SlideShare a Scribd company logo
1 of 10
Практичне заняття 1.
Екстремум. Знаходження найбільшого і найменшого значень неперервної
на відрізку функції. Загальна схема дослідження функції та побудова її
графіка
Екстремум функції
Функція ( )y f x= має в точці c локальний (місцевий) максимум (або
мінімум), якщо існує такий окіл цієї точки, що для усіх x з цього околу
виконується нерівність
( ) ( )f x f c≤ (або ( ) ( )f x f c≥ ).
Точки локального максимуму (mах) і локального мінімуму (min)
називають точками локального екстремуму. Екстремум – властивість локальна,
що характеризує поведінку функції в точці шляхом порівняння її значень зі
значеннями в точках області визначення, прилеглих до даної. Точка екстремуму
повинна бути тільки внутрішньою точкою проміжку і ( )f x у ній повинна бути
обов’язково визначена.
Справедливі такі твердження:
1) необхідна умова існування екстремуму. Якщо функція ( )y f x= має
екстремум у деякій точці с і диференційовна в точці с, то вона дорівнює нулю:
( ) 0f c′ = ;
Аналогічно і для випадку, якщо в точці с функція досягає мінімуму.
Підкреслимо, що це твердження лише необхідною умовою, але
недостатньою. Це означає, що якщо в деякій точці ( ) 0,f c′ = то питання про
існування екстремуму залишається відкритим.
Якщо ж ( ) 0,f c′ ≠ то цього вже досить, щоб стверджувати, що в точці с
екстремуму немає. Розв’язуючи рівняння ( ) 0,f x′ = знаходимо тільки точки, в
яких можливий екстремум.
Точки, в яких похідна функції не існує або перетворюється в
нескінченність, теж можуть виявитися точками екстремуму.
Точки, у яких похідна функції перетворюється в нуль або в нескінченність
або не існує, називаються критичними.
Іншими словами, критичні точки називають точками, підозрілими на
екстремум.
2) достатня умова екстремуму. Якщо функція ( )y f x= неперервна в
деякому інтервалі, що містить критичну точку с, диференційовна в усіх точках
цього проміжку, за винятком, можливо, самої точки с, і при переході зліва
направо через критичну точку похідна ( )f x′ змінює знак із плюса (мінуса) на
мінус (плюс), то в цій точці c функція ( )f x має максимум (мінімум).
Наслідок. Якщо похідна ( )f x′ функції ( )f x , коли x переходить через
критичну точку c зліва направо, не змінює знака, то точка c не є
екстремальною.
Приклад. Дослідити на екстремум функцію ( )
2
.
1
х
у х
х
=
+
Розв’язання. Виконаємо послідовно наступні дії:
1. Знайдемо область визначення функції: 01≠+х , 1−≠х , ( )Dу =
{ ( ) ( ) }+∞−∪−∞−∈ ;11;х .
2. Обчислимо похідну функції:
( )
( ) ( ) ( )
( )
2 22
2
1 1
1 1
х х х хх
у х
х х
′ ′′ + − + 
′ = = = ÷
+ + 
( )
( ) ( )
2 2
2 2
2 1 2
.
1 1
х х х х х
х х
+ − +
=
+ +
3. Знаходимо критичні точки:
1) прирівнюємо похідну до нуля і знаходимо корені рівняння 0=′у ,
( )
2
2
2
0,
1
х х
х
+
=
+
2
2 0,х х+ = 2−=х , 0=х , ( )2
1 0;х + ≠
2) знаходимо значення х , для яких ( )у x′ не існує: ( )
2
1 0,х + = 1.х = −
Тобто маємо три критичні точки 1 2,х = − 2 1x = − і 3 0.х = У точці 1х = −
екстремуму немає, тому що ( )1 .x Dу= − ∉
4. Досліджуємо знак похідної зліва і справа від критичної точки,
обчислюючи значення похідної в деяких точках із кожного з інтервалів, на які
критичні точки розбивають область визначення:
1) ( )3 ; 2 ,x = − ∈ −∞ − ( )
( )
( ) ( )
( )
22
2 2
3
3 2 32 3
0;
41 3 1х
х х
yх
х =−
− + −+
′ = = = >
+ − +
2) ( )
3
2; 1 ,
2
x = − ∈ − −
3
3 0
2
y
 ′ − = − < ÷
 
;
3) ( )
1
1;0 ,
2
x = − ∈ −
1 3
0
2 4
y
 ′ − = − < ÷
 
; 4) ( )1 0; ,x = ∈ +∞ ( )
3
1 0
4
y′ = > .
5. Функція в критичній точці 2х = − досягає максимуму, тому що при
переході зліва направо через точку 2х = − похідна ( )у x′ змінює знак із плюса
на мінус: ( )
2
max
2
2 4.
1 x
x
у у
x =−
= − = = −
+
В критичній точці 0х = функція досягає мінімуму (при переході зліва
направо через точку 0х = похідна ( )у x′ змінює знак із мінуса на плюс):
2
( )
2
min
0
0 0.
1 x
x
у у
x =
= = =
+
6. Заповнюємо таблицю
x ( )2;−∞− 2− ( )2; 1− − ( )1;0− 0 ( )0;+∞
'y + 0 – – 0 +
y 4− 0
max min
Отже, функція на інтервалах ( )2;−∞− та ( )+∞;0 монотонно зростає; на
інтервалах ( )1;2 −− та ( )0;1− монотонно спадає; в точці 2−=х функція має
максимум: ( )max 2 4;у у= − = − в точці 0=х функція має мінімум,
( )min 0 0.у у= =
Приклад. Дослідити на екстремум функцію ( ) 3 35 2
2 5 1.у х х х= − +
Розв’язання. 1. Знайдемо область визначення функції: ( )Dу = ( ){ }; .х∈ −∞ +∞
2. Обчислимо похідну функції: ( ) ( )3 35 2
2 5 1у х х х
′
′ = − + =
5 2
3 32 5 1х х
′ ′   
′= − + ÷  ÷ ÷  ÷
   
2 1
3 3
3
5 2 10 1
2 5 .
3 3 3
х
х х
х
− −
= × − × = ×
3. Знаходимо критичні точки:
1) прирівнюємо похідну до нуля і знаходимо корені рівняння 0=′у :
3
10 1
0
3
х
х
−
× = , 1 0х − = , 1х = , 3
0х ≠ ;
2) знаходимо значення х , для яких ( )у x′ не існує: 3
0х = , ( )0x Dу= ∈ .
Отже, критичні точки: 1 0х = , 2 1х = .
4. Критичні точки поділяють область визначення функції на інтервали
( );0 ,−∞ ( )0;1 та ( )1;+∞ . Досліджуємо вказані інтервали на знак похідної:
1) ( )1 ;0 ,x = − ∈ −∞ ( ) 33
1
10 1 10 1 1 20
1 0
3 3 31х
х
y
х =−
− − −
′ − = × = × = >
−
;
2) ( )
1
0;1 ,
2
x = ∈
3
3
1
11 10 5 22 0
2 3 31
2
y
−
 ′ = × = − < ÷
 
