Uploaded bycacds_ukraine
487 views

Newsletter 28 04-2017(71-8)

putins terror against Ukraine

Embed presentation

Downloaded 10 times
Безпековий огляд ЦДАКР № 8 (71) 28 квітня 2017 Редакційна колегія Зміст
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 28 квітня 2017 2 Безпековий огляд «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ» Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР, www.cacds.org.ua ) здійснюється аналітиками ЦДАКР за підтримки банку «Аркада». Для підготовки оглядів залучаються відомі експерти, дипломати, військові фахівці та спеціалісти усіх відомств, що працюють у безпековому середовищі України. Метою публікацій Безпекового огляду «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ» є оперативне та аналітичне інформування зацікавлених профільних структур, ЗМІ та громадян, що цікавляться актуальними проблемами безпеки України. Кожний огляд присвячений короткому періоду (1 – 2 тижні), та містить експертні думки, які можуть не збігатися з офіційною позицією української влади. @2014 Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння У разі цитування обов’язкове посилання на ЦДАКР Редакційна колегія: Бадрак В.В. – головний редактор, директор ЦДАКР Копчак В.І. – відповідальний секретар, заступник директора ЦДАКР Самусь М.М. — заступник директора ЦДАКР з міжнародних питань Члени Редакційної колегії: Бондарчук С.В. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки, генеральний директор ДК «Укрспецекспорт» (2005-2010 рр.) Згурець С.Г. – головний редактор журналу «Экспорт оружия и оборонный комплекс Украины», директор інформаційно- консалтингової компанії (ІКК) Defense Express Кабаненко І.В. – заступник міністра оборони (2014 р.), перший заступник начальника Генерального штабу ЗСУ (2012 – 2013 рр.), член Експертної Ради у галузі національної безпеки Конопльов С.Л. – директор Гарвардської програми з чорноморської безпеки та програми з безпеки США-Росія і США-Південна Азія, член Експертної Ради у галузі національної безпеки Литвиненко О.В. – заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Міхненко А.В. – головний редактор журналу «Ukrainian Defense Review» Паливода К.В. – голова правління банку «Аркада», член Експертної Ради у галузі національної безпеки Поляков Л.І. – голова Експертної Ради ЦДАКР, перший заступник міністра оборони України (2005 – 2007 рр.), заступник міністра оборони України (2014 р.) Рябих В.О. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки, директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії (ІКК) Defense Express Щербак Ю.М. – письменник та громадський діяч, Надзвичайний і Повноважний Посол України в США (1994 - 1998 рр.), міністр охорони навколишнього середовища (1991 - 1992)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 28 квітня 2017 3 ЗМІСТ Загальні оцінки У дзеркалі експертноі думки Аналітичні розробки Основні виклики і ризики для України у другій половині квітня 2017 року Новые российские дивизии – со старыми дырками? Ракетные войска стратегического назначения России: Сдерживание или угроза? Отголоски Балаклеи: невидимый фронт радиоэлектронной борьбы Активізація російської розвідки на європейському континенті Морская авиация современного ВМФ РФ: американский взгляд
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 28 квітня 2017 4 Фахівці Центру досліджень ар- мії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) пропонують свій аналіз ключових тенденцій у сфері безпе- ки і оборони другої половини квіт- ня 2017 року. Ризики воєнного характеру Фахівці ЦДАКР констатують зростання інтенсивності бойових дій на Донбасі впродовж поточного місяця. Так, лише з 15 по 27 квітня за територіальну цілісність України віддали життя 7 військовослужбов- ців ЗСУ, 33 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Гарячими точками на мапі бойових дій зали- шаються околиці Маріуполя, Авді- ївки, Мар’їнки, Красногорівки, Но- вотроїцького, Станиці Луганської та багатьох інших населених пунк- тів поблизу лінії розмежування. Під обстріл артилерії бойовиків потра- пили житлові квартали Авдіївки та Мар’їнки. Тенденція до збільшення числа ворожих обстрілів протягом другої половини квітня підтверджується звітами Спеціальної моніторинго- вої місії ОБСЄ в Україні (СMM). Так, на непідконтрольній Україні території Донбасу спостерігачі продовжують фіксувати численні факти порушення встановлених Мінськими домовленостями ліній відведення озброєнь. Найчастіше у звітах фігурують такі види військо- вої техніки бойовиків як: реактивні системи залпового вогню (РСЗВ), самохідні артилерійські установки (САУ), буксирувані гаубиці і танки. За оцінкою ЦДАКР, така ситуація свідчить про збереження високого рівня загроз конвенційного харак- теру на сході України. 20 квітня в інтерв’ю телеканалу Sky News глава держави оцінив за- гальну чисельність військової тех- ніки російських окупаційних військ на Донбасі у 700 танків, по- Загальні оцінки Основні виклики і ризики для України у другій половині квітня 2017 року Ситуація свідчить про збереження високого рівня загроз конвенційного характеру на сході України
5 над 1250 артилерійських систем та 300 одиниць РСЗВ. При цьому ЦДАКР звертає увагу на те, що на початку березня глава вітчизняно- го МЗС Павло Клімкін, виступаю- чи в Сенаті США, озвучив перед американським законодавцями інші оцінки – близько тисячі арти- лерійських систем, 400 танків, 800 бронеавтомобілів і 200 РСЗВ. Ана- логічними даними 7 квітня оперу- вав і прем’єр-міністр Володимир Гройсман на зустрічі з главами уря- дів Латвії, Литви та Естонії. Зважа- ючи, що протягом квітня ні україн- ська сторона, ні СMM ОБСЄ не оприлюднювали інформацію про таке радикальне збільшення (що- найменше на третину) одиниць військової техніки в так званих ЛДНР, у такий спосіб руйнується довіра до всього масиву даних, яким оперує офіційний Київ, звер- таючись до країн НАТО по військо- во-технічну допомогу. Окрім того, таке довільне оцінювання воєнної присутності Росії на Донбасі укра- їнськими високопосадовцями лише ускладнює пошук Заходом ефективних механізмів підтримки обороноздатності нашої країни. Свідченням погіршення безпе- кової ситуації на Донбасі попри чергове перемир’я, яке мало запра- цювати з 1 квітня, став підрив авто- мобіля з представниками СММ ОБСЄ на міні бойовиків, внаслідок чого загинув однин співробітник організації, двоє інших отримали поранення. За словами заступника голови СММ ОБСЄ Олександра Хуга, місце, де трапилася трагедія, відповідно до домовленостей не мало бути заміноване. Таким чи- ном у черговий раз можемо пере- свідчитись, що проросійські бойо- вики на Донбасі та їхні кремлівські куратори не мають жодного бажан- ня реалізовувати політику дееска- лації в зоні конфлікту. Фахівці ЦДАКР звертають ува- гу на ту обставину, що одразу після трагедії бойовики не допускали представників місії до місця злочи- ну. Натомість вони забезпечили «оперативну присутність» пропа- гандистів із каналу «Россия 24». Почерк Кремля в цьому випадку читається досить легко. Подібний симбіоз бойовиків та російських пропагандистів ми спостерігали довкола теракту з малайзійським Боїнгом та обстрілу зупинки в оку- пованому Донецьку. Відтак, РФ проводить інформаційну опера- цію, спрямовану на дискредитацію існуючих механізмів забезпечення світової та регіональної безпеки. В цьому контексті ЦДАКР зау- важує – даний трагічний випадок засвідчує ту обставину, що співро- бітники місії ОБСЄ на Донбасі ста- ли заручниками бездіяльності між- народних центрів сили щодо протидії російській агресії. Пока- зовим є інформаційний контекст теракту – предметом обговорення стало питання про тимчасове об- Довільне оцінювання воєнної при- сутності Росії на Донбасі україн- ськими високопосадовцями лише ускладнює пошук Заходом ефектив- них механізмів підтримки обороноз- датності нашої країни РФ проводить інформаційну опера- цію, спрямовану на дискредитацію існуючих механізмів забезпечення світової та регіональної безпеки
6 меження роботи ОБСЄ на Донбасі, а не реорганізацію місії в поліцей- ську, яка могла б відповідним чи- ном захистити свою діяльність. Ймовірно, цю ідею обговорили в ході телефонної розмови Держав- ний секретар США Рекс Тіллерсон та президент Порошенко. За пові- домленням Банкової, українська сторона запропонувала Вашингто- ну «активізувати розгляд питання про розміщення на Донбасі міжна- родного миротворчого континген- ту під егідою ООН». Ні для кого не секрет, що впро- довж трьох років протистояння Ро- сії та України на Донбасі сході краї- ни обговорювалися три можливих формати: миротворча місія ООН, миротворча місія ЄС та поліцей- ська місія ОБСЄ. Однак на практи- ці подібні пропозиції не врахову- ють фактори об’єктивної реальності – активну протидію ро- сійської сторони, небажання захід- них країн ставити під загрозу жит- тя і здоров’я своїх військовослужбовців та провоку- вати гонку озброєнь з Москвою, вимоги учасників нормандського формату залишатися в рамках Мін- ського процесу, неузгодженість з інтересами сепаратистських банд- формувань тощо. Тож навіть з огляду на те, що жертвами цієї си- туації стають члени СММ ОБСЄ, навряд чи Захід зважиться на сер- йозні кроки щодо розширення ін- струментарію організації. Загалом, розвиток регіональної обстановки підтверджує оцінки ЦДАКР щодо високої ймовірності подальшого загострення ситуації на Донбасі. Це, у свою чергу, ста- вить перед Україною комплексне завдання створення нової парадиг- ми власної регіональної політики, основою якої має стати симбіоз за- снованих на консенсусі влади і сус- пільства національних інтересів та стратегії використання будь-якої потенціальної можливості мінімі- зації впливу агресивного росій- ського імперіалізму. Внутрішньополітичні виклики Напередодні травневих свят та проведення пісенного конкурсу Євробачення в Києві ЦДАКР наго- лошує на тому, що Росія продовжує нарощувати потенціал викорис- тання інформаційного впливу на українське суспільство. Зберігаєть- ся висока ймовірність здійснення диверсій та провокацій, які можуть завершитись кровопролиттям. Традиційно, найбільші зусилля ро- сійські спецслужби можуть спря- мувати на дестабілізацію ситуації в контрольованих Києвом районах Донецької та Луганської областей, а також у великих містах Півдня та Сходу країни. Окрім того, ЦДАКР відзначає, що в дні 70-х роковин акції «Вісла» (28 квітня) в Польщі можливі інспі- ровані Росією провокації, спрямова- ні на підбурювання українців та по-
7 ляківдоміжнаціональноїворожнечі. Водночас рішучого засудження з боку вітчизняного МЗС та грома- дянського суспільства заслуговує акт вандалізму польських націона- лістів - руйнування української мо- гили у Підкарпатському воєводстві в селі Грушовичі, гміна Стубно. Об’єднання українців у Польщі вже висловило свій рішучий протест, на- звавши інцидент «черговою антиу- країнською провокацією». За інфор- мацією сайту InformNapalm, Москва активізувала свої зусилля, організу- вавши низку провокацій на украї- но-польському прикордонні. Дану ситуацію польське видання пов’язує з людьми з оточення помічника президента РФ Владислава Суркова і керівника Інституту країн СНД, де- путата Держдуми РФ Костянтина Затуліна. При цьому не слід примен- шувати відповідальність і польської влади, яка поставила україно-поль- ські відносини у залежність від без- перспективної дискусії, яку варто залишити історикам. Відтак, протягом першої декади травня існує ризик підбурення про- російськими агентами впливу окре- мих груп населення до силових ак- цій, спрямованих на розкол суспільства всередині країни та за- гострення протиріч у сфері націо- нальної пам’яті. Тому експерти ЦДАКР закликають до максималь- ного залучення громадського секто- ру в контексті забезпечення стій- кості України в інформаційному вимірі протистояння з Росією. Вкрай важливо також активно про- пагувати створення панєвропей- ської антипутінської мережі гро- мадських ініціатив і недержавних організацій. Саме посилення гори- зонтальних зав’язків з громадян- ським сектором європейських країн здатне сформувати реальний меха- нізм протидії інформаційним та те- рористичним впливам Кремля. Протягом квітня спостерігались нові ознаки економічної дезінте- грації України та окупованих тери- торій Донбасу. Так, з 25 квітня Україна повніс- тю припинила поставки електрое- нергії в неконтрольовані райони Луганської області у зв’язку з тим, що з боку споживачів зони АТО на- копичилися величезні борги. Росія, у свою чергу, розпочала «гумані- тарні» поставки електроенергії у ці райони. В той же час в ОРДЛО продо- вжується «націоналізація» україн- ських підприємств. На окупованій території Донбасу ватажки так зва- них ДНР і ЛНР примушують бойо- виків до травня поміняти україн- ські паспорти на «паспорти» сепаратистських утворень. Ця об- ставина може вказувати на плани Кремля видати бойовикам росій- ські паспорти за спрощеною про- цедурою (подібний сценарій реалі- зується в Абхазії, Південній Осетії та Придністров’ї). Тим самим Мо- сква створить додатковий стимул Не слід применшувати відповідаль- ність і польської влади, яка постави- ла україно-польські відносини у залежність від безперспективної дискусії, яку варто залишити істо- рикам
8 для місцевого населення вступати до «армійських корпусів» ЛДНР, командування яких останнім ча- сом постало перед проблемою бра- ку особового складу та низької мо- тивації в збройних формуваннях псевдореспублік. У зв’язку з цим, ЦДАКР нагадує, що на початку квітня Парламент Придністров’я звернувся до Мо- скви з проханням визнати паспорти невизнаної республіки. Місяцем ра- ніше придністровські депутати у першому читанні схвалили законо- проект про визнання російського триколора другим державним пра- пором «республіки». Відтак, не ви- кликає сумнівів те, що Кремль про- довжує свою повзучу експансію в регіоні, незважаючи на санкції та «стурбованість» Заходу. При цьому авторитарна модель управління з чітко вибудуваною виконавчою вертикаллю у воєнно-дипломатич- ній сфері дозволяє Кремлю, в за- лежності від тиску міжнародної кон’юнктури, оперативно переми- кати інформаційні, енергетичні, економічні, військові та інші важелі впливу на країни регіону. Відтак, ЦДАКР підтримує позицію народ- ного депутата Ірини Фрiз, яка поля- гає у відстоюванні права України на будь-які невійськові заходи для мі- німізації загроз і ризику викорис- тання території ПМР з метою агре- сії проти України. Важливим кроком для притяг- нення Кремля до відповідальності за порушення міжнародного права стало рішення Міжнародного суду ООН від 19 квітня в рамках позову України проти РФ. В ньому гаазька Феміда зобов’язала Москву забез- печити в Криму дотримання прав кримських татар, дозволити діяль- ність Меджлісу кримськотатар- ського народу і забезпечити до- ступність освіти українською мовою. У своїх попередніх досліджен- нях ЦДАКР відзначав - практика виконання вироків міжнародних судів великими державами свід- чить, що Київ навряд чи отримає компенсацію від Москви. Цілком очікувано Росія відразу продемон- струвала що не збирається викону- вати рішення суду. В кримській «владі» заявили, що рішення про заборону діяльності Меджлісу пе- реглядатися не буде, а кілька днів потому Північно-Кавказький окружний військовий суд засудив до 12 років колонії суворого режи- му кримського татарина Руслана Зейтуллаєва, якому інкриміновано організацію в Криму осередку «Хіз- бут-Тахрір». Щодо іншого пункту обвинува- чення (порушення Росією Конвен- ції про заборону фінансування те- роризму) все не так однозначно. Так в ухвалі Суду йдеться про те, що Україна не довела, що РФ мала намір чи знала, що кошти, зброя та інші засоби, які вона передавала так званим ЛНР/ДНР будуть чи
9 можуть бути використані для теро- ристичної діяльності. За оцінкою експертів, у зв’язку з цим рішенням в подальшому суд може схилитись до визнання ЛНР/ДНР повстанця- ми. Відповідно, перемогу здобуде російський наратив про «грома- дянську війну» в Україні, а це до- зволить Москві вийти сухою з води. Палітру внутрішніх викликів, які стримують реформи в Україні, протягом другої половини квітня доповнили скандали навколо анти- корупційних органів, зокрема На- ціонального агентства з питань за- побігання корупції (НАЗК). Ситуація з неадекватним для вою- ючої країни преміюванням керів- ництва установи і фактична відсут- ність практичного механізму контролю за діяльністю НАЗК під- риває довіру до влади як в середині країни, так і серед міжнародних до- норів української економіки. З ін- шого боку, цей скандал вкотре під- тверджує тезу, що недосконале законодавство і неефективне управління завдає державі як міні- мум не меншої шкоди ніж, власне корупція. Виклики та ризики на міжнародній арені: Україна в контексті зовнішньої політики США Протягом перших двох тижнів квітня міжнародна громадськість з підвищеною увагою слідкувала за розвитком ситуації довкола Сирії, Афганістану та КНДР. Саме на цих напрямках Білий дім вирішив про- демонструвати всьому світу, що в армії США ще є «порох у поро- хівницях», а на Капітолійському пагорбі не забули відому аксіому - дипломатія приносить найбільше дивідендів тоді, коли за нею стоїть військова сила. Впродовж всього лише однієї декади квітня США завдали ракет- ного удару по авіабазі сирійських урядових військ у відповідь на за- стосування режимом Асада хіміч- ної зброї в сирійській провінції Ід- ліб, скинули найпотужнішу в світі неядерну бомбу (GBU-43) на укрі- плений печерний комплекс ісла- містів Тора-Бора в Афганістані, та направили до берегів КНДР ударне групування американського флоту на чолі з атомним авіаносцем «Карл Вілсон» у відповідь на ракетні ви- пробування Пхеньяна. Не дивно, що відлунням такої активності ад- міністрації Трампа став своєрід- ний «рекорд» світовій павутини - пошукова система Google зафіксувала рекордну кількість за- питів англійською мовою про тре- тю світову війну (“world war 3”). Однак згадані вище кроки ад- міністрації Трампа у своїй зміс- товній частині не містять необ- хідних засновків, з яких можна було б отримати чіткий висновок про комплексне перезаванта-
10 ження зовнішньополітичної стратегії США. Справді, демонстративна рішу- чість Білого Дому справила ефект медіабомби в західних ЗМІ. Та чи стануть ці прояви зовнішньополі- тичної активності США аргумен- том, який змусить Москву і Пекін та їхніх сателітів в Дамаску і Пхе- ньяні піти на поступки? Той факт, що удари були завдані одночасно на різних проблемних ді- лянках безпекової політики Штатів, свідчать що в геополітичній площи- ні вони не мали єдиного адресата. Навпаки, кожен регіональний гра- вець отримав власний «привід для роздумів». Сьогодні можемо кон- статувати, що позиція Кремля після удару по авіабазі сирійського режи- му цілком прогнозовано залиши- лась незмінною (принаймні, судячи з відомих подробиць візиту Тіллер- сона до Москви). В той же час опо- середкований тиск на Пекін схоже дає свої плоди – 25 квітня, в 85 річ- ницю заснування КНА, Пхеньян провів артилерійські стрільбища, що є помітним кроком до деескала- ції, враховуючи високу ймовірність «святкування» знакової дати ви- пробуваннями ядерної зброї. Нова розрядка на Корейському півостро- ві після того як обидві сторони вчергове потупцювали на межі збройного конфлікту з увімкненою опцією ядерної війни може відкри- ти шлях до згладжування гострих кутів у китайсько-американських відносинах. Якщо Вашингтон таки знайде спільну мову з верхівкою Компартії Китаю щодо стримуван- ня КНДР, ризики воєнно-технічної співпраці РФ та КНР втратять свою гостроту для США. Цей фактор може стати ваго- мим аргументом на користь вибору Білим домом вичікувальної такти- ки у відносинах з Москвою. Вона засновується на переконанні, що час грає на руку Вашингтону - у Москви немає шансів вистояти в забігу на довгу дистанцію, врахову- ючи неспівмірність економічних потенціалів. В даному випадку ве- лосипед вигадувати не доведеть- ся  – подібної лінії поведінки до- тримувались попередники нинішньої команди Білого Дому. Що ж до України, то в такій си- туації США збережуть роль моде- ратора позиції Парижу та Берліну в Нормандському форматі, фор- мально залишаючись осторонь пе- реговорів. В той же час, виконання Мінських домовленостей ціною не- поправної шкоди українським на- ціональним інтересам не відпові- дає стратегічним інтересам Америки. Тому Київ може розрахо- вувати на підтримку США у відсто- юванні ключової формули - «спер- шу безпека, потім політична частина Мінська». Відповідно, санкційний тиск на Москву зали- шиться в силі. Більше питань і побоювань ви- кликають плани нової адміністра- Час грає на руку Вашингтону - у Москви немає шансів вистояти в забігу на довгу дистанцію, врахову- ючи неспівмірність економічних потенціалів
11 ції США скоротити програми еко- номічної підтримки іноземних урядів. Так у представленому пре- зидентом США проекті бюджету на 2018 рік, передбачається скоро- чення витрат на діяльність Дер- жавного департаменту та Агент- стваСШАзміжнародногорозвитку (USAID) на 28,5 % (10,1 млрд $). В оприлюдненому ресурсом Foreign Policy проекті бюджету США на 2018 рік. зовнішню допо- могу Україні на політичні та еконо- мічні реформи пропонується ско- ротитина68,8%.Проектпередбачає скорочення фінансування на 393 млн $ (до 177,9 млн $). Серед країн, які перебувають у фокусі гібридної війни Росії відповідні урізання планується провести і щодо Мол- дови ( -47%, до 16 млн. $) та Грузії (  – 41%, до 28 млн $). Фінансування програм в країнах-не членах ЄС з високим рівнем політико-еконо- мічної та гуманітарної присутності РФ також опинилось під загрозою (Азербайджан, Білорусь – 100%, Вірменія – 77%, Македонія – 31%, Боснія і Герцеговина – 27%). Приділяючи менше уваги реалі- зації політики «м’якої сили», Трамп власними руками звужує політико- дипломатичний інструментарій зо- внішньої політики США. Зробив- ши ставку на розвиток потенціалу власних збройних сил, жертвуючи при цьому програмами гуманітар- ної та економічної допомоги, Білий Дім звужує простір для маневру в зовнішній політиці, чим неодмінно скористається Кремль та інші реві- зіоністи світового порядку. Та чи варто цей аспект розгля- дати через призму американо-ро- сійських відносин? Незважаючи на жорстку то- нальність заяв американських по- садовців та дипломатів на адресу Москви, сам Трамп утримується від критики Путіна. На перший по- гляд, ця обставина дає підстави вважати, що президент США бажає зберегти сприятливий фон для осо- бистого спілкування зі своїм росій- ським колегою на полях саміту G-20 в липні (деякі ЗМІ повідомля- ють, що зустріч лідерів Америки та Росії може відбутись наприкінці травня). Маслаувогоньпідливвінтерв’ю американському ресурсу Politico від 17 квітня радник Трампа зі стратегічних комунікацій та керів- ник стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Майкл Ан- тон. На його думку, не зважаючи на загострення довкола Сирії, 45-й президент Штатів може вибудува- ти сприятливі відносини (positive relationship) з Путіним. До речі, піс- ля візиту Держсекретаря Тіллерсо- на до Москви, Трамп у своєму Тві- тері написав: «Все буде добре між США і Росією. В потрібний час все нормалізується, і, нарешті, настане мир». Зважаючи на те, що у вітчизня- ному медіапросторі активно цир-
12 кулюють протилежні оцінки гіпо- тетичної можливості «союзу» Трампа і Путіна, ЦДАКР звертає увагу на ключові фактори, які сто- ять на заваді домовленості: • По-перше, це особисті амбіції лідерів США та РФ. Для Трампа може бути прийнятною лише та угода з РФ, завдяки якій він ви- глядатиме переможцем в очах власного виборця. Однак амери- канська система стримувань і противаг позбавила Трампа усіх пряників, якими він міг би обмінятися з Путіним. • Після того як з управлінських орбіт у Вашингтоні вибули Пол Манафорт та Майкл Флінн (обидва отримали солідну про- чуханку в ЗМІ за зв’язки з Крем- лем, а екс-радник Трампа може стати фігурантом кримінальної справи) в найближчому оточенні хазяїна Овального кабінету не залишилось людей, які б підштовхували його до се- паратних домовленостей з Кремлем. Більше, того наявні групи інтересів в Білому домі («сім’я» - Іванка Трамп з чоловіком Джаредом Кушне- ром, праві нонконформатори – радники Стівен Беннон, Стівен Міллер та Себастіан Горка, фракція «яструбів» на чолі з міністром оборони США Джеймсом Меттісом, радником з національної безпеки Гербер- том МакМастером та директо- ром ЦРУ Майком Помпео а та- кож істеблішмент Республіканської партії) не зацікавлені у тому, щоб Трамп «залицянням» із Кремлем ста- вив під удар і так свій рекордно низький рейтинг. Відтак, Києву потрібно тверезо оцінювати потенціал американ- ської політики в нашому регіоні і позбутись ілюзій, що в «табелі про ранги» зовнішньополітичних пріо- ритетів нової адміністрації україн- ське питання посуне проблематику Близького Сходу, Ірану, КНДР чи відносин з Китаєм. Тому на даному етапі Україні критично важливо підвищувати рівень комунікацій з американ- ськими чиновниками, які безпосе- редньо опікуватимуться напрям- ком україно-російських відносин. Наразі, окрім очільника Держдепу Тіллерсона, це колишній старший науковий співробітник Брукінг- ського інституту Фіона Хілл (серед широкого загалу, відома як співав- торка книги «Містер Путін: спеца- гент в Кремлі»). За попередньою інформацією, яка з’явилася в аме- риканських ЗМІ наприкінці мину- лого місяця, Східна Європа була виведена з повноважень Держдепу США і передана віце-президенту Майклу Пенсу. Таким чином Хілл, як помічниця Пенса, також курува- тиме і Україну. Враховуючи ж загальні тенден- ції щодо програм фінансової під-
13 тримки Сполученими Штатами іноземних урядів у військовій сфе- рі, Києву варто врахувати ряд фак- торів, які можуть переконати Ва- шингтон зберегти нинішній рівень підтримки. В першу чергу, йдеться про реформування вітчизняного оборонно-промислового комплек- су відповідно до стандартів країн НАТО та подолання корупції у сек- торі безпеки. Виклики для України на міжнародній арені: регіональний аспект Результати першого туру вибо- рів президента Франції стали від- дзеркаленням соціологічних опи- тувань. Макрону, який стоїть на проєвропейській платформі у зо- внішній політиці (за що й потра- пив у приціл російської пропаган- ди), соціологи пророкують впевнену перемогу над проросій- ською Ле Пен. Однак загальні тен- денції в суспільних настроях фран- цузів не дають підстав почуватися комфортно ні Брюсселю, ні Києву у середньостроковій перспективі. Насправді напередодні першого дня голосування проект об’єднаної Європи опинився на відстані кіль- кох відсотків від повного краху. Саме цих відсотків не вистачило лі- ворадикальному кандидату Жан- Люку Меланшону для того щоб пройти в другий тур, де він міг би скласти компанію одіозній Ле Пен. Не менше занепокоєння викликає загальна тенденція росту популяр- ності євроскептичного Народного Фронту, який наростив електо- ральну підтримку на 12% за остан- нє десятиліття. Для України ж по- казовим є те, що дві третини французів віддали свій голос за кандидатів з відверто проросій- ськими поглядами, і своєму геопо- літичному «спасінню» Україна за- вдячує тій обставині, що фінансова еліта Франції зробила ставку не на друга Путіна Франсуа Фійона, а на Еманюеля Макрона, який не має особистих контактів з кремлів- ськими бонзами. Перемога Макрона може надати імпульс для реформування ЄС, який отримав серйозну пробоїну після Брексіту. Відомо, що фаворит президентських перегонів у Фран- ції має дружні стосунки з міні- стром закордонних справ ФРН Зі- гмаром Габріелем (в 2014-2016 рр. обоє були міністрами економіки в урядах своїх країн). В 2015 році Ма- крон та Габріель у серії статей та інтерв’ю почали пропагувати ідею Європи різних швидкостей (Multi- speed Europe). Концепт полягає у тому щоб не «чекати» країни, які не бажають більш тісної інтеграції з Брюсселем, а навпаки, розвивати різні формати співпраці всередині ЄС на основі дво- або багатосто- ронніх угод. В деяких країнах уже встигли розкритикувати подібні ініціативи. Так, днями президент Сенату Ру- Загальні тенденції в суспільних настроях французів не дають підстав почуватися комфортно ні Брюсселю, ні Києву у середньостро- ковій перспективі
14 мунії заявив, що така політика при- зведе до розділення Європи, в той час як ЄС повинен «пам’ятати уро- ки комуністичного періоду». В польському уряді також виступили проти – назвавши ідею Європи різ- них швидкостей «ліквідацією Єв- ропейського Союзу в його ниніш- ньому розумінні». Для України перспектива такого реформування ЄС приховує як переваги (нові можливості регіональної інтеграції з країнами членами Союзу без пря- мої участі в ЄС), так і ризики (ускладнення внутрішньої струк- тури ЄС зводитиме нові бар’єри перед членством України в об’єднанні). Тим часом понад 51% громадян Туреччини на референдумі підтри- мали перехід до президентської форми правління. Пакет поправок до Конституції, передбачає значне розширення повноважень Ердога- на. «Проти» виступили великі міс- та Стамбул, Анкара та Ізмір, західні прибережні «курортні» провінції та південно-східні курдські регіони із містом Діярбакир. Це вказує на доволі сильну опозицію радикаль- ному курсу Ердогана в турецькому суспільстві навіть після багатьох місяців репресій та закручування гайок після невдалої спроби вій- ськового перевороту. Першою помітною реакцією Ер- догана на результати голосування в контексті міжнародної політики стало посилення військової актив- ності на півночі Сирії та Іраку. Днями турецька армія за підтрим- ки місцевих антиурядових угрупо- вань атакувала курдські поселення на півночі Сирії в кантоні Афрін. Принагідно варто зауважити, що в березні командування курд- ських підрозділів поширило інфор- мацію про плани Москви створити військову базу в Афріні. В правди- вість цих заяв важко повірити – бо- йова ситуація в даному районі за- лишається нестабільною, до того ж проект такої бази наразі є дуже ускладненим з огляду на логістику. Однак у Москві навряд чи відмов- ляться від спокуси контролювати ділянку сирійсько-турецького кор- дону і анклав курдського ополчен- ня. Це вкладає в руки кремля хоро- ші козирі для шантажу Анкари. Тож не дивно що турецька сторона нервово реагує на присутність ро- сійських «інструкторів» та військо- вої техніки в районі Афріна. Як бачимо, накопичення суттє- вих протиріч, ключовими з яких є різна позиція Росії та Туреччини щодо курдського питання вказує на те, що у відносинах Москви та Анкари спостерігається поступове охолодження. Однак фактор пере- моги на референдумі і пов’язана з цим конфронтація з ЄС, а також небажання США екстрадувати до Туреччини проповідника Фетулла- ха Гюлена, вказує на те, що в корот- костроковій перспективі керівни- цтво Туреччини збереже лояльну
15 до Росії риторику. Водночас «само- стійницька» політика Ердогана торпедує можливості НАТО щодо стримування РФ в акваторії Чор- ного моря, що є негативним аспек- том регіональної політики для без- пеки України. Виклики для України на міжнародній арені: Балканський вимір Після невдалої спроби держав- ного перевороту в Чорногорії, за яким начебто стояв Кремль (Проку- ратура Чорногорії висунула офіцій- ні звинувачення проти 14 людей, в тому числі, двох громадян РФ та дев’ятьох громадян Сербії), Москва і Подгориця не на жарт побили гор- щики. Причина роздратованості Москви лежить на поверхні – попри численні зусилля на дипломатично- му рівні і фінансові вливання Чор- ногорія зберегла свій євроатлантич- ний курс і невдовзі приєднається до НАТО. Президент США Дональд Трамп днями підписав документ про ратифікацію Протоколу про приєднання Чорногорії до Альянсу. Для України факт розширення НАТО є позитивним сигналом, адже попри всі внутрішні непорозу- міння, в НАТО не планують обмеж- увати простір європейської безпеки на догоду Росії. Втім членство Чор- ногорії насправді ні на крок не на- ближує Україну до її стратегічної мети. Для того щоб вести конструк- тивну розмову про приєднання на- шої держави до Альянсу, Київ пови- нен до 2020 року пройти важливий етап реформування ЗСУ та МОУ у відповідності з натовськими стан- дартами. ЦДАКР прогнозує, що травень стане місяцем загострення полі- тичних криз в Болгарії, Албанії та Македонії, що створить додаткові можливості для зростання актив- ності Кремля на Балканському пів- острові. 4 травня в парламенті Болгарії має відбутись затвердження нового уряду на чолі з колишнім прем’єр- міністром країни, лідером право- центричної партії ГЕРБ Бойко Бо- рисовим. Союзником Борисова, вочевидь, стануть націоналісти з «Об’єднаних патріотів». Враховую- чи те, що новоутворена коаліція має у своєму складі лише на два манда- ти більше відносної більшості (122 крісла з 240), двопартійний уряд Борисова зіштовхнеться з сильною опозицією, яку очолять соціалісти. Така диспозиція сил вказує на те, що в Болгарії зберігається висо- ка ймовірність поглиблення полі- тичної кризи. Цим фактором може скористатись Туреччина (тема бо- ротьби проти впливу Анкари на болгарську політику стала темою №1 в передвиборчій кампанії наці- оналістів) та Росія - вона робила ставку на Соціалістичну партію, яка опинилась в опозиції. З огляду на енергетичні інтере- си Москви, в Кремлі намагатимуть- «Самостійницька» політика Ердога- на торпедує можливості НАТО щодо стримування РФ в акваторії Чорного моря, що є негативним аспектом регіональної політики для безпеки України Травень стане місяцем загострення політичних криз в Болгарії, Албанії та Македонії, що створить додат- кові можливості для зростання активності Кремля на Балкансько- му півострові
16 ся тиснути на місцеві політичні елі- ти, з метою змусити Софію переформатувати уряд. Важелів у РФ для того щоб розхитати ситуа- цію в Болгарії більш ніж достат- ньо   – окрім лояльної Соцпартії, Кремль має потужний ідеологіч- ний вплив на партію націоналістів «Атака», яка увійшла до «Об’єднаних патріотів», а відтак може отримати місця в уряді. Про- вокації можуть розпочатись уже 1 травня – в першотравень у столиці Болгарії розпочнеться мотопробіг проросійських байкерів, які згодом мають приєднатися до путінських «Нічних вовків». Відтак, щоб мінімізувати ризи- ки в контексті активності Росії в Болгарії, Україна повинна у двосто- ронньому форматі піднімати пи- тання про енергонезалежність Бол- гарії, а також педалювати тему військово-технічної співпраці. Політична турбулентність про- тягом квітня посилилась і в Алба- нії. Лідер головної опозиційної «Демократичної партії Албанії» оголосив, що політсила бойкотува- тиме вибори 18 червня, які лежали в основі компромісу, досягнутого за посередництва ЄС з правлячою Соцпартією. В цьому контексті важливою да- тою стане 7 травня – в цей день опозиція закликала бойкотувати вибори до одного з муніципаліте- тів, а це може перерости у масш- табний протест, який паралізує по- літичнежиттяАлбанії.Зривдіалогу двох найбільших партій країни означатиме поразку Брюсселя як гаранта стабільності у прозахідно- му регіоні Балкан. Небезпечним викликом для НАТО та ЄС стають заклики Тіра- ни та Пріштини до поглиблення інтеграції Косова та Албанії. 18 квітня прем’єр-міністр Албанії Еді Рама заявив, що у випадку, якщо «двері Європи залишатимуться за- чиненими для Західних Балкан» у країн регіону не залишиться іншо- го вибору окрім більш тісної взає- модії, щоб мати змогу відповідати ризикам, з яким зіштовхнувся регі- он. Наступного дня цю тезу підтри- мав президент Косово Хашим Таші, наголосивши, що в ЄС немає акту- ального розуміння своєї політики на Балканах. Така риторика лідерів Албанії та Косова ллє воду на млин росій- ської пропаганди, яка методично залякує слов’янське населення Бал- кан албанським націоналізмом і проектом «великої Албанії», за яким, начебто, стоїть Захід. Підтримувана Кремлем інфор- маційна кампанія вже поглинула сусідню Македонію і призвела до серйозного загострення політичної кризи, яка триває вже півроку. 27 квітня прихильники владної партії «ВМРО-ДПМНЕ», яка після пораз- ки на грудневих парламентських виборах обрала курс на зближення з Москвою, штурмували парламент
17 у Скоп’є. Конфлікт стався після того, як коаліція соціал-демократів і етнічних албанських партій обра- ла спікером парламенту етнічного албанця. Відтак, закономірним наслідком таких дій Москви є мінімізація впливу України серед Балканських держав. Як наслідок, невдовзі Київ може постати перед труднощами у лобіюванні політики санкцій та відмови від російських енергетич- них проектів, які мають на меті по- збавити Україну статусу держави- транзитера енергоресурсів до Європи. Закономірним наслідком таких дій Москви є мінімізація впливу України серед Балканських держав. Як наслі- док, невдовзі Київ може постати перед труднощами у лобіюванні політики санкцій та відмови від російських енергетичних проектів, які мають на меті позбавити Україну статусу держави-транзи- тера енергоресурсів до Європи
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 28 квітня 2017 18 29 марта 2017 года Госслужба ЧС отчиталась о завершении очистки Балаклеи и близлежащих населён- ных пунктов от неразорвавшихся снарядов. Разминирование терри- тории продолжается – по словам начальника департамента экологи- ческой безопасности Министерства обороны Максима Комиссарова, процесс займёт два месяца. Однако последствия диверсии в Балаклеи в контексте безопасности других баз и арсеналов МОУ вероят- но окажутся куда более долгосроч- ными – теракт на военном складе придал новый импульс дискуссии о способах и средствах защиты от БПЛА противника – угрозы, роль которой в российско-украинском конфликте становится всё более су- щественной. Прежде всего, речь идёт о средствах радиоэлектронной борьбы (РЭБ). Этот вопрос был ключевой те- мой пресс-конференции, состояв- шейся 18 апреля в пресс-центре ин- формагентства «Главком», в рамках которой представители «Лиги обо- ронных предприятий Украины» Сергей Згурец (директор информа- ционно-консалтинговой компании Defense Express) и Михаил Прохо- ренко (заместитель председателя правления ХК «Укрспецтехника») очертили основные проблемы, сто- ящие перед Украиной в сфере РЭБ, и перспективные пути развития в этой сфере, а также неожиданные возможные угрозы, связанные с применением противником БПЛА. Отголоски Балаклеи: невидимый фронт радиоэлектронной борьбы У дзеркалі експертноі думки Дмитрий Козлов, директор информагентства «Оборонно-промышленный курьер»
19 По словам Михаила Прохоренко, современные войны более не пред- полагают столкновений двух проти- воборствующих сторон в масштаб- ных боевых операциях. Масштабные войны сменились региональными конфликтами, гибридными и пози- ционными войнами. Война будущего, а, можно ска- зать, и настоящего, предполагает нанесение мощного информацион- ного удара и массированного то- чечного удара с применением БПЛА, высокоточного оружия раз- личного класса и базирования. Главная цель подобной войны – разгром экономического потенци- ала противника, дестабилизация общества, и в итоге, смена полити- ческого режима. В первую очередь будут нанесе- ны точечные удары по важным ад- министративно-хозяйственным объектам и объектам, способным вызвать техногенные катастрофы. Это атомные и гидроэлектростан- ции, плотины, склады и арсеналы вооружения, нефтехранилища и т.д. Удары будут наноситься с по- мощью БПЛА и ВТО (крылатых ра- кет, наведение которых осущест- вляется с помощью навигационных систем GPS/GLONASS). Прохоренко подчеркнул воз- растающую роль БПЛА в россий- ско-украинском конфликте – в частности, в осуществлении воз- душной разведки, корректировке огня артиллерии, нанесении точеч- ного бомбового удара и т.д. Трудно переоценить роль БПЛА в услови- ях современных боевых действий. Перед украинским военно-по- литическим руководством в насто- ящее время остро встала задача создания комплекса РЭБ, способ- ного противодействовать приме- нению БПЛА и борьбы с высоко- точным оружием (ВТО). ХК «Укрспецтехника», представляемая Прохоренко, ответила на этот вы- зов разработкой комплекса РЭБ «Анклав». Последняя модифика- ция которого, по словам промыш- ленника, уже прошла практически все необходимые испытания, в том числе, и в зоне боевых действий. Далее Прохоренко подробно опи- сал эту и другие разработки «Укр- спецтехники», такие как РЛС «Ма- лахит», принятую на вооружение ВСУ в 2012 году, РЛС миллиметро- вого диапазона «Барсук» и «Лис». На основе последней создан мо- бильный комплекс наземной раз- ведки и радиоэлектронной борьбы «Джеб». По словам Прохоренко, в данный момент предприятие раз- рабатывает радиолокационную си- стему «Лис-3М», которая будет способна обнаруживать беспилот- ные летательные аппараты на уда- лении до 8 км, а также аппараты с малой эффективной отражающей поверхностью. «Мы будем эти «Лис-3М» ис- пользовать в системе «Джеб», оп- тико-электронный модуль мы бу- Масштабные войны сменились региональными конфликтами, гибридными и позиционными война- ми В первую очередь будут нанесены точечные удары по важным адми- нистративно-хозяйственным объектам и объектам, способным вызвать техногенные катастрофы Перед украинским военно-политиче- ским руководством в настоящее время остро встала задача созда- ния комплекса РЭБ, способного противодействовать применению БПЛА и борьбы с высокоточным оружием (ВТО) В данный момент предприятие разрабатывает радиолокационную систему «Лис-3М», которая будет способна обнаруживать беспилот- ные летательные аппараты на удалении до 8 км, а также аппара- ты с малой эффективной отража- ющей поверхностью
20 дем комплектовать таким вот комплексом, в который будет вхо- дить возможность пеленгования в автоматическом режиме будем осу- ществлять формирование таких же сигналов и подавать их на беспи- лотный летательный аппарат, для того чтобы нейтрализовать и ис- ключить его управление. Будем также расширять возможность по- давления навигационных каналов. Мы добавляем возможность ис- пользования не только GPS и Glonass, но и подавление системы Galileo. Такой комплекс будет уста- новлен на автотранспортное сред- ство. Он будет способен решать комплексную задачу», — пообещал Прохоренко. Он также добавил, что системы «Джеб» применяются Госпогранслужбой Украины, и от- зывы на них со стороны погранич- ников однозначно положитель- ные  – комплекс неоднократно позволял выявить и задержать на- рушителей госграницы. По словам Сергея Згурца, на данный момент в Украине суще- ствует четыре перспективных си- стемы борьбы с БПЛА – упомяну- тый выше «Анклав», а также «Буковель», «Хмара» и «Нота». Каждый комплекс ответственен за различные сегменты общего спек- тра задач по борьбе с БПЛА, и ча- стично способен решать различ- ные проблемы, связанные с обнаружением БПЛА и влиянием на их навигацию. На сегодняшний день, Минобороны работает со всеми разработчиками, и заинте- ресовано в закупках всех упомяну- тых комплексов, однако в гособо- ронзаказ на 2017 год входит только одно изделие, причём объём заку- пок Министерством обороны из- меряется в единицах, в то время как потребность только в зоне бое- вых действий составляет сотни и сотни комплексов. По мнению во- енных, непосредственно на перед- нем крае должны располагаться станции «Буковель», поскольку они имеют в своём составе и стан- цию разведки, и систему подавле- ния БПЛА. Системы «Анклав» и «Нота» целесообразно применять в комплексе со станциями радиораз- ведки для прикрытия штабов и по- зиций артиллерии, а комплекс «Хмара» может применяться для прикрытия складов и арсеналов. Однако на данный момент ситуа- ция со средствами РЭБ в Воору- жённых Силах крайне неудовлет- ворительная – соотношение имеющихся комплексов и потреб- ности в них, по словам докладчи- ков, даже невыразимо в процент- ном измерении. На примере закупки МО продукции компании «Укрспецтехника» видны сегод- няшние приоритеты – если ком- плексы «Барсук» для нужд МО за- купаются сотнями, а станции «Малахит» – десятками, то в случае со средствами борьбы с БПЛА речь идёт о единицах – притом что как На данный момент в Украине суще- ствует четыре перспективных системы борьбы с БПЛА – упомяну- тый выше «Анклав», а также «Буковель», «Хмара» и «Нота» Однако на данный момент ситуа- ция со средствами РЭБ в Вооружён- ных Силах крайне неудовлетвори- тельная
21 минимум, военных складов, баз и арсеналов в стране насчитываются сотни. Таким образом, налицо от- сутствие чёткого понимания руко- водства МО необходимости подоб- ных систем, несмотря на огромный урон, причиняемый противником в условиях их отсутствия. Также была отмечен дополни- тельный удар по разработке отече- ственных средств РЭБ – потеря профильных донецких предприя- тий, в частности, «Топаз» (произ- водитель знаменитых «Кольчуг»), и НИИ Комплексной Автоматиза- ции. Подобная удручающая ситуация вдвойне печальна в условиях про- тивостояния с РФ, чьи успехи в раз- работке, производстве и постановке на вооружение систем РЭБ в по- следние годы признаются военны- ми и экспертами всего мира. Решая задачу ассиметричного ответа на угрозу современного ВТО, военное руководство РФ приняло амбици- озную программу перевооружения, в рамках которой к 2020 году плани- руется довести уровень оснащения российских войск современной тех- никой РЭБ до 70%. В Минобороны РФ недавно отметили, что это вы- полнимо при нынешнем финанси- ровании государственной програм- мы вооружения. Только в этом году в войска планируется поставить свыше 450 новейших комплексов радиоэлектронной борьбы – таких, как комплексы «Краснуха», «Свет- КУ», «Борисоглебск», «Лесочек» и другие. Комплексы РФ, помимо прочего, способны осуществлять так называемые «spoofing»-атаки на БПЛА, в результате которого аппа- рат получает ложные координаты, и уводится на территорию, контроли- руемую противником. В Крыму РФ развернула коротковолновый бере- говой комплекс «Мурманск-БН», способный вести радиоразведку, перехват сигналов и их подавление по всему коротковолновому диапа- зону на дальностях до 5000 км. По словам Сергея Згурца, на вооруже- нии РФ появилась вся линейка ком- плексов – от тактического до стра- тегического уровня. Они способны работать в системе – рабочие ко- манды РЭБ противника, действую- щие на Донбассе, и состоящие, как правило, из трёх машин, показали свою эффективность, и подобный опыт должен быть учтён Украиной в разработке контрмер. Насыщенность оккупированных украинских территорий современ- ными комплексами РЭБ создаёт се- рьёзную угрозу эффективному управлению украинскими войсками. Подавляющее преимущество противника в средствах РЭБ неод- нократно сказывалось на ходе бое- вых действий, и диверсия в Бала- клее – лишнее тому подтверждение. По словам Михаила Прохоренко, масштаб подобных атак в случае эскалации конфликта может быть куда шире – под удары БПЛА могут Военное руководство РФ приняло амбициозную программу перевоору- жения, в рамках которой к 2020 году планируется довести уровень оснащения российских войск совре- менной техникой РЭБ до 70% В Крыму РФ развернула коротковол- новый береговой комплекс «Мурманск-БН», способный вести радиоразведку, перехват сигналов и их подавление по всему коротковол- новому диапазону на дальностях до 5000 км
