Комаровська

1. "РЕАЛІЗАЦІЯ ВИХОВНОГО
ПОТЕНЦІАЛУ МИСТЕЦТВА НА УРОКАХ
ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО ЦИКЛУ"
Комаровська Оксана Анатоліївна,
доктор педагогічних наук,
завідувач лабораторії естетичного виховання
і мистецької освіти,
Інститут проблем виховання НАПН України.

2. Науково-дослідна, методична та практична
діяльність – два взаємопов’язані напрями:
● виховний (зміст і методика естетичного
виховання засобами різних мистецтв на
уроках і в позаурочний час);
● освітній (зміст мистецької освіти в
ЗНЗ)
на основі розроблення
КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ЗАСАД МИСТЕЦЬКОЇ
ОСВІТИ
ЛАБОРАТОРІЯ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ І МИСТЕЦЬКОЇ
ОСВІТИ
ІПВ НАПН УКРАЇНИ

3. Початкова і основна школа
УРОКИ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО ЦИКЛУ
“ Мистецтво “
(інтегрований курс)
“Музичне мистецтво”
“Образотворче
мистецтво”
Старша школа
“Художня культура”
• Наступність і наскрізна логіка побудови змісту та вимог щодо його засвоєння учнями;
• Можливість вибору :
• інтегроване навчання мистецтву,
• автономне викладання музичного та образотворчого мистецтв.

4. Початкова школа
”Музичне мистецтво” (Л. Хлєбникова, Л. Дорогань, І. Івахно, Л. Кондратова,
О.Корнілова, О. Лобова, Н.Міщенко)
”Образотворче мистецтво” (Р.Шмагало, Ж. Марчук, І. Вачкова, О. Чорний, М. Гнатюк)
”Мистецтво” (Л.Масол та інші)
Основна школа
“Мистецтво” (Л. Масол, О. Коваленко, Г. Сотська, Г. Кузьменко, Ж. Марчук,
О. Константинова, Л. Паньків, І. Гринчук, Н. Новікова, Н. Овіннікова)
Старша школа
”Художня культура” (Л. Масол, Н. Миропольська)
НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ

5. Мистецтво як система
різних типів інформації в
художніх образах
Апелювання до
емоційно-почуттєвої
сфери
ПЕРЕЖИВАННЯ
ЗМІСТУ
Мистецтво – як образна
модель світу
Здатність провокувати
катарсис
Формування художніми
засобами потреби
осмислення і
перетворення життя
“Всякий художній твір –
акт пізнання”
О. Потебня
ВИХОВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МИСТЕЦТВА

6. УНІВЕРСАЛЬНІСТЬ ЗМІСТУ МИСТЕЦТВА
ЗМІСТ ТВОРІВ
ПІЗНАННЯ ЗМІСТУ ТВОРІВ:
ЕМОЦІЇ, ВІДЧУТТЯ, ПОЧУТТЯ, СПРИЙНЯТТЯ,
ПЕРЕЖИВАННЯ, УЯВА, ФАНТАЗУВАННЯ,
АСОЦІЮВАННЯ, РОЗУМІННЯ, ВОЛЯ,
ПАМ’ЯТЬ, УВАГА, МОТОРИКА……
ІНДИВІДУАЛЬНО-ОБРАЗНЕ «ПЕРЕТВОРЕННЯ» ПІЗНАНОГО З БУДЬ ЯКОЇ СФЕРИ
ЖИТТЯ
ЦІЛІСНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ –
ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ РОЛІ МИСТЕЦЬКОЇ
ТВОРЧОСТІ УЧНІВ

7. ПЕРЕЖИВАННЯ ЯК
ОСНОВА
ПРИВЛАСНЕННЯ
ЦІННОСТЕЙ
МИСТЕЦТВА
ЦІННОСТІ ЯК ОСНОВА
ДУХОВНОГО
ЗРОСТАННЯ
ОСОБИСТОСТІ
ПІЗНАННЯ МИСТЕЦТВА = ХУДОЖНЄ ПІЗНАННЯ = “СХОДЖЕННЯ ДО ДУХОВНОСТІ “
ДУХОВНИЙ СВІТ
ОСОБИСТОСТІ-
ОСНОВА ХУДОЖНІХ
ОБРАЗІВ
Духовна сфера людини:
• мета «виховання мистецтвом,
• «точка відліку» для художнього пізнання
ХУДОЖНЬО-ОБРАЗНА ПРИРОДА МИСТЕЦТВА

8. ВИХОВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УРОКІВ ХУДОЖНЬО-
ЕСТЕТИЧНОГО ЦИКЛУ
Злиття змісту мистецької освіти і виховного ефекту мистецтва:
Єдність навчання і виховання
Невід'ємність виховного ефекту уроку мистецтва і мистецької
творчості у позаурочний час
«Я навчаю, отже – виховую.
Виховую мистецтвом, навчаючи
мистецтву»
ОСЯГНЕННЯ ЗМІСТУ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ НА УРОКАХ - ОСНОВА
ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ

9. ВИДИ МИСТЕЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ОСНОВА ХУДОЖНЬОГО
ПІЗНАННЯ НА УРОКАХ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО ЦИКЛУ
ПЕРЕЖИВАННЯ
ЗМІСТУ
МИСТЕЦТВА
СПРИЙМАННЯ
ТВОРІВ
ПРАКТИЧНО-
ТВОРЧА
ДІЯЛЬНІСТЬ
НАБУТТЯ ЗНАНЬ
ПРО МИСТЕЦТВО

10. БАЛАНС ВИДІВ МИСТЕЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
УЧНІВ НА УРОКАХ
Пріоритет практичної-творчої діяльності та сприймання в
початковій школі (розвиток здатності практичного
створення художніх образів).
Поглиблене набуття навичок сприймання-інтерпретації на
основі практично-творчої діяльності – в основній школі.
Поступове «вирівнювання» видів діяльності як базису
художнього пізнання: посилення ролі набуття знань як
рефлексії досвіду сприймання через практично-творчу
діяльність – у старшій школі.

