практичні рекомендації вчителям щодо роботи з важкими підлітками

1. Практичні
рекомендації
вчителям щодо
роботи з
«важкими»
підлітками
Підготувала:
Соціальний педагог
Ваврик Н. Б.

2. «Важковиховуваними» називають дітей, які
систематично порушують встановлені норми
поведінки, які з відразою ставляться до навчання,
виявляють негативізм до соціального оточення.
• «Важкими» називають тих дітей, з якими важко
працювати вчителю в масовій школі.
• Вони погано засвоюють навчальний матеріал, не
піддаються звичайним умовам педагогічного впливу.
• Часто вони є у невстигаючими , і
недисциплінованими учнями в класі.
• Складність дітей полягає не в їхній поведінці, а у
важкості роботи з ними для вчителів.

3. До категорії «важких»дітей відносять:
• Учні з фізичними недоліками;
• З психологічними вадами;
• Хворобливі діти, які страждають
розладами нервової системи;
• Педагогічно занедбані діти;
• Діти, із тимчасовою затримкою
психічного розвитку;
• Діти із порушеннями у сфері
спілкування;
• Діти із пониженою, або підвищеною
емоційною реакцією;
• Діти із неправильним розвитком
вольових якостей.

4. «Погана поведінка учнів» - це поняття
доволі розмите. Точніше – це поведінка,
яка не подобається оточуючим.
Існують певні передумови поведінки
учнів:
- Учень вибирає певну лінію поведінки, відповідно до
ситуації;
- Поведінка учнів підпорядкована загальній меті, а
саме, відчувати себе частиною шкільного життя,
частиною колективу;
- Порушуючи поведінку, учень усвідомлює, що робить
поганий вчинок, при цьому він може не
усвідомлювати, що за його поведінкою приховано
один із 4-х мотивів:

5. Мотиви
«поганої»
поведінки
дітей
Привертання
уваги
Уникнення
невдачі
Помста
Влада
(контроль
ситуації)

6. Психологічна підтримка – це віра в
дитину, позитивний спосіб взаємодії дорослого з
дитиною.
Підтримувати можна за допомогою:
• Окремих слів: («гарно», «акуратно», «прекрасно», «чудово», «вперед»,
«так тримати»); висловлювань: («Я пишаюсь тобою», «Мені
подобається, як ти працюєш сьогодні»,
«дякую, все прекрасно», «Я рада, що ти
спробував це зробити»)
• дотиків (торкнутися до плече, до руки
дитини, злегка обійня)
• Фізичної участі (сидіти, стояти поряд із
дитиною, слухати її);
• Виразом обличчя (посмішка, підморгування,
кивок головою, спільний сміх)

7. Прийоми, які допомагають
формуванню «правильної»
у підлітка:
1)Переконання та особистий приклад;
2)Довіра ;
3)Моральна підтримка та зміцнення віри у
власні сили;
4)Залучення до цікавої діяльності;
5)Пробудження гіманних почуттів;
6)Моральне вправляння.

8. Прямі та опосередковані
прийоми, які гальмують
позитивну реакцію
підлітка
1)Констатація вчинку;
2)Незвичайний подарунок;
3)Осуд;
4)Покарання;
5)Наказ;
6)Попередження;
7)Тривога, яка виникає в очікуванні покарання;
8)Прояв обурення.

9. Психолого-педагогічна корекційна
робота з дітьми та підлітками містить
наступні компоненти:
• Спрямована робота з питань морального виховання (уроки етики,
моральні бесіди, індивідуальні консультації і т.д.);
• актуалізація усіх джерел морального досвіду школярів (навчальний
досвід, суспільно-корисна праця, позакласна
робота, стосунки учнів у класі, стосунки учнів
з батками, із учителями, учителів із батьками,
стиль роботи усього педагогічного колективу школи);
• Застосування моральних критеріїв оцінювання в усі
без виключення, види діяльності і прояви поведінки
особистості;
• Оптимальне співвідношення форм практичної
дільності та моральної просвіти на різних етапах,
з урахуванням статево-вікових особливостей учнів.

10. При проведенні відповідної психолого-
педагогічної корекційно-виховної
роботи з «важковиховуваними»
учнями необхідно дотримуватися
наступних принципів:
• Принцип орієнтації на позитивну поведінку
учня та позитивні риси характеру;
• Принцип соціальної адекватності
корекційно-виховних заходів;
• Принцип індівідуалізції корекційно-
виховного впливу
• на «важковиховуваних» учнів
• Принцип соціального «загартовування»
• «важковиховуваних» учнів.