;
3
3) ( )2 1;x = ∈ +∞ , ( ) 3
10
2 0
3 2
y′ = > .
5. В критичній точці 0х = досягає максимуму:
( ) ( )3 35 2
max
0
0 2 5 1 1
x
у у х х
=
= = − + = ,
в критичній точці 1х = – мінімуму:
( ) ( )3 35 2
min
1
1 2 5 1 2.
x
у у х х
=
= = − + = −
6. Заповнюємо таблицю
x ( );0−∞ 0 ( )0;1 1 ( )1;+∞
'y + ∞ – 0 +
y 1 2−
max min
Функція на інтервалах ( );0−∞ , ( )1;+∞ монотонно зростає; на ( )0;1
монотонно спадає; в точці 0х = функція має максимум, ( )max 0 1у у= = ; в точці
1х = – мінімум, ( )min 1 2.у у= = −
Приклад. Дослідити функцію
3 21 5
6 1
3 2
у x x x= − − + на монотонність і
екстремуми.
Розв’язання. Дослідження функції проводиться за схемою:
1. Знайдемо область визначення функції: ( )D y =( ); .−∞ +∞
2. Обчислимо похідну функції: 3 21 5
6 1
3 2
у x x x
′ ′ = − − + = ÷
 
( ) ( ) ( ) ( )3 2 3 21 5 1 5
6 1 6
3 2 3 2
х x x х х х
′ ′    ′ ′′ ′′= − − + = − − = ÷  ÷
   
2 21 5
3 2 6 5 6.
3 2
х x x x= × − × − = − −
3. Знаходимо критичні точки. Прирівнюємо похідну до нуля і обчислюємо
корені рівняння 0:у′ = 2
5 6 0x x− − = , 1 21, 6.х х= − = Зауважимо, що y′ існує
для всіх ( ); .x∈ −∞ +∞
Отже, критичні (стаціонарні) точки: 1 21, 6.х х= − =
4. Досліджуємо знак похідної зліва і справа від критичної точки,
обчислюючи значення похідної в деяких точках кожного з інтервалів, на які
критичні точки розбивають область визначення:
1) ( )2 ; 1 ,х = − ∈ −∞ − ( ) ( ) ( ) ( )
22
22 5 6 | 2 5 2 6xy x x =−′ − = − − = − − − − =
4 10 6 8 0;= + − = >
4
2) ( )0 1;6 ,х = ∈ − ( )0 6 0;y′ = − <
3) ( )7 6; ,х = ∈ +∞ ( )7 8 0.y′ = >
5. Заповнюємо таблицю
x ( ); 1−∞ − 1− ( )1; 6− 6 ( )6; + ∞
'y + 0 – 0 +
y 25
6
53−
max min
( ) ( ) ( ) ( )
3 23 2
max
1
1 5 1 5 25
1 6 1 1 1 6 1 1 ,
3 2 3 2 6x
у у x x x
=−
 
= − = − − + = − − − − − + = ÷
 
( ) 3 2
min
6
1 5
6 6 1 53.
3 2 x
у у x x x
=
 
= = − − + = − ÷
 
Отже, функція
3 21 5
6 1
3 2
у x x x= − − + на інтервалах ( ); 1−∞ − , ( )6;+∞
монотонно зростає; на ( )1;6− монотонно спадає; у точці 1х = − функція має
максимум, ( )max
25
1
6
у у= − = ; у точці 6х = функція має мінімум,
( )min 6 53у у= = − ;
Приклад. Дослідити функцію
( )
2
2 1
1
x
y
x
−
=
−
на монотонність і екстремуми.
Розв’язання. Область визначення функції: ( ) ( ) ( );1 1; .D y = −∞ ∪ + ∞
Обчислимо похідну:
( ) ( )( )
( )
( ) ( )
( )
2
4 3
2 1 2 1 2 1 2 1 2 2 1
1 1
x x x x x
y
x x
− − − − − − −
′ = = =
− − ( ) ( )
3 3
2 2 4 2 2
1 1
x x x
x x
− − + −
=
− −
.
0,y′ = якщо 0;x = y′ невизначена при 1x = . Тобто маємо дві критичні точки
0x = і 1x = . В точці 1x = екстремуму немає, тому що 1x = ( ).D y∉
Розіб’ємо область визначення функції на інтервали критичними точками і
з’ясуємо знак похідної на кожному з них. Результати дослідження заносимо в
таблицю:
x ( ); 0−∞ 0 ( )0;1 ( )1; + ∞
'y – 0 + –
y –1
min
( )
( ) ( )
mіn 2 20
2 1 2 0 1
0 1.
1 0 1x
x
у у
x =
 − × −
 ÷= = = = −
 ÷− − 
5
Отже, функція
( )
2
2 1
1
x
y
x
−
=
−
на інтервалах ( );0−∞ і ( )1;+∞ монотонно
спадає; на ( )0;1 монотонно зростає; у точці 0х = функція має мінімум,
( )mіn 0 1.у у= = −
Знаходження найбільшого і найменшого значень
неперервної на відрізку функції
Правило. Для знаходження найбільшого і найменшого значення функції
( )xf на відрізку [ ];a b треба із значень функції на кінцях відрізка та в
критичних точках, які належать цьому відрізку, вибрати найбільше і найменше.
Приклад. Знайти найбільше і найменше значення функції 4 3
3 4 1y x x= + +
на відрізку [ ]1;2−∈x .
Розв’язання. Знаходимо критичні точки функції:
( ) ( )3 2 2
12 12 12 1y x x x x x′ = + = + ,
( ) 0=′ xy , ( )2
12 1 0x x + = , [ ]1 1 2;1x = − ∈ − , [ ]2 0 2;1x = ∈ − .
Знаходимо ( ) ( ) ( ) ( )2 17, 1 0, 0 1, 1 8.y y y y− = − = = =
Отже, ( )найб 2 17y y= − = , ( )найм 1 0.y y= − =
Опуклість і вгнутість графіка функції
Графік функції ( )xfy = називається вгнутим на деякому інтервалі , якщо
він розміщений вище дотичної, проведеної в будь якій точці цього інтервалу.
Крива функції ( )xfy = називається опуклою на деякому інтервалі, якщо
всі точки кривої лежать нижче від будь якої її дотичної на цьому інтервалі.
Якщо для всіх ( )baх ,∈ функція ( )xfy = має другу похідну, яка
від’ємна для всіх ( )baх ,∈ , тобто ( ) 0<′′ xf , то крива функції опукла на цьому
інтервалі. Якщо ( ) 0>′′ xf для всіх ( )baх ,∈ , то крива ( )xfy = вгнута на цьому
інтервалі.
Точка с, в якій крива змінює опуклість на вгнутість (або навпаки),
називається точкою перегину кривої.
Наступні твердження визначають критерії існування перегину.
Якщо функція ( )xfy = має в околі внутрішньої точки c області визначення
другу неперервну похідну і точка ( )( )cfcM , , що лежить на графіку функції, є
точкою перегину, то ( ) 0=′′ cf .
Дане твердження дозволяє виділити точки, де варто очікувати перегин
графіка функції ( )xfy = , ті точки її області визначення, у яких ( ) .0=′′ xf
Однак безліч точок, підозрілих на перегин, може бути розширене за рахунок
тих, у яких ( )xf ′′ перетворюється в нескінченність або зовсім не існує.
Укажемо достатні умови перегину графіка функції.
Якщо при переході через точку c, підозрілу на перегин графіка функції
( )xfy = , друга похідна змінює знак, то точка графіка ( )( )cfcM , є точкою
перегину графіка функції.
Приклад. Знайдемо точки перегину функції
2
x
ey −
= .
6
Розв’язання. ( ) ( ) ( )24,e2 2x- 22
−=′′−=′ −
xexyxxy x
.
Умова ( ) 0=′′ xy приводить нас до рівняння ,012 2
=−x яке має рішення:
.
2
1
2,1 ±=x
Досліджуємо ці точки , підозрілі на перегин. Очевидно, що
( ) 0>′′ xy для
2
1
−<x і 2
1
>x ; ( ) 0<′′ xy для
1 1
2 2
x− < < ,
отже, для
2
1
−<x і
2
1
>x крива вгнута; для
1 1
2 2
x− < < крива опукла, а
точки графіка 