11. ДИСКУСІЯ ЩОДО ОНОВЛЕННЯ ПРОГРАМ ДЛЯ
ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
Спрощення програмового матеріалу (кількісне зменшення, вилучення “зайвої”
термінології тощо);
Зміщення акцентів : з набуття знань про мистецтво – на посилення емоційності
сприймання, підвищення уваги до практично-творчого компоненту
мистецької діяльності;
Оновлення та осучаснення репертуару для сприймання та виконання;
Розширення можливостей для творчої свободи вчителя;
Посилення уваги до національно-патріотичного виховання через мистецтво.

12. ПОЛІХУДОЖНІЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ
НА УРОКАХ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО ЦИКЛУ
ПОЛІМОДАЛЬНІСТЬ ОБДАРУВАННЯ ЛЮДИНИ
СИНЕСТЕЗІЯ
ЯК СИСТЕМНА
ВЛАСТИВІСТЬ
ХУДОЖНЬОГО
ПІЗНАННЯ
СИНКРЕТИЗМ
/СИНТЕЗ
МИСТЕЦТВ
СИСТЕМНЕ РОЗШИРЕННЯ КОЛА ОПАНУВАННЯ УЧНЯМИ
ТВОРІВ РІЗНИХ ВИДІВ МИСТЕЦТВА НА УРОКАХ
ПОЛІКУЛЬТУРНИЙ ОБРАЗ СВІТУ

13. “
Костянтин Бальмонт
„Художник, який творчо мислить і відчуває,
… знає, що
звуки світять,
фарби співають,
запахи закохують,
а слова розбивають гори й прорізають
материки”

14. КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД
Основа застосування – розуміння призначення
мистецької освіти :
забезпечити рух підростаючої людини до творчої
самореалізації

15. - КОМПЕТЕНТНІСТЬ У ТВОРЕННІ
ВЛАСНОГО ЖИТТЯ
- ЗАПИТ НА ІННОВАЦІЙНУ ОСОБИСТІСТЬ
Сучасні цивілізаційні виклики:

16. “ФОРМУЛА КОМПЕТЕНТНОСТІ”
ЗНАННЯ + ВМІННЯ + НАВИЧКИ
ЦІННОСТІ
ВМОТИВОВАНІСТЬ
ВВЕДЕННЯ В ДІЮ

17. ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИХ
КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ
База формування компетентностей – уроки
художньо-естетичного циклу
” Перевірка” сформованості компетентностей –
сфера позаурочного життя і дозвілля

18. ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ ПРОСТІР ШКОЛИ ЯК ПЕДАГОГІЧНИЙ
МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ВИХОВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ МИСТЕЦТВА
Мистецькі форми діяльності у
позаурочний час
Урок художньо-естетичного циклу
Дозвілля
Естетизація мислення
(переживання знань з інших
дисциплін)
Художня драматургія
немистецьких форм
діяльності у позаурочний час
Компетентність у творенні культури власного життя
Компетентність у творенні культури суспільства

19. Переосмислення сутності оцінювання
навчальних досягнень
Оцінювання як інструмент :
• пробудження, поглиблення , закріплення
мотивації до художнього пізнання через
різноманітні форми мистецької діяльності;
• розкриття потенціалу учня, незалежно від
рівня його мистецьких здібностей;
• підтвердження впевненості у власних
можливостях пізнавати мистецтво і навколишній
світ через інтерпретацію мистецтва;
• забезпечення емоційного комфорту учня на
уроці і поза уроком художньо-естетичного циклу.

20. РЕАЛІЗАЦІЯ ВИХОВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УРОКІВ ХУДОЖНЬО-
ЕСТЕТИЧНОГО ЦИКЛУ – СТРИЖЕНЬ ФОРМУВАННЯ ЦІЛІСНОЇ
ОСОБИСТОСТІ
Національно-
патріотичне
Моральне
Інтелектуальний
розвиток
Громадянське
Екологічне
Трудове
Фізичне

21. ЛАБОРАТОРІЯ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ І МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ
ІПВ НАПН УКРАЇНИ
НДР 2013-2015: “ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПОЗАКЛАСНОЇ
ВИХОВНОЇ РОБОТИ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ” :
Технології художньо-естетичного виховання учнів основної школи у позакласній роботі:
монографія / О.А.Комаровська, Н.Є.Миропольська, І.В.Руденко та ін.; за ред.. Н.Є
Миропольської, О.А.Комаровської. - Харків: «Друкарня Мадрид», 2015. – 222 с.
http://lib.iitta.gov.ua/9885/
Масол Л.М. Художньо-педагогічні технології в основній школі: єдність навчання і виховання :
метод. посіб. / Людмила Михайлівна Масол. – Х. : Мадрид, 2015. – 176 с.
http://lib.iitta.gov.ua/10644
НДР 2016 – 2018: “ФОРМУВАННЯ МИСТЕЦЬКИХ УПОДОБАНЬ УЧНІВ
ОСНОВНОЇ І СТАРШОЇ ШКОЛИ”

22. УСПІХІВ У НОВОМУ
НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ!