More Related Content
What's hot
What's hot (20)
Similar to Newsletter 15 06-2017(74-11)
Similar to Newsletter 15 06-2017(74-11) (20)
More from cacds_ukraine
Newsletter 15 06-2017(74-11)
- 1. Безпековий огляд ЦДАКР № 11 (74) 15 червня 2017 Редакційна колегія Зміст
- 2. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 червня 2017 2 Безпековий огляд «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ» Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР, www.cacds.org.ua ) здійснюється аналітиками ЦДАКР за підтримки банку «Аркада». Для підготовки оглядів залучаються відомі експерти, дипломати, військові фахівці та спеціалісти усіх відомств, що працюють у безпековому середовищі України. Метою публікацій Безпекового огляду «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ» є оперативне та аналітичне інформування зацікавлених профільних структур, ЗМІ та громадян, що цікавляться актуальними проблемами безпеки України. Кожний огляд присвячений короткому періоду (1 – 2 тижні), та містить експертні думки, які можуть не збігатися з офіційною позицією української влади. @2014 Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння У разі цитування обов’язкове посилання на ЦДАКР Редакційна колегія: Бадрак В.В. – головний редактор, директор ЦДАКР Копчак В.І. – відповідальний секретар, заступник директора ЦДАКР Самусь М.М. — заступник директора ЦДАКР з міжнародних питань Члени Редакційної колегії: Бондарчук С.В. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки, генеральний директор ДК «Укрспецекспорт» (2005-2010 рр.) Згурець С.Г. – головний редактор журналу «Экспорт оружия и оборонный комплекс Украины», директор інформаційно- консалтингової компанії (ІКК) Defense Express Кабаненко І.В. – заступник міністра оборони (2014 р.), перший заступник начальника Генерального штабу ЗСУ (2012 – 2013 рр.), член Експертної Ради у галузі національної безпеки Конопльов С.Л. – директор Гарвардської програми з чорноморської безпеки та програми з безпеки США-Росія і США-Південна Азія, член Експертної Ради у галузі національної безпеки Литвиненко О.В. – заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Міхненко А.В. – головний редактор журналу «Ukrainian Defense Review» Паливода К.В. – голова правління банку «Аркада», член Експертної Ради у галузі національної безпеки Поляков Л.І. – голова Експертної Ради ЦДАКР, перший заступник міністра оборони України (2005 – 2007 рр.), заступник міністра оборони України (2014 р.) Рябих В.О. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки, директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії (ІКК) Defense Express Щербак Ю.М. – письменник та громадський діяч, Надзвичайний і Повноважний Посол України в США (1994 - 1998 рр.), міністр охорони навколишнього середовища (1991 - 1992)
- 3. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 червня 2017 3 ЗМІСТ Загальні оцінки У дзеркалі експертноі думки Аналітичні розробки Основні виклики та ризики для України у першій половині червня 2017 року Українська морська сила – якій їй бути? Вооруженные силы Турции и проблемы их перевооружения Рояліті. Як подолати не розв’язану проблему розробників ОВТ Чому окупований Донбас не скоро повернеться в Україну Територіальна оборона у системі національної безпеки
- 4. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 червня 2017 4 Фахівці Центру досліджень ар- мії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) пропонують свій аналіз ключових тенденцій у сфері безпе- ки і оборони першої половини червня 2017 року. Протягом першої декади червня спостерігалось відносне загострен- ня ситуації в зоні проведення АТО. За офіційними даними внаслідок обстрілів позицій ЗСУ з боку про- російських бойовиків з 1 по 14 червня загинуло 16 українських воїнів, 68 військовослужбовець та 8 співробітників Держприкордон- служби отримали поранення різ- ного ступеня тяжкості. За даними МО України тільки в поточному році на Донбасі загинуло 98 наших українських військових, більше 800 поранено. Від ворожих снарядів протягом червня постраждали житлові квар- тали Авдіївки, Мар`їнки та Крас- ногорівки та інших населених пунктів на лінії розмежування. Не обійшлося й без поранень серед мирного населення. Відповідно до даних Моніторингової місії ООН з прав людини, в Україні в період з 16 лютого по 15 травня 2017 року жертвами бойових дій стали 193 цивільні особи, з них 36 загинули. За словами голови українського відділення місії Фіони Фрейзер, ці показники на 70% перевищують минулорічну статистику за анало- гічний період. Таким чином, дово- диться вкотре констатувати нарос- тання напруженості в зоні збройного конфлікту. «Найспекотнішим» днем на пе- редовій стало 7 червня, коли впро- довж дня проросійські бандформу- вання здійснювали спроби захопити опорні пункти сил АТО поблизу с.Жолобок, що на Луган- щині. За повідомленням Генштабу, внаслідок невдалої атаки бойовики втратили 11 осіб вбитими, до 20 по- Загальні оцінки Основні виклики та ризики для України у першій половині червня 2017 року Доводиться вкотре констатувати наростання напруженості в зоні збройного конфлікту
- 5. 5 раненими. Такі позиційні атаки стали доволі частою практикою в умовах окопної війни. Окремі ді- лянки лінії розмежування «розго- раються» через потребу зміни по- зицій опорних пунктів та спостережних постів, по яким про- тивник має змогу вести влучний вогонь, щоб убезпечити життя вій- ськовослужбовців і покращити бо- йові позиції в інженерному плані. Той фактор, що інтенсивність бойових дій має висхідну тенден- цію, свідчить про небажання Крем- ля згортати проксі-війну на сході України, незважаючи на тиск між- народної спільноти і мізерні успіхи самої Москви у спробах розколоти солідарну позицію Заходу. Водно- час рівень західних санкцій зали- шається «нижче ватерлінії» росій- ської економіки. В Москві давно змирилися з необхідністю розпла- чуватись економічним потенціа- лом за можливість утримувати Україну поза євроатлантичними структурами (принаймні, в серед- ньостроковій перспективі). Євро- пейський союз, у свою чергу, в умо- вах невизначеності, яка панує на його політичних просторах та у відносинах із США, не готовий до нового етапу конфронтації з Крем- лем. При цьому очевидно, що будь- яке дипломатичне рішення, яке до- зволило б російському керівництву вийти з трясовини війни на Донба- сі «зберігши обличчя», йтиме вроз- різ з національними інтересами на- шої країни. Відтак Київ має максимально ефективно акумулю- вати ресурси для реформування сектору безпеки. Магістральним напрямком у цій сфері залишаєть- ся досягнення стандартів НАТО в системі ЗСУ та Міністерства обо- рони, а також оборонно-промисло- вому комплексі. Головні ризики воєнного характеру Попри те, що основні баталії між