SlideShare a Scribd company logo
1 of 8
Download to read offline
1
ПОХІДНА ТА ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ
Тема: Границя функції в точці.
Повторити:
− Окіл точки.
− Границя функції.
− Неперервність функції.
Розглянемо функції та їх графіки:
f1(x) = x+3; f2(x) =
3
92
−
−
x
x
; f3(x) =



=
≠+
3якщо,2
3якщо,3
x
xx
D(f1) = R D(f2) = (-∞; 3)U(3;+∞) D(f3) = R
Нехай х ≈ 3 з точністю до 0,1, тобто | х - 3 | < 0,1.
Отже х ∈ (2,9; 3,1) – це окіл точки 3.
Вважаємо, що х змінюється неперервно, хоча може не існувати в одній із точок, наприклад х = 3.
Спостерігаючи за f1(x), f2(x), f3(x) при х з околу точки 3 можна побачити, що для всіх х ≠ 3 з околу
точки 3 f1(x)= 6, f2(x) = 6, f3(x) = 6.
Якщо значення х належить δ-околу точки 3 (δ = 0,1; δ = 0,01;…), то кажуть, що х наближається
(прямує) до 3, і записують х → 3. Тоді f1(x)→ 6, f2(x) → 6, f3(x) → 6.
В такому випадку кажуть, що функції f1(x), f2(x), f3(x) мають границю в точці 3, яка дорівнює 6 і
записують так:
6)(lim 1
0
=
→
xf
x
6)(lim 2
0
=
→
xf
x
6)(lim 3
0
=
→
xf
x
6)3(lim
0
=+
→
x
x
6
3
9
lim
2
0
=
−
−
→ x
x
x
6)3(lim
0
=+
→
x
x
Число b називається границею функції y = f(x) для х→а або в точці а, якщо для будь-
якого числа ε > 0 існує число δ(ε) > 0, що як тільки виконується умова |x - a| < δ, то
виконується і нерівність |f(x) - b| < ε.
Символічно це записують так: bxf
ax
=
→
)(lim
Змістовно цей запис означає таке: якщо значення аргументу беруться все ближче і ближче до
значення х = а, то значення функції все менше і менше відрізняється від граничного значення b.
Властивості границі неперервної функції:
1. Якщо bxf
x
=
→
)(lim
0
, то b – єдине.
2. СС
ax
=
→
lim , С = const.
3. )()(lim afxf
ax
=
→
.
Основні теореми про границі:
Теорема 1. (границя суми (різниці))
)(lim)(lim))()((lim xgxfxgxf
axaxax →→→
±=±
2
Теорема 2. (границя добутку)
)(lim)(lim))()((lim xgxfxgxf
axaxax →→→
⋅=⋅
Наслідок. )(lim))((lim xfCxfC
axax →→
⋅=⋅
Теорема 3. (границя частки)
0)(lim,
)(lim
)(lim
)(
)(
lim ≠=
→
→
→
→
xg
xg
xf
xg
xf
ax
ax
ax
ax
Питання для самоконтролю.
1. Що називається границею функції?
2. Як записується границя функції в точці?
3. Які властивості границі неперервної функції ви знаєте?
4. Назвіть основні теореми про границі.
Тема: Похідна функції.
Повторити:
− Математичне моделювання.
Часто буває так, що розв′язуючи задачі різні за змістом, ми приходимо до однієї і тієї самої
математичної моделі.
Особливість математики як науки полягає в тому, що вона розробляє способи оперування з тією
чи іншою математичною моделлю, яку потім використовують спеціалісти інших галузей знань.
Ви вчитеся працювати з багатьма математичними моделями – рівняннями, нерівностями,
системами рівнянь, системами нерівностей і т.д.
Ми переходимо до вивчення принципово нової математичної моделі.
Розглянемо дві різні задачі: фізичного і геометричного змісту, в процесі розв′язування яких саме і
виникає нова математична модель.
Задача про миттєву швидкість прямолінійного руху матеріальної точки.
Нехай матеріальна точка рухається по прямій. Закон руху задано формулою S = S(t), де t – час,
S(t) – положення матеріальної точки на прямій у момент часу t по відношенню до початку відліку.
Потрібно знайти швидкість руху матеріальної точки в момент часу t.
Розв′язання.
Нехай матеріальна точка в момент часу t була в точці А (див.мал.)
і пройшла шлях ОА = S(t).
Надамо аргументу t приросту ∆t і розглянемо ситуацію в момент
часу t + ∆t. Координата матеріальної точки зміниться, вона перебуватиме в точці В, пройшовши
шлях від початку відліку ОВ = S(t+∆t). Тоді за час ∆t матеріальна точка переміститься з точки А в
точку В, пройшовши шлях ∆S = S(t+∆t) - S(t) (АВ = ОВ - ОА). АВ = ∆S, ∆S – приріст шляху, ∆t –
приріст часу.
Шлях ∆S матеріальна точка проходить за час ∆t. Тоді середня швидкість vc на відрізку АВ буде
визначатись за формулою
t
S
vc
∆
∆
= . За умови, що ∆t→0, значення середньої швидкості буде
прямувати до значення швидкості в точці А, тобто в момент часу t.
Швидкість руху в даний момент часу називається миттєвою швидкістю.
Це можна пояснити ще так:
миттєва швидкість – це середня швидкість руху за проміжок часу [t; t+∆t] за умови, коли
∆t → 0.
Тоді c
t
vtv
0
lim)(
→∆
= . Звідси слідує, що
t
S
tv
t ∆
∆
=
→∆ 0
lim)(
3
Поняття про дотичну до плоскої кривої.
Розглянемо січну до деякої кривої (див.мал.).
m – крива, КМ – січна. Нехай точка К – фіксована, а точка М –
рухається до т.К по кривій m. При такому русі січна буде
змінювати своє положення.
Часто буває так, що в цьому процесі можна виявити пряму, яка
являє собою деяке граничне положення січної коли точка М
зближається з точкою К. Таку пряму називають дотичною до
кривої m в т.К.
Задача про дотичну до плоскої кривої.
Нехай дано графік функції y = f(x) (див.мал.). На графіку вибрано точку А(х0; f(x0)) через яку
проведено невертикальну дотичну. Потрібно знайти кутовий коефіцієнт дотичної.
Розв′язання.
Відомо, що дотична – це пряма y = kx + b, яка
проходить через точку А(х0; у0). Положення цієї прямої
визначається кутовим коефіцієнтом k = tg α, де α – це
кут між прямою і додатним напрямом осі Ох.
Надамо аргументу х0 приросту ∆х і розглянемо точку
М графіка з абсцисою (х0 + ∆х). Ордината точки М
дорівнює f(x0 + ∆х).
Кутовий коефіцієнт січної АМ визначається за
формулою
x
y
kсіч
∆
∆
= , ∆у = f(x0 + ∆x) – f(x0).
З трикутника АВМ – прямокутного: АВ = ∆х, МВ = ∆у, маємо βtg
x
y
=
∆
∆
. Якщо ∆х → 0, то точка М
буде наближатись до точки А по кривій. Тоді січ
x
дот kk
0
lim
→∆
= . Звідси слідує, що
ktgtg
x
y
k
xx
дот ===
∆
∆
=
→∆→∆
αβ
00
limlim
Висновок:
Ці дві задачі привели в процесі розв’язування до однієї і тієї самої математичної моделі – границі
відношення приросту функції ∆у до приросту аргумента ∆х, за умови коли приріст аргумента
прямує до нуля.
Багато задач з фізики, хімії, економіки та інших наук приводять у процесі їх розв′язування до такої
самої моделі. Розглянемо цю нову математичну модель.
Нехай функція y = f(x) визначена в точці х та в деякому її околі. Надамо аргументу х приросту ∆х,
(але так, щоб не вийти з заданого околу). Знайдемо відповідний приріст функції ∆у і розглянемо
відношення
x
y
∆
∆
.
Границю відношення приросту функції ∆у до приросту аргументу ∆х (якщо вона існує),
коли приріст аргументу прямує до нуля (∆х→0), називають похідною функції у = f(x) в
точці х.
Позначення: f′(x), y′
Отже )(lim
0
xf
x
y
x
′=
∆
∆
→∆
або y
x
y
x
′=
∆
∆
→∆ 0
lim
Розглянуті на початку задачі розкривають відповідно механічний і геометричний зміст похідної
функції: v(t) = S′(t) і k = f′(x)
4
Алгоритм знаходження похідної для функції у =f(х)
1. Зафіксувати значення аргументу х0, обчислити значення функції f(х0).
2. Надати аргументу х0 приросту ∆х, перейти в нову точку х = х0 + ∆х, обчислити значення
функції в цій точці f(x) = f(x0 + ∆х).
3. Знайти приріст функції ∆у = f(x0 + ∆х) – f(x0).
4. Скласти відношення
x
y
∆
∆
.
5. Обчислити границю
x
y
x ∆
∆
→∆ 0
lim . Ця границя і є похідною функції у =f(х) в точці х0.
Знаходження похідної для функції називається диференціюванням функції.
Функція називається диференційованою в точці, якщо вона має похідну в цій точці.
Функція диференційована на проміжку, якщо вона має похідну в кожній точці цього проміжку.
Вираз
x
xfxxf
x
y
∆
−∆+
=
∆
∆ )()( 00
називають середньою швидкістю зміни функції на
проміжку [x0; x0+∆х].
Відомо, що дотичною до графіка функції є пряма, задана рівнянням y = kx + b. Рівняння дотичної
до графіка функції в заданій точці можна визначити за допомогою похідної згідно формули:
y = f(xo) + f′(xo)(x - xo)
Виведення рівняння дотичної до графіка функції
Отже, дотичною до кривої, яка є графіком деякої функції у = f(x), є пряма, задана рівнянням
у = kx + b. Використаємо похідну для визначення рівняння дотичної, яка проходить через задану
точка графіка функції y = f(x).
Нехай А(хо; уо) – точка дотику дотичної до кривої графіка. Це означає, що координати цієї точки
задовольняють рівняння дотичної, тобто уо = kxо + b. Врахувавши, що yo = f(xo) і k = f′(xo),
одержимо рівність f(xo) = f′(xo)⋅ xo+b. Звідси b = f(xo) - f′(xo)⋅ xo. Підставимо k і b у рівняння
у = kx + b. Тоді y = f′(xo)x + f (xo) - f′(xo)⋅ xo.
y = f (xo) + f′(xo)(x - xo)
Одержана рівність називається рівнянням дотичної.
Питання для самоконтролю.
1. Наведіть приклад задач, що приводять до поняття похідної?
2. Що називають похідною функції?
3. Який механічний зміст похідної?
4. Який геометричний зміст похідної?
5. Що таке диференціювання?
6. Яка функція називається диференційованою в точці? на проміжку?
7. Як визначити середню швидкість зміни функції?
8. Як за допомогою похідної встановити рівняння дотичної?
5
Тема: Похідні елементарних функцій. Правила диференціювання.
Для визначення похідних елементарних функцій використовують формули диференціювання.
Формули диференціювання
1) С′=0; 8) (ax
)′= ax
⋅ lna
2) х′=1; 9) (ex
)′= ex
;
3) (xn
)′=nxn-1
; 10) (sin x)′=cos x;
4) 2
11
xx
−=
′






