Т.Г. Шевченко Ісаія. Глава 35. Біблійна тематика у творчості поета

1. Т.Г. Шевченко
Ісаія. Глава 35
Біблійна тематика у творчості поета

2. Релігійна свідомість поета
Говорячи про релігійні погляди
поета, слід мати на увазі його
ставлення до авраамістичних
релігій, його розуміння основних
ідей цих релігій та вироблення
власних поглядів, які, на думку
дослідників творчості Т.Шевченка, є
суперечливими:
Світлина зроблена у квітні 1859 року в ательє
А. Деньєра. Шевченко сфотографувався зі
своїми друзями Г. Честахівським, братами
Олександром та Михайлом Лазаревськими і
П. Якушкіним.

3. Релігійна свідомість поета
З одного боку, він вважав, що серйозно сприймати за правду будь-яке
релігійне вчення, у тому числі й християнське, не личить освіченій людині. У
«Щоденнику» (від 11 липня 1857 року) поет піддає різкій критиці філософа-
ідеаліста Лібельта за те, що останній «пренаивно доказывает присутствие
всемогущего творца Вселенной во всём видимом и невидимом нами мире”.
У багатьох творах гостро критикує церкву, священнослужителів і «дорікає»
Богові за несправедливість, яка панує у світі («Кавказ» , «Єретик» , «Гімн
черничий» ).
З іншого боку, поет звертає до Бога свої найсокровенніші мрії й
сподівання.

4. Історія написання поезії
Ще в ранньому дитинстві Т. Шевченко почав своє
знайомство із біблійними текстами, тому що у
дяківській школі, де він навчався грамоті, «Псалтир»
замінював і буквар, і читанку. Малий Тарас швидко
навчився його читати. «Приходячи додому після
уроків, Шевченко довго просиджував над псалмами,
захоплюючись їхньою поезією, декламуючи їх уголос»
,— писав один із шкільних товаришів поета. Майже
немає даних про історію створення поезії. Відомо
тільки, що вірш у чорновому варіанті був записаний на
звороті офорта, над яким працював митець.
Один із офортів 1859 р.
“Приятелі”

5. Історія написання поезії
Саме весною 1859 р. (датується 25 березня)
Шевченко дуже багато працював як художник,
удосконалював гравірувальну техніку, великої
уваги приділяючи офорту. Доводилося
днювати й ночувати в майстерні. Раптом поява
задуму поезії і натхнення відірвала поета від
гравірування на міді, змусила взятися за перо.
Чистого паперу не було,— і він, роблячи
багато закреслень, записав вірш на
зворотному боці нещодавно виконаного
офорта.
“Старець на кладовищі” Один із
офортів 1859 р.

6. "Ісаія. Глава 35" - це поетичне озвучення
мрії Тараса Шевченка про повалення
самодержавства і розбудову нового
суспільства. Вірш написаний як переспів з
Біблії і в ньому Тарас Шевченко
висловлює впевненість у святості божої
правди, яка запанує на землі та віру у
щасливе і вільне життя. Він часто
звертався до біблійних мотивів у
намаганнях знайти відповіді на свої
запитання чи образи для своїх творів. Для
написання "Ісаія. Глава 35" Тарас
Шевченко звернувся до біблійної книги
пророка Ісаії і знайшов там думки,
картини, співзвучні його власним.
Пророк Ісаія

7. Пророк Ісаія
Одним з найславетніших пророків був Ісаія - нащадок царя Давида, родич
юдейських царів. Господь закликав його до пророчого служіння особливим
явленням. Ісаія бачив Господа, який сидів на високому престолі. Навколо
Нього стояли шестикрилі серафими. Один із серафимів узяв кліщами
розжарену вуглину з небесного жертовника, торкнувся уст Ісаї і сказав: "Ось,
гріхи твої очищені". Після цього Господь повелів йому іти викривати невір`я і
розпусту юдеїв. Пророк Ісаія передвістив, що Юдейське царство буде
зруйноване ворогами, юдеїв буде забрано в полон, а згодом вони знову
повернуться на свою батьківщину; передвістив про народження Христа
Спасителя.
Ісаія - автор однієї з книг Біблії. Його пророцтва і є джерелами Шевченкового
наслідування.

8. Літературний паспорт
Тема: мрія поета про неодмінність повалення самодержавства і
розбудову нового суспільства — трудящих.
Ідея: впевненість Т. Шевченка у святість божої правди, яка
запанує на землі, віра у щасливе і вільне життя.
Основна думка: "Оживуть степи, озера, / І не верстовії, /
Скрізь шляхи святії / Простеляться."
Жанр: переспів з Біблії.

9. Сюжет
Початок вірша за формою нагадує народні
різдвяні пісні. Це звернення до землі.
Метафорична картина щастя починається
із наказу землі розквітати, оновитись. А
далі буде Божий суд, коли справедливість
переможе. Зло буде покаране, а ось
поневолені кріпаки, метафоричним
образом яких у творі стають «темні»,
«сліпі», «вбогодухі», будуть вилікувані.

