1. «Реалізація моделі
особистісно орієнтованої моделі навчання
на уроках світової літератури»
(Опис досвіду роботи)
Мудрак Л.В.,
вчитель ІІ категорії
світової літератури
Первомайської ЗОШ І – ІІІ ст. №1
2. І.ВСТУП. АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСВІДУ.
Сьогодні на вчителя літератури суспільством покладена важлива місія: бути
посередником між дорослими членами суспільства та учнями. Основним
завданням професійної діяльності вважаю допомогу дитині у формуванні її
індивідуальності, виокремленні з колективу та бажанні співпрацювати та
співіснувати в цьому ж колективі. Життя висунуло суспільний запит на
виховання творчої особистості, здатної самостійно мислити, пропонувати
оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення. Тому орієнтиром
змісту освіти є розвиток особистості.
ІІ. НАУКОВО – ТЕОРЕТИЧНА БАЗА.
Одним із принципів реалізації Державної Національної програми «Освіта»
(Україна - XXI століття) є гуманізація освіти, що полягає в утвердженні людини
як найвищої соціальної цінності, у найповнішому розкритті її здібностей та
задоволенні різноманітних освітніх потреб. У навчальному процесі
впровадження цього принципу передбачає перехід від монологу викладача до
його діалогу з учнем, рівноправне, доброзичливе спілкування всіх його
учасників, максимальне врахування можливостей і природних задатків дитини,
визнання її гідності, створення умов для самопізнання й самореалізації кожної
дитини.
Вихідні положення цієї проблеми сформульовано у працях В.
Сухомлинського, К. Ушинського, А.Макаренка.
Розвитку особистості способом виявлення рівня здібностей дитини
присвятили дослідження психологи К.О.Абульханова-Славська, В.В.Давидов,
В.О.Моляко, Л.М.Проколієнко, І.С.Якиманська, О.Г.Асмолов, В.В.Столін,
В.О.Татенко, Т.М.Титаренко, які підтверджують позитивну роль творчості у
стимулюванні пізнавальних інтересів учнів, дослідницької активності, здатності
до знаходження оригінальних рішень та прогнозування.
3. Особистісно орієнтована методика успішно утверджується в практиці
сучасних учителів-новаторів: Н.Беліва, О.Наєнко, В.Мележик, Г.Бітківської,
Л.Фурсова, О.Ніколенко, Л.Мірошниченко.
ІІІ. ТЕХНОЛОГІЧНЕ ПІДГРУНТЯ.
Кожна сфера діяльності держави турбується про поповнення кадрами ,
підготовку спеціалістів на майбутнє, і лише в освіті є унікальна можливість
розпочати фахову підготовку майбутнього педагога з 10 – 11 років ( а якщо
пощастить, то і шести!). Зробити це можна, запросивши учня до творчої
майстерні уроку як повноправного учасника та співавтора. Саме тому вважаю
доцільним працювати над проблемою «Реалізація моделі особистісно
орієнтованого навчання на уроках світової літератури ».
Мета і завдання особистісно орієнтованого навчання полягають в створенні
максимально сприятливих умов для розвитку і саморозвитку особистості учня,
виявленні та активному використанні його індивідуальних особливостей у
навчальній діяльності.
Немає нездібних, бездарних чи лінивих дітей, бо у кожної людини є задатки
до певного виду діяльності. Але ці нахили у кожної людини різні.
В.О. Сухомлинський відзначав, що у однієї дитини потік думок тече
бурхливо, стрімко народжуючи все нові і нові образи, а в іншої – як широка,
повноводна, могутня, таємнича в своїх глибинах, але повільна ріка.
І хоча сплеск уваги до цього підходу в педагогіці сьогодні трохи стих,
значення головного фактору особистісно орієнтованого навчання – суб’єктний
досвід життєдіяльності, набутий дитиною до школи в конкретних умовах сім’ї,
соціокультурного оточення, в процесі сприймання та розуміння нею світу людей
та речей – залишається актуальним та набуває нового значення з впровадженням
нового Державного стандарту базової загальної середньої освіти. (Додаток 2)
Основні принципи особистісно орієнтованого навчання:
• індивідуалізація навчання;
4. • максимальне наближення навчального матеріалу до реалій життя;
• принцип спіралевидної будови навчального матеріалу дозволяє
повертатися до раніше вивченого і розглядати його всебічно на
більш складному рівні, що дає можливість слабшим учням
закріпити, а сильнішим поглибити знання.
Завдання особистісно орієнтованої освіти – створення умов для
повноцінного розвитку таких функцій учня:
• здатність до вибору;
• вміння рефлексувати, оцінювати своє життя;
• пошук сенсу життя, творчість;
• формування образу «Я»;
• відповідальність;
• автономність.
