Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Т.В.Коршевнюк. Тенденції розвитку змісту шкільної біологічної освіти

387 views

Published on

Т.В.Коршевнюк. Тенденції розвитку змісту шкільної біологічної освіти

Published in: Education
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Т.В.Коршевнюк. Тенденції розвитку змісту шкільної біологічної освіти

  1. 1. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЗМІСТУ ШКІЛЬНОЇ БІОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ Коршевнюк Тетяна Валеріївна, старший науковий співробітник відділу біологічної, хімічної та фізичної освіти, кандидат педагогічних наук
  2. 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ЗМІСТУ ШКІЛЬНОЇ БІОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ (ЗШБО) (згідно з Держстандартом базової і повної загальної середньої освіти ) • засвоєння учнями знань про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, взаємозв’язок із неживою природою; • оволодіння основними методами пізнання живої природи; • розуміння біологічної картини світу, цінності таких категорій, як знання, життя, природа, здоров’я; • формування свідомого ставлення до екологічних проблем; • усвідомлення біосферної етики; • застосування знань з біології у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності; • оцінювання ролі біологічних знань для суспільного розвитку, перспектив розвитку біології як науки та її значення у забезпеченні існування біосфери. РЕЗУЛЬТАТ Здатність учня діяти в різних ситуаціях (і навчальних, і позанавчальних) - КОМПЕТЕНТНІСТЬ !!! Особливість: результати освіти визнаються значущими і за межами системи освіти
  3. 3. Чинники формування і структура ЗШБО Чинники, що впливають на ЗШБО соціально-економічні умови, досягнення біологічної науки, стан розвитку психолого-педагогічної науки ЗШБО Когнітивний компонент Діяльнісно- творчий компонент Ціннісно- смисловий компонент
  4. 4. ОСОБЛИВОСТІ КОГНІТИВНОГО КОМПОНЕНТА ЗШБО (ОСНОВНА ШКОЛА) СТРУКТУРА: адекватна ієрархічній системі живої природи (вивчення біосистем відповідно до ієрархічного принципу ) ПІДХІД ДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ: лінійно-концентричний, біоцентрично орієнтований ЗАВЕРШЕНІСТЬ БАЗОВОЇ ОСВІТИ завдяки вивченню всіх структурних розділів (рослини, гриби, бактерії, тварини, людина, основи загальної біології) в основній 9-річній школі ВИВЧЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ УЗАГАЛЬНЕНЬ на більш ранніх етапах навчання ЕКОЛОГІЗАЦІЯ змісту навчальних тем в кожному класі
  5. 5. Біологічні ідеї та теоретичні узагальнення, навколо яких структурується навчальний матеріал Навчальні програми з біології 2001 2005 2015 - різнорівнева організація живої природи - цілісність і саморегуляція живих систем - ідея еволюції - взаємозв’язок будови і функції - взаємозв’язок організму і довкілля - рівні організації живої природи - зв'язок будови і функцій організмів - історичний розвиток органічного світу - різноманітність організмів - екологічні закономірності - цілісність і саморегуляція живих систем зв'язок живих систем і неживої природи - зв'язок людини і природи Сказано лише про змістові лінії: - різноманітність та еволюція органічного світу - біологічна природа і соціальна сутність людини - рівні організації живої природи
  6. 6. Зміни у когнітивному компоненті Аксіологічні знання - знання про Сутність цінності категорій знання, життя, природа, здоров'я Види цінностей живої природи: пізнавальна, естетична, етична, рекреаційна, економічна, здоров’язбережувальна Норми ціннісного ставлення до об'єктів живої природи Рефлексивні знання - знання, направлені на пізнання учнями своїх психічних, фізичних і духовних особливостей; розвиток особистісної мотивації та критичної інтерпретації інформації (оцінок, точок зору, суджень), самооцінювання, знання про роль рефлексії у навчанні й повсякденному житті людини та способи її здійснення Прикладні знання – розкривають значення біології в житті людини і суспільства – поступово набувають гуманістичного характеру Методологічні знання - знання про методи пізнання і перетворення природи (спостереження, опис, експеримент, моделювання) Історико-наукові знання демонструють шлях розвитку біологічної науки, відображують наукову спадщину видатних біологів, які зробили внесок у вивчення живої природи, а також тих, хто уславився у справі її збереження; історію відкриттів, історію становлення понять і сучасне їх формулювання
