Соціалізація як
концептуальний
пріоритет змісту освіти
Питання винесені на обговорення:

•   Аспекти соціалізації та її вплив на формування особистості
    ( доповідач – Русаненко Ю.О.);
•   Соціалізація як формування життєвих ролей особистості
    ( доповідач – Бокова Н.О.);
•   Соціалізація учнів у сучасному суспільстві ( доповідач - Бабіна
    К.Б.);
•   Майстер клас «З чистого аркуша» ( доповідач – Шишкіна В.М.);
•   Духовні основи уроку «Майстерня людяності» (доповідач –
    Сучкова С.В.)
Соціалізація - процес становлення
особистості на основі засвоєння нею
елементів культури й соціальних
цінностей, відбувається внаслідок
перебування в певному соціальному
середовищі й шляхом свідомого
впливу суспільства на психологію
особи.
Виділяють такі стадії соціалізації:
•   Первинна соціалізація, або стадія адаптації (від народження до
    підліткового періоду)


•   Стадія індивідуалізації (з'являється бажання виділити себе серед
    інших, критичне ставлення до суспільних норм поведінки)


•   Стадія інтеграції (з'являється бажання знайти своє місце в
    суспільстві, “вписатися” у суспільство)


•   Трудова стадія соціалізації охоплює весь період зрілості людини, весь
    період її трудової діяльності


•   Післятрудова стадія соціалізації розглядає похилий вік як вік, що
    робить істотний внесок у відтворення соціального досвіду, у процес
    передачі його новим поколінням.
Головні інститути соціалізації

   ШКОЛА                               СІМ‟Я




                    ДИТИНА


Мета взаємодій школи і сім’ї – стимулювати позитивні
  фактори сімейного і громадського виховання дітей
Сім'я
                              Дитина є дзеркалом сім'ї.
                                  В.А. Сухомлинський




Для дитини сім‟я - це світ, в якому вона живе, працює,
робить відкриття, навчається любити, співчувати
В СІМ'Ї:
формується почуття безпеки;
дитині дається можливість спілкуватися без страху із
зовнішнім світом;
навчають дітей певним режимам поведінки, властивим
їхнім батькам;
батьки впливають на поведінку дитини, заохочуючи або
засуджуючи певні типи поведінки;
психологічний клімат в родині впливає на успіх взаємодії
дитини із суспільством
Діти, які виховані      в атмосфері
любові і розуміння,
ростуть щасливими, мають менше
проблем       у     спілкування    з
однолітками, труднощей по навчанні в
школі.


                        Порушення дитячо-батьківських
                        відносин негативно впливає на
                        формування             особистості
                        дитини, призводить до утворення
                        різних психологічних проблем.
ШКОЛА


                        Школа - це невеликий Всесвіт.
                                      І. Красновський




Для дитини     школа   представляє
суспільство.
У ШКОЛІ:

створюється сприятливий психологічний клімат в класі;
збільшується ефективність засвоєння навчання і придбання
необхідних вмінь та навичок;
виробляється єдиний підхід для комплексної допомоги для
дітей і батьків;
батьків включають в навчальні процеси, з урахуванням
інтересів дитини;
батьки мають отримувати інформацію про події в системі
освіти.
Хороша школа - це
добре, розумна школа – це
прекрасно, але дитина також
повинна бути готовою до життя.
                   Д.Дьюі
Сім'я і школа!

             Співпраця, взаєм
                     на
             підтримка, взаємо
              повага, взаємне
                 розуміння,