−
e
M
1
,
2
1
1 і 





e
M
1
,
2
1
2 є точками перегину.
Асимптоти
Поняття асимптот вводиться для кривих, границі яких ідуть у
нескінченність. Це може мати місце, коли функція необмежена або задана на
необмеженому проміжку.
Пряма x = a називається вертикальною асимптотою графіка функції ( )xfy = ,
якщо хоча б один з односторонніх границь
( ) ( )xfxf
axax 00
lim,lim
+→−→ дорівнює ∞+ або ∞− .
Пряма y = b називається горизонтальною асимптотою графіка функції
( )xfy = , якщо
( )
( ) bxf
x
x
=
−∞→
+∞→
lim
.
Пряма y = kx+b називається похилою асимптотою графіка функції ( )xfy =
(рис. 4), якщо
( )
( ) ( )( ) 0lim =+−
+∞→
−∞→
bkxxf
x
x
.
Коефіцієнт k визначається так:
( )
( ) k
x
xf
x
x
=
+∞→
−∞→
lim
.
Знаючи k одержимо:
( )
( )( )kxxfb
x
x
−
+∞→
−∞→
lim=
.
При k =0 будемо мати горизонтальну асимптоту, яка є частинним випадком
похилої асимптоти.
Загальне дослідження функції і побудову її графіка зручно проводити за
такою схемою:
1. Знайти область визначення функції.
2. Вияснити парність, непарність функції, її періодичність.
3. Знайти точки розриву функції і її односторонні границі в цих точках.
4. Знайти точки перетину графіка з осями координат.
5. Знайти точки екстремуму і екстремальні значення.
6. Визначити інтервали зростання і спадання функції.
7. Визначити інтервали опуклості й вгнутості графіка.
8. Знайти точки перегину.
7
9. Визначити асимптоти.
10. Побудувати графік функції, використовуючи попередні результати.
Приклад. Дослідити функцію xxy arctg2−= і побудувати її графік.
Розв’язання.
1. Область визначення функції ( ) { }RxfD ∈= .
2. Функція непарна, так як
( ) ( ) ( ) ( )2arctg 2arctg 2arctgy x x x x x x x y x− = − − − = − + = − − = − .
Неперіодична.
3. Функція неперервна, так як функції xy = і xy arctg2= неперервні.
4. Графік функції проходить через початок координат: 00arctg20,0 =−== yх .
5. ( ) ( )
( )222
2
1
4
;
1
1
x
x
xy
x
x
xy
+
=′′
+
−
=′ .
Знайдемо критичні точки прирівнявши першу похідну до нуля:
1;1;0
1
1
212
2
=−==
+
−
xx
x
x
.
Використовуючи другу похідну, знайдемо, що ( ) 01 <−′′y . Отже при 11 −=x
функція має максимум ( ) 57,01max ≈−y .
При 12 =x функція має мінімум, так як ( ) 01 >′′y , ( ) 57,01min −≈y .
6. ( ) ( ) ( ) ( )2 2
2
3
1) 2 ; 1 , 2 1 1 0;
5х
х y x x
=−
′= − ∈ −∞ − − = − + = >
( ) ( ) ( ) ( )2 2
0
2) 0 1;1 , 0 1 1 1 0;
х
х y x x
=
′= ∈ − = − + = − <
( ) ( ) ( ) ( )2 2
2
3
3) 2 1; , 2 1 1 0.
5х
х y x x
=
′= ∈ +∞ = − + = >
Функція зростає в проміжках ( )1;−∞− і ( )+∞;1 , спадає на ( )1;1− .
7. ( )
( )
0,0
1
4
,0 22
==
+
=′′ x
x
x
xy – критична точка; ( ) ⇒<−′′ 01y функція опукла на
( )0;∞− , ( ) ⇒>′′ 01y вгнута на ( )+∞;0 .
8. Отже, початок координат є точкою перегину графіка функції.
9. Знаходимо похилі асимптоти
( ) 1
arctg2
limlim1 =
−
==
−∞→−∞→ x
xx
x
xf
k
xx
;
( )( ) ( ) π
π
=





−−=−=−=
−∞→−∞→ 2
2arctg2limlim1 xkxxfb
xx
;
1
arctg2
lim2 =
−
=
+∞→ x
xx
k
x
; ( ) π−=−=
+∞→
xb
x
arctg2lim2 .
Отже π−= xy і π+= xy –похилі асимптоти.
8
Рис. 1
10. Проведене дослідження дозволяє побудувати графік функції.
Приклад . Дослідити та побудувати графік функції ln 1
1
x
y
x
= −
−
.
Розв’язання.
Область визначення:
( )
( ) ( )
0 1 0
11
1
1
,0
x
x x
xx
x
x

> − >
⇒ ⇒ ∈ − ∪ +− 
≠ ≠
∞ ∞ ;
точки перетину з осями координат:
ln 1 0
1 1
x x
e x ex e
x x
− = ⇒ = ⇒ = − ⇒
− −
( )1 ,
1
e
x e e x
e
− = − ⇒ =
−
, 0 ;
1
e
M
e
 
 ÷
− 
функція неперіодична, загального вигляду;
розглянемо поведінку функції в точках х=0 та х=1
0
0
lim ln 1 ln0 1
0 1x
y
→−
− 
= − = − = − 
− − 
∞,
0
1 0 1
lim ln 1 ln 1
1 0 1 0
,
x
y
→−
+ 
= − = − = + 
+ − 
∞
х=0, х=1 - вертикальні асимптоти;
( )
1 1 1 1
ln 1 ln ln 1
1 1 1 1
x
y x
x x x x x x
′ ′
   ′ = − = − − = − = − ÷  ÷
− − − −   
1 20, 0, 1y y x x′ ′≠ = ∞ ⇒ = = , де функція не існує.
Маємо інтервал: (-∞; 0) ∪ (1; +∞), в яких ′ <y 0 , тобто в них функція спадає.
Екстремумів функція не має;
( ) ( )
2 2
2
1 1 2 1
1
x
y
x x x x x x
′ ′ − − − ′′ = = = ÷  ÷
− −   −
1
0 2 1 0,
2
y x x′′ = ⇒ − = = ∉ ОДЗ, 0, 1
1 2
y x x′′ = = = ∉∞ ⇒ ОДЗ,
маємо інтервали: (-∞; 0) ∪ (1; +∞).
На інтервалі (-∞; 0) похідна 0y′′ < , отже, крива опукла;
на інтервалі (1; +∞) 0y′′ > ⇒ крива вгнута. Точок перегину не має.
Похилих асимптот не має; х=0, х=1 вертикальні асимптоти.
Знаходимо горизонтальні асимптоти
lim ln 1 ln lim 1 1
1 1x x
x x
x x→± →±∞ ∞
 