22 попасть объекты критической ин- фраструктуры: ГЭС, АЭС и другие. На сегодняшний день даже прове- дение «Евровидения» в Киеве тре- бует прикрытия средствами РЭБ: с компанией «Укрспецтехника» ве- дутся переговоры насчёт возмож- ного применения с этой целью комплексов «Анклав». Таким образом, на сегодняшний день Украина испытывает ката- строфическую нехватку средств РЭБ. А немногочисленные ком- плексы не работают на системном уровне, достигнутом противником, а у военного руководства нет чёт- кого понимания необходимости в подобных средствах. Остаётся на- деяться, что вызовы, стоящие пе- ред Украиной в этой области, после диверсии в Балаклее будут учтены, и нынешнюю крайне неблагопри- ятную ситуацию удастся перело- мить. На сегодняшний день Украина испы- тывает катастрофическую не- хватку средств РЭБ
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 28 квітня 2017 23 Ситуація навколо прези- дентських виборів у США вкотре змусила лідерів Європейського союзу замислитися над роллю, яку відіграє Росія у політичному житті їхніх країн. Та й свій 60-річнийювілейЄСвідсвяткував не у самому радісному настрої. Причинами для цього стали: зро- стання терористичних загроз; міграційна криза, що продемон- струвала величезні недоліки у питаннях внутрішньої безпеки Спільноти; «розлучення» з Вели- кою Британією; відсутність од- ностайного ставлення до санкцій проти РФ; поширення національного егоїзму всупереч ідеї загальноєвропейської єдності; позиція Польщі щодо обрання Голови Європейської ради .1 Такими сприятливими для себе умовами не могла не скористатися Москва, тому вона значно активізувала свою діяльність на міжнародній арені, використовую- чи весь арсенал наявних засобів. Не останнє (а, може, й головне) місце у ньому займають Служба зовнішньої розвідки (СЗР) та Го- ловне розвідувальне управління (ГРУ) Генерального штабу Зброй- них сил РФ. Особливий інтерес для 1  Польща виступала проти переобрання Д. Туска на посаду Голови Європейської ради. 26 березня 2017 р. міністр закордонних справ РП В. Ващиковський заявив, що голо- сування було сфальсифіковане. Активізація російської розвідки на європейському континенті Володимир Паливода, старший науковий співробітник відділу проблем національної безпеки НІСД Особливий інтерес для Кремля ста- новлять парламентські та президентські вибори в країнах ЄС та НАТО, на які поточний рік виявив- ся урожайним
24 Кремля становлять парламентські та президентські вибори в країнах ЄС та НАТО, на які поточний рік виявився урожайним. Слід зазначити, що російська розвідка ніколи (навіть за часів «де- мократичного» Б. Єльцина) не посла- блювала роботи на європейському напрямку.Астосовнодержавколиш- нього соціалістичного табору, які перестали бути «друзями», розвідувальна діяльність розгорта- лася у повному обсязі. З приходом до влади В. Путіна (близьке оточення якого складається з кадрових співробітників спецслужб) СЗР та ГРУ отримали карт- бланшнаінтенсифікацію розвідувальних зусиль, націленихнареалізацію плану щодо повернен- ня Росії статусу наддер- жави. Звісно, що специфіка діяльності розвідорга- нів не передбачає інфор- мування громадськості про подробиці прове- дення таємних опера- цій. Але, як сказано у Біблії, «немає нічого та- ємного, що не стало б явним». У демократич- них країнах вже давно існує практика підго- товки річних звітів, у яких спеціальні служби доводять до відома платників податків, на що витрачені їх кошти. Таким чином, аналізую- чи ці документи, можна уявити собі картину, якими методами діяв Кремль протягом остан- ніх років на європей- ському континенті. Джерело: http://www.ecfr.eu/publications/summary/putins_hy- dra_inside_russias_intelligence_services
25 Найбільш інформативним з цієї точки зору можна вважати звіт Де- партаменту державної безпеки (ДДБ) Литовської Республіки за 2014 р. У ньому наголошується, що основні загрози національній безпеці Литви виходять саме з боку Росії, яка «здійснює важко передба- чувану агресивну зовнішню політи- ку, не поважає суверенітету інших країн і права їх вибору. Агресія в Україні та принципова реакція Лит- ви на військові дії і пряме втручання у внутрішні процеси суверенної дер- жави спровокували ще більш актив- ні інформаційні та розвідувальні операціїРФ,посиленняінструментів «м’якої сили», політично мотивовані економічні санкції, зусилля щодо більшої централізації і координації проросійськи налаштованих співвіт- чизників і угруповань» 2 . У Литві добре пам’ятають уроки історії, тому побоюються, щоб де- монстрація «м’якої сили» за відпо- відних умов не була використана для застосування «твердої сили» у формі збудження соціального невдоволен- ня, безладів у державі, провокацій та підтримки дій ворожих сил. За оцін- ками ДДБ, на сьогодні такі групи слабкі, і без сильної зовнішньої під- тримки вони не змогли б паралізува- ти життєздатність республіки та чи- нити значний опір. З іншого боку, 2  Lietuvos Respublikos Valstybės Saugumo Departamentas. Grėsmių Nacionaliniam Saugumui Vertinimas. [Електронний ре- сурс].   – Режим доступу: http://www.vsd.lt/ files/documents/ 635633000992101250.pdf сценарії окупації Криму і конфлікту на Донбасі демонструють, що замас- кована військова підтримка з боку третіх країн може бути розпочата протягом дуже короткого часу. Діяльність російської розвідки на території Литви націлена як на здо- бування закритої інформації щодо внутрішньої та зовнішньої політики, економіки, стратегічних енергетич- них проектів, так і на здійснення ви- гідного для РФ впливу на владні ін- ституції та громадську думку. Москву також цікавлять дані вій- ськово-політичного характеру, осо- бливо у сфері співробітництва з НАТО. Аналітики ДДБ звертають увагу на те, що саме агресія Росії в Україні та прогресуюча конфронтація із За- ходом призвели до інтенсифікації зу- силь російських спецслужб у Балтій- ськомурегіоні.Збільшиласякількість спроб вербування литовських гро- мадян під час їх перебування в РФ. Частіше стали відвідувати Литву співробітники СЗР та ГРУ під різно- манітними прикриттями (як журна- лісти, науковці, бізнесмени чи діячі неурядових організацій). Не відмов- ляється Москва й від використання розвідників-нелегалів, яких почали виводити на осідання до Прибалти- ки в останні роки існування СРСР. За оцінками ДДБ, третина тих, хто працює у дипломатичних та кон- сульських установах РФ у Литві, є кадровими офіцерами спецслужб, абозалученимидоспівробітництваз Криму і конфлікту на Донбасі де- монструють, що замаскована військова підтримка з боку третіх країн може бути розпочата протя- гом дуже короткого часу
26 розвідкою особами 3 . У квітні 2014 р. за діяльність, несумісну з диплома- тичним статусом, персоною нон гра- та був оголошений Генеральний кон- сул Росії у Клайпеді Володимир Малигін (див. фото). Об’єктами розвідувального ін- тересу СЗР та ГРУ є литовські грома- дяни,якіможутьнадаватинеобхідну інформацію чи впливати на рішення державних інституцій, або на гро- мадську думку. До кола потенційних «цілей» згаданих служб у Литві вхо- дять не лише чиновники і військові, але й перспективні студенти, молоді 3  Його батько у 1967-1979 рр. був заступником Голови КДБ СРСР. політики, журналісти і вчені. Прово- дячи вербувальні розробки, росій- ські розвідслужби надають перевагу особам з будь-якими зв’язками у Ро- сії: проживали чи навчалися у цій країні, мають там родичів чи друзів, займаються підприємни- цтвом чи іншою діяльністю, пов’язаною з РФ. Робота СЗР та ГРУ проти Литви здійснюється також за допомогою електронних та кібернетичних розвідуваль- них засобів, зокрема й цен- трів радіоелектронної роз- відки у Калінінградській області. Основною метою російського кібершпіонажу є проникнення у закриті комп’ютерні мережі . Подібні форми і методи розвідслужби РФ викорис- товують й проти інших дер- жав Балтії, які Москва впер- то не хоче бачити поза сферою своїх впливів. А при- буття у 2017 р. у цей регіон міжнародних батальйонів НАТО лише підсилить там актив- ність російських спецслужб. Свої особливі рахунки Росія має до Польщі, яка протягом багатьох роківвиступалаякадвокатУкраїниу її євроатлантичних прагненнях. Ро- сійська розвідка створила в РП міцні оперативні позиції, використовуючи той факт, що свого часу велика кіль- кістьполяківнавчаласяурадянських вищих навчальних закладах, вій- Джерело: http://www.klaipeda1945.org/deyateljnostj/ rasstavanie-s-grust-yu-i-nadezhdami/attachment/007-3/ Робота СЗР та ГРУ проти Литви здійснюється також за допомогою електронних та кібернетичних розвідувальних засобів, зокрема й центрів радіоелектронної розвідки у Калінінградській області.
27 ськових училищах та академіях, на курсах підготовки співробітників спецслужб. До сьогодні в РП згаду- ють нашумілу справу колишнього прем’єр-міністра Юзефа Олєкси, який нібито працював на СЗР під псевдонімом «Олін» 4 . Після анексії Криму та початку конфлікту на Донбасі активність СЗР та ГРУ у Польщі стала зростати, про що у листопаді 2014 р. заявив керів- ник Агентства внутрішньої безпеки (АВБ)ДаріушЛучакпідчасзасідання парламентського комітету у справах спецслужб. Польська контррозвідка 4  Czy «Olin» miał zatrzymać NATO. [Електро- нний ресурс]. – http://wyborcza.pl/ 1,76842,8432104,Czy__Olin__mial_ zatrzymac_NATO.html тоді затримала двох осіб (старшого офіцера міністерства національної оборони і співробітника юридичної компанії),підозрюванихуспівпраціз росіянами, а МЗС РП «попросило» кількох співробітників Посольства РФ залишити країну у стислі строки5 . На розвиток шпигунського скандалу з Варшави був змушений виїхати та- кож позаштатний кореспондент МІА «Росія сьогодні» Леонід Сві- рідов, діяльність якого, на думку АВБ, виходила за рам- ки журналістської. Накладені на Росію полі- тичні та економічні санкції з боку США та ЄС змусили Кремль звернутися до ста- рого, але ефективного прин- ципу «розділяй та волода- рюй». У протистоянні із Заходом російська розвідка специфічними засобами на- магається вносити розкол у відносини між членами єв- роатлантичної спільноти. До таких засобів відносяться фінансування проросій- ських партій і організацій6 , кібератаки (з метою впливу 5  ABW podczas spotkania z posłami: Służby rosyjskie od lat aktywnie działają w Polsce. [Електронний ресурс]. – http://wyborcza. pl/1,76842,16927609,ABW_podczas_ spotkania_z_ poslami__Sluzby_rosyjskie. html?disableRedirects=true 6  У цьому плані російська розвідка має зна- чний історичний досвід. До 1991 р. фінансу- вання світового комуністичного руху та прорадянських організацій проводилось че- рез можливості ПГУ КДБ СССР. Накладені на Росію політичні та економічні санкції з боку США та ЄС змусили Кремль звернутися до старого, але ефективного принципу «розділяй та володарюй». У протистоянні із Заходом російська розвідка специфічними засобами намагається вносити розкол у відносини між членами євроатлантичної спільноти. http://portala4.pl.ua/suspilstvo/politics/4096-shpyhunski- prystrasti-u-varshavi-pravda-i-mify
28 на результати виборів), розповсю- дження цілеспрямованої дезінфор- мації через підконтрольні ЗМІ та в Інтернет-просторі. Наприклад, лідер «Національно- го фронту» Марін Ле Пен не прихо- вує того факту, що два роки тому по- зику на свою кампанію у розмірі Джерело: http://static3.businessinsider.com/image/54870477ecad04d4183 15c9e-800-1174/europe-russia.jpg
29 9  мільйонів євро вона взяла у «Пер- шому чесько-російському банку». З огляду на таку щедрість, було б дивно, якби вона не називала Воло- димира Путіна «сильним лідером», з яким «потрібно вести діалог». Кан- дидат в президенти Франції Марін Ле Пен бачить Україну федерацією і не ставить під сумнів законність кримського «референдуму». У листопаді 2016 р. глава Феде- ральної розвідувальної служби Ні- меччини Б. Каль заявив, що процес виборів до бундестагу ФРН, які за- плановані на вересень цього року, може стати об’єктом кібератак. За його словами, після початку росій- сько-українського конфлікту ні- мецькомовний сегмент Інтернету почав наповнюватися дезінформаці- єю, сліди якої ведуть до Росії7 . Подібну думку висловив і Гене- ральний директор британської контррозвідки MI-5 Ендрю Паркер. Він вважає, що увага світової спіль- ноти сьогодні прикута до боротьби з ісламським екстремізмом, а у тіні за- лишаються не менш небезпечні за- грози з боку інших країн, передусім, Росії. Москва використовує увесь спектр державних органів і спеціаль- них служб, щоб здійснювати свою зовнішню політику все більш агре- 7  BND-Chef warnt vor russischen Hackern und Internet-Trollen. [Електронний ресурс]. – Ре- жим доступу: http://www.sueddeutsche.de/ news/politik/geheimdienste-bnd-chef-warnt- vor-russischen-hackern-und-internet-trollen- d p a . u r n - n e w s m l - d p a - com-20090101-161129-99-347936 сивними способами – із застосуван- ням пропаганди, розвідувальної ді- яльності та кібератак8 . Важливу роль у діяльності росій- ської розвідки відіграють спеціальні інформаційні операції (СІО). Ці за- ходи проводяться, як правило, у мирний час і за допомогою ЗМІ. Вони спрямовані на зміну поглядів конкретних осіб чи органів, які ухва- люють рішення, компрометацію чи завдання шкоди опонентам, дестабі- лізацію суспільно-політичної ситуа- ції9 . Об’єктами СІО в умовах гібрид- ної війни стало не лише російськомовне населення України (у контексті реалізації концепції «русского мира»), але й такі націо- нальні меншини, як угорці, румуни, болгари та поляки. Одночасно Росія через можливості СЗР та ГРУ поши- рює у «материнських» державах (Угорщина, Румунія, Болгарія та Польща) дезінформацію про пору- шення прав цих нацменшин, інспі- рує антиукраїнські прояви. Оголосивши розширення НАТО загрозою національній безпеці, Мо- сква намагається будь-якою ціною не допустити вступу до Альянсу но- вих членів. Так, у жовтні 2016 р. у 8  MI5 head: «increasingly aggressive» Russia a growing threat to UK. [Електронний ре- сурс].   – Режим доступу: https://www. theguardian.com/uk-news/2016/oct/31/ andrew-parker-increasingly-aggressive-russia- a-growing-threat-to-uk-says-mi5-head 9  Литвиненко О.В. Спеціальні інформаційні операції та пропагандистські кампанії. – К.: ВКФ «Сатсанга», 2000. Важливу роль у діяльності російської розвідки відіграють спеціальні інформаційні операції (СІО)
30 Чорногорії була зірвана спроба дер- жавного перевороту. Як з’ясувало слідство, до складу групи заколотни- ків входили місцеві жителі, а також громадяни Сербії і Росії, які мали безпосередні зв’язки зі спецслужба- ми РФ. Докази про причетність Мо- скви до подій у балканській країні отримала і британська розвідка10 . Організатором спроби державного перевороту був росіянин Едуард Широков, який до 2014 р. працював помічником військового аташе при Посольстві РФ у Варшаві під прізви- щем Шишмаков. У відповідь на за- пит чорногорської прокуратури вла- да Польщі надала інформацію, що «Едуард Вадимович Шишмаков був ідентифікований як співробітник ГРУ і у жовтні 2014 р. оголошений персоною нон грата»11 (пам’ятаєте звіт керівника АВБ РП у Сеймі?). Зрозуміло, що офіційна Москва 10  Russia plotted to overthrow Montenegro’s government by assassinating Prime Minister Milo Djukanovic last year, according to senior Whitehall sources. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.telegraph.co.uk/ news/2017/02/18/russias-deadly-plot- overthrow-montenegros-government- assassinating/ 11  Russia «linked» to election-day coup plot in Montenegro. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://news.sky.com/story/russia- linked-to-election-day-coup-plot-in- montenegro-10775786 спростуваласвоюпричетністьдопо- дій у Подгориці, депутат Державної думи РФ Микола Ковальов назвав результати розслідування дурістю і закликав говорити мовою фактів, а не фейкових новин12 . Хоча, було б дуже дивно, якби колишній дирек- тор ФСБ сказав щось інше. Як бачимо, Росія не має жодних намірів відмовлятися від своїх ім- перських амбіцій на європейському континенті, незалежно від того, чи це колишні республіки радянської Прибалтики, чи держави, що колись були членами Організації Варшав- ського договору, чи Балканський півострів. І не треба думати, що Ро- сія постійно слабшає та найближчим часом розвалиться на «удільні кня- зівства». Такий підхід є помилковим і вигідним лише для противника. Наші західні партнери серйозно ставляться до проблеми російської загрози,томунешкодуютькоштівна фінансування національних спец- служб і готуються до нових проявів розвідувальної діяльності РФ проти ЄС і НАТО. 12  Кремль предостерег Черногорию от абсурдных обвинений в попытке переворо- та. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ru.sputnik-news.ee/politics/20170220/ 4872462/kreml-predosterge-chernogoriju- absurdnye-obvinenija-prichastnost-popytka- perevorota.html Не треба думати, що Росія постійно слабшає та найближчим часом розвалиться на «удільні князівства». Такий підхід є помилко- вим і вигідним лише для противни- ка. Наші західні партнери серйозно ставляться до проблеми російської загрози, тому не шкодують коштів на фінансування національних спецслужб і готуються до нових проявів розвідувальної діяльності РФ проти ЄС і НАТО
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 28 квітня 2017 31 Морская авиация, видимо, пред- ставляет собой компонент ВМФ, наиболее часто игнорируемый спе- циалистами в силу сложности его анализа. Так, авиагруппа на борту единственного российского авиа- носца «Адмирал Кузнецов», который недавно выходил для участия в бое- вых действиях к берегам Сирии, представляет собой всего лишь не- большую часть российской морской авиации.Втовремя,когдаавианосец в конце 2016 г. пребывал в восточ- ном Средиземноморье, о чем сооб- щали на своих передовицах все ми- ровые СМИ, остальная часть российской морской авиации пере- живала процесс обновления и мо- дернизации. Российская авианосная составля- ющая морской авиации базируется на единственном российском авиа- носце «Адмирал Кузнецов». Во время его перехода с Север- ного флота в Средиземное море в сопровождении кораблей охране- ния и транспортов снабжения, ави- агруппа «Кузнецова» состояла из десяти тяжелых палубных самоле- тов Су-33 (код НАТО - Flanker-D), пяти более новых палубных истре- бителей МиГ-29К (Fulcrum), a так- же неустановленного числа про- тиволодочных вертолетов Ka-27 (Helix) и вертолетов ДРЛО Ka-31 (Helix). При нахождении у берегов Си- рии на борту авианосца отмечалось Морская авиация современного ВМФ РФ: американский взгляд Майкл Кофман, Норман Полмар, US Naval Institute Proceedings (перевод с английского - Владимир Заблоцкий)
32 наличие нескольких штурмовых вертолетов Ka-52K (Katran). Из числа названных летательных аппаратов всепогодный самолет-ис- требитель Су-33 (Flanker-D) предна- значен для завоевания господства в воздухе, он также может нести бом- бовую нагрузку в различных вариан- тах. Самолет МиГ-29К является мно- гоцелевым истребителем, скорее всего, машина в перспективе полно- стью заменит Су-33 в составе авиа- группы «Кузнецова». Этот самолет способен нести высокоточные управляемые боеприпасы с лазер- ными/илиэлектронно-оптическими средствами наведения. Боевой дебют «Адмирала Кузне- цова» в ноябре у берегов Сирии ока- зался неудачным. Прежде всего, от- мечалисьпроблемывработеглавных котлов,хроническаяихперегрузкаи, как следствие, падение мощности, а значит,искоростихода.Отказывра- боте его морально устаревшей паро- турбинной главной энергетической установки сопровождались появле- нием густого черного дыма, букваль- но висевшего над кораблем во время похода. Другим следствием падения скорости хода стало вынужденное ограничение стартовой массы и, со- ответственно, полезной нагрузки при взлете палубных самолетов, стартовавших с помощью взлетного трамплина. Так, приходилось умень- шать бомбовую нагрузку или запасы топлива. Соответственно, умень- шался радиус действия самолета и его боевые возможности. Однако главным ограничением боевых возможностей корабельной авиагруппы «Кузнецова» были и остаются даже не технические про- блемы, а катастрофическая нехватка опытных пилотов, которых, как ока- залось, в распоряжении русского ко- мандования меньше, чем исправных самолетов. С самого начала операции у бере- гов Сирии на самолетах МиГ-29К отмечались проблемы с двигателя- ми, в результате один из истребите- лей этого типа упал в море (пилота спасли). Тринеделиспустя потерпел аварию Су-33, при посадке на палу- буавианосцалопнултросаэрофини- шера и машина, не погасив посадоч- нойскорости,выкатиласьзапределы полетной палубы и упала в море. После этого все самолеты авиагруп- пы перебазировали на береговой аэ- родром, откуда они вылетали на бомбежку заданных целей в глубине сирийской территории. Но и тут не обошлось без пропа- ганды. МО РФ сообщило о выполне- нии самолетами авианосца более 400 самолето-вылетов, фактически же их было не более 150. Да и главной задачей «Адмирала Кузнецова» было не решение боевых задач, как тако- вых,адемонстрациясилыи«поддер- жание статуса авианосной держа- вы». Россия послала корабль в поход исключительно по политическим со- ображениям,никакойвоеннойнеоб- Боевой дебют «Адмирала Кузнецо- ва» в ноябре у берегов Сирии ока- зался неудачным Однако главным ограничением боевых возможностей корабельной авиагруппы «Кузнецова» были и остаются даже не технические проблемы, а катастрофическая нехватка опытных пилотов, кото- рых, как оказалось, в распоряжении русского командования меньше, чем исправных самолетов
33 ходимости в этом не было. Главным образом, речь шла о престиже, Мо- скве хотелось продемонстрировать наличие в «горячей точке» авианос- ца, крупного боевого корабля с бое- выми самолетами, как фактор при- надлежности РФ к элитному клубу великих морских держав. По завершении похода в Среди- земное море «Адмирал Кузнецов» встал на несколько лет в капиталь- ный ремонт с модернизацией (стои- мостью в 40 млрд рублей – прим. пе- реводчика),которыебудетпроводить завод Севмаш в Северодвинске. При этом будет заменено палубное обо- рудование на полетной палубе, включая аэрофинишеры и т.п. Неяс- но, что будет с капризной и ненадеж- ной главной силовой установкой ко- рабля. Ранее правительство РФ перио- дически анонсировало планы по- стройки нового авианосца. Начало этому было положено в 1967 году, когда в Николаеве построили пер- вый вертолетоносец «Москва», а вслед за ним и однотипный «Ленин- град». Затем последовала постройка на том же Черноморском судострои- тельном заводе 4-х авианосцев типа «Киев» с самолетами вертикального взлета. И только после них построи- ли два классических авианосца типа «Рига», к числу которых относится и нынешний «Адмирал Кузнецов». На сегодня из перечисленных восьми авианосных кораблей под российским флагом остается один «Кузнецов», последний авианосец типа «Киев» служит в составе ВМФ Индии, как «Vikramaditya», а одно- типный с «Кузнецовым» корабль – в составе ВМФ НОА Китая, как «Liaoning». Постройка авианосца в РФ возможна только в Северодвин- ске, на заводе Севмаш, т.к. после рас- пада бывшего СССР специализиро- вавшийся на строительстве авианосцев Черноморский судо- строительный завод в Николаеве перешел под юрисдикцию Украины. Реальнойсилойморскойавиации РФ являются самолеты берегового базирования. Здесь можно отметить реальные перемены. В составе каж- дого из 4-х флотов ВМФ Федерации имеется не менее дюжины бомбар- дировщиков типа Су-24 (Fencer) с изменяемой геометрией крыла. Их основное назначение – уничтожение морских надводных целей, для этого самолеты могут нести крылатые ра- кеты класса воздух-поверхность Х-31 или Х-35. Эти «рабочие лошадки» подле- жат замене на ударные самолеты но- вого поколения Су-30СМ (тяжелый многоцелевой истребитель-бомбар- дировщик), способный брать бомбо- вую нагрузку массой до 6 тонн. В конце 2016 г самолеты Су-30СМ по- ступили на вооружение ВВС Черно- морского и Северного флотов. Вероятно, эти самолеты будут приспособлены для размещения на них как состоящих на вооружении, так и перспективных противокора- Реальной силой морской авиации РФ являются самолеты берегового базирования
34 бельных крылатых ракет (например, SS-N-26). Cу-34 (Fullback) может также ис- пользоваться в ударном варианте для поражения морских целей. Са- молет представляет собой разработ- ку на базе Су-27 (Flanker) и имеет большую дальность, позволяющую классифицировать его в качестве бомбардировщика среднего радиуса действия. Основу ударных сил российской морской авиации составляют более 60 бомбардировщиков средней даль- ности еще советской постройки Ту- 22 (Backfire). В процессе реформиро- вания ВС РФ в 2009 г. Генштаб передал самолеты Ту-22 из состава ВМФ в состав ВВС, точнее, в ее структурную часть, Авиацию Даль- него действия (АДД). Даже сейчас, будучи предназначены для уничто- жения морских целей, Ту-22 остают- ся в подчинении АДД ВВС. Самоле- ты способны нести противокорабельные крылатые ра- кеты Х-22 (код НАТО: AS-4 Kitchen) и их модифицированную версию Х-32. Самолеты Ту-22 применялись ВС РФ в Сирии в 2015 и 2016 гг., сбрасы- вая неуправляемые свободнопадаю- щие бомбы. Для этой вторичной роли самолеты не очень приспосо- блены. Похоже, ВС РФ пошли на та- кой шаг вынужденно и не от хоро- шей жизни. Кроме названных, ВС РФ сохра- няют на вооружении противолодоч- ные самолеты дальнего действия Ту- 142 (Bear-F), представляющий собой разработку на базе известной и удач- ной платформы – дальнего бомбар- дировщика Tу-95 (Bear). Самолеты Ту-142 в настоящее время проходят модернизацию,поэтомунавооруже- нии ВВС флотов таких машин оста- ется немного. Тем не менее, отмеча- лось их появление над территориальными водами Сирии. Аналогично,морскиепротиволо- дочные патрульные самолеты Ил-38 (May) проходят модернизацию до стандарта Ил-38Н с радиолокацион- ным комплексом высокого разреше- ния, комплексом «Новелла» и други- ми новыми системами. Наряду с Ту-142, модернизация самолетов Ил-38 является приорите- том для переоснащения противоло- дочной авиации Тихоокеанского флота. На немногочисленных остаю- щихся в строю кораблях ВМФ РФ – крейсерах,эсминцахифрегатах–ис- пользуются противолодочные вертолеты Ка-27(Helix) корабельно- го базирования. Они же поступают на вооружение новостроящихся ко- раблей класса фрегат. Но невозможно рассуждать о российской морской авиации, не упомянув об истории с заказом в 2010г.воФранциидляВМФРФдвух больших десантных вертолетонос- цев типа Mistral. Это были универ- сальные многоцелевые корабли, мо- дифицированные под российское вооружение и летательные аппара-
35 ты, прежде всего, вертолеты Ка-27 и Ка-52К. Сделка была аннулирована в 2014 г. после аннексии Крыма Росси- ей и введения западных санкций. В новых условиях реализация кон- тракта стала для Франции практиче- ски невозможной. После перегово- ров, длившихся почти год, РФ и Франция пришли к соглашению о продаже кораблей третьей стороне – Египту - и выплате российской сто- роне соответствующей компенса- ции. Финансирование сделки взяла на себя Саудовская Аравия. Москва поступила при этом, как глава гангстерской банды, удвоив полученный обратно депозит в 800 млн. евро в рублях, конвертировав эту сумму по обменному курсу 2015 г. При этом деньги, вложенные в раз- работку вертолета Ка-52К, также удалось «отбить», продав вертолеты тому же Египту. Эта сделка прошла отдельно от продажи кораблей. И еще один существенный эле- мент вооружения российской мор- ской авиации, часто упоминаемый западными экспертами - это такти- ческий ядерный арсенал. Постсовет- ская Россия унаследовала порядка 20 000 тактических ядерных боезаря- дов. Даже если это число сократили, по российским же данным, на 75%, все равно ВМФ и ВВС РФ продол- жают сохранять достаточно мощ- ный ядерный арсенал тактического радиуса. По большому счету, российская морская авиация так и оставалась бы незначительной по размерам и возможностям силой. Но ее также захватила волна модернизации, ха- рактерная сегодня для ВС РФ. Как бы то ни было, она представляет со- бой главным образом самолеты бе- регового базирования, обладающие ядерным и обычным ударным по- тенциалом. Источник: https://www.usni.org/node/90090/ new-russian-navy-part- 3%E2%80%94naval-aviation-taking- flight-again%E2%80%A6slowly Еще один существенный элемент вооружения российской морской авиации, часто упоминаемый запад- ными экспертами - это тактиче- ский ядерный арсенал
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 28 квітня 2017 36 В сухопутных войсках (СВ) Рос- сии дивизии начали возрождаться в 2013 г, но достаточно подробно их новая организация была обна- родована лишь в апреле 2017 г [1, 2]. Известно, что в результате ре- формы СВ России 2008-2012 годов почти все дивизии были расфор- мированы. Осталась только 18-я пулемётно-артиллерийская диви- зия на Курильских островах. Но в 2013 г в ЗВО на базе 5-й мотострел- ковой и 4-й танковой бригад были восстановлены две гвардейские ди- визии: 2-я Таманская мотострелко- вая и 4-я Кантемировская танко- вая. Сначала дивизии были воссозданы в половинном боевом составе (по 2 мотострелковых или танковых полка) относительно их прежней организации. В них также отсутствовали батальоны РЭБ, РХБЗ и ремонтно-восстановитель- ные. В 2015 г во 2-й мотострелковой дивизии (МСД) было 4 полка (2 мо- тострелковых (МСп), самоходно- артиллерийский (САп) и зенитный ракетный (ЗРп)), отд. противотан- ковый д-н (ОПТд) и 6 отд. б-нов (танковый, разведывательный, ин- женерно-сапёрный, связи, матери- ального обеспечения (МО) и меди- цинский). В 4-й танковой дивизии (ТД) было 4 полка (2 танковых (Тп), САп, ЗРп) и 5 отд. б-нов (разведы- вательный, инженерно-сапёрный, связи, МО и медицинский). Орга- низация этих дивизий была экспе- риментальной, в них отрабатыва- Аналітичні розробки Новые российские дивизии – со старыми дырками? Юрий Бараш, член Экспертного Совета ЦИАКР
37 лась новая структура соединений, их частей и подразделений, а также их вооружение. В конце 2016 г со- общалось, что в мотострелковой дивизии был ещё сформирован и танковый полк, а в танковой диви- зии – мотострелковый полк. 2-я гв. Таманская МСД сейчас включает: 1-й гв. МСп: 4 б-на (3 мотострел- ковых и танковый), 2 д-на (гаубич- ный самоходно-артиллерийский и зенитный ракетно-артиллерий- ский), 5 рот (разведывательная, ин- женерно-саперная, связи, ремонт- ная, МО), батарея управления и артиллерийской разведки началь- ника артиллерии, 3 взвода (снайпе- ров, РХБЗ и комендантский). В пол- ку 31 танк Т-72Б3, 147 БТР-80/82А, 18 минометов «Сани», 18 СГ «Гвоз- дика», 4 БМ ЗРК «Стрела-10», 4 ЗПРК «Тунгуска». 15-й гв. МСп (организация – см. 1-й гв. МСп). В полку 31 Т-72Б3, 129 БМП-2, 18 минометов «Сани», 18 СГ «Гвоздика», 4 БМ ЗРК «Стре- ла-10», 4 ЗПРК «Тунгуска». 1-й Тп развертывался на базе 82-го отд. танкового б-на и включа- ет 4 б-на (3 танковых и мотострел- ковый), 2 д-на (гаубичный само- ходно-артиллерийский и и зенитный ракетно-артиллерий- ский), 6 рот (снайперов, разведы- вательная, инженерно-саперная, связи, ремонтная, МО), батарея управления и артиллерийской раз- ведки начальника артиллерии, 2 взвода (РХБЗ, комендантский). В полку 94 танка Т-72Б3, 41 БМП-2, 8 миномётов «Сани», 18 СГ «Гвозди- ка», 4 БМ ЗРК «Стрела-10», 4 ЗПРК «Тунгуска». 147-й гв. САп: 3 артдивизиона (2 гаубичных самоходно-артилле- рийских и реактивный), 2 батареи (артиллерийской разведки и управ- ления) 2 роты (ремонтная и МО), комендантский взвод. В полку 36 СГ«Мста-С»,18РСЗО«Торнадо-Г». 1117-й ЗРп: КП, 5 батарей (4 зе- нитных ракетных и техническая), 2 роты (ремонтная и МО). В полку 16 БМ ЗРК 9К331 «Тор-М1-2У». 1174-й ОПТд.: 3 батареи (2 СПТРК и артиллерийская), 2 взвода (управления и обеспечения). В д-не 12СПТРК9К123«Хризантема-С»и6 пушек «Рапира». 136-й отд. разведывательный б-н: 5 рот (2 разведывательные, разведывательно-десантная, ради- оэлектронной разведки, связи), 2 взвода (МО и ремонтный). 211-й отд. инженерно-сапёрный б-н: 4 роты (инженерно-саперная, инженерно-дорожная, инженерно- техническая, понтонная). 47-й отд. б-н связи: 2 роты связи (узла связи КП и пунктов управле- ния), узел связи (стационарный), 3 взвода (мобильных средств связи, взвод технического обеспечения, МО). 1063-й отд. б-н МО: 3 автомо- бильные роты подвоза (боеприпа- сов, горючего, продовольствия),
38 рота обеспечения, автомобильный ремонтный взвод. 370-й отд. медицинский: меди- цинская рота и 3 взвода (медицин- ский, эвакуационный, МО). Отд. рота БПЛА: 2 расчета БПЛА (1 и 2 типа), взвод БПЛА ближнего действия. Отд. рота РЭБ: 6 взводов (управ- ления, радиопомех КВ связи, радио- помех УКВ связи, радиопомех УКВ радиосвязи авиации, радиопомех мобильной связи и спутниковым системам связи (спутниковым си- стемам навигации), радиопомех ра- диолиниям управления подрывом фугасов/снарядов). Отд. рота РХБЗ: 4 взвода (РХБЗ разведки, специальной обработки, аэрозольного противодействия, огнеметный). Отд. эвакуационная рота. В 2017 г будет воссоздан 283-й (?) МСп и и закончено формирова- ние дивизии. 4-я гв. Кантемировская ТД включает: 12-й гв. Тп: 4 б-на (3 танковых и мотострелковый), 2 д-на (гаубич- ный самоходно-артиллерийский и зенитный ракетно-артиллерий- ский), 6 рот (снайперов, разведы- вательная, инженерно-саперная, связи, ремонтная, МО), батарея управления и артиллерийской раз- ведки начальника артиллерии, 2 взвода (РХБЗ, комендантский). В полку 94 Т-80У, 41 БМП-2, 8 мино- мётов «Сани», 18 СГ «Гвоздика», 4 БМ ЗРК «Стрела-10», 4 ЗПРК «Тун- гуска» и др. 13-й гв. Тп (организация и воо- ружение – см. 12-й Тп). 423-й МСп: формирование в 2016-2017 годах. В полку 4 б-на (3 мотострелковых и танковый), 2 д-на (гаубичный самоходно-артилле- рийский и и зенитный ракетно-ар- тиллерийский), 6 рот (снайперов, разведывательная, инженерно-са- перная, связи, ремонтная, МО), ба- тарея управления и артиллерийской разведки начальника артиллерии, 2 взвода (РХБЗ, комендантский). На вооружении: 41 Т-72Б3, 129 БМП-2, 18 миномётов «Сани», 18 СГ «Гвоз- дика», 4 БМ ЗРК «Стрела-10», 4 ЗПРК «Тунгуска». 275-й гв. САп: 3 артдивизиона (2 гаубичных самоходно-артиллерий- ских и реактивный), 2 батареи (ар- тиллерийской разведки и управле- ния), 2 роты (ремонтная и МО), комендантский взвод. В полку 36 СГ «Мста-СМ», 18 РСЗО «Торнадо-Г». 538-й гв. ЗРп: организация как в 1117-ом ЗРп 2-й МСД, в полку 16 БМ ЗРК 9К331М «Тор-М2». 137-й отд. разведывательный б-н: организация как в 136-ом б-не 2-й МСД. 330-й отд. инженерно-сапёрный б-н: организация как в 211-ом б-не 2-й МСД. 413-й отд. б-н связи: организа- ция как в 47-ом б-не 2-й МСД. 1088-й б-н МО: организация как в 1063-ем б-не 2-й МСД.
39 165-й медицинский б-н: органи- зация как в 370-ом б-не 2-й МСД. Отд. роты (БПЛА, РЭБ, РХБЗ, эвакуационная) как во 2-й МСД [1]. В 2017 г будет воссоздан 14-й (?) Тп и закончено формирование ди- визии. В 2016 г были воссозданы ча- стично, а к концу 2017 г планирует- ся закончить формирование ещё пяти дивизий, в т.ч.: • 3-я МСД (в Богучаре, Валуйках и Солоти) в 20-й гв. ОА Западного ВО; • 144-я МСД (в Смоленске, Ельне и Клинцах) в 20-й гв. ОА Запад- ного ВО; • 150-я гв. МСД (штаб в Новочер- касске Ростовской обл.) в новой 8-й ОА Южного ВО; • 42-я гв. МСД (в Борзой, Шали, Калиновской) в 58-й ОА Южно- го ВО; • 90-я гв. ТД (в Чебаркуле Челя- бинской обл.) в 41-й ОА Цен- трального ВО. В начале 2017 г эти дивизии имели: 3-я МСД формируется в 2016- 2017 гг. на базе 9-й и 23-й ОМСбр и включает: 252-й МСп: 4 б-на (3 мотострел- ковых и танковый), 2 д-на (гаубич- ный самоходно-артиллерийский и зенитный ракетно-артиллерий- ский), 5 рот (разведывательная, ин- женерно-саперная, связи, ремонт- ная, МО), батарея управления и артиллерийской разведки началь- ника артиллерии, 3 взвода (снайпе- ров, РХБЗ и комендантский). В полку 31 Т-72Б3, 129 БМП-2, 18 ми- нометов «Сани», 18 гаубиц «Мста-Б», 4 БМ ЗРК «Стрела-10», 4 ЗПРК «Тунгуска». 752-й МСп. Организация см. выше, в полку 31 Т-72БМ, 147 БТР- 80/82А, 18 120-мм САО 2С23 «Нона-СВК», 4 БМ ЗРК «Стре- ла-10», 4 ЗПРК «Тунгуска». 245-й (?) гв. МСп, развёртыва- ние в 2017 г. 237-й Тп: 4 б-на (3 танковых и мотострелковый), 2 д-на (гаубич- ный самоходно-артиллерийский и зенитный ракетно-артиллерий- ский), 6 рот (снайперов, разведы- вательная, инженерно-саперная, связи, ремонтная, МО), батарея управления и артиллерийской раз- ведки начальника артиллерии, 2 взвода (РХБЗ, комендантский). В полку 94 Т-72Б3/БМ, 41 БМП-2, 8 миномётов «Сани», 18 гаубиц «Мста-Б», 4 БМ ЗРК «Стрела-10», 4 ЗПРК «Тунгуска». 99-й САп: 3 д-на (2 гаубичных самоходно-артиллерийских и реак- тивный), 2 батареи (артиллерий- ской разведки и управления), 2 роты (ремонтная и МО), комен- дантский взвод. В полку 36 СГ «Мста-С», 18 РСЗО «Град». 1143(?)-й ЗРп на ЗРК 9К33М3 «Оса-АКМ»: КП, 4 зенитных ракет- ных батареи (по 4 БМ 9А33БМ3 и 2 ТЗМ 9Т217БМ2), техническая ба-
40 тарея, 2 роты (ремонтная и МО). В полку 16 БМ 9А33БМ3. 159-й отд. противотанковый д-н: 3 батареи (2 СПТРК и артилле- рийская), 2 взвода (управления и обеспечения). В д-не 12 СПТРК 9П149 «Штурм-С», и 6 пушек «Ра- пира». 84-й отд. разведывательный б-н: 5 рот (2 разведывательные, разве- дывательно-десантная, радиоэлек- тронной разведки, связи), 2 взвода (МО и ремонтный). 337-й отд. инженерно-сапёрный б-н: 4 роты (инженерно-саперная, инженерно-дорожная, инженерно- техническая, понтонная). 692-й отд. б-н связи: 2 роты свя- зи (узла связи КП и пунктов управ- ления), узел связи (стационарный), 3 взвода (мобильных средств свя- зи, взвод технического обеспече- ния, МО). 911(?)-й отд. б-н МО: 3 автомо- бильные роты подвоза (боеприпа- сов, горючего, продовольствия), рота обеспечения, автомобильный ремонтный взвод. 231(?)-й отд. медицинский б-н: медицинская рота и 3 взвода (ме- дицинский, эвакуационный, МО). Отд. рота БПЛА: 2 расчета БПЛА (1 и 2 типа), взвод БПЛА ближнего действия. Отд. рота РЭБ: 6 взводов (управ- ления, радиопомех КВ связи, радио- помех УКВ связи, радиопомех УКВ радиосвязи авиации, радиопомех мобильной связи и спутниковым системам связи (спутниковым си- стемам навигации), радиопомех ра- диолиниям управления подрывом фугасов/снарядов). Отд. рота РХБЗ: 4 взвода (РХБЗ разведки, специальной обработки, аэрозольного противодействия, огнеметный). 144-я МСД формируется в 2016- 2017 гг. на базе 28-й ОМСбр и включает: 488-й МСп: 4 б-на (3 мотострел- ковых и танковый), 2 д-на (гаубич- ный самоходно-артиллерийский и зенитныйракетно-артиллерийский), 5 рот (разведывательная, инженер- но-саперная, связи, ремонтная, МО), батарея управления и артиллерий- ской разведки начальника артилле- рии, 3 взвода (снайперов, РХБЗ и ко- мендантский).Вполку31Т-72Б3,129 БМП-2, 18 минометов «Сани», 18 СГ «Гвоздика», 4 БМ ЗРК «Стрела-10», 4 ЗПРК «Тунгуска». 182(?)-й МСп, 254(?)-й МСп и 228(?)-й Тп, развертывание в 2017 г. 856-й САп: 3 артдивизиона (2 гаубичных самоходно-артиллерий- ских и реактивный), 2 батареи (ар- тиллерийской разведки и управле- ния), 2 роты (ремонтная и МО), комендантский взвод. В полку: 36 СГ«Мста-С»,18РСЗО«Торнадо-Г». 1259(?)-й ЗРп и 1281(?)-й отд. противотанковый д-н. 5 отд. б-нов (148-й разведыва- тельный, 295(?)-й инженерно-са- пёрный, 686(?)-й связи, 1032(?)-й МО и медицинский).
41 3 отд. роты (БПЛА, РЭБ, РХБЗ) [1]. 150-я гв. МСД формируется на базе бывшей 33-й ОМСбр (горной) и включает: 102-й МСп: 4 б-на (3 мотострел- ковых и танковый), 2 д-на (гаубич- ный самоходно-артиллерийский и и зенитный ракетно-артиллерий- ский), 6 рот (снайперов, разведы- вательная, инженерно-саперная, связи, ремонтная, МО), батарея управления и артиллерийской раз- ведки начальника артиллерии, 2 взвода (РХБЗ, комендантский). Два МСп – развёртывание в 2017 г. 68-й Тп: 4 б-на (3 танковых и мотострелковый), 2 д-на (гаубич- ный самоходно-артиллерийский и зенитный ракетно-артиллерий- ский), 6 рот (снайперов, разведы- вательная, инженерно-саперная, связи, ремонтная, МО), батарея управления и артиллерийской раз- ведки начальника артиллерии, 2 взвода (РХБЗ, комендантский). В полк поступают танки Т-72Б3М обр. 2016 г, хотя ранее заявлялись Т-90А. САп, 933-й ЗРп и ОПТд, 5 отд. б-нов (174-й разведыва- тельный, 539-й инженерно-сапёр- ный, связи, 293-й МО и медицин- ский). 3 отд. роты (БПЛА, РЭБ, РХБЗ) [2]. Разумеется, личного состава 33-й бригады (2 тыс. чел.) недоста- точно для формирования дивизии численностью 10 тыс. чел. Установ- лено, например, что основная масса военнослужащих 68-го танкового полка представлена старослужащи- ми-контрактниками, переведённы- ми из разных войсковых соедине- ний ЮВО РФ. Среди них военнослужащие: 205-й (Будён- новск, Ставропольский край), 33-й (Майкоп, Адыгея), 17-й (Борзой, Чечня), 19-й мотострелковых бри- гад (Владикавказ, Северная Осе- тия), 7-й военной базы (Гудаута, ок- купированная Абхазия, Грузия), а также молодые контрактники из числа срочников-полугодичников и рядовых/сержантов запаса [3]. 42-я гв. МСД формируется в 2016-2017 гг. на базе 8-й, 17-й, 18-й ОМСбр и включает: 291-й гв. МСп: 3 мотострелко- вых б-на, 3 д-на (гаубичный само- ходно-артиллерийский, реактив- ный артиллерийский, зенитный ракетно-артиллерийский), 8 рот (снайперов, разведывательная, свя- зи, инженерно-саперная, разграж- дения, МО, ремонтная, комендант- ская), взвод РХБЗ. В полку 130 БТР-82А, 26 БТР-80, 6 СТС ”Тигр”, 18 82-мм миномётов 2Б14 «Под- нос», 18 СГ «Гвоздика», 6 ЗСУ ЗУ-23 на МТ-ЛБ, 27 ПЗРК «Игла». 70-й гв. МСп: 5 б-нов (3 мото- стрелковых, танковый, спецназа), 2 д-на (гаубичный самоходно-артил- лерийский, зенитный ракетно-ар- тиллерийский), 6 рот (снайперов,
42 разведывательная, инженерно-са- перная, связи, ремонтная, МО), 2 взвода (РХБЗ и комендантский). В полку 31 Т-72Б3, 129 МТ-ЛБМ 6МБ и МТ-ЛБ ВМК, 18 миномётов «Сани», 18 СГ «Мста-С», 4 БМ «Стрела-10», 4 ЗПРК «Тунгуска». 71-й гв. МСп: 5 б-нов (3 мото- стрелковых, танковый, СПн), 2 д-на (гаубичный самоходно-артил- лерийский, зенитный ракетно-ар- тиллерийский), 6 рот (снайперов, разведывательная, инженерно-са- перная, связи, ремонтная, МО), 2 взвода (РХБЗ, комендантский). На вооружении: 31 Т-72Б3, 147 БТР- 80/82А, 18 миномётов «Сани», 18 СГ «Мста-С», 4 БМ ЗРК «Стре- ла-10», 4 ЗПРК «Тунгуска». Отд. танковый б-н: 4 танковые роты, 7 взводов (разведыватель- ный, инженерно-саперный, РХБЗ, связи, ремонтный, МО, хозяй- ственный). В б-не 40 танков Т-72Б3. 50-й гв. САп: 3 д-на (2 гаубич- ных самоходно-артиллерийских, реактивный), 2 батареи (артилле- рийской разведки, управления), 2 роты (ремонтная, МО), комендант- скийвзвод.Вполку36СГ«Мста-С», 18 РСЗО 2Б26 «Град». 1203(?)-й ЗРп на ЗРК 9К330 «Тор»: КП (КСА «Барнаул-Т»), 5 ба- тарей (4 зенитных ракетных по 4 БМ 9А330, техническая), 2 роты (ремонтная и МО). Отд. противотанковый д-н. 5 отд. б-нов (разведывательный, 478(?)-й связи, 539(?)-й инженер- но-сапёрный, 474(?)-й МО, 106(?)-й медицинский). 3 отд. роты (БПЛА, РЭБ и РХБЗ) [2]. 90-я гв. ТД формируется на базе 7-й гв. ОТбр и 32-й ОМСбр и вклю- чает шесть полков (239-й, 6-й и 80-й Тп, 228-й МСп (бывшая 32-я ОМСБр), 400-й САп, ЗРп), 5 отд. б-нов (раз- ведывательный, инженерно-сапёр- ный,33-йсвязи,МОимедицинский). В 2017 г будет воссоздано два Тп и за- кончено формирование дивизии. На вооружении 9-й ТБр и 32-й ОМСБр в сумме было: 90 Т-72Б3, 40 Т-72БМ, 5 Т-72БК, 49 БМП-2, 162 БТР-80, 4 БРДМ-2, 3 БРМ-3К, 15 МТ-ЛБ, 26 миномётов «Сани», 54 СГ «Акация», 36 РСЗО «Град», 12 пушек «Рапира», 12 СПТРК «Штурм-С»,12БМЗРК9К330«Тор», 12 «Оса» и 12 «Стрела-10», 12 ЗПРК «Тунгуска», 63 ПЗРК «Игла». То есть в 2017 г в СВ планирует- ся иметь 5 МСД и 2 ТД. Из них 6 дивизий (в т.ч. 1 ТД) будут на За- падном (украинском) направлении и 1 ТД – в ЦВО, откуда она может быть переброшена на Западное или Восточное направление [4]. Особенности новых дивизий В 2008 г в МСД было 6 полков (3 МСп, Тп, САп и ЗРп), ОПТд и 8 отд. б-нов (разведывательный, инже- нерно-сапёрный, связи, РЭБ, РХБЗ, МО, ремонтно-восстановительный и медицинский). В ТД было 6 полка
43 (3 Тп, МСп, САп, ЗРп) и 8 отд. б-нов (разведывательный, инженерно- сапёрный, связи, РЭБ, РХБЗ, МО, ремонтно-восстановительный и медицинский). В конце 2017 г в МСД будет 6 полков (3 МСп, Тп, САп и ЗРп), ОПТд, 5 отд. б-нов (разведыватель- ный, инженерно-сапёрный, связи, МО, медицинский) и 4 роты (БПЛА, РЭБ, РХБЗ, эвакуационная). В ТД будет 6 полков (3 Тп, МСп, САп, ЗРп), 5 отд. б-нов (разведыватель- ный, инженерно-сапёрный, связи, МО, медицинский) и 4 роты (БПЛА, РЭБ, РХБЗ, эвакуационная). В новые дивизии, формируемые в 2016-2017 годах, входят те же пол- ки, но отсутствуют 3 батальона обеспечения (РЭБ, РХБЗ и ремонт- но-восстановительный). Вместо них в дивизиях созданы роты РЭБ, РХБХ и эвакуационные, а также новые роты БПЛА. Примерное ко- личество вооружения 6-полковой мотострелковой и танковой диви- зий, а также их полков в 2017 г приведено в табл. 1. Вид ВВТ МСД МСп Тп САп ЗРп Танки 187 Т-72Б3 31 Т-72Б3 94 Т-72Б3 - - БМП 170-299 БМП-2 и 294-147 БТР-82А 129 БМП-2 или 147 БТР-82А 41 БМП-2 - - Мином. 62 Сани 18 Сани 8 Сани - - СГ 108: 72 Гвоздика и 36 Мста-С 18 Гвоздика 18 Гвоздика 36 Мста-С - РСЗО 18 Торнадо-Г или Град - - 18 Торнадо-Г или Град - СПТРК 12 Хризантема-С или Штурм-С - - - - ПТП 6 Рапира ЗПРК 16 Тунгуска 4 Тунгуска 4 Тунгуска - - ЗРК 32 (16 Тор или Оса, 16 Стрела-10) 4 Стрела-10 4 Стрела-10 - 16 Тор или Оса Вид ВВТ ТД Тп МСп САп ЗРп Танки 323: Т-80У и/или Т-72Б3 94 Т-Т-80У или Т-72Б3 41 Т-72Б3 или Т-72БМ - - БМП 252 БМП-2 или 129 БМП-2 и 156 БТР-80 41 БМП-2 129 БМП-2 или 156 БТР-80 - - Таблица 1 Продолжение таблицы 1