; 11) (cos x)′=-sin x;
5) ( ) x
x
2
1
=
′
; 12) (tg x)′=
x2
cos
1
;
6) (ln x)′=
x
1
; 13) (ctg x)′=
x2
sin
1
− ;
7) ( ) e
x
x aa log
1
log ⋅=
′
; 14) (kx + b)′=k.
Для визначення похідних користуються такими правилами:
Правило 1. Якщо функції u(x) і v(x) мають похідні в точці х, то і функція u(x) ± v(x) має похідну в
цій точці, причому
(u(x) ± v(x))′= u′(x) ± v′(x)
Правило 2. Якщо функції u(x) і v(x) мають похідні в точці х, то і функція u(x)⋅ v(x) має похідну в
цій точці, причому
(u(x)⋅ v(x))′= u′(x)⋅ v(x)+ u(x)⋅ v′(x)
Наслідок 1. Сталий множник можна винести за знак похідної:
(с⋅ u(x))′= с⋅ u′(x)
Наслідок 2. Похідна добутку з трьох множників визначається за формулою
(f1⋅f2⋅f3)′= ′′′ ⋅⋅+⋅⋅+⋅⋅
132231321
fffffffff
Правило 3. Якщо в точці х функції u(x) і v(x) мають похідну і v(x)≠0, то функція
)(
)(
xv
xu
має похідну
в цій точці, причому
)(
)()()()(
)(
)(
2
xv
xvxuxvxu
xv
xu ′⋅−⋅′
=
′






