методичка

1. Патрик В.
Методичні рекомендації щодо організації
та використання шкільного музею
на уроках історії
Золочівська ЗОШ I-III ст..№4
.
Методичні рекомендації з організації та використання музею в
школі стануть в допомозі для молодих вчителів і вчителів історії, які
прагнуть створити шкільний музей. Допоможуть в короткий час
спрямувати організаційні заходи щодо створення шкільного музею в
конкретні опорні блоки, розширять дослідницько-пошукову роботу
вчителів та учнів з глибшого вивчення та збереження історії рідного
краю.
Зміст
1.Вступ.
2.Про сучасні вимоги нових програм загальноосвітньої школи
школи, щодо викладання «Історії краю».
3.Організація та .використання шкільного музею на уроках історії.
4.Можливість та потреби вивчення місцевої історії рідного краю у
пошуково-дослідницькій роботі музею.
5. Нормативні документи та рекомендована література.

2. «Історія - це пам’ять
нації... Це спосіб котрим
нація установлює свою
ідентичність, справжність і
наміри»
Джон Ф. Кенеді
Вступ
В умовах корінних перетворень в українському суспільстві,
реформуванні шкільної освіти, відбуваються зміни у викладанні
дисциплін суспільно-гуманітарного циклу. Ці процеси охопили й
історію, як шкільну дисципліну. У другій половині 90-х років
Міністерство освіти і науки України ініціює нові підходи щодо
викладання історії у сучасній школі.
Специфічною особливістю нашої епохи є соціальні
перетворення, зростаюча динаміка, розвиток людської цивілізації. За
цих умов важливим завданням освіти постає розвиток в учнів
здатності до самоіндентифікації, формування високого рівня правової
культури,схильності до творчої
діяльності, толерантності, терпимості, вміння вести діалог,шукати і
знаходити компроміси тощо. У цьому розумінні основним результатом
діяльності освітнього навчального закладу повинна стати не сума
знань вмінь та навичок, а рівень інтелектуальної, громадсько-
суспільної, комунікаційної, інформативної компетентності. Тому
формування демократичної держави і громадянського суспільства
визначає нові завдання історичної освіти в школі. Дуже важливо
сприяти серйозній внутрішній роботі щодо формування свого
ставлення до ідей і цінностей дарованих місцевою історією. Велика
увага приділяється науково пошуковій роботі, яка пов’язана з
місцевістю проживання. На прикладах історичних подій, відшукувати
участь своїх дідів та прадідів у творенні історії рідного краю, а в
цілому держави України, формувати і виховувати розуміння
національної приналежності, до глибоких коренів історії нашого
народу.
Про сучасні вимоги навчальних програм
загальноосвітньої школи
Навчальні програми загальноосвітньої школи виходять з цілей,
вимог і змісту навчання історії у школі, Закладених у Державному
стандарті освіти( освітня галузь «Суспільствознавство»), представлена
курсами історії України з давніх часів до сьогодення,які складають
хронологічно послідовну лінійну систему шкільної історичної освіти.
Зміст курсу історії України інтегрує соціальну, економічну,
політичну й духовну Історію та висвітлює тісний взаємозв`язок всіх
сфер людського буття. В межах даного підходу особлива увага
приділяється питанням духовності, повсякденного життя, психології
суспільства, взаємовідносинам, взаємовпливу та діалогу культур
різних народів.
Це дозволяє разом з формуванням конкретних знань та
загальноісторичних уявлень учнів створювати умови для розвитку
їхніх моральних та етичних цінностей. Вперше більшу увагу приділено
регіональній та місцевій історії ( історії краю),що дає можливість
виховувати патріотичні та державницькі почуття та якості школярів,
посилює інтерес до історичної інформації. У темах «Історія краю»
передбачений насамперед розгляд історичного матеріалу місцевості, де
розташована школа. Напрацьовані матеріали дають можливість
глибше пізнати історичне коріння рідної землі, виховувати повагу до
пращурів, які населяли дану територію,викликати зацікавленість учнів
у вивченні історії та розумінні минулого, заохочувати молодих людей
ставити цікаві, влучні і контроверсійні запитання, критично сприймати
як минуле, так і теперішнє. Зміст відповідних тем передбачає як
вивчення конкретних подій, явищ, історичних постатей краю, так і
порівняння їх з подіями та явищами, що відбувалися на території
країни в цілому. Такі теми потребують широкого залучення учнів до
самостійної пізнавальної діяльності,зокрема з елементами досліджень.
Згідно вимог нової програми теми «Історії краю» починаються у 5
класі з курсу «Вступ до історії», кожну основну тему доповнює 1 год
«Історії краю». Отже, у сучасній школі викладання історії поступово
віддаляється від концепції заучування офіційної правди про
минувшину, учні мають можливість глибше пізнавати історичну
правду, формулювати особисті твердження і висновки. Водночас,
вивчення минулого вважається ключовим для розвитку історичної

