1. «Формування морально-естетичних
цінностей школярів методами
проблемного навчання на уроках
музичного мистецтва».
З досвіду роботи вчителя
Миколаївської загальноосвітньої
школи І –ІІІ ст. № 36
Поліщук О.В.
2. Актуальність теми:
У шкільній практиці існує певна диспропорція: поряд
із посиленою увагою до розвитку інтелекту дитини
недостатньо уваги приділяється морально-естетичному
вихованню. Простежується невідповідність між
засвоєними знаннями, духовними цінностями й
реальними вчинками школярів. Ця суперечність
передбачає необхідність пошуку методів і прийомів
формування у підлітків морально-естетичних
цінностей. Саме цим обумовлюється вибір та
актуальність теми «Формування моральноестетичних цінностей школярів методами
проблемного навчання на уроках музичного
мистецтва».
3. Мета та завдання:
Для вчителя:
1.Формувати морально-естетичні цінності підлітків, впроваджуя методи та
прийоми колективного розв’язування проблеми.
2.Навчитись, реалізуючи проблемну тему, дотримуватися відбору та
структуруванню змісту навчального матеріалу, який сприяє формуванню
морально-естетичних цінностей особистості.
3.Навчитись реалізовувати методи проблемного навчання за рівнем
ускладнення матеріалу.
4.Використовуючи методи та прийоми проблемного навчання, активізувати
пошукову діяльність учнів, підвищуючи мотивацію навчальної діяльності
Для учнів:
- самостійно розв’язувати сформульовану проблему чи проблемне запитання,
які вимагають від учнів значної розумової діяльності;
- активізувати пошукову діяльність учнів;
- підвищити інтерес учнів до здобуття знань;
- активізувати сприйняття, уяву, мислення, творчу діяльність;
- підвищити рівень навчальних та особистих досягнень учнів.
4. Основні складові проблемного навчання: проблемні
ситуації, проблемні питання, проблемні завдання.
Методи проблемного навчання за рівнем ускладнення
матеріалу:
низький рівень пізнавальної діяльності →
репродуктивний метод;
середній рівень пізнавальної діяльності →
пошуковий метод;
достатній рівень пізнавальної діяльності →
проблемно-евристичний метод;
високий рівень пізнавальної діяльності →
дослідницький метод.
6. Способи створення проблемної ситуації:
•учням пропоную інформацію, яка містить у собі суперечність.
Наприклад, для осмислення двох полярних понять «сучасна класика» і
«вічна класика» під час вивчення теми «Відлуння епох у музичному
мистецтві» пропоную учням розділитися на дві команди: «сучасники» і
ті, що «вічні»;
•ознайомлюю учнів із багатоваріантними тлумаченнями одного і того
ж явища, факту тощо. Так, під час вивчення теми у 7-му класі «Образний
зміст музики» пропоную дітям розглянути, як по різному може бути
втілений образ природи у «пісенному пейзажі» пісні
Б. Фільца «На полонині, на верхівці» та образ українських Карпат у
«Закарпатських новелетах»;
•розглядаю ситуації, в яких присутній парадокс. Вважаю, що на уроках
музики парадокс виявляється у формі загадки, задачі-жарту. Вивчаючи
тему в 6-му класі «Як жартує музика», пропоную учням самим
здогадатися, у чому родзинка жарту, слухаючи симфонію
Й. Гайдна № 94 «Сюрприз». Також прикладом парадоксальної
інтерпретації є пісня «Город золотой» В. Вавилова (в обробці
Б. Гребенщикова), історія створення якої сягає епохи Ренесансу;
7. •
виявляю невідповідність між наявною системою знань учнів і новими
фактами, явищами під час виконання практичної роботи
(практикуму). Яскравим прикладом такої проблемної ситуації є
розгляд підсумкової теми у 7-му класі «Палітра музичних образів», де
учням пропоную практично створити модель музичних образів у
вигляді палітри. Читаючи уривки з художніх творів, учні знаходять
різні види образів, пригадують музику, яку слухали упродовж
вивчення цієї теми, а потім співставляють літературний текст із
твором композитора, якого вивчали;
• пропоную для самостійного розв’язання сформульовану проблему
чи проблемне запитання, які вимагають від учнів значної розумової
діяльності. Під час вивчення теми у 8-му класі «Музика в діалозі з
сучасністю» учні колективно розв’язують проблему «Що означає
сучасність у музиці?».
