ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 21 (108)

1. Безпековий огляд ЦДАКР № 21 (108)
15 листопада 2018
Редакційна колегія Зміст

2. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 листопада 2018
2
Безпековий огляд «ВИКЛИКИ і
РИЗИКИ» Центру досліджень армії,
конверсії та роззброєння (ЦДАКР,
www.cacds.org.ua ) здійснюється
аналітиками ЦДАКР за підтримки
банку «Аркада». Для підготовки
оглядів залучаються відомі
експерти, дипломати, військові
фахівці та спеціалісти усіх відомств,
що працюють у безпековому
середовищі України.
Метою публікацій Безпекового
огляду «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ»
є оперативне та аналітичне
інформування зацікавлених
профільних структур, ЗМІ та
громадян, що цікавляться
актуальними проблемами безпеки
України.
Кожний огляд присвячений
короткому періоду (1 – 2 тижні),
та містить експертні думки, які
можуть не збігатися з офіційною
позицією української влади.
@2014 Центр досліджень армії,
конверсії та роззброєння
У разі цитування обов’язкове
посилання на ЦДАКР
Редакційна колегія:
Бадрак В.В. – головний редактор, директор ЦДАКР
Копчак В.І. – відповідальний секретар, заступник директора ЦДАКР
Самусь М.М. — заступник директора ЦДАКР з міжнародних питань
Члени Редакційної колегії:
Бондарчук С.В. – член Експертної Ради у галузі національної
безпеки, генеральний директор ДК «Укрспецекспорт»
(2005-2010 рр.)
Згурець С.Г. – головний редактор журналу «Экспорт оружия
и оборонный комплекс Украины», директор інформаційно-
консалтингової компанії (ІКК) Defense Express
Кабаненко І.В. – заступник міністра оборони (2014 р.), перший
заступник начальника Генерального штабу ЗСУ (2012 – 2013 рр.),
член Експертної Ради у галузі національної безпеки
Конопльов С.Л. – директор Гарвардської програми з чорноморської
безпеки та програми з безпеки США-Росія і США-Південна Азія, член
Експертної Ради у галузі національної безпеки
Литвиненко О.В. – заступник секретаря Ради національної безпеки і
оборони України
Міхненко А.В. – головний редактор журналу «Ukrainian Defense
Review»
Паливода К.В. – голова правління банку «Аркада», член Експертної
Ради у галузі національної безпеки
Поляков Л.І. – голова Експертної Ради ЦДАКР, перший заступник
міністра оборони України (2005 – 2007 рр.), заступник міністра
оборони України (2014 р.)
Рябих В.О. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки,
директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії (ІКК)
Defense Express
Щербак Ю.М. – письменник та громадський діяч, Надзвичайний
і Повноважний Посол України в США (1994 - 1998 рр.), міністр
охорони навколишнього середовища (1991 - 1992)

3. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 листопада 2018
3
ЗМІСТ
Загальні
оцінки
У дзеркалі
експертноі
думки
Аналітичні
розробки
Основні виклики та ризики для України у першій половині
листопада 2018 року
Економічне шпигунство: зростання масштабів і агресивності.
Частина 1.
Особенности новых дивизий Сухопутных войск России. Часть 2
Ризики іноземних інвестицій та приватизації стратегічних
підприємств ОПК
Естонский Давид проти російського Голіафа: як працює
естонська контррозвідка
«Гібридна» війна. Оформлення концептуальних поглядів на
сутність конфліктності асиметричного типу

4. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 листопада 2018
4
Загалом, ситуація навколо та
всередині України характеризува-
лася такими аспектами:
Відбувається перегрупування
військового компоненту так зва-
них «ДНР» та «ЛНР» шляхом збіль-
шення кількості важкої бронетех-
ніки та артилерії (в тому числі і
реактивної) ближче до лінії роз-
межування, та застосування забо-
ронених Мінськими домовленос-
тями озброєнь. Росія продовжує
використовувати українську тери-
торію для випробування своєї но-
вітньої техніки. При цьому, раніше
розміщені російські засоби РЕБ,
активно використовуються для
протидії роботі міжнародним спо-
стерігачам ОБСЄ. За словами укра-
їнських військових, ситуація в зоні
ООС залишається напруженою,
проте контрольованою.
Росія не припинила дій з еконо-
мічної блокади українських портів
в Азовському морі, водночас Украї-
на зробила ряд важливих кроків по
посиленню своїх морських пози-
цій. Це стосується, прийняття Вер-
ховною Радою України закону про
прилеглу зону України, який збіль-
шує зону контролю в Чорному і
Азовському морях та посилює мор-
ські позиції України. Крім цього,
Збройні сили України провели на-
вчання підрозділів ППО по відпра-
цюванню дій з розгортання та зни-
щення повітряних цілей над
акваторією Чорного моря. Були за-
Загальні
оцінки
Основні виклики та ризики для України
у першій половині листопада 2018 року
Фахівці Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР)
пропонують свій аналіз ключових тенденцій у сфері безпеки і оборони першої
половини листопада 2018 року.

5. 5
діяні підрозділи ППО сухопутних
військ і зенітно-ракетні війська
Повітряних Сил ЗСУ із викорис-
танням зенітно-ракетних комплек-
сів С-300 різних модифікацій, ЗРК
«Бук», «Тор», «Оса-АКМ». В аспекті
захисту морських інтересів Украї-
нитавідбиттяатакизморя,ЦДАКР
вкотре пропонує сконцентрувати-
ся на перегляді існуючої норматив-
но-правової бази з РФ, посилити
корабельне угруповання ВМС
України в акваторії Азовського
моря (в тому числі за рахунок заку-
півлі швидкохідних ракетних кате-
рів типу «Лань» та роботизованих
систем військово-морського при-
значення). Також, на думку ЦДАКР,
слід розглянути можливість конво-
ювання цивільних суден в Азов-
ському морі силами ВМС України
та посилити військове та військо-
во-технічне співробітництво з со-
юзниками.
Внутрішньополітична ситуація
залишається відносно стібільною,
водночас може бути «розгойдана»
політичними силами на фоні ви-
борчої кампанії. Крім цього, зважа-
ючи на активні кроки у створенні
Української Православної церкви,
Кремль може використати релігій-
не питання в Україні, намагаючись
спровокувати внутрішній конфлікт
на релігійній основі.
Виходячи з цього, експерти
ЦДАКР прогнозують в найближ-
чий час високу ймовірність збере-
ження існуючого статусу-кво: си-
туація на Сході України буде мати
ознаки конфлікту низької інтен-
сивності, керівництво РФ буде зо-
середжено на зниженні негативних
наслідків санкцій США, не прово-
дячи суттєвих кроків на міжнарод-
ній арені. Дії по відношенню до
України будуть лежати в військовій
та політичній площині. З одного
боку, РФ підтримуватиме конфлікт
на сході України та чинитиме пси-
хологічний і економічний тиск в
Азовському морі. З іншого - нама-
гатиметься забезпечити прихід до
влади проросійських сил під час
президентських та парламентських
виборів 2019 року.
Головні ризики військового
характеру
ЦДАКР констатує, що станом на
середину листопада, Росія продо-
вжує активну підтримку своїх
військ на сході України. Ситуація в
районі проведення ООС залиша-
ється стабільно-напруженою, вод-
ночас контрольованою. Інтенсив-
ність вогневих ударів на Донбасі по
позиціях українських військ і насе-
леним пунктам на підконтрольній
Україні території залишалася висо-
кою. Російські окупаційні війська,
усупереч мирних домовленостей,
продовжують вести вогонь по пози-
ціях українських сил із застосуван-
ням озброєння БМП, гранатометів
різних систем, великокаліберних
кулеметів, стрілецької зброї та мі-
нометів калібру 82 та 120 мм. Інтен-