ІV. СУТНІСТЬ ДОСВІДУ.
На кожному уроці ставлю за мету створити необхідний емоційний фон
доброзичливості, взаєморозуміння, співпраці: це уважне, привітне ставлення до
учнів, залучення до планування занять, створення ситуацій взаємного навчання,
позитивна оцінка досягнень, діалогічне спілкування; у своїй діяльності
враховую інтереси і цінності дитини, стимулюю її ініціативу, заохочую всі її
творчі прояви.
Особистісно орієнтоване навчання передбачає контроль не тільки рівня
засвоєння зовнішнього змісту предмета, а й змісту внутрішнього (умінь,
навичок, способів діяльності, особистісного розвитку учня). Учень постійно
знаходиться в ситуації вибору (змісту освіти, темпу, виду завдань, способу
опрацювання матеріалу). Зіставлення досягнутого результату із запланованим,
досягнутого й початкового рівнів розвитку є основою для оцінки.
5. Технологія особистісно орієнтованого уроку, за С.І.Подмазіним, передбачає,
що учень, перетворюючись на суб’єкта навчальної діяльності, має оволодіти її
основними етапами :
орієнтація визначення мети проектування організація
реалізація контроль оцінка
Реалізація ключового питання роботи ефективно поєднується з іншими
інноваційними технологіями – інтерактивною( «Так чи ні», «Викинути зайве»,
обговорення відеозаписів), методикою критичного мислення( «Твір –
п’ятихвилинка», «Вільне письмо», «Методика взаємних запитань», «Дуель
запитань»), проблемного навчання (прийом створення проблемної ситуації,
завдання з помилками).
Головне у викладанні літератури – навчити школярів глибоко особистісно
сприймати художній твір. А для цього потрібно створити оптимальні умови для
активізації творчої діяльності учнів у процесі роботи з художнім текстом.
Софія Русова закликала: «Дайте дитині виявити свою дуже і дуже
елементарну творчість, і вона в неї буде все більше розвиватися, дайте їй
матеріал, розвивайте уявлення дитини, і її творчі сили будуть зміцнюватися».
Урок літератури в ідеалі – своєрідний майданчик для самопізнання і
самовираження школярів. Учителеві потрібно створити такі умови, за яких
читач захотів би докласти додаткових зусиль, а текст зміг би виявити свої
можливості.
В якості стратегічної педагогічної лінії обрано діалогічну, тому в організації
навчально-виховної діяльності молодших школярів надаю перевагу ігровим
методикам, підлітків – евристичним (частково - пошуковим) та проблемно-
пошуковим методам, старшокласників – дослідницьким, спрямованим на
створення самостійного продукту вивчення твору.
Використання ІКТ дозволяє інтенсифікувати інформаційну взаємодію між
суб’єктами інформаційно-комунікативного середовища.
6. Під час настановчо – мотиваційного уроку та уроку вивчення життєпису
письменника використовую власні та створені учнями творчі роботи
( програми MICROSOFT POWER POINT, PUBLISHER, MOVIE MAKE).
Матеріал конструюється так, щоб отримати чітку послідовність змісту, щоб
кожен наступний крок був логічним продовженням попереднього, поглиблював
інформаційну насиченість уроку. Перед переглядом ставлю класу ряд запитань,
на які учні знаходять відповіді, слухаючи однокласників, котрі готували
випереджальне домашнє завдання. Під час вивчення історико-літературних епох
у 9 класі акцентується увага учнів на взаємозв’язку історичних подій,
літератури, мистецтва. Презентації, створені учнями, «Античність – колиска
європейської культури», «Загальна характеристика доби Відродження»,
«Просвітництво» сприяють поглибленому сприйняттю художнього твору,
формуванню цілісного уявлення про історико-культурні умови певної доби,
створенню емоційної атмосфери . Як елемент здоров’язбережувальної технології
– використання знань учнів, отриманих на уроках історії – між предметні
зв’язки. Крім того, ІКТ дозволяють структурувати складний теоретичний
матеріал в логічні групи, відвідувати віртуальні музеї, презентувати поетичний
твір через виконання автора, майстрів художнього слова, використовувати
суміжні види мистецтв, наприклад, кіно, полегшують сприйняття понять з теорії
літератури тощо.
