Download to read offline
More Related Content
Іван Карпенко-Карий
- 1. Кожен народ можепохвалитися особистостями, завдяки яким творилися наука, культура, мистецтво. В історії української культури другої половини ХІХ – поч. ХХ ст. Іван Карпенко- Карий займає одне з найпочесніших місць.
- 2. «Чим він бувдля України, для розвою її громадського та духовного життя – се відчуває кождий, хто чи то бачив його на сцені, чи хоч би лише читав його твори; се зрозуміє кождий, хто знає, що він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література та якому щодо ширини і багатства творчості, артистичного викінчення і глибокого продумування тем, бистрої обсервації життя та ясного і широкого світогляду не дорівнює ані один із сучасних драматургів не тільки Росії, але й інших слов’янських народів». Іван Франко
- 3. Справжнє ім'я —Іван Карпович Тобілевич (псевдонім «Карпенко- Карий» поєднує в собі ім'я батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого — героя п'єси Т.Шевченка «Назар Стодоля»).
- 4. Це чи ненайперший з відомих фотознімків І. Тобілевича. Неприродна поза, застиглий погляд юнака, а особливо бутафорія фотосалону місцевого майстра свідчать про пересічний рівень фотомистецтва в тодішньому провінційному місті. Проте фотокартка була дорогою пам'яткою в родині Тобілевичів.
- 5. Гурток ставить виставиз благодійними цілями. Так було, наприклад, у 1875 році, коли у будинку громадського зібрання відбулася постановка «Вечорниць» Ніщинського П., одну з ролей у якій виконував І.Тобілевич.
- 6. Трупа єлисаветградських аматорів,яка вперше виконала славнозвісні “Вечорниці” П. Ніщинського.
- 7. «На мою думку, найталановитішим з братів Тобілевичів треба визнати Миколу Садовського, хоч і не завжди грає рівно, найдосконалішим з технічного боку – Саксаганського, а найглибшим і, так би мовити, найґрунтовнішим – Івана Карповича Карпенка-Карого». Михайло Старицький
- 8. Основні ролі ІванаКарпенка-Карого: • Возний – “Наталка Полтавка” І. Котляревського; • Назар Стодоля – “Назар Стодоля” Т. Шевченка; • Хома Кичатий – “Назар Стодоля” Т. Шевченка; • Мартин Боруля – “Мартин Боруля” І. Карпенка-Карого; • Герасим Калитка – “Сто тисяч” І. Карпенка-Карого; • Терентій Пузир – “Хазяїн” І. Карпенка-Карого; • Михайло Михайлович – “Бурлака” І. Карпенка-Карого; • Барабаш – “Богдан Хмельницький” М. Старицького; • Дід мірошник – “Наймичка” І. Карпенка-Карого; • Іван – “Безталанна” І. Карпенка-Карого; • Потоцький – “Сава Чалий” І. Карпенка-Карого.
- 9. «В д. Карому,– писав рецензент «Одесского вестника», №1, 1884 р. малоруська трупа придбала обдарованого й серйозного артиста. Відмітні достоїнства його: художня простота, прекрасна мова, тонкі відтінки, непідробний гумор і – що для малоруського артиста дуже важливо – знання міри в усьому». Тобілевич І.К. у ролі Калитки у виставі "Сто тисяч" за п'єсою І.Тобілевича, 1896 р. Передано у 1958 році Кресаном А.А., зятем І.К.Тобілевича (м. Київ). Фонди Кіровоградського обласного краєзнавчого музею.
- 10. «Той, хто бачивКарпенка- Карого в ролі Калитки або Мартина Борулі, ніколи не забуде враження од його чудесної гри в цих ролях. Ми не помилимося, коли скажемо, що власне оці ролі були найкращими з усіх, в яких він виступав». Симон Петлюра
- 11. Виснажуючись фізично іморально, Карпенко-Карий душею відпочивав на хуторі «Надія», в його зеленій тиші. На хуторі добре творилося.
- 12. Іван Карпенко-Карий урізні роки свого життя
- 13. І справді, літнійвідпочинок автора серед розкішної природи давав театрові щоразу нові твори.
- 14. Упродовж усього свого творчого життя І. Карпенко-Карий прагнув знайти відповідь на питання: що робити, як жити, які цінності і як утверджувати в житті і був культурним діячем, борцем за відродження свого народу.