             діалог, конструкт
              ивна взаємодія
Форми роботи школи і сім„ї
Відвідування сім'ї:
 знайомство з умовами життя учня;
 отримання інформації про характер, інтереси дитини;
 інформування батьків про успіхи дитини.
Листування з батьками:
 повідомлення про майбутню спільну діяльність в школі;
 привітання зі святами;
 поради та пропозиції у вихованні дітей.
Батьківські збори як засіб підвищення ефективності
навчально-виховного процесу.
Батьківський клуб як форма аналізу, роздумів про
досвід з виховання в сім'ї.
Якими ми хочемо бачити учнів :
•   Соціально захищені;
•   Морально стійкі;
•   Соціально загартовані проти всіх видів спокус;
•   Мають знання сучасної науки і техніки;
•   Здорові фізично і психічно;
•   І найголовніше, мають соціальний досвід для
    автономного прийняття рішень, вибору
    поведінки, професії, партнери, значення, і т. д.
Проблеми з якими стикаються
вчителі:
•   Зречення батьківського виховання в деяких сім’ях;
•   Соціальне сирітство та бродяжництво;
•   Крихітні пропозиції безкоштовного дозвілля;
•   Проблема працевлаштування підлітків;
•   Поширення дитячого алкоголізму, наркотиків, злочинності..
Завдання вчителя:
•   Оптимально особистий підхід, поєднання поваги і
    вимог.
•   Тимчасова діагностика, яка визначає потреби
    соціалізуючих дій.
•   Виховання у підлітків впевненості у собі, формування
    досвіду керування своєю поведінкою.
•   Оптимізація соціальної поведінки дітей.
•   Використання різних інтерактивних методів:
    ігрових, проблемних, комунікативних.
Рівень соціальної адаптивності учнів



           8,7%


                                високий
    91,3%

                                середній
Рівень автономності дітей у школі


       4,3%


               39,1%
  56,6%




              високий   середній    низький
Рівень соціальної активності




 17,6%


                               високий
26%        56,4%
                               середній


                               низький
Рівень моральності учнів




                             високий
52,2%        47,8%

                             середній
Проблеми та рішення

ПРОБЛЕМА: Дані, отримані в результаті
 проведених досліджень, говорять про те, що
 існуючі у нашій педагогічній практиці
 підходи не сприяють процесу соціалізації
 учнів.
РІШЕННЯ: Розробити єдину програму
 соціалізації учнів, з урахуванням принципів
 неперервності, кінцевим продуктом, яких
 стане соціально зріла особистість, морально і
 психологічно готова до самостійного життя і
 мотивована на самореалізацію і
 самоактуалізацію в умовах сучасногго
 суспільства

