з думою про кобзаря»

1. «З думою про Кобзаря»

2. Бінарний урок з української
літератури та англійської мови
• Мета проекту:
• залучати учнів до культури рідної та
іноземної мови; розширювати їхній
філологічний кругозір, знання життя і творчості
видатних людей; розвивати пам’ять, увагу,
емоційність; виховувати гордість за історію своєї
держави і її видатних особистостей; виховувати
бажання вчитись і удосконалюватися.

3. • Тип проекту: бінарний.
• Методи: колективна діяльність, свідомо
комунікативний.
• Прийоми: актуальність, міжпредметний зв’язок,
послідовність, наочність.
• Обладнання: портрети та вірші Т. Г. Шевченка
(українською і англійською мовами), ілюстрації
символів української нації, фонограми пісень,
танців, цитати із творів Н. Білоцерківець про мову.

4. • The words Shevchenko and Ukraine are indivisible. Every country has its
customs, traditions and symbols; its history and prominent people. But
the works, written by T. G. Shevchenko are well-known all over the world.
Слова Шевченко й Україна нероздільні. Кожна країна має свою
історію, звичаї традиції, символи; своїх видатних людей. Але твори
Шевченка відомі усьому світові.

5. • Speaking of symbols, it must be said that they were associated with the fates of
Shevchenko’s personalities. These flowers and trees have been the
national symbols of Ukraine since the ancient times.
• Говорячи про символи, треба сказати, що ще в давнину образи квітів і дерев
служили символами долі героїв шевченківських творів.

6. • This is a willow — the symbol of
continuity.
(Це — верба — символ
продовження роду.)
• It is periwinkle — the symbol of
eternity.
(Барвінок — символ вічності.)
• Poppy is a symbol of love and
hate. (Червоний мак як символ
жагучого кохання.)

7. • The grapes show us joy
and beauty of the family, it is
the life field. (Виноградна
лоза і гроно свідчать про
радість і красу родини, це є
життєве поле.)
• The gilder rose — is
the symbol of love and
virginity. (Квітка лілії
символізує непорочність,
цнотливість.)
• Blue virgin waters of the
Dnieper river… (Сині чисті
води прозорий вічний
Дніпро.)

8. • Since older times the beauty of the Dnieper and its picturesque banks has
attracted numerous travelers. It was extolled in folk songs and legends.
The river Dnieper captivated the heart of the great poet, when T. G.
Shevchenko travelled about Ukraine.
• З давніх-давен дніпровська краса з його мальовничими берегами
приваблювала подорожніх та мандрівників. Дніпро оспіваний у
фольклорі, легендах, піснях. Полонив він серце і великого поета під час
подорожі українським краєм.

9. The wide Dnipro roars and moans,
An angry wind howls aloft.
It bends the tall willows down,
Lifting waves as high as mountains.
•

10. Мрії Шевченка
• T. G. Shevchenko dreamt of a
house between Kaniv and the
village of Pekari. He wanted to
live there in his last years. But his
dream didn’t come true. Long
before his death he wrote of it in
his testament.
•
• Т. Г. Шевченко мріяв оселитись
там і навіть вибрав благодатну
місцевість для житла між
Каневом і селом Пекарі. Він
хотів провести на батьківщині
останні роки життя. Але мрії
його не судилося здійснитися.
Задовго до смерті поет написав
свій заповіт нащадкам.

11. Testament
When I die, bury me
On a grave mound
Amid the wide —
widesteppe
In my beloved Ukraine,
In a place from where
the wide-tilled fields
And the Dnipro and its
steep banks
Can be seen and
Its roaring rapids heard.

12. • Друзі
Шевченка
поховали
великого
поета
на правому
березі
Дніпра, на
Чернечій
горі.
Тепер вона
носить ім’я
Кобзаря, її
звуть
Тарасова
гора.