Україною та Росією відбува- ються в політико-дипломатичній царині, Москва продовжує наро- щувати військову присутність по- близу українського кордону. Днями в Міністерстві оборони РФ повідо- мили, що розрахована до 2025 року Державна програма озброєнь Росії передбачає розвиток Військово- морського флоту в Арктичній зоні і на Далекому Сході, а також наро- щування бойового потенціалу кримського угруповання. ЦДАКР нагадує, що протягом минулого року зенітний ракетний полк РФ, дислокований в окупованому Кри- му, отримав на озброєння ЗРК С-400 «Тріумф», а Чорноморський флот поповнився фрегатом і трьо- ма підводними човнами, на озбро- єнні яких, за певними даними, пе- ребуває ракетний комплекс «Калібр». Таким чином, в радіусі ураження крилатих ракет може опинитися вся територія України. За таких обставин Київ має й нада- В Москві давно змирилися з необхід- ністю розплачуватись економічним потенціалом за можливість утри- мувати Україну поза євроатлантич- ними структурами (принаймні, в середньостроковій перспективі)
- 6. 6 лі активно наполягати не лише на збереженні, але й посиленні санк- цій, запроваджених Заходом після анексії Криму. Такі дії РФ фактично підривають основи ядерної безпеки в Чорно- морському регіоні. У ході засідання Парламентської Асамблеї НАТО у Тбілісі наприкінці травня голова Верховної Ради Андрій Парубій за- явив, що «Росія планує розмістити, а за деякими даними, вже розмісти- ла ядерне наступальне озброєння в Криму». На підтвердження слів спі- кера українського парламенту лідер кримськотатарського народу Мус- тафа Джемілєв днями заявив, що за його інформацією Кремль уже роз- містив на півострові шість ядерних боєголовок. На думку фахівців ЦДАКР, офі- ційний Київ має ініціювати кон- сультації щодо проблем ядерної безпеки, які включатимуть роз’яснення позиції країн-підпи- сантів Будапештського меморанду- му стосовно нуклеризації Криму. До діалогу також варто долучати дипломатів скандинавських дер- жав (в першу чергу, країн, які не є членами НАТО - Швецію та Фін- ляндію), серед яких росте занепо- коєння через брязкіт російської зброї поблизу їхніх кордонів. Так за даними Науково-дослідного інсти- туту збройних сил Норвегії (FFI), Москва розмістила на Кольському півострові більш ніж 400 ядерних боєголовок. Регулярно воєнні маневри Мо- сква влаштовує і поблизу східних кордонів НАТО. Так, з 6 по 14 черв- ня поблизу Бреста, що в Білорусі, проходили навчання «Слов’янське братство-2017»,вякихвзялиучасть понад 1000 військовослужбовців РФ, Білорусії і Сербії та понад 150 одиниць російської та білоруської техніки. У зв’язку з цим слід нага- дати, що 14 вересня стартують спільні навчання угруповань військ Білорусі та Росії «Захід-2017», в яких візьме участь приблизно 3 тис. російських військовослужбов- ців і 280 одиниць техніки з РФ (дані Міноборони РФ). Відтак, ЦДАКР зауважує, що Росія концентрує військовий по- тенціал на пріоритетних для своєї дипломатії напрямках. Проекту- вання сили на сферу міжнародних відносин забезпечує Москві необ- хідний результат навіть за умов, коли в її кишенях залишається все менше фінансових пряників для союзних режимів. Отож, з огляду на політико-економічну залежність Мінська від Кремля, білоруський напрямок залишається вразливою ланкою в натівській стратегії стри- мування Росії та джерелом потен- ційних загроз конвенційного та гі- бридного характеру для України. Внутрішньополітичні виклики 7 червня міністр закордонних справ України Павло Клімкін зви- нуватив Кремль у блокуванні обго- Дії РФ фактично підривають основи ядерної безпеки в Чорноморському регіоні Офіційний Київ має ініціювати консультації щодо проблем ядерної безпеки, які включатимуть роз’яснення позиції країн-підписан- тів Будапештського меморандуму стосовно нуклеризації Криму
- 7. 7 ворення питання озброєної полі- цейської місії ОБСЄ на Донбасі. Окрім того, очільник вітчизняного МЗС додав: «Поліцейська місія – це питання, яке обов’язково має бути погоджено, має бути мандат, який дасть нам можливість підготувати- ся до майбутніх виборів». Інша важлива функція оновленої місії ОБСЄ, на думку Клімкіна, має по- лягати у роззброєнні незаконних угруповань, які нині контролюють ОРДЛО. Варто зауважити, що ці за- яви були зроблені на зустрічі з мі- ністром закордонних справ Австрії Себастьяном Курцем – головою ОБСЄ в поточному році. У відпо- відь австрійський колега Клімкіна обмежився обіцянкою збільшити корпус спостерігачів організації з 700 до 1000 осіб і поліпшити тех- нічні можливості ОБСЄшників зі спостереження за дотриманням мирних угод у нічний час. Фахівці ЦДАКР зауважують, що запропоновані Курцем заходи є недостатніми для зміни ролі між- народних спостерігачів у зоні кон- флікту. Збільшення місії має чисто технічні причини і розглядається в ОБСЄ як можливість поліпшити умови спостереження і вирішити організаційні питання. Той міні- мум, на який наразі готові погоди- тись європейські лідери в даному питанні, пояснюється небажанням збільшувати міру відповідальності за розв’язання війни на Донбасі. У своїх аналітичних студіях експерти ЦДАКР неодноразово відзначали, що необхідні умови для реалізації мирного сценарію за посередни- цтва міжнародних миротворчих сил виникнуть лише після створен- ня демілітаризованих зон на тих ді- лянках фронту, які щодня зазнають ударів російської артилерії та ди- версійних атак. Схоже, жодна зі сторін переговорного процесу на- разі не готова запропонувати діє- вий механізм впровадження таких зон. Відтак, сьогодні на Донбасі відсутні передумови для участі міжнародних миротворчих кон- тингентів у врегулюванні війни на сході України. В той же час, подібні ініціативи в руках вмілої диплома- тії можуть стати ефективним ін- струментом для підтримування по- зитивного іміджу України і тиску на Росію. Тож, незалежно від світо- вої кон’юнктури, Київ має й надалі зберігати ініціативу в дискусії про миротворчу місію. На початку червня справжньою медіа-бомбою в українському ін- формаційному просторі став зако- нопроект №6470, відповідно до якого в Законах «Про засади зо- внішньої і внутрішньої політики України» і «Про основи національ- ної безпеки України» закріплюєть- ся (а точніше, відновлюється) по- ложення про членство України в НАТО. На перший погляд законо- давче закріплення курсу на вступ до Альянсу є знаковою сходинкою на шляху України до Північноат- Незалежно від світової кон’юнктури, Київ має й надалі зберігати ініціативу в дискусії про миротворчу місію На перший погляд законодавче закріплення курсу на вступ до Альянсу є знаковою сходинкою на шляху України до Північноатлан- тичної спільноти. Втім, цілком закономірно постає доволі рито- ричне питання - чому українська влада зважилась ступити на неї лише на четвертому році війни з Росією?