соціалізація як концепт. ступакова

  • 1.
  • 2.
    Питання винесені наобговорення: • Аспекти соціалізації та її вплив на формування особистості ( доповідач – Русаненко Ю.О.); • Соціалізація як формування життєвих ролей особистості ( доповідач – Бокова Н.О.); • Соціалізація учнів у сучасному суспільстві ( доповідач - Бабіна К.Б.); • Майстер клас «З чистого аркуша» ( доповідач – Шишкіна В.М.); • Духовні основи уроку «Майстерня людяності» (доповідач – Сучкова С.В.)
  • 3.
    Соціалізація - процесстановлення особистості на основі засвоєння нею елементів культури й соціальних цінностей, відбувається внаслідок перебування в певному соціальному середовищі й шляхом свідомого впливу суспільства на психологію особи.
  • 4.
    Виділяють такі стадіїсоціалізації: • Первинна соціалізація, або стадія адаптації (від народження до підліткового періоду) • Стадія індивідуалізації (з'являється бажання виділити себе серед інших, критичне ставлення до суспільних норм поведінки) • Стадія інтеграції (з'являється бажання знайти своє місце в суспільстві, “вписатися” у суспільство) • Трудова стадія соціалізації охоплює весь період зрілості людини, весь період її трудової діяльності • Післятрудова стадія соціалізації розглядає похилий вік як вік, що робить істотний внесок у відтворення соціального досвіду, у процес передачі його новим поколінням.
  • 5.
    Головні інститути соціалізації ШКОЛА СІМ‟Я ДИТИНА Мета взаємодій школи і сім’ї – стимулювати позитивні фактори сімейного і громадського виховання дітей
  • 6.
    Сім'я Дитина є дзеркалом сім'ї. В.А. Сухомлинський Для дитини сім‟я - це світ, в якому вона живе, працює, робить відкриття, навчається любити, співчувати
  • 7.
    В СІМ'Ї: формується почуттябезпеки; дитині дається можливість спілкуватися без страху із зовнішнім світом; навчають дітей певним режимам поведінки, властивим їхнім батькам; батьки впливають на поведінку дитини, заохочуючи або засуджуючи певні типи поведінки; психологічний клімат в родині впливає на успіх взаємодії дитини із суспільством
  • 8.
    Діти, які виховані в атмосфері любові і розуміння, ростуть щасливими, мають менше проблем у спілкування з однолітками, труднощей по навчанні в школі. Порушення дитячо-батьківських відносин негативно впливає на формування особистості дитини, призводить до утворення різних психологічних проблем.
  • 9.
    ШКОЛА Школа - це невеликий Всесвіт. І. Красновський Для дитини школа представляє суспільство.
  • 10.
    У ШКОЛІ: створюється сприятливийпсихологічний клімат в класі; збільшується ефективність засвоєння навчання і придбання необхідних вмінь та навичок; виробляється єдиний підхід для комплексної допомоги для дітей і батьків; батьків включають в навчальні процеси, з урахуванням інтересів дитини; батьки мають отримувати інформацію про події в системі освіти.
  • 11.
    Хороша школа -це добре, розумна школа – це прекрасно, але дитина також повинна бути готовою до життя. Д.Дьюі
  • 12.
    Сім'я і школа! Співпраця, взаєм на підтримка, взаємо повага, взаємне розуміння, діалог, конструкт ивна взаємодія
  • 13.
    Форми роботи школиі сім„ї Відвідування сім'ї:  знайомство з умовами життя учня;  отримання інформації про характер, інтереси дитини;  інформування батьків про успіхи дитини. Листування з батьками:  повідомлення про майбутню спільну діяльність в школі;  привітання зі святами;  поради та пропозиції у вихованні дітей. Батьківські збори як засіб підвищення ефективності навчально-виховного процесу. Батьківський клуб як форма аналізу, роздумів про досвід з виховання в сім'ї.
  • 14.
    Якими ми хочемобачити учнів : • Соціально захищені; • Морально стійкі; • Соціально загартовані проти всіх видів спокус; • Мають знання сучасної науки і техніки; • Здорові фізично і психічно; • І найголовніше, мають соціальний досвід для автономного прийняття рішень, вибору поведінки, професії, партнери, значення, і т. д.
  • 15.
    Проблеми з якимистикаються вчителі: • Зречення батьківського виховання в деяких сім’ях; • Соціальне сирітство та бродяжництво; • Крихітні пропозиції безкоштовного дозвілля; • Проблема працевлаштування підлітків; • Поширення дитячого алкоголізму, наркотиків, злочинності..
  • 16.
    Завдання вчителя: • Оптимально особистий підхід, поєднання поваги і вимог. • Тимчасова діагностика, яка визначає потреби соціалізуючих дій. • Виховання у підлітків впевненості у собі, формування досвіду керування своєю поведінкою. • Оптимізація соціальної поведінки дітей. • Використання різних інтерактивних методів: ігрових, проблемних, комунікативних.
  • 17.
    Рівень соціальної адаптивностіучнів 8,7% високий 91,3% середній
  • 18.
    Рівень автономності дітейу школі 4,3% 39,1% 56,6% високий середній низький
  • 19.
    Рівень соціальної активності 17,6% високий 26% 56,4% середній низький
  • 20.
    Рівень моральності учнів високий 52,2% 47,8% середній
  • 21.
    Проблеми та рішення ПРОБЛЕМА:Дані, отримані в результаті проведених досліджень, говорять про те, що існуючі у нашій педагогічній практиці підходи не сприяють процесу соціалізації учнів. РІШЕННЯ: Розробити єдину програму соціалізації учнів, з урахуванням принципів неперервності, кінцевим продуктом, яких стане соціально зріла особистість, морально і психологічно готова до самостійного життя і мотивована на самореалізацію і самоактуалізацію в умовах сучасногго суспільства

Editor's Notes

  • #22 При наличии более одной проблемы дублируйте этот слайд по мере необходимости.Этот слайд и связанные с ним слайды при необходимости можно переместить в приложение или скрыть.