Uploaded bycacds-info
394 views

ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 23 (110)

ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 23 (110)

Embed presentation

Download to read offline
Безпековий огляд ЦДАКР № 23 (110) 14 грудня 2018 Редакційна колегія Зміст
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 14 грудня 2018 2 Безпековий огляд «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ» Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР, www.cacds.org.ua ) здійснюється аналітиками ЦДАКР за підтримки банку «Аркада». Для підготовки оглядів залучаються відомі експерти, дипломати, військові фахівці та спеціалісти усіх відомств, що працюють у безпековому середовищі України. Метою публікацій Безпекового огляду «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ» є оперативне та аналітичне інформування зацікавлених профільних структур, ЗМІ та громадян, що цікавляться актуальними проблемами безпеки України. Кожний огляд присвячений короткому періоду (1 – 2 тижні), та містить експертні думки, які можуть не збігатися з офіційною позицією української влади. @2014 Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння У разі цитування обов’язкове посилання на ЦДАКР Редакційна колегія: Бадрак В.В. – головний редактор, директор ЦДАКР Копчак В.І. – відповідальний секретар, заступник директора ЦДАКР Самусь М.М. — заступник директора ЦДАКР з міжнародних питань Члени Редакційної колегії: Бондарчук С.В. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки, генеральний директор ДК «Укрспецекспорт» (2005-2010 рр.) Згурець С.Г. – головний редактор журналу «Экспорт оружия и оборонный комплекс Украины», директор інформаційно- консалтингової компанії (ІКК) Defense Express Кабаненко І.В. – заступник міністра оборони (2014 р.), перший заступник начальника Генерального штабу ЗСУ (2012 – 2013 рр.), член Експертної Ради у галузі національної безпеки Конопльов С.Л. – директор Гарвардської програми з чорноморської безпеки та програми з безпеки США-Росія і США-Південна Азія, член Експертної Ради у галузі національної безпеки Литвиненко О.В. – заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Міхненко А.В. – головний редактор журналу «Ukrainian Defense Review» Паливода К.В. – голова правління банку «Аркада», член Експертної Ради у галузі національної безпеки Поляков Л.І. – голова Експертної Ради ЦДАКР, перший заступник міністра оборони України (2005 – 2007 рр.), заступник міністра оборони України (2014 р.) Рябих В.О. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки, директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії (ІКК) Defense Express Щербак Ю.М. – письменник та громадський діяч, Надзвичайний і Повноважний Посол України в США (1994 - 1998 рр.), міністр охорони навколишнього середовища (1991 - 1992)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 14 грудня 2018 3 ЗМІСТ Загальні оцінки У дзеркалі експертноі думки Аналітичні розробки Основні виклики та ризики для України у першій половині грудня 2018 року Российские манёвры «Восток-2018» – Что это было? Жорсткі реалії морської безпеки України: що далі? Чи вдасться Європейському Союзу об’єднати розвідувальні зусилля? Роль региона Южного Кавказа в логистической поддержке операции США в Исламской Республике Афганистан
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 14 грудня 2018 4 Президентські вибори «поглинають» російську загрозу Впродовж перших тижнів груд- ня політичне та військове керівни- цтво держави не втомлюється на- гадувати українському суспільству та міжнародним партнерам про на- рощування потенціалу російських військ. За інформацією влади, Ро- сія розгорнула наземне угрупован- ня загальною чисельністю понад 80.000 військовослужбовців вздовж кордону з Україною, на те- риторії ОРДЛО та у анексованому Криму. В цьому «кулаку» мілітар- ної потуги Кремль «затиснув» близько 1400 артилерійських і ра- кетних систем залпового вогню, 900 танків, 2300 бойових броньова- них машин, більше 500 літаків та 300 вертольотів. Відповідні цифри виправдовують такий аналіз ситуа- ції президента України: «Москва намагається отримати наземний коридор з окупованого Донбасу на окупований Крим, захопивши Ма- ріуполь та Бердянськ» - зазначає Петро Порошенко. В своїй ритори- ці хазяїн Банкової не забуває і про приправу патетичності: «По суті, саме в Україні зараз вирішується майбутнє вільного світу» - впевне- ний глава держави. ВЦДАКРзауважують,щозброй- на провокація в Керченській прото- ці не є безпосередньою причиною «раптового» розгортання військо- вих з’єднань РФ біля кордону з Загальні оцінки Основні виклики та ризики для України у першій половині грудня 2018 року Фахівці Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) пропонують свій аналіз ключових тенденцій у сфері безпеки і оборони першої половини листопада 2018 року.
5 Україною. Дану ситуацію слід роз- глядати як наслідок багаторічної російської політики «фаршування» військовою технікою території Кри- му та акваторії Чорного і Азовсько- го морів. Заступник директора ЦДАКР з міжнародних питань Ми- хайло Самусь констатує: «Розбудо- ва військової інфраструктури РФ довкола України тривала з 2015 року. Коли Кремль зрозумів, що на- храпом Україну взяти не вдасться, почалось створення поблизу нашо- го східного кордону трьох армій (1-а танкова армія поблизу Москви, 20-а армія зі штабом у Воронежі і 8-а армія, яка керує окупаційним контингентом російських військ на Донбасі)». За оцінками експертів ЦДАКР, протягом 2017 року ця інф- раструктура була фактично збудо- вана, тож зараз триває її вдоскона- лення і нарощування. В той же час факт прямої агре- сії проти кораблів ВМСУ вказує на те, що Росія на даному етапі про- тистояння з Україною готова до широкомасштабного наступу. Ймовірність ескалації зростає на фоні стану нервозності, в якому перебуває російське керівництво. Фактори, які можуть змусити Кремль перекинути шахову до- шку, це - падіння рейтингів Путі- на та системоутворюючої для його режиму партії «Єдина Росія», а та- кож відсутність чітких перспектив послаблення санкційного тиску зі сторони Заходу. Москва усвідомлює, що для міжнародної спільноти її позиція в Керченському конфлікті виглядає вкрай непереконливо. В цій ситуа- ції Кремль намагається контрата- кувати. Так, днями в МЗС Росії за- явили, що Київ може найближчим часом почати наступ на півдні так званої «ДНР». Більше того, в ро- сійських медіа з’явились ще більш абсурдні страшилки про атаку ЗСУ на Перекопський перешийок. Попри це, більшість українців воліє не помічати кийок війни, який Росія занесла над їхніми голо- вами. Як засвідчили результати опитування соціологічної групи «Рейтинг», рішення про введення воєнного стану на 30 днів в окре- мих областях України підтримує лише третина опитаних, не підтри- мує - майже 60%. Також показово, що майже дві третини респонден- тів допускають - президент Петро Порошенко хотів ввести воєнний стан в Україні на 60 днів з метою перенесення президентських вибо- рів. Отож суспільні настрої щодо військового стану значною мірою формуються під впливом електо- рального дискурсу. На цьому на- магаються грати деякі кандидати в президентське крісло, сіючи підо- зри про «штучність» приводу для введення воєнного стану. В поді- бному фарватері діє і російська пропаганда. Прокремлівські ЗМІ завзято звинувачують чинного президента України в спробі узур-
6 пації влади. Відтак зміна дати ви- борів могла запустити механізм внутрішньополітичної дестабіліза- ції і оборона України була би не по- силена, а, навпаки, послаблена. Водночас варто відзначити - побо- ювання щодо обмеження консти- туційних прав громадян у зв’язку з введенням воєнного стану наразі є безпідставними (саме цей аспект реагування влади на конфлікт з РФ став об’єктом завзятих маніпуля- цій). З іншого боку, в дискусії про до- цільність військового стану гіпоте- тична загроза конвенційного втор- гнення Росії виявилась недостатнім аргументом для більшості україн- ців. Сьогодні, коли позаду п’ять років війни, тож цілком закономір- ною є та обставина, що більшість опитаних громадян України (69%) вважають введення воєнного стану запізнілим рішенням і переконані, що його потрібно було вводити ще в 2014 році після анексії Криму та початку військових дій на Донбасі. В контексті виправлення таких «диспропорцій» наприкінці 2018 року українська влада здійснила ряд важливих кроків в рамках ін- вентаризації договірно-правової бази з РФ, яка не відповідає «духу» нинішнього етапу відносин двох країн. 6 грудня Верховна Рада ухва- лила проект закону про припинен- ня дії Договору про дружбу, спів- робітництво і партнерство з Росією з 1 квітня 2019 року. Також на по- чатку грудня голова Служби зо- внішньої розвідки України Єгор Божок ініціював вихід з Угоди про співробітництво розвідувальних служб СНД. Москва топить ініціативи Києва Міністерство закордонних справ України звернулося 27 лис- топада до країн-підписантів Буда- пештського меморандуму з вимо- гою провести «термінові консультації» після нападу Росії на українські кораблі «з метою забез- печення повного дотримання зобов’язань та негайного припи- нення агресії РФ проти України». Спроба «переформатувати» Мін- ський формат в Будапештський «поцілила» в молоко. Об’єктивна оцінка документу, відповідно до якого Україна віддала свою ядерну зброю 24 роки тому, засвідчує від- сутність зобов’язального механіз- му щодо країн-підписантів. Тому максимум, який Київ може в ко- роткостроковій перспективі витис- нути в даній ситуації – вчергове за- гострити увагу міжнародного співтовариства на невиконанні Ро- сією міждержавних угод. З іншого боку, враховуючи, що мінський процес занурився в лі- тургічний сон, Будапештський ме- морандум може стати новим стар- товим майданчиком для майбутніх етапів дипломатичного врегулю- вання українського питання. Од- нак наразі така опція заблокована
7 Москвою. Важко не погодитись з представником України у Тристо- ронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі Євгеном Марчуком, який зауважує - без Росії проводити переговори у форматі будапештських підписан- тів «сенсу дуже мало». Отож, вра- ховуючи, що дії Росії з кожним мі- сяцем поглиблюють соціально-економічну кризу в українському Приазов’ї, Києву вар- то подбати про ініціативи, які при- несуть дивіденди вже в коротко- строковій перспективі. В ЦДАКР вважають доцільною пропозицію стосовно запрова- дження місії міжнародного спосте- реження в Керченській протоці та Азовському морі. «У ситуації, що склалася, для забезпечення безпе- ки судноплавства нам критично необхідні вдосконалені механізми та елементи міжнародної присут- ності та міжнародного моніторин- гу у Чорному та Азовському морях та Керченській протоці», - заявив після загострення Азово-Керчен- ської кризи очільник вітчизняного МЗС Павло Клімкін. Цю тезу під- тримав у своїх зверненнях до Захо- ду президент, зазначивши , що для стримування російської агресії Україна потребує збільшення вій- ськово-морської присутності Ні- меччини та союзників у Чорному морі. Очікувано, Кремль торпеду- вав спроби розпочати діалог про місію ОБСЄ на Азові. Днями це підтвердила канцлер ФРН Ангела Меркель, уточнивши при цьому, що Берлін та Париж намагаються в рамках Нормандської четвірки до- сягти хоча б направлення в регіон своїх представників. Чи зашкодять резолюція Європарламенту «Північному потоку-2»? Неприхована агресія РФ проти України в Керченській протоці за- пустила чергову хвилю дискусій навколо кремлівського енергопро- екту «Північний потік -2». Офіцій- на позиція уряду ФРН нагадує діа- лектичнийсинтезпротилежностей: «Участь Німеччини у будівництві газогону допомагає відстоювати ін- тереси України» - вважає міністр закордонних справ Німеччини Гай- ко Маас. «Вихід з цього проекту означатиме відмову від цих полі- тичних вимог. Не залишиться ніко- го, хто буде відстоювати транзит газу через Україну», - зазначив ви- сокопосадовець. Навіть попри резолюцію Єв- ропарламенту, яка прямо визна- чає проект будівництва газопро- воду «Північний потік -2» «політичним» та таким, що «несе загрозу європейській енергетич- ній безпеці», офіційний Берлін не поспішає з переглядом своєї по- зиції. Результат виборів спадко- ємця Ангели Меркель на посаді глави правлячої партії Німеччини Християнсько-демократичного
8 союзу (ХДС) дає підстави ствер- джувати – в перспективі най- ближчих років керівництво ФРН не відмовиться від газпромів- ського хабаря. Було б справедли- во зауважити - переможниця внутрішньопартійних перегонів Аннеґрет Крамп-Карренбауер відзначилась доволі жорсткою позицією після російської прово- кації 25 листопада. Закрити євро- пейські порти всім російським суднам, які приписані до портів акваторії Азовського моря – та- кою є її пропозиція. Однак, на відміну від головного суперника у суперечці за головну посаду в ХДС Фрідріха Мерца, Крамп- Карренбауер не стала критикува- ти Північний потік-2. Відтак, якщо АКК, як часто називають Крамп-Карренбауер, очолить уряд ФРН в 2021 (аналітики оці- нюють її шанси досить високо), основні параметри політики Ан- гели Меркель в питанні імпорту російських енергоносіїв будуть збережені. В той же час, позитив- ний аспект зміни керівництва ХДС для Києва наразі полягає в тому, що завдяки хорошим сто- сункам АКК з чинним канцлером правляча більшість в Бундестазі, вочевидь, збережеться. Відповід- но, втримається і уряд Ангели Меркель. Це означає, що німець- ке керівництво не відволікати- меться на нову коаліціаду чи ви- бори і зможе більше уваги приділяти проблемам безпеки в Східній Європі, зокрема Україні. Схоже, в ЄС знайшли іншу па- нацею у відповідь на агресивну політику Москви – виділяти до- помогу українським регіонам, по- страждалим від дій Росії в Азов- ському морі. Такий підхід, за задумом Брюсселя, компенсува- тиме відсутність нових санкцій, щодо яких не вдалося дійти згоди (пакет раніше введених обмежень був вчергове пролонгований). З огляду на це, Україна могла б іні- ціювати створення вільних еко- номічних зон (ВЕЗ «Порто-фран- ко») в Маріуполі і Бердянську. Такий крок збільшить економічну зацікавленість в регіоні не лише ЄС , але й Туреччини. Тема без- пеки вільних портів, в яких здій- снюватиме дальність Туреччина, дозволить розпочати з Анкарою розмову про можливість блоку- вання проходження російських військових суден через протоки Чорного моря. Інтерес турець- кої сторони до ситуації в Чорно- му морі засвідчує, серед іншого, така обставина - командування військово-морських сил Туреччи- ни прийняло рішення про будів- ництво нової бази на Чорному морі. Будівельні роботи вже поча- лися, а розташовуватися база буде на північному-сході країни в 40 км від Трабзона. На об’єкті розмістяться 400 військових і 200 цивільних фахівців.
9 Вартість експорту українських озброєнь: чи справедливий розра- хунок SIPRI? Україна залишається у списку найбільших світових продавців зброї. Про це свідчить щорічний рейтинг Стокгольмського міжна- родного інституту досліджень про- блем миру (SIPRI). За даними екс- пертів цієї поважної організації, вітчизняний «Укроборонпром» за підсумками 2017 року посів 81 міс- це у світі, опустившись на дві схо- динки у порівнянні з 2016 роком. За минулий рік державному хол- дингу вдалося продати озброєнь на $1,02 млрд. Для порівняння: у 2016 році цей показник складав $1,06 млрд. Стокгольмський інститут також констатував, що Україна зменшила витрати на оборонний сектор. У 2017 році військовий бюджет Укра- їни становив $3,6 млрд. У номі- нальному вираженні він зріс на 10%, але в реальному скоротився через високу інфляцію. За даними SIPRI, у 2017 році Україна витрати- ла на оборону 3,4% ВВП (у 2016- му  – 4%). Директор ЦДАКР Валентин Бадрак висловив сумніви щодо у правдивості даних авторитетного інституту. «SIPRI використовує не реальні цифри контрактів, бо вони зазвичай є таємними, а пев- ні індекси. Умовно кажучи, танк, створений в Україні, і танк, ство- рений у Німеччині, можуть мати розбіжності у вартості… Тому претендувати на абсолютну точ- ність у цінових параметрах SIPRI не може», – вважає експерт. Фахі- вець звертає увагу на важливу де- таль: «Україна називала офіційно суму, на яку вона продала зброю (у минулому році), – $760 млн. SIPRI ж надає мільярд з хвости- ком. Що це може означати? Украї- на і РФ є конкурентами на ринку озброєнь, і РФ робить усілякі за- киди, аби продемонструвати, що в Україні щось не так. У цьому ви- падку мова йде про те, що ця циф- ра дає привід говорити: Україна нарощує експорт озброєнь. Тож мовляв, яка тоді війна? Насправді все це не зовсім так». За словами Валентина Бадрака, для «Укроборонпрому» збройний експорт «в умовах, коли влада не робить реформу ОПК», є чи не єди- ною можливістю забезпечити зрос- тання певних напрямків оборонної промисловості. «Через експорт озброєнь у нас з’явилися можли- вості модернізувати літаки, гелі- коптери, створювати новий ПЗРК середнього радіуса дії тощо», – ре- зюмує аналітик.
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 14 грудня 2018 10 Останні події, пов’язані з фак- тичною морською блокадою Росією українських портів на Азовському морі, штучним ускладненням суд- ноплавства в Керченській протоці та відкритим збройним нападом і в нейтральних водах на кораблі ВМС України свідчать про свідомий пе- рехід Кремля до нового етапу не- прихованої агресії проти України. На жаль, доводиться визнати, що агресивність Росії була спрово- кована саме слабкістю України, ці- лою низкою помилок та недооцін- кою ролі військового флоту у забезпеченні захисту інтересів кра- їни на морі тощо. До цього додала- ся і системна недооцінка україн- ськими елітами протягом усіх років незалежності стратегічної важли- вості для країни розвитку морсько- го напрямку в цілому. Наразі захоплені в Криму по- тужності суднобудівних заводів «Море» (Феодосія) та «Залив» (Керч) окупанти використовують для будівництва 6 та добудови ще 3-х нових ракетних корветів (для потреб ЧФ РФ), 20 патрульних ка- терів на повітряній подушці тощо (для ФСБ). На сьогодні ЧФ РФ фактично повністю панує на Чорному і Азов- ському морях, користуючись слаб- кістю ВМСУ, блокує українські порти на Азові і загрожує блока- дою вже й на Чорному морі. А з використанням захопленої навес- Жорсткі реалії морської безпеки України: що далі? У дзеркалі експертноі думки Володимир Заблоцький, Член Експертної ради при ЦДАКР На жаль, доводиться визнати, що агресивність Росії була спровокована саме слабкістю України, цілою низ- кою помилок та недооцінкою ролі військового флоту у забезпеченні захисту інтересів країни на морі тощо
11 ні 2014 року інфраструктури укра- їнського «Чорноморнафтогазу» окупанти здійснюють незаконний видобуток газу з родовищ на укра- їнській ділянці континентального шельфу, в межах виключної (мор- ської) економічної зони України. За останніми даними, там вже видобуто, тобто вкрадено у нас по- над 8 млрд. кубометрів газу. Водно- час, вишки використовуються та- кож з військовими цілями, на них розміщено різноманітну розвіду- вальну апаратуру, що дозволяє контролювати повітряну, надводну і підводну обстановку на підходах до українських портів. На вишках чергують російські військові, а самі вони цілодобово охороняються ко- раблями ЧФ і ФСБ Росії. Активність ЧФ у північно-за- хідному районі Чорного моря дає підстави припустити, що після Азову Москва планує шляхом по- взучої експансії поступово взяти під свій повний контроль і цю аква- торію. Крім блокади українських портів противник цілком здатний висадити десант на о. Зміїний, а у випадку відкритої широкомасш- табної агресії – навіть піти на ви- садку морського десанту в районі Одеси. Україна, що має найбільшу в ре- гіоні довжину морського кордону у Чорному і Азовському морях (1355 км), а також відповідні державні інтереси на морі (розробка корис- них копалин на континентальному шельфі, морські комунікації, море господарська діяльність тощо), на- разі не має відповідно цьому по- тужного військового флоту. На жаль, реальність сьогодення є такою, що ВМС і ДПС України поки що мають обмежені бойові можливості і неспроможні ефек- тивно контролювати власну ви- ключну морську економічну зону в Чорному і Азовському морях, хоча й почали діяти активніше, ніж ще рік тому. Не випадково, тема морської безпеки України була у центрі ува- ги одразу кількох спеціалізованих міжнародних конференцій і кру- глих столів, що пройшли наприкін- ці листопада-початку грудня. Адже останні події знову винесли україн- ську морську безпекову складову, а також і кримську тематику на рі- вень топ-новин світу, що є особли- во актуальними і наразі активно обговорюються на усіх майданчи- ках до Радбезу ООН включно. Висока професійність, мотиво- ваність і патріотизм українських моряків була відзначена навіть у виступі Надзвичайного і повно- важного Посла США в Україні пані Марі Йованович під час 2-ї Міжна- родної конференції з морської без- пеки. Проте, ВМСУ все ще бракує нових кораблів і навіть отримання у США 2-х патрульних катерів типу «Айленд» через незначний бойо- вий потенціал останніх на співвід- ношення сил на театрі не вплине. Активність ЧФ у північно-західному районі Чорного моря дає підстави припустити, що після Азову Москва планує шляхом повзучої експансії поступово взяти під свій повний контроль і цю акваторію На жаль, реальність сьогодення є такою, що ВМС і ДПС України поки що мають обмежені бойові можли- вості і неспроможні ефективно контролювати власну виключну морську економічну зону в Чорному і Азовському морях, хоча й почали діяти активніше, ніж ще рік тому
12 Зазначалося, що Росія не відмо- вилася від планів окупації України. Морський напрямок вважається найменш захищеним і не лише з точки зору відбиття потенційно можливого морського десанту ЧФ РФ, але й с точки зору морської блокади і завдання таким чином шкоди економіці України (обме- ження експорту товарів морем, розробки родовищ корисних копа- лин та видобутку вуглеводної си- ровини на шельфах Азовського і Чорного морів тощо). Саме тому експерти вважають, що Кремль буде продовжувати агресію, доки його не зупинять си- лою. Найбільш активно сьогодні політики дискутують щодо питань необхідності запровадження чер- гових, більш ефективних санкцій проти Кремля, що мають покласти край його агресивним діям. Дійсно, це актуально і у випадку подальшо- го збереження політичної єдності Заходу може дати позитивні, в т.ч. для інтересів України, наслідки. Втім, поки що реакцію Заходу на кричуще порушення підвалин міжнародного і морського права не можна назвати рішучою. Принай- мні, за гучними заявами ми ще не бачимо відповідних рішучих дій, зокрема, щодо припинення будів- ництва газогону «Північний по- тік-2». Рішення має бути нелінійним і комплексним, що має дати макси- мальний ефект при мінімальних ризиках. Наразі триває процес від- працювання і узгодження відповід- ними західними структурами па- кету жорстких санкцій покарання РФ за чергові міжнародні злочини, цього разу на морі. Справа вимагає залучення усіх інших можливос- тей. Наприклад, експерти, опитані американською неурядовою уста- новою «АналітичнийцентрAtlantic Council» одразу ж після подій 25 листопада, пропонують вжити низ- ку заходів, у т.ч. необхідно оголо- сити військовий стан на усій тери- торії України, денонсувати договір по Азову від 2003 року з РФ, розі- рвати з РФ дипломатичні відноси- ни і впровадити з нею візовий ре- жим, зупинити пересування громадян РФ через спільний кор- дон, зупинити імпорт і нейтралізу- вати діяльність «п’ятої колони» всередині країни. Країнам Заходу слід понизити дипломатичні відносини з РФ до рівня тимчасово повірених у спра- вах і призупинити участь РФ у ді- яльності Ради Європи, перейти до більш ефективних секторальних санкцій проти Росії, від’єднати РФ від системи SWIFT, заморозити ак- тиви хоча б одного з найбільших банків («Сбербанк», «ВТБ Банк» і «Газпромбанк»), зупинити будів- ництво газогону «Північний по- тік-2», заборонити експорт до Росії високотехнологічного обладнання (особливо для нафтогазової галу- Кремль буде продовжувати агресію, доки його не зупинять силою
13 зі), продукції і технологій подвій- ного призначення тощо. Крім того, пропонується запро- вадити санкції на експорт росій- ських товарів з портів Азовського і Чорного морів до США та країн ЄС і НАТО, з забороною російським суднам заходити до портів цих кра- їн, а суднам під прапорами США і країн ЄС - заборонити заходити у російські порти на Чорному і Азов- ському морях. Військовий компонент передба- чає патрулювання ОВМС НАТО разом з кораблями України і Грузії акваторії Чорного моря. Але більш важливим було б термінове впро- вадження Заходом широкомасш- табної програми переозброєння ЗС України і, зокрема, її ВМС на заса- дах ленд-лізу з виведенням на най- вищий технологічний рівень. Отримання Україною новітніх озброєнь, а також кораблів, дозво- лить суттєво підвищити рівень як власної, так і регіональної безпеки. Але якщо рішучих заходів з боку євроатлантичної спільноти не буде вжито, і Захід «проковтне» чергові кричущізлочиниРФізволікатимена- далі, Путін точно продовжить свою агресію в Україні. І відбудеться це, за оцінками експертів, не пізніше 2019 року, одразу ж після президентських абопарламентськихвиборіввУкраїні. Політико-дипломатичні аспек- ти регіональної безпеки на морі Одним з наслідків російської гі- бридної війни стало руйнування попередньої системи безпеки в ре- гіоні Чорного моря. Адже до 2014 року там склався відносний баланс інтересів на морі і в рамках цього Причорноморські країни налаго- дили успішне співробітництво у сфері морської безпеки. Як відомо, завдяки зусиллям США і НАТО, особливо після всту- пу до Альянсу Болгарії і Румунії, західні союзники розгорнули ак- тивну співпрацю з ВМС цих країн. Пізніше співпраця поширилася і на країни-партнери, Україну і Грузію. Передусім, це відбувалося в рамках двосторонніх та багатосторонніх військово-морських навчань «Сі бриз» та «Кооперейтів партнер». Головним чином, на навчаннях відпрацьовувалися сумісність фло- тів, зокрема, виконання таких еле- ментів, як спільне маневрування, зв’язок за стандартами НАТО, охо- рона конвоїв на переході морем, ППО, ПМО та ПЧО, блокада ви- значеного району та перекриття каналів нелегальної поставки зброї, висадка десанту тощо. Таким чином, ВМСУ від самого початку, з огляду на проголошений курс на зближення або партнер- ство з НАТО, активно працювали над досягненням сумісності укра- їнських кораблів і підрозділів з відповідними структурами ОВМС Альянсу. Пізніше це відіграло клю- чову роль з точки зору допуску ко- раблів ВМСУ до участі в операціях ЄС і НАТО. Але якщо рішучих заходів з боку євроатлантичної спільноти не буде вжито, і Захід «проковтне» чергові кричущі злочини РФ і зволіка- тиме надалі, Путін точно продо- вжить свою агресію в Україні. І відбудеться це, за оцінками експер- тів, не пізніше 2019 року, одразу ж після президентських або парла- ментських виборів в Україні
14 До участі у навчаннях залучали- ся найбільш підготовлені кораблі сил постійної готовності зі складу Постійних груп Об’єднаних ВМС НАТО, що з 2005 року входять до складу NRF (NATO Response Force) – морської компоненти сил першочергового реагування Альянсу. Загалом їх чотири. Це 1 і 2 постійні групи Постійних З’єднань ОВМС НАТО у Атлантиці і Середземному морі (SNMG1/2 – Standing NATO Response Force MaritimeGroups)та3і4постійнігру- пи мінно-тральних сил на Півночі та на Півдні Європи (SNMCMG1/2 - Standing NRF Mine Counter Measure Groups). Дві перші групи складають- ся з есмінців і фрегатів, решта – з протимінних кораблів. Усі вони ді- ють на ротаційній основі. Після початку російської агресії проти України НАТО продовжив підтримку ВМСУ як шляхом спіль- них з кораблями ОВМС навчань, так і шляхом надання консульта- тивної та іншої допомоги в підго- товці та тренуваннях особового складу. Українські офіцери і кур- санти регулярно проходять стажу- вання на кораблях НАТО, а також навчаються у військово-морських закладах країн Альянсу, зокрема, в Академії ВМС Польщі. За словами голови представни- цтва НАТО в Україні Александра Віннікова, протягом 2017-2018 ро- ків ОВМС НАТО збільшили свою
15 присутність у Чорному морі, в якості реакції і відповіді на агре- сивну експансію Росії на морі. Лише цього року кораблі Альянсу пере- бували у Чорному морі 120 діб. За- звичай там на ротаційній основі майже постійно перебуває один ракетний есмінець або фрегат ВМС США, Великобританії або Франції. Збільшення присутності вима- гає зміна обстановки після того, як попередні безпекові механізми, що діяли в регіоні в т.ч. за участі НАТО, виявилися недієвими і неефектив- ними. Зокрема, йдеться про на- ступне. 2 квітня 2001 року було створе- но Чорноморську групу з військо- во-морської оперативної взаємодії (ЧВМГ ОВ) БЛЕКСІФОР (англ. BLACKSEAFOR: Black Sea Naval Cooperation Task Group). Це було закріплено підписанням відповід- ної Угоди про створення регіональ- ного військово-морського з’єднання. До складу ЧВМГ ОВ уві- йшли країни Причорномор’я – Болгарія, Румунія, Росія, Туреччи- на, Україна і Грузія. До завдань БЛЕКСІФОР нале- жали: забезпечення безпеки у Чор- ному морі, проведення спільних пошуково-рятувальних навчань (в т.ч. з надання допомоги аварійному судну), проведення протимінних і гуманітарних операцій, евакуація цивільного населення та поране- них із районів бойових дій або при- родних катастроф, захист довкілля, здійснення візитів доброї волі. Планові активації сил БЛЕКСІ- ФОР відбувалися двічі на рік, на час проведення формувалися опе- ративне командування і штаб кора- бельного угруповання. Команду- вання останніми здійснювалося по черзі представниками країн-учас- ниць ЧВМГ ОВ. У 2013 році у Се- вастополі відбулася урочистість передачі командування БЛЕКСІ- ФОР до ВМС України. 25 квітня 2002 р. країни Чорно- морського регіону підписали Угоду про заходи зміцнення довіри та без- пеки у військово-морській сфері. До- кумент передбачав розвиток співро- бітництва і контактів у військово-морській сфері, що перед- бачає в т.ч. встановлення прямих ка- налів зв’язку між військово-мор- ськими установами Причорноморських держав, обмін інформацієюзрізноманітнихпитань функціонування ВМС, проведення освітніх заходів для військово-мор- ських офіцерів, співробітництво у запобіганні екологічним загрозам, боротьбі з тероризмом (включаючи надання допомоги в подоланні орга- нізованої злочинності), незаконним обігом наркотиків, зброї, а також розвиток співпраці у сфері пошуко- во-рятувальних та інших заходів. На жаль, обидві зазначені ініці- ативи виявилися неефективними, оскільки Росія, як країна-учасник зазначених угод, порушивши усі міжнародні закони, захопила час-
16 тину те¬риторії двох інших При- чорноморських країн (Грузії та України). Більш того, Росія пере- творила анексований Крим на ве- личезну військову базу, що дозво- ляє не лише контролювати Чорне і Азовське моря, але й загрожувати безпеці країн НАТО далеко за меж- ами Чорноморського регіону. Не можна сказати, що Захід не бачив цієї загрози. Йдеться про не- обхідність узгодження усіма краї- нами Альянсу кожного рішення на умовах консенсусу, на якому базу- ється демократія. Зрозуміло, що ін- тереси країн НАТО і ЄС можуть відрізнятися, тим не менше, узго- дження вимагає часу. На відміну від такої практики, Кремль в особі Путіна не має такої потребиіможедіятинавипереджен- ня, як, наприклад, це було у Сирії. Тому стратегія Росії, за словами од- ного з відомих західних політиків, нагадує поведінку гангстера, якому ні до чого дотримуватися законів. Черговою ініціативою щодо по- силення військово-морської при- сутності НАТО в акваторії Чорного моря стала ініціатива Румунії про створення постійної Союзної фло- тилії НАТО, як важливого фактору в напрямку стримування подаль- шої агресії РФ. Офіційний Буха- рест вперше озвучив цю ініціативу навесні 2016 року напередодні Вар- шавського саміту НАТО. Румунська ініціатива мала на меті створення пос¬тійного вій- ськово-морського з’єднання (ініці- атива НАТО 28+2) за участі Украї- ни і Грузії в якості партнерів на постійній основі. Передбачалося, що нове з’єднання матиме значний ударний та амфібійний потенціал. Кораблі інших країн НАТО за- лучатимуть на ротаційній основі, в межах термінів, передбачених кон- венцією Монтре. Це можуть бути: есмінець УРО та амфібійний де- сантно-вертолітний корабель-док ВМС США, підводні човни, фрега- ти, тральщики та інші кораблі. Румунську ініціативу навіть об- говорювали на рівні міністрів обо- рони країн-членів НАТО. Але через проросійську позицію президента Болгарії Борисова, який висловився проти, питання щодо флотилії до порядку денного саміту НАТО ви- рішили не включати. Ймовірно, сьогодні, після від- критого збройного нападу Росії на кораблі ВМСУ, було б доцільно по- вернутися і до розгляду згаданої румунської ініціативи для захисту судноплавства та безпеки у Чорно- му морі. Як варіант, чому б не роз- глянути можливість створення спільного міжнародного військо- во-морського з’єднання на кшталт існуючої міжнародної бригади ЛитПолУкрБриг? ВМСУ і ОВМС НАТО – разом сильніші? Альянс від самого початку роз- глядав Україну в якості важливого Ймовірно, сьогодні, після відкритого збройного нападу Росії на кораблі ВМСУ, було б доцільно повернутися і до розгляду згаданої румунської ініціативи для захисту судноплав- ства та безпеки у Чорному морі
17 партнера не лише на суходолі, але й на морі. Адже НАТО має величезну зону відповідальності саме на мо- рях і океанах, звідси і першочерго- ва зацікавленість у збільшенні со- юзників,здатнихпосилитиморську складову потенціалу безпеки. Саме на це спрямоване активне залучен- ня ВМС країн-партнерів. Навіть сьогодні, попри участь частини сил у вирішення бойових завдань в зоні ООС на Донбасі і на Азові, ВМС України окрім регуляр- них спільних навчань продовжу- ють підтримку операції НАТО «Sea Guardian» шляхом постійного і оперативного обміну інформацією стосовно судноплавства у Чорному морі. Така співпраця є дуже важли- вою, оскільки дозволяє українській стороні ефективно контролювати незаконні заходи суден до портів окупованого Криму та здійснювати перехоплення і затримання спіль- но з ДПС підозрілих суден. В перспективі, на думку коман- дування ВМСУ і західних партне- рів, може буде можливою також участь ВМСУ в операціях ЕС і НАТО в Середземному морі. І хоча останнє, на перший по- гляд, вбачається сьогодні щонай- менше, в якості середньо-терміно- вої перспективи, оскільки під час війни відволікання ВМСУ на інші завдання щонайменше буде усклад- нено, а для участі в таких операціях ВМСУ будуть потрібні багатоці- льові кораблі, яких на разі їм бра- кує. Та все ж важливо інше - йдеть- сяпровагомийаргументнакористь доданої вартості і справжньої цін- ності України для НАТО. І це не випадково, якщо згадати, що кораблі ВМСУ з успіхом вже неодноразово брали участь в кіль- кох тривалих і складних операціях НАТО і ЄС на морі. Зокрема, це ан- титерористична операція НАТО «Активні зусилля» і «Океанський щит» і антипіратська операція ЄС Atlanta в акваторіях Середземного моря і Індійського океану. Першим кораблем ВМС Украї- ни, який з 25 травня до 3 липня 2007 року брав участь в операції «Активні зусилля», став корвет «Тернопіль» з оглядовою командою спеціального призначення на бор- ту. В подальшому, до 2013 року включно, до участі в операції що- річно долучалися один-два бойо- вих кораблі ВМСУ, в т.ч. корвети «Тернопіль» і «Луцьк». А фрегат «Гетьман Сагайдач- ний» з жовтня 2013 року до кінця лютого 2014 року у складі тактич- них корабельних груп НАТО і ЄС виконував завдання щодо бороть- би з морським піратством в Індій- ському океані. До речі, йдеться про найвищий рівень професійної взаємодії ВМСУ з Альянсом, адже йшлося про бойову службу протягом май- же 5 місяців в умовах жаркого і во- логого клімату. При цьому за стан- США як провідна країна НАТО, влас- ним коштом відбудовує якісно нову інфраструктуру ВМСУ, а це вже неабияка реальна допомога Україні
18 дартами НАТО управління задіяними силами здійснювалося з Нортвуду (Велика Британія). Одним з наслідків обміну прак- тичним досвідом ВМСУ і ОВМС НАТО є рішення про створення в структурі ВМСУ постійної струк- тури – Морського оперативного штабу (Maritime Operational Centre - MOC), що повністю відпо- відає стандартам НАТО. Створено захищену мережу зв’язку, що об’єднує усіх користувачів і дозво- ляє оперативно обмінюватись ін- формацією в реальному вимірі часу. Створення МОС ВМСУ - зна- чний прогрес у процесі наближен- ня до стандартів і практики Альян- су. Ця структура відповідатиме за остаточне планування операцій на морі і управління силами і засоба- ми морського, повітряного і бере- гового компонентів ВМСУ, а також ССО. Будівництво МОС за стандарта- ми НАТО по лінії Foreign Military Construction Sales здійснюють аме- риканці. Відомо, що вони планують побудувати для ЗСУ загалом 5 по- дібних об’єктів. Отже, США як провідна країна НАТО, власним коштом відбудовує якісно нову інфраструктуру ВМСУ, а це вже не- абияка реальна допомога Україні. Поряд з цим, має бути реорга- нізована система підготовки осо- бового складу, підвищений рівень
19 військово-морської освіти, в т.ч. за рахунок укріплення партнерських відносин з флотами країн НАТО, наукового обміну, переходу на за- хідні стандарти підготовки особо- вого складу. Як відновлюється потенціал ВМСУ Поряд з діями союзників, Украї- на має сама подбати про власну безпеку на морському напрямку, передусім, посилити власні ВМС. Для можливості виконання покла- дених на них Конституцією Украї- ни завдань щодо забезпечення за- хисту морських інтересів держави та її безпеки з морського напрямку, ВМСУ мають бути спроможними діяти в умовах сучасного морсько- го бою і мати відповідний потенці- ал, тобто, нові бойові кораблі і ка- тери, інтегровані системи розвідки, спостереження, ураження тощо. Наразі ВМСУ реально не мо- жуть протистояти противнику у відкритому морі, оскільки позбав- лені відповідних сил і засобів, на- самперед, багатоцільових кораблів з ударною зброєю. Робота в цьому напрямку триває. І хоча розрахову- вати на швидкий результат поки що не варто, тим не менше, вже перші успіхи дають підстави розра- ховувати на подальший прогрес. Відновлення потенціалу ВМС включає реорганізацію їх у відпо- відності до рекомендацій західних союзників та оптимізацію, попо- внення до 2020 р корабельного складу новими сучасними корабля- ми і катерами, сумісними з кора- блями країн НАТО, створення від- повідноїінфраструктурибазування тощо. Бойові можливості ВМСУ ма- ють бути підвищені до рівня, який дозволить українському флоту дати відсіч потенційним загрозам з морських напрямків на Азовсько- му і Чорному морях, забезпечити інтереси України на морі та участь в міжнародних операціях під егі- дою НАТО і ЄС. Відсутність до цього часу Мор- ської доктрини України і запізнен- ня з розробкою Стратегії розвитку ВМСУ до 2035 року (представлена лише 29 листопада) мають наслід- ком непослідовність і відсутність чіткості у відбудові потенціалу на- шого військового флоту. Перш за усе, не визначено за- вдання, а відтак, не визначено і за- соби для їхнього вирішення, адже будівництво бойових кораблів і створення для них нових зразків ОВТ – це тривалий і технічно складний процес, що вимагає зна- чних коштів. Якщо, наприклад, вважати од- ним з головних завдань ВМСУ за- хист національної території від ра- кетних ударів з моря, то сучасна військово-морська наука передба- чає в якості найбільш ефективного рішення випереджаюче знищення ворожих кораблів-ракетоносців ще до випуску ними своїх ракет. Відсутність до цього часу Морської доктрини України і запізнення з розробкою Стратегії розвитку ВМСУ до 2035 року (представлена лише 29 листопада) мають наслід- ком непослідовність і відсутність чіткості у відбудові потенціалу нашого військового флоту.
20 Тому для відбиття потенційних ракетних ударів з морського на- прямку ВМСУ будуть потрібні єди- на система викриття і супрово- дження цілей з елементами авіаційної і космічної розвідки, а також ефективні засоби ураження у вигляді багатоцільових кораблів морської зони. Все це в розпорядженні ВМСУ відсутнє та й завдання відслідкову- вати російські кораблі-носії «калі- брів» перед ними поки що не сто- їть. Щоправда, планується створення державної системи ви- світлення морської обстановки, од- нак цього для рішення завдання буде недостатньо. А ось впровадження на озбро- єння у 2019 році низки якісно но- вих ракетних систем, наприклад, ОТРК «Сапсан» та ПКР «Нептун» дозволить говорити про створення антиракетного щиту стримування агресора, в т.ч. за участі ВМСУ. Дальність дії ракет, в т.ч. морського і повітряного базування, дозволить уражати морські цілі, в т.ч. кора- блі-носії КР «Калібр» на значних дистанціях і навіть у місцях базу- вання. Що ж ми бачимо в планах роз- будови ВМСУ? Це модернізація фрегата «Гетьман Сагайдачний», прийняття до складу ВМСУ 2-х но- вих десантно-штурмових катерів і 2-х патрульних кораблів типу «Ай- ленд». Ще там є подальше будівни- цтво бронекатерів типу «Гюрза-М» (до 20) та десантно-штурмових ка- терів типу «Кентавр» (до 8), а також середнього розвідувального кора- бля (шифр «Лагуна»). Реалізацію програми «Корвет» офіційно відтерміновано: термін здачі замовнику головного корабля перенесено на 2022 рік, а останньо- го, четвертого – на 2028-й. При цьому добудова головного корабля з 2014 року не фінансується. А це означає невідповідність діючої програми реальним потребам ВМСУ, яким бракує насамперед ба- гатоцільових корветів. Також планується придбання для потреб ВМСУ кількох надма- лих підводних човнів, патрульних літаків українського виробництва Ан-148МП («Світанок»), РЛС СР- 210 «Дельта», П-18 «Малахіт» та ін- шого обладнання, в т.ч. стаціонар- них радіо-гідроакустичних буїв для висвітлення підводної обста- новки. Та й з будівництвом ракетних катерів не все просто. У 2018 році планувалася закладка на стапелі 2-х перших корпусів 400-тонних РКА «Лань» (розробник – ДПЦК). Але закладка на заводі «Кузня на Рибальському» цього року не від- булася і ніколи не відбудеться, оскільки завод пішов іншим шля- хом. Зокрема, там вже розробили власну, вже 600-тонну версію (шифр «Веспа») ракетного катеру, що має замінити в планах і у держ- Впровадження на озброєння у 2019 році низки якісно нових ракетних систем, наприклад, ОТРК «Сапсан» та ПКР «Нептун» дозволить гово- рити про створення антиракетно- го щиту стримування агресора, в т.ч. за участі ВМСУ. Дальність дії ракет, в т.ч. морського і повітряно- го базування, дозволить уражати морські цілі, в т.ч. кораблі-носії КР «Калібр» на значних дистанціях і навіть у місцях базування
21 замовленні згадані вище РКА «Лань». Хто і на якій підставі до- зволив такі новації під час війни- невідомо. Але і «Веспа», здається, поки не відповідає вимогам Замов- ника, адже її технічний проект поки не захищено. Все виглядає так, що можливо і за- кладку, і термін будівництва 2-х пер- ших катерів, що досягли розмірів кор- ветів, буде перенесено. Отже, ВМСУ у 2019 - 2020 роках ризикує залишитися без ракетних катерів. Щоправда, пла- нується впровадження берегових комплексів з ПКР «Нептун», але ж це буде, на відміну від корабельної версії, зброя лише для оборони. Щоправда, залишається авіа- ційна версія ракети «Нептун», що була другим пріоритетом, після бе- регової. Якщо вона (в якості носіїв можуть бути пристосовані літаки Су-24 або Су-27) буде прийнята на озброєння до 2020 року, це певною мірою може компенсувати відста- вання з будівництвом ракетних ка- терів і частково-корветів. До позитивних досягнень цього року відноситься успішне створен- ня і випробування в Україні влас- ної протидиверсійної гідроакус- тичної станції. Триває модернізація протичов- нових вертольотів Ми-14 ПЛ (ПС) з новим обладнанням, в т.ч. станці- ями електронного придушення «Адрос» КТ-01АВ та постановки комбінованих перешкод «Адрос» КУВ 26-50, новим сучасним піло- тажним обладнанням тощо. Залишається актуальним також кадрове питання. Так, ВМСУ вже рік, як мають власний виш - Інсти- тут військово-морських сил НУ ОМА. Втім, військово-морська освіта і наука вимагають подаль- шого розвитку і вдосконалення. Насамкінець, ВМСУ розбудува- ли потужну систему берегової обо- рони, морську піхоту і власні арти- лерійські і ракетні системи, призначенням яких є боротьба з потенційними ворожими десанта- ми. Але співвідношення сил на морі ВМСУ у 2019 - 2020 роках ризикує залишитися без ракетних катерів До позитивних досягнень цього року відноситься успішне створення і випробування в Україні власної протидиверсійної гідроакустичної станції
22 і надалі залишається не на нашу ко- ристь, агресор все ще має можли- вість обирати час і напрямки за- вдання ударів. Тому у випадку відкритої агресії РФ наявні обмежені можливості ВМСУ, передусім, за відсутності на разі ударної компоненти, дозволять лише відбивати десант в межах при- бережної зони. З огляду на це, Украї- ні залишається у крайньому випадку сподіватися на допомогу НАТО.
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 14 грудня 2018 23 Чи вдасться Європейському Союзу об’єднати розвідувальні зусилля? 19 листопада 2018 р. у Брюсселі міністри закордонних справ та оборони 25 країн-членів Європей- ського Союзу домовились про створення Об’єднаної розвідуваль- ної школи (ОРШ), завданням якої буде підготовка кадрів для військо- вих спецслужб ЄС1 . Це рішення прийняте у контексті реалізації од- ного із 17 спільних проектів у рам- ках програми «Постійна структур- на співпраця з питань безпеки та оборони» (PESCO2 ), започаткова- 1  EU agrees plan for joint spy school. – [Електро- нний ресурс]. – Режим доступу: https://www. telegraph.co.uk/news/2018/11/19/eu-agrees- plan-joint-spy-school/ 2  PESCO – «Permanent Structured Cooperation on Security and Defence». Більш докладно ної рівно рік тому усіма країнами- членами, крім Данії, Мальти та Ве- ликої Британії. До недавнього часу саме Лондон гальмував процес розширення загальноєвропейсько- го співробітництва у сфері розвід- увальної діяльності, побоюючись, що це призведе до конкуренції з розвідувальним альянсом «Five Eyes»3 . Проте, зважаючи на набли- див. Безпековий огляд «Виклики і ризики» № 24 (87) від 28.12.2017 р. 3  Альянс був створений на підставі Угоди про співпрацю у сфері радіоелектронної розвід- ки між Великою Британією та США. Сьогод- ні його членами є також Канада, Австралія та Нова Зеландія, а у роботі альянсу беруть участь практично усі країни-члени НАТО, Японія, Республіка Корея. Статус спостері- гача має Ізраїль. Володимир Паливода, головний консультант відділу проблем національної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень
24 ження «Брекзиту», згода Лондона тепер не потрібна. Згідно з офіційним комюніке, проект зі створення ОРШ координу- ватиме Греція, а територіально цей заклад буде розташований на Кіпрі. На організаційні заходи вже виділе- но 13 мільйонів євро з бюджету ЄС. Планується, що ОРШ проводитиме навчання і тренування персоналу для спеціальних служб Євросоюзу у сфері розвідувальної та іншої специ- фічної діяльності. До навчального процесу будуть залучатися фахівці відповідного профілю як з країн- членів ЄС, так і НАТО. Зарубіжні експерти критично по- ставились до того, що провідна роль у проекті належить країнам, які ма- ють дуже тісні зв’язки з Росією . Вод- ночас цей проект не подобається Ан- карі, яка претендує на домінування у регіоні Східного Середземномор’я, тому координуюча роль для свого іс- торичного ворога (навіть, у проекті ЄС,доякогоТуреччинаненалежить) там абсолютно не сприймається. Вихід Великої Британії зі складу Євросоюзу, який має відбутися у бе- резні 2019 р., відкриває простір для започаткуванняіншихспільнихпро- ектів у галузі безпеки та оборони за програмою PESCO, яким Лондон традиційно протистояв. Одним із напрямів вважається посилення співпраці у галузі розвідки. Створення ОРШ, безумовно, є кроком до наближення нового вимі- ру у відносинах між розвідувальни- ми службами країн ЄС. У зв’язку з цим, постає питання, чи у Брюсселі приймуть рішення про створення Європейського розвідувального агентства (ЄРА), про яке говориться з 2004 р. (тоді Австрія запропонува- ла створити аналог ЦРУ). Востаннє активно почали порушувати це пи- тання у 2015 р., після хвилі терорис- тичних актів у Європі. Вигідною обставиною (крім на- слідків «Брекзиту») може бути пози- тивний досвід, пов’язаний із модер- нізацією розвідувальної системи НАТО, схваленою на саміті цієї орга- нізації у Варшаві в липні 2016 р. Роз- роблені там рішення як організацій- ні, так і функціональні могли б стати джерелом натхнення у процесі ство- рення подібної системи у рамках Єв- росоюзу4 . Слід нагадати, що ідея обміну розвідувальними даними між краї- нами-членами ЄС отримала свій розвиток на початку 1990-х рр. У той час були оформлені інституційні рамки для ведення розвідувальної діяльності в інтересах усього Євро- союзу. Їх еволюція у наступні роки була тісно пов’язана з прийняттям у 1999 р. Європейської безпекової та оборонноїполітики(ЄБОП),атакож створенням організаційних струк- тур, відповідальних за забезпечення керівництва ЄС інформацією, необ- 4  Czy powstanie europejskie CIA? – [Електро- нний ресурс]. – Режим доступу: https://www. infosecurity24.pl/sluzby-specjalne/czy- powstanie-europejskie-cia
25 хідною у процесі прийняття рішень при впровадженні ЄБОП. З розвитком Євросоюзу змінюва- лись і структури, відповідальні за ін- формаційну підтримку реалізації як ЄБОП (з 2010 р. - Спільна безпекова та оборонна політика - СБОП), так і Європейської служби зовнішньої ді- яльності (ЄСЗД), створеної у 2009 р. Сьогодні ЄС у рамках СБОП має у своєму розпорядженні: Військовий штаб, який складається з військовос- лужбовців країн-членів Євросоюзу і, в основному, відповідає за проведен- ня військових операцій у кризових ситуаціях; Супутниковий центр, дислокований в Іспанії; Інститут до- сліджень проблем безпеки, розташо- ваний у Парижі. Однак ключовою установою у цій сфері є Розвідувальний і ситуа- ційний центр (РСЦ), який почав функціонувати у 2002 р. (до 2012 р. мав назву Ситуаційний центр). З 2011 р. він входить до складу ЄСЗД і підпорядковується безпосередньо Верховному представнику Євросо- юзу у закордонних справах і безпе- кової політики. Штат РСЦ налічує майже 100 осіб, четверта частина з Джерело: https://netzpolitik.org/2013/eums-int-und-intcen-die-geheimdienste-der- europaeischen-union/
26 яких - представники розвідуваль- них служб країн-членів. Завданням РСЦ є забезпечення ЄСЗД, Євроко- місії, інших високопосадовців ЄС та політичного керівництва країн-чле- нів необхідною аналітичною інфор- мацією. Матеріали РСЦ готуються на основі джерел кількох категорій. Пе- редусім, це так звані відкриті джере- ла (Інтернет, засоби масової інфор- мації, соціальні мережі, блоги та інше). Ще одним важливим джере- лом є дані, що надаються спецслуж- бами країн-членів (зазвичай, з дуже низьким грифом секретності). РСЦ використовує теж інформацію ди- пломатичних установ Євросоюзу, міжнародних та неурядових органі- зацій та Супутникового центру ЄС. У дискусії щодо створення ЄРА саме РСЦ найчастіше розглядається у ролі її ядра. Проте, відсутність од- нозначних рішень щодо моделі май- бутньої загальноєвропейської роз- відувальної служби, а також досить хаотичний та повільний курс самої дискусії, вказують, що проблема ін- ституціоналізації є найменшою про- блемою у цій справі. Фундаменталь- незначеннямаєвідповідьнапитання про принципи, обсяги, методи та форми співробітництва в області розвідки між країнами-членами Єв- росоюзу. Залишається невирішеним питання щодо ролі інституцій ЄС в організації цього співробітництва та відносин між інституціями Євросо- юзу і національними спецслужбами. У Брюсселі розуміють необхідність зміцнення розвідувальної співпраці у безпековій сфері, однак через брак концепції її регулювання на рівні ЄС вона знаходить своє практичне ви- раження переважно у двосторонніх або регіональних форматах. Існують й багатосторонні форми співпраці (наприклад, «Бернський клуб чи «G15»), та всі вони є добровільними і неформальним, а їх функціонування здійснюється без участі інституцій Євросоюзу (РСЦ іноді запрошують на засідання, але це не є правилом). Спецслужби країн-членів ЄС вно- сятьсвійвкладудіяльністьРСЦ,від- ряджаючи у його штат своїх аналіти- ків, однак це має необов’язковий характер (як результат, частина кра- їн взагалі не посилає своїх представ- ників). Таким чином, можна сказати, що в останні роки спостерігається пожвавлення співробітництва кра- їн-членів ЄС у сфері розвідки, проте його формат не передбачає участі ін- ституцій Євросоюзу. Це відбуваєть- ся в той час, коли спецслужби біль- шості держав беруть активну участь у діяльності узгодженої та структу- рованої системи розвідки НАТО (як цивільного, так і військового її ком- понентів). Постає питання про причини та- кого стану справ. Хоча існує ціла низка факторів, які відповідають за той чи інший напрям еволюції цієї сфери (багато з них є об’єктивними), але з ретроспективної точки зору можна вирізнити основну причину,
27 що заважає формуванню узгодженої та ефективної розвідувальної систе- ми ЄС. Це відсутність спільної, окре- мо від інших, політики Євросоюзу у сфері інформації та розвідки, яка б встановлювала організаційні та функціональні рамки співробітни- цтво, надаючи йому необхідні на- прямки та динаміку розвитку. Доки такої політики немає, будь-які рі- шення, що стосуються механізмів і правил функціонування розвіду- вального співтовариства ЄС, будуть підпорядковані інтересам високопо- садовців і очолюваних ними струк- тур(головнимчином,СБОПіЄСЗД), які є споживачами розвідувального продукту. У цих умовах практично неможливо схилити національні розвідувальні служби до активізації обміну інформацією зі структурами Євросоюзу та створення розвіду- вального співтовариства на рівні ЄС. На думку експертів, приклад не- давньої реформи НАТО5 «підказує» рішення, яке полягає у введенні по- сади Єврокомісара у справах розвід- ки і внутрішньої безпеки (у ранзі за- ступника Голови Єврокомісії). Цей високопосадовецьмаєвідповідатиза формування політики ЄС у цій галу- зі та створення механізмів і струк- тур, у рамках яких вона буде реалізо- вана. Ключовим інституційним інструментом для такої системи 5  Ключовим елементом реформи у 2016 р. ста- ло створення нового підрозділу в штаб- квартирі НАТО, який складається з двох частин: розвідки (з об’єднаними напрямами цивільної і військової розвідки) і безпеки (Офіс безпеки НАТО). Цей підрозділ підпо- рядкований помічнику Генерального секре- таря НАТО з питань розвідки і безпеки. Джерело: https://www.express.co.uk/news/world/574199/EU-Europe-spy-agency-spying-France- Germany-secret-agents-Jean-Claude-Juncker
28 може стати доки що міфічне ЄРА, яке водночас не варто перетворюва- ти у «суперагентство» або незалежну спецслужбу на кшталт відповідних національних органів. Його роль по- винна зводитися, з одного боку, до забезпечення інформаційної під- тримки процесу прийняття рішень в Євросоюзі, що стосуються безпеки суспільства і інституцій ЄС, з іншо- го, - до організації співробітництва країн-членів та ефективного обміну даними, що мають стратегічне зна- чення у сфері безпеки. До завдань ЄРА належало б теж забезпечення внутрішньої безпеки розвідувальної системи (зокрема, охорона секретної інформації та захист осіб, які володі- ють цією інформацією). Крім того, ЄРА могло б виконува- ти функції інформаційно-аналітич- ного центру в інтересах інституцій Євросоюзу та координувати потік розвідувальної інформації, забезпе- чуючи не тільки безпеку процесу, а й цілісність переданого контенту. Така модель ЄРА позбавлена повнова- жень самостійно проводити аген- турну розвідку та використовувати оперативні методи, притаманні кла- сичним спецслужбам. Створення ЄРА сприяло б радикальному збіль- шенню вкладу національних спец- служб у розвідувальну систему ЄС, а також структуруванню та інституці- оналізації їх співпраці на користь Євросоюзу. Підсумовуючи викладене, можна стверджувати, що ідея створення ЄРА є раціональною і заслуговує на серйозне ставлення до неї. Міжна- родна безпекова ситуація, яка по- стійно ускладнюється, зростання на- пруженості у безпосередній близькості від кордонів ЄС, є підста- вою для обґрунтування початку реа- лізації цієї концепції у найближчому майбутньому. Однак це надзвичайно складне завдання, реалізація якого вимагає зламання багатьох стереоти- пів та бар’єрів, що об’єктивно існу- ють як на рівні країн-членів та їхніх спецслужб, так і інституцій Євросо- юзу. Зарубіжні експерти вважають, що основною умовою є повне усві- домлення лідерами ЄС необхідності створення єдиної розвідувальної системи на базі ЄРА та наявність по- слідовної волі щодо формування спільної розвідувальної політики ЄС. Будь-які ініціативи, що передують досягненню цього стану свідомості, будуть передчасними, і тому прире- чені на провал, навіть шкідливі6 . 6  Ключовим елементом реформи у 2016 р. ста- ло створення нового підрозділу в штаб- квартирі НАТО, який складається з двох частин: розвідки (з об’єднаними напрямами цивільної і військової розвідки) і безпеки (Офіс безпеки НАТО). Цей підрозділ підпо- рядкований помічнику Генерального секре- таря НАТО з питань розвідки і безпеки.
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 14 грудня 2018 29 Частые визиты высокопостав- ленных американских дипломатов и генералов в Баку указывают на то, что Вашингтон желает значи- тельно увеличить объем грузопере- возок по «Северной распредели- тельной сети» (СРС) – системе автодорожных, железнодорожных и воздушных путей транспорти- ровки спецгрузов по территории Турецкой Республики (ТР), Грузии, Азербайджанской Республики (АР), Республики Казахстан (РК) и Республики Узбекистан (РУ) вой- скам США в Исламскую Республи- ку Афганистан (ИРА). Вашингтон стремится сокра- тить зависимость от пакистанского наземного маршрута. Правда, Транспортное командование США (TRANSCOM) не вдается в подроб- ности планов расширения СРС. Притом что, будучи ключевым зве- ном СРС, Баку уже обеспечивает безопасный маршрут доставки спецгрузов США и НАТО для 40% Международных сил содействия безопасности (ISAF) в ИРА. Перспективы использования железнодорожной магистрали Баку – Тбилиси – Карс (БТК) целе- сообразно рассматривать в контек- сте геополитики и стратегии США, для которых БТК – это коридор, связывающий Восток с Западом, обходящий РФ и ИРИ. Следует также учитывать, что региональ- ные процессы на Южном Кавказе Роль региона Южного Кавказа в логистической поддержке операции США в Исламской Республике Афганистан Рауф Раджабов, востоковед, руководитель информационно-аналитического центра 3RD VIEW, Баку, Азербайджан
30 характеризуются столкновением геополитических и геоэкономиче- ских интересов США, ЕС, НАТО, Российской Федерации (РФ), ТР, Исламской Республики Иран (ИРИ), Китайской Народной Ре- спублики (КНР). Иными словами, геополитиче- ская борьба разворачивается вокруг доступа к энергетическим ресурсам Каспийско-Центрально-Азиатского региона и Южной Азии, а также контроля над региональными транспортными коммуникациями. И США стремятся добиться в этой геополитической борьбе реализа- ции своих интересов, в том числе, значительного ослабления страте- гических позиций Москвы в Ка- спийско-Центрально-Азиатском регионе и Южной Азии. Ведь США стремятся направить основные тор- говые потоки с Востока на Запад. Именно в этой геополитической конфигурации и должна реализо- вываться железнодорожная маги- страль БТК. Интересы США Чтобы удовлетворить возрос- шую потребность в военных по- ставках в ИРА и уменьшить зави- симость от линий снабжения от Исламабада, администрация Пре- зидента США Дональда Трампа формирует наземный маршрут СРС, предполагающий, в том чис- ле, коммерческие логистические договоренности, связывающие балтийские и каспийские порты с ИРА через Южный Кавказ и Цен- трально-Азиатский регион (ЦАР). Дело в том, что решения Прези- дента США Д.Трампа увеличить американский военный контин- гент в ИРА, усилить санкционный режим против ИРИ и РФ, приоста- новить военную помощь Ислама- баду - обязывают Вашингтон уско- рить запуск наземного маршрута СРС через ТР, Грузию, АР, Каспий- ское море, РК в направлении Узбе- кистана, который имеет железно- дорожное сообщение с северной частью ИРА. Поэтому США заин- тересованы в использовании же- лезнодорожной магистрали БТК для перевозки военных грузов. В ходе обсуждения предложения ко- ридора БТК в связи с этой целью, Анкара уже дала на это свое перво- начальное согласие транспорти- ровку военных грузов по этому ко- ридору. Кстати, Анкара, Баку и Тбилиси лоббируют использование НАТО железной дороги БТК для перевоз- ки грузов, как в ИРА, так и в обрат- ном направлении. В частности, АР, Грузия и ТР выступили в формате ISAF на Североатлантическом со- вете с соответствующим представ- лением по поводу железной дороги БТК и провели совместную презен- тацию в Брюсселе. В свою очередь министр обороны АР Закир Гаса- нов 9 ноября 2017 года принял уча- стие во встрече министров, кото- США стремятся добиться в этой геополитической борьбе реализации своих интересов, в том числе, значительного ослабления страте- гических позиций Москвы в Каспий- ско-Центрально-Азиатском регионе и Южной Азии
31 рые играют активную роль в миссии НАТО в ИРА «Решительная поддержка». З.Гасанов в Брюсселе отметил важность для миссии НАТО открытой в конце октября 2017 года железнодорожной маги- страли БТК. Железная дорога БТК, по мнению З.Гасанова, станет ча- стью транспортной системы в мас- штабе Евразии. И министр ино- странных дел АР Эльмар Мамедъяров считает, что США и НАТО должны использовать же- лезнодорожную магистраль БТК. Следует отметить, что и Таш- кент активно поддерживает кори- дор БТК в рамках СРС, что пози- тивно сказывается на перспективах железнодорожной магистрали. Так, в ходе визита Президента РУ Узбе- кистана Шавката Мирзиеева в США стороны также затронули во- просы организации транзита аме- риканских грузов в ИРА. В ходе встречи с Президентом РУ Д.Трамп отметил давнее партнерство с Таш- кентом в сфере борьбы с террориз- мом и, в особенности, в вопросе предоставления узбекской сторо- ной логистического доступа для США на территорию ИРА, которое вновь приобретает особую акту- альность для Вашингтона. В свою очередь, Ш.Мирзиеев в ходе пере- говоров подтвердил свою полную поддержку стратегии Д.Трампа по Южной Азии и заверил, что Таш- кент окажет дальнейшую поддерж- ку СРС. Перспективы СРС На фоне ухудшения американо- пакистанских межгосударствен- ных отношений сегодня стоит во- прос о том, что, дескать, закроется сухопутный логистический кори- дор из Аравийского моря (Карачи) до ИРА. Но основным маршрутом до- ставки американских грузов в ИРА служит именно территория Паки- стана. Инженерно-техническое оборудование, запчасти, продо- вольствие, бытовая продукция, прибывают в морских контейнерах в пакистанский порт Карачи. Ору- жие и амуниция доставляются в ИРА исключительно авиатран- спортом. В Карачи контейнеры и топливо перегружаются на фуры местных дальнобойщиков, кото- рые следуют через территорию Па- кистана в афганский город Кветта через регион Белуджистан и города Кандагар, Баграм и Кабул, через пакистанский город Пешавар. Этот маршрут составляет 2 тысячи км и в нем задействованы 2,5-4 тысячи единиц автотранспорта. До 2009 года через территорию Пакистана в ИРА доставлялось 90% грузов для американских военных. Транспортировка же спецгру- зов США по южной ветке маршру- та СРС обходилась на треть доро- же, чем транзитом через Пакистан, но дешевле, чем авиаперевозки (14 тысяч долларов США за 1 тонну). В 2011 году перевозка одного 20-фу-
32 тового контейнера грузоподъемно- стью 24 тонн по СРС стоила 20 ты- сяч долларов США. В 2011 году через территорию Пакистана было перевезено 35 тысяч контейнеров для нужд НАТО, а по двум веткам СРС – 27 тысяч контейнеров. Южная ветка СРС позволяет перевозить треть грузов, которые идут по маршруту СРС. В тоже время, нужно учитывать, что в 2011 году вооруженный контингент США и их партнеров по НАТО в ИРА составлял 130 тысяч человек, что не сравнимо с нынешним коли- чеством американских военных (15 тысяч человек). В рамках СРС США потребуется везти значительно меньше грузов, чем в 2011 году. И вряд ли южная ветка СРС станет заменой маршруту через террито- рию Пакистана, - она лишь позво- лит перевозить часть спецгрузов США. Ведь морской путь поставок спецгрузов США через Пакистан в ИРА значительно дешевле, чем че- рез аэропорты ТР, Грузии, АР и Ре- спублик Центральной Азии (ЦА). Очевидно, что масштабные воз- душные перевозки спецгрузов очень дороги. Тем более что значи- тельного увеличения контингента США и НАТО в ИРА не предусма- тривается. Следует также учитывать, что за сухопутный транзит для воору- жения США через Пакистан Ва- шингтон заплатил Исламабаду в общей сложности 33 млрд. долла- ров за 15 лет сотрудничества. Поэ- тому Ташкент ранее пытался мате- риализовать свой статус единственной страны ЦАР, имею- щей железнодорожное сообщение с ИРА, и пытался получить допол- нительные 50% стоимости за тран- зит военных грузов США из ИРА, настаивая на дополнительной пре- мии к той сумме, которую получа- ют американские партнеры. Кста- ти, официальные власти стран, входящих в маршрут СРС, считают данный коридор коммерческим транзитом, за который США долж- ны платить немалые деньги. Кроме того, власти республик полагают, что транспортировка американ- ских спецгрузов загрузит имеющи- еся мощности и будет способство- вать развитию их транспортно-логистического по- тенциала. Более того, США открыли СРС после 2009 года. Теоретически един- ственным доступным для США и НАТО альтернативным маршрутом поставок спецгрузов считается ко- ридор ТР – АР – РК – РУ – ИРА. При том, что США планируют перебро- сить в ИРА различное военное обо- рудование – БПЛА, вертолеты, бро- нетехнику и артиллерию. На сегодняшний день Вашингтон пред- ложил ТР, АР, РК и РУ включить порты Баку, Курык и Актау в тран- зитный маршрут, чтобы доставлять спецгрузы с территории ТР, Грузии и АР через Каспийское море в РК и За сухопутный транзит для воору- жения США через Пакистан Вашинг- тон заплатил Исламабаду в общей сложности 33 млрд. долларов за 15 лет сотрудничества
33 далее железнодорожным транспор- том через ряд ж.-д. станций – через «Сарыагаш», «Келес» или «Бей- неу» – «Каракалпакия», далее в РУ и ИРА. Однако в настоящее время на севере ИРА доминируют воору- женные отряды движения «Тали- бан». Маршрут СРС проходит че- рез центральную часть ИРА, и США не избежать вооруженных нападений талибов на американ- ские спецгрузы, проходящие через перевал Саланг, связывающий се- верную и центральную части стра- ны. Провоз спецгрузов США через провинцию Герат также опасен, т.к. и здесь контроль над провинцией находится в руках движения «Та- либан». Правда, США ведут дву- сторонние переговоры с движени- ем «Талибан», в том числе, и по вопросу безопасности. При том, что Вашингтон должен готовиться к выводу своих ограниченных сил из ИРА в случае политического урегулирования афганской граж- данской войны. Кроме того, потенциал желез- ной дороги БТК можно использо- вать в полном объеме лишь в слу- чае, если китайские грузы будут направлены по этому коридору. Дело в том, что Брюссель рассма- тривает коридор БТК сквозь при- зму экономических интересов ЕС. Если в настоящее время объем тор- говли между ЕС и КНР составляет 500 млрд. долларов США, то к 2020 году этот объем увеличится до 800 млрд. долларов США. Перспекти- вы роста торговли между ЕС и КНР в основном и предопределяют за- интересованность Брюсселя в том, чтобы соответствующие товаропо- токи проходили по коридору БТК. В Брюсселе считают, что благодаря дальнейшему улучшению транс- портных связей между ТР и Болга- рией, а также между АР и ЦАР, же- лезнодорожная магистраль БТК обеспечит быструю и надежную сухопутную связь между Европой и Азией вдоль «Шелкового пути». Сухопутное сообщение между Ев- ропой и КНР по железнодорожной линии БТК будет занимать около 15 дней, что более чем в 2 раза бы- стрее морского маршрута. Грузопе- ревозки из КНР в такие страны, как ФРГ, Франция и Британия, за- нимают 45-62 дня. Железная доро- га БТК позволит доставлять грузы в течение 30-45 дней. Стоимость по данному коридору дешевле авиапе- релета в 2 раза. В настоящее время объем грузов, транспортируемых из Китая в Европу, превышает 240 млн. тонн. Символично, что официальные власти АР считают железнодорож- ную магистраль БТК как неотдели- мую часть «Шелкового пути». Выводы Фактически СРС восстанавли- вает военную логистику, которая была налажена в 2000-е годы через Маршрут СРС проходит через центральную часть ИРА, и США не избежать вооруженных нападений талибов на американские спецгрузы, проходящие через пере- вал Саланг, связывающий северную и центральную части страны Символично, что официальные власти АР считают железнодорож- ную магистраль БТК как неотдели- мую часть «Шелкового пути». Фактически СРС восстанавливает военную логистику, которая была налажена в 2000-е годы через транспортные узлы в республиках ЦА. Тогда этот маршрут служил дополнением к пакистанскому маршруту, а сейчас может стать основным в двух случаях
34 транспортные узлы в республиках ЦА. Тогда этот маршрут служил дополнением к пакистанскому маршруту, а сейчас может стать ос- новным в двух случаях: Первый - если администрация Президента США Д. Трампа осу- ществит свою угрозу и оставит Ис- ламабад без ежегодных финансо- вых вливаний, а пакистанская сторона в ответ закроет для амери- канских военных путь от порта Ка- рачи к афганской границе. Из-за того, что Исламабад запрещает американским военным организо- вать охрану конвоев из порта Кара- чи, США несут убытки из-за ча- стых нападений талибов на пакистанские фуры возле границы с ИРА. Притом что за каждый гру- зовик с припасами Исламабад по- лучает от Вашингтона 1500-1800 долларов США. Путь через ИРП – самый короткий, дешевый и при- емлемый способ доставки спецгру- зов США и НАТО в ИРА. По вышеуказанному маршру- ту СРС через РУ речь может идти о перевозке топлива, оборудова- ния, продуктов, строительных материалов, т. е. не летальных грузах. Что же касается леталь- ных грузов и военнослужащих, то их придется США доставлять по воздуху с военных баз в Пер- сидском заливе: Аль-Удейд и Аль-Сайлия в Катаре, Кэмп Арифджан в Кувейте или базы ВМФ в Бахрейне. В любом случае, все эти варианты сильно уступа- ют по всем параметрам маршру- ту через ИРП. Альтернативные пути доставки американских спецгрузов в ИРА дороже в 7−8 раз. Второй - если переговоры меж- ду США и движением «Талибан» завершатся провалом со всеми вы- текающими последствиями, в том числе организацией весной 2019 года американского наступления на талибов. В этом случае потребу- ется увеличение, с одной стороны, воинского контингента США и НАТО в ИРА, а с другой, поставок спецгрузов по СРС.
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 14 грудня 2018 35 Часть 1. Действия войск и сил В сентябре 2018 г в России прош- ли манёвры «Восток-2018». Это было самое значимое мероприятие по боевой подготовке в этом году и, как писала пресса, крупнейшие ма- нёвры ВС на территории страны за последние 37 лет. В их преддверие, 6 сентября был проведен брифинг для военных атташе (св. 80) и пред- ставителей СМИ (187) с участием начальника генштаба ВС России В. Герасимова, заместителей министра обороны Д. Булгакова и А. Фомина, военного атташе при посольстве КНР Куй Яньвэя. Ниже приведены тезисы их выступлений. В. Герасимов сообщил: «Манёв- ры «Восток-2018» начинаются 11 сентября, и в этом нет никакой сенсации. Это – плановое меропри- ятие, которое проводится в рамках подготовки ВС и оно завершает го- довой цикл боевой учебы войск. Предыдущие стратегические учения были проведены на терри- ториях Центрального военного округа (ЦВО, в 2015 г), Южного во- енного округа (ЮВО, в 2016 г) и За- падного военного округа (ЗВО, в 2017 г). Наряду с плановыми меро- приятиями подготовки войск осу- ществляются внезапные комплекс- ные проверки боевой готовности. Ежегодно проводится 4-6 проверок уровня округ, флот, род войск, ко- торые охватывают практически все ВС. Число таких проверок ежегод- Аналітичні розробки Российские манёвры «Восток-2018» – Что это было? Юрий Бараш, член Экспертного Совета ЦИАКР
36 но увеличивается (в 2013 и 2014 годы было проведено по 4 провер- ки, в 2015 и 2016 годы – по 5, а в 2017 г – 6). Первые внезапные проверки (в 2013 г), вскрыли серьезные недо- статки в подготовке войск. Соеди- нения и части были, как бы, привя- заны к своим военным городкам и ближайшим полигонам, практики перегруппировок на большие рас- стояния и в новые районы не име- ли. Индивидуальная подготовка личного состава также оставляла желать лучшего. Анализируя ре- зультаты первых проверок, нами были сделаны выводы и приняты меры по исправлению ситуации. Подготовка войск с тех пор пре- терпела изменения. Были внесены коррективы в методики обучения, программы и курсы боевой подго- товки. Теперь в ходе внезапных проверок войска действуют преи- мущественно на незнакомых поли- гонах, перегруппировки осущест- вляются на большие расстояния. В то же время расширение географии проверок выявило ряд проблем. С распадом СССР и изменением форм собственности предприятий и организаций транспорта возник- ли сложности, которые надо было решать для обеспечения перевозок войск. Это потребовало принятия решений на региональном и феде- ральном уровнях по использова- нию в интересах ВС железных до- рог, гражданских аэродромов и портов. Сейчас эти проблемы ре- шены. Сегодня, командиры и шта- бы в любом военном округе и роде войск могут организовать и осуще- ствить перегруппировку на боль- шие расстояния и выполнение за- дач на незнакомой местности. Решение этих задач в 2013-2014 годах позволило в сентябре 2015 г в короткие сроки развернуть рос- сийскую группировку войск в Си- рии. В результате впервые в новей- шей истории России её ВС стали применяться на удалённом ТВД. Сейчас у нас в боевых подразде- лениях проходят службу в основ- ном контрактники. Они являются профессионалами. Есть и призыв- ники, но их меньше. В полку, бри- гаде 2 б-на и ряд других боевых подразделений укомплектованы контрактниками, а 3-й б-н – при- зывниками. Сержанты – все кон- трактники. На основе подразделе- ний с контрактниками создаются батальонные тактические группы (БТГ). В полку и бригаде их 2-3. Это б-ны со средствами усиления по 800-900 чел. Они полностью обе- спечены для ведения боевых дей- ствий. По итогам проверок эти БТГ оцениваются в основном на «хоро- шо» и «отлично». Сегодня в СВ и ВДВ 126 БТГ, укомплектованных контрактниками, и постоянно го- товых выполнять боевые задачи. Проведенные с 2013 г меропри- ятия дали результаты. Значительно улучшились индивидуальные по-
37 казатели боевой подготовки. На- плаванность экипажей кораблей увеличилась до 57 суток и возросла более чем в 2 раза. Годовой налет на летчика увеличился на 16,5% и со- ставил во всех родах авиации более 100 часов. Стаж вождения механи- ков-водителей танков и БМП при норме 250 км теперь составляет 345-410 км. Число прыжков с пара- шютом за год доведено до 200 тыс., что в 1,8 раз превышает показатели 2012 г. Повышению уровня подго- товки войск способствовало по- ступление новой современной тех- ники. По сравнению с 2012 г обеспеченность современными ВВТ повысилась в 3,7 раз, с 16% до 60%. Манёврам «Восток-2018» пред- шествовал весь цикл подготови- тельных мероприятий – внезапные проверки и командно-штабные тренировки. В августе была прове- дена проверка Северного флота (СФ), а в конце – ЦВО и ВВО. Кроме того, проведены 16 уче- ний по видам обеспечения, в т.ч. по разведке, РЭБ, маскировке, мо- рально-психологическому, матери- ально-техническому обеспечению и др. К специальным учениям при- влекались все соединения, части и подразделения, выполняющие за- дачи по обеспечению войск. При подготовке к манёврам «Восток-2018» проведены меро- приятия с поставкой мобилизаци- онных ресурсов. Отмобилизовано 21 формирование в 10 субъектах РФ, несколько тысяч граждан при- звано из запаса. В ЮВО и ЦВО сформированы подразделения тер- риториальных войск, которые были переброшены военно-транс- портной авиацией в ВВО для вы- полнения учебно-боевых задач. Главная цель манёвров «Вос- ток-2018» – проверить реальный уровень подготовки объединений, который можно оценить только на учениях соответствующего мас- штаба. Данные манёвры, проводи- мые на двусторонней основе, явля- ются высшей формой проверки боевого мастерства, полевой, воз- душной и морской выучки войск военных округов. К манёврам привлекаются вой- ска ВВО и ЦВО, СФ и ВДВ, а также часть сил дальней, военно-транс- портной и оперативно-тактиче- ской авиации ВКС. Всего в манёв- рах примут участие 297 тыс. военнослужащих, св. 1000 самоле- тов, вертолетов и БПЛА, до 36 тыс. танков, ББМ и др. машин, до 80 ко- раблей и судов. В них также примут участие формирования Народно-освобо- дительной армии Китая (НОАК) и ВС Монголии, которые будут дей- ствовать по общему замыслу в еди- ных боевых порядках с военнослу- жащими РФ. Сейчас войска этих государств завершают на полигоне Цугол мероприятия слаживания и совместной подготовки.
38 Манёвры «Восток-2018» прово- дятся в пределах бюджетных средств, выделенных МО на бое- вую учебу на год. Все это заранее заложено в бюджет МО на текущий год и выделения дополнительных средств не требуется. Значит, смету не превысили (если это правда). Но стоимость манёвров благоразумно не сообща- ется – видимо, чтобы не нервиро- вать граждан России. Основными особенностями ма- нёвров является двухсторонний формат их проведения не только в стратегическом масштабе, но и на всех уровнях управления. Действи- ям соединений и частей на незна- комых полигонах предшествовала их переброска комбинированным способом на расстояния до 7 тыс. км и осуществление межфлотского перехода на дальность до 4 тыс. миль. В результате переброски войск по замыслу учения сейчас созданы две противоборствующие группи- ровки – с одной стороны ЦВО и СФ, с другой – ВВО с Тихоокеан- ским флотом (ТФ). Для контроля за действиями обучаемых подго- товлен аппарат посредников. Рабо- та штабов и действия войск будут оценены на протяжении всех ма- нёвров. Активная фаза манёвров прой- дет с 11 по 17 сентября в 2 этапа. Основные действия развернутся на 5 общевойсковых полигонах, 4 по- лигонах ВВС и ПВО, в акваториях Охотского и Берингова морей, Ава- чинского и Кроноцкого заливов. На 1-ом этапе (2 суток), штабы завершат планирование, подготов- ку войск к ведению боевых дей- ствий, организацию взаимодей- ствия и обеспечения. На 2-ом этапе (5 суток), войска осуществят практические действия в соответствии с принятыми реше- ниями. В ходе него планируется от- работать вопросы нанесения мас- сированных авиационных ударов, борьбы с крылатыми ракетами, ве- дения оборонительных, наступа- тельных, рейдовых и обходящих действий. В акваториях Охотского моря и северо-западной части Ти- хого океана будут выполнены учеб- но-боевые задачи по отражению ударов средств воздушного нападе- ния, нанесения поражения кора- бельным группировкам и силам морского десанта. Авиация примет участие в поддержке наступления СВ и обороны побережья. Самоле- ты и вертолеты отработают нанесе- ние ударов. Наиболее динамичные боевые действия планируется разыграть на полигоне Цугол, где три армии ВВО совместно с формированиями НОАК и ВС Монголии будут про- тивостоять двум армиям ЦВО. В ходе розыгрыша тактических эпизодов спланировано широкое применение робототехники, БПЛА, высадка воздушных десан-
39 тов парашютным способом, дей- ствия десантной аэромобильной бригады, отработка других такти- ческих приемов. Для обучаемых разработана сложная и быстроме- няющаяся обстановка, требующая принятия энергичных, оператив- ных мер и нестандартных решений. Работа штабов по организации боя будет построена с применением со- временных АСУ и учетом опыта операции в Сирии. Войска выполнят задачи веде- ния маневренной обороны, нанесе- ния поражения противнику огнем артиллерийских подразделений и ударами армейской авиации. Отра- ботают переход в контрнаступле- ние с форсированием водной пре- грады в сложных условиях. По завершении практических дей- ствий руководством манёвров бу- дет проведен полевой смотр войск. В совместных действиях войск на полигоне Цугол примут участие до 25 тыс. военнослужащих РФ, бу- дет использовано св. 7 тыс. ед. ВВТ, около 250 самолетов и вертолетов, от НОАК – 3,5 тыс. чел. 600 ед. ВВТ (по другим данным – 3,2 тыс. чел. 900 ед. ВВТ), 6 самолётов и 24 вер- толёта. На манёврах «Восток-2018» все противоборствующие государства условные. Они расположены на территории РФ, в западной и вос- точной ее частях. Маневры не на- правлены против других стран и соответствуют нашей военной док- трине, которая носит оборонитель- ный характер. Приглашаем всех военных атташе принять участие в активной фазе маневров в качестве наблюдателей» [1]. Присутствова- ло 87 наблюдателей из 59 стран, а также 326 СМИ. Д. Булгаков заявил, что накану- не манёвров «Восток-2018» прове- дена масштабная проверка органов материально-технического обеспе- чения (МТО). «С 17 по 25 августа в ЦВО, ВВО и на СФ прошли специ- альные учения, в ходе которых за- вершено развертывание группи- ровкисилисредствМТО,выполнен весь комплекс возложенных на си- стему МТО задач от войскового до стратегического звена». На полиго- не Цугол развернут восстанови- тельный комплекс, в работе кото- рого задействуют более двух тыс. специалистов, рембригады от про- мышленных предприятий. «Совместно с китайскими кол- легами были успешно решены зада- чи по обеспечению перегруппиров- ки контингента НОАК на территорию Забайкальского края. Силами подразделений техническо- го обеспечения и дорожных войск в местах выгрузки и на маршрутах выдвижения протяженностью бо- лее 200 км были развернуты пункты технической помощи, посты регу- лирования и диспетчерские пун- кты, что обеспечило беспрепят- ственный пропуск прибывших войск. Организовано всестороннее
40 обеспечение контингента ВС Мон- голии», – заметил Булгаков. По его словам, на полигонах развернуто более 80 складов с горючим и бое- припасами, 100 продовольственных пунктов. Куй Яньвэй поблагодарил руко- водство ВС России за приглашение формирований НОАК участвовать в маневрах «Восток-2018» и пре- красную организацию и размеще- ние военнослужащих КНР на поли- гоне Цугол, где созданы отличные условия для боевой работы и отды- ха. Это позволит укрепить китай- ско-российские отношения, страте- гическое взаимодействие и получить «бесценный боевой опыт российской стороны, что будет, без- условно, полезно обеспечению мира и стабильности в регионе». Атташе подчеркнул, что маневры не на- правлены против третьих стран. А. Фомин говорил о том же. От- метив, что в западных СМИ появ- ляются спекулятивные публикации, в которых «Восток-2018» расцени- вается как угроза НАТО и ЕС, он обратил внимание на отсутствие как в предыдущих, так и в нынеш- них маневрах ВС РФ хотя бы мини- мальных признаков антинатовской направленности и агрессии. «Мало того, в ходе учений рос- сийские подразделения, играющие роль противника, никогда не ис- пользуют вооружение и обмунди- рование натовского образца, не подбирают специально англоязыч- ный контингент, как это практику- ют наши коллеги из НАТО, экипи- руя часть русскоговорящих партнеров в советское и россий- ское обмундирование с соответ- ствующим вооружением и техни- кой», – заявил А. Фомин. При планировании маневров были учтены требования соглаше- ний об укреплении доверия в райо- не границ с КНР, Казахстаном, Тад- жикистаном и Киргизией. На дальневосточном полигоне Князе- во-Волконский, подпадающем под ограничения, будут задействованы менее тысячи военнослужащих, как того требуют условия договора. С рядом государств региона – Ре- спубликой Корея, КНДР, Японией, США также подписаны соглаше- ния о предотвращении инцидентов на море и в воздушном простран- стве над ним. Имеются договорен- ности о предотвращении опасных военных действий. Японский журналист задал В. Ге- расимову вопрос о том, не затронут ли учения Курильские острова. Ни- каких боевых действий в этом райо- не маневрами не предусмотрено. «Масштаб не тот», – ответил он [2]. Ниже будет приведена ежеднев- ная хроника манёвров «Вос- ток-2018» с 11 по 17 сентября в по- рядке поступления сообщений ТАСС и др. источников. 11 СЕНТЯБРЯ: 06:11. На Дальнем Востоке РФ начались манёвры «Восток-2018».
41 Ими руководит министр обороны РФ С. Шойгу. Подобных по мас- штабу манёвров не проводилось с 1981 г, когда на территории Бело- русского, Киевского и Прибалтий- ского ВО, а также в акватории Бал- тийского моря в СССР прошли маневры «Запад-81» с участием до 100 тыс. чел. В манёврах принимают участие войска ВВО и ЦВО, силы СФ, сое- динения дальней и военно-транс- портной авиации ВКС, а также ВДВ, в т.ч. св. 6 тыс. десантников из трех соединений и двух отд. пол- ков. В ходе отработки действий ВДВ будет задействовано свыше 900 ед. ВВТ. В частности, отд. де- сантно-штурмовые бригады (ОДШбр) из Ульяновска и Бурятии будут переброшены на учения с БМД-4М, БТР-МДМ, бронемаши- нами «Рысь», пикапами «Патриот» с ПТРК «Корнет». Для разведки с воздуха десантники будут исполь- зовать БПЛА «Элерон-3» и «Ор- лан-10». Группировка ВДВ в Забай- кальский край перебрасывалась воздушным и железнодорожным транспортом. Также в маневрах примут уча- стие воинские формирования НОАК и ВС Монголии. Основные действия пройдут на общевойско- вых полигонах ВВО Цугол, Бамбу- рово, Радыгино, Успеновский, Би- кинский, а также на полигонах ВВС и ПВО Литовко, Новосельское, Те- лемба и Бухта Анна, в акваториях Берингова и Охотского морей, Ава- чинского и Кроноцкого заливов. Маневры продлятся до 17 сентя- бря. По их замыслу созданы две противоборствующие группиров- ки – с одной стороны ЦВО и СФ (на карте «синие»/«западные»), с другой – ВВО с ТФ (на карте «красные»/«восточные»). Актив- ная фаза маневров будет разбита на две части: на 1-ом этапе (2 су- ток) штабы завершат планирова- ние, подготовку войск к ведению боевых действий, организацию взаимодействия и обеспечения. На 2-ом этапе (5 суток) войска перей- дут к практическим действиям. Наиболее динамичные боевые действия планируется разыграть на полигоне Цугол, где три армии ВВО совместно с формированиями НОАК и ВС Монголии будут про- тивостоять двум армиям ЦВО. В основном розыгрыше на Цуголе будут задействованы до 25 тыс. российских военнослужащих, бо- лее трех тыс. военных Китая и Монголии, свыше 7 тыс. ед. ВВТ, а также до 250 самолетов и вертоле- тов. Главная цель манёвров – про- верка уровня подготовленности органов военного управления при планировании и проведении пере- группировок войск (сил) на боль- шие расстояния, организации вза- имодействия между сухопутными группировками и силами ВМФ, по- лучение командующими, команди-
42 рами и штабами практики и совер- шенствование их навыков в управлении войсками (силами) в ходе подготовки и ведения воен- ных действий [3]. 09:22. Боевые корабли ТФ выш- ли в море для участия в манёврах. Они осуществляют переход морем для развертывания в назначенных морских районах. Экипажи кора- блей проводят тренировки по ПВО и связи в составе ордера, а также проведут учения по борьбе за жи- вучесть. Развертывание разнород- ных ударных и противолодочных группировок сил ТФ на Примор- ском направлении осуществляется с целью выполнения задач по обе- спечению благоприятного опера- тивного режима, защиты границы в подводной среде и нанесения по- ражения корабельным ударным группировкам условного против- ника. Параллельно районы сосре- доточения занимают соединения и подразделения Береговых войск ТФ для высадки морского десанта и организации противодесантной обороны берега [4]. 10:07. Ложные цели – надувные танки, «Искандеры» и комплексы ПВО развернуты для обмана раз- ведки условного противника на ма- неврах. Для дезориентации развед- ки условного противника военные инженеры используют современ- ные средства имитации и маски- ровки вооружений. На всех поли- гонах ВВО инженерными подразделениями осуществляются действия по развертыванию лож- ных образцов ВВТ из пневмоком- плектов танков и БМП, ЗРК «Бук-М2», ОТРК «Искандер», ЗРС С-300 и др. Также сапёры возводят фортификационные сооружения и применяют различные виды ма- скировки [5]. 13:02. На полигоне Цугол (Забай- кальский край) применят соедине- нияВДВсэкспериментальнойструк- турой. Впервые будет проведен эксперимент по апробации новых методов боевого применения в ВДВ десантно-штурмового соединения нового типа. В ходе основного этапа действий войск на полигоне пройдет отработка на ведения аэромобиль- ных действий в составе десантно- штурмового соединения, имеющего экспериментальную структуру, ос- нащенного автоматизированными системами управления войсками, новейшим вооружением и специ- альной техникой. Данный экспери- мент станет определяющим для дальнейшего совершенствования тактики действий и развития ВДВ. На манёврах ВДВ представлены опе- ративно-тактической группировкой в составе подразделения трех бри- гад  – из Ульяновска, Бурятии и При- морского края, а также подразделе- ния отд. полка связи ВДВ из Подмосковья [6]. 13:11. Подразделения морской пехоты и арктической мотострелко- вой бригады СФ впервые высадили
43 морской десант на необорудован- ное побережье Чукотского моря в районе мыса Ванкарем. Учение про- шло в несколько этапов. Действия экипажей кораблей и десанта были слажены и заранее отработаны. На 1-ом этапе при огневой поддержке БПК «Вице-адмирал Кулаков» мор- ские пехотинцы провели бой и обе- спечили подход БДК «Кондопога» и «Александр Отраковский» с основ- ными силами. На 2-ом этапе учений отрабатывалось десантирование бронетехники на побережье. Оно было проведено способом «на упор», при котором десантные ко- рабли вплотную подходят к берего- вой черте и техника выходит непо- средственно на берег. Огневую поддержку высадки десанта также осуществляли корабельные верто- леты Ка-27 с БПК «Вице-адмирал Кулаков». Арктическая группиров- ка СФ во главе с с этим БПК прини- мает участие в маневрах на северо- восточном направлении. Силы СФ отрабатывают тактические дей- ствия в Арктической зоне в районе Чукотки (на побережье и в морях Северного Ледовитого и Тихого оке- анов) [7]. 14:18. Более 2000 военнослужа- щих мотострелкового соединения ЦВО переброшены из Оренбург- ской обл. в Забайкальский край, Бригада совершила марш комби- нированным способом на 5000 км и развернула пункты управления на полигоне Цугол. Основные силы и средства были перемещены же- лезнодорожным транспортом. Все- го было перевезено свыше 500 ед. ВВТ, включая БМП-2, РСЗО «Град», танки Т-72 (в т.ч. поступившие на вооружение соединения около 30 модернизированных Т-72Б3) [8]. 16:01. Перегруппировка и раз- вертывание войск ВВО и ЦВО, со- единений ВДВ и ВКС в рамках под- готовки к маневрам завершены. Части и соединения 5-й, 29-й, 35-й и 36-й общевойсковых армий (ОА), 11-й армии ВВС и ПВО ВВО, 2-й и 41-й ОА, 14-й армии ВВС и ПВО ЦВО, соединения и части ВДВ, дальней и военно-транспортной авиации ВКС осуществили пере- группировку и перебазирование на полигоны и аэродромы ВВО. Вой- ска приступили к выполнению учебно-боевых задач. СФ и ТФ вы- вели корабли и подлодки, перешли из пунктов базирования в назна- ченные морские районы и развер- нули корабельные группировки в акваториях Берингова и Охотского морей, Авачинского и Кроноцкого заливов. Всего для осуществления перегруппировки органами воен- ных сообщений было задействова- но свыше 60 воинских эшелонов, состоящих из более 1,5 тысячи ва- гонов и платформ, около 50 само- летов военно-транспортной авиа- ции, а также десятки судов вспомогательного флота [9]. Более 60 самолетов и вертолетов ЦВО перебазированы на Дальний
44 Восток для участия в маневрах «Восток-2018». Тяжёлые транспорт- ные вертолёты Ми-26, ударные Ми- 24 и транспортно-штурмовые Ми- 8АМТШ-В переброшены из Новосибирской и Свердловской об- ластей на аэродромы на востоке России для участия маневрах. Лет- чики обеспечат воздушную под- держку войскам при выполнении задач и транспортировку грузов. Ранее на аэродромы ВВО уже были перебазированы свыше 30 самоле- тов оперативно-тактической авиа- ции ЦВО. Для участия в маневрах в Рос- сию из Китая прибыли 24 вертолета (6 транспортных Ми-171, 9 много- целевых Z-9 и 9 разведывательно- ударных Z-19), а также 6 истребите- лей-бомбардировщиков JH-7A. Самолеты и вертолеты перебазиро- ваны и находятся на аэродромах ВВО. Китайская военная авиация будет задействована в основном этапе розыгрыша совместных дей- ствий ВС РФ и НОАК 13 сентября на полигоне Цугол [10]. 12 СЕНТЯБРЯ: 03:09. Инженерные войска обо- рудуют мостовые, наплавные и низ- ководные переправы через реки Могойтуй и Онон в Забайкалье для обеспечения прохождения свыше 200 ед. боевой техники танковых и мотострелковых подразделений ВВО и НОАК. В районе н.п. Могой- туй будет обеспечена низководная переправа через реку двух мото- стрелковых и танкового батальо- нов. На реке Онон в районе н.п. Цу- гол будет организована переправа свыше 115 ед. военной техники и выдвижение на рубежи разверты- вания подразделений коалицион- ной группировки войск от отд. тан- ковой бригады ВВО и механизированной бригады НАОК. В наведении и обеспечении пере- прав совместно с частями и подраз- делениями инженерных войск РФ примут участие инженерно-сапер- ные и понтонные подразделения НОАК. Также подразделениями ин- женерных войск в составе инженер- но-разведывательных дозоров и групп разграждения будут отрабо- таны задачи по проделыванию про- ходов в дистанционно установлен- ных минных полях условного противника с применением само- ходных реактивных установок раз- минирования УР-77 «Метеорит», боевых машин разминирования БМР-3М и мобильных РТК «Уран- 6» [11]. 04:05. На полигоне Капустин Яр ракетное соединение 41-й ОА ЦВО из Свердловской обл. (119-я Рбр) проведёт боевые стрельбы из ОТРК «Искандер-М». Ранее расчеты ОТРК соединения были перебро- шены в Астраханскую обл. желез- нодорожным транспортом. На по- лигоне они совершили марш в позиционные районы, оборудова- ли огневые позиции, привели воен- ную технику в боевое положение, а