− = − = − ÷
− − 
, у= –1- горизонтальна асимптота.
Будуємо графік , рис.2.
9
O 1
y
−1
x
Рис. 2
10

More Related Content

What's hot

дослідження функції за допомогою похідної
дослідження функції за допомогою похідноїдослідження функції за допомогою похідної
дослідження функції за допомогою похідноїАлександр Руденко
 
фкз лекція 9
фкз лекція 9фкз лекція 9
фкз лекція 9cit-cit
 
дослідження функції
дослідження функціїдослідження функції
дослідження функціїyahnoluida
 
лекція6
лекція6лекція6
лекція6cit-cit
 
практ.зан. 1. степеневі ряди
практ.зан. 1.  степеневі рядипракт.зан. 1.  степеневі ряди
практ.зан. 1. степеневі рядиcit-cit
 
лекц2 невизн інт
лекц2 невизн інтлекц2 невизн інт
лекц2 невизн інтcit-cit
 
рівняння, нерівності та їх системи
рівняння, нерівності та їх системирівняння, нерівності та їх системи
рівняння, нерівності та їх системиЮра Марчук
 
Основи диференціального та інтегрального числення. Диференціальні рівняння
Основи диференціального та інтегрального числення. Диференціальні рівнянняОснови диференціального та інтегрального числення. Диференціальні рівняння
Основи диференціального та інтегрального числення. Диференціальні рівнянняFormula.co.ua
 
мпр т 9
мпр т 9мпр т 9
мпр т 9Ivan
 
інтеграл та його застосування
інтеграл та його застосуванняінтеграл та його застосування
інтеграл та його застосуванняЮра Марчук
 
Системы уравнений с двумя переменными
Системы уравнений с двумя переменнымиСистемы уравнений с двумя переменными
Системы уравнений с двумя переменнымиИлья Сыч
 
Графік функції франгмент
Графік функції франгментГрафік функції франгмент
Графік функції франгментAnnaTimohovich
 
практ заняття 19
практ заняття 19практ заняття 19
практ заняття 19cit-cit
 
График уравнения с двумя переменным
График уравнения с двумя переменнымГрафик уравнения с двумя переменным
График уравнения с двумя переменнымИлья Сыч
 

What's hot (20)

Urok 03 l
Urok 03 lUrok 03 l
Urok 03 l
 
Urok 01 l
Urok 01 lUrok 01 l
Urok 01 l
 
дослідження функції за допомогою похідної
дослідження функції за допомогою похідноїдослідження функції за допомогою похідної
дослідження функції за допомогою похідної
 
фкз лекція 9
фкз лекція 9фкз лекція 9
фкз лекція 9
 
дослідження функції
дослідження функціїдослідження функції
дослідження функції
 
лекція6
лекція6лекція6
лекція6
 
Urok 13 z
Urok 13 zUrok 13 z
Urok 13 z
 
практ.зан. 1. степеневі ряди
практ.зан. 1.  степеневі рядипракт.зан. 1.  степеневі ряди
практ.зан. 1. степеневі ряди
 
лекц2 невизн інт
лекц2 невизн інтлекц2 невизн інт
лекц2 невизн інт
 
рівняння, нерівності та їх системи
рівняння, нерівності та їх системирівняння, нерівності та їх системи
рівняння, нерівності та їх системи
 
Основи диференціального та інтегрального числення. Диференціальні рівняння
Основи диференціального та інтегрального числення. Диференціальні рівнянняОснови диференціального та інтегрального числення. Диференціальні рівняння
Основи диференціального та інтегрального числення. Диференціальні рівняння
 
Urok 07 z
Urok 07 zUrok 07 z
Urok 07 z
 
мпр т 9
мпр т 9мпр т 9
мпр т 9
 
Ppp
PppPpp
Ppp
 
інтеграл та його застосування
інтеграл та його застосуванняінтеграл та його застосування
інтеграл та його застосування
 
Системы уравнений с двумя переменными
Системы уравнений с двумя переменнымиСистемы уравнений с двумя переменными
Системы уравнений с двумя переменными
 
Lr4
Lr4Lr4
Lr4
 
Графік функції франгмент
Графік функції франгментГрафік функції франгмент
Графік функції франгмент
 
практ заняття 19
практ заняття 19практ заняття 19
практ заняття 19
 
График уравнения с двумя переменным
График уравнения с двумя переменнымГрафик уравнения с двумя переменным
График уравнения с двумя переменным
 

Similar to практ 1 копия

Овчиннікова О.Й. Урок на тему "Не лякайтесь слова аркус"
Овчиннікова О.Й. Урок на тему "Не лякайтесь слова аркус"Овчиннікова О.Й. Урок на тему "Не лякайтесь слова аркус"
Овчиннікова О.Й. Урок на тему "Не лякайтесь слова аркус"Katherina Telesh
 
Боярська ЗОШ І-ІІІ ст.№1 Овчиннікова О.Й. "Не лякайтесь слова аркус"
Боярська ЗОШ І-ІІІ ст.№1 Овчиннікова О.Й. "Не лякайтесь слова аркус"Боярська ЗОШ І-ІІІ ст.№1 Овчиннікова О.Й. "Не лякайтесь слова аркус"
Боярська ЗОШ І-ІІІ ст.№1 Овчиннікова О.Й. "Не лякайтесь слова аркус"Katherina Telesh
 
Простейшие преобразования графиков функций
Простейшие преобразования графиков функцийПростейшие преобразования графиков функций
Простейшие преобразования графиков функцийИлья Сыч
 
Овчиннікова О.Й. "Дотична до графіка функції"
Овчиннікова О.Й. "Дотична до графіка функції"Овчиннікова О.Й. "Дотична до графіка функції"
Овчиннікова О.Й. "Дотична до графіка функції"Katherina Telesh
 
фкз лекція 11
фкз лекція 11фкз лекція 11
фкз лекція 11cit-cit
 
Презентація на тему :"Первісна та невизначений інтеграл"
Презентація на тему :"Первісна та невизначений інтеграл"Презентація на тему :"Первісна та невизначений інтеграл"
Презентація на тему :"Первісна та невизначений інтеграл"Антонина Антонина
 
Урок ділова гра
Урок ділова граУрок ділова гра
Урок ділова граmetodist_selid
 
лекція4
лекція4лекція4
лекція4cit-cit
 
Тригонометричні функції
Тригонометричні функціїТригонометричні функції
Тригонометричні функціїFormula.co.ua
 
Рівняння дотичної до графіка функції
Рівняння дотичної до графіка функціїРівняння дотичної до графіка функції
Рівняння дотичної до графіка функціїNina Shestak
 
презентація похідна та її застосуванняLjh
презентація   похідна та її застосуванняLjhпрезентація   похідна та її застосуванняLjh
презентація похідна та її застосуванняLjhalextoybabyoneandfor
 