Компаративний аналіз дає змогу усвідомити взаємозв’язок і взаємодію
національних літератур, готує до аналізу та порівняння художніх явищ. Саме на
уроці компаративного аналізу встановлюються і розглядаються типологічні
зв’язки між двома творами різнонаціональних літератур, наприклад, «Енеїдою»
Вергілія та однойменною поемою І. Котляревського; комедіями Мольєра
«Міщанин-шляхтич» та І.Карпенка-Карого «Мартин Боруля» тощо. Учні
аналізують подібності та відмінності в цих творах на рівні теми, сюжету,
системи образів, поетики та жанрової специфіки. Вони не здійснюють
докладний аналіз, а зосереджують увагу на розгляді найсуттєвіших елементів,
7. розкриваючи причинно-наслідкові зв’язки виявлених паралелей та відмінностей
двох художніх явищ. Найефективнішим засобом в моїй роботі є складання
порівняльних таблиць, діаграми Венна, в яких систематизується необхідна
інформація про компоненти двох порівнюваних елементів.
Методист М.О.Рибникова писала: «Викладання є мистецтво, а не ремесло – у
цьому корінь учительської справи. Випробувати десять методів і обрати свій,
передивлятися десять підручників і не дотримуватися жодного неухильно – ось
єдиний можливий шлях викладання. Весь час винаходити, вимагати,
удосконалювати – ось єдиний курс учительського робочого життя».
Серед різноманіття активних методів навчання виділилась група найбільш
прийнятних , які в переважній більшості використовуються спільнотою
вчителів. Опанувавши основні, шукаю способи розширення та вдосконалення
цих напрямів. Наприклад, «Асоціації на дошці» проводжу у вигляді
«прямокутника»: на дошці малюю прямокутник і записую на ньому основне
поняття («Казка»); учні повинні назвати синоніми, антоніми , прикметники і
дієслова, що, на їхню думку, пов’язані з даним поняттям. Всі вони записуються
на відповідних сторонах фігури. Коли асоціації закінчуються, пропоную учням з
кожної групи відібрати по три найхарактерніших. Із відібраними асоціаціями
відбувається подальша робота.
Подібні завдання сприяють розвитку творчих здібностей, можливостей учнів,
бо вони не тільки ґрунтуються на матеріалі конкретних спостережень учнів над
текстом творів, але і будять фантазію, активізують мислення.
«Мозковий штурм» застосовується під час мотивації питань, пов’язаних із
пошуком шляхів вирішення проблем, а не з усвідомленням змісту понять.
Основним змістом, що вивчається на уроці, є моральні цінності та орієнтації,
тому доцільно використовувати метод «Альтернатива». На робочій картці
записана певна проблема і ряд альтернативних пропозицій щодо її вирішення.
Кожен учень самостійно повинен обрати тільки одну із запропонованих
альтернатив і пояснити свій вибір.
8. Найбільш специфічним для вивчення літератури є метод творчого читання,
який полягає в активізації художнього сприймання, художніх переживань, у
формуванні засобами мистецтва художніх нахилів та здібностей школярів.
Читання художнього твору докорінно відрізняється від читання текстів іншого
типу – наукових чи публіцистичних. Визначила завдання своєї роботи: навчити
дітей читати книгу, підготувати читача, котрий яскраво відчуватиме і критично
мислити. Читання під музику підвищує увагу до слова, ритму, фрази, дає
поштовх уяві читача, викликає емоційне співпереживання.
На пропедевтичному етапі організувати роботу з підручником допомагає
прийом «На смак і колір». По ходу пояснення нового матеріалу учням
пропонується вибір завдань, наприклад, зробити зошитову сторінку «тексту з
дірками», переписати «на точність» частину тексту з підручника, який читають.
Один з прийомів «Спіймай помилку» , який привчає дітей миттєво
реагувати на помилки, передбачає не тільки підготовку завдання вчителем.
Пропоную учням підготувати домашнє завдання у формі складеного
невеличкого оповідання на тему, в якому навмисно допущено не менше п’яти
помилок. На уроці учень читає перед класом свій твір, а завдання слухачів –
помітити та виправити помилки.
Подібні завдання сприяють розвитку творчих здібностей, можливостей учнів,
бо вони не тільки ґрунтуються на матеріалі конкретних спостережень учнів над
текстом творів, але і будять фантазію, активізують мислення.
В своїй роботі використовую різні форми навчальної діяльності.
Диференціація на різних етапах уроку дозволяє підвищити інтерес до навчання,
розвиває працездатність, відчуття власної значущості, а також відбувається
інтелектуальний ріст кожного учня у відповідності з його навчальними
можливостями.
Наприклад, при вивченні казок Ш.Перро, братів Грімм чи при вивченні теми
«Усна народна творчість» використовую як картки індивідуальних завдань, так і
для групової та колективної роботи:
9. • Знайти уривки в тексті, в яких автор змальовує мачуху та її дочок з
усмішкою. Дати короткі назви епізодам, записати їх в зошити.
