презентация

1. Корекційна складова особистісного
та соціального супроводу учня,
який навчається в інклюзивному класі
КЗ «ЗСЗШІ «Джерело» ЗОР
соціальний педагог
Обухова Наталія Олександрівна
Запоріжжя, 2017 рік

2. План
Вступ. Мета.
1. Психологічна служба в умовах інклюзивної освіти.
1.1. Нормативні документи.
1.2. Алгоритм діяльності.
1.3. Завдання.
1.4. План роботи. Циклограма роботи (Додаток 7).
2. Корекційно-розвиткова робота (КРР) як складова інклюзивного
навчання.
2.1. Особливості КРР з дітьми з особливими освітніми потребами.
2.2. Командний підхід в реалізації КРР.

3. План
3. Розвиток соціальності учня в умовах інклюзивної освіти
як складова діяльності соціального педагога.
3.1. Етапи соціалізації дитини через розвиток соціальності.
3.2. Рівні розвитку соціальності учнів, які навчаються
за інклюзивною формою навчання (за О.І. Рассказовою, Н.В.Тарасенко)
3.3. Форми, методи та засоби розвитку соціальності в учнів.
3.4. Дослідження соціальності дитини.
4. Висновки.
5. Література.
Додатки.

4. План
Додатки.
Додаток 1. Індивідуальна навчальна програма.
Додаток 2. Рекомендації батькам.
Додаток 3. Рекомендації вчителям.
Додаток 4. Діагностична карта розвитку учня.
Додаток 5. Форма аналізу виконання корекційно-розвиткової програми
(за Т.В. Сак).
Додаток 6. Форма планування заняття з індивідуально-корекційної
роботи.
Додаток 7. Циклограма роботи психологічної служби.
Додаток 8. Приклади.

5. Вступ
Інклюзивна освіта спрямована
на реалізацію права дітей з ООП (особливими
освітніми потребами) на освіту за місцем
проживання, сприяння їх соціалізації в
загальноосвітньому просторі
та інтеграції в суспільство.

6. Мета психолого-педагогічної допомоги дітям з
комплексними (складними, поєднаними)
порушеннями:
1. Соціальна адаптація, розширення сфери життєдіяльності.
2. Оволодіння життєво-необхідними уміннями та навичками.
3. Оволодіння змістом навчальних програм.

7. • Лист Міносвіти від 26.07.12р. № 1/9-529 «Про організацію психологічного та соціального
супроводу в умовах інклюзивного навчання (Б.М. Жебровський).
• Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 02.01.2013 №1/9-1 „Про
визначення завдань працівників психологічної служби системи освіти в умовах
інклюзивного навчання.
• Лист Міністерства освіти і науки України від 12.07.2016 № 1/9-364 щодо організаційно-
методичних засад забезпечення навчально-виховного процесу для учнів з особливими
освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів у 2016/2017 навчальному році.
• Постанова Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011р. № 872 «Про затвердження
Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах».
• «Про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини» від 25 серпня 2015 р. №
501;
• «Про активізацію роботи щодо забезпечення прав людей з інвалідністю» від 3 грудня 2015
р. № 678.
1. Психологічна служба в умовах інклюзивної освіти.
1.1. Нормативні документи

8. 1.2. Алгоритм
діяльності
психологічної служби
в умовах інклюзивної
освіти
1. Ознайомлення з особовою справою дитини, історією
та особливістю протікання захворювання, співбесіда з
представником психолого-медико-педагогічної консультації.
2. Бесіда з дитиною та її батьками.

9. 3. Оцінка освітнього середовища, визначення відповідності до потреб та
можливостей дитини. Надання рекомендацій щодо здійснення
організаційних, функціональних, методичних змін.
4. Вивчення індивідуальних особливостей розумового та психічного
розвитку дитини. Заповнення діагностичної карти розвитку учня
(Додаток 4).
5. Складання та поточний аналіз індивідуальної корекційно-розвиткової
програми на основі індивідуальної навчальної програми. (Додаток 1,
Додаток 5).
1.2. Алгоритм діяльності психологічної служби в
умовах інклюзивної освіти

10. 6 . Проведення зустрічі з батьками, учнями та педагогічним колективом.
7 . Корекційно-розвиткова робота. (Додаток 6).
8 . Відстеження соціально-психологічного клімату в колективі та статусу
дитини в групі.
9 . Сприяння соціальній інтеграції дитини – залучення в позашкільну та
позакласну діяльність.
10. Моніторинг рівня адаптованості та інтегрованості учня.
11. Проведення психолого-педагогічного консиліуму.
1.2. Алгоритм діяльності психологічної служби в
умовах інклюзивної освіти

11. 1. Створення мотивації на пізнання самого себе та розвиток кращого
розуміння самого себе.
2. Формування уміння орієнтуватися в новому соціальному середовищі,
навичок безпечної поведінки.
3. Формування життєвих навичок, які сприяють самореалізації.
4. Розвиток творчого мислення.
5. Активізація розумової та пізнавальної діяльності.
6. Навчання дитини виконувати основні розумові операції.
1.3. Завдання:

12. 1. Спостереження за дитиною в динаміці.
2. Здійснення соціально-педагогічного супроводу особистості.
3. Надання методичної допомоги педагогічним працівникам.
4. Консультування з питань актуального психічного розвитку.
5. Організація просвітницької роботи для батьків.
6. Комплексна реабілітація та забезпечення всебічного розвитку
особистості учня, розвиток окремих сторін психофізичної діяльності.
1.4. План роботи психологічної служби.
Циклограма. (Додаток 7).

13. 7. Корекція та розвиток емоційно-особистісної сфери дитини.
8. Формування базових комунікативних навичок.
9. Створення «ситуації успіху» на уроці та виходу із «зони комфорту».
10. Формування навичок самообслуговування, орієнтування у просторі
мікро- та макросоціумі, профорієнтаційних навичок, соціалізація
дитини.
1.4 План роботи психологічної служби.
Циклограма (Додаток 7)

14. 2. Корекційно-розвиткова робота (КРР) як
складова інклюзивного навчання
Засоби педагогічного процесу:
Зміст
педагогічного
процесу
Методика
навчання
Організаційні
форми

15. Наукові принципи організації КРР:
• системність корекційних, профілактичних і розвивальних програм;
• єдність діагностики та корекції;
• пріоритетність корекції каузального типу;
• діяльнісний принцип корекції;
• врахування вікових та індивідуальних особливостей дитини;
• комплексність методів психологічного впливу;
• активне залучення найближчого соціального оточення.

16. Корекція
психічного розвитку
Сукупність педагогічних
та психологічних впливів
Компенсація недоліків, відхилень
Корекція окремих недоліків
Психо-корекційні
технології
Способи та засоби впливу
корекції
Стратегічні й тактичні
завдання
Розроблення психо-
корекційних розвиваючих
програм
Розроблення методів цих
програм (форми заняття,
тривалість)
КРР психологічної служби.

17. 2.1. Особливості КРР з дітьми з особливими
освітніми потребами
Види порушень у дітей з ООП
Фізичні порушення та (або) Психічні порушення
Корекція
(поліпшення,
виправлення)
Компенсація
(зрівнювання,
урівноваження)

18. КОРЕКЦІЯ
– це послаблення або
подолання порушень
розвитку.
КОМПЕНСАЦІЯ
– це відновлення
недорозвинених
чи порушених
психічних функцій
за умови використання
збережених функцій.

19. КРР в інклюзивній школі. (Додаток 6).
• Потреби;
• Навчальні можливості дитини;
• Зона актуального розвитку (ЗАР);
• Зона найближчого розвитку (ЗНР);
• Допоміжні навчальні технології;
• Модифіковані методики;
• Адаптовані елементи методик;
• Наочність, дидактичні навчальні матеріали;
• Організація місця роботи.
• Моніторинг результативності КРР

20. Умови для засвоєння програмового матеріалу:
• Вибір оптимальної
форми роботи
(групова, підгрупова, індивідуальна);
• Визначення типу уроку та його
структури;
• Забезпечення учня необхідним
навчальним матеріалом, інструментами тощо.

21. Показники результативності КРР:
Становлення
особистості
у процесі
діяльності
дитини
Набуття
усвідомленості,
довільності
Сформованість
складових
психофізичного
розвитку

22. лікар психолог
батьки
корекційний
педагог
2.2. Командний підхід в реалізації КРР

23. 2.2. Командний підхід в реалізації КРР
• Лікування
основного
захворювання
• Підтримуюча
терапія
• Навчання
• Виховання
• Розвиток
• Корекція
• Соціалізація
• Оптимізаціямікро-
тамакроклімату
• Соціальні
навички
• Посередництво
між сім'єю та
соціальними
установами
• Інтеграція
• Корекція
• Формування
• Розвиток
• Навчання
Допомога медичного
блоку
(лікар,інструктор
ЛФК,фізіотерапевт
Педагогічна
допомога
(вчитель,вихователь)
Соціально-
психологічна
допомога (психолог,
соціальний педагог)
Допомога корекційних
педагогів
(логопед, дефектолог)
Батьки
• Закріплення
набутих знань,
вмінь, навичок
• Залучення до
соціальної
активності
• Моральна
підтримка

24. 3. Розвиток соціальності учня
в умовах інклюзивної освіти
як складова діяльності соціального педагога
Інклюзивний освітній простір дає змогу для
розвитку соціальності в дитини з особливими
освітніми потребами (ООП).

25. Складові соціальності:
Когнітивна (соціальні знання, досвід)
Практично-діяльнісна (поведінка в суспільстві)
Емоційно-ціннісна (соціальні цінності та якості)

26. СОЦІАЛЬНІСТЬ
(в умовах інклюзивної освіти) –
це набуття учнем здатності до соціальної
взаємодії через соціальне виховання в соціальній
ситуації розвитку з урахуванням психофізіологічних
обмежень та специфічних умов інклюзивного
освітнього середовища.

27. 3.1.Етапи соціалізації дитини
через розвиток соціальності.
Соціаль
-ність
Соціальна
взаємодія
Вихован-
ня
Соціальна
ситуація
розвитку
Психофі
зіологіч
ні
обмежен
ня
Специфі
чні
умови
інклю-
зивної
освіти

28. 3.2.Рівні розвитку соціальності учнів
в умовах інклюзивної освіти (за О.І. Рассказовою,
Н.В.Тарасенко)
Рівень Характеристика рівня
Високий Оволодіння широким спектром соціальних знань, умінь та навичок, розвинутих соціально-етичних якостей;
Активна суб’єктивна поведінка (творча);
Прагнення вносити нове в свою діяльність та діяльність класу;
Прагнення займатися самоосвітою;
Самостійне планування, організація та саморегуляцію поведінки.
Середній Оволодіння певними соціальними ЗВН;
Взаємодія з людьми не завжди успішна;
Незначний досвід орієнтування в соціальних ситуаціях;
Товариськість, охоче виконання доручень, труднощі з проявлянням активності;
Епізодична участь у роботі гуртків;
Нестійке бажання до самостійності, наполегливості;
Стійкість позитивної поведінки;
Наявність регуляції та саморегуляції поведінки;
Проявляння пасивної суспільної позиції.
Низький Незначне коло соціальних ЗВН;
Спосіб мислення та стійкі уявлення про навколишнє часто не відповідає віку; слабка емоційно-вольова сфера;
Відсутність інтересу до спілкування з природою;
Пасивна участь в роботі гуртків, конкурсах, олімпіадах;
Небажання проявляти самостійність, наполегливість, пасивність у саморозвитку, у класному колективі;
Етична невихованість, негативна поведінка;
Ситуативні самоорганізація та саморегуляція;
Позитивний досвід поведінки слабо сформований, нестійкий, є зриви;
Поведінка регулюється переважно дорослими.