44 Можно сделать вывод, что орга- низация дивизий в 2017 г по срав- нению с 2008 г изменилась очень мало: • в МСД те же 6 полков (3 МСп, 1 Тп, 1 САп и 1 ЗРп), ОПТд-н и 5 б-нов (разведывательный, инже- нерно-сапёрный, связи, МО, ме- дицинский); • в ТД те же 6 полков (3 Тп, 1 МСп, 1 САп и 1 ЗРп) и 5 б-нов (разве- дывательный, инженерно-сапёр- ный, связи, МО, медицинский). Отличиями организации новых дивизий являются то, что они име- ют роты обеспечения (РЭБ, РХБЗ и эвакуационные), в то время как ди- визии в 2008 г имели аналогичные батальоны (РЭБ, РХБЗ и ремонтно- восстановительный). То есть под- разделения РЭБ, РХБЗ и ремонта были уменьшены и ослаблены (ви- димо, с целью ограничения числен- ности личного состава МСД до 10 тыс. чел. и ТД до 8 тыс. чел.). Но при этом в новых дивизиях появи- лись роты БПЛА, что является до- стижением. Однако за счёт этого количество основных частей и под- разделений в новой МСД и ТД вы- росло (до 16 и 15 соответственно), а было 15 и 14. То есть, ухудшилась управляемость дивизий. Отсюда можно отметить, что организация дивизий, в основных чертах, вернулась к ранее суще- ствовавшей, причём даже не в 2008 г, а в начале 80-х годов. Эта органи- зация архаична и не отвечает со- временным требованиям. Но, ви- димо, в ГОМУ ГШ ВС России (Главном организационно-моби- лизационном управлении Геншта- ба) решили, что новое – это хоро- шо забытое старое. Кроме того, командование СВ сталкивается с проблемами ком- плектования новых дивизий лич- ным составом – не исключено, что именно с этим связан указ Путина об увеличении с 1 июля 2017 г шта- та ВС России более чем на 19 тыс. чел. (в т.ч. 13,7 тыс. военнослужа- щих) [5]. Недостатками вооружения но- вых дивизий является то, что зна- чительная его часть устарела (тан- киТ-80УиТ-72БМ,БМП-2,БТР-80, МТ-ЛБ, буксируемые миномёты «Сани», СГ «Гвоздика», РСЗО Мином. 42 Сани 8 Сани 18 Сани - - СГ 108: 72 Гвоздика и 36 Мста-СМ 18 Гвоздика 18 Гвоздика 36 Мста-СМ - РСЗО 18 Торнадо-Г - - 18 Торнадо-Г - ЗПРК 16 Тунгуска 4 Тунгуска 4 Тунгуска - - ЗРК 32 (16 Тор-М2, 16 Стрела-10) 4 Стрела-10 4 Стрела-10 - 16 Тор-М2 или Тор
45 «Град», СПТРК «Штурм-С», букси- руемые пушки «Рапира», ЗРК «Стрела-10» и «Оса-АКМ», ЗПРК «Тунгуска», ЗСУ ЗУ-23 на МТ-ЛБ). Наличие в 4-й ТД одновремен- но танков Т-80У и Т-72Б3, а в 3-й МСД – танков Т-72БМ и Т-72Б3 го- ворит о нехватке модернизирован- ных танков Т-72Б3 и более совре- менных танков Т-90А, а наличие в дивизиях лишь БМП-2 – о нехватке более современных БМП-3. Новые дивизии имеют в боевых полках 122-мм СГ «Гвоздика», а не 152-мм «Акация» (огневая мощь стала меньше), а в 3-й МСД – во- обще буксируемые 152-мм гаубицы «Мста-Б» (огневая мощь не изме- нилась, но значительно уменьши- лась мобильность и защищённость расчётов). Отсюда видно, что диви- зии оснащаются, в основном, исхо- дя из наличного вооружения, а не из штата. В полковых зенитно-ракетных д-нах по 4 ЗРК «Стрела-10» и 4 ЗПРК «Тунгуска», а не по 6 и 6 (ПВО ослаблена). Достоинством вооружения ча- сти новых дивизий является нали- чие модернизированного ВВТ (тан- ки Т-72Б3, БТР-82А, РСЗО «Торнадо-Г», ЗРК «Тор-М2» и средств РЭБ), а также новых СПТРК «Хризантема-С» и БПАК. Эти дивизии имеют традиционно невысокую стратегическую и опера- тивнуюмобильность,онивосновном предназначены для переброски по железным дорогам (уже заказано 30 тыс. железнодорожных платформ). 42-я МСД имеет особую орга- низацию и вооружение, поскольку обеспечивает внутреннюю безо- пасность в Чечне. Также она пред- назначена для быстрой переброски и ведения общевойсковых боевых действий в западном направлении (Украина) и южном направлении (Грузия). Примерное количество вооружения 42-й МСД и её полков в 2017 г приведено в табл. 2. Вид ВВТ 42-я МСД 70-й/71-й МСп 291-й МСп 50-й САп 1023-й ЗРп Танки 102 Т-72Б3 31 Т-72Б3 - - - БМП 129 МТ-ЛБМ 6 МБ, МТ-ЛБ ВМК и 303 БТР-80/82А 129 МТ-ЛБМ 6 МБ, МТ-ЛБ ВМК/ 147 БТР-80/82А 130 БТР-82А + 26 БТР-80 - - Мином. 36 Сани и 18 Поднос 18 Сани 18 Поднос - - СГ 90: 18 Гвоздика и 72 Мста-С 18 Мста-С 18 Гвоздика 36 Мста-С - РСЗО 18 Град - - 18 Град - Таблица 2
46 42-я МСД имеет уменьшенный и облегчённый боевой состав: 12 б-нов (9 мотострелковых и 3 танко- вых), тогда как в типовой МСД 16 б-нов (10 мотострелковых и 6 тан- ковых). В дивизии вместо танково- го полка – отд. танковый б-н, а один из мотострелковых полков не име- ет танкового б-на. В результате в 42-й МСД стало 102 танка (в типо- вой МСД – 187). В 42-й МСД нет БМП-2/3 (только легкоброниро- ванные МТ-ЛБМ 6 МБ), а основ- ные ББМ – колёсные БТР-82А, что позволит перебросить 6 мото- стрелковых б-нов дивизии по до- рогам. Артиллерия дивизии умень- шилась на 1 д-н и на 18 СГ (со 108 до 90), но усилилась качественно (с 72 СГ «Гвоздика и 36 СГ «Мста-С» до 18 СГ «Гвоздика и 72 СГ «Мста-С»). В итоге 42-я МСД имеет увели- ченную оперативную и стратегиче- скую мобильность, но уменьшен- ную на 45% ударную мощь и на 25%   – боевой состав. Огневая мощь выросла, а ПВО несколько ослаблена. Заключение. В 2016 г в СВ Рос- сии были частично воссозданы семь дивизий (2-я, 3-я, 42-я, 144-я и 150-я мотострелковые, 4-я и 90-я танковые), а в 2017 г их создание намечено завершить. Дивизии соз- даются на базе личного состава и вооружения существующих мото- стрелковых и танковых бригад (в одну дивизию преобразуется 1-3 бригады). Эти дивизии по 1-2 входят в три фактически новые армии (1-ю ТА и 20-ю ОА ЗВО, 8-ю ОА ЮВО), а так- же в две существующие армии (58- ю ОА ЮВО и 41-ю ОА ЦВО) и яв- ляются их основой. При этом данные армии станут ударными объединениями. В новой мотострелковой диви- зии будет 6 полков (3 мотострелко- вые, танковый, самоходный артил- лерийский и зенитный ракетный), отд. противотанковый д-н, 5 отд. б-нов (разведывательный, инже- нерно-сапёрный, связи, материаль- ного обеспечения, медицинский) и 4 роты (БПЛА, РЭБ, РХБЗ, эвакуа- ционная). В дивизии будет 187 тан- ков Т-72Б3, 464-446 БМП (170-299 БМП-2 и 294-147 БТР-82А), 62 ми- номёта «Сани», 108 СГ (72 «Гвозди- ка» и 36 «Мста-С»), 18 РСЗО «Торнадо-Г» или «Град», 12 СПТРК «Хризантема-С» или «Штурм-С», 6 СПТРК 12 Штурм-С - - - - ПТП 6 Рапира - - - - ЗПРК 14 (8 Тунгуска и 6 ЗУ-23 на МТ-ЛБ) 4 Тунгуска 6 ЗУ-23 на МТ-ЛБ - - ЗРК 24 (16 Тор и 8 Стрела-10) 4 Стрела-10 - - 16 Тор
47 ПТП «Рапира», 16 ЗПРК «Тунгу- ска», 32 ЗРК (16 «Тор» или «Оса», 16 «Стрела-10»). В мотострелковом полку обычно 4 б-на (3 мотострелковых и танко- вый), 2 д-на (гаубичный самоходно- артиллерийский и зенитный ракет- но-артиллерийский), 5 рот (разведывательная, инженерно-са- перная, связи, ремонтная, МО), бата- рея управления и артиллерийской разведки начальника артиллерии, 3 взвода (снайперов, РХБЗ и комен- дантский). В полку 31 Т-72Б3, 129 БМП-2 или 147 БТР-80/82А, 18 мино- метов «Сани», 18 СГ «Гвоздика», 4 БМ ЗРК «Стрела-10», 4 ЗПРК «Тунгуска». В танковом полку обычно 3 тан- ковых б-на и 1 мотострелковый б-н, а остальные подразделения как в мотострелковом полку. В тан- ковом полку 94 Т-80У или Т-72Б3, 41 БМП-2, 8 миномётов «Сани», 18 СГ «Гвоздика», 4 БМ ЗРК «Стре- ла-10», 4 ЗПРК «Тунгуска». В артполку 3 артдивизиона (2 гаубичных самоходно-артиллерий- ских и реактивный), 2 батареи (ар- тиллерийской разведки и управле- ния) 2 роты (ремонтная и МО). В полку 36 СГ «Мста-С», 18 РСЗО «Торнадо-Г» или «Град». В зенитном ракетном полку 5 батарей (4 зенитных ракетных и техническая), 2 роты (ремонтная и МО). В полку 16 БМ ЗРК «Тор» или «Оса». В отд. противотанковом д-не 3 батареи (2 СПТРК и артиллерий- ская), 2 взвода (управления и обе- спечения). В д-не 12 СПТРК («Штурм-С» или «Хризантема-С») и 6 пушек «Рапира». В 42-й мотострелковой дивизии (облегчённой) будет 5 полков (3 мо- тострелковые, самоходный артилле- рийский и зенитный ракетный), вместо танкового полка – отд. б-н, а остальные подразделения, как обыч- ной мотострелковой дивизии. В 42-й дивизии будет 102 танка Т-72Б3, 432 ББМ (129 МТ-ЛБ 6 БМ, МТ-ЛБ ВМК и 303 БТР-80/82А), 54 миномёта (36 «Сани» и 18 «Поднос»), 90 СГ (18 «Гвоздика» и 72 «Мста-С»), 18 РСЗО «Град», 12 СПТРК «Штурм-С», 6 ПТП «Рапира», 14 ЗПРК и ЗУ (8 ЗПРК «Тунгуска» и 6 ЗУ-23), 24 ЗРК (16 «Тор» и 8 «Стрела-10»). В новой танковой дивизии будет 6 полков (3 танковые, мотострелко- вый, самоходный артиллерийский и зенитный ракетный), а также 5 отд. б-нов и 4 роты как в мотострелко- вой дивизии. В танковой дивизии будет 323 танка Т-80У и/или Т-72Б3, 252 БМП-2, 42 миномёта «Сани», 108СГ(72«Гвоздика»и36«Мста-С»), 18 РСЗО «Торнадо-Г» или «Град», 16 ЗПРК «Тунгуска», 32 ЗРК (16 «Тор» или «Оса», 16 «Стрела-10»). Организация дивизий в 2017 г, по сравнению с 2008 г, изменилась очень мало. Отличие – то, что они имеют роты обеспечения (РЭБ, РХБЗ и эвакуационные), в то время как дивизии в 2008 г имели подоб- ные батальоны. Эти подразделения
48 были уменьшены и ослаблены для ограничения численности МСД до 10 тыс. чел. и ТД до 8 тыс. чел. Зато в новых дивизиях появились роты БПЛА, что является достижением. Однако за счёт этого количество ос- новных частей и подразделений в новых дивизиях выросло с 15-14 до 16-15. То есть, ухудшилась управля- емость дивизий. Организация ди- визий фактически вернулась к ра- нее существовавшей, причём даже не в 2008 г, а в начале 80-х годов. Эта организация архаична и не отвечает современным требованиям. Кроме того, командование СВ сталкивает- ся с проблемами комплектования новых дивизий личным составом. Недостатками вооружения но- вых дивизий является устарелость значительной его части (танки Т-80У и Т-72БМ, БМП-2, БТР-80, МТ-ЛБ, буксируемые миномёты «Сани», СГ «Гвоздика», РСЗО «Град», СПТРК «Штурм-С», букси- руемые пушки «Рапира», ЗРК «Стрела-10» и «Оса-АКМ», ЗПРК «Тунгуска», ЗСУ ЗУ-23 на МТ-ЛБ). Налицо нехватка танков Т-72Б3, а более современных Т-90А и БМП-3 в дивизиях вообще нет. В боевых полках имеются 122-мм СГ «Гвоз- дика» и даже буксируемые 152-мм гаубицы «Мста-Б», а не 152-мм СГ «Акация», т.е. дивизии оснащаются исходя из наличного вооружения. Достоинством вооружения ча- сти новых дивизий является нали- чие модернизированного ВВТ (тан- ки Т-72Б3, БТР-82А/АМ, РСЗО «Торнадо-Г», ЗРК «Тор-М2» и средств РЭБ), а также новых СПТРК «Хризантема-С» и БПАК. Обобщая вышесказанное, можно отметить, что организация «новых» российских дивизий архаична, несо- вершенна и противоречит современ- нымтребованиям.Этидивизиипока имеют традиционно недостаточную управляемость, а также невысокую стратегическую и оперативную мо- бильность. «Новые» дивизии полу- чились со «старыми дырками». Воо- ружение дивизий в значительной части устарелое, или модернизиро- ванное, а поступление новых боевых машин и систем («Армата», «Курга- нец-25», «Бумеранг» и др.) можно ожидать только в следующем деся- тилетии. А русские генералы уже разучились командовать дивизиями, и когда ещё научаться? То есть, пока эти «новые» дивизии служат, в ос- новном, в качестве пугала и в пропа- гандистскихцелях.Нодажеприэтом несовершенном виде они имеют большую боевую мощь, чем суще- ствующие российские бригады. В дальнейшем она будет возрастать, и к этому надо быть готовыми…. ЛИТЕРАТУРА 1. Западный военный округ // http://www.milkavkaz.net/2015/12/ zapadnyj-voennyj-okrug.html 2. Южный военный округ // http://www.milkavkaz.net/2015/12/ yuzhnyj-voennyj-okrug.html
49 3. Особенности формирова- ния новых дивизий ЮВО РФ на границе с Украиной // https:// informnapalm.org/34878-novyh- divizij/ 4. Центральный военный округ // http://www.milkavkaz. net/2015/12/centralnyj-voennyj- okrug.html 5. Ходарёнок М. Армия взяла числом // https://www.gazeta.ru/ ar my / 2 0 1 7 / 0 3 / 2 9 / 1 0 6 0 0 8 5 3 . shtml#page4
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 28 квітня 2017 50 В своё время широкий резонанс в России и за её рубежами вызвали слова, сказанные с телеэкрана Д. Киселёвым, телеведущим и штат- ным пропагандистом Кремля: «Рос- сия – единственная страна в мире, которая реально способна превра- тить США в радиоактивный пепел» [1]. Разумеется, можно считать это очередным «выстрелом» в пропа- гандистской войне, однако тут воз- никает два вопроса: позволяет ли состав и состояние стратегических ядерных сил (СЯС) России делать такие заявления ответственно, и за- чем они вообще делаются? СЯС России. Как указано в об- новленной Военной доктрине РФ, ядерное оружие остается факто- ром предотвращения конфликтов как ядерных, так и с применением обычных средств поражения. Основной вклад в российский потенциал сдерживания вносят СЯС. На январь 2016 г в их составе предположительно находилось 525 стратегических носителей, способ- ных нести около 1800 ядерных бо- езарядов (ЯБЗ). А при обмене дан- ными по Договору СНВ-III, Россия указала, что на 1 сентября 2015 г. она имела 526 развернутых страте- гических носителя, за которыми числилось 1648 ЯБЗ. В январе 2016 г СЯС России включали: • Ракетные войска стратегическо- го назначения (РВСН) с 299 ком- Ракетные войска стратегического назначения России: Сдерживание или угроза? Юрий Бараш, член Экспертного Совета ЦИАКР
51 плексами межконтинентальных баллистических ракет (МБР), несущими 902 ЯБЗ; • Морские СЯС ВМФ с 10 ракет- ными подводными крейсерами стратегического назначения (РПК СН, всего 12), несущими 160 баллистических ракет под- лодок (БРПЛ) с 704 ЯБЗ; • Авиационные СЯС представлен- ные Командованием дальней авиации ВКС, чьи 66 тяжёлых бомбардировщиков (ТБ) несут до 200 крылатых ракет воздуш- ного базирования (КРВБ) боль- шой дальности [2]. СЯС имеет обеспечивающие силы, и взаимодействуют с систе- мой предупреждения о ракетном нападении (СПРН), входящей в со- став Воздушно-космических сил (ВКС). Основу СЯС России составляют РВСН, и эта статья посвящена РВСН. РВСН – отдельный род войск во- оружённых сил (ВС) России, сухо- путный компонент её СЯС. Это во- йскапостояннойбоевойготовности, предназначенные для ядерного сдерживания возможной агрессии и поражения в составе СЯС или са- мостоятельно массированными или групповыми ракетно-ядерными ударами стратегических объектов, находящихся на одном или несколь- ких стратегических направлениях и составляющих основу военных и военно-экономических потенциа- лов противника. На основном воо- ружении РВСН состоят все россий- ские наземные ракетные комплексы (РК) МБР мобильного и шахтного базирования с ядерными боеголов- ками. В силу своего географического и стратегического положения, СССР, а затем и Россия основной упор в формировании структуры СЯС традиционно делали на их су- хопутный компонент – РВСН. Ве- дущая роль РВСН в СЯС и сейчас определяется не только их прева- лированием по количеству развер- нутых носителей (57%) и числу ядерных боезарядов (50%), но и высокой оперативной готовностью к выполнению боевых задач, все- погодностью их решения и устой- чивостью управления в условиях возможного противодействия [3]. На момент распада Союза в РВСН насчитывалось 6 ракетных армий (РА) и 28 ракетных дивизий (РД). Наибольшее число баллисти- ческих ракет на боевом дежурстве достигло в 1985 г (2500 ракет, из них 1398 межконтинентальных). При этом наибольшее число боего- ловок на боевом дежурстве было отмечено в 1986 г – 10300 ед. Но впоследствии РВСН были сильно сокращены в соответствии с дого- ворами СНВ-I/II/III. В начале 2017 г в РВСН было уже 3 ракетные армии (см. табл. 1). Их штабы находятся во Вла- димире, Оренбурге и Омске. В
52 составе этих армий 12 ракетных дивизий (РД) постоянной готов- ности; кроме того в РВСН есть ракетные полигоны, арсеналы, узлы связи, учебные центры и др. [4, 5] Ракетные армии, дивизии и полки Число комплексов Тип ракетного комплекса 27-я Гв. Витебская РА (Владимир-21) 7-я Гв. Режицкая РД (Тверская обл. ЗАТО Озерный) 18 «Тополь» 41 Рп (Озерный) 9 «Тополь» мобильные 510 Рп (Озерный) 9 «Тополь» мобильные 28-я Гв. РД (Калужская обл. Козельск-5) 10 + и 20 – «Ярс-М» и УТ-100Н УТТХ 74 Рп (Козельск) 10 «Ярс-М» шахтные 168 Рп (Козельск) 10 – + УТ-100Н УТТХ шахтные, перевооружение на «Ярс-М» 373 Рп (Козельск) 10 УТ-100Н УТТХ шахтные 54-я Гв. РД (Ивановская обл. Тейково-6) 18 и 18 «Ярс» и «Тополь-М» 235 рп (Тейково) 9 «Тополь-М» мобильные 285 Рп (Тейково) 9 «Ярс» мобильные 321 Рп (Тейково) 9 «Тополь-М» мобильные 773 Рп (Тейково) 9 «Ярс» мобильные 60-я Таманская РД (Саратовская обл. Татищевский р-н, пос. Светлый) 60 и 30 «Тополь-М» и «Стилет» 31 Рп (Светлый) 10 «Тополь-М» шахтные 86 Рп (Светлый) 10 «Тополь-М» шахтные 104 Рп (Светлый) 10 «Тополь-М» шахтные 122 Рп (Светлый) 10 «Тополь-М» шахтные 165 Рп (Светлый) 10 «Тополь-М» шахтные 271 Рп (Светлый) 10 «Тополь-М» шахтные 626 Рп (Светлый) 10 УТ-100Н УТТХ шахтные 649 Рп (Светлый) 10 УТ-100Н УТТХ шахтные 687 Рп (Светлый) 10 УТ-100Н УТТХ шахтные 14-я Киевско-Житомирская РД (респ. Марий Эл, Йошкар-Ола) 9 + и 18 – «Ярс» и «Тополь» 290 Рп (Йошкар-Ола) 9 «Ярс» мобильные 697 Рп (Йошкар-Ола) 9 – + «Тополь» мобильные, перево- оружение на «Ярс» 779 Рп (Йошкар-Ола) 9 «Тополь» мобильные Таблица 1
53 31-я РА (Оренбург-40) 13-я Оренбургская РД (Оренбургская обл. г. Ясный, пос. Комаровская) 30 «Воевода» 175 Рп (Ясный) 6 «Воевода» шахтные 206 Рп (Ясный) 6 «Воевода» шахтные 368 Рп (Ясный) 6 «Воевода» шахтные 494 Рп (Ясный) 6 «Воевода» шахтные 767 Рп (Ясный) 6 «Воевода» шахтные 42-я Тагильская РД (Свердловская обл. ЗАТО Свободный) 27 «Ярс» 142 Рп (Свободный) 9 «Ярс» мобильные 433 Рп (Свободный) 9 «Ярс» мобильные 804 Рп (Свободный) 9 «Ярс» мобильные 8-я Мелитопольская РД (Кировская обл. пос. Первомайский/Юрья-2) Командные ракеты «Периметр- РЦ» Мобильные КП «Барьер-М» и «Гранит» 76 Рп (Юрья-2) 304 Рп (Юрья-2) 776 Рп (Юрья-2) 33-я Гв. Бериславско-Хинганская РА (Омск-48) 35-я РД (ЗАТО Сибирский) 36 «Тополь» 307 Рп (Сибирский) 9 «Тополь» мобильные 479 Рп (Сибирский) 9 «Тополь» мобильные 480 Рп (Сибирский) 9 «Тополь» мобильные 867 Рп (Сибирский) 9 «Тополь» мобильные 39-я Гв. Глуховская РД (Новоси- бирск-95) 18 + и 6 – «Ярс» и «Тополь» 357 Рп (Новосибирск) 9 «Ярс» мобильные 382 Рп (Новосибирск) 9 «Ярс» мобильные 428 Рп (Новосибирск) 6 – + «Тополь» мобильные, перево- оружение на «Ярс» 29-я Гв. Витебская РД (Иркутск, мкр. Зеленый) 9 + и 18 – «Ярс» и «Тополь» 92 Рп (Иркутск) 9 «Ярс» мобильные 344 Рп (Иркутск) 9 – + «Тополь» мобильные, перево- оружение на «Ярс» 586 Рп (Иркутск) 9 «Тополь» мобильные 62-я РД (Красноярский край, Ужурский р-н, ЗАТО Солнечный) 24 «Воевода»
54 В состав ракетной армии вхо- дит 3-5 ракетных дивизий, в т.ч.: • 27-я РА – 7-я, 14-я, 28-я, 54-я и 60-я РД; • 31-я РА – 8-я, 13-я и 42-я РД; • 33-я РА – 29-я, 35-я, 39-я и 62-я. В каждую РА входит также управление и центр обеспечения ракетной армии. Ракетные дивизии оснащены следующими ракетными ком- плексами: • 7-я РД – «Тополь» мобильные; • 14-я РД – «Тополь» и «Ярс» мо- бильные; • 28-я РД – УТ-100Н УТТХ и «Ярс-М» шахтные; • 54-я РД – «Тополь-М и «Ярс-М» мобильные; • 60-я РД – «Тополь-М и УТ-100Н УТТХ шахтные; • 8-я РД – командные ракеты си- стемы «Периметр-РЦ»; • 13-я РД – «Воевода» шахтные; • 42-я РД – «Ярс» мобильные; • 29-я РД – «Тополь» и «Ярс» мо- бильные; • 35-я РД – «Тополь» мобильные; • 39-я РД – «Тополь» и «Ярс» мо- бильные; • 62-я – «Воевода» шахтные; В ракетной дивизии в общем слу- чае может быть 2-9 ракетных полков (Рп), узел связи (УС), отдельная груп- парегламентасредствбоевогоуправ- ления и связи (ОГРСБУиС), техниче- ская ракетная база (ТРБ) и эксплуатационно-техническая ко- мендатура (ЭТК). В РД, имеющих мо- бильные ракетные комплексы обыч- но есть и подвижный командный пункт (ПКП), а в РД, вооружённых МБР «Воевода», вместо ОГРСБУиС входят базы регламента средств бое- вого управления и связи (БРСБУиС). В ракетном полку, в зависи- мости от типа РК и их базирова- ния (шахтное или мобильное) может быть 6, 10 или 9 ПУ: • В Рп с шахтными РК «Воевода» – 6 ПУ; • В Рп с шахтными РК «Ярс-М», «Тополь-М» и УТ-100Н УТТХ – 10 ПУ; • В Рп с мобильными РК «Ярс», «Тополь-М» и «Тополь» – 9 ПУ (3 д-на). Всего в РВСН 46 ракетных пол- ков, в т.ч.: • 9 Рп с шахтными РК «Воевода»; • 4 Рп с шахтными РК УТ-100Н УТТХ; • 1 Рп с шахтными РК УТ-100Н УТТХ и «Ярс-М» • 10 Рп с РК «Ярс» и «Ярс-М» (9 мобильных и 1 шахтный); • 8 Рп с РК «Тополь-М» (2 мобиль- ных и 6 шахтных); 229 Рп (Солнечный) 6 «Воевода» шахтные 269 Рп (Солнечный) 6 «Воевода» шахтные 302 Рп (Солнечный) 6 «Воевода» шахтные 735 Рп (Солнечный) 6 «Воевода» шахтные
55 • 8 Рп с мобильными РК «Тополь»; • 3 Рп с мобильными РК «Тополь» и «Ярс»; • 3 Рп с командными РК системы «Периметр-РЦ». Кроме того, в ракетную диви- зию, в зависимости от необходи- мости, может входить отдельный батальон охраны и разведки (ОбОиР), команда ВОХР, отдель- ный батальон боевого обеспече- ния (ОбБО), отдельный дивизи- он обеспечения (ОдО), отдельная вертолётная эскадрилья (ОВэ), отдел военной контрразведки (ОВК), отдельный инженерно- саперный батальон (ОИСб), экс- плуатационная комендатура (ЭК), узел комплексного техни- ческого контроля (УКТК), ре- монтно-техническая база (РТБ), подвижная или дивизионная ав- томобильная ремонтная мастер- ская (ПАРМ или ДАРМ), база тылового обеспечения (БТО), военный госпиталь (ВГ), станция фельдъегерско-почтовой связи (СФПС), военный оркестр (ВО), группа обеспечения учебного процесса (ГОУП), инструктор- ская группа (ИГ). Также в РВСН входят форми- рования центрального подчине- ния: • Главный штаб РВСН (Москов- ская обл., Одинцово-10). • Центральный командный пункт, (Московская обл., Одинцо- во-10). • Запасный центральный команд- ный пункт РВСН, (Калужская обл., Боровский р-н, г. Балабано- во). • 882-й центральный узел связи (Московская обл., ЗАТО Власи- ха). • Управление связи, (Московская обл., г. Одинцово-10). • 1231-й центр боевого управления (Свердловская обл., Карпинский р-н, пос. Кытлым): Автоматизи- рованный комплекс управления массированным ответным ядер- ным ударом «Периметр». • Главное управление ракетного вооружения, (Московская обл., Одинцово-10). • 27-е управление эксплуатации ракетного вооружения (Москов- ская обл., Одинцово-10). • 21-й арсенал РВСН (Свердлов- ская обл., п. Косулино-1). • 27-й арсенал РВСН (Нижегород- ская обл., пгт. Дальнее, Констан- тиново-5). • 29-й арсенал РВСН (Удмуртская Республика, п. Балезино-3). • Инженерная служба РВСН (Мо- сковская обл., ЗАТО Власиха). • Тыл РВСН (Московская обл., Одинцово-10). • 4-й центральный научно-иссле- довательский МО РФ, (Москов- ская обл., Юбилейный). • Военная академия РВСН (Мо- сква). • 4-й Государственный централь- ный межвидовой полигон МО
56 РФ (Астраханская обл., Зна- менск-3) [5]. Всего на начало 2017 г РВСН могут иметь до 334 ракетных ком- плекса, способных нести до 1150 ядерных боезарядов. На вооруже- нии РВСН находятся 46 тяжелых шахтных РК «Воевода», 42 шахт- ных РК УТ-100Н УТТХ, 72 под- вижных грунтовых ракетных комплекса (ПГРК) «Тополь», 60 шахтных РК «Тополь-М», 18 ПГРК «Тополь-М», 78 ПГРК «Ярс» и 18 шахтных РК «Ярс-М» [4, 5]. Ракетное вооружение РВСН. Характеристики ракетных ком- плексов РВСН приведены в табл. 2 [6, 7, 8, 9, 10]. Шахтный тяжёлый РК «Вое- вода» (РС-20В) был разработан ГКБ «Южное» (Днепропетровск, Украина). Развертывание РК «Воевода» было произведено в 1988-1992 гг. Ракета комплекса Обозначение РТ-2ПМ РТ-2ПМ2 УР-100Н УТТХ Р-36М2 Наименование «Тополь» «Тополь-М» «Ярс/ Ярс-М» «Воевода» Индекс комплекса 15П158 15П155/ 15П165 15П155М/ 15П165М 15П018М Индекс ракеты 15Ж58 15Ж55/ 15Ж65 15Ж55М/ 15Ж67 15А35 15А18М Код СНВ РС-12М РС-12М2 РС-24 РС-18Б РС-20В Способ базирова- ния мобиль- ное мобильное/ шахтное мобильное/ шахтное шахтное шахтное Ступеней 3 3 3 3 2 + разделения Длина с ГЧ, м 22,7 22,7 23 27 34,3 Длина без ГЧ, м 17,5 17,5 17 24 Диаметр, м 1,8 1,86 1,81 2,5 3 Вес, т 45 47,1 49 105,6 211,4 Забрасываемый вес, т 1 1,2 1,2 4,35 7,3 Вид топлива твёрдое твёрдое твёрдое жидкое жидкое Дальность, км 10000 11000 11000 10000 11000 Количество боевых блоков 1 1 и КСП ПРО 3 и КСП ПРО 6 и КСП ПРО 10 и КСП ПРО Мощность заряда, Мт 0,55 0,55 0,15-0,3 0,55 0,75 КВО, км 0,4 0,2 0,15 0,35 0,22 Таблица 2
57 двухступенчатая жидкостная, может нести 10 боезарядов и комплекс средств преодоления (КСП) ПРО. Производство ракет осуществлял Южный машино- строительный завод (Днепропе- тровск, Украина). Планы разви- тия РВСН предусматривали сохранение на боевом дежурстве ракет комплекса до 2022 г. ГКБ «Южное» уже отказалось от ав- торского надзора за этими ком- плексами, и он был поручен Госу- дарственному ракетному центру им. Макеева. Если тот не спра- вится с данной задачей, РК «Вое- вода» будут сняты с вооружения раньше [6]. Шахтный РК УТ-100Н УТТХ РС-18Б был разработан НПО ма- шиностроения (Реутов, Москов- ская область). Развертывание ра- кет производилось в 1979-1984 гг. Ракета комплекса двухступен- чатая жидкостная, несет 6 боеза- рядов. Производство ракет осу- ществлял завод им. М. В. Хруничева (Москва). РК «Воево- да» будут состоять на вооруже- нии до 2019 г [7]. ПГРК «Тополь» (РС-12М) был разработан в Московском инсти- туте теплотехники (МИТ). Раз- вертывание комплексов произ- водилось в 1985-1992 гг. Ракета комплекса «Тополь» трехступен- чатая твердотопливная, несет один боезаряд. Производство ра- кет осуществлял Воткинский ма- шиностроительный завод. Само- ходная пусковая установка (СПУ) 15У168 имеет шасси 7-ос- ного тягача 14х12 МАЗ-7912 (позже – МАЗ-7917). Сейчас идет процесс снятия ПГРК «Тополь» с вооружения в связи с истечени- ем сроков службы ракет и заме- ны его на ПГРК «Ярс». Комплек- сы не утилизируются, а используются для испытаний но- вого боевого оснащения для пер- спективных ракет. Планируется, что все ПГРК «Тополь» будут вы- ведены из состава РВСН в 2021 г [8]. Шахтный РК и ПГРК «Тополь-М» (РС-12М2) разрабо- таны в МИТ и стоят на боевом дежурстве с 1997 г. Ракета ком- плекса «Тополь-М» трехступен- чатая твердотопливная, моно- блочная. ПУ ПГРК смонтирована на шасси 8-осного тягача 16х16 МЗКТ-79221 (МАЗ-7922), грузо- подъёмностью 80 т. Её вес без ра- кеты 40 т, скорость 45 км/ч, запас хода 500 км. Шахтный РК и ПГРК «Тополь-М» уже перестали выпу- скать. Шахтный РК «Тополь-М» планируется сохранить на воо- ружении до 2030 г, а ПГРК «Тополь-М» уже заменён на ПГРК «Ярс» [9]. Шахтный РК «Ярс-М» и ПГРК «Ярс» (РС-24) разработаны в МИТ на основе шахтного РК и ПГРК «Тополь-М» соответствен- но. Развертывание ПГРК «Ярс»
58 было начато в 2010 г, а шахтного РК «Ярс-М» – в 2014 г. Шахтные РК «Ярс-М» заменяют устарев- шие шахтные РК УТ-100Н УТТХ, а ПГРК «Ярс» – устаревшие моно- блочные ПГРК «Тополь» и «Тополь-М». В ракете комплексов «Ярс» и «Ярс-М» реализованы ва- рианты противоракетного траек- торного маневра для уклонения от перехватчиков ПРО космиче- ского базирования. Ракета трех- ступенчатая, твердотопливная, она стала более мощной, чем МБР «Тополь-М» и практически неуяз- вимой для существующей назем- ной ПРО противника. Она имеют 3 боезаряда, летящие к цели с ги- перзвуковой скоростью. Посту- пление на вооружение этих ком- плексов укрепляет потенциал ядерного сдерживания россий- ских РВСН. Кроме того, ПГРК «Ярс» имеет больше возможно- стей для использования позици- онного района. Его конструктив- ные особенности позволяют проводить пуски с площадок, на которых «Тополь» мог нести де- журство только после специаль- ного инженерного дооборудова- ния. Также улучшились характеристики средств связи и базового шасси. Планируется со- хранить ПГРК «Ярс» на вооруже- нии до 2035 г., а шахтные РК «Ярс-М» – до 2040 г [4, 10]. Газета «Коммерсант» сообщи- ла 10 января 2017 г, что МИТ, го- ловной разработчик ПГРК «Ярс», столкнулся с проблемами при ис- полнении ГОЗ в части поставок мобильных ПУ этих ПГРК («агре- гатов У175М1»). Составной ча- стью этих агрегатов является ги- дравлическая система, она поставляется Центральным на- учно-исследовательским инсти- тутом автоматики и гидравлики (ЦНИИ АГ), а его соисполните- лем по поставкам оборудования для этой гидравлической систе- мы является Подольский элек- тромеханический завод (ПЭМЗ), точнее его дочерней компании «ПЭМЗ-Спецмаш». Это предпри- ятие свои обязательства по кон- трактам с ЦНИИ АГ не выполня- ет и находится в предбанкротном состоянии. ПЭМЗ был проаван- сирован на 80% от объема поста- вок 2017 г, но закупка комплек- тующих вовремя проведена не была, а поставка оборудования не проводится с июня 2016 г. Это поставило под угрозу срыва вы- полнение заданий ГОЗ. Долги «ПЭМЗ-Спецмаш» только перед Сбербанком достигли 1,388 млрд. руб. Из-за тяжелой экономиче- ской ситуации и проблем с кре- диторами ПЭМЗ не может своев- ременно поставить оборудование для гидравлических систем ПУ «Ярса». Руководство МИТ обра- тилось к госкорпорации «Ростех» с просьбой развернуть дублиру- ющее производство на Ковров-
59 ском электромеханическом заво- де (КЭМЗ). На это, как признают в МИТ, потребуется примерно 1,5 года, как писала газета, ссы- лаясь на письмо гендиректора МИТ С. Никулина на имя перво- го заместителя гендиректора го- скорпорации «Ростех» В. Артя- кова [11]. Однако информация об этом была немедленно опро- вергнута источниками в ОПК. «Вопрос замены поставщика ги- дросистем действительно обсуж- дался в связи с тяжелым финан- совым положением основного производителя этого оборудова- ния – ПЭМЗ. Но нигде не говори- лось, что КЭМЗ нужно 1,5 года для освоения производства этих систем» – сообщил неназывае- мый источник в ОПК. По его сло- вам, КЭМЗ «готов решить такую задачу за 3-6 месяцев». А источ- ник на КЭМЗ отметил: «Если бы нам передали документацию, мы бы уже давно все освоили» [12]. КЭМЗ действительно готов взять на себя обязательства по произ- водству оборудования для ги- дравлических систем, однако для этого потребуется также внести изменения в контракт, поскольку исполнителем ГОЗ в этой части является «ПЭМЗ-Спецмаш» [11]. Но за сколько времени КЭМЗ освоит производство этих си- стем – покажет будущее. Ясно одно – будет задержка их произ- водства. А нам уже известно, что в 2016 г план производства ПГРК «Ярс» не был выполнен, а план их поставок на 2017 г ещё мень- ше, чем в 2016 г. Налицо пробле- ма, и от её решения будет зави- сеть не только дальнейшее производство ПГРК «Ярс», но и перспективных ПГРК «Рубеж», создаваемых на базе ПГРК «Ярс». Текущее развитие РВСН свя- зано c наращиванием темпов ввода в эксплуатацию современ- ных РК. Ввод в состав 28-ой, 39- й, 42-й и 54-й РД в 2016 г 4-х Рп (вместо 5 Рп по плану), перевоо- руженных на РК «Ярс» (всего 23 МБР), с постановкой их на де- журство позволил увеличить долю современных РК в группи- ровке РВСН до 56%. И в 2017 г мобильные и шахтные МБР «Ярс» продолжат поступать в 28- ю, 14-ю, 39-ю и 29-ю РД (в 3 Рп). Созданы уже 4 модификации МБР «Ярс» (2 поступают на воо- ружение, 2 испытываются). В дальнейшем темпы перевоору- жения на РК «Ярс» тех ракетных дивизий, которые сейчас воору- жены РК «Тополь» и УТ-100Н УТТХ, планируется повысить, чтобы завершить этот процесс к концу 2022 г [4]. Дальнейшее развитие РВСН связано c созданием перспектив- ных комплексов, по которым ве- дутся три ОКР: на шахтные РК «Сармат», ПГРК «Рубеж» и БЖРК «Баргузин» [4].
60 По ОКР «Сармат» (РС-28) Го- сударственным ракетным цен- тром имени В. Макеева и НПО машиностроения (г. Реутово) ве- дется разработка шахтного РК с жидкостной тяжелой МБР. Изго- товителем его планируется АО «Красноярский машинострои- тельный завод» («Красмаш»). Это должен быть качественно новый комплекс, по характери- стикам превосходящий РК «Вое- вода», а его ракета 15А28 будет иметь более высокую энергетику. Это позволит ей гарантированно преодолевать создаваемую в США ПРО, в т.ч., за счет возмож- ности поражать цели не только по энергетически оптимальным траекториям с жесткими (про- гнозируемыми) азимутами под- лета, но и с различных направле- ний, включая доставку маневрирующих боеголовок че- рез Южный полюс. Дальность стрельбы ракеты 10-12,5 тыс. км. МБР РК «Сармат» легче (120-160 т), чем МБР «Воевода», она мо- жет иметь забрасываемый вес 5-10 т и нести к цели до 10 ядер- ных боезарядов (по 750 кТ) ин- дивидуального наведения и КСП ПРО. Как вариант, на МБР могут быть до 3-х гиперзвуковых ма- неврирующих неядерных боего- ловок Ю-71 (объект 4202 или 15Ю71) весом по 1 т, которые смогут менять траекторию поле- та по курсу и высоте, огибать ре- льеф местности. От них не защи- тит никакая ПРО. Прототип новой МБР «Сармат» был готов еще осенью 2015 г, однако бро- сковые испытания пока не нача- лись. Это было связано с него- товностью шахтной пусковой установки (ПУ) на космодроме Плесецк. Бросковые испытания должны были пройти в конце 2016 г, теперь они перенесены на 2017 г. Как сообщалось, пробле- мы с двигателями МБР решены и прошли успешные огневые ис- пытания. Однако сроки приня- тия на вооружение РК «Сармат» вновь переносятся (отставание от графика составляет 7 месяцев) [4, 13]. МО России намерено ежене- дельно следить за созданием РК «Сармат» на акционерном обще- стве «Красмаш», заявил С. Шой- гу. «Данный проект находится на особом контроле в МО. Исходя из этого, заслушивать будем фак- тически еженедельно, до тех пор, пока создание не войдет в ут- вержденный график дальнейших работ, скорректированный в конце прошлого года «, – сказал Шойгу. По его словам, модерни- зация технологических линий «Красмаша» ведется в рамках фе- деральной целевой программы «Развитие ОПК на 2011-2020 годы» с целью создания перспек- тивного тяжёлого РК. По новому плану МБР «Сармат» начнет по-
61 ступать в РВСН в 2019–2020 го- дах. Он будет развертываться в 13-й и 62-й РД, которые сейчас вооружены РК «Воевода» и дол- жен заменить последний [14]. Завершается разработка ПГРК «Рубеж» (РС-26) с малогабарит- ной высокоточной МБР. Эта твер- дотопливная ракета разработана МИТ на базе МБР РК «Ярс». Даль- ность её стрельбы 2-6 тыс. км. От- сюда западные военные эксперты предполагают, эти ракеты могут также использоваться по целям в Европе. Ракета оснащается разде- ляющейся головной частью с 4 маневрирующими боеголовками по 300 кТ. Принятые при созда- нии МБР «Рубеж» прорывные конструкторские решения вместе с использованием нанотехноло- гий и высокоэнергетического то- плива обеспечили существенное снижение габаритных и весовых (32-40 т) характеристик. Это по- зволило уменьшить размеры и вес (80-90 т) снаряженной само- ходной ПУ, благодаря чему ПГРК «Рубеж» получил хорошие манев- ренные характеристики и прохо- димость. Для ПУ вероятно будет использовано шасси МЗКТ-79291 из Беларуси. ПГРК «Рубеж» соз- дан для замены в перспективе ПГРК «Тополь-М» и впоследствии – «Ярс». С 2016 г планировалось начать развертывание ПГРК «Ру- беж» в 29-ой РД, но это не было выполнено [15]. По ОКР «Баргузин» МИТ ве- дёт разработку боевого железно- дорожного ракетного комплекса (БЖРК). Этот мобильный РК во- плотит в себе опыт эксплуатации БЖРК 15П961, созданного во времена СССР и выведенного из эксплуатации в 2005 г. Однако БЖРК «Баргузин» должен значи- тельно превосходить его по ряду характеристик. Считается, что МБР, которой оснастят этот РК, будет сделана на базе МБР «Ярс». Габаритные и весовые (до 50 т) характеристики этих ракет по- зволят им вписаться в стандарт- ный рефрижераторный вагон. Планируется, что БЖРК будет нести 6 МБР [16]. Уже проведены успешные бросковые испытания ракет. Ввести комплекс в эксплу- атацию планировалось в 2019- 2020 годах. Дивизия таких БЖРК должна иметь 5 полков (поездов) по 6 МБР. В РВСН рассчитывают, что эти комплексы останутся в строю минимум до 2040 г. Таким образом, к 2021 г. в группировке РВСН должны бу- дут находиться только современ- ные и перспективные РК: шахт- ные (РК «Тополь-М», «Ярс-М» и возможно – «Сармат»), а также мобильные (ПГРК «Тополь-М», «Ярс», «Рубеж» и возможно – БЖРК «Баргузин»). При этом все МБР, которыми оснастят РК «Тополь-М», «Ярс», «Рубеж» и БЖРК «Баргузин», относятся к
62 одному семейству твердотоплив- ных ракет, первой из которых стала МБР РК «Тополь». Лишь МБР РК «Сармат» будет жид- костной ракетой. Командование РВСН утверж- дает, что все эти изменения в со- ставе РВСН проходят и будут проходить в рамках Пражского договора (СНВ-III), который был подписан с США в 2010 г. К кон- цу выполнения этого соглашения и у России, и у США должно быть по 700 развернутых носителей (МБР, БРПЛ и тяжёлых бомбар- дировщиков, еще 100 на складах), а на них 1550 ядерных блоков. Как заявил командующий РВСН, выделяемые в рамках госпро- граммы вооружения до 2020 г (ГПВ-2020) объемы финансиро- вания позволят сохранить темпы перевооружения войск. В конеч- ном итоге РВСН будут иметь сбалансированную структуру, а на вооружении будет находиться оптимальное количество ракет, предназначенных для решения разноплановых задач обеспече- ния ядерного сдерживания и без- опасности России [4]. Развитие системы управления РВСН и СЯС. Повышение уровня боевой мощи СЯС в значитель- ной степени зависит от качества управления ими. Поэтому задача по созданию перспективной си- стемы централизованного боево- го управления СЯС для МО Рос- сии является одной из самых приоритетных. Первым шагом в этом направ- лении стало появление в 2014 г Национального центра управле- ния обороной (НЦУО) РФ, кото- рый был поставлен на боевое де- журство 1 декабря. В составе НЦУО выделен Центр управле- ния СЯС, предназначенный для применения ядерного оружия по решению высшего руководства страны. Считается, что этот центр позволяет существенно сократить время на принятие и реализацию решений в чрезвы- чайных условиях. Другая первоочередная зада- ча – завершение разработки и принятие на вооружение Единой космической системы (ЕКС) ран- него предупреждения и боевого управления, которая создается по ГПВ-2020. В ее составе плани- руется иметь орбитальную груп- пировку из 10 спутников нового поколения 14Ф142 «Тундра» и модернизированные командные пункты, обеспечивающие управ- ление спутниками, прием, обра- ботку и передачу информации потребителям в автоматическом режиме. Новые спутники будут спо- собны не только надежно опре- делить факт старта МБР и БРПЛ, а также отследить траектории их полета, но и благодаря аппарату- ре связи составят космический
63 сегмент автоматизированной си- стемы боевого управления СЯС. Через них в течение нескольких секунд можно будет передать приказ президента на ответные действия СЯС. Запуск первого спутника типа «Тундра» был осу- ществлён в 2015 г, а полноценная орбитальная группировка ЕКС должна была начать функциони- ровать в 2018 г. Однако запуск 2-го спутника типа «Тундра» был перенесен с 2016 г на 2017 г, что говорит о запаздывании выпол- нения программы. В плане развития наземного эшелона СПРН устаревшие ОРТУ и РЛС заменяются новыми РЛС высокой заводской готовно- сти типа «Воронеж-М/ДМ». Од- нако введение в строй 3-х РЛС типа «Воронеж-М/ДМ» тоже было перенесено с 2016 г на 2017 г. Тем не менее, программа, хоть и с запаздыванием, выполняется. Всё это позволит повысить своевременность обнаружения ракетного нападения на Россию, надежность и оперативность до- ведения приказов централизо- ванного боевого управления на ответные действия СЯС в самой неблагоприятной ситуации [17]. Выполнение указанных про- грамм развития СЯС потребует серьезных усилий правительства РФ не только в части ресурсного, прежде всего финансового и ка- дрового обеспечения, но и мо- дернизации ОПК, с которой на- лицо явное запаздывание. Как следствие образовался разрыв между передовыми инженерны- ми решениями, которые закла- дываются в разрабатываемые во- оружения, и производственными возможностями ОПК. Если этот разрыв оперативно не ликвиди- ровать, все благие намерения по оснащению СЯС перспективны- ми вооружениями повиснут в воздухе. Кроме того, с учетом склады- вающейся негативной ситуации в экономике России, чреватой повторением кризиса 2008-2009 годов и даже более серьезными последствиями, нельзя исклю- чать того, что намеченные планы развития СЯС могут быть под- вергнуты существенной коррек- тировке. Российские эксперты счита- ют, что будет весьма важным со- хранить потребные объемы фи- нансирования для выполнения НИОКР по созданию перспек- тивных образцов стратегических наступательных вооружений, поступившись объемами серий- ного производства. Считается, что их сравнительно легко мож- но увеличить после выхода эко- номики страны из кризисного состояния, а вот замедление либо хуже того – замораживание НИ- ОКР крайне пагубно скажется на перспективах СЯС [18]. Выража-
64 ясь простыми словами, тут пред- лагается пожертвовать выполне- нием ГПВ-2020 в части перевооружения СЯС до 2020 г ради перспективных НИОКР. Сравнение СЯС России и США по данным на 1 апреля 2016 г показало, что Россия имела 521 развёрнутый носитель и 1735 ядерных боезаряда. США имели 741 развёрнутых носителя и 1481 ядерных боезаряда [19]. Отсюда видно, что США имели превос- ходство в 1,42 раза над Россией по развёрнутым носителям, а у России в 1,17 раз больше боеза- рядов. Однако, поскольку лишь развёрнутые носители действи- тельно реализуют ударный по- тенциал СЯС, США пока имеют серьёзное превосходство. Но в случае неограниченной ядерной войны обеим сторонам всё равно грозит взаимное гарантирован- ное уничтожение. США существенно отстают от России в разработке новых МБР наземного базирования. У США на вооружение один тип доволь- но старой МБР LGM-30G Minuteman-3, несущей только одну боеголовку. Эти ракеты не- однократно модернизировались, службу их планируется завер- шить в 2030 г. А перспективы разработки новой МБР GBSD им на замену весьма неопределен- ные. Однако относительная сла- бость наземных СЯС США ком- пенсируется превосходством их морских и авиационных СЯС. На БРПЛ американских ПЛАРБ на- ходится большинство боеголо- вок США. В России ситуация совсем иная. МБР наземного базирова- ния сейчас обновляются (посту- пают ПГРК «Ярс»), создаются 3 новых комплекса (шахтные РК «Сармат», ПГРК «Рубеж» и БЖРК «Баргузин»). Новые МБР разра- батываются с учетом прорыва ПРО противника, в силу чего на- земная система ПРО на марше- вом участке полета (комплекс ПРО США, предназначенный для перехвата приближающихся бое- вых частей) в обозримой пер- спективе будет неэффективен против российских МБР [19]. И хотя разработка новых россий- ских МБР затягивается, а срок их поступления на вооружение от- кладывается, отсрочка её даже на несколько лет не является крити- ческой для России. А теперь вернёмся к началу статьи и словам Д. Киселёва на- счёт «превращения США Росси- ей в радиоактивный пепел». Ока- зывается, позволять себе подобные безответственные вы- сказывания может не только одиозный телеведущий, но и сам президент России В. Путин. По российскому телевидению был показан официозный фильм «Крым. Путь домой», где Путин
65 признал, что Россия в случае воз- никновения проблем с Крымом была готова привести в состоя- ние боевой готовности свои ядерные силы. Основной посыл фильма – это то, что в нынешней ситуации Россия готова приме- нить ядерные силы и будет от- стаивать свои интересы вплоть до ядерного конфликта [20]. Только итог такого конфликта будет – взаимное гарантирован- ное ядерное уничтожение. А теперь ответим на второй вопрос, заданный в начале ста- тьи – зачем делаются подобные безответственные заявления. Ответ простой – для оказания психологического давления на США и другие страны НАТО, чтобы реализовать далеко иду- щие геополитические претензии российского руководства. Чем это грозит Украине? Российское руководство добивается, чтобы страны НАТО не стали помогать Украине в отражении россий- ской агрессии, оно также запуги- вает руководство и народ Украи- ны, с целью сломить их волю к сопротивлению. Дабы «патриоты России» гордились, а «супоста- ты» боялись. Путин не собирает- ся начинать ядерную войну с США. Он просто блефует, как игрок в покер. Но это очень опас- ная игра. Что касается грандиозных планов российской программы вооружений до 2020 г, то они не будут выполнены. Экономические санкции За- пада вызвали в 2014-2015 годах падение цены на нефть и умень- шение курса рубля, что привело к снижению ВВП России. С учё- том расходов на войну с Украи- ной на Донбассе и операцию в Сирии, это вызвало уменьшение военного бюджета, в т.ч. расхо- дов на перевооружение. Однако рост мировых цен на нефть в 2016 г (с 30 долл. за баррель до 55 долл.) способствовал стабилиза- ции финансового сектора. В на- чале 2016 г доллар стоил 83,6 руб., а к концу года – 60 руб., что улучшило состояние федераль- ного бюджета. На этом фоне про- гноз для российской экономики на 2 года при текущем уровне не- фтяных цен (50-55 долл.) выгля- дит вполне оптимистично: рост в пределах 1%, инфляция на уров- не 4-5%, снижение дефицита бюджета, относительно стабиль- ный курс рубля. Но отсталость производ- ственных мощностей ОПК, не- хватка квалифицированных ка- дров и отсутствие из-за эмбарго Запада важных зарубежных ком- плектующих (в первую очередь, элементной базы) не позволит выпустить запланированное ко- личество вооружений СЯС. Про- грамма ГПВ-2020 и в этой части будет сорвана. Уже сейчас она
66 корректируется, например число запланированных к поставке до 2020 г РПК СН «Борей» было уменьшено с 10 до 8. В своё время Советский Союз уже ввязывался в гонку воору- жений с Западом и вёл афган- скую войну. Чем всё это кончи- лось – общеизвестно. СССР распался. Если руководство Рос- сии не одумается и не прекратит противостояние почти со всем миром – Российскую федерацию ждёт такой же конец. ЛИТЕРАТУРА 1. Киселёв: «Россия реально способна превратить США в ради- оактивный пепел» // https://www. youtube.com/watch?v=ld7Br84Pslw 2. Состояние стратегических сил // http://russianforces.org/rus/ current/ 3. Есин В. Носители мира: стратегические ядерные силы // http://army-news.ru/2015/02/ nositeli-mira-strategicheskie- yadernye-sily/ 4. Литовкин В. Азанов Р. Стра- тегический аргумент России // http://special.tass.ru/armiya-i- opk/3880368 5. Ракетные войска стратеги- ческого назначения/РВСН РФ / http://www.milkavkaz.net/2015/12/ raketnye-vojska-strategicheskogo- naznacheniya.html 6. Стратегический ракетный комплекс Р-36М2 Воевода (15П018М) с МБР 15А18М // http:// rbase.new-factoria.ru/missile/ wobb/15a18m/15a18m.shtml 7. Стратегический ракетный комплекс УР-100Н УТТХ с раке- той 15А35 // http://rbase.new- f a c t o r i a . r u / m i s s i l e / wobb/15a35/15a35.shtml 8. Межконтинентальная бал- листическая ракета Тополь (РС- 12М) // http://rbase.new-factoria.ru/ missile/wobb/topol/topol.shtml 9. Межконтинентальная бал- листическая ракета 15Ж65 Тополь-М (РС-12М2) // http:// rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/ topol_m/topol_m.shtml 10. МОБИЛЬНЫЙ РАКЕТ- НЫЙ КОМПЛЕКС «ЯРС» // http:// nevskii-bastion.ru/complex-yars/ 11. Софронов И. У «Ярсов» тормозит завод // http://www. kommersant.ru/doc/3187370 12. Источники: проблема с за- меной поставщика оборудования для «Ярсов» носит надуманный характер // https://rns.online/ military/Istochniki-problema-s- z a m e n o i - p o s t a v s c h i k a - oborudovaniya-dlya-Yarsov-nosit- nadumannii-harakter-2017-01-10/ 13. НОВАЯ ТЯЖЁЛАЯ МБР «САРМАТ» ДЛЯ РОССИЙСКИХ РСВН // http://bastion-karpenko.ru/ UR-100XXX_01/ 14. МИНОБОРОНЫ БУДЕТ ЕЖЕНЕДЕЛЬНО СЛЕДИТЬ ЗА СОЗДАНИЕМ НОВЫХ РАКЕТ НА «КРАСМАШЕ» // http://forum.
67 militaryparitet.com/viewtopic. php?id=12528 15. РС-26 Рубеж / Авангард – KY-26 / SS-X-31 // http:// militaryrussia.ru/blog/topic-430 16. БЖРК Баргузин // http:// militaryrussia.ru/blog/topic-738. html 17. СПРН и оборона // http:// russianforces.org/rus/sprn/ 18. Есин В. Носители мира: стратегические ядерные силы, ч.2 // http://army-news. r u / 2 0 1 5 / 0 2 / n o s i t e l i - m i r a - strategicheskie-yadernye-sily- ch-2/ 19. NI сравнил ядерное оружие России и США // http:// korrespondent.net/world/3675087- NI-sravnyl-yadernoe-oruzhye- rossyy-y-ssha 20. Политолог: «Весь фильм о Крыме был снят ради одной фра- зы» // http://www.pravda.ru/news/ expert/16-03-2015/1252609- Dmitriy_Solonnikov-0/