- 8. 8 лантичної спільноти. Втім, цілком закономірно постає доволі рито- ричне питання - чому українська влада зважилась ступити на неї лише на четвертому році війни з Росією? Схоже, якщо визначити адреса- та такого голосування Ради, відпо- відь стане очевидною, навіть дово- лі банальною. Достеменно невідомо чи погоджувався текст законопроекту з чиновниками Альянсу. Схоже, що ні. По-перше, зі штаб-квартири НАТО не надхо- дило жодних обнадійливих сигна- лів про перспективи членства України. По-друге, після прийнят- тя законопроекту в Брюсселі об- межились лише сухою заявою про те, що рішення ВР взято до відома. Отож дане голосування було на- правлене на внутрішнього спожи- вача. Справді, політичний цикл в Україні вже пройшов екватор і на фоні невтішних результатів у ре- формуванні економіки та боротьбі з корупцією, влада починає широ- кими мазками виписувати обриси власних позицій на ще майже пус- тому полотні передвиборчої кам- панії. В центрі композиції - спроба фіксації в суспільній свідомості по- чуття перманентної небезпеки, за- вдяки чому має відбуватися мобілі- зація електорату навколо провладних сил і президента. Тож відзначаючи позитивні зрушення, направлені на зміцнення опірності України, які можуть бути реалізо- вані в рамках такої стратегії (зокре- ма в інформаційній, законодавчій чи дипломатичній площині), ЦДАКР зауважує, що національна безпека України і пріоритети дер- жави на міжнародному рівні не ма- ють залежати від внутрішньополі- тичної кон’юнктури, а, навпаки, втілюватися в рамках сталої стра- тегії, заснованої на консенсусі влад- них еліт та суспільства. Що ж до практичного ефекту від прийняття даного законопро- екту, то за такої позиції Альянсу він доволі мізерний. Українські ам- біції щодо вступу до НАТО, як і ра- ніше, зігріваються далекими ску- пими променями обіцянок Бухарестського саміту 2008 року. Тому дане голосування не може претендувати навіть на роль коми в переліку українських аргументів щодо членства в Альянсі. Незважа- ючи на нинішню риторику Києва, в штаб-квартирі організації навряд чи забули попередній досвід кому- нікації з українськими урядами. Схоже, чиновники НАТО досі не мають повної впевненості, що наші політики нарешті злізли з політич- них «гойдалок». Зі свого боку в НАТО хочуть слідувати визначено- му раніше і цілком обґрунтованому в нинішніх умовах алгоритму – спершу реформи (за повного спри- яння і фінансової підтримки Альянсу), потім конкретика щодо перспектив вступу. Національна безпека України і пріо- ритети держави на міжнародному рівні не мають залежати від вну- трішньополітичної кон’юнктури, а, навпаки, втілюватися в рамках сталої стратегії, заснованої на консенсусі владних еліт та суспіль- ства
- 9. 9 В поточному місяці черговим вкладом української сторони в роз- будову українського війська за на- тівськими стандартами став зако- нопроект, який розробило Міністерство оборони України. Ініціатива передбачає підвищення ролі сержантського і старшинсько- го складу ЗСУ відповідно до прак- тики країн НАТО. Так, в оборонно- му відомстві пропонують запровадити в ЗСУ такі армійські військові звання: штаб-сержант, майстер-сержант, старший май- стер-сержант, головний майстер- сержант; а також корабельні вій- ськові звання: штаб-старшина, майстер-старшина, старший май- стер-старшина і головний майстер- старшина. Не менш важливою складовою стримування Росії на Донбасі є міжнародна фінансова підтримка зусиль України щодо зміцнення на- ціональної опірності. Згідно з оприлюдненим наприкінці травня бюджетним запитом на 2018 фінан- совий рік загальна сума коштів на програми допомоги України за лі- нією Держдепартаменту та USAID становить майже $204 млн. Ці ко- шти передбачені на реалізацію про- грам у сфері охорони здоров’я, під- тримку економічного зростання і сприяння впровадженню струк- турних реформ в Україні. За лінією міністерства оборони США заплановано надати Україні допомогу у сфері оборони та безпе- ки в розмірі $150 млн. Ці кошти скеровуються на навчання, осна- щення і консультування україн- ських військовослужбовців, а та- кож зміцнення потенціалу України для захисту її суверенітету і тери- торіальної цілісності. При цьому осторогу викликають плани Трам- па замінити пряме фінансування іноземних урядів програмами кре- дитування їх оборонних потреб. Відповідно, Україні доведеться звертатися до кредитів, що ство- рить додатковий тягар на вітчизня- ну економіку. В той же час позитивним факто- ром є те, що на відміну від бюдже- тів демократів, в проекті коштори- су адміністрації Трампа мова йде про надання Україні військової техніки і спорядження, іншого об- ладнання та послуг військового призначення, логістичного забез- печення, розвідувальної підтримки ЗСУ тощо. Втім за умов нинішньо- го градусу протистояння на сході України, пункт про розширення номенклатури озброєння, яке може надійти в розпорядження Україн- ської Армії, має доволі символічне значення. Переглянути цей аспект своєї політики Сполучені Штати може змусити сама Москва, якщо вирішить розпочати масштабний наступ на Донбасі. В будь-якому випадку говорити про перспективи і об’єми надання Україні летально- го озброєння до майбутньої зустрі- чі Трампа і Путіна на полях Саміту
- 10. 10 G-20 (7-8 липня) завчасно. Ймо- вірно, дана тема стане предметом обговорення під час анонсованої джерелами у вітчизняних диплома- тичних колах офіційного візиту Порошенка до Вашингтону. Також ЦДАКР відзначає висо- кий рівень загрози терористично- диверсійної діяльності російських спецслужб в Україні. Протягом першої декади червня в столиці України сталося два показових ін- циденти - вибух на території по- сольства США (злочин був пере- кваліфікований з теракту на злісне хуліганство) та замах на життя екс- бійця полку «Київ» Аміну Окуєву та її чоловіка Адама Осмаєва - ко- мандира Міжнародного миротвор- чого батальйону імені Джохара Ду- даєва. За повідомленнями ЗМІ кілер, який намагався застрелити Адама Осмаєва, раніше виконував замовлення президента Чечні Рам- зана Кадирова. Ключовою подією червня став початок роботи безвізового режи- му з країнами Шенгену. До того ж ще 30 травня Сенат Нідерландів проголосував за ратифікацію Уго- ди про асоціацію між Україною та ЄС. Це була остання країна, яка мала схвалити ратифікацію Угоди. Таким чином, Україна подолала зведену Росією барикаду на шляху до офіційного оформлення асоціа- ції з ЄС. ЦДАКР зазначає, що інте- грація українців до панєвропей- ського економічного та культурно-простору посилить стійкість суспільства перед росій- ською пропагандою. Виклики та ризики на міжнародній арені Усвідомлюючи неспівмірність економічних потенціалів Росії і За- ходу, Кремль робить ставку на Ultima Ratio міжнародної політи- ки – військову силу. Так, на почат- ку червня в Мінобороні РФ повідо- мили про плани відновити на острові Матуа (розташований у Ве- ликій гряді Курильських островів) військово-морську базу (точніше пункт матеріально-технічного за- безпечення Тихоокеанського фло- ту), яка була законсервована в 2000 році. У зв’язку з цим ЦДАКР нага- дує, що іще наприкінці 2016 року РФ розмістила новітні надзвукові берегові ракетні комплекси (БРК) на сусідніх островах Кунашир та Ітуруп. Раніше на цих островах з’явилася кулеметно-артилерійська дивізія. Така активність Кремля фактично ставить хрест на споді- ваннях Японії вирішити проблему Південних Курильських островів на свою користь. Окрім того планується звести низку нових будівель у східній Арк- тиці - на базах ВМФ РФ на мисі Шмідта, о.Котельний і о.Врангеля. Стратегічна мета Росії на Край- ній Півночі полягає у забезпеченні контрою над Північним морським шляхом (NSR). З цією метою ЦДАКР відзначає високий рівень загрози терористично-диверсійної діяльності російських спецслужб в Україні