45 также отработали электронные пу- ски ракет в рамках подготовки к выполнению учебно-боевых задач. В ходе одного из эпизодов манев- ров расчеты комплексов «Искандер-М» нанесут ракетный удар для уничтожения целей на расстоянии несколько сотен кило- метров [12]. 05:14. На полигоне Телемба (Бу- рятия) группировка зенитных ра- кетных войск и войсковой ПВО ЦВО и ВВО отразила удар средств воздушного нападения условного противника. Расчеты РЛС обнару- жили более 30 воздушных целей, выполнявших полет в широком диапазоне высот и скоростей. Ин- формация о целях передавалась на КП ЗРС и ЗРК С-400, С-300, «Бук», «Тор» и ЗРПК «Панцирь-С». В ро- зыгрыше тактического эпизода ПВО было задействовано свыше 500 ед. военной техники и более 1 тыс. военнослужащих. Все воздуш- ные цели, выполнявшие полеты в зоне ответственности подразделе- ний ПВО были своевременно обна- ружены и уничтожены [13]. 06:38. Новейшие российские комплексы РЭБ по борьбе с БПЛА будут впервые использованы для мониторинга воздушного про- странства на маневрах. Расчеты комплексов РЭБ «Силок-01» и «Жи- тель» будут круглосуточно монито- рить воздушное пространство в районах размещения войск (сил) для защиты важных объектов от на- падения ударных БПЛА условного противника на КП и др. важные объекты. Новые комплексы способ- ны дистанционно посадить низко- летящие БПЛА противника. Работа комплекса «Силок-01» направлена на автоматическое обнаружение БПЛА и определение их координат. «Житель» засекает и подавляет раз- ведывательную аппаратуру при лю- бых диапазонах частот и на любой высоте. Комплексы «Силок-01» и «Житель» поступили на вооруже- ние подразделений войск РЭБ ЦВО в 2018 г. Они показали себя в Сирии, но на масштабных маневрах будут использованы впервые [14]. 7:12. На полигоне Цугол будет осуществлена высадка тактическо- го воздушного десанта одновремен- но тремя способами: и низковысот- нымпарашютным,беспарашютным, по-штурмовому. Группа прикрытия проведет низковысотное парашют- ное десантирование из вертолетов Ми-8 со 100 м. Будет использована модификация парашюта Д-10, раз- работанная для высадки с малых высот. Беспарашютный способ ис- пользуется для высадки в недоступ- ных для посадки вертолетов местах. Десантирование будет произво- диться со 100-150 м. Высадка десан- та по-штурмовому будет проведена с вертолетов Ми-8 и Ми-26, всего одновременно будет использовано св. 47 машин. Прикрытие десанта с воздуха обеспечат 8 вертолетов Ка- 52 и 14 Ми-24. [15].
46 08:08. Военная полиция апроби- рует применение конных патрулей для патрулирования территории. Патрули перемещаются на лоша- дях по периметру полевого лагеря с целью выявления диверсионно- разведывательных групп условного противника, по легенде осущест- вляющих слежку или попытку под- хода к полевому лагерю с целью на- падения. Конные патрульные оснащены спецсредствами. Приме- нение лошадей должно сократить время на патрулирование террито- рии и обеспечить бесшумный под- ход к объектам [16]. 12:29. Перехватчики МиГ-31БМ отработали выход из-под удара ус- ловного противника. Экипажи МиГ-31БМ выполнили задачи на- ращивания дежурных сил по ПВО, вывода авиатехники из-под удара условного противника и прикры- тия от ракетных ударов. В ходе это- го эпизода части МиГ-31БМ ЦВО пере-базировались из Краснояр- ского и Пермского края на опера- тивные аэродромы [17]. 12:31. На полигоне Телемба стратегические бомбардировщики Ту-95МС уничтожили наземные цели крылатыми ракетами. Ракето- носцы Ту-95МС Дальней авиации ВКС выполнили пуски крылатых ракет с высоты св. 5 км по назем- ным целям. Ракеты поразили за- данные мишени. Ту-95МС вылете- ли с одного из военных аэродромов Дальнего Востока, расположенного в 2 тыс. км от полигона. В воздухе ракетоносцы прикрывали истре- бители Су-35С ВВО. Во время по- лета экипажи Ту-95МС отработали дозаправку от заправщиков Ил-78 [18]. 12:36. Около 15 противолодоч- ных кораблей ТФ проведут поиск субмарин условного противника. Моряки будут искать подлодки во взаимодействии с самолетами Ил- 38 и вертолетами Ка-27ПЛ. В дан- ном эпизоде использовано свыше 10 морских и базовых тральщиков, около 15 БПК и МПК ТФ. Траль- щики флота начали поиск мин в Тихом океане и Охотском море. Поиск и траление мин производит- ся по маршрутам развертывания разнородных группировок кора- блей, корабельных ударных и поис- ковых групп при помощи контакт- ных и бесконтактных тралов [19]. 14:06. Эсминец пр. 956 «Бы- стрый» и два ракетных катера рас- стреляли крылатыми ракетами «Москит» судно-мишень. В аквато- рии Охотского моря корабельная ударная группа ТФ в составе эс- минца «Быстрый» и двух ракетных катеров нанесла удар крылатыми ракетами «Москит» по надводной цели. Судно-мишень лежало в дрейфе на расстоянии св. 100 км. Все 3 крылатые ракеты поразили цель. Безопасность района стрельб обеспечивали более 10 кораблей и судов ТФ, а также самолеты мор- ской авиации [20].
47 16:06. Два стратегических бом- бардировщика Ту-95МС выполни- ли плановые полеты над нейтраль- ными водами в Арктике. Два Ту-95МС совершили плановые по- леты над нейтральными водами Баренцева, Чукотского, Восточно- Сибирского морей и Северного Ле- довитого океана. В ходе эпизода экипажи Ту-95МС отработали до- заправку топливом от заправщика Ил-78. Авиационное прикрытие ракетоносцев осуществлялось многоцелевыми истребителями Су-35С ВКС. Летчики дальней ави- ации регулярно выполняют полеты над нейтральными водами Аркти- ки, Атлантики, Черного моря и Ти- хого океана. Все полеты самолетов выполняются в соответствии с Международными правилами ис- пользования воздушного про- странства [21]. 13 СЕНТЯБРЯ: На полигоне Цугол прошёл ос- новной этап маневров с участием войск ЦВО и ВВО, а также частей НОАК и ВС Монголии. В ходе эта- па отработаны действия по отра- жению наступления, нанесению огневого поражения силам услов- ного противника, переходу подраз- делений в наступление и заверше- нию разгрома его главных сил. 02:41. Рота БМПТ «Терминатор» усилит танковые подразделения. В ходе розыгрыша одного из этапов примет участие рота БМПТ «Тер- минатор». Она будет действовать в 1-ом эшелоне совместно с подраз- делениями танкового и мотострел- кового соединений ВВО, уничто- жая бронецели условного противника. В этом эпизоде содей- ствие российским мотострелковым и танковым подразделениям ока- жут механизированная бригада НОАК и пехотный взвод ВС Мон- голии [22]. 03:47. Инженерно-саперные и мотострелковые подразделения ВС РФ задействуют робототехниче- ские комплексы (РТК) «Уран-6» и «Уран-9». В ходе розыгрыша одного из этапов группы разграждения инженерно-саперных подразделе- ний проделают проходы в минно- взрывных заграждениях условного противника с применением само- ходных реактивных установок раз- минирования УР-77 «Метеорит», боевых машин разминирования БМР-3М и мобильных РТК «Уран- 6. Действия мотострелков и сапе- ров будут прикрывать РТК «Уран- 9», способные уничтожать живую силу и бронетехнику условного противника на расстоянии от 3 до 5 км. Оба комплекса являются но- вейшими российскими разработ- ками и апробированы в Сирии [23]. 7:22. Российские войска со- вместно с частями НОАК и ВС Монголии отразили наступление условного противника. За ходом основного из розыгрышей манев- ров на полигоне Цугол с КП наблю- дали президент В. Путин, министр
48 обороны С. Шойгу, начальник Ген- штаба В. Герасимов и др. предста- вители командования ВС РФ, а так- же министр обороны КНР Вэй Фэнхэ и зам. начальника объеди- ненного штаба НОАК Шао Юань- минь, командир бригады ВС Мон- голии Г. Лхагвасурэн. Действия войск прошли в два этапа. На 1-ом этапе для содействия наступающим войскам подразделе- ния 21-й, 74-й отдельных мото- стрелковых бригад (ОМСбр) и 90-й танковой дивизии (ТД) ЦВО в со- ставе обходящих отрядов на более чем 30 танках, 86 БМП и 73 автомо- билях захватили выгодные рубежи и уничтожили важные объекты противника. В районе с. Цугол на р. Онон была организована перепра- ва свыше 115 ед. военной техники и выдвижение на рубежи разверты- вания подразделений группиров- ки: 5-й отд. танковой бригады (ОТбр) ВВО и 1-й Мбр НОАК. На 2-ом этапе разыграли 4 так- тических эпизода с боевой стрель- бой. Для завоевания огневого пре- восходства подразделения группировки ракетных войск и ар- тиллерии в составе ОТРК «Искандер-М», РСЗО «Торнадо-Г», «Ураган», «Град», САУ «Мста-С», «Гиацинт-С», «Акация» и гаубиц «Мста-Б», а также авиагруппа в со- ставе 4-х стратегических бомбар- дировщиков Ту-95 и 6 дальних бомбардировщиков Ту-22МЗ, 32 ударных самолётов (16 Су-24 и 16 Су-34) нанесли огневой удар с пу- сками крылатых ракет, огневым на- летом артиллерии и авиационным ударом по подразделениям про- тивника. Всего для нанесения уда- ра были задействованы 2 ПУ «Искандер-М», 42 ударных самоле- та, 52 РСЗО и 72 орудия ствольной артиллерии. Потом обороняющиеся подраз- деления 36-й ОМСбр ВВО, артилле- рия и авиация совместно с подраз- делениями НОАК приняли участие в обеспечении подготовки насту- пления, выдвижения и развертыва- ния контрударной группировки во- йск. В бою с переходящим к обороне условным противником по броне- целям были применены высокоточ- ные боеприпасы, а для отражения воздушного налета – ЗРК «Стре- ла-10» и «Игла». В ходе огневой под- готовки наступления силами 90 РСЗО, 168 орудий и минометов проведен огневой налет артиллерии по позициям условного противни- ка. Подразделения российских и ки- тайских ВС уничтожили БПЛА, а с помощью установок разминирова- ния УР-77 «Метеорит» были сдела- ны проходы в минном поле, после чего по противнику нанесли удар тяжелые огнеметные РСЗО ТОС-1 «Буратино», вертолеты Ми-24 и Ка- 52. Действия тактических групп поддержали РТК (тралы «Уран-6» и боевые «Уран-9»). Затем при поддержке авиации и огня артиллерии российские и ки-
49 тайские подразделения перешли в наступление. В огневой поддержке наступающих войск приняли уча- стие до 120 РСЗО, св. 250 орудий, из них 18 РСЗО и 54 орудия артилле- рийских подразделений НОАК. Атаку переднего края обороны про- тивника осуществили танкисты ВВО вместе с китайской мотопехо- той. В составе наступательных под- разделений при поддержке сил и средств подвижных отрядов за- граждения и противотанковых ре- зервов, подразделений БМПТ «Тер- минатор», звеньев ударных вертолетов приняли участие свыше 180 танков и более 90 БМП. После этого с 25 самолетов Ил-76МД были десантированы свыше 700 чел. Основной этап завершился со- вместными действиями группи- ровки войск по разгрому против- ника при поддержке артиллерии и авиации. Кроме того, в ходе розы- грыша эпизода отработали дей- ствия войск РХБЗ и РЭБ. Действия войск контролировались с помо- щью БПЛА. Всего в совместных действиях на полигоне Цугол при- няли участие до 25 тыс. российских военнослужащих, более 7 тыс. ед. ВВТ, около 250 самолетов и верто- летов. От ВС Китая и Монголии – 3,5 тыс. военнослужащих, свыше 600 ед. ВВТ и 30 летательных аппа- ратов [24]. Описание этого же «генераль- ного сражения», продолжавшегося 40 минут, приведено ниже. На 1-ом этапе «синие» («западные» из ЦВО) подразделениями 21-й ОМСбр 2-й ОА, 74-й ОМСбр и 90-й ТД 41-й ОА в составе обходящих отрядов (св. 30 танков, 86 БМП и 73 автомоби- ля) захватили рубежи и объекты «красных». Исчерпав наступатель- ные потенциал, «синие» закрепи- лись на занятых позициях. «Красные» («восточные» из ВВО) обороняются и готовят кон- тратаку. В их 1-ом эшелоне 36-я ОМСбр 29-й ОА ВВО, 1-я Мбр НОАК и мотопехотная рота СВ Монголии, во 2-ом эшелоне 5-я ОТбр и 37-я ОМСбр 36-й ОА, 38-я ОМсбр 35-й ОА и часть 1-й Мбр НОАК, группировка ракетных во- йск и артиллерии (РВиА) и ПВО, подразделения БПЛА и обеспече- ния. Предусмотрена высадка двух десантов: оперативно-тактическо- го (11-я ОДШбр) и тактического (б-н 31-й ОДШбр). В начале практических действий в рамках эксперимента примене- ния соединения «нового типа» вы- сажен тактический воздушный де- сант «красных» (для захвата плацдарма на «вражеском» берегу реки). Используя результаты раз- ведки БПЛА «Орлан-10», звено Ми-24П осуществляет огневую подготовку района десантирова- ния для обеспечения высадки штурмовых групп передового от- ряда. Подвижный отряд заграждения на вертолётах Ми-8 осуществляет
50 быстрое дистанционное миниро- вание местности с использованием систем ВСМ-1 методом внаброс. Минирование производится с 30 м на 160 км/ч, что позволяет устано- вить минное поле длиной от 400 м до 2 км. На правом фланге из вертолё- тов Ми-8 с высоты 100 м способом низковысотного парашютного де- сантирования высаживается груп- па прикрытия, которая, которая наносит огневое поражение подхо- дящим резервам и обеспечивает высадку главных сил десанта. Три пары Ми-8АМТШ осущест- вляют десантирование на канатах из положения зависания (две пары высаживают десантников, одна пара доставляет грузы на внешней подвеске). Этот способ использует- ся в тех местах, где невозможна или затруднена посадка вертолётов. Грузы десантируется в специаль- ной таре. После скоростного спу- ска личный состав быстро выдви- гается на рубеж, захваченный штурмовыми группами, и удержи- вают его, обеспечивая высадку главных сил десанта. При этом ударные вертолёты Ка-52 осущест- вляют огневую поддержку боя пе- редового отряда и прикрывают вы- садку главных сил. Осуществляется высадка глав- ных сил десанта (3 десантно-штур- мовые роты и миномётная бата- рея). Способ высадки – по штурмовому, на посадочные пло- щадки. Прикрытие осуществляет группа вертолётов огневой под- держки (8 Ка-52). В составе глав- ных сил десанта на тяжёлых верто- лётах Ми-26 осуществляется переброска мобильного резерва (мотовездеходы, пикапы с ПТРК «Корнет» и БА «Рысь» со 120-мм миномётами «Сани»). Главные силы десанта овладевают выгод- ным рубежом и ведут бой по его удержанию. В дальнейшем, с выходом пере- дового отряда «красных» (29-й ОА) на рубеж встречи, командир десан- та устанавливает с ним связь и вза- имодействует. Далее десантный б-н переходит в состав боевых по- рядков 36-й ОМСбр. Подразделения охранения 36-й ОМСбр, 1-й Мбр НОАК и мотопе- хотной роты СВ Монголии (рос- сийская танковая рота и мотопе- хотная рота НОАК на БМП ZBL-09) передвигаются к захваченному так- тическим десантом рубежу. Они используют метод огневого пора- жения «танковая карусель» (один взвод ведёт огонь, второй – ведёт разведку, третий – ожидает, затем они меняются местами). Для завоевания огневого пре- восходства «красными» решено на- нести массированный огневой удар (2 удара ОТР, массированный авиа- ционный удар и огневые налёты артиллерии). К нему привлекается большая часть РВиА группировки. В 1-ом пуске ОТР поражается,
51 вскрытый в ходе воздушной раз- ведки, КП дивизии 1-го эшелона группировки войск «синих». Подразделения охранения «красных» совместно с тактиче- ским воздушным десантом огнём с места уничтожают огневые сред- ства, бронетехнику противника и вынуждают его перейти к обороне на невыгодном рубеже. ПВО охра- нения и десанта осуществляется ЗСУ «Шилка». Подразделения ох- ранения формирований 1-го эше- лона «красных», используя захва- ченный десантом рубеж, переходят к его обороне, обеспечивая форси- рование контратакующей группи- ровкой р. Онон. Запущена 2-я ракета ОТРК «Искандер-М» «красных». Для по- давления системы ПВО «синих» используется звено Су-25, а для по- давления ЗРК – 2 таких звена. Для подавления передового КП диви- зии 1-го эшелона «синих» наносит- ся удар парой Ту-22М3 с высоты 600 м бомбами ФАБ-250. В масси- рованном ударе участвует эскадри- лья бомбардировочного полка. Звено Су-34 наносит удар по вы- двигающимся колоннам бронетех- ники «синих». Продолжают нане- сение удара 2 звена Су-24М. Самолёты Су-30СМ наносят удары по наземным целям «синих». Два усиленных мотострелковых б-на 36-й ОМСбр, усиленный мо- топехотный б-н НОАК и рота СВ Монголии открыли сосредоточен- ный огонь по живой силе и огне- вым средствам «синих», выявлен- ных разведкой. Китайские самолёты JH-7A на- несли бомбовый удар по ЗРК «си- них». К участию в огневом пораже- нии противника привлекается: от ВС РФ 26 танков Т-72Б3, 40 БМП; от НОАК 10 танков ZTZ-99, 40 БМП и БТР. Д-н РСЗО «Ураган» открыл огонь по передовому КП МПбр «синих», затем отошёл на запасные позиции. Слева 2 д-на САУ 2С5 «Гиацинт-С» из Абр ведут огонь по передовому КП Мбр «синих» и ба- тарее ЗРК. Три д-на РСЗО «Град» и батарея «Торнадо-Г» наносят пора- жение КП и артиллерийским бата- реям «синих». Происходит запуск зарядов установок разминирования (8 УР- 77 и 4 УР-83П), проделывается 12 проходов в минных полях. Для воспрещения удара «синих» во фланг применяется тактический десант 31-й ОДШбр. Он перебра- сывается на вертолётах Ми-8, в т.ч. грузы перевозятся на внешней под- веске. Слева выходит на позиции рота огнемётных систем «Солнцепёк». Она поражает колонну «синих» термобарическими НУР. Соединения «красных», входя- щие в контратакующую группи- ровку развёртываются в линию и на максимальной скорости выдви-
52 гаются к переднему краю обороня- ющихся «синих». С выходом на ру- беж атаки, подразделения «красных» огнём сходу уничтожа- ют живую силу и огневые средства «синих» на переднем крае и в глу- бине опорных пунктов. Для введения противника в за- блуждение относительно заверше- ния сосредоточенного огневого удара и начала огневой подготовки наступления применяется пере- крывающий огневой налёт, к кото- рому привлекается 2 д-на САУ «Гиацинт-С» из состава Абр. Слева и справа выходят верто- лёты ВВС РФ и НОАК для авиаци- онной поддержки наступающих «красных» (3 звена Ми-24П и 3 зве- на Z-19). C выходом подразделений «красных» на рубеж атаки, начина- ется огневая поддержка наступаю- щих методом огневого вала и си- стематического огневого воздействия. Справа меняет огне- вую позицию батарея САУ 2С3 «Акация». Взвод ЗСУ «Шилка» 5-й ОТбр сбивает БПЛА «синих». Слева появляется военно- транспортный авиаполк «крас- ных». С высоты 600 м на скорости 300 км/ч самолётами Ил-76 выпол- нятся парашютное десантирование подразделений 11-й ОДШбр. Пер- вые 17 самолётов десантируют 51 ед. бронетехники на парашютных бесплатформенных системах ПБС- 916 и ПБС-925. Личный состав де- сантируется вслед за техникой. Развивая наступление, 2-й эше- лон «красных» в предбоевом по- рядке на максимальной скорости выдвигается за первым эшелоном. Подразделения артиллерии «красных» меняют позиции для по- стоянной огневой поддержки на- ступающих. Слева продолжается десантиро- вание. К окончанию высадки боевой техники прямо на объект 8 Ил-76МД осуществляют выброску личного со- става главных сил воздушного де- санта (550 чел.). После приземления десантники ведут сбор на ходу, эки- пажи боевых машин отыскивают свои машины при помощи комплек- са сбора управления десанта «Полёт-К» и совместно с подразделе- ниями передового отряда заверша- ют уничтожение «синих» на аэро- дроме. Они овладевают указанными рубежами и их удержанием обеспе- чивают десантирование посадоч- ным способом главных сил бригады. С выходом атакующих подраз- делений «красных» на рубеж безо- пасного удаления от разрывов сна- рядов своей артиллерии подразделения артиллерии перено- сят огонь на 2-й рубеж огневого вала. В дальнейшем огневая под- держка атакующих подразделений осуществляется методом система- тического огневого воздействия. Справа и слева выдвигаются ко- лонны тылового и технического
53 обеспечения «красных», входящих в состав 2-го эшелона контратаку- ющей группировки. В результате активных действий соединений контратакующей груп- пировки «красных», оперативно-так- тическогоитактическоговоздушных десантов, действующих при под- держке авиации и РВиА, осущест- влён разгром «синих» в районе обо- роны батальонов 1-го эшелона. Подразделения «синих» понесли зна- чительные потери, часть их разроз- ненными группами отходит с зани- маемых позиций. Соединения коалиционной группировки войск «красных»перешликпреследованию «синих» с целью завершения их раз- грома и восстановлению положения по государственной границе [25]. 8:11. Парадом участников и смотром войск с военной техникой завершилась основная фаза манев- ров. В параде участвовали войска ВВО и ЦВО ВС России (более 200 ед. ВВТ), а также НОАК (св. 50 ед, ВВТ) и ВС Монголии. Батальонные колонны боевых машин проходили поротно в следующем порядке: • 3 китайских джипа и 6 россий- ских БА СТС «Тигр» с флагами; • 40 российских БМП-2 (4 роты) 36-й ОМСбр 29-й ОА и 60-й ОМСбр 5-й ОА; • 40 российских БТР-82А (4 роты) 40-й и 155-й отд. бригад мор- ской пехоты (ОбрМП) ТФ; • 10 китайских колёсных БМП ZBL-09 (рота); • 10 китайских самоходных колёсных 105-мм ПТ пушек ZTL-11 (рота); • 10 российских БМД-2 (рота) 11-й отд. ОДШбр; • 10 российских БМД-4М (рота) 31-й ОДШбр; • 30 российских танков Т-72Б3 (3 роты) 37-й ОМСбр 36-й ОА, 36-й ОМСбр 29-й ОА, 38-й ОМСбр 35-й ОА; • 10 российских Т-72Б3М обр.2016 г (рота) 212-го ОУЦ ПМС ТВ ВВО; • 10 китайских танков ZTZ-99 (рота); • 9 российских 152-мм САУ 2С19 «Мста-С» и 1 машина управле- ния 1В16М (батарея) 30-й ар- тиллерийской бригады (Абр) 36-й ОА; • 10 китайских 122-мм САУ PLZ- 07 (батарея); • 10 китайских колёсных 122-мм САУ PLS-09 (батарея); • 9 российских 122-мм БМ РСЗО 9К51М «Торнадо-Г» и 1 машина управления 1В19М (батарея) 5-й ОТбр 36-й ОА; • 4 российские БМ 9А331МУ ЗРК «Тор-М2У» и 1 КП 9С931 (бата- рея) 5-й ОТбр 36-й ОА; • 4 российские СОУ 9А317 ЗРК «Бук-М2» и 1 КП 9С510 (бата- рея) 36-й зенитной ракетной бригады (ЗРбр) 36-й ОА; • 3 российские БМ-1 и 6 ТЗМ тяжёлой огнемётной системы ТОС-1А «Солнцепёк» + 1 БТР-
54 82А (рота) 26-го полка РХБЗ 36-й ОА; • 8 российских СПУ 9П76-1 и 4 ТЗМ9Т250ОТРК«Искандер-М» + 2 БТР-82А (2 д-на) 3-й ракет- ной бригады (Рбр) 29-й ОА и 107-й Рбр 35-й ОА; • 13 бронемашин военной поли- ции: 10 российских (4 СТС «Тигр-М», 3 «Патриот» и 3 «Тайфун-К»), а также 3 китай- ские «Мангши». Во время парада наземных ма- шин также проходил воздушный парад, в котором участвовали рос- сийские самолёты Су-24М, Су- 25СМ, Су-34, Су-30СМ, Су-35С и др., вертолёты Ми-24П, Ка-52, Ми- 8АМТШ и Ми-26, а также китай- ские самолёты JH-7A и вертолёты Z-9, Z-19, Ми-171 [26, 27]. Необходимо отметить, что по данным [28] 60-я ОМСбр оснащена БМП-1, а не БМП-2, 36-я ОМСбр – танками Т-72Б, а не Т-72Б3, а 5-я ОТбр – РСЗО «Град», а не «Торнадо-Г». Либо эти бригады уже переоснащены новым вооружени- ем, либо они его получили лишь на время парада. 8:58. Свыше 50 вертолетов были задействованы для обеспечения вы- садки десанта. Для обеспечения аэ- ромобильных действий десанта были привлечены более 40 вертоле- тов Ми-8АМТШ, 2 тяжелых транс- портных Ми-26 и более 10 ударных Ми-24П. Действия десанта отраба- тывались в рамках проведения экс- перимента по созданию и боевому применению десантно-штурмовых подразделений «нового типа». В т.ч. осуществлялась переброска транс- портными вертолетами подразделе- ний мобильного резерва, на воору- жении которых состоят высокоманевренные специальные транспортные средства. На внеш- ней подвеске вертолетов Ми-8 были доставлены автомобили УАЗ «Пи- кап», вертолетами Ми-26 было де- сантировано посадочным способом 8 мотовездеходов, 4 бронеавтомо- биля «Рысь» с ПТУР «Корнет» и 12,7-мм пулеметами «Корд» [29]. (реально ПТУР «Корнет» и пулемё- ты «Корд» несли автомобили «Пи- кап», а БА «Рысь» буксировали ми- номёты «Сани» [27]). 14 СЕНТЯБРЯ: 04:08. На полигоне Бикинский (Хабаровский край) провели уче- ния более 1,7 тыс. бойцов мото- стрелкового соединения. Им уда- лось отразить наступление условного противника и перейти в контрнаступление. После нанесе- ния огневого поражения условно- му противнику РСЗО «Град» и ог- нем САУ мотострелки перешли в контратаку. Действия пехоты при- крывало подразделение ПВО, от- разившее налет «неприятельской» авиации с помощью ЗСУ «Шилка» и ПЗРК «Игла». На полигоне было задействовано св. 200 ед. ВВТ [30]. 05:06. В Беринговом море отряд кораблей и судов СФ провел в уче-
55 ния по спасению судна, условно терпящего бедствие в районе Сев- морпути. В учениях были задей- ствованы экипажи БПК «Вице-ад- мирал Кулаков», БДК «Александр Отраковский» и «Кондопога», спа- сательного буксира «Памир» и ле- докола «Илья Муромец». Для опре- деления координат «терпящего бедствие» судна был использован вертолет Ка-27ПС, экипаж которо- го также отработал задачи по подъ- ему с поверхности моря людей. Аналогичные задачи выполнил и экипаж БПК «Вице-адмирал Кула- ков». На воду были спущены бы- строходные моторные лодки БЛ- 680, которые быстро доставили на борт БПК условных пострадавших. Моряки с судна «Памир» и ледоко- ла «Илья Муромец» отработали ту- шение пожара на «терпящем бед- ствие» судне и его буксировку [31]. 08:03. В Охотском море ударная группа кораблей ТФ (до 20 ед.) во главе с ракетным крейсером «Ва- ряг» отработала взаимодействие с двумя отрядами малых противоло- дочных кораблей. В ударную груп- пу помимо «Варяга» вошли БПК «Адмирал Виноградов» и «Адми- рал Пантелеев». Корабли совмест- но отработали элементы маневри- рования и перестроения ордера, организацию ПВО группировки в море. Кроме того, были проведены учения по организации связи при выполнении противолодочных за- дач и обмену данными [32]. 11:20. На полигоне Мухор-Кон- дуй под Читой свыше 30 боевых са- молетов ВВО нанесли удар по объ- ектам условного противника. Экипажи Су-30СМ, Су-34, Су-24М и Су-25 уничтожили мишени, обо- значающие батарею орудий, колон- ну танков и мотопехотную роту ус- ловного противника на марше. В ходе выполнения полетных зада- ний летчики выполнили пуски НАР и бомбометание. Координаты целей летный состав получал в воз- духе от самолетов-разведчиков Су- 24МР [33]. 12:15. На полигоне Телемба были применены российские раке- ты-невидимки, которые превосхо- дят все зарубежные аналоги. В ма- неврах были применены особые мишени-имитаторы ракет с очень низкой радиозаметностью (техно- логия «стелс»). Перед военными стояла тяжелая задача, и уверенно- сти в успешном отражении масси- рованного условного удара не было, поскольку. использовались не только типичные учебные раке- ты-мишени. В условный массиро- ванный удар также бросили специ- альные тренировочные копии реальных крылатых ракет, которые способны огибать рельеф. Все во- енные расчеты выполнили задачу по защите воздушного простран- ства в районе маневров [34]. 15:00. Арктические мотострелки СФ пересекли Чукотский полуо- стров на штатной технике. Подраз-
56 деления арктической мотострелко- вой бригады СФ совершили марш по Чукотскому п-ву от берега Се- верного Ледовитого океана до побе- режья Тихого океана на штатной полярной технике. Марш на 270 км проходил по бездорожью в течение двух суток от мыса Ванкарем до пос. Эгвекинот на транспортёрах ДТ- 10П. При этом отрабатывался поиск и уничтожение диверсионно-разве- дывательных групп, боевые стрель- бы из пулемётов по мишеням. 15 СЕНТЯБРЯ: 04:33. Более 10 дальних бомбар- дировщиков Ту-22М3 ВКС России нанесли бомбовые удары по объек- там аэродрома условного против- ника на авиационном полигоне в Забайкальском крае. Летчики по- разили мишени, обозначающие стоянки авиатехники, самолеты на ВПП, укрытия авиатехники, скла- ды и командно-диспетчерский пункт аэродрома условного про- тивника. В ходе упражнений ис- пользовались авиабомбы массой до 500 кг [35]. 05:05. Отряд кораблей и судов СФ провел в Охотском море учение по противолодочной обороне. В ходе учения экипаж БПК «Вице-ад- мирал Кулаков» отработал ком- плекс мероприятий по поиску под- лодок с помощью бортового гидроакустического вооружения, а также с применением противоло- дочного вертолета Ка-27 ПЛ. В ходе полета экипаж вертолета произвел поисковые действия с использова- нием опускаемой гидроакустиче- ской станции. Также были прове- дены тренировки боевых расчетов минно-торпедной боевой части ко- рабля по условному принуждению подлодки к всплытию и по услов- ному применению противолодоч- ного вооружения. Экипаж корабля выполнил также учебные задачи по обороне от атаки условной подлод- ки противника с выполнением эле- ментов противолодочного манев- рирования [36]. 06:05. Истребители ВКС и ВВО отработали перехват самолетов ус- ловного противника и разыграли воздушные дуэли. Своевременное обнаружение и перехват воздуш- ных целей позволил не допустить прорыва системы ПВО ВВО само- летами условного противника. По сценарию учения, самолеты Су- 30СМ, выполнявшие роль условно- го противника, приблизились к подразделениям ПВО ВВО и не от- вечали на запросы наземных служб. На их перехват были подня- ты дежурные экипажи истребите- лей МиГ-31 и Су-35С. Получив в воздухе координаты «нарушите- лей», экипажи дежурных сил вы- полнили условные пуски ракет, по- сле чего отработали с экипажами самолетов Су-30СМ элементы ближнего маневренного воздуш- ного боя [37]. 06:19. На полигоне Клерк (При- морский край) подразделения мор-
57 ской пехоты захватили плацдарм для высадки главных сил на побе- режье. Был отработан эпизод по высадке на необорудованный уча- сток берега подразделений брига- ды морской пехоты. Особенностью учения стало то, что в нем прини- мали участие, кроме подразделе- ний морской пехоты, авиация ВКС, корабли ТОФ, армейская авиация, а также подразделения артиллерии, саперов, зенитчиков, снайперов и других специалистов. В рамках ма- невров рота выполнила ближай- шую задачу, захватила плацдарм для высадки главных сил и продол- жила преследование противника. Во втором эпизоде было организо- вано взаимодействие с отдельной десантно-штурмовой бригадой ВДВ и ее высадка для развития успеха, достигнутого бригадами морской пехоты [38]. 16 СЕНТЯБРЯ: 14:55. Министр обороны РФ С. Шойгу сообщил, что масштабные маневры войск будут проводиться в России каждые 5 лет. Госпрограм- ма вооружения рассчитана на 10 лет, поэтому нужны какие-то про- межуточные точки отсчета. «Пото- му что, вкладывая такие средства в перевооружение ВС, надо пони- мать и видеть, куда мы движемся и все ли у нас действительно в поряд- ке», – отметил он [39]. 15:20. С. Шойгу сообщил, что транспортную инфраструктуру России проверили в ходе маневров «Восток-2018» на способность пе- реброски больших группировок войск на огромные расстояния. По его словам, СФ, для того, чтобы участвовать в этих учениях, про- шел 4 тыс. миль. «У нас дивизии перебрасывались на 7 тыс. км. У нас было задействовано одновре- менно более 200 железнодорожный составов каждые сутки», – подчер- кнул министр. А согласно сообще- нию ТАСС [9], всего для осущест- вления перегруппировки органами военных сообщений было задей- ствовано свыше 60 воинских эше- лонов. То ли ТАСС ввели в заблуж- дение, то ли Шойгу подставили его подчинённые. Он также рассказал, что в ма- неврах, как и в прошлом году, за- действовали Министерство про- мышленности и ВПК. По словам Шойгу, промышленники были за- действованы и на учениях в поза- прошлом году. «И в этих учениях также было задействовано Мини- стерство промышленности, также был задействован ряд предприя- тий, территории, на которых поми- мо мобилизации военнослужащих, находящихся в запасе в войска (больше 4 тыс. человек), были соз- даны в этих субъектах штабы обо- роны... на предприятиях, были по- лучены мобилизационные задания на случай войны, – сказал Шойгу. Он добавил, что Россия демонстри- рует открытость и приглашает на учения и маневры наблюдателей и
58 журналистов, чтобы показать мир- ные намерения и «охладить пыл» партнеров [40]. Показать мирные намерения и «охладить пыл» пар- тнеров – действия диаметрально противоположные. 15:22. С. Шойгу сообщил о том, что В. Путин принимал участие на всех этапах маневров «Вос- ток-2018», начиная с планирова- ния, и под его руководством будут подведены итоги учений. «Этот план утвержден В. Путиным и его участие в этих учениях не ограни- чивалось посещением полигона Цугол. Оно гораздо шире и глубже, потому что та видимая часть уче- ний, которую показали все каналы, это действительно верх того, что происходило на деле», – сказал Шойгу. По его словам, президент принимал участие в планировании, утверждении всех планов. Шойгу подчеркнул, что по поручению Пу- тина были проверены не только во- йска, но и работа транспортной си- стемы страны, и ВПК. Эта часть заметки ещё содержала ряд хвалеб- ных эпитетов в адрес Путина, кото- рые пришлось убрать, т.к. они за- нимали слишком много места. Министр обороны добавил, что итоги маневров будут подведены под руководством Путина, воз- можно в октябре. Он отметил, что на учениях «китайские коллеги по- казали довольно высокий уровень своей оснащенности, выучки». По его словам, фактически вся рос- сийская техника, которая была за- действована на этих учениях, но- вая, современная либо глубоко модернизированная техника, кото- рая прошла проверку в Сирии и аб- солютно отвечает требованиям во- йск. На манёврах было полно устаревшей техники (Т-72Б, Т-62М, 2С1, 2С3, 2С5, ЗСУ-23-4 и др.) «Осталось в тени, что одновре- менно с этими учениями у нас про- ходили большие учения (36 само- летови28кораблей)вСредиземном море. С применением вооружения, которое есть и у самолетов, и у ко- раблей», – напомнил глава МО. «Если говорить о понимании завтрашнего дня, то мы понимаем, что нам надо делать завтра, после- завтра, в том числе, а может быть и в первую очередь, благодаря таким большим учениям, мы их называем маневрами», - добавил он [41]. 17 СЕНТЯБРЯ: 9:55. Войска ВС России, прини- мавшие участие в маневрах, при- ступили к возвращению в пункты постоянной дислокации. Домой также возвращаются формирова- ния НОАК, которые участвовали в совместных действиях [42]. 18 СЕНТЯБРЯ: Закончились крупнейшие рос- сийские маневры «Восток-2018» и уже подведены предварительные итоги. Впервые манёвры получили статус международных. Подготов- ка к ним велась с начала года. За ме- сяц до маневров формирования
59 ЦВО и ВВО, силы флотов начали марши на полигоны ВВО. В пути они отрабатывали свои навыки, чтобы показать их на маневрах. Маневры развернулись на 13 полигонах. Это 5 общевойсковых (Цугол, Бамбурово, Бикинский, Успеновский и Радыгино), 4 авиа- ционных (Телемба, Литовко, Ново- сельская и Бухта Анна) и 4 морских (в акваториях Баренцева и Охот- ского морей, а также в Авачинском и Кроноцком заливах). По легенде учений, боевые действия разверну- лись между атакующими «синими» (они же «западные») и обороняю- щимися «красными» («восточны- ми»). Роль «синих» исполняли вой- ска ЦВО совместно с СФ, «красных»  – войска ВВО и ТФ. В генеральном сухопутном сраже- нии на стороне «красных» сража- лись подразделения НОАК и ВС Монголии. Для освещения маневров Ми- нобороны организовало пресс-тур, куда пригласило российские и за- рубежные СМИ. Первый крупный эпизод прошел 12 сентября на по- лигоне Телемба, где соединения ПВО отразили условную массиро- ванную воздушную атаку «синих» на позиции «красных». Завоевание господства в возду- хе. В первом эпизоде «синие» ус- ловно нанесли массированный ра- кетно-авиационный удар по позициям «красных». Он наносил- ся плотными группами с различ- ных направлений. Атакующие при- менили крылатые ракеты, корректируемые и управляемые боеприпасы. Расчеты ПВО «красных», уходя из-под условного удара «синих», вывели свои боевые машины из мест постоянной дислокации и развернули их в боевое положение на замаскированных позициях в долине полигона. Радиотехниче- ские войска с помощью РЛС «Небо- СВУ» и «Противник-ГЕ» обнару- жили атакующие силы. Через систему автоматизации «Фунда- мент», из КП ПВО расчеты переда- ли информацию о целях на боевые машины. В отражении удара задей- ствовали все системы и комплексы ПВО, создав сплошную эшелони- рованную зону ПВО, накрывшую фронт в несколько сотен киломе- тров. ЗРС С-400 и С-300, ЗРПК «Панцирь-С», ЗРК СВ «Бук» и «Тор» перехватили 30 воздушных целей условного противника. По- лет части целей проходил во всем диапазоне высот и скоростей с оги- банием рельефа местности. Мише- ни, имитировавшие все средства воздушно-космического нападе- ния условного противника, по ско- ростным, маневренным характери- стикам, а также по параметрам радиолокационной заметности превосходят аналоги, стоящие на вооружении ВВС стран мира. Стелс-мишени специально ввели в
60 учебную подготовку для проверки возможностей ПВО. Кроме мише- ней, зенитчики перехватили реаль- ные крылатые ракеты, запущенные с самолетов. Тем не менее, зенитчи- ки «красных» сбили все условные средства воздушного нападения «синих». В розыгрыше эпизода противовоздушного боя участво- вало свыше 1000 чел. и более 500 ед. техники. Это было основным меро- приятием 76-й дивизии ПВО в 2018 г. 76-я дивизия 14-й армии ВВС и ПВО ЦВО (штаб в Самаре) включа- ет 511-й ЗРп (2 д-на с 16 ПУ ЗРС С-400 и д-н с 6 ЗРПК «Панцирь-С»), 185-й ЗРп (2 д-на с 16 ПУ ЗРС С-300ПС), 568-й ЗРп (2 д-на с 16 ПУ ЗРС С-300ПС) и 340-й РТп. Все- го в дивизии 6 д-нов/48 ПУ ЗРС (16 С-400 и 32 С-300ПС), 1 д-н/6 БМ ЗРПК «Панцирь-С». Генеральное сражение. После отражения условного воздушного нападения «синих» господство в воздухе закрепили за собой «крас- ные». Настало время генерального сражения по разгрому сил агрессо- ра. Оно развернулось 13 сентября на полигоне Цугол. За эпизодом на- блюдали В. Путин, С. Шойгу и В. Герасимов. Совместные действия сил России и КНР находились и под пристальным вниманием ино- странных военных атташе и СМИ. На полигоне была создана слож- нейшая система мишеней: для ото- бражения тактической обстановки подготовили 15 рубежей целей, 8 районов целей для авиации и 19 районов целей для пуска ракет и артиллерийской стрельбы. Чтобы полигон походил на реальное поле боя, выставлено 212 броневых объ- ектов, более 2800 мишеней. Все это позволило отработать действия на территории, протяженной по фронту до 8 км и в глубину – до 24 км [43]. На 1-ом этапе «синие» на более чем 30 танках, 86 БМП и 73 автомо- билях захватили рубежи и объекты «красных». Исчерпав наступатель- ныепотенциал,«синие»закрепились на занятых позициях. Для контрна- ступления понтонеры «красных» на- вели переправу через реку Онон. Свыше 115 ед. военной техники пре- одолели водную преграду. Подразде- ления ВДВ прикрыли переправы, высадившись с вертолетов на проти- воположном берегу. Для завоевания превосходства и дезорганизации войск «синих» «красные» нанесли массированный огневой удар с применением ОТРК «Искандер-М», РСЗО «Торнадо-Г», «Ураган» и «Град», а также САУ «Мста-С», «Гиацинт-С», «Акация», тяжелых огнеметных РСЗО ТОС-1 «Буратино» (ТОС-1А «Солнце- пёк») и буксируемых гаубиц «Мста-Б». Была применена тактика огневого вала. Авиационный ком- плекс «Клевер», самолеты-развед- чики Су-24МР и БПЛА «Орлан-10» корректировали огонь и фиксиро- вали поражение целей.
61 Сухопутные силы ВВО совмест- но с силами НОАК единым фрон- том пошли в наступление. Оборо- няясь, «синие» применили против «красных» высокоточные боепри- пасы. Мишени, их имитирующие, перехватывали ЗРК «Тор» и «Стре- ла-10», ПЗРК «Игла» войсковой ПВО (из них только «Тор» спосо- бен перехватывать высокоточные боеприпасы). Авиационная поддержка. Раз- вивая огневое превосходство, к ус- ловным ударам по «синим» присо- единилась авиация: 4 ракетоносца Ту-95, 6 бомбардировщиков Ту- 22М3, 32 ударных самолёта (16 Су- 24С и 16 Су-34) выпустили крыла- тые ракеты, применили бомбы и высокоточные боеприпасы. Артиллерия заранее нейтрали- зовала ПВО «синих». Ударам с воз- духа подверглись мишени, имити- рующие пункты управления и силы на маршрутах выдвижения услов- ного противника. Целеуказание и корректировку ударов осущест- вляли с БПЛА «Элерон-3», «Ор- лан-10» и «Форпост». Для упреждения удара во фланг с 25 военно-транспортных самоле- тов Ил-76МД был высажен десант (700 человек и 51 БМД-2). Спецназ ВДВ выявил полевой центр управления «синих». Чтобы его уничтожить и взять выгодный рубеж, 62 вертолета Ми-8АМТШ, Ми-26 и Ми-24 высадили десант- но-штурмовую бригаду ВДВ. Задачи особого назначения. Подразделения РФ и КНР в роли «красных» совместно отработали уничтожение БПЛА «синих», при- менив новейшие противодронные ружья REX-1. Проходы в минных полях для «красных» взрывным способом проделали инженерные войска с помощью реактивных установок разминирования УР-77 «Метео- рит». Группы штурма и разгражде- ния поддержали РТК разминиро- вания «Уран-6» и боевые РТК «Уран-9». Ремонтно-эвакуацион- ные группы и медики эвакуирова- ли подбитую технику и раненых. Подразделения РХБЗ с использова- нием дымовых машин ТДА-3 аэро- зольными завесами прикрыли пун- кты управления и войска «красных». Группы РЭБ подавили средства разведки, линии связи, системы управления, приемники GPS и со- товую связь «синих», вывели из строя или принудительно посади- ли БПЛА. Взаимодействие проис- ходило в едином разведывательно- огневом контуре с использованием комплекса разведки и управления связи «Стрелец», средств радиоэ- лектронной и радиотехнической разведки. Все эти действия позво- лили меньше чем за час разгромить «синих». Тихоокеанский рубеж. Нанеся поражение сухопутным силам «си- них» в сражении на Цуголе, по ле-
62 генде учений, «красные» перешли к наступлению на всех ТВД. Часть сил «синих» прорвалась через Ха- санский район Приморского края на побережье Тихого океана к бух- те Клерка, где ожидался подход подкрепления. Чтобы выбить про- тивника с прибрежного плацдарма и воспрепятствовать подходу ре- зерва «синих», «красные» провели морскую десантную операцию. Она началась 15 сентября на полигоне морской пехоты Бамбурово. Для подхода БДК «Ослябя» ко- рабли ТФ нанесли артиллерийский удар по «синим», уничтожив услов- ные огневые позиции на берегу. С вертолетов Ка-29 десантировались группы саперов для создания прохо- дов в заграждениях и минных полях у кромки воды. Когда путь был про- ложен, в бухту вошел БДК «Ослябя» с ротой морских пехотинцев на БМП-2. САУ «Гвоздика» обеспечили огневую поддержку, нанеся удары по обороняющимся. Мишени, имити- рующие укрепления в глубине обо- роны, поразило звено штурмовиков Су-25 и ударные вертолеты Ка-52 «Аллигатор». Под прикрытием авиа- ции БДК «красных» подошел к бере- гу, и на берег бухты Клерка вышли БМП-2. Морские пехотинцы огнем из стрелкового оружия, огнеметов, гранатометов и орудий БМП-2 пода- вили условного противника и унич- тожили укрепления «синих». Управляли действиями авиа- ции, артиллерии и морской пехоты с корабельного КП на судне изме- рительного комплекса «Маршал Крылов». Судно впервые выступи- ло в качестве корабля управления силами морской пехоты. После захвата плацдарма «крас- ные» продолжили преследование ус- ловного противника, отступающего вглубь полуострова. Для поддержки темпа наступления и разгрома «си- них» им в тыл с вертолетов Ми- 8АМТШ высадились подразделения ВДВ. Вместе с морскими пехотинца- ми они нанесли условному против- нику окончательное поражение. «Синие» утратили побережье, потеряли большую часть своих сил, оставшиеся подразделения оказа- лись дезорганизованы и деморали- зованы, надежды на подкрепление с моря не осталось. «Красные» успешно отразили масштабную агрессию условного противника на всех военных театрах. Враг был разбит. В эпизоде в бухте Клерка участвовало св. 200 морских пехо- тинцев и 30 ед. ВВТ [44]. ЛИТЕРАТУРА 1. План стратегических уче- ний «Восток-2018» // https://bmpd. livejournal.com/3330701.html 2. Карпачев С. «Восток» – дело сложное // https://vpk-news.ru/ articles/44911 3. В России начались учения «Восток-2018» // https://tass.ru/ armiya-i-opk/5548196
63 4. Корабли Тихоокеанского флота вышли в море для участия в учениях «Восток-2018» // https:// tass.ru/armiya-i-opk/5548731 5. На учениях «Восток-2018» развернули надувные танки и «Ис- кандеры» // https://tass.ru/armiya-i- opk/5549199 6. Экспериментальные соеди- нения ВДВ применят на маневрах «Восток-2018» // https://tass.ru/ armiya-i-opk/5549964 7. Арктическая группировка Северного флота впервые высади- ла морской десант на Чукотке // https://tass.ru/armiya-i-opk/5550504 8. Более двух тысяч мотострел- ков перебросили в Забайкалье в рамках маневров «Восток-2018» // https://tass.ru/armiya-i-opk/5551096 9. Масштабная перегруппи- ровка войск в рамках маневров «Восток-2018» завершена // https:// tass.ru/armiya-i-opk/5551760 10. Российская и китайская ави- ация перебазируется на Дальний Восток в рамках стратегического учения // https://vpk-news.ru/ news/44924 11. На маневрах «Восток-2018» саперы переправят через реки свы- ше 200 единиц техники // https:// tass.ru/armiya-i-opk/5553436 12. В ходе маневров «Вос- ток-2018» пройдут боевые стрель- бы из комплексов «Искандер-М» // https://tass.ru/armiya-i-opk/5553552 13. На маневрах «Восток-2018» подразделения ПВО отразили на- падение условного противника // https://tass.ru/armiya-i-opk/5553746 14. Новые комплексы радиоэ- лектронной борьбы с БПЛА впер- вые применят на учениях «Вос- ток-2018» // https://tass.ru/ armiya-i-opk/5553977 15. Подразделения ВДВ отрабо- тают способы десантирования на маневрах «Восток-2018» // https:// tass.ru/armiya-i-opk/5554220 16. Военные полицейские на ло- шадях патрулируют территорию на маневрах «Восток-2018» // https:// tass.ru/armiya-i-opk/5554518 17. Истребители МиГ-31БМ ушли из под условного удара на ма- неврах «Восток-2018» // https://tass. ru/armiya-i-opk/5555767 18. Бомбардировщики Ту-95МС на учениях «Восток-2018» провели пуски крылатых ракет // https://tass. ru/armiya-i-opk/5556511 19. На учениях «Восток-2018» около 15 противолодочных кора- блей ищут субмарины «неприяте- ля» // https://tass.ru/armiya-i- opk/5556417 20. Эсминец «Быстрый» и кате- ра расстреляли крылатыми ракета- ми судно-мишень на «Восто- ке-2018» // https://tass.ru/ armiya-i-opk/5557232 21. Два Ту-95МС выполнили полеты в Арктике в рамках манев- ров «Восток-2018» // https://tass.ru/ armiya-i-opk/5557754 22. Боевые машины поддержки танков «Терминатор» будут уча-
64 ствовать в маневрах «Восток-2018» // https://tass.ru/armiya-i- opk/5559481 23. Новейших роботов «Уран-6» и «Уран-9» задействуют на манёв- рах «Восток-2018» // https://tass.ru/ armiya-i-opk/5559537 24. Участники маневров «Вос- ток-2018» разгромили условного противника // https://tass.ru/armiya- i-opk/5559825 25. «Восток-2018» – основной этап самых крупных в истории РФ учений // https://www.youtube.com/ watch?v=P6j0QAtuj3A 26. Парадом участников и смо- тром техники завершилась основ- ная фаза маневров «Восток-2018» // https://tass.ru/armiya-i- opk/5559930 27. Смотр вооружения и воен- ной техники Вооружённых Сил России и НОАК на полигоне Цугол // https://bmpd.livejournal. com/3342325.html 28. Восточный военный округ // http://milkavkaz.com/index.php/ voorujonnie-cili-racii/vo-cv/vvo 29. Более 50 вертолетов обеспе- чили высадку десанта на учениях «Восток-2018» в Забайкалье // https://tass.ru/armiya-i-opk/5560050 30. Мотострелки на маневрах «Восток-2018» отразили под Хаба- ровском атаку условного против- ника // https://tass.ru/armiya-i- opk/5563972 31. Отряд Северного флота в ходе «Востока-2018» спас в Берин- говом море условно аварийное суд- но // https://tass.ru/armiya-i- opk/5564009 32. До 20 боевых кораблей про- вели учения в Охотском море в рамках маневров «Восток-2018» // https://tass.ru/armiya-i-opk/5564230 33. Авиация уничтожила ко- лонну бронетехники условного противника на маневрах «Вос- ток-2018» // https://tass.ru/armiya-i- opk/5564740 34. Российские военные приме- нили ракеты-невидимки на учени- ях «Восток-2018» в Бурятии // https://tass.ru/armiya-i-opk/5565035 35. Бомбардировщики Ту-22М3 ВКС РФ нанесли удар по аэродро- му «противника» в Забайкалье // https://tass.ru/armiya-i-opk/5568175 36. Корабли Северного флота отработали поиск субмарины в Охотском море // https://tass.ru/ armiya-i-opk/5568196 37. Истребители перехватили самолеты условного противника в рамках маневров «Восток-2018» // https://tass.ru/armiya-i-opk/5568226 38. Морпехи при поддержке ВКС высадились на побережье в Приморье в ходе маневров «Вос- ток-2018» // https://tass.ru/armiya-i- opk/5568188 39. Шойгу пообещал, что мас- штабные маневры войск будут про- водиться в России каждый пять лет // https://tass.ru/armiya-i-opk/5569915 40. Шойгу: в ходе маневров «Восток-2018» проверили транс-
65 портную инфраструктуру РФ // https://tass.ru/armiya-i-opk/5569932 41. Шойгу рассказал об участии Путина на всех этапах маневров «Восток-2018» // https://tass.ru/ armiya-i-opk/5569927 42. Войска начали возвращать- ся в пункты постоянного базиро- вания с маневров «Восток-2018» // https://tass.ru/armiya-i- opk/5571079 43. Драгомиров И. «Восток» – дело громкое // https://vpk-news.ru/ articles/45052 44. Шайхутдинов А. Учебная война. Как проходили и чем завер- шились маневры «Восток-2018» // https://tass.ru/armiya-i-opk/5572751

More Related Content

PDF
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 22 (109)
bycacds-info
 
PDF
Newsletter 01 12-2017(85-22)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 15 12-2017(86-23)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 28 12-2018(87-24)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 15 01-2018(88-1)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 16 10-2017(82-19) (1)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 14 07-2017(76-13)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 28 04-2017(71-8)
bycacds_ukraine
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 22 (109)
bycacds-info
 
Newsletter 01 12-2017(85-22)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 15 12-2017(86-23)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 28 12-2018(87-24)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 15 01-2018(88-1)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 16 10-2017(82-19) (1)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 14 07-2017(76-13)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 28 04-2017(71-8)
bycacds_ukraine
 

What's hot

PDF
Newsletter 31 05-2017(73-10)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 01 08-2017(77-14)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 14 04-2017(70-7) (2)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 15 03-2017(68-5)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 14 09-2017(80-17)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 15 08-2017(78-15)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 31 10-2017(83-20) (1)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 15 06-2017(74-11)
bycacds_ukraine
 
PDF
бюлетень 9 72
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 31 08-2017(79-16)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 30 06-2017(75-12)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 01 03-2017(67-4)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 31 01-2017(66-3)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 1 07-2016(51-12)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 16 01-2017(64-1)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 01 08-2016(53-14) (1)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 15 11-2016(60-21)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 16 04-2018(94-7) (1)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 15 08-2016(54-15)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 31 01-2017(65-2)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 31 05-2017(73-10)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 01 08-2017(77-14)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 14 04-2017(70-7) (2)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 15 03-2017(68-5)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 14 09-2017(80-17)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 15 08-2017(78-15)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 31 10-2017(83-20) (1)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 15 06-2017(74-11)
bycacds_ukraine
 
бюлетень 9 72
bycacds_ukraine
 
Newsletter 31 08-2017(79-16)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 30 06-2017(75-12)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 01 03-2017(67-4)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 31 01-2017(66-3)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 1 07-2016(51-12)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 16 01-2017(64-1)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 01 08-2016(53-14) (1)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 15 11-2016(60-21)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 16 04-2018(94-7) (1)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 15 08-2016(54-15)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 31 01-2017(65-2)
bycacds_ukraine
 

Similar to ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 23 (110)

PDF
Newsletter 15 02-2018(90-3)
bycacds_ukraine
 
PDF
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 21 (108)
bycacds-info
 
PDF
Newsletter 15 12-2016(62-23)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 30 12-2016(63-24)
bycacds_ukraine
 
PDF
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1 (112)
bycacds-info
 
PDF
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 10 (97)
bycacds-info
 
PDF
Newsletter 30 05-2018(97-10)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 02 04-2018(93-6)
bycacds_ukraine
 
PDF
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 18 (105)
bycacds-info
 
PDF
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 17 (104)
bycacds-info
 
PDF
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 20 (107)
bycacds-info
 
PDF
Newsletter 01 12-2016(61-22)
bycacds_ukraine
 
PDF
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 16 (103)
bycacds-info
 
PDF
Newsletter 01 02-2016(41-2) (1)
bycacds_ukraine
 
PDF
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 19 (106)
bycacds-info
 
PDF
Newsletter 16 03-2016(44-5) (1)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 17 10-2016(58-19) (1)
bycacds_ukraine
 
PDF
bulletin cacds 15 09-2015(33-17)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 27 04-2018(95-8)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 31 05-2016(49-10)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 15 02-2018(90-3)
bycacds_ukraine
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 21 (108)
bycacds-info
 
