Додаток 5

1. Вікова модель медіаризиків

2. І. Думки батьків про ризики впливу
телебачення на дітей

3. Методологія – фокус-групи (якісні методи дослідження)
Кількість: 15 фокус-груп, 125 учасників
Регіональна характеристика
Центр: Київ, Біла Церква
Захід: Львів, село Рясне-Руське
Схід: Донецьк, Маріуполь
Вік: 4-7 років (4), 6-10 (3), 8-13 (2), 12-18 (2), 4-18 (4), 1 група -
разом з дітьми
Розбіжність: кількість дітей в родині 1-5 дітей,
1-3 телевізори, Фінансовий директор - безробітний
Дані, які оброблялись:
Відеозаписів –47 години
Протоколів – 442 сторінки
Характеристика
дослідження батьків

4. • Фоновий перегляд
– мати дивиться телевізор, годуючи дитину
груддю
– Включає телевізор, щоб у дитини не було
відчуття самотності
– Дитина грається іграшками при паралельному
перегляді програм дорослими в кімнаті
– Дитину годують, відволікаючи увагу мультиком
• Це окремий напрям досліджень
ІІ. Існують ризики для дітей до 4-х років

5. ІІ. Ризики для дітей до 7 років
Надмірна вразливість (все, що в телевізорі показують, все є,
все відбувається; вірять в то, що показують, думають то реально; «мамо я
боюся, навіщо вони так роблять?)
Моральний розвиток (що не показують – то все добре, так
треба робити, приймає все на віру)
Копіювання виразів, імітація дій (Вони ж між собою
спілкуються тими мультиками, ідуть такі фрази з тих мультиків, як тільки
зійдуться на дитячому майданчику,
починають битися, імітувати вбивства з якихось
фільмів; починає перетворюватись на Губку Боба
•

6. ІІ. Ризики для дітей до 9-10 років
Надмірна довіра рекламі товарів (Купити і всьо,
навіть таблетки; Не можемо визначитись, що ми збираємо – все
купляємо. Бакуганів ми купуємо, картки купуємо)
 Телевізор дуже захоплює (не відірвати; навіть не чує, що
ти до нього говориш; це спосіб відтягнути час, щоб не робити уроків)
 Вплив від дитини, яка дивилася (треба дивитися
зомбі, бо всі дивляться)
Страх, що зі мною це
станеться (Земля загине, погано спить)

7. Висока залежність від думки однолітків (це всі
дивляться і я хочу, тиск: звонять, чого «Універ» не дивишся)
Копіювання моделей поведінки (може слугувати
ідеями: знущання, вбивства специфічні, суїцид, коли п’ятеро на
одного, і впав, а б’ють; брат брата підколює; захоплення героями)
Вважають, що це є нормою життя, що це так
і повинно бути (це подобається, це адреналін; кримінал –
норма, вживання алкоголю)
Отупіння, деградація (не інтелектуальний гумор, «овощ
пасивний», нема міркування, розвитку)
ІІ. Ризики для дітей 11-13 років

8. Копіювання моделей стосунків із
перекрученими людськими цінностями
(пародія на сім’ю замість материнства, доброти, що треба берегти
близьких і себе; демонструється безвідповідальність, якісь розборки
між людьми, що вважались недостойними, невістка не зрозуміла
свекруху; всі з усіма сплять і всім добре, це така крутизна)
Спрощене розуміння подій
(Оксана Макар: не сприймають, що це про
правоохоронну систему, а про подію;
спотворене бачення соціального життя; рисує
нереальний світ, переноситься в нього)
ІІ. Ризики для дітей 14-16 років

9. ІІ. Думки дітей про телебачення

10. • Методологія – учасницькі методи дослідження-
впровадження (варіант R&D)
• Контекст - у межах Всеукраїнського експерименту з
упровадження медіаосвіти в шкільнуу практику
(2011-2016 рр.)
• Форма – аналіз творів-звітів про проведене
старшокласниками опитування дітей молодшого
віку «Діи і телебачення – очима дітей»
• Кількість творів – 220 (опитано понад 500 дітей в АР
Крим, Дніпропетровській, Запорізькій, Київській,
Луганській, Миколаївській, Черкаській областях)
Характеристика дослідження дітей

11. Діти проти психотравмуючого
впливу телебачення
«Найбільший страх
викликають програми, у
яких показують вбивства,
насилля, жахи,
стриптиз».
«Пугают фильмы ужасов,
потому что после них
кажется, что с тобой
может произойти то же
самое».