6. 6
сивність ворожих обстрілів колива-
ється від десятка до декількох
десятків обстрілів за добу, при цьо-
му російськими військами регуляр-
но застосовується заборонене Мін-
ськими домовленостями озброєння.
Найчастіше обстріли здійснювали-
ся по позиціях українських військ в
околицях населених пунктів Крим-
ського, Новотошківського,
Оріхового, Новозванівки, Новоо-
лександрівки, Світлодарська, Нов-
городського, Новотроїцького, Крас-
ногорівки, Новомихайлівки,
Богданівки, Гранітного, Чермалика,
Гнутового, Лебединського, Павло-
поля, Водяного та Широкиного.
При цьому, російські окупанти
за будь-яку ціну намагаються при-
ховати від світової громадськості
факти своїх злочинів на тлі призна-
чених Кремлем так званих «вибо-
рів» на захоплених ними територі-
ях Донецької та Луганської
областей. Це здійснюється, в тому
числі, за допомогою російських за-
собів РЕБ, які активно застосову-
ються для радіоелектронного по-
давлення БПЛА міжнародних
спостерігачів. Відповідно до звіту
СММ ОБСЄ, опублікованого
10.11.2018 року, повідомляється
про чергову атаку російськими
окупантами БПЛА СММ ОБСЄ:
«Увечері 8 листопада, пролітаючи
над районами поблизу н.п. Корсунь
(непідконтрольний українському
урядові, 31 км на північний схід від
Донецька), БПЛА СММ дальнього
радіуса дії тимчасово втрачав сиг-
нал GPS, за оцінкою, внаслідок глу-
шіння. Інцидент оцінено, як вкрай
серйозний, оскільки більшість сис-
тем контролю та зв’язку (у тому
числі резервні системи) між назем-
ною станцією контролю та БПЛА
не функціонували». Операторам
СММ вдалося відновити контроль
над БПЛА лише після того, як апа-
рат у аварійному режимі покинув
район глушіння. Крім того, збройні
формування РФ вкотре відмовля-
ють представникам СММ ОБСЄ у
передбаченому Мандатом Місії до-
ступі до контрольованих ними ра-
йонів, особливо, коли йдеться про
ділянки, прилеглі до кордону з РФ.
Так, у звіті СММ від 10.11.2018, по-
відомляється, що на пункті пропус-
ку поблизу н.п. Сєвєрного бойови-
ки наказали патрулеві Місії
залишити даний район. Аналогічна
ситуація мала місце на пункті про-
пуску біля населеного пункту Ізва-
рине.
Незважаючи на перешкоди,
міжнародним спостерігачам вдало-
ся зафіксувати низку порушень ро-
сійськими терористами домовле-
ностей щодо відведення озброєнь,
а саме, бойовики продовжують
розміщувати бойову техніку, а та-
кож облаштовувати позиції у зоні
безпеки. Так, 3 листопада у Доне-
цьку було зафіксовано 27 танків
Т-72, дві 122 мм самохідних гаубиці
2С1 «Гвоздика», одну 152 мм само-
хідну гаубицю 2С19 «Мста-С», 32

7. 7
одиниці БМП та шість бронетран-
спортерів. В районі н.п. Міусин-
ська, 7 листопада було вияалено 42
танки невстановленого типу, шість
реактивних систем залпового вог-
ню, п’ять одиниць самохідної та 12
одиниць причіпної артилерії. У ра-
йоні н.п. Бугаївки виявлено 17 тан-
ків, 20 одиниць причіпної артилерії
невстановленого типу, 66 бойових
броньованих машин та три зеніт-
но-ракетних комплекси. Поблизу
н.п. Шимшинівки було зафіксова-
но 12 танків та 28 ББМ невстанов-
леного типу. У районі н.п. Круглика
було виявлено 29 танків, а непода-
лік Мирного - 22 танки, 9 одиниць
самохідної та 18 одиниць причіпної
артилерії невстановленого типу, а
також 78 різних бойових броньова-
них машин. Крім цього було зафік-
совано розміщення реактивної ар-
тилерії: в районі н.п. Хрустального,
спостерігачі СММ зафіксували 8
одиниць 122 мм РСЗВ БМ-21
«Град», розміщених з порушенням
ліній відведення, а ще 2 одиниці
БМ-21 «Град» окупантів були ви-
значені СММ, як відсутні у місцях
постійного зберігання. Дані факти
говорять про перегрупування
військ та нарощення окупантами
кількості важкої техніки: танків,
ББМ та артилерії поблизу лінії роз-
межування.
У контексті морської безпеки
України, варто відмітити зусилля
українських збройних сил по від-
працюванню дій із розгортання та
знищення повітряних цілей над ак-
ваторією Чорного моря. У військо-
вих навчаннях, які тривали з 1 по 4
листопада, брали участь підрозділи
ППО сухопутних військ і зенітно-
ракетні війська Повітряних Сил
ЗСУ із використанням зенітно-ра-
кетних комплексів С-300 різних
модифікацій, ЗРК «Бук», «Тор»,
«Оса-АКМ». Протягом навчань
військові вперше за 19 років засто-
сували мобільний зенітно-ракет-
ний комплекс С-300В1. За словами
начальника Генштабу Збройних
сил України Віктора Муженко, ре-
зультати стрільб підтвердили мож-
ливості із суттєвого нарощування
бойового складу в максимально
можливі короткі терміни, а успішні
бойові пуски з відновлених ЗРК
малої та середньої дальності, а та-
кож випробування модернізованих
систем управління вогнем, відкри-
вають перспективи подальшого за-
вантаження українського оборон-
но-промислового комплексу.
У сфері безпеки, також, заслуго-
вує на увагу прийняття закону
щодо кримінальної відповідаль-
ності за незаконне перетинання
державного кордону, який набув
чинності 10 листопада. Згідно з но-
вим законом встановлюється кри-
мінальна відповідальність за пере-
тинання державного кордону
України з метою заподіяння шкоди
інтересам держави або особою,
якій заборонено в’їзд на територію
України, або представниками під-

8. 8
розділів збройних сил чи інших си-
лових відомств держави-агресора у
будь-який спосіб поза пунктами
пропуску через державний кордон
України або в пунктах пропуску че-
рез державний кордон України без
відповідних документів або за до-
кументами, що містять недостовір-
ні відомості. При цьому, такі діян-
ня каратимуться позбавленням
волі на строк до трьох років, а при
обтяжуючих обставинах – до ві-
сьми років. Зазначений норматив-
но-правовий акт сприятиме поси-
ленню безпеки та адекватному
покаранню порушників країни-
агресора, адже раніше за вказані дії
була передбачена адміністративна
відповідальність.
Стосовно ситуації в Азовському
морі, слід відмітити, що РФ не при-
пинила незаконні дії по затриманню
суден, які прямують до українських
портів, водночас, важливим кроком
Україниувідповідь,надумкуЦДАКР,
стало прийняття 8 листопада Верхо-
вною Радою України Закону про
прилеглу зону України, який збіль-
шує зону контролю в Чорному і
Азовському морях та посилить мор-
ські позиції України. Законопроект
визначає правовий статус прилеглої
зони за межами територіального
моря України та дає можливості
здійснювати митний, фіскальний,
імміграційний та санітарний контр-
оль у прилеглій зоні, а також мати
права і здійснювати обов’язки щодо
затонулих у прилеглій зоні археоло-
гічних та історичних об’єктів. У разі
підписання закону, морська аквато-
рія, яку сьогодні можуть патрулюва-
ти прикордонники, збільшиться
вдвічі – до 24 морських миль. В цій
зоні військовослужбовці ДПС Украї-
ни матимуть змогу виконувати свої
обов’язки, в тому числі для перешко-
джання незаконному заходу інозем-
них суден до закритих портів тим-
часово окупованих територій
України. Крім цього, Україна активі-
зувала роботу в міжнародно-право-
вій площині по протидії російсько-
му шантажу в Азовському морі.
Наразі, за словами заступника міні-
стра з питань тимчасово окупованих
територій Георгія Туки, збирається
доказова базу, та документується
кожний випадок незаконної зупин-
ки РФ суден в Азовському морі для
використання цих даних в міжна-
родних судах, в тому числі свідчення
судновласників, і капітанів тих су-
ден, які затримуються РФ.
Крім цього, ЦДАКР вкотре про-
понує:
• Негайно провести оцінку до-
цільності збереження чинного
Договору між Україною та РФ
про співробітництво у викорис-
танні Азовського моря і Керчен-
ської протоки і використати всі
можливі інструменти в рамках
цього документу для впливу на
Росію.
• У випадку неефективності за-
стосування згаданого Договору,
розглянути питання про його