презентація похідна та її застосуванняLjh
презентація   похідна та її застосуванняLjhпрезентація   похідна та її застосуванняLjh
презентація похідна та її застосуванняLjhalextoybabyoneandfor
 
090 похідна
090 похідна090 похідна
090 похіднаjasperwtf
 
тригон. функції
тригон. функціїтригон. функції
тригон. функціїkristina_chepil
 
Квадратное неравенство
Квадратное неравенствоКвадратное неравенство
Квадратное неравенствоИлья Сыч
 
мпр т 8
мпр т 8мпр т 8
мпр т 8Ivan
 

Similar to практ 1 копия (20)

Овчиннікова О.Й. Урок на тему "Не лякайтесь слова аркус"
Овчиннікова О.Й. Урок на тему "Не лякайтесь слова аркус"Овчиннікова О.Й. Урок на тему "Не лякайтесь слова аркус"
Овчиннікова О.Й. Урок на тему "Не лякайтесь слова аркус"
 
Urok 05 l
Urok 05 lUrok 05 l
Urok 05 l
 
Боярська ЗОШ І-ІІІ ст.№1 Овчиннікова О.Й. "Не лякайтесь слова аркус"
Боярська ЗОШ І-ІІІ ст.№1 Овчиннікова О.Й. "Не лякайтесь слова аркус"Боярська ЗОШ І-ІІІ ст.№1 Овчиннікова О.Й. "Не лякайтесь слова аркус"
Боярська ЗОШ І-ІІІ ст.№1 Овчиннікова О.Й. "Не лякайтесь слова аркус"
 
Простейшие преобразования графиков функций
Простейшие преобразования графиков функцийПростейшие преобразования графиков функций
Простейшие преобразования графиков функций
 
Овчиннікова О.Й. "Дотична до графіка функції"
Овчиннікова О.Й. "Дотична до графіка функції"Овчиннікова О.Й. "Дотична до графіка функції"
Овчиннікова О.Й. "Дотична до графіка функції"
 
Функции
ФункцииФункции
Функции
 
фкз лекція 11
фкз лекція 11фкз лекція 11
фкз лекція 11
 
Синус
СинусСинус
Синус
 
Презентація на тему :"Первісна та невизначений інтеграл"
Презентація на тему :"Первісна та невизначений інтеграл"Презентація на тему :"Первісна та невизначений інтеграл"
Презентація на тему :"Первісна та невизначений інтеграл"
 
Урок ділова гра
Урок ділова граУрок ділова гра
Урок ділова гра
 
лекція4
лекція4лекція4
лекція4
 
Тригонометричні функції
Тригонометричні функціїТригонометричні функції
Тригонометричні функції
 
розвязання задачі
розвязання задачірозвязання задачі
розвязання задачі
 
Рівняння дотичної до графіка функції
Рівняння дотичної до графіка функціїРівняння дотичної до графіка функції
Рівняння дотичної до графіка функції
 
презентація похідна та її застосуванняLjh
презентація   похідна та її застосуванняLjhпрезентація   похідна та її застосуванняLjh
презентація похідна та її застосуванняLjh
 
презентація похідна та її застосуванняLjh
презентація   похідна та її застосуванняLjhпрезентація   похідна та її застосуванняLjh
презентація похідна та її застосуванняLjh
 
090 похідна
090 похідна090 похідна
090 похідна
 
тригон. функції
тригон. функціїтригон. функції
тригон. функції
 
Квадратное неравенство
Квадратное неравенствоКвадратное неравенство
Квадратное неравенство
 
мпр т 8
мпр т 8мпр т 8
мпр т 8
 

More from cit-cit

лекція 5
лекція 5лекція 5
лекція 5cit-cit
 
лаборатор. 10
лаборатор. 10лаборатор. 10
лаборатор. 10cit-cit
 
лекція 19
лекція 19лекція 19
лекція 19cit-cit
 
лекція 18
лекція 18лекція 18
лекція 18cit-cit
 
лекція 17
лекція 17лекція 17
лекція 17cit-cit
 
лекція 16
лекція 16лекція 16
лекція 16cit-cit
 
лекція 12
лекція 12лекція 12
лекція 12cit-cit
 
лекція 11
лекція 11лекція 11
лекція 11cit-cit
 
лекція 10
лекція 10лекція 10
лекція 10cit-cit
 
лаборатор. 15
лаборатор. 15лаборатор. 15
лаборатор. 15cit-cit
 
лаборатор. 14
лаборатор. 14лаборатор. 14
лаборатор. 14cit-cit
 
лаборатор. 13
лаборатор. 13лаборатор. 13
лаборатор. 13cit-cit
 
лаборатор. 12
лаборатор. 12лаборатор. 12
лаборатор. 12cit-cit
 
лаборатор. 11
лаборатор. 11лаборатор. 11
лаборатор. 11cit-cit
 
лаборатор. 9
лаборатор. 9лаборатор. 9
лаборатор. 9cit-cit
 
лаборатор. 8
лаборатор. 8лаборатор. 8
лаборатор. 8cit-cit
 
лаборатор. 7
лаборатор. 7лаборатор. 7
лаборатор. 7cit-cit
 
лекція 15 (pdf.io)
лекція 15 (pdf.io)лекція 15 (pdf.io)
лекція 15 (pdf.io)cit-cit
 
лекція 14 (pdf.io)
лекція 14 (pdf.io)лекція 14 (pdf.io)
лекція 14 (pdf.io)cit-cit
 
лекція 13 (pdf.io)
лекція 13 (pdf.io)лекція 13 (pdf.io)
лекція 13 (pdf.io)cit-cit
 

More from cit-cit (20)

лекція 5
лекція 5лекція 5
лекція 5
 
лаборатор. 10
лаборатор. 10лаборатор. 10
лаборатор. 10
 
лекція 19
лекція 19лекція 19
лекція 19
 
лекція 18
лекція 18лекція 18
лекція 18
 
лекція 17
лекція 17лекція 17
лекція 17
 
лекція 16
лекція 16лекція 16
лекція 16
 
лекція 12
лекція 12лекція 12
лекція 12
 
лекція 11
лекція 11лекція 11
лекція 11
 
лекція 10
лекція 10лекція 10
лекція 10
 
лаборатор. 15
лаборатор. 15лаборатор. 15
лаборатор. 15
 
лаборатор. 14
лаборатор. 14лаборатор. 14
лаборатор. 14
 
лаборатор. 13
лаборатор. 13лаборатор. 13
лаборатор. 13
 
лаборатор. 12
лаборатор. 12лаборатор. 12
лаборатор. 12
 
лаборатор. 11
лаборатор. 11лаборатор. 11
лаборатор. 11
 
лаборатор. 9
лаборатор. 9лаборатор. 9
лаборатор. 9
 
лаборатор. 8
лаборатор. 8лаборатор. 8
лаборатор. 8
 
лаборатор. 7
лаборатор. 7лаборатор. 7
лаборатор. 7
 
лекція 15 (pdf.io)
лекція 15 (pdf.io)лекція 15 (pdf.io)
лекція 15 (pdf.io)
 
лекція 14 (pdf.io)
лекція 14 (pdf.io)лекція 14 (pdf.io)
лекція 14 (pdf.io)
 