10. Сюжет
У третій частині вірша і змальовано ідеальне
життя нещасного народа-мученика, який заслужив
цей рай. Поет вдається до алегорії, яка виконує
подвійну функцію. По-перше, зображує народне
щасливе життя у майбутньому, по-друге, показує
до чого доводить рабство людину. Закріпачена
людина стає морально забитою, неосвіченою,
фізично нездоровою. Використання у вірші
старослов’янизмів також виконує подвійну функцію:
стилізує вірш до біблійних творів і надає йому
пафосності, урочистості.
Василь Перов “Проповідь у
селі”

11. Композиція
Твір умовно можна поділити на 3 частини:
1) Проголошення радості на землі, внаслідок Божої ласки.
2) Воздаяння Всевишнього довготерпеливим:
а) «незрячі прозрять»;
б) «німим отверзуться уста»;
в) «і дебрь. — пустиня неполита. прокинеться»;
г) «веселі ріки потечуть, а озера. поростуть . оживуть».
3) Радість трудящих з приводу отримання ними волі.

12. Ідейно-тематичний зміст
Однією з найхарактерніших особливостей художньої системи зрілого
Шевченка було широке використання в політичній поезії біблійних і античних
образів і мотивів. Посилення його інтересу до цього джерела пов'язане
насамперед із тим, що форма біблійних пророцтв про загибель "нечестивих",
у яких інвектива поєднувалася з вірою в неминучу перемогу правди,
відповідала власним шуканням Шевченка — політичного лірика. Біблійні
книги допомагали Шевченкові знайти вираз для стихії громадянського
пафосу. Біблія давала Шевченкові авторитетні з погляду християнської
моралі та загальнолюдських цінностей мотиви й образи для створення поезій
активного громадянського звучання.

13. Ідейно-тематичний зміст
У поезіях на біблійні мотиви поет тяжіє до гранично узагальнених образів
притчевого або символічного характеру, до персоніфікації ідей. Зміст “Ісаії”
Шевченка — переспів пророцтва про щасливе життя, яке мало колись
настати для людей, — Шевченко використав, щоб створити гімн вільним
людям на вільній землі. На відміну від інших поезій його на біблійні теми, тут
переважає не пафос викриття соціального зла, а пафос ствердження
світлого майбутнього. У формі біблійного пророцтва поет висловив свої,
навіяні розгортанням визвольного руху в Російській імперії сподівання і мрії
про вільне життя народу після перемоги над сучасними йому "владиками".

14. Ідейно-тематичний зміст
Порівняно з Біблією, вірш має виразнішу
соціальну спрямованість, зокрема в Біблії
немає згадок про "невольничі утомлені
руки", "кайдани" тощо. Образи вірша мають
водночас і символічний (символіка буяння
зціленого "волею" народного життя), і
конкретно-реальний плани (картина
"перетворення природи" народом, який
став господарем землі).
Т. Шевченко, 1859 р.

15. «розплющаться очі сліпим і відчиняться вуха глухим» ; -»
буде скакати кривий, немов олень» ; - «буде співати
безмовний язик» ; - «води в пустині заб’ють джерелом, і
потоки в степу! І місце сухе стане ставом, а спрагнений
край збірником від джерельних» ; - «леговище шакалів, в
якій спочивали, стане місцем тростини й папірусу» ; - «і
буде там бита дорога та путь, і будуть її називати
дорога свята, не ходитиме нею нечистий, і вона буде
належати народові його; не заблудить також нерозумний,
як буде тією дорогою йти» .

16. Групи образів
Всі ці опорні образи за своїм змістом діляться на три групи. (1) Показує
прихід блаженства як фізичного одужання людей, коли сліпим повертається
зір, глухим — слух, кривим — здатність рухатися. (2) Показ оводнення
пустелі. Для людей, що проживали в близькосхідній природі, це
перетворення пустелі в оазу було сповнене особливого емоційного
естетичного змісту. (3) Образ святої дороги до Бога, по якій піде звільнений
від мук народ. Це символічний образ, у ньому йдеться про правильнее життя
народу, що керується справедливими Божими законами. Образ дороги є
дуже важливим, бо завдяки йому створюється образ щасливого суспільства,
яке не тільки фізично здорове, і не тільки живе в здоровому та родючому
природному середовищі, а й іде правильною життєвою дорогою, тобто живе
за моральними християнськими законами.

17. Основна думка поезії:
«Оживуть степи, озера,
І не верстовії,
Скрізь шляхи святії
Простеляться...»

18. “Повний нового припливу революційного напруження,
озлоблений на російську сучасність, у біблійних пророків шукав
споріднених своїм настроям мотивів і писав свої теж пророчі їх
наслідування... У мотивах біблійних пророцтв шукав образів
майбутнього життя свого народу, коли "святая на землю правда
прилетить", коли "незрячі прозрять" і "німим отверзуться уста"...
Павло Зайцев
На слова вірша М. Лисенко написав урочисту кантату "Радуйся,
ниво неполитая".