3. свідомості молоді та розуміння минулого, формуванні серед учнів
позитивного ставлення до життя.
Отже, програми грунтуються на новій педагогічній етиці,
визначальною рисою якої є взаєморозуміння, взаємоповага,творче
співробітництво.
Ця етика утверджує не рольове, а особистісне спілкування
(підтримка, співпереживання, утвердження людської гідності, довіра),
зумовлює використання особистісного діалогу як домінуючої форми
навчального спілкування, спонукає до обміну думок, вражень,
моделювання життєвих ситуацій, включає спеціально структуровані
ситуації вибору, авансування успіху, самоаналізу, самооцінки,
самопізнання. Принципово важливою є орієнтація на розвиток
творчості, творчої активності, творчого мислення, здібності до
адекватної діяльності в нових умовах.
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ФОНДІВ
ШКІЛЬНОГО МУЗЕЮ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ
Створення шкільного музею є віянням часу, можливістю
глибше пізнати українську історію і урізноманітнити навчальний
процес. Вивчення історії за
шкільною лавкою включає
набагато більше, аніж пасивне
запам’ятовування фактів, дат,
імен, та місць. Історія є
процесом мислення,що
спирається на свідчення з
минулого, та покликана
розвивати уміння його аналізу
та оцінки. У сучасній
українській школі
спостерігається перехід від навчальної системи з центральною
постаттю вчителя до іншого підходу, де вчитель допомагає учням
працювати незалежно. Учителям історії не слід цього боятися.
Створення музею стає допоміжною ланкою у навчально-виховному
процесі між вчителем та учнями. .Зібрані матеріали допоможуть учням
ознайомитися з різними інтерпретаціями минулого, нададуть
можливість розвивати зріле критичне ставлення до історичних подій .
Віднайдений і систематизований історичний матеріал стає яскравим
доповненням уроків історії з тем « історія краю» і джерелом створення
музею. Творчий процес з організації та створення шкільного музею
грунтується на дослідницько-пошуковій роботі учителя та учнів.
Дослідницько-пошуковий матеріал доцільно розмістити на таких
опорних стендах:

4. Схема
Основні опорні стенди
1. Перші історичні
згадки про
заснування місцини
4. Національне
відродження на поч.
XX ст.
7. Національно-
визвольні звитяги I
пол.. XX ст.
2. Цікаві туристичні
маршрути
5. Просвітянське
минуле краю
8. На хвилях
становлення
державності
3. Імена видатних
людей пов’язаних з
історією краю
6. Колосок пам’яті
9. Дослідницько-
пошукова робота
.
Розміщений пошуковий
матеріал на пропонованих стендах
допоможе вчителю історії та учням
правильно розмістити навчальний
матеріал з «історії краю», а також
допоможе здійснювати живе
активне навчання, коли вчитель
виступає як організатор
навчання, який ніколи не «
замикає» навчальний процес на
собі. Залучення учнів до дослідницько-пошукової роботи дозволить
глибше пізнати історичні процеси творення історії рідного краю,
участі в ньому жителів даного регіону ..Відтворення та глибинне
усвідомлення історичного часу в його еволюції потребує всебічного
аналізу та інтерпретації історичних явищ, фактів, джерел через
зв”язок локальної ( місцевої ) історії з великою вітчизняною та
всесвітньою. Екскурсії, які проводять учні школи допомагають
зацікавити відвідувачів та відчути єднання з давнім корінням звичаїв і
традицій наших предків.
Дослідницько-пошукова робота сприяє діалогу між молодим і
старшим поколінням, продовженню традицій набутих жителями даної
місцини, явищами та процесами на інших територіях України. Зв’язок
між молодшим та старшим поколінням - це духовне єднання жителів
даної місцини ,можливість передати набуті знання і досвід даровані
часом, дозволить учням пізнати історичну правду. Історико-
краєзнавчий музей у школі - це місце де відбуваються навчально-
виховні заходи, зустрічі з цікавими людьми.
Урок історії України з тем присвячених «історії рідного краю»
традиційно відбувається у музеї. Наприклад, урок історії України в 9
класі.
На уроці використано історичну частину шкільного музею, де і
відбулася зустріч з громадсько-політичним діячем Золочівщини,
головою районного осередку Товариства «Просвіта» п.Юськевич О.Є..