29. Причини ускладнення соціалізації учня:
Неподолані
недоліки
Ускладнення
у оволодінні
знаннями,
вміннями,
навичками
Ускладнення
поведінки
Ускладнення
соціалізації
Зниження
ефектив-
ності
навчання
та виховання
дитини

30. 3.3.Форми, методи та засоби роботи
щодо розвитку соціальності (Додаток 8).
Форми та методи
• формування свідомості, методи організаційної діяльності, методи
стимулювання, схвалювання та засудження, ігрові методи, методи
колективні стратегії (ігри, театралізації, фізкультхвилинки, вправи
на розвиток моторики).
Засоби
• індивідуальні картки досягнень учнів, технічні засоби для
створення презентацій, фотозвітів, перегляду фільмів.

31. 3.4. Дослідження соціальності дитини:
1. Опитувальник соціально-комунікативної компетенції (СКК).
2. Методика соціально-педагогічних ситуацій.
3. Контент-аналіз змісту документів (навчальні досягнення учня).
4. Бесіди з педагогами.
5. Соціометрія.
6. Методика незакінчених речень тощо.

32. 4. Висновки.
• Розвиток соціальності учнів – процес спрямованої, закономірної,
позитивної зміни особистості, набуття нею соціального досвіду,
удосконалення соціально значущих якостей, розвиток соціально
емоційних реакцій, людських цінностей за допомогою послідовного
впровадження соціально-педагогічних форм, методів та способів.
• Важливу роль відіграють не стільки методи, а сама особистість
вчителя (сукупність соціальних, емоційно-вольових і особистісних
якостей педагога, його активна позиція).
• Забезпечення якості життя дитини з ООП в умовах інклюзії – є
головною метою школи нового часу.

33. 5. Література.
1. Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від
26.07.2012р. №1/9-529 «Про організацію психологічного і соціального
супроводу в умовах інклюзивного навчання» [Електронний ресурс] / - //
СтудопедиЯ: [сайт]. – Режим доступу: http://studopedia.ru/16_77120_list-
ministerstva-osviti-i-nauki-ukraini-vid-r---pro-organizatsiyu-psihologichnogo-
i-sotsialnogo-suprovodu-v-umovah-inklyuzivnogo-navchannya.html,
вільний. – Назва з екрану.
2. Основи інклюзивної освіти. Навчально‐методичний посібник:
/за заг. ред.д.п.н., професора Колупаєвої А.А. – К: «А. С. К.», 2012. –
308 с.

34. 5. Література.
3. Особливості розвитку соціальності школярів в умовах інклюзивної
освіти / О.І. Рассказова, док.пед.наук, Н.В.Тарасенко, к.п.наук,
Харківська гум.пед.академія, Ж. Дитина з особливими потребами –№4
(4)квітень 2015.
4. Рекомендації Міністерства освіти і науки України «Про організацію
НВП для учнів з ООП загальноосвітніх навчальних закладів у 2015/16
н.р.
5. «Інклюзивна освіта – освіта для всіх» УДК 376.1-056.36. Тамара
Сак, Раду Процак «Індивідуальний навчальний план учня з ООП в
інклюзивному класі», 2010.

35. Додатки.
Додаток 1. Індивідуальна навчальна програма
(лист Міністерства освіти і науки від 18.05.2012 №1/9-384)
• П.І.Б. учня.
• Клас.
• Довгострокова мета.
• Короткострокові завдання
(орієнтовний термін виконання,
методи оцінювання,
дата і прогрес).

36. Додаток 2. Рекомендації батькам.
1. Емоційна, духовна підтримка, близькість до дитини породжує
інтерес дитини до внутрішнього сприйняття оточуючої дійсності.
Приємна родинна традиція «Розповідь про відчуття» допоможе
дитині встановлювати міру довіри до батьків, ділитися з ними
та краще себе розуміти.
2. Участь разом з дитиною у спільному активному
відпочинку під час вихідних днів сприятиме
зближенню родинного кола.
3. Емоційне спілкування з дитиною «Як я був дитиною,
я відчував…» дасть змогу дитині краще зрозуміти батьків, сприймати
від них різну інформацію.