• Скласти казку за темою «Що сталося б, якби скалок чарівного дзеркала
залетів до нас в клас?»
• Написати листа казкарю, в якому розповісти про свої враження від казки,
поставити питання, які виникли після прочитання твору.
• Відповісти на запитання за допомогою прислів’я тощо.
• Скласти свої загадки про олівець, портфель, пенал тощо.
Індивідуальна форма роботи сприяє виявленню вміння учня працювати
самостійно, визначати труднощі у засвоєнні матеріалу, сприяє виробленню
самостійності, відповідальності учнів, отриманню реальної картини рівня
засвоєння матеріалу кожним учнем. Зважаючи на очікуваний результат
використовую такі завдання:
• Запропонувати власний початок або кінець казки.
• Доповнити твір епізодом, діалогом героїв тощо.
• Створити словесний портрет героя, який найбільше сподобався.
• Знайти спільні риси між вивченими творами світової та української
літератур.
• Скласти запитання до вікторини за твором, кросворд.
Важливою ланкою кожного уроку є контрольно-оцінювальний етап, на
якому здійснюється рефлексія – усвідомлення пройденого шляху,
збирання в загальну скарбничку обдуманого, зрозумілого кожним. Її
завдання – щоб учень не просто пішов з уроку із зафіксованим
результатом, а вибудував смисловий ланцюжок, зміг порівняти способи і
методи, застосовувані іншими, зі своїми.
10. V. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Результативність роботи та рівень навчальних досягнень учнів можна
представити у вигляді узагальнюючої діаграми, де вимальовується стабільна
картина спільної роботи з класом, починаючи з 5-го .
Традиційним стало проведення літературних ігор в рамках предметних
тижнів. Це і «Aqua - бій», і «Античні символи»; тематичні уроки, присвячені
ювілейним датам літературного календаря.
Не знижується читацька активність учнів як користувачів шкільної
бібліотеки, найбільш енергійні – Сахарова Юлія, Менчій Софія - знаходяться в
самостійному пошуку та розширенню меж літератури власних вподобань.
Лешковят Ольга, Бігун Вікторія, Ширяєва Анастасія займаються в гуртку
виразного читання при Первомайському ДЮЦНВ.
Щорічно учні є активними учасниками всеукраїнського конкурсу знавців
російської мови «Лукоморье» (Сокуренко Андрій, Важоха Владислав, Візняк
Ярослав, Лазанова Аліна, Коробко Яна).
З 2011 року – керівник шкільного методичного об’єднання вчителів –
словесників.
Найбільшим власним досягненням вважаю подолання скептично –
недовірливого ставлення до процесу шкільного навчання та підвищення власної
самооцінки ( здобуття ІІ місця у ІІ етапі всеукраїнської шкільної олімпіади зі
світової літератури) Менчій Софії – дитини з незвичайним та самостійним
поглядом на сучасний світ, яка не втомлюється заперечувати свою
обдарованість, стверджуючи: «Я – звичайна!»
11. Використана література:
1. Белей Н.І. Викладання зарубіжної літератури за особистісно орієнтованою
методикою// Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2001. - №9.
2. Булава О.П. Творчі роботи учнів про «живі речі» // Всесвітня література в
СНЗУ. – 2011. - №4.
3. Ковтун Н. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української
літератури//Рідна школа. – 2011. - №1-2.
4. Подмазін С.І. Особистісно-зорієнтована освіта: соціально-філософське
дос-
лідження / С.І. Подмазін. – Х., 2000.
5. Фасоля А.М. Особистісно орієнтоване навчання: ціле покладання,
рефлексія, оцінка//Українська мова та література. – 2004. - №7.
6. Якиманская И.С. Технология личностно-ориентированного образования. –
М.:Сентябрь, 2000.
7. А.І. Богосвятська. Реалізація моделі особистісно орієнтованого навчання
на уроках світової літератури// Зарубіжна література в школах України. – 2013. -
№4.
8. І.Бех. Психологічний супровід особистісно орієнтованого виховання//
Початкова школа – 2003 р. - №3.
9. Шуляр В.І. Сучасний урок літератури: технологічні моделі/ В.І.Шуляр. –
Миколаїв: Вид-во ЧДУ імені Петра Могили, 2009.
10. Ситченко А. Методика викладання літератури: термінологічний словник/
Анатолій Ситченко, Василь Шуляр, Володимир Гладишев/ за ред. проф.
А.Л.Ситченка. – К. :Видавничий Дім «Ін Юре», 2008.
