Вчитель фізичного виховання Штанько Ю.А.

1. Пам’ятка
Сучасна вікова та педагогічна психологія
Предметом вікової психології як галузі психологічної науки є вікова динаміка психіки
людини, закономірності та факти розвитку психічних процесів і психічних властивостей
особистості на різних етапах її індивідуального життя.
Галузями вікової психології є: дитяча психологія, психологія молодшого школяра,
психологія підлітка, психологія ранньої юності, психологія дорослої людини,
геронтопсихологія (психологія старості).
Педагогічна психологія – це галузь психології, яка вивчає психологічні проблеми
навчання й виховання, закономірності процесу засвоєння людиною соціального досвіду в
умовах навчально-виховного процесу.
Предметом педагогічної психології є дослідження психологічних закономірностей
процесу спрямованої соціалізації, тобто перетворення біологічної істоти в людську
особистість у соціальному, спеціально організованому середовищі.
Завданнями сучасної педагогічної психології є:
а) визначення психологічних механізмів навчальних і виховних впливів на
інтелектуальний та особистісний розвиток учня;
б) визначення механізмів і закономірностей освоєння учнями соціокультурного досвіду,
збереження його в індивідуальній свідомості й використання у різних ситуаціях;
в) визначення зв’язку між рівнем інтелектуального й особистісного розвитку учнів та
формами й методами навчального й виховуючого впливу (співробітництво, активні форми
навчання тощо);
г) визначення особливостей організації та управління навчальною діяльністю учнів і
впливу цих процесів на їх особистісний та інтелектуальний розвиток, а також на
навчально-пізнавальну й соціальну активність;
д) дослідження психологічних основ діяльності педагога, його індивідуально-
психологічних і професійних якостей;
е) визначення психологічних основ діагностики рівня і якості вихованості та здібностей
учнів, засвоєння ними знань, умінь і навичок.
Методи вікової та педагогічної психології
1. Організаційні (порівняльний, лонгітюдний, комплексний)
2. Емпіричні (методи спостереження і самоспостереження, експериментальні методи,
психодіагностичні методи (тести, анкети, запитальники, соціометрія, інтерв'ю і бесіда),
аналіз процесів і продуктів діяльності (учнівських робіт різного роду), біографічні методи
(аналіз подій життєвого шляху людини, документації, свідчень і т.д.)
3. Обробки даних (кількісний (статистичний) і якісний (диференціація матеріалу за
групами, варіантами, опис випадків, що найбільш повно виражають типи і варіанти або є
винятками) аналізи).
4. Інтерпретаційні (генетичний і структурний методи).

2. Пам’ятка
Основні психолого-педагогічні проблеми учнів початкових
класів
Типові проблеми молодших школярів
- готовність дітей до шкільного навчання;
- адаптація до школи;
- індивідуальний підхід до “сильних” і “слабких” учнів;
- формування вікових новоутворень;
- мотивація учіння;
- перехід від початкової школи до середньої.
Компоненти психологічної готовності до школи
- мотиваційний;
- інтелектуальний;
- особистісний;
- емоційний;
- вольовий.
Основні фактори, які можуть викликати шкільну дезадаптацію
- неправильні методи виховання в сім’ї;
- недоліки у підготовці дитини до школи, соціально – педагогічна
занедбаність;
- порушення системи стосунків у класі, у школі;
- індивідуальні особливості психічного розвитку дитини (надмірна
чутливість і підвищена збудливість нервової системи, соматична
ослабленість дитини, недостатній розвиток довільності
пізнавальних процесів та ін.)