Newsletter 15 12-2016(62-23)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 30 12-2016(63-24)
bycacds_ukraine
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1 (112)
bycacds-info
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 10 (97)
bycacds-info
 
Newsletter 30 05-2018(97-10)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 02 04-2018(93-6)
bycacds_ukraine
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 18 (105)
bycacds-info
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 17 (104)
bycacds-info
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 20 (107)
bycacds-info
 
Newsletter 01 12-2016(61-22)
bycacds_ukraine
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 16 (103)
bycacds-info
 
Newsletter 01 02-2016(41-2) (1)
bycacds_ukraine
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 19 (106)
bycacds-info
 
Newsletter 16 03-2016(44-5) (1)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 17 10-2016(58-19) (1)
bycacds_ukraine
 
bulletin cacds 15 09-2015(33-17)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 27 04-2018(95-8)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 31 05-2016(49-10)
bycacds_ukraine
 

More from cacds-info

PDF
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 24 (111)
bycacds-info
 
PDF
Moscow Does Not Believe in Tears
bycacds-info
 
PDF
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 15 (102)
bycacds-info
 
PDF
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 14 (101)
bycacds-info
 
PDF
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 13 (100)
bycacds-info
 
PDF
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 12 (99)
bycacds-info
 
PDF
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 11 (98)
bycacds-info
 
PDF
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 9 (96)
bycacds-info
 
PDF
Создание оборонного щита Украины. Конструкторы и менеджеры.
bycacds-info
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 24 (111)
bycacds-info
 
Moscow Does Not Believe in Tears
bycacds-info
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 15 (102)
bycacds-info
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 14 (101)
bycacds-info
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 13 (100)
bycacds-info
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 12 (99)
bycacds-info
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 11 (98)
bycacds-info
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 9 (96)
bycacds-info
 
Создание оборонного щита Украины. Конструкторы и менеджеры.
bycacds-info
 

ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 23 (110)