Основною метою моєї діяльності на етапі аналізу проблемної ситуації
є осмислення проблеми кожним учнем, без чого неможлива його
подальша пошукова діяльність.
8. Формулювання гіпотези.
• Основою гіпотези є інформаційно-пізнавальні суперечливі судження, які
потребують узгодження і пояснення. Формулюючи гіпотезу, застосовую
прийоми «руйнування», «мозкового штурму», ставлю запитання та
організовую колективне обговорення можливих підходів до вирішення проблеми.
Наприклад, у 8-му класі, вивчаючи тему «Авангардизм в українській музиці»,
учні суб’єктивно дають визначення поняттю авангардизму. Суперечність полягає
в тому, як учні у ході диспуту вирішують питання: «Чи має право мистецтво,
створене в напрямку авангардизму, називатися «Великим мистецтвом»?».
•Під час формулювання гіпотези пропоную інформацію, яка підштовхує учнів до
правильної думки. Організовую дискусію за допомогою відкритих та закритих
запитань.Вивчаючи тему «Музика і мистецтво слова», п’ятикласники вже
володіють певними знаннями про ці види мистецтва. Протягом семестру учні
спрямовують свою пізнавальну діяльність на те, як ці види мистецтва поєднані
між собою.
Розв’язавши проблему, діти обов’язково роблять загальний висновок:
чітко виділяють головну гіпотезу,
повертаються до формулювання
основного проблемного питання
на початку уроку та формулюють
9. Евристична бесіда.
• На уроках музичного мистецтва у 5-му класі організовую активну
пізнавальну діяльність учнів шляхом конструювання
взаємопов’язаних запитань, сформульованих Д. Кабалевським:
- Що було б з музикою, якби не було літератури?
- Що було б з літературою, якби не було музики?
- Чи можна побачити музику?
- Чи можна почути живопис?
Активно використовую у навчальній діяльності проблемноевристичні прийоми: завдання, спрямовані на виявлення прихованих
помилок, проблемні (незавершені) запитання, проблемне формулювання
тем програми, тематики уроків.
10. Дискусія.
Плануючи її проведення, враховую, наскільки може захопити учнів
цього віку предмет дискусії. Восьмикласники із зацікавленням
обговорюють тему «Духовне та матеріальне значення музики в житті
людини», усвідомлюючи важливість музики як у першому, так і в
другому значенні.
Вважаю, що цікавим проблемно-пошуковим методом є
сюжетно-рольова імпровізація.
Наприклад, вивчаючи творчість Е. Гріга, пропоную дітям уявити
себе у печері Гірського Короля і стати безпосередньо її жителями.
Король (вибраний учень), проходячи між рядами, торкається чарівною
паличкою до одного з учасників. Учень, слухаючи гру вчителя, має
ритмічно відтворити головну тему музичного уривка з сюїти «Пер Гюнт»
«В печері Гірського Короля» спочатку в повільному темпі, а потім
пришвидшуючи його.
11. Висновок:
Використовуючи методи та прийоми проблемного навчання,
активізую пошукову діяльність учнів, підвищую мотивацію навчальної
діяльності, розвиваю креативне мислення, формую ціннісну сферу
особистості.
Запропоновані методи та прийоми формування морально-естетичних
цінностей у процесі вивчення музичного мистецтва сприяють вихованню
духовно багатої, креативної особистості, яка здатна самоствердитися та
самореалізуватися у соціумі.