Питання для самоконтролю.
1. Чому дорівнює похідна суми функцій?
2. Чому дорівнює похідна різниці функцій?
3. Чому дорівнює похідна добутку двох функцій?
4. Чому дорівнює похідна частки двох функцій?
6
Тема: Похідна складеної функції.
При диференціюванні зустрічаються функції, аргументом яких є інші функції. Такі функції
називають складеними функціями. Щоб визначити похідну для таких функцій, користуються
наступним правилом.
Нехай y = f(g(x)) – складена функція.
f(g) – зовнішня функція
g(x) – внутрішня функція
Правило 4. Якщо g(x) має похідну в точці х, а функція f(g) має похідну у відповідній точці g(x), то
складена функція у = f(g(x)) має похідну в цій точці, причому
y′ = f′(g(x))⋅ g′(x)
Наближені обчислення
На практиці похідну застосовують при обчисленні коренів, степенів, значень тригонометричних
функцій малих кутів і т.д.
Наближені обчислення виконують за формулою:
f(x) ≈ f (xo) + f′(xo)∆x
З даної формули виведено такі формули наближених обчислень:
1) хх ∆+≈∆+
2
1
11 3) (1 + ∆х)п
≈ 1 + п∆х
2) х
пх
х
ххх
п
пп
∆⋅+≈∆+ , )(хf
пх
хп
′= 4) (х + ∆х)п
≈ хп
+ п⋅хп-1
⋅∆х
Питання для самоконтролю.
1. Як визначити похідну складеної функції?
2. Яка функція є складеною?
Тема: Ознаки сталості, зростання й спадання функції.
В процесі дослідження функції потрібно встановити проміжки її зростання і спадання. Таке
дослідження можна провести за допомогою похідної. Для цього використовують відповідні
ознаки.
Достатня ознака зростання функції
Якщо f′(x)>0 в кожній точці деякого інтервалу, то функція f зростає на цьому інтервалі.
Достатня ознака спадання функції
Якщо f′(x)<0 в кожній точці деякого інтервалу, то функція f спадає на цьому інтервалі.
Дослідити проміжки зростання і спадання функції можна за таким алгоритмом:
1) Визначити похідну f′(x) для функції y = f(x).
2) Утворити рівняння f′(x)=0 і розв′язати його.
3) Отримані значення х позначити на числовій прямій, утворивши інтервали.
4) Дослідити знак похідної f′(x) на кожному з утворених інтервалів.
Встановивши знак похідної на кожному інтервалі, ми таким чином визначимо інтервали зростання
і спадання функції.
Внутрішні точки області визначення функції, в яких похідна дорівнює нулю називаються
стаціонарними, а точки, в яких похідна не існує – критичними.
Питання для самоконтролю.
1. Назвіть ознаки зростання і спадання функції?
2. Як встановити інтервали зростання і спадання функції?
3. Які точки називаються стаціонарними? критичними?
7
Тема: Екстремуми функції.
Стаціонарні і критичні точки відіграють важливу роль у побудові графіка функції, тому що в цих
точках можуть бути точки екстремуму функції.
За теоремою Ферма:
якщо точка хо є точкою екстремуму функції f і в цій точці існує похідна f′, то f′(xо)= 0.
Отже в точках екстремуму похідна функції дорівнює нулю.
Ознака максимуму функції
Якщо функція f неперервна в точці хо, а f′(x)>0 на інтервалі (а; хо) і f′(x)<0 на інтервалі (хо; b), то
точка хо є точкою максимуму функції f.
Отже, якщо похідна функції в точці хо змінює знак з "+" на "–", то хо – точка максимуму.
Ознака мінімуму функції
Якщо функція f неперервна в точці хо, а f′(x)<0 на інтервалі (а; хо) і f′(x)>0 на інтервалі (хо; b), то
точка хо є точкою мінімуму функції f.
Отже, якщо похідна функції в точці хо змінює знак з "–" на "+", то хо – точка мінімуму.
Питання для самоконтролю.
1. Як визначити точку максимуму функції?
2. Як визначити точку мінімуму функції?
Загальна схема дослідження функції
1) Знайти область визначення функції.
2) Знайти точки перетину графіка з координатними осями.
3) Дослідити функцію на періодичність, парність і непарність.
4) Визначити проміжки знакосталості функції.
5) Знайти інтервали монотонності функції.
6) Знайти екстремальні точки функції.
7) На основі дослідження побудувати графік функції.
8
Тема: Найбільше і найменше значення функції на проміжку.
Нехай на проміжку [a; b] задана неперервна функція y = f(x). Тоді серед множини значень такої
функції є найбільше і найменше числа. Ці числа і називаються найбільшим і найменшим
значеннями функції на даному проміжку.
Щоб знайти найбільше (найменше) значення неперервної функції на інтервалі [a; b], потрібно
знайти значення функції в критичних точках, які належать даному інтервалу, і порівняти їх із
значеннями функції на кінцях цього інтервалу. Найбільше (найменше) число серед утвореної
множини значень функції і буде найбільшим (найменшим) її значенням на інтервалі [a; b].
Запис найбільшого значення функції на проміжку [a; b]: )(max
];[
xf
ba
Запис найменшого значення функції на проміжку [a; b]: )(min
];[
xf
ba
Питання для самоконтролю.
1. Як визначити найбільше значення функції на інтервалі [a; b]?
2. Як визначити найменше значення функції на інтервалі [a; b]?

More Related Content

What's hot

Границя і неперервність функції
Границя і неперервність функціїГраниця і неперервність функції
Границя і неперервність функціїFormula.co.ua
 
Визначений інтеграл та його геометричний зміст
Визначений інтеграл та його геометричний змістВизначений інтеграл та його геометричний зміст
Визначений інтеграл та його геометричний змістFormula.co.ua
 
Основи диференціального та інтегрального числення. Диференціальні рівняння
Основи диференціального та інтегрального числення. Диференціальні рівнянняОснови диференціального та інтегрального числення. Диференціальні рівняння
Основи диференціального та інтегрального числення. Диференціальні рівнянняFormula.co.ua
 
лекція6
лекція6лекція6
лекція6cit-cit
 
Тема 3. Тригонометричні функції
Тема 3. Тригонометричні функціїТема 3. Тригонометричні функції
Тема 3. Тригонометричні функціїЮра Марчук
 
практичне заняття 27
практичне заняття 27практичне заняття 27
практичне заняття 27cit-cit
 
презентація похідна та її застосуванняLjh
презентація   похідна та її застосуванняLjhпрезентація   похідна та її застосуванняLjh
презентація похідна та її застосуванняLjhalextoybabyoneandfor
 
практ 1 копия
практ 1   копияпракт 1   копия
практ 1 копияcit-cit
 
Похідна. Фізичний і геометричний зміст похідної
Похідна. Фізичний і геометричний зміст похідноїПохідна. Фізичний і геометричний зміст похідної
Похідна. Фізичний і геометричний зміст похідноїFormula.co.ua
 
фкз лекція 9
фкз лекція 9фкз лекція 9
фкз лекція 9cit-cit
 
лекц2 невизн інт
лекц2 невизн інтлекц2 невизн інт
лекц2 невизн інтcit-cit
 
Частинні похідні функції двох змінних
Частинні похідні функції двох зміннихЧастинні похідні функції двох змінних
Частинні похідні функції двох зміннихOksana Bryk
 
Боярська ЗОШ І-ІІІ ст.№1 Овчиннікова О.Й. "Не лякайтесь слова аркус"
Боярська ЗОШ І-ІІІ ст.№1 Овчиннікова О.Й. "Не лякайтесь слова аркус"Боярська ЗОШ І-ІІІ ст.№1 Овчиннікова О.Й. "Не лякайтесь слова аркус"
Боярська ЗОШ І-ІІІ ст.№1 Овчиннікова О.Й. "Не лякайтесь слова аркус"Katherina Telesh
 
лекция тригонометричні функції
лекция тригонометричні функціїлекция тригонометричні функції
лекция тригонометричні функціїscool54dpua
 

What's hot (20)

Pohidna sam robota_2020
Pohidna sam robota_2020Pohidna sam robota_2020
Pohidna sam robota_2020
 
Границя і неперервність функції
Границя і неперервність функціїГраниця і неперервність функції
Границя і неперервність функції
 
Urok 03 l
Urok 03 lUrok 03 l
Urok 03 l
 
Urok 01 l
Urok 01 lUrok 01 l
Urok 01 l
 
Визначений інтеграл та його геометричний зміст
Визначений інтеграл та його геометричний змістВизначений інтеграл та його геометричний зміст
Визначений інтеграл та його геометричний зміст
 
Urok 13 z
Urok 13 zUrok 13 z
Urok 13 z
 
Основи диференціального та інтегрального числення. Диференціальні рівняння
Основи диференціального та інтегрального числення. Диференціальні рівнянняОснови диференціального та інтегрального числення. Диференціальні рівняння
Основи диференціального та інтегрального числення. Диференціальні рівняння
 
лекція6
лекція6лекція6
лекція6
 
Тема 3. Тригонометричні функції
Тема 3. Тригонометричні функціїТема 3. Тригонометричні функції
Тема 3. Тригонометричні функції
 
практичне заняття 27
практичне заняття 27практичне заняття 27
практичне заняття 27
 
презентація похідна та її застосуванняLjh
презентація   похідна та її застосуванняLjhпрезентація   похідна та її застосуванняLjh
презентація похідна та її застосуванняLjh
 
практ 1 копия
практ 1   копияпракт 1   копия
практ 1 копия
 
Похідна. Фізичний і геометричний зміст похідної
Похідна. Фізичний і геометричний зміст похідноїПохідна. Фізичний і геометричний зміст похідної
Похідна. Фізичний і геометричний зміст похідної
 
Urok 07 z
Urok 07 zUrok 07 z
Urok 07 z
 
фкз лекція 9
фкз лекція 9фкз лекція 9
фкз лекція 9
 
лекц2 невизн інт
лекц2 невизн інтлекц2 невизн інт
лекц2 невизн інт
 
Функція
ФункціяФункція
Функція
 
Частинні похідні функції двох змінних
Частинні похідні функції двох зміннихЧастинні похідні функції двох змінних
Частинні похідні функції двох змінних
 
Боярська ЗОШ І-ІІІ ст.№1 Овчиннікова О.Й. "Не лякайтесь слова аркус"
Боярська ЗОШ І-ІІІ ст.№1 Овчиннікова О.Й. "Не лякайтесь слова аркус"Боярська ЗОШ І-ІІІ ст.№1 Овчиннікова О.Й. "Не лякайтесь слова аркус"
Боярська ЗОШ І-ІІІ ст.№1 Овчиннікова О.Й. "Не лякайтесь слова аркус"
 
лекция тригонометричні функції
лекция тригонометричні функціїлекция тригонометричні функції
лекция тригонометричні функції
 

Similar to Tema 5

лекція 5
лекція 5лекція 5
лекція 5cdecit
 
презентація похідна та її застосуванняLjh
презентація   похідна та її застосуванняLjhпрезентація   похідна та її застосуванняLjh
презентація похідна та її застосуванняLjhalextoybabyoneandfor
 
лекція 1 ряди фурье
лекція 1 ряди фурьелекція 1 ряди фурье
лекція 1 ряди фурьеcit-cit
 
Рівняння дотичної до графіка функції
Рівняння дотичної до графіка функціїРівняння дотичної до графіка функції
Рівняння дотичної до графіка функціїNina Shestak
 
Інтегральне числення. Диференціальні рівняння
Інтегральне числення. Диференціальні рівнянняІнтегральне числення. Диференціальні рівняння
Інтегральне числення. Диференціальні рівнянняАлександр Руденко
 
практ.зан. 1. степеневі ряди
практ.зан. 1.  степеневі рядипракт.зан. 1.  степеневі ряди
практ.зан. 1. степеневі рядиcit-cit
 
лекція 7.ряди фурє 2_пі
лекція 7.ряди фурє 2_пілекція 7.ряди фурє 2_пі
лекція 7.ряди фурє 2_піcit-cit
 
практ заняття 19
практ заняття 19практ заняття 19
практ заняття 19cit-cit
 
Овчиннікова О.Й. Урок на тему "Не лякайтесь слова аркус"
Овчиннікова О.Й. Урок на тему "Не лякайтесь слова аркус"Овчиннікова О.Й. Урок на тему "Не лякайтесь слова аркус"
Овчиннікова О.Й. Урок на тему "Не лякайтесь слова аркус"Katherina Telesh
 
практичне заняття 5
практичне заняття 5практичне заняття 5
практичне заняття 5cdecit
 
Овчиннікова О.Й. "Дотична до графіка функції"
Овчиннікова О.Й. "Дотична до графіка функції"Овчиннікова О.Й. "Дотична до графіка функції"
Овчиннікова О.Й. "Дотична до графіка функції"Katherina Telesh
 
квадратична функція
квадратична функціяквадратична функція
квадратична функціяTetyana Andrikevych
 
Презентація на тему :"Первісна та невизначений інтеграл"
Презентація на тему :"Первісна та невизначений інтеграл"Презентація на тему :"Первісна та невизначений інтеграл"
Презентація на тему :"Первісна та невизначений інтеграл"Антонина Антонина
 