  • 1.
    Безпековий огляд ЦДАКР№ 23 (110) 14 грудня 2018 Редакційна колегія Зміст
  • 2.
    ВИКЛИКИ і РИЗИКИ/ 14 грудня 2018 2 Безпековий огляд «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ» Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР, www.cacds.org.ua ) здійснюється аналітиками ЦДАКР за підтримки банку «Аркада». Для підготовки оглядів залучаються відомі експерти, дипломати, військові фахівці та спеціалісти усіх відомств, що працюють у безпековому середовищі України. Метою публікацій Безпекового огляду «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ» є оперативне та аналітичне інформування зацікавлених профільних структур, ЗМІ та громадян, що цікавляться актуальними проблемами безпеки України. Кожний огляд присвячений короткому періоду (1 – 2 тижні), та містить експертні думки, які можуть не збігатися з офіційною позицією української влади. @2014 Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння У разі цитування обов’язкове посилання на ЦДАКР Редакційна колегія: Бадрак В.В. – головний редактор, директор ЦДАКР Копчак В.І. – відповідальний секретар, заступник директора ЦДАКР Самусь М.М. — заступник директора ЦДАКР з міжнародних питань Члени Редакційної колегії: Бондарчук С.В. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки, генеральний директор ДК «Укрспецекспорт» (2005-2010 рр.) Згурець С.Г. – головний редактор журналу «Экспорт оружия и оборонный комплекс Украины», директор інформаційно- консалтингової компанії (ІКК) Defense Express Кабаненко І.В. – заступник міністра оборони (2014 р.), перший заступник начальника Генерального штабу ЗСУ (2012 – 2013 рр.), член Експертної Ради у галузі національної безпеки Конопльов С.Л. – директор Гарвардської програми з чорноморської безпеки та програми з безпеки США-Росія і США-Південна Азія, член Експертної Ради у галузі національної безпеки Литвиненко О.В. – заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Міхненко А.В. – головний редактор журналу «Ukrainian Defense Review» Паливода К.В. – голова правління банку «Аркада», член Експертної Ради у галузі національної безпеки Поляков Л.І. – голова Експертної Ради ЦДАКР, перший заступник міністра оборони України (2005 – 2007 рр.), заступник міністра оборони України (2014 р.) Рябих В.О. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки, директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії (ІКК) Defense Express Щербак Ю.М. – письменник та громадський діяч, Надзвичайний і Повноважний Посол України в США (1994 - 1998 рр.), міністр охорони навколишнього середовища (1991 - 1992)
  • 3.
    ВИКЛИКИ і РИЗИКИ/ 14 грудня 2018 3 ЗМІСТ Загальні оцінки У дзеркалі експертноі думки Аналітичні розробки Основні виклики та ризики для України у першій половині грудня 2018 року Российские манёвры «Восток-2018» – Что это было? Жорсткі реалії морської безпеки України: що далі? Чи вдасться Європейському Союзу об’єднати розвідувальні зусилля? Роль региона Южного Кавказа в логистической поддержке операции США в Исламской Республике Афганистан
  • 4.
    ВИКЛИКИ і РИЗИКИ/ 14 грудня 2018 4 Президентські вибори «поглинають» російську загрозу Впродовж перших тижнів груд- ня політичне та військове керівни- цтво держави не втомлюється на- гадувати українському суспільству та міжнародним партнерам про на- рощування потенціалу російських військ. За інформацією влади, Ро- сія розгорнула наземне угрупован- ня загальною чисельністю понад 80.000 військовослужбовців вздовж кордону з Україною, на те- риторії ОРДЛО та у анексованому Криму. В цьому «кулаку» мілітар- ної потуги Кремль «затиснув» близько 1400 артилерійських і ра- кетних систем залпового вогню, 900 танків, 2300 бойових броньова- них машин, більше 500 літаків та 300 вертольотів. Відповідні цифри виправдовують такий аналіз ситуа- ції президента України: «Москва намагається отримати наземний коридор з окупованого Донбасу на окупований Крим, захопивши Ма- ріуполь та Бердянськ» - зазначає Петро Порошенко. В своїй ритори- ці хазяїн Банкової не забуває і про приправу патетичності: «По суті, саме в Україні зараз вирішується майбутнє вільного світу» - впевне- ний глава держави. ВЦДАКРзауважують,щозброй- на провокація в Керченській прото- ці не є безпосередньою причиною «раптового» розгортання військо- вих з’єднань РФ біля кордону з Загальні оцінки Основні виклики та ризики для України у першій половині грудня 2018 року Фахівці Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) пропонують свій аналіз ключових тенденцій у сфері безпеки і оборони першої половини листопада 2018 року.
  • 5.
    5 Україною. Дану ситуаціюслід роз- глядати як наслідок багаторічної російської політики «фаршування» військовою технікою території Кри- му та акваторії Чорного і Азовсько- го морів. Заступник директора ЦДАКР з міжнародних питань Ми- хайло Самусь констатує: «Розбудо- ва військової інфраструктури РФ довкола України тривала з 2015 року. Коли Кремль зрозумів, що на- храпом Україну взяти не вдасться, почалось створення поблизу нашо- го східного кордону трьох армій (1-а танкова армія поблизу Москви, 20-а армія зі штабом у Воронежі і 8-а армія, яка керує окупаційним контингентом російських військ на Донбасі)». За оцінками експертів ЦДАКР, протягом 2017 року ця інф- раструктура була фактично збудо- вана, тож зараз триває її вдоскона- лення і нарощування. В той же час факт прямої агре- сії проти кораблів ВМСУ вказує на те, що Росія на даному етапі про- тистояння з Україною готова до широкомасштабного наступу. Ймовірність ескалації зростає на фоні стану нервозності, в якому перебуває російське керівництво. Фактори, які можуть змусити Кремль перекинути шахову до- шку, це - падіння рейтингів Путі- на та системоутворюючої для його режиму партії «Єдина Росія», а та- кож відсутність чітких перспектив послаблення санкційного тиску зі сторони Заходу. Москва усвідомлює, що для міжнародної спільноти її позиція в Керченському конфлікті виглядає вкрай непереконливо. В цій ситуа- ції Кремль намагається контрата- кувати. Так, днями в МЗС Росії за- явили, що Київ може найближчим часом почати наступ на півдні так званої «ДНР». Більше того, в ро- сійських медіа з’явились ще більш абсурдні страшилки про атаку ЗСУ на Перекопський перешийок. Попри це, більшість українців воліє не помічати кийок війни, який Росія занесла над їхніми голо- вами. Як засвідчили результати опитування соціологічної групи «Рейтинг», рішення про введення воєнного стану на 30 днів в окре- мих областях України підтримує лише третина опитаних, не підтри- мує - майже 60%. Також показово, що майже дві третини респонден- тів допускають - президент Петро Порошенко хотів ввести воєнний стан в Україні на 60 днів з метою перенесення президентських вибо- рів. Отож суспільні настрої щодо військового стану значною мірою формуються під впливом електо- рального дискурсу. На цьому на- магаються грати деякі кандидати в президентське крісло, сіючи підо- зри про «штучність» приводу для введення воєнного стану. В поді- бному фарватері діє і російська пропаганда. Прокремлівські ЗМІ завзято звинувачують чинного президента України в спробі узур-
  • 6.
    6 пації влади. Відтакзміна дати ви- борів могла запустити механізм внутрішньополітичної дестабіліза- ції і оборона України була би не по- силена, а, навпаки, послаблена. Водночас варто відзначити - побо- ювання щодо обмеження консти- туційних прав громадян у зв’язку з введенням воєнного стану наразі є безпідставними (саме цей аспект реагування влади на конфлікт з РФ став об’єктом завзятих маніпуля- цій). З іншого боку, в дискусії про до- цільність військового стану гіпоте- тична загроза конвенційного втор- гнення Росії виявилась недостатнім аргументом для більшості україн- ців. Сьогодні, коли позаду п’ять років війни, тож цілком закономір- ною є та обставина, що більшість опитаних громадян України (69%) вважають введення воєнного стану запізнілим рішенням і переконані, що його потрібно було вводити ще в 2014 році після анексії Криму та початку військових дій на Донбасі. В контексті виправлення таких «диспропорцій» наприкінці 2018 року українська влада здійснила ряд важливих кроків в рамках ін- вентаризації договірно-правової бази з РФ, яка не відповідає «духу» нинішнього етапу відносин двох країн. 6 грудня Верховна Рада ухва- лила проект закону про припинен- ня дії Договору про дружбу, спів- робітництво і партнерство з Росією з 1 квітня 2019 року. Також на по- чатку грудня голова Служби зо- внішньої розвідки України Єгор Божок ініціював вихід з Угоди про співробітництво розвідувальних служб СНД. Москва топить ініціативи Києва Міністерство закордонних справ України звернулося 27 лис- топада до країн-підписантів Буда- пештського меморандуму з вимо- гою провести «термінові консультації» після нападу Росії на українські кораблі «з метою забез- печення повного дотримання зобов’язань та негайного припи- нення агресії РФ проти України». Спроба «переформатувати» Мін- ський формат в Будапештський «поцілила» в молоко. Об’єктивна оцінка документу, відповідно до якого Україна віддала свою ядерну зброю 24 роки тому, засвідчує від- сутність зобов’язального механіз- му щодо країн-підписантів. Тому максимум, який Київ може в ко- роткостроковій перспективі витис- нути в даній ситуації – вчергове за- гострити увагу міжнародного співтовариства на невиконанні Ро- сією міждержавних угод. З іншого боку, враховуючи, що мінський процес занурився в лі- тургічний сон, Будапештський ме- морандум може стати новим стар- товим майданчиком для майбутніх етапів дипломатичного врегулю- вання українського питання. Од- нак наразі така опція заблокована
  • 7.
    7 Москвою. Важко непогодитись з представником України у Тристо- ронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі Євгеном Марчуком, який зауважує - без Росії проводити переговори у форматі будапештських підписан- тів «сенсу дуже мало». Отож, вра- ховуючи, що дії Росії з кожним мі- сяцем поглиблюють соціально-економічну кризу в українському Приазов’ї, Києву вар- то подбати про ініціативи, які при- несуть дивіденди вже в коротко- строковій перспективі. В ЦДАКР вважають доцільною пропозицію стосовно запрова- дження місії міжнародного спосте- реження в Керченській протоці та Азовському морі. «У ситуації, що склалася, для забезпечення безпе- ки судноплавства нам критично необхідні вдосконалені механізми та елементи міжнародної присут- ності та міжнародного моніторин- гу у Чорному та Азовському морях та Керченській протоці», - заявив після загострення Азово-Керчен- ської кризи очільник вітчизняного МЗС Павло Клімкін. Цю тезу під- тримав у своїх зверненнях до Захо- ду президент, зазначивши , що для стримування російської агресії Україна потребує збільшення вій- ськово-морської присутності Ні- меччини та союзників у Чорному морі. Очікувано, Кремль торпеду- вав спроби розпочати діалог про місію ОБСЄ на Азові. Днями це підтвердила канцлер ФРН Ангела Меркель, уточнивши при цьому, що Берлін та Париж намагаються в рамках Нормандської четвірки до- сягти хоча б направлення в регіон своїх представників. Чи зашкодять резолюція Європарламенту «Північному потоку-2»? Неприхована агресія РФ проти України в Керченській протоці за- пустила чергову хвилю дискусій навколо кремлівського енергопро- екту «Північний потік -2». Офіцій- на позиція уряду ФРН нагадує діа- лектичнийсинтезпротилежностей: «Участь Німеччини у будівництві газогону допомагає відстоювати ін- тереси України» - вважає міністр закордонних справ Німеччини Гай- ко Маас. «Вихід з цього проекту означатиме відмову від цих полі- тичних вимог. Не залишиться ніко- го, хто буде відстоювати транзит газу через Україну», - зазначив ви- сокопосадовець. Навіть попри резолюцію Єв- ропарламенту, яка прямо визна- чає проект будівництва газопро- воду «Північний потік -2» «політичним» та таким, що «несе загрозу європейській енергетич- ній безпеці», офіційний Берлін не поспішає з переглядом своєї по- зиції. Результат виборів спадко- ємця Ангели Меркель на посаді глави правлячої партії Німеччини Християнсько-демократичного
  • 8.
    8 союзу (ХДС) даєпідстави ствер- джувати – в перспективі най- ближчих років керівництво ФРН не відмовиться від газпромів- ського хабаря. Було б справедли- во зауважити - переможниця внутрішньопартійних перегонів Аннеґрет Крамп-Карренбауер відзначилась доволі жорсткою позицією після російської прово- кації 25 листопада. Закрити євро- пейські порти всім російським суднам, які приписані до портів акваторії Азовського моря – та- кою є її пропозиція. Однак, на відміну від головного суперника у суперечці за головну посаду в ХДС Фрідріха Мерца, Крамп- Карренбауер не стала критикува- ти Північний потік-2. Відтак, якщо АКК, як часто називають Крамп-Карренбауер, очолить уряд ФРН в 2021 (аналітики оці- нюють її шанси досить високо), основні параметри політики Ан- гели Меркель в питанні імпорту російських енергоносіїв будуть збережені. В той же час, позитив- ний аспект зміни керівництва ХДС для Києва наразі полягає в тому, що завдяки хорошим сто- сункам АКК з чинним канцлером правляча більшість в Бундестазі, вочевидь, збережеться. Відповід- но, втримається і уряд Ангели Меркель. Це означає, що німець- ке керівництво не відволікати- меться на нову коаліціаду чи ви- бори і зможе більше уваги приділяти проблемам безпеки в Східній Європі, зокрема Україні. Схоже, в ЄС знайшли іншу па- нацею у відповідь на агресивну політику Москви – виділяти до- помогу українським регіонам, по- страждалим від дій Росії в Азов- ському морі. Такий підхід, за задумом Брюсселя, компенсува- тиме відсутність нових санкцій, щодо яких не вдалося дійти згоди (пакет раніше введених обмежень був вчергове пролонгований). З огляду на це, Україна могла б іні- ціювати створення вільних еко- номічних зон (ВЕЗ «Порто-фран- ко») в Маріуполі і Бердянську. Такий крок збільшить економічну зацікавленість в регіоні не лише ЄС , але й Туреччини. Тема без- пеки вільних портів, в яких здій- снюватиме дальність Туреччина, дозволить розпочати з Анкарою розмову про можливість блоку- вання проходження російських військових суден через протоки Чорного моря. Інтерес турець- кої сторони до ситуації в Чорно- му морі засвідчує, серед іншого, така обставина - командування військово-морських сил Туреччи- ни прийняло рішення про будів- ництво нової бази на Чорному морі. Будівельні роботи вже поча- лися, а розташовуватися база буде на північному-сході країни в 40 км від Трабзона. На об’єкті розмістяться 400 військових і 200 цивільних фахівців.
  • 9.
    9 Вартість експорту українських озброєнь:чи справедливий розра- хунок SIPRI? Україна залишається у списку найбільших світових продавців зброї. Про це свідчить щорічний рейтинг Стокгольмського міжна- родного інституту досліджень про- блем миру (SIPRI). За даними екс- пертів цієї поважної організації, вітчизняний «Укроборонпром» за підсумками 2017 року посів 81 міс- це у світі, опустившись на дві схо- динки у порівнянні з 2016 роком. За минулий рік державному хол- дингу вдалося продати озброєнь на $1,02 млрд. Для порівняння: у 2016 році цей показник складав $1,06 млрд. Стокгольмський інститут також констатував, що Україна зменшила витрати на оборонний сектор. У 2017 році військовий бюджет Укра- їни становив $3,6 млрд. У номі- нальному вираженні він зріс на 10%, але в реальному скоротився через високу інфляцію. За даними SIPRI, у 2017 році Україна витрати- ла на оборону 3,4% ВВП (у 2016- му  – 4%). Директор ЦДАКР Валентин Бадрак висловив сумніви щодо у правдивості даних авторитетного інституту. «SIPRI використовує не реальні цифри контрактів, бо вони зазвичай є таємними, а пев- ні індекси. Умовно кажучи, танк, створений в Україні, і танк, ство- рений у Німеччині, можуть мати розбіжності у вартості… Тому претендувати на абсолютну точ- ність у цінових параметрах SIPRI не може», – вважає експерт. Фахі- вець звертає увагу на важливу де- таль: «Україна називала офіційно суму, на яку вона продала зброю (у минулому році), – $760 млн. SIPRI ж надає мільярд з хвости- ком. Що це може означати? Украї- на і РФ є конкурентами на ринку озброєнь, і РФ робить усілякі за- киди, аби продемонструвати, що в Україні щось не так. У цьому ви- падку мова йде про те, що ця циф- ра дає привід говорити: Україна нарощує експорт озброєнь. Тож мовляв, яка тоді війна? Насправді все це не зовсім так». За словами Валентина Бадрака, для «Укроборонпрому» збройний експорт «в умовах, коли влада не робить реформу ОПК», є чи не єди- ною можливістю забезпечити зрос- тання певних напрямків оборонної промисловості. «Через експорт озброєнь у нас з’явилися можли- вості модернізувати літаки, гелі- коптери, створювати новий ПЗРК середнього радіуса дії тощо», – ре- зюмує аналітик.
  • 10.
    ВИКЛИКИ і РИЗИКИ/ 14 грудня 2018 10 Останні події, пов’язані з фак- тичною морською блокадою Росією українських портів на Азовському морі, штучним ускладненням суд- ноплавства в Керченській протоці та відкритим збройним нападом і в нейтральних водах на кораблі ВМС України свідчать про свідомий пе- рехід Кремля до нового етапу не- прихованої агресії проти України. На жаль, доводиться визнати, що агресивність Росії була спрово- кована саме слабкістю України, ці- лою низкою помилок та недооцін- кою ролі військового флоту у забезпеченні захисту інтересів кра- їни на морі тощо. До цього додала- ся і системна недооцінка україн- ськими елітами протягом усіх років незалежності стратегічної важли- вості для країни розвитку морсько- го напрямку в цілому. Наразі захоплені в Криму по- тужності суднобудівних заводів «Море» (Феодосія) та «Залив» (Керч) окупанти використовують для будівництва 6 та добудови ще 3-х нових ракетних корветів (для потреб ЧФ РФ), 20 патрульних ка- терів на повітряній подушці тощо (для ФСБ). На сьогодні ЧФ РФ фактично повністю панує на Чорному і Азов- ському морях, користуючись слаб- кістю ВМСУ, блокує українські порти на Азові і загрожує блока- дою вже й на Чорному морі. А з використанням захопленої навес- Жорсткі реалії морської безпеки України: що далі? У дзеркалі експертноі думки Володимир Заблоцький, Член Експертної ради при ЦДАКР На жаль, доводиться визнати, що агресивність Росії була спровокована саме слабкістю України, цілою низ- кою помилок та недооцінкою ролі військового флоту у забезпеченні захисту інтересів країни на морі тощо
  • 11.
    11 ні 2014 рокуінфраструктури укра- їнського «Чорноморнафтогазу» окупанти здійснюють незаконний видобуток газу з родовищ на укра- їнській ділянці континентального шельфу, в межах виключної (мор- ської) економічної зони України. За останніми даними, там вже видобуто, тобто вкрадено у нас по- над 8 млрд. кубометрів газу. Водно- час, вишки використовуються та- кож з військовими цілями, на них розміщено різноманітну розвіду- вальну апаратуру, що дозволяє контролювати повітряну, надводну і підводну обстановку на підходах до українських портів. На вишках чергують російські військові, а самі вони цілодобово охороняються ко- раблями ЧФ і ФСБ Росії. Активність ЧФ у північно-за- хідному районі Чорного моря дає підстави припустити, що після Азову Москва планує шляхом по- взучої експансії поступово взяти під свій повний контроль і цю аква- торію. Крім блокади українських портів противник цілком здатний висадити десант на о. Зміїний, а у випадку відкритої широкомасш- табної агресії – навіть піти на ви- садку морського десанту в районі Одеси. Україна, що має найбільшу в ре- гіоні довжину морського кордону у Чорному і Азовському морях (1355 км), а також відповідні державні інтереси на морі (розробка корис- них копалин на континентальному шельфі, морські комунікації, море господарська діяльність тощо), на- разі не має відповідно цьому по- тужного військового флоту. На жаль, реальність сьогодення є такою, що ВМС і ДПС України поки що мають обмежені бойові можливості і неспроможні ефек- тивно контролювати власну ви- ключну морську економічну зону в Чорному і Азовському морях, хоча й почали діяти активніше, ніж ще рік тому. Не випадково, тема морської безпеки України була у центрі ува- ги одразу кількох спеціалізованих міжнародних конференцій і кру- глих столів, що пройшли наприкін- ці листопада-початку грудня. Адже останні події знову винесли україн- ську морську безпекову складову, а також і кримську тематику на рі- вень топ-новин світу, що є особли- во актуальними і наразі активно обговорюються на усіх майданчи- ках до Радбезу ООН включно. Висока професійність, мотиво- ваність і патріотизм українських моряків була відзначена навіть у виступі Надзвичайного і повно- важного Посла США в Україні пані Марі Йованович під час 2-ї Міжна- родної конференції з морської без- пеки. Проте, ВМСУ все ще бракує нових кораблів і навіть отримання у США 2-х патрульних катерів типу «Айленд» через незначний бойо- вий потенціал останніх на співвід- ношення сил на театрі не вплине. Активність ЧФ у північно-західному районі Чорного моря дає підстави припустити, що після Азову Москва планує шляхом повзучої експансії поступово взяти під свій повний контроль і цю акваторію На жаль, реальність сьогодення є такою, що ВМС і ДПС України поки що мають обмежені бойові можли- вості і неспроможні ефективно контролювати власну виключну морську економічну зону в Чорному і Азовському морях, хоча й почали діяти активніше, ніж ще рік тому
  • 12.
    12 Зазначалося, що Росіяне відмо- вилася від планів окупації України. Морський напрямок вважається найменш захищеним і не лише з точки зору відбиття потенційно можливого морського десанту ЧФ РФ, але й с точки зору морської блокади і завдання таким чином шкоди економіці України (обме- ження експорту товарів морем, розробки родовищ корисних копа- лин та видобутку вуглеводної си- ровини на шельфах Азовського і Чорного морів тощо). Саме тому експерти вважають, що Кремль буде продовжувати агресію, доки його не зупинять си- лою. Найбільш активно сьогодні політики дискутують щодо питань необхідності запровадження чер- гових, більш ефективних санкцій проти Кремля, що мають покласти край його агресивним діям. Дійсно, це актуально і у випадку подальшо- го збереження політичної єдності Заходу може дати позитивні, в т.ч. для інтересів України, наслідки. Втім, поки що реакцію Заходу на кричуще порушення підвалин міжнародного і морського права не можна назвати рішучою. Принай- мні, за гучними заявами ми ще не бачимо відповідних рішучих дій, зокрема, щодо припинення будів- ництва газогону «Північний по- тік-2». Рішення має бути нелінійним і комплексним, що має дати макси- мальний ефект при мінімальних ризиках. Наразі триває процес від- працювання і узгодження відповід- ними західними структурами па- кету жорстких санкцій покарання РФ за чергові міжнародні злочини, цього разу на морі. Справа вимагає залучення усіх інших можливос- тей. Наприклад, експерти, опитані американською неурядовою уста- новою «АналітичнийцентрAtlantic Council» одразу ж після подій 25 листопада, пропонують вжити низ- ку заходів, у т.ч. необхідно оголо- сити військовий стан на усій тери- торії України, денонсувати договір по Азову від 2003 року з РФ, розі- рвати з РФ дипломатичні відноси- ни і впровадити з нею візовий ре- жим, зупинити пересування громадян РФ через спільний кор- дон, зупинити імпорт і нейтралізу- вати діяльність «п’ятої колони» всередині країни. Країнам Заходу слід понизити дипломатичні відносини з РФ до рівня тимчасово повірених у спра- вах і призупинити участь РФ у ді- яльності Ради Європи, перейти до більш ефективних секторальних санкцій проти Росії, від’єднати РФ від системи SWIFT, заморозити ак- тиви хоча б одного з найбільших банків («Сбербанк», «ВТБ Банк» і «Газпромбанк»), зупинити будів- ництво газогону «Північний по- тік-2», заборонити експорт до Росії високотехнологічного обладнання (особливо для нафтогазової галу- Кремль буде продовжувати агресію, доки його не зупинять силою
  • 13.
    13 зі), продукції ітехнологій подвій- ного призначення тощо. Крім того, пропонується запро- вадити санкції на експорт росій- ських товарів з портів Азовського і Чорного морів до США та країн ЄС і НАТО, з забороною російським суднам заходити до портів цих кра- їн, а суднам під прапорами США і країн ЄС - заборонити заходити у російські порти на Чорному і Азов- ському морях. Військовий компонент передба- чає патрулювання ОВМС НАТО разом з кораблями України і Грузії акваторії Чорного моря. Але більш важливим було б термінове впро- вадження Заходом широкомасш- табної програми переозброєння ЗС України і, зокрема, її ВМС на заса- дах ленд-лізу з виведенням на най- вищий технологічний рівень. Отримання Україною новітніх озброєнь, а також кораблів, дозво- лить суттєво підвищити рівень як власної, так і регіональної безпеки. Але якщо рішучих заходів з боку євроатлантичної спільноти не буде вжито, і Захід «проковтне» чергові кричущізлочиниРФізволікатимена- далі, Путін точно продовжить свою агресію в Україні. І відбудеться це, за оцінками експертів, не пізніше 2019 року, одразу ж після президентських абопарламентськихвиборіввУкраїні. Політико-дипломатичні аспек- ти регіональної безпеки на морі Одним з наслідків російської гі- бридної війни стало руйнування попередньої системи безпеки в ре- гіоні Чорного моря. Адже до 2014 року там склався відносний баланс інтересів на морі і в рамках цього Причорноморські країни налаго- дили успішне співробітництво у сфері морської безпеки. Як відомо, завдяки зусиллям США і НАТО, особливо після всту- пу до Альянсу Болгарії і Румунії, західні союзники розгорнули ак- тивну співпрацю з ВМС цих країн. Пізніше співпраця поширилася і на країни-партнери, Україну і Грузію. Передусім, це відбувалося в рамках двосторонніх та багатосторонніх військово-морських навчань «Сі бриз» та «Кооперейтів партнер». Головним чином, на навчаннях відпрацьовувалися сумісність фло- тів, зокрема, виконання таких еле- ментів, як спільне маневрування, зв’язок за стандартами НАТО, охо- рона конвоїв на переході морем, ППО, ПМО та ПЧО, блокада ви- значеного району та перекриття каналів нелегальної поставки зброї, висадка десанту тощо. Таким чином, ВМСУ від самого початку, з огляду на проголошений курс на зближення або партнер- ство з НАТО, активно працювали над досягненням сумісності укра- їнських кораблів і підрозділів з відповідними структурами ОВМС Альянсу. Пізніше це відіграло клю- чову роль з точки зору допуску ко- раблів ВМСУ до участі в операціях ЄС і НАТО. Але якщо рішучих заходів з боку євроатлантичної спільноти не буде вжито, і Захід «проковтне» чергові кричущі злочини РФ і зволіка- тиме надалі, Путін точно продо- вжить свою агресію в Україні. І відбудеться це, за оцінками експер- тів, не пізніше 2019 року, одразу ж після президентських або парла- ментських виборів в Україні
  • 14.
    14 До участі унавчаннях залучали- ся найбільш підготовлені кораблі сил постійної готовності зі складу Постійних груп Об’єднаних ВМС НАТО, що з 2005 року входять до складу NRF (NATO Response Force) – морської компоненти сил першочергового реагування Альянсу. Загалом їх чотири. Це 1 і 2 постійні групи Постійних З’єднань ОВМС НАТО у Атлантиці і Середземному морі (SNMG1/2 – Standing NATO Response Force MaritimeGroups)та3і4постійнігру- пи мінно-тральних сил на Півночі та на Півдні Європи (SNMCMG1/2 - Standing NRF Mine Counter Measure Groups). Дві перші групи складають- ся з есмінців і фрегатів, решта – з протимінних кораблів. Усі вони ді- ють на ротаційній основі. Після початку російської агресії проти України НАТО продовжив підтримку ВМСУ як шляхом спіль- них з кораблями ОВМС навчань, так і шляхом надання консульта- тивної та іншої допомоги в підго- товці та тренуваннях особового складу. Українські офіцери і кур- санти регулярно проходять стажу- вання на кораблях НАТО, а також навчаються у військово-морських закладах країн Альянсу, зокрема, в Академії ВМС Польщі. За словами голови представни- цтва НАТО в Україні Александра Віннікова, протягом 2017-2018 ро- ків ОВМС НАТО збільшили свою
  • 15.
    15 присутність у Чорномуморі, в якості реакції і відповіді на агре- сивну експансію Росії на морі. Лише цього року кораблі Альянсу пере- бували у Чорному морі 120 діб. За- звичай там на ротаційній основі майже постійно перебуває один ракетний есмінець або фрегат ВМС США, Великобританії або Франції. Збільшення присутності вима- гає зміна обстановки після того, як попередні безпекові механізми, що діяли в регіоні в т.ч. за участі НАТО, виявилися недієвими і неефектив- ними. Зокрема, йдеться про на- ступне. 2 квітня 2001 року було створе- но Чорноморську групу з військо- во-морської оперативної взаємодії (ЧВМГ ОВ) БЛЕКСІФОР (англ. BLACKSEAFOR: Black Sea Naval Cooperation Task Group). Це було закріплено підписанням відповід- ної Угоди про створення регіональ- ного військово-морського з’єднання. До складу ЧВМГ ОВ уві- йшли країни Причорномор’я – Болгарія, Румунія, Росія, Туреччи- на, Україна і Грузія. До завдань БЛЕКСІФОР нале- жали: забезпечення безпеки у Чор- ному морі, проведення спільних пошуково-рятувальних навчань (в т.ч. з надання допомоги аварійному судну), проведення протимінних і гуманітарних операцій, евакуація цивільного населення та поране- них із районів бойових дій або при- родних катастроф, захист довкілля, здійснення візитів доброї волі. Планові активації сил БЛЕКСІ- ФОР відбувалися двічі на рік, на час проведення формувалися опе- ративне командування і штаб кора- бельного угруповання. Команду- вання останніми здійснювалося по черзі представниками країн-учас- ниць ЧВМГ ОВ. У 2013 році у Се- вастополі відбулася урочистість передачі командування БЛЕКСІ- ФОР до ВМС України. 25 квітня 2002 р. країни Чорно- морського регіону підписали Угоду про заходи зміцнення довіри та без- пеки у військово-морській сфері. До- кумент передбачав розвиток співро- бітництва і контактів у військово-морській сфері, що перед- бачає в т.ч. встановлення прямих ка- налів зв’язку між військово-мор- ськими установами Причорноморських держав, обмін інформацієюзрізноманітнихпитань функціонування ВМС, проведення освітніх заходів для військово-мор- ських офіцерів, співробітництво у запобіганні екологічним загрозам, боротьбі з тероризмом (включаючи надання допомоги в подоланні орга- нізованої злочинності), незаконним обігом наркотиків, зброї, а також розвиток співпраці у сфері пошуко- во-рятувальних та інших заходів. На жаль, обидві зазначені ініці- ативи виявилися неефективними, оскільки Росія, як країна-учасник зазначених угод, порушивши усі міжнародні закони, захопила час-
  • 16.
    16 тину те¬риторії двохінших При- чорноморських країн (Грузії та України). Більш того, Росія пере- творила анексований Крим на ве- личезну військову базу, що дозво- ляє не лише контролювати Чорне і Азовське моря, але й загрожувати безпеці країн НАТО далеко за меж- ами Чорноморського регіону. Не можна сказати, що Захід не бачив цієї загрози. Йдеться про не- обхідність узгодження усіма краї- нами Альянсу кожного рішення на умовах консенсусу, на якому базу- ється демократія. Зрозуміло, що ін- тереси країн НАТО і ЄС можуть відрізнятися, тим не менше, узго- дження вимагає часу. На відміну від такої практики, Кремль в особі Путіна не має такої потребиіможедіятинавипереджен- ня, як, наприклад, це було у Сирії. Тому стратегія Росії, за словами од- ного з відомих західних політиків, нагадує поведінку гангстера, якому ні до чого дотримуватися законів. Черговою ініціативою щодо по- силення військово-морської при- сутності НАТО в акваторії Чорного моря стала ініціатива Румунії про створення постійної Союзної фло- тилії НАТО, як важливого фактору в напрямку стримування подаль- шої агресії РФ. Офіційний Буха- рест вперше озвучив цю ініціативу навесні 2016 року напередодні Вар- шавського саміту НАТО. Румунська ініціатива мала на меті створення пос¬тійного вій- ськово-морського з’єднання (ініці- атива НАТО 28+2) за участі Украї- ни і Грузії в якості партнерів на постійній основі. Передбачалося, що нове з’єднання матиме значний ударний та амфібійний потенціал. Кораблі інших країн НАТО за- лучатимуть на ротаційній основі, в межах термінів, передбачених кон- венцією Монтре. Це можуть бути: есмінець УРО та амфібійний де- сантно-вертолітний корабель-док ВМС США, підводні човни, фрега- ти, тральщики та інші кораблі. Румунську ініціативу навіть об- говорювали на рівні міністрів обо- рони країн-членів НАТО. Але через проросійську позицію президента Болгарії Борисова, який висловився проти, питання щодо флотилії до порядку денного саміту НАТО ви- рішили не включати. Ймовірно, сьогодні, після від- критого збройного нападу Росії на кораблі ВМСУ, було б доцільно по- вернутися і до розгляду згаданої румунської ініціативи для захисту судноплавства та безпеки у Чорно- му морі. Як варіант, чому б не роз- глянути можливість створення спільного міжнародного військо- во-морського з’єднання на кшталт існуючої міжнародної бригади ЛитПолУкрБриг? ВМСУ і ОВМС НАТО – разом сильніші? Альянс від самого початку роз- глядав Україну в якості важливого Ймовірно, сьогодні, після відкритого збройного нападу Росії на кораблі ВМСУ, було б доцільно повернутися і до розгляду згаданої румунської ініціативи для захисту судноплав- ства та безпеки у Чорному морі
  • 17.
    17 партнера не лишена суходолі, але й на морі. Адже НАТО має величезну зону відповідальності саме на мо- рях і океанах, звідси і першочерго- ва зацікавленість у збільшенні со- юзників,здатнихпосилитиморську складову потенціалу безпеки. Саме на це спрямоване активне залучен- ня ВМС країн-партнерів. Навіть сьогодні, попри участь частини сил у вирішення бойових завдань в зоні ООС на Донбасі і на Азові, ВМС України окрім регуляр- них спільних навчань продовжу- ють підтримку операції НАТО «Sea Guardian» шляхом постійного і оперативного обміну інформацією стосовно судноплавства у Чорному морі. Така співпраця є дуже важли- вою, оскільки дозволяє українській стороні ефективно контролювати незаконні заходи суден до портів окупованого Криму та здійснювати перехоплення і затримання спіль- но з ДПС підозрілих суден. В перспективі, на думку коман- дування ВМСУ і західних партне- рів, може буде можливою також участь ВМСУ в операціях ЕС і НАТО в Середземному морі. І хоча останнє, на перший по- гляд, вбачається сьогодні щонай- менше, в якості середньо-терміно- вої перспективи, оскільки під час війни відволікання ВМСУ на інші завдання щонайменше буде усклад- нено, а для участі в таких операціях ВМСУ будуть потрібні багатоці- льові кораблі, яких на разі їм бра- кує. Та все ж важливо інше - йдеть- сяпровагомийаргументнакористь доданої вартості і справжньої цін- ності України для НАТО. І це не випадково, якщо згадати, що кораблі ВМСУ з успіхом вже неодноразово брали участь в кіль- кох тривалих і складних операціях НАТО і ЄС на морі. Зокрема, це ан- титерористична операція НАТО «Активні зусилля» і «Океанський щит» і антипіратська операція ЄС Atlanta в акваторіях Середземного моря і Індійського океану. Першим кораблем ВМС Украї- ни, який з 25 травня до 3 липня 2007 року брав участь в операції «Активні зусилля», став корвет «Тернопіль» з оглядовою командою спеціального призначення на бор- ту. В подальшому, до 2013 року включно, до участі в операції що- річно долучалися один-два бойо- вих кораблі ВМСУ, в т.ч. корвети «Тернопіль» і «Луцьк». А фрегат «Гетьман Сагайдач- ний» з жовтня 2013 року до кінця лютого 2014 року у складі тактич- них корабельних груп НАТО і ЄС виконував завдання щодо бороть- би з морським піратством в Індій- ському океані. До речі, йдеться про найвищий рівень професійної взаємодії ВМСУ з Альянсом, адже йшлося про бойову службу протягом май- же 5 місяців в умовах жаркого і во- логого клімату. При цьому за стан- США як провідна країна НАТО, влас- ним коштом відбудовує якісно нову інфраструктуру ВМСУ, а це вже неабияка реальна допомога Україні
  • 18.
    18 дартами НАТО управління задіянимисилами здійснювалося з Нортвуду (Велика Британія). Одним з наслідків обміну прак- тичним досвідом ВМСУ і ОВМС НАТО є рішення про створення в структурі ВМСУ постійної струк- тури – Морського оперативного штабу (Maritime Operational Centre - MOC), що повністю відпо- відає стандартам НАТО. Створено захищену мережу зв’язку, що об’єднує усіх користувачів і дозво- ляє оперативно обмінюватись ін- формацією в реальному вимірі часу. Створення МОС ВМСУ - зна- чний прогрес у процесі наближен- ня до стандартів і практики Альян- су. Ця структура відповідатиме за остаточне планування операцій на морі і управління силами і засоба- ми морського, повітряного і бере- гового компонентів ВМСУ, а також ССО. Будівництво МОС за стандарта- ми НАТО по лінії Foreign Military Construction Sales здійснюють аме- риканці. Відомо, що вони планують побудувати для ЗСУ загалом 5 по- дібних об’єктів. Отже, США як провідна країна НАТО, власним коштом відбудовує якісно нову інфраструктуру ВМСУ, а це вже не- абияка реальна допомога Україні. Поряд з цим, має бути реорга- нізована система підготовки осо- бового складу, підвищений рівень
  • 19.
    19 військово-морської освіти, вт.ч. за рахунок укріплення партнерських відносин з флотами країн НАТО, наукового обміну, переходу на за- хідні стандарти підготовки особо- вого складу. Як відновлюється потенціал ВМСУ Поряд з діями союзників, Украї- на має сама подбати про власну безпеку на морському напрямку, передусім, посилити власні ВМС. Для можливості виконання покла- дених на них Конституцією Украї- ни завдань щодо забезпечення за- хисту морських інтересів держави та її безпеки з морського напрямку, ВМСУ мають бути спроможними діяти в умовах сучасного морсько- го бою і мати відповідний потенці- ал, тобто, нові бойові кораблі і ка- тери, інтегровані системи розвідки, спостереження, ураження тощо. Наразі ВМСУ реально не мо- жуть протистояти противнику у відкритому морі, оскільки позбав- лені відповідних сил і засобів, на- самперед, багатоцільових кораблів з ударною зброєю. Робота в цьому напрямку триває. І хоча розрахову- вати на швидкий результат поки що не варто, тим не менше, вже перші успіхи дають підстави розра- ховувати на подальший прогрес. Відновлення потенціалу ВМС включає реорганізацію їх у відпо- відності до рекомендацій західних союзників та оптимізацію, попо- внення до 2020 р корабельного складу новими сучасними корабля- ми і катерами, сумісними з кора- блями країн НАТО, створення від- повідноїінфраструктурибазування тощо. Бойові можливості ВМСУ ма- ють бути підвищені до рівня, який дозволить українському флоту дати відсіч потенційним загрозам з морських напрямків на Азовсько- му і Чорному морях, забезпечити інтереси України на морі та участь в міжнародних операціях під егі- дою НАТО і ЄС. Відсутність до цього часу Мор- ської доктрини України і запізнен- ня з розробкою Стратегії розвитку ВМСУ до 2035 року (представлена лише 29 листопада) мають наслід- ком непослідовність і відсутність чіткості у відбудові потенціалу на- шого військового флоту. Перш за усе, не визначено за- вдання, а відтак, не визначено і за- соби для їхнього вирішення, адже будівництво бойових кораблів і створення для них нових зразків ОВТ – це тривалий і технічно складний процес, що вимагає зна- чних коштів. Якщо, наприклад, вважати од- ним з головних завдань ВМСУ за- хист національної території від ра- кетних ударів з моря, то сучасна військово-морська наука передба- чає в якості найбільш ефективного рішення випереджаюче знищення ворожих кораблів-ракетоносців ще до випуску ними своїх ракет. Відсутність до цього часу Морської доктрини України і запізнення з розробкою Стратегії розвитку ВМСУ до 2035 року (представлена лише 29 листопада) мають наслід- ком непослідовність і відсутність чіткості у відбудові потенціалу нашого військового флоту.
  • 20.
    20 Тому для відбиттяпотенційних ракетних ударів з морського на- прямку ВМСУ будуть потрібні єди- на система викриття і супрово- дження цілей з елементами авіаційної і космічної розвідки, а також ефективні засоби ураження у вигляді багатоцільових кораблів морської зони. Все це в розпорядженні ВМСУ відсутнє та й завдання відслідкову- вати російські кораблі-носії «калі- брів» перед ними поки що не сто- їть. Щоправда, планується створення державної системи ви- світлення морської обстановки, од- нак цього для рішення завдання буде недостатньо. А ось впровадження на озбро- єння у 2019 році низки якісно но- вих ракетних систем, наприклад, ОТРК «Сапсан» та ПКР «Нептун» дозволить говорити про створення антиракетного щиту стримування агресора, в т.ч. за участі ВМСУ. Дальність дії ракет, в т.ч. морського і повітряного базування, дозволить уражати морські цілі, в т.ч. кора- блі-носії КР «Калібр» на значних дистанціях і навіть у місцях базу- вання. Що ж ми бачимо в планах роз- будови ВМСУ? Це модернізація фрегата «Гетьман Сагайдачний», прийняття до складу ВМСУ 2-х но- вих десантно-штурмових катерів і 2-х патрульних кораблів типу «Ай- ленд». Ще там є подальше будівни- цтво бронекатерів типу «Гюрза-М» (до 20) та десантно-штурмових ка- терів типу «Кентавр» (до 8), а також середнього розвідувального кора- бля (шифр «Лагуна»). Реалізацію програми «Корвет» офіційно відтерміновано: термін здачі замовнику головного корабля перенесено на 2022 рік, а останньо- го, четвертого – на 2028-й. При цьому добудова головного корабля з 2014 року не фінансується. А це означає невідповідність діючої програми реальним потребам ВМСУ, яким бракує насамперед ба- гатоцільових корветів. Також планується придбання для потреб ВМСУ кількох надма- лих підводних човнів, патрульних літаків українського виробництва Ан-148МП («Світанок»), РЛС СР- 210 «Дельта», П-18 «Малахіт» та ін- шого обладнання, в т.ч. стаціонар- них радіо-гідроакустичних буїв для висвітлення підводної обста- новки. Та й з будівництвом ракетних катерів не все просто. У 2018 році планувалася закладка на стапелі 2-х перших корпусів 400-тонних РКА «Лань» (розробник – ДПЦК). Але закладка на заводі «Кузня на Рибальському» цього року не від- булася і ніколи не відбудеться, оскільки завод пішов іншим шля- хом. Зокрема, там вже розробили власну, вже 600-тонну версію (шифр «Веспа») ракетного катеру, що має замінити в планах і у держ- Впровадження на озброєння у 2019 році низки якісно нових ракетних систем, наприклад, ОТРК «Сапсан» та ПКР «Нептун» дозволить гово- рити про створення антиракетно- го щиту стримування агресора, в т.ч. за участі ВМСУ. Дальність дії ракет, в т.ч. морського і повітряно- го базування, дозволить уражати морські цілі, в т.ч. кораблі-носії КР «Калібр» на значних дистанціях і навіть у місцях базування
  • 21.
    21 замовленні згадані вищеРКА «Лань». Хто і на якій підставі до- зволив такі новації під час війни- невідомо. Але і «Веспа», здається, поки не відповідає вимогам Замов- ника, адже її технічний проект поки не захищено. Все виглядає так, що можливо і за- кладку, і термін будівництва 2-х пер- ших катерів, що досягли розмірів кор- ветів, буде перенесено. Отже, ВМСУ у 2019 - 2020 роках ризикує залишитися без ракетних катерів. Щоправда, пла- нується впровадження берегових комплексів з ПКР «Нептун», але ж це буде, на відміну від корабельної версії, зброя лише для оборони. Щоправда, залишається авіа- ційна версія ракети «Нептун», що була другим пріоритетом, після бе- регової. Якщо вона (в якості носіїв можуть бути пристосовані літаки Су-24 або Су-27) буде прийнята на озброєння до 2020 року, це певною мірою може компенсувати відста- вання з будівництвом ракетних ка- терів і частково-корветів. До позитивних досягнень цього року відноситься успішне створен- ня і випробування в Україні влас- ної протидиверсійної гідроакус- тичної станції. Триває модернізація протичов- нових вертольотів Ми-14 ПЛ (ПС) з новим обладнанням, в т.ч. станці- ями електронного придушення «Адрос» КТ-01АВ та постановки комбінованих перешкод «Адрос» КУВ 26-50, новим сучасним піло- тажним обладнанням тощо. Залишається актуальним також кадрове питання. Так, ВМСУ вже рік, як мають власний виш - Інсти- тут військово-морських сил НУ ОМА. Втім, військово-морська освіта і наука вимагають подаль- шого розвитку і вдосконалення. Насамкінець, ВМСУ розбудува- ли потужну систему берегової обо- рони, морську піхоту і власні арти- лерійські і ракетні системи, призначенням яких є боротьба з потенційними ворожими десанта- ми. Але співвідношення сил на морі ВМСУ у 2019 - 2020 роках ризикує залишитися без ракетних катерів До позитивних досягнень цього року відноситься успішне створення і випробування в Україні власної протидиверсійної гідроакустичної станції
  • 22.
    22 і надалі залишаєтьсяне на нашу ко- ристь, агресор все ще має можли- вість обирати час і напрямки за- вдання ударів. Тому у випадку відкритої агресії РФ наявні обмежені можливості ВМСУ, передусім, за відсутності на разі ударної компоненти, дозволять лише відбивати десант в межах при- бережної зони. З огляду на це, Украї- ні залишається у крайньому випадку сподіватися на допомогу НАТО.
  • 23.
    ВИКЛИКИ і РИЗИКИ/ 14 грудня 2018 23 Чи вдасться Європейському Союзу об’єднати розвідувальні зусилля? 19 листопада 2018 р. у Брюсселі міністри закордонних справ та оборони 25 країн-членів Європей- ського Союзу домовились про створення Об’єднаної розвідуваль- ної школи (ОРШ), завданням якої буде підготовка кадрів для військо- вих спецслужб ЄС1 . Це рішення прийняте у контексті реалізації од- ного із 17 спільних проектів у рам- ках програми «Постійна структур- на співпраця з питань безпеки та оборони» (PESCO2 ), започаткова- 1  EU agrees plan for joint spy school. – [Електро- нний ресурс]. – Режим доступу: https://www. telegraph.co.uk/news/2018/11/19/eu-agrees- plan-joint-spy-school/ 2  PESCO – «Permanent Structured Cooperation on Security and Defence». Більш докладно ної рівно рік тому усіма країнами- членами, крім Данії, Мальти та Ве- ликої Британії. До недавнього часу саме Лондон гальмував процес розширення загальноєвропейсько- го співробітництва у сфері розвід- увальної діяльності, побоюючись, що це призведе до конкуренції з розвідувальним альянсом «Five Eyes»3 . Проте, зважаючи на набли- див. Безпековий огляд «Виклики і ризики» № 24 (87) від 28.12.2017 р. 3  Альянс був створений на підставі Угоди про співпрацю у сфері радіоелектронної розвід- ки між Великою Британією та США. Сьогод- ні його членами є також Канада, Австралія та Нова Зеландія, а у роботі альянсу беруть участь практично усі країни-члени НАТО, Японія, Республіка Корея. Статус спостері- гача має Ізраїль. Володимир Паливода, головний консультант відділу проблем національної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень
  • 24.