5. КОНСПЕКТ УРОКУ
Виникнення та історичний шлях
розвитку Товариства „Просвіта”.
Цілі уроку:
- розкрити історичний процес виникнення та діяльність Товариства
„Просвіта”;
- визначити основні етапи розвитку Товариства та його завдання;
- продовжувати навички роботи в групах;
- працювати з історичними джерелами, матеріалами шкільного
музею, атласами та контурними картами;
- набувати навичок ведення ескурсі;
- розвивати вміння учнів аналізувати складні історичні процеси
- виховувати любов до історії рідного краю, бути активними
учасниками суспільних процесів.
. Очікувані результати
Наприкінці уроку учні зможуть:
- дізнатися про історичний процес виникнення та діяльність
Товариства «Просвіта»;
- навчитися працювати з історичними джерелами, матеріалами
шкільного музею;
- набути навичок ведення екскурсій,
Обладнання: карта України, іллюстрації, плакати,
експозиційний матеріал шкільного історико- краєзнавчого музею;
Тип уроку - урок засвоєння нових знань, умінь, навичок.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
Запитання учням
„Мозковий штурм”
- Згадайте який вплив на національно-визвольний рух на
західноукраїнських землях справила революція 1848-1849
рр .в Європі?

6. .- Порівняйте становище українців в Російській і Австрійській
імперіях в 60-90 –ті рр.. XIXст..
- Що змінилося в житті західноукраїнського населення після
прийняття в Австрії Конституції 1897р.?
- Чим було викликане тимчасове послаблення національно-
визвольного руху в Західній Україні на початку другої половини XIX
ст..?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
IV.СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО
МАТЕРІАЛУ
План
1.Виникнення Товариства „Просвіта”.
2.Діяльність Товариства „Просвіта”.
3.Товариство „Просвіта” за межами Галичини.
4.Пошуково-дослідницька робота „Історичний шлях розвитку
Товариства „Просвіта”.
5.Просвітянське минуле Золочівщини.
Учитель.
У середині XIXст. В Австроугорській імперії відбулася
революція,яка ввійшла в історію під назвою «весна народів».
Наслідками революції було скасування панщини і створення зародків
конституційного ладу в Австрійській імперії,а головне,що вона
сприяла розбудженню національної свідомості українського люду
Галичини Буковини та Закарпаття.
На жаль, більшість діячів українського відродження 40-50-х
років XIXст.не витримали спротиву австрійського бюрократичного
апарату та польської шляхти і піддалися слов’янофільським впливам
православної великодержавної Росії,так виникає суспільно-політична
течія «москвофілів».
Проте ряд українських патріотів, такі як Іван Гушалевич, Йосип
Заячківський, Степан Качала - не піддалися московським чарам і
намагалися займатися народною освітою доступною мовою для прстих
людей. На щастя, їх підтримала студентська і учнівська молодь,
патріотична інтелігенція, пробуджена «Кобзарем» Т.Шевченка.
Отже,на противагу москвофілам починає зароджуватись новий
суспільно-політичний рух ,який в подальшому покладе початок
створенню українських організацій, які будуть впливати на життя
українського народу.
Сьогодні ми глибше пізнаємо суспільно-політичне життя
нашого народу. Які історичні процеси проходили в другій половині
XIXст. і як важливо кожній людині вміти відстоювати свою позицію
бути українцем,говорити українською мовою,виборювати краще життя
для свого народу,творити своє майбутнє.
Організація пізнавальної діяльності в групах.
Формування груп
1.Виникнення Товариства «Просвіта».
Група I.
Завдання учням
-Скласти есе про заснування Товариства «Просвіта».
-Дати визначення терміну-народовці.
Прогнозована відповідь
„Весна народів”1848р.не лише призвела до скасування панщини
і створення зародків конституційного ладу в Австрійській імперії,але і
сприяла розбудженню національної свідомості українського люду
Галичини,Буковини,Закарпаття.
На противагу «москвофілам» зароджувався новий суспільно-
політичний рух„ Народовці-українофіли». В основу свого мислення і в
програму своєї діяльності народовці ставили освітню і організаційну
працю в народних масах, вживали в мові і письмі чисту народну мову
та намагалися впроваджувати її в літературний вжиток і товариське
життя, пресу і театр,школу і науку.
Вже у 1861 р. у Львові було засновано товариство «Руська
Бесіда», яке стало Пристановищем української думки у Львові , при
ньому в 1864 р. утворено театр.
У 1867 р. заснували чеські просвітителі в Празі освітнє
товариство «Матиця люду», а в Кракові утворилось «Товариство
приятелів освіти люду» з філією у Львові Назрівала необхідність
утворення української освітньої установи у Львові, ініціатором якої І
став о.Степан Качала. Його заклик підтримала народовецька молодь. У
березні було створено статут майбутнього товариства і лише 2 вересня
1868 р. у Львові було скликано Перший Загальний збір Товариства
«Просвіта», на якому і було започатковано діяльність Товариства.