лекція 13 (pdf.io)
лекція 13 (pdf.io)лекція 13 (pdf.io)
лекція 13 (pdf.io)
 

практ 1 копия

  • 1. Практичне заняття 1. Екстремум. Знаходження найбільшого і найменшого значень неперервної на відрізку функції. Загальна схема дослідження функції та побудова її графіка Екстремум функції Функція ( )y f x= має в точці c локальний (місцевий) максимум (або мінімум), якщо існує такий окіл цієї точки, що для усіх x з цього околу виконується нерівність ( ) ( )f x f c≤ (або ( ) ( )f x f c≥ ). Точки локального максимуму (mах) і локального мінімуму (min) називають точками локального екстремуму. Екстремум – властивість локальна, що характеризує поведінку функції в точці шляхом порівняння її значень зі значеннями в точках області визначення, прилеглих до даної. Точка екстремуму повинна бути тільки внутрішньою точкою проміжку і ( )f x у ній повинна бути обов’язково визначена. Справедливі такі твердження: 1) необхідна умова існування екстремуму. Якщо функція ( )y f x= має екстремум у деякій точці с і диференційовна в точці с, то вона дорівнює нулю: ( ) 0f c′ = ; Аналогічно і для випадку, якщо в точці с функція досягає мінімуму. Підкреслимо, що це твердження лише необхідною умовою, але недостатньою. Це означає, що якщо в деякій точці ( ) 0,f c′ = то питання про існування екстремуму залишається відкритим. Якщо ж ( ) 0,f c′ ≠ то цього вже досить, щоб стверджувати, що в точці с екстремуму немає. Розв’язуючи рівняння ( ) 0,f x′ = знаходимо тільки точки, в яких можливий екстремум. Точки, в яких похідна функції не існує або перетворюється в нескінченність, теж можуть виявитися точками екстремуму. Точки, у яких похідна функції перетворюється в нуль або в нескінченність або не існує, називаються критичними. Іншими словами, критичні точки називають точками, підозрілими на екстремум. 2) достатня умова екстремуму. Якщо функція ( )y f x= неперервна в деякому інтервалі, що містить критичну точку с, диференційовна в усіх точках цього проміжку, за винятком, можливо, самої точки с, і при переході зліва направо через критичну точку похідна ( )f x′ змінює знак із плюса (мінуса) на мінус (плюс), то в цій точці c функція ( )f x має максимум (мінімум). Наслідок. Якщо похідна ( )f x′ функції ( )f x , коли x переходить через критичну точку c зліва направо, не змінює знака, то точка c не є екстремальною.
  • 2. Приклад. Дослідити на екстремум функцію ( ) 2 . 1 х у х х = + Розв’язання. Виконаємо послідовно наступні дії: 1. Знайдемо область визначення функції: 01≠+х , 1−≠х , ( )Dу = { ( ) ( ) }+∞−∪−∞−∈ ;11;х . 2. Обчислимо похідну функції: ( ) ( ) ( ) ( ) ( ) 2 22 2 1 1 1 1 х х х хх у х х х ′ ′′ + − +  ′ = = = ÷ + +  ( ) ( ) ( ) 2 2 2 2 2 1 2 . 1 1 х х х х х х х + − + = + + 3. Знаходимо критичні точки: 1) прирівнюємо похідну до нуля і знаходимо корені рівняння 0=′у , ( ) 2 2 2 0, 1 х х х + = + 2 2 0,х х+ = 2−=х , 0=х , ( )2 1 0;х + ≠ 2) знаходимо значення х , для яких ( )у x′ не існує: ( ) 2 1 0,х + = 1.х = − Тобто маємо три критичні точки 1 2,х = − 2 1x = − і 3 0.х = У точці 1х = − екстремуму немає, тому що ( )1 .x Dу= − ∉ 4. Досліджуємо знак похідної зліва і справа від критичної точки, обчислюючи значення похідної в деяких точках із кожного з інтервалів, на які критичні точки розбивають область визначення: 1) ( )3 ; 2 ,x = − ∈ −∞ − ( ) ( ) ( ) ( ) ( ) 22 2 2 3 3 2 32 3 0; 41 3 1х х х yх х =− − + −+ ′ = = = > + − + 2) ( ) 3 2; 1 , 2 x = − ∈ − − 3 3 0 2 y  ′ − = − < ÷   ; 3) ( ) 1 1;0 , 2 x = − ∈ − 1 3 0 2 4 y  ′ − = − < ÷   ; 4) ( )1 0; ,x = ∈ +∞ ( ) 3 1 0 4 y′ = > . 5. Функція в критичній точці 2х = − досягає максимуму, тому що при переході зліва направо через точку 2х = − похідна ( )у x′ змінює знак із плюса на мінус: ( ) 2 max 2 2 4. 1 x x у у x =− = − = = − + В критичній точці 0х = функція досягає мінімуму (при переході зліва направо через точку 0х = похідна ( )у x′ змінює знак із мінуса на плюс): 2
  • 3. ( ) 2 min 0 0 0. 1 x x у у x = = = = + 6. Заповнюємо таблицю x ( )2;−∞− 2− ( )2; 1− − ( )1;0− 0 ( )0;+∞ 'y + 0 – – 0 + y 4− 0 max min Отже, функція на інтервалах ( )2;−∞− та ( )+∞;0 монотонно зростає; на інтервалах ( )1;2 −− та ( )0;1− монотонно спадає; в точці 2−=х функція має максимум: ( )max 2 4;у у= − = − в точці 0=х функція має мінімум, ( )min 0 0.у у= = Приклад. Дослідити на екстремум функцію ( ) 3 35 2 2 5 1.у х х х= − + Розв’язання. 1. Знайдемо область визначення функції: ( )Dу = ( ){ }; .х∈ −∞ +∞ 2. Обчислимо похідну функції: ( ) ( )3 35 2 2 5 1у х х х ′ ′ = − + = 5 2 3 32 5 1х х ′ ′    ′= − + ÷  ÷ ÷  ÷     2 1 3 3 3 5 2 10 1 2 5 . 3 3 3 х х х х − − = × − × = × 3. Знаходимо критичні точки: 1) прирівнюємо похідну до нуля і знаходимо корені рівняння 0=′у : 3 10 1 0 3 х х − × = , 1 0х − = , 1х = , 3 0х ≠ ; 2) знаходимо значення х , для яких ( )у x′ не існує: 3 0х = , ( )0x Dу= ∈ . Отже, критичні точки: 1 0х = , 2 1х = . 4. Критичні точки поділяють область визначення функції на інтервали ( );0 ,−∞ ( )0;1 та ( )1;+∞ . Досліджуємо вказані інтервали на знак похідної: 1) ( )1 ;0 ,x = − ∈ −∞ ( ) 33 1 10 1 10 1 1 20 1 0 3 3 31х х y х =− − − − ′ − = × = × = > − ; 2) ( ) 1 0;1 , 2 x = ∈ 3 3 1 11 10 5 22 0 2 3 31 2 y −  ′ = × = − < ÷   ; 3