    24 ження «Брекзиту», згодаЛондона тепер не потрібна. Згідно з офіційним комюніке, проект зі створення ОРШ координу- ватиме Греція, а територіально цей заклад буде розташований на Кіпрі. На організаційні заходи вже виділе- но 13 мільйонів євро з бюджету ЄС. Планується, що ОРШ проводитиме навчання і тренування персоналу для спеціальних служб Євросоюзу у сфері розвідувальної та іншої специ- фічної діяльності. До навчального процесу будуть залучатися фахівці відповідного профілю як з країн- членів ЄС, так і НАТО. Зарубіжні експерти критично по- ставились до того, що провідна роль у проекті належить країнам, які ма- ють дуже тісні зв’язки з Росією . Вод- ночас цей проект не подобається Ан- карі, яка претендує на домінування у регіоні Східного Середземномор’я, тому координуюча роль для свого іс- торичного ворога (навіть, у проекті ЄС,доякогоТуреччинаненалежить) там абсолютно не сприймається. Вихід Великої Британії зі складу Євросоюзу, який має відбутися у бе- резні 2019 р., відкриває простір для започаткуванняіншихспільнихпро- ектів у галузі безпеки та оборони за програмою PESCO, яким Лондон традиційно протистояв. Одним із напрямів вважається посилення співпраці у галузі розвідки. Створення ОРШ, безумовно, є кроком до наближення нового вимі- ру у відносинах між розвідувальни- ми службами країн ЄС. У зв’язку з цим, постає питання, чи у Брюсселі приймуть рішення про створення Європейського розвідувального агентства (ЄРА), про яке говориться з 2004 р. (тоді Австрія запропонува- ла створити аналог ЦРУ). Востаннє активно почали порушувати це пи- тання у 2015 р., після хвилі терорис- тичних актів у Європі. Вигідною обставиною (крім на- слідків «Брекзиту») може бути пози- тивний досвід, пов’язаний із модер- нізацією розвідувальної системи НАТО, схваленою на саміті цієї орга- нізації у Варшаві в липні 2016 р. Роз- роблені там рішення як організацій- ні, так і функціональні могли б стати джерелом натхнення у процесі ство- рення подібної системи у рамках Єв- росоюзу4 . Слід нагадати, що ідея обміну розвідувальними даними між краї- нами-членами ЄС отримала свій розвиток на початку 1990-х рр. У той час були оформлені інституційні рамки для ведення розвідувальної діяльності в інтересах усього Євро- союзу. Їх еволюція у наступні роки була тісно пов’язана з прийняттям у 1999 р. Європейської безпекової та оборонноїполітики(ЄБОП),атакож створенням організаційних струк- тур, відповідальних за забезпечення керівництва ЄС інформацією, необ- 4  Czy powstanie europejskie CIA? – [Електро- нний ресурс]. – Режим доступу: https://www. infosecurity24.pl/sluzby-specjalne/czy- powstanie-europejskie-cia
  • 25.
    25 хідною у процесіприйняття рішень при впровадженні ЄБОП. З розвитком Євросоюзу змінюва- лись і структури, відповідальні за ін- формаційну підтримку реалізації як ЄБОП (з 2010 р. - Спільна безпекова та оборонна політика - СБОП), так і Європейської служби зовнішньої ді- яльності (ЄСЗД), створеної у 2009 р. Сьогодні ЄС у рамках СБОП має у своєму розпорядженні: Військовий штаб, який складається з військовос- лужбовців країн-членів Євросоюзу і, в основному, відповідає за проведен- ня військових операцій у кризових ситуаціях; Супутниковий центр, дислокований в Іспанії; Інститут до- сліджень проблем безпеки, розташо- ваний у Парижі. Однак ключовою установою у цій сфері є Розвідувальний і ситуа- ційний центр (РСЦ), який почав функціонувати у 2002 р. (до 2012 р. мав назву Ситуаційний центр). З 2011 р. він входить до складу ЄСЗД і підпорядковується безпосередньо Верховному представнику Євросо- юзу у закордонних справах і безпе- кової політики. Штат РСЦ налічує майже 100 осіб, четверта частина з Джерело: https://netzpolitik.org/2013/eums-int-und-intcen-die-geheimdienste-der- europaeischen-union/
  • 26.
    26 яких - представникирозвідуваль- них служб країн-членів. Завданням РСЦ є забезпечення ЄСЗД, Євроко- місії, інших високопосадовців ЄС та політичного керівництва країн-чле- нів необхідною аналітичною інфор- мацією. Матеріали РСЦ готуються на основі джерел кількох категорій. Пе- редусім, це так звані відкриті джере- ла (Інтернет, засоби масової інфор- мації, соціальні мережі, блоги та інше). Ще одним важливим джере- лом є дані, що надаються спецслуж- бами країн-членів (зазвичай, з дуже низьким грифом секретності). РСЦ використовує теж інформацію ди- пломатичних установ Євросоюзу, міжнародних та неурядових органі- зацій та Супутникового центру ЄС. У дискусії щодо створення ЄРА саме РСЦ найчастіше розглядається у ролі її ядра. Проте, відсутність од- нозначних рішень щодо моделі май- бутньої загальноєвропейської роз- відувальної служби, а також досить хаотичний та повільний курс самої дискусії, вказують, що проблема ін- ституціоналізації є найменшою про- блемою у цій справі. Фундаменталь- незначеннямаєвідповідьнапитання про принципи, обсяги, методи та форми співробітництва в області розвідки між країнами-членами Єв- росоюзу. Залишається невирішеним питання щодо ролі інституцій ЄС в організації цього співробітництва та відносин між інституціями Євросо- юзу і національними спецслужбами. У Брюсселі розуміють необхідність зміцнення розвідувальної співпраці у безпековій сфері, однак через брак концепції її регулювання на рівні ЄС вона знаходить своє практичне ви- раження переважно у двосторонніх або регіональних форматах. Існують й багатосторонні форми співпраці (наприклад, «Бернський клуб чи «G15»), та всі вони є добровільними і неформальним, а їх функціонування здійснюється без участі інституцій Євросоюзу (РСЦ іноді запрошують на засідання, але це не є правилом). Спецслужби країн-членів ЄС вно- сятьсвійвкладудіяльністьРСЦ,від- ряджаючи у його штат своїх аналіти- ків, однак це має необов’язковий характер (як результат, частина кра- їн взагалі не посилає своїх представ- ників). Таким чином, можна сказати, що в останні роки спостерігається пожвавлення співробітництва кра- їн-членів ЄС у сфері розвідки, проте його формат не передбачає участі ін- ституцій Євросоюзу. Це відбуваєть- ся в той час, коли спецслужби біль- шості держав беруть активну участь у діяльності узгодженої та структу- рованої системи розвідки НАТО (як цивільного, так і військового її ком- понентів). Постає питання про причини та- кого стану справ. Хоча існує ціла низка факторів, які відповідають за той чи інший напрям еволюції цієї сфери (багато з них є об’єктивними), але з ретроспективної точки зору можна вирізнити основну причину,
  • 27.
    27 що заважає формуваннюузгодженої та ефективної розвідувальної систе- ми ЄС. Це відсутність спільної, окре- мо від інших, політики Євросоюзу у сфері інформації та розвідки, яка б встановлювала організаційні та функціональні рамки співробітни- цтво, надаючи йому необхідні на- прямки та динаміку розвитку. Доки такої політики немає, будь-які рі- шення, що стосуються механізмів і правил функціонування розвіду- вального співтовариства ЄС, будуть підпорядковані інтересам високопо- садовців і очолюваних ними струк- тур(головнимчином,СБОПіЄСЗД), які є споживачами розвідувального продукту. У цих умовах практично неможливо схилити національні розвідувальні служби до активізації обміну інформацією зі структурами Євросоюзу та створення розвіду- вального співтовариства на рівні ЄС. На думку експертів, приклад не- давньої реформи НАТО5 «підказує» рішення, яке полягає у введенні по- сади Єврокомісара у справах розвід- ки і внутрішньої безпеки (у ранзі за- ступника Голови Єврокомісії). Цей високопосадовецьмаєвідповідатиза формування політики ЄС у цій галу- зі та створення механізмів і струк- тур, у рамках яких вона буде реалізо- вана. Ключовим інституційним інструментом для такої системи 5  Ключовим елементом реформи у 2016 р. ста- ло створення нового підрозділу в штаб- квартирі НАТО, який складається з двох частин: розвідки (з об’єднаними напрямами цивільної і військової розвідки) і безпеки (Офіс безпеки НАТО). Цей підрозділ підпо- рядкований помічнику Генерального секре- таря НАТО з питань розвідки і безпеки. Джерело: https://www.express.co.uk/news/world/574199/EU-Europe-spy-agency-spying-France- Germany-secret-agents-Jean-Claude-Juncker
  • 28.
    28 може стати докищо міфічне ЄРА, яке водночас не варто перетворюва- ти у «суперагентство» або незалежну спецслужбу на кшталт відповідних національних органів. Його роль по- винна зводитися, з одного боку, до забезпечення інформаційної під- тримки процесу прийняття рішень в Євросоюзі, що стосуються безпеки суспільства і інституцій ЄС, з іншо- го, - до організації співробітництва країн-членів та ефективного обміну даними, що мають стратегічне зна- чення у сфері безпеки. До завдань ЄРА належало б теж забезпечення внутрішньої безпеки розвідувальної системи (зокрема, охорона секретної інформації та захист осіб, які володі- ють цією інформацією). Крім того, ЄРА могло б виконува- ти функції інформаційно-аналітич- ного центру в інтересах інституцій Євросоюзу та координувати потік розвідувальної інформації, забезпе- чуючи не тільки безпеку процесу, а й цілісність переданого контенту. Така модель ЄРА позбавлена повнова- жень самостійно проводити аген- турну розвідку та використовувати оперативні методи, притаманні кла- сичним спецслужбам. Створення ЄРА сприяло б радикальному збіль- шенню вкладу національних спец- служб у розвідувальну систему ЄС, а також структуруванню та інституці- оналізації їх співпраці на користь Євросоюзу. Підсумовуючи викладене, можна стверджувати, що ідея створення ЄРА є раціональною і заслуговує на серйозне ставлення до неї. Міжна- родна безпекова ситуація, яка по- стійно ускладнюється, зростання на- пруженості у безпосередній близькості від кордонів ЄС, є підста- вою для обґрунтування початку реа- лізації цієї концепції у найближчому майбутньому. Однак це надзвичайно складне завдання, реалізація якого вимагає зламання багатьох стереоти- пів та бар’єрів, що об’єктивно існу- ють як на рівні країн-членів та їхніх спецслужб, так і інституцій Євросо- юзу. Зарубіжні експерти вважають, що основною умовою є повне усві- домлення лідерами ЄС необхідності створення єдиної розвідувальної системи на базі ЄРА та наявність по- слідовної волі щодо формування спільної розвідувальної політики ЄС. Будь-які ініціативи, що передують досягненню цього стану свідомості, будуть передчасними, і тому прире- чені на провал, навіть шкідливі6 . 6  Ключовим елементом реформи у 2016 р. ста- ло створення нового підрозділу в штаб- квартирі НАТО, який складається з двох частин: розвідки (з об’єднаними напрямами цивільної і військової розвідки) і безпеки (Офіс безпеки НАТО). Цей підрозділ підпо- рядкований помічнику Генерального секре- таря НАТО з питань розвідки і безпеки.
  • 29.
    ВИКЛИКИ і РИЗИКИ/ 14 грудня 2018 29 Частые визиты высокопостав- ленных американских дипломатов и генералов в Баку указывают на то, что Вашингтон желает значи- тельно увеличить объем грузопере- возок по «Северной распредели- тельной сети» (СРС) – системе автодорожных, железнодорожных и воздушных путей транспорти- ровки спецгрузов по территории Турецкой Республики (ТР), Грузии, Азербайджанской Республики (АР), Республики Казахстан (РК) и Республики Узбекистан (РУ) вой- скам США в Исламскую Республи- ку Афганистан (ИРА). Вашингтон стремится сокра- тить зависимость от пакистанского наземного маршрута. Правда, Транспортное командование США (TRANSCOM) не вдается в подроб- ности планов расширения СРС. Притом что, будучи ключевым зве- ном СРС, Баку уже обеспечивает безопасный маршрут доставки спецгрузов США и НАТО для 40% Международных сил содействия безопасности (ISAF) в ИРА. Перспективы использования железнодорожной магистрали Баку – Тбилиси – Карс (БТК) целе- сообразно рассматривать в контек- сте геополитики и стратегии США, для которых БТК – это коридор, связывающий Восток с Западом, обходящий РФ и ИРИ. Следует также учитывать, что региональ- ные процессы на Южном Кавказе Роль региона Южного Кавказа в логистической поддержке операции США в Исламской Республике Афганистан Рауф Раджабов, востоковед, руководитель информационно-аналитического центра 3RD VIEW, Баку, Азербайджан
  • 30.
    30 характеризуются столкновением геополитических игеоэкономиче- ских интересов США, ЕС, НАТО, Российской Федерации (РФ), ТР, Исламской Республики Иран (ИРИ), Китайской Народной Ре- спублики (КНР). Иными словами, геополитиче- ская борьба разворачивается вокруг доступа к энергетическим ресурсам Каспийско-Центрально-Азиатского региона и Южной Азии, а также контроля над региональными транспортными коммуникациями. И США стремятся добиться в этой геополитической борьбе реализа- ции своих интересов, в том числе, значительного ослабления страте- гических позиций Москвы в Ка- спийско-Центрально-Азиатском регионе и Южной Азии. Ведь США стремятся направить основные тор- говые потоки с Востока на Запад. Именно в этой геополитической конфигурации и должна реализо- вываться железнодорожная маги- страль БТК. Интересы США Чтобы удовлетворить возрос- шую потребность в военных по- ставках в ИРА и уменьшить зави- симость от линий снабжения от Исламабада, администрация Пре- зидента США Дональда Трампа формирует наземный маршрут СРС, предполагающий, в том чис- ле, коммерческие логистические договоренности, связывающие балтийские и каспийские порты с ИРА через Южный Кавказ и Цен- трально-Азиатский регион (ЦАР). Дело в том, что решения Прези- дента США Д.Трампа увеличить американский военный контин- гент в ИРА, усилить санкционный режим против ИРИ и РФ, приоста- новить военную помощь Ислама- баду - обязывают Вашингтон уско- рить запуск наземного маршрута СРС через ТР, Грузию, АР, Каспий- ское море, РК в направлении Узбе- кистана, который имеет железно- дорожное сообщение с северной частью ИРА. Поэтому США заин- тересованы в использовании же- лезнодорожной магистрали БТК для перевозки военных грузов. В ходе обсуждения предложения ко- ридора БТК в связи с этой целью, Анкара уже дала на это свое перво- начальное согласие транспорти- ровку военных грузов по этому ко- ридору. Кстати, Анкара, Баку и Тбилиси лоббируют использование НАТО железной дороги БТК для перевоз- ки грузов, как в ИРА, так и в обрат- ном направлении. В частности, АР, Грузия и ТР выступили в формате ISAF на Североатлантическом со- вете с соответствующим представ- лением по поводу железной дороги БТК и провели совместную презен- тацию в Брюсселе. В свою очередь министр обороны АР Закир Гаса- нов 9 ноября 2017 года принял уча- стие во встрече министров, кото- США стремятся добиться в этой геополитической борьбе реализации своих интересов, в том числе, значительного ослабления страте- гических позиций Москвы в Каспий- ско-Центрально-Азиатском регионе и Южной Азии
  • 31.
    31 рые играют активнуюроль в миссии НАТО в ИРА «Решительная поддержка». З.Гасанов в Брюсселе отметил важность для миссии НАТО открытой в конце октября 2017 года железнодорожной маги- страли БТК. Железная дорога БТК, по мнению З.Гасанова, станет ча- стью транспортной системы в мас- штабе Евразии. И министр ино- странных дел АР Эльмар Мамедъяров считает, что США и НАТО должны использовать же- лезнодорожную магистраль БТК. Следует отметить, что и Таш- кент активно поддерживает кори- дор БТК в рамках СРС, что пози- тивно сказывается на перспективах железнодорожной магистрали. Так, в ходе визита Президента РУ Узбе- кистана Шавката Мирзиеева в США стороны также затронули во- просы организации транзита аме- риканских грузов в ИРА. В ходе встречи с Президентом РУ Д.Трамп отметил давнее партнерство с Таш- кентом в сфере борьбы с террориз- мом и, в особенности, в вопросе предоставления узбекской сторо- ной логистического доступа для США на территорию ИРА, которое вновь приобретает особую акту- альность для Вашингтона. В свою очередь, Ш.Мирзиеев в ходе пере- говоров подтвердил свою полную поддержку стратегии Д.Трампа по Южной Азии и заверил, что Таш- кент окажет дальнейшую поддерж- ку СРС. Перспективы СРС На фоне ухудшения американо- пакистанских межгосударствен- ных отношений сегодня стоит во- прос о том, что, дескать, закроется сухопутный логистический кори- дор из Аравийского моря (Карачи) до ИРА. Но основным маршрутом до- ставки американских грузов в ИРА служит именно территория Паки- стана. Инженерно-техническое оборудование, запчасти, продо- вольствие, бытовая продукция, прибывают в морских контейнерах в пакистанский порт Карачи. Ору- жие и амуниция доставляются в ИРА исключительно авиатран- спортом. В Карачи контейнеры и топливо перегружаются на фуры местных дальнобойщиков, кото- рые следуют через территорию Па- кистана в афганский город Кветта через регион Белуджистан и города Кандагар, Баграм и Кабул, через пакистанский город Пешавар. Этот маршрут составляет 2 тысячи км и в нем задействованы 2,5-4 тысячи единиц автотранспорта. До 2009 года через территорию Пакистана в ИРА доставлялось 90% грузов для американских военных. Транспортировка же спецгру- зов США по южной ветке маршру- та СРС обходилась на треть доро- же, чем транзитом через Пакистан, но дешевле, чем авиаперевозки (14 тысяч долларов США за 1 тонну). В 2011 году перевозка одного 20-фу-
  • 32.
    32 тового контейнера грузоподъемно- стью24 тонн по СРС стоила 20 ты- сяч долларов США. В 2011 году через территорию Пакистана было перевезено 35 тысяч контейнеров для нужд НАТО, а по двум веткам СРС – 27 тысяч контейнеров. Южная ветка СРС позволяет перевозить треть грузов, которые идут по маршруту СРС. В тоже время, нужно учитывать, что в 2011 году вооруженный контингент США и их партнеров по НАТО в ИРА составлял 130 тысяч человек, что не сравнимо с нынешним коли- чеством американских военных (15 тысяч человек). В рамках СРС США потребуется везти значительно меньше грузов, чем в 2011 году. И вряд ли южная ветка СРС станет заменой маршруту через террито- рию Пакистана, - она лишь позво- лит перевозить часть спецгрузов США. Ведь морской путь поставок спецгрузов США через Пакистан в ИРА значительно дешевле, чем че- рез аэропорты ТР, Грузии, АР и Ре- спублик Центральной Азии (ЦА). Очевидно, что масштабные воз- душные перевозки спецгрузов очень дороги. Тем более что значи- тельного увеличения контингента США и НАТО в ИРА не предусма- тривается. Следует также учитывать, что за сухопутный транзит для воору- жения США через Пакистан Ва- шингтон заплатил Исламабаду в общей сложности 33 млрд. долла- ров за 15 лет сотрудничества. Поэ- тому Ташкент ранее пытался мате- риализовать свой статус единственной страны ЦАР, имею- щей железнодорожное сообщение с ИРА, и пытался получить допол- нительные 50% стоимости за тран- зит военных грузов США из ИРА, настаивая на дополнительной пре- мии к той сумме, которую получа- ют американские партнеры. Кста- ти, официальные власти стран, входящих в маршрут СРС, считают данный коридор коммерческим транзитом, за который США долж- ны платить немалые деньги. Кроме того, власти республик полагают, что транспортировка американ- ских спецгрузов загрузит имеющи- еся мощности и будет способство- вать развитию их транспортно-логистического по- тенциала. Более того, США открыли СРС после 2009 года. Теоретически един- ственным доступным для США и НАТО альтернативным маршрутом поставок спецгрузов считается ко- ридор ТР – АР – РК – РУ – ИРА. При том, что США планируют перебро- сить в ИРА различное военное обо- рудование – БПЛА, вертолеты, бро- нетехнику и артиллерию. На сегодняшний день Вашингтон пред- ложил ТР, АР, РК и РУ включить порты Баку, Курык и Актау в тран- зитный маршрут, чтобы доставлять спецгрузы с территории ТР, Грузии и АР через Каспийское море в РК и За сухопутный транзит для воору- жения США через Пакистан Вашинг- тон заплатил Исламабаду в общей сложности 33 млрд. долларов за 15 лет сотрудничества
  • 33.
    33 далее железнодорожным транспор- томчерез ряд ж.-д. станций – через «Сарыагаш», «Келес» или «Бей- неу» – «Каракалпакия», далее в РУ и ИРА. Однако в настоящее время на севере ИРА доминируют воору- женные отряды движения «Тали- бан». Маршрут СРС проходит че- рез центральную часть ИРА, и США не избежать вооруженных нападений талибов на американ- ские спецгрузы, проходящие через перевал Саланг, связывающий се- верную и центральную части стра- ны. Провоз спецгрузов США через провинцию Герат также опасен, т.к. и здесь контроль над провинцией находится в руках движения «Та- либан». Правда, США ведут дву- сторонние переговоры с движени- ем «Талибан», в том числе, и по вопросу безопасности. При том, что Вашингтон должен готовиться к выводу своих ограниченных сил из ИРА в случае политического урегулирования афганской граж- данской войны. Кроме того, потенциал желез- ной дороги БТК можно использо- вать в полном объеме лишь в слу- чае, если китайские грузы будут направлены по этому коридору. Дело в том, что Брюссель рассма- тривает коридор БТК сквозь при- зму экономических интересов ЕС. Если в настоящее время объем тор- говли между ЕС и КНР составляет 500 млрд. долларов США, то к 2020 году этот объем увеличится до 800 млрд. долларов США. Перспекти- вы роста торговли между ЕС и КНР в основном и предопределяют за- интересованность Брюсселя в том, чтобы соответствующие товаропо- токи проходили по коридору БТК. В Брюсселе считают, что благодаря дальнейшему улучшению транс- портных связей между ТР и Болга- рией, а также между АР и ЦАР, же- лезнодорожная магистраль БТК обеспечит быструю и надежную сухопутную связь между Европой и Азией вдоль «Шелкового пути». Сухопутное сообщение между Ев- ропой и КНР по железнодорожной линии БТК будет занимать около 15 дней, что более чем в 2 раза бы- стрее морского маршрута. Грузопе- ревозки из КНР в такие страны, как ФРГ, Франция и Британия, за- нимают 45-62 дня. Железная доро- га БТК позволит доставлять грузы в течение 30-45 дней. Стоимость по данному коридору дешевле авиапе- релета в 2 раза. В настоящее время объем грузов, транспортируемых из Китая в Европу, превышает 240 млн. тонн. Символично, что официальные власти АР считают железнодорож- ную магистраль БТК как неотдели- мую часть «Шелкового пути». Выводы Фактически СРС восстанавли- вает военную логистику, которая была налажена в 2000-е годы через Маршрут СРС проходит через центральную часть ИРА, и США не избежать вооруженных нападений талибов на американские спецгрузы, проходящие через пере- вал Саланг, связывающий северную и центральную части страны Символично, что официальные власти АР считают железнодорож- ную магистраль БТК как неотдели- мую часть «Шелкового пути». Фактически СРС восстанавливает военную логистику, которая была налажена в 2000-е годы через транспортные узлы в республиках ЦА. Тогда этот маршрут служил дополнением к пакистанскому маршруту, а сейчас может стать основным в двух случаях
  • 34.
    34 транспортные узлы вреспубликах ЦА. Тогда этот маршрут служил дополнением к пакистанскому маршруту, а сейчас может стать ос- новным в двух случаях: Первый - если администрация Президента США Д. Трампа осу- ществит свою угрозу и оставит Ис- ламабад без ежегодных финансо- вых вливаний, а пакистанская сторона в ответ закроет для амери- канских военных путь от порта Ка- рачи к афганской границе. Из-за того, что Исламабад запрещает американским военным организо- вать охрану конвоев из порта Кара- чи, США несут убытки из-за ча- стых нападений талибов на пакистанские фуры возле границы с ИРА. Притом что за каждый гру- зовик с припасами Исламабад по- лучает от Вашингтона 1500-1800 долларов США. Путь через ИРП – самый короткий, дешевый и при- емлемый способ доставки спецгру- зов США и НАТО в ИРА. По вышеуказанному маршру- ту СРС через РУ речь может идти о перевозке топлива, оборудова- ния, продуктов, строительных материалов, т. е. не летальных грузах. Что же касается леталь- ных грузов и военнослужащих, то их придется США доставлять по воздуху с военных баз в Пер- сидском заливе: Аль-Удейд и Аль-Сайлия в Катаре, Кэмп Арифджан в Кувейте или базы ВМФ в Бахрейне. В любом случае, все эти варианты сильно уступа- ют по всем параметрам маршру- ту через ИРП. Альтернативные пути доставки американских спецгрузов в ИРА дороже в 7−8 раз. Второй - если переговоры меж- ду США и движением «Талибан» завершатся провалом со всеми вы- текающими последствиями, в том числе организацией весной 2019 года американского наступления на талибов. В этом случае потребу- ется увеличение, с одной стороны, воинского контингента США и НАТО в ИРА, а с другой, поставок спецгрузов по СРС.
  • 35.
    ВИКЛИКИ і РИЗИКИ/ 14 грудня 2018 35 Часть 1. Действия войск и сил В сентябре 2018 г в России прош- ли манёвры «Восток-2018». Это было самое значимое мероприятие по боевой подготовке в этом году и, как писала пресса, крупнейшие ма- нёвры ВС на территории страны за последние 37 лет. В их преддверие, 6 сентября был проведен брифинг для военных атташе (св. 80) и пред- ставителей СМИ (187) с участием начальника генштаба ВС России В. Герасимова, заместителей министра обороны Д. Булгакова и А. Фомина, военного атташе при посольстве КНР Куй Яньвэя. Ниже приведены тезисы их выступлений. В. Герасимов сообщил: «Манёв- ры «Восток-2018» начинаются 11 сентября, и в этом нет никакой сенсации. Это – плановое меропри- ятие, которое проводится в рамках подготовки ВС и оно завершает го- довой цикл боевой учебы войск. Предыдущие стратегические учения были проведены на терри- ториях Центрального военного округа (ЦВО, в 2015 г), Южного во- енного округа (ЮВО, в 2016 г) и За- падного военного округа (ЗВО, в 2017 г). Наряду с плановыми меро- приятиями подготовки войск осу- ществляются внезапные комплекс- ные проверки боевой готовности. Ежегодно проводится 4-6 проверок уровня округ, флот, род войск, ко- торые охватывают практически все ВС. Число таких проверок ежегод- Аналітичні розробки Российские манёвры «Восток-2018» – Что это было? Юрий Бараш, член Экспертного Совета ЦИАКР
  • 36.
    36 но увеличивается (в2013 и 2014 годы было проведено по 4 провер- ки, в 2015 и 2016 годы – по 5, а в 2017 г – 6). Первые внезапные проверки (в 2013 г), вскрыли серьезные недо- статки в подготовке войск. Соеди- нения и части были, как бы, привя- заны к своим военным городкам и ближайшим полигонам, практики перегруппировок на большие рас- стояния и в новые районы не име- ли. Индивидуальная подготовка личного состава также оставляла желать лучшего. Анализируя ре- зультаты первых проверок, нами были сделаны выводы и приняты меры по исправлению ситуации. Подготовка войск с тех пор пре- терпела изменения. Были внесены коррективы в методики обучения, программы и курсы боевой подго- товки. Теперь в ходе внезапных проверок войска действуют преи- мущественно на незнакомых поли- гонах, перегруппировки осущест- вляются на большие расстояния. В то же время расширение географии проверок выявило ряд проблем. С распадом СССР и изменением форм собственности предприятий и организаций транспорта возник- ли сложности, которые надо было решать для обеспечения перевозок войск. Это потребовало принятия решений на региональном и феде- ральном уровнях по использова- нию в интересах ВС железных до- рог, гражданских аэродромов и портов. Сейчас эти проблемы ре- шены. Сегодня, командиры и шта- бы в любом военном округе и роде войск могут организовать и осуще- ствить перегруппировку на боль- шие расстояния и выполнение за- дач на незнакомой местности. Решение этих задач в 2013-2014 годах позволило в сентябре 2015 г в короткие сроки развернуть рос- сийскую группировку войск в Си- рии. В результате впервые в новей- шей истории России её ВС стали применяться на удалённом ТВД. Сейчас у нас в боевых подразде- лениях проходят службу в основ- ном контрактники. Они являются профессионалами. Есть и призыв- ники, но их меньше. В полку, бри- гаде 2 б-на и ряд других боевых подразделений укомплектованы контрактниками, а 3-й б-н – при- зывниками. Сержанты – все кон- трактники. На основе подразделе- ний с контрактниками создаются батальонные тактические группы (БТГ). В полку и бригаде их 2-3. Это б-ны со средствами усиления по 800-900 чел. Они полностью обе- спечены для ведения боевых дей- ствий. По итогам проверок эти БТГ оцениваются в основном на «хоро- шо» и «отлично». Сегодня в СВ и ВДВ 126 БТГ, укомплектованных контрактниками, и постоянно го- товых выполнять боевые задачи. Проведенные с 2013 г меропри- ятия дали результаты. Значительно улучшились индивидуальные по-
  • 37.
    37 казатели боевой подготовки.На- плаванность экипажей кораблей увеличилась до 57 суток и возросла более чем в 2 раза. Годовой налет на летчика увеличился на 16,5% и со- ставил во всех родах авиации более 100 часов. Стаж вождения механи- ков-водителей танков и БМП при норме 250 км теперь составляет 345-410 км. Число прыжков с пара- шютом за год доведено до 200 тыс., что в 1,8 раз превышает показатели 2012 г. Повышению уровня подго- товки войск способствовало по- ступление новой современной тех- ники. По сравнению с 2012 г обеспеченность современными ВВТ повысилась в 3,7 раз, с 16% до 60%. Манёврам «Восток-2018» пред- шествовал весь цикл подготови- тельных мероприятий – внезапные проверки и командно-штабные тренировки. В августе была прове- дена проверка Северного флота (СФ), а в конце – ЦВО и ВВО. Кроме того, проведены 16 уче- ний по видам обеспечения, в т.ч. по разведке, РЭБ, маскировке, мо- рально-психологическому, матери- ально-техническому обеспечению и др. К специальным учениям при- влекались все соединения, части и подразделения, выполняющие за- дачи по обеспечению войск. При подготовке к манёврам «Восток-2018» проведены меро- приятия с поставкой мобилизаци- онных ресурсов. Отмобилизовано 21 формирование в 10 субъектах РФ, несколько тысяч граждан при- звано из запаса. В ЮВО и ЦВО сформированы подразделения тер- риториальных войск, которые были переброшены военно-транс- портной авиацией в ВВО для вы- полнения учебно-боевых задач. Главная цель манёвров «Вос- ток-2018» – проверить реальный уровень подготовки объединений, который можно оценить только на учениях соответствующего мас- штаба. Данные манёвры, проводи- мые на двусторонней основе, явля- ются высшей формой проверки боевого мастерства, полевой, воз- душной и морской выучки войск военных округов. К манёврам привлекаются вой- ска ВВО и ЦВО, СФ и ВДВ, а также часть сил дальней, военно-транс- портной и оперативно-тактиче- ской авиации ВКС. Всего в манёв- рах примут участие 297 тыс. военнослужащих, св. 1000 самоле- тов, вертолетов и БПЛА, до 36 тыс. танков, ББМ и др. машин, до 80 ко- раблей и судов. В них также примут участие формирования Народно-освобо- дительной армии Китая (НОАК) и ВС Монголии, которые будут дей- ствовать по общему замыслу в еди- ных боевых порядках с военнослу- жащими РФ. Сейчас войска этих государств завершают на полигоне Цугол мероприятия слаживания и совместной подготовки.
  • 38.
    38 Манёвры «Восток-2018» прово- дятсяв пределах бюджетных средств, выделенных МО на бое- вую учебу на год. Все это заранее заложено в бюджет МО на текущий год и выделения дополнительных средств не требуется. Значит, смету не превысили (если это правда). Но стоимость манёвров благоразумно не сообща- ется – видимо, чтобы не нервиро- вать граждан России. Основными особенностями ма- нёвров является двухсторонний формат их проведения не только в стратегическом масштабе, но и на всех уровнях управления. Действи- ям соединений и частей на незна- комых полигонах предшествовала их переброска комбинированным способом на расстояния до 7 тыс. км и осуществление межфлотского перехода на дальность до 4 тыс. миль. В результате переброски войск по замыслу учения сейчас созданы две противоборствующие группи- ровки – с одной стороны ЦВО и СФ, с другой – ВВО с Тихоокеан- ским флотом (ТФ). Для контроля за действиями обучаемых подго- товлен аппарат посредников. Рабо- та штабов и действия войск будут оценены на протяжении всех ма- нёвров. Активная фаза манёвров прой- дет с 11 по 17 сентября в 2 этапа. Основные действия развернутся на 5 общевойсковых полигонах, 4 по- лигонах ВВС и ПВО, в акваториях Охотского и Берингова морей, Ава- чинского и Кроноцкого заливов. На 1-ом этапе (2 суток), штабы завершат планирование, подготов- ку войск к ведению боевых дей- ствий, организацию взаимодей- ствия и обеспечения. На 2-ом этапе (5 суток), войска осуществят практические действия в соответствии с принятыми реше- ниями. В ходе него планируется от- работать вопросы нанесения мас- сированных авиационных ударов, борьбы с крылатыми ракетами, ве- дения оборонительных, наступа- тельных, рейдовых и обходящих действий. В акваториях Охотского моря и северо-западной части Ти- хого океана будут выполнены учеб- но-боевые задачи по отражению ударов средств воздушного нападе- ния, нанесения поражения кора- бельным группировкам и силам морского десанта. Авиация примет участие в поддержке наступления СВ и обороны побережья. Самоле- ты и вертолеты отработают нанесе- ние ударов. Наиболее динамичные боевые действия планируется разыграть на полигоне Цугол, где три армии ВВО совместно с формированиями НОАК и ВС Монголии будут про- тивостоять двум армиям ЦВО. В ходе розыгрыша тактических эпизодов спланировано широкое применение робототехники, БПЛА, высадка воздушных десан-
  • 39.
    39 тов парашютным способом,дей- ствия десантной аэромобильной бригады, отработка других такти- ческих приемов. Для обучаемых разработана сложная и быстроме- няющаяся обстановка, требующая принятия энергичных, оператив- ных мер и нестандартных решений. Работа штабов по организации боя будет построена с применением со- временных АСУ и учетом опыта операции в Сирии. Войска выполнят задачи веде- ния маневренной обороны, нанесе- ния поражения противнику огнем артиллерийских подразделений и ударами армейской авиации. Отра- ботают переход в контрнаступле- ние с форсированием водной пре- грады в сложных условиях. По завершении практических дей- ствий руководством манёвров бу- дет проведен полевой смотр войск. В совместных действиях войск на полигоне Цугол примут участие до 25 тыс. военнослужащих РФ, бу- дет использовано св. 7 тыс. ед. ВВТ, около 250 самолетов и вертолетов, от НОАК – 3,5 тыс. чел. 600 ед. ВВТ (по другим данным – 3,2 тыс. чел. 900 ед. ВВТ), 6 самолётов и 24 вер- толёта. На манёврах «Восток-2018» все противоборствующие государства условные. Они расположены на территории РФ, в западной и вос- точной ее частях. Маневры не на- правлены против других стран и соответствуют нашей военной док- трине, которая носит оборонитель- ный характер. Приглашаем всех военных атташе принять участие в активной фазе маневров в качестве наблюдателей» [1]. Присутствова- ло 87 наблюдателей из 59 стран, а также 326 СМИ. Д. Булгаков заявил, что накану- не манёвров «Восток-2018» прове- дена масштабная проверка органов материально-технического обеспе- чения (МТО). «С 17 по 25 августа в ЦВО, ВВО и на СФ прошли специ- альные учения, в ходе которых за- вершено развертывание группи- ровкисилисредствМТО,выполнен весь комплекс возложенных на си- стему МТО задач от войскового до стратегического звена». На полиго- не Цугол развернут восстанови- тельный комплекс, в работе кото- рого задействуют более двух тыс. специалистов, рембригады от про- мышленных предприятий. «Совместно с китайскими кол- легами были успешно решены зада- чи по обеспечению перегруппиров- ки контингента НОАК на территорию Забайкальского края. Силами подразделений техническо- го обеспечения и дорожных войск в местах выгрузки и на маршрутах выдвижения протяженностью бо- лее 200 км были развернуты пункты технической помощи, посты регу- лирования и диспетчерские пун- кты, что обеспечило беспрепят- ственный пропуск прибывших войск. Организовано всестороннее
  • 40.
    40 обеспечение контингента ВСМон- голии», – заметил Булгаков. По его словам, на полигонах развернуто более 80 складов с горючим и бое- припасами, 100 продовольственных пунктов. Куй Яньвэй поблагодарил руко- водство ВС России за приглашение формирований НОАК участвовать в маневрах «Восток-2018» и пре- красную организацию и размеще- ние военнослужащих КНР на поли- гоне Цугол, где созданы отличные условия для боевой работы и отды- ха. Это позволит укрепить китай- ско-российские отношения, страте- гическое взаимодействие и получить «бесценный боевой опыт российской стороны, что будет, без- условно, полезно обеспечению мира и стабильности в регионе». Атташе подчеркнул, что маневры не на- правлены против третьих стран. А. Фомин говорил о том же. От- метив, что в западных СМИ появ- ляются спекулятивные публикации, в которых «Восток-2018» расцени- вается как угроза НАТО и ЕС, он обратил внимание на отсутствие как в предыдущих, так и в нынеш- них маневрах ВС РФ хотя бы мини- мальных признаков антинатовской направленности и агрессии. «Мало того, в ходе учений рос- сийские подразделения, играющие роль противника, никогда не ис- пользуют вооружение и обмунди- рование натовского образца, не подбирают специально англоязыч- ный контингент, как это практику- ют наши коллеги из НАТО, экипи- руя часть русскоговорящих партнеров в советское и россий- ское обмундирование с соответ- ствующим вооружением и техни- кой», – заявил А. Фомин. При планировании маневров были учтены требования соглаше- ний об укреплении доверия в райо- не границ с КНР, Казахстаном, Тад- жикистаном и Киргизией. На дальневосточном полигоне Князе- во-Волконский, подпадающем под ограничения, будут задействованы менее тысячи военнослужащих, как того требуют условия договора. С рядом государств региона – Ре- спубликой Корея, КНДР, Японией, США также подписаны соглаше- ния о предотвращении инцидентов на море и в воздушном простран- стве над ним. Имеются договорен- ности о предотвращении опасных военных действий. Японский журналист задал В. Ге- расимову вопрос о том, не затронут ли учения Курильские острова. Ни- каких боевых действий в этом райо- не маневрами не предусмотрено. «Масштаб не тот», – ответил он [2]. Ниже будет приведена ежеднев- ная хроника манёвров «Вос- ток-2018» с 11 по 17 сентября в по- рядке поступления сообщений ТАСС и др. источников. 11 СЕНТЯБРЯ: 06:11. На Дальнем Востоке РФ начались манёвры «Восток-2018».
  • 41.
    41 Ими руководит министробороны РФ С. Шойгу. Подобных по мас- штабу манёвров не проводилось с 1981 г, когда на территории Бело- русского, Киевского и Прибалтий- ского ВО, а также в акватории Бал- тийского моря в СССР прошли маневры «Запад-81» с участием до 100 тыс. чел. В манёврах принимают участие войска ВВО и ЦВО, силы СФ, сое- динения дальней и военно-транс- портной авиации ВКС, а также ВДВ, в т.ч. св. 6 тыс. десантников из трех соединений и двух отд. пол- ков. В ходе отработки действий ВДВ будет задействовано свыше 900 ед. ВВТ. В частности, отд. де- сантно-штурмовые бригады (ОДШбр) из Ульяновска и Бурятии будут переброшены на учения с БМД-4М, БТР-МДМ, бронемаши- нами «Рысь», пикапами «Патриот» с ПТРК «Корнет». Для разведки с воздуха десантники будут исполь- зовать БПЛА «Элерон-3» и «Ор- лан-10». Группировка ВДВ в Забай- кальский край перебрасывалась воздушным и железнодорожным транспортом. Также в маневрах примут уча- стие воинские формирования НОАК и ВС Монголии. Основные действия пройдут на общевойско- вых полигонах ВВО Цугол, Бамбу- рово, Радыгино, Успеновский, Би- кинский, а также на полигонах ВВС и ПВО Литовко, Новосельское, Те- лемба и Бухта Анна, в акваториях Берингова и Охотского морей, Ава- чинского и Кроноцкого заливов. Маневры продлятся до 17 сентя- бря. По их замыслу созданы две противоборствующие группиров- ки – с одной стороны ЦВО и СФ (на карте «синие»/«западные»), с другой – ВВО с ТФ (на карте «красные»/«восточные»). Актив- ная фаза маневров будет разбита на две части: на 1-ом этапе (2 су- ток) штабы завершат планирова- ние, подготовку войск к ведению боевых действий, организацию взаимодействия и обеспечения. На 2-ом этапе (5 суток) войска перей- дут к практическим действиям. Наиболее динамичные боевые действия планируется разыграть на полигоне Цугол, где три армии ВВО совместно с формированиями НОАК и ВС Монголии будут про- тивостоять двум армиям ЦВО. В основном розыгрыше на Цуголе будут задействованы до 25 тыс. российских военнослужащих, бо- лее трех тыс. военных Китая и Монголии, свыше 7 тыс. ед. ВВТ, а также до 250 самолетов и вертоле- тов. Главная цель манёвров – про- верка уровня подготовленности органов военного управления при планировании и проведении пере- группировок войск (сил) на боль- шие расстояния, организации вза- имодействия между сухопутными группировками и силами ВМФ, по- лучение командующими, команди-
  • 42.
    42 рами и штабамипрактики и совер- шенствование их навыков в управлении войсками (силами) в ходе подготовки и ведения воен- ных действий [3]. 09:22. Боевые корабли ТФ выш- ли в море для участия в манёврах. Они осуществляют переход морем для развертывания в назначенных морских районах. Экипажи кора- блей проводят тренировки по ПВО и связи в составе ордера, а также проведут учения по борьбе за жи- вучесть. Развертывание разнород- ных ударных и противолодочных группировок сил ТФ на Примор- ском направлении осуществляется с целью выполнения задач по обе- спечению благоприятного опера- тивного режима, защиты границы в подводной среде и нанесения по- ражения корабельным ударным группировкам условного против- ника. Параллельно районы сосре- доточения занимают соединения и подразделения Береговых войск ТФ для высадки морского десанта и организации противодесантной обороны берега [4]. 10:07. Ложные цели – надувные танки, «Искандеры» и комплексы ПВО развернуты для обмана раз- ведки условного противника на ма- неврах. Для дезориентации развед- ки условного противника военные инженеры используют современ- ные средства имитации и маски- ровки вооружений. На всех поли- гонах ВВО инженерными подразделениями осуществляются действия по развертыванию лож- ных образцов ВВТ из пневмоком- плектов танков и БМП, ЗРК «Бук-М2», ОТРК «Искандер», ЗРС С-300 и др. Также сапёры возводят фортификационные сооружения и применяют различные виды ма- скировки [5]. 13:02. На полигоне Цугол (Забай- кальский край) применят соедине- нияВДВсэкспериментальнойструк- турой. Впервые будет проведен эксперимент по апробации новых методов боевого применения в ВДВ десантно-штурмового соединения нового типа. В ходе основного этапа действий войск на полигоне пройдет отработка на ведения аэромобиль- ных действий в составе десантно- штурмового соединения, имеющего экспериментальную структуру, ос- нащенного автоматизированными системами управления войсками, новейшим вооружением и специ- альной техникой. Данный экспери- мент станет определяющим для дальнейшего совершенствования тактики действий и развития ВДВ. На манёврах ВДВ представлены опе- ративно-тактической группировкой в составе подразделения трех бри- гад  – из Ульяновска, Бурятии и При- морского края, а также подразделе- ния отд. полка связи ВДВ из Подмосковья [6]. 13:11. Подразделения морской пехоты и арктической мотострелко- вой бригады СФ впервые высадили
  • 43.
    43 морской десант нанеоборудован- ное побережье Чукотского моря в районе мыса Ванкарем. Учение про- шло в несколько этапов. Действия экипажей кораблей и десанта были слажены и заранее отработаны. На 1-ом этапе при огневой поддержке БПК «Вице-адмирал Кулаков» мор- ские пехотинцы провели бой и обе- спечили подход БДК «Кондопога» и «Александр Отраковский» с основ- ными силами. На 2-ом этапе учений отрабатывалось десантирование бронетехники на побережье. Оно было проведено способом «на упор», при котором десантные ко- рабли вплотную подходят к берего- вой черте и техника выходит непо- средственно на берег. Огневую поддержку высадки десанта также осуществляли корабельные верто- леты Ка-27 с БПК «Вице-адмирал Кулаков». Арктическая группиров- ка СФ во главе с с этим БПК прини- мает участие в маневрах на северо- восточном направлении. Силы СФ отрабатывают тактические дей- ствия в Арктической зоне в районе Чукотки (на побережье и в морях Северного Ледовитого и Тихого оке- анов) [7]. 14:18. Более 2000 военнослужа- щих мотострелкового соединения ЦВО переброшены из Оренбург- ской обл. в Забайкальский край, Бригада совершила марш комби- нированным способом на 5000 км и развернула пункты управления на полигоне Цугол. Основные силы и средства были перемещены же- лезнодорожным транспортом. Все- го было перевезено свыше 500 ед. ВВТ, включая БМП-2, РСЗО «Град», танки Т-72 (в т.ч. поступившие на вооружение соединения около 30 модернизированных Т-72Б3) [8]. 16:01. Перегруппировка и раз- вертывание войск ВВО и ЦВО, со- единений ВДВ и ВКС в рамках под- готовки к маневрам завершены. Части и соединения 5-й, 29-й, 35-й и 36-й общевойсковых армий (ОА), 11-й армии ВВС и ПВО ВВО, 2-й и 41-й ОА, 14-й армии ВВС и ПВО ЦВО, соединения и части ВДВ, дальней и военно-транспортной авиации ВКС осуществили пере- группировку и перебазирование на полигоны и аэродромы ВВО. Вой- ска приступили к выполнению учебно-боевых задач. СФ и ТФ вы- вели корабли и подлодки, перешли из пунктов базирования в назна- ченные морские районы и развер- нули корабельные группировки в акваториях Берингова и Охотского морей, Авачинского и Кроноцкого заливов. Всего для осуществления перегруппировки органами воен- ных сообщений было задействова- но свыше 60 воинских эшелонов, состоящих из более 1,5 тысячи ва- гонов и платформ, около 50 само- летов военно-транспортной авиа- ции, а также десятки судов вспомогательного флота [9]. Более 60 самолетов и вертолетов ЦВО перебазированы на Дальний
  • 44.
    44 Восток для участияв маневрах «Восток-2018». Тяжёлые транспорт- ные вертолёты Ми-26, ударные Ми- 24 и транспортно-штурмовые Ми- 8АМТШ-В переброшены из Новосибирской и Свердловской об- ластей на аэродромы на востоке России для участия маневрах. Лет- чики обеспечат воздушную под- держку войскам при выполнении задач и транспортировку грузов. Ранее на аэродромы ВВО уже были перебазированы свыше 30 самоле- тов оперативно-тактической авиа- ции ЦВО. Для участия в маневрах в Рос- сию из Китая прибыли 24 вертолета (6 транспортных Ми-171, 9 много- целевых Z-9 и 9 разведывательно- ударных Z-19), а также 6 истребите- лей-бомбардировщиков JH-7A. Самолеты и вертолеты перебазиро- ваны и находятся на аэродромах ВВО. Китайская военная авиация будет задействована в основном этапе розыгрыша совместных дей- ствий ВС РФ и НОАК 13 сентября на полигоне Цугол [10]. 12 СЕНТЯБРЯ: 03:09. Инженерные войска обо- рудуют мостовые, наплавные и низ- ководные переправы через реки Могойтуй и Онон в Забайкалье для обеспечения прохождения свыше 200 ед. боевой техники танковых и мотострелковых подразделений ВВО и НОАК. В районе н.п. Могой- туй будет обеспечена низководная переправа через реку двух мото- стрелковых и танкового батальо- нов. На реке Онон в районе н.п. Цу- гол будет организована переправа свыше 115 ед. военной техники и выдвижение на рубежи разверты- вания подразделений коалицион- ной группировки войск от отд. тан- ковой бригады ВВО и механизированной бригады НАОК. В наведении и обеспечении пере- прав совместно с частями и подраз- делениями инженерных войск РФ примут участие инженерно-сапер- ные и понтонные подразделения НОАК. Также подразделениями ин- женерных войск в составе инженер- но-разведывательных дозоров и групп разграждения будут отрабо- таны задачи по проделыванию про- ходов в дистанционно установлен- ных минных полях условного противника с применением само- ходных реактивных установок раз- минирования УР-77 «Метеорит», боевых машин разминирования БМР-3М и мобильных РТК «Уран- 6» [11]. 04:05. На полигоне Капустин Яр ракетное соединение 41-й ОА ЦВО из Свердловской обл. (119-я Рбр) проведёт боевые стрельбы из ОТРК «Искандер-М». Ранее расчеты ОТРК соединения были перебро- шены в Астраханскую обл. желез- нодорожным транспортом. На по- лигоне они совершили марш в позиционные районы, оборудова- ли огневые позиции, привели воен- ную технику в боевое положение, а
  • 45.