  7. 7. Зміни у діяльнісно-творчому компоненті ЗШБО Основні види діяльності : -пізнавальна - практична - комунікативна -перетворювальна (творча) - рефлексивна Уміння:  предметні  загальнонавчальні: інформаційно-комунікативні рефлексивні
  8. 8. Предметні уміння, що формуються у процесі навчання біології
  9. 9. Предметні уміння, що формуються у процесі навчання біології
  10. 10. Спостерігає та описує Дотримується правил Застосовує знання Практичні уміння у змісті біологічної освіти
  11. 11. Здійснення проектної діяльності
  12. 12. Завдання еталонного характеру Висловіть припущення, як на розвиток насіння впливає недостатня кількість тепла Елементи еталону відповіді Характеристика відповіді 1. Тепло прискорює процеси, які відбуваються у насінині 1) Відповідь повна, правильна, вказані 3 елементи еталону відповіді 2. Зародок насінини краще розвивається, якщо прискорюються процеси живлення, дихання 2) Відповідь правильна, неповна: -вказано 2 елементи еталону -перелічено ознаки без зазначення взаємозв'язків між ними 3. Недостатня кількість тепла уповільнює розвиток насінини 3) Відповідь невірна -вказаний 1 елемент еталону -вказані ознаки не відповідають змісту завдання 4) Відповідь відсутня
  13. 13. Посилення методологічної складової змісту методологічні знання + методологічні уміння Методи пізнання: загальнологічні (порівняння, класифікація, узагальнення, індукція, дедукція) експериментальні (спостереження, експеримент) теоретичні (моделювання, аналогія, математизація, висування і доведення гіпотез, розумовий експеримент)
  14. 14. Рослини, бактерії, гриби Динаміка методологічної складової (за результатами аналізу підручників 2007, 2008, 2014, 2015) Тварини
  15. 15. Можливості ЗШБО у забезпеченні комплексів видів діяльності Метод проектів Метод аналізу конкретних ситуацій Дозволяє здійснювати зв’язок навчання з практикою, активно використовувати і накопичувати особистий досвід учнів Орієнтування учня на актуалізацію наявних знань і набуття нових для активного включення у проектну діяльність в соціокультурному середовищі
  16. 16. Мета: створити умови, за яких учні: 1.Самостійно набувають нові знання з різних джерел. 2.Вчаться використовувати набуті знання для розв'язання пізнавальних і практичних завдань. 3.Набувають комунікативних умінь. 4.Розвивають системне мислення і дослідницькі уміння (уміння виявляти проблеми, добирати інформацію, проводити спостереження і досліди тощо). Діяльність учителя: визначити основні й додаткові етапи роботи забезпечити базу для виконання проекту (довідкові, демонстраційні, наочні засоби навчання, обладнання і матеріали) створювати позитивний емоційний фон у процесі виконання учнями проекту (дизайн, музичний супровід, психологічні стимули: заохочення, підбадьорювання, схвалення тощо) консультувати учнів щодо етапів роботи над проектом, методів роботи, форми представлення результатів проекту; підказувати орієнтири пошуку розв'язання проблеми Метод проектів
  17. 17. Учнівський проект – діяльність учнів інтелектуального, практичного, творчого характеру, орієнтована на конкретний результат – розв’язання проблеми, яка має соціальне чи особисте для школярів значення.
  18. 18. Міні-проекти з біології (6-7 кл) Інформаційний (теоретичний) проект Орієнтований на збирання особисто чи суспільно значущої інформації, її аналіз та узагальнення фактів з метою представлення широкій аудиторії. Результат – доповідь, стаття, тези, відеофрагмент, презентація, публікація (в тому числі в мережі), оформлений стенд. Рольовий (ігровий) проект Передбачає, що учасники беруть на себе певні ролі, зумовлені змістом проекту: імітації різних соціальних ролей чи стосунків у ситуаціях, придуманих самими учнями. Результат – у формі вистави, уроку- конференції, рекламного сюжету та ін. Наприклад, міні-проект «Рослини- мандрівники» Ролі: біолог, географ, фахівці з рослинництва і ландшафтного дизайну, медик, кореспондент та ін