More Related Content

PDF
бюлетень 9 72
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 15 06-2017(74-11)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 14 04-2017(70-7) (2)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 30 06-2017(75-12)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 14 07-2017(76-13)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 31 05-2017(73-10)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 15 03-2017(68-5)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 31 08-2017(79-16)
bycacds_ukraine
 
бюлетень 9 72
bycacds_ukraine
 
Newsletter 15 06-2017(74-11)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 14 04-2017(70-7) (2)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 30 06-2017(75-12)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 14 07-2017(76-13)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 31 05-2017(73-10)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 15 03-2017(68-5)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 31 08-2017(79-16)
bycacds_ukraine
 

What's hot

PDF
Newsletter 01 03-2017(67-4)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 15 08-2017(78-15)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 01 08-2017(77-14)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 16 10-2017(82-19) (1)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 14 09-2017(80-17)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 31 10-2017(83-20) (1)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 31 01-2017(66-3)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 16 01-2017(64-1)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 01 12-2017(85-22)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 01 08-2016(53-14) (1)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 15 07-2016(52-13) (1)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 15 11-2016(60-21)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 1 07-2016(51-12)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 15 12-2017(86-23)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 31 01-2017(65-2)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 15 08-2016(54-15)
bycacds_ukraine
 
PDF
bulletin cacds
bycacds_ukraine
 
PDF
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 23 (110)
bycacds-info
 
PDF
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 22 (109)
bycacds-info
 
PDF
Newsletter 01 10-2016(57-18) (3)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 01 03-2017(67-4)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 15 08-2017(78-15)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 01 08-2017(77-14)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 16 10-2017(82-19) (1)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 14 09-2017(80-17)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 31 10-2017(83-20) (1)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 31 01-2017(66-3)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 16 01-2017(64-1)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 01 12-2017(85-22)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 01 08-2016(53-14) (1)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 15 07-2016(52-13) (1)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 15 11-2016(60-21)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 1 07-2016(51-12)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 15 12-2017(86-23)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 31 01-2017(65-2)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 15 08-2016(54-15)
bycacds_ukraine
 
bulletin cacds
bycacds_ukraine
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 23 (110)
bycacds-info
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 22 (109)
bycacds-info
 
Newsletter 01 10-2016(57-18) (3)
bycacds_ukraine
 

Similar to Newsletter 28 04-2017(71-8)

PDF
Newsletter 14 04-2017(70-7) (1)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 16 04-2018(94-7) (1)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 15 12-2016(62-23)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 16 03-2016(44-5) (1)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 28 12-2018(87-24)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 17 10-2016(58-19) (1)
bycacds_ukraine
 
PDF
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 21 (108)
bycacds-info
 
PDF
bulletin cacds 5(21)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 15 02-2018(90-3)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 30 12-2016(63-24)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 31 05-2016(49-10)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 01 12-2016(61-22)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 01 10-2015(34-18)
bycacds_ukraine
 
PDF
Bulletin cacds 10(26)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 16 05-2016(48-9)
bycacds_ukraine
 
PDF
Bulletin cacds 24 (8)
bycacds_ukraine
 
PDF
buletin cacds 6 (22)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 15 05-2015(25-9)
byCACDS2
 