13. Поезія Шевченка
• І багата я, і вродлива я
•
• I’m well-to-do
• And very pretty,
• But I don’t have a mate.
• My fate’s so cruel!
• It’s hard to live in this world
• Not having someone to love,
• To wear velvet coats
• When I’m all alone.
•
• І багата я,
• І вродлива я,
• Та не маю собі пари,
• Безталанна я.
• Тяжко, тяжко в світі жить
• І нікого не любить,
• Оксамитові жупани
• Одинокій носить.

14. Поезія Шевченка
• Лічу в неволі дні і ночі
•
• In captivity I count the day’s
nights,
• Then lose count.
• Oh, Lord. How hard
• These days drag on.
• And the years flow between them.
• They quietly flow by,
• They take away the good and bad
• With themselves!
•
• Лічу в неволі дні і ночі,
• І лік забуваю.
• О господи, як то тяжко
• Тії дні минають.
• А літа пливуть меж ними,
• Пливуть собі стиха,
• Забирають за собою
• І добро і лихо!

15. Поезія Шевченка
• Минають дні, минають ночі
•
• The days pass, the nights pass,
• As does summer. Yellowed leaves
• Rustle, eyes grow dim,
• Thoughts fall asleep, the heart sleeps,
• All has gone to rest, and I don’t know
• Whether I’m alive or will live,
• Or whether I’m rushing like this
through the world
• For I’m no longer weeping or
laughing…
•
• Минають дні, минають ночі,
• Минає літо, шелестить
• Пожовкле листя, гаснуть очі,
• Заснули думи, серце спить,
• І все заснуло, і не знаю,
• Чи я живу, чи доживаю,
• Чи так по світу волочусь,
• Бо вже не плачу й не сміюсь…

16. Поезія Шевченка
• Сонце заходить, гори
чорніють
•
• The sun sets, the mountains darken,
• A bird grows quiet, the field grows
mute,
• People rejoice that they will rest,
• And I look… And with my heart I
rush forth
• To a dark tiny orchard… to Ukraine
• I think a though, I ponder it,
• And it’s as though my heart is resting.
•
• Сонце заходить, гори чорніють,
• Пташечка тихне, поле німіє,
• Радіють люди, що одпочинуть,
• А я дивлюся… і серцем лину
• В темний садочок на Україну.
• Лину, я лину, думу гадаю,
• І ніби серце одпочиває.
• Мова рідна, слово рідне
• Хто вас забуває, той у грудях не
серденько
• А лиш камінь має.

17. Поетеса Наталка Білоцерківець сказала,
що наша мова…
• «купана, цілована
хвилями дніпровськими,
• Люблена, голублена
сивими дібровами
• З колоска пахучого,
• З кореня цілющого
• Із усмішки і сльози,
• Сонця, вітру і роси».

18. Поезія Шевченка
• Once again the mail has not brought me
• Anything from my home, Ukraine…
• Maybe I’m being punished
• For my sinful deeds
• By an angry God. It’s not for me
• To know why I’m being punished.
• And I don’t even want to know.
• But my heart cries when I recall
• The unhappy days
• That passed over me
• Once in my Ukraine…
•
• І знов мені не привезла
• Нічого пошта з України…
• За грішній, мабуть, діла
• Караюсь я в оцій пустині
• Сердитим богом. Не мені
• Про теє знать, за що караюсь
• Та й знать, не хочеться мені.
• А серце плаче, як згадаю
• Хоч невеселії случаї
• І невеселії ті дні,
• Що пронеслися надо мною
• В моїй Україні колись…

19. • 1840 р. — уперше видано твори Т. Г. Шевченка. Відтоді
нова українська літературна мова стала на плідний шлях
розвитку і нормативної стабілізації, хоч скільки б на ньому
не було заборон, крові та сліз найкращих синів України.

20. Звучить пісня «Це моя Україна»

22. Любов і шана вічна – Кобзареві.
Завжди він в серці нашому живе.
Його слова, як зорі променеві, –
Дороговказ нам у життя нове.