параметри
параметрипараметри
параметриyahnoluida
 
дослідження функції за допомогою похідної
дослідження функції за допомогою похідноїдослідження функції за допомогою похідної
дослідження функції за допомогою похідноїАлександр Руденко
 
111практичне заняття 2
111практичне заняття 2111практичне заняття 2
111практичне заняття 2cit-cit
 

Similar to Tema 5 (20)

лекція 5
лекція 5лекція 5
лекція 5
 
презентація похідна та її застосуванняLjh
презентація   похідна та її застосуванняLjhпрезентація   похідна та її застосуванняLjh
презентація похідна та її застосуванняLjh
 
Tema 9
Tema 9Tema 9
Tema 9
 
лекція 1 ряди фурье
лекція 1 ряди фурьелекція 1 ряди фурье
лекція 1 ряди фурье
 
Рівняння дотичної до графіка функції
Рівняння дотичної до графіка функціїРівняння дотичної до графіка функції
Рівняння дотичної до графіка функції
 
Інтегральне числення. Диференціальні рівняння
Інтегральне числення. Диференціальні рівнянняІнтегральне числення. Диференціальні рівняння
Інтегральне числення. Диференціальні рівняння
 
практ.зан. 1. степеневі ряди
практ.зан. 1.  степеневі рядипракт.зан. 1.  степеневі ряди
практ.зан. 1. степеневі ряди
 
лекція 7.ряди фурє 2_пі
лекція 7.ряди фурє 2_пілекція 7.ряди фурє 2_пі
лекція 7.ряди фурє 2_пі
 
практ заняття 19
практ заняття 19практ заняття 19
практ заняття 19
 
Овчиннікова О.Й. Урок на тему "Не лякайтесь слова аркус"
Овчиннікова О.Й. Урок на тему "Не лякайтесь слова аркус"Овчиннікова О.Й. Урок на тему "Не лякайтесь слова аркус"
Овчиннікова О.Й. Урок на тему "Не лякайтесь слова аркус"
 
практичне заняття 5
практичне заняття 5практичне заняття 5
практичне заняття 5
 
Neviznacheny integral
Neviznacheny integralNeviznacheny integral
Neviznacheny integral
 
Овчиннікова О.Й. "Дотична до графіка функції"
Овчиннікова О.Й. "Дотична до графіка функції"Овчиннікова О.Й. "Дотична до графіка функції"
Овчиннікова О.Й. "Дотична до графіка функції"
 
квадратична функція
квадратична функціяквадратична функція
квадратична функція
 
Urok 05 l
Urok 05 lUrok 05 l
Urok 05 l
 
Презентація на тему :"Первісна та невизначений інтеграл"
Презентація на тему :"Первісна та невизначений інтеграл"Презентація на тему :"Первісна та невизначений інтеграл"
Презентація на тему :"Первісна та невизначений інтеграл"
 
параметри
параметрипараметри
параметри
 
функція
функціяфункція
функція
 
дослідження функції за допомогою похідної
дослідження функції за допомогою похідноїдослідження функції за допомогою похідної
дослідження функції за допомогою похідної
 
111практичне заняття 2
111практичне заняття 2111практичне заняття 2
111практичне заняття 2
 

More from Юра Марчук (20)

Pro MS PowerPoint 2007
Pro MS PowerPoint 2007Pro MS PowerPoint 2007
Pro MS PowerPoint 2007
 
Peretvorenia grafikiv
Peretvorenia grafikivPeretvorenia grafikiv
Peretvorenia grafikiv
 
Urok 12 z
Urok 12 zUrok 12 z
Urok 12 z
 
Urok 11 z
Urok 11 zUrok 11 z
Urok 11 z
 
Urok 08 09_z
Urok 08 09_zUrok 08 09_z
Urok 08 09_z
 
Urok 06 b
Urok 06 bUrok 06 b
Urok 06 b
 
Urok 05 b
Urok 05 bUrok 05 b
Urok 05 b
 
Urok 04 b
Urok 04 bUrok 04 b
Urok 04 b
 
Urok 02 l
Urok 02 lUrok 02 l
Urok 02 l
 
Urok 04 z
Urok 04 zUrok 04 z
Urok 04 z
 
Tema 12
Tema 12Tema 12
Tema 12
 
Urok 03 z
Urok 03 zUrok 03 z
Urok 03 z
 
Urok 03 b
Urok 03 bUrok 03 b
Urok 03 b
 
Urok 02 z
Urok 02 zUrok 02 z
Urok 02 z
 
Urok 02 b
Urok 02 bUrok 02 b
Urok 02 b
 
Urok 01 b
Urok 01 bUrok 01 b
Urok 01 b
 
Urok 01 z
Urok 01 zUrok 01 z
Urok 01 z
 
Do atest tema11
Do atest tema11Do atest tema11
Do atest tema11
 
Tema 11
Tema 11Tema 11
Tema 11
 
Tema 10
Tema 10Tema 10
Tema 10
 

Recently uploaded

upd.18-04-UA_REPORT_MEDIALITERAСY_INDEX-DM_23_FINAL.pdf
upd.18-04-UA_REPORT_MEDIALITERAСY_INDEX-DM_23_FINAL.pdfupd.18-04-UA_REPORT_MEDIALITERAСY_INDEX-DM_23_FINAL.pdf
upd.18-04-UA_REPORT_MEDIALITERAСY_INDEX-DM_23_FINAL.pdfssuser54595a
 
О.Духнович - пророк народної правди. Біографія
О.Духнович - пророк народної правди. БіографіяО.Духнович - пророк народної правди. Біографія
О.Духнович - пророк народної правди. БіографіяAdriana Himinets
 
Відкрита лекція на тему «Біологічний захист рослин у теплицях»
Відкрита лекція на тему «Біологічний захист рослин у теплицях»Відкрита лекція на тему «Біологічний захист рослин у теплицях»
Відкрита лекція на тему «Біологічний захист рослин у теплицях»tetiana1958
 
Р.Шеклі "Запах думки". Аналіз оповідання
Р.Шеклі "Запах думки". Аналіз оповіданняР.Шеклі "Запах думки". Аналіз оповідання
Р.Шеклі "Запах думки". Аналіз оповіданняAdriana Himinets
 
Відкрита лекція на тему «Контроль бур'янів в посівах соняшника»
Відкрита лекція на тему «Контроль бур'янів в посівах соняшника»Відкрита лекція на тему «Контроль бур'янів в посівах соняшника»
Відкрита лекція на тему «Контроль бур'янів в посівах соняшника»tetiana1958
 