PDF
Buletin 4 (20)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 14 04-2017(70-7) (1)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 16 04-2018(94-7) (1)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 15 12-2016(62-23)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 16 03-2016(44-5) (1)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 28 12-2018(87-24)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 17 10-2016(58-19) (1)
bycacds_ukraine
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 21 (108)
bycacds-info
 
bulletin cacds 5(21)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 15 02-2018(90-3)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 30 12-2016(63-24)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 31 05-2016(49-10)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 01 12-2016(61-22)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 01 10-2015(34-18)
bycacds_ukraine
 
Bulletin cacds 10(26)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 16 05-2016(48-9)
bycacds_ukraine
 
Bulletin cacds 24 (8)
bycacds_ukraine
 
buletin cacds 6 (22)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 15 05-2015(25-9)
byCACDS2
 
Buletin 4 (20)
bycacds_ukraine
 

More from cacds_ukraine

PDF
Newsletter 15 06-2018(98-11)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 30 05-2018(97-10)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 15 05-2018(96-9)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 15 05-2018(96-9)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 27 04-2018(95-8)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 02 04-2018(93-6)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 15 03-2018(92-5)
bycacds_ukraine
 
PDF
Uz eng 02
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 28 02-2018(91-4)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 01 02-2018(89-2)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 15 01-2018(88-1)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 15 11-2017(84-21)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 29 09-2017(81-18)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 15 06-2018(98-11)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 30 05-2018(97-10)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 15 05-2018(96-9)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 15 05-2018(96-9)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 27 04-2018(95-8)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 02 04-2018(93-6)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 15 03-2018(92-5)
bycacds_ukraine
 
Uz eng 02
bycacds_ukraine
 
Newsletter 28 02-2018(91-4)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 01 02-2018(89-2)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 15 01-2018(88-1)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 15 11-2017(84-21)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 29 09-2017(81-18)
bycacds_ukraine
 

Newsletter 28 04-2017(71-8)

