Групи прикметників за значенням

1. Групи прикметників за
значенням
Якісні, відносні, присвійні

2. Якісні прикметники
Якісними називаються прикметники, що
виражають ознаку безпосередньо, яка може
виявлятися в більшій чи меншій мірі (кислий
– кисліший – найкисліший)
Якісні прикметники утворюють
ступені порівняння.

3. Якісні прикметники
Якісні прикметники виражають ознаки за:
● Кольором (синій, жовтий)
● Смаком (гіркий, солодкий)
● Запахом (духмяний, запашний)
● Вагою (важкий, легкий)
● Віком (старий, молодий)
● Формою (круглий, прямий)
● Зовнішніми і внутрішніми властивостями (стрункий, високий)

4. Відносні прикметники
Відносні прикметники виражають ознаку через відношення до інших
предметів, яка не виявляється більшій чи меншій мірі (денне світло –
світло дня; вечірня прохолода – прохолода вечора) Ступені
порівняння не утворюють.
Відносні прикметники виражають ознаки за відношенням до:
● Матеріалу (вовняний, цегляний)
● Часу (літній, річний)
● Призначення (шкільний, столярний)
● Національності (український, польський, чеський)
● Місця (садовий, міський, полтавський)

5. Відносні прикметники
Відносні прикметники творяться за допомогою
суфіксів:
-н-, -ан-, -ян-, -ов-, -ев-, -ськ-
Осінній,піщаний, полив’яний, зимовий,
липневий, чернігівський
-льн- у прикметниках. що вказують на
відношення предмета до дії
опалювальний
Полив’яний глек

6. Присвійні прикметники
Присвійні прикметники називають ознаку, що виражає належність предмета
людині, відповідають на питання чий?
Присвійні прикметники виражають ознаку предмета за належністю його
людині або тварині.
Утворюються присвійні прикметники лише від назв істот за допомогою
суфіксів -ів (-їв), -ин (-їн), рідко -ач- (-яч-) або нульового, напр.: Микола –
Миколин, Петро – Петрів, Андрій – Андріїв, Оксана – Оксанин, Марія –
Маріїн, зозуля – зозулин, соловейко – соловейків, вовк - вовчий.

7. Присвійні прикметники
Від іменників І відміни Від іменників ІІ відміни
-ин- Галина - Галинин -ів-(-їв-) Петро - Петрів
-ін-(-їн-) Марія - Маріїн -ів-(-їв-) чергується з -ов-(-ев-)
батько - батьків - батькова
Василь - Василів - Василева
Типовою помилкою щодо творення присвійних прикметників
чоловічого роду є додавання до основи закінчення -ий, напр.:
батьков-ий, Маріїн-ий, Сергієв-ий.

8. Особливості вживання і правопису
З малої літери пишуться утворені від власних
імен присвійні прикметники, що входять до
складу фразеологізмів
езопова мова (Езоп)
піфагорова теорема (Піфагор)
петрів батіг (цикорій)
цикорій

9. Присвійні прикметники
Кінцеві приголосні основи іменників при
творенні Г-К-Х чергується із Ж-Ч-Ш
Ольга - Ольжин, дочка - доччин, муха -
мушин

10. Перехід прикметників із одного розряду в інший
Відносний прикметник у значенні
якісного:
малинове (з малини) варення
малиновий (кольору малини)
кам’яний (з каменю) будинок
кам’яна (нерухоме) особа
мирний (під час миру) час
мирний (спокійний) характер
Порівняйте!
наглядовий (для спостерігача)
пункт
наглядова (уважний) людина
олов’яний (з олова) солдатик
олов’яні (тьмяні) очі
свинцева (зі свинцю) куля
свинцеві (темно-сірі) хмари
сталевий (зі сталі) нож
сталеві (міцні) м’язи
бурштинове (з бурштину)
прикраса
бурштиновий(жовто-оранжевий)
блиск

11. Перехід прикметників із одного розряду в інший
Присвійний прикметник у значенні
відносного:
ведмежа паща - ведмежа (на хутрі
ведмедя) шуба
лисяча нора - лисячий (з хутра лисиці)
комір
вовче виття - вовчий (з хутра вовка) тулуп
заячий виводок - заячий (залишений
зайцем) слід

12. Перехід прикметників із одного розряду в інший
Присвійний прикметник у значенні якісного:
ведмежа паща - ведмежа (незграбна) хода
лисяча нора - лисяча (хитра) мова
вовче виття - вовчий (злий) погляд
заячий виводок - заячий (боягузливий) характер

13. Перехід прикметників із одного розряду в інший
Якісне прикметник у значенні відносного:
кисла ягода - кисла реакція
жива дитина - живоплітний
легкий характер - легка промисловість
білий сніг - біле вугілля
кольорове плаття - кольорові метали