  • 4. 3) ( )2 1;x = ∈ +∞ , ( ) 3 10 2 0 3 2 y′ = > . 5. В критичній точці 0х = досягає максимуму: ( ) ( )3 35 2 max 0 0 2 5 1 1 x у у х х = = = − + = , в критичній точці 1х = – мінімуму: ( ) ( )3 35 2 min 1 1 2 5 1 2. x у у х х = = = − + = − 6. Заповнюємо таблицю x ( );0−∞ 0 ( )0;1 1 ( )1;+∞ 'y + ∞ – 0 + y 1 2− max min Функція на інтервалах ( );0−∞ , ( )1;+∞ монотонно зростає; на ( )0;1 монотонно спадає; в точці 0х = функція має максимум, ( )max 0 1у у= = ; в точці 1х = – мінімум, ( )min 1 2.у у= = − Приклад. Дослідити функцію 3 21 5 6 1 3 2 у x x x= − − + на монотонність і екстремуми. Розв’язання. Дослідження функції проводиться за схемою: 1. Знайдемо область визначення функції: ( )D y =( ); .−∞ +∞ 2. Обчислимо похідну функції: 3 21 5 6 1 3 2 у x x x ′ ′ = − − + = ÷   ( ) ( ) ( ) ( )3 2 3 21 5 1 5 6 1 6 3 2 3 2 х x x х х х ′ ′    ′ ′′ ′′= − − + = − − = ÷  ÷     2 21 5 3 2 6 5 6. 3 2 х x x x= × − × − = − − 3. Знаходимо критичні точки. Прирівнюємо похідну до нуля і обчислюємо корені рівняння 0:у′ = 2 5 6 0x x− − = , 1 21, 6.х х= − = Зауважимо, що y′ існує для всіх ( ); .x∈ −∞ +∞ Отже, критичні (стаціонарні) точки: 1 21, 6.х х= − = 4. Досліджуємо знак похідної зліва і справа від критичної точки, обчислюючи значення похідної в деяких точках кожного з інтервалів, на які критичні точки розбивають область визначення: 1) ( )2 ; 1 ,х = − ∈ −∞ − ( ) ( ) ( ) ( ) 22 22 5 6 | 2 5 2 6xy x x =−′ − = − − = − − − − = 4 10 6 8 0;= + − = > 4
  • 5. 2) ( )0 1;6 ,х = ∈ − ( )0 6 0;y′ = − < 3) ( )7 6; ,х = ∈ +∞ ( )7 8 0.y′ = > 5. Заповнюємо таблицю x ( ); 1−∞ − 1− ( )1; 6− 6 ( )6; + ∞ 'y + 0 – 0 + y 25 6 53− max min ( ) ( ) ( ) ( ) 3 23 2 max 1 1 5 1 5 25 1 6 1 1 1 6 1 1 , 3 2 3 2 6x у у x x x =−   = − = − − + = − − − − − + = ÷   ( ) 3 2 min 6 1 5 6 6 1 53. 3 2 x у у x x x =   = = − − + = − ÷   Отже, функція 3 21 5 6 1 3 2 у x x x= − − + на інтервалах ( ); 1−∞ − , ( )6;+∞ монотонно зростає; на ( )1;6− монотонно спадає; у точці 1х = − функція має максимум, ( )max 25 1 6 у у= − = ; у точці 6х = функція має мінімум, ( )min 6 53у у= = − ; Приклад. Дослідити функцію ( ) 2 2 1 1 x y x − = − на монотонність і екстремуми. Розв’язання. Область визначення функції: ( ) ( ) ( );1 1; .D y = −∞ ∪ + ∞ Обчислимо похідну: ( ) ( )( ) ( ) ( ) ( ) ( ) 2 4 3 2 1 2 1 2 1 2 1 2 2 1 1 1 x x x x x y x x − − − − − − − ′ = = = − − ( ) ( ) 3 3 2 2 4 2 2 1 1 x x x x x − − + − = − − . 0,y′ = якщо 0;x = y′ невизначена при 1x = . Тобто маємо дві критичні точки 0x = і 1x = . В точці 1x = екстремуму немає, тому що 1x = ( ).D y∉ Розіб’ємо область визначення функції на інтервали критичними точками і з’ясуємо знак похідної на кожному з них. Результати дослідження заносимо в таблицю: x ( ); 0−∞ 0 ( )0;1 ( )1; + ∞ 'y – 0 + – y –1 min ( ) ( ) ( ) mіn 2 20 2 1 2 0 1 0 1. 1 0 1x x у у x =  − × −  ÷= = = = −  ÷− −  5
  • 6. Отже, функція ( ) 2 2 1 1 x y x − = − на інтервалах ( );0−∞ і ( )1;+∞ монотонно спадає; на ( )0;1 монотонно зростає; у точці 0х = функція має мінімум, ( )mіn 0 1.у у= = − Знаходження найбільшого і найменшого значень неперервної на відрізку функції Правило. Для знаходження найбільшого і найменшого значення функції ( )xf на відрізку [ ];a b треба із значень функції на кінцях відрізка та в критичних точках, які належать цьому відрізку, вибрати найбільше і найменше. Приклад. Знайти найбільше і найменше значення функції 4 3 3 4 1y x x= + + на відрізку [ ]1;2−∈x . Розв’язання. Знаходимо критичні точки функції: ( ) ( )3 2 2 12 12 12 1y x x x x x′ = + = + , ( ) 0=′ xy , ( )2 12 1 0x x + = , [ ]1 1 2;1x = − ∈ − , [ ]2 0 2;1x = ∈ − . Знаходимо ( ) ( ) ( ) ( )2 17, 1 0, 0 1, 1 8.y y y y− = − = = = Отже, ( )найб 2 17y y= − = , ( )найм 1 0.y y= − = Опуклість і вгнутість графіка функції Графік функції ( )xfy = називається вгнутим на деякому інтервалі , якщо він розміщений вище дотичної, проведеної в будь якій точці цього інтервалу. Крива функції ( )xfy = називається опуклою на деякому інтервалі, якщо всі точки кривої лежать нижче від будь якої її дотичної на цьому інтервалі. Якщо для всіх ( )baх ,∈ функція ( )xfy = має другу похідну, яка від’ємна для всіх ( )baх ,∈ , тобто ( ) 0<′′ xf , то крива функції опукла на цьому інтервалі. Якщо ( ) 0>′′ xf для всіх ( )baх ,∈ , то крива ( )xfy = вгнута на цьому інтервалі. Точка с, в якій крива змінює опуклість на вгнутість (або навпаки), називається точкою перегину кривої. Наступні твердження визначають критерії існування перегину. Якщо функція ( )xfy = має в околі внутрішньої точки c області визначення другу неперервну похідну і точка ( )( )cfcM , , що лежить на графіку функції, є точкою перегину, то ( ) 0=′′ cf . Дане твердження дозволяє виділити точки, де варто очікувати перегин графіка функції ( )xfy = , ті точки її області визначення, у яких ( ) .0=′′ xf Однак безліч точок, підозрілих на перегин, може бути розширене за рахунок тих, у яких ( )xf ′′ перетворюється в нескінченність або зовсім не існує. Укажемо достатні умови перегину графіка функції. Якщо при переході через точку c, підозрілу на перегин графіка функції ( )xfy = , друга похідна змінює знак, то точка графіка ( )( )cfcM , є точкою перегину графіка функції. Приклад. Знайдемо точки перегину функції 2 x ey − = . 6