- 11. 11 Кремль укріплює свою військову присутність вздовж судноплавної магістралі. Втім, утримування інф- раструктури вздовж берегів арк- тичного маршруту потребує зна- чнихвитрат,якіросійськийбюджет не може забезпечувати в потрібно- му обсязі. Більш того, відповідно до розрахунків західних аналіти- ків, сьогодні використання NSR є більш витратним у порівнянні з маршрутом, який пролягає через Суецький канал (приблизно на 30%). Щоб підвищити рентабель- ність Північного морського шляху, Росія може вдатися до створення штучних перешкод на традиційних напрямках для транспортування вантажів, зокрема, в Україні, Грузії та на Балканах. 8-9 червня в Астані відбувся черговий саміт Шанхайської орга- нізації співробітництва (ШОС), на якому до «Шанхайської шістки» (Китай, Росія, Казахстан, Киргиз- стан, Таджикистан та Узбекистан) приєднались Індія і Пакистан. З огляду на численні суперечності між «новачками», а також непрості стосунки Нью-Делі та Пекіну (до прикладу, Індія проігнорувала травневий форум «Один пояс - один шлях», який пройшов в Ки- таї), в новому форматі ШОС пере- творюється на вкрай неповоротку організацію, не спроможну дотри- муватися спільного порядку ден- ного на зовнішній арені. Тож за- вдяки розширенню кола учасників ШОС Москва спробує розмити мо- нополію Китаю в організації та ак- тивізувати двосторонні відносини з Ісламабадом і Нью-Делі. Для Ки- єва такий сценарій може завдати удару по перспективам укладання нових контрактів у сфері україн- ського ОПК з Індією та Пакиста- ном. Протягом першої половини червня лихоманило регіон Пер- ської затоки – ряд арабських країн, серед яких Бахрейн, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Еміра- ти, Єгипет, Ємен та інші союзними Ер-Ріяду розірвали дипломатичні відносини з Катаром. В цій ситуації показовим є те, що зовнішньополі- тична артилерія США працювала врізнобіч: Державний секретар США Рекс Тіллерсон закликав Сау- дівську Аравію та інші країни Пер- ської затоки послабити блокаду Ка- тару, в той час як Трамп в той же день звинуватив Доху у фінансу- ванні тероризму. Показово, що більшість міжна- родних оглядачів зауважують, що однією з безпосередніх причин ес- калації у відносинах Катарського емірату з сусідніми монархіями стало те, що під час нещодавнього візиту до Саудівської Аравії амери- канський президент «виписав» са- удитам настільки великий кредит довіри, що Ер-Ріяд розцінив таку позицію Білого дому як карт- бланш на більш жорсткі дії щодо витіснення впливу Ірану з регіону. Зовнішня політика Сполучених Штатів з часу вступу на посаду Трампа залишається в розбалансо- ваному стані
- 12. 12 Дана ситуація свідчить, що зовніш- ня політика Сполучених Штатів з часу вступу на посаду Трампа зали- шається в розбалансованому стані. Цим вдало користуються регіо- нальні конкуренти Вашингтону, в тому числі, і Росія. Так, Катар вже поспішили підтримати Іран, Ту- реччина і РФ. Завдяки цьому Доха зможе суттєво зменшити еконо- мічні втрати від блокади, тож конфронтація у стосунках монар- хій Перської затоки може вияви- тись доволі тривалою. Затягування кризи, у свою чергу, ще більше від- далятиме увагу Штатів від україн- ської проблематики. В таких умовах вкрай позитив- ним фактором є консенсус в Сенаті щодо закріплення санкцій проти Росії на законодавчому рівні, що зробить їх скасування чи пом’якшення потенційно більш складним. На Москву очікують нові обмеження в гірничодобувній і металургійній галузях, а також у сфері залізничного транспорту та суднобудування. Окрім цього, за- конопроект передбачає, що США можуть надавати «серйозну допо- могу» країнам Європи у зміцненні інститутів демократії і «протидії дезінформації», яку поширює Кремль. Пропозиції сенаторів будуть внесені у формі поправки до вже проголосованого білля про нові об- меження стосовно Ірану. Оскільки ініціатива підтримується більшіс- тю республіканців і демократами, вона легко пройде через Сенат. Але щоб стати законом, ініціатива по- винна отримати схвалення Палати представників і президентський підпис. Враховуючи потужний тиск, який американські ЗМІ чинять на Білий дім через гіпотетичні зв’язки членів команди Трампа з Москвою, цілком ймовірно, що хазяїн Оваль- ного кабінету поставить свій під- пис під документом. Інакше його очікує новий шквал критики, а роз- слідування відносин нинішньої ад- міністрації з Росією отримає ще один козир. Перша декада червня в ЄС про- йшла під трендом парламентських виборів у Великобританії та Фран- ції. Щодо Туманного Альбіону, то пе- ремогу консерваторів важко назвати переконливою - торі матимуть 318 місць в Палаті общин, що на 12 по- зицій менше у порівнянні з попере- днім скликанням. Фактор сильної парламентської опозиції (лейборис- ти збільшили своє представництво в нижній палаті Британського Парла- менту на 30 портфелів - до 262 місць) змусить Даунінг-стріт, 10 протягом турбулентного періоду переговорів з Брюсселем щодо виходу Великобри- танії з ЄС концентруватися на вну- трішніх проблемах і менше уваги приділяти зовнішньополітичним викликам, в тому числі стримуван- ню Росії.
- 13. 13 Водночас результат радикаль- них євроскептиків з Партії неза- лежності Сполученого Королівства (UKIP), колишній лідер якої Най- джел Фарадж свого часу закликав нідерландців голосувати на рефе- рендумі проти Угоди про асоціацію України з ЄС, став справжнім «бальзамом на душу» для єврочи- новників. За результатами виборів британські націоналісти не отри- мали жодного мандату. Показово, що якщо в 2015 році партія заручи- лась підтримкою 3,8 млн британців (12,6%), то тепер з тріском прова- лилась з результатом в менш ніж 600 тис. голосів (1,8%). Перший тур виборів у Франції обернувся справжнім фіаско для двох системоутворюючих політсил, пов’язаних з іменами президентів Саркозі («Республіканці») і Оллан- да (Соціалістична партія). Плат- форма руху «Республіка на марші!», яка об’єднала прихильників Ма- крона, має всі шанси сформувати президентську більшість у Націо- нальній асамблеї без залучення партійних еліт «республіканців» чи «соціалістів». Таким чином, Мо- сква втратила останню можливість отримати канал впливу в новому уряді Франції через широку коалі- цію політсили Макрона з проросій- ським крилом партії «Республікан- ці». На початку червня, то в рамках стратегії стримування Росії в Литві розпочались навчання НАТО «За- лізний Вовк - 2017». За повідомлен- нями ЗМІ, в навчаннях візьмуть участь приблизно 5,3 тис. військо- вослужбовців десяти країн Альян- су. Головна мета військових злаго- джень - тренування оборони так званого «Сувалкського коридору». («Сувалкський коридор» – це при- кордонна ділянка між Литвою і Польщею завширшки приблизно 80 км, яка на заході межує з Калі- нінградською областю РФ, а на схо- ді - з Гродненською областю Біло- русі). «Залізний Вовк - 2017» є частиною щорічних навчань Saber Strike («Удар меча»), які проводять- ся в Польщі з 12 по 23 червня під керівництвом ставки Сухопутних сил США в Європі. Більше уваги ЄС починає приді- ляти і питанню фінансування своїх оборонних потреб. 7 червня очіль- ниця європейської дипломатії Фе- деріка Могеріні заявила про поча- ток роботи Європейського оборонного фонду, з якого до 2020 року на військові потреби плану- ється виділяти € 600 млн, а згодом - по € 1,5 млрд щорічно. При цьому Федеріка Могеріні уточнила, що ЄС не має наміру ставати оборон- ним союзом і в будь-який спосіб конкурувати з НАТО. За словами єврокомісара Ельжбети Беньков- ської, «Фонд буде підтримувати спільні дослідження у сфері оборо- ни та спільну розробку оборонних можливостей. Таким чином, він стане ігровим механізмом для стра-
- 14. 14 тегічної автономії ЄС і конкурен- тоспроможності окремих підпри- ємств Європи». Варто відзначити, що за декілька днів потому, прези- дент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер закликав членів ЄС збільшити ви- трати на оборону і зміцнювати вій- ськове співробітництво.