7. Народовці-національна течія в суспільному русі Західної
України,яка активізувалась на початку 60-их рр..XIX ст., представлена
українською інтелігенцією і у вирішенні внутрішніх проблем
орієнтувалась на український народ.
2.Діяльність Товариства «Просвіта».
Група II
Завдання учням
-Визначити періоди діяльності Товариства «Просвіта».
-Дати визначення терміну- корони.
-Відродження Товариства «Просвіта».
Прогнозована відповідь
Періоди діяльності:
I.Діяльність Товариства «Просвіта» в 1868-1914 рр..
II.Товариство «Просвіта» в період першої світової війни, визвольних
змагань українського народу та їх поразки (1914-1928).
III.Діяльність Товариства «Просвіта» в 1829-1939 рр.
IV.Товарисво «Просвіта» за межами Галичини.
V.Відродження «Просвіти».
Корони - грошова одиниця в Австрійській імперії.
У вересні 1939 р.на західних землях України встановлюється
більшовицький режим.
Восени1939р. Товариство було ліквідовано,було знищено всі діючі на
той час українські Культурні, наукові і господарські організації, котрі
розглядалися як вогнища сепаратизму.
Найбільшою втратою для української культури стало знищення
величезної кількості українських книжок,рукописів,архівних
матеріалів.
Тисячі діячів активістів, членів «Просвіти» було ув’язнено в
тюрмах і таборах ГУЛАГУ, заслано в сибірську тайгу та степи
Казахстану, загинуло під час масових Розстрілів у 1941 році.
Лише з приходом Горбачовської відлиги,ряд неформальних
організацій, що стояли на грунті українського відродження зуміли
об’єднатись в потужну силу і у липні 1988 р. було відроджено
Товариство «Просвіти» і очолив його письменник Роман Іваничук.
Товариство продовжує свою діяльність в розбудові і утвердженні
молодої Української Держави.
3. Товариство «Просвіта» за межами Галичини.
Завдання учням
- На контурній карті позначити країни, де заснувалися Товариства
«Просвіти».
- Скласти розповідь.
Прогнозована відповідь
Від початку своєї діяльності галицька «Просвіта» докладає
великих зусиль для наведення Контактів з Великою Україною,це стало
можливим після 1905 р., організувати Товариства скористалася
українська інтелігенція,і невдовзі тут починають діяти «Просвіти»,
створені на зразок галицьких. Необхідно було пробудити й розкрити
очі українському народові, на 80 відсотків неписьменному, який
проживав на терені 750 тис. км українських земель у складі Російської
імперії. Товариства «Просвіти» відкриваються у 1905 р.Катеринославі,
1906 р. в Одесі, Кам’янці., Могилеві-Подільському, Києві,Чернігові, у
1907р. у Миколаєві на Кубані.
Г р у п а
4. Пошуково-дослідницька робота ”Історичний шлях розвитку
Товариства «Просвіта».
1.Упорядкувати фотоматеріал і скласти розповідь про дослідницько-
пошукову роботу «Історичний шлях розвитку Товариства «Просвіта»».
ДОСЛІДЖУВАЛИ:
Будинок міщанської стрільниці при вул. Курковій(тепер Лисинка), де 8
грудня 1868р. відбувся Перший Загальний збір Товариства «Просвіта».
Від серпня 1873 до 1886р. Товариство «Просвіта» винаймає
приміщення в наріжному домі при вул. Вірменській і Краківській.
Будинок «Просвіти» на Ринку 10.
ДІЗНАЛИСЯ:
Пам’ятник присвячений 125-річчю Товариства «Просвіта».
Книгозбірня наукового Товариства ім. Т. Шевченка.