9. 9
денонсацію і залучення всіх
можливих інструментів у галузі
міжнародного морського права.
• Посилити корабельне угрупо-
вання ВМС України в акваторії
Азовського моря (в рамках на-
явного корабельного складу
ВМС України, а також розгля-
нути питання про швидке наро-
щування чисельності надвод-
них кораблів, придатних до
використання в Азовському
морі, за рахунок військово-тех-
нічного співробітництва з союз-
никами).
• Розглянути можливість органі-
зації конвоювання цивільних
суден в Азовському морі силами
ВМС України для недопущення
їх перевірок ФСБ РФ.
Виклики для України
на міжнародній арені
На міжнародній арені спостері-
гається підтримка західними парт-
нерами України. Прикладами цьо-
го стало введення США нового
пакету санкцій проти трьох осіб та
девяти організацій, які причетні до
анексії Криму та до пов’язаних з
цим порушень прав людини.
На фоні цього, недолуго вигля-
дають санкції РФ проти України,
які були введені проти 322 україн-
ських громадян і 68 компаній. МЗС
України розцінило їх як продо-
вження російської агресії проти
України, оскільки виправдання
державою-агресором своїх дій є на-
думаними і маніпулятивними, а
самі «спеціальні економічні захо-
ди» не мають нічого спільного з
міжнародним правом. В МЗС та-
кож нагадали, що міжнародні санк-
ції проти Кремля стали реакцією
на російську збройну агресію.
В контексті поглиблення спів-
робітництва з США, важливим
кроком, на думку ЦДАКР, є віднов-
лення роботи Комісії стратегічного
партнерства України і США за ре-
зультатами зустрічей президентів
та очільників зовнішньополітич-
них відомств України та США, що
дозволить активізувати діалог.
Також, нового змісту набули
українсько-турецькі відносини
після зустрічі у Стамбулі прези-
дентів Туреччини і України. Після
спілкування глав двох держав від-
булося засідання Українсько-ту-
рецької стратегічної ради високого
рівня, за результатами якої було
підписано низку важливих доку-
ментів та відкрито Консульство
України в Анталії. Крім цього, Ту-
реччина ще раз підтримала сувере-
нітет, незалежність, територіальну
цілісність та політичну єдність
України. «Ми ніколи не визнавали
і не будемо визнавати незаконну
анексію Криму. ... І ми будемо про-
довжувати охороняти права і ін-
тереси кримських татар - як тих,
хто залишився на території Криму,
так і тих, хто був вимушений пере-
їхати з того регіону», - зазначив Ер-
доган.

10. 10
Водночас, на фоні цього контр-
астно виглядає позиція окремих за-
хідних партнерів по ситуації з «Пів-
нічним потоком 2». Під час зустрічі
з головою Верховної Ради України
Андрієм Парубієм і главами парла-
ментських фракцій і груп канцлерка
Німеччини Ангела Меркель заяви-
ла, що ФРН розглядає проект газо-
проводу не так критично, як Київ і
виступає за збереження транзиту
газу по території України після 2019
року. У Європарламенті вважають
політику ФРН стосовно «Північно-
го потоку 2» такою, що розколює
членів ЄС, про що йшлося у листі,
до Ангели Меркель, підписаному 69
європарламентарями і ще приблиз-
но 20 політиками з держав-членів
Євросоюзу. У зверненні політики
наголошують, що довіряючи до 80%
поставок газу російському концер-
ну «Газпром», Німеччина посилить
свою енергетичну залежність, і це
буде мати серйозні наслідки для
енергетичної безпеки ЄС. Негатив-
не ставлення до «Північного потоку
2» також висловив міністр енерге-
тики США Рік Перрі на зустрічі з
прем’єр-міністром України Володи-
миром Гройсманом. Важливою, у
цьому аспекті, є його заява про те,
що США готові працювати як парт-
нери з Україною в енергетичній
сфері.
Виклики у площині економіки
Ситуація в економіці характе-
ризується відносною макроеконо-
мічною стабільністю. У Європей-
ському банку реконструкції і
розвитку оновили прогноз зрос-
тання валового внутрішнього про-
дукту України за підсумками 2018
року. Банк прогнозує зростання
української економіки на 3,5% в
2018 році і 3% в 2019 році, в порів-
нянні з 2,5% в 2017 році. Як зазна-
чається у повідомленні банку, при-
йняття і впровадження нової угоди
stand-by з МВФ допоможе виріши-
ти потреби в короткостроковій
перспективі в зовнішньому фінан-
суванні України і підтримувати ма-
кроекономічну стабільність під час
виборчого циклу в 2019 році. У зві-
ті також відзначається, що швид-
кий темп зростання реальної заро-
бітної плати і грошових переказів
стимулював споживання серед на-
селення, а інвестиції в основні фон-
ди продовжували досить швидко
зростати протягом перших двох
кварталів 2018 року, хоча і повіль-
ніше, ніж в той же період в минуло-
му році.
У Національному банку при-
пускають, що Україна до кінця 2018
року може отримати транш від
Міжнародного валютного фонду в
межах 1,5-1,9 мільярда доларів, а
головною умовою для отримання
цих коштів є прийняття Україною
бюджету на 2019 рік.
Крім цього, важливою є ратифі-
кація Верховною Радою України
Меморандуму про взаєморозумін-
ня і кредитну угоду між Україною

11. 11
та ЄС про отримання макрофінан-
сової допомоги у розмірі 1 млрд
євро. Її отримання говорить про
прогрес у виконанні Україною низ-
ки серйозних вимог ЄС, серед
яких - просування процесу прива-
тизації, в тому числі продаж що-
найменше 200 об’єктів, власником
яких є держава, і реформа системи
управління державних підпри-
ємств, в тому числі - створення не-
залежного правління Укренерго.
ЄС також вимагає створення кор-
поративної системи управління
державних банків, просування ро-
боти із повернення активів,
пов’язаних із безнадійними креди-
тами, змін у системі запобігання
відмиванню коштів, як того вима-
гає Угода про асоціацію Україна-
ЄС. Виконання даних умов, на дум-
ку ЦДАКР, сприятиме подальшій
стабілізації макроекономічної си-
туації та європейській інтеграції
України. Крім того, ЦДАКР вважає,
що у цьому аспекті, ключовим фак-
тором стане продовження міжна-
родного кредитування України.
Черговий транш МВФ та фінансова
допомога з боку інших міжнарод-
них інституцій матиме важливий
психологічний ефект і сприятиме
безпроблемному проходженню
осінню-зимового фінансово-еко-
номічного сезону. Крім цього,
Україні слід активізувати співро-
бітництво в енергетичній сфері з
США. У цьому контексті показо-
вою є заява міністр енергетики
США Ріка Перрі у ході зустрічі з
представниками Американської
торгової палати в Україні та Бізнес-
ради США-Україна. Американ-
ський чиновник заявив, що Украї-
на має великий ресурсний
потенціал і може стати «європей-
ським Техасом», адже може бути
основним постачальником в плані
завозу скрапленого газу через
Польщу, а потім звідти забезпечу-
вати Європу. Він додав, що багато
американських компаній зацікав-
лені у співпраці з Україною: «У нас
є багато компаній, які будуть заці-
кавлені прийти сюди і поспілкува-
тися з українським урядом з питан-
ня геологічної розвідки, прокладки
планованих трубопроводів, інфра-
структурного потенціалу, який дає
багатьом громадянам України ро-
боту і поліпшення якості їхнього
життя».
Основні виклики
всередині держави
Серед найбільш важливих по-
дій у внутрішньополітичній сфері,
на думку ЦДАКР, є виборча кампа-
нія в Україні та створення Україн-
ської православної церкви.
Стосовно виборчих перегонів,
слід відмітити, що за соцопитуван-
нями КМІС, Центру Разумкова та
Соціологічної групи Рейтинг ліде-
рами президентського рейтингу є
Юлія Тимошенко, Володимир Зе-
ленсьий та Петро Порошенко. Так,
Ю.Тимошенко готові підтримати