- 15. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 червня 2017 15 Незважаючи на трирічну війну, у функціонуванні оборонних підпри- ємств в Україні збереглися нерозв’язані питання, зокрема, про- блема роялті. Так, при виконанні Держоборонзамовлення замовник, зокрема Міноборони України, ігно- рує питання виплати винагороди розробнику озброєнь та військової техніки у вигляді роялті. Хоча це є світовою практикою. Військове ві- домство ще на розрахунково-каль- куляційному етапі просто викрес- лює із кошторису строку «роялті», наполягаючи, що не має методики як обчислення роялті. При цьому згід- но міжнародному законодавству та Законам України у сфері захисту прав інтелектуальної власності, роз- робник нового зразку озброєнь і вій- ськової техніки (ОВТ) після його се- рійного випуску підприємством і подальшого продажу покупцеві, має отримувати за нього авторську ви- нагороду (роялті). Важливо наголосити, розробки компанії, частину з яких вже при- йнято на озброєння та успішно ви- користовують вітчизняними захис- никами в зоні проведення бойових дій на Донбасі, є ініціативними і про- водяться за власні обігові кошти. Після завершення розробки та ви- пробувань (в тому числі і держав- них) дослідних зразків, документа- цію на їх серійне виробництво за ліцензійними угодами фірма передає на вітчизняні підприємства ОПК (ДП «НПК «Прогрес», ДАХК «Ар- тем», ЗАТ «Київський завод «Радар» Рояліті. Як подолати не розв’язану проблему розробників ОВТ У дзеркалі експертноі думки Микола Архипов, генеральний директор Науково-виробничої фірми «Адрон», лауреат державної премії
- 16. 16 тощо). Згідно з умовами ліцензійних угод, після реалізації продукції по- купцеві (у даному випадку замовни- ку) виробник зобов’язаний виплати- ти ТОВ НВФ «Адрон» авторську винагороду у вигляді роялті, величи- на якої визначається договірними відносинами. Такі відносини повніс- тю відповідають міжнародному та українському законодавству у сфері захисту прав інтелектуальної влас- ностітабезперешкодізауваженьре- алізуються при продажу ліцензійної продукції за межі України. Але при виконанні Держоборон- замовлення чомусь діють інші пра- вила. Представники Міноборони, посилаючись на певні міністерські постанови (постанову КМУ № 464 від 27.04.2011 р., наказ МОУ № 422 від 21.06.2012, наказ Мінпромполі- тики № 373 від 09.07.2007 р.), виклю- чають строку «роялті» ще на етапі калькуляції, або ж посилається на відсутність методики розрахунку роялті. Через таку позицію порушу- ються не тільки умови ліцензійного договору, але і законодавство Украї- ни. Наслідки такого підходу вкрай негативні для нашого «Адрону» та й усіх розробників оборонних техно- логій. Зокрема, ми не можемо повер- нути витрачені на розробку та ви- пробування кошти, а через це закінчувати вчасно діючі розробки та вкладати гроші у нові проекти. В таких умовах необхідне при- йняття нормативних документів, ре- гламентуючих врахування роялті як витрат у розрахунково-калькуляцій- них матеріалах до контрактів по Дер- жоборонзамовленням, та затвер- дження методики його розрахунку на підставі діючого законодавства зняли б непорозуміння у цьому пи- танні, які накопичилися за три роки. Адже з цією ситуацією НВФ «Адрос» зіткнулася ще у 2014-му, підприєм-
- 17. 17 ство звернулося за роз’ясненням до Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки ЗСУ. Проаналізувавши нор- мативно-правову базу України, вій- ськовий НДІ дав свою експертну оцінку щодо порядку розрахунку розміру винагороди за використан- ня об’єктів промислової власності. При цьому зауважив, що вона но- сять рекомендаційний характер. Дійсно, в діючому законодавстві України немає жодного нормативно- правового документу, який би ви- значав методику розрахунку винаго- роди за використання об’єктів промислової власності (роялті) у тому числі при виконанні Держобо- ронзамовлення. Однак аналіз умов ліцензійного договору, законодавча база у сфері інтелектуальної влас- ності (зокрема постанова КМУ №1185 «Про затвердження Націо- нального стандарту №4 «Оцінка майнових прав інтелектуальної влас- ності», пункт 15 якого передбачає, що за базу роялті може бути взято обсяг виробленої реалізованої лі- цензійної продукції, виручка від неї, та інші показники господарської ді- яльності), дозволяє зробити висно- вок, що витрати на сплату ліцензій- них платежів (роялті) можна віднести до виробничої собівартості, а саме до інших прямих витрат. Цю рекомендацію фахівці ЦНДІ ОВТ ЗСУ аргументували так: «оскільки використання запатентованого об’єкту промислової власності, пере- даного за ліцензійною угодою, за економічною сутністю безпосеред- ньо відноситься до операційної ді-
- 18. 18 яльності підприємства (виготовлен- ня зразків ОВТ)». Через те, вони вважають, що суми роялті, нарахо- вані на основі ліцензійного договору, підлягають включенню до собівар- тості виготовленої продукції. По суті Центральний НДІ ОВТ ЗСУ ще у 2014 році, коли виникла колізія у від- носинах між замовником та розроб- ником щодо сплати роялті, виклав готове юридичне рішення цього пи- тання, яке досі залишається актуаль- ним для багатьох приватних компа- ній, працюючих на Державне оборонне замовлення. А це ще раз доводить, що українське законодав- ство у сфері ОПК потребує негайно- го осучаснення та трансформації з огляду на реальні виклики і завдан- ня,якістоятьперед нашою«оборон- кою» сьогодні. При цьому НПФ «Адрон» розро- бив та пропонує власну методику для виплати ліцензійних платежів (роялті) за надані права використан- ня результатів інтелектуальної ді- яльності військового, спеціального та подвійного призначення, права на які належать Україні, підприємствам усіх форм власності та фізичним особам при виконанні Держоборон- замовлення. Та пропонує її до від- критого обговорення. Так, в межах розробки пропону- ється, щоб виплата ліцензійних пла- тежів (роялті) за право використан- ня результатів інтелектуальної діяльності (РІД) здійснювалася юри- дичними особами – організаціями всіх форм власності що є розробни- ками та/або виробниками продукції військового, спеціального та подвій-