  • 1.
    Безпековий огляд ЦДАКР№ 8 (71) 28 квітня 2017 Редакційна колегія Зміст
  • 2.
    ВИКЛИКИ і РИЗИКИ/ 28 квітня 2017 2 Безпековий огляд «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ» Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР, www.cacds.org.ua ) здійснюється аналітиками ЦДАКР за підтримки банку «Аркада». Для підготовки оглядів залучаються відомі експерти, дипломати, військові фахівці та спеціалісти усіх відомств, що працюють у безпековому середовищі України. Метою публікацій Безпекового огляду «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ» є оперативне та аналітичне інформування зацікавлених профільних структур, ЗМІ та громадян, що цікавляться актуальними проблемами безпеки України. Кожний огляд присвячений короткому періоду (1 – 2 тижні), та містить експертні думки, які можуть не збігатися з офіційною позицією української влади. @2014 Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння У разі цитування обов’язкове посилання на ЦДАКР Редакційна колегія: Бадрак В.В. – головний редактор, директор ЦДАКР Копчак В.І. – відповідальний секретар, заступник директора ЦДАКР Самусь М.М. — заступник директора ЦДАКР з міжнародних питань Члени Редакційної колегії: Бондарчук С.В. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки, генеральний директор ДК «Укрспецекспорт» (2005-2010 рр.) Згурець С.Г. – головний редактор журналу «Экспорт оружия и оборонный комплекс Украины», директор інформаційно- консалтингової компанії (ІКК) Defense Express Кабаненко І.В. – заступник міністра оборони (2014 р.), перший заступник начальника Генерального штабу ЗСУ (2012 – 2013 рр.), член Експертної Ради у галузі національної безпеки Конопльов С.Л. – директор Гарвардської програми з чорноморської безпеки та програми з безпеки США-Росія і США-Південна Азія, член Експертної Ради у галузі національної безпеки Литвиненко О.В. – заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Міхненко А.В. – головний редактор журналу «Ukrainian Defense Review» Паливода К.В. – голова правління банку «Аркада», член Експертної Ради у галузі національної безпеки Поляков Л.І. – голова Експертної Ради ЦДАКР, перший заступник міністра оборони України (2005 – 2007 рр.), заступник міністра оборони України (2014 р.) Рябих В.О. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки, директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії (ІКК) Defense Express Щербак Ю.М. – письменник та громадський діяч, Надзвичайний і Повноважний Посол України в США (1994 - 1998 рр.), міністр охорони навколишнього середовища (1991 - 1992)
  • 3.
    ВИКЛИКИ і РИЗИКИ/ 28 квітня 2017 3 ЗМІСТ Загальні оцінки У дзеркалі експертноі думки Аналітичні розробки Основні виклики і ризики для України у другій половині квітня 2017 року Новые российские дивизии – со старыми дырками? Ракетные войска стратегического назначения России: Сдерживание или угроза? Отголоски Балаклеи: невидимый фронт радиоэлектронной борьбы Активізація російської розвідки на європейському континенті Морская авиация современного ВМФ РФ: американский взгляд
  • 4.
    ВИКЛИКИ і РИЗИКИ/ 28 квітня 2017 4 Фахівці Центру досліджень ар- мії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) пропонують свій аналіз ключових тенденцій у сфері безпе- ки і оборони другої половини квіт- ня 2017 року. Ризики воєнного характеру Фахівці ЦДАКР констатують зростання інтенсивності бойових дій на Донбасі впродовж поточного місяця. Так, лише з 15 по 27 квітня за територіальну цілісність України віддали життя 7 військовослужбов- ців ЗСУ, 33 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Гарячими точками на мапі бойових дій зали- шаються околиці Маріуполя, Авді- ївки, Мар’їнки, Красногорівки, Но- вотроїцького, Станиці Луганської та багатьох інших населених пунк- тів поблизу лінії розмежування. Під обстріл артилерії бойовиків потра- пили житлові квартали Авдіївки та Мар’їнки. Тенденція до збільшення числа ворожих обстрілів протягом другої половини квітня підтверджується звітами Спеціальної моніторинго- вої місії ОБСЄ в Україні (СMM). Так, на непідконтрольній Україні території Донбасу спостерігачі продовжують фіксувати численні факти порушення встановлених Мінськими домовленостями ліній відведення озброєнь. Найчастіше у звітах фігурують такі види військо- вої техніки бойовиків як: реактивні системи залпового вогню (РСЗВ), самохідні артилерійські установки (САУ), буксирувані гаубиці і танки. За оцінкою ЦДАКР, така ситуація свідчить про збереження високого рівня загроз конвенційного харак- теру на сході України. 20 квітня в інтерв’ю телеканалу Sky News глава держави оцінив за- гальну чисельність військової тех- ніки російських окупаційних військ на Донбасі у 700 танків, по- Загальні оцінки Основні виклики і ризики для України у другій половині квітня 2017 року Ситуація свідчить про збереження високого рівня загроз конвенційного характеру на сході України
  • 5.
    5 над 1250 артилерійськихсистем та 300 одиниць РСЗВ. При цьому ЦДАКР звертає увагу на те, що на початку березня глава вітчизняно- го МЗС Павло Клімкін, виступаю- чи в Сенаті США, озвучив перед американським законодавцями інші оцінки – близько тисячі арти- лерійських систем, 400 танків, 800 бронеавтомобілів і 200 РСЗВ. Ана- логічними даними 7 квітня оперу- вав і прем’єр-міністр Володимир Гройсман на зустрічі з главами уря- дів Латвії, Литви та Естонії. Зважа- ючи, що протягом квітня ні україн- ська сторона, ні СMM ОБСЄ не оприлюднювали інформацію про таке радикальне збільшення (що- найменше на третину) одиниць військової техніки в так званих ЛДНР, у такий спосіб руйнується довіра до всього масиву даних, яким оперує офіційний Київ, звер- таючись до країн НАТО по військо- во-технічну допомогу. Окрім того, таке довільне оцінювання воєнної присутності Росії на Донбасі укра- їнськими високопосадовцями лише ускладнює пошук Заходом ефективних механізмів підтримки обороноздатності нашої країни. Свідченням погіршення безпе- кової ситуації на Донбасі попри чергове перемир’я, яке мало запра- цювати з 1 квітня, став підрив авто- мобіля з представниками СММ ОБСЄ на міні бойовиків, внаслідок чого загинув однин співробітник організації, двоє інших отримали поранення. За словами заступника голови СММ ОБСЄ Олександра Хуга, місце, де трапилася трагедія, відповідно до домовленостей не мало бути заміноване. Таким чи- ном у черговий раз можемо пере- свідчитись, що проросійські бойо- вики на Донбасі та їхні кремлівські куратори не мають жодного бажан- ня реалізовувати політику дееска- лації в зоні конфлікту. Фахівці ЦДАКР звертають ува- гу на ту обставину, що одразу після трагедії бойовики не допускали представників місії до місця злочи- ну. Натомість вони забезпечили «оперативну присутність» пропа- гандистів із каналу «Россия 24». Почерк Кремля в цьому випадку читається досить легко. Подібний симбіоз бойовиків та російських пропагандистів ми спостерігали довкола теракту з малайзійським Боїнгом та обстрілу зупинки в оку- пованому Донецьку. Відтак, РФ проводить інформаційну опера- цію, спрямовану на дискредитацію існуючих механізмів забезпечення світової та регіональної безпеки. В цьому контексті ЦДАКР зау- важує – даний трагічний випадок засвідчує ту обставину, що співро- бітники місії ОБСЄ на Донбасі ста- ли заручниками бездіяльності між- народних центрів сили щодо протидії російській агресії. Пока- зовим є інформаційний контекст теракту – предметом обговорення стало питання про тимчасове об- Довільне оцінювання воєнної при- сутності Росії на Донбасі україн- ськими високопосадовцями лише ускладнює пошук Заходом ефектив- них механізмів підтримки обороноз- датності нашої країни РФ проводить інформаційну опера- цію, спрямовану на дискредитацію існуючих механізмів забезпечення світової та регіональної безпеки
  • 6.
    6 меження роботи ОБСЄна Донбасі, а не реорганізацію місії в поліцей- ську, яка могла б відповідним чи- ном захистити свою діяльність. Ймовірно, цю ідею обговорили в ході телефонної розмови Держав- ний секретар США Рекс Тіллерсон та президент Порошенко. За пові- домленням Банкової, українська сторона запропонувала Вашингто- ну «активізувати розгляд питання про розміщення на Донбасі міжна- родного миротворчого континген- ту під егідою ООН». Ні для кого не секрет, що впро- довж трьох років протистояння Ро- сії та України на Донбасі сході краї- ни обговорювалися три можливих формати: миротворча місія ООН, миротворча місія ЄС та поліцей- ська місія ОБСЄ. Однак на практи- ці подібні пропозиції не врахову- ють фактори об’єктивної реальності – активну протидію ро- сійської сторони, небажання захід- них країн ставити під загрозу жит- тя і здоров’я своїх військовослужбовців та провоку- вати гонку озброєнь з Москвою, вимоги учасників нормандського формату залишатися в рамках Мін- ського процесу, неузгодженість з інтересами сепаратистських банд- формувань тощо. Тож навіть з огляду на те, що жертвами цієї си- туації стають члени СММ ОБСЄ, навряд чи Захід зважиться на сер- йозні кроки щодо розширення ін- струментарію організації. Загалом, розвиток регіональної обстановки підтверджує оцінки ЦДАКР щодо високої ймовірності подальшого загострення ситуації на Донбасі. Це, у свою чергу, ста- вить перед Україною комплексне завдання створення нової парадиг- ми власної регіональної політики, основою якої має стати симбіоз за- снованих на консенсусі влади і сус- пільства національних інтересів та стратегії використання будь-якої потенціальної можливості мінімі- зації впливу агресивного росій- ського імперіалізму. Внутрішньополітичні виклики Напередодні травневих свят та проведення пісенного конкурсу Євробачення в Києві ЦДАКР наго- лошує на тому, що Росія продовжує нарощувати потенціал викорис- тання інформаційного впливу на українське суспільство. Зберігаєть- ся висока ймовірність здійснення диверсій та провокацій, які можуть завершитись кровопролиттям. Традиційно, найбільші зусилля ро- сійські спецслужби можуть спря- мувати на дестабілізацію ситуації в контрольованих Києвом районах Донецької та Луганської областей, а також у великих містах Півдня та Сходу країни. Окрім того, ЦДАКР відзначає, що в дні 70-х роковин акції «Вісла» (28 квітня) в Польщі можливі інспі- ровані Росією провокації, спрямова- ні на підбурювання українців та по-
  • 7.
    7 ляківдоміжнаціональноїворожнечі. Водночас рішучого засудженняз боку вітчизняного МЗС та грома- дянського суспільства заслуговує акт вандалізму польських націона- лістів - руйнування української мо- гили у Підкарпатському воєводстві в селі Грушовичі, гміна Стубно. Об’єднання українців у Польщі вже висловило свій рішучий протест, на- звавши інцидент «черговою антиу- країнською провокацією». За інфор- мацією сайту InformNapalm, Москва активізувала свої зусилля, організу- вавши низку провокацій на украї- но-польському прикордонні. Дану ситуацію польське видання пов’язує з людьми з оточення помічника президента РФ Владислава Суркова і керівника Інституту країн СНД, де- путата Держдуми РФ Костянтина Затуліна. При цьому не слід примен- шувати відповідальність і польської влади, яка поставила україно-поль- ські відносини у залежність від без- перспективної дискусії, яку варто залишити історикам. Відтак, протягом першої декади травня існує ризик підбурення про- російськими агентами впливу окре- мих груп населення до силових ак- цій, спрямованих на розкол суспільства всередині країни та за- гострення протиріч у сфері націо- нальної пам’яті. Тому експерти ЦДАКР закликають до максималь- ного залучення громадського секто- ру в контексті забезпечення стій- кості України в інформаційному вимірі протистояння з Росією. Вкрай важливо також активно про- пагувати створення панєвропей- ської антипутінської мережі гро- мадських ініціатив і недержавних організацій. Саме посилення гори- зонтальних зав’язків з громадян- ським сектором європейських країн здатне сформувати реальний меха- нізм протидії інформаційним та те- рористичним впливам Кремля. Протягом квітня спостерігались нові ознаки економічної дезінте- грації України та окупованих тери- торій Донбасу. Так, з 25 квітня Україна повніс- тю припинила поставки електрое- нергії в неконтрольовані райони Луганської області у зв’язку з тим, що з боку споживачів зони АТО на- копичилися величезні борги. Росія, у свою чергу, розпочала «гумані- тарні» поставки електроенергії у ці райони. В той же час в ОРДЛО продо- вжується «націоналізація» україн- ських підприємств. На окупованій території Донбасу ватажки так зва- них ДНР і ЛНР примушують бойо- виків до травня поміняти україн- ські паспорти на «паспорти» сепаратистських утворень. Ця об- ставина може вказувати на плани Кремля видати бойовикам росій- ські паспорти за спрощеною про- цедурою (подібний сценарій реалі- зується в Абхазії, Південній Осетії та Придністров’ї). Тим самим Мо- сква створить додатковий стимул Не слід применшувати відповідаль- ність і польської влади, яка постави- ла україно-польські відносини у залежність від безперспективної дискусії, яку варто залишити істо- рикам
  • 8.
    8 для місцевого населеннявступати до «армійських корпусів» ЛДНР, командування яких останнім ча- сом постало перед проблемою бра- ку особового складу та низької мо- тивації в збройних формуваннях псевдореспублік. У зв’язку з цим, ЦДАКР нагадує, що на початку квітня Парламент Придністров’я звернувся до Мо- скви з проханням визнати паспорти невизнаної республіки. Місяцем ра- ніше придністровські депутати у першому читанні схвалили законо- проект про визнання російського триколора другим державним пра- пором «республіки». Відтак, не ви- кликає сумнівів те, що Кремль про- довжує свою повзучу експансію в регіоні, незважаючи на санкції та «стурбованість» Заходу. При цьому авторитарна модель управління з чітко вибудуваною виконавчою вертикаллю у воєнно-дипломатич- ній сфері дозволяє Кремлю, в за- лежності від тиску міжнародної кон’юнктури, оперативно переми- кати інформаційні, енергетичні, економічні, військові та інші важелі впливу на країни регіону. Відтак, ЦДАКР підтримує позицію народ- ного депутата Ірини Фрiз, яка поля- гає у відстоюванні права України на будь-які невійськові заходи для мі- німізації загроз і ризику викорис- тання території ПМР з метою агре- сії проти України. Важливим кроком для притяг- нення Кремля до відповідальності за порушення міжнародного права стало рішення Міжнародного суду ООН від 19 квітня в рамках позову України проти РФ. В ньому гаазька Феміда зобов’язала Москву забез- печити в Криму дотримання прав кримських татар, дозволити діяль- ність Меджлісу кримськотатар- ського народу і забезпечити до- ступність освіти українською мовою. У своїх попередніх досліджен- нях ЦДАКР відзначав - практика виконання вироків міжнародних судів великими державами свід- чить, що Київ навряд чи отримає компенсацію від Москви. Цілком очікувано Росія відразу продемон- струвала що не збирається викону- вати рішення суду. В кримській «владі» заявили, що рішення про заборону діяльності Меджлісу пе- реглядатися не буде, а кілька днів потому Північно-Кавказький окружний військовий суд засудив до 12 років колонії суворого режи- му кримського татарина Руслана Зейтуллаєва, якому інкриміновано організацію в Криму осередку «Хіз- бут-Тахрір». Щодо іншого пункту обвинува- чення (порушення Росією Конвен- ції про заборону фінансування те- роризму) все не так однозначно. Так в ухвалі Суду йдеться про те, що Україна не довела, що РФ мала намір чи знала, що кошти, зброя та інші засоби, які вона передавала так званим ЛНР/ДНР будуть чи
  • 9.
    9 можуть бути використанідля теро- ристичної діяльності. За оцінкою експертів, у зв’язку з цим рішенням в подальшому суд може схилитись до визнання ЛНР/ДНР повстанця- ми. Відповідно, перемогу здобуде російський наратив про «грома- дянську війну» в Україні, а це до- зволить Москві вийти сухою з води. Палітру внутрішніх викликів, які стримують реформи в Україні, протягом другої половини квітня доповнили скандали навколо анти- корупційних органів, зокрема На- ціонального агентства з питань за- побігання корупції (НАЗК). Ситуація з неадекватним для вою- ючої країни преміюванням керів- ництва установи і фактична відсут- ність практичного механізму контролю за діяльністю НАЗК під- риває довіру до влади як в середині країни, так і серед міжнародних до- норів української економіки. З ін- шого боку, цей скандал вкотре під- тверджує тезу, що недосконале законодавство і неефективне управління завдає державі як міні- мум не меншої шкоди ніж, власне корупція. Виклики та ризики на міжнародній арені: Україна в контексті зовнішньої політики США Протягом перших двох тижнів квітня міжнародна громадськість з підвищеною увагою слідкувала за розвитком ситуації довкола Сирії, Афганістану та КНДР. Саме на цих напрямках Білий дім вирішив про- демонструвати всьому світу, що в армії США ще є «порох у поро- хівницях», а на Капітолійському пагорбі не забули відому аксіому - дипломатія приносить найбільше дивідендів тоді, коли за нею стоїть військова сила. Впродовж всього лише однієї декади квітня США завдали ракет- ного удару по авіабазі сирійських урядових військ у відповідь на за- стосування режимом Асада хіміч- ної зброї в сирійській провінції Ід- ліб, скинули найпотужнішу в світі неядерну бомбу (GBU-43) на укрі- плений печерний комплекс ісла- містів Тора-Бора в Афганістані, та направили до берегів КНДР ударне групування американського флоту на чолі з атомним авіаносцем «Карл Вілсон» у відповідь на ракетні ви- пробування Пхеньяна. Не дивно, що відлунням такої активності ад- міністрації Трампа став своєрід- ний «рекорд» світовій павутини - пошукова система Google зафіксувала рекордну кількість за- питів англійською мовою про тре- тю світову війну (“world war 3”). Однак згадані вище кроки ад- міністрації Трампа у своїй зміс- товній частині не містять необ- хідних засновків, з яких можна було б отримати чіткий висновок про комплексне перезаванта-
  • 10.
    10 ження зовнішньополітичної стратегії США. Справді,демонстративна рішу- чість Білого Дому справила ефект медіабомби в західних ЗМІ. Та чи стануть ці прояви зовнішньополі- тичної активності США аргумен- том, який змусить Москву і Пекін та їхніх сателітів в Дамаску і Пхе- ньяні піти на поступки? Той факт, що удари були завдані одночасно на різних проблемних ді- лянках безпекової політики Штатів, свідчать що в геополітичній площи- ні вони не мали єдиного адресата. Навпаки, кожен регіональний гра- вець отримав власний «привід для роздумів». Сьогодні можемо кон- статувати, що позиція Кремля після удару по авіабазі сирійського режи- му цілком прогнозовано залиши- лась незмінною (принаймні, судячи з відомих подробиць візиту Тіллер- сона до Москви). В той же час опо- середкований тиск на Пекін схоже дає свої плоди – 25 квітня, в 85 річ- ницю заснування КНА, Пхеньян провів артилерійські стрільбища, що є помітним кроком до деескала- ції, враховуючи високу ймовірність «святкування» знакової дати ви- пробуваннями ядерної зброї. Нова розрядка на Корейському півостро- ві після того як обидві сторони вчергове потупцювали на межі збройного конфлікту з увімкненою опцією ядерної війни може відкри- ти шлях до згладжування гострих кутів у китайсько-американських відносинах. Якщо Вашингтон таки знайде спільну мову з верхівкою Компартії Китаю щодо стримуван- ня КНДР, ризики воєнно-технічної співпраці РФ та КНР втратять свою гостроту для США. Цей фактор може стати ваго- мим аргументом на користь вибору Білим домом вичікувальної такти- ки у відносинах з Москвою. Вона засновується на переконанні, що час грає на руку Вашингтону - у Москви немає шансів вистояти в забігу на довгу дистанцію, врахову- ючи неспівмірність економічних потенціалів. В даному випадку ве- лосипед вигадувати не доведеть- ся  – подібної лінії поведінки до- тримувались попередники нинішньої команди Білого Дому. Що ж до України, то в такій си- туації США збережуть роль моде- ратора позиції Парижу та Берліну в Нормандському форматі, фор- мально залишаючись осторонь пе- реговорів. В той же час, виконання Мінських домовленостей ціною не- поправної шкоди українським на- ціональним інтересам не відпові- дає стратегічним інтересам Америки. Тому Київ може розрахо- вувати на підтримку США у відсто- юванні ключової формули - «спер- шу безпека, потім політична частина Мінська». Відповідно, санкційний тиск на Москву зали- шиться в силі. Більше питань і побоювань ви- кликають плани нової адміністра- Час грає на руку Вашингтону - у Москви немає шансів вистояти в забігу на довгу дистанцію, врахову- ючи неспівмірність економічних потенціалів
  • 11.
    11 ції США скоротитипрограми еко- номічної підтримки іноземних урядів. Так у представленому пре- зидентом США проекті бюджету на 2018 рік, передбачається скоро- чення витрат на діяльність Дер- жавного департаменту та Агент- стваСШАзміжнародногорозвитку (USAID) на 28,5 % (10,1 млрд $). В оприлюдненому ресурсом Foreign Policy проекті бюджету США на 2018 рік. зовнішню допо- могу Україні на політичні та еконо- мічні реформи пропонується ско- ротитина68,8%.Проектпередбачає скорочення фінансування на 393 млн $ (до 177,9 млн $). Серед країн, які перебувають у фокусі гібридної війни Росії відповідні урізання планується провести і щодо Мол- дови ( -47%, до 16 млн. $) та Грузії (  – 41%, до 28 млн $). Фінансування програм в країнах-не членах ЄС з високим рівнем політико-еконо- мічної та гуманітарної присутності РФ також опинилось під загрозою (Азербайджан, Білорусь – 100%, Вірменія – 77%, Македонія – 31%, Боснія і Герцеговина – 27%). Приділяючи менше уваги реалі- зації політики «м’якої сили», Трамп власними руками звужує політико- дипломатичний інструментарій зо- внішньої політики США. Зробив- ши ставку на розвиток потенціалу власних збройних сил, жертвуючи при цьому програмами гуманітар- ної та економічної допомоги, Білий Дім звужує простір для маневру в зовнішній політиці, чим неодмінно скористається Кремль та інші реві- зіоністи світового порядку. Та чи варто цей аспект розгля- дати через призму американо-ро- сійських відносин? Незважаючи на жорстку то- нальність заяв американських по- садовців та дипломатів на адресу Москви, сам Трамп утримується від критики Путіна. На перший по- гляд, ця обставина дає підстави вважати, що президент США бажає зберегти сприятливий фон для осо- бистого спілкування зі своїм росій- ським колегою на полях саміту G-20 в липні (деякі ЗМІ повідомля- ють, що зустріч лідерів Америки та Росії може відбутись наприкінці травня). Маслаувогоньпідливвінтерв’ю американському ресурсу Politico від 17 квітня радник Трампа зі стратегічних комунікацій та керів- ник стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Майкл Ан- тон. На його думку, не зважаючи на загострення довкола Сирії, 45-й президент Штатів може вибудува- ти сприятливі відносини (positive relationship) з Путіним. До речі, піс- ля візиту Держсекретаря Тіллерсо- на до Москви, Трамп у своєму Тві- тері написав: «Все буде добре між США і Росією. В потрібний час все нормалізується, і, нарешті, настане мир». Зважаючи на те, що у вітчизня- ному медіапросторі активно цир-
  • 12.
    12 кулюють протилежні оцінкигіпо- тетичної можливості «союзу» Трампа і Путіна, ЦДАКР звертає увагу на ключові фактори, які сто- ять на заваді домовленості: • По-перше, це особисті амбіції лідерів США та РФ. Для Трампа може бути прийнятною лише та угода з РФ, завдяки якій він ви- глядатиме переможцем в очах власного виборця. Однак амери- канська система стримувань і противаг позбавила Трампа усіх пряників, якими він міг би обмінятися з Путіним. • Після того як з управлінських орбіт у Вашингтоні вибули Пол Манафорт та Майкл Флінн (обидва отримали солідну про- чуханку в ЗМІ за зв’язки з Крем- лем, а екс-радник Трампа може стати фігурантом кримінальної справи) в найближчому оточенні хазяїна Овального кабінету не залишилось людей, які б підштовхували його до се- паратних домовленостей з Кремлем. Більше, того наявні групи інтересів в Білому домі («сім’я» - Іванка Трамп з чоловіком Джаредом Кушне- ром, праві нонконформатори – радники Стівен Беннон, Стівен Міллер та Себастіан Горка, фракція «яструбів» на чолі з міністром оборони США Джеймсом Меттісом, радником з національної безпеки Гербер- том МакМастером та директо- ром ЦРУ Майком Помпео а та- кож істеблішмент Республіканської партії) не зацікавлені у тому, щоб Трамп «залицянням» із Кремлем ста- вив під удар і так свій рекордно низький рейтинг. Відтак, Києву потрібно тверезо оцінювати потенціал американ- ської політики в нашому регіоні і позбутись ілюзій, що в «табелі про ранги» зовнішньополітичних пріо- ритетів нової адміністрації україн- ське питання посуне проблематику Близького Сходу, Ірану, КНДР чи відносин з Китаєм. Тому на даному етапі Україні критично важливо підвищувати рівень комунікацій з американ- ськими чиновниками, які безпосе- редньо опікуватимуться напрям- ком україно-російських відносин. Наразі, окрім очільника Держдепу Тіллерсона, це колишній старший науковий співробітник Брукінг- ського інституту Фіона Хілл (серед широкого загалу, відома як співав- торка книги «Містер Путін: спеца- гент в Кремлі»). За попередньою інформацією, яка з’явилася в аме- риканських ЗМІ наприкінці мину- лого місяця, Східна Європа була виведена з повноважень Держдепу США і передана віце-президенту Майклу Пенсу. Таким чином Хілл, як помічниця Пенса, також курува- тиме і Україну. Враховуючи ж загальні тенден- ції щодо програм фінансової під-
  • 13.
    13 тримки Сполученими Штатами іноземнихурядів у військовій сфе- рі, Києву варто врахувати ряд фак- торів, які можуть переконати Ва- шингтон зберегти нинішній рівень підтримки. В першу чергу, йдеться про реформування вітчизняного оборонно-промислового комплек- су відповідно до стандартів країн НАТО та подолання корупції у сек- торі безпеки. Виклики для України на міжнародній арені: регіональний аспект Результати першого туру вибо- рів президента Франції стали від- дзеркаленням соціологічних опи- тувань. Макрону, який стоїть на проєвропейській платформі у зо- внішній політиці (за що й потра- пив у приціл російської пропаган- ди), соціологи пророкують впевнену перемогу над проросій- ською Ле Пен. Однак загальні тен- денції в суспільних настроях фран- цузів не дають підстав почуватися комфортно ні Брюсселю, ні Києву у середньостроковій перспективі. Насправді напередодні першого дня голосування проект об’єднаної Європи опинився на відстані кіль- кох відсотків від повного краху. Саме цих відсотків не вистачило лі- ворадикальному кандидату Жан- Люку Меланшону для того щоб пройти в другий тур, де він міг би скласти компанію одіозній Ле Пен. Не менше занепокоєння викликає загальна тенденція росту популяр- ності євроскептичного Народного Фронту, який наростив електо- ральну підтримку на 12% за остан- нє десятиліття. Для України ж по- казовим є те, що дві третини французів віддали свій голос за кандидатів з відверто проросій- ськими поглядами, і своєму геопо- літичному «спасінню» Україна за- вдячує тій обставині, що фінансова еліта Франції зробила ставку не на друга Путіна Франсуа Фійона, а на Еманюеля Макрона, який не має особистих контактів з кремлів- ськими бонзами. Перемога Макрона може надати імпульс для реформування ЄС, який отримав серйозну пробоїну після Брексіту. Відомо, що фаворит президентських перегонів у Фран- ції має дружні стосунки з міні- стром закордонних справ ФРН Зі- гмаром Габріелем (в 2014-2016 рр. обоє були міністрами економіки в урядах своїх країн). В 2015 році Ма- крон та Габріель у серії статей та інтерв’ю почали пропагувати ідею Європи різних швидкостей (Multi- speed Europe). Концепт полягає у тому щоб не «чекати» країни, які не бажають більш тісної інтеграції з Брюсселем, а навпаки, розвивати різні формати співпраці всередині ЄС на основі дво- або багатосто- ронніх угод. В деяких країнах уже встигли розкритикувати подібні ініціативи. Так, днями президент Сенату Ру- Загальні тенденції в суспільних настроях французів не дають підстав почуватися комфортно ні Брюсселю, ні Києву у середньостро- ковій перспективі
  • 14.
    14 мунії заявив, щотака політика при- зведе до розділення Європи, в той час як ЄС повинен «пам’ятати уро- ки комуністичного періоду». В польському уряді також виступили проти – назвавши ідею Європи різ- них швидкостей «ліквідацією Єв- ропейського Союзу в його ниніш- ньому розумінні». Для України перспектива такого реформування ЄС приховує як переваги (нові можливості регіональної інтеграції з країнами членами Союзу без пря- мої участі в ЄС), так і ризики (ускладнення внутрішньої струк- тури ЄС зводитиме нові бар’єри перед членством України в об’єднанні). Тим часом понад 51% громадян Туреччини на референдумі підтри- мали перехід до президентської форми правління. Пакет поправок до Конституції, передбачає значне розширення повноважень Ердога- на. «Проти» виступили великі міс- та Стамбул, Анкара та Ізмір, західні прибережні «курортні» провінції та південно-східні курдські регіони із містом Діярбакир. Це вказує на доволі сильну опозицію радикаль- ному курсу Ердогана в турецькому суспільстві навіть після багатьох місяців репресій та закручування гайок після невдалої спроби вій- ськового перевороту. Першою помітною реакцією Ер- догана на результати голосування в контексті міжнародної політики стало посилення військової актив- ності на півночі Сирії та Іраку. Днями турецька армія за підтрим- ки місцевих антиурядових угрупо- вань атакувала курдські поселення на півночі Сирії в кантоні Афрін. Принагідно варто зауважити, що в березні командування курд- ських підрозділів поширило інфор- мацію про плани Москви створити військову базу в Афріні. В правди- вість цих заяв важко повірити – бо- йова ситуація в даному районі за- лишається нестабільною, до того ж проект такої бази наразі є дуже ускладненим з огляду на логістику. Однак у Москві навряд чи відмов- ляться від спокуси контролювати ділянку сирійсько-турецького кор- дону і анклав курдського ополчен- ня. Це вкладає в руки кремля хоро- ші козирі для шантажу Анкари. Тож не дивно що турецька сторона нервово реагує на присутність ро- сійських «інструкторів» та військо- вої техніки в районі Афріна. Як бачимо, накопичення суттє- вих протиріч, ключовими з яких є різна позиція Росії та Туреччини щодо курдського питання вказує на те, що у відносинах Москви та Анкари спостерігається поступове охолодження. Однак фактор пере- моги на референдумі і пов’язана з цим конфронтація з ЄС, а також небажання США екстрадувати до Туреччини проповідника Фетулла- ха Гюлена, вказує на те, що в корот- костроковій перспективі керівни- цтво Туреччини збереже лояльну
  • 15.
    15 до Росії риторику.Водночас «само- стійницька» політика Ердогана торпедує можливості НАТО щодо стримування РФ в акваторії Чор- ного моря, що є негативним аспек- том регіональної політики для без- пеки України. Виклики для України на міжнародній арені: Балканський вимір Після невдалої спроби держав- ного перевороту в Чорногорії, за яким начебто стояв Кремль (Проку- ратура Чорногорії висунула офіцій- ні звинувачення проти 14 людей, в тому числі, двох громадян РФ та дев’ятьох громадян Сербії), Москва і Подгориця не на жарт побили гор- щики. Причина роздратованості Москви лежить на поверхні – попри численні зусилля на дипломатично- му рівні і фінансові вливання Чор- ногорія зберегла свій євроатлантич- ний курс і невдовзі приєднається до НАТО. Президент США Дональд Трамп днями підписав документ про ратифікацію Протоколу про приєднання Чорногорії до Альянсу. Для України факт розширення НАТО є позитивним сигналом, адже попри всі внутрішні непорозу- міння, в НАТО не планують обмеж- увати простір європейської безпеки на догоду Росії. Втім членство Чор- ногорії насправді ні на крок не на- ближує Україну до її стратегічної мети. Для того щоб вести конструк- тивну розмову про приєднання на- шої держави до Альянсу, Київ пови- нен до 2020 року пройти важливий етап реформування ЗСУ та МОУ у відповідності з натовськими стан- дартами. ЦДАКР прогнозує, що травень стане місяцем загострення полі- тичних криз в Болгарії, Албанії та Македонії, що створить додаткові можливості для зростання актив- ності Кремля на Балканському пів- острові. 4 травня в парламенті Болгарії має відбутись затвердження нового уряду на чолі з колишнім прем’єр- міністром країни, лідером право- центричної партії ГЕРБ Бойко Бо- рисовим. Союзником Борисова, вочевидь, стануть націоналісти з «Об’єднаних патріотів». Враховую- чи те, що новоутворена коаліція має у своєму складі лише на два манда- ти більше відносної більшості (122 крісла з 240), двопартійний уряд Борисова зіштовхнеться з сильною опозицією, яку очолять соціалісти. Така диспозиція сил вказує на те, що в Болгарії зберігається висо- ка ймовірність поглиблення полі- тичної кризи. Цим фактором може скористатись Туреччина (тема бо- ротьби проти впливу Анкари на болгарську політику стала темою №1 в передвиборчій кампанії наці- оналістів) та Росія - вона робила ставку на Соціалістичну партію, яка опинилась в опозиції. З огляду на енергетичні інтере- си Москви, в Кремлі намагатимуть- «Самостійницька» політика Ердога- на торпедує можливості НАТО щодо стримування РФ в акваторії Чорного моря, що є негативним аспектом регіональної політики для безпеки України Травень стане місяцем загострення політичних криз в Болгарії, Албанії та Македонії, що створить додат- кові можливості для зростання активності Кремля на Балкансько- му півострові
  • 16.
    16 ся тиснути намісцеві політичні елі- ти, з метою змусити Софію переформатувати уряд. Важелів у РФ для того щоб розхитати ситуа- цію в Болгарії більш ніж достат- ньо   – окрім лояльної Соцпартії, Кремль має потужний ідеологіч- ний вплив на партію націоналістів «Атака», яка увійшла до «Об’єднаних патріотів», а відтак може отримати місця в уряді. Про- вокації можуть розпочатись уже 1 травня – в першотравень у столиці Болгарії розпочнеться мотопробіг проросійських байкерів, які згодом мають приєднатися до путінських «Нічних вовків». Відтак, щоб мінімізувати ризи- ки в контексті активності Росії в Болгарії, Україна повинна у двосто- ронньому форматі піднімати пи- тання про енергонезалежність Бол- гарії, а також педалювати тему військово-технічної співпраці. Політична турбулентність про- тягом квітня посилилась і в Алба- нії. Лідер головної опозиційної «Демократичної партії Албанії» оголосив, що політсила бойкотува- тиме вибори 18 червня, які лежали в основі компромісу, досягнутого за посередництва ЄС з правлячою Соцпартією. В цьому контексті важливою да- тою стане 7 травня – в цей день опозиція закликала бойкотувати вибори до одного з муніципаліте- тів, а це може перерости у масш- табний протест, який паралізує по- літичнежиттяАлбанії.Зривдіалогу двох найбільших партій країни означатиме поразку Брюсселя як гаранта стабільності у прозахідно- му регіоні Балкан. Небезпечним викликом для НАТО та ЄС стають заклики Тіра- ни та Пріштини до поглиблення інтеграції Косова та Албанії. 18 квітня прем’єр-міністр Албанії Еді Рама заявив, що у випадку, якщо «двері Європи залишатимуться за- чиненими для Західних Балкан» у країн регіону не залишиться іншо- го вибору окрім більш тісної взає- модії, щоб мати змогу відповідати ризикам, з яким зіштовхнувся регі- он. Наступного дня цю тезу підтри- мав президент Косово Хашим Таші, наголосивши, що в ЄС немає акту- ального розуміння своєї політики на Балканах. Така риторика лідерів Албанії та Косова ллє воду на млин росій- ської пропаганди, яка методично залякує слов’янське населення Бал- кан албанським націоналізмом і проектом «великої Албанії», за яким, начебто, стоїть Захід. Підтримувана Кремлем інфор- маційна кампанія вже поглинула сусідню Македонію і призвела до серйозного загострення політичної кризи, яка триває вже півроку. 27 квітня прихильники владної партії «ВМРО-ДПМНЕ», яка після пораз- ки на грудневих парламентських виборах обрала курс на зближення з Москвою, штурмували парламент
  • 17.
    17 у Скоп’є. Конфліктстався після того, як коаліція соціал-демократів і етнічних албанських партій обра- ла спікером парламенту етнічного албанця. Відтак, закономірним наслідком таких дій Москви є мінімізація впливу України серед Балканських держав. Як наслідок, невдовзі Київ може постати перед труднощами у лобіюванні політики санкцій та відмови від російських енергетич- них проектів, які мають на меті по- збавити Україну статусу держави- транзитера енергоресурсів до Європи. Закономірним наслідком таких дій Москви є мінімізація впливу України серед Балканських держав. Як наслі- док, невдовзі Київ може постати перед труднощами у лобіюванні політики санкцій та відмови від російських енергетичних проектів, які мають на меті позбавити Україну статусу держави-транзи- тера енергоресурсів до Європи
  • 18.
    ВИКЛИКИ і РИЗИКИ/ 28 квітня 2017 18 29 марта 2017 года Госслужба ЧС отчиталась о завершении очистки Балаклеи и близлежащих населён- ных пунктов от неразорвавшихся снарядов. Разминирование терри- тории продолжается – по словам начальника департамента экологи- ческой безопасности Министерства обороны Максима Комиссарова, процесс займёт два месяца. Однако последствия диверсии в Балаклеи в контексте безопасности других баз и арсеналов МОУ вероят- но окажутся куда более долгосроч- ными – теракт на военном складе придал новый импульс дискуссии о способах и средствах защиты от БПЛА противника – угрозы, роль которой в российско-украинском конфликте становится всё более су- щественной. Прежде всего, речь идёт о средствах радиоэлектронной борьбы (РЭБ). Этот вопрос был ключевой те- мой пресс-конференции, состояв- шейся 18 апреля в пресс-центре ин- формагентства «Главком», в рамках которой представители «Лиги обо- ронных предприятий Украины» Сергей Згурец (директор информа- ционно-консалтинговой компании Defense Express) и Михаил Прохо- ренко (заместитель председателя правления ХК «Укрспецтехника») очертили основные проблемы, сто- ящие перед Украиной в сфере РЭБ, и перспективные пути развития в этой сфере, а также неожиданные возможные угрозы, связанные с применением противником БПЛА. Отголоски Балаклеи: невидимый фронт радиоэлектронной борьбы У дзеркалі експертноі думки Дмитрий Козлов, директор информагентства «Оборонно-промышленный курьер»
  • 19.
    19 По словам МихаилаПрохоренко, современные войны более не пред- полагают столкновений двух проти- воборствующих сторон в масштаб- ных боевых операциях. Масштабные войны сменились региональными конфликтами, гибридными и пози- ционными войнами. Война будущего, а, можно ска- зать, и настоящего, предполагает нанесение мощного информацион- ного удара и массированного то- чечного удара с применением БПЛА, высокоточного оружия раз- личного класса и базирования. Главная цель подобной войны – разгром экономического потенци- ала противника, дестабилизация общества, и в итоге, смена полити- ческого режима. В первую очередь будут нанесе- ны точечные удары по важным ад- министративно-хозяйственным объектам и объектам, способным вызвать техногенные катастрофы. Это атомные и гидроэлектростан- ции, плотины, склады и арсеналы вооружения, нефтехранилища и т.д. Удары будут наноситься с по- мощью БПЛА и ВТО (крылатых ра- кет, наведение которых осущест- вляется с помощью навигационных систем GPS/GLONASS). Прохоренко подчеркнул воз- растающую роль БПЛА в россий- ско-украинском конфликте – в частности, в осуществлении воз- душной разведки, корректировке огня артиллерии, нанесении точеч- ного бомбового удара и т.д. Трудно переоценить роль БПЛА в услови- ях современных боевых действий. Перед украинским военно-по- литическим руководством в насто- ящее время остро встала задача создания комплекса РЭБ, способ- ного противодействовать приме- нению БПЛА и борьбы с высоко- точным оружием (ВТО). ХК «Укрспецтехника», представляемая Прохоренко, ответила на этот вы- зов разработкой комплекса РЭБ «Анклав». Последняя модифика- ция которого, по словам промыш- ленника, уже прошла практически все необходимые испытания, в том числе, и в зоне боевых действий. Далее Прохоренко подробно опи- сал эту и другие разработки «Укр- спецтехники», такие как РЛС «Ма- лахит», принятую на вооружение ВСУ в 2012 году, РЛС миллиметро- вого диапазона «Барсук» и «Лис». На основе последней создан мо- бильный комплекс наземной раз- ведки и радиоэлектронной борьбы «Джеб». По словам Прохоренко, в данный момент предприятие раз- рабатывает радиолокационную си- стему «Лис-3М», которая будет способна обнаруживать беспилот- ные летательные аппараты на уда- лении до 8 км, а также аппараты с малой эффективной отражающей поверхностью. «Мы будем эти «Лис-3М» ис- пользовать в системе «Джеб», оп- тико-электронный модуль мы бу- Масштабные войны сменились региональными конфликтами, гибридными и позиционными война- ми В первую очередь будут нанесены точечные удары по важным адми- нистративно-хозяйственным объектам и объектам, способным вызвать техногенные катастрофы Перед украинским военно-политиче- ским руководством в настоящее время остро встала задача созда- ния комплекса РЭБ, способного противодействовать применению БПЛА и борьбы с высокоточным оружием (ВТО) В данный момент предприятие разрабатывает радиолокационную систему «Лис-3М», которая будет способна обнаруживать беспилот- ные летательные аппараты на удалении до 8 км, а также аппара- ты с малой эффективной отража- ющей поверхностью
  • 20.
    20 дем комплектовать такимвот комплексом, в который будет вхо- дить возможность пеленгования в автоматическом режиме будем осу- ществлять формирование таких же сигналов и подавать их на беспи- лотный летательный аппарат, для того чтобы нейтрализовать и ис- ключить его управление. Будем также расширять возможность по- давления навигационных каналов. Мы добавляем возможность ис- пользования не только GPS и Glonass, но и подавление системы Galileo. Такой комплекс будет уста- новлен на автотранспортное сред- ство. Он будет способен решать комплексную задачу», — пообещал Прохоренко. Он также добавил, что системы «Джеб» применяются Госпогранслужбой Украины, и от- зывы на них со стороны погранич- ников однозначно положитель- ные  – комплекс неоднократно позволял выявить и задержать на- рушителей госграницы. По словам Сергея Згурца, на данный момент в Украине суще- ствует четыре перспективных си- стемы борьбы с БПЛА – упомяну- тый выше «Анклав», а также «Буковель», «Хмара» и «Нота». Каждый комплекс ответственен за различные сегменты общего спек- тра задач по борьбе с БПЛА, и ча- стично способен решать различ- ные проблемы, связанные с обнаружением БПЛА и влиянием на их навигацию. На сегодняшний день, Минобороны работает со всеми разработчиками, и заинте- ресовано в закупках всех упомяну- тых комплексов, однако в гособо- ронзаказ на 2017 год входит только одно изделие, причём объём заку- пок Министерством обороны из- меряется в единицах, в то время как потребность только в зоне бое- вых действий составляет сотни и сотни комплексов. По мнению во- енных, непосредственно на перед- нем крае должны располагаться станции «Буковель», поскольку они имеют в своём составе и стан- цию разведки, и систему подавле- ния БПЛА. Системы «Анклав» и «Нота» целесообразно применять в комплексе со станциями радиораз- ведки для прикрытия штабов и по- зиций артиллерии, а комплекс «Хмара» может применяться для прикрытия складов и арсеналов. Однако на данный момент ситуа- ция со средствами РЭБ в Воору- жённых Силах крайне неудовлет- ворительная – соотношение имеющихся комплексов и потреб- ности в них, по словам докладчи- ков, даже невыразимо в процент- ном измерении. На примере закупки МО продукции компании «Укрспецтехника» видны сегод- няшние приоритеты – если ком- плексы «Барсук» для нужд МО за- купаются сотнями, а станции «Малахит» – десятками, то в случае со средствами борьбы с БПЛА речь идёт о единицах – притом что как На данный момент в Украине суще- ствует четыре перспективных системы борьбы с БПЛА – упомяну- тый выше «Анклав», а также «Буковель», «Хмара» и «Нота» Однако на данный момент ситуа- ция со средствами РЭБ в Вооружён- ных Силах крайне неудовлетвори- тельная
  • 21.
    21 минимум, военных складов,баз и арсеналов в стране насчитываются сотни. Таким образом, налицо от- сутствие чёткого понимания руко- водства МО необходимости подоб- ных систем, несмотря на огромный урон, причиняемый противником в условиях их отсутствия. Также была отмечен дополни- тельный удар по разработке отече- ственных средств РЭБ – потеря профильных донецких предприя- тий, в частности, «Топаз» (произ- водитель знаменитых «Кольчуг»), и НИИ Комплексной Автоматиза- ции. Подобная удручающая ситуация вдвойне печальна в условиях про- тивостояния с РФ, чьи успехи в раз- работке, производстве и постановке на вооружение систем РЭБ в по- следние годы признаются военны- ми и экспертами всего мира. Решая задачу ассиметричного ответа на угрозу современного ВТО, военное руководство РФ приняло амбици- озную программу перевооружения, в рамках которой к 2020 году плани- руется довести уровень оснащения российских войск современной тех- никой РЭБ до 70%. В Минобороны РФ недавно отметили, что это вы- полнимо при нынешнем финанси- ровании государственной програм- мы вооружения. Только в этом году в войска планируется поставить свыше 450 новейших комплексов радиоэлектронной борьбы – таких, как комплексы «Краснуха», «Свет- КУ», «Борисоглебск», «Лесочек» и другие. Комплексы РФ, помимо прочего, способны осуществлять так называемые «spoofing»-атаки на БПЛА, в результате которого аппа- рат получает ложные координаты, и уводится на территорию, контроли- руемую противником. В Крыму РФ развернула коротковолновый бере- говой комплекс «Мурманск-БН», способный вести радиоразведку, перехват сигналов и их подавление по всему коротковолновому диапа- зону на дальностях до 5000 км. По словам Сергея Згурца, на вооруже- нии РФ появилась вся линейка ком- плексов – от тактического до стра- тегического уровня. Они способны работать в системе – рабочие ко- манды РЭБ противника, действую- щие на Донбассе, и состоящие, как правило, из трёх машин, показали свою эффективность, и подобный опыт должен быть учтён Украиной в разработке контрмер. Насыщенность оккупированных украинских территорий современ- ными комплексами РЭБ создаёт се- рьёзную угрозу эффективному управлению украинскими войсками. Подавляющее преимущество противника в средствах РЭБ неод- нократно сказывалось на ходе бое- вых действий, и диверсия в Бала- клее – лишнее тому подтверждение. По словам Михаила Прохоренко, масштаб подобных атак в случае эскалации конфликта может быть куда шире – под удары БПЛА могут Военное руководство РФ приняло амбициозную программу перевоору- жения, в рамках которой к 2020 году планируется довести уровень оснащения российских войск совре- менной техникой РЭБ до 70% В Крыму РФ развернула коротковол- новый береговой комплекс «Мурманск-БН», способный вести радиоразведку, перехват сигналов и их подавление по всему коротковол- новому диапазону на дальностях до 5000 км