8. Наукова бібліотека ім. Стефаника.
Товариство «Просвіта», вул.Друкарська.8.
ЗУСТРІЛИСЯ:
Делегати від Золочівщини на обласній конференції Товариства
„Просвіта”п. Криницька О.
п.Присяжна Х.,п. Максимович Я..
Делегати обласної конференції Товариства «Просвіта».
Українські письменники- Р. Лубківський. Р. Іваничук.
Голова обласного Товариства «Просвіта» п. Я. Пітко.
Перевірка виконання завдань.
Представники груп виступають з повідомленням про підсумки
роботи.Учні виконують записи у робочі зошити , завдання на
контурній карті.
Продовження уроку проходить у історико-краєзнавчому
музеї школи.
Учень-екскурсовод розкриває історичне минуле Золочівщини.
Зустріч з головою районного Товариства «Просвіта» Золочівщини п.О.
Юськевич.
Учні беруть інтерв’ю у голови Товариства.
Олександрою Євстахівною, хто стояв біля виток Товариства
«Просвіта» у Золочеві?
Яке завдання Товариство «Просвіта» долає сьогодні?
Олександро Євстахіївно, які відчуття Вас переповнювали, коли вам
вручали медаль «Будівничий «України» і які у вас плани на майбутнє?
IV. ПІДСУМКИ УРОКУ
Заключне слово вчителя.
Товариство «Просвіта» відігравало велику роль у суспільно-
політичному житті українського народу,воно охоплювало всі сфери
життя українця,справило вирішальний вплив на перетворення
західноукраїнського населення на згуртовану, об:єднань спільною
ідеєю власної державності націю.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати текст підручника.
2. Підготувати розширений план за темою «Виникнення літературного
Товариства ім.Т.Шевченка».
Важливо зазначити, що використання шкільного музею у
міжпредметних зв’язках-це не лише міждисциплінарні наукові зв’язки,
а , перш за все, зв’язки з життям, з практичною діяльнітю людини.

9. Можливості та потреби вивчення місцевої
історії рідного краю
у пошуково-дослідницькій роботі музею
Сьогодні, викладаючи історію,слід пам’ятати,що весь світ,а
разом з ним українське суспільство, динамічно розвиваючись, стоїть
на порозі нової історичної епохи , Ім’я якій XXI століття, III
тисячоліття. Відтак, лише глибоко усвідомлюючи своє минуле на рівні
сучасних потреб і завдань ми зможемо осягнути своє місце в
сьогоденні і усвідомлено здійснити крок у майбутнє.
Отже, велике місце відводиться у пошуково-дослідницькій
роботі шкільного музею вчителю історії та учням.
Багато білих плям в історії рідного краю потребують нових
досліджень, нових підходів у поясненні тих чи інших подій. У
сучасному суспільстві учні мають доступ до широкого спектру
інформації; з телебачення, часописів, фільмів, інтернету, газет, різних
наукових думок, архівних матеріалів тощо. Безцінними є зустрічі з
сторожилами, їхні домашні архіви, цікаві розповіді діалог між
молодим і старшим поколінням.
Учні мають можливість поглиблювати знання з історії рідного
краю, формувати вміння приймати свідомі рішення, давати оцінки
історичним подіям, брати активну участь у суспільному житті.
Досліджені історичні матеріали стануть доступним джерелом вивчення
місцевої історії для учнів школи і майбутніх учасників навчального
процесу
Основними напрямками у дослідницько-пошуковій роботі музею
є
- проведення уроків-екскурсій в шкільному музеї;
- поглиблена дослідницька робота за темами експозицій;
- участь у районно-краєзнавчих конференціях;
- зустрічі з цікавими людьми;
- розробка тематично-туристичних маршрутів;
- накопичення експозиційного матеріалу в музею;
- поповнення експозицій,оновлення матеріалів;
- підготовка екскурсоводів з числа учнів;
- проведення лекцій з використанням експозицій;
- загально-шкільні акції(соціальне проектування) ;
- інтерактивне опитування;
- конкурси, міні-фестивалі, виставка-ярмарок,літературно-
історичні вернісажі;
- проектна діяльність;
- участь у міжнародних проектах;
- створення віртуальної екскурсії,мультимедійних проектів,
документальних фільмів.

10. Нормативні документи та рекомендована
література
Музей у своїй діяльності корегується Законом України «Про музей та
музейну справу»,
Нормативними документами Міністерства освіти України та
Положенням «Про історико-
Краєзнавчий музей».
1.Закон України «Промузейну справу».-2000.
2.Конституція України-1996.3.
3.Національна програма патріотичного виховання
населення.Формування здорового способу життя, розвитку
духовності та зміцнення моральних засад суспільства.-1996.
4.Музеезнавство (Музеи исторического профиля). Под ред.
Проф.К.Левынина, проф.В.Хербста.-М.:Высшая школа,1988.-с.159-
169.
5.Пономарів О. Культура слова.-К.2000.
6.Коваль М.В. Україна 1939-1945.Маловідомі і непрочитані сторінки
історії-К. 1995.194с.
7.Голубенко І. Коли ми вмирали, нам дзвони не грали: ОУН-УПА в
боротьбі за державність України(1945-1953).Дзвін 1993№2-9.