Т . Г . Шевченко “ Тарасова ніч ”

1. Т.Г. Шевченко
“Тарасова ніч”

2. 15 травня 1630 року увійшло в історію
України як «Тарасова ніч». Саме тоді під
Переяславом було знищено «Золоту роту»,
що складалася з представників
найвпливовіших родів польської шляхти. Ці
події стали апогеєм повстання під
проводом Тараса Трясила (Федоровича)
розпочалось у березні 1630 року і охопило
Лівобережжя і частину Правобережжя. м. Переяслів, річка Альта

3. До минувшини українського народу, його зламних періодів
неодноразово звертався Т. Г. Шевченко. Змалюванню
великого селянсько-козацького повстання, що відбулося в
1630 році в Україні, присвячена поема "Тарасова ніч". У
вступі до поеми автор зображує кобзаря, який співає про
минулі часи, про те, "як москалі, орда, ляхи бились з
козаками". Кобзар тужить, виспівує, "аж лихо сміється", бо
ніхто не рятує неньку — Україну, гине Батьківщина, її слава,
гине славне козацтво. Українців на власній землі
переслідують за віру: "Виростають нехрещені козацькії
діти; кохаються невінчані; без попа ховають; запродана
жидам віра, в церкву не пускають!" Т. Шевченко згадує
поразку нашого народу в повстаннях, очолюваних
Наливайком і Павлюком.

4. Це був перший виступ козаків, який мав
яскраву національно-визвольну
спрямованість. Його початком став конфлікт
між реєстровими козаками, гетьманом яких
після загибелі Михайла Дорошенка став
Григорій Чорний, та нереєстровими, які
обрали собі гетьмана Тараса Трясила. Коли
Г.Чорний зажадав, щоб нереєстровці вийшли
з Січі і підкорилися йому, то січовики на чолі з
Т.Трясилом підійшли до Черкас, оточили
будинок Чорного, схопили його і,
звинувативши у зраді, стратили. Згодом
повстанці зайняли Канів.
Грицько Савич
Чорний
Тарас
Федорович
Трясило

5. Повстанці під проводом Тараса Федоровича
Трясила зайняли Канів, а згодом Переяслав.
Проти повстанців вкотре було відправлено
польські війська під орудою коронного
гетьмана С. Конєцпольського. Саме цьому
війську і було влаштовано «Тарасову ніч». Це
змусило польського воєначальника піти на
переговори. Т.Трясило, який був проти
компромісів з поляками, склав булаву.

6. Новий гетьман Антон Коношевич-Бут
підписав Переяславську угоду. Вона
зберігала основні умови Куруківської
1625p., проте, збільшувала реєстр з 6 до 8
тис. козаків. Проте селяни, міщани та
нереєстрові козаки ще якийсь час
продовжували боротьбу.
А у 1838 р. наш Кобзар написав вірш
«Тарасова ніч».

7. Аналіз твору
Сплюндрована поляками Україна, понівечені рідні землі роз'ятрюють серце
Тараса Трясила, тому він обзивається гіркими сльозами: "Бідна моя Україно,
стоптана ляхами!" Поет ретельно вивчав історичні пам'ятки, зокрема
"Історію Русів", у якій описується повстання під проводом Тараса Трясила,
назване "Тарасова ніч". Як бачимо, таку ж назву використовує й Т.
Шевченко. У примітках до поеми "Гайдамаки" він зазначає, що в цю криваву
ніч Тарас Трясило вирізав ляхів над Альтою. Ця річка в тексті поеми
"Тарасова ніч" червоною гадюкою несе страшну для поляків звістку.

8. Аналіз твору
Тужливий спів кобзаря про важку долю України, в якій "мовчать гори, грає
море, могили сумують, а над дітьми козацькими поганці панують",
переплітається із оповіддю про Тараса Трясила — народного ватажка, що
здійняв повстання, аби рятувати народну віру від загарбників. Страшний бій
прийняв Трясило, три дні й три ночі тривала битва, від Лимана до Трубайла
"трупом поле крилось". Ізнемігся козак і зажурився, а ляхи зраділи, почали
навіть святкувати перемогу. Тож Тарас вирішив зібрати на раду отаманів-
товаришів, з якими й постановив, що "Нехай, кляті, бенкетують, поки сонце
зайде, а ніч-мати дасть пораду, — козак Ляха знайде". Напали козаки на
ляхів, ревнула гармата, "прокинулись ляшки-панки — нікуди втікати!" На
ранок перші промені сонця освітили вбитих ворогів. На ляхів налетіли чорні
круки — символ смерті, а козацтво заспівало пісню про ніч, що стала
славною для всієї України, бо приспала поляків.

9. Аналіз твору
Кобзар закінчує свою оповідь про давнє минуле, та його непокоїть доля
України, її дітей сьогодні. Не вщухає його біль, бо не все гаразд на рідній
землі. Докором до бездіяльності, безвідповідальності, байдужості своїх
земляків, який через століття доноситься й до нас, звучать слова: "Нехай
буде отакечки! Сидіть, діти, у запечку". Як бачимо, Т. Шевченка
надзвичайно хвилювала доля Батьківщини, її майбутнє, тому він закликав
сучасників пробудитися, віднайти загублене почуття власної гідності, яке
було в наших пращурів — славних козаків, що ціною свого життя боронили
рідну землю.

10. Рік написання 1838
Тарас Шевченко