  • 22.
    22 попасть объекты критическойин- фраструктуры: ГЭС, АЭС и другие. На сегодняшний день даже прове- дение «Евровидения» в Киеве тре- бует прикрытия средствами РЭБ: с компанией «Укрспецтехника» ве- дутся переговоры насчёт возмож- ного применения с этой целью комплексов «Анклав». Таким образом, на сегодняшний день Украина испытывает ката- строфическую нехватку средств РЭБ. А немногочисленные ком- плексы не работают на системном уровне, достигнутом противником, а у военного руководства нет чёт- кого понимания необходимости в подобных средствах. Остаётся на- деяться, что вызовы, стоящие пе- ред Украиной в этой области, после диверсии в Балаклее будут учтены, и нынешнюю крайне неблагопри- ятную ситуацию удастся перело- мить. На сегодняшний день Украина испы- тывает катастрофическую не- хватку средств РЭБ
  • 23.
    ВИКЛИКИ і РИЗИКИ/ 28 квітня 2017 23 Ситуація навколо прези- дентських виборів у США вкотре змусила лідерів Європейського союзу замислитися над роллю, яку відіграє Росія у політичному житті їхніх країн. Та й свій 60-річнийювілейЄСвідсвяткував не у самому радісному настрої. Причинами для цього стали: зро- стання терористичних загроз; міграційна криза, що продемон- струвала величезні недоліки у питаннях внутрішньої безпеки Спільноти; «розлучення» з Вели- кою Британією; відсутність од- ностайного ставлення до санкцій проти РФ; поширення національного егоїзму всупереч ідеї загальноєвропейської єдності; позиція Польщі щодо обрання Голови Європейської ради .1 Такими сприятливими для себе умовами не могла не скористатися Москва, тому вона значно активізувала свою діяльність на міжнародній арені, використовую- чи весь арсенал наявних засобів. Не останнє (а, може, й головне) місце у ньому займають Служба зовнішньої розвідки (СЗР) та Го- ловне розвідувальне управління (ГРУ) Генерального штабу Зброй- них сил РФ. Особливий інтерес для 1  Польща виступала проти переобрання Д. Туска на посаду Голови Європейської ради. 26 березня 2017 р. міністр закордонних справ РП В. Ващиковський заявив, що голо- сування було сфальсифіковане. Активізація російської розвідки на європейському континенті Володимир Паливода, старший науковий співробітник відділу проблем національної безпеки НІСД Особливий інтерес для Кремля ста- новлять парламентські та президентські вибори в країнах ЄС та НАТО, на які поточний рік виявив- ся урожайним
  • 24.
    24 Кремля становлять парламентські тапрезидентські вибори в країнах ЄС та НАТО, на які поточний рік виявився урожайним. Слід зазначити, що російська розвідка ніколи (навіть за часів «де- мократичного» Б. Єльцина) не посла- блювала роботи на європейському напрямку.Астосовнодержавколиш- нього соціалістичного табору, які перестали бути «друзями», розвідувальна діяльність розгорта- лася у повному обсязі. З приходом до влади В. Путіна (близьке оточення якого складається з кадрових співробітників спецслужб) СЗР та ГРУ отримали карт- бланшнаінтенсифікацію розвідувальних зусиль, націленихнареалізацію плану щодо повернен- ня Росії статусу наддер- жави. Звісно, що специфіка діяльності розвідорга- нів не передбачає інфор- мування громадськості про подробиці прове- дення таємних опера- цій. Але, як сказано у Біблії, «немає нічого та- ємного, що не стало б явним». У демократич- них країнах вже давно існує практика підго- товки річних звітів, у яких спеціальні служби доводять до відома платників податків, на що витрачені їх кошти. Таким чином, аналізую- чи ці документи, можна уявити собі картину, якими методами діяв Кремль протягом остан- ніх років на європей- ському континенті. Джерело: http://www.ecfr.eu/publications/summary/putins_hy- dra_inside_russias_intelligence_services
  • 25.
    25 Найбільш інформативним зцієї точки зору можна вважати звіт Де- партаменту державної безпеки (ДДБ) Литовської Республіки за 2014 р. У ньому наголошується, що основні загрози національній безпеці Литви виходять саме з боку Росії, яка «здійснює важко передба- чувану агресивну зовнішню політи- ку, не поважає суверенітету інших країн і права їх вибору. Агресія в Україні та принципова реакція Лит- ви на військові дії і пряме втручання у внутрішні процеси суверенної дер- жави спровокували ще більш актив- ні інформаційні та розвідувальні операціїРФ,посиленняінструментів «м’якої сили», політично мотивовані економічні санкції, зусилля щодо більшої централізації і координації проросійськи налаштованих співвіт- чизників і угруповань» 2 . У Литві добре пам’ятають уроки історії, тому побоюються, щоб де- монстрація «м’якої сили» за відпо- відних умов не була використана для застосування «твердої сили» у формі збудження соціального невдоволен- ня, безладів у державі, провокацій та підтримки дій ворожих сил. За оцін- ками ДДБ, на сьогодні такі групи слабкі, і без сильної зовнішньої під- тримки вони не змогли б паралізува- ти життєздатність республіки та чи- нити значний опір. З іншого боку, 2  Lietuvos Respublikos Valstybės Saugumo Departamentas. Grėsmių Nacionaliniam Saugumui Vertinimas. [Електронний ре- сурс].   – Режим доступу: http://www.vsd.lt/ files/documents/ 635633000992101250.pdf сценарії окупації Криму і конфлікту на Донбасі демонструють, що замас- кована військова підтримка з боку третіх країн може бути розпочата протягом дуже короткого часу. Діяльність російської розвідки на території Литви націлена як на здо- бування закритої інформації щодо внутрішньої та зовнішньої політики, економіки, стратегічних енергетич- них проектів, так і на здійснення ви- гідного для РФ впливу на владні ін- ституції та громадську думку. Москву також цікавлять дані вій- ськово-політичного характеру, осо- бливо у сфері співробітництва з НАТО. Аналітики ДДБ звертають увагу на те, що саме агресія Росії в Україні та прогресуюча конфронтація із За- ходом призвели до інтенсифікації зу- силь російських спецслужб у Балтій- ськомурегіоні.Збільшиласякількість спроб вербування литовських гро- мадян під час їх перебування в РФ. Частіше стали відвідувати Литву співробітники СЗР та ГРУ під різно- манітними прикриттями (як журна- лісти, науковці, бізнесмени чи діячі неурядових організацій). Не відмов- ляється Москва й від використання розвідників-нелегалів, яких почали виводити на осідання до Прибалти- ки в останні роки існування СРСР. За оцінками ДДБ, третина тих, хто працює у дипломатичних та кон- сульських установах РФ у Литві, є кадровими офіцерами спецслужб, абозалученимидоспівробітництваз Криму і конфлікту на Донбасі де- монструють, що замаскована військова підтримка з боку третіх країн може бути розпочата протя- гом дуже короткого часу
  • 26.
    26 розвідкою особами 3 .У квітні 2014 р. за діяльність, несумісну з диплома- тичним статусом, персоною нон гра- та був оголошений Генеральний кон- сул Росії у Клайпеді Володимир Малигін (див. фото). Об’єктами розвідувального ін- тересу СЗР та ГРУ є литовські грома- дяни,якіможутьнадаватинеобхідну інформацію чи впливати на рішення державних інституцій, або на гро- мадську думку. До кола потенційних «цілей» згаданих служб у Литві вхо- дять не лише чиновники і військові, але й перспективні студенти, молоді 3  Його батько у 1967-1979 рр. був заступником Голови КДБ СРСР. політики, журналісти і вчені. Прово- дячи вербувальні розробки, росій- ські розвідслужби надають перевагу особам з будь-якими зв’язками у Ро- сії: проживали чи навчалися у цій країні, мають там родичів чи друзів, займаються підприємни- цтвом чи іншою діяльністю, пов’язаною з РФ. Робота СЗР та ГРУ проти Литви здійснюється також за допомогою електронних та кібернетичних розвідуваль- них засобів, зокрема й цен- трів радіоелектронної роз- відки у Калінінградській області. Основною метою російського кібершпіонажу є проникнення у закриті комп’ютерні мережі . Подібні форми і методи розвідслужби РФ викорис- товують й проти інших дер- жав Балтії, які Москва впер- то не хоче бачити поза сферою своїх впливів. А при- буття у 2017 р. у цей регіон міжнародних батальйонів НАТО лише підсилить там актив- ність російських спецслужб. Свої особливі рахунки Росія має до Польщі, яка протягом багатьох роківвиступалаякадвокатУкраїниу її євроатлантичних прагненнях. Ро- сійська розвідка створила в РП міцні оперативні позиції, використовуючи той факт, що свого часу велика кіль- кістьполяківнавчаласяурадянських вищих навчальних закладах, вій- Джерело: http://www.klaipeda1945.org/deyateljnostj/ rasstavanie-s-grust-yu-i-nadezhdami/attachment/007-3/ Робота СЗР та ГРУ проти Литви здійснюється також за допомогою електронних та кібернетичних розвідувальних засобів, зокрема й центрів радіоелектронної розвідки у Калінінградській області.
  • 27.
    27 ськових училищах таакадеміях, на курсах підготовки співробітників спецслужб. До сьогодні в РП згаду- ють нашумілу справу колишнього прем’єр-міністра Юзефа Олєкси, який нібито працював на СЗР під псевдонімом «Олін» 4 . Після анексії Криму та початку конфлікту на Донбасі активність СЗР та ГРУ у Польщі стала зростати, про що у листопаді 2014 р. заявив керів- ник Агентства внутрішньої безпеки (АВБ)ДаріушЛучакпідчасзасідання парламентського комітету у справах спецслужб. Польська контррозвідка 4  Czy «Olin» miał zatrzymać NATO. [Електро- нний ресурс]. – http://wyborcza.pl/ 1,76842,8432104,Czy__Olin__mial_ zatrzymac_NATO.html тоді затримала двох осіб (старшого офіцера міністерства національної оборони і співробітника юридичної компанії),підозрюванихуспівпраціз росіянами, а МЗС РП «попросило» кількох співробітників Посольства РФ залишити країну у стислі строки5 . На розвиток шпигунського скандалу з Варшави був змушений виїхати та- кож позаштатний кореспондент МІА «Росія сьогодні» Леонід Сві- рідов, діяльність якого, на думку АВБ, виходила за рам- ки журналістської. Накладені на Росію полі- тичні та економічні санкції з боку США та ЄС змусили Кремль звернутися до ста- рого, але ефективного прин- ципу «розділяй та волода- рюй». У протистоянні із Заходом російська розвідка специфічними засобами на- магається вносити розкол у відносини між членами єв- роатлантичної спільноти. До таких засобів відносяться фінансування проросій- ських партій і організацій6 , кібератаки (з метою впливу 5  ABW podczas spotkania z posłami: Służby rosyjskie od lat aktywnie działają w Polsce. [Електронний ресурс]. – http://wyborcza. pl/1,76842,16927609,ABW_podczas_ spotkania_z_ poslami__Sluzby_rosyjskie. html?disableRedirects=true 6  У цьому плані російська розвідка має зна- чний історичний досвід. До 1991 р. фінансу- вання світового комуністичного руху та прорадянських організацій проводилось че- рез можливості ПГУ КДБ СССР. Накладені на Росію політичні та економічні санкції з боку США та ЄС змусили Кремль звернутися до старого, але ефективного принципу «розділяй та володарюй». У протистоянні із Заходом російська розвідка специфічними засобами намагається вносити розкол у відносини між членами євроатлантичної спільноти. http://portala4.pl.ua/suspilstvo/politics/4096-shpyhunski- prystrasti-u-varshavi-pravda-i-mify
  • 28.
    28 на результати виборів),розповсю- дження цілеспрямованої дезінфор- мації через підконтрольні ЗМІ та в Інтернет-просторі. Наприклад, лідер «Національно- го фронту» Марін Ле Пен не прихо- вує того факту, що два роки тому по- зику на свою кампанію у розмірі Джерело: http://static3.businessinsider.com/image/54870477ecad04d4183 15c9e-800-1174/europe-russia.jpg
  • 29.
    29 9  мільйонів євровона взяла у «Пер- шому чесько-російському банку». З огляду на таку щедрість, було б дивно, якби вона не називала Воло- димира Путіна «сильним лідером», з яким «потрібно вести діалог». Кан- дидат в президенти Франції Марін Ле Пен бачить Україну федерацією і не ставить під сумнів законність кримського «референдуму». У листопаді 2016 р. глава Феде- ральної розвідувальної служби Ні- меччини Б. Каль заявив, що процес виборів до бундестагу ФРН, які за- плановані на вересень цього року, може стати об’єктом кібератак. За його словами, після початку росій- сько-українського конфлікту ні- мецькомовний сегмент Інтернету почав наповнюватися дезінформаці- єю, сліди якої ведуть до Росії7 . Подібну думку висловив і Гене- ральний директор британської контррозвідки MI-5 Ендрю Паркер. Він вважає, що увага світової спіль- ноти сьогодні прикута до боротьби з ісламським екстремізмом, а у тіні за- лишаються не менш небезпечні за- грози з боку інших країн, передусім, Росії. Москва використовує увесь спектр державних органів і спеціаль- них служб, щоб здійснювати свою зовнішню політику все більш агре- 7  BND-Chef warnt vor russischen Hackern und Internet-Trollen. [Електронний ресурс]. – Ре- жим доступу: http://www.sueddeutsche.de/ news/politik/geheimdienste-bnd-chef-warnt- vor-russischen-hackern-und-internet-trollen- d p a . u r n - n e w s m l - d p a - com-20090101-161129-99-347936 сивними способами – із застосуван- ням пропаганди, розвідувальної ді- яльності та кібератак8 . Важливу роль у діяльності росій- ської розвідки відіграють спеціальні інформаційні операції (СІО). Ці за- ходи проводяться, як правило, у мирний час і за допомогою ЗМІ. Вони спрямовані на зміну поглядів конкретних осіб чи органів, які ухва- люють рішення, компрометацію чи завдання шкоди опонентам, дестабі- лізацію суспільно-політичної ситуа- ції9 . Об’єктами СІО в умовах гібрид- ної війни стало не лише російськомовне населення України (у контексті реалізації концепції «русского мира»), але й такі націо- нальні меншини, як угорці, румуни, болгари та поляки. Одночасно Росія через можливості СЗР та ГРУ поши- рює у «материнських» державах (Угорщина, Румунія, Болгарія та Польща) дезінформацію про пору- шення прав цих нацменшин, інспі- рує антиукраїнські прояви. Оголосивши розширення НАТО загрозою національній безпеці, Мо- сква намагається будь-якою ціною не допустити вступу до Альянсу но- вих членів. Так, у жовтні 2016 р. у 8  MI5 head: «increasingly aggressive» Russia a growing threat to UK. [Електронний ре- сурс].   – Режим доступу: https://www. theguardian.com/uk-news/2016/oct/31/ andrew-parker-increasingly-aggressive-russia- a-growing-threat-to-uk-says-mi5-head 9  Литвиненко О.В. Спеціальні інформаційні операції та пропагандистські кампанії. – К.: ВКФ «Сатсанга», 2000. Важливу роль у діяльності російської розвідки відіграють спеціальні інформаційні операції (СІО)
  • 30.
    30 Чорногорії була зірванаспроба дер- жавного перевороту. Як з’ясувало слідство, до складу групи заколотни- ків входили місцеві жителі, а також громадяни Сербії і Росії, які мали безпосередні зв’язки зі спецслужба- ми РФ. Докази про причетність Мо- скви до подій у балканській країні отримала і британська розвідка10 . Організатором спроби державного перевороту був росіянин Едуард Широков, який до 2014 р. працював помічником військового аташе при Посольстві РФ у Варшаві під прізви- щем Шишмаков. У відповідь на за- пит чорногорської прокуратури вла- да Польщі надала інформацію, що «Едуард Вадимович Шишмаков був ідентифікований як співробітник ГРУ і у жовтні 2014 р. оголошений персоною нон грата»11 (пам’ятаєте звіт керівника АВБ РП у Сеймі?). Зрозуміло, що офіційна Москва 10  Russia plotted to overthrow Montenegro’s government by assassinating Prime Minister Milo Djukanovic last year, according to senior Whitehall sources. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.telegraph.co.uk/ news/2017/02/18/russias-deadly-plot- overthrow-montenegros-government- assassinating/ 11  Russia «linked» to election-day coup plot in Montenegro. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://news.sky.com/story/russia- linked-to-election-day-coup-plot-in- montenegro-10775786 спростуваласвоюпричетністьдопо- дій у Подгориці, депутат Державної думи РФ Микола Ковальов назвав результати розслідування дурістю і закликав говорити мовою фактів, а не фейкових новин12 . Хоча, було б дуже дивно, якби колишній дирек- тор ФСБ сказав щось інше. Як бачимо, Росія не має жодних намірів відмовлятися від своїх ім- перських амбіцій на європейському континенті, незалежно від того, чи це колишні республіки радянської Прибалтики, чи держави, що колись були членами Організації Варшав- ського договору, чи Балканський півострів. І не треба думати, що Ро- сія постійно слабшає та найближчим часом розвалиться на «удільні кня- зівства». Такий підхід є помилковим і вигідним лише для противника. Наші західні партнери серйозно ставляться до проблеми російської загрози,томунешкодуютькоштівна фінансування національних спец- служб і готуються до нових проявів розвідувальної діяльності РФ проти ЄС і НАТО. 12  Кремль предостерег Черногорию от абсурдных обвинений в попытке переворо- та. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ru.sputnik-news.ee/politics/20170220/ 4872462/kreml-predosterge-chernogoriju- absurdnye-obvinenija-prichastnost-popytka- perevorota.html Не треба думати, що Росія постійно слабшає та найближчим часом розвалиться на «удільні князівства». Такий підхід є помилко- вим і вигідним лише для противни- ка. Наші західні партнери серйозно ставляться до проблеми російської загрози, тому не шкодують коштів на фінансування національних спецслужб і готуються до нових проявів розвідувальної діяльності РФ проти ЄС і НАТО
  • 31.
    ВИКЛИКИ і РИЗИКИ/ 28 квітня 2017 31 Морская авиация, видимо, пред- ставляет собой компонент ВМФ, наиболее часто игнорируемый спе- циалистами в силу сложности его анализа. Так, авиагруппа на борту единственного российского авиа- носца «Адмирал Кузнецов», который недавно выходил для участия в бое- вых действиях к берегам Сирии, представляет собой всего лишь не- большую часть российской морской авиации.Втовремя,когдаавианосец в конце 2016 г. пребывал в восточ- ном Средиземноморье, о чем сооб- щали на своих передовицах все ми- ровые СМИ, остальная часть российской морской авиации пере- живала процесс обновления и мо- дернизации. Российская авианосная составля- ющая морской авиации базируется на единственном российском авиа- носце «Адмирал Кузнецов». Во время его перехода с Север- ного флота в Средиземное море в сопровождении кораблей охране- ния и транспортов снабжения, ави- агруппа «Кузнецова» состояла из десяти тяжелых палубных самоле- тов Су-33 (код НАТО - Flanker-D), пяти более новых палубных истре- бителей МиГ-29К (Fulcrum), a так- же неустановленного числа про- тиволодочных вертолетов Ka-27 (Helix) и вертолетов ДРЛО Ka-31 (Helix). При нахождении у берегов Си- рии на борту авианосца отмечалось Морская авиация современного ВМФ РФ: американский взгляд Майкл Кофман, Норман Полмар, US Naval Institute Proceedings (перевод с английского - Владимир Заблоцкий)
  • 32.
    32 наличие нескольких штурмовых вертолетовKa-52K (Katran). Из числа названных летательных аппаратов всепогодный самолет-ис- требитель Су-33 (Flanker-D) предна- значен для завоевания господства в воздухе, он также может нести бом- бовую нагрузку в различных вариан- тах. Самолет МиГ-29К является мно- гоцелевым истребителем, скорее всего, машина в перспективе полно- стью заменит Су-33 в составе авиа- группы «Кузнецова». Этот самолет способен нести высокоточные управляемые боеприпасы с лазер- ными/илиэлектронно-оптическими средствами наведения. Боевой дебют «Адмирала Кузне- цова» в ноябре у берегов Сирии ока- зался неудачным. Прежде всего, от- мечалисьпроблемывработеглавных котлов,хроническаяихперегрузкаи, как следствие, падение мощности, а значит,искоростихода.Отказывра- боте его морально устаревшей паро- турбинной главной энергетической установки сопровождались появле- нием густого черного дыма, букваль- но висевшего над кораблем во время похода. Другим следствием падения скорости хода стало вынужденное ограничение стартовой массы и, со- ответственно, полезной нагрузки при взлете палубных самолетов, стартовавших с помощью взлетного трамплина. Так, приходилось умень- шать бомбовую нагрузку или запасы топлива. Соответственно, умень- шался радиус действия самолета и его боевые возможности. Однако главным ограничением боевых возможностей корабельной авиагруппы «Кузнецова» были и остаются даже не технические про- блемы, а катастрофическая нехватка опытных пилотов, которых, как ока- залось, в распоряжении русского ко- мандования меньше, чем исправных самолетов. С самого начала операции у бере- гов Сирии на самолетах МиГ-29К отмечались проблемы с двигателя- ми, в результате один из истребите- лей этого типа упал в море (пилота спасли). Тринеделиспустя потерпел аварию Су-33, при посадке на палу- буавианосцалопнултросаэрофини- шера и машина, не погасив посадоч- нойскорости,выкатиласьзапределы полетной палубы и упала в море. После этого все самолеты авиагруп- пы перебазировали на береговой аэ- родром, откуда они вылетали на бомбежку заданных целей в глубине сирийской территории. Но и тут не обошлось без пропа- ганды. МО РФ сообщило о выполне- нии самолетами авианосца более 400 самолето-вылетов, фактически же их было не более 150. Да и главной задачей «Адмирала Кузнецова» было не решение боевых задач, как тако- вых,адемонстрациясилыи«поддер- жание статуса авианосной держа- вы». Россия послала корабль в поход исключительно по политическим со- ображениям,никакойвоеннойнеоб- Боевой дебют «Адмирала Кузнецо- ва» в ноябре у берегов Сирии ока- зался неудачным Однако главным ограничением боевых возможностей корабельной авиагруппы «Кузнецова» были и остаются даже не технические проблемы, а катастрофическая нехватка опытных пилотов, кото- рых, как оказалось, в распоряжении русского командования меньше, чем исправных самолетов
  • 33.
    33 ходимости в этомне было. Главным образом, речь шла о престиже, Мо- скве хотелось продемонстрировать наличие в «горячей точке» авианос- ца, крупного боевого корабля с бое- выми самолетами, как фактор при- надлежности РФ к элитному клубу великих морских держав. По завершении похода в Среди- земное море «Адмирал Кузнецов» встал на несколько лет в капиталь- ный ремонт с модернизацией (стои- мостью в 40 млрд рублей – прим. пе- реводчика),которыебудетпроводить завод Севмаш в Северодвинске. При этом будет заменено палубное обо- рудование на полетной палубе, включая аэрофинишеры и т.п. Неяс- но, что будет с капризной и ненадеж- ной главной силовой установкой ко- рабля. Ранее правительство РФ перио- дически анонсировало планы по- стройки нового авианосца. Начало этому было положено в 1967 году, когда в Николаеве построили пер- вый вертолетоносец «Москва», а вслед за ним и однотипный «Ленин- град». Затем последовала постройка на том же Черноморском судострои- тельном заводе 4-х авианосцев типа «Киев» с самолетами вертикального взлета. И только после них построи- ли два классических авианосца типа «Рига», к числу которых относится и нынешний «Адмирал Кузнецов». На сегодня из перечисленных восьми авианосных кораблей под российским флагом остается один «Кузнецов», последний авианосец типа «Киев» служит в составе ВМФ Индии, как «Vikramaditya», а одно- типный с «Кузнецовым» корабль – в составе ВМФ НОА Китая, как «Liaoning». Постройка авианосца в РФ возможна только в Северодвин- ске, на заводе Севмаш, т.к. после рас- пада бывшего СССР специализиро- вавшийся на строительстве авианосцев Черноморский судо- строительный завод в Николаеве перешел под юрисдикцию Украины. Реальнойсилойморскойавиации РФ являются самолеты берегового базирования. Здесь можно отметить реальные перемены. В составе каж- дого из 4-х флотов ВМФ Федерации имеется не менее дюжины бомбар- дировщиков типа Су-24 (Fencer) с изменяемой геометрией крыла. Их основное назначение – уничтожение морских надводных целей, для этого самолеты могут нести крылатые ра- кеты класса воздух-поверхность Х-31 или Х-35. Эти «рабочие лошадки» подле- жат замене на ударные самолеты но- вого поколения Су-30СМ (тяжелый многоцелевой истребитель-бомбар- дировщик), способный брать бомбо- вую нагрузку массой до 6 тонн. В конце 2016 г самолеты Су-30СМ по- ступили на вооружение ВВС Черно- морского и Северного флотов. Вероятно, эти самолеты будут приспособлены для размещения на них как состоящих на вооружении, так и перспективных противокора- Реальной силой морской авиации РФ являются самолеты берегового базирования
  • 34.
    34 бельных крылатых ракет(например, SS-N-26). Cу-34 (Fullback) может также ис- пользоваться в ударном варианте для поражения морских целей. Са- молет представляет собой разработ- ку на базе Су-27 (Flanker) и имеет большую дальность, позволяющую классифицировать его в качестве бомбардировщика среднего радиуса действия. Основу ударных сил российской морской авиации составляют более 60 бомбардировщиков средней даль- ности еще советской постройки Ту- 22 (Backfire). В процессе реформиро- вания ВС РФ в 2009 г. Генштаб передал самолеты Ту-22 из состава ВМФ в состав ВВС, точнее, в ее структурную часть, Авиацию Даль- него действия (АДД). Даже сейчас, будучи предназначены для уничто- жения морских целей, Ту-22 остают- ся в подчинении АДД ВВС. Самоле- ты способны нести противокорабельные крылатые ра- кеты Х-22 (код НАТО: AS-4 Kitchen) и их модифицированную версию Х-32. Самолеты Ту-22 применялись ВС РФ в Сирии в 2015 и 2016 гг., сбрасы- вая неуправляемые свободнопадаю- щие бомбы. Для этой вторичной роли самолеты не очень приспосо- блены. Похоже, ВС РФ пошли на та- кой шаг вынужденно и не от хоро- шей жизни. Кроме названных, ВС РФ сохра- няют на вооружении противолодоч- ные самолеты дальнего действия Ту- 142 (Bear-F), представляющий собой разработку на базе известной и удач- ной платформы – дальнего бомбар- дировщика Tу-95 (Bear). Самолеты Ту-142 в настоящее время проходят модернизацию,поэтомунавооруже- нии ВВС флотов таких машин оста- ется немного. Тем не менее, отмеча- лось их появление над территориальными водами Сирии. Аналогично,морскиепротиволо- дочные патрульные самолеты Ил-38 (May) проходят модернизацию до стандарта Ил-38Н с радиолокацион- ным комплексом высокого разреше- ния, комплексом «Новелла» и други- ми новыми системами. Наряду с Ту-142, модернизация самолетов Ил-38 является приорите- том для переоснащения противоло- дочной авиации Тихоокеанского флота. На немногочисленных остаю- щихся в строю кораблях ВМФ РФ – крейсерах,эсминцахифрегатах–ис- пользуются противолодочные вертолеты Ка-27(Helix) корабельно- го базирования. Они же поступают на вооружение новостроящихся ко- раблей класса фрегат. Но невозможно рассуждать о российской морской авиации, не упомянув об истории с заказом в 2010г.воФранциидляВМФРФдвух больших десантных вертолетонос- цев типа Mistral. Это были универ- сальные многоцелевые корабли, мо- дифицированные под российское вооружение и летательные аппара-
  • 35.
    35 ты, прежде всего,вертолеты Ка-27 и Ка-52К. Сделка была аннулирована в 2014 г. после аннексии Крыма Росси- ей и введения западных санкций. В новых условиях реализация кон- тракта стала для Франции практиче- ски невозможной. После перегово- ров, длившихся почти год, РФ и Франция пришли к соглашению о продаже кораблей третьей стороне – Египту - и выплате российской сто- роне соответствующей компенса- ции. Финансирование сделки взяла на себя Саудовская Аравия. Москва поступила при этом, как глава гангстерской банды, удвоив полученный обратно депозит в 800 млн. евро в рублях, конвертировав эту сумму по обменному курсу 2015 г. При этом деньги, вложенные в раз- работку вертолета Ка-52К, также удалось «отбить», продав вертолеты тому же Египту. Эта сделка прошла отдельно от продажи кораблей. И еще один существенный эле- мент вооружения российской мор- ской авиации, часто упоминаемый западными экспертами - это такти- ческий ядерный арсенал. Постсовет- ская Россия унаследовала порядка 20 000 тактических ядерных боезаря- дов. Даже если это число сократили, по российским же данным, на 75%, все равно ВМФ и ВВС РФ продол- жают сохранять достаточно мощ- ный ядерный арсенал тактического радиуса. По большому счету, российская морская авиация так и оставалась бы незначительной по размерам и возможностям силой. Но ее также захватила волна модернизации, ха- рактерная сегодня для ВС РФ. Как бы то ни было, она представляет со- бой главным образом самолеты бе- регового базирования, обладающие ядерным и обычным ударным по- тенциалом. Источник: https://www.usni.org/node/90090/ new-russian-navy-part- 3%E2%80%94naval-aviation-taking- flight-again%E2%80%A6slowly Еще один существенный элемент вооружения российской морской авиации, часто упоминаемый запад- ными экспертами - это тактиче- ский ядерный арсенал
  • 36.
    ВИКЛИКИ і РИЗИКИ/ 28 квітня 2017 36 В сухопутных войсках (СВ) Рос- сии дивизии начали возрождаться в 2013 г, но достаточно подробно их новая организация была обна- родована лишь в апреле 2017 г [1, 2]. Известно, что в результате ре- формы СВ России 2008-2012 годов почти все дивизии были расфор- мированы. Осталась только 18-я пулемётно-артиллерийская диви- зия на Курильских островах. Но в 2013 г в ЗВО на базе 5-й мотострел- ковой и 4-й танковой бригад были восстановлены две гвардейские ди- визии: 2-я Таманская мотострелко- вая и 4-я Кантемировская танко- вая. Сначала дивизии были воссозданы в половинном боевом составе (по 2 мотострелковых или танковых полка) относительно их прежней организации. В них также отсутствовали батальоны РЭБ, РХБЗ и ремонтно-восстановитель- ные. В 2015 г во 2-й мотострелковой дивизии (МСД) было 4 полка (2 мо- тострелковых (МСп), самоходно- артиллерийский (САп) и зенитный ракетный (ЗРп)), отд. противотан- ковый д-н (ОПТд) и 6 отд. б-нов (танковый, разведывательный, ин- женерно-сапёрный, связи, матери- ального обеспечения (МО) и меди- цинский). В 4-й танковой дивизии (ТД) было 4 полка (2 танковых (Тп), САп, ЗРп) и 5 отд. б-нов (разведы- вательный, инженерно-сапёрный, связи, МО и медицинский). Орга- низация этих дивизий была экспе- риментальной, в них отрабатыва- Аналітичні розробки Новые российские дивизии – со старыми дырками? Юрий Бараш, член Экспертного Совета ЦИАКР
  • 37.
    37 лась новая структурасоединений, их частей и подразделений, а также их вооружение. В конце 2016 г со- общалось, что в мотострелковой дивизии был ещё сформирован и танковый полк, а в танковой диви- зии – мотострелковый полк. 2-я гв. Таманская МСД сейчас включает: 1-й гв. МСп: 4 б-на (3 мотострел- ковых и танковый), 2 д-на (гаубич- ный самоходно-артиллерийский и зенитный ракетно-артиллерий- ский), 5 рот (разведывательная, ин- женерно-саперная, связи, ремонт- ная, МО), батарея управления и артиллерийской разведки началь- ника артиллерии, 3 взвода (снайпе- ров, РХБЗ и комендантский). В пол- ку 31 танк Т-72Б3, 147 БТР-80/82А, 18 минометов «Сани», 18 СГ «Гвоз- дика», 4 БМ ЗРК «Стрела-10», 4 ЗПРК «Тунгуска». 15-й гв. МСп (организация – см. 1-й гв. МСп). В полку 31 Т-72Б3, 129 БМП-2, 18 минометов «Сани», 18 СГ «Гвоздика», 4 БМ ЗРК «Стре- ла-10», 4 ЗПРК «Тунгуска». 1-й Тп развертывался на базе 82-го отд. танкового б-на и включа- ет 4 б-на (3 танковых и мотострел- ковый), 2 д-на (гаубичный само- ходно-артиллерийский и и зенитный ракетно-артиллерий- ский), 6 рот (снайперов, разведы- вательная, инженерно-саперная, связи, ремонтная, МО), батарея управления и артиллерийской раз- ведки начальника артиллерии, 2 взвода (РХБЗ, комендантский). В полку 94 танка Т-72Б3, 41 БМП-2, 8 миномётов «Сани», 18 СГ «Гвозди- ка», 4 БМ ЗРК «Стрела-10», 4 ЗПРК «Тунгуска». 147-й гв. САп: 3 артдивизиона (2 гаубичных самоходно-артилле- рийских и реактивный), 2 батареи (артиллерийской разведки и управ- ления) 2 роты (ремонтная и МО), комендантский взвод. В полку 36 СГ«Мста-С»,18РСЗО«Торнадо-Г». 1117-й ЗРп: КП, 5 батарей (4 зе- нитных ракетных и техническая), 2 роты (ремонтная и МО). В полку 16 БМ ЗРК 9К331 «Тор-М1-2У». 1174-й ОПТд.: 3 батареи (2 СПТРК и артиллерийская), 2 взвода (управления и обеспечения). В д-не 12СПТРК9К123«Хризантема-С»и6 пушек «Рапира». 136-й отд. разведывательный б-н: 5 рот (2 разведывательные, разведывательно-десантная, ради- оэлектронной разведки, связи), 2 взвода (МО и ремонтный). 211-й отд. инженерно-сапёрный б-н: 4 роты (инженерно-саперная, инженерно-дорожная, инженерно- техническая, понтонная). 47-й отд. б-н связи: 2 роты связи (узла связи КП и пунктов управле- ния), узел связи (стационарный), 3 взвода (мобильных средств связи, взвод технического обеспечения, МО). 1063-й отд. б-н МО: 3 автомо- бильные роты подвоза (боеприпа- сов, горючего, продовольствия),
  • 38.
    38 рота обеспечения, автомобильный ремонтныйвзвод. 370-й отд. медицинский: меди- цинская рота и 3 взвода (медицин- ский, эвакуационный, МО). Отд. рота БПЛА: 2 расчета БПЛА (1 и 2 типа), взвод БПЛА ближнего действия. Отд. рота РЭБ: 6 взводов (управ- ления, радиопомех КВ связи, радио- помех УКВ связи, радиопомех УКВ радиосвязи авиации, радиопомех мобильной связи и спутниковым системам связи (спутниковым си- стемам навигации), радиопомех ра- диолиниям управления подрывом фугасов/снарядов). Отд. рота РХБЗ: 4 взвода (РХБЗ разведки, специальной обработки, аэрозольного противодействия, огнеметный). Отд. эвакуационная рота. В 2017 г будет воссоздан 283-й (?) МСп и и закончено формирова- ние дивизии. 4-я гв. Кантемировская ТД включает: 12-й гв. Тп: 4 б-на (3 танковых и мотострелковый), 2 д-на (гаубич- ный самоходно-артиллерийский и зенитный ракетно-артиллерий- ский), 6 рот (снайперов, разведы- вательная, инженерно-саперная, связи, ремонтная, МО), батарея управления и артиллерийской раз- ведки начальника артиллерии, 2 взвода (РХБЗ, комендантский). В полку 94 Т-80У, 41 БМП-2, 8 мино- мётов «Сани», 18 СГ «Гвоздика», 4 БМ ЗРК «Стрела-10», 4 ЗПРК «Тун- гуска» и др. 13-й гв. Тп (организация и воо- ружение – см. 12-й Тп). 423-й МСп: формирование в 2016-2017 годах. В полку 4 б-на (3 мотострелковых и танковый), 2 д-на (гаубичный самоходно-артилле- рийский и и зенитный ракетно-ар- тиллерийский), 6 рот (снайперов, разведывательная, инженерно-са- перная, связи, ремонтная, МО), ба- тарея управления и артиллерийской разведки начальника артиллерии, 2 взвода (РХБЗ, комендантский). На вооружении: 41 Т-72Б3, 129 БМП-2, 18 миномётов «Сани», 18 СГ «Гвоз- дика», 4 БМ ЗРК «Стрела-10», 4 ЗПРК «Тунгуска». 275-й гв. САп: 3 артдивизиона (2 гаубичных самоходно-артиллерий- ских и реактивный), 2 батареи (ар- тиллерийской разведки и управле- ния), 2 роты (ремонтная и МО), комендантский взвод. В полку 36 СГ «Мста-СМ», 18 РСЗО «Торнадо-Г». 538-й гв. ЗРп: организация как в 1117-ом ЗРп 2-й МСД, в полку 16 БМ ЗРК 9К331М «Тор-М2». 137-й отд. разведывательный б-н: организация как в 136-ом б-не 2-й МСД. 330-й отд. инженерно-сапёрный б-н: организация как в 211-ом б-не 2-й МСД. 413-й отд. б-н связи: организа- ция как в 47-ом б-не 2-й МСД. 1088-й б-н МО: организация как в 1063-ем б-не 2-й МСД.
  • 39.
    39 165-й медицинский б-н:органи- зация как в 370-ом б-не 2-й МСД. Отд. роты (БПЛА, РЭБ, РХБЗ, эвакуационная) как во 2-й МСД [1]. В 2017 г будет воссоздан 14-й (?) Тп и закончено формирование ди- визии. В 2016 г были воссозданы ча- стично, а к концу 2017 г планирует- ся закончить формирование ещё пяти дивизий, в т.ч.: • 3-я МСД (в Богучаре, Валуйках и Солоти) в 20-й гв. ОА Западного ВО; • 144-я МСД (в Смоленске, Ельне и Клинцах) в 20-й гв. ОА Запад- ного ВО; • 150-я гв. МСД (штаб в Новочер- касске Ростовской обл.) в новой 8-й ОА Южного ВО; • 42-я гв. МСД (в Борзой, Шали, Калиновской) в 58-й ОА Южно- го ВО; • 90-я гв. ТД (в Чебаркуле Челя- бинской обл.) в 41-й ОА Цен- трального ВО. В начале 2017 г эти дивизии имели: 3-я МСД формируется в 2016- 2017 гг. на базе 9-й и 23-й ОМСбр и включает: 252-й МСп: 4 б-на (3 мотострел- ковых и танковый), 2 д-на (гаубич- ный самоходно-артиллерийский и зенитный ракетно-артиллерий- ский), 5 рот (разведывательная, ин- женерно-саперная, связи, ремонт- ная, МО), батарея управления и артиллерийской разведки началь- ника артиллерии, 3 взвода (снайпе- ров, РХБЗ и комендантский). В полку 31 Т-72Б3, 129 БМП-2, 18 ми- нометов «Сани», 18 гаубиц «Мста-Б», 4 БМ ЗРК «Стрела-10», 4 ЗПРК «Тунгуска». 752-й МСп. Организация см. выше, в полку 31 Т-72БМ, 147 БТР- 80/82А, 18 120-мм САО 2С23 «Нона-СВК», 4 БМ ЗРК «Стре- ла-10», 4 ЗПРК «Тунгуска». 245-й (?) гв. МСп, развёртыва- ние в 2017 г. 237-й Тп: 4 б-на (3 танковых и мотострелковый), 2 д-на (гаубич- ный самоходно-артиллерийский и зенитный ракетно-артиллерий- ский), 6 рот (снайперов, разведы- вательная, инженерно-саперная, связи, ремонтная, МО), батарея управления и артиллерийской раз- ведки начальника артиллерии, 2 взвода (РХБЗ, комендантский). В полку 94 Т-72Б3/БМ, 41 БМП-2, 8 миномётов «Сани», 18 гаубиц «Мста-Б», 4 БМ ЗРК «Стрела-10», 4 ЗПРК «Тунгуска». 99-й САп: 3 д-на (2 гаубичных самоходно-артиллерийских и реак- тивный), 2 батареи (артиллерий- ской разведки и управления), 2 роты (ремонтная и МО), комен- дантский взвод. В полку 36 СГ «Мста-С», 18 РСЗО «Град». 1143(?)-й ЗРп на ЗРК 9К33М3 «Оса-АКМ»: КП, 4 зенитных ракет- ных батареи (по 4 БМ 9А33БМ3 и 2 ТЗМ 9Т217БМ2), техническая ба-
  • 40.
    40 тарея, 2 роты(ремонтная и МО). В полку 16 БМ 9А33БМ3. 159-й отд. противотанковый д-н: 3 батареи (2 СПТРК и артилле- рийская), 2 взвода (управления и обеспечения). В д-не 12 СПТРК 9П149 «Штурм-С», и 6 пушек «Ра- пира». 84-й отд. разведывательный б-н: 5 рот (2 разведывательные, разве- дывательно-десантная, радиоэлек- тронной разведки, связи), 2 взвода (МО и ремонтный). 337-й отд. инженерно-сапёрный б-н: 4 роты (инженерно-саперная, инженерно-дорожная, инженерно- техническая, понтонная). 692-й отд. б-н связи: 2 роты свя- зи (узла связи КП и пунктов управ- ления), узел связи (стационарный), 3 взвода (мобильных средств свя- зи, взвод технического обеспече- ния, МО). 911(?)-й отд. б-н МО: 3 автомо- бильные роты подвоза (боеприпа- сов, горючего, продовольствия), рота обеспечения, автомобильный ремонтный взвод. 231(?)-й отд. медицинский б-н: медицинская рота и 3 взвода (ме- дицинский, эвакуационный, МО). Отд. рота БПЛА: 2 расчета БПЛА (1 и 2 типа), взвод БПЛА ближнего действия. Отд. рота РЭБ: 6 взводов (управ- ления, радиопомех КВ связи, радио- помех УКВ связи, радиопомех УКВ радиосвязи авиации, радиопомех мобильной связи и спутниковым системам связи (спутниковым си- стемам навигации), радиопомех ра- диолиниям управления подрывом фугасов/снарядов). Отд. рота РХБЗ: 4 взвода (РХБЗ разведки, специальной обработки, аэрозольного противодействия, огнеметный). 144-я МСД формируется в 2016- 2017 гг. на базе 28-й ОМСбр и включает: 488-й МСп: 4 б-на (3 мотострел- ковых и танковый), 2 д-на (гаубич- ный самоходно-артиллерийский и зенитныйракетно-артиллерийский), 5 рот (разведывательная, инженер- но-саперная, связи, ремонтная, МО), батарея управления и артиллерий- ской разведки начальника артилле- рии, 3 взвода (снайперов, РХБЗ и ко- мендантский).Вполку31Т-72Б3,129 БМП-2, 18 минометов «Сани», 18 СГ «Гвоздика», 4 БМ ЗРК «Стрела-10», 4 ЗПРК «Тунгуска». 182(?)-й МСп, 254(?)-й МСп и 228(?)-й Тп, развертывание в 2017 г. 856-й САп: 3 артдивизиона (2 гаубичных самоходно-артиллерий- ских и реактивный), 2 батареи (ар- тиллерийской разведки и управле- ния), 2 роты (ремонтная и МО), комендантский взвод. В полку: 36 СГ«Мста-С»,18РСЗО«Торнадо-Г». 1259(?)-й ЗРп и 1281(?)-й отд. противотанковый д-н. 5 отд. б-нов (148-й разведыва- тельный, 295(?)-й инженерно-са- пёрный, 686(?)-й связи, 1032(?)-й МО и медицинский).
  • 41.
    41 3 отд. роты(БПЛА, РЭБ, РХБЗ) [1]. 150-я гв. МСД формируется на базе бывшей 33-й ОМСбр (горной) и включает: 102-й МСп: 4 б-на (3 мотострел- ковых и танковый), 2 д-на (гаубич- ный самоходно-артиллерийский и и зенитный ракетно-артиллерий- ский), 6 рот (снайперов, разведы- вательная, инженерно-саперная, связи, ремонтная, МО), батарея управления и артиллерийской раз- ведки начальника артиллерии, 2 взвода (РХБЗ, комендантский). Два МСп – развёртывание в 2017 г. 68-й Тп: 4 б-на (3 танковых и мотострелковый), 2 д-на (гаубич- ный самоходно-артиллерийский и зенитный ракетно-артиллерий- ский), 6 рот (снайперов, разведы- вательная, инженерно-саперная, связи, ремонтная, МО), батарея управления и артиллерийской раз- ведки начальника артиллерии, 2 взвода (РХБЗ, комендантский). В полк поступают танки Т-72Б3М обр. 2016 г, хотя ранее заявлялись Т-90А. САп, 933-й ЗРп и ОПТд, 5 отд. б-нов (174-й разведыва- тельный, 539-й инженерно-сапёр- ный, связи, 293-й МО и медицин- ский). 3 отд. роты (БПЛА, РЭБ, РХБЗ) [2]. Разумеется, личного состава 33-й бригады (2 тыс. чел.) недоста- точно для формирования дивизии численностью 10 тыс. чел. Установ- лено, например, что основная масса военнослужащих 68-го танкового полка представлена старослужащи- ми-контрактниками, переведённы- ми из разных войсковых соедине- ний ЮВО РФ. Среди них военнослужащие: 205-й (Будён- новск, Ставропольский край), 33-й (Майкоп, Адыгея), 17-й (Борзой, Чечня), 19-й мотострелковых бри- гад (Владикавказ, Северная Осе- тия), 7-й военной базы (Гудаута, ок- купированная Абхазия, Грузия), а также молодые контрактники из числа срочников-полугодичников и рядовых/сержантов запаса [3]. 42-я гв. МСД формируется в 2016-2017 гг. на базе 8-й, 17-й, 18-й ОМСбр и включает: 291-й гв. МСп: 3 мотострелко- вых б-на, 3 д-на (гаубичный само- ходно-артиллерийский, реактив- ный артиллерийский, зенитный ракетно-артиллерийский), 8 рот (снайперов, разведывательная, свя- зи, инженерно-саперная, разграж- дения, МО, ремонтная, комендант- ская), взвод РХБЗ. В полку 130 БТР-82А, 26 БТР-80, 6 СТС ”Тигр”, 18 82-мм миномётов 2Б14 «Под- нос», 18 СГ «Гвоздика», 6 ЗСУ ЗУ-23 на МТ-ЛБ, 27 ПЗРК «Игла». 70-й гв. МСп: 5 б-нов (3 мото- стрелковых, танковый, спецназа), 2 д-на (гаубичный самоходно-артил- лерийский, зенитный ракетно-ар- тиллерийский), 6 рот (снайперов,
  • 42.
    42 разведывательная, инженерно-са- перная, связи,ремонтная, МО), 2 взвода (РХБЗ и комендантский). В полку 31 Т-72Б3, 129 МТ-ЛБМ 6МБ и МТ-ЛБ ВМК, 18 миномётов «Сани», 18 СГ «Мста-С», 4 БМ «Стрела-10», 4 ЗПРК «Тунгуска». 71-й гв. МСп: 5 б-нов (3 мото- стрелковых, танковый, СПн), 2 д-на (гаубичный самоходно-артил- лерийский, зенитный ракетно-ар- тиллерийский), 6 рот (снайперов, разведывательная, инженерно-са- перная, связи, ремонтная, МО), 2 взвода (РХБЗ, комендантский). На вооружении: 31 Т-72Б3, 147 БТР- 80/82А, 18 миномётов «Сани», 18 СГ «Мста-С», 4 БМ ЗРК «Стре- ла-10», 4 ЗПРК «Тунгуска». Отд. танковый б-н: 4 танковые роты, 7 взводов (разведыватель- ный, инженерно-саперный, РХБЗ, связи, ремонтный, МО, хозяй- ственный). В б-не 40 танков Т-72Б3. 50-й гв. САп: 3 д-на (2 гаубич- ных самоходно-артиллерийских, реактивный), 2 батареи (артилле- рийской разведки, управления), 2 роты (ремонтная, МО), комендант- скийвзвод.Вполку36СГ«Мста-С», 18 РСЗО 2Б26 «Град». 1203(?)-й ЗРп на ЗРК 9К330 «Тор»: КП (КСА «Барнаул-Т»), 5 ба- тарей (4 зенитных ракетных по 4 БМ 9А330, техническая), 2 роты (ремонтная и МО). Отд. противотанковый д-н. 5 отд. б-нов (разведывательный, 478(?)-й связи, 539(?)-й инженер- но-сапёрный, 474(?)-й МО, 106(?)-й медицинский). 3 отд. роты (БПЛА, РЭБ и РХБЗ) [2]. 90-я гв. ТД формируется на базе 7-й гв. ОТбр и 32-й ОМСбр и вклю- чает шесть полков (239-й, 6-й и 80-й Тп, 228-й МСп (бывшая 32-я ОМСБр), 400-й САп, ЗРп), 5 отд. б-нов (раз- ведывательный, инженерно-сапёр- ный,33-йсвязи,МОимедицинский). В 2017 г будет воссоздано два Тп и за- кончено формирование дивизии. На вооружении 9-й ТБр и 32-й ОМСБр в сумме было: 90 Т-72Б3, 40 Т-72БМ, 5 Т-72БК, 49 БМП-2, 162 БТР-80, 4 БРДМ-2, 3 БРМ-3К, 15 МТ-ЛБ, 26 миномётов «Сани», 54 СГ «Акация», 36 РСЗО «Град», 12 пушек «Рапира», 12 СПТРК «Штурм-С»,12БМЗРК9К330«Тор», 12 «Оса» и 12 «Стрела-10», 12 ЗПРК «Тунгуска», 63 ПЗРК «Игла». То есть в 2017 г в СВ планирует- ся иметь 5 МСД и 2 ТД. Из них 6 дивизий (в т.ч. 1 ТД) будут на За- падном (украинском) направлении и 1 ТД – в ЦВО, откуда она может быть переброшена на Западное или Восточное направление [4]. Особенности новых дивизий В 2008 г в МСД было 6 полков (3 МСп, Тп, САп и ЗРп), ОПТд и 8 отд. б-нов (разведывательный, инже- нерно-сапёрный, связи, РЭБ, РХБЗ, МО, ремонтно-восстановительный и медицинский). В ТД было 6 полка
  • 43.
    43 (3 Тп, МСп,САп, ЗРп) и 8 отд. б-нов (разведывательный, инженерно- сапёрный, связи, РЭБ, РХБЗ, МО, ремонтно-восстановительный и медицинский). В конце 2017 г в МСД будет 6 полков (3 МСп, Тп, САп и ЗРп), ОПТд, 5 отд. б-нов (разведыватель- ный, инженерно-сапёрный, связи, МО, медицинский) и 4 роты (БПЛА, РЭБ, РХБЗ, эвакуационная). В ТД будет 6 полков (3 Тп, МСп, САп, ЗРп), 5 отд. б-нов (разведыватель- ный, инженерно-сапёрный, связи, МО, медицинский) и 4 роты (БПЛА, РЭБ, РХБЗ, эвакуационная). В новые дивизии, формируемые в 2016-2017 годах, входят те же пол- ки, но отсутствуют 3 батальона обеспечения (РЭБ, РХБЗ и ремонт- но-восстановительный). Вместо них в дивизиях созданы роты РЭБ, РХБХ и эвакуационные, а также новые роты БПЛА. Примерное ко- личество вооружения 6-полковой мотострелковой и танковой диви- зий, а также их полков в 2017 г приведено в табл. 1. Вид ВВТ МСД МСп Тп САп ЗРп Танки 187 Т-72Б3 31 Т-72Б3 94 Т-72Б3 - - БМП 170-299 БМП-2 и 294-147 БТР-82А 129 БМП-2 или 147 БТР-82А 41 БМП-2 - - Мином. 62 Сани 18 Сани 8 Сани - - СГ 108: 72 Гвоздика и 36 Мста-С 18 Гвоздика 18 Гвоздика 36 Мста-С - РСЗО 18 Торнадо-Г или Град - - 18 Торнадо-Г или Град - СПТРК 12 Хризантема-С или Штурм-С - - - - ПТП 6 Рапира ЗПРК 16 Тунгуска 4 Тунгуска 4 Тунгуска - - ЗРК 32 (16 Тор или Оса, 16 Стрела-10) 4 Стрела-10 4 Стрела-10 - 16 Тор или Оса Вид ВВТ ТД Тп МСп САп ЗРп Танки 323: Т-80У и/или Т-72Б3 94 Т-Т-80У или Т-72Б3 41 Т-72Б3 или Т-72БМ - - БМП 252 БМП-2 или 129 БМП-2 и 156 БТР-80 41 БМП-2 129 БМП-2 или 156 БТР-80 - - Таблица 1 Продолжение таблицы 1
  • 44.
    44 Можно сделать вывод,что орга- низация дивизий в 2017 г по срав- нению с 2008 г изменилась очень мало: • в МСД те же 6 полков (3 МСп, 1 Тп, 1 САп и 1 ЗРп), ОПТд-н и 5 б-нов (разведывательный, инже- нерно-сапёрный, связи, МО, ме- дицинский); • в ТД те же 6 полков (3 Тп, 1 МСп, 1 САп и 1 ЗРп) и 5 б-нов (разве- дывательный, инженерно-сапёр- ный, связи, МО, медицинский). Отличиями организации новых дивизий являются то, что они име- ют роты обеспечения (РЭБ, РХБЗ и эвакуационные), в то время как ди- визии в 2008 г имели аналогичные батальоны (РЭБ, РХБЗ и ремонтно- восстановительный). То есть под- разделения РЭБ, РХБЗ и ремонта были уменьшены и ослаблены (ви- димо, с целью ограничения числен- ности личного состава МСД до 10 тыс. чел. и ТД до 8 тыс. чел.). Но при этом в новых дивизиях появи- лись роты БПЛА, что является до- стижением. Однако за счёт этого количество основных частей и под- разделений в новой МСД и ТД вы- росло (до 16 и 15 соответственно), а было 15 и 14. То есть, ухудшилась управляемость дивизий. Отсюда можно отметить, что организация дивизий, в основных чертах, вернулась к ранее суще- ствовавшей, причём даже не в 2008 г, а в начале 80-х годов. Эта органи- зация архаична и не отвечает со- временным требованиям. Но, ви- димо, в ГОМУ ГШ ВС России (Главном организационно-моби- лизационном управлении Геншта- ба) решили, что новое – это хоро- шо забытое старое. Кроме того, командование СВ сталкивается с проблемами ком- плектования новых дивизий лич- ным составом – не исключено, что именно с этим связан указ Путина об увеличении с 1 июля 2017 г шта- та ВС России более чем на 19 тыс. чел. (в т.ч. 13,7 тыс. военнослужа- щих) [5]. Недостатками вооружения но- вых дивизий является то, что зна- чительная его часть устарела (тан- киТ-80УиТ-72БМ,БМП-2,БТР-80, МТ-ЛБ, буксируемые миномёты «Сани», СГ «Гвоздика», РСЗО Мином. 42 Сани 8 Сани 18 Сани - - СГ 108: 72 Гвоздика и 36 Мста-СМ 18 Гвоздика 18 Гвоздика 36 Мста-СМ - РСЗО 18 Торнадо-Г - - 18 Торнадо-Г - ЗПРК 16 Тунгуска 4 Тунгуска 4 Тунгуска - - ЗРК 32 (16 Тор-М2, 16 Стрела-10) 4 Стрела-10 4 Стрела-10 - 16 Тор-М2 или Тор