12. Сцени насильства викликають
звикання до них
• «Неприємно, коли
демонструють сварки і
бійки політичних діячів.
Зовсім не хочеться бути
такими, як вони. Погано
тільки, що я сам до
цього потроху звикаю.”
• «Складається враження,
що вбивства на екрані
вже не лише норма, але
й розвага, від якої ми
починаємо отримувати
задоволення»

13. Бажання наслідувати героїв
Бути героєм = вбивати ?
• цитую хлопчика:
«Хочу, как в том
фильме, где всех
убивают, а в конце и я
бы был в тюрьме, убил
бы себя, это было б
супер!».

14. страждають від страшних
повідомлень про дійсність
• Новини лякають більше,
ніж фільми
• Десятикласники
підрахували: У новинах до
40 відсотків позитиву і
понад 60 відсотків
негативу (катастрофи,
аварії, злодіяння із
загибеллю людей).
• Шокують сюжети передач
про реальні події

15. Вікові новоутворення, що
визначають зміну медіаризиків
6 р.  7 9 р.  10 12 р.13 16 років
• Розрізнення
реальності і
фантазії
• Самоусвідом-
лення своїх
переживань
(розрізнення від
переживань
іншого)
• Висока візуальна
чутливість
• Розуміння
медіареаль-
ності
• Розуміння
мотивів дій і
наслідків
(розрізнення
намірів і вчинків)
• Самоконтроль
спокуси
наслідування
(вольова звичка)
• Соціальний
інтелект і
статус у групі
однолітків
• Розуміння
гумору
• Розвиток
абстрактного
мислення
• Емоційний
розвиток і
критичність
• Усвідомлення
відсутності
певного досвіду
• Ідеалізація
кумирів
• Моральний
розвиток
• Правова
свідомість
(кримінальні
проблеми)
• Прагнення
перевірити свої
обмеження
• Перший досвід
стосунків
(сексуальність)

16. Вікова модель медіаризиків
ДО 6 р. ДО 9 р. ДО 12 р. ДО 16 р. ДО 18 р.
Сцени
• Жахів
(налякані
люди,
страждання)
• Насильст
ва
(без
наслідків)
• Небажаної
поведінки
(Лайка)
• Еротика
(лякає)
Сцени
• Жахів
• Насильст
ва
• Споживац
тва
• Наркотик
ів
• Лайки
• Еротика
• Приниже
ння
Сцени
• Еротики
• Насильства
• Наркотиків
• Жахів
• Лайки
• Споживацт
ва
• Приниження
Сцени
• Еротики
(викривлена
сексуальність)
• Насильства
• Наркотиків
• Приниження
• Кримінальні
кумири
• Лайка
• Екстремальні
форми жахів
Сцени
Еротики з
насильство
м
• Наркоти
ків
• Приниже
ння
• Екстрем
альні
форми
жахів

17. Концептуальна рамка медіаосвіти
(завдання)
• налаштувати дитину на необхідність
саморегуляції та спільної з найближчим
оточенням
• розкрити закономірності світу медіа, з яким
дитина стикається в своєму повсякденному
житті
• допомогти засвоїти позиції активного
користувача і творця інформаційного простору
• сприяти розвитку мдіарелевантних психічних
новоутворень

18. Концептуальна рамка медіаосвіти
(стратегії)
• рефлексивне управління розвитком
психологічних новоутворень дитини, які
зменшують ризики негативного впливу на неї з
боку медіа (відповідальність за регулювання
взаємодії з медіа покладається переважно на
дорослих).
• рефлексивне управління розвитком
рефлексивних новоутворень дитини, які дають
їй можливість самостійно і відповідально
регулювати баланс ресурсів і ризиків при
взаємодії з медіа.

19. Концептуальна рамка медіаосвіти
(головні ідеї)
• Головні ідеї медіаосвіти в молодшому шкільному віці (1-4
класи) – вторинність (штучність) інформаційного світу,
отримання задоволення від реального світу, своїх реальних
дій у ньому, розуміння необхідності вибірковості, дозування
контакту з медіа, обережності при взаємодії з медіа.
• Головні ідеї медіаосвіти в підлітковому віці (5-9 класи) –
створення середовища повноцінного реального
розвивального спілкування дітей щодо їхніх медіапрактик і
медіауподобань для забезпечення розуміння розмаїття і
взаємозв’язків світу медіа як культурного досягнення
людства (носія цінностей, норм, зразків), розвиток навичок
самоуправління взаємодією з медіа, управління ризиками і
ресурсами, що надають медіа.

20. Дякую за увагу!