Recently uploaded (8)

upd.18-04-UA_REPORT_MEDIALITERAСY_INDEX-DM_23_FINAL.pdf
upd.18-04-UA_REPORT_MEDIALITERAСY_INDEX-DM_23_FINAL.pdfupd.18-04-UA_REPORT_MEDIALITERAСY_INDEX-DM_23_FINAL.pdf
upd.18-04-UA_REPORT_MEDIALITERAСY_INDEX-DM_23_FINAL.pdf
 
О.Духнович - пророк народної правди. Біографія
О.Духнович - пророк народної правди. БіографіяО.Духнович - пророк народної правди. Біографія
О.Духнович - пророк народної правди. Біографія
 
Віртуальна виставка нових надходжень 2-24.pptx
Віртуальна виставка нових надходжень 2-24.pptxВіртуальна виставка нових надходжень 2-24.pptx
Віртуальна виставка нових надходжень 2-24.pptx
 
Віртуальна виставка «Аграрна наука України у виданнях: історичний аспект»
Віртуальна виставка «Аграрна наука України у виданнях: історичний аспект»Віртуальна виставка «Аграрна наука України у виданнях: історичний аспект»
Віртуальна виставка «Аграрна наука України у виданнях: історичний аспект»
 
Її величність - українська книга презентація-огляд 2024.pptx
Її величність - українська книга презентація-огляд 2024.pptxЇї величність - українська книга презентація-огляд 2024.pptx
Її величність - українська книга презентація-огляд 2024.pptx
 
Відкрита лекція на тему «Біологічний захист рослин у теплицях»
Відкрита лекція на тему «Біологічний захист рослин у теплицях»Відкрита лекція на тему «Біологічний захист рослин у теплицях»
Відкрита лекція на тему «Біологічний захист рослин у теплицях»
 
Р.Шеклі "Запах думки". Аналіз оповідання
Р.Шеклі "Запах думки". Аналіз оповіданняР.Шеклі "Запах думки". Аналіз оповідання
Р.Шеклі "Запах думки". Аналіз оповідання
 
Відкрита лекція на тему «Контроль бур'янів в посівах соняшника»
Відкрита лекція на тему «Контроль бур'янів в посівах соняшника»Відкрита лекція на тему «Контроль бур'янів в посівах соняшника»
Відкрита лекція на тему «Контроль бур'янів в посівах соняшника»
 