- 19. 19 ного призначення при виконання ними договірних (контрактних) зобов’язань. Так, ліцензійні платежі (роялті) мають перераховуватися організаці- ями всіх форм власності, що уклали ліцензійні договори, власнику РІД у національній валюті встановленим порядком на рахунки юридичних та фізичних осіб згідно з умовами лі- цензійного договору. Зміна розмірів ліцензійних платежів (роялті) має здійснюватися у випадку зміни умов ліцензійного договору. Ліцензійні платежі (роялті) мають підлягати по- верненню повністю - у випадку по- милкової виплати, або частково - у випадку виплати у помилковому розмірі, на підставі листа від органі- зації – платника з додаванням до нього відповідних документів. Роз- мір ліцензійного платежу (роялті) має визначатися ліцензійним дого- вором. Отже, за надані права викорис- тання РІД граничний розмір плате- жуможутьвираховутисядержавним замовником за формулою: Ср = ∑= ⋅ n i ii CK 1 )( , де Ср – граничний розмір пла- тежу у грн., n – кількість наймену- вань виду продукції, що поставля- ється за державним контрактом, Кі – коригуючий коефіцієнт, що визначається для і-того виду про- дукції згідно з додатком № 1 до цього Порядку, Сі – вартість і-того виду продукції без урахування лі- цензійних платежів (роялті). При цьому термін перераху- вання ліцензійних платежів (роял- ті) визначається умовами ліцен- зійного договору і не може перевищувати 30 днів з дати отри- мання коштів організацією будь- якої форми власності. А права на РІД можуть бути переданими для використання за ліцензійним до- говором безкоштовно у випадках, встановлених законодавством України. Значення коригуючого коефі- цієнту Кі, що встановлюється за видами продукції військового, спеціального та подвійного при- значення, при виробництві яких використовуються результати ін- телектуальної діяльності, права на які належать Україні, підприєм- ствам усіх форм власності та фі- зичним особам: № Найменування виду продукції Значення Кі 1 Завершені зразки озброєння та військової техніки, в тому числі спеціального і подвійного призначення (дослідні, серійні) 0,15 2 Незавершені зразки озброєння та військової техніки, в тому числі спеціального і подвійного призначення (дослідні, серійні) 0,1
- 20. 20 Довідка. Науково-виробнича фірма «Адрон» зареєстрована як товариство з обмеженою відповідальністю у 1994 році. Компанія має безстрокову лі- цензію № 597910 від 04.12.2012 р. видану Міністерством еко- номічного розвитку і торгівлі України на право розроблення, виготовлення, реалізації, ре- монту та модернізації військо- вої техніки, військової зброї та боєприпасів до неї. Компанія атестована за системою якос- ті ISO 9001:2008. НВФ «Адрон» є розробником спеціальної техніки з маркою «Адрос» у наступних основних на- прямках: 1. Комплекси захисту літаль- них апаратів від керованих ракет з інфрачервоними головками само- наведення і ПЗРК включно. 2. Авіаційні приціли. 3. Системи наведення авіацій- них боєприпасів на ціль. 3 Технічна документація (нормативно-технічна, конструкторська, проектна, технологічна, експлуатаційна, програмна, інструктивно- методична, навчальна) на зразки озброєння та військової техніки, в тому числі спеціального і подвійного призначення 0,2 4 Запасні частини, вузли, агрегати, прибори комплектуючі вироби, обладнання (в тому числі нестандартне, а також призначене для полігонів) оснастка, інструмент, макети, спеціальне, навчальне та допоміжне майно до зразків озброєння та військової техніки, в тому числі спеціального і подвійного призначення, включно із плавно-ма- стильними матеріалами, оливою та парафінами військового призна- чення та інше 0,1 5 Комплектуючі до зразків озброєння та військової техніки, в тому числі спеціального і подвійного призначення для забезпечення ліцензійного виробництва 0,15 6 Роботи та послуги, що виконуються (надаються) в інтересах замовни- ка у відношенні зразків озброєння та військової техніки, в тому числі спеціального і подвійного призначення 0,2
- 21. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 червня 2017 21 Коли повернеться в Україну Донбас? Це питання турбує кож- ного українця, незалежно від того де він проживає. Відповідь знайти надзвичайно складно. Але спробу- вати можна. Мені досить довго прийшлося займатися Придністровським кон- фліктом. Півтора року був Спеці- альним представником України з Придністровського урегулювання у ранзі заступника міністра закор- донних справ. Тому спробую спро- ектувати деякі висновки із цього конфлікту на ситуацію на Донбасі. Перше – економічна складова. Ні для кого не є таємницею, що Придністров’я стало Меккою для контрабандистів місцевих, мол- довських, українських, росій- ських. За різними розрахунками, через Тираспіль проходить това- рів на декілька мільярдів доларів США[1]. При цьому влада міня- ється як у Молдові так і в Придністров’ї, а контрабандні схе- ми залишаються. Як здійснюється незаконне ввезення товарів на територію України та Молдови, і далі у інші країни. Дорогий алкоголь, сигаре- ти, побутова техніка, мобільні те- лефони, харчові продукти вво- зяться через порти Одеси та Іллічівська в Тираспіль. Потім партизанськими стежками пере- правляються через українсько – придністровський та молдово - Чому окупований Донбас не скоро повернеться в Україну Дмитро Ткач, Надзвичайний і Повноважний Посол України, професор, доктор політичних наук
- 22. 22 придністровський кордони. Враховуючи те, що Молдова не за- безпечує охорону своїх рубежів із невизнаною ПМР, то ті товари, які не вдається переправити в Україну напряму, попадають до нас через Молдову. Висновок: поки буде жити контрабанда у таких масштабах, поки Придністров’я буде існувати як невизнана країна, ділянка для отримання надприбутків провлад- ними структурами, та різними злочинцями, які їх обслуговують. Подібна ситуація склалася на Донбасі. За час непроголошеної ві- йни на сході України були розро- блені злочинні схеми поставки то- варів як з України до непідконтрольних українській владі територій, так і у зворотно- му напрямі. Потрібно не забувати, що чотириста кілометрів кордону між Україною та Росією не контр- олюються українськими прикор- донниками, що створює величезні можливості для контрабанди. Пе- релік товарів приблизно такий са- мий, як і у Придністров’ї. Різниця лише у тім, що там на кордоні сто- ять прикордонники та митники, тут національна гвардія та україн- ська армія. І масштаби трошки менші – у Придністров’ї міліарди, а на Донбасі сотні мільйонів. Кому дістаються ці гроші здогадатися не так вже і важко. Про це вже багато написано в українських та зару- біжних ЗМІ, проведено безліч журналістських розслідувань на телебачені. Ось лише одне таке по- відомлення. «Лише за перші два місяці 2016 року було затримано товарів на вісім мільйонів гривень. Та чим дорожчий вантаж, тим сер- йозніші структури за ним стоять. Найпростіший спосіб контрабан- ди – коли місцеві перевозять това- ри на своїх легкових автомобілях. Їх кількість за день можна було ви- мірювати сотнями. Та вищий рі- вень контрабанди – це фури. Там крутяться набагато більші суми. За один день вдавалося затриму- вати вантажівку із медикамента- ми, електротехнікою, спиртним та продуктами. Середня ціна кожно- го вантажу коливається від 300 до 500 тисяч гривень» [1]. Висновок: поки не буде знище- на ця економічна складова, війна буде продовжуватися. Політична складова. У політич- ному плані Донбас для Києва був завжди незручний. Згадайте будь які вибори чи до Верховної Ради, чи то президентські, і завжди тут підтримували проросійські партії, чи такої ж орієнтації кандидатів у президенти. Причин тут декілька, але головна з них та, що після Дру- гої світової війни, цей край, осо- бливо у містах, заселяли вихідця- ми із Росії. Робилося це офіційно з метою забезпечення нових під- приємств, які сотнями будувалися у регіоні, кваліфікованою робочою силою, а підспудно Москва ціле- За час непроголошеної війни на сході України були розроблені злочинні схеми поставки товарів як з України до непідконтрольних українській владі територій, так і у зворотно- му напрямі