12. 12
21% тих, хто визначився з вибором
та мають намір взяти участь у голо-
суванні. В.Зеленського підтриму-
ють 11%, П.Порошенка – 10%, А.
Гриценка – 10%, Ю.Бойка – 9%,
О.Ляшка – 8%, С.Вакарчука – 6%,
Є.Мураєва – 5%. Рейтинг інших
кандидатів – менше 5%. За останні
півроку відбулося помітне зрос-
тання рейтингу Ю.Тимошенко. Та-
кож на тлі зменшення рейтингів
С.Вакарчука майже вдвічі зріс по-
казник В.Зеленського. У свою чергу
внаслідок появи у списку кандида-
тів Є.Мураєва значно зменшився
рейтинг В.Рабіновича. Значні шан-
си на потрапляння у парламент ма-
ють сім політичних сил. Лідером
рейтингу залишається Батьківщи-
на, яку готові підтримати 22% опи-
таних, які вже визначилися і мають
намір голосувати. Підтримка партії
«Слуга народу» складає 11%, Гро-
мадянської позиції – 10%, Опози-
ційного блоку – 9%, БПП Солідар-
ність – 8%, Радикальної партії – 7%,
партії «Наші» Є.Мураєва – 5%. У
піврічній динаміці помітне зрос-
тання популярності партій Бать-
ківщина, «Слуга народу» та
УКРОП. З появою політичного
проекту Є.Мураєва «Наші» значно
знизився рейтинг партії «За жит-
тя».
Деяким подразником внутріш-
ньополітичної ситуації стали так
звані «вибори» в ОРДЛО, за ре-
зультатами яких Кремль намагався
легітимізувати нове маріонеткове
керівництво так званих «ДНР» та
«ЛНР». За результатами псевдови-
борів новими керманичами стали
Денис Пушилін та Леонід Пасічник.
«Вибори» суперечать Мінським до-
мовленостям, через що зазнали
жорсткої критики з боку міжна-
родного співтовариства. На думку
ЦДАКР, їх проведення демонструє
абсурдність так званих «респу-
блік», безпосередній зв’язок теро-
ристів із Москвою, небажання РФ
виконувати Мінські домовленості.
Через це, не виключено, що на РФ
можуть бути накладені нові санк-
ції, що ще більше погіршить еконо-
мічний стан РФ.

13. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 листопада 2018
13
Інвестиції та приватизація в
ОПК це не тільки гроші та техноло-
гії для економіки. Одночасно це за-
гроза для нацбезпеки.
В розрізі залучення іноземних
інвестицій та майбутньої привати-
зації необхідно зберігати баланс
між вітчизняною та іноземною
власністю в структурі ОПК, та три-
мати під контролем стан виробни-
чих потужностей та збереження
технологій.
Чому це важливо
Особливістю оборонно-про-
мислового комплексу є його за-
мкнутість з точки зору допуску
іноземних інвесторів, та зарубіж-
них технологій. Це в деякій мірі є
його недоліком. У той же час, поді-
бна «замкнутість» створює умови,
при яких ОПК є однією з важливих
сфер господарювання, які прони-
зують міжгалузевий баланс країни.
Тому й кажуть що ОПК України
може стати «локомотивом» розви-
тку економіки країни і здатний за-
безпечити її сталий розвиток.
З одного боку оборонка - це
привабливе поле для зарубіжних
інвесторів. Є успішні приклади ін-
вестицій, якщо не в ті підприєм-
ства, які безпосередньо виробля-
ють кінцевий продукт, то в
підприємства високотехнологіч-
них галузей, що випускають вузли,
деталі та комплектуючі або вироби
подвійного призначення.
Ризики іноземних інвестицій
та приватизації стратегічних
підприємств ОПК
У дзеркалі
експертноі
думки
Віктор Плахута,
виконавчий директор Фонду «Вільна Україна»
В розрізі залучення іноземних інвес-
тицій та майбутньої приватизації
необхідно зберігати баланс між
вітчизняною та іноземною власніс-
тю в структурі ОПК, та тримати
під контролем стан виробничих
потужностей та збереження тех-
нологій

14. 14
Але при цьому існує можливість
створення загрози для оборони краї-
ни і безпеки держави шляхом при-
дбання прав щодо стратегічних під-
приємств або їх майна іноземними
інвесторами (або організаціями, що
перебувають під їх контролем). Від-
повідно, ризики для держави при та-
ких угодах повинні прораховуватися.
Обмеження суверенітету через
інвестиції та приватизацію
В цьому немає нічого дивного,
оскільки, виступаючи в якості каталі-
затора розвитку економік держав-ре-
ципієнтів, іноземні інвестиції одно-
часно містять в собі і чималі ризики,
пов’язані з обмеженням економічно-
го суверенітету таких держав.
Особливо коли іноземні інвесто-
ри можуть перебувати під контролем
недружніх держав. З огляду на те, що
сучасні глобалізаційні процеси у сві-
товій економіці багато в чому обмеж-
или застосування традиційних для
торгового обороту митно-тарифних
заходів захисту національної еконо-
міки, держави - реципієнти інвести-
цій змушені на рівні національного
законодавства розробляти нові меха-
нізми, що дозволяють здійснювати
ефективний державний контроль
іноземних інвестицій в найважливі-
ші сектори національних економік.
Якою має бути політика держави
Стратегія національної безпеки:
• визначає Україну та Росію стра-
тегічними конкурентами, а ро-
сійську загрозу як таку, що має
довгостроковий характер;
• визначає серед актуальних за-
гроз національній безпеці Укра-
їни - блокування зусиль України
щодо протидії монополізації
стратегічних галузей національ-
ної економіки російським капі-
талом;
• визначає необхідність та важ-
ливість утримання військових і
технологічних переваг та досяг-
нення повної незалежності від
Росії у питаннях виробництва
озброєнь та військової техніки.
З огляду на це уряд всіляко вітає
іноземні інвестиції в економіку,
але якщо це не створює неви-
правданого ризику для держав-
ної безпеки. Тому важливо за-
безпечити наступне:
• захист чутливих технологій та
виробничих потужностей через
аналіз іноземних інвестицій (та
експортний контроль),
• нейтралізація здійснення таких
закупівель ворожими країнами
(запобігання агресивній про-
мисловій політиці країн-конку-
рентів);
• запобігання втраті постачання
або неподільності продукції
(мінімізація ризиків виведення
в офшори, скорочення поста-
чання або ж повної втрати по-
стачання критичних компонен-
тів оборонних програм);
• запобігання впливу на оборон-
не співробітництво з боку воро-

15. 15
жих країн (мінімізація ризиків
купівлі постачальника оборон-
ного ланцюгу, наприклад Росі-
єю).
Іноземний досвід
Цікавим є досвід законодавства
розвинених країн Заходу щодо за-
хисту своєї економіки від торгової
агресії з боку інших держав.
США
Так, в 1988 р в США була при-
йнята спеціальна поправка Ексон-
Флоріо(theExon–FlorioAmendment
50 U.S.C. app 2170), яка дозволяє
уряду блокувати іноземні інвести-
ції, що загрожують національній
безпеці.
Директор ЦРУ У.Кейсі сформу-
лював свою точку зору на іноземні
інвестиції як на «троянського
коня» - дружнього зовні, але що
містить усередині потенційну не-
безпеку. Його побоювання в осно-
вному базувалися на основі аналізу
зростаючого числа трансферів тех-
нологій. Поправка Ексон-Флоріо
була реакцією на зростаючі підозри
Конгресу, що багато іноземних ка-
піталовкладень та придбання акти-
вів проводилося з метою привлас-
нення технологій.
Згідно з поправкою, президент
може заблокувати інвестиції, коли
«існують достовірні докази, що іно-
земні інвестиції можуть послабити
національну безпеку». Президент
Рейган делегував процес розгляду
іноземних інвестицій Комітету по
Іноземним інвестиціям США
(Comitee on Foreign Investment in
the United States).
Швейцарія
Частка іноземної власності в
оборонних підприємствах Швей-
царії, особливо таких країн, як
США і Німеччини, досить висока.
Так, фірма Oerlikon Contraves AG
(виробник малокаліберного зе-
нітного озброєння) входить до
складу німецького концерну
Rheinmetall AG, а пакет акцій
швейцарської фірми Mowag - про-
відного виробника бойових бро-
ньованих машин належить з 2004
року американської корпорації
General Dynamics.
Наявність іноземної власності
сприяє подальшому розвитку вій-
ськової промисловості, але разом з
цим створює і ряд проблем. Так,
злиття національних підприємств
ОПК з іноземними компаніями
частково позбавило Швейцарію
можливості контролювати діяль-
ність оборонних фірм, а поглинан-
ня цими компаніями підприємств
вітчизняного ОПК та закупівлі за
кордоном можуть ускладнити реа-
лізацію національної політики з
контролю над експортом озброєнь.
Канада
Канада в 2009 р. змінила Закон
про інвестиції (Investment Canada
Act), ввівши за прикладом США
процедуру перевірки іноземних ін-
вестицій на відповідність вимогам
національної безпеки.
Так, в 1988 р в США була прийнята
спеціальна поправка Ексон-Флоріо
(the Exon–Florio Amendment 50 U.S.C.
app 2170), яка дозволяє уряду блоку-
вати іноземні інвестиції, що загро-
жують національній безпеці
Згідно з поправкою, президент
може заблокувати інвестиції, коли
«існують достовірні докази, що
іноземні інвестиції можуть посла-
бити національну безпеку»

16. 16
Австралія
Відповідно до Закону про іно-
земні поглинання Австралії 1975 р.
(Foreign Acquisitions and Takeovers
Act 1975) для прийняття рішення
про допуск іноземних інвестицій
використовується перевірка на
протиріччя національним інтере-
сам. Як вказується в Стратегії іно-
земних інвестицій Австралії, під-
готовленої Радою з перевірки
іноземних інвестицій (Foreign
Investment Review Board), уряд Ав-
стралії розглядає вплив іноземних
інвестицій на можливість Австра-
лії захистити свої стратегічні інтер-
еси і інтереси безпеки.
Україна: що потрібно робити
У цьому сенсі Україні необхідно
перейняти дуже цінний досвід
США та інших західних країн, які
захищають свою безпеку від зама-
хів з боку інших держав.
Центром уваги політики Украї-
ни щодо іноземних інвестицій по-
винно бути визначення та оцінка
наслідків будь-якої транзакції для
національної безпеки, зокрема, від-
повідь на запитання про те, чи
пов’язана така транзакція з ризи-
ком для технологій та спромож-
ностей, якими можна скористатися
для того, щоб створити загрозу для
оборонних або розвідувальних
можливостей України та союзни-
ків, або ж послабити їх.
України не повина обрізати всі
торгівельні та інвестиційні стосун-
ки із своїми стратегічними конку-
рентами: ми маємо зосередитися
на захисті потенційно військових
технологій, що мають критичну
вагу для національної безпеки.
Найпотужнішими інструмента-
ми захисту чутливих технологій та
інших критичних спроможностей
держави є аналіз іноземних інвес-
тицій.
З метою створення процедури
попереднього узгодження угод або
встановлення контролю іноземно-
го інвестора необхідно зробити
обов’язковим проведення експерт-
ної оцінки ймовірності реалізації
виявлених загроз національним ін-
тересам, а також розробити і за-
твердити на підзаконному рівні ме-
тодику виявлення загроз обороні
країни і безпеці держави при здій-
сненні операцій або встановлення
контролю іноземного інвестора над
господарськими товариствами, що
мають стратегічне значення. Мето-
дика виявлення загроз обороні кра-
їни і безпеці держави може містити
перелік індикативних критеріїв для
уповноважених органів за зразком
ст. 721 (f) поправки Ексон - Флоріо,
в якій перераховуються основні
фактори, що враховуються при ви-
значенні загрози національній без-
пеці США. Перелік носить відкри-
тий характер і в числі іншого
передбачає врахування наслідків
для виробництва продукції обо-
ронного призначення і експорту
продукції і технологій військового
З метою створення процедури
попереднього узгодження угод або
встановлення контролю іноземного
інвестора необхідно зробити
обов’язковим проведення експерт-
ної оцінки ймовірності реалізації
виявлених загроз національним
інтересам, а також розробити і
затвердити на підзаконному рівні
методику виявлення загроз обороні
країни і безпеці держави при здій-
сненні операцій або встановлення
контролю іноземного інвестора над
господарськими товариствами, що
мають стратегічне значення

17. 17
призначення в інші країни, вплив
на технологічне лідерство країни в
сферах, що зачіпають національну
безпеку, вплив на критичну інфра-
структуру, включаючи основні
енергетичні активи і т. д.
Обов’язковим елементом про-
цедури допуску інвестицій в стра-
тегічні галузі української економі-
ки також має стати оцінка
економічного і соціального ефекту
таких інвестицій, який за своїм
значенням може врівноважити
можливі негативні наслідки в сфе-
рі національної безпеки. Необхід-
но усвідомлювати, що побудова
ефективної системи забезпечення
національної безпеки в сфері іно-
земних інвестицій вимагає засто-
сування збалансованого підходу,
що дозволяє враховувати як при-
ватний інтерес іноземного інвес-
тора в застосуванні по відношен-
ню до його інвестицій
транспарентних і економічно об-
грунтованих критеріїв допуску в
економіку України, так і публіч-
ний інтерес в прояві державою ро-
зумної гнучкості при визначенні
загроз національній безпеці, які
потребують обмеження іноземних
інвестицій.
Для цього в країні потрібно
створити урядову комісію з контр-
олю за здійсненням іноземних ін-
вестицій, яка буде опікуватися
цими питаннями. На думку бага-
тьох експертів, провідну роль в та-
кій комісії повинен відігравати
центральний орган виконавчої
влади, що забезпечує формування
та реалізує державну військово-
промислову політику. Створення
його передбачено в ЗУ «Про націо-
нальну безпеку України».
ВИСНОВОК
Отже, які питання необхідно
врегулювати задля безпечного за-
лучення іноземних інвестицій в
оборонний сектор та перед почат-
ком приватизації підприємств
ОПК:
1. врегулювати загальний по-
рядок здійснення іноземних інвес-
тицій в країні:
2. врегулювати порядок здій-
снення іноземних інвестицій у гос-
подарські товариства, що мають
стратегічне значення для забезпе-
чення оборони країни і безпеки
держави:
- введення обмежень для іно-
земних інвесторів і для групи осіб,
в яку входить іноземний інвестор,
по їх участі в статутних капіталах
господарських товариств, що ма-
ють стратегічне значення для за-
безпечення оборони країни і без-
пеки держави);
3. створити урядову комісію з
контролю за здійсненням інозем-
них інвестицій;
4. забезпечити ефективність
державного контролю за привати-
зацією підприємств та організацій
оборонного комплексу:
- забезпечення ефективності
Для цього в країні потрібно створи-
ти урядову комісію з контролю за
здійсненням іноземних інвестицій,
яка буде опікуватися цими питан-
нями

18. 18
державного контролю за зміною
форм власності в процесі привати-
зації підприємств і організацій
оборонного комплексу і запобіган-
ня нанесення шкоди для націо-
нальної безпеки країни.

19. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 листопада 2018
19
Естонский Давид проти російського Голіафа:
як працює естонська контррозвідка
Західні спецслужби протягом
останніх років звертають увагу на
все більш активну розвідувальну
діяльність Росії, що фактично до-
сягла рівня часів «холодної війни».
Особливо вразливим до шпигун-
ської діяльності Москви залиша-
ється східний фланг НАТО. Краї-
ни, які раніше входили до складу
Організації Варшавського догово-
ру, та колишні республіки СРСР,
що знаходяться на цьому фланзі,
дають собі з цим раду, хто як може.
Однією з найгарячіших ділянок
цього «фронту» таємної війни, без-
сумнівно, є Естонія як з огляду на
місце розташування, так і на «ба-
ласт» радянського періоду історії
(зокрема, значний відсоток етніч-
них росіян). Такі складні умови не
завадили естонцям створити ефек-
тивний контррозвідувальний апа-
рат. Навряд чи є якась інша країна-
член НАТО, де б так часто
затримували російських шпигу-
нів1
.
Поліція безпеки (естонською –
«Kaitsepolitseiamet»), відома як
«КАПО», вважається однією з най-
кращих та найбільш стійких до ро-
сійської інфільтрації спецслужб
колишнього Східного блоку. Зре-
штою, це визнають і самі росіяни,
для яких естонська контррозвідка
1 Estońscy łowcy szpiegów. – [Електронний ре-
сурс]. – Режим доступу: https://www.
infosecurity24.pl/sluzby-specjalne/estonscy-
lowcy-szpiegow-analiza
Володимир Паливода,
головний консультант відділу проблем національної безпеки
Національного інституту стратегічних досліджень

20. 20
віддавна є одним із найбільш сер-
йозних противників у Європі. Вже
на початку 1990-х років «КАПО»
встановила тісні партнерські кон-
такти з британськими спецслужба-
ми. Це було однією з причин того,
що Василь Мітрохін зі своїм доро-
гоцінним архівом про роботу ра-
дянської розвідки потрапив через
Таллінн саме до Великої Британії, а
не за океан2
.
За останнє десятиліття в Естонії
мала місце низка затримань росій-
ських агентів, серед яких були й
співробітники «КАПО». Найваж-
ливіше значення мала справа Гер-
мана Сімма, оскільки йшлося про
безпеку не лише Естонії, але усього
Північноатлантичного альянсу. Ве-
ликим успіхом «КАПО» стало за-
тримання шпигуна у власних ря-
дах. Справа Олексія Дрессена
демонструє, що естонці мусять по-
стійно і всюди дотримуватися
принципу надзвичайно обмеженої
довіри, тому що невідомо, де ще си-
дять подібні «сплячі» агенти. Тягар
радянського минулого залишаєть-
ся проблемою і для самої спецслуж-
би, у чому переконує справа Воло-
димира Вейтмана.
Характерно, що починаючи з
2014 р., ймовірно, у зв’язку зі швид-
2 Співробітник архівного відділу ПГУ КДБ
СРСР, який протягом багатьох років робив
копії з оперативних матеріалів. Намагався
передати свій архів ЦРУ США, але йому там
не повірили. У 1992 р. британською розвід-
кою був вивезений разом із родиною за кор-
дон
ким зростанням загрози з боку Ро-
сії, естонці стали ставитися до во-
рожих агентів дуже твердо. Якщо у
випадку шпигунів на високому рів-
ні «КАПО» планує оперативні ком-
бінації на довгострокову перспек-
тиву, то агентуру нижчого рівня,
яка не має доступу до державної
таємниці та не обіймає високих по-
сад, а займається переважно спо-
стереженням, естонці швидко за-
тримують, судять і доводять
інформацію про це до суспільства.
Така позиція свідчить про підви-
щену пильність естонської сторо-
ни, яка чудово усвідомлює, що у
відносинах з Москвою треба пово-
дитися твердо. За словами колиш-
нього аналітика Агентства націо-
нальної безпеки США Джона
Шиндлера, естонці так довго мали
справу з росіянами, а раніше – з Ра-
дянським Союзом, що інтуїтивно
відчувають російську розвідуваль-
ну «культуру» і методи їх роботи3
.
«КАПО» не замовчує і не легко-
важить фактів затримання та де-
портації російських шпигунів. У
щорічному звіті про стан держав-
ної безпеки, який випускається з
1998 р., спецслужба викриває мето-
ди роботи розвідувальних органів
РФ, називаючи людей та організа-
ції, які підозрюються в контактах з
ними. Згаданий детальний звіт про
3 The Estonian Spymasters. – [Електронний ре-
сурс]. – Режим доступу: https://www.
foreig naf fairs.com/ar t icles/cent ra l-
europe/2014-06-03/estonian-spymasters

21. 21
роботу «КАПО», до речі, був пер-
шою публікацією такого роду у сві-
ті. Той факт, що Естонія має одну з
найбільш результативних контр-
розвідувальних служб на східному
напрямку, підтверджується ефек-
тивною інформаційною війною
(йдеться не лише про оприлюднен-
ня інформації про затримання
шпигунів), а також суворістю сис-
теми правосуддя: іноземні агенти
зазвичай отримують максимальне
покарання.
Звідки ж походять джерела та-
кої результативності? Позитивну
роль відіграли повна люстрація
апарату органів безпеки та застосу-
вання так званого «нульового варі-
анту». Хоча, могло статися й інак-
ше, про що говорить історія
діяльності агента впливу Росії в Ес-
тонії Едгара Савісаара. Коли у 1990
р. він очолив Раду міністрів Естон-
ської РСР, то організував з колиш-
ніх офіцерів МВС нову спецслужбу
(«Eriteenistus»). Після відновлення
Естонією своєї незалежності Едгар
Савісаар автоматично став
прем’єр-міністром. У 1991 р. була
створена «КАПО», однак глава
уряду не підпорядковував їй
«Eriteenistus», і навіть почав пра-
цевлаштовувати там колишніх офі-
церів КДБ. У 1992 р. Едгар Савісаар
пішов у відставку, а його спецслуж-
ба була розпущена. Пізніше полі-
тик заснував приватну охоронну
фірму «SIA», основу якої складали
співробітники «Eriteenistus». Пере-
буваючи у 1995 р. на посаді міні-
стра внутрішніх справ, Едгар Саві-
саар використовував цю фірму для
негласного спостереження за чле-
нами уряду та президентом.
Влада незалежної Естонії одні-
єю з важливих проблем визнала
колишніх офіцерів КДБ та радян-
ської армії, але була змушена час-
тину з них використовувати для
роботи у нових державних органах.
Наприклад, єдиними вузькоспеціа-
лізованими фахівцями в країні
були співробітники оперативно-
технічного відділу КДБ ЕРСР, тому
керівництво «КАПО» залишило їх
на службі для того, щоб вони під-
готували собі зміну. Це була дуже
незначна кількість людей, яких не
допускали до важливої оператив-
ної інформації. Як потім
з’ясувалося, більша частина цієї
групи мала контакти з російськими
спецслужбами. У 1995 р. був при-
йнятий закон «Про порядок реє-
Джерело: http://www.pribalt.net/

