1. Використання інноваційних технологій на уроках художньої культури
Цьома Людмила Олександрівна,
учитель художньої культури Смілянської загальноосвітньої
І- ІІІ ступенів №6 Смілянської міської ради
Застосування інноваційних технологій на уроках художньої культури –
необхідність, пов’язана із специфікою предмету. Надзвичайно інформаційно
насичений навчальний матеріал та невелика кількість годин, відведена на його
вивчення, вимагає від учителів художньої культури особливих підходів до
організації навчального процесу, використання сучасних методик, які
допомагають вирішити цю проблему.
Водночас завдяки особливостям предмету «художня культура» (естетичні,
творчі, розвивальні аспекти) існує безліч можливостей для застосовування
широкої палітри інноваційних педагогічних та інформаційних технологій:
проектних, ігрових, інтерактивних, проблемного навчання, технологій розвитку
критичного мислення, ІКТ та ін.
На своєму досвіді переконуюся, лекція, розповідь з елементами бесіди – ці
найбільш поширені методи, які використовуються на уроках художньої культури,
не завжди дають бажаний ефект засвоєння навчального матеріалу. Почнемо з
того, що не всі учні однаково добре
засвоюють навчальний матеріал на
слух. До того ж мистецький матеріал
потребує візуалізації. Тому свої
розповіді намагаюся максимально
супроводити презентаціями
(найзручніший спосіб унаочнення
навчального матеріалу). Зображення
портретів митців, репродукцій картин,
творів скульптури, архітектури, про які йдеться в усному виступі, мають

2. обов’язково бути на слайдах презентації. Поєднання різних каналів сприйняття
(слухового та зорового) не лише забезпечує краще сприйняття навчального
матеріалу, але й створює те емоційне тло, яке так необхідне на уроках художньої
культури.
Емоційність – важливий компонент уроків-зустрічей зі світом Мистецтва.
Для емоційного налаштування використовую музику. На обов’язковій музичній
хвилинці на початку уроку пропоную учням послухати барокову музику. Вона
допомагає школярам переключитися на інший вид діяльності (після
попереднього уроку), заспокоїтися після перерви, налаштуватися на сприйняття
творів мистецтва.
Емоційне налаштування також виникає через створення проблемної
ситуації, яка має викликати здивування, розумове утруднення школярів. Це
можуть бути, наприклад, питання на порівняння двох мистецьких стилів,
індивідуальних стилів митців тощо.
Завдання, спрямовані на налаштування до сприйняття матеріалу
«Модернізм у творах мистецтва». Порівняйте дві репродукції картин,
створених майже в один час і подібних тематично: В.Сєров. «Купання коня»
(1905) та Петров-Водкін «Купання червоного коня» (1912). Висловіть свої
припущення щодо різного художнього втілення однієї теми.
Петров-Водкін. Купання
В.Сєров. Купання коня.1905 червоного коня.1912
Часто на уроках залучаю учнів до ігрової діяльності. Рольові ігри поєдную із
проектними завданнями. Наприклад, пропоную школярам створити віртуальний
музей одного художника (мистецької епохи). Для цього учні об’єднуються в

3. групи «мистецтвознавців», «біографів» «екскурсоводів», «оформлювачів».
«Мистецтвознавці» добирають необхідний матеріал для створення експозиції
«музею», «біографи» готують матеріал про життя та творчий шлях митця,
«екскурсоводи» складають розповіді для представлення мистецьких творів,
«оформлювачі» створюють комп’ютерну презентацію музею. Подібний ігровий
проект сприяє формуванню гностичних якостей школярів (уміння шукати,
добирати, опрацьовувати необхідний матеріал).
Урок художньої культури має великі можливості для розвитку різних типів
мислення школярів (критичного, творчого, ціннісного, синтетичного
інтегративного тощо).
Я як учитель української літератури бачу багато можливостей для розвитку
інтегративного мислення та інтегрованих якостей школярів. Це надзвичайно
сучасно сьогодні – формувати цілісне уявлення школярів про світ. "Все, що
знаходиться у взаємному зв’язку, повинно викладатися в такому ж зв’язку», –
стверджував великий дидакт Я.А. Коменський. Тому я намагаюся знаходити
зв’язки між навчальним матеріалом з літератури та художньої культури.
Наприклад, вивчаючи тему «Імпресіонізм у мистецтві», пропоную школярам
вивчати мистецький матеріал на інтегрованому уроці (українська література та
художня культура). Більш повне
уявлення про цей мистецький
напрямок виникає у школярів,
якщо вони розглядають його у
зв’язку із творчістю письменників-
імпресіоністів.
Розвивальні функції предмету
«художня культура» дають
можливості для використання
найсучасніших інновацій у освіті. Вважаю надзвичайно перспективним
використання у процесі викладання художньої культури біоадекватної
(ноосферної) методики.