  • 45.
    45 «Град», СПТРК «Штурм-С»,букси- руемые пушки «Рапира», ЗРК «Стрела-10» и «Оса-АКМ», ЗПРК «Тунгуска», ЗСУ ЗУ-23 на МТ-ЛБ). Наличие в 4-й ТД одновремен- но танков Т-80У и Т-72Б3, а в 3-й МСД – танков Т-72БМ и Т-72Б3 го- ворит о нехватке модернизирован- ных танков Т-72Б3 и более совре- менных танков Т-90А, а наличие в дивизиях лишь БМП-2 – о нехватке более современных БМП-3. Новые дивизии имеют в боевых полках 122-мм СГ «Гвоздика», а не 152-мм «Акация» (огневая мощь стала меньше), а в 3-й МСД – во- обще буксируемые 152-мм гаубицы «Мста-Б» (огневая мощь не изме- нилась, но значительно уменьши- лась мобильность и защищённость расчётов). Отсюда видно, что диви- зии оснащаются, в основном, исхо- дя из наличного вооружения, а не из штата. В полковых зенитно-ракетных д-нах по 4 ЗРК «Стрела-10» и 4 ЗПРК «Тунгуска», а не по 6 и 6 (ПВО ослаблена). Достоинством вооружения ча- сти новых дивизий является нали- чие модернизированного ВВТ (тан- ки Т-72Б3, БТР-82А, РСЗО «Торнадо-Г», ЗРК «Тор-М2» и средств РЭБ), а также новых СПТРК «Хризантема-С» и БПАК. Эти дивизии имеют традиционно невысокую стратегическую и опера- тивнуюмобильность,онивосновном предназначены для переброски по железным дорогам (уже заказано 30 тыс. железнодорожных платформ). 42-я МСД имеет особую орга- низацию и вооружение, поскольку обеспечивает внутреннюю безо- пасность в Чечне. Также она пред- назначена для быстрой переброски и ведения общевойсковых боевых действий в западном направлении (Украина) и южном направлении (Грузия). Примерное количество вооружения 42-й МСД и её полков в 2017 г приведено в табл. 2. Вид ВВТ 42-я МСД 70-й/71-й МСп 291-й МСп 50-й САп 1023-й ЗРп Танки 102 Т-72Б3 31 Т-72Б3 - - - БМП 129 МТ-ЛБМ 6 МБ, МТ-ЛБ ВМК и 303 БТР-80/82А 129 МТ-ЛБМ 6 МБ, МТ-ЛБ ВМК/ 147 БТР-80/82А 130 БТР-82А + 26 БТР-80 - - Мином. 36 Сани и 18 Поднос 18 Сани 18 Поднос - - СГ 90: 18 Гвоздика и 72 Мста-С 18 Мста-С 18 Гвоздика 36 Мста-С - РСЗО 18 Град - - 18 Град - Таблица 2
  • 46.
    46 42-я МСД имеетуменьшенный и облегчённый боевой состав: 12 б-нов (9 мотострелковых и 3 танко- вых), тогда как в типовой МСД 16 б-нов (10 мотострелковых и 6 тан- ковых). В дивизии вместо танково- го полка – отд. танковый б-н, а один из мотострелковых полков не име- ет танкового б-на. В результате в 42-й МСД стало 102 танка (в типо- вой МСД – 187). В 42-й МСД нет БМП-2/3 (только легкоброниро- ванные МТ-ЛБМ 6 МБ), а основ- ные ББМ – колёсные БТР-82А, что позволит перебросить 6 мото- стрелковых б-нов дивизии по до- рогам. Артиллерия дивизии умень- шилась на 1 д-н и на 18 СГ (со 108 до 90), но усилилась качественно (с 72 СГ «Гвоздика и 36 СГ «Мста-С» до 18 СГ «Гвоздика и 72 СГ «Мста-С»). В итоге 42-я МСД имеет увели- ченную оперативную и стратегиче- скую мобильность, но уменьшен- ную на 45% ударную мощь и на 25%   – боевой состав. Огневая мощь выросла, а ПВО несколько ослаблена. Заключение. В 2016 г в СВ Рос- сии были частично воссозданы семь дивизий (2-я, 3-я, 42-я, 144-я и 150-я мотострелковые, 4-я и 90-я танковые), а в 2017 г их создание намечено завершить. Дивизии соз- даются на базе личного состава и вооружения существующих мото- стрелковых и танковых бригад (в одну дивизию преобразуется 1-3 бригады). Эти дивизии по 1-2 входят в три фактически новые армии (1-ю ТА и 20-ю ОА ЗВО, 8-ю ОА ЮВО), а так- же в две существующие армии (58- ю ОА ЮВО и 41-ю ОА ЦВО) и яв- ляются их основой. При этом данные армии станут ударными объединениями. В новой мотострелковой диви- зии будет 6 полков (3 мотострелко- вые, танковый, самоходный артил- лерийский и зенитный ракетный), отд. противотанковый д-н, 5 отд. б-нов (разведывательный, инже- нерно-сапёрный, связи, материаль- ного обеспечения, медицинский) и 4 роты (БПЛА, РЭБ, РХБЗ, эвакуа- ционная). В дивизии будет 187 тан- ков Т-72Б3, 464-446 БМП (170-299 БМП-2 и 294-147 БТР-82А), 62 ми- номёта «Сани», 108 СГ (72 «Гвозди- ка» и 36 «Мста-С»), 18 РСЗО «Торнадо-Г» или «Град», 12 СПТРК «Хризантема-С» или «Штурм-С», 6 СПТРК 12 Штурм-С - - - - ПТП 6 Рапира - - - - ЗПРК 14 (8 Тунгуска и 6 ЗУ-23 на МТ-ЛБ) 4 Тунгуска 6 ЗУ-23 на МТ-ЛБ - - ЗРК 24 (16 Тор и 8 Стрела-10) 4 Стрела-10 - - 16 Тор
  • 47.
    47 ПТП «Рапира», 16ЗПРК «Тунгу- ска», 32 ЗРК (16 «Тор» или «Оса», 16 «Стрела-10»). В мотострелковом полку обычно 4 б-на (3 мотострелковых и танко- вый), 2 д-на (гаубичный самоходно- артиллерийский и зенитный ракет- но-артиллерийский), 5 рот (разведывательная, инженерно-са- перная, связи, ремонтная, МО), бата- рея управления и артиллерийской разведки начальника артиллерии, 3 взвода (снайперов, РХБЗ и комен- дантский). В полку 31 Т-72Б3, 129 БМП-2 или 147 БТР-80/82А, 18 мино- метов «Сани», 18 СГ «Гвоздика», 4 БМ ЗРК «Стрела-10», 4 ЗПРК «Тунгуска». В танковом полку обычно 3 тан- ковых б-на и 1 мотострелковый б-н, а остальные подразделения как в мотострелковом полку. В тан- ковом полку 94 Т-80У или Т-72Б3, 41 БМП-2, 8 миномётов «Сани», 18 СГ «Гвоздика», 4 БМ ЗРК «Стре- ла-10», 4 ЗПРК «Тунгуска». В артполку 3 артдивизиона (2 гаубичных самоходно-артиллерий- ских и реактивный), 2 батареи (ар- тиллерийской разведки и управле- ния) 2 роты (ремонтная и МО). В полку 36 СГ «Мста-С», 18 РСЗО «Торнадо-Г» или «Град». В зенитном ракетном полку 5 батарей (4 зенитных ракетных и техническая), 2 роты (ремонтная и МО). В полку 16 БМ ЗРК «Тор» или «Оса». В отд. противотанковом д-не 3 батареи (2 СПТРК и артиллерий- ская), 2 взвода (управления и обе- спечения). В д-не 12 СПТРК («Штурм-С» или «Хризантема-С») и 6 пушек «Рапира». В 42-й мотострелковой дивизии (облегчённой) будет 5 полков (3 мо- тострелковые, самоходный артилле- рийский и зенитный ракетный), вместо танкового полка – отд. б-н, а остальные подразделения, как обыч- ной мотострелковой дивизии. В 42-й дивизии будет 102 танка Т-72Б3, 432 ББМ (129 МТ-ЛБ 6 БМ, МТ-ЛБ ВМК и 303 БТР-80/82А), 54 миномёта (36 «Сани» и 18 «Поднос»), 90 СГ (18 «Гвоздика» и 72 «Мста-С»), 18 РСЗО «Град», 12 СПТРК «Штурм-С», 6 ПТП «Рапира», 14 ЗПРК и ЗУ (8 ЗПРК «Тунгуска» и 6 ЗУ-23), 24 ЗРК (16 «Тор» и 8 «Стрела-10»). В новой танковой дивизии будет 6 полков (3 танковые, мотострелко- вый, самоходный артиллерийский и зенитный ракетный), а также 5 отд. б-нов и 4 роты как в мотострелко- вой дивизии. В танковой дивизии будет 323 танка Т-80У и/или Т-72Б3, 252 БМП-2, 42 миномёта «Сани», 108СГ(72«Гвоздика»и36«Мста-С»), 18 РСЗО «Торнадо-Г» или «Град», 16 ЗПРК «Тунгуска», 32 ЗРК (16 «Тор» или «Оса», 16 «Стрела-10»). Организация дивизий в 2017 г, по сравнению с 2008 г, изменилась очень мало. Отличие – то, что они имеют роты обеспечения (РЭБ, РХБЗ и эвакуационные), в то время как дивизии в 2008 г имели подоб- ные батальоны. Эти подразделения
  • 48.
    48 были уменьшены иослаблены для ограничения численности МСД до 10 тыс. чел. и ТД до 8 тыс. чел. Зато в новых дивизиях появились роты БПЛА, что является достижением. Однако за счёт этого количество ос- новных частей и подразделений в новых дивизиях выросло с 15-14 до 16-15. То есть, ухудшилась управля- емость дивизий. Организация ди- визий фактически вернулась к ра- нее существовавшей, причём даже не в 2008 г, а в начале 80-х годов. Эта организация архаична и не отвечает современным требованиям. Кроме того, командование СВ сталкивает- ся с проблемами комплектования новых дивизий личным составом. Недостатками вооружения но- вых дивизий является устарелость значительной его части (танки Т-80У и Т-72БМ, БМП-2, БТР-80, МТ-ЛБ, буксируемые миномёты «Сани», СГ «Гвоздика», РСЗО «Град», СПТРК «Штурм-С», букси- руемые пушки «Рапира», ЗРК «Стрела-10» и «Оса-АКМ», ЗПРК «Тунгуска», ЗСУ ЗУ-23 на МТ-ЛБ). Налицо нехватка танков Т-72Б3, а более современных Т-90А и БМП-3 в дивизиях вообще нет. В боевых полках имеются 122-мм СГ «Гвоз- дика» и даже буксируемые 152-мм гаубицы «Мста-Б», а не 152-мм СГ «Акация», т.е. дивизии оснащаются исходя из наличного вооружения. Достоинством вооружения ча- сти новых дивизий является нали- чие модернизированного ВВТ (тан- ки Т-72Б3, БТР-82А/АМ, РСЗО «Торнадо-Г», ЗРК «Тор-М2» и средств РЭБ), а также новых СПТРК «Хризантема-С» и БПАК. Обобщая вышесказанное, можно отметить, что организация «новых» российских дивизий архаична, несо- вершенна и противоречит современ- нымтребованиям.Этидивизиипока имеют традиционно недостаточную управляемость, а также невысокую стратегическую и оперативную мо- бильность. «Новые» дивизии полу- чились со «старыми дырками». Воо- ружение дивизий в значительной части устарелое, или модернизиро- ванное, а поступление новых боевых машин и систем («Армата», «Курга- нец-25», «Бумеранг» и др.) можно ожидать только в следующем деся- тилетии. А русские генералы уже разучились командовать дивизиями, и когда ещё научаться? То есть, пока эти «новые» дивизии служат, в ос- новном, в качестве пугала и в пропа- гандистскихцелях.Нодажеприэтом несовершенном виде они имеют большую боевую мощь, чем суще- ствующие российские бригады. В дальнейшем она будет возрастать, и к этому надо быть готовыми…. ЛИТЕРАТУРА 1. Западный военный округ // http://www.milkavkaz.net/2015/12/ zapadnyj-voennyj-okrug.html 2. Южный военный округ // http://www.milkavkaz.net/2015/12/ yuzhnyj-voennyj-okrug.html
  • 49.
    49 3. Особенности формирова- ния новыхдивизий ЮВО РФ на границе с Украиной // https:// informnapalm.org/34878-novyh- divizij/ 4. Центральный военный округ // http://www.milkavkaz. net/2015/12/centralnyj-voennyj- okrug.html 5. Ходарёнок М. Армия взяла числом // https://www.gazeta.ru/ ar my / 2 0 1 7 / 0 3 / 2 9 / 1 0 6 0 0 8 5 3 . shtml#page4
  • 50.
    ВИКЛИКИ і РИЗИКИ/ 28 квітня 2017 50 В своё время широкий резонанс в России и за её рубежами вызвали слова, сказанные с телеэкрана Д. Киселёвым, телеведущим и штат- ным пропагандистом Кремля: «Рос- сия – единственная страна в мире, которая реально способна превра- тить США в радиоактивный пепел» [1]. Разумеется, можно считать это очередным «выстрелом» в пропа- гандистской войне, однако тут воз- никает два вопроса: позволяет ли состав и состояние стратегических ядерных сил (СЯС) России делать такие заявления ответственно, и за- чем они вообще делаются? СЯС России. Как указано в об- новленной Военной доктрине РФ, ядерное оружие остается факто- ром предотвращения конфликтов как ядерных, так и с применением обычных средств поражения. Основной вклад в российский потенциал сдерживания вносят СЯС. На январь 2016 г в их составе предположительно находилось 525 стратегических носителей, способ- ных нести около 1800 ядерных бо- езарядов (ЯБЗ). А при обмене дан- ными по Договору СНВ-III, Россия указала, что на 1 сентября 2015 г. она имела 526 развернутых страте- гических носителя, за которыми числилось 1648 ЯБЗ. В январе 2016 г СЯС России включали: • Ракетные войска стратегическо- го назначения (РВСН) с 299 ком- Ракетные войска стратегического назначения России: Сдерживание или угроза? Юрий Бараш, член Экспертного Совета ЦИАКР
  • 51.
    51 плексами межконтинентальных баллистических ракет(МБР), несущими 902 ЯБЗ; • Морские СЯС ВМФ с 10 ракет- ными подводными крейсерами стратегического назначения (РПК СН, всего 12), несущими 160 баллистических ракет под- лодок (БРПЛ) с 704 ЯБЗ; • Авиационные СЯС представлен- ные Командованием дальней авиации ВКС, чьи 66 тяжёлых бомбардировщиков (ТБ) несут до 200 крылатых ракет воздуш- ного базирования (КРВБ) боль- шой дальности [2]. СЯС имеет обеспечивающие силы, и взаимодействуют с систе- мой предупреждения о ракетном нападении (СПРН), входящей в со- став Воздушно-космических сил (ВКС). Основу СЯС России составляют РВСН, и эта статья посвящена РВСН. РВСН – отдельный род войск во- оружённых сил (ВС) России, сухо- путный компонент её СЯС. Это во- йскапостояннойбоевойготовности, предназначенные для ядерного сдерживания возможной агрессии и поражения в составе СЯС или са- мостоятельно массированными или групповыми ракетно-ядерными ударами стратегических объектов, находящихся на одном или несколь- ких стратегических направлениях и составляющих основу военных и военно-экономических потенциа- лов противника. На основном воо- ружении РВСН состоят все россий- ские наземные ракетные комплексы (РК) МБР мобильного и шахтного базирования с ядерными боеголов- ками. В силу своего географического и стратегического положения, СССР, а затем и Россия основной упор в формировании структуры СЯС традиционно делали на их су- хопутный компонент – РВСН. Ве- дущая роль РВСН в СЯС и сейчас определяется не только их прева- лированием по количеству развер- нутых носителей (57%) и числу ядерных боезарядов (50%), но и высокой оперативной готовностью к выполнению боевых задач, все- погодностью их решения и устой- чивостью управления в условиях возможного противодействия [3]. На момент распада Союза в РВСН насчитывалось 6 ракетных армий (РА) и 28 ракетных дивизий (РД). Наибольшее число баллисти- ческих ракет на боевом дежурстве достигло в 1985 г (2500 ракет, из них 1398 межконтинентальных). При этом наибольшее число боего- ловок на боевом дежурстве было отмечено в 1986 г – 10300 ед. Но впоследствии РВСН были сильно сокращены в соответствии с дого- ворами СНВ-I/II/III. В начале 2017 г в РВСН было уже 3 ракетные армии (см. табл. 1). Их штабы находятся во Вла- димире, Оренбурге и Омске. В
  • 52.
    52 составе этих армий12 ракетных дивизий (РД) постоянной готов- ности; кроме того в РВСН есть ракетные полигоны, арсеналы, узлы связи, учебные центры и др. [4, 5] Ракетные армии, дивизии и полки Число комплексов Тип ракетного комплекса 27-я Гв. Витебская РА (Владимир-21) 7-я Гв. Режицкая РД (Тверская обл. ЗАТО Озерный) 18 «Тополь» 41 Рп (Озерный) 9 «Тополь» мобильные 510 Рп (Озерный) 9 «Тополь» мобильные 28-я Гв. РД (Калужская обл. Козельск-5) 10 + и 20 – «Ярс-М» и УТ-100Н УТТХ 74 Рп (Козельск) 10 «Ярс-М» шахтные 168 Рп (Козельск) 10 – + УТ-100Н УТТХ шахтные, перевооружение на «Ярс-М» 373 Рп (Козельск) 10 УТ-100Н УТТХ шахтные 54-я Гв. РД (Ивановская обл. Тейково-6) 18 и 18 «Ярс» и «Тополь-М» 235 рп (Тейково) 9 «Тополь-М» мобильные 285 Рп (Тейково) 9 «Ярс» мобильные 321 Рп (Тейково) 9 «Тополь-М» мобильные 773 Рп (Тейково) 9 «Ярс» мобильные 60-я Таманская РД (Саратовская обл. Татищевский р-н, пос. Светлый) 60 и 30 «Тополь-М» и «Стилет» 31 Рп (Светлый) 10 «Тополь-М» шахтные 86 Рп (Светлый) 10 «Тополь-М» шахтные 104 Рп (Светлый) 10 «Тополь-М» шахтные 122 Рп (Светлый) 10 «Тополь-М» шахтные 165 Рп (Светлый) 10 «Тополь-М» шахтные 271 Рп (Светлый) 10 «Тополь-М» шахтные 626 Рп (Светлый) 10 УТ-100Н УТТХ шахтные 649 Рп (Светлый) 10 УТ-100Н УТТХ шахтные 687 Рп (Светлый) 10 УТ-100Н УТТХ шахтные 14-я Киевско-Житомирская РД (респ. Марий Эл, Йошкар-Ола) 9 + и 18 – «Ярс» и «Тополь» 290 Рп (Йошкар-Ола) 9 «Ярс» мобильные 697 Рп (Йошкар-Ола) 9 – + «Тополь» мобильные, перево- оружение на «Ярс» 779 Рп (Йошкар-Ола) 9 «Тополь» мобильные Таблица 1
  • 53.
    53 31-я РА (Оренбург-40) 13-яОренбургская РД (Оренбургская обл. г. Ясный, пос. Комаровская) 30 «Воевода» 175 Рп (Ясный) 6 «Воевода» шахтные 206 Рп (Ясный) 6 «Воевода» шахтные 368 Рп (Ясный) 6 «Воевода» шахтные 494 Рп (Ясный) 6 «Воевода» шахтные 767 Рп (Ясный) 6 «Воевода» шахтные 42-я Тагильская РД (Свердловская обл. ЗАТО Свободный) 27 «Ярс» 142 Рп (Свободный) 9 «Ярс» мобильные 433 Рп (Свободный) 9 «Ярс» мобильные 804 Рп (Свободный) 9 «Ярс» мобильные 8-я Мелитопольская РД (Кировская обл. пос. Первомайский/Юрья-2) Командные ракеты «Периметр- РЦ» Мобильные КП «Барьер-М» и «Гранит» 76 Рп (Юрья-2) 304 Рп (Юрья-2) 776 Рп (Юрья-2) 33-я Гв. Бериславско-Хинганская РА (Омск-48) 35-я РД (ЗАТО Сибирский) 36 «Тополь» 307 Рп (Сибирский) 9 «Тополь» мобильные 479 Рп (Сибирский) 9 «Тополь» мобильные 480 Рп (Сибирский) 9 «Тополь» мобильные 867 Рп (Сибирский) 9 «Тополь» мобильные 39-я Гв. Глуховская РД (Новоси- бирск-95) 18 + и 6 – «Ярс» и «Тополь» 357 Рп (Новосибирск) 9 «Ярс» мобильные 382 Рп (Новосибирск) 9 «Ярс» мобильные 428 Рп (Новосибирск) 6 – + «Тополь» мобильные, перево- оружение на «Ярс» 29-я Гв. Витебская РД (Иркутск, мкр. Зеленый) 9 + и 18 – «Ярс» и «Тополь» 92 Рп (Иркутск) 9 «Ярс» мобильные 344 Рп (Иркутск) 9 – + «Тополь» мобильные, перево- оружение на «Ярс» 586 Рп (Иркутск) 9 «Тополь» мобильные 62-я РД (Красноярский край, Ужурский р-н, ЗАТО Солнечный) 24 «Воевода»
  • 54.
    54 В состав ракетнойармии вхо- дит 3-5 ракетных дивизий, в т.ч.: • 27-я РА – 7-я, 14-я, 28-я, 54-я и 60-я РД; • 31-я РА – 8-я, 13-я и 42-я РД; • 33-я РА – 29-я, 35-я, 39-я и 62-я. В каждую РА входит также управление и центр обеспечения ракетной армии. Ракетные дивизии оснащены следующими ракетными ком- плексами: • 7-я РД – «Тополь» мобильные; • 14-я РД – «Тополь» и «Ярс» мо- бильные; • 28-я РД – УТ-100Н УТТХ и «Ярс-М» шахтные; • 54-я РД – «Тополь-М и «Ярс-М» мобильные; • 60-я РД – «Тополь-М и УТ-100Н УТТХ шахтные; • 8-я РД – командные ракеты си- стемы «Периметр-РЦ»; • 13-я РД – «Воевода» шахтные; • 42-я РД – «Ярс» мобильные; • 29-я РД – «Тополь» и «Ярс» мо- бильные; • 35-я РД – «Тополь» мобильные; • 39-я РД – «Тополь» и «Ярс» мо- бильные; • 62-я – «Воевода» шахтные; В ракетной дивизии в общем слу- чае может быть 2-9 ракетных полков (Рп), узел связи (УС), отдельная груп- парегламентасредствбоевогоуправ- ления и связи (ОГРСБУиС), техниче- ская ракетная база (ТРБ) и эксплуатационно-техническая ко- мендатура (ЭТК). В РД, имеющих мо- бильные ракетные комплексы обыч- но есть и подвижный командный пункт (ПКП), а в РД, вооружённых МБР «Воевода», вместо ОГРСБУиС входят базы регламента средств бое- вого управления и связи (БРСБУиС). В ракетном полку, в зависи- мости от типа РК и их базирова- ния (шахтное или мобильное) может быть 6, 10 или 9 ПУ: • В Рп с шахтными РК «Воевода» – 6 ПУ; • В Рп с шахтными РК «Ярс-М», «Тополь-М» и УТ-100Н УТТХ – 10 ПУ; • В Рп с мобильными РК «Ярс», «Тополь-М» и «Тополь» – 9 ПУ (3 д-на). Всего в РВСН 46 ракетных пол- ков, в т.ч.: • 9 Рп с шахтными РК «Воевода»; • 4 Рп с шахтными РК УТ-100Н УТТХ; • 1 Рп с шахтными РК УТ-100Н УТТХ и «Ярс-М» • 10 Рп с РК «Ярс» и «Ярс-М» (9 мобильных и 1 шахтный); • 8 Рп с РК «Тополь-М» (2 мобиль- ных и 6 шахтных); 229 Рп (Солнечный) 6 «Воевода» шахтные 269 Рп (Солнечный) 6 «Воевода» шахтные 302 Рп (Солнечный) 6 «Воевода» шахтные 735 Рп (Солнечный) 6 «Воевода» шахтные
  • 55.
    55 • 8 Рпс мобильными РК «Тополь»; • 3 Рп с мобильными РК «Тополь» и «Ярс»; • 3 Рп с командными РК системы «Периметр-РЦ». Кроме того, в ракетную диви- зию, в зависимости от необходи- мости, может входить отдельный батальон охраны и разведки (ОбОиР), команда ВОХР, отдель- ный батальон боевого обеспече- ния (ОбБО), отдельный дивизи- он обеспечения (ОдО), отдельная вертолётная эскадрилья (ОВэ), отдел военной контрразведки (ОВК), отдельный инженерно- саперный батальон (ОИСб), экс- плуатационная комендатура (ЭК), узел комплексного техни- ческого контроля (УКТК), ре- монтно-техническая база (РТБ), подвижная или дивизионная ав- томобильная ремонтная мастер- ская (ПАРМ или ДАРМ), база тылового обеспечения (БТО), военный госпиталь (ВГ), станция фельдъегерско-почтовой связи (СФПС), военный оркестр (ВО), группа обеспечения учебного процесса (ГОУП), инструктор- ская группа (ИГ). Также в РВСН входят форми- рования центрального подчине- ния: • Главный штаб РВСН (Москов- ская обл., Одинцово-10). • Центральный командный пункт, (Московская обл., Одинцо- во-10). • Запасный центральный команд- ный пункт РВСН, (Калужская обл., Боровский р-н, г. Балабано- во). • 882-й центральный узел связи (Московская обл., ЗАТО Власи- ха). • Управление связи, (Московская обл., г. Одинцово-10). • 1231-й центр боевого управления (Свердловская обл., Карпинский р-н, пос. Кытлым): Автоматизи- рованный комплекс управления массированным ответным ядер- ным ударом «Периметр». • Главное управление ракетного вооружения, (Московская обл., Одинцово-10). • 27-е управление эксплуатации ракетного вооружения (Москов- ская обл., Одинцово-10). • 21-й арсенал РВСН (Свердлов- ская обл., п. Косулино-1). • 27-й арсенал РВСН (Нижегород- ская обл., пгт. Дальнее, Констан- тиново-5). • 29-й арсенал РВСН (Удмуртская Республика, п. Балезино-3). • Инженерная служба РВСН (Мо- сковская обл., ЗАТО Власиха). • Тыл РВСН (Московская обл., Одинцово-10). • 4-й центральный научно-иссле- довательский МО РФ, (Москов- ская обл., Юбилейный). • Военная академия РВСН (Мо- сква). • 4-й Государственный централь- ный межвидовой полигон МО
  • 56.
    56 РФ (Астраханская обл.,Зна- менск-3) [5]. Всего на начало 2017 г РВСН могут иметь до 334 ракетных ком- плекса, способных нести до 1150 ядерных боезарядов. На вооруже- нии РВСН находятся 46 тяжелых шахтных РК «Воевода», 42 шахт- ных РК УТ-100Н УТТХ, 72 под- вижных грунтовых ракетных комплекса (ПГРК) «Тополь», 60 шахтных РК «Тополь-М», 18 ПГРК «Тополь-М», 78 ПГРК «Ярс» и 18 шахтных РК «Ярс-М» [4, 5]. Ракетное вооружение РВСН. Характеристики ракетных ком- плексов РВСН приведены в табл. 2 [6, 7, 8, 9, 10]. Шахтный тяжёлый РК «Вое- вода» (РС-20В) был разработан ГКБ «Южное» (Днепропетровск, Украина). Развертывание РК «Воевода» было произведено в 1988-1992 гг. Ракета комплекса Обозначение РТ-2ПМ РТ-2ПМ2 УР-100Н УТТХ Р-36М2 Наименование «Тополь» «Тополь-М» «Ярс/ Ярс-М» «Воевода» Индекс комплекса 15П158 15П155/ 15П165 15П155М/ 15П165М 15П018М Индекс ракеты 15Ж58 15Ж55/ 15Ж65 15Ж55М/ 15Ж67 15А35 15А18М Код СНВ РС-12М РС-12М2 РС-24 РС-18Б РС-20В Способ базирова- ния мобиль- ное мобильное/ шахтное мобильное/ шахтное шахтное шахтное Ступеней 3 3 3 3 2 + разделения Длина с ГЧ, м 22,7 22,7 23 27 34,3 Длина без ГЧ, м 17,5 17,5 17 24 Диаметр, м 1,8 1,86 1,81 2,5 3 Вес, т 45 47,1 49 105,6 211,4 Забрасываемый вес, т 1 1,2 1,2 4,35 7,3 Вид топлива твёрдое твёрдое твёрдое жидкое жидкое Дальность, км 10000 11000 11000 10000 11000 Количество боевых блоков 1 1 и КСП ПРО 3 и КСП ПРО 6 и КСП ПРО 10 и КСП ПРО Мощность заряда, Мт 0,55 0,55 0,15-0,3 0,55 0,75 КВО, км 0,4 0,2 0,15 0,35 0,22 Таблица 2
  • 57.
    57 двухступенчатая жидкостная, может нести10 боезарядов и комплекс средств преодоления (КСП) ПРО. Производство ракет осуществлял Южный машино- строительный завод (Днепропе- тровск, Украина). Планы разви- тия РВСН предусматривали сохранение на боевом дежурстве ракет комплекса до 2022 г. ГКБ «Южное» уже отказалось от ав- торского надзора за этими ком- плексами, и он был поручен Госу- дарственному ракетному центру им. Макеева. Если тот не спра- вится с данной задачей, РК «Вое- вода» будут сняты с вооружения раньше [6]. Шахтный РК УТ-100Н УТТХ РС-18Б был разработан НПО ма- шиностроения (Реутов, Москов- ская область). Развертывание ра- кет производилось в 1979-1984 гг. Ракета комплекса двухступен- чатая жидкостная, несет 6 боеза- рядов. Производство ракет осу- ществлял завод им. М. В. Хруничева (Москва). РК «Воево- да» будут состоять на вооруже- нии до 2019 г [7]. ПГРК «Тополь» (РС-12М) был разработан в Московском инсти- туте теплотехники (МИТ). Раз- вертывание комплексов произ- водилось в 1985-1992 гг. Ракета комплекса «Тополь» трехступен- чатая твердотопливная, несет один боезаряд. Производство ра- кет осуществлял Воткинский ма- шиностроительный завод. Само- ходная пусковая установка (СПУ) 15У168 имеет шасси 7-ос- ного тягача 14х12 МАЗ-7912 (позже – МАЗ-7917). Сейчас идет процесс снятия ПГРК «Тополь» с вооружения в связи с истечени- ем сроков службы ракет и заме- ны его на ПГРК «Ярс». Комплек- сы не утилизируются, а используются для испытаний но- вого боевого оснащения для пер- спективных ракет. Планируется, что все ПГРК «Тополь» будут вы- ведены из состава РВСН в 2021 г [8]. Шахтный РК и ПГРК «Тополь-М» (РС-12М2) разрабо- таны в МИТ и стоят на боевом дежурстве с 1997 г. Ракета ком- плекса «Тополь-М» трехступен- чатая твердотопливная, моно- блочная. ПУ ПГРК смонтирована на шасси 8-осного тягача 16х16 МЗКТ-79221 (МАЗ-7922), грузо- подъёмностью 80 т. Её вес без ра- кеты 40 т, скорость 45 км/ч, запас хода 500 км. Шахтный РК и ПГРК «Тополь-М» уже перестали выпу- скать. Шахтный РК «Тополь-М» планируется сохранить на воо- ружении до 2030 г, а ПГРК «Тополь-М» уже заменён на ПГРК «Ярс» [9]. Шахтный РК «Ярс-М» и ПГРК «Ярс» (РС-24) разработаны в МИТ на основе шахтного РК и ПГРК «Тополь-М» соответствен- но. Развертывание ПГРК «Ярс»
  • 58.
    58 было начато в2010 г, а шахтного РК «Ярс-М» – в 2014 г. Шахтные РК «Ярс-М» заменяют устарев- шие шахтные РК УТ-100Н УТТХ, а ПГРК «Ярс» – устаревшие моно- блочные ПГРК «Тополь» и «Тополь-М». В ракете комплексов «Ярс» и «Ярс-М» реализованы ва- рианты противоракетного траек- торного маневра для уклонения от перехватчиков ПРО космиче- ского базирования. Ракета трех- ступенчатая, твердотопливная, она стала более мощной, чем МБР «Тополь-М» и практически неуяз- вимой для существующей назем- ной ПРО противника. Она имеют 3 боезаряда, летящие к цели с ги- перзвуковой скоростью. Посту- пление на вооружение этих ком- плексов укрепляет потенциал ядерного сдерживания россий- ских РВСН. Кроме того, ПГРК «Ярс» имеет больше возможно- стей для использования позици- онного района. Его конструктив- ные особенности позволяют проводить пуски с площадок, на которых «Тополь» мог нести де- журство только после специаль- ного инженерного дооборудова- ния. Также улучшились характеристики средств связи и базового шасси. Планируется со- хранить ПГРК «Ярс» на вооруже- нии до 2035 г., а шахтные РК «Ярс-М» – до 2040 г [4, 10]. Газета «Коммерсант» сообщи- ла 10 января 2017 г, что МИТ, го- ловной разработчик ПГРК «Ярс», столкнулся с проблемами при ис- полнении ГОЗ в части поставок мобильных ПУ этих ПГРК («агре- гатов У175М1»). Составной ча- стью этих агрегатов является ги- дравлическая система, она поставляется Центральным на- учно-исследовательским инсти- тутом автоматики и гидравлики (ЦНИИ АГ), а его соисполните- лем по поставкам оборудования для этой гидравлической систе- мы является Подольский элек- тромеханический завод (ПЭМЗ), точнее его дочерней компании «ПЭМЗ-Спецмаш». Это предпри- ятие свои обязательства по кон- трактам с ЦНИИ АГ не выполня- ет и находится в предбанкротном состоянии. ПЭМЗ был проаван- сирован на 80% от объема поста- вок 2017 г, но закупка комплек- тующих вовремя проведена не была, а поставка оборудования не проводится с июня 2016 г. Это поставило под угрозу срыва вы- полнение заданий ГОЗ. Долги «ПЭМЗ-Спецмаш» только перед Сбербанком достигли 1,388 млрд. руб. Из-за тяжелой экономиче- ской ситуации и проблем с кре- диторами ПЭМЗ не может своев- ременно поставить оборудование для гидравлических систем ПУ «Ярса». Руководство МИТ обра- тилось к госкорпорации «Ростех» с просьбой развернуть дублиру- ющее производство на Ковров-
  • 59.
    59 ском электромеханическом заво- де(КЭМЗ). На это, как признают в МИТ, потребуется примерно 1,5 года, как писала газета, ссы- лаясь на письмо гендиректора МИТ С. Никулина на имя перво- го заместителя гендиректора го- скорпорации «Ростех» В. Артя- кова [11]. Однако информация об этом была немедленно опро- вергнута источниками в ОПК. «Вопрос замены поставщика ги- дросистем действительно обсуж- дался в связи с тяжелым финан- совым положением основного производителя этого оборудова- ния – ПЭМЗ. Но нигде не говори- лось, что КЭМЗ нужно 1,5 года для освоения производства этих систем» – сообщил неназывае- мый источник в ОПК. По его сло- вам, КЭМЗ «готов решить такую задачу за 3-6 месяцев». А источ- ник на КЭМЗ отметил: «Если бы нам передали документацию, мы бы уже давно все освоили» [12]. КЭМЗ действительно готов взять на себя обязательства по произ- водству оборудования для ги- дравлических систем, однако для этого потребуется также внести изменения в контракт, поскольку исполнителем ГОЗ в этой части является «ПЭМЗ-Спецмаш» [11]. Но за сколько времени КЭМЗ освоит производство этих си- стем – покажет будущее. Ясно одно – будет задержка их произ- водства. А нам уже известно, что в 2016 г план производства ПГРК «Ярс» не был выполнен, а план их поставок на 2017 г ещё мень- ше, чем в 2016 г. Налицо пробле- ма, и от её решения будет зави- сеть не только дальнейшее производство ПГРК «Ярс», но и перспективных ПГРК «Рубеж», создаваемых на базе ПГРК «Ярс». Текущее развитие РВСН свя- зано c наращиванием темпов ввода в эксплуатацию современ- ных РК. Ввод в состав 28-ой, 39- й, 42-й и 54-й РД в 2016 г 4-х Рп (вместо 5 Рп по плану), перевоо- руженных на РК «Ярс» (всего 23 МБР), с постановкой их на де- журство позволил увеличить долю современных РК в группи- ровке РВСН до 56%. И в 2017 г мобильные и шахтные МБР «Ярс» продолжат поступать в 28- ю, 14-ю, 39-ю и 29-ю РД (в 3 Рп). Созданы уже 4 модификации МБР «Ярс» (2 поступают на воо- ружение, 2 испытываются). В дальнейшем темпы перевоору- жения на РК «Ярс» тех ракетных дивизий, которые сейчас воору- жены РК «Тополь» и УТ-100Н УТТХ, планируется повысить, чтобы завершить этот процесс к концу 2022 г [4]. Дальнейшее развитие РВСН связано c созданием перспектив- ных комплексов, по которым ве- дутся три ОКР: на шахтные РК «Сармат», ПГРК «Рубеж» и БЖРК «Баргузин» [4].
  • 60.
    60 По ОКР «Сармат»(РС-28) Го- сударственным ракетным цен- тром имени В. Макеева и НПО машиностроения (г. Реутово) ве- дется разработка шахтного РК с жидкостной тяжелой МБР. Изго- товителем его планируется АО «Красноярский машинострои- тельный завод» («Красмаш»). Это должен быть качественно новый комплекс, по характери- стикам превосходящий РК «Вое- вода», а его ракета 15А28 будет иметь более высокую энергетику. Это позволит ей гарантированно преодолевать создаваемую в США ПРО, в т.ч., за счет возмож- ности поражать цели не только по энергетически оптимальным траекториям с жесткими (про- гнозируемыми) азимутами под- лета, но и с различных направле- ний, включая доставку маневрирующих боеголовок че- рез Южный полюс. Дальность стрельбы ракеты 10-12,5 тыс. км. МБР РК «Сармат» легче (120-160 т), чем МБР «Воевода», она мо- жет иметь забрасываемый вес 5-10 т и нести к цели до 10 ядер- ных боезарядов (по 750 кТ) ин- дивидуального наведения и КСП ПРО. Как вариант, на МБР могут быть до 3-х гиперзвуковых ма- неврирующих неядерных боего- ловок Ю-71 (объект 4202 или 15Ю71) весом по 1 т, которые смогут менять траекторию поле- та по курсу и высоте, огибать ре- льеф местности. От них не защи- тит никакая ПРО. Прототип новой МБР «Сармат» был готов еще осенью 2015 г, однако бро- сковые испытания пока не нача- лись. Это было связано с него- товностью шахтной пусковой установки (ПУ) на космодроме Плесецк. Бросковые испытания должны были пройти в конце 2016 г, теперь они перенесены на 2017 г. Как сообщалось, пробле- мы с двигателями МБР решены и прошли успешные огневые ис- пытания. Однако сроки приня- тия на вооружение РК «Сармат» вновь переносятся (отставание от графика составляет 7 месяцев) [4, 13]. МО России намерено ежене- дельно следить за созданием РК «Сармат» на акционерном обще- стве «Красмаш», заявил С. Шой- гу. «Данный проект находится на особом контроле в МО. Исходя из этого, заслушивать будем фак- тически еженедельно, до тех пор, пока создание не войдет в ут- вержденный график дальнейших работ, скорректированный в конце прошлого года «, – сказал Шойгу. По его словам, модерни- зация технологических линий «Красмаша» ведется в рамках фе- деральной целевой программы «Развитие ОПК на 2011-2020 годы» с целью создания перспек- тивного тяжёлого РК. По новому плану МБР «Сармат» начнет по-
  • 61.
    61 ступать в РВСНв 2019–2020 го- дах. Он будет развертываться в 13-й и 62-й РД, которые сейчас вооружены РК «Воевода» и дол- жен заменить последний [14]. Завершается разработка ПГРК «Рубеж» (РС-26) с малогабарит- ной высокоточной МБР. Эта твер- дотопливная ракета разработана МИТ на базе МБР РК «Ярс». Даль- ность её стрельбы 2-6 тыс. км. От- сюда западные военные эксперты предполагают, эти ракеты могут также использоваться по целям в Европе. Ракета оснащается разде- ляющейся головной частью с 4 маневрирующими боеголовками по 300 кТ. Принятые при созда- нии МБР «Рубеж» прорывные конструкторские решения вместе с использованием нанотехноло- гий и высокоэнергетического то- плива обеспечили существенное снижение габаритных и весовых (32-40 т) характеристик. Это по- зволило уменьшить размеры и вес (80-90 т) снаряженной само- ходной ПУ, благодаря чему ПГРК «Рубеж» получил хорошие манев- ренные характеристики и прохо- димость. Для ПУ вероятно будет использовано шасси МЗКТ-79291 из Беларуси. ПГРК «Рубеж» соз- дан для замены в перспективе ПГРК «Тополь-М» и впоследствии – «Ярс». С 2016 г планировалось начать развертывание ПГРК «Ру- беж» в 29-ой РД, но это не было выполнено [15]. По ОКР «Баргузин» МИТ ве- дёт разработку боевого железно- дорожного ракетного комплекса (БЖРК). Этот мобильный РК во- плотит в себе опыт эксплуатации БЖРК 15П961, созданного во времена СССР и выведенного из эксплуатации в 2005 г. Однако БЖРК «Баргузин» должен значи- тельно превосходить его по ряду характеристик. Считается, что МБР, которой оснастят этот РК, будет сделана на базе МБР «Ярс». Габаритные и весовые (до 50 т) характеристики этих ракет по- зволят им вписаться в стандарт- ный рефрижераторный вагон. Планируется, что БЖРК будет нести 6 МБР [16]. Уже проведены успешные бросковые испытания ракет. Ввести комплекс в эксплу- атацию планировалось в 2019- 2020 годах. Дивизия таких БЖРК должна иметь 5 полков (поездов) по 6 МБР. В РВСН рассчитывают, что эти комплексы останутся в строю минимум до 2040 г. Таким образом, к 2021 г. в группировке РВСН должны бу- дут находиться только современ- ные и перспективные РК: шахт- ные (РК «Тополь-М», «Ярс-М» и возможно – «Сармат»), а также мобильные (ПГРК «Тополь-М», «Ярс», «Рубеж» и возможно – БЖРК «Баргузин»). При этом все МБР, которыми оснастят РК «Тополь-М», «Ярс», «Рубеж» и БЖРК «Баргузин», относятся к
  • 62.
    62 одному семейству твердотоплив- ныхракет, первой из которых стала МБР РК «Тополь». Лишь МБР РК «Сармат» будет жид- костной ракетой. Командование РВСН утверж- дает, что все эти изменения в со- ставе РВСН проходят и будут проходить в рамках Пражского договора (СНВ-III), который был подписан с США в 2010 г. К кон- цу выполнения этого соглашения и у России, и у США должно быть по 700 развернутых носителей (МБР, БРПЛ и тяжёлых бомбар- дировщиков, еще 100 на складах), а на них 1550 ядерных блоков. Как заявил командующий РВСН, выделяемые в рамках госпро- граммы вооружения до 2020 г (ГПВ-2020) объемы финансиро- вания позволят сохранить темпы перевооружения войск. В конеч- ном итоге РВСН будут иметь сбалансированную структуру, а на вооружении будет находиться оптимальное количество ракет, предназначенных для решения разноплановых задач обеспече- ния ядерного сдерживания и без- опасности России [4]. Развитие системы управления РВСН и СЯС. Повышение уровня боевой мощи СЯС в значитель- ной степени зависит от качества управления ими. Поэтому задача по созданию перспективной си- стемы централизованного боево- го управления СЯС для МО Рос- сии является одной из самых приоритетных. Первым шагом в этом направ- лении стало появление в 2014 г Национального центра управле- ния обороной (НЦУО) РФ, кото- рый был поставлен на боевое де- журство 1 декабря. В составе НЦУО выделен Центр управле- ния СЯС, предназначенный для применения ядерного оружия по решению высшего руководства страны. Считается, что этот центр позволяет существенно сократить время на принятие и реализацию решений в чрезвы- чайных условиях. Другая первоочередная зада- ча – завершение разработки и принятие на вооружение Единой космической системы (ЕКС) ран- него предупреждения и боевого управления, которая создается по ГПВ-2020. В ее составе плани- руется иметь орбитальную груп- пировку из 10 спутников нового поколения 14Ф142 «Тундра» и модернизированные командные пункты, обеспечивающие управ- ление спутниками, прием, обра- ботку и передачу информации потребителям в автоматическом режиме. Новые спутники будут спо- собны не только надежно опре- делить факт старта МБР и БРПЛ, а также отследить траектории их полета, но и благодаря аппарату- ре связи составят космический
  • 63.
    63 сегмент автоматизированной си- стемыбоевого управления СЯС. Через них в течение нескольких секунд можно будет передать приказ президента на ответные действия СЯС. Запуск первого спутника типа «Тундра» был осу- ществлён в 2015 г, а полноценная орбитальная группировка ЕКС должна была начать функциони- ровать в 2018 г. Однако запуск 2-го спутника типа «Тундра» был перенесен с 2016 г на 2017 г, что говорит о запаздывании выпол- нения программы. В плане развития наземного эшелона СПРН устаревшие ОРТУ и РЛС заменяются новыми РЛС высокой заводской готовно- сти типа «Воронеж-М/ДМ». Од- нако введение в строй 3-х РЛС типа «Воронеж-М/ДМ» тоже было перенесено с 2016 г на 2017 г. Тем не менее, программа, хоть и с запаздыванием, выполняется. Всё это позволит повысить своевременность обнаружения ракетного нападения на Россию, надежность и оперативность до- ведения приказов централизо- ванного боевого управления на ответные действия СЯС в самой неблагоприятной ситуации [17]. Выполнение указанных про- грамм развития СЯС потребует серьезных усилий правительства РФ не только в части ресурсного, прежде всего финансового и ка- дрового обеспечения, но и мо- дернизации ОПК, с которой на- лицо явное запаздывание. Как следствие образовался разрыв между передовыми инженерны- ми решениями, которые закла- дываются в разрабатываемые во- оружения, и производственными возможностями ОПК. Если этот разрыв оперативно не ликвиди- ровать, все благие намерения по оснащению СЯС перспективны- ми вооружениями повиснут в воздухе. Кроме того, с учетом склады- вающейся негативной ситуации в экономике России, чреватой повторением кризиса 2008-2009 годов и даже более серьезными последствиями, нельзя исклю- чать того, что намеченные планы развития СЯС могут быть под- вергнуты существенной коррек- тировке. Российские эксперты счита- ют, что будет весьма важным со- хранить потребные объемы фи- нансирования для выполнения НИОКР по созданию перспек- тивных образцов стратегических наступательных вооружений, поступившись объемами серий- ного производства. Считается, что их сравнительно легко мож- но увеличить после выхода эко- номики страны из кризисного состояния, а вот замедление либо хуже того – замораживание НИ- ОКР крайне пагубно скажется на перспективах СЯС [18]. Выража-
  • 64.
    64 ясь простыми словами,тут пред- лагается пожертвовать выполне- нием ГПВ-2020 в части перевооружения СЯС до 2020 г ради перспективных НИОКР. Сравнение СЯС России и США по данным на 1 апреля 2016 г показало, что Россия имела 521 развёрнутый носитель и 1735 ядерных боезаряда. США имели 741 развёрнутых носителя и 1481 ядерных боезаряда [19]. Отсюда видно, что США имели превос- ходство в 1,42 раза над Россией по развёрнутым носителям, а у России в 1,17 раз больше боеза- рядов. Однако, поскольку лишь развёрнутые носители действи- тельно реализуют ударный по- тенциал СЯС, США пока имеют серьёзное превосходство. Но в случае неограниченной ядерной войны обеим сторонам всё равно грозит взаимное гарантирован- ное уничтожение. США существенно отстают от России в разработке новых МБР наземного базирования. У США на вооружение один тип доволь- но старой МБР LGM-30G Minuteman-3, несущей только одну боеголовку. Эти ракеты не- однократно модернизировались, службу их планируется завер- шить в 2030 г. А перспективы разработки новой МБР GBSD им на замену весьма неопределен- ные. Однако относительная сла- бость наземных СЯС США ком- пенсируется превосходством их морских и авиационных СЯС. На БРПЛ американских ПЛАРБ на- ходится большинство боеголо- вок США. В России ситуация совсем иная. МБР наземного базирова- ния сейчас обновляются (посту- пают ПГРК «Ярс»), создаются 3 новых комплекса (шахтные РК «Сармат», ПГРК «Рубеж» и БЖРК «Баргузин»). Новые МБР разра- батываются с учетом прорыва ПРО противника, в силу чего на- земная система ПРО на марше- вом участке полета (комплекс ПРО США, предназначенный для перехвата приближающихся бое- вых частей) в обозримой пер- спективе будет неэффективен против российских МБР [19]. И хотя разработка новых россий- ских МБР затягивается, а срок их поступления на вооружение от- кладывается, отсрочка её даже на несколько лет не является крити- ческой для России. А теперь вернёмся к началу статьи и словам Д. Киселёва на- счёт «превращения США Росси- ей в радиоактивный пепел». Ока- зывается, позволять себе подобные безответственные вы- сказывания может не только одиозный телеведущий, но и сам президент России В. Путин. По российскому телевидению был показан официозный фильм «Крым. Путь домой», где Путин
  • 65.
    65 признал, что Россияв случае воз- никновения проблем с Крымом была готова привести в состоя- ние боевой готовности свои ядерные силы. Основной посыл фильма – это то, что в нынешней ситуации Россия готова приме- нить ядерные силы и будет от- стаивать свои интересы вплоть до ядерного конфликта [20]. Только итог такого конфликта будет – взаимное гарантирован- ное ядерное уничтожение. А теперь ответим на второй вопрос, заданный в начале ста- тьи – зачем делаются подобные безответственные заявления. Ответ простой – для оказания психологического давления на США и другие страны НАТО, чтобы реализовать далеко иду- щие геополитические претензии российского руководства. Чем это грозит Украине? Российское руководство добивается, чтобы страны НАТО не стали помогать Украине в отражении россий- ской агрессии, оно также запуги- вает руководство и народ Украи- ны, с целью сломить их волю к сопротивлению. Дабы «патриоты России» гордились, а «супоста- ты» боялись. Путин не собирает- ся начинать ядерную войну с США. Он просто блефует, как игрок в покер. Но это очень опас- ная игра. Что касается грандиозных планов российской программы вооружений до 2020 г, то они не будут выполнены. Экономические санкции За- пада вызвали в 2014-2015 годах падение цены на нефть и умень- шение курса рубля, что привело к снижению ВВП России. С учё- том расходов на войну с Украи- ной на Донбассе и операцию в Сирии, это вызвало уменьшение военного бюджета, в т.ч. расхо- дов на перевооружение. Однако рост мировых цен на нефть в 2016 г (с 30 долл. за баррель до 55 долл.) способствовал стабилиза- ции финансового сектора. В на- чале 2016 г доллар стоил 83,6 руб., а к концу года – 60 руб., что улучшило состояние федераль- ного бюджета. На этом фоне про- гноз для российской экономики на 2 года при текущем уровне не- фтяных цен (50-55 долл.) выгля- дит вполне оптимистично: рост в пределах 1%, инфляция на уров- не 4-5%, снижение дефицита бюджета, относительно стабиль- ный курс рубля. Но отсталость производ- ственных мощностей ОПК, не- хватка квалифицированных ка- дров и отсутствие из-за эмбарго Запада важных зарубежных ком- плектующих (в первую очередь, элементной базы) не позволит выпустить запланированное ко- личество вооружений СЯС. Про- грамма ГПВ-2020 и в этой части будет сорвана. Уже сейчас она
  • 66.
    66 корректируется, например число запланированныхк поставке до 2020 г РПК СН «Борей» было уменьшено с 10 до 8. В своё время Советский Союз уже ввязывался в гонку воору- жений с Западом и вёл афган- скую войну. Чем всё это кончи- лось – общеизвестно. СССР распался. Если руководство Рос- сии не одумается и не прекратит противостояние почти со всем миром – Российскую федерацию ждёт такой же конец. ЛИТЕРАТУРА 1. Киселёв: «Россия реально способна превратить США в ради- оактивный пепел» // https://www. youtube.com/watch?v=ld7Br84Pslw 2. Состояние стратегических сил // http://russianforces.org/rus/ current/ 3. Есин В. Носители мира: стратегические ядерные силы // http://army-news.ru/2015/02/ nositeli-mira-strategicheskie- yadernye-sily/ 4. Литовкин В. Азанов Р. Стра- тегический аргумент России // http://special.tass.ru/armiya-i- opk/3880368 5. Ракетные войска стратеги- ческого назначения/РВСН РФ / http://www.milkavkaz.net/2015/12/ raketnye-vojska-strategicheskogo- naznacheniya.html 6. Стратегический ракетный комплекс Р-36М2 Воевода (15П018М) с МБР 15А18М // http:// rbase.new-factoria.ru/missile/ wobb/15a18m/15a18m.shtml 7. Стратегический ракетный комплекс УР-100Н УТТХ с раке- той 15А35 // http://rbase.new- f a c t o r i a . r u / m i s s i l e / wobb/15a35/15a35.shtml 8. Межконтинентальная бал- листическая ракета Тополь (РС- 12М) // http://rbase.new-factoria.ru/ missile/wobb/topol/topol.shtml 9. Межконтинентальная бал- листическая ракета 15Ж65 Тополь-М (РС-12М2) // http:// rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/ topol_m/topol_m.shtml 10. МОБИЛЬНЫЙ РАКЕТ- НЫЙ КОМПЛЕКС «ЯРС» // http:// nevskii-bastion.ru/complex-yars/ 11. Софронов И. У «Ярсов» тормозит завод // http://www. kommersant.ru/doc/3187370 12. Источники: проблема с за- меной поставщика оборудования для «Ярсов» носит надуманный характер // https://rns.online/ military/Istochniki-problema-s- z a m e n o i - p o s t a v s c h i k a - oborudovaniya-dlya-Yarsov-nosit- nadumannii-harakter-2017-01-10/ 13. НОВАЯ ТЯЖЁЛАЯ МБР «САРМАТ» ДЛЯ РОССИЙСКИХ РСВН // http://bastion-karpenko.ru/ UR-100XXX_01/ 14. МИНОБОРОНЫ БУДЕТ ЕЖЕНЕДЕЛЬНО СЛЕДИТЬ ЗА СОЗДАНИЕМ НОВЫХ РАКЕТ НА «КРАСМАШЕ» // http://forum.
  • 67.
    67 militaryparitet.com/viewtopic. php?id=12528 15. РС-26 Рубеж /Авангард – KY-26 / SS-X-31 // http:// militaryrussia.ru/blog/topic-430 16. БЖРК Баргузин // http:// militaryrussia.ru/blog/topic-738. html 17. СПРН и оборона // http:// russianforces.org/rus/sprn/ 18. Есин В. Носители мира: стратегические ядерные силы, ч.2 // http://army-news. r u / 2 0 1 5 / 0 2 / n o s i t e l i - m i r a - strategicheskie-yadernye-sily- ch-2/ 19. NI сравнил ядерное оружие России и США // http:// korrespondent.net/world/3675087- NI-sravnyl-yadernoe-oruzhye- rossyy-y-ssha 20. Политолог: «Весь фильм о Крыме был снят ради одной фра- зы» // http://www.pravda.ru/news/ expert/16-03-2015/1252609- Dmitriy_Solonnikov-0/