22. 22
страції та викриття осіб, котрі слу-
жили або співпрацювали з
розвідувальними чи контррозвіду-
вальними органами безпеки або
збройними силами країн, що оку-
пували Естонію», який мав мінімі-
зувати ризики, пов’язані з колиш-
німи співробітниками КДБ ЕРСР.
Але він не зміг кардинально вирі-
шити цю проблему. Багато осіб, які
підпадали під дію закону, в обмін
на безкарність і анонімність добро-
вільно призналися у співпраці з
КДБ. Це серйозно ускладнило росі-
янам контакти з ними, хоча повніс-
тю такої можливості не усунуло. У
кожному з гучних шпигунських
скандалів останніх років виявляло-
ся, що офіцери ФСБ або СЗР РФ,
які вербували або мали на зв’язку
агентуру в Естонії, свого часу про-
ходили службу в КДБ ЕРСР (так, з
Германом Сіммом та Володимиром
Вейтманом контактували Валерій
Зенцов та Микола Єрмаков).
Розвідувальну діяльність на те-
риторії Естонії проводять усі три
головні російські спецслужби: СЗР,
ФСБ та ГРУ ГШ ЗС РФ. Найбільшу
активність ФСБ проявляє у при-
кордонних районах, залучаючи до
співробітництва російськомовних
жителів Естонії, які часто подоро-
жують до рідних у Росію. Указом
президента РФ від 17 червня 2007
р. етнічним росіянам з країн Балтії
дозволений безвізовий в’їзд до РФ.
ФСБ вербує агентуру й з кримі-
нального середовища, зокрема з
числа контрабандистів. Нелегаль-
ний перетин кордону використову-
ється росіянами як основа для вер-
Джерело: https://cdn.yenicag.ru/files/uploads/2018/02/special.jpg

23. 23
бування. З іншого боку, для
естонської контррозвідки однією з
найбільших проблем залишається
недостатній контроль над сухопут-
ним кордоном з Росією. Переважна
його частина проходить через лі-
систу та горбисту місцевість, а
контрабандисти дуже добре зна-
ють, де знаходяться камери спосте-
реження і легко їх обходять.
СЗР, у свою чергу, працює з цін-
ними агентами, які часто є співро-
бітниками важливих інституцій і
мають доступ до державної таєм-
ниці. Зовнішньополітична розвід-
ка активно працює теж в економіч-
ній сфері. Натомість всі три
спецслужби зацікавлені у здобу-
ванні інформації на тему НАТО,
передусім, щодо підрозділів Альян-
су, розквартированих в Естонії, або
багатонаціональних навчань, що
проходять на її території. Особли-
вий інтерес Москва проявляє до
Об’єднаного центру передових тех-
нологій з кіберзахисту НАТО. СЗР
та ГРУ націлюють свою агентуру на
отримання закритих даних про
оборонне планування, співробіт-
ництво у рамках Альянсу, розвиток
збройних сил, оборонну промисло-
вість, сили територіальної самоо-
борони, інфраструктуру. Відомо,
що російські «дипломати» збира-
ють детальну інформацію про мос-
ти, розташовані на півдні Естонії
Джерело: https://www.kompravda.eu/daily/26754/3784325/

24. 24
вздовж автомагістралі, яка з’єднує
кордон РФ з Балтійським морем, та
стратегічної залізничної лінії.
Росіяни ведуть розвідувальну
діяльність проти Естонії як з влас-
ної території, так і з території по-
сольства РФ у Таллінні та Генераль-
них консульств у Тарту і Нарві. У
естонській контррозвідці вважа-
ють, що майже кожен третій спів-
робітник цих представництв – офі-
цер спецслужб. На відміну від
російських «дипломатів», які пра-
цюють, скажімо, у Польщі або Че-
хії, їх колеги у країнах Балтії не
лише збирають розвідувальну ін-
формацію, але й займаються під-
ривною діяльністю проти влади.
В останніх звітах «КАПО» звер-
тається увага на те, що спецслужби
РФ поступово змінюють вид при-
криття для своїх співробітників,
які все частіше виступають не як
дипломати, а як бізнесмени чи
журналісти. Крім того, для зв’язку
з агентурою використовуються не-
легали. Російські розвідники тепер
надають перевагу зустрічам зі свої-
ми агентами на території третіх
країн, що демонструє, як Москва
боїться естонської контррозвідки.
У січні 2017 р. Поліція безпеки
затримала співробітника ГРУ, який
потім був засуджений на п’ять ро-
ків позбавлення волі. Це був пер-
ший випадок затримання військо-
вого розвідника у сучасній історії
країн Балтії. Для ГРУ Естонія є «во-
ротами» до НАТО, до проблемати-
ки всього Альянсу. Росіяни не при-
ховують, що мають підвищений
розвідувальний інтерес до невели-
кої сусідньої держави. За словами
завідувача відділом Прибалтики
Інституту СНД Михайла Алексан-
дрова, «нас цікавить план НАТО
щодо прикриття Прибалтійського
регіону в разі загострення відно-
син між Росією і НАТО, у разі по-
чатку військових дій. Оскільки ес-
тонці дуже сильно інтегровані в
розвідувальне співтовариство
НАТО, є одним з його активних
учасників, вони, звісно, знайомі і з
сучасними методами роботи про-
ведення операцій проти Росії, тому
і така інформація теж представляє
для нас суттєвий інтерес»4
.
Активність російської розвідки
особливо посилюється під час про-
ведення в Естонії великих навчань
НАТО. У таких випадках ГРУ вико-
ристовує не тільки агентуру, але й
БПЛА, якими оснащений військо-
вий спецназ. Багато дронів з каме-
рами було зафіксовано в естон-
ському небі у квітні 2015 р., коли
проходили маневри «Trident
Jaguar». Роком раніше, у ході підго-
товки спеціальних сил НАТО в
тому ж регіоні, росіяни встановили
дві телефонні «вежі-привиди», за
4 Российский эксперт: Центр киберзащиты
НАТО - одно из основных направлений на-
шей разведдеятельности в Эстонии. – [Елек-
тронний ресурс]. – Режим доступу: http://
rus.delfi.ee/daily/estonia/rossijskij-ekspert-
centr-kiberzaschity-nato-odno-iz-osnovnyh-
napravlenij-nashej-razveddeyatelnosti-v-
estonii?id=66566523

25. 25
допомогою яких вони отримали
номери ІМЕІ мобільних телефонів
військовиків Альянсу. Наявність
таких даних дає можливість спо-
стерігати за рухом особового скла-
ду спецпідрозділів НАТО.
Штаб згаданих навчань знахо-
дився на базі Еаметса, поблизу міс-
та Пярну. Це один з трьох найбільш
цікавих для росіян естонських вій-
ськових об’єктів, крім Вову та Ема-
рі (тут розташовані літаки НАТО).
Протягом 2016 р. «КАПО» зафіксу-
вала тут одинадцять підозрілих ви-
падків фото- та відеозйомки бази
та її персоналу. Недалеко від бази
Еаметса знаходиться село Сінді, на-
селене переважно етнічними росія-
нами. У Поліції безпеки вважають,
що серед них є особи, які співпра-
цюють зі спецслужбами РФ.
За часів президентства Володи-
мира Путіна ФСБ отримала право
проводити розвідувальну діяль-
ність на усьому пострадянському
просторі. Розвідувальні відділи
Прикордонної служби (з 2003 р. у
складі ФСБ) працюють на суміжній
з Естонією території. За проведен-
ня «глибокої» розвідки відповіда-
ють Управління ФСБ по Псков-
ській області та Управління ФСБ
по Санкт-Петербургу і Ленінград-
ській області, хоча більш важливі
операції (такі, як викрадення спів-
робітника «КАПО» Естона Кохвера
у 2014 р.) організовує Центральний
апарат ФСБ у Москві. Відомо, що
на початку 2007 р. полковник Ан-
дрій Лобанов з Управління ФСБ по
Санкт-Петербургу і Ленінградській
області здійснив кілька спроб вер-
бовки естонських громадян. Неза-
баром після цього відбулися вулич-
ні заворушення, спровоковані
проросійськими радикалами під
приводом захисту пам’ятника ра-
дянським воїнам у Таллінні. Полі-
ція безпеки не отримала безпосе-
редніх доказів того, що саме
розвідка керувала цією операцією
(яка, до речі, супроводжувалась
потужною кібератакою на Есто-
нію), але було встановлено, що з
проросійськими активістами таєм-
но зустрічалися «дипломати» з по-
сольства РФ.
За офіційними даними, у 2015-
2016 рр. в Естонії було затримано і
засуджено п’ятьох агентів ФСБ
(жоден з них не був естонцем за на-
ціональністю). Три з них мали по-
двійне громадянство (естонське та
російське), один - естонське, ще
один був особою без громадянства.
Олександр Руднєв працював на ро-
сійські спецслужби протягом двох
років. Він збирав інформацію про
армійські підрозділи, ситуацію на
військових базах, систему охорони
державного кордону та про співро-
бітників Південної префектури по-
ліції і прикордонної служби. Мак-
сим Груздєв «спеціалізувався» на
висвітленні діяльності органів без-
пеки та поліції. Павло Романов, за-
вербований ФСБ ще у 1994 р., був
досвідченим контрабандистом і