  • 7. Розв’язання. ( ) ( ) ( )24,e2 2x- 22 −=′′−=′ − xexyxxy x . Умова ( ) 0=′′ xy приводить нас до рівняння ,012 2 =−x яке має рішення: . 2 1 2,1 ±=x Досліджуємо ці точки , підозрілі на перегин. Очевидно, що ( ) 0>′′ xy для 2 1 −<x і 2 1 >x ; ( ) 0<′′ xy для 1 1 2 2 x− < < , отже, для 2 1 −<x і 2 1 >x крива вгнута; для 1 1 2 2 x− < < крива опукла, а точки графіка       − e M 1 , 2 1 1 і       e M 1 , 2 1 2 є точками перегину. Асимптоти Поняття асимптот вводиться для кривих, границі яких ідуть у нескінченність. Це може мати місце, коли функція необмежена або задана на необмеженому проміжку. Пряма x = a називається вертикальною асимптотою графіка функції ( )xfy = , якщо хоча б один з односторонніх границь ( ) ( )xfxf axax 00 lim,lim +→−→ дорівнює ∞+ або ∞− . Пряма y = b називається горизонтальною асимптотою графіка функції ( )xfy = , якщо ( ) ( ) bxf x x = −∞→ +∞→ lim . Пряма y = kx+b називається похилою асимптотою графіка функції ( )xfy = (рис. 4), якщо ( ) ( ) ( )( ) 0lim =+− +∞→ −∞→ bkxxf x x . Коефіцієнт k визначається так: ( ) ( ) k x xf x x = +∞→ −∞→ lim . Знаючи k одержимо: ( ) ( )( )kxxfb x x − +∞→ −∞→ lim= . При k =0 будемо мати горизонтальну асимптоту, яка є частинним випадком похилої асимптоти. Загальне дослідження функції і побудову її графіка зручно проводити за такою схемою: 1. Знайти область визначення функції. 2. Вияснити парність, непарність функції, її періодичність. 3. Знайти точки розриву функції і її односторонні границі в цих точках. 4. Знайти точки перетину графіка з осями координат. 5. Знайти точки екстремуму і екстремальні значення. 6. Визначити інтервали зростання і спадання функції. 7. Визначити інтервали опуклості й вгнутості графіка. 8. Знайти точки перегину. 7
  • 8. 9. Визначити асимптоти. 10. Побудувати графік функції, використовуючи попередні результати. Приклад. Дослідити функцію xxy arctg2−= і побудувати її графік. Розв’язання. 1. Область визначення функції ( ) { }RxfD ∈= . 2. Функція непарна, так як ( ) ( ) ( ) ( )2arctg 2arctg 2arctgy x x x x x x x y x− = − − − = − + = − − = − . Неперіодична. 3. Функція неперервна, так як функції xy = і xy arctg2= неперервні. 4. Графік функції проходить через початок координат: 00arctg20,0 =−== yх . 5. ( ) ( ) ( )222 2 1 4 ; 1 1 x x xy x x xy + =′′ + − =′ . Знайдемо критичні точки прирівнявши першу похідну до нуля: 1;1;0 1 1 212 2 =−== + − xx x x . Використовуючи другу похідну, знайдемо, що ( ) 01 <−′′y . Отже при 11 −=x функція має максимум ( ) 57,01max ≈−y . При 12 =x функція має мінімум, так як ( ) 01 >′′y , ( ) 57,01min −≈y . 6. ( ) ( ) ( ) ( )2 2 2 3 1) 2 ; 1 , 2 1 1 0; 5х х y x x =− ′= − ∈ −∞ − − = − + = > ( ) ( ) ( ) ( )2 2 0 2) 0 1;1 , 0 1 1 1 0; х х y x x = ′= ∈ − = − + = − < ( ) ( ) ( ) ( )2 2 2 3 3) 2 1; , 2 1 1 0. 5х х y x x = ′= ∈ +∞ = − + = > Функція зростає в проміжках ( )1;−∞− і ( )+∞;1 , спадає на ( )1;1− . 7. ( ) ( ) 0,0 1 4 ,0 22 == + =′′ x x x xy – критична точка; ( ) ⇒<−′′ 01y функція опукла на ( )0;∞− , ( ) ⇒>′′ 01y вгнута на ( )+∞;0 . 8. Отже, початок координат є точкою перегину графіка функції. 9. Знаходимо похилі асимптоти ( ) 1 arctg2 limlim1 = − == −∞→−∞→ x xx x xf k xx ; ( )( ) ( ) π π =      −−=−=−= −∞→−∞→ 2 2arctg2limlim1 xkxxfb xx ; 1 arctg2 lim2 = − = +∞→ x xx k x ; ( ) π−=−= +∞→ xb x arctg2lim2 . Отже π−= xy і π+= xy –похилі асимптоти. 8 Рис. 1
  • 9. 10. Проведене дослідження дозволяє побудувати графік функції. Приклад . Дослідити та побудувати графік функції ln 1 1 x y x = − − . Розв’язання. Область визначення: ( ) ( ) ( ) 0 1 0 11 1 1 ,0 x x x xx x x  > − > ⇒ ⇒ ∈ − ∪ +−  ≠ ≠ ∞ ∞ ; точки перетину з осями координат: ln 1 0 1 1 x x e x ex e x x − = ⇒ = ⇒ = − ⇒ − − ( )1 , 1 e x e e x e − = − ⇒ = − , 0 ; 1 e M e    ÷ −  функція неперіодична, загального вигляду; розглянемо поведінку функції в точках х=0 та х=1 0 0 lim ln 1 ln0 1 0 1x y →− −  = − = − = −  − −  ∞, 0 1 0 1 lim ln 1 ln 1 1 0 1 0 , x y →− +  = − = − = +  + −  ∞ х=0, х=1 - вертикальні асимптоти; ( ) 1 1 1 1 ln 1 ln ln 1 1 1 1 1 x y x x x x x x x ′ ′    ′ = − = − − = − = − ÷  ÷ − − − −    1 20, 0, 1y y x x′ ′≠ = ∞ ⇒ = = , де функція не існує. Маємо інтервал: (-∞; 0) ∪ (1; +∞), в яких ′ <y 0 , тобто в них функція спадає. Екстремумів функція не має; ( ) ( ) 2 2 2 1 1 2 1 1 x y x x x x x x ′ ′ − − − ′′ = = = ÷  ÷ − −   − 1 0 2 1 0, 2 y x x′′ = ⇒ − = = ∉ ОДЗ, 0, 1 1 2 y x x′′ = = = ∉∞ ⇒ ОДЗ, маємо інтервали: (-∞; 0) ∪ (1; +∞). На інтервалі (-∞; 0) похідна 0y′′ < , отже, крива опукла; на інтервалі (1; +∞) 0y′′ > ⇒ крива вгнута. Точок перегину не має. Похилих асимптот не має; х=0, х=1 вертикальні асимптоти. Знаходимо горизонтальні асимптоти lim ln 1 ln lim 1 1 1 1x x x x x x→± →±∞ ∞   − = − = − ÷ − −  , у= –1- горизонтальна асимптота. Будуємо графік , рис.2. 9