді.
Молодший син – Солов’яненко
Анатолій Анатолійович –
народний артист України,
головний режисер
Національної опери України.
Старший син славетного
співака Андрій також має
абсолютний слух, з відзнакою
закінчив музичну школу, але
після одержання атестата
поклав його на стіл і
відмовився від продовження
занять музикою.
На честь
А. Солов’яненка названо малу
планету 6755. У десяти містах
14. 14
України вулиці носять його ім’я: у рідному
Донецьку, також у Слов’янську, Краматорську,
Покровську, Лимані на Донеччині, Білій Церкві та
смт Козин на Київщині, у Каховці на Херсонщині,
у Костополі Рівненської області, у Світловодську
на Кропивниччині..
II. Основні дати життя та
діяльності Анатолія
Солов’яненка
25 вересня 1932 р. – народився
1949 р. – після закінчення школи
вступив у Донецький політехнічний
інститут на гірничий факультет
1952 р. – робить невдалу спробу
вступити до Ленінградської
консерваторії
1954 р. – закінчив Донецький
політехнічний інститут і почав
працювати у ньому асистентом кафедри
графіки та нарисової геометрії
1962 р. – був запрошений до Київського
театру опери та балету стажером
1963 – 1965 рр. – проходив стажування
в Італії
з 1965 р. – соліст Київської опери
15. 15
1967 р. – удостоєний звання
заслуженого артиста УРСР
1975 р. - удостоєний звання народного
артиста СРСР
1978 р. – закінчив Київську
консерваторію
1977 – 1978 рр. – брав участь у
дванадцяти спектаклях «Метрополітен-
опера»
1997 р. – отримав премію ім.
Т. Г. Шевченка
29 липня 1999 р. – помер
III. Партії Анатолія
Солов’яненка
Андрій («Запорожець за Дунаєм»
С. Гулака-Артемовського)
Фауст (однойменна опера Шарля Гуно)
Альфред («Травіата» Дж. Верді)
Рудольф («Богема» Дж. Пуччині)
Каварадоссі («Тоска» Дж. Пуччіні)
Герцог, («Ріголетто» Дж. Верді)
Володимир Ігорович («Князь Ігор»
О. Бородіна)
Самозванець («Борис Годунов»
М. Мусоргського)
16. 16
Едгар («Лючія ді Ламмермур»
Г. Доніцетті )
Надір («Шукачі перлів» Ж. Бізе) та ін.
IV. Література про Анатолія
Солов’яненка
1. Лисенко. І. М. Солов’янеко Анатолій
Борисович / І. М. Лисенко // Співаки
України : енциклопедичне видання /
І. М. Лисенко. – Київ : Знання, 2011. –
С. 512.
2. Солов’яненко Анатолій Борисович //
Мистецтво України : біогр. довід. / упоряд.
А. В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; за ред.
А. В. Кудрицького. – Київ : Укр. енцикл.,
1997. – С. 552.
3. Терещенко, А. К. Анатолий Соловьяненко :
творческий портрет / А. К. Терещенко. –
Киев : Мистецтво, 1982. – 167 с.
V. Джерела з Інтернету
4. Анатолій Солов’яненко : видатний
український оперний співак (тенор). –
Режим доступу :
https://www.pisni.org.ua/persons/14.html. –
Мова : укр.
17. 17
5. Мельничук, А. Вічна зоря Анатолія
Солов’яненка / А. Мельничук. – Режим
доступу : https://www.ukrinform.ua/rubric-
culture/2312306-vicna-zora-anatolia-
solovanenka.html. – Мова : укр.
6. Никорак, Ю. Анатолій Солов’яненко :
талант, що зробив себе сам / Юрій
Никорак. – Режим доступу :
https://ukrainianpeople.us. – Мова : укр.
7. Скромного українського співака визнали
одним із найкращих тенорів світу. – Режим
доступу :
https://gazeta.ua/articles/necrology/_skromnogo
-ukrayinskogo-spivaka-viznali-odnim-iz-
najkraschih-tenoriv-svitu/785471. – Мова :
укр.
8. Солов’яненко Анатолій Борисович :
матеріал з Вікіпедії – вільної
енциклопедії. – Режим доступу
https://uk.wikipedia.org/wiki. – Мова : укр.