26. 26
доставляв до Росії не тільки това-
ри, але й інформацію про пости
охорони кордону, місця розташу-
вання камер спостереження, мето-
ди роботи прикордонників. Артем
Малишев працював на ФСБ з 2011
р., повідомляючи своїх кураторів
про пересування частин естонської
армії та підрозділів союзників по
НАТО. Алік Хучбаров мав 4-річний
«стаж» співробітництва і «контро-
лював» прикордонну заставу біля
населеного пункту Піуса5
.
Агентурна діяльність ФСБ в Ес-
тонії не обмежується подібним «мо-
ніторингом». У Москві йдуть в ногу
з прогресом і готують «заділи» на
майбутнє. У листопаді 2017 р.
«КАПО» затримала 20-літнього
Олексія Васильєва, підозрюваного у
шпигунській діяльності та кіберзло-
чинах. Він закінчив технічне учили-
ще у місті Сілламяе, де поглиблено
вивчав комп’ютерне програмуван-
ня. Пропрацювавши три роки,
юнак на деякий час виїхав до Росії (у
Поліції безпеки вважали, що там він
проходив спецпідготовку). Повер-
нувшись до Естонії, Олексій Васи-
льєв вступив на навчання до філії
Талліннського технічного універси-
тету у місті Кохтла-Ярве на спеці-
альність «автоматизація техноло-
гічних процесів»6
.
5 Annual review 2016. – [Електронний ре-
сурс]. – Режим доступу: https://kapo.ee/en/
content/annual-reviews.html
6 Спецслужба: Агент ФСБ пытался проник-
нуть в компьютерные сети Эстонии. – [Елек-
В одному з останніх щорічних зві-
тів «КАПО» говориться про так зва-
ну доктрину Герасимова (начальника
ГШ ЗС РФ), згідно з якою війна може
вестися невійськовими засобами,
щоб зменшити «готовність, волю і
цінності» противника7
. Загроза з
боку Росії для Естонії - це більше, ніж
просто класична розвідувальна ді-
яльність. Тому, крім боротьби з аген-
турою ФСБ, СЗР та ГРУ, контрроз-
відка приділяє особливу увагу
моніторингу ділового та медійного
середовищ. Естонці ретельно контр-
олюють, хто і куди хоче вкласти ін-
вестиції в їх країну, якою є структура
капіталу, де зареєстрований суб’єкт
господарювання. Зрештою, сам Во-
лодимир Путін у грудні 2010 р. наго-
лошував на потребі захисту росій-
ського бізнесу за кордоном і на
необхідності використання техніч-
ного та інтелектуального потенціалу
російської розвідки для реалізації
економічних інтересів держави. Роз-
відувальна діяльність, яка прово-
дитьсячерезЗМІтажурналістів,єще
більшнебезпечною.Засловамипред-
ставника «КАПО» Мартіна Арпо, ро-
сіяни нічого не зроблять військовою
силою, не створивши внутрішньої
загрози або враження в її наявності.
тронний ресурс]. – Режим доступу: https://
eadaily.com/ru/news/2017/11/10/ specsluzhba-
agent-fsb-pytalsya-proniknut-v-kompyuternye-
seti-estonii
7 Annual review 2015. – [Електронний ре-
сурс]. – Режим доступу: https://kapo.ee/en/
content/annual-reviews.html

27. 27
Кореспонденти, які прибувають з Ро-
сіїчасто«суміщають»посадизіслуж-
бою в розвідці. Їхні репортажі готу-
ються а сценаріями, написаними у
штаб-квартирах спецслужб у Москві.
Вони змальовують картину постра-
дянської Естонії як економічно, соці-
ально та культурно відсталої країни
на периферії Європи, де процвітає
неонацизм, а російськомовне насе-
лення піддається дискримінації. Не
кращою є ситуація і з російськомов-
нимиЗМІвЕстонії,якіінфільтровані
іноземною агентурою. Наприклад,
журнал «Балтийский мир» опосеред-
ковано фінансується Міністерством
закордонних справ Росії, а його голо-
вний редактор, колишній кореспон-
дент агентства «Regnum» Дмитро
Кондрашов, за даними Поліції безпе-
ки, пов’язаний з російською розвід-
кою. У свою чергу, власник видавни-
цтва «Tarbeinfo» і активіст російської
громади Володимир Ільяшевич є ко-
лишнім офіцером ПГУ (розвідка)
КДБ СРСР. ЗМІ - важливий елемент
агентурної боротьби РФ з Естонією.
Ефективно протидіяти цьому дуже
важко, бо майже 40 відсотків етніч-
них росіян взагалі не знають естон-
ськоїмови,адвітретинизнихнести-
каютьсязестонськимиЗМІ.Російські
медіа є потужним інструментом для
маніпулювання свідомістю значної
маси естонських росіян. Згідно з до-
слідженнями, проведеними у 2014 р.,
у разі суперечливих повідомлень
лише 6 відсотків росіян довіряють ес-
тонським ЗМІ. Більшість вірить у те,
що їм повідомлять російські медіа.
Джерело: https://eadaily.com/ru/news/2017/11/10/specsluzhba-agent-fsb-pytalsya-proniknut-v-
kompyuternye-seti-estonii

28. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 листопада 2018
28
Поняття «гібридної війни»
(далі – ГВ) нині настільки заяложе-
не й беззмістовне, що не доводить-
ся дивуватися науковим (!) статтям
на кшталт «гібридна війна проти
України у 1917–1920 рр.». Ця дефі-
ніція перетворилася її у суто про-
пагандистський штамп, або
«мем» – стійку одиницю інформа-
ції для масової свідомості. Проте
застосування нестандартних так-
тичних прийомів, підрив проти-
вника зсередини невоєнними спо-
собами, впровадження методів
воєнної хитрощі та дезінформу-
вання противника тощо становив
важливий елемент військового
мистецтва упродовж кількох тися-
чоліть існування війн та регуляр-
них армій. Досить згадати своєрід-
ну кодифікацію правил про «війну
як мистецтво омани» Сун Цзи та
інших китайських «стратагемних»
воєнних теоретиків і практиків
давніх часів.
Дослідники звертають увагу, на-
приклад, на схожість «рейду до-
бровольців Ігора Стрелкова на
Слов’янськ» із діями непідконтр-
ольного Москві загону Єрмака
(«ЧВК» сім’ї промисловців Строга-
нових) у Сибіру, або взаємодії Джу-
зеппе Гарібальді з королем Сарди-
нії Віктором Еммануїлом II, його
прем’єр-міністром Кавуром у війні
за об’єднання Італії у 1860-х рр.
(спочатку – активне використання
волонтерських «червоних сорочок»
«Гібридна» війна. Оформлення
концептуальних поглядів на сутність
конфліктності асиметричного типу
Дмитро Вєдєнєєв,
доктор історичних наук, полковник запасу
Андрій Слюсаренко,
кандидат історичних наук, полковник