В.Підпалий. Тиха елегія
•Download as PPT, PDF•
0 likes•1,720 views
Recommended
More Related Content
What's hot
What's hot (18)
Similar to В.Підпалий. Тиха елегія
Similar to В.Підпалий. Тиха елегія (20)
More from Інститут післядипломної педагогічної освіти КУБГ
More from Інститут післядипломної педагогічної освіти КУБГ (20)
Recently uploaded
Recently uploaded (15)
В.Підпалий. Тиха елегія
- 2. Коли мене питають: любиш ріки, річки і річечки, і потічки? — Відмовчуюсь: вони в мені навіки, а для мого народу — на віки… Коли мене запитують: народу чи зможеш прислужитись? Як і де? — Мовчу: на ясні зорі, тихі води хай випадкове слово не впаде… Коли мене питають: любиш землю, поля, озера, яблуні в саду? — Я знов мовчу: від них не відокремлю себе й тоді, як в землю перейду… Коли мене питають: рідну мову чи зміг би поміняти на чужу? — Моя дружина сину колискову співає тихо. Ліпше не скажу… Коли мене питають: Україну чи зможеш ти забуть на чужині? — Кричу: кладіть мене отут у домовину, живим!.. “Однаковісінько м е н і”
- 3. Наскільки важливими для кожної людини є поставлені питання? Коли мене питають: любиш ріки, річки і річечки, і потічки? — Відмовчуюсь: вони в мені навіки, а для мого народу — на віки… Коли мене запитують: народу чи зможеш прислужитись? Як і де? — Мовчу: на ясні зорі, тихі води хай випадкове слово не впаде… Коли мене питають: любиш землю, поля, озера, яблуні в саду? — Я знов мовчу: від них не відокремлю себе й тоді, як в землю перейду… Коли мене питають: рідну мову чи зміг би поміняти на чужу? — Моя дружина сину колискову співає тихо. Ліпше не скажу… Коли мене питають: Україну чи зможеш ти забуть на чужині? — Кричу: кладіть мене отут у домовину, живим!.. “Однаковісінько м е н і”
- 4. Коли мене питають: любиш ріки, річки і річечки, і потічки? — Відмовчуюсь: вони в мені навіки, а для мого народу — на віки… Коли мене запитують: народу чи зможеш прислужитись? Як і де? — Мовчу: на ясні зорі, тихі води хай випадкове слово не впаде… Коли мене питають: любиш землю, поля, озера, яблуні в саду? — Я знов мовчу: від них не відокремлю себе й тоді, як в землю перейду… Коли мене питають: рідну мову чи зміг би поміняти на чужу? — Моя дружина сину колискову співає тихо. Ліпше не скажу… Коли мене питають: Україну чи зможеш ти забуть на чужині? — Кричу: кладіть мене отут у домовину, живим!.. “Однаковісінько м е н і” Чому у відповідь на ці питання ліричний герой (автор) мовчить?
- 5. Коли мене питають: любиш ріки, річки і річечки, і потічки? — Відмовчуюсь: вони в мені навіки, а для мого народу — на віки… Коли мене запитують: народу чи зможеш прислужитись? Як і де? — Мовчу: на ясні зорі, тихі води хай випадкове слово не впаде… Коли мене питають: любиш землю, поля, озера, яблуні в саду? — Я знов мовчу: від них не відокремлю себе й тоді, як в землю перейду… Коли мене питають: рідну мову чи зміг би поміняти на чужу? — Моя дружина сину колискову співає тихо. Ліпше не скажу… Коли мене питають: Україну чи зможеш ти забуть на чужині? — Кричу: кладіть мене отут у домовину, живим!.. “Однаковісінько м е н і” Т.ШЕВЧЕНКО Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині – Однаковісінько мені. В неволі виріс між чужими, І, не оплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру, І все з собою заберу, Малого сліду не покину На нашій славній Україні, На нашій – не своїй землі, І не пом'яне батько з сином, Не скаже синові: “Молись, Молися, сину: за Вкраїну Його замучили колись”. Мені однаково, чи буде Той син молитися, чи ні… Та не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять… Ох, не однаково мені. Що, на вашу думку,Що, на вашу думку, об'єднує ці твори?об'єднує ці твори? Що, на вашу думку,Що, на вашу думку, об'єднує ці твори?об'єднує ці твори? ЛюбовЛюбов до рідної землі –до рідної землі – аж до самопожертви.аж до самопожертви. ЛюбовЛюбов до рідної землі –до рідної землі – аж до самопожертви.аж до самопожертви.
- 6. Який смисл закладено у словах? Що є джерелом цього вислову? Що хотів підкреслити автор, вживаючи його у творі? Тікайте ж ви на волю З темниці кам'яної На тихі води, На ясні зорі, У край веселий… Коли мене питають: любиш ріки, річки і річечки, і потічки? — Відмовчуюсь: вони в мені навіки, а для мого народу — на віки… Коли мене запитують: народу чи зможеш прислужитись? Як і де? — Мовчу: на ясні зорі, тихі води хай випадкове слово не впаде… Коли мене питають: любиш землю, поля, озера, яблуні в саду? — Я знов мовчу: від них не відокремлю себе й тоді, як в землю перейду… Коли мене питають: рідну мову чи зміг би поміняти на чужу? — Моя дружина сину колискову співає тихо. Ліпше не скажу… Коли мене питають: Україну чи зможеш ти забуть на чужині? — Кричу: кладіть мене отут у домовину, живим!.. “Однаковісінько м е н і”
- 7. Коли мене питають: любиш ріки, річки і річечки, і потічки? — Відмовчуюсь: вони в мені навіки, а для мого народу — на віки… Коли мене запитують: народу чи зможеш прислужитись? Як і де? — Мовчу: на ясні зорі, тихі води хай випадкове слово не впаде… Коли мене питають: любиш землю, поля, озера, яблуні в саду? — Я знов мовчу: від них не відокремлю себе й тоді, як в землю перейду… Коли мене питають: рідну мову чи зміг би поміняти на чужу? — Моя дружина сину колискову співає тихо. Ліпше не скажу… Коли мене питають: Україну чи зможеш ти забуть на чужині? — Кричу: кладіть мене отут у домовину, живим!.. “Однаковісінько м е н і”
- 8. Який настрій має твір? Як це пояснити?