37. 1. На уроках надавати учню зразок для виконання завдань. Алгоритм,
який закріплюється, стає нормою поведінки, дитина його інтеріоризує.
2. Формувати та закріплювати навички самоорганізації.
3. Заохочувати позитивну соціальну реалізацію через створення
«ситуації успіху».
4. Розвивати понятійне мислення, збільшувати та практично
закріплювати активний словник.
5. Підтримувати позитивну соціальну позицію, підкріплену соціально
значущими діями, обов’язками, корисними для класного колективу,
покращувати соціальну позицію дитини в колективі.
Додаток 3. Рекомендації вчителям.

38. Додаток 4. Діагностична карта розвитку учня.
• П.І.Б. учня.
• Клас.
• Вікові та індивідуальні особливості.
• Індивідуальна траєкторія розвитку.
• Зона актуального розвитку (ЗАР).
• Зона найближчого розвитку (ЗНР).
• Рівень научуваності.

39. Додаток 4. Діагностична карта розвитку учня.
• Рівень вихованості.
• Навчальні можливості.
• Особливості взаємин з колективом.
• Сформованість якостей особистості.
• Розвиток зв'язного мовлення (комунікативних умінь).
• Уміння користуватися слухом.

40. Додаток 5. Форма аналізу виконання
корекційно-розвиткової програми (за Т.В.Сак).
Кількість
годин
Зміст навчального
матеріалу (плану)
Навчальні
досягнення
Спрямованість
корекційно-
розвиткової
роботи (КРР
*Примітки
Корекційно-розвиткова програма (КРП) складається на рік, але
фахівці можуть корегувати її, якщо:
- дитина досягла поставленої мети;
- у дитини виникають труднощі в досягненні визначеної мети;
- надійшло прохання збільшити кількість послуг дитині;
- дитину переводять до іншої школи;
- у дитини спостерігаються проблеми з поведінкою тощо.

41. Додаток 6. Форма планування заняття
з індивідуальної КРР.
№
заняття
Дата Тема Мета Складові
частини
заняття
Дидактичний
матеріал
Примітки

42. Додаток 7. Циклограма роботи психологічної служби

43. Додаток 7. Циклограма роботи психологічної служби

44. Додаток 7. Циклограма роботи психологічної служби

45. Додаток 8. Форми та методи роботи.
1. Тематичні класні години: «Я +Я + друзі», «Чому ніхто не товаришує з
Вередулькою?», «Вміємо вітатися, вміємо прощатися».
2. Вікторини: «Моя чемність», «Світ професій», «Права та обов’язки учня»,
ігрові заняття «Взаємопідтримка», «Веселі вправи».
3. Проективні заняття з формування навичок соціального планування діяльності,
розвиток прогностичного мислення: «Плануємо спільне дозвілля на рік», «Ми
через п’ять років», «Як правильно поводитися у відповідь на агресію».
4. Тренінгові заходи, соціально-виховні заняття.
5. Спільні заняття з батьками: «Який я у школі, який я вдома», «Плануємо
дозвілля у сім’ї».
6. Індивідуальні форми соціального навчання: консультації дитини та
батьків.

46. Додаток 8. Форми та методи роботи.
9. Екскурсії, походи, свята, чаювання з метою згуртування колективу,
вироблення навичок взаємодопомоги.
10. Зустрічі дітей та батьків із представниками громадських організацій,
що представляють інтереси дітей-інвалідів.
11. Інклюзивний кінотеатр – перегляд та обговорення з учнями
мультиплікаційних фільмів з розвитку гуманізму «Цветик – семицветик».
12. Круглі столи за участю психолога «Як зберегти гарний настрій».
13. Заняття гуртків, творче розкриття можливостей учнів.
14. Творчі конкурси, виставки робіт дітей.
15. Колективні творчі справи, змагання, вікторини, бесіди, обговорення,
рольові ігри.