  19. 19. Метод аналізу конкретних ситуацій 1) передбачає створення навчальних ситуацій, які мають проблемний і особистісно значущий характер; 2) розв'язання пізнавальних, побутових, екологічних, соціально- етичних, практичних проблем Навчальна ситуація навчальні завдання, які стосуються особистісно чи соціально значущих проблем (гігієнічних, побутових, санітарних, епідеміологічних, етичних та ін). навчальні дії учня, свідомо обрані ним для вирішення цих завдань (бачення проблеми, обрання способу виконання завдання, обґрунтування свого вибору, представлення результату виконання завдання)
  20. 20. Приклади навчальних ситуацій проблемного характеру пізнавальні практичні екологічні соціально- етичні Відомо, що деякі представники амфібій здатні розрізняти кольори. Особливо чутливі ці тварини до фіолетової частини спектру. Запропонуйте досліди з вивчення цього явища. Ви захворіли на ангіну і лікар призначив Вам двотижневий курс лікування антибіотиками. Після трьох днів лікування Ви стали почуватися краще і припинили приймати антибіотики. На яку небезпеку Ви наражаєте свій організм у випадку повторного захворювання на ангіну? Відповідь обґрунтуйте. Для знищення комах-шкідників поле, засіяне пшеницею, обробили отрутохімікатами. Які наслідки може мати перевищення норми отрутохімікатів: а) для людини; б) для екосистеми поля? У повсякденному житті широко використовуються продукти (наприклад, кукурудзяні пластівці, чіпси, сосиски, соєві замінники м'яса), створені за участю генетично-модифікованих організмів. Ці продукти значно дешевші, добре зберігаються і користуються попитом у населення. Однак виробники намагаються не афішувати наявність в продуктах генетично- модифікованих компонентів. Чому? Висловіть і аргументуйте своє ставлення до вживання подібних генетично- модифікованих продуктів.
  21. 21. Ціннісно-смисловий компонент – система соціокультурних цінностей та емоційних переживань, особистісні смисли і особистий досвід учнів у пізнанні живої природи Ціннісно-смисловийкомпонент сприяє самовизначенню школяра в навчальних ситуаціях у процесі опанування змістом біологічної освіти і різних видах діяльності повсякденного життя орієнтований на розвиток у дитини здатності розуміти навколишній світ, усвідомлювати свою роль і призначення, вміти обирати цільові і смислові установки для своїх дій і вчинків, приймати рішення і брати за них відповідальність  знання про цінності і норми морального ставлення до живого і поведінки у природі  ціннісні орієнтації, вміння і навички, які відображають досвід емоційно-ціннісних ставлень  смислові установки
  22. 22. Гуманістичні орієнтири у Держстандарті 2004 р. 2011 р. зміст біологічного компонента орієнтовано на - формування знань учнів про закономірності функціонування живих систем, їх взаємозв’язках з неживою природою, - формування складників наукового світогляду, уявлень про природничо- наукову картину світу, -оволодіння науковими методами пізнання живої природи, - усвідомлення біосферної етики, розуміння раціонального використання і відновлення природних ресурсів, - вироблення навичок застосування знань з біології у повсякденному житті. зміст біологічного компонента орієнтовано на -формування в учнів свідомого ставлення до екологічних проблем і усвідомлення біосферної етики, -забезпечення розуміння підростаючим поколінням цінності таких категорій, як знання, життя, природа, здоров'я, - розвиток в учнів умінь оцінювати роль біологічних знань у суспільному розвитку, перспективи розвитку біології як науки та її розвитку в забезпеченні існування біосфери.
  23. 23. Цінності у змісті шкільної біологічної освіти - об’єкти і явища живої природи - діяльність, пов’язана з раціональним природокористуванням -ідеали (постаті вчених, ідеали ставлення до праці, людини, природи, життя) - правила поведінки щодо живої природи - імперативи діяльності людини у природі (імператив – категорична вимога)
  24. 24. Тенденції розвитку ЗШБО 1. Орієнтація змісту на знання, необхідні учням у повсякденному житті 2. Відображення гуманістичних аспектів біологічної науки (через історико-наукові, прикладні знання) 3. Оновлення загальнонавчальних умінь 4. Інтеграційні процеси: інтеграція знань і видів діяльності 5. Актуалізація у змісті цінностей і смислів як регуляторів поведінки у соціоприродному середовищі 6. Динаміка орієнтації змісту на розвиток способів взаємодії з природою 7. Зменшення вивчення об’єктів у середовищі існування
  25. 25. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

×