The Epistle to Titus is one of the three pastoral epistles in the New Testament, historically attributed to Paul the Apostle. It is addressed to Saint Titus and describes the requirements and duties of presbyters/bishops.

1. Тит
РОЗДІЛ 1
1 Павло, слуга Божий і апостол Ісуса Христа, за вірою
обраних Божих і за визнанням правди, яка є після
благочестя;
2 В надії на вічне життя, яке Бог, що не може брехати,
обіцяв перед початком світу;
3 Але свого часу Він виявив Своє слово через
проповідування, яке довірене мені згідно з наказом Бога,
нашого Спасителя;
4 Титу, сину моєму за спільною вірою: Благодать, милість
і мир від Бога Отця й Господа Ісуса Христа, Спаса нашого.
5 Для цього я залишив тебе на Кріті, щоб ти впорядкував
те, чого бракує, і поставив пресвітерів у кожному місті, як
я призначив тобі.
6 Якщо хто бездоганний, то чоловік однієї дружини, що
має вірних дітей, не звинувачених у бунтівництві чи
непокірності.
7 Бо єпископ повинен бути бездоганним, як управитель
Божий; не свавільний, не скоро злий, не схильний до вина,
не нападаючий, не схильний до брудної наживи;
8 Але любить гостинність, любить добрих людей,
тверезий, справедливий, святий, стриманий;
9 Міцно тримаючись вірного слова, як його навчили, щоб
він міг здоровою наукою і заохочувати, і переконувати
противників.
10 Бо є багато неслухняних і марнословів і обманщиків,
особливо з обрізаних:
11 Їм треба заткнути уста, які руйнують цілі доми,
навчаючи того, чого не слід, задля брудної наживи.
12 Один із них, навіть їхній власний пророк, сказав:
Критяни завжди брехуни, злі звірі, повільні черева.
13 Це свідчення правдиве. Тому докоряй їм різко, щоб
вони були здорові у вірі;
14 Не зважаючи на юдейські байки та на заповіді людей,
що відвертаються від правди.
15 Для чистих усе чисте, але для осквернених і невірних
немає нічого чистого; але навіть їхній розум і сумління
осквернені.
16 Вони кажуть, що знають Бога; але в ділах вони
зрікаються Його, будучи огидними та непокірними та
нездатними до всякого доброго діла.
РОЗДІЛ 2
1 Але ти говори те, що стає здоровою наукою:
2 Щоб старці були тверезі, серйозні, помірковані, здорові
у вірі, у любові, у терпінні.
3 Старі жінки так само, щоб вони поводилися, як личить
святість, не були фальшивими обвинувачами, не п’яні,
були вчителями добра;
4 Щоб вони навчали молодих жінок бути тверезими,
любити своїх чоловіків, любити своїх дітей,
5 Бути розсудливими, цнотливими, домашніми, добрими,
слухняними своїм чоловікам, щоб слово Боже не
зневажалося.
6 Молоді чоловіки також заохочують бути тверезими.
7 В усьому виявляй собі взірець добрих діл: у науці
виявляй незіпсованість, серйозність, щирість,
8 Здорова мова, яка не засуджується; щоб той, хто
протилежний, був соромний, не маючи нічого поганого
про вас.
9 Заохочуйте слуг бути слухняними своїм панам і
догоджати їм у всьому; знову не відповідати;
10 Не крадучи, але виявляючи всю добру вірність; щоб
вони в усьому прикрашали науку Бога, нашого Спасителя.
11 Бо благодать Божа, що спасає, з’явилася всім людям,
12 навчаючи нас, що, відкинувши безбожність і світські
пожадливості, ми повинні жити тверезо, праведно і
благочестиво в цьому світі;
13 Чекаючи цієї благословенної надії та славетного
явлення великого Бога і нашого Спасителя Ісуса Христа;
14 Який віддав Себе за нас, щоб відкупити нас від усякої
неправди й очистити для Себе народ вибраний, ревний до
добрих діл.
15 Це говорить, і закликає, і докоряє з усією владою.
Нехай ніхто не зневажає тебе.
РОЗДІЛ 3
1 Нагадуй їх, щоб вони підкорялися начальствам і владам,
щоб корилися владам, щоб були готові до всякого
доброго діла,
2 Нікого не лихословити, не бути бешкетниками, але
лагідними, виявляючи повну лагідність до всіх людей.
3 Бо й ми самі часом були нерозумні, непокірні, обмануті,
служили різним пожадливостям і насолодам, жили в злобі
й заздрості, ненавиділи й ненавиділи один одного.
4 Але після цього з'явилася доброта й любов Бога, нашого
Спасителя до людини,
5 Не ділами праведності, які ми вчинили, але за Своїм
милосердям Він спас нас купелею відродження та
оновлення Святим Духом;
6 Якого він рясно пролив на нас через Ісуса Христа,
нашого Спаса;
7 Щоб ми, виправдані Його благодаттю, стали
спадкоємцями за надією на вічне життя.
8 Це вірне слово, і я хочу, щоб ти постійно стверджував
це, щоб ті, хто увірував у Бога, старалися зберігати добрі
діла. Це добре і корисне для людей.
9 Але уникай безглуздих питань, і родоводів, і суперечок,
і суперечок про закон; бо вони невигідні й марні.
10 Людину, яка є єретиком, після першого та другого
напучення відкинь;
11 Знаючи, що той, хто є таким, спотворений і грішить,
будучи засуджений самим собою.
12 Коли я пришлю до тебе Артему або Тихіка, то старайся
прибути до мене в Нікополь, бо я вирішив там
перезимувати.
13 Зіну законника та Аполлоса старанно виправляй у
дорогу, щоб нічого їм не бракувало.
14 Нехай і наші навчаються зберігати добрі діла для
потреби, щоб вони не були безплідними.
15 Вітають тебе всі, хто зі мною. Вітайте тих, хто любить
нас у вірі. Благодать з усіма вами. Амінь. (Це було
написано Титу, висвяченому на першого єпископа
Критської церкви, з Нікополя в Македонії.)