- 23. 23 спрямовано розбавляла україн- ство Донбасу росіянами. За ці роки і була сформована п’ята ко- лона, якою потім і скористалися сепаратисти. Тому київська влада сьогодні чудово розуміє, що повернення в Україну 5 – 6 мільйонів жителів Донбасу значно знизить відсоток тих виборців, які будуть голосува- ти за вступ в ЄС, а з часом і в НАТО. Чи не простіше залишити все так як є, і зменшити до мініму- му ризики для успішної євроінте- грації. Окрім цього населення Донбасу це потужна електоральна база для опозиційного блоку, що створює реальну загрозу для по- вернення колишніх регіоналів до влади в Україні [2]. Висновок: Сьогоднішня укра- їнська влада об’єктивно, з ураху- ванням політичної складової, за- цікавлена у стагнації ситуації на Донбасі, хоч нашим можновлад- цям потрібно знати, що країну у якій йде війна ніхто близько не до- пустить в ЄС. Соціальна складова. За роки української незалежності Донбас із економічно процвітаючого краю, з населенням у якого була сама висока заробітна плата пере- творився на депресивний, дота- ційний регіон, який без сотень мільйонів гривень направлених з Центру, не зміг би просто вижити. Більшість заводів та фабрик були зупинені, та пограбовані. На мета- лолом було продано обладнання, яке коштувало сотні мільйонів гривень. Сотні тисяч висококвалі- фікованих робітників залишилися без роботи та засобів для існуван- ня. Постраждали у першу чергу підприємства машинобудування, військової та легкої промисловос- ті. Більш за все потерпіли шахтарі. Близько 60% шахт були закриті. Шахтарські селища, соціальна інфраструктура яких фінансува- лася за рахунок вугільних підпри- ємств, залишилися без копійки грошей. Із міського бюджету на ці цілі також кошти не виділялися. Люди ще якось виживали за раху- нок городів, але більшість, яка жила у багатоповерхових будин- ках, доведена до відчаю, покидали свої квартири у пошуках кращого життя. Війна внесла суттєві зміни у со- ціальну політику України по від- ношенню до тих територій, які контролюються сепаратистами. Уряд прийняв рішення припинити тут всі соціальні виплати. Якщо у 2014 році бюджет Донецької об- ласті складав 2 млрд. 318 мільйо- нів 580 тисяч доларів США, то у 2016 році він складав лише 394 мільйона 208 тисяч доларів США [3]. Та ж сама ситуація з бюджетом і в Луганській області. Висновок: замороження війни на Донбасі дає змогу кошти, які раніше спрямовувалися в бюджет Тому київська влада сьогодні чудово розуміє, що повернення в Україну 5 – 6 мільйонів жителів Донбасу значно знизить відсоток тих виборців, які будуть голосувати за вступ в ЄС, а з часом і в НАТО Сьогоднішня українська влада об’єктивно, з урахуванням політич- ної складової, зацікавлена у стагна- ції ситуації на Донбасі
- 24. 24 Луганської та Донецької областей використовувати на інші потреби, що створює привабливі можли- вості для зловживань. Військова складова. У бюджеті на 2016 рік закладено самі великі за роки незалежності витрати на оборону 113,6 млрд. гривень або 5% від ВВП [4]. Наявність таких величезних коштів створює мож- ливість для корупції, різного роду зловживань. Звичайно ці гроші підуть у кишені тих високопоса- довців, які будуть їх ділити, та ви- користовувати. Висновок: збільшення бюджету на оборону є необхідним кроком української влади, але з іншого боку, без відповідного контролю за використанням цих коштів цей крок створить умови для наживи нечистих на руку можновладців. То чи є надія на те, що най- ближчим часом повернеться в Україну Донбас? Звичайно є, бо надія вмирає останньою. Але для того, щоб це трапилося потрібно багато, що поміняти у нашій краї- ні. Уряду необхідно розробити та впровадити програму поновлення економіки тих територій Доне- цької та Луганської областей, які знаходяться в Україні. Потрібно надати пільги інвесторам, заціка- вити їх у створенні нових підпри- ємств. Населення, яке там прожи- ває повинно відчути особливе піклування від української влади. Створені державні органи з бо- ротьби з корупцією, повинні, у першу чергу, направити свої зу- силля на Донбас. Швидко та ефек- тивно навести там лад. Своє вагоме слово повинне сказати і громадянське суспіль- ство. Надію вселяє і те, що в Укра- їні з’являється все більше грома- дян, які активно протидіють проявам корупції і зловживань у владних структурах різного рівня. Будемо вірити, що рано чи піз- но Україна стане дійсно Європей- ською державою. 1. Контрабанда у зоні АТО пра- цює за схемами Придністров’я http://zik.ua/news/2016/10/09/ kontrabanda_u_zoni_ato_pratsyuie_ za_shemamy_prydnistrovya_chy_ pivdennoi_osetii_934622 2. Із приходом української ар- мії на Донбасі почалися зміни. Про нові ідентичності та способи мис- лення на Сході. http://texty.org.ua/ pg/article/editorial/read/68582/Iz_ pryhodom_ukrajinskoji_armiji_na_ Donbasi_pochalysa 3. http://dn.gov.ua/data/pro- oblasnyj-byudzhet-donetskoyi- oblasti-na-2017-rik/ 4. Верховна Рада прийняла Бю- джет-2016 http://nbuviap.gov.ua/ images/ukraine/2015/ukr24.pdf
- 25. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 червня 2017 25 Територіальна оборона у системі національної безпеки Володимир Паливода, старший науковий співробітник відділу проблем національної безпеки НІСД 21 травня 2017 р. у трьох східних воєводствах Польщі відбулася цере- монія складання присяги солдатами військ територіальної оборони (ВТО). В урочистому заході брав участьМіністрнаціональноїоборони РП Антоні Мацєревич, який зазна- чив, що сили територіальної оборони не можуть замінити регулярних військ, але складають їх важливе до- повнення. За словами глави оборон- ного відомства, «досвід сьогоднішніх загроз, з якими ми зіткнулися в Грузії, з якими продовжуємо стикатися в Україні, демонструє, наскільки вій- ська територіальної оборони важливі для сучасної армії»1 . Коли минулого 1 Pierwsi w kraju żołnierze Wojsk Obrony Terytorialnej złożyli przysięgi. [Електронний року Польща розпочинала підготов- ку до створення ВТО, один з військо- вих експертів назвав їх ефективним інструментом для відлякування во- рога. Значення територіальної оборони давно вже зрозуміли у багатьох дер- жавах світу. У західних країнах ВТО тісно пов’язані зі збройними силами. За рівнем боєготовності та завдання- ми, які вони вирішують, сукупність моделей територіальної оборони умовно можна об’єднати у три групи: перша - ВТО, сформовані за зраз- ком регулярної армії, здатні викону- вати бойові завдання нарівні з нею, і, ресурс]. – Режим доступу: https://www.tvp. info/30874490/pierwsi-w-kraju-zolnierze- wojsk-obrony-terytorialnej-zlozyli-przysiegi Джерело:http://mediarnbo. org/2017/02/27/territorialnaya- oborona-ukrainyi-otkryito- internet-resurs-dvizheniya- 100/?lang=ru Значення територіальної оборони давно вже зрозуміли у багатьох державах світу