Tema 5

  • 1. 1 ПОХІДНА ТА ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ Тема: Границя функції в точці. Повторити: − Окіл точки. − Границя функції. − Неперервність функції. Розглянемо функції та їх графіки: f1(x) = x+3; f2(x) = 3 92 − − x x ; f3(x) =    = ≠+ 3якщо,2 3якщо,3 x xx D(f1) = R D(f2) = (-∞; 3)U(3;+∞) D(f3) = R Нехай х ≈ 3 з точністю до 0,1, тобто | х - 3 | < 0,1. Отже х ∈ (2,9; 3,1) – це окіл точки 3. Вважаємо, що х змінюється неперервно, хоча може не існувати в одній із точок, наприклад х = 3. Спостерігаючи за f1(x), f2(x), f3(x) при х з околу точки 3 можна побачити, що для всіх х ≠ 3 з околу точки 3 f1(x)= 6, f2(x) = 6, f3(x) = 6. Якщо значення х належить δ-околу точки 3 (δ = 0,1; δ = 0,01;…), то кажуть, що х наближається (прямує) до 3, і записують х → 3. Тоді f1(x)→ 6, f2(x) → 6, f3(x) → 6. В такому випадку кажуть, що функції f1(x), f2(x), f3(x) мають границю в точці 3, яка дорівнює 6 і записують так: 6)(lim 1 0 = → xf x 6)(lim 2 0 = → xf x 6)(lim 3 0 = → xf x 6)3(lim 0 =+ → x x 6 3 9 lim 2 0 = − − → x x x 6)3(lim 0 =+ → x x Число b називається границею функції y = f(x) для х→а або в точці а, якщо для будь- якого числа ε > 0 існує число δ(ε) > 0, що як тільки виконується умова |x - a| < δ, то виконується і нерівність |f(x) - b| < ε. Символічно це записують так: bxf ax = → )(lim Змістовно цей запис означає таке: якщо значення аргументу беруться все ближче і ближче до значення х = а, то значення функції все менше і менше відрізняється від граничного значення b. Властивості границі неперервної функції: 1. Якщо bxf x = → )(lim 0 , то b – єдине. 2. СС ax = → lim , С = const. 3. )()(lim afxf ax = → . Основні теореми про границі: Теорема 1. (границя суми (різниці)) )(lim)(lim))()((lim xgxfxgxf axaxax →→→ ±=±
  • 2. 2 Теорема 2. (границя добутку) )(lim)(lim))()((lim xgxfxgxf axaxax →→→ ⋅=⋅ Наслідок. )(lim))((lim xfCxfC axax →→ ⋅=⋅ Теорема 3. (границя частки) 0)(lim, )(lim )(lim )( )( lim ≠= → → → → xg xg xf xg xf ax ax ax ax Питання для самоконтролю. 1. Що називається границею функції? 2. Як записується границя функції в точці? 3. Які властивості границі неперервної функції ви знаєте? 4. Назвіть основні теореми про границі. Тема: Похідна функції. Повторити: − Математичне моделювання. Часто буває так, що розв′язуючи задачі різні за змістом, ми приходимо до однієї і тієї самої математичної моделі. Особливість математики як науки полягає в тому, що вона розробляє способи оперування з тією чи іншою математичною моделлю, яку потім використовують спеціалісти інших галузей знань. Ви вчитеся працювати з багатьма математичними моделями – рівняннями, нерівностями, системами рівнянь, системами нерівностей і т.д. Ми переходимо до вивчення принципово нової математичної моделі. Розглянемо дві різні задачі: фізичного і геометричного змісту, в процесі розв′язування яких саме і виникає нова математична модель. Задача про миттєву швидкість прямолінійного руху матеріальної точки. Нехай матеріальна точка рухається по прямій. Закон руху задано формулою S = S(t), де t – час, S(t) – положення матеріальної точки на прямій у момент часу t по відношенню до початку відліку. Потрібно знайти швидкість руху матеріальної точки в момент часу t. Розв′язання. Нехай матеріальна точка в момент часу t була в точці А (див.мал.) і пройшла шлях ОА = S(t). Надамо аргументу t приросту ∆t і розглянемо ситуацію в момент часу t + ∆t. Координата матеріальної точки зміниться, вона перебуватиме в точці В, пройшовши шлях від початку відліку ОВ = S(t+∆t). Тоді за час ∆t матеріальна точка переміститься з точки А в точку В, пройшовши шлях ∆S = S(t+∆t) - S(t) (АВ = ОВ - ОА). АВ = ∆S, ∆S – приріст шляху, ∆t – приріст часу. Шлях ∆S матеріальна точка проходить за час ∆t. Тоді середня швидкість vc на відрізку АВ буде визначатись за формулою t S vc ∆ ∆ = . За умови, що ∆t→0, значення середньої швидкості буде прямувати до значення швидкості в точці А, тобто в момент часу t. Швидкість руху в даний момент часу називається миттєвою швидкістю. Це можна пояснити ще так: миттєва швидкість – це середня швидкість руху за проміжок часу [t; t+∆t] за умови, коли ∆t → 0. Тоді c t vtv 0 lim)( →∆ = . Звідси слідує, що t S tv t ∆ ∆ = →∆ 0 lim)(
  • 3. 3 Поняття про дотичну до плоскої кривої. Розглянемо січну до деякої кривої (див.мал.). m – крива, КМ – січна. Нехай точка К – фіксована, а точка М – рухається до т.К по кривій m. При такому русі січна буде змінювати своє положення. Часто буває так, що в цьому процесі можна виявити пряму, яка являє собою деяке граничне положення січної коли точка М зближається з точкою К. Таку пряму називають дотичною до кривої m в т.К. Задача про дотичну до плоскої кривої. Нехай дано графік функції y = f(x) (див.мал.). На графіку вибрано точку А(х0; f(x0)) через яку проведено невертикальну дотичну. Потрібно знайти кутовий коефіцієнт дотичної. Розв′язання. Відомо, що дотична – це пряма y = kx + b, яка проходить через точку А(х0; у0). Положення цієї прямої визначається кутовим коефіцієнтом k = tg α, де α – це кут між прямою і додатним напрямом осі Ох. Надамо аргументу х0 приросту ∆х і розглянемо точку М графіка з абсцисою (х0 + ∆х). Ордината точки М дорівнює f(x0 + ∆х). Кутовий коефіцієнт січної АМ визначається за формулою x y kсіч ∆ ∆ = , ∆у = f(x0 + ∆x) – f(x0). З трикутника АВМ – прямокутного: АВ = ∆х, МВ = ∆у, маємо βtg x y = ∆ ∆ . Якщо ∆х → 0, то точка М буде наближатись до точки А по кривій. Тоді січ x дот kk 0 lim →∆ = . Звідси слідує, що ktgtg x y k xx дот === ∆ ∆ = →∆→∆ αβ 00 limlim Висновок: Ці дві задачі привели в процесі розв’язування до однієї і тієї самої математичної моделі – границі відношення приросту функції ∆у до приросту аргумента ∆х, за умови коли приріст аргумента прямує до нуля. Багато задач з фізики, хімії, економіки та інших наук приводять у процесі їх розв′язування до такої самої моделі. Розглянемо цю нову математичну модель. Нехай функція y = f(x) визначена в точці х та в деякому її околі. Надамо аргументу х приросту ∆х, (але так, щоб не вийти з заданого околу). Знайдемо відповідний приріст функції ∆у і розглянемо відношення x y ∆ ∆ . Границю відношення приросту функції ∆у до приросту аргументу ∆х (якщо вона існує), коли приріст аргументу прямує до нуля (∆х→0), називають похідною функції у = f(x) в точці х. Позначення: f′(x), y′ Отже )(lim 0 xf x y x ′= ∆ ∆ →∆ або y x y x ′= ∆ ∆ →∆ 0 lim Розглянуті на початку задачі розкривають відповідно механічний і геометричний зміст похідної функції: v(t) = S′(t) і k = f′(x)