4. Методику називають «біоадекватною», тому що жоден елемент методології,
технології, інструментарію цієї системи не здатний порушити біоритми вчителя
та учня. Вона біологічно адекватна універсальним природним законам розвитку
людини.
Метою ноосферної освіти є формування психологічного здоров’я дитини
(стресостійкість, гармонія та духовність), мотивація екологічно здорового типу
мислення, заснованого на свідомому сукупному володінні логічним
(лівопівкульним) та образним (правопівкульним) мисленням. Саме
двопівкульний тип мислення може надати людині цілісну картину світу.
Біоадекватна (ноосферна) методика налаштовує вчителів на свідоме
використання певних знань з психології, зокрема, про ритми головного мозку
(бета-ритми, альфа-ритми, дельта-ритми, тетта-ритми та ін.). Ці знання
дозволяють учителеві давати навчальний матеріал у форматі, який гарантує
інтелектуальну безпеку учнів, зберігає їх психічне здоров'я, налаштовує на
творче вирішення навчальних завдань.
Як правило, навчальна інформація у школі переважно подається в режимі
бета-ритмів (бета-активність лівої півкулі головного мозку (частота 13 – 40
Гц) спричиняє психічне напруження, дратівливість, тривожність, спалахи агресії
у дітей).
Біоадекватна (ноосферна) методика пропонує здійснювати навчання з
активізацією альфа-ритмів (7–13 Гц), які сприяють включенню образного
мислення, творчості, стану благополуччя, миру, розслабленої зосередженості.
Для створення такого стану включаю приємну спокійну музику,
використовую кольори, ароматерапію, правильно ставлю питання. Стан мозку
при цьому ясний, має високу енергоємність, наповнений творчою енергією. У
психофізіології такий процес називається оптимальним функціональним станом.
Тому біоадекватні уроки викликають в учнів радість і задоволення. Атмосфера
на таких уроках тепла, радісна, творча.
У біоадекватному уроці важливим етапом є введення нового навчального
матеріалу з предмета у режимі 8–10-хвилинної навчальної релаксації. Релаксація

5. як психофізичний процес – це зменшення напруження, довільний або
мимовільний стан розслаблення.
Наприклад, на уроці з використанням біоадекватної технології,
присвяченому певному мистецькому явищу, пропоную учням наступну
релаксацію.
Фрагмент навчальної релаксації. Формування мислеобразу.
(Музика, аромалампа)
Учитель. Займіть зручне положення. Заплющіть очі. Розслабте обличчя,
шию, плечі, руки, тіло, ноги… Уявіть, як м'язи обличчя стають м'якими,
розслабленими… Відчуйте свою розслабленість. Посміхніться і уявіть, які ви
гарні, коли посміхаєтесь….
Уявіть ваш улюблений куточок природи або якесь інше місце, де ви
відчуваєте себе спокійними, де ви щасливі, місце вашого спокою. Уявіть
предмети або об'єкти, які вам хочеться бачити в цьому місці спокою. Уявіть
кольори, які оточують вас… рухи та звуки вашого місця спокою… Уявіть себе…
Як ви виглядаєте, коли відпочили, коли звільнились від непотрібних думок? Як
ви себе почуваєте, коли ви вільні?... Будьте щирі із собою. Пошліть любов
своєму місцю спокою.
А зараз зосередьте ваш внутрішній погляд на тій частині простору, звідки
прийде до вас один красивий образ – свічка. Ось вона наближається до вас
звідкись із центру Всесвіту. Якого кольору ваша свічка? Наскільки яскраво
освітлює простір навколо себе? Який тонкий запах виділяє? Попросіть свічку
стати для вас символом вашої небайдужості, любові до людей.
Етап релаксації сприяє виникненню у дітей глибинних роздумів, відчуття
внутрішньої мандрівки, у ході якої засвоюється і закріплюється навчальна
інформація, яка спочатку формується у вигляді спеціального образу –
«мислеобразу».
На наступному етапі відбувається «виведення» образу інформації на рівень
словесного осмислення.

6. Отже, необхідність використання інновацій на уроці художньої культури
доводять як науковці, так і вчителі-практики.
Список використаних джерел
1. Бакало Л. Біоадекватні технології навчання як один із напрямків
модернізації методики викладання літератури // Всесвітня література в
середніх навчальних закладах України. – 2008. – 12. – С.14 - 15
2. Богосвятська А.І. Біоадекватна (ноосферна) практика літературної освіти //
Зарубіжна література в школах України. – 2012. – №4
3. Кашуба Є. Біоадекватна технологія розвитку творчого мислення //
Відкритий урок. – 2011. – №6. – C. 23 – 26.