    45 также отработали электронныепу- ски ракет в рамках подготовки к выполнению учебно-боевых задач. В ходе одного из эпизодов манев- ров расчеты комплексов «Искандер-М» нанесут ракетный удар для уничтожения целей на расстоянии несколько сотен кило- метров [12]. 05:14. На полигоне Телемба (Бу- рятия) группировка зенитных ра- кетных войск и войсковой ПВО ЦВО и ВВО отразила удар средств воздушного нападения условного противника. Расчеты РЛС обнару- жили более 30 воздушных целей, выполнявших полет в широком диапазоне высот и скоростей. Ин- формация о целях передавалась на КП ЗРС и ЗРК С-400, С-300, «Бук», «Тор» и ЗРПК «Панцирь-С». В ро- зыгрыше тактического эпизода ПВО было задействовано свыше 500 ед. военной техники и более 1 тыс. военнослужащих. Все воздуш- ные цели, выполнявшие полеты в зоне ответственности подразделе- ний ПВО были своевременно обна- ружены и уничтожены [13]. 06:38. Новейшие российские комплексы РЭБ по борьбе с БПЛА будут впервые использованы для мониторинга воздушного про- странства на маневрах. Расчеты комплексов РЭБ «Силок-01» и «Жи- тель» будут круглосуточно монито- рить воздушное пространство в районах размещения войск (сил) для защиты важных объектов от на- падения ударных БПЛА условного противника на КП и др. важные объекты. Новые комплексы способ- ны дистанционно посадить низко- летящие БПЛА противника. Работа комплекса «Силок-01» направлена на автоматическое обнаружение БПЛА и определение их координат. «Житель» засекает и подавляет раз- ведывательную аппаратуру при лю- бых диапазонах частот и на любой высоте. Комплексы «Силок-01» и «Житель» поступили на вооруже- ние подразделений войск РЭБ ЦВО в 2018 г. Они показали себя в Сирии, но на масштабных маневрах будут использованы впервые [14]. 7:12. На полигоне Цугол будет осуществлена высадка тактическо- го воздушного десанта одновремен- но тремя способами: и низковысот- нымпарашютным,беспарашютным, по-штурмовому. Группа прикрытия проведет низковысотное парашют- ное десантирование из вертолетов Ми-8 со 100 м. Будет использована модификация парашюта Д-10, раз- работанная для высадки с малых высот. Беспарашютный способ ис- пользуется для высадки в недоступ- ных для посадки вертолетов местах. Десантирование будет произво- диться со 100-150 м. Высадка десан- та по-штурмовому будет проведена с вертолетов Ми-8 и Ми-26, всего одновременно будет использовано св. 47 машин. Прикрытие десанта с воздуха обеспечат 8 вертолетов Ка- 52 и 14 Ми-24. [15].
  • 46.
    46 08:08. Военная полицияапроби- рует применение конных патрулей для патрулирования территории. Патрули перемещаются на лоша- дях по периметру полевого лагеря с целью выявления диверсионно- разведывательных групп условного противника, по легенде осущест- вляющих слежку или попытку под- хода к полевому лагерю с целью на- падения. Конные патрульные оснащены спецсредствами. Приме- нение лошадей должно сократить время на патрулирование террито- рии и обеспечить бесшумный под- ход к объектам [16]. 12:29. Перехватчики МиГ-31БМ отработали выход из-под удара ус- ловного противника. Экипажи МиГ-31БМ выполнили задачи на- ращивания дежурных сил по ПВО, вывода авиатехники из-под удара условного противника и прикры- тия от ракетных ударов. В ходе это- го эпизода части МиГ-31БМ ЦВО пере-базировались из Краснояр- ского и Пермского края на опера- тивные аэродромы [17]. 12:31. На полигоне Телемба стратегические бомбардировщики Ту-95МС уничтожили наземные цели крылатыми ракетами. Ракето- носцы Ту-95МС Дальней авиации ВКС выполнили пуски крылатых ракет с высоты св. 5 км по назем- ным целям. Ракеты поразили за- данные мишени. Ту-95МС вылете- ли с одного из военных аэродромов Дальнего Востока, расположенного в 2 тыс. км от полигона. В воздухе ракетоносцы прикрывали истре- бители Су-35С ВВО. Во время по- лета экипажи Ту-95МС отработали дозаправку от заправщиков Ил-78 [18]. 12:36. Около 15 противолодоч- ных кораблей ТФ проведут поиск субмарин условного противника. Моряки будут искать подлодки во взаимодействии с самолетами Ил- 38 и вертолетами Ка-27ПЛ. В дан- ном эпизоде использовано свыше 10 морских и базовых тральщиков, около 15 БПК и МПК ТФ. Траль- щики флота начали поиск мин в Тихом океане и Охотском море. Поиск и траление мин производит- ся по маршрутам развертывания разнородных группировок кора- блей, корабельных ударных и поис- ковых групп при помощи контакт- ных и бесконтактных тралов [19]. 14:06. Эсминец пр. 956 «Бы- стрый» и два ракетных катера рас- стреляли крылатыми ракетами «Москит» судно-мишень. В аквато- рии Охотского моря корабельная ударная группа ТФ в составе эс- минца «Быстрый» и двух ракетных катеров нанесла удар крылатыми ракетами «Москит» по надводной цели. Судно-мишень лежало в дрейфе на расстоянии св. 100 км. Все 3 крылатые ракеты поразили цель. Безопасность района стрельб обеспечивали более 10 кораблей и судов ТФ, а также самолеты мор- ской авиации [20].
  • 47.
    47 16:06. Два стратегическихбом- бардировщика Ту-95МС выполни- ли плановые полеты над нейтраль- ными водами в Арктике. Два Ту-95МС совершили плановые по- леты над нейтральными водами Баренцева, Чукотского, Восточно- Сибирского морей и Северного Ле- довитого океана. В ходе эпизода экипажи Ту-95МС отработали до- заправку топливом от заправщика Ил-78. Авиационное прикрытие ракетоносцев осуществлялось многоцелевыми истребителями Су-35С ВКС. Летчики дальней ави- ации регулярно выполняют полеты над нейтральными водами Аркти- ки, Атлантики, Черного моря и Ти- хого океана. Все полеты самолетов выполняются в соответствии с Международными правилами ис- пользования воздушного про- странства [21]. 13 СЕНТЯБРЯ: На полигоне Цугол прошёл ос- новной этап маневров с участием войск ЦВО и ВВО, а также частей НОАК и ВС Монголии. В ходе эта- па отработаны действия по отра- жению наступления, нанесению огневого поражения силам услов- ного противника, переходу подраз- делений в наступление и заверше- нию разгрома его главных сил. 02:41. Рота БМПТ «Терминатор» усилит танковые подразделения. В ходе розыгрыша одного из этапов примет участие рота БМПТ «Тер- минатор». Она будет действовать в 1-ом эшелоне совместно с подраз- делениями танкового и мотострел- кового соединений ВВО, уничто- жая бронецели условного противника. В этом эпизоде содей- ствие российским мотострелковым и танковым подразделениям ока- жут механизированная бригада НОАК и пехотный взвод ВС Мон- голии [22]. 03:47. Инженерно-саперные и мотострелковые подразделения ВС РФ задействуют робототехниче- ские комплексы (РТК) «Уран-6» и «Уран-9». В ходе розыгрыша одного из этапов группы разграждения инженерно-саперных подразделе- ний проделают проходы в минно- взрывных заграждениях условного противника с применением само- ходных реактивных установок раз- минирования УР-77 «Метеорит», боевых машин разминирования БМР-3М и мобильных РТК «Уран- 6. Действия мотострелков и сапе- ров будут прикрывать РТК «Уран- 9», способные уничтожать живую силу и бронетехнику условного противника на расстоянии от 3 до 5 км. Оба комплекса являются но- вейшими российскими разработ- ками и апробированы в Сирии [23]. 7:22. Российские войска со- вместно с частями НОАК и ВС Монголии отразили наступление условного противника. За ходом основного из розыгрышей манев- ров на полигоне Цугол с КП наблю- дали президент В. Путин, министр
  • 48.
    48 обороны С. Шойгу,начальник Ген- штаба В. Герасимов и др. предста- вители командования ВС РФ, а так- же министр обороны КНР Вэй Фэнхэ и зам. начальника объеди- ненного штаба НОАК Шао Юань- минь, командир бригады ВС Мон- голии Г. Лхагвасурэн. Действия войск прошли в два этапа. На 1-ом этапе для содействия наступающим войскам подразделе- ния 21-й, 74-й отдельных мото- стрелковых бригад (ОМСбр) и 90-й танковой дивизии (ТД) ЦВО в со- ставе обходящих отрядов на более чем 30 танках, 86 БМП и 73 автомо- билях захватили выгодные рубежи и уничтожили важные объекты противника. В районе с. Цугол на р. Онон была организована перепра- ва свыше 115 ед. военной техники и выдвижение на рубежи разверты- вания подразделений группиров- ки: 5-й отд. танковой бригады (ОТбр) ВВО и 1-й Мбр НОАК. На 2-ом этапе разыграли 4 так- тических эпизода с боевой стрель- бой. Для завоевания огневого пре- восходства подразделения группировки ракетных войск и ар- тиллерии в составе ОТРК «Искандер-М», РСЗО «Торнадо-Г», «Ураган», «Град», САУ «Мста-С», «Гиацинт-С», «Акация» и гаубиц «Мста-Б», а также авиагруппа в со- ставе 4-х стратегических бомбар- дировщиков Ту-95 и 6 дальних бомбардировщиков Ту-22МЗ, 32 ударных самолётов (16 Су-24 и 16 Су-34) нанесли огневой удар с пу- сками крылатых ракет, огневым на- летом артиллерии и авиационным ударом по подразделениям про- тивника. Всего для нанесения уда- ра были задействованы 2 ПУ «Искандер-М», 42 ударных самоле- та, 52 РСЗО и 72 орудия ствольной артиллерии. Потом обороняющиеся подраз- деления 36-й ОМСбр ВВО, артилле- рия и авиация совместно с подраз- делениями НОАК приняли участие в обеспечении подготовки насту- пления, выдвижения и развертыва- ния контрударной группировки во- йск. В бою с переходящим к обороне условным противником по броне- целям были применены высокоточ- ные боеприпасы, а для отражения воздушного налета – ЗРК «Стре- ла-10» и «Игла». В ходе огневой под- готовки наступления силами 90 РСЗО, 168 орудий и минометов проведен огневой налет артиллерии по позициям условного противни- ка. Подразделения российских и ки- тайских ВС уничтожили БПЛА, а с помощью установок разминирова- ния УР-77 «Метеорит» были сдела- ны проходы в минном поле, после чего по противнику нанесли удар тяжелые огнеметные РСЗО ТОС-1 «Буратино», вертолеты Ми-24 и Ка- 52. Действия тактических групп поддержали РТК (тралы «Уран-6» и боевые «Уран-9»). Затем при поддержке авиации и огня артиллерии российские и ки-
  • 49.
    49 тайские подразделения перешлив наступление. В огневой поддержке наступающих войск приняли уча- стие до 120 РСЗО, св. 250 орудий, из них 18 РСЗО и 54 орудия артилле- рийских подразделений НОАК. Атаку переднего края обороны про- тивника осуществили танкисты ВВО вместе с китайской мотопехо- той. В составе наступательных под- разделений при поддержке сил и средств подвижных отрядов за- граждения и противотанковых ре- зервов, подразделений БМПТ «Тер- минатор», звеньев ударных вертолетов приняли участие свыше 180 танков и более 90 БМП. После этого с 25 самолетов Ил-76МД были десантированы свыше 700 чел. Основной этап завершился со- вместными действиями группи- ровки войск по разгрому против- ника при поддержке артиллерии и авиации. Кроме того, в ходе розы- грыша эпизода отработали дей- ствия войск РХБЗ и РЭБ. Действия войск контролировались с помо- щью БПЛА. Всего в совместных действиях на полигоне Цугол при- няли участие до 25 тыс. российских военнослужащих, более 7 тыс. ед. ВВТ, около 250 самолетов и верто- летов. От ВС Китая и Монголии – 3,5 тыс. военнослужащих, свыше 600 ед. ВВТ и 30 летательных аппа- ратов [24]. Описание этого же «генераль- ного сражения», продолжавшегося 40 минут, приведено ниже. На 1-ом этапе «синие» («западные» из ЦВО) подразделениями 21-й ОМСбр 2-й ОА, 74-й ОМСбр и 90-й ТД 41-й ОА в составе обходящих отрядов (св. 30 танков, 86 БМП и 73 автомоби- ля) захватили рубежи и объекты «красных». Исчерпав наступатель- ные потенциал, «синие» закрепи- лись на занятых позициях. «Красные» («восточные» из ВВО) обороняются и готовят кон- тратаку. В их 1-ом эшелоне 36-я ОМСбр 29-й ОА ВВО, 1-я Мбр НОАК и мотопехотная рота СВ Монголии, во 2-ом эшелоне 5-я ОТбр и 37-я ОМСбр 36-й ОА, 38-я ОМсбр 35-й ОА и часть 1-й Мбр НОАК, группировка ракетных во- йск и артиллерии (РВиА) и ПВО, подразделения БПЛА и обеспече- ния. Предусмотрена высадка двух десантов: оперативно-тактическо- го (11-я ОДШбр) и тактического (б-н 31-й ОДШбр). В начале практических действий в рамках эксперимента примене- ния соединения «нового типа» вы- сажен тактический воздушный де- сант «красных» (для захвата плацдарма на «вражеском» берегу реки). Используя результаты раз- ведки БПЛА «Орлан-10», звено Ми-24П осуществляет огневую подготовку района десантирова- ния для обеспечения высадки штурмовых групп передового от- ряда. Подвижный отряд заграждения на вертолётах Ми-8 осуществляет
  • 50.
    50 быстрое дистанционное миниро- ваниеместности с использованием систем ВСМ-1 методом внаброс. Минирование производится с 30 м на 160 км/ч, что позволяет устано- вить минное поле длиной от 400 м до 2 км. На правом фланге из вертолё- тов Ми-8 с высоты 100 м способом низковысотного парашютного де- сантирования высаживается груп- па прикрытия, которая, которая наносит огневое поражение подхо- дящим резервам и обеспечивает высадку главных сил десанта. Три пары Ми-8АМТШ осущест- вляют десантирование на канатах из положения зависания (две пары высаживают десантников, одна пара доставляет грузы на внешней подвеске). Этот способ использует- ся в тех местах, где невозможна или затруднена посадка вертолётов. Грузы десантируется в специаль- ной таре. После скоростного спу- ска личный состав быстро выдви- гается на рубеж, захваченный штурмовыми группами, и удержи- вают его, обеспечивая высадку главных сил десанта. При этом ударные вертолёты Ка-52 осущест- вляют огневую поддержку боя пе- редового отряда и прикрывают вы- садку главных сил. Осуществляется высадка глав- ных сил десанта (3 десантно-штур- мовые роты и миномётная бата- рея). Способ высадки – по штурмовому, на посадочные пло- щадки. Прикрытие осуществляет группа вертолётов огневой под- держки (8 Ка-52). В составе глав- ных сил десанта на тяжёлых верто- лётах Ми-26 осуществляется переброска мобильного резерва (мотовездеходы, пикапы с ПТРК «Корнет» и БА «Рысь» со 120-мм миномётами «Сани»). Главные силы десанта овладевают выгод- ным рубежом и ведут бой по его удержанию. В дальнейшем, с выходом пере- дового отряда «красных» (29-й ОА) на рубеж встречи, командир десан- та устанавливает с ним связь и вза- имодействует. Далее десантный б-н переходит в состав боевых по- рядков 36-й ОМСбр. Подразделения охранения 36-й ОМСбр, 1-й Мбр НОАК и мотопе- хотной роты СВ Монголии (рос- сийская танковая рота и мотопе- хотная рота НОАК на БМП ZBL-09) передвигаются к захваченному так- тическим десантом рубежу. Они используют метод огневого пора- жения «танковая карусель» (один взвод ведёт огонь, второй – ведёт разведку, третий – ожидает, затем они меняются местами). Для завоевания огневого пре- восходства «красными» решено на- нести массированный огневой удар (2 удара ОТР, массированный авиа- ционный удар и огневые налёты артиллерии). К нему привлекается большая часть РВиА группировки. В 1-ом пуске ОТР поражается,
  • 51.
    51 вскрытый в ходевоздушной раз- ведки, КП дивизии 1-го эшелона группировки войск «синих». Подразделения охранения «красных» совместно с тактиче- ским воздушным десантом огнём с места уничтожают огневые сред- ства, бронетехнику противника и вынуждают его перейти к обороне на невыгодном рубеже. ПВО охра- нения и десанта осуществляется ЗСУ «Шилка». Подразделения ох- ранения формирований 1-го эше- лона «красных», используя захва- ченный десантом рубеж, переходят к его обороне, обеспечивая форси- рование контратакующей группи- ровкой р. Онон. Запущена 2-я ракета ОТРК «Искандер-М» «красных». Для по- давления системы ПВО «синих» используется звено Су-25, а для по- давления ЗРК – 2 таких звена. Для подавления передового КП диви- зии 1-го эшелона «синих» наносит- ся удар парой Ту-22М3 с высоты 600 м бомбами ФАБ-250. В масси- рованном ударе участвует эскадри- лья бомбардировочного полка. Звено Су-34 наносит удар по вы- двигающимся колоннам бронетех- ники «синих». Продолжают нане- сение удара 2 звена Су-24М. Самолёты Су-30СМ наносят удары по наземным целям «синих». Два усиленных мотострелковых б-на 36-й ОМСбр, усиленный мо- топехотный б-н НОАК и рота СВ Монголии открыли сосредоточен- ный огонь по живой силе и огне- вым средствам «синих», выявлен- ных разведкой. Китайские самолёты JH-7A на- несли бомбовый удар по ЗРК «си- них». К участию в огневом пораже- нии противника привлекается: от ВС РФ 26 танков Т-72Б3, 40 БМП; от НОАК 10 танков ZTZ-99, 40 БМП и БТР. Д-н РСЗО «Ураган» открыл огонь по передовому КП МПбр «синих», затем отошёл на запасные позиции. Слева 2 д-на САУ 2С5 «Гиацинт-С» из Абр ведут огонь по передовому КП Мбр «синих» и ба- тарее ЗРК. Три д-на РСЗО «Град» и батарея «Торнадо-Г» наносят пора- жение КП и артиллерийским бата- реям «синих». Происходит запуск зарядов установок разминирования (8 УР- 77 и 4 УР-83П), проделывается 12 проходов в минных полях. Для воспрещения удара «синих» во фланг применяется тактический десант 31-й ОДШбр. Он перебра- сывается на вертолётах Ми-8, в т.ч. грузы перевозятся на внешней под- веске. Слева выходит на позиции рота огнемётных систем «Солнцепёк». Она поражает колонну «синих» термобарическими НУР. Соединения «красных», входя- щие в контратакующую группи- ровку развёртываются в линию и на максимальной скорости выдви-
  • 52.
    52 гаются к переднемукраю обороня- ющихся «синих». С выходом на ру- беж атаки, подразделения «красных» огнём сходу уничтожа- ют живую силу и огневые средства «синих» на переднем крае и в глу- бине опорных пунктов. Для введения противника в за- блуждение относительно заверше- ния сосредоточенного огневого удара и начала огневой подготовки наступления применяется пере- крывающий огневой налёт, к кото- рому привлекается 2 д-на САУ «Гиацинт-С» из состава Абр. Слева и справа выходят верто- лёты ВВС РФ и НОАК для авиаци- онной поддержки наступающих «красных» (3 звена Ми-24П и 3 зве- на Z-19). C выходом подразделений «красных» на рубеж атаки, начина- ется огневая поддержка наступаю- щих методом огневого вала и си- стематического огневого воздействия. Справа меняет огне- вую позицию батарея САУ 2С3 «Акация». Взвод ЗСУ «Шилка» 5-й ОТбр сбивает БПЛА «синих». Слева появляется военно- транспортный авиаполк «крас- ных». С высоты 600 м на скорости 300 км/ч самолётами Ил-76 выпол- нятся парашютное десантирование подразделений 11-й ОДШбр. Пер- вые 17 самолётов десантируют 51 ед. бронетехники на парашютных бесплатформенных системах ПБС- 916 и ПБС-925. Личный состав де- сантируется вслед за техникой. Развивая наступление, 2-й эше- лон «красных» в предбоевом по- рядке на максимальной скорости выдвигается за первым эшелоном. Подразделения артиллерии «красных» меняют позиции для по- стоянной огневой поддержки на- ступающих. Слева продолжается десантиро- вание. К окончанию высадки боевой техники прямо на объект 8 Ил-76МД осуществляют выброску личного со- става главных сил воздушного де- санта (550 чел.). После приземления десантники ведут сбор на ходу, эки- пажи боевых машин отыскивают свои машины при помощи комплек- са сбора управления десанта «Полёт-К» и совместно с подразделе- ниями передового отряда заверша- ют уничтожение «синих» на аэро- дроме. Они овладевают указанными рубежами и их удержанием обеспе- чивают десантирование посадоч- ным способом главных сил бригады. С выходом атакующих подраз- делений «красных» на рубеж безо- пасного удаления от разрывов сна- рядов своей артиллерии подразделения артиллерии перено- сят огонь на 2-й рубеж огневого вала. В дальнейшем огневая под- держка атакующих подразделений осуществляется методом система- тического огневого воздействия. Справа и слева выдвигаются ко- лонны тылового и технического
  • 53.
    53 обеспечения «красных», входящих всостав 2-го эшелона контратаку- ющей группировки. В результате активных действий соединений контратакующей груп- пировки «красных», оперативно-так- тическогоитактическоговоздушных десантов, действующих при под- держке авиации и РВиА, осущест- влён разгром «синих» в районе обо- роны батальонов 1-го эшелона. Подразделения «синих» понесли зна- чительные потери, часть их разроз- ненными группами отходит с зани- маемых позиций. Соединения коалиционной группировки войск «красных»перешликпреследованию «синих» с целью завершения их раз- грома и восстановлению положения по государственной границе [25]. 8:11. Парадом участников и смотром войск с военной техникой завершилась основная фаза манев- ров. В параде участвовали войска ВВО и ЦВО ВС России (более 200 ед. ВВТ), а также НОАК (св. 50 ед, ВВТ) и ВС Монголии. Батальонные колонны боевых машин проходили поротно в следующем порядке: • 3 китайских джипа и 6 россий- ских БА СТС «Тигр» с флагами; • 40 российских БМП-2 (4 роты) 36-й ОМСбр 29-й ОА и 60-й ОМСбр 5-й ОА; • 40 российских БТР-82А (4 роты) 40-й и 155-й отд. бригад мор- ской пехоты (ОбрМП) ТФ; • 10 китайских колёсных БМП ZBL-09 (рота); • 10 китайских самоходных колёсных 105-мм ПТ пушек ZTL-11 (рота); • 10 российских БМД-2 (рота) 11-й отд. ОДШбр; • 10 российских БМД-4М (рота) 31-й ОДШбр; • 30 российских танков Т-72Б3 (3 роты) 37-й ОМСбр 36-й ОА, 36-й ОМСбр 29-й ОА, 38-й ОМСбр 35-й ОА; • 10 российских Т-72Б3М обр.2016 г (рота) 212-го ОУЦ ПМС ТВ ВВО; • 10 китайских танков ZTZ-99 (рота); • 9 российских 152-мм САУ 2С19 «Мста-С» и 1 машина управле- ния 1В16М (батарея) 30-й ар- тиллерийской бригады (Абр) 36-й ОА; • 10 китайских 122-мм САУ PLZ- 07 (батарея); • 10 китайских колёсных 122-мм САУ PLS-09 (батарея); • 9 российских 122-мм БМ РСЗО 9К51М «Торнадо-Г» и 1 машина управления 1В19М (батарея) 5-й ОТбр 36-й ОА; • 4 российские БМ 9А331МУ ЗРК «Тор-М2У» и 1 КП 9С931 (бата- рея) 5-й ОТбр 36-й ОА; • 4 российские СОУ 9А317 ЗРК «Бук-М2» и 1 КП 9С510 (бата- рея) 36-й зенитной ракетной бригады (ЗРбр) 36-й ОА; • 3 российские БМ-1 и 6 ТЗМ тяжёлой огнемётной системы ТОС-1А «Солнцепёк» + 1 БТР-
  • 54.
    54 82А (рота) 26-гополка РХБЗ 36-й ОА; • 8 российских СПУ 9П76-1 и 4 ТЗМ9Т250ОТРК«Искандер-М» + 2 БТР-82А (2 д-на) 3-й ракет- ной бригады (Рбр) 29-й ОА и 107-й Рбр 35-й ОА; • 13 бронемашин военной поли- ции: 10 российских (4 СТС «Тигр-М», 3 «Патриот» и 3 «Тайфун-К»), а также 3 китай- ские «Мангши». Во время парада наземных ма- шин также проходил воздушный парад, в котором участвовали рос- сийские самолёты Су-24М, Су- 25СМ, Су-34, Су-30СМ, Су-35С и др., вертолёты Ми-24П, Ка-52, Ми- 8АМТШ и Ми-26, а также китай- ские самолёты JH-7A и вертолёты Z-9, Z-19, Ми-171 [26, 27]. Необходимо отметить, что по данным [28] 60-я ОМСбр оснащена БМП-1, а не БМП-2, 36-я ОМСбр – танками Т-72Б, а не Т-72Б3, а 5-я ОТбр – РСЗО «Град», а не «Торнадо-Г». Либо эти бригады уже переоснащены новым вооружени- ем, либо они его получили лишь на время парада. 8:58. Свыше 50 вертолетов были задействованы для обеспечения вы- садки десанта. Для обеспечения аэ- ромобильных действий десанта были привлечены более 40 вертоле- тов Ми-8АМТШ, 2 тяжелых транс- портных Ми-26 и более 10 ударных Ми-24П. Действия десанта отраба- тывались в рамках проведения экс- перимента по созданию и боевому применению десантно-штурмовых подразделений «нового типа». В т.ч. осуществлялась переброска транс- портными вертолетами подразделе- ний мобильного резерва, на воору- жении которых состоят высокоманевренные специальные транспортные средства. На внеш- ней подвеске вертолетов Ми-8 были доставлены автомобили УАЗ «Пи- кап», вертолетами Ми-26 было де- сантировано посадочным способом 8 мотовездеходов, 4 бронеавтомо- биля «Рысь» с ПТУР «Корнет» и 12,7-мм пулеметами «Корд» [29]. (реально ПТУР «Корнет» и пулемё- ты «Корд» несли автомобили «Пи- кап», а БА «Рысь» буксировали ми- номёты «Сани» [27]). 14 СЕНТЯБРЯ: 04:08. На полигоне Бикинский (Хабаровский край) провели уче- ния более 1,7 тыс. бойцов мото- стрелкового соединения. Им уда- лось отразить наступление условного противника и перейти в контрнаступление. После нанесе- ния огневого поражения условно- му противнику РСЗО «Град» и ог- нем САУ мотострелки перешли в контратаку. Действия пехоты при- крывало подразделение ПВО, от- разившее налет «неприятельской» авиации с помощью ЗСУ «Шилка» и ПЗРК «Игла». На полигоне было задействовано св. 200 ед. ВВТ [30]. 05:06. В Беринговом море отряд кораблей и судов СФ провел в уче-
  • 55.
    55 ния по спасениюсудна, условно терпящего бедствие в районе Сев- морпути. В учениях были задей- ствованы экипажи БПК «Вице-ад- мирал Кулаков», БДК «Александр Отраковский» и «Кондопога», спа- сательного буксира «Памир» и ле- докола «Илья Муромец». Для опре- деления координат «терпящего бедствие» судна был использован вертолет Ка-27ПС, экипаж которо- го также отработал задачи по подъ- ему с поверхности моря людей. Аналогичные задачи выполнил и экипаж БПК «Вице-адмирал Кула- ков». На воду были спущены бы- строходные моторные лодки БЛ- 680, которые быстро доставили на борт БПК условных пострадавших. Моряки с судна «Памир» и ледоко- ла «Илья Муромец» отработали ту- шение пожара на «терпящем бед- ствие» судне и его буксировку [31]. 08:03. В Охотском море ударная группа кораблей ТФ (до 20 ед.) во главе с ракетным крейсером «Ва- ряг» отработала взаимодействие с двумя отрядами малых противоло- дочных кораблей. В ударную груп- пу помимо «Варяга» вошли БПК «Адмирал Виноградов» и «Адми- рал Пантелеев». Корабли совмест- но отработали элементы маневри- рования и перестроения ордера, организацию ПВО группировки в море. Кроме того, были проведены учения по организации связи при выполнении противолодочных за- дач и обмену данными [32]. 11:20. На полигоне Мухор-Кон- дуй под Читой свыше 30 боевых са- молетов ВВО нанесли удар по объ- ектам условного противника. Экипажи Су-30СМ, Су-34, Су-24М и Су-25 уничтожили мишени, обо- значающие батарею орудий, колон- ну танков и мотопехотную роту ус- ловного противника на марше. В ходе выполнения полетных зада- ний летчики выполнили пуски НАР и бомбометание. Координаты целей летный состав получал в воз- духе от самолетов-разведчиков Су- 24МР [33]. 12:15. На полигоне Телемба были применены российские раке- ты-невидимки, которые превосхо- дят все зарубежные аналоги. В ма- неврах были применены особые мишени-имитаторы ракет с очень низкой радиозаметностью (техно- логия «стелс»). Перед военными стояла тяжелая задача, и уверенно- сти в успешном отражении масси- рованного условного удара не было, поскольку. использовались не только типичные учебные раке- ты-мишени. В условный массиро- ванный удар также бросили специ- альные тренировочные копии реальных крылатых ракет, которые способны огибать рельеф. Все во- енные расчеты выполнили задачу по защите воздушного простран- ства в районе маневров [34]. 15:00. Арктические мотострелки СФ пересекли Чукотский полуо- стров на штатной технике. Подраз-
  • 56.
    56 деления арктической мотострелко- войбригады СФ совершили марш по Чукотскому п-ву от берега Се- верного Ледовитого океана до побе- режья Тихого океана на штатной полярной технике. Марш на 270 км проходил по бездорожью в течение двух суток от мыса Ванкарем до пос. Эгвекинот на транспортёрах ДТ- 10П. При этом отрабатывался поиск и уничтожение диверсионно-разве- дывательных групп, боевые стрель- бы из пулемётов по мишеням. 15 СЕНТЯБРЯ: 04:33. Более 10 дальних бомбар- дировщиков Ту-22М3 ВКС России нанесли бомбовые удары по объек- там аэродрома условного против- ника на авиационном полигоне в Забайкальском крае. Летчики по- разили мишени, обозначающие стоянки авиатехники, самолеты на ВПП, укрытия авиатехники, скла- ды и командно-диспетчерский пункт аэродрома условного про- тивника. В ходе упражнений ис- пользовались авиабомбы массой до 500 кг [35]. 05:05. Отряд кораблей и судов СФ провел в Охотском море учение по противолодочной обороне. В ходе учения экипаж БПК «Вице-ад- мирал Кулаков» отработал ком- плекс мероприятий по поиску под- лодок с помощью бортового гидроакустического вооружения, а также с применением противоло- дочного вертолета Ка-27 ПЛ. В ходе полета экипаж вертолета произвел поисковые действия с использова- нием опускаемой гидроакустиче- ской станции. Также были прове- дены тренировки боевых расчетов минно-торпедной боевой части ко- рабля по условному принуждению подлодки к всплытию и по услов- ному применению противолодоч- ного вооружения. Экипаж корабля выполнил также учебные задачи по обороне от атаки условной подлод- ки противника с выполнением эле- ментов противолодочного манев- рирования [36]. 06:05. Истребители ВКС и ВВО отработали перехват самолетов ус- ловного противника и разыграли воздушные дуэли. Своевременное обнаружение и перехват воздуш- ных целей позволил не допустить прорыва системы ПВО ВВО само- летами условного противника. По сценарию учения, самолеты Су- 30СМ, выполнявшие роль условно- го противника, приблизились к подразделениям ПВО ВВО и не от- вечали на запросы наземных служб. На их перехват были подня- ты дежурные экипажи истребите- лей МиГ-31 и Су-35С. Получив в воздухе координаты «нарушите- лей», экипажи дежурных сил вы- полнили условные пуски ракет, по- сле чего отработали с экипажами самолетов Су-30СМ элементы ближнего маневренного воздуш- ного боя [37]. 06:19. На полигоне Клерк (При- морский край) подразделения мор-
  • 57.
    57 ской пехоты захватилиплацдарм для высадки главных сил на побе- режье. Был отработан эпизод по высадке на необорудованный уча- сток берега подразделений брига- ды морской пехоты. Особенностью учения стало то, что в нем прини- мали участие, кроме подразделе- ний морской пехоты, авиация ВКС, корабли ТОФ, армейская авиация, а также подразделения артиллерии, саперов, зенитчиков, снайперов и других специалистов. В рамках ма- невров рота выполнила ближай- шую задачу, захватила плацдарм для высадки главных сил и продол- жила преследование противника. Во втором эпизоде было организо- вано взаимодействие с отдельной десантно-штурмовой бригадой ВДВ и ее высадка для развития успеха, достигнутого бригадами морской пехоты [38]. 16 СЕНТЯБРЯ: 14:55. Министр обороны РФ С. Шойгу сообщил, что масштабные маневры войск будут проводиться в России каждые 5 лет. Госпрограм- ма вооружения рассчитана на 10 лет, поэтому нужны какие-то про- межуточные точки отсчета. «Пото- му что, вкладывая такие средства в перевооружение ВС, надо пони- мать и видеть, куда мы движемся и все ли у нас действительно в поряд- ке», – отметил он [39]. 15:20. С. Шойгу сообщил, что транспортную инфраструктуру России проверили в ходе маневров «Восток-2018» на способность пе- реброски больших группировок войск на огромные расстояния. По его словам, СФ, для того, чтобы участвовать в этих учениях, про- шел 4 тыс. миль. «У нас дивизии перебрасывались на 7 тыс. км. У нас было задействовано одновре- менно более 200 железнодорожный составов каждые сутки», – подчер- кнул министр. А согласно сообще- нию ТАСС [9], всего для осущест- вления перегруппировки органами военных сообщений было задей- ствовано свыше 60 воинских эше- лонов. То ли ТАСС ввели в заблуж- дение, то ли Шойгу подставили его подчинённые. Он также рассказал, что в ма- неврах, как и в прошлом году, за- действовали Министерство про- мышленности и ВПК. По словам Шойгу, промышленники были за- действованы и на учениях в поза- прошлом году. «И в этих учениях также было задействовано Мини- стерство промышленности, также был задействован ряд предприя- тий, территории, на которых поми- мо мобилизации военнослужащих, находящихся в запасе в войска (больше 4 тыс. человек), были соз- даны в этих субъектах штабы обо- роны... на предприятиях, были по- лучены мобилизационные задания на случай войны, – сказал Шойгу. Он добавил, что Россия демонстри- рует открытость и приглашает на учения и маневры наблюдателей и
  • 58.
    58 журналистов, чтобы показатьмир- ные намерения и «охладить пыл» партнеров [40]. Показать мирные намерения и «охладить пыл» пар- тнеров – действия диаметрально противоположные. 15:22. С. Шойгу сообщил о том, что В. Путин принимал участие на всех этапах маневров «Вос- ток-2018», начиная с планирова- ния, и под его руководством будут подведены итоги учений. «Этот план утвержден В. Путиным и его участие в этих учениях не ограни- чивалось посещением полигона Цугол. Оно гораздо шире и глубже, потому что та видимая часть уче- ний, которую показали все каналы, это действительно верх того, что происходило на деле», – сказал Шойгу. По его словам, президент принимал участие в планировании, утверждении всех планов. Шойгу подчеркнул, что по поручению Пу- тина были проверены не только во- йска, но и работа транспортной си- стемы страны, и ВПК. Эта часть заметки ещё содержала ряд хвалеб- ных эпитетов в адрес Путина, кото- рые пришлось убрать, т.к. они за- нимали слишком много места. Министр обороны добавил, что итоги маневров будут подведены под руководством Путина, воз- можно в октябре. Он отметил, что на учениях «китайские коллеги по- казали довольно высокий уровень своей оснащенности, выучки». По его словам, фактически вся рос- сийская техника, которая была за- действована на этих учениях, но- вая, современная либо глубоко модернизированная техника, кото- рая прошла проверку в Сирии и аб- солютно отвечает требованиям во- йск. На манёврах было полно устаревшей техники (Т-72Б, Т-62М, 2С1, 2С3, 2С5, ЗСУ-23-4 и др.) «Осталось в тени, что одновре- менно с этими учениями у нас про- ходили большие учения (36 само- летови28кораблей)вСредиземном море. С применением вооружения, которое есть и у самолетов, и у ко- раблей», – напомнил глава МО. «Если говорить о понимании завтрашнего дня, то мы понимаем, что нам надо делать завтра, после- завтра, в том числе, а может быть и в первую очередь, благодаря таким большим учениям, мы их называем маневрами», - добавил он [41]. 17 СЕНТЯБРЯ: 9:55. Войска ВС России, прини- мавшие участие в маневрах, при- ступили к возвращению в пункты постоянной дислокации. Домой также возвращаются формирова- ния НОАК, которые участвовали в совместных действиях [42]. 18 СЕНТЯБРЯ: Закончились крупнейшие рос- сийские маневры «Восток-2018» и уже подведены предварительные итоги. Впервые манёвры получили статус международных. Подготов- ка к ним велась с начала года. За ме- сяц до маневров формирования
  • 59.
    59 ЦВО и ВВО,силы флотов начали марши на полигоны ВВО. В пути они отрабатывали свои навыки, чтобы показать их на маневрах. Маневры развернулись на 13 полигонах. Это 5 общевойсковых (Цугол, Бамбурово, Бикинский, Успеновский и Радыгино), 4 авиа- ционных (Телемба, Литовко, Ново- сельская и Бухта Анна) и 4 морских (в акваториях Баренцева и Охот- ского морей, а также в Авачинском и Кроноцком заливах). По легенде учений, боевые действия разверну- лись между атакующими «синими» (они же «западные») и обороняю- щимися «красными» («восточны- ми»). Роль «синих» исполняли вой- ска ЦВО совместно с СФ, «красных»  – войска ВВО и ТФ. В генеральном сухопутном сраже- нии на стороне «красных» сража- лись подразделения НОАК и ВС Монголии. Для освещения маневров Ми- нобороны организовало пресс-тур, куда пригласило российские и за- рубежные СМИ. Первый крупный эпизод прошел 12 сентября на по- лигоне Телемба, где соединения ПВО отразили условную массиро- ванную воздушную атаку «синих» на позиции «красных». Завоевание господства в возду- хе. В первом эпизоде «синие» ус- ловно нанесли массированный ра- кетно-авиационный удар по позициям «красных». Он наносил- ся плотными группами с различ- ных направлений. Атакующие при- менили крылатые ракеты, корректируемые и управляемые боеприпасы. Расчеты ПВО «красных», уходя из-под условного удара «синих», вывели свои боевые машины из мест постоянной дислокации и развернули их в боевое положение на замаскированных позициях в долине полигона. Радиотехниче- ские войска с помощью РЛС «Небо- СВУ» и «Противник-ГЕ» обнару- жили атакующие силы. Через систему автоматизации «Фунда- мент», из КП ПВО расчеты переда- ли информацию о целях на боевые машины. В отражении удара задей- ствовали все системы и комплексы ПВО, создав сплошную эшелони- рованную зону ПВО, накрывшую фронт в несколько сотен киломе- тров. ЗРС С-400 и С-300, ЗРПК «Панцирь-С», ЗРК СВ «Бук» и «Тор» перехватили 30 воздушных целей условного противника. По- лет части целей проходил во всем диапазоне высот и скоростей с оги- банием рельефа местности. Мише- ни, имитировавшие все средства воздушно-космического нападе- ния условного противника, по ско- ростным, маневренным характери- стикам, а также по параметрам радиолокационной заметности превосходят аналоги, стоящие на вооружении ВВС стран мира. Стелс-мишени специально ввели в
  • 60.
    60 учебную подготовку дляпроверки возможностей ПВО. Кроме мише- ней, зенитчики перехватили реаль- ные крылатые ракеты, запущенные с самолетов. Тем не менее, зенитчи- ки «красных» сбили все условные средства воздушного нападения «синих». В розыгрыше эпизода противовоздушного боя участво- вало свыше 1000 чел. и более 500 ед. техники. Это было основным меро- приятием 76-й дивизии ПВО в 2018 г. 76-я дивизия 14-й армии ВВС и ПВО ЦВО (штаб в Самаре) включа- ет 511-й ЗРп (2 д-на с 16 ПУ ЗРС С-400 и д-н с 6 ЗРПК «Панцирь-С»), 185-й ЗРп (2 д-на с 16 ПУ ЗРС С-300ПС), 568-й ЗРп (2 д-на с 16 ПУ ЗРС С-300ПС) и 340-й РТп. Все- го в дивизии 6 д-нов/48 ПУ ЗРС (16 С-400 и 32 С-300ПС), 1 д-н/6 БМ ЗРПК «Панцирь-С». Генеральное сражение. После отражения условного воздушного нападения «синих» господство в воздухе закрепили за собой «крас- ные». Настало время генерального сражения по разгрому сил агрессо- ра. Оно развернулось 13 сентября на полигоне Цугол. За эпизодом на- блюдали В. Путин, С. Шойгу и В. Герасимов. Совместные действия сил России и КНР находились и под пристальным вниманием ино- странных военных атташе и СМИ. На полигоне была создана слож- нейшая система мишеней: для ото- бражения тактической обстановки подготовили 15 рубежей целей, 8 районов целей для авиации и 19 районов целей для пуска ракет и артиллерийской стрельбы. Чтобы полигон походил на реальное поле боя, выставлено 212 броневых объ- ектов, более 2800 мишеней. Все это позволило отработать действия на территории, протяженной по фронту до 8 км и в глубину – до 24 км [43]. На 1-ом этапе «синие» на более чем 30 танках, 86 БМП и 73 автомо- билях захватили рубежи и объекты «красных». Исчерпав наступатель- ныепотенциал,«синие»закрепились на занятых позициях. Для контрна- ступления понтонеры «красных» на- вели переправу через реку Онон. Свыше 115 ед. военной техники пре- одолели водную преграду. Подразде- ления ВДВ прикрыли переправы, высадившись с вертолетов на проти- воположном берегу. Для завоевания превосходства и дезорганизации войск «синих» «красные» нанесли массированный огневой удар с применением ОТРК «Искандер-М», РСЗО «Торнадо-Г», «Ураган» и «Град», а также САУ «Мста-С», «Гиацинт-С», «Акация», тяжелых огнеметных РСЗО ТОС-1 «Буратино» (ТОС-1А «Солнце- пёк») и буксируемых гаубиц «Мста-Б». Была применена тактика огневого вала. Авиационный ком- плекс «Клевер», самолеты-развед- чики Су-24МР и БПЛА «Орлан-10» корректировали огонь и фиксиро- вали поражение целей.
  • 61.
    61 Сухопутные силы ВВОсовмест- но с силами НОАК единым фрон- том пошли в наступление. Оборо- няясь, «синие» применили против «красных» высокоточные боепри- пасы. Мишени, их имитирующие, перехватывали ЗРК «Тор» и «Стре- ла-10», ПЗРК «Игла» войсковой ПВО (из них только «Тор» спосо- бен перехватывать высокоточные боеприпасы). Авиационная поддержка. Раз- вивая огневое превосходство, к ус- ловным ударам по «синим» присо- единилась авиация: 4 ракетоносца Ту-95, 6 бомбардировщиков Ту- 22М3, 32 ударных самолёта (16 Су- 24С и 16 Су-34) выпустили крыла- тые ракеты, применили бомбы и высокоточные боеприпасы. Артиллерия заранее нейтрали- зовала ПВО «синих». Ударам с воз- духа подверглись мишени, имити- рующие пункты управления и силы на маршрутах выдвижения услов- ного противника. Целеуказание и корректировку ударов осущест- вляли с БПЛА «Элерон-3», «Ор- лан-10» и «Форпост». Для упреждения удара во фланг с 25 военно-транспортных самоле- тов Ил-76МД был высажен десант (700 человек и 51 БМД-2). Спецназ ВДВ выявил полевой центр управления «синих». Чтобы его уничтожить и взять выгодный рубеж, 62 вертолета Ми-8АМТШ, Ми-26 и Ми-24 высадили десант- но-штурмовую бригаду ВДВ. Задачи особого назначения. Подразделения РФ и КНР в роли «красных» совместно отработали уничтожение БПЛА «синих», при- менив новейшие противодронные ружья REX-1. Проходы в минных полях для «красных» взрывным способом проделали инженерные войска с помощью реактивных установок разминирования УР-77 «Метео- рит». Группы штурма и разгражде- ния поддержали РТК разминиро- вания «Уран-6» и боевые РТК «Уран-9». Ремонтно-эвакуацион- ные группы и медики эвакуирова- ли подбитую технику и раненых. Подразделения РХБЗ с использова- нием дымовых машин ТДА-3 аэро- зольными завесами прикрыли пун- кты управления и войска «красных». Группы РЭБ подавили средства разведки, линии связи, системы управления, приемники GPS и со- товую связь «синих», вывели из строя или принудительно посади- ли БПЛА. Взаимодействие проис- ходило в едином разведывательно- огневом контуре с использованием комплекса разведки и управления связи «Стрелец», средств радиоэ- лектронной и радиотехнической разведки. Все эти действия позво- лили меньше чем за час разгромить «синих». Тихоокеанский рубеж. Нанеся поражение сухопутным силам «си- них» в сражении на Цуголе, по ле-
  • 62.
    62 генде учений, «красные»перешли к наступлению на всех ТВД. Часть сил «синих» прорвалась через Ха- санский район Приморского края на побережье Тихого океана к бух- те Клерка, где ожидался подход подкрепления. Чтобы выбить про- тивника с прибрежного плацдарма и воспрепятствовать подходу ре- зерва «синих», «красные» провели морскую десантную операцию. Она началась 15 сентября на полигоне морской пехоты Бамбурово. Для подхода БДК «Ослябя» ко- рабли ТФ нанесли артиллерийский удар по «синим», уничтожив услов- ные огневые позиции на берегу. С вертолетов Ка-29 десантировались группы саперов для создания прохо- дов в заграждениях и минных полях у кромки воды. Когда путь был про- ложен, в бухту вошел БДК «Ослябя» с ротой морских пехотинцев на БМП-2. САУ «Гвоздика» обеспечили огневую поддержку, нанеся удары по обороняющимся. Мишени, имити- рующие укрепления в глубине обо- роны, поразило звено штурмовиков Су-25 и ударные вертолеты Ка-52 «Аллигатор». Под прикрытием авиа- ции БДК «красных» подошел к бере- гу, и на берег бухты Клерка вышли БМП-2. Морские пехотинцы огнем из стрелкового оружия, огнеметов, гранатометов и орудий БМП-2 пода- вили условного противника и унич- тожили укрепления «синих». Управляли действиями авиа- ции, артиллерии и морской пехоты с корабельного КП на судне изме- рительного комплекса «Маршал Крылов». Судно впервые выступи- ло в качестве корабля управления силами морской пехоты. После захвата плацдарма «крас- ные» продолжили преследование ус- ловного противника, отступающего вглубь полуострова. Для поддержки темпа наступления и разгрома «си- них» им в тыл с вертолетов Ми- 8АМТШ высадились подразделения ВДВ. Вместе с морскими пехотинца- ми они нанесли условному против- нику окончательное поражение. «Синие» утратили побережье, потеряли большую часть своих сил, оставшиеся подразделения оказа- лись дезорганизованы и деморали- зованы, надежды на подкрепление с моря не осталось. «Красные» успешно отразили масштабную агрессию условного противника на всех военных театрах. Враг был разбит. В эпизоде в бухте Клерка участвовало св. 200 морских пехо- тинцев и 30 ед. ВВТ [44]. ЛИТЕРАТУРА 1. План стратегических уче- ний «Восток-2018» // https://bmpd. livejournal.com/3330701.html 2. Карпачев С. «Восток» – дело сложное // https://vpk-news.ru/ articles/44911 3. В России начались учения «Восток-2018» // https://tass.ru/ armiya-i-opk/5548196
  • 63.
    63 4. Корабли Тихоокеанского флота вышлив море для участия в учениях «Восток-2018» // https:// tass.ru/armiya-i-opk/5548731 5. На учениях «Восток-2018» развернули надувные танки и «Ис- кандеры» // https://tass.ru/armiya-i- opk/5549199 6. Экспериментальные соеди- нения ВДВ применят на маневрах «Восток-2018» // https://tass.ru/ armiya-i-opk/5549964 7. Арктическая группировка Северного флота впервые высади- ла морской десант на Чукотке // https://tass.ru/armiya-i-opk/5550504 8. Более двух тысяч мотострел- ков перебросили в Забайкалье в рамках маневров «Восток-2018» // https://tass.ru/armiya-i-opk/5551096 9. Масштабная перегруппи- ровка войск в рамках маневров «Восток-2018» завершена // https:// tass.ru/armiya-i-opk/5551760 10. Российская и китайская ави- ация перебазируется на Дальний Восток в рамках стратегического учения // https://vpk-news.ru/ news/44924 11. На маневрах «Восток-2018» саперы переправят через реки свы- ше 200 единиц техники // https:// tass.ru/armiya-i-opk/5553436 12. В ходе маневров «Вос- ток-2018» пройдут боевые стрель- бы из комплексов «Искандер-М» // https://tass.ru/armiya-i-opk/5553552 13. На маневрах «Восток-2018» подразделения ПВО отразили на- падение условного противника // https://tass.ru/armiya-i-opk/5553746 14. Новые комплексы радиоэ- лектронной борьбы с БПЛА впер- вые применят на учениях «Вос- ток-2018» // https://tass.ru/ armiya-i-opk/5553977 15. Подразделения ВДВ отрабо- тают способы десантирования на маневрах «Восток-2018» // https:// tass.ru/armiya-i-opk/5554220 16. Военные полицейские на ло- шадях патрулируют территорию на маневрах «Восток-2018» // https:// tass.ru/armiya-i-opk/5554518 17. Истребители МиГ-31БМ ушли из под условного удара на ма- неврах «Восток-2018» // https://tass. ru/armiya-i-opk/5555767 18. Бомбардировщики Ту-95МС на учениях «Восток-2018» провели пуски крылатых ракет // https://tass. ru/armiya-i-opk/5556511 19. На учениях «Восток-2018» около 15 противолодочных кора- блей ищут субмарины «неприяте- ля» // https://tass.ru/armiya-i- opk/5556417 20. Эсминец «Быстрый» и кате- ра расстреляли крылатыми ракета- ми судно-мишень на «Восто- ке-2018» // https://tass.ru/ armiya-i-opk/5557232 21. Два Ту-95МС выполнили полеты в Арктике в рамках манев- ров «Восток-2018» // https://tass.ru/ armiya-i-opk/5557754 22. Боевые машины поддержки танков «Терминатор» будут уча-
  • 64.
    64 ствовать в маневрах«Восток-2018» // https://tass.ru/armiya-i- opk/5559481 23. Новейших роботов «Уран-6» и «Уран-9» задействуют на манёв- рах «Восток-2018» // https://tass.ru/ armiya-i-opk/5559537 24. Участники маневров «Вос- ток-2018» разгромили условного противника // https://tass.ru/armiya- i-opk/5559825 25. «Восток-2018» – основной этап самых крупных в истории РФ учений // https://www.youtube.com/ watch?v=P6j0QAtuj3A 26. Парадом участников и смо- тром техники завершилась основ- ная фаза маневров «Восток-2018» // https://tass.ru/armiya-i- opk/5559930 27. Смотр вооружения и воен- ной техники Вооружённых Сил России и НОАК на полигоне Цугол // https://bmpd.livejournal. com/3342325.html 28. Восточный военный округ // http://milkavkaz.com/index.php/ voorujonnie-cili-racii/vo-cv/vvo 29. Более 50 вертолетов обеспе- чили высадку десанта на учениях «Восток-2018» в Забайкалье // https://tass.ru/armiya-i-opk/5560050 30. Мотострелки на маневрах «Восток-2018» отразили под Хаба- ровском атаку условного против- ника // https://tass.ru/armiya-i- opk/5563972 31. Отряд Северного флота в ходе «Востока-2018» спас в Берин- говом море условно аварийное суд- но // https://tass.ru/armiya-i- opk/5564009 32. До 20 боевых кораблей про- вели учения в Охотском море в рамках маневров «Восток-2018» // https://tass.ru/armiya-i-opk/5564230 33. Авиация уничтожила ко- лонну бронетехники условного противника на маневрах «Вос- ток-2018» // https://tass.ru/armiya-i- opk/5564740 34. Российские военные приме- нили ракеты-невидимки на учени- ях «Восток-2018» в Бурятии // https://tass.ru/armiya-i-opk/5565035 35. Бомбардировщики Ту-22М3 ВКС РФ нанесли удар по аэродро- му «противника» в Забайкалье // https://tass.ru/armiya-i-opk/5568175 36. Корабли Северного флота отработали поиск субмарины в Охотском море // https://tass.ru/ armiya-i-opk/5568196 37. Истребители перехватили самолеты условного противника в рамках маневров «Восток-2018» // https://tass.ru/armiya-i-opk/5568226 38. Морпехи при поддержке ВКС высадились на побережье в Приморье в ходе маневров «Вос- ток-2018» // https://tass.ru/armiya-i- opk/5568188 39. Шойгу пообещал, что мас- штабные маневры войск будут про- водиться в России каждый пять лет // https://tass.ru/armiya-i-opk/5569915 40. Шойгу: в ходе маневров «Восток-2018» проверили транс-
  • 65.
    65 портную инфраструктуру РФ// https://tass.ru/armiya-i-opk/5569932 41. Шойгу рассказал об участии Путина на всех этапах маневров «Восток-2018» // https://tass.ru/ armiya-i-opk/5569927 42. Войска начали возвращать- ся в пункты постоянного базиро- вания с маневров «Восток-2018» // https://tass.ru/armiya-i- opk/5571079 43. Драгомиров И. «Восток» – дело громкое // https://vpk-news.ru/ articles/45052 44. Шайхутдинов А. Учебная война. Как проходили и чем завер- шились маневры «Восток-2018» // https://tass.ru/armiya-i-opk/5572751