  • 4. 4 Алгоритм знаходження похідної для функції у =f(х) 1. Зафіксувати значення аргументу х0, обчислити значення функції f(х0). 2. Надати аргументу х0 приросту ∆х, перейти в нову точку х = х0 + ∆х, обчислити значення функції в цій точці f(x) = f(x0 + ∆х). 3. Знайти приріст функції ∆у = f(x0 + ∆х) – f(x0). 4. Скласти відношення x y ∆ ∆ . 5. Обчислити границю x y x ∆ ∆ →∆ 0 lim . Ця границя і є похідною функції у =f(х) в точці х0. Знаходження похідної для функції називається диференціюванням функції. Функція називається диференційованою в точці, якщо вона має похідну в цій точці. Функція диференційована на проміжку, якщо вона має похідну в кожній точці цього проміжку. Вираз x xfxxf x y ∆ −∆+ = ∆ ∆ )()( 00 називають середньою швидкістю зміни функції на проміжку [x0; x0+∆х]. Відомо, що дотичною до графіка функції є пряма, задана рівнянням y = kx + b. Рівняння дотичної до графіка функції в заданій точці можна визначити за допомогою похідної згідно формули: y = f(xo) + f′(xo)(x - xo) Виведення рівняння дотичної до графіка функції Отже, дотичною до кривої, яка є графіком деякої функції у = f(x), є пряма, задана рівнянням у = kx + b. Використаємо похідну для визначення рівняння дотичної, яка проходить через задану точка графіка функції y = f(x). Нехай А(хо; уо) – точка дотику дотичної до кривої графіка. Це означає, що координати цієї точки задовольняють рівняння дотичної, тобто уо = kxо + b. Врахувавши, що yo = f(xo) і k = f′(xo), одержимо рівність f(xo) = f′(xo)⋅ xo+b. Звідси b = f(xo) - f′(xo)⋅ xo. Підставимо k і b у рівняння у = kx + b. Тоді y = f′(xo)x + f (xo) - f′(xo)⋅ xo. y = f (xo) + f′(xo)(x - xo) Одержана рівність називається рівнянням дотичної. Питання для самоконтролю. 1. Наведіть приклад задач, що приводять до поняття похідної? 2. Що називають похідною функції? 3. Який механічний зміст похідної? 4. Який геометричний зміст похідної? 5. Що таке диференціювання? 6. Яка функція називається диференційованою в точці? на проміжку? 7. Як визначити середню швидкість зміни функції? 8. Як за допомогою похідної встановити рівняння дотичної?
  • 5. 5 Тема: Похідні елементарних функцій. Правила диференціювання. Для визначення похідних елементарних функцій використовують формули диференціювання. Формули диференціювання 1) С′=0; 8) (ax )′= ax ⋅ lna 2) х′=1; 9) (ex )′= ex ; 3) (xn )′=nxn-1 ; 10) (sin x)′=cos x; 4) 2 11 xx −= ′       ; 11) (cos x)′=-sin x; 5) ( ) x x 2 1 = ′ ; 12) (tg x)′= x2 cos 1 ; 6) (ln x)′= x 1 ; 13) (ctg x)′= x2 sin 1 − ; 7) ( ) e x x aa log 1 log ⋅= ′ ; 14) (kx + b)′=k. Для визначення похідних користуються такими правилами: Правило 1. Якщо функції u(x) і v(x) мають похідні в точці х, то і функція u(x) ± v(x) має похідну в цій точці, причому (u(x) ± v(x))′= u′(x) ± v′(x) Правило 2. Якщо функції u(x) і v(x) мають похідні в точці х, то і функція u(x)⋅ v(x) має похідну в цій точці, причому (u(x)⋅ v(x))′= u′(x)⋅ v(x)+ u(x)⋅ v′(x) Наслідок 1. Сталий множник можна винести за знак похідної: (с⋅ u(x))′= с⋅ u′(x) Наслідок 2. Похідна добутку з трьох множників визначається за формулою (f1⋅f2⋅f3)′= ′′′ ⋅⋅+⋅⋅+⋅⋅ 132231321 fffffffff Правило 3. Якщо в точці х функції u(x) і v(x) мають похідну і v(x)≠0, то функція )( )( xv xu має похідну в цій точці, причому )( )()()()( )( )( 2 xv xvxuxvxu xv xu ′⋅−⋅′ = ′       Питання для самоконтролю. 1. Чому дорівнює похідна суми функцій? 2. Чому дорівнює похідна різниці функцій? 3. Чому дорівнює похідна добутку двох функцій? 4. Чому дорівнює похідна частки двох функцій?
  • 6. 6 Тема: Похідна складеної функції. При диференціюванні зустрічаються функції, аргументом яких є інші функції. Такі функції називають складеними функціями. Щоб визначити похідну для таких функцій, користуються наступним правилом. Нехай y = f(g(x)) – складена функція. f(g) – зовнішня функція g(x) – внутрішня функція Правило 4. Якщо g(x) має похідну в точці х, а функція f(g) має похідну у відповідній точці g(x), то складена функція у = f(g(x)) має похідну в цій точці, причому y′ = f′(g(x))⋅ g′(x) Наближені обчислення На практиці похідну застосовують при обчисленні коренів, степенів, значень тригонометричних функцій малих кутів і т.д. Наближені обчислення виконують за формулою: f(x) ≈ f (xo) + f′(xo)∆x З даної формули виведено такі формули наближених обчислень: 1) хх ∆+≈∆+ 2 1 11 3) (1 + ∆х)п ≈ 1 + п∆х 2) х пх х ххх п пп ∆⋅+≈∆+ , )(хf пх хп ′= 4) (х + ∆х)п ≈ хп + п⋅хп-1 ⋅∆х Питання для самоконтролю. 1. Як визначити похідну складеної функції? 2. Яка функція є складеною? Тема: Ознаки сталості, зростання й спадання функції. В процесі дослідження функції потрібно встановити проміжки її зростання і спадання. Таке дослідження можна провести за допомогою похідної. Для цього використовують відповідні ознаки. Достатня ознака зростання функції Якщо f′(x)>0 в кожній точці деякого інтервалу, то функція f зростає на цьому інтервалі. Достатня ознака спадання функції Якщо f′(x)<0 в кожній точці деякого інтервалу, то функція f спадає на цьому інтервалі. Дослідити проміжки зростання і спадання функції можна за таким алгоритмом: 1) Визначити похідну f′(x) для функції y = f(x). 2) Утворити рівняння f′(x)=0 і розв′язати його. 3) Отримані значення х позначити на числовій прямій, утворивши інтервали. 4) Дослідити знак похідної f′(x) на кожному з утворених інтервалів. Встановивши знак похідної на кожному інтервалі, ми таким чином визначимо інтервали зростання і спадання функції. Внутрішні точки області визначення функції, в яких похідна дорівнює нулю називаються стаціонарними, а точки, в яких похідна не існує – критичними. Питання для самоконтролю. 1. Назвіть ознаки зростання і спадання функції? 2. Як встановити інтервали зростання і спадання функції? 3. Які точки називаються стаціонарними? критичними?
  • 7. 7 Тема: Екстремуми функції. Стаціонарні і критичні точки відіграють важливу роль у побудові графіка функції, тому що в цих точках можуть бути точки екстремуму функції. За теоремою Ферма: якщо точка хо є точкою екстремуму функції f і в цій точці існує похідна f′, то f′(xо)= 0. Отже в точках екстремуму похідна функції дорівнює нулю. Ознака максимуму функції Якщо функція f неперервна в точці хо, а f′(x)>0 на інтервалі (а; хо) і f′(x)<0 на інтервалі (хо; b), то точка хо є точкою максимуму функції f. Отже, якщо похідна функції в точці хо змінює знак з "+" на "–", то хо – точка максимуму. Ознака мінімуму функції Якщо функція f неперервна в точці хо, а f′(x)<0 на інтервалі (а; хо) і f′(x)>0 на інтервалі (хо; b), то точка хо є точкою мінімуму функції f. Отже, якщо похідна функції в точці хо змінює знак з "–" на "+", то хо – точка мінімуму. Питання для самоконтролю. 1. Як визначити точку максимуму функції? 2. Як визначити точку мінімуму функції? Загальна схема дослідження функції 1) Знайти область визначення функції. 2) Знайти точки перетину графіка з координатними осями. 3) Дослідити функцію на періодичність, парність і непарність. 4) Визначити проміжки знакосталості функції. 5) Знайти інтервали монотонності функції. 6) Знайти екстремальні точки функції. 7) На основі дослідження побудувати графік функції.
  • 8. 8 Тема: Найбільше і найменше значення функції на проміжку. Нехай на проміжку [a; b] задана неперервна функція y = f(x). Тоді серед множини значень такої функції є найбільше і найменше числа. Ці числа і називаються найбільшим і найменшим значеннями функції на даному проміжку. Щоб знайти найбільше (найменше) значення неперервної функції на інтервалі [a; b], потрібно знайти значення функції в критичних точках, які належать даному інтервалу, і порівняти їх із значеннями функції на кінцях цього інтервалу. Найбільше (найменше) число серед утвореної множини значень функції і буде найбільшим (найменшим) її значенням на інтервалі [a; b]. Запис найбільшого значення функції на проміжку [a; b]: )(max ];[ xf ba Запис найменшого значення функції на проміжку [a; b]: )(min ];[ xf ba Питання для самоконтролю. 1. Як визначити найбільше значення функції на інтервалі [a; b]? 2. Як визначити найменше значення функції на інтервалі [a; b]?