- 26. 26 в окремих випадках, застосовуватися за межами території своєї країни (США, ФРН і Велика Британія); друга - ВТО малих європейських держав, головним завданням яких є охорона і оборона різних об’єктів, за- безпечення мобілізаційного та опера- тивного розгортання армійських угру- повань, а також забезпечення їх безперешкодного маневру. Як прави- ло, структура таких ВТО відрізняється від структури регулярних військ (Нор- вегія, Данія, Бельгія і Нідерланди); третя - ВТО нейтральних держав виконують широкий спектр завдань, включаючи ведення партизанської ві- йни на окупованій території, тому вони мають різноманітну структуру, зокрема й подібну до тієї, яка існує в регулярній армії (Фінляндія, Швейца- рія і Швеція)2 . 2 Роль и место формирований территориаль- ной обороны в системе общегосударственных оборонных и военных мероприятий. Зарубежный опыт. Переймалися вирішенням цього питання й у країнах СНД. Так, у жов- тні 2011 р. Президент Республіки Бі- лорусь Олександр Лукашенко заявив про створення нової системи терито- ріальної оборони, основою якої мали стати ВТО чисельністю 120 тисяч бій- ців3 . Однак, за висновками експертів, білоруський досвід створення ВТО поза рамками Збройних сил (та ще й за рахунок місцевих ресурсів адміні- стративних районів) виявився невда- лим. До такої ситуації призвела низка причин (недостатнє фінансування, слабий мобілізаційний ресурс, невід- повідність кількісного складу ВТО до чисельності регулярної армії тощо). Не вдалося підвести під цю реформу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://yvision.kz/post/227030 3 Белорусов зовут к оружию. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://naviny.by/ rubrics/ politic/2011/11/04/ic_ articles_112_175710 Джерело: https://www.petrimazepa.com/polandandnewarmy.html За висновками експертів, білорусь- кий досвід створення ВТО поза рамками Збройних сил (та ще й за рахунок місцевих ресурсів адміні- стративних районів) виявився невдалим
- 27. 27 й ідеологічну базу, а голі заклики «Батьківщину захищати», за відсут- ності реального ворога, у суспільстві споживання не спрацьовують за ви- значенням4 . У Республіці Казахстан у грудні 2015 р. була затверджена Концепція інтеграції системи територіальної оборони в загальну систему забезпе- чення військової безпеки РК. Згідно з цим документом, у країні створюва- лись ВТО як резервний компонент Збройних сил РК, визначались їх за- вдання при введенні режиму надзви- чайногоабовоєнногостану,ліквідації надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, а також інші 4 Территориальная оборона не прошла про- верку реальностью. [Електронний ре- сурс]. – Режим доступу: http://naviny.by/ r u b r i c s / p o l i t i c / 2 0 1 3 / 1 1 / 0 2 / i c _ articles_112_183527 питання. У березні 2016 р. було ство- рено Головне управління територіальної оборони - робочий орган Генерального штабу ЗС РК. На посади командирів формувань ВТО призначені найбільш підготовлені офіцери, а на нововведені посади помічників акімів5 з питань оборони і військової безпеки - досвідчені офіцери запасу ЗС РК. У системі курсів підвищення кваліфікації організовано навчання в Академії державного управління при Президентові Республіки Казахстан за напрямом «Організація територіальної оборони»6 . У нашій країні питання територіальної оборони регулюються Законом України «Про оборону України», який був прийнятий ще у грудні 1991 р. Цей законодавчий акт визначає територіальну оборону України як систему загальнодержав- них воєнних і спеціальних заходів, що здійснюються в особливий період із завданнями: охорони та захисту державного кордону; забезпечення умов для надійного функціонування органів державної влади, органів військового управління, 5 Акім – глава адміністрації області, міст рес- публіканського підпорядкування чи столи- ці, районів області та сільських округів райо- ну, який є представником президента і уряду країни. 6 Территориальная оборона: «имунная систе- ма» против новых вызовов и угроз. [Елек- тронний ресурс]. – Режим доступу: https:// sarbaz.kz/ru/analytics/territorialnaya-oborona- imunnaya-sistema-protiv-novyh-vyzovov-i- ugroz-161930934/ Емблема Управління територіальної оборони ГШ ЗС РБ Джерело: http://www.mil.by/ru/pic/pages/ terobr_logo.png
- 28. 28 стратегічного (оперативного) розгор- тання військ (сил); охорони та оборо- ни важливих об’єктів і комунікацій; боротьби з диверсійно- розвідувальними силами, іншими озброєними формуваннями агресора та антидержавними незаконно утво- реними озброєними формуваннями; підтримання правового режиму воєнного стану. За організацію територіальної оборони на рівні дер- жави відповідає Генеральний штаб Збройних Сил України, а у регіонах – органи виконавчої влади у межах своїх повноважень. До виконання за- вдань територіальної оборони залу- чаються, крім ЗС України, інші військові формування, утворені відповіднодозаконівУкраїни,органи Національної поліції, підрозділи Державної спеціальної служби транс- порту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та відповідні правоохоронні органи7 . Конкретні завдання і заходи щодо підготовки та ведення територіальної оборони, повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових форму- вань та основи їх взаємодії визначені у Положенні про територіальну обо- рону України, затвердженому Указом Президента України від 2 вересня 2013 р. № 471/2013. 7 Закон України «Про оборону України». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1932-12/ print1467607944407459 Здавалося б, що зі створенням нормативно-правової бази усі питан- ня, пов’язані з територіальною обо- роною у державі, були вирішені. Од- нак, як завжди, спрацював принцип відставаннятеоріївідпрактики.Події у Криму і на сході України продемон- стрували нашу неготовність (з низки причин як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру) захистити суверенітет і територіальну цілісність країни. Виходячи з ситуації, що склалася, новому політичному керівництву держави довелося терміново «підганяти»підзаконніактипідреалії сьогодення. 19 березня 2014 р. Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення про ство- ренняоперативнихштабівприоблас- них державних адміністраціях при- кордонних областей України, а 30 квітня 2014 р. керівникам ОДА було доручено розпочати створення батальйонів територіальної оборони в кожній області України. Того ж дня, згідно з наказом Міністерства оборо- ни України, обласні військові комісаріати приступили до реалізації цього завдання8 . Комплектування батальйонів територіальної оборони (БТрО) ЗС України особовим складом проходи- ло на хвилі зростання патріотизму. На відміну від згаданої вище ситуації 8 Міноборони: В областях створюються ба- тальйони територіальної оборони. [Елек- тронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/ article?art_id=247260349 &cat_id=244277212 Значний вклад у справу створення БТрО внесли мотивовані добровольці